Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
2025.11.27
06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
2025.11.26
15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
2025.11.26
13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
2025.11.26
12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
2025.11.26
11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2025.11.26
09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
/
Кипарисові дні
*cheps
Хамфрі Боґарт із виразом гавно ваше кьянті опирається ліктем на голлівудського пошибу лімузин. Замутити власний самогінний розлив бренду. Поміняти на ліпше радейко на яхті. Забігти у казино. Принагідно навідуючись на шпальти газетярів. Доляр тут, доляр там. Коліщатка в коліщатках, по-свояцькому. Із поглядом скаліченої двірняги окремо вартісним.
Від передпокою до балконів драбинами якоба пританцьовуючи в неонах мигтять посередники, приватні адвокатен, ретельно вуальовані молодиці й молодики. Імітують агнців, співи їхні спини окрилені. Поміж ними мигтять зірки, хтось я думав він покійний вже, тидиви. Показували по ящеку. Поминати їх всує, ні на що сподіваючись, а ті тягнуть далі гуму, ахтак.
Конкретика зачинає вимальовуватись із накрученими Біч Бойз у ритмах Лен-Нерд Скін-Нерд, які взяли телевізор з апартаментів, відправили у політ із балкона, тепер незнають що там далі в програмі. Френк Зеппа уважає Біч Бойз, а десь недалік Вакцинаріус & при нім санітар. Пліткують ніби своє пенсне Вакцинаріус прийняв у спадок від дохтура одіозного. Але жалобу зневажив.
Ґанґстерської мордизни статисти розбирають стільці, коптять своїми тютюнами. Фрау Мюллер тицяє реквізитною шваброю в гітарні педальні примочки овердрайв & ділей. Машиніст, воляка й одержимий перфекціонер, зводить мальовані сніжні гори, срібний єврей Еллері барижить прокидаючим порошком. Прямо ззаду гір, де зручна дерев’яна пелета & санітар жеж десь недалік якщо б щось.
Ніч зітхає гальванізованими злетами нетль. Фокусники поштиво споживають галантерею. Венера при тіціанівських стегнах й тендітних обцасах без виклику ритмічно подригує ямками на колінних чашечках. Із вигляду Стіві Рейвоен випробовує свій фендер перебираючи акорди Angie з незворушним дізлайком, а його барабанщик пояснює що той мікрофон треба згори, йому над голову щоб.
Іще поруч розтягує сухожилля балет, а мсьє Едґар Деґа строчить за цидулкою цидулку балеринам. Ні, це не він зображує натурниць як піссуари. Буржуйку палимо трісками з горіхових меблів, трапляються шматки дубових перил. Клопів пережили. Гостей не шастає. Мівіна на бройлерному бульйоні в термос, бутери з м’яким сиром, кава—чай, кекси з цукатами.
Притаманно просунуті кіношники, шо там твій Кубрик-Стенлі із насавськими лінзами. Прокидаючий знаходить попит. Картинка на моніторі входить у різкість. Свище фідбак. Всяцький душевний взаєм. —Хоч бризолі з сільпа? Якщо це бризоль, тоді я східно берлінський санта клаус, ходи лучє включати софітті, а ти, Гебдомеросе, давай, нахер з пляжу—
Відвідувач чи то публіка розкладає свої каремаги шниряє кудись за вітром. Перевіряє справність запальничок. Похрумкує крекери. Для попкорну ще ранувато. Джон-і-йоко зі спальним мішком, таким надвох. Біч Бойз обертають увагу. Ще врапт коротить дроти й смердить якби сплавлена плівка. Охорона жує чюїнґам. Різні гуманоїди на ритуальній підозрі. Капучиновошкірі азіати, сентиментальна парочка лілових папуасів, туристи з Польщі. . .
Ніхто не в курсі, на що сподвигатиметься. Люцифер фон штука озирає menagerie & облизує краєчки губ роздвоєним язиком. Барви мажуться на пекельну свіжу ґрунтівку. Боґі спльовує собі під черевики. Реквізитчики приремонтовують ще якісь-усе штрихи, знавці трендів диджиталізації прикидують ризики на онлайн біржі форекс, однорукий чолов’яга флегматично жонглює цитрусами.
Ось чути нетравматичний постріл & лемент, але все нашвидкуруч вгамовується. Бринить стадіонна фанатська дудка. Вмикається проектор, в кадрі світська хроніка початку минулого століття. Фортеп’ян у бекґраунді гра обробку реґтайм у стилі буґі. На сцені маестро з партнеркою закладають піруети, на ній маленька чорна сукня без спини, на нім складний грим, неношений фрак, в петельці орхідея.
Вічність чоловіча й жіноча вічність. Шляхом на Оркенізу через гору Кармель, за якою барижив срібний єврей Еллері. Фокусники натішилися й вишкробують свої люльки. Статисти посмалюють лакіз й кепорал. Майк Гаммер досі заморочений геральдичною лілеєю на каблучці, через яку його двічі намірялися спустити. Софітне світло спалахує & розжарюється.
Адонаїс. Балетні коливання на пуантах. Сюїта для трьох оркестрових синтезаторів. Електронні бонги фурій. В кадрі конвеєрна хроніка бомбардувань над Європою. Єгова, мовивши Авраамові — вбий мені сина, на тім гайвеї 61, мовив — ти ще тут? Лазери імітують траекторії трасуючих куль. Боґі всміхається дівчинці з кейтерінґу, котрій ніяк не вдається розгадати, де ж вона стежила його фейс.
Все це бляцтво але чому би не погляд скаліченої недоумками двірняги. Шури мури. Мва-ха ха-ха. В цім нескінечнім мейнстрімові собачачих таких чуттів. Притулити серцем усім. Куснути в мочку. Потертися носом. Світила падають & їм услід пітьма. Балет натякає на оргіястичну метаморфозу. На декольте у Велвет Андеґравнд енд Ніко психоделічні пульсуючі бульбашки.
Мсьє Едґар Деґа при циліндрові замовляє лаудан біля рецептурної стійки, екіпажі риплять над дахами автомобілів & Богородиці Скорботи закочують очі. Стіві Рейвоен джезує в Рів’єра Передайз. Закавулки іспанських гарлемів, розкоші в сутінках. Дівки забагато про себе думають, калькулюючи. Малювати можна й спаржу & здебільшого спаржа просто спаржа.
& Шиллер-скрипаль на прізвисько Кіллер у синтезованих звукових пелеринах візьме низку караючих нот. А вдома приймає кізил. Жінка терпить його ідефікси. Й направді все завжди простіш, аніж надумується. Зі спадками покінчили. Три збірки має. Працює часом чуть не в переході до метро. Але може оцей запиляти плюгавченко.
Біч Бойз вантажать чийсь амнезований організм у чорнім сміттєпакеті-максі у фаетон, погигикуючи. Охорона вдає, що не видить. Боґі з блондиночкою обживають чиюсь підсобку. Люцифер, потиснувши дюжину різних разів руки, занурюється в кулуари.
В кадрі нуар, запеклі вороги вона & він милуються. Вакцинаріус протира своє знамените пенсне вже вкотре. Фанфари, литаври, димові шашки. Санітар кудись відволікся. Тай-кажу-ж-то-був-не-театер-то-був-цирк! Трансфузія гулящого відвідувача чи то публіки. Зі сцени якісь із вигляду жлоби нарізають кантрі енд вестерн.
В кадрі пухнасті кошенята, екзотичні квітки. Підпарканом охорона міситься із Біч Бойз, викликаючи підкріплення. Азійська група перебуває на спецконтролі, Шиллер-скрипаль вкладає свого майже ґварнері, смакуючи наперед яке пиво-два. Клоуни з повітряними кульками пропливають за шибкою, візитацією алюзій верленівських.
Фрау Мюллер ворогує з мадам Боварі через снобизм, стервовість & псевдопатріотизм. Майк Гаммер, подалі від накиданих поляків, вдивляється в нічні люстра. В люстрах переховуються імпресії. Тремтять дефрагментуються перетікають. Розсуд Майка, після корейської війни майже всім подібний, пантрує на них в очікуванні переконливішого бабаху.
Оракул на ліхтарнім стовпі в тупику виголошує потребу почати пити нормально вже пити так пити. Що з того, що не той самий фільм ізнову не той. Ненавиджу тебе, ти любив лиш себе самого, завжди. Але хто любив би того, хто себе ненавидить лиш, і чи не проекція це егеж, й Люцифер жлуктить свій віскар у підвальнім стартапі, під фресками напрочуд гротескними.
За шибкою пропливають Боґі з блондиночкою яка очевидно відтанула. Він доповідає їй про Філадельфію, портових щурів, шпану з арматурою, голубого ангела з марлен дітріх, якого він хотів би зробити сина, які свині ці кіношники, як їй пасує збудження. Вона подячно мовчить—пригадуючи вельмипорядно подячного мсьє Едґара Деґа, який нашукував тоді щось подефективніш.
