У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка), модерністів (П. Тичина, Т. Осьмачка, М. Вороний), шістдесятників (В. Симоненко, Л. Костенко, В. Стус) та сучасних поетів (С. Губерначук, І. Малкович, Г. Чубай).

Про свій YouTube канал команда URockBallads написала (https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo): «Цей канал ніколи не був і не буде про масмаркет. Це простір про настрій, атмосферу та гарну музику. Ми викладаємо виключно те, що подобається нам самим, і робимо це саме так, як бачимо й відчуваємо. Якби ми шукали масовості та мільйонних переглядів, то ніколи б не писали рок-балади на вірші Губерначука, Білаша чи Грінченка – адже 90% масмаркету просто не знають цих імен і навряд чи колись натиснуть «play» на такі твори. Ця музика повинна, інколи, заспокоїти, а інколи дати можливість сконцентруватися на думках чи подумати про минулі вчинки або майбутні».

Нижче зібрані коментарі-відгуки на ряд віршів Сергія Губерначука.
Відгуки та їх фрагменти, що безпосередньо відносяться до віршів, подаються в оригінальному вигляді, без редагування.

1. Сергій Губерначук «Не жахайся мене»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=mJ5KrfNzko8

– Поезія Сергія Губерначука – це завжди відверта сповідь людини, яка відчуває пульс нашого часу на межі болю та молитви.
– Це роздуми про впертість перед обличчям світу, про «пекельну Україну» і про те, що відповідальність за власну долю лежить лише на нас самих. Ми не шукаємо винних, ми лише шукаємо істину в цих рядках, де «хмари заскиртовані вітром».
– Цей вірш – це чесна сповідь поета про внутрішню відповідальність, про пекучий біль за свій вибір у «країні життя», за «пекельну свою Україну». Це кров серця і глибоке емоційне переживання до такого надмірного страждання, що «одсікає язик говорити».
– Поезія Сергія Губерначука справді не терпить фальші.
– Я цей вірш тільки недавно читав і подумати не міг, що з нього може вийти ПРОСТО НЕРЕАЛЬНО крута пісня!!
– Слова ріжуть тишу сильніше, ніж крик. Це просто розриває зсередини.
– Саме в цьому і є сила поезії Сергія Губерначука – вона не потребує крику, щоб бути почутою.
– Це щось!!! Наче кожне слово писали сльозами, слухаєш… і торкаєшся власних ран.
– Ми теж відчували цю неймовірну щирість кожного рядка.
– Послухав і якийсь час осмислював почуте. Поезія високого духу. Щоб реально відчути потрібно слухати знов і знов.
– Тексти Губерначука справді потребують часу на осмислення.
– Після прослуховування залишається особливий післясмак – сум, тепло й розуміння того наскільки поет любив «пекельну свою Україну».
– Слова просто неймовірні… Слова тут настільки потужні, що як звук не шаруй – все рівно слова будуть потужнішими.
– Тексти Губерначука настільки потужні, що вони самі по собі тримають всю конструкцію.
– Сильно сильнезний і проникливий вірш Сергія Губерначука!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=mJ5KrfNzko8


Відео на вірш на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=iUCm-h2EzRs

2. Сергій Губерначук «Її вікно – щоразу без завіс…»
Відгуки на сайтах: https://www.youtube.com/watch?v=KTbTeG3VVEI
https://www.youtube.com/post/UgkxnvIrmA0zTp2JCz2s5wuJDhT9UsT7H6jX

– В основі… лежить шедевр видатного українського поета Сергія Губерначука. Його поезія завжди відзначалася глибоким психологізмом, тонкою еротикою та майже театральною образністю. «Її вікно» малює перед нами картину інтимного моменту, де межа між приватним і публічним стирається. Вона знає, що за нею спостерігають, і цей перформанс перед відчиненим вікном під музику Гайдна – її спосіб кричати про свою самотність, жагу бути почутою і поміченою в цьому величезному холодному світі.
– Як вам метафора з білим бантом, який вона «з плачем зриває і вплітає знов»? Що для вас означає цей жест самотності?
– Ця пісня – особлива сторінка для проекту URockBallads.
– Наче простий і зрозумілий вірш, проте за законом Мерфі усе не так просто, як здається. Підтексти у віршах Сергія завжди змістовні і глибокі. Поет тонко відчував жіночу парадоксальність: «Вона озвучено стоїть перед вікном; свій білий бант… з плаче́м зриває і впліта́є знов». Деліктний психологічний момент – жінка тримається до останнього, з жіночністю і ніжністю, і навіть через біль, сльози і душевні переживання.
– Уся сіль цього вірша саме в деталях і підтекстах, де за зовнішнім спокоєм іде внутрішня боротьба.
– Здається, у Губерначука ці емоції завжди на межі: вони рвуться назовні, але водночас їх хочеться сховати від чужих очей і відкрити тільки одній людині.
– «Дивна гра слів» – фірмовий почерк автора.
– Вірш дуже задушевний, притягує своїм «внутрішнім» життям, ліричністю, інтимністю, висвітлює жіночу проблему в небагатьох словах і, на жаль, залишає присмак ніжного співчуття.
– Тонкий психологізм і розуміння жіночої природи. Чуттєвий твір з інтимним змістом. Очікування кохання, що символізується білим бантом. Бант білий «з плаче́м зриває і впліта́є знов» – як це зворушливо! Це повна беззахисність перед почуттями, це внутрішня боротьба і вагання!
– Губерначук дуже круто передав цю внутрішню боротьбу через одну деталь із бантом.
– Йой!!!! Я відчув себе тим диваком.... магія! Стільки тендітності й внутрішньої музики в одному творі! Після прослуховування хочеться мовчати й відчувати. Цей витвір хвилює не словами, а тим, що залишається між ними. Саме так народжується справжня магія.
– У текстах Губерначука паузи та настрій часто говорять не менше за сам текст.
– «Її вікно – щоразу без завіс, щоранку навстіж дзенькає шибками». Так починається пісня і вірш. Вікно без завіс – то відкритість і щирість намірів і жіночих почуттів, що навстіж і щоранку відкриваються світу. Вона «озвучена» і настільки відкрита, що навіть «роздягнена» і «Гайдн (її мрійливість, внутрішня музика) розвіює її вбрання інтимні». Непроста доля жінки – аж до плачу, проте її дійсна прикраса – «білий бант» (душевна краса і чистота) щоразу «прасується», «і вплітається знов», «мов квітка». Так поетично і гарно про жінку!
– «Вікно без завіс» дійсно задає тон усій композиції.
– Сокровенно. Ніжно. Вразили «білий бант», «озвучене» стояння перед вікном, «хвилі звуків» і Гайдн. Це поетичні і театральні деталі чи символи вразливості душі, чистих почуттів і світлих надій?..
– Однозначно символи. За цими простими на перший погляд речами ховається вся психологія тексту.
– Дуже красива пісня і поезія., сповнені внутрішньої сили, жіночності і загадки. Усе на висоті!
– Сергій Губерначук – не стереотипний поет. Він дозволяє собі різні теми, думки і погляди, розкриває потаємні сенси, як і у вірші для цієї пісні. Усе написано легко, прозоро, з теплою інтонацією, і в той же час пристрасно, інтимно і правдиво. Пісня не залишає байдужим слухача, настроює на розумову і душевну роботу над непростими темами жіночих почуттів і мрій разом із глибокими жіночими переживаннями, сумнівами і навіть плачем. Усе це життя у різних його проявах. Саме їхню суть поет намагався осягнути.
– Губерначук справді копає глибоко.
– Тексти Губерначука дійсно мають власний внутрішній ритм.
– Прості і мудрі слова пісні. Після декількох прослуховувань прийшло своє уявлення про задум поета. Як на мене, вірш і пісня про долю жінки. Вона щоранку навстіж розкриває вікно – йде назустріч життю і світу – «диваку з підступними думками». Вона прикрашає себе білим бантом – чистотою і світлими почуттями, які не завжди справджуються. Проте життєдайна сила жінки перемагає. Вона знов і знов зриває і вплітає білий бант і «озвучено стоїть перед вікном», несучі в світ свою красу, ніжність і жіночність.
– Губерначук вміє закласти багато сенсів у прості речі на кшталт білого банта.
– Ця музична композиція вкрай точно і тонко передає психологізм вірша Сергія Губерначука – жіночі переживання і неоднозначні почуття і дії. Ними розкриваються приховані рани, поєднуються сумніви з надіями. А цей білий бант, який «з плаче́м зривається і впліта́ється знов»!.. Він символізує непохитність жіночої природи, чисті почуття і в цілому прагнення до любові.
– Поезії Сергія Губерначука споріднені пісням. Усі його вірші мають свої ноти і навіть цілі музичні фрази. Тому вони так яскраво проявляються в музичному обрамленні. Мабуть, невипадково вони вперше стали так глибоко розкриватися в піснях і саме на цьому каналі, де автори музики тонко відчули і втілили ритміку, пластику, об’єм слова, зрозуміли рух думки поета, зловили «хвилі звукові» і розвіючого «Гайдна», а поетичні слова, образи і сюжетні лінії віршів не поранили, а вдало вплели в музику і тим посилили їх змістовність… Нехай тепер ТАМ, на Небесах Сергій тішиться (і ми ТУТ з ним)!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=KTbTeG3VVEI


3. Сергій Губерначук «З висоти»
Відгуки на сайтах: https://www.youtube.com/watch?v=AWExF8lFeZ0
https://www.youtube.com/watch?v=3h0yJa3O4lo

– Сергій Губерначук – митець неймовірної духовного масштабу, чиє слово завжди балансувало на межі земного буття та абсолютного простору духу. Пісня «З висоти» – це маніфест визволення душі від кайданів минулого, від земного болю та ілюзій. Головний герой піднімається на ту духовну вершину, з якої колишні драми та образи здаються дрібними, «сліпими, глухими й німими». Він трансцендує, відбудовуючи свій власний рай із воскреслих кольорів, слова та небесної музики.
– Напрочуд естетичні пісня і вірш! Особливе задоволення і просвітлення! Духовна висота! «На справжній висоті усіх життів і долей» – на рівні небес, у масштабі вічності всі ми «кволі», «сліпі, глухі й німі», потребуємо значного оновлення, відродження, зрілості, щоб «ожити, зійти, змінити ім’я». Ім’я – це сутність. Змінити ім’я – це змінитися в основі, по суті, за змістом. Ось чому і духовні люди, відходячи від мирського життя і приймаючи іночеський / монашеський постриг, змінюють своє ім’я і живуть за принципом: «по-перше – Ти, по друге – ти, по-соте – я».
– Творчість Сергія глибока, вимагає слухати, розуміти, посилює відчуття повноти життя, турботу, інтерес, душевний відгук, матеріалізує думку про вічність.
– Поезія Сергія Губерначука дійсно вимагає не просто слухати, а занурюватися й розуміти.
– Насправді наші «кволі» емоції, пристрасті, амбіції і втрати нічого не варті перед вічністю. «Вічно живими» залишаються душа, любов і той «рай», який ми встигнемо «вибудувати» тут, на землі «з воскреслих кольорів, із музики, зі слова», а вища життєва реальність, «мелодія» й опора для цього – це небеса. Глибоко філософський, інтимний, духовно зрілий вірш!
– Все тимчасове й кволе минає, а справжньою опорою залишаються тільки душа, любов і несений у серці рай.
– Поет легкокрилий у словах, думках, мріях. Вміє «з воскреслих кольорів із музики, зі слова вибудовувати рай» і свій світ, який «новим звучить і бавиться, і грає»…
– Скільки любові у словах! Поет любить життя, вміє приймати втрати і біль, перетворювати їх «з воскреслих кольорів» на радість, жити і творити на висоті. Неймовірно!
– На такій висоті залишається тільки правда.
– Суть твору: на справжній висоті немає місця фальші – тільки чиста правда почуттів і музики.
– «Душею ввився ввись, бо небеса – основа» і «вибудував рай», коли «минулий час такий старий і кволий». Яку життєву силу потрібно мати, щоб у тяжку хвилину піднятися «на справжню висоту усіх життів і долей», де «світ новим звучить і бавиться, і грає»! Це гармонія душі, серця і розуму, спрямованих в небеса, які «малюнок мій, мелодія і вірш». Глибоко вражає!
– Вічне живе, це Любов! Пам’ять та Душа!
– Любов, Пам’ять та Душа – це те вічне, що тримає нас і піднімає на нові висоти.
– Головна тема Сергія – сенс і краса життя в любові. Творив цю красу, любив і ділився любов’ю. Світла, розумна і добра душа завжди нерозривна з нею. Мав розумне серце і чуттєву душу.
– Сергій Губерначук дійсно мав чуттєву душу й розумне серце, і його рядок «Згори мені наказано літати, переміщать любов повсюди» – це справжній маніфест всієї його творчості.
– Текст «з висоти» – над суєтою і буденністю, на рівні чистих помислів. Змушують задуматися над життям. Щиросердно дякую!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=AWExF8lFeZ0

У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка), модерністів (П. Тичина, Т. Осьмачка, М. Вороний), шістдесятників (В. Симоненко, Л. Костенко, В. Стус) та сучасних поетів (С. Губерначук, І. Малкович, Г. Чубай).

Про свій YouTube канал команда URockBallads написала (https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo): «Цей канал ніколи не був і не буде про масмаркет. Це простір про настрій, атмосферу та гарну музику. Ми викладаємо виключно те, що подобається нам самим, і робимо це саме так, як бачимо й відчуваємо. Якби ми шукали масовості та мільйонних переглядів, то ніколи б не писали рок-балади на вірші Губерначука, Білаша чи Грінченка – адже 90% масмаркету просто не знають цих імен і навряд чи колись натиснуть «play» на такі твори. Ця музика повинна, інколи, заспокоїти, а інколи дати можливість сконцентруватися на думках чи подумати про минулі вчинки або майбутні».

Нижче зібрані коментарі-відгуки на ряд віршів Сергія Губерначука.
Відгуки та їх фрагменти, що безпосередньо відносяться до віршів, подаються в оригінальному вигляді, без редагування.

