ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
11:54
Відома українська гонщиця, має міжнародний титул «Королева доріг».
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
2024.03.19
10:22
Дощові каплі дзвінко дріботять в весняні привідкриті двері.
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
2024.03.19
08:58
Домовлятися з ордою - святотацтво,
Все, що маєш, - стане згодом не твоє.
Хто не буде воювати - піде в рабство,
Хто сховався в нору - в ній згниє.
Бгати в пельку все, що бачиш - хиба!
Ліпше дай воякам! Поспіши!
Кухоль чаю та сухий окрайчик хл
Все, що маєш, - стане згодом не твоє.
Хто не буде воювати - піде в рабство,
Хто сховався в нору - в ній згниє.
Бгати в пельку все, що бачиш - хиба!
Ліпше дай воякам! Поспіши!
Кухоль чаю та сухий окрайчик хл
2024.03.19
08:40
На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
2024.03.19
08:27
– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
2024.03.19
08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
2024.03.08
2024.02.14
2024.02.08
2024.01.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць (1974) /
Вірші
/
музика*
Містере Тамбуристе (Bob Dylan)
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
Обернулось вечорове королівство на піски
Зникло із руки
Сліпо залишило тут мене з просоння
Знесиллям ошелешений, я вигорю умить
Нема кого зустріть
Древня вулиця спустівши вмре дрімотно
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
В подорож візьми, на чар-спиральнім транспорті
Хай в оголенім чутті
Хай би руки не чіпкі
Без тями пальці ніг
Але каблуки чобіт не проти в мандри
Аби кудись я радий & охоче зникну вже
Такий парад-аллє
Зачаклуй на танці путь, щоб я протанцював її
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
Вчуєш сміх і біганину, й хитанину попід сонцем
Не присвячені нікому
І все це втеча до утоми
Жодних огорож окрім небес безмежжя
І чути тільки відзвук від перемотки рим
Поки гра твій тамбурин
Я просто клоун, та й собі
О не зважай кажу якби
Всього лиш тінь, котра чогось бентежить
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
Ці забуттєві зникнення за розуму дими
Часових руїн зі мли
Промерзлі пелюстки
Й дерев примари ті
До пляжів вітрових
За доторки лихі скорбот примарних
Чи до небесних діамантів
Цей довільний змах руки
В контражурові морськім
Цирковим довкіл піском
В спогаді чи фатумі
Із глибин, з-під хвиль либонь
Дозволь мені забуть сьогоднішнє до завтра
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Містере Тамбуристе (Bob Dylan)
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
Обернулось вечорове королівство на піски
Зникло із руки
Сліпо залишило тут мене з просоння
Знесиллям ошелешений, я вигорю умить
Нема кого зустріть
Древня вулиця спустівши вмре дрімотно
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
В подорож візьми, на чар-спиральнім транспорті
Хай в оголенім чутті
Хай би руки не чіпкі
Без тями пальці ніг
Але каблуки чобіт не проти в мандри
Аби кудись я радий & охоче зникну вже
Такий парад-аллє
Зачаклуй на танці путь, щоб я протанцював її
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
Вчуєш сміх і біганину, й хитанину попід сонцем
Не присвячені нікому
І все це втеча до утоми
Жодних огорож окрім небес безмежжя
І чути тільки відзвук від перемотки рим
Поки гра твій тамбурин
Я просто клоун, та й собі
О не зважай кажу якби
Всього лиш тінь, котра чогось бентежить
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
Ці забуттєві зникнення за розуму дими
Часових руїн зі мли
Промерзлі пелюстки
Й дерев примари ті
До пляжів вітрових
За доторки лихі скорбот примарних
Чи до небесних діамантів
Цей довільний змах руки
В контражурові морськім
Цирковим довкіл піском
В спогаді чи фатумі
Із глибин, з-під хвиль либонь
Дозволь мені забуть сьогоднішнє до завтра
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Я прокинувсь, але нікуди податься тут
Містере Тамбуристе, грай пісень своїх
Цим ранковим передзвоном за тобою піду
примітка:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію