Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Світлана Майя Залізняк
Лавреатка Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2022 рік) за вагоме зібрання творів "Птахокардія".










Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ракета вбила немовля
    Життя тривало дві доби.
    Не чув той хлопчик "люлі-люлі",
  •   Гра слів
    торбинка для липи
    мішечки для глоду
  •   Ми переможемо!
    Прем"єра пісні. Автор українського тексту я.
  •   І немає віщувань, гідних цвіркуна
    Цвіркун - посередник
    поміж буянням і зачахлістю -
  •   Липневе
    Відцвітання троянд...
    Всім - привіт! - мимоходом.
  •   Градієнт потенціалу
    Градієнт потенціалу
  •   Сирена у віночку
    Тихенькі жіночки, мереживні сап'янці...
    На них ніхто не кине петарди, сірника,
  •   Вино із апельсинів
    Лишаю для гарного настрою. Слухайте.
  •   Порфірне
    Усе врівноважиться: злети, падіння...
    На пандусі ниций застиг - пожаліти?
  •   Про ауру та псячу арію
    На фейсбуці чимало сторінок, де поезія чи вірші. Є цікава група "Поезія щодня".
    Там відбір, пильний модератор, не допускаються до публікацій пасквілі, образи.
  •   Обсіли метелики. Біло...
    Поезія - плин монологів,
    плетіння єдвабів-шовків.
  •   Із ніші мовлене
    Премійованих - тьма...
    "Долучайся... - шептав міхоноша. -
  •   Різдво
    Поезія звучала в ефірі "Українського радіо", канал "Культура"
  •   Час аберацій
    Повз абортарії, мерії, храми
    Кроком непевним, а часом лунким,
  •   Ок-ре-мо
    Ок-ре-мо
  •   Сонячно дивлюся...
    Сонячно дивлюся, або За правдолюбство - заклики "до стовпа ганьби"...
  •   Карантинний автор діє
    Шановний пане Ляшкевичу, то Сушко відправлений у карантин? Відлучений від сайту на місяць? Напівміри лише наснажують упирячу натуру. Ви триматимете Сушка на сайті - щоб привертати увагу до тліючого ресурсу? Віршики такого штибу вам любі-милі? Непоясненна байдужість чи поблажливість.
  •   Буде просвітлення!
    Серед нікнеймищ та клонів,
    у павутинні ідей,
  •   Між рож
    Людву оглянеш, та й у ліс -
    там ще пташино.
  •   Самість
    Макарони - на вуха - зі слоїка "Вчора",
    Курс на поле, де хитрі гравчині, базіки.
  •   Тема
    Не має стара гаманця,
    купюри затиснені, м'яті.
  •   Дотично
    Течії підводні, рифи голубі.
    Що Нептун готує - знаєш далебі.
  •   Передосінь
    Зело цинічності повзе і кровоточить.
    Новини - горобчачі та сорочі.
  •   Про сад любові
    Муж писав про любов шалену,
    від повторів товстіли файли.
  •   Між акул
    Панно Фальшивосте, мій дебаркадер
    плине за буй - між акул і дельфі...
  •   Зайве...
    І нашим, і вашим...
    Ластата лисиця
  •   Морозивне
    Стрічають лицарів красунечки чи ні...
    Кохаються до шлюбу, знято шори.
  •   Вольне
    Йшла проява полем:
    випхали із хат.
  •   Чоколядне
    ...а людці шукають сонця -
    і несуть петарди, чад...
  •   А в мене сонця-океани...
    Варани - місцеві, приїжджі.
    Канапки на таці травистій.
  •   Іронічно-тропічне
    Ще не бачу таємної кнопки.
    Викликати спецназівців - зась.
  •   Заліанне
    А брехня не куля і не меч -
    змій лускатий, з-за ліани виліз.
  •   Окремішня
    ...ця наповненість має дзеркала і шлюз.
    Десь обшмульгані двері, бенкетки, завіси.
  •   Мерехтинки
    Дощ пройшов. Змивав пюпітри,
    ветхі рядна, пил з макітри...
  •   Горішнє
    Хто замовив, а хто вбиватиме -
    нам однаково, орле білий.
  •   На піску
    Викидалися на берег
    з океану слів кити.
  •   Словесний мус
    Знову палити крила
    вийшли шереги зла.
  •   Макове
    Я сипала мак із голівки сухої...
    Долоня дитяча і трішки спітніла.
  •   Acta est fabula
    У лабіринті снив, у Пслі
    твоє плахіття пурпурове.
  •   Вічна тема
    Ти бачиш яв крізь вітражі.
    Ще рік чи десять... Вабна юнко,
  •   Не збагнути
    Ні, не дзвонила тобі, не писала.
    Просто зустріла в диму на пероні.
  •   Незнайомка
    Увечері над ресторанами
    густіє вариво задух...
  •   Яготинський блюз
    Павук виноградний спустився на м'яту,
    хитнув крапелини, скінчилася нитка.
  •   Ave!
    Впавши, зірви подорожник -
    і розітри, приклади.
  •   Шумовиння
    Я не прийшла у твій лункий гарем -
    Чекати ночі на тафті червоній.
  •   Неоднозначно
    - Ви одружений?
    - Та не дуже... -
  •   लक्ष्मी
    Богиня Лакшмі шептала злісно:
    "Не ті обрала виделку, пісню.
  •   Півонія
    Жіночка-півонія
    не зів'яла, ні.
  •   Липневе
    Дивлюся на літери... хвиля вагання.
    Адресу віднайдено - можна б листівку...
  •   Інакша
    Майя - богиня весни, а значить, молодості.
  •   О, дні мої...
    О, дні мої без майбуття!
    Вчуваю зраду в кожнім слові.
  •   Леле...
    Вкотре пташині гнізда їстиму після чаю.
    Бганок не бачу зранку, молодо-яро... кайф!
  •   Соло
    Мій аксолотль сумує серед слів...
    на мушлю ліг, висотує проміння.
  •   І фіолетово, й матово...
    Тішу сім'ю та радую,
    Барву люблю зелену.
  •   Хронофагія
    Хронофагія (остаточний варіант)
  •   Хто б його...
    Віршоробний онанізм.
    Хоч сухенькі пледик, майка,
  •   Рахманно
    Серфінгуємо, бо хвилі
    підхопили з верболозів...
  •   Лиманне
    Креативною бути посміла.
    Йду, дратую нехлюй, індиків...
  •   Попурі
    У Монако ліпше...
    Тут - ковтьоби, дим...
  •   Надвечірнє
    Кориця дзуміла, жалілась на мужа,
    зриваючи чайні троянди на зиму:
  •   Блеф-кухар
    Лікував від гарного смаку.
    Тьменна ресторацій при дорозі.
  •   Про мачо на мачті
    У Жори відсутні дзеркальні нейрони,
    бракує емпатії... Кілька емоцій:
  •   Медитативне
    Від хмари до хмари - драбинки хитляві.
    Залізла малеча на яблуньку, явір.
  •   Камедетеча
    У передгроззя вишні гомонять.
    Повчора чула шелестку розмову.
  •   Сухо про мокре
    У клініці обслизли шиби, двері.
    Лікує Дуремар до забуття.
  •   Пульсую...
    Влетіла скабкою в мізки - і нию гостро.
    Я на оціночній межі - Діана Шоста.
  •   Зіркове
    Коли знайомець лізе у багно,
    порушує табличні заборони,
  •   Треба ж...
    Я назвала бевзя козлом,
    вельми соромно: треба ж цапом.
  •   Узагальнення
    Чудна весна-любов: мана маною.
    Співали горобці над бузиною.
  •   Карамельно
    Ще не бачу сенсу в переїзді за...
    На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
  •   Про тусування і просування творчого продукту
    Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
    Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
  •   Споришно
    У таланту немає віку.
    Безталання хитке, старе.
  •   Рядочком
    відкриєш сонно хвіртку осонцений прибій
    гімнастки на дельфінах у димці голубій
  •   Мармелад
    Ольга Петрівна із серіалу
    ходить у блузці аля Кармен.
  •   Тим часом...
    Сиділа жінка - і скучала,
    чай заварила, налила.
  •   Вино із апельсинів
    автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
    автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК
  •   Здаля
    Їм на двері - вони у вікна.
    "...ось дивися, тобі - ізнов...
  •   Міраж
    Хочу ліній нейтралітету -
    а не чварних рядна, ковша.
  •   Крізь жалюзі
    А щоб пірнути в пінне море -
    помацай, кажуть мудрі, дно.
  •   Виломи... латання...
    Мудрощів би всім... Наливайте з діжки!
    Запустіть модерні, ярі двигуни.
  •   Під бантик...
    Лад буває лише в раю,
    там немає заміни Єві.
  •   Беліссімо
    Кекси медові, третина банана,
    склянка цикорію... і голоднеча.
  •   Укотре...
    "Як же ми?.." - нашіптує художник.
    Приблукав укотре, обійма.
  •   Вище
    Трохи правди в оман заміс
    не завадить,
  •   Добранічне
    пісок перестрибни – і світлотіней повен
    із марева пізнань спливе бурштинний ліс
  •   Усе - для малюка...
    Людське дитя - беззахисне, дрібне -
    Учора народилося по зливі.
  •   А ти не виходь із кімнати
    А ти не виходь із кімнати, не роби дурниці.
    Навіщо буднє сонце? Є ж цигарки на полиці.
  •   Вірші - пагоди
    Гнат волає зі шпарки: "...в окопи!";
    критикує сусідського сина,
  •   В селі Господь живе...
    В селі Господь живе не по кутках,
    Як думають насмішники, а всюди.
  •   Кантабіле
    Молюском пірнаю у тишу – індигову, плинну...
    Там жорна зірок мушлю тіла на порох зітруть...
  •   Пацифістське-3
    З концертами на фронт... Цукерки, автомати...
    А там - голодний вишкір недружньої товпи,
  •   День Перемоги
    Ярами бурими, гнідими
    Тумани впали, поповзли,
  •   І знову ти зайвий...
    Дай же їй тиждень - приходити в себе,
    хай потьмяніють кармінні вітрила.
  •   Чесно
    Не варто мати учня. По вині
    енергію вичавлює в долоні...
  •   Про голодну кішку
    Употужню силу волі.
    Зазирає літо в шибу...
  •   Мушлі розкрито
    Вирви у кармі: образи та кпини.
    Образ тьмяніє. А скільки лих буде?
  •   Пилок проминання
    А море виштовхує весла, віншує живих...
    Ростеш між острижених туй, голубих кипарисів.
  •   Ассоль
    Соки носила синові,
    Що на морській косі.
  •   Вечір життєвих історій
    В'януть букетики, лиця,
    аркуші рвуться - на ві...
  •   По...ле...тіла....
    Він забрав-таки у Щастя...
    Полетіла - не забута!
  •   Усерйоз
    Поїхала жінка далеко -
    і тужить за горами, за...
  •   Повірмо...
    Надія на янгола, трішки - на пана...
    Хіба поведенція Долі погана?
  •   ???
    Ява: моральний зсув чи перспектива скону...
    Чвалав - підперти - Ох... Сороки - в оборону.
  •   Жінка в пісках
    Є художник моторний - віхтем
    намалює оте й оце.
  •   ...про свято
    Діряві джинси, пейсаті боси...
    Тут українці чи малороси?
  •   Туман яром
    Тасування, міазми, безпредметні дебати...
    Опоненти зійшлися - куш уваги зірвати.
  •   Метушіння... баласти...
    Оті, що здають, наговорюють лишку,
    гортають щодення заплямлену книжку,
  •   Навмання
    Мене підранено.
    Ця куля - навмання...
  •   Тверезо
    Перефарбується сіре і жовте,
    злине поземне, утоптане в гальку...
  •   Плинно
    Крик волаючих у пустелі
    накладається на карамелі,
  •   Трави зім'ято...
    Не зупинити - гарцює пегасся...
    Баєчка млява старому вдалася.
  •   Срібним піском
    Світ перевернутий. Вгору долоні...
    Знову штормило - і мушлі розкриті.
  •   ***
    Снилося дівчатко з песиком ласкавим,
    на сукенці - коник, сонечко дрібне.
  •   Диптих без назви
    Кажуть хлопчині: "Ти смілий, геройський...".
    Тато лишає в ріці - випливати.
  •   Зайчик утік...
    Заєць-пустунчик на стежці широкій:
    цілиться лисці в запалене око,
  •   Інтуїтивне
    Озвалася, а мовчечки б - мудріше...
    Іти по стежці, гнати жабенят,
  •   Про усіляке
    Епічне засмічення мозку.
    Заварено з жабкою чай...
  •   Між віршами-ретортами
    Дарує жінка сонечко -
    засліплює... З кута
  •   Тримай...ся
    Нікому не пиши про партитуру й голос.
    Довкола тьмуща метрів, шипіння, рейвах, свист.
  •   Складне усе...
    Пошана трансформується в злобу -
    і множаться образливі текстульки.
  •   Вільготно
    ...зі сцени у шпарину штовха мене дівчисько,
    повчає бути нижчою за шавку і бика.
  •   Модус
    Плела розкрилена відьмиця...
    Любов до слова - мов каприз.
  •   Про наське
    Коли помре останній носоріг,
    поскачуть за Пристроми антилопи,
  •   Загалом
    Усі оці нестерпні люди
    Несуть закони, іскри, сіті.
  •   Все відомо...
    ...балерина зламала ногу.
    Із автівок летять (овва!!!)
  •   Чайок із липою
    А Підлість буває красивою.
    Шляхетно бере попід руку,
  •   Прошу захисту Редакції Майстерень
    На цьому сайті я з 2009 року. Ні клонів, ні нікеймів я не заводила. Редакція майстерень бачить, з якої адреси відправляються тексти.
    Вгамуйте О. Сушка. Піарити цього автора не маю потреби і бажаня, заблокувала і запропонувала вкотре нейтралітет. Як кажуть, феншуй із ним))). Посміхаюся.
  •   Гідно
    Якщо схиляє до найнижчих
    вчорашній друг у негліже,
  •   Циркулем модерним
    Дружба - листя жухле.
    Чим гребти у даль?
  •   Революція гідності на ПМ - чи бути їй?
    Називаючи автора "шановним", скажіть: чи шануються на сайті інші? Відомі, знані, з доробком, який має розголос, регалії...
    Зокрема, я, Л.Бенедишин, Я. Чорногуз?
  •   Пихатість
    Гоноровитість неприємна риса. Це мені ще з дитинства пояснила нянечка в дитячому садку. Більш грубимими словами. Нам в дистсадку виделок не давали. Лише алюмінієві ложки. Чи то не бажали мити, чи боялися, що ми повиколюємо один одному очі.
  •   Змія на колечко...
    Хто не обпікався полум'ям зеленим?
    - ти най... най... найліпша... -
  •   Про захоплення і зраду
    Переклала текст, надісланий мені приватно.
  •   Волоконце втіхи
    Сумочки жіночі... акції-приваби.
    Так, зелену хочу: листя і кульбаби.
  •   Містечковий сюр
    Набубнявів бузочок... весна.
    Ген верблюди пливуть - до Сахари...
  •   Диптих про мінливість
    Розлад особистості: полум'я і лід.
    Наближайся, грійся... таці - на шматочки.
  •   Свіжокавне
    Гадання на кавовій гущі
    осилила - знаю, що нині.
  •   Зачиняючи двері...
    Я не вельми жалкую, що залишаю сайт. У моєму віці і статусі перебувати тут можна лише за умови підтримки адміністрації.
  •   Бісерно
    Друзі пішли за вітром:
    винні туман і мряка...
  •   А сонце літнє...
    Бува - купляє книгу дурень,
    бо десь гортають і беруть...
  •   До уваги Редакції Майстерень
    Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
    Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
  •   Про читачів
    - Читач, знай, буває різним...
    - Красивим, поганим, грізним?
  •   Нута
    ...віяло пальмове....
    сонячний вітер...
  •   Коронне
    Гостеві настрій погіршити легко:
    варто вказати на огріх... "Дошкульно!" -
  •   Барви блякнуть...
    Жінка - маківка на вітрі,
    барви блякнуть у палітрі,
  •   Пінне панно
    Не встрягатиму в халепи,
    бо не йде ніхто
  •   Щодення осонцене
    Закон бумеранга - в любові, у праві.
    Григорій завдячує генами Саві.
  •   Рахманно
    Просію літери чужі,
    свої - прозоро-чисті.
  •   Ранок
    Плач, погрожуй, проси,
    кекси печи, наснажуй...
  •   Самість
    Хочу хатинку дивну,
    коника, трійко овець.
  •   Запис пісні
    Переклад пісні для мюзиклу. Запис у студії.
    Виконує Ігор Деменчук.
  •   Снігова куля
    Вдягла сережки-зайчики:
    енергії ловці.
  •   Свічу...
    Ні голосу в текстах, ні музики... регіт...
    Овальні м'ячі - напівздуті. Це - регбі.
  •   Відпливла
    Висисає дрібнота по крапельці хист.
    Хоче міці комар, і знеболення зайве.
  •   Сонячно дивлюся...
    http://maysterni.com/user.php?id=8483&t=4&type=2
    Блакитна королівська кров - єдиний вірш
  •   Дрібно
    Імітації дружби, інтелекту, брусниці...
    Десь чаяться хороші, заморочують ниці.
  •   Лев`ячі алгоритми
    Не личить левиці ловити форелі.
    Із прихистку вийшла.
  •   Вірш із кепі
    Красиво плине жінка,
    дитинка-херувим.
  •   Радій...
    А правда у вічі - завжди моветон.
    Мовчи у хустинку чи шнапс - велемудро,
  •   Різдво
    І знов надію людство бачить.
    Охвітне свято, біла вись...
  •   Стерео
    Десь у Плеромі тихо та огрійно...
    Немає конкуренції, війни.
  •   Дорожнє-не порожнє
    Німби роздаються - просто на порозі.
    Сутенер повії витирає нозі.
  •   На парчі
    Зима кохання.
    Плед, вино...
  •   До уваги адміністрації
    http://maysterni.com/publication.php?id=136837
  •   Жартома
    Не до шмиги нейтралітет...
    Вишкіряє телятко зуби.
  •   Пелех мішури
    Сонце зосеніле. Філігранні крила.
    Дідові Морозу пишуться листи...
  •   Переформатування
    Сніжисто...
    Святково...
  •   На даху
    Марлезонський балет на даху...
    Засинають синиці, німіють.
  •   Канапка
    Негода.
    Весела завія.
  •   Синкопи
    Навіщо базарчики в січні?
    Є сайтики - довговічні.
  •   Циркове
    Я виходила там на біс,
    розсипала перлини чорні...
  •   Фрагмент творчого вечора
    Київ, НСПУ, 2017 рік.
    Я та Ірина Кримська-Лузанчук (Українське радіо, канал "Культура")
  •   Поїдемо...
    Поїдемо в Кампобассо -
    так схоже на Ялту прамісто.
  •   Замовити зібрання творів
    Замовити-придбати зібрання творів - 600 сторінок (поезія, переклади з Анни Ахматової, Ольги Берггольц, Вероніки Доліної, Марини Матвєєвої, Йосипа Бродського, Сухбата Афлатуні, Станіслава Бєльського, Олега Чабана, Івана Буніна, Тетяни Селіванчик, Вадима Друзя, Рабіндраната Тагора, Аліни Остафійчук, Євгенії Більченко, Ірини Суботіної, Людмили Нестулі, Олександра Твардовського, мала проза).
    Ціна 150 гривень, писати в коментарі, у чат-приват чи
  •   Тиша... морозець...
    Хочеться приємностей, шани - за життя.
    А нечема тужиться: "Ти - ніхто, затям...
  •   Із веремії
    Чакра любові - яскрава, зелена.
    Внук Епікура читає, що в мене...
  •   Нарцисичне
    Розцвів нарцис у авторськім єстві.
    Стеблом повзе комашка величава.
  •   Вище за трави
    Сон...
    піднімаюся вище за трави.
  •   Зима
    Амур задуб на дереві... Зима.
    Стріла примерзла кінчиком до шиби.
  •   То хміль, то плющик
    То хміль, то плющик...
  •   Із лементу
    Із лементу
  •   Долюляю сокровенне...
    Що сьогодні - добрі справи?
    Відкидання спаму-бруду...
  •   Дитинне
    Землетроща стихла. Злиньте, дельтаплани.
    Порвані нарешті ланцюги-кайдани.
  •   За тлінне...
    ...бувають ексцеси - не знаєш, як діять.
    Брехня, звинувачення, скабки на віях...
  •   Крізь пущі...
    Дивують картини, сніг,
    особи - моральні... анти...
  •   І сумувать не хочеться
    Пливу собі тихесенько... А поряд батискафи...
    Кричать малеча, гіди. Зображення - хить-хить...
  •   Безадресне
    Не розумію тих страждалиць...
    Стоять - як вази - край вікна.
  •   Триптих-мінор
    Дивних історій - снопи -
    Посеред кави і рому.
  •   Запитання щодо
    Мене цікавить: чому мій рейтинг відучора упав на кілька позицій - без оцінок, без коментарів...
    Як таке може бути?
  •   Акорди
    Стеле весна килимки.
    Осінь бреде ваговита...
  •   Міражі-тумани
    Амбіційна шкварка, мисленевий іній...
    Розглядаю ніші. Край прослав-спокус.
  •   Розумію-знаю
    "Напишіть про мене..." - смиче нить Клариса.
    Потяг пролітає тиху Березань.
  •   Від себе
    Автобусні тури в Париж...
    та послуга вкотре - ведмежа:
  •   Забудеш...
    Вернулась у шори надійні
    красунечка в стилі Жаклін.
  •   Нетутешність
    Хтось музику для серця написав.
    Мазюкав акварелями синочок...
  •   Хвильне
    Офіційні версії, віяла чуток...
    Крокодили - ридма... і фламінго змок.
  •   Риторичне
    ...і ніхто не застрахований
    від теракту серед зла.
  •   Проходять жінки...
    Затягнуті у корсети -
    на фоні ножів та кіс -
  •   Слухай музику, що вище...
    Поетичні балалайки
    виграють... за сотні лайків...
  •   Перелітне
    Збиваються горобчики у стаю.
    Шукала в липні феніксів, орлів.
  •   Млинок
    Здається, ще недавно
    із мамою - кудись...
  •   Стежка-нитка
    Мервін смиче - хоче в друзі:
    чоловік у хакі, зрілий.
  •   Роззирайся, душе...
    Підіб'ють стоноги - упаде колос.
    Глиняні кавалки визбирай на тацю,
  •   А я лечу...
    В рань бачила Телесика,
    за Миргородом став.
  •   Презентація альманаху
    Літературна агенція "Зілля"
    23 год ·
  •   Нішеве
    Поезіє вищої ліги!
    Зачисли до зрілих, незлих.
  •   Настрій
    Стомлені, замилені очі Доброти.
    Релаксуй - муркочуть пуми і коти.
  •   Зоряне
    Занадто доброю - не варто...
    Чуже багаття джерґотить.
  •   Transitum
    Любити цей світ навчуся.
    Забуду лавровий Крим.
  •   Мандраж
    Вірші теж бувають отакими...
    В руки бридко взяти - а дають.
  •   Вересневий блюз
    Просить - українською - дядечко на милицях.
    Продавчиня "грівночку" вимагає... шок.
  •   Дюни
    ...учора похвалила щира пані:
    "Яка туніка дивна! Ви - краса..."...
  •   Мотив
    Не бояться душі перельотів,
    я збігаю з трапа - ні-ні-ні.
  •   Котяча тема
    Кавуновий котик.
    Смуги - диво з див...
  •   Щасливість
    Малюй не тату - щасливість.
    Хай вірять у барви ті...
  •   Сінема. Осінь
    На клечанні висхлому - дині.
    Колода зуміла пливти.
  •   Як тебе звати...
    Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
    Погляди зваби - між ребер баранячих.
  •   І точка
    Він дарував мені грибочки,
    в осоті-липні розшукав.
  •   А літер доста...
    Наснився лан... свинцева хата...
    Іду... твереза голова...
  •   Кожному - своє
    Музам - обітниці, туш, компліменти.
    Соколам - небо живильне, високе.
  •   Всі слова - на вітер...
    Мідна маска лицеміра,
    цяточки на носі.
  •   Душа - в чеканні
    Щаслива жінка, не красуня -
    а розпромінене лице.
  •   Погідно
    Лубочно малює каскади асан,
    описує жіночки охи та ахи.
  •   Хараман
    Муза - це не муха...
    Діва-хараман...
  •   Осінь
    Вічний Мелькіадес ходить між дворами,
    пропонує сито у зірках для мами,
  •   Пригода
    Прощавай, кукурудзяне поле!
    Я лишився в столиці на ніч.
  •   Двоє... або пожежа у крові
    Дві комети: Нурієв і Брун,
    дикий норов і холодність датська.
  •   Тут
    Бігає Артьомка, син Нікіти,
    лементить російською...
  •   Про дрібне
    Привезли квасолю бабці лисуватій,
    миску підставляють: лущ, співай, живи!
  •   Але...
    Хорошою бути - мовчати повсюд:
    у черзі, де кпини і рейвах,
  •   Малюнок білим олівцем
    Йде Пилип із конопель:
    "Я навчу, як жити.
  •   Буденне
    Мирослава під чорним кедром
    зранку мріє: піти б за Педро...
  •   Килимками...
    Килимками календула чи нагідки - як для кого...
    Абрикос наш понівечив дядько - зальотний прогрес.
  •   Видива Попелюшки
    Сироп словесний злизуй, не минай,
    хвали котів, погладь безкрилі плечі.
  •   Портретне
    Конгломерат - в одній особі:
    десятки рис. Хапай! бери!
  •   Як тебе звати...
    Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
    Погляди зваби - між ребер баранячих.
  •   Світу - мир!
    Хочу миру - не війнушки.
    Затихають крупорушки,
  •   Ми -Україна
    Я розглядаю сукню "Манола"...
    Муза у дощ розманіжена, гола.
  •   Ілюзіон
    ...а щастя - відсутність горя.
    Біжи... виринай на біс.
  •   Зорі...ожина...опіки...
    Вирізьбиш десь на камені
    (кайла пливуть - бери)
  •   Сій-не сій...
    Жінки в перуках. Липень. Спітнілі дідугани...
    Сиджу на лаві скраю, а музика гримить.
  •   Чужа
    Даруй не дошкульність, а лілії,
    і мовкни, гортай сторінки.
  •   Не сама
    Жінка-відьма, звабна краля.
    Лет від льохи до рояля,
  •   Терпко
    Нема корони - то чужу хапай!
    Друзяки сіли... закурили. Вечір.
  •   Ар-деко
    Натуральний опал? імітація.
    В колі - пеппі, паяци та грації.
  •   Бриніла музика в саду...
    Озвучена поезія, переклад із Анни Ахматової
  •   Слугуй красі
    Пора цвітіння днина... двадцять сім,
    а далі - зів'ядання, биті дзбани.
  •   Хто тут - за мною...
    Вчуся - й чутки сортувати, і речі,
    піцу пекти, красивішу за римську.
  •   Морське
    Риба-клоун - край анемони.
    Так і ти біля мене - друг...
  •   Шале
    Приклади гінким подорожником,
    шепочи: "Не для всіх... о ні"...
  •   Везуть дари
    Жертовна зона розрослась...
    Тебе спонукують до вчинку.
  •   Естамп
    Чистиш рибу зраночку -
    сім котів...
  •   Змітаю попіл...
    Словесну воду перекрито.
    Стікає сива гіркота...
  •   А я інакша...
    Її мужчинка - явно не Делон.
    Чуприни залишки, побабчене обличчя.
  •   Про чуже
    Кинута дружина заколише кицю...
    Муж пішов до юнки - це наснажно й ницо.
  •   Я - вільна
    Діагнози - на обличчі
    Землячка тупа за край.
  •   І якось...
    Я знаю шалені місця... -
    сказало телятко тигру.
  •   Про звичайне
    ...не люблю мужчин-кабаноссі
    з папіломкою щастя на носі,
  •   Ступінчасто
    Ніхто не примусить хитати латаття,
    в заплаву чорнильну закинувши вудку.
  •   Щаслива
    ...чи винна вона, що привабило тіло,
    а дзеркальце-свято "бери!" миготіло...
  •   Крізь бінокль голубий...
    Заболочений ліс...
    І криничка чистенька - як диво.
  •   Стан нерішучості
    Як цуцик, побитий не вперше,
    стояв біля брами піїт.
  •   Невизначеність
    Шукаються вільні вуха, кодоли, які пов'яжуть.
    Кого в час руйнацій слухать? У пазусі Правди - сажа.
  •   Лови...
    У неї - павук на боці.
    А в нього сонет Шекспіра.
  •   Бджолине
    Подаруєш вазу "Лола"...
    Розіб'ю край тину.
  •   Я занадто...
    Я - вітрильник, ти - підводний човен.
    Спільні хвилі. Плин мій - на маяк.
  •   Взором Шиви
    Це ще не страва - так... словесне вариво.
    Чужий казанчик "буль...".
  •   Попурі
    Тьма-тьменна флюгерів, ловитва тем-вітрів...
    Учора - захват.
  •   Сімсота...
    Книга розгорнута. Муки ґаздині:
    що я відкрила? Писала ж людині.
  •   Етер
    Делікатний театр самоти.
    Пил - за віяла, виломи, брами...
  •   миттєве й вічне
    морквяна поволока небес
    ампутована зона чаес
  •   Текуче
    ...а дні текучі - хвильне молоко,
    їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
  •   Про мороки над мокко
    Замовлю квиток у Теплівку,
    там гуси на вигоні, джміль.
  •   Ще...ми...
    Фото - на згадку - обрамлене мохом.
    Хто не повірить - покажемо Вчора.
  •   Із галереї образів
    А Цицерон оспівує цицьки,
    між без'язиких розсипає перли.
  •   Дражливий диптих про Хому
    Грає синє сусло...
    Повна бодня... піна.
  •   Ба...тут
    Я не здатна розуміти війни.
    І не треба тицяти у лоб.
  •   Про наське
    Ординарна кава, гам людви, Хрещатик...
    Зґвалтування, вбивства... Треба все прощати?
  •   Що далі?
    Роззираюсь... Оті, що нявчали,
    зупиняли "та слава - це пил",
  •   Складноцвіто
    Чуприна голубава. "Намажу гелем!.." - окрик.
    Стоїть осот-хлопчина, лякає гультіпак.
  •   Триптих
    Я не знала, що можна у млості "займатися сексом"...
    і любила красиво (наївна...) Вітриська в зелених житах.
  •   Пастель
    На межці розлучення Клим і Психея.
    Аматори пишуть сонети, есеї,
  •   Каюся...
    Люди зубожілі, взори злі, неситі.
    Швендяння... валізи... брудно, бо "апрєль".
  •   Село
    ...берег підсвідомості...
    звомплена кора.
  •   Про інтимне
    Палкий Вінченцо ллє мерло, сироп.
    Свої чоловіки обходять: пава...
  •   ОбразОК
    Кожушок залатаний... капелюшка... Пані!
    Пенсія мізерна, в доньки - МДП.
  •   Медитативне
    ...де сховатися від землетрощі,
    від боїв за копалини, мідь?
  •   Календи
    О, скільки янголів запінених...
    Слова-прокляття на вустах.
  •   Ниті сріблясті
    Штучне у йогурті, винах, натурі...
    Дружба - загусник, єхидство і кпини.
  •   Метелик на шторі
    По шкірі - дотично...
    Палити не можеш.
  •   Фантазія буйна
    ...а їм би на мамонтів... може, у поле...
    Віршують "за сорок" мужчини про голе,
  •   Злети... запливи...
    Це кроки іуди, підлеслива мова,
    візитки на стіл, а срібляник на діжку.
  •   Меле вітряк...
    Гамірно, тісно у нашому домі.
    Злі, заклопотані, малознайомі...
  •   Про жабку
    Жаба душевна зіперлась на ряску,
    перечитала поезію, казку...
  •   Щастя
    Щось його мало в чарунках, у генах.
    Всюди ковтьоби, агітки, знамена.
  •   Між точок
    Материнська любов - пуповинна, пророча -
    знайде місце безпечне, закріпить між точок.
  •   Радіопередача
    Українське радіо, канал "Культура".
    Прозвучала передача, запис доступний.
  •   Статика
    Зоряний час посередності.
    Всюди шпарини, ходи.
  •   Кружля...даленіє...
    Знущання із мовоньки, ляпсуси-хиби...
    Та ліпше б насмажили чипсів чи риби.
  •   Передвесняне
    Люди упевнені - прощені.
    Гайда на ринг... чи війну.
  •   Березневе
    Місто - замурзаний пес,
    Фантики, листя - на лапах.
  •   Парфе
    І що б то означало, пробі...
    Тулився не будь-хто - Тарас.
  •   Самість
    Кон'юнктурне писати - зась.
    Підтанцьовки під реп, гобої...
  •   Цирк... халабуди...
    Прірва між товпами, стіл між святими.
    Цирк... халабуди...
  •   Поезія згубила камертон...
    Поезія згубила камертон.
    Хтось диригує ліктями й коліном.
  •   Із-під голки...
    Віртуальне щастя, дітлахи, мороки,
    зебри, сонм ломбардів, сонячні вітри...
  •   Мовчання ягнят
    Вутлий лис, товстенький кролик
    малювали цебра, шполу...
  •   Намисли
    Може, Редакція Майстерень зазирне сюди
    http://maysterni.com/publication.php?id=131432
  •   Муза не винна
    Солома, шовк, щириця -
    У віршику Петра.
  •   Ментальне
    Легковірні українці,
    розпорошені аж-аж...
  •   Удвох
    Екстазні місяці...
    Кружляння... завірюха...
  •   А мова рідна...
    До Дня рідної мови.
  •   Сію-вію...
    Слово-екстазі... пріла полова...
    Роззираюся. Маски... юрма.
  •   Дилеми
    "Стоїть бабуся, дивиться на хату"
  •   Перелітній
    Пиши, красуне, вірші хтось оцінить.
    І видасть книгу, понесе у млу.
  •   Сумбур
    Забіг закоханих по набережній... Гам...
    На фініші - серця, порив на старті.
  •   За крок до...
    Наснився лабіринт... І муж пішов.
    Оксана дивувалася - послухав...
  •   Гамаюн, птаха віща
    На плесі нескінченних вод,
    які обарвлює смеркання,
  •   Душа весняна
    Дива - повсюди. Сніг розтав.
    А так учора випав щедро...
  •   З Олександра Блока
    Ніч, вуличка, ліхтар, аптека.
    Світіння вицвілий кармін.
  •   Ти знаєш...
    Ти знаєш (чи так здалося...),
    як Бог відчуває втому,
  •   Крізь шибу
    На першому поверсі просто
    живе продавець корости,
  •   На лезі
    Равлик на лезі.
    Рухатись просто...
  •   Петлі, нетлі...
    Жінка з глини і комишу
    бовваніє... Лечу... спішу.
  •   Нетутешня
    Руйнувала Заздрість ідеали, душі,
    вибивала перли із пустої мушлі,
  •   Зима
    Амур задуб на дереві... Зима.
    Стріла примерзла кінчиком до шиби.
  •   Межінь
    Єхидна слина - для сполуки слів,
    Чуже матюччя, що в борщах не тоне...
  •   Істини хочу і сонця...
    Наводжу коментар клона-ніка, в якому події описані з точністю до навпаки.
    Я завжди полюбляла архаїзми чи маловживані слова. Свобода творчості.
  •   Жаління
    Жаль чорну кішку з притулку,
    трохи - отих, третю стать...
  •   Своя...
    Чарка веселощів - чаю,
    дрібка меліси, гризот.
  •   Серцю - струму!
    Озвучена, проспівана поезія
  •   Проминання
    А Єва ждала чоловіка -
    так неприховано, яскраво...
  •   Обсіли метелики. Біло...
    Поезія - плин монологів,
    плетіння єдвабів-шовків...
  •   Епізоди
    Всюди гідри, лицемірство, тупість.
    Справжньою лишатися чи ні...
  •   Абриси-штрихи
    Хотіла Пава чоловіка нью
    (і визирала, малювала, шила),
  •   Час метання дисків
    Повзуча мімікрія - мов чума.
    Правдивець ухилився, хитре око...
  •   Про житечне
    Світ каже "пробач" - а вина незмірима.
    Такої не можна під каву забути.
  •   Дзен. Дзинь...
    Обставини життя повільно роблять асом.
    Протиснешся крізь дерен, кар'єрний турнікет...
  •   Що ви несли...
    Пасіонарій - завжди в небезпеці.
    Крутяться шавки, хапають за п'яти.
  •   Те, що глибше...
    Призабула, що таке любов...
    Падають каркаси, град, колоси.
  •   Прозоро
    А домінанта котячих -
    вгризтися в горло чи бока.
  •   Над землетрощею
    Маленькі радощі мегажиття.
    Утіхи зримі: полотно, хлібина.
  •   Тривірш без закінчення
    Цяцьки, щаблі, шаблюки - для живих.
    В чистилищі свідоме за...вми...рає...
  •   Зміна течій
    Торік на Ластівчачому гнізді
    освідчився чужий орел - над морем.
  •   Україна пребуде
    Співана поезія
  •   Співана поезія-переклад
    Сотні просьб у коханих одвік...
    З Анни Ахматової.
  •   Співана поезія
    Сонячно дивлюся
  •   Гусне сенс
    ...і знову обливаються бензином,
    і яро протестують... Гусне сенс.
  •   Про сніп
    Гормональне дзеркало тьмяніє.
    Мудрість віднайшла-таки Грааль.
  •   Метелики фантазій
    Війна - мов гра. А скільки ще голів,
    офір у сіті вловиться-поляже?
  •   Намисто пісень
    Запрошую насолодитися!
  •   Камінь лева
    Сігірія-гора, камінь лева.
    Бджіл мільярди.
  •   Тепер...
    Є вовна творча... Торт і кава...
    Ще б снігу - до Нового року.
  •   Птахокардія
    Бажаючим придбати зібрання творів Світлани-Майї Залізняк - поезія, переклади, проза (авторська редакція 2015 року, тверда палітурка, 600 сторінок, видавництво "Сполом", Львів) - писати на пошту:
    zaliznyak-63@ukr.net
  •   Не чамрій
    Яблунева кісточка... Виросте масив.
    Дурень не мудрішає, хто б не попросив.
  •   На буднів батуті
    Любити властиво за вчинки.
    Щасливих ошлюблених мало.
  •   Радіопередача
    За цим посиланням моя сторінка на фейсбуці, там діючий лінк на запис радіопередачі.
  •   Самість
    Жити так - щоб скучали по смерті.
    Бути правильним шкодить аж-аж...
  •   У пошуках оптимізму
    Вірша без драйву не створиш.
    Миру немає ніде.
  •   Над нуртиною
    Усе в тобі: зло, радощі, печаль,
    Полиці, ланцюги, чарунки, стріли...
  •   Гра слів
    Лушпиння, шаради, шатра.
    Виткі лабіринти реалій.
  •   Небайдужо
    Вітровіям перейшла у спадок
    біла хата в дальньому селі.
  •   Селяві
    Вороння розбиває горіхи...
    Шкарлупайки - у жухлій траві.
  •   Ворохобні будні
    Ходять поміж тіней неформатні люди.
    Шалики яскраві... погляди-сонця...
  •   Епілог
    Плести рукавички... мовчати.
    Це ліпше, ніж мудро - про все.
  •   Яро з яру
    Ми - просто перехожі, смертні, вільні...
    А нас привчають вибрати із шор.
  •   Поезії-пісні
    Співана поезія.
    Запрошую слухати і дивитися.
  •   Я мовою стала...
    Запрошую читачів-слухачів.
  •   По серпневій траві...
    А все пізнається лише в порівнянні -
    Краса, безгрошів`я, омани і шал.
  •   Карі
    ...а вірші - під каву - пасують ніякі.
    Експлозії - зась, ні зерна переляку,
  •   Ліс двигтить...
    А є такі - без лету, вік в дуплі.
    Дають поради, смажать антрекоти.
  •   Чиста
    О, де моя вежа із кості слонової?
    Врожай огірків. Знов Ерато вчаровує.
  •   Бачиться...
    Я - Аріадна, тож іди мерщій.
    Клубок не зачіпається за плити,
  •   Гностичне
    Ось шаурма, там пончики...
    Малюй, пиши, співай.
  •   Походжаю...
    Світ мережевих поетів.
    Пошуки мережив...
  •   Забава
    Кажуть Кості: не треба віршів.
    Краще шубку дружині, саж...
  •   Між іншим...
    Жив чоловік... а став Лілі.
    Чудне - щохвилі на землі.
  •   Пасторальне
    Дівчина брутальна,
    Парубок - билина.
  •   Люлі-люлі...
    Чорні жорна.
    Мливо...
  •   Жалі
    Ностальгійні старі абрикоси...
    Клапоть неба у склянці рудій.
  •   Магма бунтує
    Зводим Помпеї на попелищі.
    Допоможіть нам, янголи, хвищі...
  •   Пташине
    Крила журавлині...
    Пір`я горобчаче...
  •   Своя...
    Жнива...
    Події лізуть на конвеєр...
  •   Транс
    Апатичний суфій
    Піч кладе на дачі.
  •   Словесна ліана
    Надзвенівся мій глечик... і тріснув.
    Знов долоні у глинці місцевій.
  •   Промовне
    Кричать уранці "здравія желаю",
    "на мєстє...", повертаються навспак...
  •   Стрижи, пряди...
    Не зволікай на площі, не барись!
    В бік жертви глипають койот і рись,
  •   Закладки
    Устигни на потяг,
    Де завжди пробачать.
  •   Медитативне
    Пора цвітіння днина... двадцять сім,
    а далі - зів'ядання, биті дзбани.
  •   Місто
    Місто, де можна жити.
    Сплачено втретє мито,
  •   Сьогоднішнє
    Ой, кохання гріховне -
    парубоче... дівоче...
  •   Музика... піна...
    Юнка із Шабо -
    Камея антична,
  •   Вервиці
    Рішення рішенню – ворог.
    Думати ниньки – зась.
  •   Музейне
    Ви чули, що варто лице берегти?
    Здебільшого люди - в масках.
  •   Спонукальне
    Халабуди віршові -
    Празникові та криві -
  •   Тихо
    Душе, відкрий забороло.
    Стрінеш когорти прояв.
  •   Поціновувач
    На сайті гастролює Поціновувач поезії. Не лише мені він писав коментарі. Короткі фрази, впізнаваний безбарвний стиль, вони збереглися на його сторінці у розділі "залишені коментарі" та "інші коментарі" - і ще доступні.
    Хто за ним ховається?
  •   Коні не винні
    Плямисті корівки танцюють, а коні жують.
    Крізь віття жасмину тутешнього, пелехи смогу
  •   Без слів...
    Молитва без слів: гладь чи хрестик до хрестика.
    Сидять вишивальниці - літні, розвеснені.
  •   Ба...тут
    Оглянули тигриці спроквола.
    Худа гієна облизала руку.
  •   Два вірші Ліни Костенко
    КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ
  •   Спонукальне, майже дитяче
    Злиньте, слимачата! Вись - понад орлами.
    У слизоту вашу вгрузли мами... рами...
  •   Паранормальне
    Віртуальні кальяни, канабіс на грами... Дощі...
    Пощезає бажання ловити рекламу та кулі.
  •   Сонячно дивлюся...
    Люди лицемірні, маски пурпурові.
    Поклянуться й чорту, й матері в любові,
  •   Колискова
    Плавні... обсценна проза...
    Дружні атаки, банзай...
  •   Я зводила вежу...
    Квітучі каштани, одягнені в тоги жалю.
    Товпа модельєрів, тканини - про завтра, на потім...
  •   Про збіги, наклепи...та колоди у власних очах
    Звертаю увагу Редакції Майстерень на негідну поведінку авторки сайту Лариси Пугачук, що не вперше пише наклеп.
  •   Нумо...
    Даруй троянди жінці - не слова.
    Розбий квітник - не вазу - в мить азарту.
  •   Над чарунками...
    Сховай медалі, діду, від гріха.
    Олжа у тиглях плавиться на рала...
  •   Міраж
    Анджею-вітре, що ти накоїв:
    Білі клаптини у сні...
  •   Про людей, слонів та ярмарок марнославства
    Слово "вельбучний" я вживала не раз, воно є у моїй книзі - зібрання творів. Свободу творчості ніхто не відміняв.
  •   Бракне координат...
    Ярмарку марнославства
    Не обійти за день.
  •   Бутафорія
    Безкрилий екземпляр нахилить майське небо.
    Престоли на слонах відписані комусь.
  •   Сама...
    Поети - для дебілів,
    Прислужники царят,
  •   Хвильне
    Буття - кав`ярня, цирк,
    Мажорна баркарола.
  •   Сутнє
    Серце - стрімка саламандра.
    Сонце... тривоги-кущі.
  •   Аномалія
    Бувають різні дні, букетики, невдачі.
    Ось дівчинка-піранья зустрілася - дрібна...
  •   По колу...
    Латала діри на трьох екранах.
    Мелькали Делі... Диканька... Гана.
  •   І ти повіриш...
    Прив`ялій квітці багнеться тепла.
    Довкола юнь - воложиста, весела.
  •   Амфори - покотом...
    Вчити на скульптора - зайва морока.
    Глина у цебрах, заляпане око...
  •   Бачиться далеке...
    Гартуймося...
    Три прірви. Шпурт у небо...
  •   Автентика
    Віднаходиш баланс, домальовуєш віршеві коду.
    Вдовольняєшся полем, бо зійдеш на пагорб – назвуть парвеню.
  •   Напівдитяче
    Киця спесива, чорненька, пухнаста,
    Очі маслинні. Погладьте на щастя!
  •   Кожен сам за себе
    Доброта розлетілась на мікрочастини.
    Не приймати до серця ексцесів, табу?..
  •   Репліка
    Я роздумувала...чи писати оце. Поетичний сайт перетворюється на гумористичний кабачок, назву оберіть самі...
    Шістки ліпляться за будь-що.
  •   Хитаю терези...
    Глуздометра немає, впереміж мудрі й бевзі.
    Вершаться зліва справи... Хитаю терези.
  •   Ілюмінатор. Лета
    Хто я – оцій столикій людві, що пливе у шторм …
    Коржі пліснявіють, покльовано карти, крупи.
  •   Образок
    Нахаба щодня продукує образи.
    Запрошує люд у охвітні оази...
  •   Аж до сьомого поту...
    В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
    Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
  •   А я...
    Жінки хороші - пляцки. Ніжний крем
    І насолода-екстазі під каву.
  •   Маківка
    А мова рідна – золотавий лан,
    Де кожний колос – ваговите слово.
  •   Метелик на шторі
    По шкірі - дотично...
    Палити не можеш.
  •   Пацифістське-3
    З концертами на фронт... Цукерки, автомати...
    А там - голодний вишкір недружньої товпи,
  •   Лабіринт
    Вірші - хмарини, озера, цукати...
    Ось лабіринт. Увійду - міркувати.
  •   Крізь хащі
    Знущання із мовоньки, ляпсуси-хиби...
    Та ліпше б насмажили чипсів чи риби.
  •   Далі
    Жінка - лункий монолог
    Серед агоній, амоку
  •   Березневе
    Місто - забруднений пес,
    Фантики, листя - на лапах.
  •   Точаться війни...
    У лабіринтах - непрошені...
    Зародок злоби дави.
  •   Передвесняне
    Люди упевнені - прощені...
    Гайда на ринг... чи війну...
  •   Налущено квасолі...
    Він пише вірші, сам же коментує,
    Запитує - чи краще... Сивий ас.
  •   Панорама
    Знов підйом - на лису гору.
    Панорама: яр, ковтьоби.
  •   Опостін
    Паноптикум. Нарозтіж вікна. Дим...
    Скляні колони, тріснуті баляси.
  •   Трішки про золоту рибку
    …а ти прийшов. І на олтар поклав.
    І бачив у мені десяту… першу…
  •   Психоделічне
    Зоряні війни...
    Хрустіння попкорну...
  •   Рафлезія
    Правда-субретка, півправда у цятку
    Спритно лаштують на вигонах ятки.
  •   Навмання
    Мене підранено.
    Ця куля - навмання...
  •   Прикликання яси
    Отож, йдемо... Лісоповали тем,
    Дискусії про заполоч і вату,
  •   Мегамасштаб
    Мовчіть про війну. Зачекалися лодій.
    В драконову пащу пірнуло дитя.
  •   Проформа
    Дієсловити! контрабасити!
    Скаженів ідеальний шторм...
  •   Чудесна...
    Трясуть Україну - як вишню.
    Летять ягідки, галузки...
  •   Парсуна
    Проминала хатки, хитавиці...
    Маю діжечку - дар Діогена.
  •   Ритм життя
    Зливи...
    кораблики...
  •   Сусло
    Людина-будильник на вулиці тихій.
    Розбудить, наділить утіхи та лиха,
  •   Гаряче
    Додайте васабі до прісного будня.
    Васал, сюзерен споконвік неосудні.
  •   Любо-хороше
    Незаписані вірші відлітають за Чутове.
    Фіолетово, зимно. Три стежини розплутати б...
  •   Січневе
    В сулію набрано води.
    Свята із ночі, живодайна.
  •   Попурі
    Генії та ідіоти
    Плинуть у спільнім човні.
  •   Удвох
    Було й варення з оселедця,
    І в шоколаді маслюки...
  •   Радіопередача 2
    Українське радіо, "Від автора", Світлана-Майя Залізняк.
  •   Завія
    Ти просиш: "Наснися -
    Тигрицею... морем...".
  •   Радіопередача
    "Різдво" та "Рік снігура"
    Українське радіо, сьогодні.
  •   Різдво
    І знов надію людство бачить.
    Охвітне свято. Біла вись.
  •   Рік снігура
    Душевні бабусі, коти без душі
    Вгортаються в пледи, щоб слухать мужів,
  •   Будьте як діти
    Колесо вічності. Купелі-страти.
    Скирди розкриті, сніжок пелехатий.
  •   А я полетіла...
    Потреба емалей, моралей, краси.
    Очисти, хуртечо, від яду оси,
  •   Зима
    Амур задуб на дереві... Зима.
    Стріла примерзла кінчиком до шиби.
  •   Сьогочасне
    Був мінезингер, музу підстеріг,
    Писав амурні гімни щогодини,
  •   Гармонія
    А я шукала геть несхожого...
    Крізь пальці тік пісок розрад.
  •   Пташине
    Тотальне зчужіння, заміна тотемів.
    Стрибали синиці - позграйно-окремо,
  •   Може...
    Белебні хитляві. Слово - звідусюд.
    Ген аналіз генів, клонування юд...
  •   Перемелють жорна...
    Муки віршівничі не усім відомі.
    Вельми популярно загубити кому.
  •   Узагальнення
    Чудна весна-любов: мана маною.
    Співали горобці над бузиною.
  •   "Поетична мозаїка"
    Радіопередача на каналі "Культура".
  •   Хвилясте роздолля
    Із сумлінням прожити непросто:
    Розкуйовджує плани і снива.
  •   Ріст
    Не в дуеті, не в зграї самосмисли шукай.
    За лавандовим плесом розруйнований рай.
  •   Риторичне
    ...а люди хороші. Впадеш - підведуть.
    І кожен торує поламану путь.
  •   Коловорот
    Хусток наплетено - з брехні,
    Бери пухнасту, грійся, душе.
  •   Сонце пригасло...
    Дівчино із Таращі,
    Мова твоя - російська,
  •   І тепло, і вільготно...
    Ні докорів, ні страху... Лиш споглядання світу.
    Що гарно, що не вельми - ніхто не розбере.
  •   Листопадове
    Усіх скорботних радість
    Євшанно обняла.
  •   На толоці
    Написати листа - і пасатам,
    Наче гілку вручити квітучу...
  •   Вокзальне
    Фантики на каламуті.
    Паща вокзальна ікласта.
  •   Тріски летять...
    А ми - кущі, дерева...
    Коріння до трави.
  •   Медитативне
    Пошуки іншої долі невчасні?
    Зірка ледь блимає зраночку... гасне.
  •   Сезонне
    Нікого не бентежать
    хапуги, баранці.
  •   Між рацій
    Ніжна злість... добро - як небо...
    Що вам, люди рідні, треба?
  •   Дорога за мости
    Освічені, освідчені,
    Пригнічені в метро...
  •   Мну євшан...
    Справжні друзі, плюшезвірі...
    Ви моїй душі - по вірі.
  •   Я
    Радіопередача
  •   Містечкове
    Знаємо: буде краще.
    Віримо в дружбу-мир.
  •   Стежка манна
    Все ліпше - завтра. У минуллі -
    Свистки, оцінки-спориші.
  •   Про висоту
    Не всі краяни пораділи:
    Кіт здерсь на грушу.
  •   Серед билин...
    Вірю: комусь необхідна мова - рясна калина,
    Та не отій шерепі, що "разніци нєту" кине.
  •   Про глибини
    Якщо прозорий - скаламутять.
    Нікого не пускай углиб.
  •   Острів
    Шукаєш точку опори.
    Усе шкереберть у світі.
  •   Сонячно дивлюся...
    Люди лицемірні, маски пурпурові.
    Поклянуться й чорту, й матері в любові,
  •   Ждання
    золотава клітка повна листя корму
    гілочки салату ваза пахлави
  •   Позолоть
    Пензликом рудавим
    Фарбувала Осінь
  •   Етюд
    Картина простенька: три барви і рама.
    Нема півтонів, є стаття і реклама.
  •   Осінь
    Вічний Мелькіадес ходить між дворами,
    пропонує сито у зірках для мами,
  •   Осіння феєрія
    Великі зусилля, дрібненькі плоди...
    Якщо не запросять - на свято не йди.
  •   Бути
    Бути поза грою -
    зберегти обличчя.
  •   Узагальнення
    Чудна весна-любов: мана маною.
    Співали горобці над бузиною.
  •   Сонцеворот
    У дощ-вівторок, десь на перехресті,
    Я налечу на тебе… і тоді
  •   Зоряний пил
    Літній геній на причілку
    Мне-глянсує глину...
  •   Післяпотопне
    ...а ковчег обирати нелегко.
    Фатум завше глумливий.
  •   Кожному - своє
    Музам - обітниці, туш, компліменти.
    Соколам - небо живильне, високе.
  •   Я озирнулася...
    Росте-мужніє дитинчатко,
    стає на ніжки, на щабель.
  •   Не було...
    ...бува любов рожева, бура, синя.
    І чим обарвити, якщо бліда?
  •   До нас шерхочуть бабні соняхи...
    Заїхали за яр оксани, берти,
    коли містечка ждали перемін.
  •   Чакри очищені...
    ...я б не сказала, що холодно.
    Швидше - осінній гештальт.
  •   А ностальгія - лишня
    ...а ми з одного часу, дива, поля, саду.
    Там Чорноштан водив у двір кирпату ладу,
  •   Елегія серпня
    Настане час мемуарів,
    Душевних зближень, чаїв -
  •   Уповні
    час палати уповні
    сунуть валки зажур
  •   Меланж
    Фальшиві ноти, барви, злото, почуття.
    Нічного сторожа сріблисте калатало...
  •   За помах руки

