•  Пожертва

То чаша чи таця? Причастя, а чи пожертва?
Посрібнені вінця. Натільна липка іржа.

•  Прощання з колядою

Руки Господні - персні та стигми - в тісто солоне в'язнуть:
чиниться січень. Тліє сльоза на вилиці.

•  Атовець

Потяга меч розколе ябко пусте перону,
заки стовчем до крові чола і постоли.

•  Квіти йому

Вибирати для нього квіти. Неодмінно троянди чорні, бо
він глибокий і темний - не випливеш, не зурочиш.

•  100 років по Крутах

Хлопчику, хлопче, несеш, мов свічу, історію.
Станеш безсмертним - пізнаєш криваве таїнство,

•  Звір

Носити в собі малого тотемного звіра чи
велику біду – сполохане і руде…

•  Натхнення

Відчуваєш: цей біль росте в тобі разом з вірою.
І нічого не вдієш : хоч ріж себе, хоч - вішай.

•  ***

Зір патефони виснуть над полоненими:
душі-платівки дряпають і жуюють.

•  Окуню, окуню

Окуню, окуню, по кому ти плачеш, окуню?
Сіль твого ока святою стає і містичною.

•  Листопад

Листопад стереже святих і стріляє в грішників,
поки вулиці сплять під злив неземною магією.

•  Лютий

Ну от. Маєш вибір - не знаєш, кого вибрати.
Знаєш дорогу - не маєш куди податися.

•  Яструби

Смерть не спиняють і не пояснюють.
Біль викорінюють з ран довго.

•  Милий, я хвора

Милий, я хвора. Я квітка у тебе в ногах.
Вже тобі, милий, ні музикою, ні музою…

•  Прощавай, капітане

Світло гусне і гасне, як в залі перед виставою.
І розходяться хвилі – мов шви – на морському череві.

•  Веретена

У очницю ріки западає колиска місяця.
Він іде по воді – і від того вода тривожиться.

•  Ягоди

Не знає бо, що мені болітиме,
і – слово за словом – про любов мережить.

•  З нерва

А вони мені кажуть: немає нічого вічного, бо
розторочиш за виточки серце – і не болить…

•  Поет

Серце твоє фарбоване, аж роздряпане,
ніби яйце велике і великоднє.