•  Так трапилось, що небо безцвітне…

Так трапилось, що небо безцвітне,
що до сонця далека дорога в тупик,

•  Скелі

Ближчають скелі.
З’являються орки.

•  А завтра

Квадратні знаки
Сивина у скрині

•  Гама лі я ?

Чому я маю жити так, як ви?
Тому ніяк не бути! –

•  Треба мати…

Треба мати, тільки мати
розгубила моє щастя.

•  Не витримую ліній…

Не витримую ліній…
Папір залишаю вам.

•  Уявив сам себе я калікою…

Уявив сам себе я калікою,
що з обрубками рук;

•  Невагомість

Сила тяжіння віднині відсутня.
Амфори з білим вином здійняли́ся.

•  Ну чому я не воїн…

Ну чому я не воїн?
Чому не на службі у Марса?

•  Не цікався й не сердься…

Не цікався й не сердься
з масюнького серця.

•  Мій анґел живе на землі…

Мій анґел живе на землі.
Бо має крила малі.

•  Мені сниться – не насниться…

Мені сниться – не насниться
журавлиная криниця

•  Дай, я буду таким, як хочу….

Дай, я буду таким, як хочу,
щоб не всі мене розуміли…

•  Повз грім собак у кліть промчу…

Повз грім собак у кліть промчу!
Віддихаюсь у цій неволі.

•  Штучні анґели

По два крила́ вмонтовано у спину.
По німбу вбито в голову цвяха́ми.

•  Я пла́чу не за тим…

Я пла́чу не за тим
безруким чоловіком,

•  Зринув ранок на день…

Зринув ранок на день
з круговерті туману.

•  У катакомби смутку завели…

У катакомби смутку завели
мене не ревнощі,

•  Деміург

Тоді я мову знаходив.
Шукав, як назвати серце.

•  Поверни мені її в цілості…

Поверни мені її в цілості,
у придатності, у принадності,

•  Господе, мій Боже, прости цю провину…

Господе, мій Боже, прости цю провину,
для очей цікавих зовні не значну́,

•  Моїми мріями не хтив…

Моїми мріями не хтив,
вони – мої високі гори –

•  Інакший голос…

Інакший голос,
ти якого ось.

•  Я винен кожній травинці…

Я винен кожній травинці,
кожній піщинці,

•  Гроза каламутна у небі сирому…

Гроза каламутна у небі сирому
з гримасою смерті над світом нависла.

•  Лісовик

Тільки туман.
Голі-голі дерева

•  А ти говориш…

Розплутати клубок мого життя
не зможе аніхто,

•  Не жахайся мене

Не жахайся мене.
Я не стільки страшний,

•  Доля

На неоднаковому полі,
що сяє від зорі до сну,

•  Сонне Царство

Ти пам’ятаєш, кішко, Сонне Царство?
Ані тобі турбот, ані мені тривог?

•  Я кві́тну, люба радосте, й тужу…

Я кві́тну, люба радосте, й тужу
на купині́ бездонного болота.

•  Жаль

Жаль, що на волі моя печаль,
що з нею знайомі всі,

•  Мій перший загублений перстень…

Мій перший загублений перстень – це ти.
Любов – золота, а кохання – червінне.

•  У залах тихих дух мигдальний…

У залах тихих дух мигдальний,
старий ледачий вітерець

•  Усе – твоє!

Твоїм є все занадто й досить,
елементарно над усе!

•  Колись любив я, в білому ходив…

Колись любив я, в білому ходив,
злости́вся – зодягався у червоне,

•  Сільська, весняна і весільна

Ой, тільки б не випав сніг літом,
ой, тільки б дощі – не зимою,

•  Хай кожен день, мов скромна ікебана…

Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,

•  А ось і ти, мій непоспішний ранку…

А ось і ти, мій непоспішний ранку,
дістав мене з нічної площини,

•  Бокал

Тепер, коли осушено бокал,
коли по венах розлилась отрута,

•  Гадина

Немає тут нена́висті.
А гадина вкусила.

•  Запали мені вогник…

Запали мені вогник!
Я в ньому згорю,

•  Я дивуюся, що вже четвертий рік…

Я дивуюся, що вже четвертий рік
полягає у безодні часу!

•  Ховаймося, люди, від смерті своєї…

Ховаймося, люди, від смерті своєї,
чужій – оддаваймо дану.

•  Наперекір, усупереч…

Наперекір, усу́переч
мені відмовиш – ні!

•  Відповідь

Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.

•  Якби мені зір коршака…

Якби мені зір коршака,
зіниці – гострі шпиці –

•  Блакитний корабель відчалив уночі…

Блакитний корабель відчалив уночі,
повільно і печально пливучи.

•  Саморевізія

Стан саморевізії,
ревізії самого себе.

•  Вітер

Колихай мене, вітре, на крилах своїх,
на печальних і радісних витоках з лих,

•  Лиш промайне мій день...

Лиш промайне мій день,
мов чаплі крик короткий, –

•  Важлива путь чи ні…

Важлива путь чи ні – ти сам чи ні вирішуй.
Віршуй її чи так без пам’яті промчи…