Автори /
Маша Шулима (1994)
Рубрики
/ любовна лірика
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
бро
•
*вічно холодний Кай*
•
*кульки повітряні*
•
книгу
•
*
•
*
•
*любов живе вічно*
•
*
•
Любов не просять
•
*
•
амура сила
•
висновок
•
моя ніжність
•
безвість
•
він, як зима
•
трахати мізки
•
я йду від тебе
•
самотність2
•
"краще/не краще"
•
наша любов
•
самотність
•
ти був мені другом?
•
самотність3
•
насправді нас не було
•
його тепло
•
жінка в твоєму ліжку
•
краще мовчати про віру
•
♥
•
майже
•
майже - дорівнює десь нулю
•
*
•
закоханість
•
*
•
-
•
♥
•
-
•
*
•
моя самотність
•
♥
•
♥
•
-
•
♥
•
-
•
*
•
-
•
*
•
*
•
*
•
-
•
*
•
*
•
*
Переглянути всі твори з цієї сторінки
знаєш, бро, я жодного разу не відволіклася від його слів
я будувала із них за’мки і створювала нашу спільну сім'ю
я будувала із них за’мки і створювала нашу спільну сім'ю
Я не одягну більше жодної із прикрас
Тому що тобі не подобаються дівчата, які люблять прикраси
Тому що тобі не подобаються дівчата, які люблять прикраси
я, навіть, не знаю, як буде краще, - забути тебе чи забутися
мене усі твої бідні Насті доводять, як мінімум, до безумства
мене усі твої бідні Насті доводять, як мінімум, до безумства
якби раніше знайшла цю книгу
то підібрала б до неї риму
то підібрала б до неї риму
Ти пішов, а разом з тобою вічність, вірність і сила моїх думок
І тут стало до неможливості тісно, прісно і зябко до кісточок
І тут стало до неможливості тісно, прісно і зябко до кісточок
я у твоєму місті скверами і дворами, ремонтованими мостами
збираю, як намистини згадки про нас з тобою
збираю, як намистини згадки про нас з тобою
Я створюю свій затишок із клаптиків картонного паперу,
чаю із насиченим смаком м’яти і твоїх фотографій
чаю із насиченим смаком м’яти і твоїх фотографій
мабуть, у кожному літі є свої особливості та магічні випадки
цього літа, випадково, нам довелось зустрітись
цього літа, випадково, нам довелось зустрітись
Любов не просять
під дверима твоєї квартири близько другої ночі
під дверима твоєї квартири близько другої ночі
знаєш, у мене так мало спогадів залишилось
скверики твого міста, каплі дощу холодні
скверики твого міста, каплі дощу холодні
ти відриваєш, як по пір'їні
свої рожеві амура крила
свої рожеві амура крила
любити навчитись тихо
і відрізняти любов від втіхи
і відрізняти любов від втіхи
-я не знаю, як тобі пояснити
просто холодно тут без тебе
просто холодно тут без тебе
Хочу трохи про свій особистий всесвіт
особистий простір
особистий простір
ти питаєш, за що ж я його так безнадійно кохаю
у кожному слові ти впізнаєш його ніжний образ
у кожному слові ти впізнаєш його ніжний образ
Традиційно трахаю мізки,
мій любий містере Зум
мій любий містере Зум
я йду від тебе
щастя уже позаду
щастя уже позаду
самотність і досі грається зі мною у схованки
у сквері над Бугом рахуємо разом сходинки
у сквері над Бугом рахуємо разом сходинки
правда із гірким присмаком, мабуть, кориці
краще лукавити і не розповідати що мені сниться
краще лукавити і не розповідати що мені сниться
я не згадаю чим все скінчилось, тому що для мене все ще триває
я пишу тобі листи на емейли, їх видаляю, тебе немає
я пишу тобі листи на емейли, їх видаляю, тебе немає
я просто буду самотньою доти - поки хтось мене не приру′чить
це так смішно звучить, та насправді відчувається це не дуже
це так смішно звучить, та насправді відчувається це не дуже
осінь дарує змогу писати про вічне
любов/не любов - прямо в вічі
любов/не любов - прямо в вічі
надмірно самотності, мабуть, не може бути
