Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Григорій Лютий (1949)
Ми з тих ясних зір, ми з тих чистих вод.
Ми — одна душа, ми — один народ...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-01-12 22:26:20 ],
на сторінці поезії     "Соняхи"   Лютий Григорій

Зроблено майстерно, вміло передано сімейну ідилію і сімейну роботу. Але цікавить мене, що ті роботящі люди мали з тієї роботи? Чи вони скористалися плодами своєї азартної, заповзятої, навіть веселої праці? Чи їм залишився лише пянкий спогад від утоми та пейзажів? Сподіваюся про це прочитати у наступній главі вашої поеми. Втомлює трохи одноманітність. Лише в одному катрені відчув передих від зміни ритму. Щиро, В.Бендюг.
Коментатор Наталія Клименко, [ 2008-01-12 22:59:06 ],
на сторінці поезії     "Соняхи"   Лютий Григорій

Читала з насолодою. Навіть не коментується якось... Більше б таких дивовижних, майстерних, теплих і світлих творів... Щира вам дяка і поклін доземний...
Коментатор Григорій Лютий, [ 2008-01-12 23:15:27 ],
на сторінці поезії     "Соняхи"   Лютий Григорій

Ніна Новікова:
Дякую за поправку, роман займає більше 200 сторінок, вичитували, та як бачте, помилки ще водяться. Ви уважний читач, дякую за це.
Валентин Бендюг:
Вибили їх, як оте насіння з соняха. З одного боку красні, з іншого - білі.За те, що хотіли на своїй землі свої порядки заводити.
А спогади нам з вами залишли.
Коментатор Я Велес, [ 2008-01-13 16:25:01 ],
на сторінці поезії     "Соняхи"   Лютий Григорій

МАйстерно. Переписав собі на комп. Треба ще почитати. Але не зрозумів, яка потреба збивати ритм. Наче спотикаєшся в ритмомелодиці твору. Але слова які Вами знайдемі - просто на заздрість усім писарчукам і піїтам. З Новим роком Вас за старим стилем!
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2008-01-13 16:36:48 ],
на сторінці поезії     "Соняхи"   Лютий Григорій

А скажіть мені, будь-ласка, пане Велесу, при чому тут заздрість і натяки на піїтство?
Поетичні майстерні - це своєрідний навчальний клас, аудиторія. Не ярмарковий стовп з чоботами на самому кінці.
Мені теж сподобався вірш. Не весь. Довгий занадто, утомлює. Але я можу чогось не розуміти, бо я не майстер поетичного слова, тому я тільки ділюсь своїми сумнівами щодо довжини, масштабності.
Мені здається, що повинні бути дві коми у четвертому рядку другої строфи. З обох строін прикметника "тремтячі". Якщо його не зробили іменником.
Дуже не люблю заздрощів. Люблю радіти. А якщо і сумую, то це від теплих почуттів. Їм так важко у нашому скаженому житті проявляти себе щосекундно...
Коментатор Ретро Лю, [ 2008-01-13 19:07:43 ],
на сторінці поезії     "Соняхи"   Лютий Григорій

I apologize, but my translit doesn’t work and I hate to write Ukrainian words with Latin characters. I think that the era of Shevchenko style passed, so any verse written in the same manner, in my modest opinion, can’t match the level of our genius. I’m not a fan of long-size poetry as well. My ear is to sanative to shorten form of verbs, such as:
“вигукувать”, ”Покуштувать”, ”вмирать” ect…
Other then that – it’s a wonderful verse…
Again, may apology, for the language usage.
With all my respect,
Iouri
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-01-17 11:19:45 ],
на сторінці поезії     "З роману "Мама-Марія""   Лютий Григорій

І хочеться щось написати, і слів не підберу.
Не часто ми говоримо з душею.
Мабуть тільки тоді як уже болить невмоготу.
А вже щоб "налюбити у душу добра..."
Все часу не стає.
Спасибі Вам, що нагадуєте про неї.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-01-20 18:32:35 ],
на сторінці поезії     "Де вітриська зухвалі"   Лютий Григорій

От вам і концентрація почуття і думки у простій, здавалося б, формі. Зачаровує. Особливо в авторському виконанні. Григорію, пригадайте Ірпінь...
Коментатор Вероніка Новікова, [ 2008-01-24 23:02:52 ],
на сторінці поезії     "НЕКРАСИВА ДІВЧИНКА (Заболоцький)"   Лютий Григорій

Гарний переклад. Особливо зацікавило Ваше бачення останніх двох рядочків:
"...Сосуд она, в котором пустота,
Или огонь, мерцающий в сосуде?"

Чесно кажучи, давно намагалась уявити альтернативне їх трактування.
Ваше мене вразило:)
Коментатор Я Велес, [ 2008-01-25 22:20:51 ],
на сторінці поезії     "Соняхи"   Лютий Григорій

Олександре Де, а чому мій закид щодо писарчуків Вас розгнівав? Це ж бо Вас не стосується. До речі, клична форма мого псевдо - Велесе
Коментатор Я Велес, [ 2008-01-25 22:25:33 ],
на сторінці поезії     "З роману "Мама-Марія""   Лютий Григорій

Поезія Григорія Лотого стала для мене одкровенням. Адже пише він, либонь, не гірше, якщо не краще Павличка, Олійника та інших метрів літератури
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-04 19:36:47 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Не знаю настільки знається автор на міфології, але я просто вражена використанням наших архетипних образів у цьому вірші.
Взагалі ображ жінки із відрізаною головою (чи головкою) зустрічається в египетській міфології,є він і в християнстві у міфологемі про Предтечу.
Проте найповніше він розкривається на нашій території, у Велесовій Книзі.
Там є образ Матері-птаха, що відсікає голову Сонця-Дажбога несе голову-вогонь людям на землю.
Сонце за літо віддало своє тепло і тепер людей й обігріватиме його відрізана голова-головня у хатній печі. Земний вогонь символізує Воїна, захисника Матері. Цей же вогонь символізує чоловічі статеві органи.
Піч є символом материнського лона, існував навіть звичай перепікання немовлят, які народилися слабенькими, їх для цього засовували в піч, і вважалося, що вийнята з печі дитина є ніби новонародженою.
В народі збереглося свято Комина - запалення восени першого вогню в печі. Відоме воно ще як Свіччине весілля.
Як бачимо, символ усіченої голови є сексуальним – це запліднення Батьком-небом Матері-землі, де розпалений вогонь у печі виступає зародком життя, своєрідною вагітністю.
Всі ці міфологічні елементи зустрічаються у тексті вірша. Ми бачимо Бійця – захисника Матері Землі, порубали його „біля самого сонця” – перегукується із відрізанням у Сонця голови. Маємо у вірші і символічне весілля дівчини з головою, і її вагітність та надію, що син виросте як і тато.
Важко пояснити таке обігравання давнього міфу лише обізнаністю автора. Мабуть ми маємо справу із заглибленням автора в культурний код нації.
Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2008-02-04 22:42:12 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Вихід автора на рівень народної пісні свідчить про неабияку Силу, мені то сподобалось!
Коментатор Жанна Люта, [ 2008-02-06 18:04:19 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Грунтовність першого коментаря аж ніяк не дозволяє примирити глибину архетипних (на думку Я.Я.) образів з народнопісенною формою втілення ідеї. А рефрен "Бий білих, поки не покрасніють, бий красних, поки не побіліють!", рими "красніють ущерть - біліють усмерть" геніальними, на мою думку, поезію мого шановного однофамільця не роблять.
Не люто, але й не любо.
Жанна.
Коментатор Жанна Люта, [ 2008-02-06 18:36:47 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Звертаюся до п.Я.Яковенко. Зайшла на сторінку В.Стуса і Т.Шевченка. Ніде не знайшла ані коментаря від Вас, ані оцінки "Геніально". Зате всі оцінки "7" Г.Лютого - Ваші. Чи це значить, що Г.Лютий, безперечно, своєрідний автор, поезія якого зачаровує, геніальніший за Тараса, на Вашу думку? Чи пояснення тривіальніше? Ви також із Запоріжжя... Такого роду реверанси не роблять честі ні Вам, ні автору.
Люто.
Жанна.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-07 17:19:23 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Шановна, пані Жанно!
можливо моя оцінка викликана тим, що я мала можливість прочитати весь роман "Мама Марія", а не окремі уривки, які викладає тут Лютий. Тому сприйняття тексту у мене дещо інакше, так би мовити, цілісніше.
На мою думку поезія Лютого має набагато більше значення саме своїм закоріненням у народний менталітет. Те ж саме робив Шевченко,створюючи своєю поезією міфологічний образ української нації, ми змінилися, змінюються і уявлення нас про себе. Саме ці зміни на рівні архетипів намагається показати Лютий. Як це зроблено я спробувала простежити на прикладі цього вірша.
настільки мені відомо, після Шевченка ще ніхто не робив цього в українській поезії. Навіть Ліна Костенко у "Марусі Чурай" не вийшла із стереотипів закладених поезією Шевченка, незважаючи на всі поетичні переваги твору.
я це можу порівняти із лялькою і живим немовлям. Лялька може бути зробленою ідеально, але вона ніколи не зрівняється з дитиною, бо дитина, навіть хвора чи негарна жива. І це є найголовніше.
У мене, до речі, є двоюрідна сестра - Люта Жанна.
Так що здивували Ви мене добряче :)
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2008-02-13 23:19:27 ],
на сторінці поезії     "Соняхи"   Лютий Григорій

