Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Надя Семена (1980)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   на вітринах...
    На вітринах мерзнуть манекени,
    У легеньких платтячках і блузах,
  •   Білила ніч
    Білила ніч хати дерева,
    До ранку сипала вапно,
  •   Із полином світанку смак
    Із полином світанку смак,
    На небі сонце не яскраве,
  •   На Святки вечір...
    На Святки вечір тихий
    У променях зірок,
  •   Йдуть дощі і сто років самотність...
    Йдуть дощі і сто років самотність
    Тут блукає глухими стежками,
  •   Сіяла цибулю!
    Сіяла цибулю,
    Сіяла петрушку,
  •   Розбила ти серце
    Розбила ти серце на друзки,
    Топтала його каблучками,
  •   Люблю його
    Люблю його уперто, безнадійно,
    Бо за плечима натовпом літа,
  •   Околиця
    Життя підкинуло зеро,
    Й курити дуже хочеться,
  •   Він не спить
    Зорі в небі неначе з намиста,
    Конкуренція сяйву реклам,
  •   Хотіла б стати я колись...
    Хотіла б стати я колись
    Берези шумом вільним
  •   Соняхи
    А вони не сходять,
    Мимо мене женихи,
  •   Я-- ваш Авель
    Мене Каїн учора убив.
    Та не треба, Не плачте за мною,
  •   Вишивала долю
    Колись Мар’яна вишивала долю,
    На полотні, що виткала сама,
  •   Що сталось зі мною?
    Що сталось зі мною? Це осінь під ранок,
    Насипала срібла на цвіт хризантем,
  •   Осінній карнавал
    Терпке вино по вінця у бокалах!
    Любов і осінь - кругом голова,
  •   Білі роси
    Впав туман на білі роси,
    Майже зимня вже пора,

  • Огляди

    1. на вітринах...
      На вітринах мерзнуть манекени,
      У легеньких платтячках і блузах,
      Білий Київ як пейзаж Маккени,
      У снігах тут заблукала муза,
      Підійшла розгублена і боса,
      Провести куди її не каже,
      Сніг летить нам з музою на коси.
      Ліхтарі прядуть із нього пряжу.
      Щоб зв’язати шалі для ялинок,
      Скоро знов Різдво чи лиш здається,
      Я свої вірші – зі слів ужинок,
      Всі роздам -- полегшає на серці
      А для тебе виберу окремо,
      Найніжніші, ті що про кохання,
      Ця зима. Справжнісінька, не демо,
      Засніжила місто як в останнє.
      Я ступлю на сніг такий первісний,
      Легко-легко, без вини й обузи,
      Запрошу у гості Музу звісно,
      Та немає вже моєї Музи…
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Білила ніч
      Білила ніч хати дерева,
      До ранку сипала вапно,
      Сміялась сніжна королева,
      У чорно-білому кіно,

      Складав хлопчина з криги вічність,
      Старий казкар складав сюжет,
      Дитинства давнього магічність,
      Бали, принцеси, скрип карет!

      Уже давно рахую будні,
      І дещо знаю про життя,
      Та срібний сніг лежить сьогодні,
      Йому радію як дитя!

      На білих аркушах газонів,
      Я напишу свої казки,
      Чарівний сніг летить сьогодні,
      Гортає спогадів листки!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Із полином світанку смак

      Із полином світанку смак,
      На небі сонце не яскраве,
      Тобі без мене все не так,
      І від сльози солона кава.

      Мені без тебе лиш нудьга,
      Крізь зайві усмішки й розмови,
      Та децибелами шуга,
      Вітрисько вийшовши на лови.

      Розлука наша може біль,
      А може скорий порятунок,
      На рану висипана сіль,
      Чи з диких трав цілющий трунок.

      Сховає час в старий альбом,
      Переболіле – не забуте,
      І до розлуки ланцюгом,
      Кохання долею прикуте.
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. На Святки вечір...

      На Святки вечір тихий
      У променях зірок,
      На річки срібну кригу
      Ледь падає сніжок.

      З морозу –в теплу хату,
      Тріщить в печі вогонь,
      Чай з чебрецю та м'яти,
      Візьми з моїх долонь.

      Прозорі свічі тануть,
      Святковий тане час,
      І спогадами стануть,
      Хвилини ці для нас.

      Коли Різдвяний вечір
      На білім полотні,
      Околиця містечка
      Бринить десь вдалині.

