
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
2025.10.19
18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
поезія Хайку Японська /
Вірші
/
Мацуо Басьо (1644 — 1694)
Мацуо Басьо Перекладач: Іван Бондаренко
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мацуо Басьо Перекладач: Іван Бондаренко
* * *
Сховали хмари друзів!
Гусаку
На самоті віднині вікувати.
(1672)
* * *
Засохла гілка -
Крука притулок.
Осінній вечір.
(1680)
* * *
Нічної хвилі хлюпіт об весло.
Нутро холоне,
Сльози набігають.
(1681)
* * *
Бананові деревця мотлошить
Осінній вітер.
Дощ в цебрі хлюпоче.
(1681)
* * *
Притулком тимчасовим називав
Життя на цій землі
Великий Cori*.
(1682)
* Cori (1421 - 1502) - відомий японський поет.
Басьо має на увазі його вірш:
Життя на цьому світі -
Все одно
Що від дощу осіннього притулок.
* * *
Невже заснула,
Душу солов'ю довіривши свою,
Верба плакуча?
(1683)
* * *
До друга завітав -
Його нема.
І навіть слива - за чужим парканом!
(1684)
* * *
Обабіч шляху
Цвіт гірських троянд -
Коню піджива.
(1684)
* * *
Над морем сутінки.
І тільки голос качки
Як тьмяний проблиск.
(1684)
* * *
Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.
(1684)
* * *
Туман і мряка
Застять Фудзіяму*,
А все одно - не відвести очей!
(1684)
* * *
Роса спадає.
Як би я хотів
Відмити нею світ цей шолудивий!
(1684)
* * *
Камелією? Сливою?
Цікаво, чим у минулому
Був цей старий держак?
(1684)
* * *
Ще не помер!
Закінчується осінь,
Закінчується й подорож моя.
(1684)
* * *
Ночую просто неба.
Виє пес.
Теж допекла, мабýть, осіння мряка!
(1684)
* * *
Морозна ніч!
В опудала позичу,
Аби заснути, дране кімоно.
(1684-94)
* * *
Вода замерзла,
Розколовши глечик.
І тріск раптовий розбудив мене.
(1684-88)
* * *
Прийшла весна,
І безіменні гори
Серпанок ледь помітний оповив.
(1685)
* * *
Засохли квіти.
Мов печаль свою,
Трава пожовкла сім'я розсипає.
(1685)
* * *
Ховається за хмари часом місяць,
щоб відпочили очі
у людей.
(1685)
* * *
Сховавшись,
ущухає врешті-решт
Студений вітер в заростях бамбука.
(1685)
* * *
Старий ставок.
Пірнуло жабеня -
Вода сплеснула.
(1686)
Сховали хмари друзів!
Гусаку
На самоті віднині вікувати.
(1672)
* * *
Засохла гілка -
Крука притулок.
Осінній вечір.
(1680)
* * *
Нічної хвилі хлюпіт об весло.
Нутро холоне,
Сльози набігають.
(1681)
* * *
Бананові деревця мотлошить
Осінній вітер.
Дощ в цебрі хлюпоче.
(1681)
* * *
Притулком тимчасовим називав
Життя на цій землі
Великий Cori*.
(1682)
* Cori (1421 - 1502) - відомий японський поет.
Басьо має на увазі його вірш:
Життя на цьому світі -
Все одно
Що від дощу осіннього притулок.
* * *
Невже заснула,
Душу солов'ю довіривши свою,
Верба плакуча?
(1683)
* * *
До друга завітав -
Його нема.
І навіть слива - за чужим парканом!
(1684)
* * *
Обабіч шляху
Цвіт гірських троянд -
Коню піджива.
(1684)
* * *
Над морем сутінки.
І тільки голос качки
Як тьмяний проблиск.
(1684)
* * *
Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.
(1684)
* * *
Туман і мряка
Застять Фудзіяму*,
А все одно - не відвести очей!
(1684)
* * *
Роса спадає.
Як би я хотів
Відмити нею світ цей шолудивий!
(1684)
* * *
Камелією? Сливою?
Цікаво, чим у минулому
Був цей старий держак?
(1684)
* * *
Ще не помер!
Закінчується осінь,
Закінчується й подорож моя.
(1684)
* * *
Ночую просто неба.
Виє пес.
Теж допекла, мабýть, осіння мряка!
(1684)
* * *
Морозна ніч!
В опудала позичу,
Аби заснути, дране кімоно.
(1684-94)
* * *
Вода замерзла,
Розколовши глечик.
І тріск раптовий розбудив мене.
(1684-88)
* * *
Прийшла весна,
І безіменні гори
Серпанок ледь помітний оповив.
(1685)
* * *
Засохли квіти.
Мов печаль свою,
Трава пожовкла сім'я розсипає.
(1685)
* * *
Ховається за хмари часом місяць,
щоб відпочили очі
у людей.
(1685)
* * *
Сховавшись,
ущухає врешті-решт
Студений вітер в заростях бамбука.
(1685)
* * *
Старий ставок.
Пірнуло жабеня -
Вода сплеснула.
(1686)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію