Автори /
Лаура Тільки (1986)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Смарагдова тиша
•
Крилаті коні
•
і знову буде світ
•
ПИТАННЯЗНАК
•
Алегорії суму
•
Вперше
•
Вона
•
Гобелени
•
Глобальне
•
Листопад душі
•
"Музика кохання"
•
Любити
•
Світорозмова
•
Прошироковідкритіочі
•
Тема №10
•
Німе ......
•
Тема №10
•
* * *
•
* * *
•
* * *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Сумні чомусь твої пісні
І серце б’ється хаотично,
І серце б’ється хаотично,
із піднебесся табунами
пасуть траву крилаті коні
пасуть траву крилаті коні
душевний біль як ртуть
із стану нерідкого
із стану нерідкого
безликий сум на полотні
стіна свіча стремена на коні
стіна свіча стремена на коні
Одна тривога серед світу,
Серед усіх іще тривог -
Серед усіх іще тривог -
Кудлаті хмари пили душу літа,
Як поглядом і ти хотів мене
Як поглядом і ти хотів мене
Вона приходила
вимучена, порожня і холодна,
вимучена, порожня і холодна,
Віднедавна твої «ні» і «не»
Заплітаю в нові гобелени.
Заплітаю в нові гобелени.
Заперта осінь в місті на замок,
У мороці її багато суму…
У мороці її багато суму…
Крізь заплакані вікна
Спокійна утроба
Спокійна утроба
Зіграй на моїх почуттях,
Ми досить грали у тишу.
Ми досить грали у тишу.
Пустити б човен над водою
І спогади з ним відбуті…
І спогади з ним відбуті…
Місяць одягнений в білу свитину
Малює канаркові зорі,
Малює канаркові зорі,
Ми з тобою у полі
І поле народжує сонце,
І поле народжує сонце,
Яка відрада - через літню річку
Убрід іти з сандалями в руці,
Убрід іти з сандалями в руці,
Я виношую в собі, виношую,
Наче квітку тендітну я зрошую.
Наче квітку тендітну я зрошую.
Сушу рушник над вогнищем із глиці.
Собачий холод! І чому не спиться?!
Собачий холод! І чому не спиться?!
змішались як фарби світи
і небо плаче громовите
і небо плаче громовите
Забава ця жорстока і остання в році.
Король сховався і пустив мене у бій…
Король сховався і пустив мене у бій…
Медовий паркан від хмелю -
Осінь веде свій тан…
Осінь веде свій тан…