То була друкарська помилка моєї клавіатури, пане Велесе. Я завжди до Вас так і звертався. Пане Велесе.
Слова "на заздрість усім писарчукам" мені не подобаються і зараз - бо вони ділять людей на автора та інших. Ось і вся правда коментаря.
Коментатор Григорій Лютий, [ 2008-02-15 10:56:01 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Яно, дякую за високу оцінку та неординарний коментар до мого твору. Бачу, що висловлюючи свою думку та оцінку, ви попали під нищивну критику моєї однофамілеці. Оцінка є, а ставляти її не можна :). Це нагадує мені мого вчителя фізики, який ніколи не ставив п"ятірок, мотивуючи це тим, що фізику на п"ять можезнати тільки він.
з приводу того, чи закладав я свідомо давні народні образи. Звісно, що ні.
Тепер і сам задумуюся, чому мені заманулося зробити наречену вагітною, попри всі народні моральні норми, чому кінь приніс саме голову...
під час написання роману я дуже багато досліджував народні пісні, ходив у фольклорні експедиції, тож мабуть воно закладалося ще звідти.
з глибин народної пам"яті та символів.
А оцінки більше високі мені не ставте, не наражайте себе на зайвий негатив, думки матеріальні, а я і без них бачу ваше співпереживання моїй творчості
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-02-15 11:17:29 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Григорію Івановичу, дуже добре, що ви ділитесь своїм творчим досвідом із нами, для нас усіх це важливо і корисно. Особисто я спрагло всотую ваше поетичне вміння, погляди, бачення.
Безумовно, що в нас тут не виставка досягнень, а майстерні, де над цими досягненнями працюють. І кожен по різному, і над різним. І, можливо, це різноманіття творчих методів і стилів вагомий фактор для знаходження свого.
У молоді уподобання різні, а у людей зрілих уподобання чомусь близькі. Отож і час важливий?
Наш ресурс молодий, і йому потрібен цей час для удосконалення. Але з вами і з іншими майстрами українського поетичного слова, ми не можемо не вдосконалюватись, бо очевидне і для нас тут, я сподіваюсь, є очевидним.


Успіхів і здоров'я вам!
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2008-02-15 11:36:14 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Не сотворіть собі куміра.
Саме про це я не сказав Вам, Редакціє, тієї ночі.
Останній катрен (строфа) як на мене, є невдалим. Якщо не сказати більшого. Оцінку Жанни Лютої ввжаю об'єктивною. Інші - ні.
Творчих вдач, пане Григорію. Вибачайте.
1   2   3   4