ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.02
16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
2026.10.02
13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
2026.10.02
10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
2026.10.02
06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
2026.10.01
23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
2026.10.01
22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
2026.10.01
21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
2026.10.01
20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
2026.10.01
19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
2026.10.01
19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
2026.10.01
16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
2026.10.01
14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
2026.10.01
12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
2026.10.01
11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
2026.10.01
07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
2026.10.01
06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Вірші
Діалог X * Царівна Мрій *
Сонце Місяць
рибалку з вудкою гойдає місяць
прозорий човен сковзає у тінь
у зачарованому лісі всюдисинь
тут квіти-сни & звірі мов казки
крізь м’яко зблискуюче листя в
півтемряву зникає лицар
на однорогу ніжно-сніжному
& магію змальовує неспішний
химерний майстер зоряних світів
Галина І.
твоя долоня
дерево правічне
загасить сонце - поминальну свічку
що палить будні скривлених світів
приречено тріпочуть чорнопері
у срібній павутині тамплієрів
похмурих павуків-хрестовиків
Сонце Місяць
глибинні спалахи
між стінами покою
щезають у сплетінні рун & знаків
лунким ароматичнім коридором
квітують маки, рута & левкої
за голосами що ясні дзвіночки
любов & смерть блукають над водою
під стелею врочисті зодіаки
’імпровізація...’ (зазначено у ролі)
пекельні вічі стежать за тобою
Галина І.
під стелею врочисті зодіаки
пливуть у ніч
і місяць ніби глечик
пролив на плесо золоту доріжку
згусає в шумовинні красноталь
і дві зорі - прозорі мов кришталь
тобі скотились в ліжко
Сонце Місяць
перецвітає акварель рослин
& кров зо стиснутих садів~судин
дзвенить безоднею
& ліс облудною стіною
замовк довкола вогкої постелі
& все похмурніші пастелі
наближують наближення доби
хто йде сюди?
ЩО йде сюди?
Галина І.
на струнах лісу граєш вічний смуток
вростають сни корінням у стіну
на пуп’янку - сльоза із бурштину
вгортає сутінь
густо пахне рута
Сонце Місяць
прадавній цимбаліст
сріблистий мов сова
мовчить на самоті вслухається із ляком
якась прикмета з кожним нотним знаком
природа снить як сунеться імла
із гілля опадає вогкий лист
шпалери розбухають мов кора
нікого & нічого, мовби гра
зв’ядають квіти.. тліє мряка...
дракон-під-берегом вилазить із кубла
Галина І.
дзвенить луска
завіси ніби крила
у вікна линуть
ніч у спину дише
усі стежки збігаються у тишу
сивіє кущ над яром наче лунь
лискуча зграйка місячних відлунь
тріпоче у волоссі мов рибина
Сонце Місяць
лихі дріади
блискають очима
на смолоскипи вершників брязких
нетопирі потворніші за гріх ~
рятуються небесними шляхами
славетний витязь Казимир
жене у напрямку боліт ~
сафарі на живих мерців
що прикидаються казками
& ягуар ошкірюється вслід
Галина І.
перетікає мла через поріг
колюче гілля в душу цілить
і ягуар із зорями на тілі
згорнувся чорно біля ніг
Сонце Місяць
коли прокинеться
Царівна Мрій
в оточенні мелодій пелюсткових
за межами бентежних таємниць
& сутінкових інфразвуків
коли прочиниться вікно
зі співами птахів дзвінких
у предковічне та казкове
барвисте місто, самоцвітний ліс
усе осяє вищий зміст
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалог X * Царівна Мрій *
Сонце Місяць
рибалку з вудкою гойдає місяць
прозорий човен сковзає у тінь
у зачарованому лісі всюдисинь
тут квіти-сни & звірі мов казки
крізь м’яко зблискуюче листя в
півтемряву зникає лицар
на однорогу ніжно-сніжному
& магію змальовує неспішний
химерний майстер зоряних світів
Галина І.
твоя долоня
дерево правічне
загасить сонце - поминальну свічку
що палить будні скривлених світів
приречено тріпочуть чорнопері
у срібній павутині тамплієрів
похмурих павуків-хрестовиків
Сонце Місяць
глибинні спалахи
між стінами покою
щезають у сплетінні рун & знаків
лунким ароматичнім коридором
квітують маки, рута & левкої
за голосами що ясні дзвіночки
любов & смерть блукають над водою
під стелею врочисті зодіаки
’імпровізація...’ (зазначено у ролі)
пекельні вічі стежать за тобою
Галина І.
під стелею врочисті зодіаки
пливуть у ніч
і місяць ніби глечик
пролив на плесо золоту доріжку
згусає в шумовинні красноталь
і дві зорі - прозорі мов кришталь
тобі скотились в ліжко
Сонце Місяць
перецвітає акварель рослин
& кров зо стиснутих садів~судин
дзвенить безоднею
& ліс облудною стіною
замовк довкола вогкої постелі
& все похмурніші пастелі
наближують наближення доби
хто йде сюди?
ЩО йде сюди?
Галина І.
на струнах лісу граєш вічний смуток
вростають сни корінням у стіну
на пуп’янку - сльоза із бурштину
вгортає сутінь
густо пахне рута
Сонце Місяць
прадавній цимбаліст
сріблистий мов сова
мовчить на самоті вслухається із ляком
якась прикмета з кожним нотним знаком
природа снить як сунеться імла
із гілля опадає вогкий лист
шпалери розбухають мов кора
нікого & нічого, мовби гра
зв’ядають квіти.. тліє мряка...
дракон-під-берегом вилазить із кубла
Галина І.
дзвенить луска
завіси ніби крила
у вікна линуть
ніч у спину дише
усі стежки збігаються у тишу
сивіє кущ над яром наче лунь
лискуча зграйка місячних відлунь
тріпоче у волоссі мов рибина
Сонце Місяць
лихі дріади
блискають очима
на смолоскипи вершників брязких
нетопирі потворніші за гріх ~
рятуються небесними шляхами
славетний витязь Казимир
жене у напрямку боліт ~
сафарі на живих мерців
що прикидаються казками
& ягуар ошкірюється вслід
Галина І.
перетікає мла через поріг
колюче гілля в душу цілить
і ягуар із зорями на тілі
згорнувся чорно біля ніг
Сонце Місяць
коли прокинеться
Царівна Мрій
в оточенні мелодій пелюсткових
за межами бентежних таємниць
& сутінкових інфразвуків
коли прочиниться вікно
зі співами птахів дзвінких
у предковічне та казкове
барвисте місто, самоцвітний ліс
усе осяє вищий зміст
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1134 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1134 seconds