  •   Книга
    Поезії із "Птахокардії" (600 сторінок, видавництво "Сполом", Львів, 2015). У книзі 8 розділів - "Алгоритм дощу" (універсальна лірика), "Молочай" (інтимна лірика), "Голос", "Затока безсоння" (містика, видіння), "Кропив"яний мішок" (гумор, іронія), "Колискова синові", "Червоні метелики" (мала проза). Зібрання творів: поезії, переклади, мала проза. Доробок 2000-2015 років поданий в оновленій авторській редакції.
    Книгу в повнокольоровй твердій палітурці, ілюстровану картинами Ольги Федорук (Львів) та Ігоря Палєя (Єрусалим), можна замовити-придбати). Пишіть у чат фейсбуку чи на пошту
  •   Буднє
    Русокоса війна-афродита
    Чорні мушлі вишпортує з піхви...
  •   Синдром Аделі
    Безумству закоханих - сотні пісень.
    А я... співчуваю Аделі...
  •   Споришеве
    Бабуся збирає бляшанки.
    Привілля, немає воріт.
  •   Крапки над...
    Лиха і добра сили зустрілись на межі.
    Кришили круасани... Ламалися ножі.
  •   Білила хатину...
    Моя генограма: ряд ліній і коло...
    Від кого надрив - не дізнаюсь ніколи.
  •   ***
    Від любові немає зілля.
    Флери губиш. Вузлів нав`яжеш...
  •   Дауншифтинг
    Пахощів сіна бракує улітку,
    Хати, колодязя, вудки, ставочка...
  •   Шлях
    Сукня у стилі бохо.
    Шлях – у богему із... –
  •   No game can be play
    У чорне дзеркало заглянь... у біле...
    Маркітний рейвах. Пандус - для калік.
  •   Добранічне
    пісок перестрибни – і світлотіней повен
    із марева пізнань спливе бурштинний ліс
  •   Треба летіти...
    Капіталізму байдуже лице.
    Рис комунізму нема і не буде.
  •   Навіяне
    Люди - мов собаки - брешуть перманентно,
    Накликають війни... виверження Етни...
  •   Душі бродять...
    морквяна поволока небес
    ампутована зона чаес
  •   Нуар
    Подеколи рвійно дарує букет... фаетон –
    І... хочеш-не-хочеш, а мусиш летіти, бо вітер...
  •   Лев`ячі алгоритми
    Не личить левиці ловити форелі.
    Із прихистку вийшла.
  •   Аж до сьомого поту...
    В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
    Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
  •   Мішма
    Дещо забути не можна.
    Дещо тримати не тре...
  •   Поезія
    17 аудіозаписів
  •   Імовірне
    Просто закохатися в незнане.
    В ореолі пристрасті – екран.
  •   Апгрейд
    Мільйони плинуть рурами хотінь...
    Пігмаліон голубить юнку-глину.
  •   Ні брату, ні свату, ні куму
    Висіла об`явка на дошці зеленій:
    "Приходьте, шукаю наступника для..."...
  •   Після дощу
    Так мало сонця...
    Звивисті дощі.
  •   Над виром
    Луска розмов, протекції...
    Актори на кону.
  •   Пора намиста
    Красива чітка дорога.
    Минаю сліпих, ледачих.
  •   Perola barroca
    Перли лілові, антрацитні бруски.
    Сліпні повзуть, лементіючи гасла...
  •   Лімб
    Пекельні кола Данте - без води.
    Злостивець подає наліпку, чарку.
  •   Про море
    Не можна перечекати осторонь.
    Треба ставати на чийсь бік?..
  •   За брамою
    Красиві двері. А в кімнаті пусто?
    У павутині оси, жук, листки...
  •   Ілюмінатор. Лета
    Хто я - оцій столикій людві, що пливе у шторм...
    Коржі пліснявіють, покльовано карти, крупи.
  •   ...а люди лиш актори...
    Театр ляльок. Прострелені афіші.
    Хупавий Карабас. Павучі ніші.
  •   Тихше...
    Вмерти - почесно...
    А жити - не дуже.
  •   Метелик на шторі
    Аудіозапис
  •   Пошук формули щастя
    Зів`ядають космеї, притлумлені важною гиддю.
    Розбухають облуди, здорожчали тури на дно.
  •   Абстинентний синдром
    Імеретинським шафраном яскрієш у пам`яті снів.
    Кодлами-колами ходить луската сторожа.
  •   Я зрікаюся тіла
    Я зрікаюся тіла - гніздища сирітського духу.
    А навіщо душа? Вже немає душевного друга.
  •   а люд іде...
    Любуйся малевами Йєрки,
    Носи кишеньку накладну.
  •   Не спалена...
    Фантазія... ілюзія.
    Зашумлена інфузія.
  •   Лесі
    Я - не для чорного світу.
    Лементи псів - не для мене.
  •   Швабське болото
    Яв - це модерний душ Шарко. За копійку, задармо...
    Ось падькадьомкає сокіл, я похвалю: "прегарно"...
  •   Метелик на шторі
    По шкірі - дотично...
    Палити не можеш.
  •   Над куполом
    Час віршів у стилі Кей, Поллока.
    Гарлем поліцейських авто...
  •   З орбіти
    Інсайт за інсайтом...
    І хочеш-не хочеш -
  •   Вірш для лева
    Непереборні обставини... ніші.
    Місце вакантне - для лева без холки.
  •   Слід циклону
    Розбудили жінку. Повели кудись...
    Зголодніли інки. І шаліла рись...
  •   Просто вірш
    В бік Лімпопо стежина.
    Підсипано золи.
  •   Черешневий мармелад
    А мене сьогодні сватали -
    І просили: "...борщ вари...".
  •   ...еt cetera...
    Прасонце любові яріє впівнеба...
    Жінки - звабні квіти під зливами долі.
  •   Градації
    Пишу... Іпостасі - павучо-пташині...
    У жолудях риються лосі та свині.
  •   Дефініції
    Поменшало чортів у клятім пеклі...
    Робіт вгорі чимало - вибирай:
  •   Добранічне
    Світло прямує навально крізь темінь,
    Чемно торкає: "Ти в сонячній темі?".
  •   А може...
    Огульні оцінки. Мовчання і тиша.
    А муза дитя світляне заколише...
  •   Про солодку вату
    Бабця вигулює старість.
    Труби блищать - для води.
  •   Пара
    Обоє носаті. Обоє красиві.
    Кубельце шовкове у буднів жаливі.
  •   Викладаються узори...
    Ходить мати по Леваді.
    "Цюк...цюк... цюк" - ціпочок.
  •   Рух
    Вірші до кави, до чаю, до віскі
    Пишуться борзо - без перцю і солі.
  •   Люмінографія
    Пахолки зла вигулькують із виру,
    За поли смикають. Блищать сокири.
  •   Жабомишодраківка
    Знов синергізми ядів і соків,
    Зуб за образу і хвостик за око...
  •   Серця хороші...
    А небо як розсердилось - аж біло...
    Дробилися криваво... і тяжіли...
  •   Колесо життя
    Голод не тітка, собака не ворог.
    Йти нам із яру сорочого вгору,
  •   Пилок проминання
    А море виштовхує весла, віншує живих...
    Ростеш між острижених туй, голубих кипарисів.
  •   С
    Карти летіли... лягали не так.
    Світ руйнували. Посіяли мак.
  •   Це не тут...
    Вінніпухи жирують... Меди голубі
    Чорні чаплі міксують у глеках щербатих.
  •   Віз у музеї...
    Сонми проектів.
    Тьма способів рішень.
  •   Пастель
    Парцели спільні. Власна борозна.
    Світ конкуренцій, цін, жаских двобоїв...
  •   Сниво лілове
    Ритвини.
    Вулиця.
  •   Презентація
    Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
    відділ соціокультурної діяльності
  •   Вензель
    З теплом до людей, а від них - колима...
    Хуртечні замети. Каміна нема.
  •   Час аберацій
    Повз абортарії, мерії, храми
    Кроком непевним, а часом лунким,
  •   Дагеротипія
    Цяця-дитина.
    Округлені очі.
  •   Оказії
    Нью-прокуратори, авантюристи,
    Бевзні-дедали, ікари іклисті,
  •   Пунктирно
    Зліва - сюр...
    Підленько - прямо...
  •   Підставляй щоку...
    А без лестощів не можна.
    Йди, бізе криши...
  •   Amor
    Я прийшла о третій, ти о двадцять шостій.
    Чи боявся фредки, чи спиняли гості...
  •   Акварелі
    Біла відьма й чернь озерна
    Пригощали душу терном,
  •   Яругами - туман...
    У світі, де мамони
    Росте чорнильна тінь,
  •   Лекала
    Як мало шансів чесно, вільно жити...
    Пливеш собі. Навстрічу мечоніс.
  •   А я - окремішня...
    Бувають люди, схожі на лемурів.
    Лякає погляд: очі - із орбіт.
  •   Образок
    У ньому стільки згадок - не підходь.
    Лавиною накриє, буде чорно.
  •   Нонна
    Газети продає. Болять коліна.
    Брунатна сукня, в погляді – туман…
  •   Сонцеворот
    У дощ-вівторок, десь на перехресті,
    Я налечу на тебе… і тоді
  •   Жиголо
    Грало старе піаніно.
    Хибила з перснем рука…
  •   Майя
    Усе існує близько:
    Книжчина, пиріжок,
  •   Сюр
    На чортовім колесі нишкне убогий.
    Шипшинові зарослі, шкіра, хвости.
  •   По хвилі
    Зв`язки зі світом – три нитчини.
    Коти колошкають диван.
  •   Ловитва примар
    Шторм...
    Алогізми.
  •   трем ліри
    хмариночки манні
    буденний горох
  •   Етер
    метелиця...
    пір`я...
  •   Хуга
    хуртеча
    ями
  •   Ні брату, ні свату, ні куму...
    Висіла об`явка на дошці зеленій:
    "Приходьте, шукаю наступника для...".
  •   По ниточці
    Туманно в Ризі, мілітарно в Моніно.
    Ідеш риговищем, дорога - лід.
  •   Краса врятує світ
    Агов, із келихом пивця служако,
    Від амби-смерті красота спасе?
  •   Кокаїн свободи
    Напишу про оцю публікацію, де згадується мій текст "Зимно", вирваний із нього рядок, назва невірно подана.
  •   А я... А ти...
    М`які жінки в час молодості, хтиві.
    Чимало зваб завершилось дитям.
  •   Зимно...
    Такса ходить без кожуха.
    Сніговик - без рота.
  •   Дати... Вірші...
    А минуле не минає.
    Варить карамелі,
  •   Впереміж...
    Закон тут помер... і виник.
    Плету рядки, бранзолети.
  •   Книжно...
    Просять графомани коштів у народу.
    Грамузляють вірші про ясну погоду.
  •   Ти зможеш...
    Тримай і тримайся.
    За обрієм спишуть,
  •   Широка дорога...
    Сортують людву за гатунком, вагою.
    Повсюди амбали, міцні турнікети...
  •   Загальнолюдське
    Дні поміж війнами - смужки прогресу.
    Вмовклі оракули, звалені ноші.
  •   Днесь
    Вижати, вижити, дніти.
    Віршем бринить волоконце...
  •   Тенденція
    Кортить жінкам писати недовірші.
    Накришать слів - для подруги, куми...
  •   Навсепоказ...
    У декого розум - ковтьоба у насті.
    Подивишся пильно, відійдеш на три...
  •   Грудневе
    Не вельми надійся на вигоди, транші.
    В траншеї спішить меценатка-Зима.
  •   Широта
    Напише бевзень-ас беліберду,
    Присмакою - часник із жовтим салом...
  •   Мимохідь
    Є, крім агресії, троянські лиси, змії.
    Підступність не маскується у веремії,
  •   Тепер...
    Обійми ночі харалужні.
    Змія в сорочці гамівній.
  •   Безтрав`я
    Шовковиця засніжена.
    Любові млявий глас...
  •   Не воно...
    Зима кохання.
    Плед, вино...
  •   Положення левентик
    Може, в душевнохворих душа, як перст, не болить...
    Їм хочеться неба, зеленої тиші-глибіні.
  •   Тихенько
    Так набридло те якбикання
    Між ролетів та куліс...
  •   Хитаються долі...
    Снують в електричках розгублені люди...
    Проносять шкарпетки, бальзам від застуди.
  •   Стрічайте морози...
    Віхами бавляться лобні предтечі,
    Муштри...
  •   На павутині
    А я плету... шукаю опертя...
    Навчилася мовчати велемудро
  •   Усе вже було
    Ітиму за літо - вишиване пишно.
    Нікого з дороги не збила в баюру.
  •   Непідходяща...
    Молода мама Софія - викапана Моніка Белуччі.
    Білена школа в Клюшниківці, у хромових чоботях - онучі.
  •   Пелех мішури
    Сонце зосеніле, філігранні крила.
    Дідові Морозу пишуться листи...
  •   ***
    Безвісти зниклі підходять - і просять води.
    Цмакають бабці: "... які ж цьогоріч кавуниці...".
  •   Самотужки
    За все відповідай. За страчене кохання,
    Падіння із верхів`я, вдивляння в небеса.
  •   Вінтаж
    Йди відчайдушно - сонячним дощем.
    Трощи дилем фігурну теракоту.
  •   Пасмуги
    Цвіте пустеля Атакама
    Опісля щедрісних дощів.
  •   Ілюзорно
    Бірюзове оперення.
    Лід.
  •   Лоліта. Слайди
    Друг танцпольний, худий, розкрутив на дві піци і вранішній секс...
    Та й лишив біля моря, де скло і чайки на шезлонгах,
  •   Листопадове
    Жодного знайомого обличчя.
    Товарняк здригнувся - і укляк.
  •   Без назви
    Самотній дід.
    Кулябівка. Дими...
  •   Лев`ячі алгоритми
    Не личить левиці ловити форелей.
    Із прихистку вийшла.
  •   По колу...
    Ламай стереотипи, усе тепер дозволено.
    Народжені літати лягають між тополями.
  •   Передзим`я
    Вагоме опускається на дно -
    Сіяти між каміння, риб, піщинок.
  •   Status quo
    Мужчина і пам`ятник.
    Натяк прозорий.
  •   На долоні
    Вся планета - не ботсад,
    А різниця.
  •   Екзистенція
    Дід читає Ладу Лузіну.
    Окуляри мінус п`ять.
  •   Переліт
    Я просила у млу не впасти.
    Перспектива була - на пік.
  •   Всепроникне
    Закликає бабця - сива, голосиста:
    "Ви купіть у мене низочку намиста!
  •   Сад. Квіти зла
    Не закликайте отут помирати,
    Лізти на шпиль - і кричати: "крушімо!".
  •   Тітка Шура
    Відійшла напередодні Різдва Богородиці.
    Греблею золотаві мрії-сонцята котяться...
  •   Де це…
    Від самодостатності до самогубства -
    Шафа з кардамоном, перцем, ваніллю.
  •   Позолоть
    Пензликом рудавим
    Фарбувала Осінь
  •   Казка за казкою...
    Плинув рай-острів, за формою - риба.
    Ніс дивоглядії-снива, дивани.
  •   Далеко йти...
    Усі повз мене, по натоптаній...
    Усі значимі, заклопотані.
  •   Разом
    Називав чужу делікатно - Лумініца.
    Щодня сюрпризи-дари, мов іменинниці.
  •   Навіки...
    Душа до душі пригорнулася тілом.
    Було їм червоно, жовтаво і біло.
  •   За так
    Хмурнішає осінь. Бариста лелека
    Зміксовує дзьобом болотні халепи...
  •   Імовірність
    Просто закохатися в незнане.
    В ореолі пристрасті - екран.
  •   Мандрівець
    Спинився човен – між полів, комах.
    Куди пливти...
  •   Мотиви осоння
    Малюю коло - і світи не руш.
    Струмують білі лети від модемів...
  •   Книга
    Бажаючим придбати книгу "Птахокардія" (поезії, переклади, мала проза) - видавництво "Сполом", Львів, 2015 рік,
    600 сторінок, тверда матова палітурка
  •   Від зерняти до млина
    Завжди людині хочеться не гірше.
    Якби ж отак, якби ж отам, якби...
  •   Із крайньої хати
    Вони кажуть, що існує загроза -
    І споряджають синів убивати.
  •   Друзки
    Вільготно.
    Пташно.
  •   Вересневе
    Вже не торгуюся ніде: при стежці, на базарі.
    Учора дощ надвечір лив. Подякувала хмарі.
  •   Анорексія
    Така людина - сплющений фагот.
    Запалі щоки, змиршавілі груди.
  •   Приплинь...
    Пірнав у лона-ріки, спінені моря
    Крутив стерно, моряче запізнілий.
  •   Шумовиння
    Я не прийшла у твій лункий гарем -
    Чекати ночі на тафті червоній.
  •   Апогей
    Для кофі-тайму куплений сервіз.
    А ти злинай, бо гаряче на денці.
  •   Скажіть собі...
    Людське дитя - беззахисне, дрібне -
    Учора народилося по зливі.
  •   А я - з вогню...
    Лежала "Камасутра" на вікні,
    А любощі вивчалися без неї.
  •   Аж до сьомого поту...
    В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
    Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
  •   У морі Житейському
    Тебе народили - живи.
    Ніхто не питав, чи захочеш.
  •   Осіяння
    Все необрізане, природне
    Лежить на таці, жде ножа.
  •   Слово за слово
    Молитва про хліб і псалом за убивцю
    Зустрілися в черзі, та й слово за слово...
  •   Самість
    Терпіння, радіння, осоння...
    Ні осуду, ані гримас.
  •   Утечу подалі...
    Примерхає літо.
    Огортає сплін.
  •   Углиб...
    Щось кажуть - у Бога за спиною,
    Мовчать, бо розкаятись важко.
  •   Червона пляма
    Циганський танець - воля і жага.
    Летять пацьорки, стукають обцаси...
  •   Інтим
    Описує поет інтим.
    А я слідкую-уявляю.
  •   Зозулина пісня
    Просять у Бога, пантрують зозулю...
    "Стежку подовж, я не хочу вмирати".
  •   Надламана рожа
    О Соломіє, дівчинко сонця.
    Долі-лелеки... обскубані крила.
  •   Епіка
    – Пиши епічне – радить мудрагель. –
    Щоб серце й дух чіпкі лещата стисли!
  •   Вебінар
    Вона плете панчоху буднів – день за днем.
    Довженне плетиво звисає із канапи.
  •   Кола
    А за депресією - кола,
    Литва, Барбадос - приріст кволий,
  •   Часоворот
    З часів Луцилія, Горація
    У ґелґоті втопає раціо.
  •   Ані слідочка…
    У тих півоній на осонні барва біла.
    Я позичати мужа-Вітра не хотіла.
  •   Ковток просвітлення
    Правуй хоч просто, хоч уліво,
    Тримай для злидня п`ятака...
  •   Безсмертники
    Зважніли Осені подоли.
    Над огудинням - голоси.
  •   Макрозйомка
    люди руйнують систему
    система ламає людей
  •   Оберемки
    Вже й Маковія... Вибраний часник.
    Плететься хміль, пишається квасоля.
  •   До вірша
    Отак і будеш парвеню –
    між тими, хто на фото ню.
  •   Кода
    макоцвітно
    купи дерті
  •   Художничок
    На пні сидів - такий малий,
    Що ледве маківка видніла.
  •   Феєрія, або Якось буде...
    Некрасивий, аж страх.
    П"ятиюрідний брат Квазімодо.
  •   Дзен
    терпіння вчуся цілорічно
    терплю цейтнот катастрофічний
  •   Жнива
    Вона не запитує внучки - чи є кавалер.
    Ріка Вмиротворена Старість без вигинів плине в спокуту.
  •   ...хить...хить...
    Ішла - мимо стаєнь - із бісерним віршем,
    Відчула себе на комфортнім тарелі,
  •   Із води…
    Сотворіння себе – відмивання від плевел, піску,
    Зазирання у люстра…
  •   Мереживні фалди
    Знову зраджує він.
    Плаче так безутішно вона...
  •   ...мов героїн...
    А у війни - сто бранок, героїнь.
    Шматує долі, відкидає руки.
  •   Автентика
    Віднаходиш баланс, домальовуєш віршеві коду.
    Вдовольняєшся полем, бо зійдеш на пагорб - назвуть парвеню.
  •   Житнє
    У твоєї сестри буяніло весілля... Юрма
    Кайфувала. Хто в пошуку чарки, хто сексу, хто соку.
  •   Іронія
    Я сушила аронію, кидала в кошик листи...
    Ти дзвонив із Афін, обіцяв фотографії амфор.
  •   Пертурбація
    Смерч налетів.
    Дахи зривав.
  •   Денно і нічно
    Бувають слова, що уміщують сонце.
    Отримуй, тобі адресований вітер.
  •   Смородинове
    Ще бовваніє хлопчик у смородині.
    Мене малює: родимка, вінок...
  •   Жук
    Той дід Володька нутрій так любив,
    Що клітями зайняв шматок городу.
  •   Сім
    Сім поколінь Тантала
    Платять за скони чад.
  •   Трависте
    Десь отам, де боялася відьми-ріки,
    В дитсадку галасливому - нянь, вакцинацій,
  •   Орлисто
    поїду в Карпати в Ов"єдо
    не кличе білява сестра
  •   В очікуванні слів...
    Нарешті лаври в домі. Блекоту
    Вручити хоче Та, що яро косить.
  •   Бісерний вірш
    О Джеммо в сукні, що творив Карден.
    Тобі чужі мої буденні муки.
  •   На пленері
    Толька привіз у трави татків бус,
    Арсен читав у джипі Муракамі...
  •   Радій...
    А правда у вічі - завжди моветон.
    Мовчи у хустинку чи шнапс - велемудро,
  •   Пісочне
    Вітрів серпневих стежка – навмання.
    Циганський піт, копит відбитки срібні.
  •   Рвійний вірш
    Дощ збиває абрикоси...
    Засихає кріп.
  •   Щедрість
    Секонд-хенд аж до дверей - обіцяють сайти.
    З Філадельфії фартух, з Ангулема батик.
  •   Макоцвітне
    А ти шукаєш порт Геракліон...
    Гортаєш на шезлонгу ветхі мапи.
  •   Назавжди...
    А Вітра назавжди не зловиш. В обійми
    Напроситься сам, де чутки - навперейми...
  •   Вірш без рамців
    Читаю для настрою Солу Монову.
    А мрії про Делі - в дірі озоновій.
  •   Десь...
    Годував наших птиць із тарелі, долоні...
    Я варила їм кашку рано-вранці - солону.
  •   Кола по хвилях
    Питав усевідо про витоки стежки -
    В лункім кабінеті у випарах чаю.
  •   The best
    Сусідська Настя - викапана Шерон Стоун.
    Срібна медаль у чашці, на дивані - клоун.
  •   За обрій
    А завтрашній день без осанни розквітне.
    Йому ж оминати іржаве, неплідне,
  •   Прозорість
    летка прозорість не дається всім
    хвилюється полів липневий батик
  •   Не приручиш...
    В сон шерехтіла Груша золота:
    – Він вернеться… Ти злинеш із тераси?
  •   В це літо
    А завтрашній день - це гілля баобаба.
    Обвітрене листя згрібають незграби.
  •   Увечері (переклад 2010 року)
    Бриніла музика в саду
    Гірким неперебутним горем.
  •   Не та...
    Вдягнула сукню барвну - до коліна -
    У травах, пуп"янках, метеликах...
  •   Мелхола
    Озвучений переклад
  •   Дежавю
    А дежавю усе частіш буває -
    За чашкою глінтвейну чи в юрмі.
  •   Реноме
    Прошу Редакцію Майстерень, що дбає про реноме поетичного сайту, видалити усі коментарі та публікації Сергія Гупала, в яких згадуються мої ім"я, прізвища.
    Це потрібно насамперед Поетичним Майстерням. Такі публікації не мають сенсу та художньої цінності.
  •   Театральне
    Букет із колючого дроту
    Мені обіцяє Гордій.
  •   Ти
    Ти в цьому світі – мати і дружина.
    Ти в пеклі буднів – порцеляна, сталь.
  •   Камедетеча
    У передгроззя вишні гомонять.
    Повчора чула шелестку розмову.
  •   Самотужки...
    З"явився в маї невтомимий імпресаріо.
    Атласні сорочки. Вночі співає арії.
  •   Надін
    Надін працює перукарем у божевільні.
    – Там люди – цілком нормальні, стрижки довільні.
  •   Пора грому
    Я споглядала, як Арахна тче
    І сповнює бджола чарунки-соти.
  •   Про псевдонім і сутність
    Скрипів пеньок: «Відзавтра буду… тмин».
    Горб не впаде в пустелю біля Мекки,
  •   Шок і бетель
    Він кізяками кидав, наче снігом.
    Показував посвідчення... перо...
  •   Про фісташки

    Аура синя.
  •   Крізь мед
    Крути, мов циган сонцем, догоджай, гоноб,
    Ховай листи, світлини і секрети,
  •   Голос
    Для бажаючих почути мої поезії
  •   Недільне
    Є чорні перли, білена печаль.
    Збирати копійки на лайнер, віллу?
  •   ***
    Вся історія - на крові й піску.
    Молитви... медитації...
  •   Актуальне
    Така невідомість, аж хочеться ложі.
    Криклива гальорка. Проходять вельможі...
  •   ***
    Щодня - урок.
    Буває зрідка й два.
  •   Усе окремо...
    А я б оце поїхала в село,
    Де виноград і мирта. За Форосом.
  •   Серцеве
    Брели навстрічу юрми небокраєм,
    Лишали фантик, молитви, число...
  •   ***
    стопка писем банальных развеявших сплин
    лабиринтами комнат плутаешь один
  •   и двери настежь
    и двери настежь и в гардины - ветер
    словарь бессилен - мелкие слова
  •   Батерфляй
    Ефірна душе, вигнана із раю,
    Лети-ярій над сонмищем гримас.
  •   Пилюга
    Жіноча дружба... Горобці поштові,
    Розкришені секрети і мости.
  •   Про панну Інну
    Поетка ця – далеко не красуня.
    Обожнює жіноцтво кожен вірш,
  •   Аня
    Вона товаришує із найманим бійцем і пацифістом.
    Коли приходять потеревенити, пахтить винцем і тістом.
  •   Дарваза
    Ворота пекла - сяючі - в піску.
    Сміливці наближаються до звіра.
  •   В селі
    В селі Господь живе не по кутках,
    Як думають насмішники, а всюди.
  •   Романс скрипаля
    Коли пощез любові силует,
    Коли від горепаду плечі вниз,
  •   Сценографія
    Веселенька бабуся випікала нам хліб.
    Опадали шовковиці, сіявся кріп...
  •   Хвилини слів
    Мене навчила німоти
    Печаль пізнання.
  •   ***
    В застигле олово криниці
    Шептання злото шугоне...
  •   Чимала кішка - крицева печаль
    А ти насправді
    Кошеня шукаєш,
  •   ***
    І мертві діти оживуть - отам,
    Де ні злоби, ні зайчика на ваті...
  •   Анічичирк
    Підтоптана ластата поетеса
    Заманює Максима під поліг,
  •   Замирятись - краще...
    Дайте миру повну жменю,
    Я не хочу крові.
  •   Двадцять першого. Знов понеділок...
    Двадцять першого. Знов понеділок.
    Абрис міста у зоряній млі.
  •   Типаж
    Валаамові ослиці
    Ходять мовчки по травиці,
  •   "Як у Бога за пазухою"...
    Як мало притомних... Сутужно, убого.
    Мене заховайте у пазусі Бога.
  •   Вірність
    У нього немає лиця.
    Є пес лабрадор, нетрі-схови.
  •   Кросна
    Ти замовила марки «Vinzer»
    Дві каструлі, чайник і чашку.
  •   Се ля ві
    Отой, хто взяв дівоцтво за букет,
    Був красивішим за Делона, Джонні Деппа.
  •   У млі
    Цей ветхий човен із потрійним дном
    Вже не спасти, втекли щурі та воші.
  •   Можна щезати...
    Можна щезати сумирно й німотно.
    Це житіє – амнезія болотна…
  •   Це не втрата глузду...
    Це не втрата глузду, я притомився за літо.
    По сорочку до шафи полізеш - і день свисне.
  •   А ти не виходь із кімнати...
    А ти не виходь із кімнати, не роби дурниці.
    Навіщо тобі сонце? Є ж цигарки на полиці.
  •   Стерео
    Є три кінозали і кілька валют.
    У кожному - стрічка.
  •   ...те й пожнеш
    Україну так модно любити,
    Класти пір`я в багаття борні.
  •   Жар-птиця
    Котила
    яблучко
  •   Поробила фея...
    Ходить панна Рожа-Гожа,
    Окропля малечу.
  •   Вихор
    Мовчи, мовчи - і золота прибуде.
    І потече кисіль із берегів.
  •   Терапія
    Ця утома від світу не лікується швидко.
    Я хотіла злетіти. Вже й дороги не видко...
  •   Асоціація
    Як дикобрази, що зібрались їсти,
    Балакають ненатлі пародисти.
  •   Безвітря
    І ти лиш мій, і я – між петель, кавуниць…
    І так нам затишно, так сину тихо-тихо.
  •   Зігрій дитя
    Візьми собі у дім дитину.
    Оту, що стала сиротою.
  •   Пороша
    Звично брехати, юрма пробачає.
    Зручно судити за бігосом, чаєм.
  •   Паф...
    Я судила потроху, розглядала усіх.
    Не була скоморохом.
  •   Мана
    Знов палить Рим трипафосний Нерон...
    І пахне мандаринами і руном.
  •   Упівголоса
    Літерати-епігони,
    Вас і яхти, і вагони...
  •   Клаптики
    Лежала Жаба. Грілася на сонці.
    Стомилася від руху і зірок.
  •   Неспростовне
    Чи приходив до Тебе мудрак Тимофій,
    Що так важко вдихав хуторянську пилюку?
  •   Тимофій
    Він дивиться на світ: куди прийшов...
    Покинули батьки, дитя - каліка.
  •   Кардіо
    Північний олень мчить у рай крижин...
    Дівча в зеленій шубці.
  •   Лотова дружина
    І вирушив Лот за посланником Бога –
    Величний і світлий – по чорній горі.
  •   Пазли
    Я смію отут літати.
    Розділено маски, плеса.
  •   Десь-не-десь
    Десь у Плеромі тихо та огрійно...
    Немає конкуренції, війни.
  •   Арифметика
    І купиш яблук, і віднімеш сенс.
    І сад буття - зірвати лист... додати.
  •   Мокуме гане *
    Писав ім`я піском... Сліпці украли.
    Ну що воно для них? Пливла яса.
  •   По азимуту
    Інтуїція не спала -
    Осягала ідеали.
  •   Загалом
    Усі оці нестерпні люди
    Несуть закони, іскри, сіті..
  •   І опадав пилок...
    Вона дивилася - волога, млосна -
    І шепотіла: "Маю кілька вин...".
  •   Провінційне. Затишшя в "оці бурі"
    У рідній борозні лежати краще,
    Чекати зливи, сонця, пелюсток.
  •   Ти
    Ти в цьому світі - мати і дружина.
    Ти в пеклі буднів - порцеляна, сталь.
  •   Досвітнє
    Стій на горі.
    Дивися на світила.
  •   Лік. Пацифістське-3
    Хурма достигла.
    І печалей - урни...
  •   Навіювання
    Отак би і сидіти між курчаток.
    Не знати, де шиття кінець, початок.
  •   Міць
    «Селючкою» прозвали у столиці
    За українську мову – за свою!
  •   Шерех
    Жовто-сиза кішка бродить
    Між копиць, базарів, лодій...
  •   Дорога в листі
    Проголосують нами... Переможуть...
    Укриють шини, пасіки, дахи.
  •   Посеред альбомів
    Люблю оболонь, ремигання отари,
    Осінні вологі червоні бульвари,
  •   На гостинці
    Бабуся край зупинки "Гай"
    Пальто чіпляє радо.
  •   Скалки-будні
    Закрила баклажани і гештальти.
    Спалила бур"янці, мости, кросворди.
  •   Нетиповість
    А на дні душі - зелено-сині дзвоники.
    Калабані висохли.
  •   ***
    У Перемир"я очі п"є-де-пуль.
    На смузі лімітрофній - постулати.
  •   Вересню
    Пригрій усе, що струшене із гілки,
    Отари - без цеберка і води.
  •   Мавчине
    Все буде файно, людоньки.
    Авжеж.
  •   Із зірки
    Дивитися із зірки - це ж непросто.
    Не кожен ас далеко залетить.
  •   Манівці
    Тепер свободонька розлога.
    Шукай панів і панацей.
  •   Передосіннє
    Іще камінню доростати.
    Уже попалено фураж...
  •   Метафізика
    Війни за карту броунівський рух.
    Діди і коні під гарячим градом.
  •   Соло
    Себе не пригаси. Горіння – соло.
    Вітри розвіють сум і попілець...
  •   ***
    Стомили люди...
    Господи, сто МИ.
  •   Буття орелі
    Відкрий захмарні вікна - і блукай.
    Отам прегарно, мирно і безжурно.
  •   І сонце високо...
    У кожного свій ворог, клас і бій...
    Тілисті ахіллеси гоять п"яти...
  •   Абрис
    А що траві? Вона приймає все.
    Змішалися тіла, обгортки з "Тоффі"...
  •   Альбомне
    З тебе можна б ліпити дискобола, Геракла...
    Та любові моєї серед глини забракло.
  •   Терапія
    Ця утома від світу не лікується швидко.
    Я хотіла злетіти. Вже й дороги не видко...
  •   Шир і щастя...
    Ти - лев. І вибрав першу із левиць.
    І кинув прайд. І ніс траву і м"ясо.
  •   Між туску сепій
    Цей потяг їде... Гусне Час..
    Зупинок - тьмуща.
  •   Екзотика
    Ти - ягода годжі. Пташина, земна.
    Яскравість і користь, а шкоди нема.
  •   Планета людей
    Далека жінка плаче молитвами.
    У мене в серці скерцо, в неї гами.
  •   Епілог
    А трава підніметься.
    Заросте.
  •   Гони
    Ці контргамбіти, курява, юдоль,
    Валізи, перегони, попелища -
  •   Пацифістське-2
    Косять буйну траву...
    І ніхто не спитає – навіщо.
  •   Стежками ігуан
    Те хлопченя, що вибігло у двір,
    Що не стрічало Путіна й Обами,
  •   Тиш
    Усе так швидко: дощ, любов, бузок,
    Автобус - на зупинку, птах у небо...
  •   Майя
    Буяє дармовизна-чистотіл...
    Аврал на морі, переділи суші...
  •   А наснаги більшає...
    Ось іду по вулиці...
    "Єс" та "ок"...
  •   Танки край танків
    Пішла пустопаш.
    Зникло тіло.
  •   Про високе
    І вірш, і хліб високий, і «…єси…»…
    І мамині рецепти від печалі…
  •   Оптимістичний вірш
    Плювки – під ноги... Матюки повсюд.
    Нетрадиційні страви, секс, облуди...
  •   Про amor
    Звичайна ця історійка, мов борщ.
    Пісна amor – без бійок, адвокатів...
  •   Медитативне
    Спільна карма очиститься.
    Україна пребуде.
  •   ...те й пожнеш
    Україну так модно любити,
    Класти пір"я в багаття борні...
  •   Серцю - струму!
    Мишоловка.
    Сир ніздрястий...
  •   Без крапки над...
    І скринька Пандори відкрита...
    І ллється сльоза оковита...
  •   Білим по чорному…
    Смачний, духмяний хлібчик. Та в суботу
    Чи буде з чого випекти буханку…
  •   Я - сильна
    Я – сильна, та виходить з-під шовків
    Руде кошатко, падає у вирви…
  •   Клуня-рукавичка
    А вже в кутах – ні меду, ні казок.
    А вже край ставу – ні дубка, ні клена.
  •   Десята мантра
    І так оце присядеш край пітьми,
    І розпач погойдаєш, і фіранку…
  •   Січневе
    І сняться Каппадокії стовпи…
    І солоду нема, лиш ківш ропи.
  •   Раба менталітету
    а я була така чудна в`юнка наївна і зелена
    ніч виглядала край вікна Того хто міг чаїться в клені
  •   О жінко, що злітає...
    О жінко, що злітає від порога!
    Лице твоє пресвітле, хата вбога.
  •   Коло
    Ти збирала гріхи – мов речі…
    Мрієш сісти на потяг до раю.
  •   Крізь серце
    А Сад Гетсиманський розрісся увись і ушир!
    Заморські маслини смакують з борщем, равіолі…
  •   Грудневе
    Пошити народ свій у дурні,
    Розкраяти свитоньку-мрію
  •   Спасибі...
    Спасибі, Вседержителю, за сніг,
    За горлицю, що на вербі воркує.
  •   Кадуцей
    Від Аполлона в дар узяв Гермес
    Патик спасіння. Дехто брови супив:
  •   Розжевріло осердя...
    Занурення – в драглисту сіру твань…
    Довкруж вицокують звитяжців «берці».
  •   Навіщо вам...
    Навіщо вам, красунечки-дівчатка,
    Ті сиві дідуряки, що «в парядкє»?
  •   Самоспалення
    Плекаю гріх за смугами фіранок.
    Я – деміург, пізнала ліпшу з мов
  •   У сповитку листка
    Я третю днину відчуваю вірш.
    Із дощової п`ятниці – вагітна.
  •   Залишиться вірш...
    На квітнику палахкотить фізаліс,
    На лаві ґвалт здіймає дітвора.
  •   Серпантин
    Обожнення не буде. Я – без крил.
    Координую рухи – по падінні...
  •   Октаедр
    Так пильний воїн крізь вузьку бійницю
    Вистежує врагів...
  •   Світобудова

    Ти зранку – яд, в обід – протиотрута.
  •   Дві хустки
    Стара хатина. І рублів катма…
    Та провели бабуся й мама раду,
  •   Вогневиця
    У липні рюмсав хлопчик:«Це ж курорт!
    Я думав, тут веселим буде тато,
  •   Спрозорення
    В салатному – хлопчик, з-під шапочки – вухо.
    Спинився автобус… Кондуктор утік.
  •   Вірш на межці
    …люблю качан кукурудзи.
    Люблю його та й усе.
  •   Ти припізнився...
    Писав аж тричі:«Стрінемось… Давай!».
    Четвертий лист на ультиматум схожий.
  •   Даная
    Не зазираю в очі, що не бачать.
    Це – скуті кригою боління гирла.
  •   Буденність
    ...і мальвою кармінною цвіла...
    Глянь, у долоні – золотий метелик!
  •   Біг навмання
    Лишилися між плес хати – як вата,
    Коти блаженні, в рясці чорний став...
  •   Поступ
    Я – біла глина в люблених руках.
    Нестримно кружеля
  •   Птахокардія
    У мене – птахокардія.
    Жодна пігулка не діє.
  •   Меланхолія
    Лоза винограду – в чеканні… із лезом руки.
    Смарагдові грона – лелітки дощу і проміння.
  •   Сум`яття
    Живу собі...
    Молекули єства
  •   Неміфічна історія
    …мій дід Шматко тягав за коси жінку.
    Таке я чула, бачити – ні-ні.
  •   Передосінь
    Йде Персефона в темряву Аїда...
    Сльоза Деметри сковує мурах…
  •   Благий порив
    Полтавські лілії…
    Турецький алтабас.
  •   Міріам
    Є жінка – спить… Вона лише твоя.
    Коїтуса до перших сліз не буде.
  •   А ти - живи...
    Ти просиш вірш читати, а сама
    То засинаєш, то вчиняєш тісто.
  •   Степова пісня
    Не хоче Леся внучечку повчати:
    Хай Катя квітне вольно – «як усі».
  •   Вибух усередину

  •   Нікому жаліти...
    Відправляють Шуру К. в «бабдом».
    Нікому жаліти. Сивий Ваня
  •   Поверх п"ятий...
    Навіщо жити – некоханій,
    Міняти кліті між крихтин?
  •   Млосний запах синіх виноградин...
    Млосний запах синіх виноградин...
    Вабить і п’янить незнана даль.
  •   Стежина крута
    Даруй мені, Боже, сумління і хисту,
    Незламне стило і сліпих ворогів –
  •   Опівнічна мантра
    іронічне
  •   Ограда
    Якщо із горла пророста Чужий,
    З`їдаючи цукерки і обгортки,
  •   Бути
    Наготу вже прикрили. Порвали із мушель намиста.
    Ясноокий глашатай ословив жадання юрми.
  •   Сьома у ряду...
    Він полюбив її аж тричі -
    Вусатий вуйко-тамада.
  •   Трішки про золоту рибку
    ...а ти прийшов. І на олтар поклав,
    І бачив у мені десяту... першу...
  •   Сонце
    Вже серпень - кошеням до босих ніг.
    Рум"яна горобина серед листу...
  •   Гляссе

    Колись, як дощ утопче в ґрунт сліди
  •   Небувальщина про Тимоша й мольфарку
    Не відбирала. Поманила –
    Бровою, станом, пирогом…
  •   Пусті наперстки
    В наперстки трьох корівоньок дою…
    Кіт облизня спіймав, та знову – обруч.
  •   Тепла просила...

