Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Літугрупування «палата нумер тринадцять» (2008)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-05-21 07:00:56 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Гарна рима!
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-05-21 14:51:25 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце


Як картина, вірш, нмд, має закінчений вигляд.
По-перше, назва. У неї існують, як я з'ясував, значення, що мають і саркастичний відтінок крім більш серйозного, позитивного та схвального.
По-друге, кода. Про неї можна було би багато не казати, бо вона досить відома не лише версифікаторам.
Так що, нмд, kudos красномовно вдалий.

Трохи не зрозумів оцю строфу. Якась, тбм, якщо я не помиляюсь, якась майже непримітна неузгодженість.

За нього тримайся, немовби повстанець за зброю
А далі -
Як покерну фішку, заставивши все на зеро
Мені попередній родовий відмінок у наступному рядку з "фішкою" здається якимось незручним.

І в передостанній строфі, якщо би мені пощастило написати такий гарний вірш як Ваш, я б написав "кимось гнізді". "Кимсь-то" є нормативною формою, але вчувається мені у ньому певне фонематичне скупчення. Такий от собі дискомфорт. Та й попереду був "чимсь".
Можливо, займенники і повинні були перегукуватися (чимсь-кимсь). А я пропоную "кимось" - і запропоноване розвалює конструкцію. Не знаю.

Звичайно, я розмірковую як читач.
І певною мірою - як і колега у цій науці писати-творити разом з музами та фортунами.
І які до мене поки що повертаються приблизно у такий спосіб: до когось передом, а до мене - спиною. От і залишаюся здебільшого читачем.
До Вас вони повернулися саме так як треба :)

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-05-22 04:46:09 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Юрію, дякую

оскільки ясності нам не дано, згідно із днркачем (& навіщо ж розумному сперечатися з йолопами, правильно?) ~
чого би не насолоджуватися манівцями, тим більше, там всякі свої цікавинки є . . .

щодо назви загалом, якщо вона необов’язково має випливати з тексту, то хай би & самодостатнє яке слово, ще не сильно затерте
& багатовимірність можна імітувати, чи натякати на таку імітацію, все це якби мистецтво, нічого особливо не пояснюючи, все інтуїтивно, авжеж

щодо назви як я її інтерпретую, то мабуть найліпший варіант перекладу все ж таки: ’винагорода’
’слава’, або ’почесті’ се ймовірно трохи зависоко, ’заохочення’ чи ’вигода’ в розумінні ’зиск’ ~ не до поезій це, адже тут чогось би нематеріального
а ’винагорода’ ніби нічого так, а ще ліпше би сказати ’отримана винагорода’, бо отримання її має сенс, оскільки приклади, які наводяться,
часом містять і таку фразу, як ’винагорода жеж дісталася іншому’

про фішку таки непросто, тут, напевно, перемудрив
весь цей наворот якби існує зокрема, і побудова речення якби трохи відрізняється
перш за все слід розуміти, що на зеро ставиться не сама фішка. зеро це рулетка, а покер - то покер, там нема зеро. це має бути очевидним
покерна фішка - це в принципі не якась сильно суттєва цінність, навпаки, можна так мислити, номінальна, або й мінімальна
тобто, її не відривають від серця, або там, розстаються з нею із якимсь скреготом, але без питань роблять ставку, чи піднімають вже зроблену ставку
отже, пригоди фішки мали би перемкнути увагу від зброї, якщо ні - значить автор недопрацював, що ж, треба взяти до уваги, на майбутнє, і з подякою, однозначно ж

вертаючись до зеро ~ зрозуміло, що це є чистого виду відчуття, ставити на зеро, десь так само, як йти ва-банк (& трохи може затертіш цей вираз,
оскільки не сприймається мені особисто як імовірність втратити геть все, хоча такий, начебто, зміст)
тут трохи є коливань між ’поставити/поставивши’ & ?
’поставити’ якби не особливо тут підходить із ’п’, хоча може ця невіра і пройде, колись
з іншого боку, ’заставити’ не дуже є ідеально насправді, оскільки дещо неоковирно, тобто, в розумінні ’робити ставку’, хоча . . .
напевно, все це робочі моменти, які поки що потребують трохи дистанціювання, простіш кажучи, хай пройде трохи часу, а там ревізуємо, скоріш за все

