ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.

Віктор Кучерук
2024.05.09 05:31
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Григорій Лютий (1949) / Вірші

 Соняхи




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-12 21:48:15
Переглядів сторінки твору 10502
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.271 / 6  (5.035 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 5.237 / 6  (4.961 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.09 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Забава (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-12 21:56:01 ]
Немає слів, щоб передати те що відчуваю.
Кожен рік вибиваю соняхи у дворі... як точно, як влучно передано все тут: і відчуття свята, і жаль, і смерть:
Од соняхів одсахуються тіні,
Збираються тремтячі на межі…
І почалось. І різали – як півнів…
Горлали в небо шиї без голів.

Тут щоб процитувати... Легше заново переписати вірш...
За що не зачепишся - і все відгукується у пам"яті, душа підспівує.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-12 22:06:08 ]
Хоч все ще перебуваю під враженням від Вашого вірша, пане Григорію, та вже маю нахабство зауважити, що у стовпчику:
"Жеровник-стіл кривавився під вечір.
Коржів просили з маком хлопчаки,
І Настя розстаралась для малечі.
Богдан приніс медові стільники."
ви певно мали наувазі "ЖерТовник-стіл"? Та то, звісно ж, помилка стенографа)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-12 22:26:20 ]
Зроблено майстерно, вміло передано сімейну ідилію і сімейну роботу. Але цікавить мене, що ті роботящі люди мали з тієї роботи? Чи вони скористалися плодами своєї азартної, заповзятої, навіть веселої праці? Чи їм залишився лише пянкий спогад від утоми та пейзажів? Сподіваюся про це прочитати у наступній главі вашої поеми. Втомлює трохи одноманітність. Лише в одному катрені відчув передих від зміни ритму. Щиро, В.Бендюг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-12 22:59:06 ]
Читала з насолодою. Навіть не коментується якось... Більше б таких дивовижних, майстерних, теплих і світлих творів... Щира вам дяка і поклін доземний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Лютий (М.К./М.К.) [ 2008-01-12 23:15:27 ]
Ніна Новікова:
Дякую за поправку, роман займає більше 200 сторінок, вичитували, та як бачте, помилки ще водяться. Ви уважний читач, дякую за це.
Валентин Бендюг:
Вибили їх, як оте насіння з соняха. З одного боку красні, з іншого - білі.За те, що хотіли на своїй землі свої порядки заводити.
А спогади нам з вами залишли.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-13 16:25:01 ]
МАйстерно. Переписав собі на комп. Треба ще почитати. Але не зрозумів, яка потреба збивати ритм. Наче спотикаєшся в ритмомелодиці твору. Але слова які Вами знайдемі - просто на заздрість усім писарчукам і піїтам. З Новим роком Вас за старим стилем!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-13 16:36:48 ]
А скажіть мені, будь-ласка, пане Велесу, при чому тут заздрість і натяки на піїтство?
Поетичні майстерні - це своєрідний навчальний клас, аудиторія. Не ярмарковий стовп з чоботами на самому кінці.
Мені теж сподобався вірш. Не весь. Довгий занадто, утомлює. Але я можу чогось не розуміти, бо я не майстер поетичного слова, тому я тільки ділюсь своїми сумнівами щодо довжини, масштабності.
Мені здається, що повинні бути дві коми у четвертому рядку другої строфи. З обох строін прикметника "тремтячі". Якщо його не зробили іменником.
Дуже не люблю заздрощів. Люблю радіти. А якщо і сумую, то це від теплих почуттів. Їм так важко у нашому скаженому житті проявляти себе щосекундно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-13 19:07:43 ]
I apologize, but my translit doesn’t work and I hate to write Ukrainian words with Latin characters. I think that the era of Shevchenko style passed, so any verse written in the same manner, in my modest opinion, can’t match the level of our genius. I’m not a fan of long-size poetry as well. My ear is to sanative to shorten form of verbs, such as:
“вигукувать”, ”Покуштувать”, ”вмирать” ect…
Other then that – it’s a wonderful verse…
Again, may apology, for the language usage.
With all my respect,
Iouri


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 22:20:51 ]
Олександре Де, а чому мій закид щодо писарчуків Вас розгнівав? Це ж бо Вас не стосується. До речі, клична форма мого псевдо - Велесе

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-13 23:19:27 ]
То була друкарська помилка моєї клавіатури, пане Велесе. Я завжди до Вас так і звертався. Пане Велесе.
Слова "на заздрість усім писарчукам" мені не подобаються і зараз - бо вони ділять людей на автора та інших. Ось і вся правда коментаря.