Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
/
Кипарисові дні
*cheps
Хамфрі Боґарт із виразом гавно ваше кьянті опирається ліктем на голлівудського пошибу лімузин. Замутити власний самогінний розлив бренду. Поміняти на ліпше радейко на яхті. Забігти у казино. Принагідно навідуючись на шпальти газетярів. Доляр тут, доляр там. Коліщатка в коліщатках, по-свояцькому. Із поглядом скаліченої двірняги окремо вартісним.
Від передпокою до балконів драбинами якоба пританцьовуючи в неонах мигтять посередники, приватні адвокатен, ретельно вуальовані молодиці й молодики. Імітують агнців, співи їхні спини окрилені. Поміж ними мигтять зірки, хтось я думав він покійний вже, тидиви. Показували по ящеку. Поминати їх всує, ні на що сподіваючись, а ті тягнуть далі гуму, ахтак.
Конкретика зачинає вимальовуватись із накрученими Біч Бойз у ритмах Лен-Нерд Скін-Нерд, які взяли телевізор з апартаментів, відправили у політ із балкона, тепер незнають що там далі в програмі. Френк Зеппа уважає Біч Бойз, а десь недалік Вакцинаріус & при нім санітар. Пліткують ніби своє пенсне Вакцинаріус прийняв у спадок від дохтура одіозного. Але жалобу зневажив.
Ґанґстерської мордизни статисти розбирають стільці, коптять своїми тютюнами. Фрау Мюллер тицяє реквізитною шваброю в гітарні педальні примочки овердрайв & ділей. Машиніст, воляка й одержимий перфекціонер, зводить мальовані сніжні гори, срібний єврей Еллері барижить прокидаючим порошком. Прямо ззаду гір, де зручна дерев’яна пелета & санітар жеж десь недалік якщо б щось.
Ніч зітхає гальванізованими злетами нетль. Фокусники поштиво споживають галантерею. Венера при тіціанівських стегнах й тендітних обцасах без виклику ритмічно подригує ямками на колінних чашечках. Із вигляду Стіві Рейвоен випробовує свій фендер перебираючи акорди Angie з незворушним дізлайком, а його барабанщик пояснює що той мікрофон треба згори, йому над голову щоб.
Іще поруч розтягує сухожилля балет, а мсьє Едґар Деґа строчить за цидулкою цидулку балеринам. Ні, це не він зображує натурниць як піссуари. Буржуйку палимо трісками з горіхових меблів, трапляються шматки дубових перил. Клопів пережили. Гостей не шастає. Мівіна на бройлерному бульйоні в термос, бутери з м’яким сиром, кава—чай, кекси з цукатами.
Притаманно просунуті кіношники, шо там твій Кубрик-Стенлі із насавськими лінзами. Прокидаючий знаходить попит. Картинка на моніторі входить у різкість. Свище фідбак. Всяцький душевний взаєм. —Хоч бризолі з сільпа? Якщо це бризоль, тоді я східно берлінський санта клаус, ходи лучє включати софітті, а ти, Гебдомеросе, давай, нахер з пляжу—
Відвідувач чи то публіка розкладає свої каремаги шниряє кудись за вітром. Перевіряє справність запальничок. Похрумкує крекери. Для попкорну ще ранувато. Джон-і-йоко зі спальним мішком, таким надвох. Біч Бойз обертають увагу. Ще врапт коротить дроти й смердить якби сплавлена плівка. Охорона жує чюїнґам. Різні гуманоїди на ритуальній підозрі. Капучиновошкірі азіати, сентиментальна парочка лілових папуасів, туристи з Польщі. . .
Ніхто не в курсі, на що сподвигатиметься. Люцифер фон штука озирає menagerie & облизує краєчки губ роздвоєним язиком. Барви мажуться на пекельну свіжу ґрунтівку. Боґі спльовує собі під черевики. Реквізитчики приремонтовують ще якісь-усе штрихи, знавці трендів диджиталізації прикидують ризики на онлайн біржі форекс, однорукий чолов’яга флегматично жонглює цитрусами.
Ось чути нетравматичний постріл & лемент, але все нашвидкуруч вгамовується. Бринить стадіонна фанатська дудка. Вмикається проектор, в кадрі світська хроніка початку минулого століття. Фортеп’ян у бекґраунді гра обробку реґтайм у стилі буґі. На сцені маестро з партнеркою закладають піруети, на ній маленька чорна сукня без спини, на нім складний грим, неношений фрак, в петельці орхідея.
