•  Заметіль

Проснулись перші дітлахи ворон
Уже проснулись перші заметілі

•  ***

Карти і сни не брешуть
Слід вже чекати весну

•  ***

Ситом виловлюєш образи з ночі,
Щоб бува не згубити нічого

•  ***

Жаль, що приходять з запізненням сни
Їх доставляють в поштовий ящик

•  ***

Цей листопад з запаленими очима
Впійманий у сачок десь на дні озерця…

•  ***

Не лікує вже кава серце...
І не сердся ніяк не сердся

•  ***

Душа що безсонням зранена
Душа що з безсоння зшита

•  ***

Осінь це основа для віршІв...
Мов хтось чужий торкнеться дуже ніжно

•  ***

Осінь це підстава для прощань
Мені без тебе Краків опустілий

•  ***

Скажи мені, як ти…Хотіла я запитати
Що співають вітри біля твоєї хати?

•  Зраджені сни

Коли випадково місяць потрапить в душу
З нього собі небесні зроби нитки

•  ***

Холод випив червень весь, до дна
З кинутої вітром парасолі

•  Спрага

Ця спрага невгамовна, хоч випити б ріку -
Ця спрага не вгамована, бо я не можу пити;

•  ***

Насправді все не так, насправді навпаки: -
Запливши за буйки вториш собі уперто

•  Нудьга

Кажуть, час як вода, кажуть, час не біда
Як не носиш його на плечах

•  Художник 2

Все так сіро вві сні, немов на яву
Розмальовуєш стіни як завжди, в рожеве

•  Жовтень

І ти не знаєш, що за далечінь
Тебе спросоння променем стривожить

•  ***

Чи ця пора така цікава
Чи я із нею в унісон

•  ***

Мені б насолодитись цими днями,
Весняні дні зібрати у кишеню,

•  ***

Ти не віриш мені - в тебе здавна така потреба
Я так вірю тобі, бо насправді не прагну втечі

•  Безсоння

З пазлів складаю ніч, сховатись в ній можна й спати
Старий розвалився світ, і злущився, облетів.

•  ***

Ліхтар ліхтарю сигналить крізь ніч :
«В місті усе в порядку»

•  ***

Ти місто; і я прибуваю до тебе зранку
Ти Катовіце і Краків, і Ти вся Польща

•  ***

Зануритись у срібну тишу ночі
Мов вірити що війни всі позаду

•  ***

Сонце виходить в зеніт
В прямому ефірі дощ

•  ***

Все неважливе стало надважливим
І згасли всі вогні чужих домів

•  ***

Ти птаха мого поверни, бо виклює серце твоє
Без птаха мого мені кольорові не сняться сни

•  ***

Ти присвятив прощальний лист мені
Ян

•  ***

Усе минає і це мине
Усе минає та не безслідно…

•  ***

Покличеш, і я прийду , байдУже куди і як
А ти лиш мені здалля химерний пошлеш знак

•  ***

Поглядає місяць у вікно
Запитує чи в мене все гаразд

•  ***

Каштани цвітуть, каштани, цвітуть каштани
Святково неначе вперше цвітуть, як вперше

•  ***

У грудні ллє немов з відра, дощить
Синоптики дивилися, як в воду

•  ***

Занурю обличчя в нічку, неначе в ковдру
За ниточки тягну, випорю нИтки з ночі

•  ***

В мене вдома Армагедон
В мене в квартирі вирій

•  ***

Не так як ніколи, не так як завжди
А все так банально, відомо, знайомо

•  ***

Місяць сипле на море блиск
Розгубив всі думки в тумані

•  ***

Ти кажеш, що ніч закінчиться
Я ловлю її як змію за хвіст –

•  ***

В кав’ярні на Валовій пити з тобою каву
Серце моє стукоче у ритм фокстроту

•  ***

Я творю музику йдуть дощі
Вода стікає із неба краю

•  ***

В волоссі верб заплуталася осінь
А в озері на дні шматочок неба

•  ***

Пливуть в моря пурпурОві риби
Крізь всі потоки

•  ***

Місяць сипле на море блиск
Розгубив всі думки в тумані

•  ***

Холод випив червень весь до дна
З кинутої вітром парасолі

•  ***

Ця спрага невгамовна, хоч випити б ріку -
Ця спрага не вгамована, бо я не можу пити;

•  ***

Ніч ховає місяць в себе під пахвою
Від поетів зорі хитро береже

•  ***

Кажуть, час як вода, кажуть, час не біда
Як не носиш його на плечах

•  ***

Він зробив все що міг, але падає сніг
Й не приходить ніяк весна

•  ***

Все так сіро вві сні, і так на яву
Розмальовуєш стіни як завжди, в рожеве

•  ***

Все що схоже на порятунок - пастка
Хотілось мені чи слова, чи то в дорогу

•  ***

Кришаться дні на вітрі
Сплутався вітер в снах

•  ***

Довшає білий день,
Меншає темна ніч

•  ***

Шукати сенси : множити на нуль,
Викреслювати дні що не настали.

•  ***

І облетіла осінь немов опилки
Все, що я знаю здалось мені мілким

•  ***

Не так як ніколи, не так як завжди
А все вже банально, відомо, знайомо

•  ***

Нема причин для відчаю, й причини для причин
І поки все ще стерпно ми рухаємось в гору

•  ***

Ти упав як стіна, крізь руїну я бачу зорі
І нічого нема, тільки місяця стиглий шматок

•  ***

Я ніколи тебе не пробачу. Я вже більше тебе не побачу
І тобі посилатиму вдячність, і у тебе пускатиму стріли

•  ***

Темряву білить сніг, й тане вдень на дахах
Морозяна ніч терпка заполонила місто

•  ***

Хтось випромінював світло...ти, а чи може я…
Поволі згасало літо, і згасло…і стало темно

•  ***

Немає причин звинувачувать січень
І списувать свої борги на погоду,

•  ***

Ти хотів бути моїм зором
Ти хотів стати моїм слухом

•  ***

Відшліфовую рани до твоїх колЮчок
Щоб були вони досконалі і рівні

•  ***

Весняне сонце змінює печаль
На кришталеві спогади тендітні

•  ***

Сплутані колії так, ніби лінії долі...
Лінії долі моєї колись зламались.

•  ***

Шукаю слова, що схожі з його словами
Я читаю його поетів й дорожні знаки

•  ***

Солоджу я травнем чай, й солодшають ці рядки,
Відкинувши колючки лягли на мінорні ноти -

•  ***

Пробачити всьому все, нехай тільки все триває
Й не дихає в спину холод шукаючи лезом суть

•  ***

Немає нікого…тільки співає вітер
У лабіринтах вулиць давно порожніх…

•  ***

Кожен день як нова вічність -
Розривається від інсайтів,

•  ***

Як осінь приходить, здається що це назАвжди
Співає душа, чи плаче дрібним намистом -

•  ***

Розчарувань й зачарувань химери
П’янять контрастом, зваблюють знайомо

•  ***

Я надто гостра для тебе доля
Ти надто дужий для мене гніт

•  ***

А хтось казав, як п`єш, то пий до дна,
Дочитуй до кінця, до крапки повість…

•  ***

Я ніколи не стану розважливою,
Мої вени - гітарні струни,

•  ***

Торкнулася неба колись,
І не бачу тепер землі,

•  ***

Сон номер вісім , як же прекрасно спати:
Я вовк. Я зубами вгризаюсь в твоє плече

•  ***

Здається світанку ніколи не буде
Я застрягла в цій ночі немов в желатині

•  ***

І минає усе…не лікує розхристана осінь
Не лікує мій жар ні вітер, ні всі дощі

•  ***

Цей чоловік вважав себе киснем,
Вважав себе змістом, водою і чудом.

•  ***

Моя віра втікає, я завжди її ловлю
Я кажу: ти куди зранена моя птице?

