Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Тетяна Левицька

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-05 12:03:41 ],
на сторінці поезії     "Веремія"   Левицька Тетяна

Ой, як приємно, дррога! Дуже дякую! З прийдешнім Різдвом тебе, Любочко, і твою родину!
Коментатор Сергій Гупало, [ 2020-01-06 20:12:27 ],
на сторінці поезії     "Дуремар"   Левицька Тетяна

Цікаво, що то за п'явки... Чи доречні вони тутечки?
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-06 20:33:46 ],
на сторінці поезії     "Дуремар"   Левицька Тетяна

П'явки доречні, оскільки головний герой вірша Дуремар)
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-06 20:34:03 ],
на сторінці поезії     "Дуремар"   Левицька Тетяна

Влучно, Тетяно! )
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-06 22:43:25 ],
на сторінці поезії     "Дуремар"   Левицька Тетяна

Дякую, Сергію, назва все пояснює, чи не так?
Зі святом Вас та Вашу родину!)))
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-06 22:44:02 ],
на сторінці поезії     "Дуремар"   Левицька Тетяна

Дякую, дорога Любове, за розуміння!)))
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-06 22:44:29 ],
на сторінці поезії     "Дуремар"   Левицька Тетяна

Дякую! З Різдвом!)))
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2020-01-07 05:56:51 ],
на сторінці поезії     "Довіряй"   Левицька Тетяна

Дуже гарно й глибоко про кохання сказано, особливо в кінцівці вірша! Молодчина, Таню!)))))
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-07 10:01:09 ],
на сторінці поезії     "Довіряй"   Левицька Тетяна

Дякую, дорогий Ярославе, за зворушливі слова і високу оцінку!
Коментатор Олександр Сушко, [ 2020-01-07 18:51:29 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

Зірки - варто взяти в лапки. "Всплакнула" - це калірований кацапізм. Порюмсала, попхекала, пустила слізку - море синонімів.
А сатира з родзинкою.
Коментатор Ігор Деркач, [ 2020-01-07 21:59:27 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

Можна й без кутюр'є ходити по Хрещатику в тих же рептюхах, що й на дачі :))
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-07 23:16:32 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

Дякую, Олександре, навіть не думала, що сплакнула - русизм, плакати є ж? Дякую, за відгук!
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-08 09:21:59 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

Дякую, Ігорю, звичайно, що можна, але чи це гарно, то вже інша справа!))))
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-08 09:41:55 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

)))))
усміхнула


"залатаю лати" - масло масляне

залатати - це поставити латки

знімай штани - попришиваю лати - може так?
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-08 09:51:44 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

ще таке кинулось у вічі:
то він онук чи правнук?

папарації ? папараці

про операції не надто зрозуміло

І він розповідає: "Падаю із ніг,
зірки дістали, чорнороті папараці".
А бабця думає: не приїздив торік,
під небом ночував, скоцюрбився від праці. (є варіанти й інші)
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-08 09:56:42 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

Дякую, дорога Любове!
Залатати - ліквідувати отвори. Так у словнику.
Лати - старий подертий одяг. Тож залатати лати правильно!)))
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-08 10:02:43 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

Так, слушні поради і зауваги, що до правнука.))))
Бабуся глуха, тому їй здалося, що правнуку робили операції. Слово папаріці, схоже на операції, тому так написала, ще подумаю.
Дякую, Любове!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-08 10:17:57 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

щодо самого залатати - жодних претензій)
я говорила стосовно "залатати лати"
та якщо в тебе лати - це не латки, а старий одяг)))
то хай уже :)
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2020-01-08 13:09:50 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

То, що ти маєш на увазі то латки.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-08 13:14:36 ],
на сторінці поезії     "Кутюр'є"   Левицька Тетяна

латка - це зменшене від лата (тому це збиває з пантелику)

ЛАТА 1, и, жін. Те саме, що латка 1. На свиті стільки лат, як на селі хат (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 43); * У порівняннях. Мов лату на латі, На серце печалі нашили літа (Тарас Шевченко, I, 1951, 282);
// перен. Про старий, латаний одяг. І всі молоді, як перемиті, і всі — хоч часом прикриті і латами, пригнічені нуждою, — а з гарячим завзяттям у серці (Панас Мирний, I, 1954, 347); Одягнений у діри й лати, Спітнілий, темний, як земля, Ти усміхаєшся, мулате, Прибульцям хтозна-відкіля (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 99).
♦ Лата на латі: а) про дуже старий, латаний одяг. Грицькова жилетка — лата на латі (Борис Грінченко, II, 1963, 353); б) про надзвичайну бідність, злидні. І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Тарас Шевченко, I, 1951, 112).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 453.
1   ...   151   152   153   154   155   156   157   158   159   ...   257