Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юрій Трегубенко (2017)




Огляди

  1. Різдвяне
    Знов Різдво.Була ніч,як у Гоголя перед...
    Сніжно в ноги мело,за очами біліло
    Біло-білим сувоєм гладкого паперу.
    І у серці вже рана стара не боліла.

    В центрі міста ялинка в прикрасах палала,-
    В пізній час ні людини,ні навіть собаки,-
    Діаманти,карбункули,перли і лали,
    Та ще й дощик рясний переливчасто плакав.

    О,якби Він народжений був в цьому місті,
    У таку заметіль,у морози пекучі...
    Та зорю Віфлієму ясну й променисту
    Тут закрилиб собою снігів димні тучі.

    Так я думав і йшов в теплий дім свій по місту,
    Сам-один і лице від морозу палало.
    Я про себе вже знав,що анарх* я і містик.
    Попереду--життя,а позаду--провали...

    7.1.17. 16:11.

    *Анарх--людина,здатна жити одинаком.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Світлодарська дуга
    Колискової пісні,Янголе заспівай нам.
    Чом мовчиш?Вітер виє,стогне-тужить зима.
    В світі білім так красно,в світі нашім так файно,
    А у цьому де я,навіть світла нема.

    Табуни тупотіли червоні і чорні,
    Вороне вороння,сіро-вовче виття...
    Все змішалось навкруги пороблене чортом
    І зійшлося на вістрі секунди життя.


    В груди вдарив мов грім і за мить усе щезло,
    Дужий кінь рудогриво-червоний штовхнув.
    Я молитви забув,та всеж думка воскресла:
    Серед поля.Живий.Полежу.Віддихну.


    А зозуля примхлива накує хіба років?
    Вона взимку мовчить,серце лиш калата...
    Тільки баба-пліткарка,гостроноса сорока
    Щось кричить про літа і мерщій проліта...

    Чому ж сивий орел,одинак і відлюдник
    Серед степу кружля,здобич бачить на-раз,
    В очі гледить мої так презирливо-люто,
    Він все знає завжди,знає,що вже пора...

    "Киш!"--летіть звідсіля чорні птахи і сиві,
    Я ще буду живий,я не щезну з землі!..
    ...Бачу ясне лице,наче в мами красиве,
    Богородиця то у кромешній імлі...

    Надімною вона в білих шатах схилилась,
    Усміхнулась...Той світ--не такий уже й страх.
    В неї білий халат,наче лебідя крила...
    Не Мадонна вона--милосердя сестра.

    5.1.17. 10:17.



    Коментарі (4)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  3. Світопис
    Фото архівні роздивлювавсь я,
    З війни світової першої.
    Прапорщик юний,ще майже хлоп"я
    Світ об"єктивом обмежив.

    Свій тут бліндаж,там траншея чужих--
    Ворог--германці закляті.
    Світопис наче літопис душі
    Про злую війну прокляту.

    Бачу обличчя селянські прості:
    Бо від сохи--у солдати...
    На грудях у когось хоробрі хрести
    На стрічках висять строкатих.

    Всі вони схожі,неначе брати,
    Форма військова зріднила.
    Здавалось,що янгол з небес золотих
    Над ними розп"яв свої крила.

    Не всіх він плечем прикриє в бою
    І знімки ці може в останнє...
    Віщує на когось й сичить Гамаюн,
    Знає кого не стане.

    Чому--не скажу,але Рижик-пес,
    Що з їжаком грався,
    Для мене найбільший явив інтерес,
    Чимось дитячим вразив.

    Десь підібрали,чи сам він прибивсь
    До польової кухні?
    Рудий напевно увесь,чи рябий
    Й висячі дворняжі вуха.

    Він щуривсь на сонце...І думав я
    Про нього,а не про військо,
    Яке йому мати й батько--сім"я,
    Хоча й нема його в списках

    Роти чи полку.Та він у них був,
    Улюблинець цей приблудний.
    І спину його рудо-рябу
    Тріпали і пестили люди

    Черстві від війни,та у псині цій
    Знаходили душі відраду
    Солдати і командири-отці
    І він їм дарив радість.