1. Сергій Губерначук «Усе – твоє!»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=U-N0IrkibZs

– Поезія Сергія Губерначука – це завжди про оголений нерв, про конфлікт між свободою особистості та невідворотною силою тяжіння до іншої душі.
– Ліричний герой вірша перебуває у стані постійної метаморфози: від бажання відректися від усього «свого» до прийняття того, що навіть рабство у любові може бути формою щастя. Це складна філософська рефлексія, яка перетворюється на гімн пристрасті та приреченості.
– Слова зачіпають настільки, що важко стримати емоції, відчувається біль, надія і водночас ніжність.
– Вміння поєднувати такі полярні емоції – це справжня магія слова Губерначука.
– Слова зачіпають неймовірно.
– Це історія про почуття, які не можна сховати або заглушити, про тишу між словами, що звучить голосніше за будь-які зізнання. Тут немає простих відповідей – лише чесність, вразливість і боротьба із самим собою.
– Саме таку «чесність без фільтрів» ми і шукали в рядках Сергія Губерначука.
– Просто неймовірно – до мурах і сліз... Щиро, глибоко і до самого серця.
– Слова, після яких тиша стає гучнішою.
– Читаю щоденники Сергія Губерначука. Талановитий, неординарний, в його думках цілий всесвіт... «Твоя душа давно живе у мене… Війна. Мистецтво. Світ. Любов. А від життя лише три краплі… Україну я цілую у Дніпро…»
– Не знаю іншого такого мудрого, чутливого, задушевного поета як Сергій Губерначук. Багатий внутрішній світ! Такі пікантні тайни у віршах! Біль і щастя, страждання і любов! Такі делікатні емоції, пориви особливих відчуттів! Ця поезія живить розум і душу.
– Контраст емоцій у віршах Сергія Губерначука. Його внутрішній світ – це справді джерело натхнення.
– Поезія Сергія Губерначука дійсно вчить бачити світ ширше.
– Для коханої – увесь світ! Це і визначає назва: «Усе – твоє!» «Щасливий я – усе твоїм є!» – тобто щастя у тім, щоб усе віддати. «Нещасний я – усе моє!» – тобто нещастя в егоїзмі, амбіціях, самолюбстві. Розумно!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=U-N0IrkibZs


2. Сергій Губерначук «А ось і ти, мій непоспішний ранку…»
Відгуки на сайтах: https://www.youtube.com/watch?v=hDPuTllZf_E
https://www.youtube.com/post/UgkxcqUyvYuWbpFWs52-KBLnlUOpJH7Cm_-o
https://www.youtube.com/watch?v=2zvfFNL5i9U

– Вірш Губерначука веде нас крізь темряву нічної площини до болісного, але очищаючого ранку. Це метафора дорослішання, боротьби із внутрішніми демонами («білим бісом») та спроби вберегти чисту юність від бруду світу.
– У Сергія Губерначука є вислів «Ми живемо на грані тьми і світла». Ця пісня про те ж саме: у вірші ніч – символ тьми, таємниці, вигадок, обману, а ранок – то світло, надія, початок нового, дійсність.
– Метафора про те, що треба «злізти з кентавра» (відмовитися від ідеалізму) – це взагалі в десятку.
– Вірш філософський, драматичний і дуже магнетичний. Дійсно, автор мав наболілу душу. Вона, як тонка натягнена струна, звучала чисто і без лукавства, прагнула до «непоспішного, одуреного, вічного, любого ранку», що приносить пробудження і світло після привабливої і гріховної «нічної площини», ночі-«старої циганки, коханки, матері сатани». «Непоспішний ранок» – символ юності, чистоти, розуму і свідомої реальності. «Ранок» «покриває ніч», примушує «злізти з кентавра» – відмовитися від усього міфічного, фантазійного, розвіює приховані пороки, мрії, сни й ілюзії. Дуже сподобалася символічність «юності», яка спершу «одурена» своїм романтизмом й ідеалізмом і мусить зіткнутися з непростою реальністю –«злізти з кентавра на пішу путь», «йти обережно» і вийти «з кількох порочних кіл». Як підсумок: «О, любий ранку мій, кому належу, так це в тобі пробудженим думкам» – поет прямо говорить, що важливо для людини «пробудження думок» – мислення, осмислення, розуміння і розсудливість. Ось так потроху мізкую…
– «Усміхатися крізь сльози» – це дуже точний опис того стану, який закладений у цьому тексті.
– Тексти Губерначука взагалі рідко відкриваються з першого прослуховування.
– Слова із нетрів душі, невимовно красиві у жорстокій відвертості.
– Ультрасильний за смислом та поетичністю вірш Губерначука.
– Твір Губерначука – максимум смислу з мінімумом слів.
– Трохи експериментуємо зі звучанням, шукаємо нові грані для текстів Губерначука.
– Неймовірна глибина почуттів у кожному рядку. Слухаєш – і ніби проживаєш чиюсь, а водночас і свою історію.
– «Ранок» дійсно «непоспішний», адже духовне пробудження і очищення після спокусливої «нічної площини» – «старої циганки», «матері сатани» проходить для людини повільно і поступово. Символічний ранок – то новий етап, вільний простір для чистого нового дня, усвідомленого сприйняття реального світу, власних думок, ідей і оцінок. Дуже метафоричний і філософський вірш, який заслуговує на ціле дослідження.
– Налаштовує на філософський лад.
– Вірш додає життєвого досвіду, правильного розуміння здорового і розсудливого життя, визначає місце романтики в ньому. Сподобався образ кентавра, який символізує життєві фантазії, мрії, міфи, а також образ ілюзорних зірок – «звізди, які осліпнуть швидко й пропадуть» при переході від «ночі» до «ранку» – до свідомого життя.
– У цих словах стільки правди й емоцій, що серце завмирає від кожного слова.
– Сильна поезія завжди знаходить відгук у власному досвіді.
– Губерначук у цьому вірші extra-поетичний, extra-метафоричний, як завжди, інтригує об’ємністю і таємничістю. Поет пропонує новий вираз-образ «білий біс», який «ялозить пекучим злом». Чому «білий», якщо вимазує, засалює «пекучим злом»? Білий колір – чистий, свіжий, символ простоти, дитинства, молодості, і раптом юність зі злом «не випадково в парі і в тюрмі». Усе вірно! В юності зло, спокуси і гріх сильно борють, руйнують людину і старанно приховуються. Пригадується вислів: «Старість – не радість і молодість – гадкість". Чому і молодість – гадкість? Cаме в молоді роки людина нестабільна, без досвіду, бездумно накопичує гріхи і зло, робить багато безглуздого. Тож «білий біс» – це влучно і точно.
– Цей парадокс молодості, коли чистота і недосвідченість межують із безглуздими вчинками, Губерначук передав геніально.
– Кожен рядок відгукується в серці.
– Цей вірш Сергія Губерначука спрямовано «на поміч молодих невтішних сліз», подолання «ночі» – ілюзій і помилок, повернення від омани до розумної реальності. Поет закликає: «А ось тепер – на Божий світ дивися», і розкриває суть відродження до нового «дня» (виваженого життя) шляхом того, що «непомітно доносить знадвору ранковий вітер і нічну зорю». Роздумно, спокійно, тактовно подається задум твору. І ще один автобіографічний момент. Поет звертається до Ранку: «Мене примусиш злізти з мого кентавра знов на пішу путь». Насправді, поетично-творчий політ (що символізується кентавром) закінчувався для Сергія з настанням ранку, оскільки писав він в основному вночі (вдень – родина і робота в театрі). Про це і у вірші «Лиш промайне мій день» сказано так: «Пітьма – хороший час для сліз моїх і поту»… Багато глибинних змістів в одному вірші!
– Факт про те, що «злізти з кентавра» – це кінець нічного творчого польоту і повернення до денної рутини в театрі, просто перевертає сприйняття цього тексту.
– Любий авторе, бажаю тобі «щоб ти досяг вершин своєї слави» бо твій досвід пожвавлює наші людські життя і вдосконалює прояви людські…

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=hDPuTllZf_E


3. Сергій Губерначук «У залах тихих дух мигдальний…»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=vQncy49COIo

– Поезія Сергія Губерначука – це завжди про межу між болем і тріумфом, про тендітність, що ховається за важкими портьєрами життя.
– «Мигдальний дух» розчарування та пристрасті.
– Герой вірша – полонений власного успіху, «експонат» у музеї, де любов межує з огидою, а солодкі слова на смак нагадують французьке вино, що несе отруту. Це історія про втрачений рай і вибір, який ми робимо, стаючи частиною чужої гри.
– Рядок про «золоту дитину, яку викрав змій»? Це доля чи власна помилка?
– Глибина і витонченість думки! Мудрість і сила поезії! Самобутній поет, рідкісний мислитель!
– Сергій Губерначук – справді рідкісний мислитель, чиє слово вимагає особливої уваги.
– Дуже сильне емоційне враження. Слова пісні змістовні, проникливі й торкаються найтонших струн душі.
– Глибоко, щиро, правдиво.
– Це якась магія: проста, але дуже глибока. Слова торкаються серця.
– У цій простоті й криється справжня сила поезії Сергія Губерначука.
– Вірш – геніальний! Кожен рядок палає!.. я, мабуть, до нього не доросла, чи переросла, не знаю.
– Слова пісні – глибокі, щирі й проникливі, вони торкаються душі та залишають сильний післясмак у серці.

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=vQncy49COIo


Відео на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=Fz2uiMquUzI

У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка), модерністів (П. Тичина, Т. Осьмачка, М. Вороний), шістдесятників (В. Симоненко, Л. Костенко, В. Стус) та сучасних поетів (С. Губерначук, І. Малкович, Г. Чубай).