Наступний голос читає з андруховичевого перекладу Супермаркет-Каліфорнії — Жінки з авокадо, діти в помідорах! — а ти, Ґарсія Лорка, що ти там випорпуєш з-під кавунів? — Джон-і-йоко весело навстоячки гріються одне одним в спальнику. — І тебе я побачив, Волте Вітмене, бездітний самотній старий корчувальнику, як перебираєш м’ясива у холодильнику позиркуючи на пацанів з персоналу . . .
Мікельанджело-антоніонівські злоті кораблі, покинуті матросами, на горизонті, небрутальні обійми маскульту. Статисти із балеринами & Шиллер-скрипаль собі при пиві. Через необтяжливе похитування тіней & розквітчано чуттєва блондинка сором’язливо хоче пі.., Боґі куртуазно підсаджує її кудись в нетрища хащі, позиркуючи. Вічність чоловіча й жіноча вічність.
Поверхнею вод трансценденція екстазу—блюзу. Проектований Фреді Меркюрі без вусів & його оперні паси cabaret pour. Відвідувач чи то публіка збирає попкорм, яким жбурлялися як раз перед тим. Можливо, не востаннє. Прийняті й спаковані Біч Бойз ув озброєному супроводі відчалюють від бордюру. Стіві Рейвоен вантажить щось свому барабанщикові, поляки горлають патріотичний футбольний гімн.
Люциферко вештається провулками menagerie, поляскуючи по плечах, все по-фірмовому, тако по-житейському еге, чим не ніч. Киношники мляво пакуються. Вакцинаріус & санітар із ним, чимчикують. Майк Гаммер намагається допетрати де ж він стежив оцей фейс, променадним свінгом назирці за мсьє Едґаром Деґа, який при циліндрові, а з кишені визира лаудан.
Ґарсія Лорка із Вітменом з Волтом вирушають на пошуки срібного єврея Еллері, із вигляду Ава Ґарднер еротично позує на фестфудному столикові, Боґі шепче радосте, поціловуючи наґудбай, інвентарююча Фрау Мюллер із підібганими устами обсмикується, потрапляючи в кадр, який вирізається з наративу онейроліричного, канон lorem ipsum (omne animalium triste est)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
*cheps
Хамфрі Боґарт із виразом гавно ваше кьянті опирається ліктем на голлівудського пошибу лімузин. Замутити власний самогінний розлив бренду. Поміняти на ліпше радейко на яхті. Забігти у казино. Принагідно навідуючись на шпальти газетярів. Доляр тут, доляр там. Коліщатка в коліщатках, по-свояцькому. Із поглядом скаліченої двірняги окремо вартісним.
Від передпокою до балконів драбинами якоба пританцьовуючи в неонах мигтять посередники, приватні адвокатен, ретельно вуальовані молодиці й молодики. Імітують агнців, співи їхні спини окрилені. Поміж ними мигтять зірки, хтось я думав він покійний вже, тидиви. Показували по ящеку. Поминати їх всує, ні на що сподіваючись, а ті тягнуть далі гуму, ахтак.
Конкретика зачинає вимальовуватись із накрученими Біч Бойз у ритмах Лен-Нерд Скін-Нерд, які взяли телевізор з апартаментів, відправили у політ із балкона, тепер незнають що там далі в програмі. Френк Зеппа уважає Біч Бойз, а десь недалік Вакцинаріус & при нім санітар. Пліткують ніби своє пенсне Вакцинаріус прийняв у спадок від дохтура одіозного. Але жалобу зневажив.
Ґанґстерської мордизни статисти розбирають стільці, коптять своїми тютюнами. Фрау Мюллер тицяє реквізитною шваброю в гітарні педальні примочки овердрайв & ділей. Машиніст, воляка й одержимий перфекціонер, зводить мальовані сніжні гори, срібний єврей Еллері барижить прокидаючим порошком. Прямо ззаду гір, де зручна дерев’яна пелета & санітар жеж десь недалік якщо б щось.
Ніч зітхає гальванізованими злетами нетль. Фокусники поштиво споживають галантерею. Венера при тіціанівських стегнах й тендітних обцасах без виклику ритмічно подригує ямками на колінних чашечках. Із вигляду Стіві Рейвоен випробовує свій фендер перебираючи акорди Angie з незворушним дізлайком, а його барабанщик пояснює що той мікрофон треба згори, йому над голову щоб.