    Благаю в Тебе, Господи, тепла –
  •   У гречці вулики цвіли…
    Вона ховала вірші сина:
    Боялась, щоб не був, як Ні...*
  •   Кочу клубки…

  •   З підніжжя
    В пустелі Часу барви базиліку
    Оазис плине – всіх початків край...
  •   Вірш
    Спивала вірш – глибінь і рокіт гротів.
    Друг розстеляв мулкий потік-рукав.
  •   Його чекала безліч зим дарма...
    Його чекала безліч зим дарма.
    Чекання те – задавнена дрімота.
  •   І ромен, і джмелі...
    І ромен, і джмелі, і трава, й колосини,
    І лазур, і спекота стерні...
  •   Край воріт Сіону, над Кедроном...
    Край воріт Сіону, над Кедроном,
    Де узвишшя звіку не холоне,
  •   Ассоль
    Соки носила синові,
    Що – на морській косі.
  •   Розквась
    У січні мла-розквась частенько.
    Усяк поспішає у схрон…
  •   Сіножать

  •   Натюрморт
    У пучку – сіль.
    І посипаю рану...
  •   Рахуба
    Такі жінки - мов гостьові пантофлі.
    Такі не поневолюють навік.
  •   Подорожник
    Друг каже на біле – „чорне!” –
    І заздро кусає губи.
  •   Гостинець

    Червонозем душі віддам на зяб…
  •   Все – до ліри…
    Рахую дні стеблинками меліси,
    В карафці збовтую снаги вино...
  •   Бізнес
    Вагітна, підписавши папірці,
    Від сина відмовляється, що в лоні...
  •   Чадо
    Розкрию вам сердечну таїну:
    Синок ще любить атласи і пазли.
  •   Журавель
    Між конопель і соняхів тінистих –
    До Пам`яті прикутий журавель.
  •   Страх
    Скажу відверто – я боюсь… хрестів:
    Отих, що бовваніють понад мливом,
  •   Пічкур
    Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче.
    Прислів`я
  •   Образок
    Бундючний карлик із авто віконця
    Знічев`я розглядає люд і бруд…
  •   Навід
    З лиця води не пити, аби вміла пироги ліпити.
    Прислів’я
  •   Малево
    Вельбучний старець. Невтишимий гул...
    Небесні вулики. Хмариння схлипи...
  •   Tabula rasa
    Овчаренко Клавдії Костянтинівні
  •   Еманація чужого очікування
    Синець під оком. Ну і що?
    Куди – в час кризи – жінка піде
  •   День білявих дівчаток
    Це день білявих дівчаток –
    Стрічаю білявок повсюд.
  •   Втішали солов`ї…
    ...а десь леліє, мов сльозинка, ніч,
    В яку моя бабуся – жінка рання –
  •   Серед огрому
    Люблю перекази про час борні та злук,
    Казки гуцулів, давньогрецькі міфи,
  •   З підніжжя
    В пустелі Часу барви базиліку
    Оазис плине – всіх початків край...
  •   Пір`їнка
    Боротися з тяжінням тіла – марно?
    Крізь пальців ґрати прослизну…
  •   Ми виживем...
    Здитиніла…
    У снивах – двір, поля,
  •   Листи
    З торбинку написала я листів.
    Не всі вони вручились адресатам.
  •   Ожеред

    Дні...
  •   Шальга

    1
  •   Трикутник дачі
    Розмалювала дачу сива жінка:
    – У мене і будинок, і садок…
  •   Анічичирк...
    Ой на горі два дубки...
    З пісні
  •   ***
    Червнева Спека йде у ніч за сосни…
    Плеяда хмар плете їй льолю росну…
  •   Про кота дитинства
    …була правда і неправда, було розмаїто…
    З української народної пісні
  •   Анемони сну
    Пливу...
    Біжу...
  •   Екліптика
    Пливу між лодій…
    А єдваб словес
  •   Verba et voces*
    – Подаруй мені віршик про плеса... –
    Джерготів на бенкеті Стас Гливий.
  •   Тройзіль
    Ти жінку на стежі переступив.
    Рік мав любаску – за чотири хати…
  •   «Цвіте терен, цвіте терен…»

  •   Рік і ніч...
    А на розпутті помирала –
    У Вітра на широкому крилі.
  •   Я – на прицілі…
    Твій погляд - пріапічний.
    Ти – з Панфил.
  •   Букет
    Вам дарували кульчики, бузок,
    Браслети, книги, келихи, цукерки?
  •   Отрута
    За ставом – ліс… Тут – хвилями – осмута…
    День – пекло, а вночі – спогадок рай.
  •   Чужі крила
    Безкрила, виглядаєш дощ
    На ґанку самоти?
  •   Оберіг
    Літати? О, ні... Річок розлилось...
    Є дім. Полюбляю прясти.
  •   Каяття
    Справляли свайбу Псел і Купина.
    Базікали зигзички і сороки:
  •   Молочай
    Ішла в багаття…
    Остигала на хрестах…
  •   Лет навмання…
    Лишилися між плес хати – як вата,
    Коти на вікнах, в рясці чорний став...
  •   «Людина єсьмь...»
    Тягну скарб літ повз терен,
    глід,
  •   Плач Рахілі
    Із кінохроніки блідавенька Рахіль
    У Всесвіту зіниці зазирає...
  •   Художник
    Не відсікав Ед вух – ані собі,
    Ні учневі, що позаочі кпинив,
  •   Півусміх
    Вона перебирає крам допізна,
    Щоранку пил змітає із вітрин…
  •   Сфінкс
    Яв трансцендентна - з грота у діру...
    Хоч маю кілька волосин сріблястих,
  •   Окремо...
    Погасли тут, засяяли між зір
    Сіамські сестри –
  •   Біля двору дитинства

    Дворищу по вулиці Говорова в Яготині
  •   Маківка

    Хто ходить на манівці, той падає в рівці.
  •   Світ фрагментарний...
    Я споглядаю світ...
    Калейдоскоп
  •   Вниз головою...
    Втекла з домівки Лінда – в сяйво зір.
    Обридли тумаки... Не чули діти.
  •   In medias res*
    Карб самоти – довічний. Стежка прощ
    Не заведе у жевриво бруслини.
  •   Лікарка
    Але я відкрив Тобі гріх мій і не утаїв беззаконня мого;
    я сказав „сповідую Господу прогрішення мої ",
  •   Нічна фіалка
    Чи з парадизок Вітрове дання?
    Враз полюбила дворище, сад, глечик…
  •   Ексцентричний вірш

    Піють півні, піють другі,
  •   Жар-птиця
    Просилася у причт Фата-Морґани.
    Вона сміялася: „Увосени! Без крил.
  •   Відрадний закут
    Згорну пелюстя, хоч на кручі
    Липневий день…Сонця – в зеніті.
  •   Сниво грозової ночі
    Світлані Козаченко
  •   В Едем...
    Прилинула в Едем із чагарів,
    Щоб розмах крил (не чіп!) демонструвати.
  •   Мальва

    У наші дні товаришів поступливість породжує,
  •   Вірш заяскріє...
    Коли не втрима ближнього плече,
    Кінь приліта, що виріс із Горгони.
  •   В обійми сонця
    Боялася і хвиль, і самоти...
    Із пірсу знад – у віртуальне море!
  •   Голос Вогню

  •   Ріст
    „Я” виросло із льолі з ієрогліфом.
    Позадкувало від когорт черниць…
  •   Чаша мови
    Думок моїх незрілий виноград.
    Ніч вимальовую три грона,
  •   Птахокардія
    У мене – птахокардія.
    Жодна пігулка не діє.
  •   Приреченість
    Митець сучасності - античний лицедій,
    Що в розпромінених, як сонце, шатах
  •   Не залишай…
    Не залишай мене у листопаді!
    Тут голуби ненатлі, чорторий…
  •   Сниво
    Знов наречу Ілюзію – Любов…
    Геть застороги! Лет – на чорні брови,
  •   Полетуха
    Мугикаєш незнаємий мотив...
    У ватру підкидаєш хмиззя, дрова...
  •   Вітряність
    Листком верби перелетіла яр:
    На танго запросив підмоклий Вітер.
  •   Мачо
    Огрядний Мак очима їв Красолю…
    Освідчився: «Ти – найпалкіша… в полі…».
  •   По-простацьки
    Вона зі мною вийшла із таксі.
    Був закоротким жовтий сарафанчик.
  •   Оферта
    іронічне
  •   Плин в Едем
    Мій плин – у серпень – мимо веж, криничок…
    Я буду посміхатися з картин –
  •   Дитинність

    Софії Залізняк
  •   Бандероль Щастя
    Ви так сяйливо в серце надійшли,
    Як бандероль – напередодні свята.
  •   Обіцянка Вітрові
    Коли ореля доросте до звізд
    (якщо Перуна стріли – мимо тіла),
  •   Вітрові
    Зелений Вітре, це від тебе просо?
    А нахвалявся: „Злину між калин!” –
  •   Шатро
    У полум"я спокус? Не проти.
    Але тобі кажу: „Не смій!”.
  •   Промінь
    Побережусь – і не влечу в цей зал,
    Де ти чекаєш див.
  •   Під штандартами
    Я не отямлю доки-сценариста,
    Що юних зарізяк убгав у текст.
  •   Стезя

    Мамо, ти найдорожча за усіх…
  •   Тим, хто впорожні
    Коли в душі – хуртеча-заметіль,
    Не плентайся по пачку трамадолу.
  •   Казала бабця Настя...
    Не вельми жаль наївну Катерину,
    Що закохалася нестямно в москаля,
  •   Між ялин, беріз...
    Лелека, що приніс мене у жито,
    Вже дивосилом у степу проріс.
  •   Скепсис
    Зі сповитка люблю я евфонію.
    Гримкоче
  •   Змиваючи руїни...
    Обов’язково знайдеш путь, мій сину, –
    Якщо ти не лежиш,

  • Огляди

    1. Ракета вбила немовля


      Життя тривало дві доби.
      Не чув той хлопчик "люлі-люлі",
      Не бачив сонця... Враг убив.
      Ідуть румовищем прибулі...

      Шукаю сенси - бачу тло.
      Пульсує цятка... мегавилом.
      Кого звільняє Мегазло?
      Матуся хлопчика живила...

      У лоні рухався, міцнів...
      Прийшов у світ - ракет і горя,
      Непевних цілей, крил, човнів...
      Тут глузд і безум завжди поряд.

      Ракета вбила немовля.
      Кувези шкіряться зубато...
      Листок дубовий кружеля...
      Вкриває сніг червону вату.

      "До серця близько не бери...".
      О, скільки чула я совітів!
      Тьмяніють зорі, кадри Гри.
      Коли трагедії фініта?



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Гра слів
      торбинка для липи
      мішечки для глоду
      все більше навколо
      героїв народу
      і лише дерева леліють мовчазно
      мете пилюга
      маю твердість алмазну

      о так я не флюгер хоча надчутлива
      то куля вражає то радує злива
      знімаю намисто
      варю полуницю
      біжить куцохвосте
      вмивається киця

      літаю плекаю
      сплітаю вервечку
      та ласий об"єкт за вікном недалечко

      уява малює розверзнуте чорне
      ми сполом ходили під заклики горна
      варили товкли помагали мужніли
      напали руйнуючи орки дебіли

      друзяк у нас тьма
      але спокій на друзки
      півмаски та зброю пришлють нам етруски



      2022



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Ми переможемо!
      Прем"єра пісні. Автор українського тексту я.

      ПЕРЕМОЖЕМО КОХАНА!
      Виконує Тимур ПОЧАНОВ
      Автор українського тексту Світлана-Майя ЗАЛІЗНЯК
      Автор російського тексту Діна АЛДАБЕРГЕНОВА
      Автор музики Тимур ПОЧАНОВ
      Аранжування Михайло Актаєв



      Друзі!
      Пісня «Переможемо, кохана!»- це вираження підтримки народу Казахстану та всього світу народові України.
      Присвячується всім, хто захищає незалежність України на полі бою, в тилу, хто робить свій внесок із різних куточків світу для перемоги України.
      Діліться відео з друзями, пишіть коментарі під відео в ютубі, фейсбуці, пересилайте в меседжерах.
      Автори пісні дарують право виконання всім, хто чекає на перемогу України. Слова, акорди, мп3 та мінус пісні розміщені за посиланнями в описі ютуба.
      Співайте разом із нами!
      Нехай Україна відчуває нашу підтримку!
      Ми разом! Переможемо, кохана!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. І немає віщувань, гідних цвіркуна
      1

      Цвіркун - посередник
      поміж буянням і зачахлістю -
      увечері падає з дерева.
      Чи будеш боятися
      падіння або занепаду,
      пророкуванням сповнений?

      2

      Грає струнний інструмент епілогу -
      одностайно-сумних октав і нот.
      Умовк мій оспіваний цвіркун.
      Він - монах яскині неволі.

      3

      Коли набридне чути голоси,
      мовчи під яблунею його падіння.
      Всі дерева народжують цвіркунів.
      Всі цвіркуни розроджуються мовчанням.

      4

      Зеленим яблучком
      гепнула випадковість ночі.
      Злиняла чорна собака.
      Правує вишнє.
      І немає віщувань, гідних цвіркуна.

      5

      Зіниці мерхлі, не променіють,
      а руки твої - смичок.
      ......................


      Першотвір

      Опус ІV. Нет пророчества, достойного сверчка
      1.
      Сверчок как посредник
      между буйством и увяданием
      вечером падает с дерева.
      Будешь ли ты бояться
      падения или упадка,
      пророчеством исполненный?
      2.
      Играет струнный инструмент ухода
      единомыслящих октав и нот.
      Молчит мой избранный сверчок,
      он инок в местах лишения.
      3.
      Когда устанешь слушать голоса –
      молчи
      под деревом его падения.
      Однажды все деревья родят сверчков.
      Однажды все сверчки родят молчание.
      4.
      Зелёным яблоком
      катится случайность ночи.
      Собака чёрная ушла,
      настало свыше.
      И нет пророчества, достойного сверчка.
      5.
      Глаза не обрели лучей твоих.
      А руки уже смычок.

      4 сентября 1993 г., Киев
      Сергей Губерначук



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Липневе

      1

      Відцвітання троянд...
      Всім - привіт! - мимоходом.
      За парканом Наталка - розповніла, чужа.
      На охайні подвір'я, бачу, всталена мода.
      Не спущуся у берег, може, стріну вужа.

      Під горіхами - тінь. Абрикос прихистив би...
      Лара мужа-білявця обняла, стереже...
      Він сидить ось - без ніг - серед бульби і риби.
      "Свєтко..." - погляд жалючий поціляє ножем.

      Я не вийшла у сад - і повз мене та чаша...
      Не змарновано днів. Мандрувала, цвіла.
      Я виношу на шлях перламутри, не сажу.
      І пірця не в'яжу із брудного крила.

      2

      Партитура утрат. Тут ні солі, ні меду.
      Пропливають човни...
      Лепеха... матюки...
      Уявлю Акапулько, Алеппо, Толедо...
      Козелець, деревій хилитають граки.

      2020

      пірце - віхтик для змазування виробів перед випічкою.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Градієнт потенціалу
      Градієнт потенціалу

      Це не мій ареал.
      Відпливаю... побавилась...
      досить...
      Ось безрогий нарвал
      закликає на пундики... в осінь.

      Тут немає кіно.
      Холоднеча.
      Ні друзів, ні пошти.
      Розірвав кімоно -
      і волає-скрегоче: "Ну... що ж ти...".

      Подивлюся на лід.
      Десь у небі орли...
      Тут сніжисто.
      Нам не личило під
      шавок лисих, м'ячів тенісиста.

      От і все... Лабіринт
      відкривається рівно о сьомій.
      Мастодонтовий бинт...
      Гіацинти... поези... кондоми...

      20 лютого 2020


      Пані базарна

      1

      Я проходила базаром,
      розглядаючи товар.
      Сіль... не треба і задаром.
      Тля обсіла кіновар.

      Уродили кріп і вишні.
      Онаністи - з під-поли...
      Пиріжки лежали пишні
      між рогачиків, золи.

      2

      Погуляла, забруднила
      жовту сукню і персти.
      Гуси шарпали за крила:
      "То тепер не з нами ти?!".

      Катавасій, пертурбацій
      надивилася отам.
      А шукала цвіт акацій,
      пишне віяло котам.

      "Похвали свинячі рила.
      Не смакує часничок?"
      Навалилась чорна сила...
      Шикав гиркало: "...мовчок!".

      Тельбушки міняв на муху
      сірий песик, лапу дав.
      "І на пані є проруха...".
      На базар той - Боже збав!

      2020





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Сирена у віночку

      Тихенькі жіночки, мереживні сап'янці...
      На них ніхто не кине петарди, сірника,
      вони завжди м'які: опівночі та вранці.
      А я - на каравелі... і материк зника...

      Нічого не взяла в циркачика, верблюда.
      Тагора погляд вишній.
      Мелодія Віва...
      Лазурна вільгота...
      Повій на лик, остудо!
      У недруга вітрило - горіхова пліва.

      Мої дивочні сни ословлені, рухливі.
      Сирена у віночку.
      Братва гукає: ціль!
      Допісплю фіолет. Вродили крупні сливи.
      Постане за ковтьобами осяйний югендштіль.

      2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Вино із апельсинів
      Лишаю для гарного настрою. Слухайте.

      Професійне озвучення мого перекладу, пісня з мюзиклу.

      Бачу, є необхідність пояснити декому: серцевина, судячи зі змісту першотвору, не серце - а середина чогось, у низині, бо ЛГ жадає вершин.


      исполняет Игорь ДЕМЕНЧУК.
      автор музыки Тимур ПОЧАНОВ
      автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
      автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК

      performed by Igor DEMENCHUK.
      music author Timur POCHANOV
      Russian author Dina ALDABERGENOVA
      author of the translation into Ukrainian Svitlana-Maya ZALIZNYAK
      lyrics
      Вино із апельсинів

      Вина із апельсинів наллє собі у снах...
      Спитаєш: а чому вино із апельсинів?
      Бо лиш таке смакує, фужер дзенькоче "ах...".
      Їй нудно без вершин, печально в серцевині.

      Для неї веселіше - плацкарта затісна -
      З вагона вийти в яв... та не промчати мимо.

      Блакитна птаха звабила, в політ пора, пора!
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
      Та щастя забагато не буває...

      У спеку на екваторі здіймає сніговій...
      Спитаєш, як можливо? Екватор... і хуртеча.
      А з нею все природне. Біжи у рань, жвавій...
      Барвисто розмалює щоденні клопотнечі.
      Вона давно відчула: добро - тугий сувій,
      Важкого мудреці не завдають на плечі.

      Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
      Та щастя забагато не буває...

      Вона торочить назви сузір'їв і планет...
      Спитаєш: нащо їй пульсари і планети?
      Але ж, якщо ні сліду від птахи - між тенет,
      То можна хвіст піймати від синьої комети!
      Якщо ні зорельотів не бачиш, ні ракет,
      Вона мерщій вигадує чудні велосипеди.

      Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
      Та щастя забагато не буває...
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
      Та щастя забагато не буває.

      першотвір

      Вино из апельсинов

      Вино из апельсинов часто снится ей.
      Ты спросишь, почему вино из апельсинов?
      А просто потому, что так вино вкусней…
      Ей скучно без вершин и грустно на глубинах!
      Она давно решила, что в жизни веселей
      Покинуть свой вагон, но не проехать мимо!
      За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора ...!
      Она опять спешит в дорогу!
      Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
      Но счастья не бывает слишком много…

      Метелью на экваторе укроется в жару…
      Ты спросишь, как возможно? Экватор и … метели?
      А с ней возможна даже… пробежка поутру,
      Когда рожденный день раскрашен акварелью.
      Она давно открыла: что свойственно добру,
      То многие считают пустою канителью…

      За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
      Она опять спешит в дорогу!
      Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
      Но счастья не бывает слишком много…

      Она твердит названия созвездий и планет…
      Ты спросишь, для чего ей звезды и планеты?
      Но если даже слЕда от Синей Птицы нет,
      То можно хвост поймать от голубой кометы!
      И если звездолетов нет, и не найти ракет,
      Она начнет изобретать свои велосипеды!!

      За Синей птицей снова в путь пора, пора, пора...!
      Она опять идет в дорогу!
      Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
      Но счастья не бывает слишком много…
      Да! Сказка странствий словно мир стара, стара, стара,
      Но счастья не бывает слишком много…


      исполняет Тимур Почанов
      автор слов Дина Алдабергенова
      автор музыки Тимур Почанов
      2014 год

      ....
      27 березня 2018
      credits
      from Песни написанные в Содружестве. Songs written in the Commonwealth., released March 22, 2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Порфірне
      1

      Усе врівноважиться: злети, падіння...
      На пандусі ниций застиг - пожаліти?
      Я вальс танцювала на мокрому сіні.
      "Ти най..." - лоскотав необточений Літій.

      Чудові дарунки лежать - необтяжно...
      На випади - відсіч? страждання Клеопи?
      Глухий не почув сутозлотого "я ж не...".
      Для кого - мої вулканічні синкопи...

      Злягання із музами... клоники-діти...
      Під фалдами тоги - порфірові міти.

      2

      Стою на залитій промінням галяві.
      А вколо злостивці - обідрані, дляві.
      Сліпі заволали: "Оцю ми не хочем!".
      Ой, сни мої зимні - хуртечної ночі.

      3

      Вкриваюся пледом. Кошиця на книзі.
      По віхолах, торсанні бути відлизі.
      Торсійні поля пірамід і містечок...
      Душа - позитив - там рахманно, лелечо.


      2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Про ауру та псячу арію
      На фейсбуці чимало сторінок, де поезія чи вірші. Є цікава група "Поезія щодня".
      Там відбір, пильний модератор, не допускаються до публікацій пасквілі, образи.
      Що ж на цьому давньому ресурсі? Він розрахований на... виживання? Хто тут має необмежені права? мстиві пасквілянти, вірші яких набили оскому не лише мені.

      http://maysterni.com/publication.php?id=143519
      Ось така публікація - назва "Полтавська заупокійна"... це чорна магія чи що? Так все ж погане, намислене, з дитинства знаємо, повертається до автора, персони... бумерангом. Чому полтавська - здогадуйтеся.
      Пообіді переназвав текст автор Сушко: тепер "Кізка". Прочитав це. Злякався.
      Закидання віршовими сухими буциками продовжується. Святкові дні, аура благоговіння (Христос народився!) - декого не стримують. Напише будь-що про будь-кого. Зачорнить, заляпає. Та писав би оди коханій чи про природу. Висміює авторів метеопоезій. Наділяє опонентів невластивими рисами - для легковірних. Гигоче... ганьбиться.
      Авжеж, це - неосудний "сатирик". Хоче уваги і піару на чужому - бо своє не в тренді.
      Скільки отаких графоманських пасквілів ще залле сайт? Гамівна сорочка спадає... і автор приносить на поетичний сайт чергову порцію зеленої маячні. То своєму друзяці лікує "пиху", то мене тролить. Амплітуда широка. Спробуй критикни, не відчепишся.
      Зневага моя забезпечена. Та це лише заводить Сушка. Вампірить.
      Саме ця персона писала: якщо ми підемо з ПМ, то сайт загибіє. То вирішив доконати? Мало на ФБ сторінок, де збирає вподобайки...
      Знайшов на сайті прихисток. Пише такі вірші то про свого друзяку, то на когось іншого натякає. Ось недавно перекидалися Сушко і його друг-опонент глумливими дисками-віршами. Миру-злагоди не буде без взаємоповаги. Щирої чи хоча б позірної.
      Сушка не приваблює висока поезія. Її майже не читають. О так!
      Та й чи здатен він слугувати одній вимогливій музі? У нього їх повен альков - уявних. Лоскоче.
      Ницість, всеїдність отаких типів очевидна. А ще коник - яро кпинить байдужих і... хоче бути "пришелепою", у вірші новому зізнався.
      Та невже модератору байдуже - анонсування таких публікацій?
      Якби я сприймала цей ресурс, як винятково чиюсь власність, давно б пішла.
      Думалося, що сайт і автори потребують допомоги. Я ж радила ПМ новачкам.
      Пане Ляшкевиче, Вам час озватися: навіщо ви пригріли тих, хто доконає ПМ?
      Коли я звідси йду, настає гнітюча тиша... на головній переважно однотипні вірші, майже ніхто не коментує новачків. Я, щоразу зачиняючи браму, бачу, що там лишаються автори, які нікому не потрібні. Ні Вам, ні майстрам.
      Є кілька групок, члени їх активно коментують один одного тексти, там звичне захвалювання-солодкоголосся. У ті світи-конгломерати я не вхожа, не прагну їх ворушити. Зрештою, мені це не потрібне: численні огріхи їхніх віршів задарма не виправиш. Допомогла декому - дякували. Приємно.
      Цього разу Вікторія Торон розмістила вірш про тих, хто не повернеться на сайт. Він і про мене.
      Я озвалася під її поезією. Бо справді не планувала повертатися. Пояснила, чому саме пішла. Вона написала, що Ви мали б захищати мене від наскоків нахаб, та цього не зробили. Вибір на користь любителів драчок. Перебувати тут без захисту модератора немає сенсу.
      Лавина коментарів пана Гупала... назвиська.
      Навіщо? де ми знаходимося? Це поетичний ресурс? Потім Ви переді мною вибачаєтеся за чоловіків, що так низько опускаються.
      То наведіть на ПМ лад - нарешті. Забанюйте за образи - а не за те, що хтось зауважив росмову, як було колись зі мною.
      Вибіркова прихильність Ваша і лояльність до бешкетників чи й бандитів сайту помітна.
      Призначте редакторів, я на таку роль не погоджуся, чи модеруйте самі, навіщо ж обертати ПМ на майданчик для драчок? Я їх не ініціювала.
      Не просто прикро, а бридко - на головній анонсується то про козу, то про відьму. Оці натяки параноїдальні.
      Наша країна в мініатюрі - цей сайт.
      Я тримала форпост, слугую Поезії.
      Напади неадекватних, які, можливо, побоюються критичних зауважень, аматорів випади - допоки?
      Колишні вороги дружать проти... все - як у реаліях. Жити непомітно - такий посил однієї з Ваших публікацій.
      Цікавий. Та знайти апологетів не вдасться: якщо ПМ створений для самовдосконалення, медитацій, то всі мають бути ПРОСВІТЛЕНИМИ. Тоді відбір і модерація, а не вседозволеність та шабаші...
      Поки що - прояви агресії віршоробів та закомплексованих аматорів. Відомі поети на ПМ довго не витримують.
      І їхні сторінки можна обходити, замислюючись: чому ж вони пішли з цього сайту... чому холонуть брами.








      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Обсіли метелики. Біло...


      1

      Поезія - плин монологів,
      плетіння єдвабів-шовків.
      Вели за чорнильні пороги
      Три долі - химерні, прудкі.

      Наснились лелеки, телята,
      Супою черінь і гора,
      Безбарвні дощі-дистиляти,
      чавунчики, гай, дітвора.

      Росла, поспішала, яріла,
      губила підсаки, сліди...
      Обсіли метелики. Біло.
      Дорога вузька - зі слюди.

      2

      Хитаю шезлонги апатій.
      Дзуміння тривожне - вгорі.
      Це кришаться зорні печаті.
      Сургуч опада в чагарі...

      Минулля пішло по безналу.
      Заводу іржава труба.
      Хват нищив і множив зухвало.
      Журбу відтіснила злоба.

      А заячі душі морквини,
      знай, ділять - на трьох, чотирьох.
      Плутарха би в цю плутанину -
      описувать кублиська й мох.

      3

      Новітня мозаїка сюру.
      Клеопа в Еммаус бреде.
      Вимріюю мир, кучугури...
      І руно овече руде.

      Сокочуть осінні курчата.
      Зоря возсіяє крізь дим.
      О книго моя розпочата,
      Мережана жалем твердим.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Із ніші мовлене

      Премійованих - тьма...
      "Долучайся... - шептав міхоноша. -
      Там підлещувань луки, бджілок медоносних - рої.
      Ти - у ніші поез. А на белебні бачу хороших,
      всі умільці годити, усі непохитно свої...

      Там лиши вподобайку... Скажи про банальне три слова.
      Стань у ряд довжелезний, знайди маслечка і підмаж".
      Розглядаю парцелу: іржаві підкови... полова...
      Мій пегас десь літає, упав у гірчицю плюмаж.

      На танцполі, на сцені, - усюди хосени та схеми.
      Павутинні зв'язки нерозривні, хоч торсай, кричи.
      Прісноводні пташки, знай, клюють очеретну флоему...
      Блискотіти між дятлів жар-птиці? Немає причин.

      2020



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Різдво
      Поезія звучала в ефірі "Українського радіо", канал "Культура"


      І знов надію людство бачить.
      Охвітне свято. Біла вись...
      Мов сніг, розвіються невдачі!
      Дитя зродилося. Молись...

      Син Божий став людським, близеньким.
      Лежить у яслах, обійма
      Свою земну вродливу неньку.
      А волхви стали кружкома...

      Пречиста втомлена Марія.
      На сіні поряд сивий муж.
      Ослиці грива майоріє.
      Пора псалмів, завійних стуж...

      Дарунки - злото, ладан, смирна.
      Чадять свічки. Молочна тиш.
      Далеко Ірод... Любо-мирно.
      Спустились янголи з узвиш.

      На стінах зілля, стеля зорна.
      Яскиня тепла. Вифлеєм.
      Ягнята бігають проворні.
      ...а ми неситі... крівцю п`єм...

      До себе заповіді тулим...
      Оця - корисна, зайву - кидь...
      Тавро юродства - добрим, чулим,
      Корони мостяться на гидь.

      Для свята різні пункти-дати...
      Шліфує кожен хист і хрест.
      Бог завпевняє: люди - браття!
      Тремтять Алеппо, Еверест...

      Але ж - повіримо у диво:
      Спасає люд малий Христос,
      Бо він - дитятко особливе,
      Що впорядковує хаос.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Час аберацій
      1

      Повз абортарії, мерії, храми
      Кроком непевним, а часом лунким,
      Йде прокажена і шепче «я з вами…».
      Пульс аж під сто, калатають дзвінки...

      Лику не видно. Спинити не можна.
      В дощ не потрібен прояві дашок.
      Вміє вночі обійти огорожу,
      Кидає дань у діру-речмішок.

      Бабця виносить останнє із хати.
      Пенсійку дідо віддав без жалю...
      Та руйнівниця - весела, кудлата -
      Дякує довго, харкоче «люблю...»…

      Виразки чорні, кровисті губища,
      Цілі непевні, дорога курна...
      Тицяє тлустий облесливець тищу,
      Я не сказала ні разу «ось... на...».

      Що ж ви услід їй регочете «ловка!»…
      Надто марудне плетіння сіток...
      Надто бридка... не знаходиться вовка,
      Щоб заковтнув, як драглистий жовток.

      Збилися в юрми чудні небораки...
      Знов на танцполі крутійко і верть.
      Стихли бандури.
      Освистані раки...
      Шабля дозорця летить шкереберть...

      2

      Діти мережать листи чупакабрі.
      Хай прочитає - і пустить сльозу.
      Вже стрічечки на стовпах і на швабрі.
      Нікому пасти корову, козу...
      Села притихлі. Під панциром - місто.
      Жорна важезні. Утисячне (знов!)
      Ради війни учиняється тісто,
      Ради війни умертвляють любов,
      Ради війни люд збирає пластмасу,
      Ради війни компонують слова.
      Де ж той месія, що спинить заразу?
      Де генерація – мудра, нова?

      Стиха джерґоче війна: «Патріоти…
      З клунь повитягую крила, казки…
      Ви самознищитись, певно, не проти…
      Ось вам тузи подали мотузки».

      3

      Час аберацій, відхилень і вдиху.
      Крик очищає куточки легень.
      Йде, бо впустили, приземисте Лихо.
      Погляд відвернеш - і... анітелень…

      Повз абортарії, башти, аптеки
      Тягнуться чорні бинти, лжеперкаль.
      Ллють ацетон сердобольні ацтеки
      В щойно закуплений псевдограаль.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Ок-ре-мо
      Ок-ре-мо

      Малину ще збираємо
      і гардероб осінній...
      Синиці над сараями,
      а журавель на сіні.

      Ловити чи жар-птицями
      злинати поокремо?
      Крилом у аркуш тицяла...
      Креманка впала з кремом.

      У камізельці вутінка,
      а Колобок без тями.
      Лілово-мідні сутінки...
      І кратерами - ями.

      2019

      Звіробійне

      Ти хочеш піти, вириваєш коріння,
      а двоє тримають: "...от нам би уміння...
      Така запальна, своєрідна, хороша...
      та ми зчорнимо, ще нав'яжемо ношу".

      Навіщо ексцеси - від шавок брехливих?
      Жбурнути б у них звіробою, жаливи.

      Росла, гомоніла... Яскраві листочки.
      І раптом - навала.
      Ти вирвалась.
      Точка.


      ***


      Віршик розхристаний люди підхоплять,
      витруть бідняточку слізоньки, соплі...
      Торбу пошито, левадами - в путь!
      Ой, не питайте - де грамотність... суть...

      Стукне обцасом - підносять віночки.
      Заполонили невдатні куточки.
      - Ми кон'юнктурні... народні... у маси...
      Нас підхвалили!
      Несуть людопаси...

      Соколи - вище, орлиці - на скелі...
      Віршів безкрилих - завії... хурделі...
      Недовговічні, бо роблені пальцем.
      .................................
      А сутозлоті, величні - скитальці.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Сонячно дивлюся...
      Сонячно дивлюся, або За правдолюбство - заклики "до стовпа ганьби"...

      Одне ємке слово окреслює намережане сьогодні Чорногузом. Таке миготливе, зриме слово - маячня.
      Нічого, крім огиди, прочитавши коментарі фігурантів на його сторінці, не відчуваю. Жалкую, що не пішла з ресурсу значно раніше. Колись наважилася, просили повернутися - автори, навіть небайдужий до поезії та сайту модератор тоді лишив на сторінці коментар у дусі "нам без вас погано"...
      Із тьмущі авторів у списку - на анонсованій сторінці напрочуд мало діючих. Засилля клонів. Тролінг.
      Де особистості? де рівні по духу мені?
      Тепер аж прийняла рішення назавжди залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, з вагомим доробком, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки - серед аматорів та кількох витривалих більш-менш відомих.
      Чорногуз про авторитет свій пікся, гарикав на друга, Сушко критикував його - за теми, пихатість тощо.
      Афішувалися їхні пасквілі, поетичний сайт обертався на брудну сцену, де два чолов'яги розминають м'язи.
      За лаштунками бути - не для мене, грала свою роль - без маски, відкрито, не підкилимно.
      Пригадується вислів: Жінка - як музичний інструмент. До якої струни душі доторкнешся, така мелодія для тебе і зазвучить.

      Отже, по суті допису Чорногуза.
      Лобами діючих персонажів не зводила, не від моїх порухів дзвеніли вони, не стравлювала, інтриг-павутин - не плела. Підлещування мені не властиве.
      Маю вузьке коло шанувальників, там немає цікавості до інтриг. Моя творчість - предмет фахових зацікавлень.
      Ось так писав Вдовченко В. В., філолог, доктор філософії в галузі дизайну, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України (Київ): «…психологія творчості Світлани-Майї є неповторним продуктом розвитку української ментальності. Сьогодні ВАШ стиль образного та художнього мислення, літературна вишукана форма викладу сучасних світоглядних концептів — є візитівкою нанотехнологій в українській поезії, поезії східної Європи в Індії, Китаї, Японії. Уже зараз поезії Світлани-Майя варто починати перекладати на інші мови. І головним тут є глибинна сутність образів-архетипів української прадавньої культури, які близькі групі країн із індоєвропейськими мовами.
      Вважаю, що автор „Птахокардії“ — не просто може, а достойно ПРЕЗЕНТУЄ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ — У СВІТІ.
      Продукт витонченої поетичної творчості Світлани-Майї — конкурентний на міжнародному рівні, буде національною гордістю на міжнародних конференціях, конгресах, в міжнародних проектах. Для підтвердження реальності успіху Залізняк Світлани-Майя на міжнародному рівні, готовий прийняти участь в розробці міжнародного проекту з презентації її творів від України і привезти в Україну визнання СХІДНИМИ ДЕРЖАВАМИ ЇЇ ТАЛАНТУ, УСПІХУ І СЛАВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ».
      Про мене, поезію, є кілька радіопередач, дякуючи журналістці Українського радіо Ірині Кримській-Лузанчук, авторці ПМ, вона нині тут не активна, та можна прочитати есеї її авторства, їх шість. Моє приватне життя не є надто публічним.
      Не нав'язувалася у месенджері, не встановила додатків для спілкування. Була поміркованою. Не воронячої породи. Я - справжня Залізняк. На палітурці зібрання творів - птаха, що летить до сонця.
      Не цікавилася віршами пана - "генія Велеслава Бандуровича", що себе самозалюблено з Сосюрою порівнює у свіжому витіюватому дописі. Маю місію - чесного трударя Поезії. Передав мені свою поетичну сопілку Дмитро Залізняк, брат матері Софії Залізняк.
      Вчителі - Рабіндранат Тагор, Є.Маланюк, В.Стус. Не потребувала тут наставників, сама літконсультантом була. Маю досвід видання книг, літературного редагування.
      Зауважень майже не писала, пан Ярослав запальний, конфліктів не хотілось.
      Вважає, що поетизує ліпше за мене - таке промайнуло в дописі. Нас не можна порівнювати. Це - як бурштин і діамант. Хто на чому розуміється, хто що на зуб чи тацю кладе, на міцність перевіряє.
      Готую нову книгу, вона теж об'ємна, вагома.
      Про мою творчість є стаття "Метафорика «Птахокардії», або «ORDO AMORIS» Світлани Майї-Залізняк" у "Золотих клейнодах", "Золотій пекторалі", то чому б і не цінувати сучасницю...
      У протоколі прийому до НСПУ - затвердили одноголосно: "Поетка працює на Україну".
      Слугую Поезії.
      Справді переросла сайт. Нині він нагадує дошку для вірша. Приколи кнопкою - і мовчечки йди. Дякуй, що прочитає хтось.
      Не випитувала, хто де з ким дружить чи випиває. Навіть на вечірки не напрошувалася.
      Писав мені малознайомий пан Сушко про власні справи - що посадив, що консервував, готував-смажив та оповідав подеколи враження про вірші - чужі, свої, мої. У приват слав пісні, моїх поезій не озвучив, обіцяв один текст "Планета людей" до творчого вечора, не показав - не осилив. Любив переписувати чужі вірші - на сторінках фб надибані, мені показував ті варіації.
      Радила доволі часто в його віршах замінити недоречне слово, запитувала, чи потрібні мої зауваження, дякував, був поштивним. Писав, що я мудра, аж геніальна. Завдяки мені, запевнив, став вимогливішим.
      Вечір мій запропонував організувати, погодилася. Написав у приват, що не можна фуршету - заборона категорична - і ми повинні дослухатися. Отож! Тепер ось, через два роки (17 вересня), назвав мене "жлобкою", яка просто не хотіла влаштувати пригощання. Це нормально, по-чоловічому? Брехливість, підлість зашкалюють.
      Дала-надіслала надруковані кольорові афіші, писав, що їх приліпив, розніс по вишах, тепер сумніваюся. Приїхала, мала розлогий фаховий сценарій, була ведуча - коректор книги С.Козаченко, філолог, педагог, літературознавець, землячка, подруга на протязі 14 років. Знає мене, як ніхто із сайту. Прийшли - хто зміг і бажав. Приїхала журналістка "Українського радіо" Ірина Кримська-Лузанчук. Мали бути Алла Васик, якщо вірити Олександрові, та Чорногуз. Прийшов пан Ярослав, відразу ж голосно із серйозним виразом обличчя заявив: кажуть, що не буде пригощання, якщо не буде фуршету, то він не виступатиме. Це мене ошелешило, адже поетичний вечір. Мені передав Сушко заборону фуршет проводити.
      Відбула у Полтаві кілька презентацій, фуршетів, все було пристойно, запрошувалися організатором музиканти, співаки, ніколи мови не було про гонорар. Мала досвід.
      Я почувалася ніяково, адже у приваті Сушко запевнив, що не можна, тому не готувала пригощання. Писав, що є музей води, можна піти - там дозволять...
      Дещо чоловіки тоді восени придбали, бо їм кортіло, після вечора в тісному колі поспілкувалися, я перед закупівлею пригощання запитала - чи додати грошей. Ні... - сказав Соболь. Я непитуща жінка.
      Сушко забрав хутенько з моєї руки 200 гр. - за таксі, привозив апаратуру, наче з бібліотеки. Я тоді отримала гроші за продану книгу, от їх із руки миттєво змів Сушко. Перед цим вечором навіщось писав у приват, що на нову книгу допоможемо, "скинемося по тисячі". Отут варто зробити паузу. Такого благодіяння не просила, не чекала особливих жестів - меценатських. Я не наївна, не з тих, що гнуться. Інтуїтивно відчувала фальшиві ноти, адже Сушко на вечорі заявив, що "не розуміє" поезії Майї, а як захопливо на ФБ і тут коментував... Порівнював із музикою Шнітке, писав-висікав коментарі в дусі: "Отак і варто писати поезію - і молодим, і старим".
      Не чекала таких сайтових катавасій, не звикла до обпльовування. Дивує кампанія проти жінки, яка чесною і щирою лишалася на ПМ всі ці 9 років, безоплатно допомагала, була небайдужою.
      Які творчі вечори (множину вживає Чорногуз у дописі "Сайт білих ворон") мені робив Сушко?
      Дозвіл мною був легко отриманий, зала безкоштовна для мене, бо я членкиня НСПУ з 2016. Він - ні. Привіз апаратуру - така його поміч. Я була присутньою - як поетка - на одному. Особисто двічі телефонувала функціонерові спілки, домовлялася про дату. То в що матеріально "вклався" Сушко... Афіші я надрукувала, ім'я його було написане, це теж не дрібничка. Я - відома поетка.
      Мою книгу в 2015 презентували ми з коректором, видавцем у Львові, в будинку спілки письменників. Виходила на люди, мене чули, бачили, аплодували. Про це написано у "Слові Просвіти".

      Нині, згадуючи ту осінь, аналізуючи ці перипетії, трохи жалкую, що радо відгукнулася на пропозицію, повірила у щирий пошанівок, у шляхетність сайтових друзів.
      Позірна чи справжня їхня дружба, шанували мене чи використовували можливість піару, важко судити.
      Із порад психолога: "Оточення варто обирати особливо ретельно. Ти станеш таким, як і твої друзі. Несвідомо. Поступово. Але станеш. Друзями мають бути порядні, надійні і хороші люди. Люди, до яких ти спокійно можеш повернутися спиною". Певно, щоб не боятися бути мішенню...
      Друзі Сушко та Чорногуз то гарикають, пасквілі нищівні - один одному, то потоки бруду та бридкі незаслужені назвиська - вже в мою сторону.
      Бажаного нейтралітету не досягла. Чорногуз мене до стовпа прив'язати хоче, волає, що я "оббрехала". Та себе хай зафіксує, прив'яже - за оці неадекватні напади віршові чи прозові - удвох із прислужливим, лицемірним Сушком-друзякою. Скільки негацій вони розлили на сайті, майже ніхто не вгамовував. Не посилав у бан адмін - дивна поблажливість.
      Є звернення Чорногузове до громади ресурсу. Взимку аргументував, чому Сушка прогнати з ПМ варто, сам привів на сайт - той упирично шельмує-пащекує. Називав Олександра "вбивцею талантів". "Певно, вже тонни словесного бруду Сушко вилив на Світлану-Майю Залізняк, яка стільки конструктивних вагомих зауваг йому зробила. Нуль уваги, натомість помста словесна майстрові розлилася сайтом, як нафта океаном" - так зітхав.
      Тепер згадує те напівжартома - дивочна хамелеонність, зате обзиває мене, ганить.
      Не по мені така модель стосунків. Дещо писав мені Сушко, хотів просвітити, з ким знався, де був, хто зайву чарку перехилив, тепер печінку лікує. Та хай би не вів такої просвітницької роботи, з мого боку не було цікавості. Якісь інтриги мені приписує Чорногуз, дивуюся - в ім'я чого?
      Кожен переслідував певні цілі, мені вони не відомі. Була приязнь, але нетривка.
      Один прагнув тут бути наставником і авторитетом, вважав себе метром, його друг Олександр побачив у мені креативну, майстерну, небуденну поетку. Хотів дорости до мого рівня, писав захопливу присвяту жар-птиці в саду. Вірю, що щиро.
      Зрештою, перебіг у стан любителів пересічних віршів. "Напишу серйозне, складне, майже не хвалять на сторінках фб, не вподобують, а смішне, то хвалять" - так мені пояснив. Таки понесло автора в бік культмасових віршів-свищиків.
      Зробив Сушко вибір, дешевої слави забажалося.
      Мою книгу штудіював, насотувався з неї слів із неабияким апетитом-рвінням... мене тут вважали наставницею Сушка - і я почала критично висловлюватися про вірші, що пістрявіли вульгаризмами, кон'юнктурні. Столітні діди та баби хочуть сексу, вихваляється потенція дудугана, мавка закидає ніжки, летять у небеса, в рай... - банально-однотипна ряднина-писанина - не еротика, а лубочна, примітивне. Жінка в них - об'єкт всолод і лише, сексизм. Віршів такого штибу тьма, а прочитати, насолодитися - нічим, зауважувала Олександрові авторка сайту пані Лариса.
      Сушко гризся з Чорногузом, той закликав очистити ПМ від "обісцюшка". Писав Ярослав у приват, просив моєї підтримки, дивувався, чому модератор не втручається.
      Писала Сушкові, щоб припинив гризти друга, не прислухався, пасквілями "лікував від пихатості". Коли на ФБ читачка запитала, чи Сушко вже на передовій, адже присоромлює чи гнівно шмагає у вірші тих, хто не воює, ховається під спідницю, написав у відповідь, що має протез. Такі жарти. На повному серйозі відповів-збрехав прилюдно.
      Була видимість віртуальної дружби, Сушко ще зі мною спілкувався, тобто писав довгі списки виконаних робіт.
      Запитала: "А навіщо мені знати, що ти сьогодні робив?".
      Натяк, що поети - сибарити? От я пишу поезії, а він у цей час працює на городі чи сіє спори грибів у лісі поблизу села. Хвалила за уміння все робити по господарству - та кострубатих, неохайних віршів не хвалила)
      Знайшов у мені щиру, мудру, розуміючу - так пояснив. Ми такі самотні посеред юрмищ.
      Та я не проміняю самодостатність, самість на перебування у зграї "запеклих друзяк".
      Я - левиця, не гієна і не підлесниця. От Сушко назвав себе у новому вірші "песиком на повідку". Ким себе бачить - то до психоаналітика.
      Навіщо мені було гнобити Чорногуза? Звісно, на найпотенційнішого він не тягне, я про це висловилася у приваті Тетяні, бо вона майже щодня 6 "панові Бандуровичу" ставила. Є критерії оцінювання. Явищем для мене ліричні поезії Чорногуза не були, вадили інверсії, бракувало свіжості. Деякі подобалися, відгукувалася. Сушко критикував численні наче-мов-немов у його віршах - таки із власної ініціативи.
      Тетяна просила глянути на її вірші, запевнила, що Чорногуз не проти, він мене шанує. Дякувала за допомогу прилюдно мені й Любові Бенедишин, була прихильною, оцінювала й мої поезії. А Чорногуз редагуав тексти Тетяни, нашу з Любов'ю Бенедишин доброзичливу допомогу розцінив, як пресинг. Мабуть, ми з нею зауважували ті помилки, які він пропустив. Особливої охоти вичитувати чужі вірші не мала, та мені писали, просили, знаходила час. Тепер бачу, що перебувати на ПМ можна лише мовчечки чи захвалюючи одноманіття.
      Дев'ять років на ресурсі. Намагання бути над...
      Ніяких коаліцій, груп не створювала, не шкодила літераторам, аматорам на сайті, не писала образливих пасквілів.
      На головній часто анонсувалися вірші рівня проба пера.
      Дехто дякував, писав, що допомогла зауваженнями. На поетичному ресурсі не віють пасати вимогливості, доброзичливості, не той благодатний клімат, який підрощує таланти, бачимо борюкання за пальму першості, захвалювання, сюсюкання в коментарях, бруд-флуд, тролінг. Я до цього не доклала ні цеглини. Навпаки, закликала не заливати сайт вульгарним, до модератора намагалася догукатися. Невже не можна було припинити баталії-драчки між Сушком і Чорногузом, порадити вирішувати конфлікт деінде? Ми читали коментарі-прокльони, Чорногуз гримів на сайті, Сушко підсміювався.
      Де були модератори? Вже тоді мені було варто піти з сайту, берегти себе. Діждалася назвисьок, нахвалянь "лусну по носі", "здиратиму луску" - Сушкове нечуване нахабство чи рагулізм. Юрій Сидорів писав Сушкові про неохайне віршування, надмірну кількість публікацій на добу - але нуль уваги, не помітно шліфування написаного. Зате суперплодючість віршова - дрозофільна - і якась пришелепкувата поведенція - "ампутувати себелюбство" нахваляється, згадує, як пиляв хтось ногу, йому тримати довелося. Жахіття. Це поетичний ресурс чи бійня...
      Розлого пояснюю - чому йду звідси назавжди. Примусити мене цінувати графоманію та стонадцяті "проби пера" не вийде.
      Періодично вистрибує з коментарями Соболь-Погорєлов, у віршах кпинить "хохлів" - малограмотний аматор-переросток. Тепер - за його рагульським висловом - "пенделі" віршові залили сайт. То причіпливо питав у Чорногуза - чия дача, ніби це має відношення до поетичних текстів, то мене тролить, бо я зауважувала його численні бур'яни-огріхи. Лишила недавно в себе коментар - як придбати моє зібрання творів, Соболь поспішає, пише в Сушка з цього приводу: "мене порвало...". Та чи кому цікавий стан його емоційної цілісності чи шмаття?! Я на своїй сторінці порядкувала. Чи й не ментор-оцінювач. Такі нахаби мають право на сайті слебезувати-скалозубити, тролити, а я захисту не маю - в особі модератора.
      Відбиваюся від нечем. Чи місце отут мені, Поезії... Тепер - ні.
      Є автори, які не звертають уваги на перманентні драчки на ПМ. Прийшов, поставив текст, пішов - безпечний алгоритм. Мишача поведенція чи мудрість - питання риторичне. Я пасіонарна.
      Чорногуз писав мені взимку, що чекає підтримки. Є дописи, де він мене хвалить, визнає талант, навіть обіцяє не зрадити, не піддаватись на провокації. Але патерни злостивості перемогли, на жаль.
      Здалося йому торік, що я під жіночим клоном критикую з Сушком разом вірш - назвав "сукою" мене. Як можна? така підозріливість патологічна, запальність... Це шляхетно? не вияснивши, чий то клон - таке сказати... Хай кохану жінку, яку возвеличує у поезіях, так "ніжно" називає.
      Прилюдно вибачився. Замучений нападами Сушка - так пояснив. Та не по мені такі стосунки. Ніколи не заводила клонів.
      Навіщо мені перебувати серед жабомишедраківки? Ні душевних сил, ні часу на такі ексцеси не маю.
      Можна було призначити редакторів давно, та їх ніби немає. Модерація щоденна тут необхідна.
      А прагнення однієї особи бути авторитетом призвело до драчок, непоступливості. Микола Соболь-Погорєлов, амбітний, упертий початківець, писав приватно: "Тримайте корону, бо буде вам те, що Чорногузові!". Та чи йому пектися-опікуватися розподілом корон? Там край непочатий праці над сирими, учнівськими віршами.
      Що вони з Сушком тоді намислили, чиї корони їм зривати кортіло... Я не отримувала від них корон - і не збираюся допомагати у розподілі бутафорних вінців.
      Лишіть мене нарешті у спокої. Не шукайте винної там, де її не могло бути апріорі. Громовідводом на даху (як визначила мою роль мудра авторка сайту Вікторія) слугувати набридло.
      У кутку я не могла бути - яскрава. Мене бачили. Могли порівняти на сайті наші поезії. У кожного свої читачі.
      Мою книгу ніхто Вам, Ярославе, не нав'язував, запитали - скільки коштує, син мій сказав: подаруй Чорногузові. Я вагалася, підписала - як учаснику дійства, із вдячністю за виступ. Книга велика, гарна. І там - поезія, не графоманія.
      Соболь, Сушко (два екземпляри) її придбали, знаючи, яка це поезія - для підготовленого читача. Є анотація. Книга для знавців української мови, читачів з уявою, сумлінням, життєвим досвідом.
      Не подобається - не читайте. Згадую, раділи, коли я писала Вам коментар, думаю, то були флюїди позитивної уваги.
      Звісно, я новаторка. Люблю сюрреалізм. Не люблю простеньких віршів, де лише емоції, слова...слова... нічого немає у міжрядді. Я вимоглива до себе і оточення.
      Мені справжня поезія бачиться свіжою, барвною, рухливою, живою, неповторною, міцною, ефірною, зримою, в дусі часу. Це - міні-картина, панорама, фільм. Маловживані слова я люблю. Усі мають словники, всім дозволяється компонувати, але далеко не всі римувальники - поети. Я - за гармонію, авторський впізнаваний, нефальшивий голос.

      Мистецтво не відтворює дійсності, а ні її перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність.
      Ігор Богдан-Антонич

      Мої поезії, написано у передмові до "Птахокардії", відповідають високим законам мистецтва.
      Зануритися б авторам у власні доробки, там є що полірувати. Реальні імена не всі вгадуються у дописі-казці Чорногуза.
      Звісно, кортить вам обом когось звинуватити у сайтовій феєрії, сорому не відчуваєте за назвиська.
      Я, пане Чорногузе, українка імпозантна, молодява, усміхнена, презентабельна - так мало схожа на "старуху Шапокляк", як ви нинішній - вайлуватий - на красеня-лицаря. Пані, яка не хоче, щоб її ім'я згадували у дописах, прилюдно зауважувала Вам нестриманість у словах та емоціях на сайті, писала, що ніколи не переходила допустиму межу. Не одну мене Ви ображали і вибачалися. Навіщо ж Ви ганьбитеся...
      Сушко - молодший на 6 років, дає бридкі назвиська, віршами-лушпайками заплював сайт. У люстро самокритики зазирнути б такому "сатирику"... Враження, що насилує неохайну музу, а вона аж захлинається пінявими віршатами. То хто ж мене отут брався "перевиховати"... для якої благої цілі?
      Чому я - зріла, самодостатня, майстерна поетка - мала позбутися естетичних орієнтирів і себелюбства?
      Намагатися обгавкати могутнього слона - безпородним шавкам властиво.
      Не виховуватиму ровесників та молодших, не виправдовуватимуся, написала, як все було.
      Увага: тепер вірю, що за доносами нищили цвіт нації. Хочеться завершити: шануймося, та шану розуміємо по-різному.
      Всіх згаданих на фб заблокувала, щоб не бентежитися. Знатися з ними не хочу.
      Модератор приватно вибачився за чоловіків, жалкував, що так низько опустилися. Навіть на місяць відправив образника-пасквілянта-Сушка в карантин, другу сторінку лишив. Звідки - бризками - віршата-пасквілі плодовитого віршороба.
      Я закрила власну - єдину - сторінку, пояснила, пішла. Хай таланить у хороших справах.

      ..........Тепер варто додати, бо Чорногуз навіщось вводить в оману, заперечує послідовність. Коментував Сушко в нього, наче я тут писала, Чорногуз сказав: "не буде вечора". Де таке - в моєму дописі?
      Пан Ярослав тоді - саме перед початком вечора - сказав прилюдно із серйозним виразом обличчя, що не виступатиме, якщо не буде потому фуршету. Це чули всі: ведуча, мій син, присутні. Я схвильовано відповіла - до Сушка претензії, бо він ходив, афішу лишав, категоричну заборону пригощання чув - і передав мені у приваті.
      Саме тому М.Соболь, ще дехто вирішили задовольнити пана і себе, Ярослав запевнив, що домовиться про дозвіл, під час вечора купили бажане-потрібне. Чомусь же існує заборона, то навіщо її порушувати? Творчий вечір - це поезія.
      Я так збентежилася від неочікуваної поведінки пана Чорногуза, що за кілька хвилин розпочала свій виступ не вельми весело.
      Потрапити в таку ситуацію - малоприємно. Домовлявся з другом Сушко. А я лише запросила у приваті вже пізніше, пан Чорногуз від мене не отримував запевнення, що гонорар буде. Про це взагалі не було мови. Чи конче потрібен був той виступ Ярослава? Я не була ініціатором запрошення, але радо погодилася. Чом би й ні... На мої презентації не раз приходили музиканти. Сушко сказав писати на афіші - за участі співачки Алли Васик, Чорногуза і його - так і зробила.
      Ми попрощалися в метро по-дружньому, весело, обнялися. А тепер все це пригадувати довелося, бо у дописі про "творчі вечори".
      Брехати мені не властиво. Читати перекрути неприємно. Досить дискусій.
      Відзавтра я не буду заходити на сайт, щоб не набиратися негацій. Бажаю усім спокою і благополуччя.
      17 вересня 2019.

      Коротка пам'ять у мого ровесника.
      Звертання до модератора Ярослава Чорногуза

      Вірші, проза, аналітика, огляди
      Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика http://maysterni.com/publication.php?id=137039
      Ложка меду в бочці дьогтю або скільки ще можна терпіти упиричне шельмування?

      Звертаюся вкотре до адміністрації сайту «Поетичні майстерні», літературної громади сайту.
      Скільки ще часу ми будемо терпіти антихудожні, антилітературні випади у бік високих майстрів графоманських стріл Олександра Сушка, людини, позбавленої не лише літературного поетичного хисту, а й естетичного смаку? Людини, яка не прислухається, практично, до висловлених в її бік критичних зауваг, не працює над своїми текстами, натомість уражена графоманською хворобою словоблуддя, пише по кілька в день горе-опусів, не редагує їх, в яких, замість творити літературу, займається зведенням порахунків зі своїми більш талановитими колегами? Ним, уже цілком очевидно і зрозуміло, рухає чорна заздрість і прагнення будь-що, будь-якими методами вивищитися над своїми колегами. Пише горе-коментарі, до яких майже ніхто не прислухається, натомість його називають «шмаркачем» та іншими всілякими такими назвиськами.
      Чого вартий той факт, що на сайті є два Олександри Сушки? Питається, для чого? Відповідь проста – один Сушко ставить іншому Сушкові, які насправді в одній особі, позитивні оцінки 5,5, бо крім самого себе йому таких оцінок ніхто не ставить, таким чином штучно підвищуючи собі рейтинг. Гидко за цим спостерігати, але чомусь редакція «Майстерень» закриває на це очі, не видаляє другого клона.
      Певно, вже тонни словесного бруду Сушко вилив на Світлану-Майю Залізняк, яка стільки конструктивних вагомих зауваг йому зробила. Нуль уваги, натомість помста словесна майстрові розлилася сайтом, як нафта океаном.
      Я вже не кажу про себе, тут – десятки тонн бруду – Сушко вшанував «дорогого» друга, який привів його сюди, на «Майстерні» на свою, як виявилось, голову.
      Пробачте, люди, що завдав вам такого горя, бо мало хто є на сайті, кому б не дісталось від Сушка.
      Та багато хто не хоче конфліктів, воліє мовчати. Та, повірте гіркому досвіду – будете мовчати – заклюють вас дурними заувагами і псевдо критикою і підете ви із сайту, як талановита поетеса із Полтави Юлія Стиркіна, яка ні за які гроші не хоче сюди вертатися, поки тут є Олександр Сушко – люте заздрісне, чорнороте пугало, яким скоро почнуть матері поетеси своїх пишучих малят лякати: не будеш слухати мене, то віддам тебе упирю Сушку на розтерзання! І дитина з жахом прокидається в холодному поту!
      Скільки вже його критикували інші автори – Лариса Прокопенко, Тетяна Левицька, Серго Сокольник (нещодавно навіть прозу Сушка розгромив, хоч у прозі, як на мене, Сушко вправніший), СонцеМісяць та багато інших.
      З нього, як з гусака вода. Обтрусився, і пішов далі своє чорне діло робити.
      Ось його повчально-гнидявий коментар:
      Та яка різниця - бандура чи гітара, чи інший інструмент? Дивися ширше: тут ідеться про загальну проблему, яка уособлює українську лірику. Сусальне золото у кілька шарів для справді гарного непотрібне. Ця зайвина ріже око естета. І додає мені наснаги писати іронічну сатиру. І нічого поганого в тому не бачу. А ти злишся. Нащо? Та посміхнися урешті. І повір: я тобі не ворог, а найщиріший друг. А те, що люблю перець - не страшно. Всі ми різні, і смаки у нас різні.
      Пиши на мене сатиру, гумор, іронію, що завгодно. Я не ображаюся.
      Та послухати – Боже, святий янгол із небес!
      Справді – мед справжньої української лірики – не для Сушка. Він народився, вимащений у дьоготь, як не у щось значно гірше, то й прагне у кожну бочку меду додати свою гидку ложку дьогтю. Та вже того дьогтю стільки, що вже все помінялося місцями на сайті - гнидявої псевдолітератури вже бочка дьогтю, яку вже не може врятувати ложка меду гарної традиційної української лірики, яка в ній зосталась!
      А ми сидимо, опустили вуха, а нам ллють помиї на голову. А ми кажемо: не лийте в одну точку, дорогий пане Сушко, розбризкуйте, розбризкуйте!
      От він і радий старатися, розбризкує. А ми мовчимо і ходимо в оцьому, з дозволу сказати – забризканні!
      Не гидко вам, люди? Не набридло ще?!!!

      Щиро Ваш
      Ярослав Чорногуз

      ...........
      Так волав до власника сайту. Сьогодні Чорногуз вводить в оману, змальовує так, як вигідно йому - перебіжчику. Сушко допомагає знеславлювати мене - одну з високих майстрів, яких від нього захищав Чорногуз у зверненні до редакції майстерень - та не був почутим.
      "Ходи в мої обійми" - припрошує друга у віршику "Кинь каку" - по примиренні. Це поезія? такого потребує сайт?
      Навіщо ці двоє зробили нас глядачами своїх спектаклів - ворогування-примирення? Тепер волає Ярослав, що я "погана правнучка славного Залізняка". А він чий "хороший онук"...
      Я гранично чесна. Це нині гандж? Не лицемірила, у злагоді з собою хочу жити. Його теперішнє обліко моралє для мене неприємне і неприйнятне. Таке вже чула: входить у моду образити і вимагати вибачення. Підло.
      Всі назвиська розділити б друзякам між собою, пасують неабияк.

      Витрачати час на болотні ексцеси набридло. Дискусії з ними - епічне засмічення мозку.
      Коментар під дописом Чорногуза лишила коректор моєї книги, ведуча творчого вечора.
      Підтвердила, що такі слова Ярослава пролунали саме до початку, і мене збентежили не на жарт.

      Cвітлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2019-09-17 19:47:14 ]

      Вітаю панство. Була свідком подій навколо фуршету. Сама чула, як пан Ярослав іще перед початком дійства питав, чи буде фуршет. Давно було: не пригадую, чи він жартував із приводу того, що не виступатиме, раз немає пригощання, чи то було всерйоз. Так, мабуть же, не всерйоз, бо таки виступав. Але конфлікт був.
      Їхала з Майєю з Полтави до Києва, протягом усього шляху вона не раз уголос турбувалася, що фуршету не можна в Спілці організовувати, бо так їй було чітко сказано. А вона хотіла б це зробити, вважала, що гостей треба пригощати. Тому так нервово сприйняла слова п. Чорногуза. Тому виник конфлікт. Дріб'язковість обсмоктування тих подій у дописах/коментарях усіх учасників сварки тут, на ПМ, викликає просто... шок. Невже вам більше нічого робити, люди?! Ми живемо на цьому світі якусь мить, то чи варто перейматися таким... нічим?
      Давно не ходжу на ПМ, не беру участі в тутешніх сварках-розбірках, бо це й нецікаво, і неконструктивно, і найчастіше - просто огидно. Як і те, що відбувається зараз. Для спілкування цей ресурс не пораджу навіть ворогам.
      А для поезії... не у визнанні суть мистецтва. Поет пише, бо не може не писати - та й усе. Решта - суєта.
      Бажаю учасникам конфлікту мудрості й уміння поважати чужу думку. Нікому не раджу бувати на ПМ.


      Така її думка. Хай кожен вирішує, чи бути тут, я зачинила сторінку.
      Мені услід Чорногуз злостиво проголошує: "брехуха". Чого б не пригадати - як було. Казав так, то визнай. Я тоді опинилася між двох блоків - бажань-заборон. Дивна його - засмальцьована, вся у жабуринні - "правда".
      Хочу бути чистою і сонячною.
      Називаючи мене образливими словами, ще й вимагаючи вибачення, запальний Ярослав, на жаль, все більше ганьбиться.
      Не я нівелювала поетичний сайт, sapienti sat — розумному досить.











      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Карантинний автор діє
      Шановний пане Ляшкевичу, то Сушко відправлений у карантин? Відлучений від сайту на місяць? Напівміри лише наснажують упирячу натуру. Ви триматимете Сушка на сайті - щоб привертати увагу до тліючого ресурсу? Віршики такого штибу вам любі-милі? Непоясненна байдужість чи поблажливість.

      http://maysterni.com/user.php?id=8524

      Друга сторінка автора діє.

      Ви ж вчора написали: автора на місяць у карантин.
      З іншої сторінки публікує одноманітну маячню. Сам оцінки собі ставив, продовжує деструктивну діяльність.

      Сушко не та персона, що прикрасить собою поетичний сайт. Неохайний суперплодючий римувальник без самокритики, якого захвалили аматори на якихось псевдопоетичних сторінках фейсбука.
      Про неохайність та надмірну активність - кілька текстів на добу - писав неодноразово йому Юрій Сидоров.

      "Випивши браги..." заливає сайт віршами такого гатунку. Не має інших турбот, крім докучати комусь. Чи втратив здоровий-тверезий глузд і естетичні орієнтири, чи не мав їх. Вульгарщина.

      Межі допустимого не перейдені? Це поезія? Для вас це нормальна публікація?
      Одну сьогодні видалили, приносить таку саму.

      http://maysterni.com/publication.php?id=141416
      http://maysterni.com/publication.php?id=141407

      Ось Ви писали сьогодні
      Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 16:28:45 ]

      Адміністрація ПМ не підтримує на своїх шпальтах таких образливих рядків, як щодо конкретних осіб, так і щодо, опосередковано, поезії в цілому.
      І так , як проблема досить важка, то на місяць відносимо її автора в карантин.
      Тут не повинно бути жодних взаємних образ, просто реакція на ту чи ту дію.

      Так, без сумніву, потрібно робити в кожному разі, при появі схожих публікацій, бо це не діло...
      ......

      Проблема важка? Невже важко дати відсіч образнику, нечемі, нахабі? Поясніть правила перебування на сайті. Ви ж розумієтеся на поезії.
      Звісно, це не діло: заходить читач на Ваш сайт і читає, бо анонсується, маячню Сушка. Надія Тарасюк, прийшовши на ПМ, зауважувала вульгарщину на головній. Хто нас чув?
      Галантними, сміливими чоловікам у віршах бути легко, а в житті?
      Принишкнути, як дехто, забитися у шпару, я не хочу. Не той заміс.

      То відправте в карантин обидві сторінки, він же насміхається з нашого небажання читати таке на поетичному сайті.

      Як же треба не шанувати себе, щоб модератор заблокував, лізти з іншої з таким продуктом...наче пес крізь тин!

      Прочитала щойно, Чорногуз співчуває Сушкові, що того заблокував модератор.
      Сам же просив узимку забанити пасквілянта! Писав гнівне звернення, ображався, дивувався, чому всі мовчать, аргументував необхідність відлучити Сушка від ПМ. Жалкував, що привів сюди друзяку, той гнобить його і виживає з ПМ талановитих. Пішла Юлія Стиркіна, бо Сушко вижив, мене згадував, як таку, що допомагала Сушкові, а той віддячив, заливши стежку нечистотами.
      Назвав "обісцюшком" Чорногуз Сушка, гримів на сайті фільм-бойовик ще той, ми змушені були споглядати їхні драчки.

      Абсурдність цієї ситуації - двоє дядьків зрілого віку, які гризлися на сайті взимку, Чорногуз волав до громади, бо його цькував Сушко, наче примирилися, і на заваді я. Бо сильніша, креативніша, не з підлесних аматорів.
      Якісь інтриги мені приписує Чорногуз, наче ці двоє друзяк мені важливі чи цікаві. Нічого, крім зневаги за псування нервів та наговори, до них не відчуваю.
      Гаяти часу на оцю беліберду не хочу!
      Сушко стрибає з пасквілями, піариться на моєму імені і ганьбить себе. Де гамівна сорочка на сайті?
      Щодня нова порція віршової нарізки. Вражений вірусом помсти, бо я назвала віршоробом, графоманом.
      Так і Чорногуз не раз так писав на друзяку. Різко, навіть проклинав його за пасквілі на свою адресу.
      Я не розумію доцільності тримати на поетичному сайті сторінки такого автора.
      Зійду я з палуби ПМ я, знайде іншу особу - упиряка хоче енергії.
      Враження, що Сушко хоче сайт нівелювати, бо такі дії-публікації - проти поезії, модератора, заблоковано сторінку - виливає цебро лайна з іншої.
      Нагадайте правила перебування на ресурсі, очистіть сайт, якщо він Вам дорогий.
      Витрачати енергію на зубоскалів-упирів та деструктивних не хочу. Не моя це естетика - воювати з моськами, клонами, перевертнями.
      Кого привабить сайт, де немає модерації та поваги до високої поезії, зате вільно графоманам, аматорам, яких неможливо навчити... Знахабнілі, вони нападають на тих, хто намагався підростити їх.

      "Аматор ніколи не перевірить свій вірш на лексичні, граматичні помилки. Аматора неможливо ніколи поправити і чомусь навчити. І вже точно в аматора неможливо нічому навчитися самому. Ще би, бляха, відчуття смаку мали, а то вічно напишуть щось рагульське, а виправдовуються, що, мовляв, то "від щирого серця". Аматори, аматори, аматори.... Тьху на вас!" - написав на ФБ С.Запоржанин.

      Долучаюся до таких слів.
      Сторінку закрила, з ресурсу пішла, це не та майстерня, де господарює Поезія.











      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Буде просвітлення!
      Серед нікнеймищ та клонів,
      у павутинні ідей,
      зблискують перли солоні.
      Данка немає ніде.

      Стопи колов, артистично
      людям освітлював путь.
      Бджоли злетіли за Ічню.
      Гречку статисти гребуть.

      Все, як завжди, - у театрі.
      Пише сценарій пастух.
      Міми клюють Клеопатру.
      Взір українця потух.

      Звісно, не треба мінору.
      Ріжеться диня "Амал".
      Буде просвітлення, sorry,
      мир і новий п'єдестал.


      По сну

      1

      Боролася з мишею, гадами...
      Горіли болото і ліс.
      Люблю, ще надіюся, радую.
      Козацький у Майї заміс.

      2

      Над буднями - сад мій серпневий,
      У вежу не зайде брудний.
      Обдерли пілястри два деви.
      ...це сон...
      Сильна музо, дзвени!

      3

      Ось візьмемо перли і віяло.
      Картин понавішує муж.
      О, скільки тут прихвоснів діяло.
      А знову ошатно довкруж.


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Між рож
      1

      Людву оглянеш, та й у ліс -
      там ще пташино.
      Індійський слон продав заміс,
      а круки - шину.

      І всюди ринки та моря -
      пивні, зелені.
      Проєкти-нью на якорях,
      човни - по Сені...

      Набридло хлопцям у селі,
      пішли стріляти.
      У шанцях воля - при землі,
      злоба між вати...

      "Люби, жалій, воюй, помри..." -
      шепоче діва
      у вишиванці, край нори,
      під славні-співи...

      Калину стиглу обірву,
      бо як без неї...
      Душа не тоне, на плаву.
      Течуть єлеї.

      2

      Сценарій пишеться, між рож
      шукай опори.
      Баласти викинь чи примнож.
      Ми всі - актори.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Самість
      1

      Макарони - на вуха - зі слоїка "Вчора",
      Курс на поле, де хитрі гравчині, базіки.
      Ще буває - насниться осонцене море.
      За вікном чорнобривців озеречка, ріки.

      Возведуть у герої суддю й терориста,
      із бандита скульптуру виліплює дока.
      Я не знаю, до кого причалю - ще чиста.
      Хилитається планка - міцненька, висока.

      В цих отарах так тісно, що хочеться неба,
      обрізають брелоки на сумочці музи.
      І щодня пропонується вигадка-ребус,
      і згинаються соняхи, гіпотенузи.

      Роззираюся, щастя шукаю - левиця.
      Так пахтію, що морщиться білочка: "Досить.."..
      Залишили б у спокої лисоньки ниці.
      Блискотять мої гострі шліфовані коси.

      2

      Лицемір'я, шакалів та змій вихиляси.
      На талантів огризки жбурляють ворони.
      Я іду по калюжах невдяччя-малясу.
      А хотіла болідом осяяти гони.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Тема
      Не має стара гаманця,
      купюри затиснені, м'яті.
      Що звідала жіночка ця?
      Аж четверо влізло у хату.
      Не вигнала - рідні, нехай...
      Тепер дармоїдів тьма-тьменна.
      Ще сниться їм Бахчисарай,
      відкрила б обійми Ровенна...
      Не хочуть... А Леся - німа.
      Російська говірка - по слову.
      З-за рогу безноса кума.
      З мішечка - лаванда, полова...

      Дивлюся, шукаю кофти...
      Дратує покірність ягниці.
      На пенсію гарну скоти
      живуть, не дають їм по пиці.

      Житечна історія, тло -
      поля, де не зібрано сонях.
      Таких не збере НЛО,
      течуть їм і пиво, і моня...
      І діти не вивчені - тут,
      а скажеш - погрози нечеми.
      Трясеться дірявий батут...
      Відсутність розумності - тема.

      І скільки ж терпіла ця "мать"
      димів, святкувань, "возліяній"?
      Раденька в куточку стоять
      під викрики донечки - п'яні.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Дотично


      1

      Течії підводні, рифи голубі.
      Що Нептун готує - знаєш далебі.
      Тож відходь на руку, пережди шторми.
      Дві русалки скажуть: "Зрадили не ми".

      2

      Золотаву рибку вихлюпне бульйон.
      З мушлі без щербинки зробиш медальйон.
      І усім - царівна...
      Бережеш алмаз.
      Втопленики - рівно,
      Шлюпки про запас.

      Рятувальні снасті...
      Надміцнющий трос.
      Наловили піфій - нетверезих... ос.

      3

      Ще вузлів нав'яжеш... Пурпуровий схід...
      Прослизнули гади... шпортається гід...

      Стриж на огорожі... верески... нуда..
      Чоколядне серце тане-спогляда...

      Кулі - в ціль... дотично.
      Зблиск. Електрошок.
      Пальми синтетичні.
      Здавлений смішок.

      "Бамбетель" розмовний... кістяний грильяж.
      Млосно.
      Плине човник...
      На весло наляж!

      2017




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Передосінь


      Зело цинічності повзе і кровоточить.
      Новини - горобчачі та сорочі.
      Тече ручай кукібних, взори щирі.
      Безкрилих, доле, не лаштуй у вирій.

      Людва куйовдить правд масне волосся...
      О, не питай у серця: що збулося?
      Ляж на обніжку, там трава цикадна.
      Чекай у надвечір'ї Аріадну.
      Іди за ниткою, дивись на мокрі фрески.
      Сомнабулізм таки розвіє есемеска.

      А далі - кава гватемальська, пінна.
      Малюєш кактус, обрис цепеліна.

      За Кантемирівкою - Осінь, тягне мжичку...
      Турботи, клопоти - щоденні, невеличкі.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Про сад любові
      Муж писав про любов шалену,
      від повторів товстіли файли.
      Змалювавши силу-силенну
      поз, осель, піднявсь аж на яйлу.

      А насправді - зваривши гречки,
      з'ївши кусень сальця рудого,
      мацав лиш зашкарублі течки,
      м'яв боки голубого дога.

      Пес кусав за брудну штанину,
      тяг поета за ближні дачі.
      А дружина шептала: ..."гину";
      стріла зрештою бомжа-мачо.

      У поетиці - ні бельмеса.
      Та в саду - цілком зрозуміло -
      вдовольняв її неотеса,
      а законний мережив біло.

      24 серпня 2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Між акул

      Панно Фальшивосте, мій дебаркадер
      плине за буй - між акул і дельфі...
      Пальмовий лист відірвався... то й рада.
      Буде про чесність у вільній графі.

      Келишки наші віднесено вліво,
      ваша панама блискуча - на дно...
      Є пригощання - три пуп'янки, пліви.
      Ми не уперше в життєвім кіно.

      Сивий суфлер напомадив цидулу.
      Пляшку ловила, та хвиля хитка...
      Ось пасочки між зеленого мулу.
      Доля-мулатка чайком обпіка.

      Мапа, газета, прим'ята валіза.
      Соку б...
      Чавлю золотий апельсин.
      В рамці звичайного порту не влізу.
      Зайвий компас у огромі яси.

      2019

      компАс професійний жаргонізм




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Зайве...
      І нашим, і вашим...
      Ластата лисиця
      обідає в Саші,
      вечеряє в Гриця.

      Ті гноми - в роздружжі,
      та лисоньці зайві
      обшмульгані ружі -
      оббиті об айви.

      "Сварки - не для мене!
      Я - мирна газдинька,
      цілісінькі вени,
      зароблені диньки..."...

      Ось виберуть, може,
      мудрійкою... Крука
      докльовують шавки...
      Та зайва докука!

      Оближе сметанку,
      гуляш на тарелях.
      Ні стресу, ні ранки...
      із дудочки - трелі...

      2019

      Лисичка - збірний образ, таких тьма на стежках реалій.
      Імена теж обрала задля рими.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Морозивне

      Стрічають лицарів красунечки чи ні...
      Кохаються до шлюбу, знято шори.
      Емансиповані, чуттєві, чепурні -
      статистки між гримованих акторів.

      Одні побачили Париж і Монреаль,
      а інші лиш Пристроми, Львів, Опішню.
      Наївно-просто малювалась вертикаль.
      Та ось і крапка фінішна - зловтішна.

      Розкидані лелітки, в'януть пелюстки.
      Надіями наповнені конверти.
      Сценарій Фатум рве на клаптики, шматки.
      Написано червоним: тут - померти...

      І ось лежить білявка (далі, душе, стань),
      рахують ножові... Ридає мати.
      В афекті вбило екстравертне юне Янь.
      Вирує-захлинається Хрещатик.

      Життя спливло - морозива пахкий ріжок...
      Обгортка днів розтоптана байдужо.
      Зеленим їжаком чаїться в серці шок.
      Розхлюпую осонцені калюжі...

      25 липня 2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Вольне

      Йшла проява полем:
      випхали із хат.
      "Воля ж я... не голем...
      Люд мені не рад?
      Надихну на війни,
      покладу обол...
      Ось громада дійна.
      Цапа на престол
      посаджу, бо мудра,
      накажу змести...".

      Дніпр і Брахмапутра
      повні кров'ю мсти.

      2019




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Чоколядне

      1

      ...а людці шукають сонця -
      і несуть петарди, чад...
      Лис Микита тицьне: "...он ця!".
      І на шиї висне гад.

      Вже й перкусія, й аналіз -
      тим, хто зроду не робив...
      Відбиваєш словом палі.
      Шелестять "ніштяк..." дуби.

      Ти - хороша, яскравіша,
      притінила вічних бонз.
      Тхір штовхає в дальню нішу.
      Боротьби апофеоз.

      "Із-за моря, не своячка.
      Глянь, фактурна... Не секрет,
      від її поез - сверблячки..."...

      Муза лине... пірует...

      2

      "...фемінізм! прозора! чиста!
      ця нашкодить...". Чоколяд
      ллють на сукню, рвуть намисто.

      Муза тягне земснаряд.


      24 липня 2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. А в мене сонця-океани...
      1

      Варани - місцеві, приїжджі.
      Канапки на таці травистій.
      Вечірка влаштована Іржі.
      Йде травесті-кралечка Христя...

      Лягає, просовує ногу
      в кільце від гранати повія.
      До туї прив'язано дога.
      Підходь - буро-жовта сулія...

      2

      А в мене сонця-океани.
      Меч-риба і сіті - земному...
      У пасті замшілі боввани.
      Ломака дісталася лому.

      Вальсують...
      А я вже далеко.
      Пуд ряски на возі - картинно.

      Ні псам, ні зайцям, ні лелекам
      нічого не винна.

      23 липня 2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Іронічно-тропічне
      Ще не бачу таємної кнопки.
      Викликати спецназівців - зась.
      Йде нападник: перевертнем, гопки...
      Таргану висота не здалась.

      Висихає невдаха тропічний.
      Дві петарди по ньому... і тиш.
      Повз до мене повз Ямпіль та Ічню,
      мріяв стати атлантом узвиш.

      Топінамбур надгризений... груша.
      Трен велюровий цілий, авжеж.
      Караваджо картини не здужав.
      Ледь гойднув золотий бульдонеж.

      Уявити той напад не в силі?
      Лементів між гілляк "ми та ми..."...
      Замастився в олії, чорнилі.
      Спить, оплаканий лисом, курми.

      22 липня 2019




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Заліанне
      1

      А брехня не куля і не меч -
      змій лускатий, з-за ліани виліз.
      Обирай війну чи не переч,
      друг мовчить, покашлює: "Не в силі...".

      Із пащеки ллється лабуда,
      виверти фіксуються на плівку.
      Снивсь у зливу дух-Сковорода,
      сив Тагор долав аж стометрівку.

      "Гей, Світлано... Зайва сумота!
      Ми - з тобою... Підлети, хороша...".
      Ланселот Гвінерву - на кота,
      бо коня продав за мідний грошик.

      Все дивує: вигін і вагон,
      безголосся, клонова автура...
      Шириться гоніння полігон,
      проситься у друзі сотий турок.

      2

      Так і є, реалії тісні.
      Клапоть окупований для сойки.
      А мені - поезії-пісні,
      заздрих "нє пущать!" охриплі зойки.

      Катавасій тут не обійти?
      Сіризна обіймами частує...
      Не для левів шпари та кути.
      З кипариса лет мій - аж за туї.

      3

      Амулет купую - від незгод.
      Заблистіли очі у пантери.
      Лушпайками пасквілів та од
      вічний одуд бавиться в партері.

      22 липня 2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Окремішня
      ...ця наповненість має дзеркала і шлюз.
      Десь обшмульгані двері, бенкетки, завіси.
      Я росла між аланів, напудрених люсь
      на горбочку левади сараєвих місив.

      Ми збирали з бабусею (ша...) кізяки.
      Кроленята пищали - рожеві, гладенькі,
      жабенята стрибали у глей із руки.
      І жалілась на батька гулящого ненька.

      Шал-вільгота струмує. Не стій, не лови!
      Тьменна смислів нуртує...
      Проходить мім німо.
      Я лишаюсь між гейзерів, лав і лавин.
      Родоводи - залізні, шумкі - пом'янімо.

      Щось шукає у дружбі David Owusu...
      Перечіпки лаштує вужака-недрема.

      Я у глечиках сонце ранкове несу.
      Є щомиті для вірша окремішня тема.

      21 липня 2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Мерехтинки
      Дощ пройшов. Змивав пюпітри,
      ветхі рядна, пил з макітри...
      майталалося колосся...
      Все наснилося, збулося.

      Бігли гуси - не щипали,
      ухопив Трезор за палець,
      лис кривився "ваговито...".
      В зайця снопик перевито,
      у ворони сир несвіжий.
      Підлітає робот Віжен:
      "Ти чутлива, Майє, надто,
      ось від мене - пуд аннато.
      Бий образників - я знаю,
      чим здолати рій чи зграю".

      Подивилася ув очі.
      Трабли сіють поторочі.
      Ген царівна Кабакова,
      українською - ні слова.
      Огірочків ряд зелений...
      Та тягни той пуд за клени!
      Полечу... є поле вище.
      Не цікаве попелище.

      Батоги петрові: "Майє,
      дивосил нас пригинає"...
      Патисони - сонні, теплі -
      провели мене до греблі.

      Робот грюкає затвором.
      "Ми зустрінем-поговорим!".
      Вівці глянули байдужо.
      Простягла серветку ружа.
      Бузини старі вуалі
      намотались на педалі...
      Дрони впали у пшеницю.

      Попросила моні киця.

      Стих той рейвах.
      Ні шуминки.
      Позбираю мерехтинки.
      Слоїк меду, біла кава...
      Зліва - муза нелукава.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Горішнє
      Хто замовив, а хто вбиватиме -
      нам однаково, орле білий.
      Обкладали мурзилки ватою,
      та й за стіл з галушками сіли.

      Ми здіймалися над оливами,
      відмивали у морі крила.
      От за те, що були щасливими
      і буяла висока сила,

      цілуватимуть нас почваристі,
      лементітимуть...
      ...бачиш гору?
      Оживаймо лілово - паростю -
      крізь безмов'я і наговори.

      20 липня 2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. На піску
      1

      Викидалися на берег
      з океану слів кити.
      Кружеляли сизопері...
      Як було не підійти?

      Рятували невсипущі.
      Блискотіли плавники.
      Нахилявся мій гладущик...
      Цебеніла кров з руки.

      2

      На піску в холодній піні
      між лускою (самота...)
      я стою на вражій міні,
      поливаючи кита.

      Йдуть іуди на причастя,
      цмулить пиво дідо Ох.
      Плинуть рибки різномасті...
      Мох скиртує скоморох.

      Карнавал - понять і візій.
      Роли...
      піца...
      чипси... чад.
      Я обрала ліпшу з місій -
      між убивчих кавалькад.

      20 липня 2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Словесний мус
      1

      Знову палити крила
      вийшли шереги зла.
      Пахне дешеве мило.
      Танці брудних... ла...ла.

      Скаче цапок зелений.
      Гном мухомори - в чай.
      Топче бичок Єлену.
      Хор безголось... Ручай
      витік із-за шпалери -
      і переповнив креш.
      Кури йдуть на пленери.
      Мрію про Бангладеш.

      Витесані котурни.
      Моська скавчить - "бліда!".
      Гамірно і бравурно.
      Грає пласка дуда...

      2

      Де пошукач симфоній,
      шалу, барвистих бус?
      Пави, орлиці сонні...
      Бгаю словесний мус.

      Кажуть, летіти треба.
      Крижі підставив слон.
      Яв - поетичний ребус,
      а не брудний вагон.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Макове
      1

      Я сипала мак із голівки сухої...
      Долоня дитяча і трішки спітніла.
      Узбіччя... безлюддя...
      кололася хвоя...
      А сонце сідало... плескалися віли...

      Одна підпливла... "Чи не хочеш у коло?
      Люляєм-лоскочем... пірнаємо... нумо...".
      - Та ні... - проказала, - співатиму соло.
      Не треба човенця із чорної гуми.

      2

      Той смак призабутий - вільготності, зливи...
      Мачинки збираю...
      Ще піспляться сливи.

      Поезія - опій дивочний, міцнющий.
      Присмачую ним узвичаєне суще.

      Бабуня не сниться, напевно - далеко.
      Всі вірші течуть із магічного глека...

      18 липня 2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Acta est fabula
      У лабіринті снив, у Пслі
      твоє плахіття пурпурове.
      Ген Санчо Панса на ослі,
      за ним овен... Ковчег вже повен.

      Сувої сала... бракне мап.
      Розкрилися ворота шлюзу.
      Сміється Мауглі-сатрап,
      тхір догриза гіпотенузу...

      Цей світ - у рурах між руїн.
      А може, іншого й не буде...
      Смертельний ворог-бедуїн
      обняв картинного іуду...

      Штовхай блаженних чи прийми.
      Втікати - зась.
      Чорнильні хвилі...
      У закапелку між хурми
      цівкоче ніжне, білокриле.

      18 липня 2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Вічна тема
      1

      Ти бачиш яв крізь вітражі.
      Ще рік чи десять... Вабна юнко,
      дари нестимуть не чужі:
      свої наллють пекучих трунків,

      бо ти ословила дива...
      і перейшла у ранг відомих.
      Тече ріка із рукава -
      тире... двокрапки... срібні коми.

      Рости - в чеканні гойних слів:
      така в'юнка, природна, свіжа...
      Нью-шанувальник щось наплів
      на хінді. Крона днів густіша.

      Я підійшла - та не скажу
      про шал баталій, перемоги.
      Люляю захват... Крізь олжу
      зведу просвітчасті чертоги.

      2

      Туман у амфорах, руках.
      Застиглі скульптори, богема...
      Шукав гнізда кармінний птах,
      відкрила серце - вічна тема.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Не збагнути
      1

      Ні, не дзвонила тобі, не писала.
      Просто зустріла в диму на пероні.
      Спогади-файли тасуємо... мало...
      Ти оженивсь на кирпатенькій Проні.

      Маєте дачу-фазенду, на хутір
      кличеш мене - там вільготно між проса.
      Нащо пригода? Ураз не збагнути.
      Глянь, я - статечна, яскрава, не боса.

      Ніг не колотиме стежка зміїста.
      Гепають - чую - на цямрину груші...
      Ніде посеред розвалля присісти...
      Ні, я, Вітриську, зі сходів не зрушу.

      2

      Серце шкварчить? Ось тобі конвалюта.
      Варто найліпшу нарешті забути.

      Як сатисфакція - барви, намисто...
      Лана кохала тебе променисто.

      Рвеш наш альбом, кружеляють листочки...
      Бджоли сідають на збудливі точки.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Незнайомка

      Увечері над ресторанами
      густіє вариво задух...
      Правує окриками п'яними
      травневий інфернальний дух.

      Над кіптюгою жили-вулички,
      над млостю різномастих дач
      здіймає жовтий крендель булочна.
      Лунає немовляти плач.

      І, огинаючи шлагбауми,
      у капелюхах набакир,
      серед канав гуляють з дамами
      бувалі, терті щупаки.

      Цикади-циклі - понад озером.
      Скрипоче клюз. Жіночий виск.
      А в небесах - пливкий, пронозливий -
      безсенсово блискоче диск.

      У склянці бачу друга звичного,
      і, привітавши, п'ю до дна.
      Він рідиною ідентичною
      спиняє мислей скакуна.

      А край сусідніх палуб-столиків
      лакеї схилено стирчать.
      П'янички із очима кроликів
      «In vino veritas!»* кричать.

      Щовечора у мить призначену,
      (а може, мариться лише?),
      дівочий стан, шовками схвачений,
      вироюється із кліше...

      Пливе-леліє поміж п'яними -
      без почту, знов-таки одна.
      Пахтіє зливами, туманами...
      Сідає панна край вікна.

      І враз буруниться химерами
      вдяганки сяйний дивошовк,
      і капелюшні криси з перами.
      Змахне рукою в перснях - шок.

      Ланцями близькості закований,
      крізь аспідну сівку вуаль,
      я бачу берег очарований,
      вимріюю чудовну даль.

      Безгучні сховки враз відкрилися -
      і сплеск осонцив порохно.
      І струменіє шал по вилицях...
      Але ж виною - не вино.

      І пір'я страуса, не півняче,
      у мізках дибиться: хить-хить...
      І кличуть очі панни, пінячи-
      мусуючи тремку блакить.

      В моїй душі - скарби під утиском.
      І ключ належить лиш мені!
      Та знов неволить п'яне чудисько.
      Всі сенси - у терпкім вині!

      14 липня 2019 року
      .........................

      Александр Блок

      Незнакомка

      По вечерам над ресторанами
      Горячий воздух дик и глух,
      И правит окриками пьяными
      Весенний и тлетворный дух.

      Вдали над пылью переулочной,
      Над скукой загородных дач,
      Чуть золотится крендель булочной,
      И раздается детский плач.

      И каждый вечер, за шлагбаумами,
      Заламывая котелки,
      Среди канав гуляют с дамами
      Испытанные остряки.

      Над озером скрипят уключины
      И раздается женский визг,
      А в небе, ко всему приученный
      Бесcмысленно кривится диск.

      И каждый вечер друг единственный
      В моем стакане отражен
      И влагой терпкой и таинственной
      Как я, смирен и оглушен.

      А рядом у соседних столиков
      Лакеи сонные торчат,
      И пьяницы с глазами кроликов
      «In vino veritas!»* кричат.

      И каждый вечер, в час назначенный
      (Иль это только снится мне?),
      Девичий стан, шелками схваченный,
      В туманном движется окне.

      И медленно, пройдя меж пьяными,
      Всегда без спутников, одна
      Дыша духами и туманами,
      Она садится у окна.

      И веют древними поверьями
      Ее упругие шелка,
      И шляпа с траурными перьями,
      И в кольцах узкая рука.

      И странной близостью закованный,
      Смотрю за темную вуаль,
      И вижу берег очарованный
      И очарованную даль.

      Глухие тайны мне поручены,
      Мне чье-то солнце вручено,
      И все души моей излучины
      Пронзило терпкое вино.

      И перья страуса склоненные
      В моем качаются мозгу,
      И очи синие бездонные
      Цветут на дальнем берегу.

      В моей душе лежит сокровище,
      И ключ поручен только мне!
      Ты право, пьяное чудовище!
      Я знаю: истина в вине.

      24 апреля 1906
      _________________________________

      * In vino veritas! — Истина — в вине! (лат.)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Яготинський блюз
      1

      Павук виноградний спустився на м'яту,
      хитнув крапелини, скінчилася нитка.
      Бджола облетіла парцели уп'яте...
      На тлі нагідок проросла маргаритка.

      Зелені жучки лементіють: "Ми кращі!".
      Джмелі потурати не звикли дрібноті.
      Прагусінь відкрила салатову пащу.
      Застряг колорадський гризун у цейтноті.

      Калина зіткала пишноту-ряднину.
      Крізь пахілля голку встромив будячисько.
      Ромашка шепоче: "...зірвуся... полину...".
      Полин продає споришеву колиску...

      2

      А я вже не знаю - чого тут шукати...
      Стоїть із ціпочком на стежечці мати.
      Дивлюся на обрис.
      За пазуху - вишні.
      Жар-птиця Світланка смакує колишнє.

      У клюз пропускаю ланцюг - не іржавий.
      - Пора відпливати! - белемкає правий...

      Під крила - проміння, мелісу та сливи.
      В жаливу - старі об'єктиви, штативи.
      Лежать, пломеніють гарячі баласти.
      Накреслено курс - на примарливе Щастя.

      2019



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Ave!

      1

      Впавши, зірви подорожник -
      і розітри, приклади.
      Плакати в полі лиш можна,
      де ні краплини води.

      Щастя - дитинне і зріле.
      Сон між колосся, цикад.
      Душі Любові, Рахілі
      йдуть на чолі кавалькад...

      Соняхів річка жовтава,
      берег - міцні бур'яни.
      Здрастуйте, родичі, Ave!
      ...турми овець...
      чабани...

      2

      Сиплю іриски малечі,
      лемент...
      зелений огром.
      Нені вирівнюю плечі...
      Ранок дзенькоче цебром.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Шумовиння

      Я не прийшла у твій лункий гарем -
      Чекати ночі на тафті червоній.
      Хай інша ту неволю обере.
      Згубилася обручка між півоній.

      Ти ж бачиш: словотеча, віршопад.
      Дзумлю собі - в шовкових травах бджілка.
      Таку не вдовольняє мармелад,
      Рахат-лукум, жага - щопонеділка.

      Будуй палац у стилі рококо,
      На зорекрадстві спійманий любаску.
      Буруниться хмаристе молоко...
      Ось кличеш на розвеснену Аляску.

      А мій, земний, все котить кавуни.
      Наснився ти - порушився комфортик.
      Влітаєш - без дарунка і вини.
      Шуміння-шумовиння...
      Пал в аорті.

      Руйнуй плотини чи криши базальт -
      Я не зійду з кармінного трампліна.
      У мене, кажуть, оксамитний альт.
      Любилися в колоссі, на хвоїнах.

      Тепер - вільгота, гніздища всолод,
      Ось геть!
      Зірок пульсуючих не треба.
      Смакую конфітюр, бо свій ренклод.
      А ти все більше схожий на Ереба.
      Такі ж волосся, тенор-баритон.
      Мусуєш тишу:"Йди у цинамон!".


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Неоднозначно

      - Ви одружений?
      - Та не дуже... -
      пильно дивиться лев на кіз. -
      В негліже не одну подужав,
      на арену ось переліз...

      Де тут кільця, вогонь, софіти?
      Згриз біноклі... а ще попкорн.
      Як же нудно гуру сидіти
      в жебонінні шлюбних валторн...



      Кулясто

      Хто кульку, хто м'ячик... Ох, ці перемоги...
      Будяк півзасохлий, окрушини кексу...
      Ослівни жбурляли томати, хотдоги.
      Таки залюбила блохастого Рекса.

      Спинюся. В калюжі купається слива,
      віщає: "Мені фіолетово, ловко!"...
      А я - щиросердна левиця, глумлива -
      ловлю махаонів, збентежую совку.

      Киплять у смолі лицеміри-єхидни.
      Осоння для мене, а кларам - корали.
      Одвічно гривастих-яскравих не видно...
      Та в зліпки слідів антилопи ступали.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. लक्ष्मी
      Богиня Лакшмі шептала злісно:
      "Не ті обрала виделку, пісню.
      На бляклий килим ступила втретє.
      Я ж золотила стіл, табурети...

      А ти - співоча - в зелене коло.
      Там личить німо, бездарно, кволо.
      Тепер пацьорки висять з волана,
      слів мушмулиння і штора драна.

      Латай хутенько - та слухай диско..."...

      Пливе слонятко... хить-хить колиска.

      Дивочні снива. Клаксона звуки.
      А Шрі рве лотос, пахтіють руки.


      2019





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Півонія

      Жіночка-півонія
      не зів'яла, ні.
      Вазу між хавроній
      виграла в борні.

      Хилитає вітер
      дві картини... тиш.
      Витирати міти
      заздрощів облиш!

      На твоїх мольбертах -
      сонячні лани.
      Хист оцінить Берта,
      а не таргани...

      Пензлики рудасті,
      плямки на руці.
      Намалюй нам щастя!
      ...гетьте, горобці!


      लक्ष्मी

      Богиня Лакшмі шептала злісно:
      "Не ті обрала виделку, пісню.
      На бляклий килим ступила втретє.
      Я ж золотила стіл... табурети...

      а ти - співоча - в зелене коло.
      Там личить німо, бездарно, кволо.
      Тепер пацьорки висять з волана,
      слів мушмулиння і штора драна...

      Латай хутенько - та слухай диско..."...

      Пливе слонятко... хить-хить колиска.

      Дивочні снива. Клаксона звуки.
      А Шрі рве лотос... пахтіють руки.



      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Липневе
      1

      Дивлюся на літери... хвиля вагання.
      Адресу віднайдено - можна б листівку...
      Та хто я для нього: осонцена пані
      чи дівчинка мила, жага-вибухівка?

      2

      Тамую пориви. Із мужем лишуся.
      Валерій зустрів звичайненьку Ганнусю.

      Сама ж проганяла, сміялася з вірша...
      Лавсторі липнева була не найгірша.

      Листи з Байконура - солдатські мережки...
      А я виростала у шовк із "хебешки".

      3

      А може, спромігся б на розкіш, мав паби.
      Піду розгорну осіянні єдваби...

      Кладу пиріжечки на деко високе.
      І Вишгород близько - та гострі осоки...

      2019



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Інакша
      Майя - богиня весни, а значить, молодості.


      Інакша

      Інквізитора погляд ласий...
      Йду в кармінному, як зоря.
      Посміхнулася Аргімпасі,
      та й в обіймоньки упиря...

      Захиталися чорні стіни,
      відкололася фреска... дві.
      "Ти заклала новітні міни...
      рейвах збуджуєш в голові!
      ми сп'яніли тобою, Майє,
      навкулачки до трону йшли.
      Розгорнула плахіття-вайї.
      Ми поляжемо в тиш трави.
      Ти - інакша, чужа. Ти - горда".

      Згас вогонь між скелетів... дим...
      Віддалилися три фіорди.

      Всі дороги в даль - молодим!


      Войовничо-іронічне

      1

      Патрон іржавий скрипів натужно:
      "...отут ти зайва... тебе не нужно...
      ми всі рівненькі... хоч безголосі.
      нас приховайте... знайдіть у просі...

      а ти - не рідна... чужа гармата!...
      така спроможна звалити хату.
      Промчи полями... коти колеса...".
      Кихикнув з дуба грак-неотеса.
      Проплямкав ослик: "Таки шкідлива...
      Боявся вкрасти соломки... млива".

      2

      А я летіла...
      стернею...
      далі...
      Махала пір'ям Надії... Галі.

      Тепер вільготно, скінчились рейки...
      Привіт, жар-птиці та соловейки!

      3

      Не варто Майї - словесну вату.
      Давайте косям халву кошлату.
      Спинюсь край річки, помию руки
      від од кисільних, мушви-пилюки...

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. О, дні мої...
      О, дні мої без майбуття!
      Вчуваю зраду в кожнім слові.
      І помарнілої любові
      Бліду зірницю ти простяг.