•  ***

Освятимо простір танцем,
В блокноті напишу весну:

•  ***

Хотілось пізнати світло, і не хотілось смутку;
Та не могла сховати я зірвану незабудку…

•  ***

Я в паузах між видихом і вдихом,
Я між словами, в тих малих пробілах.

•  ***

«Не змушуй мене тільки вічно чекати» -
Ти говорив.

•  ***

Зриває вітер проміння сонця.
Чому?

•  ***

Твій голос розгладжує хвилі мого волосся,
Сповільнює хвилі моря і часоплину…

•  ***

Крізь темряву зранених сновидінь
Зраджених мною іще на повню

•  ***

Твоя душа із ніжно-білих лілій,
Немов пізнала всі відтінки пекла.

•  ***

Кістляві гірські хребти -
Гори сутулять плечі,

•  ***

І тут і там вітри біжать у зиму -
Де їх початок досі не відомо;

•  ***

Про зорепад нічого не питай,
Бо небо, бачиш, не вміщає зорі,

•  ***

Я хочу набрати море в чашку -
Паперовий кораблик відчалить в Рим;

•  ***

Я в паузах між видихом і вдихом
Я між словами, в тих малих пробілах

•  ***

Весна ще не красива
Весна ще зовсім гола

•  ***

Немає нікого…тільки співає вітер
У лабіринтах вулиць давно порожніх…

•  ***

Зірвалося літо, як тятива, як струна
Випало з рук яблуком ще зеленим

•  ***

Херсонські степи- свобода для вітру,
В херсонських степах сила…

•  ***

День зранений тікає крізь щілину
Від мене дні ховаються в окопах

•  ***

Самоти …
Саме ти

•  ***

Розгубленість, немов одна з провин,
Уп’яла в мене свої гострі зуби;

•  ***

Моя тимчасова гавань,
І мій порятунок - втеча

•  ***

Ти запитай мене про що не-будь
Коли тобі журливо чи не спиться

•  ***

Втома…а що ця втома? не знаних мішок історій?
Тривога, нудьга, оскома...хмари зітерли зорі?

•  ***

Десь віднайти ту іскорку одну
Й багаття з неї розпалить велике

•  ***

Загортаю осінь в рядки, мов якийсь смаколик
Аромат листопаду вітер приніс північний

•  ***

Однакові сірі дні сірого лютого
Билися в шибку вікна сірими мухами

•  ***

Білі хатинки палять, пускають у небо дим
Тому що зігрітись треба серед наметів снігу…

•  ***

Ліхтарі сторожують місто
Щоб місто ніхто не вкрав

•  ***

Губи його нагадують час весни…
Сонце заходить за місто зеленооке,

•  ***

І легко обманутися ураз
Коли весна так довго не приходить

•  Антиказка

Не прийшла королева-зима
Занедужала на мігрень

•  Сірий фон

Зашторюєш вікна, щоб не бачити більше зими
Заплющуєш очі- всеодно не приходить сон…

•  ***

Під чорним шатром вечірнього хмарного неба
Зграя ворон гукає, кричить і кличе

•  ***

Мої думки, помножені на осінь,
Помножені на все, чого не знала

•  ***

Ти будуєш зі слів, а слова сотворили тебе
Місяць- жовта дира, Бог розсипле крізь нього ноти

•  ***

Ці ночі не для сну,- із запахом конвалій,
Ці ночі не для сну, і їх не знають сни

•  ***

Я Баба Яга, і плету веретеном сни
І приходжу до тебе з хатинки в якомусь лісі

•  ***

Ти ніжний такий, що вібрує навколо простір
І муркоче як кіт, горнеться до обличчя

•  ***

Зануритись у срібну тишу ночі-
Мов вірити що війни всі позаду,

•  Ілюзія

Розбивались хрущі об яскраві вікна
Думали сонце там.

•  ***

Ще скільки нам зосталось до весни?
До ясності ще скільки снів глибоких?

•  ***

Так солодко вдивлятися у прірву
З надійної якоїсь висоти...