Про свій YouTube канал команда URockBallads написала (https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo): «Цей канал ніколи не був і не буде про масмаркет. Це простір про настрій, атмосферу та гарну музику. Ми викладаємо виключно те, що подобається нам самим, і робимо це саме так, як бачимо й відчуваємо. Якби ми шукали масовості та мільйонних переглядів, то ніколи б не писали рок-балади на вірші Губерначука, Білаша чи Грінченка – адже 90% масмаркету просто не знають цих імен і навряд чи колись натиснуть «play» на такі твори. Ця музика повинна, інколи, заспокоїти, а інколи дати можливість сконцентруватися на думках чи подумати про минулі вчинки або майбутні».

Нижче зібрані коментарі-відгуки на ряд віршів Сергія Губерначука.
Відгуки та їх фрагменти, що безпосередньо відносяться до віршів, подаються в оригінальному вигляді, без редагування.

1. Сергій Губерначук «Усецільна»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=iaaVmJkLJ3g

– Сергій Губерначук – митець неймовірної глибини, чиє слово завжди б’є у саме серце, оголюючи нерв людського існування. Вірш «Усецільна» – це метафоричний вихор про невблаганний біг часу, внутрішню боротьбу та неминучість долі. Дні летять, мов скажені «драгуни», лишаючи нас наодинці з вічністю та власними переживаннями. «Хай на війні – не на війні, а у тобі і у мені...» – ці рядки сьогодні звучать як ніколи пророче та близько для кожного з нас. Це битва, яку ми щодня ведемо всередині себе.
– Віршовані рядки точні, проникливі і філософські, дають поживу для роздумів про час, що несеться, як «космічні коні навісні». Вони «женуть по снігу, по весні годин – хвилини, років – дні». «Повернеш – ні. Устигнеш – ні!». Час, що минув, уже не знайдеш, не повернеш. Варто про це пам’ятати.
– Уявні картини (про драгунів, космічних навісних коней, голосні прощання), цікаві міркування (про «відстані одні до горизонту»), трохи загадковості і містики – це вже не просто поезія, це – філософія. Вона безпосередньо стосується кожного.
– Сергій Губерначук з нами своїми живими словами, глибокими і мудрими роздумами про буття і світ, і, як завжди, щедрий на метафори та влучні поетичні образи, що не потребують зайвих слів. Час збігає так швидко – як «космічні коні навісні» «по снігу, по весні» і неминучо наближає нас до вічності – «до горизонту, де вогні то по тобі, то по мені».
– Рядки про «космічних коней» і безповоротність часу дійсно змушують зупинитися й замислитися.
– Губерначук крізь час говорить із нами про вічність.
– Життя справді усецільне. Невблаганно тече час для всіх без винятку. «Годин – хвилини, років – дні» проходять майже однаково для всіх у буденності, яка б’є «кам’яними струсами мозку». Така наша дійсність. Як точно і поетично вона змальована у вірші!
– Губерначук просто one love.
– Пісня насправді «кричить» про важливе і не залишає байдужим. «Щохвилини і щодні… децибелують свої прощання голосні». Наші дні і роки, наш час і життя летять, мов «коні навісні», можна сказати миготять, як вогні за горизонтом «то по тобі, то по мені». Із філософськими думками Губерначука і сам стаєш трішки філософом…
– Поезія Губерначука має таку властивість – вона чіпляє за живе і змушує зупинитися та замислитися.
– Мабуть, невипадкова назва пісні «Усецільна», адже вона цілісна, єдина і значна як у сенсі важливості теми для людського буття, так і майстерності музичної реалізації. Вірш насущний, багатообразний і одночасно доволі простий, і в цьому висота таланту поета… Поет своїм сильним словом звертається до нас – до своїх сучасників і до прийдешніх поколінь. За життя Сергій в усьому шукав суть і глибоке розуміння. Його хвилювали питання плину часу, вічності, змісту і значення життя… Вразило, що «женуть… з обрубком нас у стремені космічні коні навісні» – з обрубком – значить вершник не має упору для ніг, тобто час збігає вільно і стихійно. Як символьно і метафорично!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=iaaVmJkLJ3g


2. Сергій Губерначук «Гнів»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=kzwwBVXEsa4

– Поезія Сергія Губерначука – це завжди про оголений нерв, про стихію, яку неможливо приборкати, але можна оспівати.
– Кожен рядок вірша «Гнів» – це спроба зрозуміти природу людської люті. Чи є гнів лише захисною реакцією, чи це спосіб знову відчути життя, коли серце застигає в очікуванні відповіді?
– Ця пісня про те, як швидко ми спалахуємо і як важко потім знайти шлях до тиші. Це історія про звіра всередині, про «млин, повний гніву», і про ту коротку мить, коли ми ще здатні відкрити легені перед великим польотом у самотність.
– Стосунки – це завжди гойдалки від гніву до примирення! Класна пісня! Вона про життя.
– Гнів – це потужна енергія, і важливо давати їй вихід через музику та роздуми, а не через агресію.
– Неймовірно. Гнів така страшна емоції але це частина нашої природи. Ми або володіємо ним або підкоряємося йому. Пісня дуже гарно описує які зміни він може зробити з нами… Навіть не знаю, чому я раніше на читав Губерначука і не натрапив на ваш канал.
– «Душа навиворіт» – це саме те, що ми відчували під час роботи над цим треком.
– Як влучно! Після цього хочеться трохи помовчати… і ще раз натиснути «повтор». Дякую!
– Ніби хтось перетворив біль на мелодію. Слухаєш… і падаєш у власні спогади.
– «а від кохання ще…» over and over розтанули))
– Змістовний, емоційно напружений вірш – жива рана, пристрасть, кохання, біль, і «далі ця злість недоречна, далі один лечу…». Відверто, душевно, з надією і позитивом. Насправді творам Сергія Губерначука притаманний виразний психологізм і життєлюбство.

