ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.18
04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО
"Слова читайте у ранкових росах,
У кольорі осінньої іржі.
Обходьте стороною безголосих!
Цінуйте слово щирої душі!"
Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови
2026.07.17
21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2026.07.17
18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.
Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.
Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
2026.07.17
16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.
А може піддалася на поталу
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.
А може піддалася на поталу
2026.07.17
16:15
Частина I: Стрибок Закоханого
Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
2026.07.17
13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
2026.07.17
11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
2026.07.17
07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
2026.07.17
06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою
Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
2026.07.17
05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії
Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н
2026.07.16
17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську
2026.07.16
16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
2026.07.16
15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила.
Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе.
Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої
2026.07.16
13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.
Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.
Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,
2026.07.16
13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.
Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.
Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –
2026.07.16
12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Вірші
Діалог X * Царівна Мрій *
Сонце Місяць
рибалку з вудкою гойдає місяць
прозорий човен сковзає у тінь
у зачарованому лісі всюдисинь
тут квіти-сни & звірі мов казки
крізь м’яко зблискуюче листя в
півтемряву зникає лицар
на однорогу ніжно-сніжному
& магію змальовує неспішний
химерний майстер зоряних світів
Галина І.
твоя долоня
дерево правічне
загасить сонце - поминальну свічку
що палить будні скривлених світів
приречено тріпочуть чорнопері
у срібній павутині тамплієрів
похмурих павуків-хрестовиків
Сонце Місяць
глибинні спалахи
між стінами покою
щезають у сплетінні рун & знаків
лунким ароматичнім коридором
квітують маки, рута & левкої
за голосами що ясні дзвіночки
любов & смерть блукають над водою
під стелею врочисті зодіаки
’імпровізація...’ (зазначено у ролі)
пекельні вічі стежать за тобою
Галина І.
під стелею врочисті зодіаки
пливуть у ніч
і місяць ніби глечик
пролив на плесо золоту доріжку
згусає в шумовинні красноталь
і дві зорі - прозорі мов кришталь
тобі скотились в ліжко
Сонце Місяць
перецвітає акварель рослин
& кров зо стиснутих садів~судин
дзвенить безоднею
& ліс облудною стіною
замовк довкола вогкої постелі
& все похмурніші пастелі
наближують наближення доби
хто йде сюди?
ЩО йде сюди?
Галина І.
на струнах лісу граєш вічний смуток
вростають сни корінням у стіну
на пуп’янку - сльоза із бурштину
вгортає сутінь
густо пахне рута
Сонце Місяць
прадавній цимбаліст
сріблистий мов сова
мовчить на самоті вслухається із ляком
якась прикмета з кожним нотним знаком
природа снить як сунеться імла
із гілля опадає вогкий лист
шпалери розбухають мов кора
нікого & нічого, мовби гра
зв’ядають квіти.. тліє мряка...
дракон-під-берегом вилазить із кубла
Галина І.
дзвенить луска
завіси ніби крила
у вікна линуть
ніч у спину дише
усі стежки збігаються у тишу
сивіє кущ над яром наче лунь
лискуча зграйка місячних відлунь
тріпоче у волоссі мов рибина
Сонце Місяць
лихі дріади
блискають очима
на смолоскипи вершників брязких
нетопирі потворніші за гріх ~
рятуються небесними шляхами
славетний витязь Казимир
жене у напрямку боліт ~
сафарі на живих мерців
що прикидаються казками
& ягуар ошкірюється вслід
Галина І.
перетікає мла через поріг
колюче гілля в душу цілить
і ягуар із зорями на тілі
згорнувся чорно біля ніг
Сонце Місяць
коли прокинеться
Царівна Мрій
в оточенні мелодій пелюсткових
за межами бентежних таємниць
& сутінкових інфразвуків
коли прочиниться вікно
зі співами птахів дзвінких
у предковічне та казкове
барвисте місто, самоцвітний ліс
усе осяє вищий зміст
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалог X * Царівна Мрій *
Сонце Місяць
рибалку з вудкою гойдає місяць
прозорий човен сковзає у тінь
у зачарованому лісі всюдисинь
тут квіти-сни & звірі мов казки
крізь м’яко зблискуюче листя в
півтемряву зникає лицар
на однорогу ніжно-сніжному
& магію змальовує неспішний
химерний майстер зоряних світів
Галина І.
твоя долоня
дерево правічне
загасить сонце - поминальну свічку
що палить будні скривлених світів
приречено тріпочуть чорнопері
у срібній павутині тамплієрів
похмурих павуків-хрестовиків
Сонце Місяць
глибинні спалахи
між стінами покою
щезають у сплетінні рун & знаків
лунким ароматичнім коридором
квітують маки, рута & левкої
за голосами що ясні дзвіночки
любов & смерть блукають над водою
під стелею врочисті зодіаки
’імпровізація...’ (зазначено у ролі)
пекельні вічі стежать за тобою
Галина І.
під стелею врочисті зодіаки
пливуть у ніч
і місяць ніби глечик
пролив на плесо золоту доріжку
згусає в шумовинні красноталь
і дві зорі - прозорі мов кришталь
тобі скотились в ліжко
Сонце Місяць
перецвітає акварель рослин
& кров зо стиснутих садів~судин
дзвенить безоднею
& ліс облудною стіною
замовк довкола вогкої постелі
& все похмурніші пастелі
наближують наближення доби
хто йде сюди?
ЩО йде сюди?
Галина І.
на струнах лісу граєш вічний смуток
вростають сни корінням у стіну
на пуп’янку - сльоза із бурштину
вгортає сутінь
густо пахне рута
Сонце Місяць
прадавній цимбаліст
сріблистий мов сова
мовчить на самоті вслухається із ляком
якась прикмета з кожним нотним знаком
природа снить як сунеться імла
із гілля опадає вогкий лист
шпалери розбухають мов кора
нікого & нічого, мовби гра
зв’ядають квіти.. тліє мряка...
дракон-під-берегом вилазить із кубла
Галина І.
дзвенить луска
завіси ніби крила
у вікна линуть
ніч у спину дише
усі стежки збігаються у тишу
сивіє кущ над яром наче лунь
лискуча зграйка місячних відлунь
тріпоче у волоссі мов рибина
Сонце Місяць
лихі дріади
блискають очима
на смолоскипи вершників брязких
нетопирі потворніші за гріх ~
рятуються небесними шляхами
славетний витязь Казимир
жене у напрямку боліт ~
сафарі на живих мерців
що прикидаються казками
& ягуар ошкірюється вслід
Галина І.
перетікає мла через поріг
колюче гілля в душу цілить
і ягуар із зорями на тілі
згорнувся чорно біля ніг
Сонце Місяць
коли прокинеться
Царівна Мрій
в оточенні мелодій пелюсткових
за межами бентежних таємниць
& сутінкових інфразвуків
коли прочиниться вікно
зі співами птахів дзвінких
у предковічне та казкове
барвисте місто, самоцвітний ліс
усе осяє вищий зміст
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2665 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2665 seconds