Ваше ’кимось гнізді’ ~ непогано, правда, може й дійсно вірогідніш як із погляду практичного мовлення
але ’кимсь-то гнізді’ трохи алітерує & веселіш якось, тим більше там про печаль
оце про ’чимсь-кимсь’ Ви чітко підмітили одразу ж, бо я таки люблю симетрії, тому, можна списати й на волюнтаризм
ніколи ще досі не вживав ніде в текстах ’кимсь-то’, на відміну від кимось. але згоден, що так само можна було би й переосмислити, чому ні, знову-таки

тобто, я не кидаюся щось міняти вже не тому, що маю якісь упередження, ні, редагується все часто і густо і безжально
просто направду потрібно трохи рефлексії, в тому числі й щодо власних умовиводів, якби . . .
наразі,

всяке моє Вам уклінне за добрі слова й наміри,
& всі безперечні подяки, також

щиро
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-05-22 04:49:18 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Тетяно, дякую розчулено, радий Вам завжди, без жодних застережень

всіх належних приємностей Вам повсякчас, авжеж
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-05-23 20:08:51 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце


І справді немає підстав аварійно щось міняти.

В отих двох рядках мене непокоїла лише комбінація з прийменником "за" без будь-яких знаків пунктуації в кінці рядка. Ось і виходило, що прийменник в наступному рядку стосувався і зеро. "Як" виглядав не зовсім доречним.
Але то таке.

Згадався анекдот про мар'яжистів.
"Все одно ж непогано вийшло"(с).

Щасти Вам
і до нових зустрічей.
Ю. С.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-05-24 06:13:06 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Юрію, всяко вдячний, щоразу, із незмінним серйозом, направду ~

міняти щось не проблема, і все одно мінятиметься через деякий час, те чи інше
а розумна, досвідчена критика ніколи не даремна, чогось-то я дякую, не з пустої ввічливості
все це якби зерна, які так чи інак зійдуть, оце я вже точно знаю зі свого власного досвіду

скажімо так, текст у десь-недоперфекційованому стані, який можна із більшою вірогідністю критикувати
але й, водночас, у цім статусі, чи стані, такого тексту, є свої плюси, ну для мене так точно

звичайно ж, на поверхні, як Ви вже самі бачите, знаходиться думка про залежність від стилю
і таки кожен певною мірою є часом заручником свого стилю
я міг би елементарно поставити фізичну крапку (значок), при кінці рядка про зброю
і не було би мабуть причин вчитуватися
але із іншого боку, наявність причини вчитуватися й трохи дискутувати не є зле)

я не так багато чогось віршую останнім часом, щоби це було більше одної-двох несильно розгонистих строф
тобто, пиріжково-порошкова форма окей ~
& це не тому, що не можу, або не бажаю, бо це зовсім так
скажімо, мене цікавить певний авантюризм, проба якихсь інакших щоразу можливостей
але я не маю звички когось там епігонити, чи в когось щось красти, тому що мені нема що більш робити
окрім як мутити сотні текстів, нічим особливо не відмінних одне від одного
хай хтось зве таку звичку графоманню, а хтось музою, то байдуже, насправді

тож віршування відбувається в формі трансляції, яка врешті-решт, проситься, як то кажуть, під запис
це все енергетичні штуки, само собою, ніяке тойбічне радіо не диктує слів, чи, тим паче, рим
звісно ж, як у багатьох інших, я так собі це уявляю завжди, нав’язується певний ритм, здавалося би, чимсь-десь оригінальний
а також є трохи слів, які вкладаються до того ритму & все це разом якби ключ, котрим можна спробувати щось відімкнути

для мене завжди є смисл скомпонувати текст із образів & слів, які відповідні власному стану моменту, а також
не були сильно заангажовані раніш, тому само собою, часом дещо мусить виглядати не зовсім звичним, навіть для мене самого
тут завжди є спроба замаху на щось нове, хоч нічого нового бути не може, але в принципі, про це якраз оце й вірш
Коментатор Тата Рівна, [ 2020-06-07 00:13:08 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Красива поезія. Як мальована.
Коментатор Тата Рівна, [ 2020-06-07 00:14:58 ],
на сторінці поезії     "Містере Тамбуристе (Bob Dylan)"   Місяць Сонце

Цікаво читати й переклад, і, особливо, коментарі Ваші.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-06-08 00:37:39 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Тетяно, мої уклінності. . .

