Автори /
Ярослав Нечуйвітер (1967)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Цвіти!
•
Приснись
•
Мова
•
***
•
Білі прапори
•
Тривожно
•
Ранкові молитви
•
***
•
Гроза
•
Прости
•
***
•
***
•
***
•
ТА
•
***
•
***
•
СНОДІЙНЕ :)
•
МОВЧУ
•
ДОЛЯ КНЯГИНЬ
•
ЗИМОВІ ЗЛИВИ
•
СПІРАЛІ
•
Ще не осінь...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
12 рядків вітальних
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
ТРОЯНДОВИЙ ВАЛЬС
•
***
•
***
•
***
•
***
•
ВАЛЬС
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
****
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Приснись...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
О, ніжна панно,
як за Вами скучив я!
як за Вами скучив я!
Коли вона
заплакала уперше,
заплакала уперше,
Спекотне літо.
Втомлена свіча.
Втомлена свіча.
О, дивна панно,
Недосяжна панно,
Недосяжна панно,
Я подумки -
з тобою у грозі:
з тобою у грозі:
Коли духмяний дощ
вітає ранок
вітає ранок
Приснися,
у мінорі прозвучи,
у мінорі прозвучи,
Скажу я вам,
що сіяти Слова
що сіяти Слова
Прости мені, Язичнице.
Прости,
Прости,
Дивися –
облітають явори.
облітають явори.
О,як мені
достукатись до Вас,
достукатись до Вас,
Я ранок
нарікаю Вашим іменем
нарікаю Вашим іменем
Бруківка.
Видзвонює дощ монотонний.
Видзвонює дощ монотонний.
Вона прийшла -
хвилина у хвилину:
хвилина у хвилину:
Прости,
що до сих пір іще мовчу.
що до сих пір іще мовчу.
О, як приємно згадувати Вас
у час, коли, хмеліючи коханням,
у час, коли, хмеліючи коханням,
Урешті-решт
усе колись минає.
усе колись минає.
Мольфар собі
тихесенько сміється,
тихесенько сміється,
Напевно, - я не Той,
а Ви – не ТА,
а Ви – не ТА,
Де ти і я –
нестримна течія:
нестримна течія:
Можливо,
надто зблизилися ми,
надто зблизилися ми,
О, панно,
Ви - моє маленьке диво!
Ви - моє маленьке диво!
Забракло слів.
Щемить –
Щемить –
Закутаюсь у білу заметіль.
Вона мені сьогодні –
Вона мені сьогодні –
- Знайди мене в наступному житті, -
притишено розгублено сказала.
притишено розгублено сказала.
Зупинюсь,
озирнусь
озирнусь
Не плач, моя Княгине -
ще не осінь.
ще не осінь.
Як Вам живеться,
Сонячна Принцесо,
Сонячна Принцесо,
Всміхнися, маленька.
На вулиці падає сніг
На вулиці падає сніг
Іще на рік
наблизились до Смерті,
наблизились до Смерті,
Сивими ключами від`ячала осінь.
Відболіло листя у лісах давно.
Відболіло листя у лісах давно.
Я листок приніс тобі кленовий.
В прожилках
В прожилках
Поглянь,
Який погожий, світлий день!
Який погожий, світлий день!
Коли прийде у Світ
Зима студена,
Зима студена,
За мить до Свята
помолитись мушу:
помолитись мушу:
Всміхайтеся! Радійте! Новий Рік,
вдягнувши землю у пухнасті шати,
вдягнувши землю у пухнасті шати,
Останній день
Розпеченого літа,
Розпеченого літа,
Ти тільки позови –
І я прийду.
І я прийду.
Гірської річки в серці
не спинити.
не спинити.
За мить до Свята
помолитись мушу:
помолитись мушу:
Загарчав автомат,
люто харкнувши полум’ям,
люто харкнувши полум’ям,
Нехай заметіль новорічна
все зло замете
все зло замете
ДослУхайтесь серця:
витає РІЗДВО над Землею!
витає РІЗДВО над Землею!
За дерево ухОпившись,
Пливем.
