- Літугрупування «палата нумер тринадцять» -

Автори /

Літугрупування «палата нумер тринадцять» (2008)

колективне несвідоме
спілки мертвих поетів

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-02-17 02:28:27 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

оригінал:

An einem Sommermorgen ward ich jung
Da fühlt ich meines eignen Lebens Puls
Zum erstenmal – und wie die Liebe sich
In tiefere Entzückungen verlohr,
Erwacht' ich immer mehr und das Verlangen
Nach innigerer gänzlicher Vermischung
Ward dringender mit jedem Augenblick.
Wollust ist meines Daseyns Zeugungskraft.
Ich bin der Mittelpunkt, der heilge Quell,
Aus welchem jede Sehnsucht stürmisch fließt
Wohin sich jede Sehnsucht, mannichfach
Gebrochen wieder still zusammen zieht.
Ihr kennt mich nicht und saht mich werden –
Wart ihr nicht Zeugen, wie ich noch
Nachtwandler mich zum ersten Male traf
An jenem frohen Abend? Flog euch nicht
Ein süßer Schauer der Entzündung an? –
Versunken lag ich ganz in Honigkelchen.
Ich duftete, die Blume schwankte still
In goldner Morgenluft. Ein innres Quellen
War ich, ein sanftes Ringen, alles floß
Durch mich und über mich und hob mich leise.
Da sank das erste Stäubchen in die Narbe,
Denkt an den Kuß nach aufgehobnen Tisch.
Ich quoll in meine eigne Fluth zurück –
Es war ein Blitz – nun konnt ich schon mich regen,
Die zarten Fäden und den Kelch bewegen,
Schnell schossen, wie ich selber mich begann,
Zu irrdischen Sinnen die Gedanken an.
Noch war ich blind, doch schwankten lichte Sterne
Durch meines Wesens wunderbare Ferne,
Nichts war noch nah, ich fand mich nur von weiten,
Ein Anklang alter, so wie künftger Zeiten.
Aus Wehmuth, Lieb' und Ahndungen entsprungen
War der Besinnung Wachsthum nur ein Flug,
Und wie die Wollust Flammen in mir schlug,
Ward ich zugleich vom höchsten Weh durchdrungen.
Die Welt lag blühend um den hellen Hügel,
Die Worte des Profeten wurden Flügel,
Nicht einzeln mehr nur Heinrich und Mathilde
Vereinten Beide sich zu Einem Bilde. –
Ich hob mich nun gen Himmel neugebohren,
Vollendet war das irrdische Geschick
Im seligen Verklärungsaugenblick,
Es hatte nun die Zeit ihr Recht verlohren
Und forderte, was sie geliehn, zurück.

Es bricht die neue Welt herein
Und verdunkelt den hellsten Sonnenschein
Man sieht nun aus bemooßten Trümmern
Eine wunderseltsame Zukunft schimmern
Und was vordem alltäglich war
Scheint jetzo fremd und wunderbar.
›Eins in allem und alles im Einen
Gottes Bild auf Kräutern und Steinen
Gottes Geist in Menschen und Thieren,
Dies muß man sich zu Gemüthe führen.
Keine Ordnung mehr nach Raum und Zeit
Hier Zukunft in der Vergangenheit.‹
Der Liebe Reich ist aufgethan
Die Fabel fängt zu spinnen an.
Das Urspiel jeder Natur beginnt
Auf kräftige Worte jedes sinnt
Und so das große Weltgemüth
Überall sich regt und unendlich blüht.
Alles muß in einander greifen
Eins durch das Andre gedeihn und reifen;
Jedes in Allen dar sich stellt
Indem es sich mit ihnen vermischet
Und gierig in ihre Tiefen fällt
Sein eigenthümliches Wesen erfrischet
Und tausend neue Gedanken erhält.
Die Welt wird Traum, der Traum wird Welt
Und was man geglaubt, es sey geschehn
Kann man von weiten erst kommen sehn.
Frey soll die Fantasie erst schalten,
Nach ihrem Gefallen die Fäden verweben
Hier manches verschleyern, dort manches entfalten,
Und endlich in magischen Dunst verschweben.
Wehmuth und Wollust, Tod und Leben
Sind hier in innigster Sympathie –
Wer sich der höchsten Lieb' ergeben,
Genest von ihren Wunden nie.
Schmerzhaft muß jenes Band zerreißen
Was sich ums innre Auge zieht,
Einmal das treuste Herz verwaisen,
Eh es der trüben Welt entflieht.
Der Leib wird aufgelöst in Thränen,
Zum weiten Grabe wird die Welt,
In das, verzehrt von bangen Sehnen,
Das Herz, als Asche, niederfällt.

Вгору

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-17 02:53:19 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

я більше про своє а не про побачене прочитане
то вже вибачте

ще з вечора хотів започаткувати або скоріше підхопити обірвану нитку пиріжків такої властивості як ні сіло ні впало і тбм скріпити вузликом кінець і продовження цієї низки
вона колись починалася та обривалася
та щось мені завадило перешкодило і це напевно було деяке бажання перерви у нон стопі
або бажання таки підхопити і нить викопної звички чи способу життя прокидатися вночі творити і засинати знову
можливо пращури просиналися для ловлі для охоти для забезпечення особистої безпеки
це чудова звичка своєчасно заснути приємно прокинутися зробити заснути
і це так і вийшло
прокинувся
пишу про своє бо про побачене немає чого сказати
воно сказане написане

пиріжок певно на потім
він є
як на мене смішний
по моєму і доречний і ні
вибачте можливий флуд я ж пишу не про вірш
а за пиріжок немає мови але була

ще більшої немає мови про побачене
це той випадок коли немає чого сказати
до того ж я вірю у парність випадків та всілякі збіги
десь одні а десь інші
чудовий вірш

але побачив що він переклад
і чому я маю викинути свій коментар
я ж його почав писати коли вашого не було

чудовий певно переклад
я маю деякі контрольні точки у німецькій

Вгору

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-17 06:42:46 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

Що таке смартфон - бачиш текст, а не бачиш назви, і навпаки. Але так навіть цікавіше.

Дякую з планшета з дисплеєм в 10.5"
Ю. С.

Вгору

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-02-17 08:29:04 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

Гарна праця! Не знаю мови, тому не можу порівняти, але безумовно, що заслуговує на 6 балів!

Вгору

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-02-17 17:56:59 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

назва мала б бути ’Astralis (Novalis)’, але її вже зарезервовано - ось тут

але там, за посиланнями, вже інтерпретація
інтерпретація цікава тим, що можна послухати частину оригіналу
хай навіть інтерпретованого, але ж
на оригінальній мові

генерально, попереднього перекладу мало би вистачити
(або ж, планувалося, що таки)
але взаємодія творчих світів у динамічному середовищі
самі бачите, надто непроста

можна бути навіть прочитаним, але не зрозумілим
або ж, не знайшлося якоїсь точки для висловлення
цікавості або ж імовірних питань

але мені самому цей текст видається суттєвим
і як доповнення «Гімнів до ночі» -
посилань не даю, переклади М. Зерова, які є в мережі
для безпосереднього прочитання неповні
але можна знайти & почитати й повнішу версію,
хоч і повніша версія так само є неповна (sic)

але щодо моєї гіпертекстуальної цікавості, то
мені більше йшлося за поетичні казки -
& ґьотевську «Казку» - не відаю, чи хтось перекладав, маю сумнів
& новалісівську казку, якою він завершує
першу книгу свого роману-фрагменту, який не дано
було дописати, але тим не менше, тим не менше

бо далі можна було би потихеньку дістатися і до
аполлінерівської прози, та хоч би й до
«Таємного полум’я цариці Лоани», щоби десь
пролити світло на власні прозові доробки, які
викликають питання, як я бачив

Вгору

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-02-17 17:59:27 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

сердечно дякую, о Тетяно

це вже трохи давніший навіть переклад, але перероблений досить-таки ретельно

майже як наново

Вгору

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-17 20:42:19 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

Мною читалося через стовпчик "Нових надходжень" (Останні надходженн 7 днів).
Якщо у такий спосіб читати (ппреглядати), то читач бачить лише авторський текст, а все інше - присвята чи не присвята, переклад чи ні, залишається, тбм, за кадром. Читалося нормально, десь у такому темпі, в якому я написав свій коментар.
Рими були і цікаві (асонанси), і частково відсутні, але це мало турбувало. Відбувалося інше (я вже якось писав про серфінг) - і воно було більш важливим. Не хотілося розпорушувати увагу на другорядні речі.
З огляду на те, що нещодавно я читав Вашу прозу, в якій відбувалися ті чи інші дії, я не зупинявся на Гейнріху з Матільдою. А якщо призупинився, то на імені. Гайнріх - досить цікаво. Я щось чув (не хочу писати, що знаю) за особливості вимови тих чи інших німців. Природно, що поцікавився (не відразу) тим, хто вони та що. Читач не настільки ерудований, щоб усе знати.
Текст був сприйнятий як Ваш. Його внутрішня енергія, настрій, тбм, не дозволяла мені звертати увагу, наприклад, на "І будь-що" [sic]. Мені текст в цілому сподобався. Душа прийняла, якщо казати тупо. Написане лягло на неї неї.
Це я зараз можу знати, що це переклад. Тоді - ні.
Збіги приголосних тощо - предмет інших розборів, польоту яких може не бути.
Дякую за увагу.

