Усі коментарі - Григорій Лютий - Поетичні майстерні

Коментатор Григорій Лютий, [ 2007-12-09 19:29:01 ],
на сторінці поезії "ЯК ЖЕ ВСЮ НІЧ СОЛОВЕЙ НАМ НАСВИСТУВАВ..." Лютий Григорій

У перекладача є таке кредо "відійти, щоб наблизитися"

Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-09 22:29:39 ],
на сторінці поезії "Я таку тебе не зустріть не міг" Лютий Григорій

Хочеться вибрати найкращий рядочок, і не можу, за який не зачепишся - серце відгукується.

Коментатор Богдана Шацька, [ 2007-12-10 20:26:54 ],
на сторінці поезії "ЗОЗУЛЯ КУВАЛА…" Лютий Григорій

клас!!!
єдиний момент - Зозуля кувала і мама сіяла у лузі

зайвий склад, як на мене. може, краще "в лузі"?

і "по самІМ небеснОМУ" якось не зовсім

Коментатор Богдана Шацька, [ 2007-12-10 20:26:54 ],
на сторінці поезії "ЗОЗУЛЯ КУВАЛА…" Лютий Григорій

клас!!!
єдиний момент - Зозуля кувала і мама сіяла у лузі

зайвий склад, як на мене. може, краще "в лузі"?

і "по самІМ небеснОМУ" якось не зовсім

Коментатор Григорій Лютий, [ 2007-12-10 20:35:23 ],
на сторінці поезії "ЗОЗУЛЯ КУВАЛА…" Лютий Григорій

я мав на увазі так:
Сіяла - від сіЯти, а не сІяти
теж саме по сАмім небесному

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-10 20:40:36 ],
на сторінці поезії "ЗОЗУЛЯ КУВАЛА…" Лютий Григорій

І погляд повсюдний, що нині цвіте в образах…
Що, коли вставити Й перед НИНІ?
Гарний вірш, дуже гарний.

Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-11 18:00:53 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

Григорію Івановичу, ви вже інтригуєте своїм романом у віршах. Він буде десь видаватися?
Хотілося б побачити тих героїв, що співають таких пісень.

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-11 19:01:46 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

Пане Григорію! Чом ви для такого складного за своїм змістом твору обрали таку просту форму? Чи не гадаєте, що саме форма може відтрутити вибагливого читача?

Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-11 19:23:31 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

А мені подобається.
Схоже одночасно і на плач, і на колискову.
і образи такі... з чим би порівняти...
Це коли дивишся вглиб моря, бачиш дно, і не усвідомлюш скільки до того дна, ніби рукою подати, а не дотягнешся...

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-11 19:33:07 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

Яно, то так страшно, коли не знаєш, скільки під тобою! Я тонув у Балтійському морі... Ніколи того не забуду і тих хлопців, що мене врятували.

Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-11 19:44:03 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

Так і пісня ця, яка ж страшна. Ви її просто спробуйте наспівати...
Там же плач матерів, мабуть за всї війни, що прокотилися по нашій землі.
я прямо бачу цих хлопчиків із шабельками з лози.
скільки їх таких проходить через мої руки зі пласмасовими пістолетиками...
Як хочеться, щоб вони жили !!!

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-11 19:58:19 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

І мені хочеться. Але хтось має полягти за те, щоб жили інші. Головами накладали переважно кращі. У всі часи. Нам за них молитися і просити долю, аби нас оминула чаша сія. Ми - діти й онуки не кращих з нас. Ми маємо стати кращими.

Коментатор Дмитро Дроздовський, [ 2007-12-11 22:35:29 ],
на сторінці поезії "ЗОЗУЛЯ КУВАЛА…" Лютий Григорій

Вибачайте вже, але, як на мене, доволі трафаретно: і просто-таки затерті десемантизовані рядки, а це - ознака банальности. Мені нагадало вірші Олекси Ющенка, але то лише моя думка й мій погляд.

Коментатор Григорій Лютий, [ 2007-12-12 17:08:39 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

за багато літ, а це близько півстоліття роботи над словом, я пробував себе у різних поетичних напрямах.
Був час і мені так само здававсяпримітівно-наївним стиль Шевченка, і рівнявся я на найкращих європейських авторів, навчився вичурності ...
я був свідком загорання багатьох поетичних зірок. і всі, хто не заглиблювався у народну традицію - поступово згасали.
Прийшов цей час і до мене, визначитися, хто ти - віршомаз, чи як наводили Забава Цитату з Ліни Костенко "біограф народу".
А народ наш століттями шліфував своє поетичне слово. і жодна нація не має такої кількості пісень, як ми - сотні тисяч!
І захоплюється ними увесь світ!
Я, зрештою доріс до того, щоб зрозуміти, що для нас немає нічого глибшого і вищого за нашу пісню.
Вже не перший рік я пірнаю в неї, і дна не дістаю...
А з приводу вибагливого читача...
Згадайте, які люди були збирачами і цінителями української пісні, їх імена відомі на весь світ: Шевченко, Воак, Максимович, Франко, Гоголь...
Невже ваш "вибагливий читач" переріс їх талантом і славою?

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-12 17:24:03 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

Збирачі і цінителі - то одне, а митці - інше, шановний пане Григорію. Пісня - це чудово, але ж і пісні є різні за своєю формою, і названі вами генії не обмежувалися коломийками. Я зовсім не хочу сказати, що ваша форма якась не така, не досконала чи ще якусь дурницю. Мені подобається, ще трохи знайдеться таких як я... Чи ви й цьому будете раді?

Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-12 17:57:32 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

Здається, Пушкін за життя вважався досить посереднім поетом.
Час покаже :)

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-12 18:00:30 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

Так, усі великі не прагнуть земної слави і не знають її за життя. А прикро.

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-12-12 20:06:27 ],
на сторінці поезії "Де вітриська зухвалі" Лютий Григорій

Дивовижні мелодика і гуманізм композиції! Думаю вірш вартий загальної уваги.
Прийти до простого від складного - це гарна дорога Життя.

Коментатор Вікторія Забава, [ 2008-01-12 21:56:01 ],
на сторінці поезії "Соняхи" Лютий Григорій

Немає слів, щоб передати те що відчуваю.
Кожен рік вибиваю соняхи у дворі... як точно, як влучно передано все тут: і відчуття свята, і жаль, і смерть:
Од соняхів одсахуються тіні,
Збираються тремтячі на межі…
І почалось. І різали – як півнів…
Горлали в небо шиї без голів.

Тут щоб процитувати... Легше заново переписати вірш...
За що не зачепишся - і все відгукується у пам"яті, душа підспівує.

Коментатор Вероніка Новікова, [ 2008-01-12 22:06:08 ],
на сторінці поезії "Соняхи" Лютий Григорій

Хоч все ще перебуваю під враженням від Вашого вірша, пане Григорію, та вже маю нахабство зауважити, що у стовпчику:
"Жеровник-стіл кривавився під вечір.
Коржів просили з маком хлопчаки,
І Настя розстаралась для малечі.
Богдан приніс медові стільники."
ви певно мали наувазі "ЖерТовник-стіл"? Та то, звісно ж, помилка стенографа)

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?