      Навколо тільки тиша,
      Вогонь в печі тріщить,
      Кохання повість пише,
      Для двох чарівна мить!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Йдуть дощі і сто років самотність...
      Йдуть дощі і сто років самотність
      Тут блукає глухими стежками,
      Прилітають круки лише в гості,
      Та й то іноді, збоєм програми.
      У верхівках дерев свіжий вітер,
      Відкорковує спогади древні,
      Тут колись могли жити й любити,
      І щасливими бути… напевне.
      Горювати… і сльози солоні
      Подорожником котре століття
      Проростають стиха на осонні,
      Ще живі, наче вчора пролиті.
      Диким хмелем кохання забуте
      Заплітає розпатлані вільхи,
      До самотності час тут прикутий,
      Вже сто років. А може ще стільки…
      Йдуть дощі у забутому лісі,
      Нетутешні і трохи магічні,
      Йдуть дощі на моєму Поліссі,
      Йдуть крізь долю мою, такі звичні…
      2017р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Сіяла цибулю!
      Сіяла цибулю,
      Сіяла петрушку,
      Та й кляла заклятую,
      Кращую подрУжку!
      "Гарно ти, подружка,
      Мені підсобила,
      Чоловіка любого,
      У мене відбила!
      Доки я в городі,
      Грядки накопала,
      Ти вмене коханого,
      Прямо з хати вкрала!
      Доки грабельками,
      РОллю волочила,
      Ти його дурманами,
      Лихо опоїла!
      Доки на базарі,
      Насіння купляла,
      Ти його обманами,
      До себе забрала!"
      Виросла цибуля,
      Виросла петрушка,
      Йде до мене плакатись,
      Кращая подружка!
      "Дам тобі намисто,
      Дам тобі сорочку,
      Тобі твого милого,
      Повернути хочу!
      Дам я тобі курку,
      Дам я тобі гуску,
      Забери коханого,
      Виручи подружку!
      Є в мене ще гривні,
      Є в мене дукати,
      Забери, благаю,
      Йолопа із хати!"
      "Є у мене гроші,
      Є у мене гуска
      Є у мене випивка,
      Є в мене закуска!
      Маю я намисто,
      І дукати маю,
      Забирати вкрадене,
      Назад не бажаю!"
      Я зберу цибулю,
      Я зберу петрушку,
      Та і з двору вижену,
      Хитрую подружку!
      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Розбила ти серце
      Розбила ти серце на друзки,
      Топтала його каблучками,
      Палила останні галузки,
      Того, що було поміж нами.
      Знущалась та ще й посміхалась,
      Стріляла як снайпер, очима,
      Зміюкою в сни пробиралась,
      І грюкала вранці дверима.
      Поглянь лиш, навколо красуньки,
      Розумнички і господині,
      А я прикипів до чаклунки,
      Й закриті всі виходи нині.
      З тої буцегарні на волю,
      Де вже відступають морози,
      Де пахне в повітрі весною,
      В мене ж у дУмках твої коси.
      Запрошення он, на весілля,
      Розірване. Що тобі з того?
      П'янію і маюсь позміллям,
      Крім тебе, не треба нікого.
      2016р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Люблю його
      Люблю його уперто, безнадійно,
      Бо за плечима натовпом літа,
      Шепочуть наче змії принагідно,
      Скінчилось літо. Вистигли жита.
      Роняють зерна на стерню, як сльози,
      Моєму ж серцю хочеться весни,
      Щоб зацвіли над ставом верболози,
      Щоб дощ на двох, І теплий і рясний.
      У його погляді така сумна надія,
      В обійми впасти і забути все,
      Кохання пізнє вогником жевріє,
      Мене, як човник, між тривог несе.
      Вже не гаряче сонце у зеніті,
      І холодами дишуть вечори,
      Лиш його очі ласкою зігріті,
      Коханням цим, ти доле, не кори!
      Люблю його і ту любов ховаю,
      Від всього світу, від себе найбільш,
      Та все ж щаслива, що її я маю,
      Моя розрада хай це буде лиш....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Околиця


      Життя підкинуло зеро,
      Й курити дуже хочеться,
      Строкатим натовпом в метро,
      Спішить-біжить околиця.

      Мене минає як ріка,
      Раптову гілку зломану,
      Я ж наче світло маяка,
      Ловлю непевні спомини.

      Спішить як всі нема причин,
      Не будем разом більше ми,
      Дим сигарет—міський полин,
      А сум мій стане віршами.

      Час пік минув. З почином, день!
      Життя щоб жити створене
      Від спогадів до тих знамень,
      Де сліз і щастя порівну.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Він не спить
      Зорі в небі неначе з намиста,
      Конкуренція сяйву реклам,
      У куточку великого міста,
      В одній з тисяч квартир знову сам.

      Він не спить. Сигарети і кава,
      Все скінчилось, не бігти ж у ніч,
      А для неї кохання -- забава,
      Все комфортно і без протиріч.

      В телефоні знов скинутий виклик,
      Ну навіщо йому це усе?
      Все ж нормально і всі давно звикли,
      Нових клопотів день принесе.

      Місто буде кипіти як завжди,
      І вона передзвонить: «Прости,
      Я кохаю, нема тому ради,
      Та тримають в минуле мости.»

      Скора зустріч і місто стіною,
      Каву треба купить, сигарет,
      Обірветься кохання струною,
      В тілі міста чужий рудимент.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Хотіла б стати я колись...

      Хотіла б стати я колись
      Берези шумом вільним
      Коли весною напились,
      Поліські трави хмільно.