Вгору

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-17 20:46:07 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

Мій коментар не перевірявся. Можливі чисто технічні помилки. Написав - як віддав. З одних рук - у другі.
То вже вибачте.

Вгору

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-02-17 21:04:45 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

дякую) ну мій комент стосувався генерально потребі в цій саме публікації

щодо збігів приголосних й ібудь, звичайно, все це інтересно
дещо можна й пофіксити, все якби в процесі

звичайно, я не про такі смертельні випадки збіговості, як зс або дт,
само собою, про збіги, які нехарактерні для української мови

тут, в цім саме тексті, досить жорстка ритміка -
хоч вона і в самого автора часом пливе
так само як і римування - то є - то нема
але такий вже романтизм

хотілося зауважити саме, що я скоріше прагнув би
дотриматися авторського ритмування, і де це можливо -
звучання

тому деякі смертельні збіги, як зс або дт, тощо
можуть так і зостатися невідкоригованими,
не тому що перекладач лінивий

але тому що перекладач зважуватиме імовірні втрати
і вирок може бути не на користь співочості

Вгору

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-17 21:29:57 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

Вирок, нмд, буде справедливим.
Чимось треба жертвувати.
Так.

Вгору

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-02-17 21:34:15 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

ну дещо замінив, подячно

Вгору

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-18 06:54:42 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

Як там кажуть, бітте.
Довго збирався, і майже нічого важливого.

Вгору

Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2020-04-06 19:00:21 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

Дякую за переклад, за переплив поезійноі душі автора у твій текст. Певножне дарма перекладач обирає той чи інший тескт - вочевидь близьке і унісонне!

Вгору

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-04-08 19:57:38 ],
на сторінці поезії "Astralis (Friedrich von Hardenberg)" Місяць Сонце

все авжеж, о Роксолано
& дякую сердечно

щодо обирання текстів у найчистішому світлі ~
тут ще хороше питання хто саме обирає
ми їх чи вони нас
все це не безумовно, але в наявному випадку

таки

Вгору

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-04-22 10:13:57 ],
на сторінці поезії "Вишневим холодам" Маре Гренуіль де

Христос воскрес.
Прекрасно. Що й сказати.
Ваша поезія, як, у принципі, всі гарні речі, привчають, вибачте тавтологію, до гарного.

Дякую,
Ю. С.

NB (щоправда, після тексту). Якби не тире, то я читав би "полови пошесть".
І таке буває.

Вгору

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-04-24 02:06:50 ],
на сторінці поезії "Вишневим холодам" Маре Гренуіль де

в епізоді про полову таки щось фройдистське проскочило
але може, то стьоб собі трохи такий, на секундочку

читач жеж довірлива така істота, якщо вже читає
& чого би не простібати бідаку, а?

Вгору

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-05-03 16:58:13 ],
на сторінці поезії "Містере Тамбуристе (Bob Dylan)" Місяць Сонце

Вгору

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-05-04 00:04:34 ],
на сторінці поезії "Містере Тамбуристе (Bob Dylan)" Місяць Сонце

За переклад не беруся нічого казати, бо не перекладач, і текст першоджерела (оригіналу) досить нескладний. Читається з розумінням. І я побачив, що перекладацьких вигадок і фантазій немає. Тобто, все чесно :)
Слухати було складніше. Мені. Виконавця.
Що впало в очі.
Стягнені форми дієслів.
Але немає куди діватися (переклад-пісня), бо так виходить і ніхто цього не забороняє.
Можливо, "податись" було би краще за "податься".
Але то таке - дрібниці. І коми, яких немає з обох боків "спустівши" - теж дрібниця. Це дієприслівниковий зворот. А в англійській вони без ком.
Пробігся оригіналом (по таких мені це якось вдається), потім перекладом, теж слухаючи виконавця, - і нормально.
Про дрібнички не міг не висловитися, бо було би формально (читала-бачила-люблю-поділяю).

За цими моїми скромними ремарками постає дещо більш значиме - авторська робота.

Дякую,
Ю. С.

