Автори /
Козак Дума (1958)
|
Рубрики
/ Засвистали козаченьки
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Череповище
•
Гартуймо волю!
•
За нами буде перемога!
•
Недобратам
•
Козацька шабля
•
Лицарі «Дикого поля»
•
Козацькі могили
•
На злодії і шапка…
•
Смолоскип
•
Прокидайся
•
Свободу треба захищать
•
Повертайся, Сагайдачний!
•
Меч Арея
•
Сіркова допомога
•
Вернись, батьку, на Вкраїну
•
Про душу з душею
•
Невже не вистачить?
•
Козаки чи посіпаки?
•
Відродження не розстріляти!
•
Майже за Чубинським
•
Пам'яті героїв небесних сотень
•
Гроза
•
З колін вставаймо!
•
Оповiдка про козацькi думи
•
Козак Дума
•
Козацька
•
Кобзаревими шляхами
•
Козацький спомин
•
Запалала зоряниця
•
Налетіла чорна хмара
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Над головою люто вітер свище.
Залишилося мало, кілька кроків…
Залишилося мало, кілька кроків…
Палає рідна Україна,
горить у полум’ї війни,
горить у полум’ї війни,
Які у маніяка честь і совість?
Про ці чесноти мова тут не йде!
Про ці чесноти мова тут не йде!
Ви прагнули завжди добра… чужого.
Весь час уперто лізли за моря.
Весь час уперто лізли за моря.
Візьму до рук я шаблю вікову,
від часу потемніла її криця.
від часу потемніла її криця.
Ми родом із «Дикого поля»
і предки у нас козаки.
і предки у нас козаки.
Розкидані степами України
уздовж Славути протягом віків
уздовж Славути протягом віків
Перед тим, як щось украсти і сховать у скриню,
кожне стерво репетує – слава Україні…
кожне стерво репетує – слава Україні…
Пси Україну рвуть на частки!
Навколо тисячі щурів,
Навколо тисячі щурів,
Згустилися хмари, сльота скаженіє,
країна іде з молотка,
країна іде з молотка,
Мене іще учитимуть у школах,
та я до того вряд чи доживу,
та я до того вряд чи доживу,
Славен Петре Сагайдачний, як тобі там спиться?
Чи душа твоя бунтарська може з тим змириться,
Чи душа твоя бунтарська може з тим змириться,
Як просто з популіста стать героєм –
пробачення достатньо попросить
пробачення достатньо попросить
Ой, Сірко, мій добрий друже, скажу навіть брате,
просинайся – змії підлі заповзли до хати.
просинайся – змії підлі заповзли до хати.
Ой, Тарасе, батьку славний, як тобі там спиться?
Чи, поете, з пір недавніх нічого не сниться?
Чи, поете, з пір недавніх нічого не сниться?
Душа в людини кожної своя,
з народження її не покидає.
з народження її не покидає.
За що стояв у Києві Майдан
і віддала життя Небесна сотня?!
і віддала життя Небесна сотня?!
На уроці мовознавства вчителька Оксана
про слова розповідала вправно й полум’яно.
про слова розповідала вправно й полум’яно.
Україно, рідна Ненько, як тобі живеться?
Чому, люба, так дрібненько твоє серце б'ється?
Чому, люба, так дрібненько твоє серце б'ється?
Ще не вмерли в Україні ні слава, ні воля!
Чом же браття-українці босі ми і голі?!
Чом же браття-українці босі ми і голі?!
За честь, за гідність, за свободу і життя
вони пліч-о-пліч стали в сотні, цілу рать.
вони пліч-о-пліч стали в сотні, цілу рать.
Зібрались хмари, небо спохмурніло,
сховалось сонце в сірій куряві…
сховалось сонце в сірій куряві…
Вставай з колін, знедолений народе,
потріпані крилята розправляй.
потріпані крилята розправляй.
Сидить козак край дороги
під крислатим дубом,
під крислатим дубом,
Оселедця має він і вуса,
а була лише чуприна руса.
а була лише чуприна руса.
Ой, немає переводу козацькому роду,
Наша доля – захищати волю і свободу.
Наша доля – захищати волю і свободу.
Тихо сяду край дороги
під крислатим дубом,
під крислатим дубом,
Де берегів високі кручі
і мелодійний плескіт хвиль –
і мелодійний плескіт хвиль –
Запалала зоряниця на сході країни,
котрий рік нога московська топче Україну.
котрий рік нога московська топче Україну.
Налетіла чорна хмара, затягла все небо,
знову військо запорізьке вже збирати треба.
знову військо запорізьке вже збирати треба.