      Розливом милої ріки,
      Із райдугами в обрій
      Де оксамити-береги,
      В росі бринять прозорій.

      Де заколисана печаль ,
      В століттях пережита,
      Шум шепотітиме: «причаль,
      Спочинь в чеканні літа.»

      Ти стишиш крок, вдихнеш весну,
      Мене згадаєш давню,
      В гілках березових засну,
      Ти ж посміхнешся травню...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Соняхи

      А вони не сходять,
      Мимо мене женихи,
      Подружок проводять!
      А зі мною не ідуть,
      Може я не гарна,
      Та ж нівроку, там і тут,
      Панночка шикарна!
      Маю файненький город,
      Файно обробила,
      В грядках ніжиться осот,
      Лобода вродила!
      У хатині павуки,
      Придане сплітають,
      Глянуть в вікна парубки,
      Через тин тікають!
      У колодязі відро,
      Ввечері втопила,
      Втік Данило, втік Петро,
      Так і не зловила!
      Посміхалась через тин,
      Я сусіду Гнату,
      Тільки Гнат той не один,
      В нього жінка клята!
      Напекла я пиріжків,
      Пригостила Гриця,
      Тепер Гриць той без зубів,
      Мене сторониться.
      Сватам шила рушничок,
      Поколола пальці,
      Зробив тато з гілочок,
      Косорукі п'яльці.
      Мама голочку дала,
      Голка тупа, ржава,
      Ще й селом чогось пішла,
      Нехороша слава.
      Не вродили соняхи,
      Не дозріли сливи,
      Ох, не люблять женихи,
      Мене, нещасливу!
      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Я-- ваш Авель


      Мене Каїн учора убив.
      Та не треба, Не плачте за мною,
      Я у музиці нині ожив,
      Для вас піснею став весняною.

      У художника серце моє,
      Що чаклує всю ніч над мольбертом,
      Воно віршом поета стає,
      Із простим всеосяжним сюжетом.

      Пілігримом я йду крізь світи,
      Людям зорями душі тривожу,
      Зерням в кожній із них прорости,
      Навіть в брата-убивці я зможу...

      Неможливо інакше мені,
      Неважливо, що я був убитий,
      Я на світлій живу стороні,
      Я ваш Авель. Зі мною вам жити...
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Вишивала долю
      Колись Мар’яна вишивала долю,
      На полотні, що виткала сама,
      Із тих льонів які синіли в полі,
      І її пісня линула сумна.
      Про тополину згублену з навіту,
      Про край умитий росами-слізьми,
      На полотні стелилось стигле літо,
      Світило сонце, гримали громи.
      Цвіли волошки в жовтому колоссі,
      Краса і хліб – національний код,
      Злітала пісня усе вище в просинь,
      На полотні і в пісні жив народ.
      Горіла свічка на вікні до рання,
      І звеселявсь тканини білий шмат,
      Сорочку шила милому Мар’яна,
      Щоб із дарунком встигнути до свят.
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Що сталось зі мною?
      Що сталось зі мною? Це осінь під ранок,
      Насипала срібла на цвіт хризантем,
      А серце стріпнулось як птаха-підранок,
      А в серці ожив призабутий той щем,
      Коли лише погляд і хоч на край світу,
      Коли лише слово й нема заборон,
      Метеликом знову на світло летіти,
      І знати, що крила опалить вогонь.
      Що сталось зі мною? Кохання всього лиш,
      Не бачу я інших пояснень, а ти?
      Закохуєш звично і звично полониш,
      Щоб потім сказати: прощай і прости.
      Що сталось зі мною? Це осінь минає,
      Минає кохання а може і ні,
      Останні листки вітер з клену зриває,
      Сьогодні ти знову наснився мені.
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Осінній карнавал
      Терпке вино по вінця у бокалах!
      Любов і осінь - кругом голова,
      З тобою нам сьогодні світу мало,
      Дощем на щастя небо засіва.
      Листки каштанів мокнуть у калюжах,
      Весь тротуар у плямах парасоль,
      До перемін погоди нам байдуже,
      Налити ще вина тобі дозволь.
      Вино п'янке, як особлива осінь,
      Забудь печаль, надія в серці є!
      Твій поцілунок... ще його не досить
      Хай ніч нам світлом зоряним стає!
      У ритмі танцю листя закружляло,
      Мелодії похитують бокал...
      Тобі мене, мені тебе так мало
      Та є для нас - осінній карнавал!
      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Білі роси
      Впав туман на білі роси,
      Майже зимня вже пора,
      Серце ще тепла так просить,
      Так від щастя завмира.
      Із тобою ми ще поряд,
      Кава в чашках на столі,
      Ще осінній ранок зорі,
      В завіконній гасить млі.
      Нині ранок такий тихий,
      Лиш синичок перегук,
      Та не має в тому втіхи,
      А є втома від розлук.
      Білі роси скраю стежки,
      Тане час як ця імла,
      Я збираюсь в край далекий,
      Де ні щастя ні тепла…
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --