Усі коментарі - Тетяна Левицька

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-13 01:05:09 ],
на сторінці поезії "Не шукай на стороні" Левицька Тетяна

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-05-14 10:51:19 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Якщо все це у сні, то можливо, а якщо серед білого дня, то неймовірно.
Не знайшов у словнику "скули".

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-14 11:12:45 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Дякую, пане Іване! Скули, є я перевірила і у словнику і у викіпедії. А писалося вночі, не знаю, що найшло!))) Перевтілення!

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-14 21:32:24 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Страшне що пишете.
Це той випадок, коли читач каже, що зачепило.
А мені особисто в той час біля тих віршів було як біля стовпа. Байдуже.
Людина-банан з товстою шкірою.
Страшне що пишете.
Зачепило.
Ю. С.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-14 22:24:13 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Дякую, Юрію! ))) То зачепило, чи байдуже?)))

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-14 22:41:29 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Фінальні рядки були:
"Страшне що пишете.
Зачепило."

Виходить, що так.
Зачепило.

Багато хто не береже свого здоров'я.
Ось як я, наприклад.
Вже людство нашої півкулі вляглося спати, а я - ні. А завтра о шостій прокинуся.
І що, побіжу на спортмайданчик?
Ага.
Аякже.
Хай чекає.
Когось іншого.

І ось так практично у всьому.
Кави? Кави.
Коньяку? Які проблеми. Наливай.

А час іде. І нікому не на користь.

Ось і уявив себе на одрі.
От і зачепило.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-14 22:49:34 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Зрозуміло, Юрію))) ось і на мене інколи находить хандра)))

Коментатор Вікторія Лимар, [ 2019-05-14 23:11:47 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Хандра буває у кожного, але ж має бути промінь світла, який зцілює зранену душу!
Бажаю всім нам, і вам особисто, Таню, гарних, світлих сюжетів, які б пробуджували радість та жагу до життя!
З теплом, Вікторія.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-15 08:44:08 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Дякую, дорога Вікторіє, за побажання! Вам також світлої радощі та щастя!
Сьогодні знову сумний вірш виставила, що поробиш життя складається не тільки з прекрасних моментів!
З теплом душі, Тетяна

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-05-15 10:00:41 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

О, як я тебе розумію, Тетяно...
Чим більше прагнеш до світла, тим частіше тьма атакує...
Я ці страхи переживала і вони теж стали поезією в мене.

Ось наприклад, один з таких

Не списаний аркуш

Не списаний аркуш - не треба й конвертика...
Адреси нема. Текст порву...
Вмираю од страху не в камері смертника,
не в сні, що жахав, - наяву!

Я загнана в кут. Я оточена тінями,
що прагнуть душевних тортур.
Ковтаю сльозу між ослизлими стінами,
вростаю в безвиході мур.

Змирилась... Не прагну ні дива, ні доводів.
Сама собі кат. Без реприз.
Не списаний аркуш... І є час для сповіді.
А потім - угору... чи вниз.

2017

Тримаймося, будьмо сильні!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-15 10:20:47 ],
на сторінці поезії "Душа болить..." Левицька Тетяна

Любове, це вірш крик душі, дякую за нього!
Я обожнюю, коли душа на виворіт, така беззахисна і щира! Обіймаю!

Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2019-05-15 15:45:58 ],
на сторінці поезії "Безпритульна" Левицька Тетяна

Таню, вірш вражаючий, торкає за живе, рве душу. Тобі вдаються ці сюжетні вірші, трагічні людські історії, подібної до тієї, що про голодомор. Здається "Картопелька" називаєтся, якщо не помиляюсь. Пиши їх і далі. Вони очищають людські душі, і наповнюють добром! Це, мабуть, чи не найголовніше завдання літератури!
Вітаю!)))

Коментатор Вікторія Лимар, [ 2019-05-15 21:45:13 ],
на сторінці поезії "Безпритульна" Левицька Тетяна

Сумна, трагічна історія!
На жаль, їх так багато поряд з нами.
Може, завдяки такому проникливому поетичному слову, як у Вас, Таню, на світі з'явиться більше добра і порядності, дуже хочеться в це вірити.
З теплом та побажаннями здоров'я та рівноваги у житті.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-16 07:28:15 ],
на сторінці поезії "Безпритульна" Левицька Тетяна

Дякую, дорогий Ярославе, за відгук! Це історія не вигадана! Намагалася пропустити через себе, тому вийшло щемно! Скільки у світі біди. Дай Боже, щоб таких історій не було!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-16 07:36:08 ],
на сторінці поезії "Безпритульна" Левицька Тетяна

Дякую, дорога Вікторіє! Чіпляють мене такі життєві теми, болісно, трагічні. Деякі мені радять писати про красиве, радісне, звитяжне, натхненне, але чомусь окрім окрилений віршів пишу такі, як оцей, куди дітися, коли сидить у свідомісті болем поки не вискажеш на папері....

Коментатор Ігор Деркач, [ 2019-05-16 09:49:46 ],
на сторінці поезії "Безпритульна" Левицька Тетяна

Це й досі ще є, так само як були і є катівні у ордло. Світ не витирає своє замурзане а то й закривавлене обличчя.

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-05-16 10:24:57 ],
на сторінці поезії "Безпритульна" Левицька Тетяна

Наче й не нова історія, таких багато, на жаль... а вражає до глибини душі...

П.С.
мабуть таки - не привід, а -
привид ходячий

Наступили зими олов'яні хурделиці -
я б наступили замінила на вдаліше,
в укрмові наступають но ногу чиюсь, а зими настають...
можна інше слово підшукати

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-16 11:58:23 ],
на сторінці поезії "Безпритульна" Левицька Тетяна

Так, Пане Ігорю, на жаль, позбутися цього не можемо! Світ не ідеальний і люди теж!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-16 12:00:54 ],
на сторінці поезії "Безпритульна" Левицька Тетяна

Дякую, дорога, Любове, саме так, має і бути!
Русизми намагаюся не використовувати, та ще бувають випадки, коли сприймаєш слово, як українське.

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-05-16 14:56:25 ],
на сторінці поезії "Сердечне" Левицька Тетяна

Це як дует з віршем Ярослава)
Чудово.

якби не мала - якби разом пишеться

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?