Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.19
18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
2025.12.19
17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
2025.12.19
17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни.
Це була тема новин.
Висновки за результатами за
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
поезія Хайку Японська /
Вірші
/
Мацуо Басьо (1644 — 1694)
Мацуо Басьо Перекладач: Іван Бондаренко
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мацуо Басьо Перекладач: Іван Бондаренко
* * *
Сховали хмари друзів!
Гусаку
На самоті віднині вікувати.
(1672)
* * *
Засохла гілка -
Крука притулок.
Осінній вечір.
(1680)
* * *
Нічної хвилі хлюпіт об весло.
Нутро холоне,
Сльози набігають.
(1681)
* * *
Бананові деревця мотлошить
Осінній вітер.
Дощ в цебрі хлюпоче.
(1681)
* * *
Притулком тимчасовим називав
Життя на цій землі
Великий Cori*.
(1682)
* Cori (1421 - 1502) - відомий японський поет.
Басьо має на увазі його вірш:
Життя на цьому світі -
Все одно
Що від дощу осіннього притулок.
* * *
Невже заснула,
Душу солов'ю довіривши свою,
Верба плакуча?
(1683)
* * *
До друга завітав -
Його нема.
І навіть слива - за чужим парканом!
(1684)
* * *
Обабіч шляху
Цвіт гірських троянд -
Коню піджива.
(1684)
* * *
Над морем сутінки.
І тільки голос качки
Як тьмяний проблиск.
(1684)
* * *
Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.
(1684)
* * *
Туман і мряка
Застять Фудзіяму*,
А все одно - не відвести очей!
(1684)
* * *
Роса спадає.
Як би я хотів
Відмити нею світ цей шолудивий!
(1684)
* * *
Камелією? Сливою?
Цікаво, чим у минулому
Був цей старий держак?
(1684)
* * *
Ще не помер!
Закінчується осінь,
Закінчується й подорож моя.
(1684)
* * *
Ночую просто неба.
Виє пес.
Теж допекла, мабýть, осіння мряка!
(1684)
* * *
Морозна ніч!
В опудала позичу,
Аби заснути, дране кімоно.
(1684-94)
* * *
Вода замерзла,
Розколовши глечик.
І тріск раптовий розбудив мене.
(1684-88)
* * *
Прийшла весна,
І безіменні гори
Серпанок ледь помітний оповив.
(1685)
* * *
Засохли квіти.
Мов печаль свою,
Трава пожовкла сім'я розсипає.
(1685)
* * *
Ховається за хмари часом місяць,
щоб відпочили очі
у людей.
(1685)
* * *
Сховавшись,
ущухає врешті-решт
Студений вітер в заростях бамбука.
(1685)
* * *
Старий ставок.
Пірнуло жабеня -
Вода сплеснула.
(1686)
Сховали хмари друзів!
Гусаку
На самоті віднині вікувати.
(1672)
* * *
Засохла гілка -
Крука притулок.
Осінній вечір.
(1680)
* * *
Нічної хвилі хлюпіт об весло.
Нутро холоне,
Сльози набігають.
(1681)
* * *
Бананові деревця мотлошить
Осінній вітер.
Дощ в цебрі хлюпоче.
(1681)
* * *
Притулком тимчасовим називав
Життя на цій землі
Великий Cori*.
(1682)
* Cori (1421 - 1502) - відомий японський поет.
Басьо має на увазі його вірш:
Життя на цьому світі -
Все одно
Що від дощу осіннього притулок.
* * *
Невже заснула,
Душу солов'ю довіривши свою,
Верба плакуча?
(1683)
* * *
До друга завітав -
Його нема.
І навіть слива - за чужим парканом!
(1684)
* * *
Обабіч шляху
Цвіт гірських троянд -
Коню піджива.
(1684)
* * *
Над морем сутінки.
І тільки голос качки
Як тьмяний проблиск.
(1684)
* * *
Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.
(1684)
* * *
Туман і мряка
Застять Фудзіяму*,
А все одно - не відвести очей!
(1684)
* * *
Роса спадає.
Як би я хотів
Відмити нею світ цей шолудивий!
(1684)
* * *
Камелією? Сливою?
Цікаво, чим у минулому
Був цей старий держак?
(1684)
* * *
Ще не помер!
Закінчується осінь,
Закінчується й подорож моя.
(1684)
* * *
Ночую просто неба.
Виє пес.
Теж допекла, мабýть, осіння мряка!
(1684)
* * *
Морозна ніч!
В опудала позичу,
Аби заснути, дране кімоно.
(1684-94)
* * *
Вода замерзла,
Розколовши глечик.
І тріск раптовий розбудив мене.
(1684-88)
* * *
Прийшла весна,
І безіменні гори
Серпанок ледь помітний оповив.
(1685)
* * *
Засохли квіти.
Мов печаль свою,
Трава пожовкла сім'я розсипає.
(1685)
* * *
Ховається за хмари часом місяць,
щоб відпочили очі
у людей.
(1685)
* * *
Сховавшись,
ущухає врешті-решт
Студений вітер в заростях бамбука.
(1685)
* * *
Старий ставок.
Пірнуло жабеня -
Вода сплеснула.
(1686)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
