Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Лариса Пугачук (1967)
пройти крізь рай
намилувавшись вдосталь
світлинами наповнившись ущерть
любові трунком розчинити щем
залишити на пам’ять тиші дотик
і усміхаючись піти за край

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-03-29 00:39:50 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

звикло не вважаю щирість - чеснотою тексту
Коментатор Тетяна Сливко, [ 2016-03-29 09:12:20 ],
на сторінці поезії     "Я запарюю каву зелену..."   Пугачук Лариса

Гарно, як.
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-29 09:22:11 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Давайте доб'ємо тему щедрівок. Не люблю невияснене залишати позаду. Чому Вас не влаштувала моя відповідь? Не переживайте, Ваша манера розмови не завадить мені знайти зерно хороше у Ваших словах. Коли воно там є))
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-29 13:50:58 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Перепрошую, але видалила так само вдало, як і Ви виставили - подвійно:) І хоч вірте, хоч ні, але ненавмисне.
І таки повернемось до "щедрує".
Із тлумачного словника: ЩЕДРІ́ВКА, и, жін. Старовинна українська обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня."
Новий рік люди в нашій країні святкують хто по новому стилю, хто по старому - в січні. Рідновіри - в березні. А сама природа свій новий рік розпочинає з пробудження навесні і щедрує квітами, співом пташиним, куванням зозулі в тому числі.
В літературі метафори часто зустрічаються, це одна з них.
Не те, щоб я хотіла Вас переконати, але не можу зрозуміти Вашого нерозуміння. Чи воно йде від моїх незграбних пояснень, чи від Вашої впертості або зашореності, чи таки я використала невдалий образ.
Сподіваюсь на Вашу конструктивну відповідь.
Коментатор Лілея Дністрова, [ 2016-03-29 14:19:28 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Проникливо…Втрата близької людини – це наболючіше…А на рахунок щедрівок і весни згідна з Вами, пані Ларисо, весна також щедрує!!!
Гарно написано у Вікіпедії: «А ще до 15 століття Новий Рік на Русі святкувався у березні і щедрівки виконували функції веснянок, тобто, розпочинали весняний цикл, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль... ("прилетіла ластівочка", ... "ой, сивая зозуленька"), і горобцеподібна пташка "щедрик" також прилітає на терени України лише в кінці березня.».
Коментатор Тетяна Сливко, [ 2016-03-29 14:32:12 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Дуже сумно і боляче втрачати найрідніших. Вірш написано майстерно .
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-03-29 19:03:45 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

даруйте, що так відволікся. комент поправив, хоч воно й не дуже охайно. це все безперечно так, і щодо рідновірів і щодо 15го століття, нічого не скажеш. я звісно розумію. що в традиції постмодернізму воно ніби й не має значення якого, але - ну, є ж усталене слововикористання і намагання притягти за вуха яке нове визначення не айс - але, безперечно, для мене. в автора, звісно, може бути своє бачення такого. мда. однією з моїх улюблених цитат є вислів Цветана Тодорова - література як пікнік, автор приніс текст, читач інтерпретацію. зрозуміло, що деякі інтерпретації можуть бути хибними, але така вже інтенція цього читача, ну тобто - зашореність і нечуттєвість до поетичного слова
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-29 22:45:25 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

В мене щось збились коментарі під цим віршем, бачу їх тільки в себе на пошті. Але не страшно.
Відносно "усталеного слововикористання" - трохи згодна, а трохи ні. Згодна, що до слова треба бути уважним. Але воно живе, Андрію. Я хочу його смакувати. Не калічити, не перекручувати, але радіти йому.
Відносно "інтенції цього читача" - да ладна косити тут під нечуттєвого. Пилинки видивляєтесь і вимітаєте, око - як об'єктив мікроскопа. Але те, що переживаєте за слово, приємно.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-03-30 10:55:58 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

калічити і перекручувати - це також спосіб смакувати, це як з карамеллю
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-30 11:04:26 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Один мій чудовий знайомий якось на прикладі показав, що обидві сторони можуть бути праві. Тому не буду продовжувати дискусію на розпочату тему, бо ми вже і так очі намуляли читачам. Щиро вдячна Вам за розмову.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-03-30 11:18:09 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

як правило, так і є. власне, на цьому принципі і побудовано трагедії
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-30 11:25:39 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Дякую, Лілеє.
Намагаюсь не порушувати "усталені") канони, але і до себе дослухаюсь.
Кожен має право на вільний прояв своїх відчуттів. На помилку також. Ну і на відповідну реакцію оточуючих услід:)
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-30 11:26:40 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Дякую за чуйний відгук, пані Тетяно.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-03-30 20:51:36 ],
на сторінці твору     "Я впізнаю тебе, рідний"   Пугачук Лариса

Хай те "колись" прийде до ЛГ вже...
Коментатор просто Вільшанка, [ 2016-03-30 21:29:16 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Світла пам*ять...
*
Автору - довгих років життя і нових віршів.
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-30 23:00:17 ],
на сторінці твору     "Я впізнаю тебе, рідний"   Пугачук Лариса

Обов'язково передам ЛГ Ваше добре побажання)
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-30 23:02:28 ],
на сторінці поезії     "Як стогне вітер..."   Пугачук Лариса

Дякую.
Ваше читаю все. Колись знайду час і назад ще пройдусь по Вашій сторінці.
Коментатор Серго Сокольник, [ 2016-03-30 23:51:50 ],
на сторінці поезії     "У щасті..."   Пугачук Лариса

Ну да, ну да))) Одне питання- кому, за що і навіщо...
Коментатор Серго Сокольник, [ 2016-03-30 23:54:26 ],
на сторінці твору     "Я впізнаю тебе, рідний"   Пугачук Лариса

Ото ж...
Приманюйте його, Ларисо,
Мов Принц Маленький свого Лиса)))
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-03-31 00:17:35 ],
на сторінці поезії     "У щасті..."   Пугачук Лариса

Кому? - коханому, кому ж іще. Принаймі, так говорить народна мудрість.
А от за що і навіщо - то не піддається розумінню, Серго, чоловічому))
То стан такий, коли жінка хоче те робити. Мудрі чоловіки в такому випадку просто підкорюються. Бо ж, чого хоче жінка..........
1   2   3   4   5   6   7   ...   84