ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.

Борис Костиря
2025.07.09 22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.

Ярослав Чорногуз
2025.07.09 12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?

Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,

Ольга Олеандра
2025.07.09 09:25
Не розтискати рук.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.

Тетяна Левицька
2025.07.09 08:10
Біла хмара, наче гребінь,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,

Віктор Кучерук
2025.07.09 06:33
Хоч ще від сутіні до світу
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.

С М
2025.07.09 04:09
Не знав я що мені потрібна ти
Не бачив я що ти чекала
Когось хто поряд би сприяв
Своє співати хай вже як
І я мінявся
Бачу все тебе
Знаю є у мене ти

М Менянин
2025.07.09 01:03
Назва.......................................................................Стор.

1 Кращим людям Землі ........................................... 3
2 За щастя однодумців ............................................ 4
3 Українцям ....................

Борис Костиря
2025.07.08 21:39
Поет поселився у далекому лісі
і зарився листям.
Він зрозумів марнотність слави,
йому не потрібні
жодні визнання, жодні премії.
Його основними рецензентами
є птахи, а істориками літератури -
ведмеді. Він укривається

Іван Потьомкін
2025.07.08 21:03
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Ярослав Чорногуз
2025.07.08 20:28
Сказала ти: до всього я готова,
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.

До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші / класика*

 Astralis (Friedrich von Hardenberg)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-17 01:00:02
Переглядів сторінки твору 12193
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.669
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.09 19:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 02:28:27 ]
оригінал:


An einem Sommermorgen ward ich jung
Da fühlt ich meines eignen Lebens Puls
Zum erstenmal – und wie die Liebe sich
In tiefere Entzückungen verlohr,
Erwacht' ich immer mehr und das Verlangen
Nach innigerer gänzlicher Vermischung
Ward dringender mit jedem Augenblick.
Wollust ist meines Daseyns Zeugungskraft.
Ich bin der Mittelpunkt, der heilge Quell,
Aus welchem jede Sehnsucht stürmisch fließt
Wohin sich jede Sehnsucht, mannichfach
Gebrochen wieder still zusammen zieht.
Ihr kennt mich nicht und saht mich werden –
Wart ihr nicht Zeugen, wie ich noch
Nachtwandler mich zum ersten Male traf
An jenem frohen Abend? Flog euch nicht
Ein süßer Schauer der Entzündung an? –
Versunken lag ich ganz in Honigkelchen.
Ich duftete, die Blume schwankte still
In goldner Morgenluft. Ein innres Quellen
War ich, ein sanftes Ringen, alles floß
Durch mich und über mich und hob mich leise.
Da sank das erste Stäubchen in die Narbe,
Denkt an den Kuß nach aufgehobnen Tisch.
Ich quoll in meine eigne Fluth zurück –
Es war ein Blitz – nun konnt ich schon mich regen,
Die zarten Fäden und den Kelch bewegen,
Schnell schossen, wie ich selber mich begann,
Zu irrdischen Sinnen die Gedanken an.
Noch war ich blind, doch schwankten lichte Sterne
Durch meines Wesens wunderbare Ferne,
Nichts war noch nah, ich fand mich nur von weiten,
Ein Anklang alter, so wie künftger Zeiten.
Aus Wehmuth, Lieb' und Ahndungen entsprungen
War der Besinnung Wachsthum nur ein Flug,
Und wie die Wollust Flammen in mir schlug,
Ward ich zugleich vom höchsten Weh durchdrungen.
Die Welt lag blühend um den hellen Hügel,
Die Worte des Profeten wurden Flügel,
Nicht einzeln mehr nur Heinrich und Mathilde
Vereinten Beide sich zu Einem Bilde. –
Ich hob mich nun gen Himmel neugebohren,
Vollendet war das irrdische Geschick
Im seligen Verklärungsaugenblick,
Es hatte nun die Zeit ihr Recht verlohren
Und forderte, was sie geliehn, zurück.