•  ***

Бог мій дивиться крізь лупу
Аж так, що від того втрачає зір,

•  ***

На німім світлофорі застигло червоне
Бо не квапиться день, і роздумує час

•  ***

Розбрелися думки як гуси в полі -
Щипають серце коли пасуться;

•  ***

Ті хто не спить, сторожують холодну ніч
відривають шматок пальта, і кричать : не йди

•  ***

Небо випльовує нас, жмутами кидає на землю
В оберемок збирає, і зв'язує нас в копиці

•  ***

Усе що було солодким ставало чомусь гірким
Як алхімік я виплавляю золото із металу

•  ***

Ти винен мені слова -
І тягнеться спогад немов павутина

•  Грудень палить кальян

Грудень палить кальян, і від цього туман
І не видно гірлянд із вікон.

•  ****

Нічним експресом полетіти в вирій
Там хтось мене запрошує на чай

•  ***

Осінь вростає в думки і шукає рими,
Хочеться їй творити усе з початку,

•  ****

Молочний лютий, він такий як сни
Розчинюся у білому тумані

•  ****

«Завжди буде нашим те море й квітень…» : -
Ти говорив. Говорив красиво…

•  ***

Проходжу крізь миті, а миті проходять крізь мене
Не спиняю несамовито, не назбирую їх в кишені

•  ***

Вибралась із лабіринтів ночі
Й розсипалось все на пазли

•  *****

Хтось у вікно загляда як в дзеркало -
Шукає своє відображення,

•  ****

Осінь пахне листками клена-
І безмежна її скарбниця

•  ***

Згадую знову...згадую знову й знову
Усе лиш типову й банальну одну розмову

•  ***

І говорять усі: золота, золота...
Та кажу я тобі, що та осінь холодна

•  Сірі думки

В мене руде волосся,
Сірі мої думки,

•  *****

Не думай про мене, якщо ти мені не пишеш
Нейронними схемами чую твої думки

•  Місто Гроза

Сну в цьому місті більше не буде:
Просто імення місту: «Гроза».

•  Дощ приближає осінь...

Дощ наближає осінь. Надірвана в серці ніч
Може болить ще й досі на зміну погоди й звичок…

•  ***

Коли ти вдруге вже мене забудеш,
То напишу я «Звідкисьзнаю Вас?».

•  ****

Ти кажеш: "відпусти і я піду."
Я кажу :"відпускаю" - ти не йдеш.

•  ****

Комусь дарувала крила,
Та він не злетів, пішов.

•  *****

Зламали ми зброю в бою, мій королю мечів.*
Нага серед поля стою, ми спалили місто!

•  Побачимось. Неодмінно

Заборонити грози, чи зупинити подих:
Сказати тобі: "не зустрінемось більш ніколи".

•  Згорток слів

Про мене тобі на згадку залишу плащ
Всіх не шукай вершин, а лише пробач…

•  ***

Станеш моєю музою?
Ти б відповів, що так…

•  ***

Знайдено, щоб згубити, загублено, щоб знайти.
Розгублений знову ти дивишся з круговерті.

•  Художник

Дивлюся як малюєш квіти,
Та так натхненно, навіть з болем…

•  *****

Не напишу листів, не запитаю, де ти ,
Я не вийду на зустріч річкою з берегів,

•  ***

Такий серпанок лірики, коли прийшла гроза!
А я, так як завжди, не вписуюсь в прогнози…

•  Тоді...

Якби тоді не трапилась одна
З усіх тих незавершених історій

•  ***

Я намалюю вітер у тебе на балконі,
На арфі він зіграє під вікнами пісні…

•  ***

Венами міста скоро проллється весна
Теплими хвилями вимиє сонну сірість

•  ***

Сни насняться опісля, І добре що сни не пророчі
Мандрую я містом, що так відчайдушно пустинне

•  ***

Топить грудень мене у нОчі,
Мов в чашці пакетик чаю.

•  ***

Не впиватися відчаєм, як вином-
Зібрати б себе до купи...

•  Душевні лабіринти

Усміхайся, коли танцюєш, ніколи не забувай,
Колись тобі стане справді напрочуд легко...

