ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Зі мною ніч і дві сови вгорі…
Вони мовчать,
Вони іще чекають
На той ВОГОНЬ,
що тут колись горів,
На ті серця,
Що й досі не згасають…
Тому вночі тут ясно, ніби вдень
І навіть небо
Зорями розквітло!
Запалюю ліхтарики пісень,
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-15 18:54:13
Переглядів сторінки твору 6616
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.999 / 5.5  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.985 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:02:49 ]
Ярославе,
Як на мене - то занадто банальна фраза:
"Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"
Щиро,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:10:02 ]
Ви надзвичайно світла людина...
Не сумніваюся, що біля Вас вночі дійсно зовсім не темно, а просто - немає світла;))

Виділились мені якось у Вашому вірші ці дві сови... Виникла (підсвідомо) асоціація із Гаррі Поттером... )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:26:31 ]
Насмілюся посперечатися з Юрієм: нещодавно говорили про те, що все геніальне просте; темрява подекуди асоціюється з чимось страшним, навіть катострофічним, але ж дійсно - то "ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"
Знайти світло в темряві - хіба ж не мистецтво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:35:40 ]
Не знаю, але власне така дефіниція "темряви" мені завжди логічно спадала на думку... - Не бачу тут нічого геніального. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:40:52 ]
Рада за Вас, Юро. А Вам не спадало на думку, що люди різні бувають і сприйняття відповідно різне?
А, може, ліричний герой дійсно зробив відкриття, для себе, не для когось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:44:13 ]
Ну добре, я замовкаю...
Прошу на мене не ображатись за щирість.
Нехай так буде - я радію разом з ліричним героєм. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:56:56 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 20:45:50 ]
Ку-ку! А от і втомлений ліричний герой прийшов додому! Хотів внести ясність з приводу ТЕМРЯВИ...
Знаєте, друзі, якось так склалося у мене в житті, що я розглядаю його найчастіше як боротьбу ТЕМРЯВИ зі СВІТЛОМ, причому - майже в усіх проявах. Поле битви - у наших серцях, а боротьба йде не за гроші чи якісь блага, навіть не за Любов (як інстинкт), а за головне - НАШІ ДУШІ... Кожен ліхтарик запаленого нами СВІТЛОГО вірша - і є СВІТЛО!!!
І допоки воно горить - у ТЕМРЯВИ немає шансів.
Кожне наше прагнення, бажання, вміння створити СВІТЛО у своєму серці - запалює інші душі...
І тут Остапа понесло.... :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 20:59:08 ]
Світло - це Правда, це Бог!
При ньому можна розледіти всі кольори Істини.
Темрява - це відтінок Світла... а докладніше - його Абсолютна Тінь.
Немає Світла-Правди-Бога - немає і Темряви... ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 21:10:16 ]
Юрію! Це прекрасна глибока думка! От ми разом з Вами і прийшли до єдності і боротьби протилежностей, інь і янь! А ви кажете - банальна фраза... Все значно глибше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 21:24:07 ]
Ну так я ж вже погодився цитую власний коментар:
"Нехай так буде - я радію разом з ліричним героєм." :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:34:18 ]
Дякую, що підключились до обговорення, Володю!
Цікаво було б почути Вашу думку з цього приводу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-10 11:36:55 ]
Ярославе, вірш мені в цілому до вподоби.
І цікаве обговорення.
У мене, Ярославе, особисте враження, що то джерельце і та природня течія, які складають суть вашого твору, в кінці трохи неприродно затиснені ідеями?
Це взагалі досить серйозна проблема для всіх авторів - "вести вогонь у вибраному, добре усвідомленому напрямку", чи просто підживлювати природній процес поетичного горіння. Думаю, що тут важливою річчю є точне розуміння характеру вірша. У вашому випадку, як на мене, джерельце і природня течія - суцільна містерія, тобто прихованість від логічного, пряма дія на відчуття.
А ваші останні три рядки вихід із містерії в інший "жанр".
"Запалюю ліхтарики пісень,
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА…"

можливо, якщо брати за ціль відхід від еклектики до цільності, то потрібно було б вирішити деякі невеличкі завдання:
"І навіть небо
Зорями розквітло. ( ! - можл. ні до чого?)
Пливуть ліхтарики ... пісень, (більш таємничі рішення?)
у (по) ТЕМРЯВІ –
ВІДСУТНОСТІ не СВІТЛА… (?)

У випадку еклектичного вирішення, як на мене, варто змінити тільки "бо".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-18 10:49:29 ]
Спасибі, редакціє! Справді глибокий аналіз! Згоден з Вашими твердженнями щодо останніх рядків. Якщо чесно, то у вірші мова йде про контретне місце у Львові і справжніх двох сов, що завжди (от уже 3 роки) туди прилітають і сидять наді мною. Погодьтесь, що з врахуванням цих деталей і розуміння, що йдеться також про конкретні серця, сприйняття вірша дещо змінюється. :) Як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 17:39:39 ]
Бо ТЕМРЯВА –
ЛИШЕ ВІДСУТНІСТЬ СВІТЛА… - особливо cподобалось!
З любов"ю, Варця;)---