Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
поезія Хайку Японська

Інфо
* Народний рейтинг 4.010 / 5.5
* Рейтинг "Майстерень": 4.010 / 5.5
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Переглядів сторінки автора: 232178
Дата реєстрації: 2007-03-02 10:53:27
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2008.10.21 19:12
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Мацуо Басьо     Перекладач: Іван Бондаренко
* * *

Сховали хмари друзів!
Гусаку
На самоті віднині вікувати.

(1672)



* * *

Засохла гілка -
Крука притулок.
Осінній вечір.

(1680)



* * *

Нічної хвилі хлюпіт об весло.
Нутро холоне,
Сльози набігають.

(1681)



* * *

Бананові деревця мотлошить
Осінній вітер.
Дощ в цебрі хлюпоче.

(1681)



* * *

Притулком тимчасовим називав
Життя на цій землі
Великий Cori*.

(1682)

* Cori (1421 - 1502) - відомий японський поет.
Басьо має на увазі його вірш:
Життя на цьому світі -
Все одно
Що від дощу осіннього притулок.



* * *

Невже заснула,
Душу солов'ю довіривши свою,
Верба плакуча?

(1683)



* * *

До друга завітав -
Його нема.
І навіть слива - за чужим парканом!

(1684)



* * *

Обабіч шляху
Цвіт гірських троянд -
Коню піджива.

(1684)



* * *

Над морем сутінки.
І тільки голос качки
Як тьмяний проблиск.

(1684)



* * *

Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.

(1684)



* * *

Туман і мряка
Застять Фудзіяму*,
А все одно - не відвести очей!

(1684)



* * *

Роса спадає.
Як би я хотів
Відмити нею світ цей шолудивий!

(1684)



* * *

Камелією? Сливою?
Цікаво, чим у минулому
Був цей старий держак?

(1684)



* * *

Ще не помер!
Закінчується осінь,
Закінчується й подорож моя.

(1684)



* * *

Ночую просто неба.
Виє пес.
Теж допекла, мабýть, осіння мряка!

(1684)



* * *

Морозна ніч!
В опудала позичу,
Аби заснути, дране кімоно.

(1684-94)



* * *

Вода замерзла,
Розколовши глечик.
І тріск раптовий розбудив мене.

(1684-88)



* * *

Прийшла весна,
І безіменні гори
Серпанок ледь помітний оповив.

(1685)



* * *

Засохли квіти.
Мов печаль свою,
Трава пожовкла сім'я розсипає.

(1685)



* * *

Ховається за хмари часом місяць,
щоб відпочили очі
у людей.

(1685)



* * *

Сховавшись,
ущухає врешті-решт
Студений вітер в заростях бамбука.

(1685)



* * *

Старий ставок.
Пірнуло жабеня -
Вода сплеснула.

(1686)