•  ***

Тільки поглянеш в сторону й знову приходять сумніви,
Злітаються наче ворони, здіймається шлейф із куряви-

•  ***

Усе як розписом пера,
Така приємна невагомість,

•  ***

Жовтень уже закінчиться
Жовтень вже майже випито

•  ***

З моїх грудей вирвався сірий птах,
Прокинувся ненароком, здійнявся вгору.

•  ***

Холодними пальцями по теренах моєї свідомості
Падає дощ і переходить в сніг.

•  ***

Гомінливі птахи заховалися від дощу
Чи я за цю мить справді дощем плачу?

•  ****

Дивиться на нас ліхтар
Своїм жовтим оком,

•  ***

Дивиться на нас ліхтар
Своїм жовтим оком,

•  ****

П’ята година, проснувся зимовийранок
Тільки мені ще досі чомусь не спиться...

•  *****

Справедливість все подолає
В кінці ?

•  ***

Опівночі всі поети стають словами
Опівночі час і відлік іде спочатку

•  ***

Очі мої такі, як в зимових сумних собак,
Каві я поклоняюсь, кава мені ефір.

•  ***

Холодно. Не зігріває старий камін.
Холодно, бо неодмінно наступить вечір,

•  ****

Наллю тобі чашку віршів, навіть досиплю цукру,
На руку посаджу пташку, тільки послухай думку…

•  ****

Втративши обережність місяць дивився в очі,
Має таку безмежність простору і снаги-

•  У танці

У танці
Просиш у духа самби, румби, і духа джайву

•  ****

За собою залишу право на втечу
В інші міста, без ніяких обставин…

•  ****

Вечір на смак кориці,
Вечір, мов чашка кави;

•  ***

Ти біле вино в бокалі
У кожну липневу спеку,

•  ***

Реальність мені не вірить, реальність не знає хто я,
Тому що люблю я сірий, та змінюю часто колір.

•  ****

Кольорові вікна у будинку навпроти-
Усе лиш віконна мозаїка.

•  ****

Листопад важкими думками
Листопад, листопад...

•  ***

Небо у "плямах Роршаха"-
Дивуюся. Небо вкрили

•  Паралельні світи

Сняться мені в відчайдушних снах паралельні мої світи,
Не можу тепер тут навести лад…згубитися чи втекти

•  Чужі сни

Чужі сни приходять роями, стосами, зграями,
Собаками білими, кучеряві дракони- ехом...

•  ***

Ліхтарі розквітли вздовж дороги ;
Бруківкою дощі. Ідуть дощі

•  ***

Наздоганяю холодний вітер і вітер мене заносить
Хто - знає куди у цілому світі: в минулорічну осінь.

•  ***

Не вистачить ночі прибульцям – думкам.
Ніч в друшляку, витікає крізь пальці…

•  *****

Ніч поглинає все більше і більше світанку
Все більше снаги і світила, все більше тепла

•  Потяг № 70

П’ю каву, читаю Іздрика,
Все що для щастя треба…

•  Осінній ренесанс

Осінній ренесанс із присмаком мате
На смак терпкий світанок не обігріє плечі –

•  ****

Виросте в серці дерево,
І принесе плоди

•  ***

Наче знаю усе, крім життя, що проходить мимо
Я чекаю весни… трощить вітер кістки кущів

•  *****

Байдужість - найбільша з отрут
Холоду повна чашка

•  ***

Мій Дон Кіхоте, подвигів не треба
В цій метушні не втратити би спокій...

•  *****

В тій ночі як в тонучім кораблі-
Занурююсь в дно

•  ****

Пишуться вірші, а значить все добре
Мені спокійно…

•  ****

У кожному серці є вічні джерела
Знайдеш, коли прийде час

•  *****

І говорять усі: золота, золота...
Та кажу я тобі, що та осінь холодна…

•  ****

Налий мені сонця в долоні й мене пробач
Відлунює тихо в скроні: не плач , не плач

•  *****

Нічним експресом полетіти в вирій
Там хтось мене запрошує на чай

•  *****

Зима засіяла гірляндами в вікнах навпроти
Дерева засніженим гіллям горнулись до вікон…

•  *****

Буває так , чарівне затишшя
Тендітне щастя

•  *****

Вибралась із лабіринтів ночі
Й розсипалось все на пазли,

•  ****

Ти на війні навчилась любити -
І як ніхто жива.