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=kzwwBVXEsa4


3. Сергій Губерначук «Без слів»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo

– Трек «Без слів», створений на основі надзвичайно глибокої та щемкої поезії видатного українського поета, актора та драматурга Сергія Губерначука. Його творчість – це завжди оголений нерв, а життя, що обірвалося занадто рано, залишило нам у спадок неймовірну глибину емоцій, які насправді шукають... тиші.
– Сергій Губерначук у своєму вірші описує стан, коли слова втрачають сенс, коли близькість стає настільки болючою, що порятунок залишається лише в мовчанні. Це велична драма про свободу бути собою, про неможливість змінити свою суть навіть заради кохання. «І мій мозок – мій. І я – це я» – ці рядки звучать як справжній маніфест внутрішньої свободи.
– Поезія Сергія Губерначука – це космос.
– Розкішно і пристрасно, і зовсім не холодно, хоча спершу «камінь упав на мої ноги» (неможливість щось змінити, відійти від моменту, який відбувається), «чужіє, чужіє усе своє» (велика сила моменту, що переважує усе інше в житті), а потім: «коли трафить зима чи сніг, ти видихни літо з легень» і врешті «піду», «буде зима». Тільки розумна душа поета могла написати такий вірш!
– Поезія Сергія Губерначука завжди вимагає часу, щоб вникнути й роздумати.
– Надто вражають сокровенні рядки: «побійся носити ноти усіх моїх пісень», «у мене є одна лишня струна, яку прокляли усі». Це точно не амбіції! Сергій Губерначук не боїться завжди залишатися собою, бути вільним («свобода це – те, ким я став»), повністю відкритим і своєрідним. У своїх творах він доходить до глибокого розуміння внутрішнього світу людини, її найтонших почуттів. Насправді, є важливі ситуації в житті, і особливо в любові, коли усе зрозуміло «без слів», зайвих рухів і шуму. І ще – «сивим – не боюсь»… Сивина – образ зрілості, відповідальності і життєвого досвіду. Ця сивина свідчить, що «я – це я» і не боїться ані болю («піду»), ані зими («буде зима»). Дивуюсь – така висота, а вірш 1990 року, поету лише 21 рік!
– Рядки про «лишню струну» та «сивину» дійсно пробирають до мурах, особливо коли усвідомлюєш, у якому юному віці Сергій Губерначук це написав.
– Шлях: від заціпеніння й «каменю на ногах» до моменту, коли потрібно просто «видихнути літо» і прийняти життєву зиму. Поезія Сергія Губерначука дійсно має цю особливу силу пристрасті та розуму.
– Назва «Без слів» якраз про це – коли музика й поезія передають усе глибше за будь-які розмови.
– Почуття і особливо чисті внутрішні настрої, виразно промовляють і крізь тишу, очами, дотиками, рухами. Тиша і мовчання бувають сильнішими за слово.
– Твори Губерначука зворушують інтимністю і глибиною.
– Якась магія слів, хоча назва пісні «Без слів»))) Дуже зачіпає струни душі тому, що оспівуються глибокі і колоритні переживання. Дійсно, почуття, пристрасть, внутрішні емоції розмовляють своєю мовою, без слів: «німію, коли щасливий», «Нащо мені твої слова? Зараз німіє все» – світ німіє перед силою почуттів і переживань душі… Є над чим замислитися.
– Поезія Сергія Губерначука має дивовижну магію та глибину.
– Припали до серця слова: «я проковтну увесь твій біль», для мовчання «вуста я закрию тобі поцілунком», а «в очах твоїх я нічого не бачу. Там є?», а значить в особливі моменти любові тільки очі повинні говорити – «без слів».
– Рядки про поцілунок та погляд, що говорить «без слів» – це справді серце цієї ліричної історії.
– Виразні поетичні рядки, що заохочують до роздумів. Завжди приємно слухати і переслухувати пісню з містким змістом. Відчувається, що поет розуміє душу людини, розмовляє саме з нею, на її рівні і без зайвих слів.
– Потужна лірика Губерначука відтягує дуже багато на себе уваги.

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo


Відео на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=_X-ESf3IFRI

У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних ресурсах.

На YouTube каналі URockBallads представлені рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка), модерністів (П. Тичина, Т. Осьмачка, М. Вороний), шістдесятників (В. Симоненко, Л. Костенко, В. Стус) та сучасних поетів (С. Губерначук, І. Малкович, Г. Чубай).

Нижче зібрані коментарі-відгуки на ряд віршів Сергія Губерначука.
Відгуки та їх фрагменти, що безпосередньо відносяться до віршів, подаються в оригінальному вигляді, без редагування.

1. Сергій Губерначук «Якийсь таємний запах у весни...»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=Lsj1lXZF46s

– Містична краса поезії Сергія Губерначука.
– Поезія Сергія Губерначука «проникає в душу, як проміння». Це завжди нові відкриття, позитивна енергія, натхнення.
– Сергій мав унікальний хист наповнювати рядки світлом.
– Слова наповнені змістом, душевністю й силою, вони торкаються серця та надовго залишаються в пам’яті.
– Поезія Сергія Губерначука справді дуже сильна.
– Текст залишає після себе довгий післясмак думок і відчуттів.
– Поезія Губерначука справді вимагає глибокого проживання.

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=Lsj1lXZF46s


2. Сергій Губерначук «Лиш промайне мій день…»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=1-g_vgiNiLY

– Вірш «Лиш промайне мій день» – це сповідь людини, яка підбиває підсумки свого земного буття, дивлячись на обрій крізь павутиння старої яблуні.
– Сергій Губерначук, його глибоко філософський вірш із метафоричністю та символізмом! Якщо поверхнево: «мій день, мов чаплі крик короткий», «мить моя» – людське життя; «ночі океан» – вічність; «орбіти, мов обгортки» – шляхи життя, дороги долі; «невагомий стан» – стан після переходу в духовний простір; «мій стиглий плід» – здобуті цінності, мудрість, досвід, зокрема духовного плану; «золоте руно», «яблуко вагоме, яке за день один так налилось вином» – творчі діяння і досягнення за життя; «(яблуко) вагоме» – наповнені, змістовні, цінні надбання; «вино» – може означати і саме життя з різноманітними почуттями, стражданнями, поразками, які дано «надпить», «розбить» лише самій людині; «не спіймав жар-птицю» – не досягнув високого, ідеального, «а жив для горобців» – для буденності, суєти, «які вже відпустив»; «де дух врятовано, і серце вік щемить», тобто творчість рятує дух і душу від буднів і рутини, але й вимагає емоційної віддачі до серцевого болю. Ось таке делікатне сприйняття життя і романтичність! І ще скільки всього «смачнючого» в одному вірші! Насолоджуюсь поезією і глибиною думки поета!
– Тексти Губерначука дійсно пробивають до душі.
– Неймовірна глибина в кожному слові. Слухаєш – і серце стискається від щемкої правди життя.
– Людина я, м’яко кажучи, вже немолода і оте у вірші про "жар-птицю" і "горобців" відгукнулось відчутним докором сумління. Скільки разів довелось проходити повз казкову жар-птицю заради купки горобців – одному Богу відомо… дякую… за можливість зануритись у світ справжньої поезії.
– Вірші Губерначука саме тим і б’ють у ціль – вони змушують зупинитися і переоцінити пережите.
– Кожен рядок – наче сповідь душі. Щиро, боляче і неймовірно красиво...

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=1-g_vgiNiLY


3. Сергій Губерначук «Покликання свого не розумію…»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=Np1q02d22dk

– Це рефлексія на межі життя та смерті, де любов стає фатальною ознакою світів.
– Губерначук завжди вирізнявся особливою чутливістю до слова. Його поезія – це метафізика буття, де «занедбані слова» оживають у звуці. Цей трек про спокуту, про борг, який неможливо повернути, і про те, як чуже ім’я стає власною тінню.
– Покликання своє Сергій Губерначук зреалізував сповна. Це служіння Любові, Поезії, Театру, людям.
– Його творчість – це дійсно служіння, де театр і поезія сплітаються в одне ціле.
– Дуже сильний вірш!
– Вірші Сергія Губерначука дуже глибокі та змістовні. Вони будуть гарним фундаментом для будь-якої рок-композиції.
– Філософський текст.
– Сергій Губерначук нам дуже заходить.
– А слова – незбагненні, чи все зрозуміла? Може і ні, але відчула. Розмова із самим собою. «Моє дитя – але твоє ім’я» – може це про слід, який поет хотів залишити у цьому всесвіті, і, не буде падіння, або забуття, буде нове життя, новий політ…
– У кожному рядку – біль, який неможливо сховати.
– У Сергія Губерначука дуже сильна і по-справжньому болюча поезія.
– Слова звучать так, наче це власні думки, просто хтось озвучив їх за тебе.
– Слова пробирають глибоко, зачіпають те, що зазвичай ховається всередині, і раптом стає дуже особисто.

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=Np1q02d22dk


Відео на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=DQlGA_22-9w