естетична суть поезії, як суть етична
непривабливі тексти & чи є в них якийсь сенс
звичайно ж, є речі-в-собі: Бог, життя, кохання. . . / для прикладу
їхній зміст є смислом їхнім, або ж, нема в Абсолюту іншого сміслу-змісту,
аніж пребувати Абсолютом, тощо/
тобто, я не впевнений, що поезія є річчю-в-собі, хіба що, можливо,
ідеал поезії є такою річчю, але це дискусійне й риторичне, щодо того ідеалу
отже, тексти поетичного кшталту мають кожного разу якійсь свій окремий зміст-смисл
мені особисто нереально шкода щоразу, коли якісь, загалом, цікаві поезії
просто не бажається навіть починати читати, й дедалі менш бажання такого
особливо це стосується текстів у мережі. а хоч би навіть і на пм
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-06-08 00:38:03 ],
на сторінці поезії     "Містере Тамбуристе (Bob Dylan)"   Місяць Сонце

Тетяно, дякую щиро)

коментарі колись були мистецтвом у свому роді, навіть на шпальтах цього ресурсу
необов’язково навіть по суті, але сама енергетика, що провокувала & під’юджувала
до чогось своєрідно прекрасного без будь-якої особливої потреби
тим більше, без потреби написати щось для привернення уваги до власної оцінки твору. . .
тепер бачте, все поінакшало

спілкуватися майже нема із ким, нечислені десь-присутні творчі типу особистості
таке враження, що зосередилися на тім, щоби спорудити собі надгробний курган
зі слів, які могли би закопірайтити (с) й таким чином начебто надбати якесь виправдання життю
ну і це також, мабуть в найліпшому випадку, але загалом, мабуть без рефлексій навіть
пишуть без кінця й постять, ходять і носять, туди-сюди, як мурахи, або терміти
одне й те саме, без кінця. самі бачте, чогось іншого якби і нема. ентропія, мабуть,
але що ж ~ природній процес, фізика
й хто ми такі, щоби знецінювати чи спростовувати фізику?
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2020-06-20 20:54:54 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Оо, це надзвичайно щось таке близьке- близьке мені по духу - так знайомо, впізнавано - наче кожжне слово вже вивірила колись у цьому магічному згустку думки твоєі. Тримаймось за перо, яко за зброю - ДУЖЕ! а ритміка вірша - власне додає особливого посилу, навіть дещо маршового, навіть трохи войовничого - а чом би і ні...автор же ж добре озбрроєний СЛОВОМ. Дякс.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-06-25 08:04:47 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

звісно & від усього серця авжеж, Роксолано
всі мої зворушені подячності навзаєм і принагідно

все намагаюся вийти в це літо, коридором затемнень. . .
якось не дуже до ладу поки що виходиться, та все ж, якось ~

оцей невеликий маяк собі, й досі чинний, мов
ілюзія власного якогось простору поза часом, хоча
безперечно, все мусить мати свій певний час

але поки що такі от пироги, нічого бадьорішого, ніж оце
вищесказане, й нема більш

друзі, яких все менше, та ніби заходять на вогник)
що все-таки втішає, звичайно ж
Коментатор Василь Дениско, [ 2020-06-28 15:29:09 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Прекрасно, Сонце Місяцю! :) Нехай ніколи не висохне чорнило в чорнильниці :)
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-07-01 03:28:38 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

з огляду на власне бажання, о Василю

щиро дякую
сяйних липневостей. друже
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2020-08-10 19:13:18 ],
на сторінці твору     "ще-трохи"   Місяць Сонце

Лягло (вшилося, прижилося).
Ні, не без того, що довелося напружити звивини, щоби якось налаштуватися, тбм, "на прийом".
Допомогли, чесно кажучи, не зовсім знайомі імена, але досить знайома композиція. Чув її колись, не вслухаючись у слова, не занурюючись у зміст (природно, не без словників. У ті часи не були гуглотранслейтів), і тим не менш, не у протифазі резонуючи.