    Чомусь мені стало тужно в ту мить,
    Сльоза задрижала в оці...
    Серце чи може душа болить...
    Занило у лівому боці.

    Де той бродяга їх Рижик подівсь,
    Скільки прожив він на світі?..
    Ще раз на фото я ті подививсь--
    Витівку тьми і світла.

    4.1.17. 12:20.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Мадярський мотив
    Чорну каву пити не буду--
    Тільки питиму біле вино.
    Може з неба на Пешт і на Буду
    Вже пролилось воно?

    Там токайське налили в склянки
    І по вусам тече сльозою
    І щедра мадярка-селянка,
    На плечі з тугою косою

    Ллє до краю,морочить хлопців,
    Чорнооко в серця зазирає
    І чорти в неї в кожному оці,
    А вуста пломеніють раєм...

    За ножі ще візьмуться друзі
    І червоне вино прол"ється,
    І чийсь чуб,у долівку,русий
    І чоло поблідніле уткнеться.

    Не минути про що напророчать
    Королі і Дами картярські.
    В темну ніч я каву не хочу.
    Вип"ю біле вино мадярське.

    4.1.17. 0:35.




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  5. Поток
    Із ночі виріс я у день,
    Із лютого у спеку літа.
    Палали зорі де-не-де,
    Під ними догорали квіти.

    Віки попереду й віки
    Позаду,а прийдешнє миттю
    В потоках синьої ріки
    На віки вічність хоче змити.

    То я і є той миті зблиск.
    А може то зоря згоріла...
    Чи жовтий листопада лист
    Припав на лебедині крила?..

    3.1.17. 23:54.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Марина--2
    Мариво--моя Марина...
    Вік 16-й,Литва.
    Йде війна і зла й звірина--
    Рік уже пройшов і два...
    Не стихає брань і душі
    Із полів і міст летять,-
    Були вражі,стали дружні,-
    В неба синь без вороття.
    Ще їх буде скільки?--
    вдосталь,
    Із Литви і із Москви.
    Панцир вріс у плоть коростой
    Й шолом--в череп і в мозги...
    Повоюємо ще,браття--
    Царств багато для Марин.
    Не врожай підем збирати,
    А кістки ховать в яри.
    Нас Лже-Дмитрій нагородить
    З награбованих багатств.
    Ми ж собою загородим
    Удалого ворога.
    І Москву йому подарим--
    Хай Марина плодить рід...
    Новоспечені бояри--
    Пани-ляхи без борід
    Її шаблями піддержуть,
    Її славно вознесуть...
    Та що ж мужики медвежі
    Магнатерію гризуть?!
    Хами не імають віри
    В польку в Білокам"яній
    І кидаються мов звіри,
    Мабуть служать сатані...
    Їм би долі покоритись,
    Краків слухатись і Рим.
    І з Литвою--в посполиті,
    А тоді й походом в Крим,
    У Стамбул,до Русалиму,
    Гроб Господній визволять...
    А не злиднями пре-злими
    Розбишакувать-гулять
    І панів не цінувати,
    Кращих у Європі всій...
    А вони йдуть брат на брата
    Споконвіку на Русі.
    ...Буде ще в Кремлі сидіння,
    Зради,підкупи,ганьба...
    Царство буде вже видінням,
    Й сновидіннями,хіба...
    До останнього й за сина
    І за трон свій золотий,
    Пані Мнішкова Марина
    Буде в бій нерівний йти.
    Переможе долю злую--
    Стане прозой і віршем--
    Страчених цариць цінують--
    ...В-небо-пригоршні-грошей...

    13.3.16.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Завжди і знов
    ...І кохання знов і любов,
    Як в шістнадцять і наче як вперше.
    Чорнооко і чорноброво,
    Красновусто вона збреше.

    Вірить хочеться,обдуритись,
    Як в шістнадцять і вперше як наче.
    Вірність знову злій зраді дарити,
    Своє серце завжди юначе...

    12.3.16. 21:51.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --