•  Зливаєш сотні тонн потів…

Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!

•  За́мок. Залізний дизайн…

За́мок.
Залізний дизайн.

•  У мене на грудях ти стогнеш, і довго…

У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.

•  Тільки через певний час…

Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.

•  Читачу

Будь-який з віршів потрапив до вас випадково.
Їх могло б і не бути, бо вирішую я, а не ви.

•  Калейдоскоп думок…

Калейдоскоп думо́к, мов пам’ято́к культури,
колишніх, домої́х, ледь пі́днятих з руїн,

•  Змі́ни стилю…

Змі́ни стилю – це штампи постійні,
це екскурсії у підсвідомість,

•  Халепа

Знаходяться вірші, яких не було.
Слова вже такі, мов дорослі люди!

•  Хіромантія

Плаває доля по гирлах і руслах долонь.
Де з головою, а де по коліна буває.

•  Пора пом’янути минуле

Зоря прозаїчно стихає.
Над ніччю ступають громи.

•  Я еру мав свою…

Я еру мав свою
давно-давно.

•  Десь у середніх снах…

Десь у середніх снах
з’являється реальність,

•  Ти належиш моєму перу…

Ти належиш моєму перу.
Нам цікаво складати літопис.

•  Ліра

Сьогодні ліра не пішки ходила.
Допіру у ліри виросли крила.

•  Я – не поет, а час…

Я – не поет,
а час…

•  Я чую вас, кому потрібні вірші…

Я чую вас, кому потрібні вірші,
летючі фрази й дози антитез.

•  Поетом бути – то нещастя…

Поетом бути – то нещастя.
Чи щастя чути риму?

•  Я зі мною живу…

Я зі мною живу,
на папері існую,

•  ЩÓ

Я спершу зрозумів,
що я пишу для себе —

•  Незакінчений вірш

Моя маленька музо,
ти прийшла?

•  Заснув поет у світлій спальні літа…

Заснув поет у світлій спальні літа,
на кухні осені, в гостинній у зими, –

•  Друге березня. Сон…

Друге березня. Сон.
Ви, мій любий герою,

•  Окремішність і перевтома

Плакатиму – лише прочитаю тебе,
лише розгадаю той тай ієроґліфів…

•  Епістоляр я, епістоляр…

Епістоляр я, епістоляр,
конвертами обвішаний.

•  Бог підказав мій сенс…

Бог підказав мій сенс –
я втілив у слова.

•  Є – ніч

Є – ніч, облудлива химеро!
А в інший час не смій-таки

•  Клопіт

Клопоту більше, ніж треба,
у прерозумних людей.

•  Коли я вітром оперезався…

Коли я вітром оперезався
і літати научався,

•  Цвірінькнув годинник…

Цвірінькнув годинник,
і хвиля злетіла,

•  День без поезії

Розмножилися дні, –
що значить – «суєта».

•  Шмат увірву твойого часу…

Шмат увірву твойого часу
дорогоцінного;

•  Ти даєш мені все…

Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч

•  Забираю слова…

Забираю слова,
вони занедужали, друже.

•  Талант і ґеній

Хай час прочинить двері після мене
для золотих беззахисних дітей.

•  Я – голова імперії моїх думок…

Я – голова імперії моїх думок,
колонізую простори нові́,

•  Скорпіон. 634.

Я залишився не тим, ким був.
Я залишився цим.

•  Відоме лише одне місце позбавлення волі…

Відоме лише одне місце позбавлення волі.
Серце, і тільки серце.

•  Печія́ пече, а я пишу…

Печія́ пече, а я пишу.
Печія́ пече, я не лягаю.

•  Молочай

Ще буде час – й увійде в моду вірш,
захочуть люде говорити в риму.

•  Сам себе брешу…

Сам себе брешу (брехня маленька)…
На покотті слів тривала лжа

•  Я

Коли надходить натхнення –
я в очі беру ніч,

•  Я плекаю тебе…

Я плекаю тебе,
із розсади думок вибираю одну –

•  Ґеніальний спосіб був і є…

Ґеніальний спосіб був і є –
Книгою…

•  Люди псуються…

Люди псуються. Годинники – теж.
Стрілка мінливо погрожує.

•  Постукайте тихо у двері мої…

Постукайте тихо у двері мої.
Не будьте такі навіжені.

•  Народження

Ці вірші написалися не мною?
Не знаю. Може, й справді, це є так.

•  Вогонь

Тремтять вогні в космічній далині –
дурманить ніч їх зоряне безсоння…

•  Вуж

Пливе мій вуж до витоків мистецтва,
звиваючись, незлякано пливе

•  Пустіть мене у вільну торгівлю…

Пустіть мене у вільну торгівлю!
Реалізуйте мене за вільними цінами!

•  Чиясь поезія – закам’янілий ліс…

Чиясь поезія – закам’янілий ліс,
де кожен вірш – струнке ґранітне дерево,

•  Віола

На трьох вітрах заведена віола.
У двох руках і по одній струні

•  Час одяг міняти й манери…

Час одяг міняти й манери.
Попадали літні шпалери,

•  Поезії мої, але твої

Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.

•  Таємниця

Вибачайте, жодних передмов!
Творчість – це суцільна таємниця.

•  (Сокровенно)

Тихий світ однієї молитви
упокоєно і сокровенно

•  Нині

У країні заводів і фабрик немає поетів.
Тут жита колосальні біжать під ножі косовиць.

•  Уперше за багато літ і літер…

Уперше за багато літ і літер
я наздогнав заримований вітер!

•  Ремонт

я зачиняюсь на ремонт.
Усі мої казки́ – подертий мотлох.

•  Натхнення

Я натхнення своє ображав,
не бажав його і зневажав.

•  Думка

Пізнай мене за думкою й без думки.
Усе так просто, адже вічність є!