ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лаура Тільки (1986) / Вірші

 Листопад душі
Крізь заплакані вікна
Спокійна утроба
До срібла ніяк не звикне,
Поглинула небо
Пройшовши крізь тебе,
Розсіює сонячні п’ятна.

Останній напиток
Крізь мокру душу
Смакує осінній смуток.
Брунатну тишу
Морок ворушить
Листопадінням з луток.

З чашкою кави,
В аромо-дурмані,
Сяду в саду на лаві.
В кудлатім тумані,
У теплім каштані
Осінь заспить ласкава.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-20 00:46:19
Переглядів сторінки твору 3657
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.374 / 5.25  (4.834 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 4.309 / 5.25  (4.753 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.12.01 01:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 01:15:45 ]
Гарно, настроєво, Лауро!
Щоправда, у першій строфі я "перечепилась" через рядок "Розсіює сонячні п’яна" - там спеціально пропущено щось, чи просто випадкова "описка": може, останнє слово "п’яТна"? чи я чогось не вловила?
Найбільше заворожує друга строфа - багато знахідок, які вражають не "техніцизмами", а внутрішнім розвитком думки.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:52:27 ]
А що таке "п*ятна" ?
Поясніть, якщо ваша ласка :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-10-04 17:25:42 ]
То, прошу пана, російською (знаєте, є, кажуть, така мова!)- плями... Чи ви російською не "шаріте"? То хоча б не прикидалися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 17:35:46 ]
Шановна Вікторіє! Ви мене по-справжньому засоромили :( Аж ніяк не мав на увазі глузувати чи щось таке, серйозно. Просто звернув увагу на цю недоречність 0 врш таки написано українською, ні?
Про російську чув, навіть вивчав один семестр в університеті і успішно склав залік. Російськомовних авторів розумію, читаю, деяких – із захопленням :) так само, як і угоськомовних та німецькомовних :)
але, здається мені, що жодна мова не терпить зверхності, "небрежности" und so weiter :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 10:02:51 ]
Дякую, за коментар, помилку я вже виправила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-10-04 17:27:20 ]
Лауро, я не мала на увазі, аби ви то виправляли, бо, здається, українською все-таки "плями"... Може, якось інакше зробити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 09:47:24 ]
Пані натхненница Петрарки, як це називається? Хай напиток всього-навсього розбавлений сік, але п'ятна звідки? З Сонця? Комаровщина не рит..., рат..., ратуш.... З комаровщиною ми будемо вести боротьбу самим натуральним чином. І Вам слід зайняти місце в строю борців, щоб як явище комаровщина, ця пліснява, назавжди зникла з обрію нашого щасливого майбутнього.
Чого доброго Ви ще станете давати привід для сумніву в непогришімості еліти...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-10-04 15:44:34 ]
Лауро, яка у вас аватарка!
На ній зліва тінь і квіти - це певно Казанова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-04 17:50:30 ]
Лауро, якщо Ваша ласка, поясніть образ "спокійної утроби", бо не можу зрозуміти, як утроба може "пройти крізь тебе".
І ще, "напиток" теж російське слово, бо українською "напій".