ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Зі мною ніч і дві сови вгорі…
Вони мовчать,
Вони іще чекають
На той ВОГОНЬ,
що тут колись горів,
На ті серця,
Що й досі не згасають…
Тому вночі тут ясно, ніби вдень
І навіть небо
Зорями розквітло!
Запалюю ліхтарики пісень,
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-15 18:54:13
Переглядів сторінки твору 6069
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.999 / 5.5  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.985 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.11.13 07:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:02:49 ]
Ярославе,
Як на мене - то занадто банальна фраза:
"Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"
Щиро,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:10:02 ]
Ви надзвичайно світла людина...
Не сумніваюся, що біля Вас вночі дійсно зовсім не темно, а просто - немає світла;))

Виділились мені якось у Вашому вірші ці дві сови... Виникла (підсвідомо) асоціація із Гаррі Поттером... )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:26:31 ]
Насмілюся посперечатися з Юрієм: нещодавно говорили про те, що все геніальне просте; темрява подекуди асоціюється з чимось страшним, навіть катострофічним, але ж дійсно - то "ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"
Знайти світло в темряві - хіба ж не мистецтво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:35:40 ]
Не знаю, але власне така дефіниція "темряви" мені завжди логічно спадала на думку... - Не бачу тут нічого геніального. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:40:52 ]
Рада за Вас, Юро. А Вам не спадало на думку, що люди різні бувають і сприйняття відповідно різне?
А, може, ліричний герой дійсно зробив відкриття, для себе, не для когось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:44:13 ]
Ну добре, я замовкаю...
Прошу на мене не ображатись за щирість.
Нехай так буде - я радію разом з ліричним героєм. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:56:56 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 20:45:50 ]
Ку-ку! А от і втомлений ліричний герой прийшов додому! Хотів внести ясність з приводу ТЕМРЯВИ...
Знаєте, друзі, якось так склалося у мене в житті, що я розглядаю його найчастіше як боротьбу ТЕМРЯВИ зі СВІТЛОМ, причому - майже в усіх проявах. Поле битви - у наших серцях, а боротьба йде не за гроші чи якісь блага, навіть не за Любов (як інстинкт), а за головне - НАШІ ДУШІ... Кожен ліхтарик запаленого нами СВІТЛОГО вірша - і є СВІТЛО!!!
І допоки воно горить - у ТЕМРЯВИ немає шансів.
Кожне наше прагнення, бажання, вміння створити СВІТЛО у своєму серці - запалює інші душі...
І тут Остапа понесло.... :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 20:59:08 ]
Світло - це Правда, це Бог!
При ньому можна розледіти всі кольори Істини.
Темрява - це відтінок Світла... а докладніше - його Абсолютна Тінь.
Немає Світла-Правди-Бога - немає і Темряви... ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 21:10:16 ]
Юрію! Це прекрасна глибока думка! От ми разом з Вами і прийшли до єдності і боротьби протилежностей, інь і янь! А ви кажете - банальна фраза... Все значно глибше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 21:24:07 ]
Ну так я ж вже погодився цитую власний коментар:
"Нехай так буде - я радію разом з ліричним героєм." :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:34:18 ]
Дякую, що підключились до обговорення, Володю!
Цікаво було б почути Вашу думку з цього приводу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-10 11:36:55 ]
Ярославе, вірш мені в цілому до вподоби.
І цікаве обговорення.
У мене, Ярославе, особисте враження, що то джерельце і та природня течія, які складають суть вашого твору, в кінці трохи неприродно затиснені ідеями?
Це взагалі досить серйозна проблема для всіх авторів - "вести вогонь у вибраному, добре усвідомленому напрямку", чи просто підживлювати природній процес поетичного горіння. Думаю, що тут важливою річчю є точне розуміння характеру вірша. У вашому випадку, як на мене, джерельце і природня течія - суцільна містерія, тобто прихованість від логічного, пряма дія на відчуття.
А ваші останні три рядки вихід із містерії в інший "жанр".
"Запалюю ліхтарики пісень,
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"

можливо, якщо брати за ціль відхід від еклектики до цільності, то потрібно було б вирішити деякі невеличкі завдання:
"І навіть небо
Зорями розквітло. ( ! - можл. ні до чого?)
Пливуть ліхтарики ... пісень, (більш таємничі рішення?)
у (по) ТЕМРЯВІ –
ВІДСУТНОСТІ не СВІТЛА… (?)

У випадку еклектичного вирішення, як на мене, варто змінити тільки "бо".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-18 10:49:29 ]
Спасибі, редакціє! Справді глибокий аналіз! Згоден з Вашими твердженнями щодо останніх рядків. Якщо чесно, то у вірші мова йде про контретне місце у Львові і справжніх двох сов, що завжди (от уже 3 роки) туди прилітають і сидять наді мною. Погодьтесь, що з врахуванням цих деталей і розуміння, що йдеться також про конкретні серця, сприйняття вірша дещо змінюється. :) Як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 17:39:39 ]
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА… - особливо cподобалось!
З любов"ю, Варця;)---