Es bricht die neue Welt herein
Und verdunkelt den hellsten Sonnenschein
Man sieht nun aus bemooßten Trümmern
Eine wunderseltsame Zukunft schimmern
Und was vordem alltäglich war
Scheint jetzo fremd und wunderbar.
›Eins in allem und alles im Einen
Gottes Bild auf Kräutern und Steinen
Gottes Geist in Menschen und Thieren,
Dies muß man sich zu Gemüthe führen.
Keine Ordnung mehr nach Raum und Zeit
Hier Zukunft in der Vergangenheit.‹
Der Liebe Reich ist aufgethan
Die Fabel fängt zu spinnen an.
Das Urspiel jeder Natur beginnt
Auf kräftige Worte jedes sinnt
Und so das große Weltgemüth
Überall sich regt und unendlich blüht.
Alles muß in einander greifen
Eins durch das Andre gedeihn und reifen;
Jedes in Allen dar sich stellt
Indem es sich mit ihnen vermischet
Und gierig in ihre Tiefen fällt
Sein eigenthümliches Wesen erfrischet
Und tausend neue Gedanken erhält.
Die Welt wird Traum, der Traum wird Welt
Und was man geglaubt, es sey geschehn
Kann man von weiten erst kommen sehn.
Frey soll die Fantasie erst schalten,
Nach ihrem Gefallen die Fäden verweben
Hier manches verschleyern, dort manches entfalten,
Und endlich in magischen Dunst verschweben.
Wehmuth und Wollust, Tod und Leben
Sind hier in innigster Sympathie –
Wer sich der höchsten Lieb' ergeben,
Genest von ihren Wunden nie.
Schmerzhaft muß jenes Band zerreißen
Was sich ums innre Auge zieht,
Einmal das treuste Herz verwaisen,
Eh es der trüben Welt entflieht.
Der Leib wird aufgelöst in Thränen,
Zum weiten Grabe wird die Welt,
In das, verzehrt von bangen Sehnen,
Das Herz, als Asche, niederfällt.







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 02:53:19 ]
я більше про своє а не про побачене прочитане
то вже вибачте

ще з вечора хотів започаткувати або скоріше підхопити обірвану нитку пиріжків такої властивості як ні сіло ні впало і тбм скріпити вузликом кінець і продовження цієї низки
вона колись починалася та обривалася
та щось мені завадило перешкодило і це напевно було деяке бажання перерви у нон стопі
або бажання таки підхопити і нить викопної звички чи способу життя прокидатися вночі творити і засинати знову
можливо пращури просиналися для ловлі для охоти для забезпечення особистої безпеки
це чудова звичка своєчасно заснути приємно прокинутися зробити заснути
і це так і вийшло
прокинувся
пишу про своє бо про побачене немає чого сказати
воно сказане написане

пиріжок певно на потім
він є
як на мене смішний
по моєму і доречний і ні
вибачте можливий флуд я ж пишу не про вірш
а за пиріжок немає мови але була

ще більшої немає мови про побачене
це той випадок коли немає чого сказати
до того ж я вірю у парність випадків та всілякі збіги
десь одні а десь інші
чудовий вірш

але побачив що він переклад
і чому я маю викинути свій коментар
я ж його почав писати коли вашого не було

чудовий певно переклад
я маю деякі контрольні точки у німецькій



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 06:42:46 ]
Що таке смартфон - бачиш текст, а не бачиш назви, і навпаки. Але так навіть цікавіше.

Дякую з планшета з дисплеєм в 10.5"
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 17:56:59 ]
назва мала б бути ’Astralis (Novalis)’, але її вже зарезервовано - ось тут

але там, за посиланнями, вже інтерпретація
інтерпретація цікава тим, що можна послухати частину оригіналу
хай навіть інтерпретованого, але ж
на оригінальній мові

генерально, попереднього перекладу мало би вистачити
(або ж, планувалося, що таки)
але взаємодія творчих світів у динамічному середовищі
самі бачите, надто непроста

можна бути навіть прочитаним, але не зрозумілим
або ж, не знайшлося якоїсь точки для висловлення
цікавості або ж імовірних питань

але мені самому цей текст видається суттєвим
і як доповнення «Гімнів до ночі» -
посилань не даю, переклади М. Зерова, які є в мережі
для безпосереднього прочитання неповні
але можна знайти & почитати й повнішу версію,
хоч і повніша версія так само є неповна (sic)

але щодо моєї гіпертекстуальної цікавості, то
мені більше йшлося за поетичні казки -
& ґьотевську «Казку» - не відаю, чи хтось перекладав, маю сумнів
& новалісівську казку, якою він завершує
першу книгу свого роману-фрагменту, який не дано
було дописати, але тим не менше, тим не менше

бо далі можна було би потихеньку дістатися і до
аполлінерівської прози, та хоч би й до
«Таємного полум’я цариці Лоани», щоби десь
пролити світло на власні прозові доробки, які
викликають питання, як я бачив




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 20:42:19 ]
Мною читалося через стовпчик "Нових надходжень" (Останні надходженн 7 днів).
Якщо у такий спосіб читати (ппреглядати), то читач бачить лише авторський текст, а все інше - присвята чи не присвята, переклад чи ні, залишається, тбм, за кадром. Читалося нормально, десь у такому темпі, в якому я написав свій коментар.
Рими були і цікаві (асонанси), і частково відсутні, але це мало турбувало. Відбувалося інше (я вже якось писав про серфінг) - і воно було більш важливим. Не хотілося розпорушувати увагу на другорядні речі.
З огляду на те, що нещодавно я читав Вашу прозу, в якій відбувалися ті чи інші дії, я не зупинявся на Гейнріху з Матільдою. А якщо призупинився, то на імені. Гайнріх - досить цікаво. Я щось чув (не хочу писати, що знаю) за особливості вимови тих чи інших німців. Природно, що поцікавився (не відразу) тим, хто вони та що. Читач не настільки ерудований, щоб усе знати.
Текст був сприйнятий як Ваш. Його внутрішня енергія, настрій, тбм, не дозволяла мені звертати увагу, наприклад, на "І будь-що" [sic]. Мені текст в цілому сподобався. Душа прийняла, якщо казати тупо. Написане лягло на неї неї.
Це я зараз можу знати, що це переклад. Тоді - ні.
Збіги приголосних тощо - предмет інших розборів, польоту яких може не бути.
Дякую за увагу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 20:46:07 ]
Мій коментар не перевірявся. Можливі чисто технічні помилки. Написав - як віддав. З одних рук - у другі.
То вже вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 21:04:45 ]
дякую) ну мій комент стосувався генерально потребі в цій саме публікації

щодо збігів приголосних й ібудь, звичайно, все це інтересно
дещо можна й пофіксити, все якби в процесі

звичайно, я не про такі смертельні випадки збіговості, як зс або дт,
само собою, про збіги, які нехарактерні для української мови

тут, в цім саме тексті, досить жорстка ритміка -
хоч вона і в самого автора часом пливе
так само як і римування - то є - то нема
але такий вже романтизм

хотілося зауважити саме, що я скоріше прагнув би
дотриматися авторського ритмування, і де це можливо -
звучання

тому деякі смертельні збіги, як зс або дт, тощо
можуть так і зостатися невідкоригованими,
не тому що перекладач лінивий

але тому що перекладач зважуватиме імовірні втрати
і вирок може бути не на користь співочості



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 21:29:57 ]
Вирок, нмд, буде справедливим.
Чимось треба жертвувати.
Так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 21:34:15 ]
ну дещо замінив, подячно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-18 06:54:42 ]
Як там кажуть, бітте.
Довго збирався, і майже нічого важливого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 08:29:04 ]
Гарна праця! Не знаю мови, тому не можу порівняти, але безумовно, що заслуговує на 6 балів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 17:59:27 ]
сердечно дякую, о Тетяно

це вже трохи давніший навіть переклад, але перероблений досить-таки ретельно

майже як наново


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2020-04-06 19:00:21 ]
Дякую за переклад, за переплив поезійноі душі автора у твій текст. Певножне дарма перекладач обирає той чи інший тескт - вочевидь близьке і унісонне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-04-08 19:57:38 ]
все авжеж, о Роксолано
& дякую сердечно

щодо обирання текстів у найчистішому світлі ~
тут ще хороше питання хто саме обирає
ми їх чи вони нас
все це не безумовно, але в наявному випадку

таки