Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.02
00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
2026.08.01
23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
2026.08.01
22:52
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.
У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.
У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,
2026.08.01
22:16
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.
Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.
Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
2026.08.01
18:46
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.
***
Політика – це той дурдом,
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.
***
Політика – це той дурдом,
2026.08.01
16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.
Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.
Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
2026.08.01
13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.
Я ніколи вже не відступлю
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.
Я ніколи вже не відступлю
2026.08.01
11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я
2026.08.01
06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
2026.08.01
03:53
…За 3 години до…
…Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід
2026.07.31
22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
2026.07.31
15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
2026.07.31
14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
2026.07.31
13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
2026.07.31
07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
2026.07.31
06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
онейроліричне
Хамфрі Боґарт, у позачерговій відпустці, розмислюючи, може то вийти в відставку, посиджує за стійкою, під його правицею кефір, перед шуйцею—борсаліно шляхетного ніжно~ сірого відтінку, а в барнім люстрі з краєвидом на заплічний півморок виринають ширяють маячать тусять провальсовують & провалюються в небуття личини, прикметні й маловживані, чи з якимись репліками чи самодостатньо, анікому нема діла, вже так заведено в цьому салуні
Всякий тут при матеріях—текстурах, Майк Гаммер фліртує зі своєю Шарлоттою в процесі жування пересмажених чікенстейків, поцмулюючи сімнадцять-п’ятнадцять, а докуривши останню зі своїх лакіз, намагається виставити на вінстон відсторонено дадаїстського Френка Зеппу, який диригує магічною кажанячою лапкою, котра на ділі запальничка зіппо. Із кожним порухом лапки ще хтось народжується, хтось умирає, хтось знепада в кататонію
Настає час, дзвонять куранти, б’ють дзиґарі, місцевий Сантаклаус у святковому ступорі марить про кельнерку на ймення Офелія, котра за звичкою спливла й не вернулася звідтіль, двоє горилоподібних ґанґстерів у кінотеатральній манері, один при томпсоні, другий при шпалері з восьмигранним стволом, уперто намагаються гопстопнути д-ра Джекіля, який наразі мімікрує в ментальнім розклáді м-ра Гайда, але всіх їх без упину штовхають
Після тяглої трудової неділі, auctor ego вжеж добросовісно залягає спати мов до весни, або щонайменш до завершення сього сезону, аранжованого рамаданськими флейтами, тамтамами Бонема-Бейкера & все ж за менш аніж три години a.e. знову із вами, не в змозі ніц удіяти щодо. Престаріла парочка, в амплуа Верлена й Рембо, із натяком на підтоптаних Ер. де Монтеск’ю та Марселя нашого Пруста, котра в декадентський спосіб поглумлювалася собі, скидає машкари
зненацька обертаючись улюбленцями публічки проф. д-ром Зіґі Фройдом & проф. д-ром, д-ром К.-Ґ.-Юнґом, поплічником у походеньках, тож Боґарт вітально вишкирюється настрічу неочікуваній трансформації, Фройд привітно розмахує білою панамкою, з якої випурхує теє безсмертне пенсне, Юнґ жеж зіґуючим трохи порухом виловлює артефакт із етеру, маючи твердий зáмір махнути пенсне на той помазок Скліфосовського для гоління, що з експозиції полтавського краєзнавчого поверх забув
тимчасом славетну професуру абордажують зіґфелд ґьолз, запраглі автографів із фіґелями психо~аналітичними, а Тулуз-Лотрек, наступний завсідник, прилаштовується біля Боґарта, витягаючи кишеньковий етюдник, заходиться перемальовувати борсаліно за кефіром & абсентовий виблиск пляшок у барі без дозволу, але та що візьмеш із нього, крім пастелі набору гидотного, тим паче на сцені білява бестія, схожа на Кемерон Діаз, настроєво взявшися до