Вічність чоловіча й жіноча вічність. Шляхом на Оркенізу через гору Кармель, за якою барижив срібний єврей Еллері. Фокусники натішилися й вишкробують свої люльки. Статисти посмалюють лакіз й кепорал. Майк Гаммер досі заморочений геральдичною лілеєю на каблучці, через яку його двічі намірялися спустити. Софітне світло спалахує & розжарюється.
Адонаїс. Балетні коливання на пуантах. Сюїта для трьох оркестрових синтезаторів. Електронні бонги фурій. В кадрі конвеєрна хроніка бомбардувань над Європою. Єгова, мовивши Авраамові — вбий мені сина, на тім гайвеї 61, мовив — ти ще тут? Лазери імітують траекторії трасуючих куль. Боґі всміхається дівчинці з кейтерінґу, котрій ніяк не вдається розгадати, де ж вона стежила його фейс.
Все це бляцтво але чому би не погляд скаліченої недоумками двірняги. Шури мури. Мва-ха ха-ха. В цім нескінечнім мейнстрімові собачачих таких чуттів. Притулити серцем усім. Куснути в мочку. Потертися носом. Світила падають & їм услід пітьма. Балет натякає на оргіястичну метаморфозу. На декольте у Велвет Андеґравнд енд Ніко психоделічні пульсуючі бульбашки.
Мсьє Едґар Деґа при циліндрові замовляє лаудан біля рецептурної стійки, екіпажі риплять над дахами автомобілів & Богородиці Скорботи закочують очі. Стіві Рейвоен джезує в Рів’єра Передайз. Закавулки іспанських гарлемів, розкоші в сутінках. Дівки забагато про себе думають, калькулюючи. Малювати можна й спаржу & здебільшого спаржа просто спаржа.
& Шиллер-скрипаль на прізвисько Кіллер у синтезованих звукових пелеринах візьме низку караючих нот. А вдома приймає кізил. Жінка терпить його ідефікси. Й направді все завжди простіш, аніж надумується. Зі спадками покінчили. Три збірки має. Працює часом чуть не в переході до метро. Але може оцей запиляти плюгавченко.
Біч Бойз вантажать чийсь амнезований організм у чорнім сміттєпакеті-максі у фаетон, погигикуючи. Охорона вдає, що не видить. Боґі з блондиночкою обживають чиюсь підсобку. Люцифер, потиснувши дюжину різних разів руки, занурюється в кулуари.
В кадрі нуар, запеклі вороги вона & він милуються. Вакцинаріус протира своє знамените пенсне вже вкотре. Фанфари, литаври, димові шашки. Санітар кудись відволікся. Тай-кажу-ж-то-був-не-театер-то-був-цирк! Трансфузія гулящого відвідувача чи то публіки. Зі сцени якісь із вигляду жлоби нарізають кантрі енд вестерн.
В кадрі пухнасті кошенята, екзотичні квітки. Підпарканом охорона міситься із Біч Бойз, викликаючи підкріплення. Азійська група перебуває на спецконтролі, Шиллер-скрипаль вкладає свого майже ґварнері, смакуючи наперед яке пиво-два. Клоуни з повітряними кульками пропливають за шибкою, візитацією алюзій верленівських.
Фрау Мюллер ворогує з мадам Боварі через снобизм, стервовість & псевдопатріотизм. Майк Гаммер, подалі від накиданих поляків, вдивляється в нічні люстра. В люстрах переховуються імпресії. Тремтять дефрагментуються перетікають. Розсуд Майка, після корейської війни майже всім подібний, пантрує на них в очікуванні переконливішого бабаху.
Оракул на ліхтарнім стовпі в тупику виголошує потребу почати пити нормально вже пити так пити. Що з того, що не той самий фільм ізнову не той. Ненавиджу тебе, ти любив лиш себе самого, завжди. Але хто любив би того, хто себе ненавидить лиш, і чи не проекція це егеж, й Люцифер жлуктить свій віскар у підвальнім стартапі, під фресками напрочуд гротескними.
За шибкою пропливають Боґі з блондиночкою яка очевидно відтанула. Він доповідає їй про Філадельфію, портових щурів, шпану з арматурою, голубого ангела з марлен дітріх, якого він хотів би зробити сина, які свині ці кіношники, як їй пасує збудження. Вона подячно мовчить—пригадуючи вельмипорядно подячного мсьє Едґара Деґа, який нашукував тоді щось подефективніш.
