ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Зі мною ніч і дві сови вгорі…
Вони мовчать,
Вони іще чекають
На той ВОГОНЬ,
що тут колись горів,
На ті серця,
Що й досі не згасають…
Тому вночі тут ясно, ніби вдень
І навіть небо
Зорями розквітло!
Запалюю ліхтарики пісень,
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-15 18:54:13
Переглядів сторінки твору 6460
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.999 / 5.5  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.985 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.16 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:02:49 ]
Ярославе,
Як на мене - то занадто банальна фраза:
"Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"
Щиро,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:10:02 ]
Ви надзвичайно світла людина...
Не сумніваюся, що біля Вас вночі дійсно зовсім не темно, а просто - немає світла;))

Виділились мені якось у Вашому вірші ці дві сови... Виникла (підсвідомо) асоціація із Гаррі Поттером... )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:26:31 ]
Насмілюся посперечатися з Юрієм: нещодавно говорили про те, що все геніальне просте; темрява подекуди асоціюється з чимось страшним, навіть катострофічним, але ж дійсно - то "ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"
Знайти світло в темряві - хіба ж не мистецтво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:35:40 ]
Не знаю, але власне така дефіниція "темряви" мені завжди логічно спадала на думку... - Не бачу тут нічого геніального. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:40:52 ]
Рада за Вас, Юро. А Вам не спадало на думку, що люди різні бувають і сприйняття відповідно різне?
А, може, ліричний герой дійсно зробив відкриття, для себе, не для когось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:44:13 ]
Ну добре, я замовкаю...
Прошу на мене не ображатись за щирість.
Нехай так буде - я радію разом з ліричним героєм. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:56:56 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 20:45:50 ]
Ку-ку! А от і втомлений ліричний герой прийшов додому! Хотів внести ясність з приводу ТЕМРЯВИ...
Знаєте, друзі, якось так склалося у мене в житті, що я розглядаю його найчастіше як боротьбу ТЕМРЯВИ зі СВІТЛОМ, причому - майже в усіх проявах. Поле битви - у наших серцях, а боротьба йде не за гроші чи якісь блага, навіть не за Любов (як інстинкт), а за головне - НАШІ ДУШІ... Кожен ліхтарик запаленого нами СВІТЛОГО вірша - і є СВІТЛО!!!
І допоки воно горить - у ТЕМРЯВИ немає шансів.
Кожне наше прагнення, бажання, вміння створити СВІТЛО у своєму серці - запалює інші душі...
І тут Остапа понесло.... :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 20:59:08 ]
Світло - це Правда, це Бог!
При ньому можна розледіти всі кольори Істини.
Темрява - це відтінок Світла... а докладніше - його Абсолютна Тінь.
Немає Світла-Правди-Бога - немає і Темряви... ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 21:10:16 ]
Юрію! Це прекрасна глибока думка! От ми разом з Вами і прийшли до єдності і боротьби протилежностей, інь і янь! А ви кажете - банальна фраза... Все значно глибше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 21:24:07 ]
Ну так я ж вже погодився цитую власний коментар:
"Нехай так буде - я радію разом з ліричним героєм." :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:34:18 ]
Дякую, що підключились до обговорення, Володю!
Цікаво було б почути Вашу думку з цього приводу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-10 11:36:55 ]
Ярославе, вірш мені в цілому до вподоби.
І цікаве обговорення.
У мене, Ярославе, особисте враження, що то джерельце і та природня течія, які складають суть вашого твору, в кінці трохи неприродно затиснені ідеями?
Це взагалі досить серйозна проблема для всіх авторів - "вести вогонь у вибраному, добре усвідомленому напрямку", чи просто підживлювати природній процес поетичного горіння. Думаю, що тут важливою річчю є точне розуміння характеру вірша. У вашому випадку, як на мене, джерельце і природня течія - суцільна містерія, тобто прихованість від логічного, пряма дія на відчуття.
А ваші останні три рядки вихід із містерії в інший "жанр".
"Запалюю ліхтарики пісень,
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"

можливо, якщо брати за ціль відхід від еклектики до цільності, то потрібно було б вирішити деякі невеличкі завдання:
"І навіть небо
Зорями розквітло. ( ! - можл. ні до чого?)
Пливуть ліхтарики ... пісень, (більш таємничі рішення?)
у (по) ТЕМРЯВІ –
ВІДСУТНОСТІ не СВІТЛА… (?)

У випадку еклектичного вирішення, як на мене, варто змінити тільки "бо".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-18 10:49:29 ]
Спасибі, редакціє! Справді глибокий аналіз! Згоден з Вашими твердженнями щодо останніх рядків. Якщо чесно, то у вірші мова йде про контретне місце у Львові і справжніх двох сов, що завжди (от уже 3 роки) туди прилітають і сидять наді мною. Погодьтесь, що з врахуванням цих деталей і розуміння, що йдеться також про конкретні серця, сприйняття вірша дещо змінюється. :) Як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 17:39:39 ]
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА… - особливо cподобалось!
З любов"ю, Варця;)---