      Так непомітно відлітав,
      Ледь впізнавав мене під вечір.
      Та струменіла сутінь… Плечі
      У вільгій млості цілував.

      Тобі немилою була.
      Ти настобрид. Жили в тортурах.
      І, як розбійниця, похмура
      Любов страждала, повна зла.

      Вже наче брат… Мовчанки гніт.
      Та лиш зустрінемося взором,
      Заприсягнуся небом зорним –
      В огні розплавиться граніт.

      2015

      Анна Ахматова

      О, жизнь без завтрашнего дня!
      Ловлю измену в каждом слове,
      И убывающей любови
      Звезда восходит для меня.

      Так незаметно отлетать,
      Почти не узнавать при встрече,
      Но снова ночь. И снова плечи
      В истоме влажной целовать.

      Тебе я милой не была,
      Ты мне постыл. А пытка длилась,
      И как преступница томилась
      Любовь, исполненная зла.

      То словно брат. Молчишь, сердит.
      Но если встретимся глазами -
      Тебе клянусь я небесами,
      В огне расплавится гранит.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Леле...
      1

      Вкотре пташині гнізда їстиму після чаю.
      Бганок не бачу зранку, молодо-яро... кайф!
      Пугач брунатні капці десь утопив з одчаю,
      впала із кігтів жаба, назвисько - голіаф.

      Запахи дуріана (леле...) розносить вітер.
      Гроші не пахнуть, звісно. Та відійду на крок.
      Палять, немов мужиччя, юнки, баби, кобіти,
      місять галушку з медом... мелють низки зірок.

      Знаю, до них не варто... Інші каструлі, форми.
      Випустила піранью, хай попливе за Псел.
      Стукає в шибу сойка. Просить сухого корму:
      "Ти ж причащала вчора..." злий прозовий осел.

      2

      Вірша, кашне, панчоху виплету спозаранку.
      Гінкго білоби краплі, щоб не забути - хто...
      Клею вишневим глеєм свіжорозбиту склянку.
      Знаю, із неї пив би екстравагант Кокто.

      2019




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Соло
      Мій аксолотль сумує серед слів...
      на мушлю ліг, висотує проміння.
      Він кидався на рибу сторчголів.
      Будило пальм високих шарудіння.

      Повз амбістом проплину - німота.
      Ця саламандра гірша, та своїша.
      Лякає мною недруг О. кота.
      Дощами змита, вицвіла афіша.

      Ні, не ручна. Не варто по хребту...
      Гідромасаж на користь лиш сновидам.
      А знаєте, я згодна в Тімбукту:
      там фоліант безплямний, певна, видам.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. І фіолетово, й матово...
      Тішу сім'ю та радую,
      Барву люблю зелену.
      Нью-Маяковський з радієм
      плине по Гангу... Сені...

      Млію-вітаю хлопчика.
      Ворскла тече під вікнами.
      Флаєри мокрі топчемо.
      Курс не міняйте - звикнемо.

      Дух обкладайте картами.
      Десь за Джанкоєм - родіна.
      І фіолетово, й матово.
      Дід мій наснився... Одіном.


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Хронофагія
      Хронофагія (остаточний варіант)

      1

      Старався борзописець, гаяв час.
      Розпухли ніс, правиця, файли-течки.
      "Місіонер я... для народних мас...
      подай, дружино, яду із аптечки.
      Поляжу тута. Йой, не маю сил
      боротися з марою". Ковть - узвару.
      Укляк писун між меринів, кобил.
      У профіль схожим був на Че Гевару.

      2

      Сарказму не жалію, хоч не зла.
      То напасть лускокрила підповзла.
      На гребні - тема, на розваллі - три.
      Напосідала музонька: "...гори...".

      Забовваніли пальми голубі.
      Засох метелик слави на губі.
      Нікнейми ворушилися, брели.
      В'язали засмальцьовані вузли.

      3

      Ілюстрував картинами Далі.
      А на городі - бур'яни, кулі.

      Та міг же воювати десь в АТО
      чи Маргариті голій - на пальто
      розщедритись нарешті, бо зима.
      ..............................
      Хронофагія зябра надима.

      2019




      Початковий варіант


      1

      Старався борзописець, гаяв час.
      Розпухли ніс, правиця, файли, течки.
      "Цабе-поетка не шанує нас...
      Подай, дружино, яду із аптечки...

      Поляжу тута. Йой, не маю сил
      боротися з марою". Ковть - узвару.
      Укляк писун між меринів, кобил.
      У профіль схожим був на Че Гевару.


      2

      Сарказму не жалію, хоч не зла.
      То заздрість лускокрила підповзла.
      А міг же воювати - десь в АТО...
      чи Маргариті голій - на пальто
      розщедритись нарешті, бо зима.

      Хронофагія зябра надима.


      2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Хто б його...
      Віршоробний онанізм.
      Хоч сухенькі пледик, майка,
      дід Оверкій знов заліз
      на вербу - і гострить швайку...

      Хто б його з верхівки зняв,
      та запхав у халабудку?
      Зашкарубла кішка: " ...няв...".
      Індюки втікають прудко.

      Та Оверкію дарма!
      Прочитали вірш синиці.
      "Це - словесна куркума!" -
      б'є гурман по синій пиці.

      Дід сміється... пухне ніс.
      Мить аншлагу недалеко.
      Хтось халатика приніс,
      штрудель... і труди Сенеки.

      2019




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Рахманно
      Серфінгуємо, бо хвилі
      підхопили з верболозів...
      Небезпека й спурти милі.
      Ми дитинні, голомозі.

      Не спинити, не злякати,
      не зманити на орелі.
      Збір бавовни... мамлакатно...
      Сохнуть ватяні куделі.

      Голубаво... і кайфово...
      Ні дельфінів, ні акули.
      А про що - рахманно - мова?
      Нас вульгарні відштовхнули.

      Ми від них... у млу... далеко...
      Блискотіє дошка-деко.

      Мерехтливо... дно піщане...
      І морозиво не тане...



      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Лиманне
      1

      Креативною бути посміла.
      Йду, дратую нехлюй, індиків...
      Рій учора дзумів так зраділо,
      відвертала свинота пики.

      Три перлинки від жовтого шлейфу
      загубила десь там, за полем.
      Наступив на калюжну злу ефу
      послідовник... і виплив голим.

      2

      - Добра фіфа... чи хвойда-фея......
      шкірить зуби... Пса маже глеєм.
      На пегаса немає мані.

      Очеретяно у лимані.

      Може, вірш допишу за тортом.
      У шезлонг усідаюсь гордо.

      Непомітні підходять... "Майє...
      хто надвечір твій шлейф тримає?".

      3

      Хор цикадний. Сороча каша.
      Вуж звивається: "...це - не наша".

      Повітруля жадає соку.
      Планку піднято зависоку.

      Узвичаєні трабли. Хижо.
      Мастить лиска шершаві лижі.

      Черепаха повзе з лорнетом.
      Бейдж на панцирі, під секретом.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Попурі
      1

      У Монако ліпше...
      Тут - ковтьоби, дим...
      океани пива, сурогати кави.
      Хоче соплемінник вмерти молодим:
      труїться хот-догом, п'є... шліфує навик.

      Похвалила Галя річку, явори,
      жабку в очереті, боса-неумійка...
      Під сосною стала - прив'яжіть... Горить!
      Прапорець-веселка з написом "лесбійка"...
      ...................................................................

      2

      А хотіла ж паті... дзюркоту оаз...
      Пироги і халу вкрадено не раз.

      Пожаліти Галю прийдуть не чужі.
      Заросли незлецько межі-рубежі.

      На музейних землях - три корчми, млини.
      Віруси безмов'я, душе, зупини...

      3

      Плинний білий лайнер сниться на грозу.
      Може, із Монако моні привезу.
      Начеплю намисто з перлів-дрібнячків.
      .....................................
      "Древа" із Крячківки закодує спів.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Надвечірнє
      Кориця дзуміла, жалілась на мужа,
      зриваючи чайні троянди на зиму:
      "Я пахну приємно... проходить байдужо,
      три слова лишає у випарах диму..."...

      - Ти знала - за кого... Він - Перець путящий.
      Набридли бульйони, бліді краєвиди.
      Стару капелюшку закинемо в ящик.
      Візьми два квитки на криваву кориду, -

      сказала Меліса, гортаючи вірші. -
      Позичу на тиждень свою муркотуху.
      Від неї флюїди таки не найгірші...

      Здіймалися перли від кожного руху.

      Ластата Ваніль повернулася з моря -
      і слухала подругу неспівчутливо.
      - Мене Кардамон звеселяє у горі...
      а ще тонізують вечірні запливи.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Блеф-кухар


      Лікував від гарного смаку.
      Тьменна ресторацій при дорозі.
      Руколи насипав на лукум...
      Прилітав на паті Осборн Оззі.

      Три відьмички різали перкаль,
      від серветок тхнуло темним пивом.
      Годував блеф-кухар серед паль,
      прав завісу... Я прийшла - спесива.

      Зажадала: "...ковбики - не те,
      хай завія пудрова мете!
      Хочу торт суничний..."... "Є ірис -
      кухар проказав, - киселик скис..."...

      "У какао муха золота...
      нагодуй до несхочу кота!
      Півголодна в хащі полечу".

      Мишу-бі запечено сичу...

      Обірвала мову.
      "...цок...геп...цок..." -
      б'є мушву кухарський молоток.

      Феям догоджають не усі.
      Пропливли словесні карасі...

      2019




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Про мачо на мачті


      У Жори відсутні дзеркальні нейрони,
      бракує емпатії... Кілька емоцій:
      від їжі вдоволення, злість, оборона.
      Є аспідна латка на лівому оці.

      Пірат-акробат, прибиральник у тирі.
      "Тіп-топ"... Не зуміє художником бути.
      Малюйте такого на якорі, гирі.
      Для сну - впавутинений царствений кутик.

      При ньому не мрійте уголос, не плачте,
      не ждіть обіцянок у випарах кави.
      Він ліз щонайвище... хиталася мачта.
      Нептун пожалів - залишив-таки праве...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Медитативне
      1

      Від хмари до хмари - драбинки хитляві.
      Залізла малеча на яблуньку, явір.
      До зірки не так і далеко... та сонце
      розбризкало чай... і пряде з волоконця...

      Індигова кішка вмиває кошатко.
      Кладе забувайло стонадцяту латку.
      Слимак виноградний упав на тарелю.

      Ось ворог - у шибу...
      Втечу чи пристрелю?

      2

      Цяткує фіранки шовковиця-злива.
      Пишу-медитую, бо вельми вразлива.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Камедетеча

      У передгроззя вишні гомонять.
      Повчора чула шелестку розмову.
      Тих балакух вціліло тільки п`ять.
      Летіла зграя кажанів на лови.

      А я стомилася від бесід, лиць,
      Остуди прагла. У вишневий ґелґіт
      Із дому вийшла під мечі грімниць.
      Дух млоївся у зашморзі елегій.

      Листочки лопотіли про мороз,
      Петарди, цвяшки, гусінь, лезва, круків.
      Я знаю ліки, і рецептів стос…
      – І вербам – зле! – кивнула в бік прилуки.

      Вщухає вітер. Зійде сонце в рань!
      Літоростки впинались в горло, плечі...
      Біль струменів…
      Яскріла чорна твань.
      Навскісний дощ тлумив камедетечу.

      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Сухо про мокре

      У клініці обслизли шиби, двері.
      Лікує Дуремар до забуття.
      Повзе піявство... Мокро на папері.
      Холоне цапом варена кутя.

      Смарагди мавка міряла - ще млосна,
      намисто полетіло у спориш.
      Сова мовчить, сіріють ветхі кросна.
      Хоч нутрію, дурисвіте, облиш!

      План вівісекцій виконав, тарані
      насушено на три зими... чи й сім.
      Стило тупіє в заростях герані.
      Бубнієш: "...догодив нарешті всім...".

      Ти ж римував і марив... І хотілось
      творити, як жар-птиця - серед гав.
      На лисині краплисто, холод-тілом,
      розпух - кульбабок напхано - рукав.

      Позеленіли допотопні шприци,
      пацьорки на халаті - у смолі.
      Кустуриця запрошує - на принца.
      "...ти найсмішніший..." - шерхотять кулі.

      Ланцем на повітрулечці - магніти.
      Куди гротескні нотки тут подіти?


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Пульсую...


      Влетіла скабкою в мізки - і нию гостро.
      Я на оціночній межі - Діана Шоста.
      Тому вдивлявся...
      У мій причт пішов сміливо.
      Вітряк хитався-шарудів...
      Трамбуєш мливо.

      Зелена зграйка горобців - у пива келих.
      Забудь мене, на чистотіл повалиш Еллу.

      На скибу маж словесний джем.
      Таки пульсую?
      Про шану мріяти мою - даремно-всує.

      Поспівчуваю, лицемір хотів любові.
      Такі влучання - в молоко - безособові.

      Не отрій мажу, полуниць вродило рясно.
      Змія пригрілася на пні, червоні ясна.
      Мисткий вужака вишивав кошулі, сукні.
      Біжу - блискуча, пломінка - між кіз і трутнів.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Зіркове


      Коли знайомець лізе у багно,
      порушує табличні заборони,
      промовчу - хай забрьохається гном.
      Топтатиму пісок, врунисті гони...

      Хай сом відчистить п'явок, слимаків,
      приймає душ Шарко, змиває сажу...
      Перестороги Майї заслабкі.
      Для містечкових надто мало важу.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Треба ж...

      Я назвала бевзя козлом,
      вельми соромно: треба ж цапом.
      Між пошани салютів, злом
      протискаю-таки пікапа.

      Помаранчево-жовтий бант
      прикрашає коробку з чаєм.
      Відмічатиму сотню дат.
      Хай не в мене куля влучає.

      Ні грильяжних див... ні піску...
      Нахапаю ще цвіту липи.
      Гуси - надзирці: скуб та скуб...
      "Стань, із нами калюжку випий..."...

      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Узагальнення

      1

      Чудна весна-любов: мана маною.
      Співали горобці над бузиною.
      Прожекти - пароплавами гучними...
      Крилом сяйним черкало нездійсниме...

      2

      Імлисте молоко. Рожеві хмари.
      Внизу - полин альпійський, пал Сахари.
      І був щербет... і мушмула кислюща...
      Сховався шлях за дикорослий кущик.

      3

      А оь і літо...
      Молочай, ставочки.
      Висить часник ліловий на гвіздочках.
      Наповнені верейки, вірші, верші.
      ...безсмертником на дні цебра - найперше.

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Карамельно


      Ще не бачу сенсу в переїзді за...
      На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
      Уявляю пальми (квітне дереза),
      зонтики, шезлонги, випари лиманні.

      Віяло б купити й ножиці для брів,
      наварити джему з полуниць, малини.
      Плани важливіші в тих, хто недозрів.
      Крилечка Ікара сохнуть на драбині.

      В електричці людно, рейвах-суєта.
      Лиця незнайомі, запахи клоачні.
      Під вікном красуня коси розпліта.
      Ще мені у люстро зиркнути не лячно.

      Спекатися б згадок про хиткий перон,
      де людва ганяла комарву гілками.
      З Дарниці кочуся в карамельний сон,
      рейки блискотіють лезами Оккама...

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Про тусування і просування творчого продукту
      Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
      Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
      Чи на головну анонсуватися можна усім, хто віршує? Ми ж заходимо насолодитися поезіями.
      Один вірш оцінив хтось, а далі пиши, що заманеться, "народ засилосує"... Трапляється відверто поетичний "шмурдяк".


      Прочитати варто

      цитую

      І. Застереження і Дорожня карта для наших користувачів

      (!) Адміністрація "Поетичних Майстерень" відповідальна за матеріали, які розміщуються користувачами на наших сторінках. Матеріали, коментарі, оцінювання, що носять виразно образливий характер, можуть бути зняті без попереджень, а автор може отримати тимчасовий статус, який обмежуватиме деякі його дії - коментування, оцінювання.

      (!) "Поетичні Майстерні" не створено для підтримки прикольного тусування, чи поширення попси. Йдеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати адекватну, корисну допомогу і не образливу критику, бути об'єктивно оціненими, поетично розвиватися, існувати в необмежених адміністративно часових рамках, якісно формувати власну сторінку "Вибраного" - серед Майстрів Поезії і своїх читачів. Кому потрібно щось особливіше - має перед собою і весь україномовний Інтернет.

      Отже, не для прикольного тусування сайт.

      Звісно, я не перебираю повноваження адміну, але певний відсоток віршів на сайті (попсові, образливі) таки не заслуговує на афішування.
      На сайті є майстри і любителі поезії. Майстри мають статус редактора.
      Нахваляння активного автора Олександра Сушка "дам по носі, напишу гумореску" - прояв фривольності. Таке він писав не лише мені.....ще й старшій за себе, талановитій Т. Левицькій, теж збирався дати по носі. Коронний вираз.
      Допомагач М. Соболь переводить коментування у площину "ви, Має, для мене - вискочка", не бачить конструктивних зауважень.
      Коментувати можна лише твір, а не домислювати про особисті якості автора, що коментує, зауважуючи огріхи. А їх рясно. Створювати чорний піар майстрам і підвищувати значущість віршів друзяки стає нормою. Це поетичний сайт - і є певні правила перебування, публікування. Засівати плюсклим насінням можна інші інтернетні парцели.

      Отже, шануймося.


      http://maysterni.com/publication.php?id=139682
      вагончик віршів
      в одній публікації кілька віршів різної тематики.
      У правилах зазначається
      4. У публікаційну форму заноситься текст, який визначається, як один твір!

      Набраний капслоком вірш вищеназваного автора "Тітікака" - така величина шрифту теж не є доцільною.








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Споришно

      У таланту немає віку.
      Безталання хитке, старе.
      Докувавши лопати, піки,
      мостить кладку із ком, тире.

      Музі трепетно, ілюзорно.
      Переведено шум в офшор.
      Домололи марноти жорна.
      Катавасії - між комор.

      Тягне ріпку, пітніє Рая,
      Стуса віршем укрився Стас.
      Пек над юрмами. Стану скраю.
      Знову ділиться ананас.

      Рух гомункулів. Літні грози.
      Розповзається глина... Тиш.
      Струнко виросли туберози.
      Кліо сіє полин, спориш...


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Рядочком
      відкриєш сонно хвіртку осонцений прибій
      гімнастки на дельфінах у димці голубій
      наліплено палаців совочки стережи
      напльовано верблюдом на столик і режим

      кирило кожум'яка дрімає край води
      пройди з кокосом мушлею і пеппі не буди
      в її панчоху перли збирає дуремар
      тікав з болота весело радесенько ушквар

      корони хилитаються ріж фольгу ген сувій
      на троні нікогісінько
      не поспішай не твій.........

      палає саламандра колібрі на плече
      ось кава свіжозварена рядочком потече

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Мармелад


      1

      Ольга Петрівна із серіалу
      ходить у блузці аля Кармен.
      Маю халатів, тунік чимало,
      сію пахкий словесний ромен.

      Хай майталають метелики, бджоли,
      сушать байдужжя столичні діди.
      Радикулітні декати-кодоли...
      Ось і корона... вдягати куди?

      Планів пакунок, міксуються мрії,
      бантики всюди, гармонія-лад.
      Людство мігрує, танцює, дуріє.
      Час розливати ідей мармелад.

      Купи общипаних бройлерів, пави
      прагнуть злетіти. Тримайте - свої ж!
      Мляве "не треба", ряднини на лави,
      вицвіт - під коси... чергикає ніж...

      Рейвах змальовано. Сонно в музеях.
      Хлопчика встрелили п'яні лоби...
      .....................................................
      Йде Аріадна - шукає Тезея.
      Ці лабіринти клени і люби.

      2

      Між пертурбацій гортаєш минуле.
      Крик кажанячий відлякує сов.
      Феї, бабусі турботні поснули.
      Хлюпає щемно-лунасте "аго-о-в..."...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Тим часом...

      Сиділа жінка - і скучала,
      чай заварила, налила.
      Зайшла на хвильку муза Алла,
      піала впала зі стола.

      Метелик сів на штору синю,
      ганяв синиць рудавий кіт...
      Про що писати завтра, нині,
      чи потребує слова світ?

      Ревуть сирени і клаксони,
      під парасолями - товар.
      Проводять імпульси аксони...
      Гіпсує крила ас-Ікар.

      Тьма-тьменна книг, не всі хороші.
      Мавпує серед шатер мім...
      Талант - це мало, треба гроші.
      Це зрозуміло, певна, всім.

      У тренді розум, є потворне...
      Діряві джинси - це ж овва...
      Ще джерготить ковальське горно.
      Пелюстя лине з рукава...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Вино із апельсинів

      автор русского текста Дина АЛДАБЕРГЕНОВА
      автор перевода на украинский Світлана-Майя ЗАЛIЗНЯК

      performed by Igor DEMENCHUK.
      music author Timur POCHANOV
      Russian author Dina ALDABERGENOVA
      author of the translation into Ukrainian Svitlana-Maya ZALIZNYAK
      lyrics
      Вино із апельсинів

      Вина із апельсинів наллє собі у снах...
      Спитаєш: а чому вино із апельсинів?
      Бо лиш таке смакує, фужер дзенькоче "ах...".
      Їй нудно без вершин, печально в серцевині.

      Для неї веселіше - плацкарта затісна -
      З вагона вийти в яв... та не промчати мимо.

      Блакитна птаха звабила, в політ пора, пора!
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
      Та щастя забагато не буває...

      У спеку на екваторі здіймає сніговій...
      Спитаєш, як можливо? Екватор... і хуртеча.
      А з нею все природне. Біжи у рань, жвавій...
      Барвисто розмалює щоденні клопотнечі.
      Вона давно відчула: добро - тугий сувій,
      Важкого мудреці не завдають на плечі.

      Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара...
      Та щастя забагато не буває...

      Вона торочить назви сузір'їв і планет...
      Спитаєш: нащо їй пульсари і планети?
      Але ж, якщо ні сліду від птахи - між тенет,
      То можна хвіст піймати від синьої комети!
      Якщо ні зорельотів не бачиш, ні ракет,
      Вона мерщій вигадує чудні велосипеди.

      Блакитна птаха зваблює, в політ пора, пора...
      І ось вона чимдуж злинає.
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
      Та щастя забагато не буває...
      А казка мандрів - наче світ - стара, стара, стара.
      Та щастя забагато не буває...

      ....
      27 березня 2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Здаля

      Їм на двері - вони у вікна.
      "...ось дивися, тобі - ізнов...
      Римував я пікап і піксель...".
      Факля тліє... читай - любов.

      Ох, настійливі авториська,
      не лишають мене на муз.
      Розглядала здаля і зблизька,
      каже старший: "Отут я - туз...".

      Хоче взяти мене у коло,
      танцювати гопак і жок.
      Відбивалась шалено, кволо,
      розкришила там пиріжок.

      Позмітає цікаве віник -
      та зрадіє: були сліди.
      Поховалися у кабіни
      ті, що вкрали мішок слюди.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Міраж
      Хочу ліній нейтралітету -
      а не чварних рядна, ковша.
      Ой, не солодко тут поету...
      Вигуцикує тлю лоша.

      Край слона знов халепна моська.
      Рве скиндячки ослиці грак.
      Тиша вколо своя... матроська...
      Десь бої... помира Спартак.

      Пилюгу літерати важать.
      На сап'янцях Евтерпи жук.
      На верблюді моя поклажа.
      Пера, віяла стережу.


      2019




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Крізь жалюзі


      1

      А щоб пірнути в пінне море -
      помацай, кажуть мудрі, дно.
      Шезлонги, парасолі, зорі...
      Яка ж ти влеслива, мано!

      І жовтий човен конопатиш,
      і тчеш парео серед лун...
      Лікуй печаль, гомеопате.
      Здійняв штормисько дід-Нептун.

      Пливли до берега чужого,
      баласт летів крізь жалюзі...
      І повернутися б спрожогу,
      та є капуста й ряст - козі...

      2

      Вслухайся у хорал прослави.
      На трьох акул уваги не...
      Під виск сирен косили трави.
      І виринало потайне...


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Виломи... латання...


      Мудрощів би всім... Наливайте з діжки!
      Запустіть модерні, ярі двигуни.
      Був король - утік... проводжали пішки.
      Корчували трухле, щось народ наснив.

      Піднялись на прю, наварили каші,
      роздала сорока... бракне сироті.
      Де отут нові, креативні, наші?
      На котурни злізли жваві - та не ті.

      Знову притіснять (чую шепіт) мову.
      По капусті - суржик, не пололи - тож...
      Сподівань ковші. Мій нарешті повен.
      Виломи... латання меж і огорож.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Під бантик...


      Лад буває лише в раю,
      там немає заміни Єві.
      Я чарунок отут не таю,
      відбиваюсь від ос у мреві.

      Є китайський ліхтар, лукум.
      Запустити б - та ливні, грози...
      Обіцявся іще й самум!
      Розпахтілися туберози.

      Хто приніс - не лишив запи...
      Роль Адама вакантна, тиха.
      Що ж... пігулку гірку запий...
      і затовкуй під бантик лихо.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Беліссімо
      Кекси медові, третина банана,
      склянка цикорію... і голоднеча.
      Сукню курортну приміряла - рано...
      Котик лягає на музоньки плечі.

      Бджілка дзуміє... а цукру не можна...
      Хочеться манго з Камбоджі чи Ліми.
      Я - легковажна і непереможна -
      злецько дратую (беліссімо...) міма.

      Знову жалію, що не зачиняла...
      Дружба - півонія жухла, зів'яла.
      Є горошина, кладу під перину...
      Може, принцесу намрію для сина.


      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Укотре...


      "Як же ми?.." - нашіптує художник.
      Приблукав укотре, обійма.
      Музонька ошлюблена, тривожна.
      Близнюки лепечуть: "...моні... ма..."...

      Повагався, розстелив єдваби,
      кликав за тополі, став, дуби.
      Знову стан русальний зрадця вабив.
      Супокою, жінко, не згуби...

      Засихає звітрена палітра.
      Хвиля рамку срібну віднесла.
      В лопушинні - пензлики, півлітри...
      Скисла суть шукання-ремесла.
      .........
      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Вище

      1

      Трохи правди в оман заміс
      не завадить,
      але ж не хоче...
      Друг чи недруг мені приніс
      опаперене проти ночі.

      ...вихваляли...
      казали: ню...
      Не піду крізь шампанські бризки.
      Я завершила ту борню,
      донизати б із мушель низку...

      2

      Не рівняла хитке, чуже.
      Чемна варта зерно стереже.
      За сорокою - ворон-цар,
      презентується каламар.

      Описати б за рік чи три
      гриву лева, страхи дітвори.

      Ця дорога крізь брами, ліс...
      Сонях вище за пальму зріс.
      Сенс лузають на тло газет
      недоріка, візир-поет...

      Думний плюмбум, дамаська сталь.
      Бовваніє за Пслом Грааль.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Добранічне

      пісок перестрибни – і світлотіней повен
      із марева пізнань спливе бурштинний ліс
      отам хатинка відьми і тістечко медове
      вгрузають у хвоїни сліди хвилин-коліс

      краплисті мухомори дзуміючі комахи
      стрімкучі перелети линяючих летяг
      в кубелечках поснули руді лисиці-свахи
      дивися ген вовчисько морквину в сон потяг

      навіщо вовку овоч ніхто не докумека
      він любить ніжну вовну і кров`янистий стейк
      грядки ропух обміряв заморений лелека
      і жовтим дзьбом цюка в цеберечко пусте

      відкрий мошисті двері лиши букет чи грушу
      скажи бабусі відьмі прекрасна молода
      і випурхнуть метелики а може сяйні душі
      із глека що на паколі забув яка вода

      в криничці киселевій заклякнуло латаття
      пелюсточки із крему а листячко безе
      шпалери у рибини котисько рве на шмаття
      схопив би із пательні линочка... не везе

      а ти не зупиняйся коли совині крила
      профуркотять за клуню і нямкнеться кажан
      бо не тебе ж зловила якась нечиста сила
      на ймення екзотичне Шестиголовий Жан

      не вельми ліс прозорий павук рудаві сіті
      навішував охоче й перфоменсом нарік
      там заблукати легко ще легше там прозріти
      і радість поросячу нести за сім доріг

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Усе - для малюка...
      1

      Людське дитя - беззахисне, дрібне -
      Учора народилося по зливі.
      Шукає цицю. То щоку торкне,
      То плаче, бо матуся з`їла сливу.

      В палаті сонце. Радощі-дзвінки.
      Усе - для малюка: цяцьки і люля.
      А десь ховають воїна. Вінки.
      І харапудиться-мовчить зозуля.

      Скажіть собі, майбутні матері:
      Чи ви народите дитя для жертви?
      Оті пани, що сіли на горі,
      Звикають крівцю пити, ситно жерти.

      В котлах для люду - шкура та крупа.
      Щедротно - перців суміші та солі.
      Герой чи ні - отой дідок з УПА...
      Новітні героїни... ломки-болі.

      Ну як свою кровинку вберегти?
      Якби ж варили голови незлецько.
      Ідуть на ху..., біжать на ви і ти.
      А в пелюшках - сонцята і опецьки.

      2

      У купелях любисток, м`ята, хміль.
      Бульдозером рівняються голготи.
      Осіннє остигання краснопіль.
      Цвяхи вбивати - є й така робота.

      02.10.2015.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. А ти не виходь із кімнати
      А ти не виходь із кімнати, не роби дурниці.
      Навіщо буднє сонце? Є ж цигарки на полиці.
      За дверима - безсенсові лови зойків щастя.
      Сходиш у вітряну вбиральню - мерщій вертайся.

      Не вислизай із кімнати, не видзвонюй мотора,
      Оте чудне просторище зліплене з коридору,
      І впирається в лічильник. А якщо прийде краля,
      Лементуючи, вижени, й не торкайся до шалі.

      Сиди, уявляй, що потерпаєш від міозиту.
      Чи є що краще за стіну, табуретку вкриту?
      Навіщо йти звідти, куди вертати надвечір
      Таким, яким був, тим паче - похнюпивши плечі?

      Не вилітай із клітки, танцюй, відчуй босанову,
      Накинь пальто на голе тіло, капці на босу ногу.
      Нехай вітальня пахне капустою, мастилом лижним...
      Ти настрочив багацько літер, а наступну - кишни.

      Не виходь із кімнати, чатують запити, допити.
      Живи тепер сам собою, впивайся інкогніто
      Ерго сум, як підкреслила формі палка субстанція.
      Не рвися з кімнати, там звичний рейвах, не Франція.

      Не стань ідіотом, спробуй тим, чим інші не спроможні.
      Не йди з цієї кімнати, дай волю картині кожній.
      Злийся лицем зі шпалерами текстури папірусу.
      Вбережи дух від еросу, космосу, раси, вірусу.

      2015

      Иосиф Бродский

      Не выходи из комнаты, не совершай ошибку.
      Зачем тебе Солнце, если ты куришь Шипку?
      За дверью бессмысленно все, особенно -- возглас счастья.
      Только в уборную -- и сразу же возвращайся.

      О, не выходи из комнаты, не вызывай мотора.
      Потому что пространство сделано из коридора
      и кончается счетчиком. А если войдет живая
      милка, пасть разевая, выгони не раздевая.

      Не выходи из комнаты; считай, что тебя продуло.
      Что интересней на свете стены и стула?
      Зачем выходить оттуда, куда вернешься вечером
      таким же, каким ты был, тем более -- изувеченным?

      О, не выходи из комнаты. Танцуй, поймав, боссанову
      в пальто на голое тело, в туфлях на босу ногу.
      В прихожей пахнет капустой и мазью лыжной.
      Ты написал много букв; еще одна будет лишней.

      Не выходи из комнаты. О, пускай только комната
      догадывается, как ты выглядишь. И вообще инкогнито
      эрго сум, как заметила форме в сердцах субстанция.
      Не выходи из комнаты! На улице, чай, не Франция.

      Не будь дураком! Будь тем, чем другие не были.
      Не выходи из комнаты! То есть дай волю мебели,
      слейся лицом с обоями. Запрись и забаррикадируйся
      шкафом от хроноса, космоса, эроса, расы, вируса.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Вірші - пагоди
      1

      Гнат волає зі шпарки: "...в окопи!";
      критикує сусідського сина,
      мріє про... протитанковий опель,
      вимережує вірші на динях,
      десь рибалить, саджає капусту,
      секс у шлюбі описує хвацько.
      Там, де совість, - імлистенько, пусто.
      Є для муз торохтун - давня цяцька.

      Похвалився: вже маю тепличку,
      на світанні римую, по зливі.
      Білять мавки, забризкують личка:
      тля зневолила вишню і сливу.

      До жуків маю давню відразу.
      Не хвалила варення ні разу.

      2

      Подивлюсь на словес ворушіння.
      Вірші ж - пагоди!
      Бачу - калоші.
      Їх лишати б сушитися в сінях.
      Є й для мене поети хороші.

      До гармонії стежка зміїста.
      Я шаную Тагора, Арфіста.

      Треба крапку поставити йодом.
      Мова з Гнатом - лише про погоду...

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. В селі Господь живе...
      В селі Господь живе не по кутках,
      Як думають насмішники, а всюди.
      Освячує покрівлі, глеки, блюда
      І ділить навпіл двері при зірках.
      В селі Творця достатньо - в чавуні
      Він варить у суботу сочевицю,
      Танцюючи сонливо на вогні,
      Мені підморгує, мов очевидцю.
      Він ставить загорожі... Ось віддав
      Дівча за карбівничого. Для жарту
      Притримав качку, опускає вплав...
      Мисливець в неї цілився азартно.

      Можливість Божу працю споглядать
      І слухати, як осінь студить воду, -
      Таки ж одна-єдина благодать,
      Доступна атеїсту на природі.

      2015

      ..................................................................

      Иосиф Бродский

      В деревне Бог живет не по углам,
      как думают насмешники, а всюду.
      Он освящает кровлю и посуду
      и честно двери делит пополам.
      В деревне Он - в избытке. В чугуне
      Он варит по субботам чечевицу,
      приплясывает сонно на огне,
      подмигивает мне, как очевидцу.
      Он изгороди ставит. Выдает
      девицу за лесничего. И в шутку
      устраивает вечный недолет
      объездчику, стреляющему в утку.
      Возможность же все это наблюдать,
      к осеннему прислушиваясь свисту,
      единственная, в общем, благодать,
      доступная в деревне атеисту.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Кантабіле

      Молюском пірнаю у тишу – індигову, плинну...
      Там жорна зірок мушлю тіла на порох зітруть...
      Зісподу єства білосніжна чутлива перлина
      У просторінь злине, розкришиться... Вперто, мов ртуть,
      Збереться в пульсуючу серед монад цятку-душу.
      Її обхоплю міріадом клітин…
      Стихне рух.
      Розверзнуться жерла... Тонути у сяєві мушу –
      І спрагло надіятись: лет до зірок повторю.

      2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Пацифістське-3
      З концертами на фронт... Цукерки, автомати...
      А там - голодний вишкір недружньої товпи,
      Байдужжя териконів... Затужить сива мати.
      Лічилка бізнесмена - примнож-греби-купи...

      Убивства задля благ не вмію розуміти.
      Амеби розплодилися, цитати із клоак...
      Вмирають голуби, ще не розквітлі діти.
      Я відвертаю погляд: проходить ось вояк.

      Мій давній пацифізм - не слабкість придиванна.
      Я - лиш одна з мільйонів, що хоче миру тут.
      Вершать судьбу Вкраїни у Мінську, Бонні, Каннах...
      І шириться арена, кривавиться батут.

      Чого ми дочекалися, виходячи на площі?
      Добродії цяцянками усипали горби.
      Два прапори край дзьоба вітрисько, знай, полоще...
      В тунелі чорноземні втискаються гроби.

      А може, все не так - і нумо щебетати...
      Всі жертви призабудемо, і гопака утнуть
      Новітні шкуродери, салаги, бюрократи.
      У чому ж воєн диких життєзбережна суть?!


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. День Перемоги

      Ярами бурими, гнідими
      Тумани впали, поповзли,
      Німотні тіні заходили
      Сліпого попелу й золи.

      Який поріг? Нема порога.
      Де родовід? – не доведу.
      Цілує тихо Перемога
      Губами білими Вдову.

      А горе горя ще народить,
      В порожній вигляне рукав:
      Стоїть народ мій і народи
      Із похоронкою в руках.

      Лежать руйновища, затихли,
      Зозулі лет – ні в тих ні в сих.
      Земля – могила для загиблих.
      Земля – землянка для живих.

      І лиш сльоза з пожеж іржава
      Таку ж іржаву доганя –
      До смерті стомлена держава
      У плуг корівку запряга.

      Народ піврукий і півногий
      Пита – кого? чого – пита?
      Вдова цілує Перемогу
      У перепалені вуста…

      Погиб народ. Не стало знаку.
      Одна ознака – був такий.
      Під мерехтінням Зодіаку
      Вербові капці і ложки.

      І тут, коли, коли вже мурі
      На нас дивилися віки –
      В дитдомі, в гільзі, у латурі
      Народ нам зав’язав пупки:

      Малі-маленькі – більші-менші,
      Дезинфіковані вапном, –
      Так стали ми, народоперші,
      Його незаскленим вікном.

      Тотальної погуби-згуби
      Ребристе в лишаях дитя.
      І цілували наші губи
      Вдова-Любов, Вдова-Життя.

      1978



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. І знову ти зайвий...


      Дай же їй тиждень - приходити в себе,
      хай потьмяніють кармінні вітрила.
      Розхилиталися в'язанки сепій...
      Ой, не кохала, майстерно дурила.

      Грей повернувся - і знову ти зайвий.
      Плинь у холодні обійми Безвізу.
      Манять Ассоль марципани та айви.
      Краб заповзає в дорожню валізу...

      Смажив яєшню... ліпив із мастики...
      Все ж проміняла супокій на крики.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Чесно
      1

      Не варто мати учня. По вині
      енергію вичавлює в долоні...
      Доробок - у городньому багні.
      Націлились персти паяців-клонів.

      2

      Охаяння за славою гряде.
      Загорнена книжчина у руде,
      зависли на гілляці словеса:
      "Ти, Майє, справжня, чесна... Вірш - краса".

      Циклопом був... рубакою - на пні.
      Навіщо учень-віршороб мені?
      На малева наляпано смоли.
      Лупай скалу - не голкою коли...

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Про голодну кішку

      1

      Употужню силу волі.
      Зазирає літо в шибу...
      Ні цукерочки, ні солі!
      Розглядаю тортик, рибу.

      І калорій підрахунок,
      і вечірні моціони...
      Помандрую, мо', у дюни.
      Гуркотять нові вагони...

      2

      Біля яток секондхенду
      копошаться Гапка, Енді...
      Я б морозива купила,
      та у палець коле шило.

      На каштан сідають бджоли.
      Загортає Рома роли.
      Кішка йде - голодна трішки.
      ...........................
      Наберу кислиць із діжки...


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Мушлі розкрито
      1

      Вирви у кармі: образи та кпини.
      Образ тьмяніє. А скільки лих буде?
      Хто є сьогодні - хороша людина?
      Де буревій, що змете халабуди?

      Рідні поїхали в Осло і Мекку...
      Порозглядаю статури та лиця.
      Рвуться шпалери, гойдаються глеки...
      Вірші мої - говіркі небилиці.

      Хто їх читав би... у кожного - інше.
      Розчарування... розлуки... причали.
      Ось махаон - оселився у ніші.
      Десь той Далі, що кохав би - як Галу.

      Мелеться кава, без неї - нікуди...
      Сукні яскраві прасує вітрисько.
      "Ми є справдешні..." - скрегочуть облуди,
      і опускаються планочки низько.

      2

      Мушлі розкрито. Перлини явила.
      Проти Гармонії - піки та вила.
      Стежку озвучили (тихше!..) цикади.
      Перетасовую теми-помади.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Пилок проминання
      1

      А море виштовхує весла, віншує живих...
      Ростеш між острижених туй, голубих кипарисів.
      Дивися на жмикрутів ласих, статистику лих,
      Лікуй від синдрому сирітства плаксиву Кларису.

      Плети бальну сукню: настане Вальпуржина ніч.
      Вже солять лосося, нарізано перцю і кропу.
      Злі гості летять крізь рожеву опону сторіч...
      На шпажках залізних – оливки з садів Пенелопи.

      У моді футляри, а мушля антична – твоя –
      Упала зі сходів на чорта лакований череп.
      Ти випила тепле кальмарне чорнило чи яд.
      Іди ж, відчиняй кажанам золоту напівсферу.

      2

      Проходиш вогненним тунелем, ламаєш ключі.
      І вірш – як молитву – повторюєш голосно всоте.
      А ринда калік і щурів калатає хутчіш...
      Пливке майталання словес по канві Геродота.

      Линяння лілей... Кажани здаленіли – як бриз.
      Коханка Артура зірвала перлину із трена.
      Найнижчий в ряду відкриттів (ще в моху) кипарис
      Підняв партитуру і… ладен забути Єлену.

      3

      У струмені меду інжирно-терпка гіркота.
      Бджола лівадійська наснила розцвічені доли.
      Зелений павітер на пірсі сонет нашептав,
      Напнув за грядою Ай-Петрі шовкову кодолу.

      Тасує тотеми безоке привиддя Авжеж...
      У рань потойбіччя, населене духами, нишкне.
      Пилок проминання в лілову серветку збереш –
      Отой, що змітало боа із чернечої книжки...

      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Ассоль

      Соки носила синові,
      Що на морській косі.
      Пахла сливово, цитриново…
      І шепотіла: «Ти сій».

      Дні обростали клятвами,
      Вибачень – сірий стос.
      Врази на серці – плямами.
      Шторм лютував усерйоз.

      Спрагло хотіла спокою,
      Вже не пурпурних вітрил.
      Що ж ти клюєш її, соколе,
      Поміж янтарних мірил?

      Скарб у мішечках і нішах.
      Внукам – конструктор, пістоль...
      Віршем укрилась півгрішна
      Мигдалеока Ассоль.

      Бляклі світлини і мапи.
      Висох трикутний басейн…
      Грей, не поставивши крапки,
      Вмер у кирпатої Джейн.

      В слоїках мокнуть оливи.
      Ряден пацьорки руді.
      Цятки на шибах по зливі.
      Пахне корицею дім.

      Хвилі гойдають волосся…
      Аркуш важкий, мов пісок.
      Все, що бажала, – збулося.
      Спурхнути б їй поміж сов!

      Хто розженеться – шукати?
      Мрево густюще, як мед.
      Рейвах, омани, відкати...
      Фальш – кордарон, флавамед.

      Сукні носила сріблясті.
      Грея стрічала з морів.
      Молиться: «Боже, не впасти б».
      Шовк пурпуровий зопрів.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Вечір життєвих історій
      1

      В'януть букетики, лиця,
      аркуші рвуться - на ві...
      Множаться нью-небелиці...
      і торохтять візаві...

      Вечір життєвих історій...
      Нудно не буде, авжеж.
      В офісі чи у конторі -
      відблиски давніх пожеж.

      Дзенькне браслетиком Зіна,
      каву заварить Люсіль.
      Розхилиталася піна,
      плине людва звідусіль.

      2

      Згадує школу Оверко...
      Перебиває Вадим...
      Хтось відкида фантазерку,
      з нею - сулія води...

      Маркес посмикує вуса:
      "...щось Мелькіадес умів..."...
      Нареготались від пуза -
      та розлякали котів.

      3

      Сміх запечатали, пляшку
      жевжик пожбурив у твань.
      Лізе на сцену комашка
      з міхом земних міркувань.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. По...ле...тіла....
      1

      Він забрав-таки у Щастя...
      Полетіла - не забута!
      Син лишився бабці Насті.
      Як же легко рвались пута...

      Біла кава... дим кальяна.
      Поцілунки - через слово.
      Від обіймів Омеляна
      Титарівні безголово.

      Не варити більше гречки:
      є прислуга. В мандри - нумо!
      Притихає суперечка,
      ще ревнується до кума.

      2

      Гаптувалася хустина...
      Роздягає кралю мачо...
      Відганяла осетина.
      Москаля кохає... наче.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Усерйоз

      Поїхала жінка далеко -
      і тужить за горами, за...
      Печалями сповнені глеки,
      у кожному вірші сльоза...

      Красива, любима, хороша...
      Цупке ностальгійне шиття.
      На плечі - вишивану ношу.
      Ні ниточки там каяття.

      А я прочитаю - і мовкну.
      Мене ж не привабив ні Крим,
      ні шиби вітражні (чи окна)...
      ні паюсні стоси ікри...

      Чудні алгоритми у страсті.
      Судити амура чи ні?
      Злітають катрусеньки... насті... -
      і докори вельми смішні.

      Отож помахаймо: щасливо!
      Та ждімо привітів і проз.
      Написані вірші курсивом.
      Вишиваний сум... усерйоз...

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Повірмо...


      Надія на янгола, трішки - на пана...
      Хіба поведенція Долі погана?
      Малюємо власні узори на шибах,
      присолиться (хай і здорожчала...) скиба.
      Відсотки-людва позбивалися в товпи.
      Вериги стискали, та бажані - мовби...

      Почнімо із себе - не з ближнього юди.
      Повірмо: прийдешнє змете халабуди.
      Але ж руйнувати доводиться сполом!
      Хай мова над нами - сяйним ореолом....

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    103. ???


      Ява: моральний зсув чи перспектива скону...
      Чвалав - підперти - Ох... Сороки - в оборону.
      Опір'єна верба, і проростає зелень.
      Країна принишкає... ще скрикує "ой леле"...

      Котурни шоколадні.
      Фонтанний крововилив.
      Ми голуба чи яструба у лементі зловили?


      2019




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Жінка в пісках


      Є художник моторний - віхтем
      намалює оте й оце.
      Ще й тримає: не варто бігти!
      Грію вишпортане слівце...

      Придивлюся... протру єдвабом.
      Не хвалю ті ерзаци, ні.
      Кіміфуса чи Кобо Абе
      наливає саке мені.

      Ринок стогне і кукуріка...
      Проза й вірші нікому не...
      Ріже ковбики недоріка.
      І халепне життя, й курне.


      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. ...про свято

      Діряві джинси, пейсаті боси...
      Тут українці чи малороси?
      Позірна єдність, рушник - про свято.
      Кують собраття благенькі лати.
      В гаман проблеми трамбує доля.
      "...верніться в села..." - шумить тополя.

      Ще б'є в цеберце молочна цівка.
      Кар'єру гейші обрала дівка.
      Жирніші сенси видзьобуй, птахо...
      За пенс і гривню убито маху.

      У землетрощі чимало втіхи,
      зі шкаралущі зростуть горіхи.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Туман яром


      Тасування, міазми, безпредметні дебати...
      Опоненти зійшлися - куш уваги зірвати.
      Колотнеча на сцені, кулуарні розмови,
      акробати, статисти... Дійство знов безтолкове.

      Хто ж наводити лад самовіддано буде?
      Мляве Завтра бреде повз церкви, халабуди...
      Виживай, споглядай траляляків хитрющих.
      На торговиці мар обезцінене суще.


      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Метушіння... баласти...
      1

      Оті, що здають, наговорюють лишку,
      гортають щодення заплямлену книжку,
      підходять на крок, сантиметр...
      Відпливаю...
      Не хочу бруднитись на стежці до раю.

      2

      Я чуйна, охайна і чесна у міру.
      "Занадто барвиста..." - злостивляться сірі.

      Піднявши вуальку, прямую на сонце.
      Солодкою ватою - мрій волоконце...

      Хлюпоче ріка...
      метушіння...
      баласти...
      У кожного - власні критерії щастя.

      3

      Топилася Правда - мерзенна і гола.
      Нікому не треба? Спливає ось - кволо...
      Несуть оковиту. Каміння відв'яжуть -
      оті, що святили і зброю, і сажу.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Навмання
      1

      Мене підранено.
      Ця куля - навмання...
      Жгута немає. Вуличка безлюдна.
      Повчора троль диванний запевняв,
      Що пацифістом бути препаскудно.

      От він таврує, п`є - а я в крові.
      Липкучі руки... Дефіляди смерті...
      Ні поліцейських добрих, ні повій...
      Лиш двері в безвість, кулаком підперті.

      2

      Хилюся на траву. Ламкучий бриль,
      Дорожня сумка, блекота і туї.
      Свинець застряг у товщі сухожиль.
      Штанину непіддатливу шматую.

      Недокохала... недо...
      Млосно. Шок.
      Отак ішла - і на тобі... неждано.
      Собаки брешуть... здавлений смішок.
      Фор...те...піано...

      3

      - За що вмираєш? - підступає Тінь. -
      Сьогодні ти у мене тридцять третя...
      На вибір є хатинка, де черінь,
      Або казан... елітний - для поетів...

      - Мені б окреме... літепле... село.

      Швидка спиняється... Тверезі санітари.
      ...........................................................
      - Цю запроторимо... жива ж... у Фонтенбло...

      Лютнева ніч-завія...
      Сни-кошмари.


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Тверезо
      1

      Перефарбується сіре і жовте,
      злине поземне, утоптане в гальку...
      Ви не мовчіть, а жаління промовте.
      Вдарить у стелю підпиляна шалька.

      Мегаарена, цяцьковані стіни,
      перекидаються столик і лезо.
      Знову апное... і кров України...
      Я додивлюся це шоу тверезо.

      2

      Пальці - униз. Добивають і плачуть...
      Сонячно, тепло, тож нумо на дачі.
      Вгору - часник...
      Ось розквітне красоля.
      Гречечку сію, оспівую волю...

      Знову гостинці від зайця, синички...
      Не шикуватися входить у звичку.

      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    110. Плинно


      Крик волаючих у пустелі
      накладається на карамелі,
      оборудки і руки чисті...
      Україна - в брязкім намисті.

      Кожен хоче схопити краще...
      Зачиняє Минуле ящик.
      Доїдає пацьорку миша.
      Сни єдвабні вітрець колише.

      Роззираюся...
      Плинуть віли...
      Та сусідонька овдовіла,
      ця збирає в дорогу мужа.
      Закривавила воля-ружа.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Трави зім'ято...

      Не зупинити - гарцює пегасся...
      Баєчка млява старому вдалася.
      Допомагає сліпим оковита.
      Лиска із прихвоснів зліплює свиту.

      Порозглядаю цятки антуражу.
      Лев'ячий гонор - помітила сажу.

      Збруя трясеться... дзенькоче підкова...
      Ось кажанята, розбуркані сови...

      Трави зім'ято.
      Косиці на сцену...
      Кліо підносить водицю свячену.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Срібним піском


      1

      Світ перевернутий. Вгору долоні...
      Знову штормило - і мушлі розкриті.
      Вільні у виборі чи у полоні?
      Срібним піском пересиплються миті...

      2

      Краби задкують... Голодні пірати.
      Ось два шезлонги, тож нумо пірнати!
      Пледами Завтра укриє блаженних.
      Із Карфагена чудні манекени.

      На маяки між оманами - сполом..
      Демос блукає запіненим молом...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. ***
      Снилося дівчатко з песиком ласкавим,
      на сукенці - коник, сонечко дрібне.
      Парасолю клала у калюжу кавну,
      усміхалась пані з малева Моне...

      Джем густий варила, рвала пізні сливи,
      ґудзиками стежку засипала Ніч.
      Сага починалася там палахкотливо...
      Словеса-цеглини стигли умлівіч.

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    114. Диптих без назви

      1

      Кажуть хлопчині: "Ти смілий, геройський...".
      Тато лишає в ріці - випливати.
      Вітер будення лошатко укоська.
      Лізе зі шва іграшкового вата...

      Мама тривожиться, в бабці - зажура.
      Правда - стрибуче цибате дівчисько.
      В полі оманному три амбразури,
      янгол-спаситель і демони - близько.

      2

      Марно мене запевняти, що добре
      фарш постачати для хижої кобри.
      Я не залюблена в стиль мілітарний.
      Тигром загризені ласочка, сарна...

      Чорні вовчиці виходять на сцену:
      славлять війну за тризубу Єлену.
      Є партитура для гімну охочих...
      Скрапує крівця на вишивку ночі...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Зайчик утік...
      Заєць-пустунчик на стежці широкій:
      цілиться лисці в запалене око,
      вовка злякав, спантеличив синицю...
      Стріли закінчились - знайдуться спиці.

      Звідки хупавий, ошатний зайчисько?
      Ген зоопарк, серпентарій, колиска.

      Стрінеш - тікай чи лови у долоні.
      Лосеві дав три желейки солоні,
      ящірка хоче спіймати зубами...
      Зайчик утік від сердитої мами.

      Братик морквину потяг найсмачнішу.
      Зайчика лев забере на афішу.
      "Ну й сіроманець... скакун-забіяка..." -
      рапс ремиґають бізони і яки.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    116. Інтуїтивне

      Озвалася, а мовчечки б - мудріше...
      Іти по стежці, гнати жабенят,
      облаштувати шовковисту нішу...
      і розлядати горній дистилят.

      Заджерґотить сполохана сорока,
      папуга кине пір'ячко руде,
      сірко погляне-глипне упівока,
      заплаче Фройд... і вулик загуде.

      З коловороту вихлюпне бравада,
      за млявим Охом вистрибне зайча.
      Промовила до качура - й не рада.
      ................................
      о, як смакує жовта алича!

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Про усіляке
      1

      Епічне засмічення мозку.
      Заварено з жабкою чай...
      Своїм опонент був... у доску...
      Січе на бальзам молочай.

      Не солодко буде - прегірко.
      Злобу піднімає на шпиль.
      Так вадить над паколом зірка,
      що вирізав сім сухожиль,
      із них посплітав хитромудре:
      і пасквілі, й байку, і кіч...
      Відклав "Камасутру" "на утро",
      за Грінвічем звірився, в піч
      посаджені всі дошкуляки...
      На музі пошарпана шаль:
      шептала вона усіляке...
      Та слова хорошого - жаль.

      2

      А чим завинила Світлана:
      чи вкрала брильянтовий хист,
      чи десь підпалила біплани?
      Розлився знеславлення свист...

      Із руна - тьма ліжників, коців.
      Підпасич - за овном ушквар...
      В теляти соломка у боці...
      ...сміється у вус антиквар...

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Між віршами-ретортами
      1

      Дарує жінка сонечко -
      засліплює... З кута
      вилазять Муся й Полечка:
      "Пхе, плаче Варкута...
      От як би запроторити...
      хто - проти неї - ми..."...
      Між віршами-ретортами,
      закаляне курми,
      чаїться золотаве...
      І шелестіє ліс...
      Тісненько всім на лаві.
      Ось телепень уріс,
      дударики простецькі
      щоденно - на ура,
      між зелепух незлецько
      у випарах ситра...

      Кульбаби запишались:
      "...от ми - для всіх... авжеж...".

      Вдягну промінний шалик -
      провісниця пожеж.
      У барву помаранчі
      перефарбую дрік.
      Осяє сонце ранчо,
      де цвінь і кукурік...

      Ген аріаднониті -
      звисають із гілля...
      Плавшудять знакомиті.
      Ой, гусоньки, гиля...

      2

      А скільки сонць вгасало...
      Бери книжки, гортай!
      Кресалами і салом
      запруджено ад-рай.

      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Тримай...ся

      Нікому не пиши про партитуру й голос.
      Довкола тьмуща метрів, шипіння, рейвах, свист.
      Просвітлене мовчання... туманно понад молом.
      У кульчиках лілово-прозорий аметист.

      Хвилюється юрма, а спокій - мов амеба.
      Тримай у склянці рибку, запінена луска.
      Мудрієш. Причаїсь між тих, кому не треба...
      Малюк на ймення Завтра бульбульки випуска.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Складне усе...
      1

      Пошана трансформується в злобу -
      і множаться образливі текстульки.
      Ось розгинаю другову скобу,
      без мене безголосо пану, мулько.

      Між цяток дрозофіл чи тарганів -
      і там, і сям - ім'я моє красиве.
      Розчарувалась - пліт віддаленів.
      Лишилися надкушеними сливи.

      О, скільки написав для нас Хайям,
      тлумачив-научав (читай!) прозоро...
      Виспівуй панегірики гаям,
      учися гарцювати, наче Зорро.

      2

      Складне усе: і торти, і діла.
      Я завинила - крему не дала,
      не квецяла його сухі коржі.
      Тепер - шаблюка в оцті, щит в іржі.

      Таки б уговкати нападника - боюсь,
      що муза утече за Білорусь,
      тля поневолить віршовий баштан...
      Кляне Ізольду зранений Трістан.

      2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    121. Вільготно
      ...зі сцени у шпарину штовха мене дівчисько,
      повчає бути нижчою за шавку і бика.
      А я - в зеніті липня, і небеса так близько...
      Атож, міцна левиця, верблюддю - не така.

      В гієни плямки ловкі, зайчисько на пательні,
      сова прогуркотіла: набила сірим міх ...
      А біля мене ось - вогні святого Ельма.
      І що мені - блощичний на хутрі моськи - сміх?

      Змітаю пил зірковий, летить кудись товкачик...
      Зелена підкаблучниця прив'яла лементить.
      Я не хвалила бевзня густі супи-гаспачо -
      порвалася півдружби паразитарна нить.

      Тепер душі вільготно... і хмароньки лілові.
      Чортополох підскакує, вчепитися мастак.
      З гінкою матіолою слугуємо лиш мові -
      над юрмами безмов'я, борнею неборак.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Модус
      Плела розкрилена відьмиця...
      Любов до слова - мов каприз.
      - То наглашення... - хрумав ниций, -
      я - метр і ас... король реприз.
      Її поезії - лещата,
      увійдеш радо... і капець.

      Сльоту прогнати чи прощати?
      Догризла моркву-олівець...
      Топили тричі - випливала.
      Замшілий камінь серед скал.
      Платили їй мізерно мало -
      за траєкторії овал...

      Було і дзеркало високе,
      і заговорене жерло,
      її шляхи яскріли соком...
      Та вірних друзів не було.

      - Тримайся, доню. То давнішнє... -
      шептала неня, - не журись.
      Минала фея Крим... Опішню...
      Дукач зелено-мідний - блись.

      Не клич її на плац, паради.
      Худобі очі зав'яжи:
      вона таки зурочить радо
      письмо недбальця - мов зажим.

      2019



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Про наське
      Коли помре останній носоріг,
      поскачуть за Пристроми антилопи,
      коли народ зрадіє - переміг,
      напишуться утішні гороскопи,

      розпустять віти - сонечко ж - пеньки,
      малеча засміється - мама вдома,
      а нині, щоб не бути тут ніким,
      гарує на синьйору несвідому.

      Це день святковий. Галочку постав,
      наївно посміхнись... Ти - голос-шепіт.
      Достойників рядочок... менше ста...
      Допоки Україна - у халепі?

      Не прозвучить акордом - всі не ті...
      У кожного своїше на меті.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Загалом
      Усі оці нестерпні люди
      Несуть закони, іскри, сіті.
      Гойдають палі, амплітуди...
      Тікай у ліс чи на Гаїті...
      Поставлять в коло, під березу,
      Зітнуть вітрило, сволок, пальму.
      Ну як мені між вас - тверезій -
      Постійно тиснути на гальма?

      Ховали очі, саквояжі,
      Летіли - на табло без дати.
      Герої, милиці на сажі...
      І холоднеча серед вати...

      Усі оці хороші люди
      Украли хвилю чи вбивали
      За дозу, чин, екстаз, ескудо,
      За текст, піар, петельку, сало...

      Усі оці - сердечні, тихі -
      Несли каміння, щастя, лихо...
      На тлі печер і хмарочосів -
      Чорняві, білі, рудокосі...
      Усі великі та зугарні
      Шукали Нарнію намарно.

      Меткі, підвітряні та горді
      Пройшли цмоковини, фіорди...
      Гортали Біблію, талмуди,
      Здирали шкіру, наст, облуди,
      Пінгвінів гріли, сніг смоктали,
      Перетікали в Стікс, аннали...
      Ставали врешті міддю, мохом.

      О, Боже милий...
      О епохо...

      2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Все відомо...

      ...балерина зламала ногу.
      Із автівок летять (овва!!!)
      папараці меткі - спрожогу...
      Окрик "годі!" з-під рукава.

      Та ніхто не почує... Сльози
      притамує в кареті... душ...
      Ще учора - софіт... мімози,
      нині в гіпсі... не йди... не руш.

      А отой, що шептав "ти краща...",
      розціловував-гонобив,
      натрамбує верейку, ящик...
      Учорашні коханці - жлоби.

      Все відомо...
      Пройшла шпагатом,
      зневірялась - та ліпші па.
      Ти намріяла так багато!
      Розпросторилася тропа.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Чайок із липою

      1

      А Підлість буває красивою.
      Шляхетно бере попід руку,
      Чайок заварює – з липою,
      Показує маски, перуки,
      Шепоче: “Судилися козирі”…
      Для “виграшів” торбу пошиє.
      Ти віриш.
      Веде...
      Камінь. Озеро.
      Підставиш наївненько шию?

      2

      А ти забувай Наївність,
      Як ляльку – на парковій лаві!
      І їй там любі шпаківні –
      Твоїй вирлоокій Клаві,
      І в дар ти одержиш Зосю –
      В картатому платтячку Диво.
      Я Підлості гладила коси!
      Вона підвела – до обриву.
      ...........

      2012
      "Птахокардія", стор 159



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Прошу захисту Редакції Майстерень
      На цьому сайті я з 2009 року. Ні клонів, ні нікеймів я не заводила. Редакція майстерень бачить, з якої адреси відправляються тексти.
      Вгамуйте О. Сушка. Піарити цього автора не маю потреби і бажаня, заблокувала і запропонувала вкотре нейтралітет. Як кажуть, феншуй із ним))). Посміхаюся.
      Учора я прилюдно написала "Революція гідності на ПМ - чи бути їй?" http://maysterni.com/publication.php?id=138394
      Попрощалася прилюдно з Сушком - за його неповажливу поведінку, використання імені у прозі та не бажання дотримуватися засад взаємоповаги чи нейтралітету.
      Ви замінили згадку мого імені на "Ніч еротичної поезії". Дякую.
      Не знаю, хто Оксана Батицька, її сторінка без наповнення, вона почала критикувати прозу і вірші вищеназваного автора назвала "вульгарними". Там дискусія між ними.
      1 квітня сторінка Оксани стала безіменною.
      УВАГА
      Не чула про таку авторку, потреби у "нацьковуванні" не маю.
      Якщо автор непомильно упевнений у власній майстерності, цікавості, то думка неупереджена не сприймається ним, у всіх "глупство", хто не сміється з його швидкого письма і не хвалить. Він не розуміє, що сміх, насміх це різні емоції.
      На сайті, можливо, активізуються клони, хтось намагатиметься писати "під мене" чи іншого автора ПМ і критикуватиме Сушка.
      Я не докладаю до цього зусиль. Мені нецікаві такі бої - підкилимні вовтузіння.
      Про мене писали, як про гранично чесну поетку.
      Може бути, що сам Сушко завів клона, сам себе коментує і сам критикує позірно, щоб роздмухати драчку. Дехто уміє маніпулювати на свою користь, таким не гребує. Самооцінювання не раз було. Тепер таким способом привернути увагу до себе хоче - таке теж може мати місце. Якщо ніхто не читатиме, не наснажуватиме, то Сушкові нудно. Коментарів немає. Оксана прийшла, хоч якась увага до текстів. Створиться штучна цікавість.
      Майя Залізняк напише, що Сушко її турбує...теж піар, бо ж відома поетка звернула увагу.

      ..."сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно". На закид цей (шпичак на мою адресу) відповім прозоро.
      А що може зацікавити кутюрьє? Висока мода. Не підштаники чи робоча амуніція гвалтівника вишуканих смаків.

      Не можу безкінечно уговкувати автора. Негативну думку щодо мене автор Сушко створює вже давно.
      Адміністрації це байдуже.
      Запитувала: чий клон Оксана.
      Мовчання.
      Тепер то безіменна сторінка.

      Прошу захисту Редакції майстерень. Напишіть, чия айпіадреса, звідки йде коментування "Оксана Батицька" - чи не від самого "пригнобленого" автора?
      Якщо він сам це робить, вивчаючи Макіавеллі, варто задля мого захисту, написати. Допоки я відбиватимуся від надмірної уваги вчорашнього палкого поціновувача?

      коментарі тут
      http://maysterni.com/publication.php?id=138396&comment_id=627346897#627346897



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Гідно
      1

      Якщо схиляє до найнижчих
      вчорашній друг у негліже,
      винось на люд чесноту-блищик.
      Нехай деінде хам ірже.

      Не дай замазати сукенки,
      стягти корону з пелюсток.
      Так, нецікаві одноденки...
      А ти ішла - вгинавсь місток.

      ...ату її! пихата паня!..
      Неслави палевий туман.
      Жабун вихлюпує ковбаню,
      за мною крутить хараман...

      - Вона така, що здерти б лУску,
      бо я вже драв і не одну...

      Нахабам не давати спуску -
      собі нарощувать ціну.

      2

      Метаморфози...
      Моськи, лиски...
      Край дебаркадера - човни.
      До сховку мудрощів так близько.
      Науку-відсіч осягни.

      2019



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Циркулем модерним
      1

      Дружба - листя жухле.
      Чим гребти у даль?
      Мріялася літня тепла пастораль.
      На пеньочках охи, мавки - на танцпол...
      У ворота власні гноми - сьомий гол.

      Вибори - без вибору, не беру газет.
      Ні, я не байдужий латаний поет.
      Пишні марципани мери роздають.
      Ген Григорій Савич просвітляє путь.

      Не стягли ще Зигіна, стела над вогнем.
      - Сполом, з перекуром, брухт дідівський гнем... -
      патріоти стогнуть. Бідні лементять.
      Лихослів' я, гамір...
      Ще б рядочків 5...
      Та не хочу більше тут писати.
      Сніг...
      Песики-безхатьки ластяться до ніг.

      2

      Пахне солодкаво, пряно майоран.
      Циркулем модерним зміряно екран.
      Звеселяє птаство, сиплеться пшоно.
      П'ятниця... шипшинно-м'ятне кімоно.

      2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Революція гідності на ПМ - чи бути їй?
      Називаючи автора "шановним", скажіть: чи шануються на сайті інші? Відомі, знані, з доробком, який має розголос, регалії...
      Зокрема, я, Л.Бенедишин, Я. Чорногуз?
      Де захист гідності, де правила належного спілкування? нахабам - повна свобода паскудства.
      Наводжу коментарі щодо вживання мого імені у прозі О.Сушка "Любов і поезія"
      Вікторії Торон та Любові Бенедишин.

      Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-03-27 14:17:15 ]

      Перепрошую, тільки ось повернувся з астральних мандрів і намагаюся отямитися в нашій реальності. )
      І найперше, що мені спало вервицею земних думок, що будь-яка згадка про того чи того автора викликає зацікавлення до такої особистості в ширших колах читачів. Тобто, в разі, якщо немає явного використання згаданого автора в зневажливому контексті, без явної образи, то я, особисто, напевно не надто би й протестував.
      Але більшість знаних авторів, звичайно, ставляться до таких згадувань більш прискіпливо і більш традиційно. В результаті невеличка війна знову ж таки привертає увагу мирян. Що теж, ніби, реклама.
      Звичайно, хотілося б найвищої можливої художньої цінності від творів шановного Олександра Сушка, принаймні, коли йдеться про згадування інших авторів. Бо ж читачів таки найкраще не розважати, а найглибше поважати? )
      Таке ось сакраментальне питання - чи має автор поважати своїх-несвоїх читачів? )

      Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-29 02:29:02 ] УВАГА!

      Люди взагалі (а автори – особливо) чутливі до того, в якому контексті прилюдно вживається їхнє ім’я. Я в даному випадку – стороння особа, але мене одразу вразило те, в якому «зневажливому контексті» (за виразом РМ) вжиті імена цих авторів. Писати про те, що чиїсь книги стоять у тебе «у дальному кутку курятника, за старими ночвами під побитим міллю бабусиним рядном, яка померла років сорок тому» (невірна побудова речення! – В.Т.) і з них треба «здмухувати пилюгу» і «витирати засохлі курячі цятки з обкладинок» -- це не реклама. Навпаки, це означає -- ославити, зганьбити автора, під виглядом гумору створити пасквіль. Коли книги, навіть гіпотетично -- занедбані, закаляні у курячий послід, це ніколи не буває смішно, особливо для авторів, прізвища яких згадуються. Кожна книга – це чиясь творчість, частина життя. Навіть якщо в реальності так трапляється, що книги опиняються на смітнику, це завжди сумно, а пан Сушко ще й наводить імена живих діючих авторів цих книг. Не хочу говорити про інші місця, де пафосна похвала одному з авторів також є завуальованою насмішкою, Сушко буде це всіляко заперечувати і прикидатися «невинною овечкою». Як би не було, але якщо вже хтось із згаданих авторів висловив свою незгоду із такою «рекламою», то немає сумнівів, що з цим треба рахуватись і видалити згадку його (її) імені, а не нахабно заявляти: «Робив і буду так робити, і нічого ви зі мною не вдієте!».
      Сумний парадокс у тому, що література (особливо поезія) у наш час взагалі мало кому потрібна. Публіці досить жменьки «розкручених» імен, більше вона й не хоче. Усе, що ми маємо – це таку-сяку увагу до своїх творів з боку решти поетичної братії, тобто таких самих, як ми. Той, хто спричиняє скандали на сайті, возвеличується у власних очах, але це «дута» слава, тому що реальний адресат цього всього – читач – трохи потішиться, посміється, стисне плечима і піде займатись своїми справами. Слава Богу, у наш час розваг вистачає, значно цікавіших, ніж ці. Натомість хтось з авторів залишається невинно- обпльованим, а інший – невиправним торжествуючим хамом.



      Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-29 08:58:01 ]

      Вважаю, що після такого роз'яснення Редакція Майстерень або видалить усі тексти Сушка, де паплюження імені мого, або навіть заблокує автора на певний час.

      Мені довелося брати книги чудового поета полтавського Тараса Нікітіна "Крик чибіса", бо не було де їх зберігати і книги роздавалися...
      насолода від справжньої поезії автора, який замолоду був російськомовним, опанував українську досконало, писав прекрасно. Працював директором видавництва "Криниця", я початківцем відкрила для себе цю особистість.
      І маємо на сайті паяца Сушка, якого я наче "підрощувала", він мене несказанно шанував, тепер він курсує між сторінками, бруднить-знеславлює, який ні в яке порівняння з нині покійним Тарасом.
      Моя "Птахокардія" закаляна отут на поетичному сайті у прозі автора, обов'язок адміну наводити лад.
      Чи знає шановний адмін, що рецензія на мою книгу є у збірнику "Золотисті клейноди" (Львів, "Сполом"), у оточенні статей про класиків та кількох сучасних письменників?

      Привертати увагу до сайту потрібно (бачимо анабіз, неоціненість нових авторів, відсутність редакторів, що допоможуть новачкам і тим, хто потребує редакторсього втручання), але не мовчазним схваленням драчок, словесних баталій.
      Клони обливають брудом - бо так зручно - не показувати лиця.
      А сучасні письменники не мають захисту від нахаб.
      Цих стрічок коментарів не було б, якби вчасно втрутився адмін і поставив нахабу в куток сайту. Яку художню цінність мають щоденні пасквілі такого автора? Енергетичний вампіризм і лише.
      Дякую Вікторії за небайдужіть і мудрість.

      Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 12:44:47 ]

      Ну і що це таке???
      Треба звертатись до Адміна, щоб прибрав це неподобство.
      Це не проза, це відверта неповага до авторів, упом'янутих у цьому з дозволу сказати тексті. Це і само-неповага, і втрата поваги до Вас авторів Майстерень.
      Краще приберіть це самі, знищіть, і не ганьбіться, Олександре.
      Те, що Ви зробили - огидно.
      ..............
      така її думка, щодо згадки мого імені у прозі автора ПМ.

      Чи бачила РМ те, як клон чи нікейм Ереміт називав Любов Бенедишин "пацючихою" і знана поетеса зачиняла двері сайту?
      Повертаючись на сторінки ПМ, ми сподівалися, що шановний адмін таки наведе лад на цікавому поетичному ресурсі.

      Революція гідності на сайті мусить відбутися.






      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Пихатість
      Гоноровитість неприємна риса. Це мені ще з дитинства пояснила нянечка в дитячому садку. Більш грубимими словами. Нам в дистсадку виделок не давали. Лише алюмінієві ложки. Чи то не бажали мити, чи боялися, що ми повиколюємо один одному очі.

      Не знаю напевно. А макарони дали одного разу. Спробуй макарони їсти ложкою. Це дуже незручно. Та діти їли пальцями, деякі просто ротом із миски. Я несміливо пролепетала, що ми вдома макарони їмо виделками. Отут няня мене і поставила на місце. Назвала великою цяцею. Ще був випадок, коли мене на вулиці нетверезий громадянин упізнав і в честь нашої стрічі хотів пригостити вином. Він його цмулив із пляшки, там було чимало слини громадянина. Я ввічливо відмовилася. Він мене теж назвав спесивою. І ще по-різному. Та особливо його гонорство дратувало, звісно. Або ще в наповненому людьми ліфті незнайома пані вирішила обговорити адюльтер чоловіка. Може, справа у статевій несумісності? Тому що відбувається те і те...

      Я ввічливо попрохала не обговорювати інтимні питання в ліфті і взагалі не обговорювати з незнайомцями. Я не сексопатолог, даруйте. І теж дама вимістила на мені власні статеві проблеми і проблеми свого чоловіка. Назвала пихатою і не лише.

      Коли лізуть обійматися абсолютно незнайомі особи, коли дають брудні столові прибори, примовляючи: "Ти диви, яка гонорова. Та а я просто цією ложкою суп перемішала. Вона не брудна. Я її облизала!", коли ляскають по плечу чи примушують до спілкування - і коли ти просиш відійти чи дати чисту виделку, обов'язково у пихатості звинуватять.

      Ввічливість, виховання, брезгливість цим людям невідомі. Вони все це називають пихатістю.

      Це вони неправильно нарікають. Просто коли стоїш накарячки і ротом хлебчеш із корита, всі прямоходячі здаються якимись вельбучними. Якимись гордовитими цяцями.

      Невже так важко вивалятися в лайні та похрюкати разом?

      Важко. От важко. З дитинства було важко, аж неможливо. Нині вже пізно себе переробити.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Змія на колечко...


      Хто не обпікався полум'ям зеленим?
      - ти най... най... найліпша... -
      змій туливсь до мене.
      - Ми з тобою - сила... о пресвітла Майє...
      У зчорнілій пащі шмат листка тримає,
      оксамитні мешти висміяні вдруге.
      Фазиси охаяння, зимної наруги.

      Яблуко червиве, таця зіржавіла.
      Я ж така наївна - теплоти хотіла.

      Змія на колечко виміняю радо.
      Зголосіться! Може, звеселюсь до граду...

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Про захоплення і зраду
      Переклала текст, надісланий мені приватно.

      А.В.Кир'янова: Зрадить чи залишить нас саме та людина, котра з порогу, відразу починає виказувати свій полум'яний захват нами. Вона заливає нас хвальбою, співає дифірамби. Вона різними способами виказує свій захват. А згодом, через деякий час, остигає до нас без будь-яких на те причин. Ні, причини особа знаходить, звичайно. Але охолодження для нас завжди несподіванка. А за ним настає відступництво чи навіть зрада. Людина лишає нас. Іноді приєднується до ворогів. А як же вона вихваляла нас, якою щедрою була на прояви любові та дружби!
      Є три причини для такої поведінки.
      Перша проста: захват був лицемірним, брехливим. Людині просто щось було потрібно від нас отримати. Зігрітися у промінні слави, скористатися нашими можливостями, гроші взяти чи дармову послугу. От вона і засипала нас похвальбою, щоб отримати бажане чи втертися в довіру.
      Лестощі діють на підсвідомість, за допомогою лесток можна багато чого досягти. От людина і лестила з усіх сил. А самі ми їй не були потрібними. І потім вона вирішить позбутися нас, щоб не згадувати про зобов'язання. І помститися за змушений нами захват, за власне лицемірство.
      І друга причина - людина нас просто вигадала. Так поетеса Цвєтаєва вигадувала людей, як сама визнавала. Наділяла їх тими якостями, яких не було, вигадувала за людину її почуття і бажання. А згодом розчаровувалася, коли бачила особу такою, якою та була насправді. Так вона розчарувалася у молодому поетові, який помирав від туберкульозу, писав сумні вірші. Спочатку вона нарекла його своїм улюбленим сином, подарувала куртку. А згодом образилася, бо він не відповідав її очікуванням. І куртку відібрала у важкохворого.
      Люди з проявами обожнення вельми жорстокі. Вони люблять не нас, а свою фантазію, свій вигаданий ідеал. Згодом розуміють, що жива людина не ідеал, який вони намислили. І мстяться за це розривом стосунків чи навіть зрадою.
      Чим сильніше захоплення - тим страшніший потім розрив стосунків. Гіпертрофоване захоплення - це замаскована заздрість, такою є третя причина. Заздрісник намагається сам себе одурити, висловлюючи найкращі почуття. Вихваляє, та в душі розуміє, що йому ніколи не отримати того, що є у нас. Молодість, красу, гроші, досягнення, любов - саме те, чим він так захоплюється. А заздрість завжди веде до зрадництва і злоби.
      А тому до надзвичайного захоплення варто ставитися скептично. Поспостерігати. Не вельми розраховувати на довгу любов і вірність такої особини. У ліпшому випадку людина розчарується і переметнеться захоплюватися іншими. І куртку забере. У гіршому - зрадить нас при ліпшій нагоді, щоб помститися за власне розчарування.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Волоконце втіхи
      1

      Сумочки жіночі... акції-приваби.
      Так, зелену хочу: листя і кульбаби.
      Для сережок вух би із десяток, може.
      Палева сукенка - розквітає рожа...

      Багнеться в Опішню, а найліпше в Ніцу.
      Знову шквал рекламний: посуд, вина, піца.

      Лелечко житейське - бракне грошеняток.
      Пролітає Карлсон між клозетів, яток...
      Малюка підносить над шатром смугастим.
      Я заходжу в "Юліс" - прикупити ластик.

      2

      У будення з вірша випливу охоче.
      Два коти без корму "вредна ти..." муркочуть...

      Лялечок нашила, доплела кофтину.
      Волоконце втіхи...
      помолюсь...
      полину.

      2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Містечковий сюр

      Набубнявів бузочок... весна.
      Ген верблюди пливуть - до Сахари...
      Ой ти музо моя навісна,
      причаруй Лукаша, не почвару...

      Йде Килина, ще ринок гуде,
      бідній Мавці - столихо на плечі.
      Циганчатко старцює руде,
      цукровату допродує вечір...

      Ні цикад, ні пташиного "цві",
      до олійниці черга добряча -
      сто автівок... Гармати в литві.
      Міст за мером кукібним ще плаче...

      Сукня длинна (тут мовиться так) -
      фланірує панянка тілиста.
      Гультіпака зайшов у "Первак",
      заливає в жерло грамів триста...

      Аніматор заклично лящить.
      Від пожару зачорнена "Єва".
      Хилитається (вітряно) щит...
      Розливається пінка киснева...

      Ніде сісти... Обцаси "цок-цок".
      На вітрині піранья живуча.
      Ось до ніг реготун-колобок:
      "Підніми! Я - із казки - найлуччий".

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Диптих про мінливість
      1

      Розлад особистості: полум'я і лід.
      Наближайся, грійся... таці - на шматочки.
      Хочеш бути вище, а не зроду під...
      По-англійськи втеча, у стосунках - точка.

      "...я тебе зондую... найсильніша ти!
      Де таку наснагу віднайду, о Майє?..".

      Облаштую - вольна - доли і кути,
      десь упир дві тоги-блискітки тримає.

      "Від сохи... селюк я... сала накоптив,
      пригощу, вертайся, є гриби торішні...".

      Набридає згірклий перчений мотив.
      Хай мене спасають Усевишній, Крішна...

      2

      У такому дусі віршів напишу
      із десяток, певно. Хай собі чи людям...
      Я вивчала мови, осягла ушу...
      закохала в себе реп'яха-іуду.

      "Друг" ізранку добрий, пахне і цвіте,
      присипляє сумнів доброта смолиста...
      А надвечір знову - щось йому не те.
      шарпає сукенку, розрива намисто...

      2019




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Свіжокавне

      Гадання на кавовій гущі
      осилила - знаю, що нині.
      Пручається-коле минуще.
      У кошику зайчики, свині,

      виблискує мідь... порцеляна...
      Так затишно мило і любо!
      Цілують іуди... уляни...
      Малинові тога і губи.

      Гигочуть: "Іди вже далеко,
      чесноти отут - не до шмиги"...
      Наснився рожевий лелека:
      онуку несе крізь вериги...

      Отож, готуватиму люлю,
      потішить білява малеча.
      За плацом - недремна зозуля
      і гелгіт-ячання овече...

      Осторонь

      Укотре лишаюся осторонь...
      Не костуром - малевом-островом...
      Пісками - брудні перегони,
      везуть заповзятих вагони...

      Синьйора чекає на Галю.
      Сосну загасили чималу.
      Кемаль десь намріяв Дарину.
      Зачахне в селі чи полине?

      Така ж дорога ойкумена...
      Туліться, вербиці, до мене!

      Ідуть розмальовані діти.
      ...якою мені гомоніти?

      - До щастя пнемося, до волі...
      шерхочуть агітки схололі.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Зачиняючи двері...
      Я не вельми жалкую, що залишаю сайт. У моєму віці і статусі перебувати тут можна лише за умови підтримки адміністрації.

      Коли я у 2009 році прийшла на майстерні, мені зауважували, я дослухалася, зростав коефіцієнт прозорості.
      Мені дали статус майстра за перший вірш.
      Я не оцінювала свої поезії, не заводила клонів.
      У 2015 році вийшла друком моя "Птахокардія", мені з нею довелося побувати у Львові, презентувала там у обласній спілці письменників, захоплено стріли колеги по перу...
      Маю численні рецензії, одна в книзі літературознавчих статей "Золотисті клейноди".
      Прозвучали радіопередачі в Києві (канал "Культура"). Отже, я поетка.
      Доля звела мене з О. Сушком на сайті ПМ. Автор проявив зацікавленість, не проти був моїх зауважень, я запитала - чи потрібні. Так.
      Отже, він радо сприймав мої поради. Вдавав щирого друга. Написав присвяту.
      Тепер наші стосунки стали надбанням сайту.
      До гримкотючих драчок з Я. Чорногузом Сушко звик, це для нього тренінг, я з подивом спостерігала ті словесні баталії...
      Звернення від Ярослава Чорногуза розміщене тут (називає "упирячим шельмуванням" дії Сушка)
      http://maysterni.com/publication.php?id=137039

      Тепер Сушко переметнувся до мене. Титан зміцнів?
      Успіху в лікуванні Я. Чорногуза від пихатості не досяг, наче примирилися вони. Вирішив, що я підходжу для практики.
      Ти розумні і щира - казав недавно ще.
      Ви чваньковита, ви пихата! - ось пише.
      Тепер я читаю таке. Моє ім'я написане у прозовому тексті "Любов і Чорногуз". Книга моя не десь на високій полиці...в курятнику. Піаритися на своєму імені не дозволяю.
      Я маю гідність. І підстави бути наставником.
      Мої поезії не "бісівське писання", таке напише лише пише телепень.
      Де ж захист адміністрації... На моє звернення нуль реакції.
      Звісно, псувати нерви на Сушка ніхто не хоче.
      Він волає, що я намовляю авторів проти нього. Та за нагнітання нервозності на ПМ Сушка не раз кпинив власник сайту, нині мовчить. Звикли до самооцінювання автора, у якого дві сторінки, заблокувати неможливо технічно, до вагончиків різнокаліберних текстів.
      Я мушу захищатися? та легше піти і зачинити двері. Мені зайві ці клопоти підрощування авторів. Не одна я зачиняла і відчиняла двері сайту...Клони, ніки...під ними ображати вільно...
      Хто дав право рядовому авторові виживати з ПМ відомих поетів?
      Чому, щоб зберегти гідність, треба піти? Услід пише безіменна субстанція клон Василь Василенко, тішиться, що я пішла.
      Кому потрібна творчість реготуна, який переходить моральні, етичні межі?
      ...........та чи вони існують нині..........
      Бути об'єктом насміху членкнині НСПУ...якось не теє. Мене визнано майстром поетичного пера, а на сайті я ........під бомбуванням невідомого писарчука.
      Якого щиро коментувала, навіть приязнь між нами була... Чи справжня, чи позірна...
      Не хочеш зауважень, то публікуй грамотно написане. Не чіпатиму відзавтра, не радитиму.
      Нікого, крім невтомного сатирикона-Сушка, у приваті я не посилала. Панікадила Сушкового не потребую.
      Нахабність шокуюча.
      Пише автор, який не гребує моє ім'я у свою прозу брати, на мій протест - отакі повчання.
      Люди тікають від тебе, - лящить Сушко... певно тікають до нього читати щоденні опуси про дупи, задки, "кармінові вуста"...
      (порадила вживати синоніми, бо всюди вуста кармінові, з тексту в текст)
      Хто ще стане жертвою енергетичного вампіра, що відчуває себе сатириком і лікує до несхочу майстерніших?
      Падіння за плінтус можливе тоді, коли автор підплигує на батуті власних пустих амбіцій.
      Про поведінку Сушка Я. Чорногуз пише на своїй стор отак:
      "...ти доколупуєшся, де треба, і де не треба!"
      Отже, Сушкові дозволено "доколупуватися" до інших авторів. Така риса його помітна. Мусять автори радіти.
      А мені - зась зауважити. У мене є підстави вірити, що я птах непоземного польоту.
      І багна не маю, змушена відповідати на провокативні коментарі "запеклого друзяки".
      І чи не ознака "душевного потьмарення" перманентні образливі тексти, де ім'я Чорногуза чи натяк на мою персону...
      Книга сонетів - під лапами пса у прозі Сушка. Мусить автор тішитися, що не в лайні, бо саме там книги інших, з моєї цятки курячі ЛГ витирав.
      Нішевий гумор, я такого не здатна розуміти. Кому прийде в голову отак шанувати друга...
      А на люди казав Сушко захопливо про книгу Чорногуза. Той вірив.
      Мою "Птахокардію" Сушко придбав, 2 примірники.
      Штудіював і писав хвалебні відгуки, закликав авторів вчитися писати прозоро і чисто. Тепер напрям вітру змінився на протилежний.
      Сушко хвацько пише на сайті, певно, десь він "затребуваний" автор. А я ні... бо мене немає на сайтах, де переважно графомани, тисячі лайків під віршами.

      "Ви як спринтер бігаєте по сайту і поливаєте багном кожне моє слово. На інше не сподівався, бо сатирик якого хвалять - це нонсенс. А от те, що ви приватно намовляєте людей одне проти одного - огидно. Регулярно вивалюєте приватну переписку на загал і посилаєте авторів на. Зупиніться. Не падайте нижче плінтуса.
      Ця сатира покликана оговтати чварну людину, а Ви розвели якусь ахінею про образи. Ви - ідеальний, взірцевий образ чванька. Зарозумілість незатребуваного майстра слова б'є через край. Вказувати авторам що писати - ознака душевного потьмарення. Хай люди пишуть що хочуть. Якщо ж бачите якусь описку - вкажіть тихенько і йдіть далі. А Ви ж майже під кожним авторським твором пишете свій, аби поети уклякли від захвату перед богорівною.
      Оця понадхмарна вельбучність заважає Вам як людині та мисткині жити. Так киньте її в болото. Ви ж, наче, православна. А який найбільший гріх в християнстві? Гординя. От і тікають від вВас люди ще за життя врозтіч.
      А трвір гарний, повчальний, лакмусовий папірець для деяких характерів. Неодмінно включу до книжки. Отакі пироги". (цитую коментар Сушка)

      Є приказка:
      на затихлий вулкан моляться, від діючого тікають.
      Я - діючий. Може, хтось слабосилий тікає, щоб не втрачати у порівнянні з моїми поезіями.

      Ні художньої, ні моральної цінності така "пасторально-сатирична" проза Сушка не має, нмд. Лише автор пишається: бореться із опонентами. Пан Сушко вважає себе обраним для боротьби із пихою, гординею, ще якимись рисами.
      А рушієм, на мою думку, є банальні заздрощі, ще лицемірство, притаманне багатьом, а Сушко ним перенасичений, хамелеонність, флюгерність...
      Де вигідно - похвалить, а того, хто пручається, пропише у "гуморесці".

      Ярослав Чорногуз писав, уговкував Сушка
      Ярослав Чорногуз, [ 2019-03-21 14:02:59 ],
      на сторінці твору "Любов і поезія " (тепер так називається те, що було "Любов і Чорногуз")

      У мене двояке враження від прочитаного, Сашко. З одного боку я - вузькотемний поет, який пише тільки про любов і природу, пише якісь красивості (так ти називаєш мої Образи, вони не є красивостями, це Образи, а які вони - про це судить читач. Ти присудив так, це, звісно твоє право!), і природно, його твори треба тримати в курникові. З другого боку вони справляють враження, дають приклад для наслідування, навіть лікують. Це приємно, дякую тобі. Тут, як у дзеркалі, відображено твоє - двояке - ставлення до мене, як до літератора і, можливо, людини. Останнім часом наші взаємини з тобою покращали, ми конструктивно спілкуємось. То це, друже, не означає, що мене треба піднімати за рахунок приниження інших гарних митців, поетес, тим більше жінок. Згадай, скільки було у вас із Майєю Залізняк позитиву, і навіть творчі вечори ти для неї робив, скільки ВОНА допомогла тобі своїми порадами, не шкодуючи свого часу і ще й зараз допомагає, бачу, хоч нерідко, критично, але ж по ділу. То нащо ще й у ДЕНЬ ПОЕЗІЇ її отак "макати"? Ти хто, лицар, чи ти швондер, для якого нема нічого святого? Чи ти Макіавеллі, який цією публікацією застосовує тактику: розділяй і владарюй, щоб пересварити друзів, які разом давали тобі свого часу добрячого перцю за горе-публікації? Тобі це не вдасться, старий. Я не буду поривати ні з Майєю, ні тим більше з Любою Бенедишин, прекрасними поетесами, майстрами слова, з якими завжди йшов і буду йти пліч-о-пліч і в одній шерензі воювати. Я думав навпаки, що настав час і тебе підтягувати до нашого рівня і вливати в наші ряди майстрів, а ти отаке твориш? Поки що ти ще не дозрів до цього. Ця публікація у тебе, це "болезнь роста", як хтось із росіян казав. Треба збільшити дозу шляхетності в характері, зменшити дозу заздропідлості, стати вище над сварками і буденщиною. Вчитися, вчитися, вчитися творити краще і самовіддано працювати. Тоді зможеш стат одним із нас! Подумай. А цю публікацію я б справді видалив, як Люба Бенедишин тобі радить, вона не прикрашає ні мене, даруй, ні тебе! Отака моя - ДРУЖНЯ - порада!

      Сушко не дослухався поради.
      Де ж ту шляхетність узяти, як її не було?






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Бісерно


      1

      Друзі пішли за вітром:
      винні туман і мряка...
      Всім допоможе "вітрум".
      Снилася мла-Ітака.

      Руно сухе і мокре
      хтось колошматив, різав...
      Дух розбудився - окрик:
      "Лізь на верхівку Пізи!

      2

      Гойдалку прилаштую -
      щоб засліпило сонце.
      Буря звалила тую,
      знайдене волоконце.

      Змовчати, причаїти?
      Бісеру маю трішки.
      Ллються кисіль... сюїта...
      Шлях - по жаринах... пішки.

      3

      Площі, кати, плакати.
      Де миролюбно, чисто?
      Недруга б розпізнати...
      ...тупцяє танцюристом.

      Жок чи гопак - завзято.
      Трішки спочинку, чтива.
      Розчарування п'яте.
      Муза відтак - щаслива.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. А сонце літнє...
      1

      Бува - купляє книгу дурень,
      бо десь гортають і беруть...
      І роззирається похмуро:
      "Чому ж мої слова - як ртуть?
      Їх розбивають водомети,
      метуть патлаті деркачі...".

      Всі подалися у поети.
      Там не солодкі калачі,
      там фонтануючі піари,
      сатира нішева, дурман,
      там є друзяки, мов татари,
      і вибух-успіх - між оман,
      є довгий список публікацій
      і тлум очікувань юрми...
      Хтось опинився у клоаці.
      О ні, забруднені не ми...

      2

      Пройшла тунель самоочищень.
      Дістати зірку чи вино?
      А сонце літнє... Й муж мій ближча.
      І краб жалінь повзе на дно...

      В заміс на хліб - родзинки, солод.
      Заварить муза стрес... і чай.
      Гуде-шумить життєва школа.
      За коси смиче Молочай.

      2019




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. До уваги Редакції Майстерень
      Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
      Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
      Минуло кілька днів. Автор не реагує.
      Творча реалізація у руслі образ, непоетичному. Моє ім'я в тексті "Любов і Чорногуз", я для Сушка - "об'єкт".
      Нова проза "Гавкун" автора не обійшла імені Ярослава Чорногуза. Книга сонетів зображена під псом...
      Назва іншої книги "Пихокардія". Звісно, то натяк не на мою... Цитати кострубаті, вигадані.
      Олександр у коментарях нахваляється "чихвостити, здирати луску...". Нахабство чи паранойя.
      Я нагадую адміністрації про необхідність втрутитися.
      Чому Сушкові дозволено знущатися над авторами? Ні бану, ні обмеження дій...
      Привернути до себе увагу, викликати негацію таким вибриком - ось його ціль.

      На інших ресурсах не приймають таких текстів Олександра. Прилюдно пише Вікторія Осташ, що це "паскудство", і не приймає тексти його на сторінку, де вона адміністратор.
      А на ПМ таке вітається? Заради втіхи автора без почуття міри і такту.

      Редакція Майстерень не бачила коментарів. Тому публікую тут


      Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 12:44:47 ]

      Ну і що це таке???
      Треба звертатись до Адміна, щоб прибрав це неподобство.
      Це не проза, це відверта неповага до авторів, упом'янутих у цьому з дозволу сказати тексті. Це і само-неповага, і втрата поваги до Вас авторів Майстерень.
      Краще приберіть це самі, знищіть, і не ганьбіться, Олександре.
      Те, що Ви зробили - огидно.

      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-21 12:28:40 ]

      Приєднуюсь до вимоги Майї вилучити її ім’я із цього, вибачте, фарса (пан Чорногуз, очевидно, ще просто не читав). Пане Сушко, ви забагато собі дозволяєте. Не можна набиваєте собі ціну за рахунок інших людей, це неетично. Невже ви самі цього не відчуваєте? Я розумію, що ви провокуєте скандали, щоб привернути до себе увагу читача, але це не той читач, якого треба шукати. Краще мати їх менше, але достойнішіх. Ніяка «слава» не варта того, що ви робите.


      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-21 15:04:53 ]
      Ви хоч розумієте, що написали?

      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-22 02:10:28 ]

      Не тільки розумію, а відповідаю за кожне слово. Те, що ви самі не проти того, щоб ваше ім’я фігурувало у подібному контексті, нічого не доводить. Є люди, які ладні самі себе виставити посміховиськом, аби хтось збоку пореготав, але це – особливі люди і їхній власний вибір. Ті, кого ви тут зображуєте, цього не вибирали. Чи не хочете ви принагідно навести ім’я та прізвище вашої дружини, а також вашої сусідки та її чоловіка і дати їм прочитати? Подивитись, чи так легко відмахнуться вони від цього. У вас є почуття гумору, але немає гальм. Ви не розрізняєте, коли творча критика переходить у приниження особистості (не має значення, якою є ця особистість, тут літературний сайт, а не соціальний клуб). Не можна жертвувати репутацією одних людей, щоб розсмішити інших, особливо якщо ці люди прямо висловили своє обурення.


      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 12:44:47 ]

      Ну і що це таке???
      Треба звертатись до Адміна, щоб прибрав це неподобство.
      Це не проза, це відверта неповага до авторів, упом'янутих у цьому з дозволу сказати тексті. Це і само-неповага, і втрата поваги до Вас авторів Майстерень.
      Краще приберіть це самі, знищіть, і не ганьбіться, Олександре.
      Те, що Ви зробили - огидно.


      Коментарі видаляються власником авторської сторінки
      Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 14:02:59 ]

      У мене двояке враження від прочитаного, Сашко. З одного боку я - вузькотемний поет, який пише тільки про любов і природу, пише якісь красивості (так ти називаєш мої Образи, вони не є красивостями, це Образи, а які вони - про це судить читач. Ти присудив так, це, звісно твоє право!), і природно, його твори треба тримати в курникові. З другого боку вони справляють враження, дають приклад для наслідування, навіть лікують. Це приємно, дякую тобі. Тут, як у дзеркалі, відображено твоє - двояке - ставлення до мене, як до літератора і, можливо, людини. Останнім часом наші взаємини з тобою покращали, ми конструктивно спілкуємось. То це, друже, не означає, що мене треба піднімати за рахунок приниження інших гарних митців, поетес, тим більше жінок. Згадай, скільки було у вас із Майєю Залізняк позитиву, і навіть творчі вечори ти для неї робив, скільки ВОНА допомогла тобі своїми порадами, не шкодуючи свого часу і ще й зараз допомагає, бачу, хоч нерідко, критично, але ж по ділу. То нащо ще й у ДЕНЬ ПОЕЗІЇ її отак "макати"? Ти хто, лицар, чи ти швондер, для якого нема нічого святого? Чи ти Макіавеллі, який цією публікацією застосовує тактику: розділяй і владарюй, щоб пересварити друзів, які разом давали тобі свого часу добрячого перцю за горе-публікації? Тобі це не вдасться, старий. Я не буду поривати ні з Майєю, ні тим більше з Любою Бенедишин, прекрасними поетесами, майстрами слова, з якими завжди йшов і буду йти пліч-о-пліч і в одній шерензі воювати. Я думав навпаки, що настав час і тебе підтягувати до нашого рівня і вливати в наші ряди майстрів, а ти отаке твориш? Поки що ти ще не дозрів до цього. Ця публікація у тебе, це "болезнь роста", як хтось із росіян казав. Треба збільшити дозу шляхетності в характері, зменшити дозу заздропідлості, стати вище над сварками і буденщиною. Вчитися, вчитися, вчитися творити краще і самовіддано працювати. Тоді зможеш стат одним із нас! Подумай. А цю публікацію я б справді видалив, як Люба Бенедишин тобі радить, вона не прикрашає ні мене, даруй, ні тебе! Отака моя - ДРУЖНЯ - порада!


