•  Акустика у грубі

Я був би у марах
собою-собою,

•  Ярий Славе мій дивний…

Ярий Славе мій дивний!
Наспіваймо пісень

•  Отже, помер актор ніби…

Отже, помер актор ніби.
І поховали його ніби за цвинтарем.

•  Ярославе! Мій друже…

Ярославе! Мій друже!
Мій сильний – великий!

•  Так яро славу здобуває хтось…

Так яро славу здобуває хтось,
що вже й озимини не сіятиме зо́всім...

•  Забуте слово

Емзе… Незрозуміле слово?
і забуте…

•  Гра в кубики (Китай)

Весно, на да́ху дірки вітерцем –
залатай!

•  Матіоловий сон (2)

Ти вся моя.
Ти вся моя тепер була.

•  Ярославові Гаврилюкові

Народився Ярослав –
і за мить відомим став,

•  У день тяжкий…

У день тяжкий, народжуючи гнів,
Тобі, мій друже, шлю легкі привіти!

•  Демократія

Є у людей –
Мавзолей:

•  З ювілеєм

Не кажи мені, скільки,
лиш одне – «Ювілей!»

•  Тебе немає, друже, ти загинув…

Тебе немає, друже, ти загинув,
так просто зник, упавши з висоти.

•  Мамочко моя золота…

Мамочко моя золота!
І чого ж ми завше

•  Ставицькому

Не встиг Ти цей день зачепити
прожогим жестом, сценкою з життя.

•  Хор

Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.

•  Діамантове кольє

Зимове діамантове кольє,
холодних почуттів ясні крижинки.

•  Сомбреро

Ворожи на кохання
в іспанській в’язниці

•  Ховала ніч закохані дощі…

Ховала ніч закохані дощі
удалині, ген-ген поза лісами.

•  Місія московіта

Підпалююся на вершині піку
Камінної Трагедії Підніжжя

•  Свіфту

Сьогодні на світі – світ.
А на папері – діло.

•  Ти життя в пеленý збирала…

Ти життя в пеленý збирала:
роси, сльози, німби, фібри.

•  Академіку А.Сахарову

І він побачив,
що рука його

•  Вічно сьогодні жива

Ліно! Найвища моя казко.
Шлейф по землі без Землі.

•  Однаково тобі…

Однаково тобі.
Твій океан великий.

•  Мавка, Вітер і Журба

Мавко моя лісова,
ось аж де ти заховалася…

•  Склади мене…

Склади мене у рухи неповторні,
як Дух Святий, повз пальці відпусти,

•  Герману Гессе

Мурчить і грається з тобою, мов з клубком,
смугастий тигр з оранжевим оскалом.

•  Жаку Преверу

По колії ходить картате пальто,
немов по канату.

•  Химера

Химера. Видиво поезій.
По лабіринтах відходжу.