Іще поруч розтягує сухожилля балет, а мсьє Едґар Деґа строчить за цидулкою цидулку балеринам. Ні, це не він зображує натурниць як піссуари. Буржуйку палимо трісками з горіхових меблів, трапляються шматки дубових перил. Клопів пережили. Гостей не шастає. Мівіна на бройлерному бульйоні в термос, бутери з м’яким сиром, кава—чай, кекси з цукатами.
Притаманно просунуті кіношники, шо там твій Кубрик-Стенлі із насавськими лінзами. Прокидаючий знаходить попит. Картинка на моніторі входить у різкість. Свище фідбак. Всяцький душевний взаєм. —Хоч бризолі з сільпа? Якщо це бризоль, тоді я східно берлінський санта клаус, ходи лучє включати софітті, а ти, Гебдомеросе, давай, нахер з пляжу—
Відвідувач чи то публіка розкладає свої каремаги шниряє кудись за вітром. Перевіряє справність запальничок. Похрумкує крекери. Для попкорну ще ранувато. Джон-і-йоко зі спальним мішком, таким надвох. Біч Бойз обертають увагу. Ще врапт коротить дроти й смердить якби сплавлена плівка. Охорона жує чюїнґам. Різні гуманоїди на ритуальній підозрі. Капучиновошкірі азіати, сентиментальна парочка лілових папуасів, туристи з Польщі. . .
Ніхто не в курсі, на що сподвигатиметься. Люцифер фон штука озирає menagerie & облизує краєчки губ роздвоєним язиком. Барви мажуться на пекельну свіжу ґрунтівку. Боґі спльовує собі під черевики. Реквізитчики приремонтовують ще якісь-усе штрихи, знавці трендів диджиталізації прикидують ризики на онлайн біржі форекс, однорукий чолов’яга флегматично жонглює цитрусами.
Ось чути нетравматичний постріл & лемент, але все нашвидкуруч вгамовується. Бринить стадіонна фанатська дудка. Вмикається проектор, в кадрі світська хроніка початку минулого століття. Фортеп’ян у бекґраунді гра обробку реґтайм у стилі буґі. На сцені маестро з партнеркою закладають піруети, на ній маленька чорна сукня без спини, на нім складний грим, неношений фрак, в петельці орхідея.
Вічність чоловіча й жіноча вічність. Шляхом на Оркенізу через гору Кармель, за якою барижив срібний єврей Еллері. Фокусники натішилися й вишкробують свої люльки. Статисти посмалюють лакіз й кепорал. Майк Гаммер досі заморочений геральдичною лілеєю на каблучці, через яку його двічі намірялися спустити. Софітне світло спалахує & розжарюється.
Адонаїс. Балетні коливання на пуантах. Сюїта для трьох оркестрових синтезаторів. Електронні бонги фурій. В кадрі конвеєрна хроніка бомбардувань над Європою. Єгова, мовивши Авраамові — вбий мені сина, на тім гайвеї 61, мовив — ти ще тут? Лазери імітують траекторії трасуючих куль. Боґі всміхається дівчинці з кейтерінґу, котрій ніяк не вдається розгадати, де ж вона стежила його фейс.
Все це бляцтво але чому би не погляд скаліченої недоумками двірняги. Шури мури. Мва-ха ха-ха. В цім нескінечнім мейнстрімові собачачих таких чуттів. Притулити серцем усім. Куснути в мочку. Потертися носом. Світила падають & їм услід пітьма. Балет натякає на оргіястичну метаморфозу. На декольте у Велвет Андеґравнд енд Ніко психоделічні пульсуючі бульбашки.
Мсьє Едґар Деґа при циліндрові замовляє лаудан біля рецептурної стійки, екіпажі риплять над дахами автомобілів & Богородиці Скорботи закочують очі. Стіві Рейвоен джезує в Рів’єра Передайз. Закавулки іспанських гарлемів, розкоші в сутінках. Дівки забагато про себе думають, калькулюючи. Малювати можна й спаржу & здебільшого спаржа просто спаржа.
& Шиллер-скрипаль на прізвисько Кіллер у синтезованих звукових пелеринах візьме низку караючих нот. А вдома приймає кізил. Жінка терпить його ідефікси. Й направді все завжди простіш, аніж надумується. Зі спадками покінчили. Три збірки має. Працює часом чуть не в переході до метро. Але може оцей запиляти плюгавченко.