      На сторінках поетичного сайту афішуються образливі тексти. Де реакція адміністрації?






      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Про читачів

      - Читач, знай, буває різним...
      - Красивим, поганим, грізним?

      - Та ні, він буває, слухай...
      - Активним чи мовить сухо?

      - Ой, це таки не в тему,
      відчуй же мою проблему,
      читач своєрідним буває...

      - І лестить, і сенсом вихляє?
      Знову ж таки, він різний...
      - Недуг лікувати пізно?

      - Смієшся... який ти тактовний.
      - Є душі, цинізму повні.
      - А є читачі - мов сови...
      Симпатики світобудови.

      - Чи є читачі без дару?
      - Піднось - крізь оманну хмару...

      - Якщо альманах - у клозеті,
      є користь - бо автор на злеті...
      Якщо по листку відривали -
      то щось мимовільно читали,
      і це лиш письменника лишко -
      де й ким засмальцюється книжка.
      ..........
      2019

      О читателях

      - Читатель бывает разный...

      - Красивый и безобразный?

      - Нет, он бывает, слушай...

      - Активный и равнодушный?

      - Да нет же, это не в тему,
      Почувствуй мою проблему,
      Читатель бывает, наверное..

      - Верный или неверный?

      - Нет, не такой, он разный...

      - Заразный и незаразный?

      - Смеешься? Какой ты тактичный...

      - А читатель?

      - Бывает циничный.

      - А бывает, что симпатичный?

      - Да, бывает...

      - Ну а бездарный?

      - Нет, читатель,он благодарный...
      Даже если книга висит в сортире,
      Это значит - бумаги нехватка в квартире...
      Раз по листку отрывает,
      Значит, хоть что-то читает,
      А писатель сам виноват.
      Вот так-то, брат.

      Елена Хоролец, портал "Изба-читальня"




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Нута

      ...віяло пальмове....
      сонячний вітер...
      Муза плете, не рахуючи петель.
      Три пелікани наповнюють відра,
      віти ожинні притоптує нетель.

      Стан усевміння розлився чорнильно.
      Час позбирати - і видати зріле.
      Може, для когось близьке і живильне.
      Жевріє стос... За вікном похмарніло.

      Книга в курятнику - друг запроторив,
      повитирає ганчіркою цятки.
      Майя притихла між вір і вікторій.
      Вийшли на плац безголосі дівчатка...

      Вигини стегнами, голі принади...
      Коси лягають на дині, кокоси.
      Окрик праворуч: "..ну што тєбє нада?!".
      Зліва смішок: "Парєшаєм вапроси".


      Холодно, тихо.
      Поезії кутик.
      Звісно, контральто. Піднесена нута...

      2019




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Коронне
      1

      Гостеві настрій погіршити легко:
      варто вказати на огріх... "Дошкульно!" -
      він заволає - і кине на деко
      три патронташі, осріблені кулі.

      "Хто ти і звідки? та що ти лепечеш?
      я - креативний, а ти - нікчеменна...".
      Гепне заслоном від швабської печі.
      Дощ... набухають амбіції... вени...

      2

      Мовкни, читай, що лишили великі,
      власне трамбуй, пелюстками притрушуй.
      Глипне байдужжя, розтане безлико...
      Перевертає базікало тушу...

      Трабли, везіння, олжа і подяки...
      Весла застрягли у суслі болота.
      Плинуть у далеч м'язисті... ніякі.
      Черга моя до корони... сімсота.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Барви блякнуть...

      Жінка - маківка на вітрі,
      барви блякнуть у палітрі,
      пригадалося... зустріла...
      Лиш один - вогонь для тіла!

      Десь у нього - лан, косиці,
      блискотять млинки і спиці.
      Угамуйся: скоро осінь,
      відлетіли мрії босі.

      Пасма холоду між дерну.
      Винні хміль, спориш, люцерна...
      "Філігранна, невагома..." -
      шерехтять зола, солома.

      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    146. Пінне панно


      Не встрягатиму в халепи,
      бо не йде ніхто
      розглядати сотні сепій,
      фалдочки пальто.

      Не запрошують на свято,
      де макітри й чад,
      де підпал старої вати.
      Дух не в бурі - над...

      Десь без мене гуморини,
      конкурси, призи.
      Уподібнюся дитині,
      шворки у пази.

      Для наївних, смілих - кроси,
      у бляшанці сік.
      Ой, штрикали малороси
      нетеля у бік.

      Пожалівши, засмолили:
      хай стоїть, мов тур.
      Знову ручки у чорнилі,
      тьмуща коректур...

      Є у Ноя мегачовен,
      черга за межу.
      Ллє водицю срібномовен...
      Не допоможу.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Щодення осонцене

      Закон бумеранга - в любові, у праві.
      Григорій завдячує генами Саві.
      Тасуються карти, ідеї та ніші,
      виходять на плац енергійні, свіжіші.

      На штемп безталання є попит і гроші,
      висять на білбрдах мармизи хороші.
      Повірте, віддайте своє ошуканцю.
      Стіна відділяє шлагбауми, шанці.

      Молися і постуй, іди по спіралі.
      Відчистять охочі шаблі, пекторалі.
      Товари акційні, розмай секонд-хенду.
      Країна ця вільна чи знову - в оренду...

      Весна... Ожили горобцята, синички.
      Щодення осонцене... вежі... дрібнички...
      Складай віршеня, розфарбовуй біплани.
      Пливуть за бугор чепурні роксолани,
      в чужих серіалах знаходяться ролі...
      Для когось людва - шашлики... равіолі.
      Навари, інтриги, кампанії, зиски.
      У правд нестабільні, надщерблені диски.

      Шукаю прекрасне, намріюю мандри.
      Наснилися Ялта, Форос, олеандри
      в саду ботанічному - білі, рожеві...
      Обходжу ковтьоби свої - березневі.

      Газети, плакати, барвисті агітки.
      Для воєн безглуздих плекаються дітки.
      Лящать, захлинаються "наше!" паяци.
      Парують каструлі, зогнилі матраци.

      Життя пречудове. Будуй і наснажуй.
      З плеча на плече - розмаїття-поклажу.


      2019



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Рахманно


      Просію літери чужі,
      свої - прозоро-чисті.
      Виделки... вутінки... вужі...
      халеписте намисто.

      Маленька радість волоха...
      теленькає спромога.
      На шаблю плавиться соха.
      Політика - мінога.

      Повчати в чаті - не берусь.
      Марнотні наративи.
      Корону виберу котрусь
      у заростях жаливи.

      Тримати першість між зірок?
      О, скільки їх стьмяніло...
      Розчарування - мов урок.
      Злітала ввись несміло...

      Тепер є ніша, світляки...
      Спокійно тут, рахманно...
      Лишусь для більшості ніким.
      Мірошник сіє манну.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Ранок


      Плач, погрожуй, проси,
      кекси печи, наснажуй...
      У веремії росин
      змий негативи, сажу.

      Звісно тебе не зна
      цар невідомців, суддів...
      Повниться день... Казна
      десь у собачій буді.

      Хто ти для світу? Знов
      спокій розлито...
      Ранок.
      Краєш сувій обмов
      між золотих фіранок...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Самість
      Хочу хатинку дивну,
      коника, трійко овець.
      Сварки деконструктивні,
      знов - за ідеї - герць...

      В селах принишкли груби,
      меж срібляний ажур.
      Я не спілкуюся грубо,
      з янголом світла дружу.

      Музика щастя, ківі,
      шатра при стежці... храм...
      Не надихають ліві,
      праві тасують крам.

      Гірки американські,
      рейваху перегук.
      Еллі летить до Гданська,
      В Кембрідж - її онук.

      Прямолінійні вежі,
      віра у ліпші дні.
      В бабці кулястої - нежить.
      Березень вкляк на пні...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Запис пісні
      Переклад пісні для мюзиклу. Запис у студії.
      Виконує Ігор Деменчук.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Снігова куля

      Вдягла сережки-зайчики:
      енергії ловці.
      Песиголовці - крайчиком,
      горобчики в руці...

      Отак мені тут хороше -
      немовби на Балі.
      Просію слово... борошно...
      Наснились ковалі,

      три квітки із металу
      шкварчали... і цвіли...
      Відбила Зла навалу,
      відмила крап хули.

      Січнево і рахманно.
      Ні бганки на лиці.
      ...а небо сіє манну
      на сітку манівців...

      Звукописом, тайнописом
      утішуся, авжеж...
      Хатинки сняться обриси...
      тиночок... бульденеж.


      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Свічу...

      1

      Ні голосу в текстах, ні музики... регіт...
      Овальні м'ячі - напівздуті. Це - регбі.
      До мене прихильний бреде чолов'яга.
      А я відлітаю... Париж... Рим... Гаага...

      Слона нагрузили, о ні, не відбрили,
      когут позбирав артефакти і брили,
      сидить, розсупонює бабині клунки,
      мені сумовито, просвітлено, лунко.

      На фальш я сказала: оце не справдешнє,
      не смажила конику бульби, яєшні,
      не слухала з тиждень пригадки, співала.
      Повзла на мій голос півсонна коала...

      2

      Папуги злетіли, бо лячно, волого.
      Писати в'юнам про ті днини еклоги.

      І хто я - для світу? Світлана чи Майя.
      Свічу, штангенциркуль міцненько тримаю.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Відпливла
      1

      Висисає дрібнота по крапельці хист.
      Хоче міці комар, і знеболення зайве.
      Репетує на шкірі: "...та я ж танцюрист!!!" -
      яблуневий черв'як і обмацує айви.

      Скільки ж вас у природі - у млі ойкумен?
      Я принадила тьму ненаситців убогих.
      Майталаються клапті нікнеймів... імен...
      "...ти чужа, поріднись..." - націляються роги.

      Відступаю... хрещусь... молитовна яса.
      Знов очищено чакри, задраєно люки.
      Залітає у шпарку осіння оса.
      Все гаразд - то по каві дозовані глюки.

      2

      Ось на чортове колесо кличе вампір,
      нецікаві йому горобець і синиця.
      Між стоног збайдужілих, іржавих рапір
      перевиховать хочуть ненатлі та ниці.

      Я верталась не раз. Все ж потрібно піти.
      Не відпустять, побачили слово чи плазму.
      Виринають (фонтани пускають) кити...
      Відпливаю - змивати гадючі міазми.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Сонячно дивлюся...
      http://maysterni.com/user.php?id=8483&t=4&type=2
      Блакитна королівська кров - єдиний вірш

      ось така сторіночка...
      нова...
      зазирніть...

      Поетичний сайт. Неоцінені вірші талановитих чекають на увагу.
      Кимось підступно створюється клон Василь Василенко.
      Виставляє один віршик, оцінює неутомимий Олександр Сушко.
      5,5
      автор потрапляє на головну, анонсується цей віршик.
      Доробок: лише оцей дошкульний текстик. Хвалить вчора Сушко те.
      Коментує Ярослав Чорногуз.
      Оцінює на 4. Я теж. Вірш зникає з анонсування. Коментарі видаляються.

      Зранку дивлюся: клон має право анонсуватися, бо відмінив оцінювання сам собі. Тепер він буде писати дошкульності, у стрічці те.
      І маємо автора з одним віршем. Недоторканого.
      Ні оцінити, ні з анонсування зняти тепер.

      Ніхто не дивиться, не зауважує таких дій.
      Нікейми, клони травлять відомих. Можна прочитати образливі слова... на адресу Любові Бенедишин (пацючиха).
      У віршику Василя "корона голову розчавила"... це поезія? Поле бою чи болото...
      Я вирішила, на радощі декому, піти із ПМ.
      Напишуть: вона лише обіцяє!!!!!!! не йде...
      рахують години мого не-перебування...
      Ату її!
      Кому вигідний такий кламат на цікавому, зручному ресурсі?
      Вчора вкотре пішла по-англійськи Любов Бенедишин, я задля збереження енергетики залишаю сайт.
      Кого тут привабить жабомишодраківка, яку розвели не сьогодні.
      Я мусила не раз відбивати напади негації, виправдовуватися...
      Стомило все це.
      Озвалася, бо прикро.
      Василь Василенко анонсується.
      Мене Сушко називає "левицею в цирку". Сам коментувати неоцінених переметнувся, діяльний, запопадливий.
      Для його місії назву інші вигадають.
      Деякі "суперстар" мають зуба на мене, бо не хвалила, не змовчала...
      Прошу долучатися до коментування.
      Нікого не дивує, що клони та нечеми мають забагато повноважень, а колишні недруги (Ереміт, Сушко) вже дружать проти майстрів, тролять, примушують залишати ПМ.


      http://maysterni.com/publication.php?id=136852
      допис Тетяни Левицької





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Дрібно


      Імітації дружби, інтелекту, брусниці...
      Десь чаяться хороші, заморочують ниці.
      У святенника ложка для причастя осібна.
      Заміняла Сизифа...
      врівноважую...
      дрібно...

      Обтрушуся...
      умиюсь...
      повитісую блоки.
      За життя деміургу не позбутись мороки.

      Акуратно постукаю... Мо', відкриється брама -
      а за нею стежина мухоморна... та сама...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Лев`ячі алгоритми
      1

      Не личить левиці ловити форелі.
      Із прихистку вийшла.
      Міазми… тунелі…
      Стрибки триметрові... Ущелини, кручі...
      Кігтиська міцнющі, ліани тягучі...

      Руде левенятко примружить очиська.
      Сердитий татусь повернув з бойовиська.
      Не варто кусати за гриву чи бока!
      Граційна левиця, криваві патьоки...

      Лежать кісточки від газелі та зебри.
      Назавтра всім прайдом – на зоряне дербі.
      А тропи колючі. За хвилю до трапа
      Лиши найслабкішим замурзану шкапу.

      2

      Втекли антилопи. В бік сонця – гієни...
      Тягни носорога з імлавої сцени.
      У лігві просторо.
      Облизуйся, кішко...
      Пригадуй суперниць ошкіри-усмішки.
      Залатуй циганською голкою рану.
      Тобі прокидатися, золотце, рано.
      Канапку зжуєш, та й відсунеш заслони.
      Дими...
      Алгоритми війни-оборони.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Вірш із кепі
      1

      Красиво плине жінка,
      дитинка-херувим.
      Штовхає бабцю Зінку
      хлопчак - бреде на ви.

      Дивлюся, мовкну, сяду -
      незручні є місця.
      Люблю обійми саду.
      Де ж фаетон митця?

      2

      Лякають пси бродячі,
      печалять жебраки.
      Я вельми добра... наче,
      а стрічні - навпаки.

      Не звикну до матюччя.
      Обходжу ромських пань.
      Хотіла жити лучче...
      Намріяла Шампань.

      І брудно, і святково...
      І кепі набакир...
      Полюють казанови.
      Панянок - звабний вир.

      3

      Вітання із-за Ласпі
      отримане, авжеж.
      На ялинковій лапі -
      провісники пожеж.

      У ніздрі вдарить гостро
      пахотнява - шашлик.
      Ліпила Майя острів.
      А волхви рипко йшли...

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Радій...


      А правда у вічі - завжди моветон.
      Мовчи у хустинку чи шнапс - велемудро,
      коли промовляє огрядний патрон:
      "Давайте бухати, а праця - на утро".

      Не варто казати про курс - навмання,
      проекти із хибами, з ганджами "смєти".
      Якщо ти сідаєш на правди коня,
      то шлях манівцями, тобі - у поети.

      Між мушель розкритих, рожевих перлин
      побачиш пластмасові торси і кулі.
      Усе перемеле Високості млин:
      і липи одквітлі, і пера зозулі.

      Прокраяти мусиш лахміття брехні,
      ще зопалу звалиш у крейді боввана.
      Опінії пишуть на сцені, в пивній...
      Тобі ж - репутацію створять погану.

      А правда - зіжмакана, кинута на
      прослави і розкошів кедрові шкіци.
      Радій - хмаровиння, смугаста луна...
      І жменя піску - з берегів Біарріца.


      2015

      Усі оці нестерпні люди" - написав Франсиско Гавілан.
      А вірш мій

      Загалом

      Усі оці нестерпні люди
      Несуть закони, іскри, сіті..
      Гойдають палі, амплітуди...
      Тікай у ліс чи на Гаїті...
      Поставлять в коло, під березу,
      Зітнуть вітрило, сволок, пальму...
      Ну як мені між вас - тверезій -
      Постійно тиснути на гальма?

      Ховали очі, саквояжі,
      Летіли - на табло без дати...
      Герої, милиці на сажі...
      І холоднеча серед вати...

      Усі оці хороші люди
      Украли хвилю чи вбивали
      За дозу, чин, екстаз, ескудо,
      За текст, піар, петельку, сало...

      Усі оці - сердечні, тихі -
      Несли каміння, щастя, лихо...
      На тлі печер і хмарочосів -
      Чорняві, білі, рудокосі...
      Усі великі та зугарні
      Шукали Нарнію намарно.

      Меткі, підвітряні та горді
      Пройшли цмоковини, фіорди...
      Гортали Біблію, талмуди,
      Здирали шкіру, наст, облуди,
      Пінгвінів гріли, сніг смоктали,
      Перетікали в Стікс, аннали...
      Ставали врешті міддю, мохом.

      О, Боже милий...
      О епохо...

      2015


      Себе не пригаси.
      Горіння - соло.
      Вітри розвіють сум і попілець...
      І буде правда - без`язика, гола,
      Як придиванний вигнутий стілець.

      І десь отам, де жаб`ячі хорали,
      А діда Оха погляд - мов ропа,
      Гойднуться ті, що красно помирали,
      І скаже перша з мокрих:"Ти сліпа...".

      І буде небо, птахолови, сіті.
      Мов тога Аристотеля, туман...
      І ти стечеш у рідне буйноцвіття,
      Де бюст Родена гріє клептоман.

      А поки що - висвітлюй всі кути,
      Де пута, кості, тупіт пустоти...

      2014

      Кудись долетиш...

      А ти зупинися. А ти відпроси
      Для себе промінчик, жарину роси...
      Не треба погоні. Не варто в юрму.
      Не вчи ні врага, ні відчайну куму.

      Дивись: полуниця до стежки повзе,
      Квітує, не знає чуток із газет...
      А ти розпросторся! Пульсує мішень.
      Так біло – над світом убивств, одкровень...

      Тепер недосяжна. Фільмуєш сама.
      А десь дерибани, вогні сінема...
      Лягають у трави, під скрегіт коліс…
      Ти – маятник, привід (не привид) і вісь.

      Ти слухала, мліла, ти йшла повз тунель.
      Пощезник манив до гурточків, капел.
      Циганка наперсток міняла на дім.
      Кивали гаркавці:«Полегшає всім»...

      Лети...
      Хилитайся...
      Кудись долетиш.
      Найперші набутки: спрозорення й тиш.
      Не бійся, що скажуть шаленці:«Ату!».
      Нехай собі ділять кіот, пустоту...

      Годинника точність і спокій орлиць –
      Над вирвами віри і вишкіром лиць.

      2014




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Різдво


      І знов надію людство бачить.
      Охвітне свято, біла вись...
      Мов сніг, розвіються невдачі!
      Дитя зродилося, молись...

      Син Божий став людським, близеньким.
      Лежить у яслах, обійма
      Свою земну вродливу неньку.
      А волхви стали кружкома.

      Пречиста втомлена Марія.
      На сіні поряд сивий муж.
      Ослиці грива майоріє.
      Пора псалмів, завійних стуж...

      Дарунки - злото, ладан, смирна.
      Чадять свічки, молочна тиш.
      Далеко Ірод... Любо-мирно.
      Спустились янголи з узвиш.

      На стінах зілля, стеля зорна.
      Яскиня тепла. Вифлеєм.
      Ягнята бігають проворні.
      ...а ми неситі... крівцю п`єм...

      До себе заповіді тулим.
      Оця - корисна, зайву - кидь...
      Тавро юродства - добрим, чулим,
      Корони мостяться на гидь.

      Для свята різні пункти-дати...
      Шліфує кожен хист і хрест.
      Бог завпевняє: люди - браття!
      Тремтять Алеппо, Еверест...

      Але ж - повіримо у диво:
      Спасає люд малий Христос,
      Бо він - дитятко особливе,
      Що впорядковує хаос.

      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Стерео


      Десь у Плеромі тихо та огрійно...
      Немає конкуренції, війни.
      Там пахне портулак і жовте сіно.
      Мотається і рветься сонценить...

      Сидять вчорашні недруги у колі,
      Попихкують, підкашлюють, гудуть.
      Не треба амуніції та солі.
      Вирішують: у чому ж смерті суть?

      Так довго не приходить Мати Божа.
      Так гірко, несусвітньо в далині.
      Комп зависає... Щит на огорожі.
      І ніде наловити щук, линів.

      І кожному відкрилося дитяче.
      І виходу немає у пітьму.
      Плерома набрида – жовтогаряча.
      Хоча – нарешті – просторо уму.

      ..........

      2014


      Стерео

      Є три кінозали і кілька валют.
      У кожному - стрічка.
      Повтор чи дебют.
      І люди заходять... І гасне екран.
      Присутній отримує декілька ран.

      Є ті, що не вміють нести у світи.
      До кого належиш, дружбане мій, ти?
      Чи лихо троюрідне серце пече?
      Чи плюнеш "баласт" - на старече плече?
      Чи сняться по фільму війни голуби?
      Ти просто дивився крізь цівку доби.
      Тебе заманили.
      Сценарій не твій.
      Лушпайки змітаєш між цноти повій.
      Пітнієш, бинтуєш...
      Блюють слабаки.
      Не бачиш дороги, свічада, руки...

      Хтось каже "баталія", мати - "молись".
      І шкіриться зранена стереорись.

      Забілює дощ на афіші число.
      Ти лиш споглядальник афер, НЛО...
      Поміж ампутацій, сирітства і зрад
      Клади свої мідні на чийсь мармелад.

      2015

      Дилеми

      Стоїть бабуся. Дивиться на хату.
      Була гніздом, колискою...
      АТО...
      Тепер за стелю - неба зорний батик,
      У кожного свій жереб, враг, жетон...

      Війни старе дитя.
      Курні дороги...
      За ласощі - калина, бузина...
      "Таки вціліла..." - шепче. Від порога
      Ітиме по заковах, письменах...

      Кому вона потрібна? Відтремтіла...
      Перевела козу, годинник... дух...
      Плевели з кров"ю...
      Сонце в попіл сіло...
      А я старих жалію.
      Підійду.

      Згорьовані полільниці-бабусі.
      Нам довго йти до їхніх мозолів.
      Отямтеся, біляві, чорновусі!
      Врожай смертей збирається з полів.

      Нема вини, яку б не спити разом.
      Нема такого дідька, щоб палав.
      Повзе-звивається війни змія-зараза...
      Шкварчить надії жирна пахлава...

      Свої - чужих. Свої - своїх.
      Дилеми...
      Двигтять дерева лісу і родин...
      Маразми юних, олігархів схеми...
      А я - у схизму.
      Боже, пощади...

      Ти Всевидющий, Триєдиний.
      Чадно.
      Вкажи яскиню. Гіркне фіміам.
      Дала клубок Тезею Аріадна...
      Ну що усім заблудлим нині дам?

      2014


      Пацифістське-2

      Косять буйну траву...
      І ніхто не спитає – навіщо.
      Там і сям – стовбурці... Пронеслася травнева гроза.
      Шкутильгає бабуся Мінерва... Утупиться віщо,
      Пробубнить шепеляво:«...не буду ні проти, ні за»...

      Розцвітає жасмин – і зарано, і пахко, і пишно.
      Підміта дітлашня біля лави агітки й бички...
      І смердить учорашнє – мов риба стара з попелища.
      І майбутнє циганить «зелені» з лихої руки...

      У сусіда – ремонт.
      Скреготить... піднімається... пада...
      Хочуть всі перемін. І міняється шило на ми...
      І Георгій застиг на іконі: прохромлює гада...
      І гадаєш собі.
      І вкриваєш набуте крильми.

      І мабуть, доживеш. І лишишся терпкою, чужою
      Серед цих краєвидів, де бути – мудріше за бунт.
      Захрипає мій голос: війна... І не випити лою,
      І не сходять, мов плями родимі, іуди з трибун...

      У столиці казкар вимережує заклики й тези.
      Колобок лівий бік припалив у Луганську вночі…
      На бальзамі з кульбаб можна жити доволі тверезо –
      Між отими, що груди підставлять під кулю і чіп.

      Як не хочеш у кров, залишайся в акації пінній.
      Як не маєш ножа, відламай від хлібини шматок.
      Ну невже зупиню бронебійно-трасуючі... міни?
      Наутилусом серце пливе – повз ЧАЕС і АТО...

      21 травня 2014




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    162. Дорожнє-не порожнє

      1

      Німби роздаються - просто на порозі.
      Сутенер повії витирає нозі.
      Прив'язав калитку до ноги пегаса
      автор-гультіпака, замовляє квасу.

      Ну, я а прозріла - та й пішла далеко.
      При дорозі мливо, людолови, млеко.

      Щось покласти мушу край дзвінкої брами.
      Амфори високі - цапики лобами...

      2

      Розігнала гномів... Склеїла лілову.
      В льолі - між лаванди - колисаю мову.
      Принесла павиця лазурову фішку.
      Слимачком-титаном креслиться доріжка.

      Не піду пунктиром, бо непевно-слизько.
      Ягідно-ожинна шерехтіє низка.

      3

      З лупою, лорнетом не шукайте, друзі,
      сайтових особин, що пили не смузі...
      Вірші - це ж полотна, співні панорми.
      У моїх не миють сонні мами рами.

      2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. На парчі
      ***

      Зима кохання.
      Плед, вино...
      У шибу вітер: "...не воно...".
      Сніжиста мішура чудес...
      Майоліка: мисливський пес.

      На хутрі вовчому - фугас.
      Нема для звіроловів нас.

      Цей світ не йде на компроміс.
      Потовчені ляльки... сервіз.
      Ось томик Гейне. Темно... та
      Зігріє вовна золота...

      ***

      Обійми ночі харалужні.
      Змія в сорочці гамівній.
      Так легковажно... близько... пружно...
      Ще видихаю в чуба "ні...".

      Посоловіли очі пуми.
      Порвався яшмовий браслет...
      Адаме, восьма ранку. Нумо
      Орати зорний фіолет.

      Є в тебе відсьогодні Єва.
      Вари дамаск, ламай мечі.
      Ти був царинником у лева.
      Тепер царюєш на парчі.

      ......2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. До уваги адміністрації
      http://maysterni.com/publication.php?id=136837



      Прошу звернути увагу на цю публікацію.

      В коментарях вірш Сушка, яким він розпочав новий рік.
      Не маю цікавості до драчок на сайті.
      Пан Сушко має інтерес до роздмухування дуелей. Святкові дні не завада.
      Відповідь моя у віршованій формі на його вірш про левицю, сина, чоловіка... нейтралітет, якого я бажала, викликала текст із негативною коннотацією.

      Ярослав Чорногуз просив втрутитися адмін, я теж прошу. З приходом пана Олександра сайт працює у режимі: випад на випад.
      Чи це поезія?
      Називати "пачюцицею" когось... а він хто?
      Автор суперплодючий, якому я посильно допомагала, безкоштовно, підвищити віршову техніку.
      Вдячність отака.
      Цитую пана Сушка

      "Видок у жінки з тилу - просто клас!
      Для настрою підмацую м'якушки".

      Чи могла я хвалити отакий віршовий продукт... сайт заполонили такі вірші.
      Відхрещуюся) від впливау на Сушка... Не хочу ні дружби, ні ворогування, він не відчіпається.

      Вірш із анонсуванння, де епіграфом мої рядки, після мого звернення Сушко зняв, та на сторінці лишив. Допомагаачів у лиці клонів тут тьма.
      Не маю ні часу, ні бажання на коментарі.






      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Жартома

      Не до шмиги нейтралітет...
      Вишкіряє телятко зуби.
      Добре-приязне тет-а-тет...
      А прилюдно - питання руба...

      "Чом не хвалиш мого хвоста?
      Хист віршарський побач нарешті!"...
      Тарапати бредуть з кута,
      забруднили левині мешти.

      Хмари гедзів, поля чужі.
      Із прокусів стирчить солома.
      Йди, вампіре, в бік Демерджі.
      Я святкую-мудрію вдома.

      Отаке написала тут,
      бо не хочу енергій втрати.
      Зайченят підкида батут,
      Дід Мороз розстеляє вату.

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Пелех мішури
      Сонце зосеніле. Філігранні крила.
      Дідові Морозу пишуться листи...
      Зайчики махрові, мари і мірила.
      Сніговик торішній шаплика впустив.

      Котить кіт клубочки серпантином буднів...
      Кошик без чернеток, білизна зізнань.
      Між київ більярдних лежень неосудний
      Гомонить на хінді про шляхи в Шампань.

      Бісики, інфанти, сови на горгошах.
      Торти-напівправди, пелех мішури.
      Передноворіччя.
      Світ ясний, хороший.
      Складено кадастри... ділено на три.

      Віяла соснові, хвилечки зефіру.
      Сіється задармо синє конфеті...
      Між оман-горішків, масок брудно-сірих
      Фокусники тягнуть вушка золоті...

      2015


      Ялина

      В гірлянди слів і блискітки намиста
      Ніколи ти не зодягав мене.
      Усі дорослі – родом із Дитинства,
      І Дід Мороз нікого не мине.

      У ніч грудневу я шукала проліс.
      Замерзли руки в муфточці рудій.
      – “Дванадцять місяців” читала, бджоло? –
      Кахикнув між ялин статечний дід.

      Дістав пакунки із цупкої торби:
      Шлейф…
      діадема…
      конфеті…
      дива…
      Ялиною росту. Геть, муже-норде!
      Не смій дзвінкі прикраси обривать.

      Не плутай снів, не торсай мішури.
      Літав далеко. Гув… Поговори.

      2015

      Завія

      1

      Ти просиш: "Наснися -
      Тигрицею... морем..."...
      Паркани... замети...
      Немає опори.

      Іду, бо набридли
      Вертепи, кав`ярні,
      Буденні канапки...
      Обіцяно гарне!

      Тигрицею? Добре...
      А морем не вмію...
      Обходжу Гребінку.
      ...завія... завія...

      2

      У крайній хатині -
      Незамкненій - блищик.
      Чекаєш... хмелієш...
      .................................
      Я - променем - вище...

      3

      Ось яблуко - тепле,
      Червоне, із літа.
      Павучі тенета.
      Любов розмаїта.

      Дістанеш?
      - Аякже.
      Зобачення... танці...
      Квадратом Малевича
      Шиба у склянці.


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    167. Переформатування
      Сніжисто...
      Святково...
      Безжурно.
      Хлоп'ята штурмують замети.
      Десь ділять парцели, котурни
      до слави охочі поети.

      Ходитиму вколо ялинки.
      Марниці лишу без уваги,
      чесатиму котикам спинки,
      замовлю два торти із Праги.

      Запахне хвоїнами ящик.
      Складатиму кульки на деко.
      Дракон роззявлятиме пащу -
      тікатиму від небезпеки.

      Твереза...
      Про вік - не запитуй.
      Розлита наливка з папайї...
      Порвалося решето-сито.
      Калейдоскопи тримаю...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. На даху



      Марлезонський балет на даху...
      Засинають синиці, німіють.
      Розбудила вахтерку глуху.
      Підпирає відьмак сизі вії.

      На аншлаг сподівався король.
      Ген зібгались хорти голоднючі.
      Набрида шахівниця... і роль.
      Сон... порання...
      Хорали з-за тучі...

      На дроздах сюртуки, бірюза.
      Не бояться, всі постріли - в небо.
      Вибирали і шістку, й туза...
      Довга черга в тунелик Ереба.

      Напинає вітрище батут.
      Три зіваки спинилися, пиво...
      Серце гепає...
      Ні, я не тут!
      Провалилась у фазис щасливий.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Канапка
      1

      Негода.
      Весела завія.
      Снігурки відклеєні вії.
      Теля відростило зубиська,
      не хочу віршат його зблизька.

      Є фантики-втіхи...
      Шалено.
      Десь війни за нафту-Єлену,
      агітки, секс-бомбочки... просо...
      Тьма лейбів на лантухах - косо.

      2

      Вагонні тітки говірливі.
      Сповідуюсь нені та сливі...

      Діждалась букета від пана,
      а вчора була "препогана".
      Згрібаю лілове пелюстя.
      Тісненько на ложі прокруста.

      3

      Политі три кактуси й кішка.
      Стежа - від плити до горішка.
      Авжеж, попелюшка...
      де ж крапка?
      Летить горобцеві канапка...

      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Синкопи
      Навіщо базарчики в січні?
      Є сайтики - довговічні.
      Чи може пройти поет
      повз каву, рюкзак Coolcat?

      Тут розсипи аксесуарів...
      Кольє дарувалося б Ларі.
      Квітиста бокатенька чашка,
      на ній пташечки і комашка.

      Ну, як відійти від спокуси?
      На пледі - левиці, зулуси.
      Гірлянди, ножі, тортівниці...
      На зельц витріщаються киці,
      чекають на корм телескопи,
      а я... притлумляю синкопи.

      Молочна в півоніях таця.
      Із "кастою" люба співпраця.
      Сиджу, розглядаю - і млію.
      Оливкову (тисну) олію.

      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Циркове


      Я виходила там на біс,
      розсипала перлини чорні...
      Компромати...
      зло...
      компроміс...
      Хто рахат-лукуму нагорне?

      Умовкала юрма...
      па-де-де...
      Шерхотіли сумки і пера.
      Вибігає лоша гніде,
      та немає чомусь тапера.

      Прислухаюся, плину в шум.
      Ні палацу, ні хитрих дожів.
      Опаную за день ушу,
      безталання не переможе.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Фрагмент творчого вечора
      Київ, НСПУ, 2017 рік.
      Я та Ірина Кримська-Лузанчук (Українське радіо, канал "Культура")



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Поїдемо...


      Поїдемо в Кампобассо -
      так схоже на Ялту прамісто.
      Ось черга довженна в касу.
      Дослухаю "польку-мефісто"...

      Спакую валізоньку жовту.
      Подай мені опахало,
      нову смарагдову кофту.
      Ой, зелені знову мало...

      Я вибрала скорпіона.
      Минула стрільців і левів.
      Паелья моя солона,
      а брязкальця кришталеві.

      ......2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Замовити зібрання творів
      Замовити-придбати зібрання творів - 600 сторінок (поезія, переклади з Анни Ахматової, Ольги Берггольц, Вероніки Доліної, Марини Матвєєвої, Йосипа Бродського, Сухбата Афлатуні, Станіслава Бєльського, Олега Чабана, Івана Буніна, Тетяни Селіванчик, Вадима Друзя, Рабіндраната Тагора, Аліни Остафійчук, Євгенії Більченко, Ірини Суботіної, Людмили Нестулі, Олександра Твардовського, мала проза).
      Ціна 150 гривень, писати в коментарі, у чат-приват чи

      zaliznyak-63@ukr.net


      Любов Бенедишин (М. Сокаль, Львівська область, поетеса, член НСПУ)

      Книга чудова, без сумніву! Адже в Авторка сумлінно виконує божественне Призначення...

      ПРИЗНАЧЕННЯ (Світлані-Майї Залізняк)

      А я – пастух тире, терплячих ком.
      С.-М. Залізняк

      Розкішна мова. Не осот, будяк.
      Не паслись тут одвік «будь-що» й «будь-як».

      Отари слів рівненькими рядами –
      Крізь час і чад, житейські бурі, драми.

      Увись, де благодаттю оповита
      Метафор полонина соковита.

      …Пообіч вовчі зграї, хмари мух.
      Та кожну титлу стереже Пастух.

      (С) Любов Бенедишин


      "Маю теж у особистій бібліотеці цю чудову збірку від нашої сучасниці - надзвичайно талановитої, ні на кого не схожої української Поетеси Світлани - Майї Залізняк. Рекомендую придбати усім, хто цікавиться українською культурою".

      ФБ, коментар
      Лариса Єрещенко, Одеська область.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Тиша... морозець...


      Хочеться приємностей, шани - за життя.
      А нечема тужиться: "Ти - ніхто, затям...
      У твоєї музоньки вишитий корсет...
      Ти - застигле олово, я буян-поет..."...

      Хилиться, кусається...
      Шепотіння... шок...
      А друзяка: "Майєчко... "...
      Маслюки - в мішок...

      Жнивно... урожайненько...
      тиша... морозець...
      На щиті тефлоновім - надміцний різець.
      Грані чітковіссимо, а прозоро ж як...
      Муху півзасушену принесе будяк.

      Десь орли і соколи...
      Десь хорали...
      Сміх.
      Хто себе тут вирізьбив - той і переміг.


      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Із веремії
      1

      Чакра любові - яскрава, зелена.
      Внук Епікура читає, що в мене...
      Як ощасливлю того, хто не хоче
      вийти у сяєво з вічної ночі?

      На алігатора всілася фрашка.
      Криломахання... та знову - промашка.
      Теплий черінь у старого Ємєлі,
      нащо йому Копенгаген чи Делі...

      Є дислокація, флаєри вколо...
      Мир чи війна звіку творяться сполом.
      Профі - у бізнесі, вбивствах, балеті...
      Мчать вагонетки з доробками в Лету...
      2

      Мідні лелітки, сніжинки-утіхи...
      Дружно латаймо суспільні проріхи!
      Дід Морозисько хлебнув чикилдихи.
      Гноми поштові - заложники мнихи.

      Жмуття гірлянд.
      Розмаїття словесне.
      Мо', ойкумена пустельна воскресне?
      Як же набридли тут кактуси, змії...
      Не із пательні цей сюр - з веремії.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Нарцисичне

      1

      Розцвів нарцис у авторськім єстві.
      Стеблом повзе комашка величава.
      - Не вказуй... не потрібен шелех твій!
      На пуф до мене прийде юнка-пава,
      А ти - дозріла, мудра... ти - не та,
      яку я намалюю на шпалері.
      Зламавсь нарцис...
      І просить в ос бинта...
      і джерготять "вмирає" чорнопері.

      2

      Пройду собі. Ні слова, ні ниток...
      Я для таких - зів'ялих - не існую.
      Підлестився за мойву дід-коток.
      І муза незрадлива - одесную.

      За вербами, де таці, реп, зола,
      кальян-осіріс, леопарди мляві,
      калюжниця яскраво розцвіла...
      Подякую гармонії, уяві.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Вище за трави


      Сон...
      піднімаюся вище за трави.
      Сила тяжіння тепер несуттєва
      Ось долітає червіньковий гравій.
      Хто ж там зустріне - Евтерпа чи Єва?

      Сцени...
      ліани...
      небесні лаштунки...
      Ось Мнемосіна шепоче: "Пригадуй..."
      Вибух... лице із картини Е.Мунка.
      Амфори котять осріблені гади...

      Гном донизав шелестючу гірлянду.
      Лялька з ведмедиком шапку згубила.
      Миша полізла за шматиком лярду.
      Я відростила просвітчасті крила.

      Лик мій сумний віддзеркалює деко.
      Котики медитатують на рибу.
      Мафін із кавою... Мама далеко.
      Хекай, Морозе, Полтавою дибай.


      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Зима
      Амур задуб на дереві... Зима.
      Стріла примерзла кінчиком до шиби.
      На столику надкушена хурма,
      Качан капусти, хрін, баньката риба.

      Засніжений будинок між доріг.
      Укрився Карлсон шоколадним пледом.
      Одну стрілу скупий амур беріг.
      А бджоли крижані дзуміли: "Меду б...".

      Снігурку ніс чорнявий бородань.
      Рядилися вчорашні мацапури.
      На підвіконні гибіла герань.
      Сороки скрекотіли: "Ні - цензурі...".

      Лягали спати дітки, пси, ченці.
      Ліпились нісенітниці на стіни.
      Амур тримав насіння в кулаці.
      Горобчик цюкнув - хто ти? - у коліно.

      Блукали гноми в гетрах морквяних,
      Тепла й чудес шукали серед люду.
      Скрипіли берці... Бій титанів стих.
      "Нутеллу" смакувала тлуста Люда,

      Хиталась абажурна бахрома.
      Коханий потенційний ніс ялинку.
      Тремтить амур на дереві... Зима.
      ...хто принесе божкові одежинку?


      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. То хміль, то плющик
      То хміль, то плющик...

      1

      Робити людей щасливими,
      зітхаючи, вперто вчуся.
      Проходжу - міцна - жаливами...
      А реципієнт - не в дусі.

      - Не треба... Мені так хороше. -
      Ти вище... то сяй деінде!
      Просіяне рідне борошно...
      Джергоче іржаве, мідне.

      2

      Вклади мені, Боже, в голову
      рядків оптимізму, треба.
      Накрапав невдячник оловом,
      на греблі шипить: "Не гребуй...
      Дивися, ось я хитрющий...
      У мене навчися, Майє!".
      І лиже - то хміль, то плющик...
      І курс по вітрах тримає.

      2018


      Про наське

      1

      Альби сучасні - ні сіло, ні впало...
      Пише поетик, милується салом...
      Котик оближе перо на осонні.
      Липко-медвяно... перчини червоні...
      Курка почує - втече на горище.
      В серці - завія, ковтьобини... хвища.

      Трішки уміння, а більше охоти.
      Щільно заповнені чаші-блокноти.
      Файли гортаєш...
      Та де ж тут шедеври?
      Ні, не поліпшу дурнички за євро...

      2

      Можна продовжити вірш, вкоротити.
      Дріб золотавий потрапив би в сито...
      Шерхоти, зойки... болотні мурени.
      Серед торговищ - осібненькі сцени.

      2018

      А́льба (окситан. alba — «ранкова зоря») — поетичний жанр провансальських трубадурів, ранкова пісня, скарга закоханих на неминучість розлуки з настанням ранку. Це своєрідний драматичний діалог кавалера з дамою. Діалогічність альби вказує на її зв'язок з народною піснею.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Із лементу
      Із лементу

      - Можна кінуть на вєси... нє вапрос! -
      дядько з ятки лементить. Малорос.

      Ось автобус - до калюж підплива...
      Дим усюди: з-під губи... з рукава...

      Бабці місця (літ під сто) не знайти...
      Обнялися парубки, мов коти...

      У будення свій ранжир... чи фасон.
      Я не думаю з лихим в унісон.

      Кажуть: дєвушка. Мовчу... Гарно ж як.
      Ось екслібрис на снігу - Залізняк...


      Вірю-знаю...

      1

      Ні, про сенси, що у каші,
      думать я не буду нині.
      Зло наповнить патронташі.
      Лізь у пекло по драбині...

      Вірю-знаю, що халепи -
      це спокута за колишнє.
      Вій здирає купи лепу,
      шле сновиддя з-за Комишні.

      2

      Є поети-онаністи,
      є кити і оселедці...
      Всюди лави... ніде сісти.
      Двиготить моя фортеця.

      Подарую по сервізу
      Лані й Майї, ріжу тортик.
      За віконцем хвилерізи...
      Вулканічно... пал в аорті.

      3

      Релаксую - щоб не всує...
      Доплітаю райські шати.
      Бус Снігуроньки буксує...
      Є причина... всім прощати.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Долюляю сокровенне...
      1

      Що сьогодні - добрі справи?
      Відкидання спаму-бруду...
      Сяду з котиком на лаву.
      А скраєчку лялька вуду...

      Золотавеньке волосся,
      очі витріщила - злюща.
      Голку витягти вдалося.
      Хилитається гладущик...

      У кафе "Політ" - безхатьки.
      Може, їм віддати пледи?
      Лементить на хлопця батько,
      мати курить... кида недо...

      2

      Знала я казок тьму-тьменну.
      Ой, реалії жорстокі...
      Долюляю сокровенне,
      відведу чужі мороки.

      Хочуть рибоньки - не вудки -
      суємудрі, недалекі.
      Вітровій по насту - прудко,
      на листочки рве Сенеку...

      Доброта не гандж - чеснота.
      Передбачення зловила.
      Снився Гонта на банкнотах.
      Залізняк стогнав - на вилах...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    183. Дитинне


      Землетроща стихла. Злиньте, дельтаплани.
      Порвані нарешті ланцюги-кайдани.
      Тихі, непримітні - наче ті цеглини -
      посідали близько Дій, Охрім, Галина.
      Змучені обличчя, виснуть макарони.
      Чаю їм налито.
      Гримкотять вагони...

      Зотлівають фото. Років через триста -
      хто зігріє в тиші слів моїх намисто?
      Кажуть - першорядна... Музо неосудна,
      бузиновим соком барв сіренькі будні.

      Стежечка зміїста.
      Турнікети, рейки...
      В курники спустілі - сойки, соловейки...
      Есемески строчать снігурам сороки.
      ........................................
      ...де справдешні храми, мудрії-пророки?


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    184. За тлінне...
      1

      ...бувають ексцеси - не знаєш, як діять.
      Брехня, звинувачення, скабки на віях...
      Букети весільні миттєво зів'яли.
      Із когось позавтра топитимуть сало -

      принесено дров, ось пательня готова.
      Мишами під'їдена світобудова.
      Десь хутір вишневий, людвою забутий.
      ...ну як мені шанці та кров оминути...

      Хтось тягне за поли: поетко, із нами!
      А я пригорнуся - до сина, до мами...
      Є ген милосердя, розширене серце...
      Навіщо - за тлінне роздмухані - герці?

      До кого волати, кого б упросити...
      Дзвенять бранзолетки Даліли... Несито
      шукає товпа приморожена тацю...
      Лишаться кістки, голочки від акацій.

      Із глуздом проблеми - чи невідворотне...
      Міксуються фреші для паней зальотних.
      Моя Україна - поживний калачик.
      А бабця крихтину випрохує... плаче.

      - Замовкни - відрубує пан. - От набрида...
      У планах - не мир, а кривава корида.

      2

      Бувають ексцеси - по спокою, щастю.
      Тужила за Йваном смаглявенька Настя.
      Везла на леваду із сіллю торбину,
      життя смакувала, розправивши спину.

      До вечора сагу писати не хочу.
      За шибою - спокій... новини сорочі.

      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Крізь пущі...

      Дивують картини, сніг,
      особи - моральні... анти...
      Якби ж то нарешті зміг
      війну зупинити Санта!

      Снігурка іде в диму,
      на парці її - значечки.
      Мовчання жетон візьму,
      погладжу чужу овечку.

      Актори тепер чудні:
      зіграють, посмокчуть - голі.
      Із Охом сиджу на пні,
      квітисті мої парасолі.

      Від слоника - палантин,
      морквинка від зайця Педро.
      Царівна семи перин
      горох розсипає щедро...

      Обіруч бери, хапай!
      Кавуй, обіймай... теплішай.
      Крізь пущі - новий трамвай.
      Квитки продадуть пізніше.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. І сумувать не хочеться


      Пливу собі тихесенько... А поряд батискафи...
      Кричать малеча, гіди. Зображення - хить-хить...
      Какао наливається з лілової карафи.
      Німотна риба шкіриться. Годинник дзеленчить.

      Щодня - жаскі новиноньки. А днища - в шоколаді.
      Паяци, знай, висміюють, відволікають від...
      Метання стріл... отруєння... підношення Палладі.
      Серцевідбитки давні на гострих скелях бід.

      Між водоростей тлумно, мережива баластів.
      Шкреби свою пательню, у лева апетит.
      Здорожчали хлібинка, олія, капці, ласти.
      Кредити фонтануючі люд ловить в сотні сит.

      Лузаються гарбужчики. І сумувать не хочеться.
      Вистави, катавасії між рейок та лещат.
      Зима з хортами білими теліжиться з-за Хортиці,
      везе цяцянки, грантики для крабів, щук, ляща.

      2018



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Безадресне
      1

      Не розумію тих страждалиць...
      Стоять - як вази - край вікна.
      Вже відпустив обручку палець,
      прикрита шаллю сивина.

      Стежки зрадливців несходимі,
      ідуть, лисіючі, на клич...
      (А десь у млі - борщі та рими...).
      Шукають юність між облич.

      А жінка хоче пам'ятати
      казок-ідилій антураж,
      дорогу спільну на Хрещатик,
      інтимні бесіди... масаж.

      2

      Розвій, страждалице, світлини,
      порви на клаптики жалі.
      Колись душа твоя полине
      туди, де запити малі.

      Він буде милим - не з тобою,
      єству суперниці - сонет.
      Не переможеш у двобої.
      Здай у ломбард кольє, браслет.

      Купи в селі міцну хатину.
      Вдивляйся в поле, у вітряк.
      Ще є шиття-буття третина.
      Тебе ж лишив старий будяк.


      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. Триптих-мінор

      1

      Дивних історій - снопи -
      Посеред кави і рому.
      Шепче: "Сюжет ухопи..."
      Жінка у кріслі старому.

      Дочки лишили в саду
      напризволяще, бо зайва.
      Менша вивчає урду,
      старша допродує айви.

      Був у вертихвістки син -
      та на вокзалі "згубила".
      Погляд - осінній сатин.
      Совість залатує вилом.

      2

      Хвіртка відкрилася... дощ...
      Крем'язень: "Мамо, прощаю".
      Стежечка милостей, прощ.
      Жмуток меліси - до чаю.

      3

      Кішечка лащиться... мла.
      Голка покладена в біле.
      Стефа із сином жила.
      Кинутий - зріс не дебілом.