нев’янyщого шлягеру «Катма щастя», поки віртуальний папір терпить всещозавгодно, без будь-якого ліміту, а це значить, із вами знову незмінно, з облізлою десь~позолотою, софітами, котрі ввімкнулися всупереч законам фізики й приписам електрика, в пику зневірі та профдеформації, вельмишановний бібліоманіяк Просперо, він жеж Санта, він і Фред Гічкок, незрівнянний машиніст κατ`εξοχήν & plus ultra, застигає в позі лелеки, аля Андерсон-Йєн, а ще
сумлінному глядачеві просто в вічі спалахує магній, жадається рейваху, кровиці або томатного соусу, журавлинного морсу на маніжках, або ще драйвовішого неподобства, невже це не вестерн леле, Боґі складає зі своїх великого й решти перстів літеру ı))) барному люстрові, мовляв, будь спок. Опісля чого релаксово добиває свій кефір, розраховується й прощається, власне чому би ні, або ще зовсім не вечір, панí панянки панове, а що вже казати за той бренд нью дей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
онейроліричне
Хамфрі Боґарт, у позачерговій відпустці, розмислюючи, може то вийти в відставку, посиджує за стійкою, під його правицею кефір, перед шуйцею—борсаліно шляхетного ніжно~ сірого відтінку, а в барнім люстрі з краєвидом на заплічний півморок виринають ширяють маячать тусять провальсовують & провалюються в небуття личини, прикметні й маловживані, чи з якимись репліками чи самодостатньо, анікому нема діла, вже так заведено в цьому салуні
Всякий тут при матеріях—текстурах, Майк Гаммер фліртує зі своєю Шарлоттою в процесі жування пересмажених чікенстейків, поцмулюючи сімнадцять-п’ятнадцять, а докуривши останню зі своїх лакіз, намагається виставити на вінстон відсторонено дадаїстського Френка Зеппу, який диригує магічною кажанячою лапкою, котра на ділі запальничка зіппо. Із кожним порухом лапки ще хтось народжується, хтось умирає, хтось знепада в кататонію
Настає час, дзвонять куранти, б’ють дзиґарі, місцевий Сантаклаус у святковому ступорі марить про кельнерку на ймення Офелія, котра за звичкою спливла й не вернулася звідтіль, двоє горилоподібних ґанґстерів у кінотеатральній манері, один при томпсоні, другий при шпалері з восьмигранним стволом, уперто намагаються гопстопнути д-ра Джекіля, який наразі мімікрує в ментальнім розклáді м-ра Гайда, але всіх їх без упину штовхають
Після тяглої трудової неділі, auctor ego вжеж добросовісно залягає спати мов до весни, або щонайменш до завершення сього сезону, аранжованого рамаданськими флейтами, тамтамами Бонема-Бейкера & все ж за менш аніж три години a.e. знову із вами, не в змозі ніц удіяти щодо. Престаріла парочка, в амплуа Верлена й Рембо, із натяком на підтоптаних Ер. де Монтеск’ю та Марселя нашого Пруста, котра в декадентський спосіб поглумлювалася собі, скидає машкари
зненацька обертаючись улюбленцями публічки проф. д-ром Зіґі Фройдом & проф. д-ром, д-ром К.-Ґ.-Юнґом, поплічником у походеньках, тож Боґарт вітально вишкирюється настрічу неочікуваній трансформації, Фройд привітно розмахує білою панамкою, з якої випурхує теє безсмертне пенсне, Юнґ жеж зіґуючим трохи порухом виловлює артефакт із етеру, маючи твердий зáмір махнути пенсне на той помазок Скліфосовського для гоління, що з експозиції полтавського краєзнавчого поверх забув
тимчасом славетну професуру абордажують зіґфелд ґьолз, запраглі автографів із фіґелями психо~аналітичними, а Тулуз-Лотрек, наступний завсідник, прилаштовується біля Боґарта, витягаючи кишеньковий етюдник, заходиться перемальовувати борсаліно за кефіром & абсентовий виблиск пляшок у барі без дозволу, але та що візьмеш із нього, крім пастелі набору гидотного, тим паче на сцені білява бестія, схожа на Кемерон Діаз, настроєво взявшися до
нев’янyщого шлягеру «Катма щастя», поки віртуальний папір терпить всещозавгодно, без будь-якого ліміту, а це значить, із вами знову незмінно, з облізлою десь~позолотою, софітами, котрі ввімкнулися всупереч законам фізики й приписам електрика, в пику зневірі та профдеформації, вельмишановний бібліоманіяк Просперо, він жеж Санта, він і Фред Гічкок, незрівнянний машиніст κατ`εξοχήν & plus ultra, застигає в позі лелеки, аля Андерсон-Йєн, а ще
сумлінному глядачеві просто в вічі спалахує магній, жадається рейваху, кровиці або томатного соусу, журавлинного морсу на маніжках, або ще драйвовішого неподобства, невже це не вестерн леле, Боґі складає зі своїх великого й решти перстів літеру ı))) барному люстрові, мовляв, будь спок. Опісля чого релаксово добиває свій кефір, розраховується й прощається, власне чому би ні, або ще зовсім не вечір, панí панянки панове, а що вже казати за той бренд нью дей
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