коли він говорить, а ти вже не хочеш чути
коли він говорить, а ти вже не хочеш чути
і коли останнє слово сказане - я випиваю ртуть
ти зі мною з очима зав'язаними - просто жах
ти зі мною з очима зав'язаними - просто жах
його тепло зігріває на відстані, як вогонь
сильніше, ніж чай, наприклад, - обліпиховий
сильніше, ніж чай, наприклад, - обліпиховий
я стою у твоїй кімнаті - зовсім гола
рахую зірки приклеєні ПВА до стелі
рахую зірки приклеєні ПВА до стелі
Якщо говорити про тебе – то я вже вільна
Інший сприймає мене простіше, або просто сприймає
Інший сприймає мене простіше, або просто сприймає
не думати про Вас уже неможливо
важливо говорити слова, підбираючи правильні рими
важливо говорити слова, підбираючи правильні рими
сяйво в його очах віддзеркалюється
тепло до мене торкається на відстані
тепло до мене торкається на відстані
Майже – дорівнює десь нулю
Знаєш, як це все відбувається? Я боюся його голосу
від нього ховаюся у його ж місті. Місті над Бугом
від нього ховаюся у його ж місті. Місті над Бугом
*закоханість*
.З тобою не покинеш, особливо, якщо це осінь.
Він просив, щоб я приходила, навіть, о 4-й ранку
Він просив, щоб я приходила, навіть, о 4-й ранку
Життєве кредо – клеїти спогади
Страждати замість розваг
Страждати замість розваг
Якщо ставити акценти на любові, а не на відстані
Яка між нами лягає зимніми снігами і віршами
Яка між нами лягає зимніми снігами і віршами
Про які рамки можна говорити,
коли йдеться про любов
коли йдеться про любов
Читаючи безліч текстів тих, які це переживали
Я вкотре впевнююсь, що ніби жива ще
Я вкотре впевнююсь, що ніби жива ще
Моя самотність знає твоє ім’я
Я з нею не на Ви, не на Ти, на Я
Я з нею не на Ви, не на Ти, на Я
Засинаючи бажаю зустрічати його у снах
Відчувати його ніжність і лють
Відчувати його ніжність і лють
коли його бачу з іншою в місті в наших із ним місцях
він сидить напроти, поправляє з її обличчя волосся
він сидить напроти, поправляє з її обличчя волосся
Берлінський синдром це щось на кшталт
берегти тебе, як зіницю ока
берегти тебе, як зіницю ока
лишається вірити в диво – його шукати
над містом нависла тиснява і тривога
над містом нависла тиснява і тривога
Лише відкорковую банку із спогадами
створюю і спотворюю – не лишаю
створюю і спотворюю – не лишаю
Ходити скверами одного міста
Без перестанку до нього лізти
Без перестанку до нього лізти
купую одяг такий, щоб не виходити з тренду
маскую обличчя – усе замість правди
маскую обличчя – усе замість правди
Думки матеріальні – тому думаю про Ваше лице і Ваші руки
Забуваю про все – самотність, біль і розлуку
Забуваю про все – самотність, біль і розлуку
На околиці міста. Там постійно дощить
Стоїть будівля – моя фортеця
Стоїть будівля – моя фортеця
Сніг замітає його сліди, губить слова
Замість золота на губах слюда чи смола
Замість золота на губах слюда чи смола
любов за межами реальності – торкаюсь його обличчя на моніторі
присягаюсь собі в істериках, що кохаю тут апріорі
присягаюсь собі в істериках, що кохаю тут апріорі
А у чужих ві´ршах не знаходжу жодну із своїх душ
Тобто жодної частини однієї свої душі
Тобто жодної частини однієї свої душі
І якщо говорити в загальному то мої почуття не нагальні і я негайно іду від тебе
ти мене не пускаєш не притискаєш не відпускаєш за що питаю
ти мене не пускаєш не притискаєш не відпускаєш за що питаю
Таке відчуття, як промінчики сонця змушують мружитись
або в передранкових снах ловлю його прозорого
або в передранкових снах ловлю його прозорого