Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.01
16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.
Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.
Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
2026.08.01
13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.
Я ніколи вже не відступлю
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.
Я ніколи вже не відступлю
2026.08.01
11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я
2026.08.01
06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
2026.08.01
03:53
…За 3 години до…
…Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід
2026.07.31
22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
2026.07.31
15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
2026.07.31
14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
2026.07.31
13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
2026.07.31
07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
2026.07.31
06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
2026.07.31
05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги)
…Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року.
За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня
2026.07.30
16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес
2026.07.30
16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
2026.07.30
15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.
Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.
Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
2026.07.30
14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
поезія Хайку Японська /
Вірші
/
Мацуо Басьо (1644 — 1694)
Мацуо Басьо Перекладач: Іван Бондаренко
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мацуо Басьо Перекладач: Іван Бондаренко
* * *
Сховали хмари друзів!
Гусаку
На самоті віднині вікувати.
(1672)
* * *
Засохла гілка -
Крука притулок.
Осінній вечір.
(1680)
* * *
Нічної хвилі хлюпіт об весло.
Нутро холоне,
Сльози набігають.
(1681)
* * *
Бананові деревця мотлошить
Осінній вітер.
Дощ в цебрі хлюпоче.
(1681)
* * *
Притулком тимчасовим називав
Життя на цій землі
Великий Cori*.
(1682)
* Cori (1421 - 1502) - відомий японський поет.
Басьо має на увазі його вірш:
Життя на цьому світі -
Все одно
Що від дощу осіннього притулок.
* * *
Невже заснула,
Душу солов'ю довіривши свою,
Верба плакуча?
(1683)
* * *
До друга завітав -
Його нема.
І навіть слива - за чужим парканом!
(1684)
* * *
Обабіч шляху
Цвіт гірських троянд -
Коню піджива.
(1684)
* * *
Над морем сутінки.
І тільки голос качки
Як тьмяний проблиск.
(1684)
* * *
Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.
(1684)
* * *
Туман і мряка
Застять Фудзіяму*,
А все одно - не відвести очей!
(1684)
* * *
Роса спадає.
Як би я хотів
Відмити нею світ цей шолудивий!
(1684)
* * *
Камелією? Сливою?
Цікаво, чим у минулому
Був цей старий держак?
(1684)
* * *
Ще не помер!
Закінчується осінь,
Закінчується й подорож моя.
(1684)
* * *
Ночую просто неба.
Виє пес.
Теж допекла, мабýть, осіння мряка!
(1684)
* * *
Морозна ніч!
В опудала позичу,
Аби заснути, дране кімоно.
(1684-94)
* * *
Вода замерзла,
Розколовши глечик.
І тріск раптовий розбудив мене.
(1684-88)
* * *
Прийшла весна,
І безіменні гори
Серпанок ледь помітний оповив.
(1685)
* * *
Засохли квіти.
Мов печаль свою,
Трава пожовкла сім'я розсипає.
(1685)
* * *
Ховається за хмари часом місяць,
щоб відпочили очі
у людей.
(1685)
* * *
Сховавшись,
ущухає врешті-решт
Студений вітер в заростях бамбука.
(1685)
* * *
Старий ставок.
Пірнуло жабеня -
Вода сплеснула.
(1686)
Сховали хмари друзів!
Гусаку
На самоті віднині вікувати.
(1672)
* * *
Засохла гілка -
Крука притулок.
Осінній вечір.
(1680)
* * *
Нічної хвилі хлюпіт об весло.
Нутро холоне,
Сльози набігають.
(1681)
* * *
Бананові деревця мотлошить
Осінній вітер.
Дощ в цебрі хлюпоче.
(1681)
* * *
Притулком тимчасовим називав
Життя на цій землі
Великий Cori*.
(1682)
* Cori (1421 - 1502) - відомий японський поет.
Басьо має на увазі його вірш:
Життя на цьому світі -
Все одно
Що від дощу осіннього притулок.
* * *
Невже заснула,
Душу солов'ю довіривши свою,
Верба плакуча?
(1683)
* * *
До друга завітав -
Його нема.
І навіть слива - за чужим парканом!
(1684)
* * *
Обабіч шляху
Цвіт гірських троянд -
Коню піджива.
(1684)
* * *
Над морем сутінки.
І тільки голос качки
Як тьмяний проблиск.
(1684)
* * *
Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.
(1684)
* * *
Туман і мряка
Застять Фудзіяму*,
А все одно - не відвести очей!
(1684)
* * *
Роса спадає.
Як би я хотів
Відмити нею світ цей шолудивий!
(1684)
* * *
Камелією? Сливою?
Цікаво, чим у минулому
Був цей старий держак?
(1684)
* * *
Ще не помер!
Закінчується осінь,
Закінчується й подорож моя.
(1684)
* * *
Ночую просто неба.
Виє пес.
Теж допекла, мабýть, осіння мряка!
(1684)
* * *
Морозна ніч!
В опудала позичу,
Аби заснути, дране кімоно.
(1684-94)
* * *
Вода замерзла,
Розколовши глечик.
І тріск раптовий розбудив мене.
(1684-88)
* * *
Прийшла весна,
І безіменні гори
Серпанок ледь помітний оповив.
(1685)
* * *
Засохли квіти.
Мов печаль свою,
Трава пожовкла сім'я розсипає.
(1685)
* * *
Ховається за хмари часом місяць,
щоб відпочили очі
у людей.
(1685)
* * *
Сховавшись,
ущухає врешті-решт
Студений вітер в заростях бамбука.
(1685)
* * *
Старий ставок.
Пірнуло жабеня -
Вода сплеснула.
(1686)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