Вгору

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-05-04 07:17:40 ],
на сторінці поезії "Містере Тамбуристе (Bob Dylan)" Місяць Сонце

Навзаєм щиро дякую, друже

як не дивно, Ділана Боба, котрий є класиком бітницької поезії, та й літератури, ще й нобелевським лавреатом
у нас не перекладають, ачи хіба хто часом візьметься за древній текст Blowin’ In the Wind
в якому нема чось такого посутно діланівського, нмсд, але він (текст) досить таки невибагливо простий направді
мінімально поетичний & одверто неоднозначний декларативно, нема над чим голову ламати
й все на цім

російською часом виринають які тексти, навіть десь бачив Hurricane, начеб і не верлібром переклад, що є найзвичнішою практикою
або є старовинна вже трансляція поетично-прозовішого масиву на ймення Tarantula, егеж російською, над яким трохи старався прикінці 80х
нікому тоді ще невідомий Максім Нємцов, небезперечна спроба, та все ж бажаючих зробити щось ліпше не найшлося і досі,
наскільки мені відомо

тобто ось яка ситуація, щодо поета, який не підбирав до музики будь-яких-перш-ліпших слів, чим примітивніш
але можна сказати навіть навпаки, писав музикальні поезії, до яких надалі робив не сильно вибагливе музичне аранжування
щоби донести першочергово - текст, а ситуація виглядає отож десь-наступним чином:

в найтиповішому випадку в якогось ентузияста появляється бажання, тут звичайно собі уявити, що відлунав якийсь момент
і певні слова несподівано склалися в щось таке, як навіть своєрідний переклад -
а далі вже залежно від характеру першотвору & тут, можу запевнити, здебільшого є від чого впасти в відчай,
можливо й складається переклад аля, що таких на кшталт результатів можна часом назирити в інтернеті,
хай би навіть і фб, чи там, стіхіру (років 10 там не бував)
або ж на який амальгамі, чи то ще десь-інде, в принципі, ґуґль здатний нарити для будь-кого таких народних перекладань, різних, російською
ну, якщо судити строгіш, аніж просто ентузіястично, то інформативне уявлення часом можна собі скласти

усе ж, якщо Вам колись траплялися на очі такого роду зразки, Ви й самі можете, як насамперед постійний читач, а також і автор поезій,
в якого є чималий вже досвід & бачення відповідності тексту як такого, не будемо вже починати про якусь там якість
бо інтернет, ентузіязм, є-шо-є, а не подобається то й не треба дуже було, вони-собі, тощо
тобто, нагадує випадок із Tarantula, мовляв, ось вам, для інтересу, в електронну бібліотеку, чи в блоґ
& ніхто не вимагатиме грошей за таке, але це не значить, що при великому бажанні хтось не бажав би злупити грошей навіть у такий спосіб,
наполягаючи на примарному копірайтові, хоч Ви ж самі розумієте, що таке пострадянський інтернет-простір і які в кого там авторські права
тому, тексти які вже б не були, є певним ерзацом для задоволення мінімального інтересу, який довго не триватиме, як правило

українською мовою все набагато примітивніш, якби, та й зрозуміло, чому
ентузіястів тут менше і дедалі менше, монетизація скоріше негативна, тобто витрати ресурсу задля примарного якогось задоволення
будемо це звати амбіціями, а якогось суспільного запиту катма, що в наявному випадку наче дивно трохи
адже, якщо вже автор таки нобелевський лавреат, це якось мало б розташовувати відповідно видавців певного спрямування
але я не хочу зараз говорити про які Богдани, бо це окрема болюча для мене, як читача насамперед, тематична область

якісь часописи, той самий Всесвіт, який нмд не зміг дати ради зі Стіною Пінк Флойд [див. 1+2 число 2017р. = 1057-1058], а якщо на їхній редакційний погляд
це нормально, то значить, як і теперішній уряд у цій нашій країні, як всяке інше на різному рівні, не хочу заглиблюватися, бо нема снаги,
але вжеж, насамперед культурна сфера, просто свідчать про епоху пост-всього
і оце пост-все, для мене саме, має однозначно негативну конотацію. бо що таке пост-література, чи пост-культура, тощо -
це все в найліпшому сенсі якби імітація, або й пародійна імітація. так ніби всі, хто щось міг, повимерли, а ті, хто натомість, не сильно вміють,
може колись навчаться, а може й ні

маю свій окремий інтерес щодо Ділана Б., інтерес, який для мене є невипадковим, і свою власну історію поневірянь, із тим, щоби якось підступитися трохи
і все це дуже непросто, суб- & супер-сенси практично непідйомні, алітерації які тут суціль усе ~ неповторні,
прискипливіша деталізація не на користь загальному й навпаки,
переклад неможливий по максимуму, бо треба повністю перестворювати весь текст -
бо це не з російської на українську ’перекладаючи’ деякі літери поміняти, або й лишити -
сам текст є такого штибу, що в самого автора він так само є один, неповторний, але більш ні в кого, здається, чогось оттакого та й нема

отож, із чим тут & що порівнювати

Вгору

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-05-21 06:59:05 ],
на сторінці поезії "kudos" Місяць Сонце

Прекрасний, прозорий вірш, Сонце Місяцю! Вражає! Близько і зрозуміло!

Вгору

1 ... 202 203 204 205 206 207 208 209

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?