ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 kudos

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-21 00:32:17
Переглядів сторінки твору 10896
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.14 20:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-05-21 06:59:05 ]
Прекрасний, прозорий вірш, Сонце Місяцю! Вражає! Близько і зрозуміло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-05-21 07:00:56 ]
Гарна рима!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-05-22 04:49:18 ]
Тетяно, дякую розчулено, радий Вам завжди, без жодних застережень

всіх належних приємностей Вам повсякчас, авжеж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-21 14:51:25 ]

Як картина, вірш, нмд, має закінчений вигляд.
По-перше, назва. У неї існують, як я з'ясував, значення, що мають і саркастичний відтінок крім більш серйозного, позитивного та схвального.
По-друге, кода. Про неї можна було би багато не казати, бо вона досить відома не лише версифікаторам.
Так що, нмд, kudos красномовно вдалий.

Трохи не зрозумів оцю строфу. Якась, тбм, якщо я не помиляюсь, якась майже непримітна неузгодженість.

За нього тримайся, немовби повстанець за зброю
А далі -
Як покерну фішку, заставивши все на зеро
Мені попередній родовий відмінок у наступному рядку з "фішкою" здається якимось незручним.

І в передостанній строфі, якщо би мені пощастило написати такий гарний вірш як Ваш, я б написав "кимось гнізді". "Кимсь-то" є нормативною формою, але вчувається мені у ньому певне фонематичне скупчення. Такий от собі дискомфорт. Та й попереду був "чимсь".
Можливо, займенники і повинні були перегукуватися (чимсь-кимсь). А я пропоную "кимось" - і запропоноване розвалює конструкцію. Не знаю.

Звичайно, я розмірковую як читач.
І певною мірою - як і колега у цій науці писати-творити разом з музами та фортунами.
І які до мене поки що повертаються приблизно у такий спосіб: до когось передом, а до мене - спиною. От і залишаюся здебільшого читачем.
До Вас вони повернулися саме так як треба :)

Дякую,
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-05-22 04:46:09 ]
Юрію, дякую

оскільки ясності нам не дано, згідно із днркачем (& навіщо ж розумному сперечатися з йолопами, правильно?) ~
чого би не насолоджуватися манівцями, тим більше, там всякі свої цікавинки є . . .

щодо назви загалом, якщо вона необов’язково має випливати з тексту, то хай би & самодостатнє яке слово, ще не сильно затерте
& багатовимірність можна імітувати, чи натякати на таку імітацію, все це якби мистецтво, нічого особливо не пояснюючи, все інтуїтивно, авжеж

щодо назви як я її інтерпретую, то мабуть найліпший варіант перекладу все ж таки: ’винагорода’
’слава’, або ’почесті’ се ймовірно трохи зависоко, ’заохочення’ чи ’вигода’ в розумінні ’зиск’ ~ не до поезій це, адже тут чогось би нематеріального
а ’винагорода’ ніби нічого так, а ще ліпше би сказати ’отримана винагорода’, бо отримання її має сенс, оскільки приклади, які наводяться,
часом містять і таку фразу, як ’винагорода жеж дісталася іншому’

про фішку таки непросто, тут, напевно, перемудрив
весь цей наворот якби існує зокрема, і побудова речення якби трохи відрізняється
перш за все слід розуміти, що на зеро ставиться не сама фішка. зеро це рулетка, а покер - то покер, там нема зеро. це має бути очевидним
покерна фішка - це в принципі не якась сильно суттєва цінність, навпаки, можна так мислити, номінальна, або й мінімальна
тобто, її не відривають від серця, або там, розстаються з нею із якимсь скреготом, але без питань роблять ставку, чи піднімають вже зроблену ставку
отже, пригоди фішки мали би перемкнути увагу від зброї, якщо ні - значить автор недопрацював, що ж, треба взяти до уваги, на майбутнє, і з подякою, однозначно ж

вертаючись до зеро ~ зрозуміло, що це є чистого виду відчуття, ставити на зеро, десь так само, як йти ва-банк (& трохи може затертіш цей вираз,
оскільки не сприймається мені особисто як імовірність втратити геть все, хоча такий, начебто, зміст)
тут трохи є коливань між ’поставити/поставивши’ & ?
’поставити’ якби не особливо тут підходить із ’п’, хоча може ця невіра і пройде, колись
з іншого боку, ’заставити’ не дуже є ідеально насправді, оскільки дещо неоковирно, тобто, в розумінні ’робити ставку’, хоча . . .
напевно, все це робочі моменти, які поки що потребують трохи дистанціювання, простіш кажучи, хай пройде трохи часу, а там ревізуємо, скоріш за все

Ваше ’кимось гнізді’ ~ непогано, правда, може й дійсно вірогідніш як із погляду практичного мовлення
але ’кимсь-то гнізді’ трохи алітерує & веселіш якось, тим більше там про печаль
оце про ’чимсь-кимсь’ Ви чітко підмітили одразу ж, бо я таки люблю симетрії, тому, можна списати й на волюнтаризм
ніколи ще досі не вживав ніде в текстах ’кимсь-то’, на відміну від кимось. але згоден, що так само можна було би й переосмислити, чому ні, знову-таки

тобто, я не кидаюся щось міняти вже не тому, що маю якісь упередження, ні, редагується все часто і густо і безжально
просто направду потрібно трохи рефлексії, в тому числі й щодо власних умовиводів, якби . . .
наразі,

всяке моє Вам уклінне за добрі слова й наміри,
& всі безперечні подяки, також

щиро








Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-23 20:08:51 ]

І справді немає підстав аварійно щось міняти.