Пливем.
Коли холодний
дощик заморосить
дощик заморосить
Трояндовий вальс
на Замку станцюємо.
на Замку станцюємо.
О, не сумуй
в осінні довгі ночі –
в осінні довгі ночі –
Він умивав обличчя їй водою,
Що билася з Святого джерела.
Що билася з Святого джерела.
Бувають дні –
Сумні.
Сумні.
Погрійся.
Під пахвою в мене тЕпло...
Під пахвою в мене тЕпло...
Давай потанцюєм з тобою у пахощах цвіту.
Повільно і ніжно.
Повільно і ніжно.
Ти не зможеш мене забути
За пластами ночей і днів.
За пластами ночей і днів.
За тобою затужить небо
І заплаче сумним дощем.
І заплаче сумним дощем.
Горбок зацвів. Тут сонячно і тихо…
Цвіте медунка і гудять джмелі.
Цвіте медунка і гудять джмелі.
Чекають безсонні вії
Очищення від сльози,
Очищення від сльози,
Вже вечір.
Збираю квіти.
Збираю квіти.
Коли я згадую
Те світле дівчисько –
Те світле дівчисько –
– До зустрічі в ефірі, – ти сказала...
Я відповів:
Я відповів:
Світає ДЕНЬ
Натруджено – завзятий,
Натруджено – завзятий,
Нежданий вітер в долю зачастив -
Волосся рве і б`є відчАйно в груди,
Волосся рве і б`є відчАйно в груди,
Все дуже просто: слова облуди –
Мов дим.
Мов дим.
Коли найперший сонця промінець
Торкнеться ніжно твого підвіконня –
Торкнеться ніжно твого підвіконня –
Ранок весняний
Пальцями світла
Пальцями світла
Я залишаюсь в шумі дощу,
сумом безсонних вікон.
сумом безсонних вікон.
Ти лиш пішла –
І дощ заплакав знов,
І дощ заплакав знов,
Налий мені кави.
Міцної.
Міцної.
Прислухайся…
То дихає весна.
То дихає весна.
Я знаю
безвідмовні добрі ліки,
безвідмовні добрі ліки,
Це, можливо, надто поетично,
І в житті такого не бува.
І в житті такого не бува.
Високий замок.
І, наче доля, -
І, наче доля, -
Впусти у серце сонце,
теплий вітер!
теплий вітер!
Твої квітки
несуть мені до серця
несуть мені до серця
Ото ж-лети!
Хай усмішки троянда
Хай усмішки троянда
Твоїх повік
торкнеться тепле сонце-
торкнеться тепле сонце-
О, панно Анно!
Панно Анно!
Панно Анно!
...А коли сонце обрію торкнеться -
вечірня тиша ляже навкруги.
вечірня тиша ляже навкруги.
Я зграйку слів зігрію у долонях,
До них гарячим серцем притулюсь –
До них гарячим серцем притулюсь –
Привіт тобі, моє дівчисько СВІТЛЕ!
Чи був тобі достатньо теплим день?
Чи був тобі достатньо теплим день?
Я випускаю білих голубів
У темну ніч – нехай летять до тебе!
У темну ніч – нехай летять до тебе!
Якось живемо...
Шлемо SMS-ки
Шлемо SMS-ки
Зі мною ніч і дві сови вгорі…
Вони мовчать,
Вони мовчать,
На світанку-сонце!
На світанку-зорі!
На світанку-зорі!
Приснись мені!
Крізь білий снігопад
Крізь білий снігопад
Коли легенький дощик за вікном
За хвилю до весни тобі постука,
За хвилю до весни тобі постука,
Налий мені чаю –
ще часу багато до ранку...
ще часу багато до ранку...
Тихесенько до тебе полечу,
Дощем тобі
Дощем тобі
Погідний ранок –
ніби талісман.
ніби талісман.
Прибою шум.
Далекий берег пінний...
Далекий берег пінний...
Погожий день згорів.
Стихають звуки...
Стихають звуки...
Дерева з Богом
розмовляють через дощ...
розмовляють через дощ...