Біч Бойз вантажать чийсь амнезований організм у чорнім сміттєпакеті-максі у фаетон, погигикуючи. Охорона вдає, що не видить. Боґі з блондиночкою обживають чиюсь підсобку. Люцифер, потиснувши дюжину різних разів руки, занурюється в кулуари.
В кадрі нуар, запеклі вороги вона & він милуються. Вакцинаріус протира своє знамените пенсне вже вкотре. Фанфари, литаври, димові шашки. Санітар кудись відволікся. Тай-кажу-ж-то-був-не-театер-то-був-цирк! Трансфузія гулящого відвідувача чи то публіки. Зі сцени якісь із вигляду жлоби нарізають кантрі енд вестерн.
В кадрі пухнасті кошенята, екзотичні квітки. Підпарканом охорона міситься із Біч Бойз, викликаючи підкріплення. Азійська група перебуває на спецконтролі, Шиллер-скрипаль вкладає свого майже ґварнері, смакуючи наперед яке пиво-два. Клоуни з повітряними кульками пропливають за шибкою, візитацією алюзій верленівських.
Фрау Мюллер ворогує з мадам Боварі через снобизм, стервовість & псевдопатріотизм. Майк Гаммер, подалі від накиданих поляків, вдивляється в нічні люстра. В люстрах переховуються імпресії. Тремтять дефрагментуються перетікають. Розсуд Майка, після корейської війни майже всім подібний, пантрує на них в очікуванні переконливішого бабаху.
Оракул на ліхтарнім стовпі в тупику виголошує потребу почати пити нормально вже пити так пити. Що з того, що не той самий фільм ізнову не той. Ненавиджу тебе, ти любив лиш себе самого, завжди. Але хто любив би того, хто себе ненавидить лиш, і чи не проекція це егеж, й Люцифер жлуктить свій віскар у підвальнім стартапі, під фресками напрочуд гротескними.
За шибкою пропливають Боґі з блондиночкою яка очевидно відтанула. Він доповідає їй про Філадельфію, портових щурів, шпану з арматурою, голубого ангела з марлен дітріх, якого він хотів би зробити сина, які свині ці кіношники, як їй пасує збудження. Вона подячно мовчить—пригадуючи вельмипорядно подячного мсьє Едґара Деґа, який нашукував тоді щось подефективніш.
Наступний голос читає з андруховичевого перекладу Супермаркет-Каліфорнії — Жінки з авокадо, діти в помідорах! — а ти, Ґарсія Лорка, що ти там випорпуєш з-під кавунів? — Джон-і-йоко весело навстоячки гріються одне одним в спальнику. — І тебе я побачив, Волте Вітмене, бездітний самотній старий корчувальнику, як перебираєш м’ясива у холодильнику позиркуючи на пацанів з персоналу . . .
Мікельанджело-антоніонівські злоті кораблі, покинуті матросами, на горизонті, небрутальні обійми маскульту. Статисти із балеринами & Шиллер-скрипаль собі при пиві. Через необтяжливе похитування тіней & розквітчано чуттєва блондинка сором’язливо хоче пі.., Боґі куртуазно підсаджує її кудись в нетрища хащі, позиркуючи. Вічність чоловіча й жіноча вічність.
Поверхнею вод трансценденція екстазу—блюзу. Проектований Фреді Меркюрі без вусів & його оперні паси cabaret pour. Відвідувач чи то публіка збирає попкорм, яким жбурлялися як раз перед тим. Можливо, не востаннє. Прийняті й спаковані Біч Бойз ув озброєному супроводі відчалюють від бордюру. Стіві Рейвоен вантажить щось свому барабанщикові, поляки горлають патріотичний футбольний гімн.
Люциферко вештається провулками menagerie, поляскуючи по плечах, все по-фірмовому, тако по-житейському еге, чим не ніч. Киношники мляво пакуються. Вакцинаріус & санітар із ним, чимчикують. Майк Гаммер намагається допетрати де ж він стежив оцей фейс, променадним свінгом назирці за мсьє Едґаром Деґа, який при циліндрові, а з кишені визира лаудан.
Ґарсія Лорка із Вітменом з Волтом вирушають на пошуки срібного єврея Еллері, із вигляду Ава Ґарднер еротично позує на фестфудному столикові, Боґі шепче радосте, поціловуючи наґудбай, інвентарююча Фрау Мюллер із підібганими устами обсмикується, потрапляючи в кадр, який вирізається з наративу онейроліричного, канон lorem ipsum (omne animalium triste est)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