В отих двох рядках мене непокоїла лише комбінація з прийменником "за" без будь-яких знаків пунктуації в кінці рядка. Ось і виходило, що прийменник в наступному рядку стосувався і зеро. "Як" виглядав не зовсім доречним.
Але то таке.

Згадався анекдот про мар'яжистів.
"Все одно ж непогано вийшло"(с).

Щасти Вам
і до нових зустрічей.
Ю. С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 06:13:06 ]
Юрію, всяко вдячний, щоразу, із незмінним серйозом, направду ~

міняти щось не проблема, і все одно мінятиметься через деякий час, те чи інше
а розумна, досвідчена критика ніколи не даремна, чогось-то я дякую, не з пустої ввічливості
все це якби зерна, які так чи інак зійдуть, оце я вже точно знаю зі свого власного досвіду

скажімо так, текст у десь-недоперфекційованому стані, який можна із більшою вірогідністю критикувати
але й, водночас, у цім статусі, чи стані, такого тексту, є свої плюси, ну для мене так точно

звичайно ж, на поверхні, як Ви вже самі бачите, знаходиться думка про залежність від стилю
і таки кожен певною мірою є часом заручником свого стилю
я міг би елементарно поставити фізичну крапку (значок), при кінці рядка про зброю
і не було би мабуть причин вчитуватися
але із іншого боку, наявність причини вчитуватися й трохи дискутувати не є зле)

я не так багато чогось віршую останнім часом, щоби це було більше одної-двох несильно розгонистих строф
тобто, пиріжково-порошкова форма окей ~
& це не тому, що не можу, або не бажаю, бо це зовсім так
скажімо, мене цікавить певний авантюризм, проба якихсь інакших щоразу можливостей
але я не маю звички когось там епігонити, чи в когось щось красти, тому що мені нема що більш робити
окрім як мутити сотні текстів, нічим особливо не відмінних одне від одного
хай хтось зве таку звичку графоманню, а хтось музою, то байдуже, насправді

тож віршування відбувається в формі трансляції, яка врешті-решт, проситься, як то кажуть, під запис
це все енергетичні штуки, само собою, ніяке тойбічне радіо не диктує слів, чи, тим паче, рим
звісно ж, як у багатьох інших, я так собі це уявляю завжди, нав’язується певний ритм, здавалося би, чимсь-десь оригінальний
а також є трохи слів, які вкладаються до того ритму & все це разом якби ключ, котрим можна спробувати щось відімкнути

для мене завжди є смисл скомпонувати текст із образів & слів, які відповідні власному стану моменту, а також
не були сильно заангажовані раніш, тому само собою, часом дещо мусить виглядати не зовсім звичним, навіть для мене самого
тут завжди є спроба замаху на щось нове, хоч нічого нового бути не може, але в принципі, про це якраз оце й вірш





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-07 00:13:08 ]
Красива поезія. Як мальована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-08 00:37:39 ]
Тетяно, мої уклінності. . .

естетична суть поезії, як суть етична
непривабливі тексти & чи є в них якийсь сенс
звичайно ж, є речі-в-собі: Бог, життя, кохання. . . / для прикладу
їхній зміст є смислом їхнім, або ж, нема в Абсолюту іншого сміслу-змісту,
аніж пребувати Абсолютом, тощо/
тобто, я не впевнений, що поезія є річчю-в-собі, хіба що, можливо,
ідеал поезії є такою річчю, але це дискусійне й риторичне, щодо того ідеалу
отже, тексти поетичного кшталту мають кожного разу якійсь свій окремий зміст-смисл
мені особисто нереально шкода щоразу, коли якісь, загалом, цікаві поезії
просто не бажається навіть починати читати, й дедалі менш бажання такого
особливо це стосується текстів у мережі. а хоч би навіть і на пм




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2020-06-20 20:54:54 ]
Оо, це надзвичайно щось таке близьке- близьке мені по духу - так знайомо, впізнавано - наче кожжне слово вже вивірила колись у цьому магічному згустку думки твоєі. Тримаймось за перо, яко за зброю - ДУЖЕ! а ритміка вірша - власне додає особливого посилу, навіть дещо маршового, навіть трохи войовничого - а чом би і ні...автор же ж добре озбрроєний СЛОВОМ. Дякс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-25 08:04:47 ]
звісно & від усього серця авжеж, Роксолано
всі мої зворушені подячності навзаєм і принагідно

все намагаюся вийти в це літо, коридором затемнень. . .
якось не дуже до ладу поки що виходиться, та все ж, якось ~

оцей невеликий маяк собі, й досі чинний, мов
ілюзія власного якогось простору поза часом, хоча
безперечно, все мусить мати свій певний час

але поки що такі от пироги, нічого бадьорішого, ніж оце
вищесказане, й нема більш

друзі, яких все менше, та ніби заходять на вогник)
що все-таки втішає, звичайно ж




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-28 15:29:09 ]
Прекрасно, Сонце Місяцю! :) Нехай ніколи не висохне чорнило в чорнильниці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-07-01 03:28:38 ]
з огляду на власне бажання, о Василю

щиро дякую
сяйних липневостей. друже