Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослава Шевченко (1989)
Коли самі ви лишитесь,один, покинутий,забутий,i стане круком світ увесь,а небо келихом отрути,-не все ще втрачено для вас,ще ліки є на ваші рани.Ідіть туди, де в ранній час встають,як привиди, тумани.

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирослава Шевченко, [ 2017-12-11 22:18:02 ],
на сторінці твору     "***"  

Отримала справжню насолоду, прочитавши ці рядки. Коли читаєш їх, здається, що тебе огортає щось ніжне та тепле. Дякую.