Наступний голос читає з андруховичевого перекладу Супермаркет-Каліфорнії — Жінки з авокадо, діти в помідорах! — а ти, Ґарсія Лорка, що ти там випорпуєш з-під кавунів? — Джон-і-йоко весело навстоячки гріються одне одним в спальнику. — І тебе я побачив, Волте Вітмене, бездітний самотній старий корчувальнику, як перебираєш м’ясива у холодильнику позиркуючи на пацанів з персоналу . . .
Мікельанджело-антоніонівські злоті кораблі, покинуті матросами, на горизонті, небрутальні обійми маскульту. Статисти із балеринами & Шиллер-скрипаль собі при пиві. Через необтяжливе похитування тіней & розквітчано чуттєва блондинка сором’язливо хоче пі.., Боґі куртуазно підсаджує її кудись в нетрища хащі, позиркуючи. Вічність чоловіча й жіноча вічність.
Поверхнею вод трансценденція екстазу—блюзу. Проектований Фреді Меркюрі без вусів & його оперні паси cabaret pour. Відвідувач чи то публіка збирає попкорм, яким жбурлялися як раз перед тим. Можливо, не востаннє. Прийняті й спаковані Біч Бойз ув озброєному супроводі відчалюють від бордюру. Стіві Рейвоен вантажить щось свому барабанщикові, поляки горлають патріотичний футбольний гімн.
Люциферко вештається провулками menagerie, поляскуючи по плечах, все по-фірмовому, тако по-житейському еге, чим не ніч. Киношники мляво пакуються. Вакцинаріус & санітар із ним, чимчикують. Майк Гаммер намагається допетрати де ж він стежив оцей фейс, променадним свінгом назирці за мсьє Едґаром Деґа, який при циліндрові, а з кишені визира лаудан.
Ґарсія Лорка із Вітменом з Волтом вирушають на пошуки срібного єврея Еллері, із вигляду Ава Ґарднер еротично позує на фестфудному столикові, Боґі шепче радосте, поціловуючи наґудбай, інвентарююча Фрау Мюллер із підібганими устами обсмикується, потрапляючи в кадр, який вирізається з наративу онейроліричного, канон lorem ipsum (omne animalium triste est)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
*cheps
Хамфрі Боґарт із виразом гавно ваше кьянті опирається ліктем на голлівудського пошибу лімузин. Замутити власний самогінний розлив бренду. Поміняти на ліпше радейко на яхті. Забігти у казино. Принагідно навідуючись на шпальти газетярів. Доляр тут, доляр там. Коліщатка в коліщатках, по-свояцькому. Із поглядом скаліченої двірняги окремо вартісним.
Від передпокою до балконів драбинами якоба пританцьовуючи в неонах мигтять посередники, приватні адвокатен, ретельно вуальовані молодиці й молодики. Імітують агнців, співи їхні спини окрилені. Поміж ними мигтять зірки, хтось я думав він покійний вже, тидиви. Показували по ящеку. Поминати їх всує, ні на що сподіваючись, а ті тягнуть далі гуму, ахтак.
Конкретика зачинає вимальовуватись із накрученими Біч Бойз у ритмах Лен-Нерд Скін-Нерд, які взяли телевізор з апартаментів, відправили у політ із балкона, тепер незнають що там далі в програмі. Френк Зеппа уважає Біч Бойз, а десь недалік Вакцинаріус & при нім санітар. Пліткують ніби своє пенсне Вакцинаріус прийняв у спадок від дохтура одіозного. Але жалобу зневажив.
Ґанґстерської мордизни статисти розбирають стільці, коптять своїми тютюнами. Фрау Мюллер тицяє реквізитною шваброю в гітарні педальні примочки овердрайв & ділей. Машиніст, воляка й одержимий перфекціонер, зводить мальовані сніжні гори, срібний єврей Еллері барижить прокидаючим порошком. Прямо ззаду гір, де зручна дерев’яна пелета & санітар жеж десь недалік якщо б щось.
Ніч зітхає гальванізованими злетами нетль. Фокусники поштиво споживають галантерею. Венера при тіціанівських стегнах й тендітних обцасах без виклику ритмічно подригує ямками на колінних чашечках. Із вигляду Стіві Рейвоен випробовує свій фендер перебираючи акорди Angie з незворушним дізлайком, а його барабанщик пояснює що той мікрофон треба згори, йому над голову щоб.
Іще поруч розтягує сухожилля балет, а мсьє Едґар Деґа строчить за цидулкою цидулку балеринам. Ні, це не він зображує натурниць як піссуари. Буржуйку палимо трісками з горіхових меблів, трапляються шматки дубових перил. Клопів пережили. Гостей не шастає. Мівіна на бройлерному бульйоні в термос, бутери з м’яким сиром, кава—чай, кекси з цукатами.
Притаманно просунуті кіношники, шо там твій Кубрик-Стенлі із насавськими лінзами. Прокидаючий знаходить попит. Картинка на моніторі входить у різкість. Свище фідбак. Всяцький душевний взаєм. —Хоч бризолі з сільпа? Якщо це бризоль, тоді я східно берлінський санта клаус, ходи лучє включати софітті, а ти, Гебдомеросе, давай, нахер з пляжу—
Відвідувач чи то публіка розкладає свої каремаги шниряє кудись за вітром. Перевіряє справність запальничок. Похрумкує крекери. Для попкорну ще ранувато. Джон-і-йоко зі спальним мішком, таким надвох. Біч Бойз обертають увагу. Ще врапт коротить дроти й смердить якби сплавлена плівка. Охорона жує чюїнґам. Різні гуманоїди на ритуальній підозрі. Капучиновошкірі азіати, сентиментальна парочка лілових папуасів, туристи з Польщі. . .
Ніхто не в курсі, на що сподвигатиметься. Люцифер фон штука озирає menagerie & облизує краєчки губ роздвоєним язиком. Барви мажуться на пекельну свіжу ґрунтівку. Боґі спльовує собі під черевики. Реквізитчики приремонтовують ще якісь-усе штрихи, знавці трендів диджиталізації прикидують ризики на онлайн біржі форекс, однорукий чолов’яга флегматично жонглює цитрусами.
Ось чути нетравматичний постріл & лемент, але все нашвидкуруч вгамовується. Бринить стадіонна фанатська дудка. Вмикається проектор, в кадрі світська хроніка початку минулого століття. Фортеп’ян у бекґраунді гра обробку реґтайм у стилі буґі. На сцені маестро з партнеркою закладають піруети, на ній маленька чорна сукня без спини, на нім складний грим, неношений фрак, в петельці орхідея.
Вічність чоловіча й жіноча вічність. Шляхом на Оркенізу через гору Кармель, за якою барижив срібний єврей Еллері. Фокусники натішилися й вишкробують свої люльки. Статисти посмалюють лакіз й кепорал. Майк Гаммер досі заморочений геральдичною лілеєю на каблучці, через яку його двічі намірялися спустити. Софітне світло спалахує & розжарюється.
Адонаїс. Балетні коливання на пуантах. Сюїта для трьох оркестрових синтезаторів. Електронні бонги фурій. В кадрі конвеєрна хроніка бомбардувань над Європою. Єгова, мовивши Авраамові — вбий мені сина, на тім гайвеї 61, мовив — ти ще тут? Лазери імітують траекторії трасуючих куль. Боґі всміхається дівчинці з кейтерінґу, котрій ніяк не вдається розгадати, де ж вона стежила його фейс.
Все це бляцтво але чому би не погляд скаліченої недоумками двірняги. Шури мури. Мва-ха ха-ха. В цім нескінечнім мейнстрімові собачачих таких чуттів. Притулити серцем усім. Куснути в мочку. Потертися носом. Світила падають & їм услід пітьма. Балет натякає на оргіястичну метаморфозу. На декольте у Велвет Андеґравнд енд Ніко психоделічні пульсуючі бульбашки.
Мсьє Едґар Деґа при циліндрові замовляє лаудан біля рецептурної стійки, екіпажі риплять над дахами автомобілів & Богородиці Скорботи закочують очі. Стіві Рейвоен джезує в Рів’єра Передайз. Закавулки іспанських гарлемів, розкоші в сутінках. Дівки забагато про себе думають, калькулюючи. Малювати можна й спаржу & здебільшого спаржа просто спаржа.
& Шиллер-скрипаль на прізвисько Кіллер у синтезованих звукових пелеринах візьме низку караючих нот. А вдома приймає кізил. Жінка терпить його ідефікси. Й направді все завжди простіш, аніж надумується. Зі спадками покінчили. Три збірки має. Працює часом чуть не в переході до метро. Але може оцей запиляти плюгавченко.