Дякую, приємно читати та з усім іншим теж досить комфортно.
Медитативно так вийшло. По-авторськи специфічно і без усього того, що очі вже втомилися бачити (природа-лети-ріки-душі-серця-історія-лірика-я-я-мені-люблю) скрізь і поряд.

З Вашого дозволу додам гіперпосилання.
Мені воно було корисним. Може, іще комусь.

delicate

Гарного настрою, творчих успіхів.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-08-11 00:29:25 ],
на сторінці твору     "ще-трохи"   Місяць Сонце




а це як раз був перший д’арбі теренс трент, hardline
не стільки комфортний скільки неминучий
хоча комусь езотеричний можливо
але в ньому прочутна певна школа
не стіві рей воен, власне, але в свому роді пофігіст
можна і про фіша, він поет так само

тест сам не без амбіції, дещо стриманий
наступний підсумок чи може й остатний
щодо всього психотерапевтичного
нагального

сльозолійність якби не в приорітеті
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2020-08-12 10:46:03 ],
на сторінці поезії     "les rhombes"   Місяць Сонце

Справді.
Як сказали би радисти, прийом на всі п'ять балів.
Кажу як читач - що навіть краще.
Маю інші критерії.
Не для проформи,
Творчих успіхів, гарного настрою.

P.S. Хотілося би бачити і надалі, і всюди справді вартісні твори - як оце Ваш.

Я сказав би і більше, але вже сказав якось, що "скажуть за мене твори".
Ото й зупинився поки що на "порошках".

Кон'юктурна тематика не цікавить.
А вічні фарби лірики нехай залишаться малярам і майстрам.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-08-12 19:23:46 ],
на сторінці поезії     "les rhombes"   Місяць Сонце

дякую сердешно, від арлекіна теж, також)


я так собі гадаю, що все приїдається непосидючому кансамеру
і культура і контркультура і посткультура і плюс ультра
але я розумію також, йдеться за принцип, якби напрям
щоби ось незгірше, їйбо незгірше

все приходить в затуплення, свого часу, але кінця ще не видно
декому зручніше не борсатися, навіщо ж
є свій затишок отупілий, а взагалі треба що?

ну я так само вірую в порошки, як і в безпонт, чи в романтизм
& в арлекіна також, подібние такому харчиться вірою, певністю
й не аби-якоюсь енергією

ну так, я в цім своїм поетичнім процесі вже скоро 25 років
як не дивно, але час від часу бувають собі підсумки

& постфактум
Коментатор Василь Дениско, [ 2020-08-13 14:31:51 ],
на сторінці твору     "проз"   Місяць Сонце

О, Сонце Місяцю!
Де новітній Сікейрос?..
Могла би народитися фреска,
де є ЛГ і багатоплановий (багатоликий) фон
зо всім хаосом і космосом оцього ненав’язливого тексту,
який мені дужко сподобався, бо зпалює уяву читача образами неповторними.
Чого варте лише:
«відмотана низка мовчань,
серпокрили в серпанку,
містичної троянди протягів,
помережана тінями хрестоматія кінофільмів сепійних…»
Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-08-13 14:56:58 ],
на сторінці твору     "проз"   Місяць Сонце

художництво це так само зрощування й селекція плодів до вподоби, до смаку
о Василю

але все не так погано, із ними, художниками
хоч є і там сповідаючі тренди диджиталізації
і промисловість 4.0

хотілося якогось тихого фіналу
Рембо скоріше обрав би прокидання & церковний ранок

перфекція Рембо вона скоріш давньогрецька
він може полемізувати з класичною просодією
але церковно-прихідську школу не пропити

я скоріше полемізую з внутрішнім сінематографом
тобто, була така мисль, зробити зйомку
з оглядом на певний канон
але без уваги до маркетингу, хоч би ідеалізованого
1   ...   203   204   205   206   207   208   209