•  ****

Дивлюся на перон через вікно
Так затишно бува лиш на вокзалі

•  ****

Проходжу крізь миті, а миті проходять крізь мене,
Не спиняю несамовито, не назбирую їх в кишені,

•  ****

Мов шмат одежі приміряю сонце –
Воно втікає у холодний вечір…

•  ****

Весна наче осінь,
А нічка як просинь

•  ****

Віра зростає з найбільших глибин зневіри:
Для звуку потрібна тиша, для світла темінь.

•  Пригорща ілюзій

Ця буря паперова дісталася до вікон,
Така несправжня буря, і паперові сни -

•  Ти не снишся мені...

Ти не снишся мені. Та й годі,
Із тими снами

•  ****

Я виймаю зі свого плеча
Твою золоту стрілу.

•  ****

Підкоримо це танго, чи танго не для нас?
Я за тобою, бачиш, вже зовсім не встигаю

•  ****

Чорне твоє волосся
Торкнулось мого плеча

•  ****

Я намалюю вітер у тебе на балконі
На арфі він зіграє під вікнами пісні…

•  ****

Пиши. Поки пишеш химери твої на волі
Вдивляєшся в них: та тільки густий туман…

•  ****

Розкажи мені казку, милий, я в будь-яку казку вірю
Я вірю забутим снам, я вірю у кожну мить

•  Півцарства

Пів царства за тихий сон
Пів царства за гору з пліч,

•  Лавандовий вечір

Лавандове щастя , лавандовий вечір
Лавандове небо у проміжках крон

•  ****

Осіннє рівнодення:
Порівно ночі й дню…

•  ****

Вже не проходиш кулею наскрізною
По моїх венах, і не пишеш знаками

•  ***

Найхолодніше завжди лиш весною
Найхолодніше в перший день весни

•  ***

Молочний лютий…він такий як сни
Розчинюся у білому тумані

•  ****

Хтось переплутав кохання з кавою,
Й клявся що все дарма

•  ****

Танцюю музику, я вписана у танець
Я танець, я лише один порив

•  ****

Не напишу листів, не запитаю, де ти ,
Я не вийду на зустріч річкою з берегів,

•  ***

Ти біле вино в бокалі
У кожну липневу спеку

•  ****

Замість кави буде мате
Замість ночі прибуде день

•  ***

Доторкнися до мене думкою, я так хочу…
За руку мене візьми. Подивися в очі

•  ***

Очі чорні, як кава , та не такі, як ніч
З тобою ми заблукали й не знали у чому річ

•  ****

Я хотіла би бути метеоритом
Спалахнути яскраво і згаснуть одразу

•  ***

Вечір на смак кориці
Вечір як чашка кави

•  Конвалії і сюжети

Конвалії і сюжети
Ці спогади залишені мені.

•  ***

І вогонь догорить, бо закінчаться мокрі дрова,-
Бо природа вогнів, зігріваючи нас догорати.

•  На осліп...

В темряві йдеш…шукаючи шлях на осліп,
Та лише не виходь річкою з берегів.

•  ***

Це було колись…довелось крізь асфальт прорости,
І від тоді ти став просто приреченим жити,

•  ***

Передвісником бурі у склянці ти був через край,
І шалено-похмуро мені говорив: «вибирай:

•  Ти кажеш…

Ти кажеш, я воїн, а в мене німіють руки…
Страх…

•  ***

Я наситилась морем і випила зоряну ніч,
Не страшно нічого і може вже навіть не сумно.

•  ***

Людина людині - дзеркало, розгадка, людина знак:
Людина людині- ключ, сходинка, не випадковість…

•  ***

Скільки Богів померли в війні за тебе,
То ж босим ходи по зеленій весняні траві,

•  ***

Скільки потрібно зневір, щоб навчитися вірити
І падати скільки, для того щоб міцно стояти?

•  В небі…

Дивись…
В небі пливуть кораблі…

•  Тридцятий квітень

Море висушую в моїх мілких легенях ,
Відчайдушно уже не хотілось щораз тонути.

•  ***

Опиратися осені, бути тонким на грані…
Бо окутає, так й відірве від всіх земель.

•  Замість тисячі днів

День замість тисячі днів
День замість тисячі років…

•  ***

Сюзанна, ти так хотіла…
Хто ж тепер винен…хто?

•  ***

Коли ейфорія перейде у агонію,
А насолода в біль...

•  Ефемерне

Я подарую осені крила
перетворившись в сон.

•  ***

Ми з тобою -так шкода -з різних сумних епох
Стоїмо на балконі: палиш, а я милуюсь

•  ***

Від кави, як від осені п’янію…
Не спиться, і тому не сняться сни…

•  Ніжність

Неприкаяна ніжність... Що мені з нею робити?
Бо приходить котом, туди де не можна жити.

•  Як навчитись...

Як навчитись не бути кимось,
Не дивитись у ніч, мов воду,

•  Не жаль

Ні себе ні тебе не жаль,
Не зігрітися й не зігріти.

•  ***

Тоді, коли місяць п'яний
Дивиться в моє вікно,

•  Блукати

Блукати в собі як в горах,
Де тут той знаний вихід?

•  Знати міру

Осінь. І знову хочеться зняти шкіру…
Перевтілитись може просто в хто-зна кого.

•  Ти мене не чекай

Не дивися на мене, не чекай більше моїх листів,
Я втомилась не знано від твого німого чекання.

•  Каравани слонів

Я далека стежина, по мені йдуть мільйони слонів,
Каравани слонів відтоптали горбисті плечі.

•  Поверни, бо пора…

Як самого себе, ти боявся мене
Тільки потай дививсь, крізь штори.

•  ***

Заколисує потяг…заколисує й сам не спить,
Та хіба тут заснеш- простягають дерева руки…

•  ***

З присмаком кави бог,
З присмаком мого дому.

•  Терпінням й кавою

Запастися терпінням й кавою-
Жовтень кволий добіг до дна.

•  Осінь не для сну

Для відчайдушних

•  Грози

Ламались замкИ й розривались завіси.
Натягнуті мої нерви.

•  "Скелети в шафі"

Світ як мозаїка, скніють «скелети в шафі».
Кажеш: все добре…краще б тебе не знати.

•  Згубити барви

Згубити барви, наче діамант,
Згубити, наче власну серцевину

•  ***

Не думай багато…не думай, лише не думай…
Я поряд з тобою… значить, достатньо цього.

•  Небо лягло на душу

Місто нічне живе своїм нічним життям,
Зранку не здогадатись які тут були світи!

•  Думки

Думки мої стали білими
В літню холодну ніч.

•  Ти вибираєш

Ти вибираєш

•  ***

Як пісок висипаюсь із твоїх рук.
Дивишся в порожнечу.

•  Синє небо несамовите

Синє небо несамовите. Що до неба нам, дорогий?
Нам сценарій би цей змінити, і почати б писати свій…

•  Візаві

Відгомін все ще…круги на воді…
Тихіше й тихіше…втома

•  До ранку...

Ця кришталевість до ранку розтане-
Рахую секунди…

•  ***

Проникаєш крізь пори фарбами
Чорними, білими, синіми...

•  Півкроку

Нема запитань, і відповідь не болить,
Несамовито тільки штурмує море.

•  Лабіринти

В комусь залишаю частину душі,
Й неумію прощатись…

•  Місто

Не спиться місту в сутінках задум,
У сяйві ліхтарів і сонних фар,

•  Амур

В Амура мого не стріли, він носить з собою кинджал…
Він переплутав все, і зовсім не те сказав.

•  Білий вовк

Ти відпусти мене, мій білий вовче
Я все одно з тобою одинока.