Біч Бойз вантажать чийсь амнезований організм у чорнім сміттєпакеті-максі у фаетон, погигикуючи. Охорона вдає, що не видить. Боґі з блондиночкою обживають чиюсь підсобку. Люцифер, потиснувши дюжину різних разів руки, занурюється в кулуари.
В кадрі нуар, запеклі вороги вона & він милуються. Вакцинаріус протира своє знамените пенсне вже вкотре. Фанфари, литаври, димові шашки. Санітар кудись відволікся. Тай-кажу-ж-то-був-не-театер-то-був-цирк! Трансфузія гулящого відвідувача чи то публіки. Зі сцени якісь із вигляду жлоби нарізають кантрі енд вестерн.
В кадрі пухнасті кошенята, екзотичні квітки. Підпарканом охорона міситься із Біч Бойз, викликаючи підкріплення. Азійська група перебуває на спецконтролі, Шиллер-скрипаль вкладає свого майже ґварнері, смакуючи наперед яке пиво-два. Клоуни з повітряними кульками пропливають за шибкою, візитацією алюзій верленівських.
Фрау Мюллер ворогує з мадам Боварі через снобизм, стервовість & псевдопатріотизм. Майк Гаммер, подалі від накиданих поляків, вдивляється в нічні люстра. В люстрах переховуються імпресії. Тремтять дефрагментуються перетікають. Розсуд Майка, після корейської війни майже всім подібний, пантрує на них в очікуванні переконливішого бабаху.
Оракул на ліхтарнім стовпі в тупику виголошує потребу почати пити нормально вже пити так пити. Що з того, що не той самий фільм ізнову не той. Ненавиджу тебе, ти любив лиш себе самого, завжди. Але хто любив би того, хто себе ненавидить лиш, і чи не проекція це егеж, й Люцифер жлуктить свій віскар у підвальнім стартапі, під фресками напрочуд гротескними.
За шибкою пропливають Боґі з блондиночкою яка очевидно відтанула. Він доповідає їй про Філадельфію, портових щурів, шпану з арматурою, голубого ангела з марлен дітріх, якого він хотів би зробити сина, які свині ці кіношники, як їй пасує збудження. Вона подячно мовчить—пригадуючи вельмипорядно подячного мсьє Едґара Деґа, який нашукував тоді щось подефективніш.
Наступний голос читає з андруховичевого перекладу Супермаркет-Каліфорнії — Жінки з авокадо, діти в помідорах! — а ти, Ґарсія Лорка, що ти там випорпуєш з-під кавунів? — Джон-і-йоко весело навстоячки гріються одне одним в спальнику. — І тебе я побачив, Волте Вітмене, бездітний самотній старий корчувальнику, як перебираєш м’ясива у холодильнику позиркуючи на пацанів з персоналу . . .
Мікельанджело-антоніонівські злоті кораблі, покинуті матросами, на горизонті, небрутальні обійми маскульту. Статисти із балеринами & Шиллер-скрипаль собі при пиві. Через необтяжливе похитування тіней & розквітчано чуттєва блондинка сором’язливо хоче пі.., Боґі куртуазно підсаджує її кудись в нетрища хащі, позиркуючи. Вічність чоловіча й жіноча вічність.
Поверхнею вод трансценденція екстазу—блюзу. Проектований Фреді Меркюрі без вусів & його оперні паси cabaret pour. Відвідувач чи то публіка збирає попкорм, яким жбурлялися як раз перед тим. Можливо, не востаннє. Прийняті й спаковані Біч Бойз ув озброєному супроводі відчалюють від бордюру. Стіві Рейвоен вантажить щось свому барабанщикові, поляки горлають патріотичний футбольний гімн.
Люциферко вештається провулками menagerie, поляскуючи по плечах, все по-фірмовому, тако по-житейському еге, чим не ніч. Киношники мляво пакуються. Вакцинаріус & санітар із ним, чимчикують. Майк Гаммер намагається допетрати де ж він стежив оцей фейс, променадним свінгом назирці за мсьє Едґаром Деґа, який при циліндрові, а з кишені визира лаудан.
Ґарсія Лорка із Вітменом з Волтом вирушають на пошуки срібного єврея Еллері, із вигляду Ава Ґарднер еротично позує на фестфудному столикові, Боґі шепче радосте, поціловуючи наґудбай, інвентарююча Фрау Мюллер із підібганими устами обсмикується, потрапляючи в кадр, який вирізається з наративу онейроліричного, канон lorem ipsum (omne animalium triste est)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