      Прихисток мала - авжеж.
      Жовтих курчаток - у раму.
      Розпочала бульдонеж...
      Та й попливла криголамом.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Запитання щодо
      Мене цікавить: чому мій рейтинг відучора упав на кілька позицій - без оцінок, без коментарів...
      Як таке може бути?
      хто може оті цифри самотужки без коментування і оцінювання робити нижчими?
      Навіщо? у мене оцінювання закрите.
      Любителі не оцінювали. Вчора оцінила Козаченко С, був рейтинг 5, 9.
      І раптом рейтинг падає до 5. 86. Хто шкідництвом займається?

      В декого росте шалено...



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. Акорди

      Стеле весна килимки.
      Осінь бреде ваговита...
      Травам одвік невтямки -
      скільки снопів перевито.

      Квітне бравурний пирій.
      Жмут кропиви - на естраді.
      Мат всюдисущий - в корі...
      оповиває левади...

      Хмелем уквітчаний тин.
      Пижмо дзуміє... акорди.
      Гасел прадавній сатин:
      ми нездоланні та горді.

      Сумнівів, Боже, нема.
      Тешуться труни, ковчеги.
      Шалик напнула зима.
      Музі моїй - безберего.

      Схоплено ягідку, нить.
      Мати з ціпочком - ласкава.
      Як зів'ядання болить -
      колоса... тіла... агави.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. Міражі-тумани
      1

      Амбіційна шкварка, мисленевий іній...
      Розглядаю ніші. Край прослав-спокус.
      Ось корівки божі, кізоньки недійні.
      Маже сухоребрик майонезом вус.

      Напомадив заєць вуха пелехаті,
      бісером посипав. Лелечко! - блищить.
      А мене - у плечі - з липової хати.
      Лобстери для мухи.
      ...рррозррриваю нить.

      2

      Грибники, кошулі...
      Не печалься, душе!
      Пролітає "Шкода" в листопадну рань.
      Репнутих пеньочків та божків - не зрушу.
      Хилитає віття псевдопектораль.

      Продає Будення мухомори свіжі,
      у кишені - шокер, цигарки, ласо.
      Міражі...
      тумани...
      ружі...
      бездоріжжя...
      Типажі тасує посланець Тюссо.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    192. Розумію-знаю

      1

      "Напишіть про мене..." - смиче нить Клариса.
      Потяг пролітає тиху Березань.
      У її дівчатка - чужоземця риси.
      Муза шепче "...слухай, серця не порань".

      Полюбила, чулий. Розлучатись - ніяк.
      Спілкування скайпне. Приїздив, авжеж.
      Європейка смугла, незалежна в діях,
      милого показує - збудника пожеж.

      Донечка дрібненька бачить на екрані
      таточка-індуса. Привид... моноліт.
      Няня повідгонить комарву, варанів.
      У селі в бабусі потішає кіт.

      2

      Той Франциско тлустий, очі хитро-добрі.
      Розумію. Знаю алгоритм оман.
      Вже моя Полтава.
      Золотіє обрій.
      Поведе безлюддям досвід-доберман.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. Від себе

      1

      Автобусні тури в Париж...
      та послуга вкотре - ведмежа:
      хтось руку тримає. Облиш!
      Я тут загасила пожежі.

      Від себе втекти припекло.
      Дзуміла пора медозбору...
      Листочки пахучі - під скло...
      Три флаєри тицьне Пандора.

      Нічого ж новенького тут.
      Беретик рудий набакирю.
      Латають туркині батут.
      Стрибає ковтьобами гиря.

      Пора зів'ядання, промов.
      Матюччя розкрилені гуси.
      Скиртується болиголов.
      Обіцяні захват... укуси...

      2

      Розбризкала муза парфум.
      У сумці боа, сині пера.
      Роздам ще торішній лукум.
      Найму розумаку-суфлера.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Забудеш...


      Вернулась у шори надійні
      красунечка в стилі Жаклін.
      Десь там дефіляди та війни...
      Отут сизий смерч перемін.

      Наведені брови смолисто.
      Шкарпетки плести не з руки.
      Накручує пальчик намисто...
      Які твої, жінко, роки...

      Забудеш Варшаву і мачо.
      У Ворсклі купатимеш біль.
      Законний - художник ледачий -
      заробить на бульбу та сіль.

      Малює за гріш аватарки.
      Торкнеться - втекла б за Дунай.
      Приручена хижа вівчарко,
      у вирву будення пірнай!

      Пригадуй мелодії, пози,
      світлини, що навпіл... дими...
      Римуються метаморфози...
      Кавуєш під вірші в куми.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    195. Нетутешність
      1

      Хтось музику для серця написав.
      Мазюкав акварелями синочок...
      Дзуміла за фіранкою оса.
      Хиталась вежа між статичних точок...

      2

      Ява базарна, дика... До зими
      устигнути б спалити жальне листя.
      У всьому інші винні, та не ми.
      ...тунелі...
      ...переходики...
      Імлисто.

      3

      Бери цукерку, музо... Я отут
      визбирую між чипсів зерня маку.
      Намарився (як смішно...) див батут -
      над випарами пива... аміаку.

      Дочавлюй помаранчі. Гасне чат.
      Клади у скриньку барвні бранзолети.
      Мчимо повз тьмущу здиблених санчат.
      Везе церата в літерні замети.

      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    196. Хвильне


      1

      Офіційні версії, віяла чуток...
      Крокодили - ридма... і фламінго змок.
      Обсадили соняхом гуси автобан.
      Шарпанина зайва. Ліпиться бовван...

      В шелесті осінньому - втіхоньки мотив.
      Обживають людоньки площі та кути...

      2

      Перемінно...
      мінно...
      летаргійний сон...
      Руно щирозлоте звоював Ясон...

      Хрусь... - кодоли рвуться...
      Хвилі смоляні...
      Хтось війну роздмухав... Дзоти в бур'яні...

      Жалості не стачить на дрібних овець.
      Нагострила свашка чорний гребінець.

      Бракне оптимізму, контурів яси...
      Крихіток полегші у Творця проси.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    197. Риторичне
      1

      ...і ніхто не застрахований
      від теракту серед зла.
      Будь вахтером чи Бетховеном -
      днина гостре підвезла.

      Біг чимдалі - чи поранених
      піднімати і везти?
      Друг мій каже одурманено:
      "Не печалься... менше з тим...".

      2

      Грища, брехні, зиск, депресії...
      На сімнадцятім щаблі
      розквітає райська фрезія...
      з даху плинуть кораблі...

      Закулісся...
      ложі...
      скопища...
      Компенсація - мільйон.
      Де безпечне пристановище?
      І... людини еталон...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    198. Проходять жінки...


      Затягнуті у корсети -
      на фоні ножів та кіс -
      прабабці убивць, поетів,
      міцнющий пахкий заміс.

      Втирали носи віскряві,
      спиняли навалу хвиль...
      Завдячую вам появі,
      виточую гострий шпиль.

      Кучерика в'є усоте
      вибаглива муза...
      Рань.
      Проходять жінки осотом -
      в ожинову тмутаракань...

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    199. Слухай музику, що вище...
      1

      Поетичні балалайки
      виграють... за сотні лайків...
      Бринькотять про вічне-тлінне.
      Реверанси - вколо Зіни,
      гопаки... на сцені гноми,
      премійовані удома...

      Йдуть охочі прославляти,
      книжечки на тацях - нате!
      Їх би сполом - на пленери...
      В римуванні - "піонери"...
      Варять кашу, в'яжуть віття,
      гнуться лаври... малахіття
      розсипається під ноги...
      брешуть моськи і бульдоги...

      2

      Та немає щось упину.
      Де ж томатики - у спини?..
      де шлагбауми-спонуки?
      Залили віршата луки...
      Силосується усяке,
      у напрузі пальці, хляки...

      3

      Стій - міцна - за кипарисом.
      Ласуй м'ятою, ірисом.
      Слухай музику, що вище...
      Ген розквітло попелище.

      У гнізді яскріє птаха.
      Мліє вуж під фугу Баха.
      За токатою - по зливі -
      промінцята на жаливі.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    200. Перелітне


      1

      Збиваються горобчики у стаю.
      Шукала в липні феніксів, орлів.
      По...кру...же...ля...ла...
      Жовтень... відлітаю...
      Сховала пазли-словеса у Пслі.

      Махрова риба плине... Махаони -
      на чорнобривцях. Дайджести між каст.
      Зелених квакш мультяшні перегони.
      Лелека-гід поглиблює контраст.

      2

      Листа до Босха тут не дописати.
      Ненавиджу міазми, матючню,
      яд мурашиний...
      Плес дрібні квадрати...
      Фантасмагорію деінде розпочну.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    201. Млинок



      1

      Здається, ще недавно
      із мамою - кудись...
      Телята, кози... плавні...
      На сцену - не барись!

      2

      Розсунуто валізки,
      забуто піврядка...
      Буденні птахорізки,
      а свята нить - прудка.

      Рожеві палантини,
      кучерики в пуху.
      Наснилася дитина
      в безлисту ніч суху.

      Притиснути-зігріти?
      Побігла за тинок.
      Оливи...
      скраби...
      міти...
      Секундовий млинок...

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    202. Стежка-нитка


      1

      Мервін смиче - хоче в друзі:
      чоловік у хакі, зрілий.
      Ось поп'ю кефірний смузі...
      Котик мій сидить без діла.

      По гряді асоціацій
      відхиляю запит шпарко.
      Мо', його на бівуаці
      ублажатиме Одарка...

      Хитрий погляд, тонкогубий,
      десь мене знайшов у списку.
      Френди - вчені, лісоруби...
      Додалася вчора лиска.

      Дружба нині дивоглядна.
      Рій прещирих, рідних - де ти?..
      Стежка-нитка Аріадни...
      Втіхи обмаль у поета.

      Пісеньки простяцькі - просом.
      Замерзаю по відлизі...
      Балансую... Лозунг "Просим..." -
      бовваніє над карнизом.

      2

      Солодкаво буде... й гірко...
      М'яко йтиму, бо левиця.
      Ген для мене - сонце... зірка...
      діамантики на глиці.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    203. Роззирайся, душе...
      1

      Підіб'ють стоноги - упаде колос.
      Глиняні кавалки визбирай на тацю,
      крапай валер'янку між кислиць та лоз...
      та шукай любові - по гряді прострацій.

      Роззирайся, душе, де твоя рідня,
      конопать човенце, плинь у мрево Лети.
      Батько "вчи уроки!" яро підганяв,
      мати притискала збірнички поетів.

      2

      На осонні ловко: пташечки... дими...
      До калини черга, ухопи малини,
      прихились - твереза, мудра - до куми,
      розучись гострити томагавки-кпини.

      По ковтьобах - Мова... На світлинах мер:
      обіцяє вкотре животіння ліпше.
      Припиняй ловитву марень-ефемер,
      штудіюй на лаві пацифістів Ніцше.

      Іншим - воювати, гречечку мести.
      З бодуна Арес наш порахує втрати.
      Бюсти хилитались, тріскались персти.
      Вставили умільці в дірочки агати.

      3

      Жмуття перехресть, моськи - на слонах.
      Це нова енігма - шокова вервечка.
      Вовк у замирянні куропатви - швах.
      Гам... Ковчег трухлявий - Ноїв - недалечко.


      2018




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    204. А я лечу...
      1

      В рань бачила Телесика,
      за Миргородом став.
      Цвіла ряснота-лексика,
      стискалися вуста...

      У сіточці карасики,
      зміївни - на вербі.
      А внучечка від пасіки
      приплинула до "бі..."...

      І що він зробить? Мовчечки
      доловить... доведе...
      Проколе хвоя мочечку,
      підлеститься руде...

      2

      Платформи-полустаночки,
      знелюднені шляхи.
      Телесик радий, зраночку
      поп'є чайку... бухи...

      Хлібину недокришену
      даровано мишві.
      І діда жаль... Ой лишенько...
      Гризуть проблемки дві.

      Тараня, пиво, фантики...
      Людва - в країну ОЗ.
      А я лечу із Аттики.
      Обіцяний мороз...

      3

      Жбурляю помаранчами
      в опудало тремке.
      Пегас мій понад дачами
      вбирає пах саке.

      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    205. Презентація альманаху

      Літературна агенція "Зілля"
      23 год ·
      Дорогі друзі!
      Запрошуємо вас на презентацію альманаху "М'ята".
      Наші авторки неймовірні, непередбачувані, безмежно творчі і чекають, аби увірватися у ваш вечір свіжістю найкращої поезії!
      Захід відбудеться за сприяння Арт-центру ім. Івана Козловського 06.10 за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 50б.
      17:00.
      Вхід вільний.
      Дрес-код - одяг зелених (м'ятних відтінків)




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    206. Нішеве
      1

      Поезіє вищої ліги!
      Зачисли до зрілих, незлих.
      Там вина, смачнесенькі фіги...
      цикад-танцівниць навезли.

      Мозаїки... брами... картини...
      Сивіючі доки... дурман...
      О, так... Проти них я - дитина.
      Розкраяна свіжа хурма...

      Кальян... Куропатви на тацях.
      Арена. Три сцени... дими...
      Крізь мрево образ і прострацій
      Із музою дерлися ми.

      2

      Займи (та хутесенько!) нішу.
      Тамуй словотечу... тамуй!
      Вже завтра примариться інша.
      Її коронують між туй.

      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    207. Настрій


      1

      Стомлені, замилені очі Доброти.
      Релаксуй - муркочуть пуми і коти.
      Синові - "добраніч", мамі - "почекай".
      Лаштувала кладочку... віддалився рай.

      Камінь із каблучки випав - на пісок.
      Був у мене Голос.
      Хвалять голосок.
      Квітка з перламутру кришиться для ґав.
      Десь отут орленко вдосвіта шугав...

      Бгаються марноти. Вищає трамплін.
      Літепло осіннє. Яв - без перемін.

      2

      Листя на опеньках. Ікебана "сон".
      Три зайці линяють.
      Збережу фасон.

      ........
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    208. Зоряне

      1

      Занадто доброю - не варто...
      Чуже багаття джерґотить.
      Тремку мелодію Монмартру
      передає вселенська нить.

      Мережу вірші блискотючі.
      Лелітки досвіду ловіть.
      На оксамитові онучі
      лягає срібний фантик... віть.

      Тінь Берліоза, сміх Касселя.
      Кальян за рогом... новизна.
      Прогрес заковтує оселі.
      І мови мій родак не зна.

      2

      Каштанопад... Лілова тиша.
      Мій острів плинний... мла небес.
      Зефір накреслення колише.
      І шкірить зуби зорний пес.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    209. Transitum
      1

      Любити цей світ навчуся.
      Забуду лавровий Крим.
      Зросійщення, "мусі-пусі"...
      Жертовні мангали... дим...

      Вагання, мінорний подив.
      Стою-роззираюсь... ніч.
      Пливуть осяйні колоди
      у ритвини протиріч...

      Нездарі - осанни, туші,
      на лисині три вінці.
      Махлюють лихварські душі...
      Опілля в чужій руці.

      Земляк мій наледве дише:
      підняв сто медалей... сів...
      Читала віршата миша.
      Тремтіли жуки в росі...

      2

      Поезія - nota bene .
      Пророків немає тут.
      Лілові сливки... зелені
      напнули в садку батут.

      Там черга... іду поволі
      за осені оксамит.
      Гублюся між течій, колій,
      підмайстриків, маргарит...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    210. Мандраж


      Вірші теж бувають отакими...
      В руки бридко взяти - а дають.
      Волохаті, нікудишні рими.
      Придавити? відпустити? Лють...

      Зеленаві очі-океани.
      Кігтики покручені, мандраж...
      Намережать костики, тетяни...
      Зачини всі брами... та наляж
      на свої міцні незламні весла.

      Десь отам - незнані береги,
      бігає піском пустунчик Тесла.
      ...ухиляйся... іскри від дуги...

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    211. Вересневий блюз


      Просить - українською - дядечко на милицях.
      Продавчиня "грівночку" вимагає... шок.
      Муза покавує... на кленочка хилиться...
      За кутом прислужник артистичний змок.

      Медитую...
      Вересень...
      Зайві ці негації.
      У посудній лавочці бабряться слони.
      На грошове дерево падає акація.
      Перегруз ефіру... ближнім не дзвони.

      А прєдєл мєчтаній - житній хліб і шкварочки...
      Чорнобривці-бархатки рве Злоба-кума.
      На ридванах окрики "виберем Одарочку!".
      Клешнями поклацує голубий омар.

      Конопатить плотика Оптимізм... притримує...
      Підійду - три кладочки, прадідний місток.
      Мандрувати баглося...
      І маршрут, і рими є...
      і шнури бікфордівські - від блідих шісток.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    212. Дюни
      1

      ...учора похвалила щира пані:
      "Яка туніка дивна! Ви - краса..."...
      Умовкли Костянтин, Васілій, Ваня.
      Кружляє-наближається оса...

      Авжеж, пахуча... екзотичні квіти.
      Стрімливо йду, простибі - кидь та кидь.
      Несуть мені браслетки Зіта й Гіта.
      Струмує зеленаво-синя нить...

      2

      А пензлі сиві десь малюють юнок,
      натурниці в тату біжать на клич.
      Ввійшла у заповідну зону... дюни.
      О, скільки тут привабливих облич...

      Обсидіан, перлини, діаманти...
      Бусолі виграють. Слони гуп-гуп...
      Перекантуюся. Читаю Канта.
      Дієта морквяна: салатик, суп.

      3

      Сідамо допиваю... м'ятна тиша.
      По гілці виноградній - скорпіон...
      А море - за шлагбаумом... колише
      чужі човни, ліхтариків неон.

      ....

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    213. Мотив

      Не бояться душі перельотів,
      я збігаю з трапа - ні-ні-ні.
      З острахом дивлюся тут на готів,
      прошака в осінньому багні.

      Відшукала башту, де тихенько,
      зачинила вікна від грози.
      Потяги відмінено... до неньки
      їду "блаблакаром". Підвези...

      А повз - мене кенгуру та кози.
      Це уява, не хвороба-ґандж.
      Бабця-самота штовхає возик.
      Обираю рисачка, плюмаж.

      - Відірвалась від реалій, феє... -
      прокричав грачисько навісний.
      Розливає Попелюшка "фейрі".
      Забувай про мальви до весни.

      На Мальдівах - образи-потоки...
      Описати б коло і віраж.
      Розвалили маслобійню в строки.
      Туго йдуть верблюди, вушка змаж...

      "Голосуй, намрій нових-порядних!" -
      Галасують найняті роти.
      Виплітаю сюр - казкові рядна...
      Є потреба гостра... і мотив.

      Голуб миру обживає кліті.
      Дід Арес посмоктує кальян.
      Махаоном пролетіло літо...
      ...червоніє гречечки сап'ян.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    214. Котяча тема


      Кавуновий котик.
      Смуги - диво з див...
      Угрузає дротик.
      Сумнів зародив.
      Бо усі поземно...
      Він злетів у даль.
      Над селом Куземин
      срібна вертикаль.

      Зорецвіт - на блюдо.
      Тиш... баштани... ніч.
      Засинають люди
      в сітях протиріч.

      Капловухий песик
      книгу розгорнув.
      Пропливав Телесик...
      Жабка на кону.

      Хилитає ряску
      гілочка верби.
      Вечорова казка
      ллється з-під габи.

      2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    215. Щасливість
      1

      Малюй не тату - щасливість.
      Хай вірять у барви ті...
      дрібненькі сливки в жаливі,
      три пави на конфеті.

      Не треба запевнень, доста...
      Є казка, місцинка, трон.
      Карету о двадцять шостій
      оббризкає з Гангу слон.

      Вертляві пажі, паяци.
      Лелітки... трава... салют.
      Танечниці... регіт грацій...
      Всі кладки-мости палю.

      Лишаю міцну орелю.
      Її відбирати зась.
      Орієнтирчики - гелем -
      обводить хитрун-карась.

      2

      Не вірю. Бо знаю більше,
      змету із ферзя жуків.
      Поезій тьма-тьменна в ніші...
      Хлібини-слова - пахкі.

      2018





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    216. Сінема. Осінь

      На клечанні висхлому - дині.
      Колода зуміла пливти.
      Щетинку відрощують свині,
      збиваються гуси в кути.

      Доліплюють вежі безрукі,
      лягають боліди у твань.
      Ляльок голубаві перуки
      тасує меткий черевань.

      Яскріє шампанське. Облесно.
      Струмує кальяновий дим.
      В конвульсіях - слинявий месник,
      таз бачився мідним, гнідим.

      Експресії-змови. Хвоїсто.
      Щось білка длубає-гризе.
      Повсюд - сінема... Й ніде сісти,
      скришити синичкам безе.

      На дні портмоне - карамельно,
      липневі світлини, листи.
      Мельком друг морелькою стрельне,
      Потрібна для донорства ти.

      Торгує чинами і фахом
      тупенький пеньок Насреддін.
      Мігрують обшмульгані лахи.
      Гримкоче - покайтеся! - дзвін.

      Пасльоном зарослі яруги.
      О, скільки за Пслом перспектив...
      Складаю нажите - удруге.
      Сідаю мачечок товкти.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    217. Як тебе звати...
      1

      Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
      Погляди зваби - між ребер баранячих.
      Глипає - сукню оцінює осінь:
      "...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".

      2

      Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.
      Пахне вологою. Випари хвої.
      Марити Греєм, пливти за вітрильником?
      Час хилитає пурпурні сувої.

      Мушлями виклади раму Івасику.
      Скільки ж багатства у будній верейці...
      Мудрість-акула наїлась карасиком.
      Жінка-алхімік, пакетики спецій.

      3

      Знову штормило - і багнеться тиші.
      Музи... нудисти...
      Стрибки із трампліна...
      Золотоноші фіранки колишуть.
      Гумор стікає з пера Насреддіна.

      Віз варяниць. Насічеш таз капусти.
      Схопиш безе, не допивши узвару...
      Ринок буття за п'ятак не відпустить!
      Носиш клепсидру і хрестик - на пару.
      ..........
      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    218. І точка


      1

      Він дарував мені грибочки,
      в осоті-липні розшукав.
      Ми роздружилися - і точка.
      Я не пішла стріляти ґав,
      голодна - не убила вовка.
      Я ж - пацифістка... мегаґандж...
      Остап устрелив зайця ловко,
      співала нам всю ніч Соланж...

      2

      Хропів на пледі друг лукавий,
      тхори конали - від гриба.
      Кричав у лісі пугач: "...аве... ".
      Була та приязнь... ой... слаба.

      А що тепер? Свобода-воля.
      Кришу на лечо марноту.
      Нехай втіша Остапа Оля.
      Ковтнув бджолівну на льоту.

      Мовчить. Не просить антидота.
      Лиш зазирає в каламар.
      Мережить двадцять шосту оду -
      Принцесочці смугастих мар.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    219. А літер доста...

      1

      Наснився лан... свинцева хата...
      Іду... твереза голова...
      Гомінка лине ось черчата:
      "...терпи... вихаркуй праслова...".

      І лупить жевжик музу яро,
      складає віршики у міх.
      А комарва снує над яром.
      Ну, хто б ту музу поберіг...

      Потицяв спереду і збоку...
      Всі пози випробував... Дощ...
      Я підійшла: синець під оком.
      Втішаю музу... Стежка прощ...

      Стираю слиз, реп'ях - медаллю...
      На вітті петлі... батоги...
      А муза дивиться мигдально.
      Услід нам - гетьте! ...гигиги...

      2

      Мистецький світ... яруги-ніші.
      О, скільки хмар над ним спливло...
      Я роззираюся - ще піша...
      Для когось - відьма, НЛО...

      Яка ж від сяйва небезпека?
      Траву прим'ято... Єва... гад...
      Несе маляточок лелека
      В обітований райський сад.

      3

      Сприйми добу. Люби не мляво.
      Пиши про війни, карасі...
      Шедевр ховає за халяву
      невдатний мачо. Плач... не сій...

      А літер доста... Всюди музи.
      Голодна? Ось шашлик із жаб.
      Ой, відхиляйся - аркебузи...
      Поклич на чай... стели єдваб.

      ..........2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    220. Кожному - своє

      1

      Музам - обітниці, туш, компліменти.
      Соколам - небо живильне, високе.
      Стягнеш докупи крихти, фрагменти.
      Кожний ексцес називаєш уроком.

      Хмари завихрені. Звиви робусти.
      Броколі ріжуть на двох...
      Барикади.
      Нежить-ангіна, ляк златоуста,
      Що колобродив у рунному стаді.

      Свиням не треба перлистих сентенцій.
      Дам кавуна, докочу огірочок.
      Конгломерати чортів, екселенцій.
      Битий сірко випозичує очі.

      Хоче людва вседержителя, віршів.
      Ще до зими далеченько, є нори.
      Дід-Морозенко так схожий на Ніцше.
      Бавиться голкою вишите горе.

      Мойрам не треба ні п`єс, ні сатири.
      Досить їм прядки, зеленого шуму.
      Хоче ворона за каркання сиру.
      Молох війни жне-приплямкує: "...нумо...".

      2
      ...будьмо як діти. Чекаймо на зайця.
      Сосни вцяткуємо фантами всоте.
      Мариться-сниться звитяжна співпраця:
      Сіно складати... рівняти голготи.

      2016

      Давати кожному своє – це означає: бажати справедливості і досягати хаосу.
      Фрідріх Ніцше



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    221. Всі слова - на вітер...
      1

      Мідна маска лицеміра,
      цяточки на носі.
      Я - жар-птиця - нині "сіра".
      Йде, будяччя косить...

      Рве петрові батіжечки,
      на повійку гляне...
      Покотилася у гречку
      торба полотняна.

      Наскиртує, сяде збоку,
      ріже диню... Сумно.
      Епігонив... от морока...
      Повні шерсті гумна.

      Облітала із пегаса,
      гнав його скажено.
      Гримкотів у тулумбаси,
      напинались вени...

      2

      Не жалію. Пропускаю.
      Всі слова на вітер.
      Щит Евфорба - Менелаю...
      А Єлені - квіти.

      ........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    222. Душа - в чеканні
      1

      Щаслива жінка, не красуня -
      а розпромінене лице.
      На тин схилилась бабця Дуня:
      "Куценька сукня... Де кільце?
      Де ухажор - отой заїжджий?
      Марнієш, сливко у соку..."...
      А обіцяв торік на Фіджі,
      зривав жоржини на скаку.

      2

      Жовтіє рай із кукурудзи.
      Шипшинку Єва рве на чай...
      Душа - в чеканні! Що їй глузи?
      Він шле щедротно "вибачай..."...

      Село. Хатина. Стеля, столик...
      Відбудувати б... жити тут!
      Штампує десь деталі Толик.
      Пахтять цигарка і мазут.

      3

      Скрегочуть коники... бджолино.
      Ряденця випрані. Четвер.
      Хлібинку випече - й полине...
      за блюдця вибалків, озер.



      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    223. Погідно
      1

      Лубочно малює каскади асан,
      описує жіночки охи та ахи.
      Лиш літери-букви... Шукаю екран.
      Жаліти чи заздрити? От бідолаха...

      Запевнює: "Я - ого-го!.. Йду в піке..."...
      Пахтіє цибулею, салом - від вірша.
      Поставлю між нами гінкий турнікет,
      без автора штибу такого - не гірше.

      2

      Три музи, три стежки... Три віяла. Сон.
      Словесні скарби шерехтіють, погідно.
      Наснився красивий смаглявець Ясон.
      І берег дивочний, напевно, Колхіди...

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    224. Хараман

      1

      Муза - це не муха...
      Діва-хараман...
      Вловлене щодуху
      гамкне пелікан.

      Зеленіє ряска,
      густо верболіз.
      А мені три маски
      Карабас приніс.

      - Одягай... зумієш...
      Ниточки - до рук.
      Плаче Єремія...
      Час війни, розлук.

      Похвальбою дише
      схиблений сусід...
      І обійми ширші,
      оси між борід...

      Жевжик атакує:
      віршував для товп!
      Гепнув дуба буєм -
      завалився стовп...

      2

      Пошуканка стилю,
      перли... шрот... вода...
      Аркуші - на хвилю...
      Зловить Даліда...

      А чиїсь - дідисько,
      та й підпалить хмиз.
      Йдеш у люди... слизько.
      Обіцявся приз.

      Бійка за корони,
      пліточки, вінці...
      Мури оборонні.
      Блискавки - в руці.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    225. Осінь

      Вічний Мелькіадес ходить між дворами,
      пропонує сито у зірках для мами,
      татові - кресало, гребінець - бабусі.
      Я б аж два купила... та сичали гуси.

      Виміняла деко на пиріг вишневий.
      Дав ще й теплу кофту...
      Ой бабусю, де ви?

      Візерунки ловкі, барва черепаша.
      Циган посміхався, виїв миску каші.
      Не дурив... божився. Руки у корості.
      Осінь... сни мигдальні...
      ...і щоночі гості.

      Родаки, предтечі... Не шумлять уранці.
      Розтають безслідно, промінь - по фіранці.
      Тиш. Із пригощанням жодної мороки.
      Соломинку візьмуть... не маліє соку...

      Яблучка лишаю на вікні, де квіти.
      ...кофту - для бабусі - розплітає вітер...

      Тільки в кукурудзи не сивіють коси.
      Хитрий Мелькіадес позолоту носить.
      Павутиння - даром, лиш дублон - фізаліс.
      Всі облуди світу має в арсеналі.
      Хто б йому не вірив? Маже рани медом.
      Чарівні сандалі... ґудзики з Толедо...

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    226. Пригода

      1

      Прощавай, кукурудзяне поле!
      Я лишився в столиці на ніч.
      Хай дружина квітник наш дополе.
      Фітнесую на мавці між свіч.

      Вихиляюся так енергійно,
      що провалено синій диван...
      Зачекають корівонька дійна,
      карасі, словолюбний кумпан.

      Понаписую віршів... Пригода!
      Сім епітетів, п'ять дієслів.
      Забуваю про битви, народи...
      Бути вірним до скону хотів.

      2

      Мавка? відьма? Не знаю достоту.
      Ніс гостренький, на скрині павук...
      А в селі ж - незміримо роботи.
      Сіяв спори... планую бамбук...

      От і все. Обійми - і не дякуй.
      Леле...
      Сон це...
      Серпнева мара.
      Пада з груші дірява підсака.
      - Здрастуй, діду!.. - лящить дітвора.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    227. Двоє... або пожежа у крові



      Дві комети: Нурієв і Брун,
      дикий норов і холодність датська.
      Розглядаю дванадцять парсун.
      А пліток незміримо-багацько.

      Поспліталися руки, зело...
      Лет партнерів на світло, на ложе...
      Доля іншого - дивне кубло.
      Бути геєм - природно? не гоже?

      Не беруся повчати, о ні...
      Хоч на осуд помірний ще ласа.
      Мельпомена гартує в огні.
      В'яже шлюбні вузли Аргімпаса.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    228. Тут



      Бігає Артьомка, син Нікіти,
      лементить російською...
      Агов!
      Діти - не бур'ян: дерева... квіти.
      То за що на Сході ллється кров?

      Верть мене запевнить, що паради -
      це країни міць і плани на...
      Українці прислужитись раді,
      із болота потягти й слона.

      Та застряг навік товстезний хобот,
      троакаром тицяли - не здох.
      Тут і сміх, і матюки, і хохот.
      Кида соплі на терниння Ох.

      Я охайна, тож мовчу... окремо...
      Блискітками повняться тази.
      Оберем халепу-теорему...
      Лахмітин, Європо, ще вези!

      Наші юнки гарні - в татужі.
      Парубки міцні - роботу дай!
      Чую, як скриплять модерні мажі.
      Відчини всі брами в жовтий рай!

      Ми чекали рому чи текіли.
      Нас у юрми скликали... Війна.
      Доля нерозважлива, сп'яніла
      Сім скрижалей тягне до млина...

      ........
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    229. Про дрібне

      Привезли квасолю бабці лисуватій,
      миску підставляють: лущ, співай, живи!
      А у неї докір - ластів'ям на ваті...
      І бредуть жаління з хмелю, кропиви.

      Ходить біла кицька... випросила моні.
      Опадають груші, гепають на дах.
      Муж присів на лаву, пундики солоні.
      Руки в потойбічних липових медах.

      Торохтить квасоля...
      "Як ти?" - йде сусідка.
      Для поштарки хвіртку відчинив онук.
      Насуває хмара, блискавиці зрідка...
      Бабця одягає третю із перук.

      Сокотять рудаві безпородні кури.
      Ой, дрібна квасоля. Голубі дими.
      Вітерець гортає крила-партитури.
      Бабця із ціпочком плине до куми...

      А в тієї бульби крупні - цинамонні,
      чистяться поденно морква та буряк.
      Черга довжелезна. Цербер на осонні.
      Щедро годували - роздобрів, обм'як.

      У кишені докір охолов, не дише.
      Бабця шепче "пізно", шерех підошов...
      Кицька вирлоока відпускає мишу.
      Дірочки від бубликів нижуться на шовк.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    230. Але...


      1

      Хорошою бути - мовчати повсюд:
      у черзі, де кпини і рейвах,
      отам, де готують теракт і салют...
      У янгола вдягнено дева.

      Пролізли у шпари віскрявий, лихий,
      згубили і совість, і віру.
      А Правда конає під "сука" й "бухи...".
      Георгій простромлює звіра...

      2

      Підстав білу тацю - смолою заллє
      кумпан, що волав "ти найкраща!!!".
      Спускайся у натовп - сіяти... але...
      не щастя - терниння обрящеш.

      Внизу галушки, а цяцянки - вгорі.
      Підходиш... тримаєш за нитку.
      Зурочує відьма малечу, корів...
      І повниться кров'ю калитка.

      3

      З мовчання народиться вірш і есе.
      Злинає серпневе сопрано...
      І лиш Прозерпіна фіалку несе,
      Кладе подорожник на рану.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    231. Малюнок білим олівцем
      1

      Йде Пилип із конопель:
      "Я навчу, як жити.
      Зранку вариш чорний ель...
      гичку до корита...
      крутиш сотню голубців...
      смажиш сало-яйця...".
      Контроверза - у руці.
      Шлю аж до китайців!

      2

      Та Пилип ізнов гуде -
      вкрав у відьми ступу.
      Кошеня приніс руде,
      вкручує шурупи.

      "Хатку треба... я добряк...
      хай тваринці м'яко!".
      Не позбудешся ніяк
      хитрого друзяки.

      Все він знає... всюди був:
      у Пристромах, Делі...
      Ліквідує ґрунтозсув
      і провалить стелю,

      залатає, що порвав,
      і настрочить вірша,
      розлякає сотню ґав.
      Пише слабше-гірше.

      А запевнить: "Я - леткий,
      бачиш, з Богом поряд!".
      Мацав дупки та литки,
      ген лящить "ой, сорі!!!"...

      3

      Прототипів не шукай.
      Уникай Пилипа.
      Не шумить без доки гай,
      гаснуть смолоскипи.

      Він роздмухає в лице
      попіл, сажу, пудру.
      Тицьну - огріх! - олівцем.
      Втік за Брахмапутру.

      Шле ізвідти каравай,
      три рецепти, пряжку.
      Знову радить: "...завдавай!".
      З ним дружити тяжко.

      Цілував і гомонів,
      квіточки - щоденно.
      Відійду аж до млинів.
      Для Пилипа - енна...


      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    232. Буденне


      1

      Мирослава під чорним кедром
      зранку мріє: піти б за Педро...
      А увечері - автотраса...
      Секс за гроші, слизька оаза...

      Від села до містечка - триста...
      Бабці купить халат, намисто
      Набрехала матусі всоте:
      ненормована є робота.

      Ластовиннячко не завада.
      Кирпоноса худа наяда...
      Татуаж - саламандра синя.
      Нагодовані кріль і свині.

      Парубійко сусідський хоче,
      залатав за цілунок ночви,
      та й повіявся за повітку -
      обіцяла задарма Вітка...

      - Це гормони... - зітхає батько, -
      уявляю персисту Надьку,
      а законна - зів'яла ружа,
      та й кум Гена в утіхах дужий.

      2

      Все - як завше: сівба, толоки,
      транспортують моралі... блоки...
      Сором тлумиться, всюд розпуста.
      Плине ложе пусте - Прокруста...

      Відвойовують зали, храми.
      Міріам подає програми.
      Руки тягне хмільне, ледаче.
      Мирослава під Куртом плаче...

      3

      У ярок налетіли гуси.
      Щось палили - папірус... вуса...
      Лементують, щипають гичку.
      Дві пожежі... брудна водичка...

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    233. Килимками...


      Килимками календула чи нагідки - як для кого...
      Абрикос наш понівечив дядько - зальотний прогрес.
      Визирають пажі, фланірують дофіни з-за рогу,
      кучеряві перуки запилені... рій танцівниць, поетес ...

      Вигопцьовує фертик, бо має свистульку з Опішні.
      Докачають меди, привезли секондхенд у міста.
      Огудиння сплелося, врожайно, по зливах - розкішно.
      А наука - ділити земелечку - ох, непроста...

      Привітай реформати, працюй аж до сьомого поту.
      З-за бугра однокласники шлють онучатам жалі.
      Розмоталися бухти незримого давнього дроту.
      І наливки сливові течуть із прабабних сулій...

      Падекатри граків... падеспані синиць... пишнотрав'я.
      Матіоли запахли. Не сниться - зчужів Яготин.
      Чорновусий Вітрисько сміється: "... та грав я..."...
      Розсипає цяцянки на тло золотих павутин...

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    234. Видива Попелюшки
      1

      Сироп словесний злизуй, не минай,
      хвали котів, погладь безкрилі плечі.
      Запевнить автор: "Вір - я Менелай!".
      За мить - Єлена... і розбитий глечик.

      Метаморфози, риби на стежі.
      Відходиш вбік - лящить: "Куди поділась?".
      У молоці пташиному ножі.
      Грам солідолу втер... і зблякла віла.

      2

      Дараби, хащі, лілії, дурман...
      Согдійці, українці варять зупу.
      Призборюю розкльований волан.
      Ховаю сукню в сизу шкаралупу.

      Чавунчики та слоїки чужі.
      Брунатний коник ласує осотом.
      Лускаті обладуночки в іржі.
      Золу просію на шарлат усоте.

      3

      Кудись веде запір'єна тропа.
      Зозуленя розхитує гніздечко...
      І знов пожежа - від мого снопа.
      Агов! - кричу... колодязь недалечко.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    235. Портретне
      1

      Конгломерат - в одній особі:
      десятки рис. Хапай! бери!
      Покритикуй - волає "пробі!".
      Підлестиш - втягує до гри.

      Лиш підійди - ударить м'ячик,
      бабахне діжка... неспроста.
      Він захищає злих, ледачих...
      і друзів список вже до ста...

      Підносить воду, смисли, соду.
      Малює бганку і брову.
      Актор, танечник, тлін - зісподу.
      Як підписати мирову?

      2

      ...а я окремішня, бо щира.
      Ліловий острів між боліт.
      Гармидер-рейвах ... пік сатири.
      О де мій жвавий часоліт?

      Де ж ті парцели нелукавих,
      незрадна дружба - джерело...
      Усе для користі, забави,
      дракон у рань черкнув крилом.

      3

      Мовчу... в театрі остобридло.
      Пронумеровані гачки.
      Вдає царка безроге бидло.
      "Чужа ти... " - чмишуть їжачки.

      За цвіркунами ніц не чути.
      В росі ословлені дива.
      А ось і жовтий парашутик...
      і... шовк зірчастий накрива...

      2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    236. Як тебе звати...

      1

      Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
      Погляди зваби - між ребер баранячих.
      Глипає - сукню оцінює осінь:
      "...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".

      2

      Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.
      Пахне вологою. Випари хвої.
      Марити Греєм, пливти за вітрильником?
      Час хилитає пурпурні сувої.

      Мушлями виклади раму Івасику.
      Скільки ж багатства у будній верейці...
      Мудрість-акула наїлась карасиком.
      Жінка-алхімік, пакетики спецій.

      3

      Знову штормило - і багнеться тиші.
      Музи... нудисти...
      Стрибки із трампліна...
      Золотоноші фіранки колишуть.
      Гумор стікає з пера Насреддіна.

      Віз варяниць. Насічеш таз капусти.
      Схопиш безе, не допивши узвару...
      Ринок буття за п'ятак не відпустить!
      Носиш клепсидру і хрестик - на пару.


      ..........
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    237. Світу - мир!
      1

      Хочу миру - не війнушки.
      Затихають крупорушки,
      вимирають села дальні,
      йде людва у сповідальні...

      Павучок чатує муху.
      Пиво витіснить сивуху.
      Шоко-лад тягучий в чані.
      Чи для щастя треба мані?
      Вчать дитя облесні доки.
      Дме на шторку лежебока:
      там чудова панорама.
      Сподівання - на Абрама,
      на пузатого Оверка...
      Всі мачини - до цеберка,
      всіх полеглих - у герої.
      Розгребем завали Трої.

      Три перлинки, діаманти...
      Будять кумові куранти,
      із Китаю плине гречка...
      Пік міграції... вервечки...

      2

      Вийдеш зранку - плесо чисте.
      Коні, бричка... бандуристи...
      Дідо мій в сорочці білій
      шпацирує щонеділі,
      в очі дивиться терново,
      таїна - шумка розмова...

      3

      Даленію... мовкну... злива.
      Тятива моя журлива,
      стріли - високо у хмари...
      ...чвари... регули... базари...

      Бездоріжжя зебри мітять.
      Непогодженість у світі.
      До гармонії далеко.
      Крук докльовує лелеку,
      мова нишкне, кровоточить.
      Ген яскріють вовчі очі.
      В зайця бубличка віднято...
      .............................
      Світу - мир! - шепчу завзято.

      2018




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    238. Ми -Україна
      1

      Я розглядаю сукню "Манола"...
      Муза у дощ розманіжена, гола.
      Котики ліверку нюхали, вмовкли.
      В дах угрузають "гостинці" Дамокла.

      Пишеться-вариться...
      Де ж те епічне?
      Ми - це Європа: Безлюдівка, Ічня...

      Покотом люди в Гребінці на лавах.
      Всіх облітає добранічна пава...

      Мрійте, безхатьки, про пундики, ниву,
      Благословляйте еліту щасливу.
      Що вам судилося - спийте із кварти.
      Не гонобили слабеньких у Спарті!

      Діти у Чехію, внуки в Торонто...
      Бляхою гримає батечко Гонта...

      2

      Ні, це гроза, мій наляканий пташе.
      Любо і хороше. Ділиться наше.
      Треба покращення злісне терпіти.
      Грають по-крупному космополіти.
      Брили - угору, а крем'яшки долі...
      Є ще окрайчик і дрібочка солі.

      У вишиванках лисички і зрадці.
      Голови, руки... (чиї то?) на таці...
      Ні, про війну тут писати не гоже.
      Рік урожайний. Кривавіють рожі.

      Збоченці хочуть пошани, чорт - меси...
      Ми - Україна. Де власні колеса?!

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    239. Ілюзіон

      ...а щастя - відсутність горя.
      Біжи... виринай на біс.
      Життя і пере, і поре,
      міняє фасон куліс.

      Жадаєш світопорядку.
      Знов чубляться злі брати,
      дружбанчик центрує грядку,
      із "ви" перейшов на "ти".

      У дзбані нектар і муха,
      намріялась чистота.
      ну звісно ж, ти - вередуха,
      для Дон Кіхота не та.

      Йому б сільську Дульсінею,
      щоб фалди масненькі, сміх.
      А Санчо бреде стернею,
      заплутав рядки, батіг...

      Не раз і не сім пробачать
      шампанське розлите й шал...
      Підкинеш ліловий м'ячик -
      закотиться до ковша.

      Насниться школярик Гена,
      записка... ілюзіон...
      Ява чудова, скажена.
      Здорожчав цупкий жетон.

      Все витримай, занотовуй.
      Стирай нецікаве, зле.
      Наліпиш марку поштову...
      ...отримає лист Рабле.

      2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    240. Зорі...ожина...опіки...
      1

      Вирізьбиш десь на камені
      (кайла пливуть - бери)
      всі наративи мамині...
      правила анти-гри...

      Є ще сестри квадратики:
      пильно заповни їх,
      щоб від Пристром до Аттики
      чувся Цирцеї сміх.

      2

      Нижеш добро на березі,
      вузлики в'яже Зло.
      У листопаді... березні
      зблисне (Харон...) весло.

      Бабця лишила палиці.
      Згадуй шпички, пісні...
      Рідний палацик валиться.
      Давній Рим - у вогні...

      Барвні папуги... тропіки...
      Шлюз відкоркуй - там вись.
      Зорі... ожина... опіки -
      Ра штурхонув: "Будись!".
      .........


      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    241. Сій-не сій...
      1

      Жінки в перуках. Липень. Спітнілі дідугани...
      Сиджу на лаві скраю, а музика гримить.
      І настрій - помаранч, розсіялись догани.
      Кумарить пса рудого, дзуміє кожна мить...

      Десь рими у траві, наквецяє хтось оду.
      А пари кружеляють... Піти й мені б у круг!
      У Ворсклі (сій-не сій...) не напитала броду,
      розкрив обійми вдруге мій віртуальний друг.

      І я красива ще... і вік мій не причина,
      щоб нишкнути в затінні, шукати цвіркуна.
      "Не спотикайся!" - в путь благословляю сина.
      Омани многоликі й ковтьоби оминай...

      2

      Встаю... Нехай сіда охоча до фокстроту,
      чекає кавалера... Іду в зелену тінь.
      І барвиться спіраль буття коловороту,
      зринають споминання, складуються в куті.

      Отак собі ішла, побачила, почула...
      Ця ностальгія жухла - пожива для єства.
      А муза мастить лик олією пачулі,
      і ділить щирі захвати ножем на сім... на два...

      3

      Не вірю, що чужа оцим хорошим людям,
      змітаю павутиння зневіри, сумоти...
      Звичайно, я злечу, на висоті побуду.
      Оближуть - дай нам ласощів! - породисті коти.


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    242. Чужа

      Даруй не дошкульність, а лілії,
      і мовкни, гортай сторінки.
      В еклогах - мудроти Вергілія,
      і зась шварготіти ніким.

      Крячок уявив себе соколом,
      римує для жаб і вужа.
      Пегасся дрібненько процокало...
      Не страшно, що лисці чужа.

      Була блискавицею, ладою...
      А нині - жар-птиця між плес.
      Обклався листками - і згадуєш
      дверцята в країну чудес.

      Проткнув, цяткував, мазав трішечки.
      У дьогті дві ложки і сіть.
      Лоскочеш під сливкою кішечку -
      павук, що боявся згоріть.

      А я не блідава... збурунена.
      Сяйна полонянка грози.
      Поезії - променем... лунами.
      Чоло у лелітках роси.

      2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    243. Не сама
      1

      Жінка-відьма, звабна краля.
      Лет від льохи до рояля,
      від макітри до дійниці.
      Судять бабці, молодиці.

      Відняла в сусідки мужа,
      залицяльників подужав,
      у Сірка позичив око,
      у садку гамак широкий...

      2

      Чеше коси... блись намисто...
      Жінка-свято, стеля чиста.
      Шиби - скотчем, биті всьоме...
      Що несеш, десятий гноме?

      Труйне яблуко зелене...
      Кіт вистрибує шалено.
      Чорні лапи, морда біла.
      Жінка щастячка хотіла.
      Завдала на чіабату...
      Кізку гладить кострубату.

      Підв'язала помідори...
      Саж... рівнина. Де ж ті гори?
      Обіцяв у Емірати.
      Ступу видовбав - і спати.

      На тинку прабабний килим.
      Не сама в обійсті - з милим!
      Паничі розквітли, флокси...
      Вірші-сфінкси... парадокси...

      Гойдаша, липнева жінко...
      Майталай подолком дзвінко.
      На мітлі метелик, листя.
      Хто та жінка - Єва... Христя...

      ........
      2018




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    244. Терпко


      Нема корони - то чужу хапай!
      Друзяки сіли... закурили. Вечір.
      "...та запхнемо ту кралечку в сарай...
      скажу, що рвала крилечка лелечі...
      а ти додай, що смикала за хвіст,
      пегаса обливала формідроном..."...

      Ще не було, щоб півень переріс
      жар-птицю гойну, запустивши дрона.

      У кожній дружбі є терпка межа.
      І зась погроззям знаджувати іскру.
      Охочий вчитись... плюнув - зневажа.
      Не стане вуж поезії магістром.

      Чи є корона? Ореол думок.
      Наснажує буттєва ойкумена.
      Сліпучий шлейф (летіла в дощ) намок.
      Сухе перо у заздрого Семена.

      ......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    245. Ар-деко
      1

      Натуральний опал? імітація.
      В колі - пеппі, паяци та грації.
      Розмаїття панчох... теореми.
      Сік томатний, безокі тотеми.

      2

      Ось на площі коріння смолисте,
      відкривають сезон гітаристи.
      Бігла радість... на білому впала.
      Послідовних тотожностей мало.

      3

      Відхиляюсь від юдської норми.
      Алгоритми хитають платформи.
      Сняться пляжі, дахи...
      Касабланка.
      ...муж нагадує... тицяє бланки.

      4

      Ця липкуча, нудна прозаїчність...
      Мій симпатик застряг, їде з Ічні.
      Є акваріум, шторм десять балів.
      Я - жар-птиця в буття карнавалі.





      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    246. Бриніла музика в саду...
      Озвучена поезія, переклад із Анни Ахматової




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    247. Слугуй красі

      Пора цвітіння днина... двадцять сім,
      а далі - зів'ядання, биті дзбани.
      Мильнянка піднімається в росі,
      У Польщу їдуть гані, роксолани...

      Лузається совковий наратив,
      околиці просякли чорним репом.
      Дубасяться і найманці, й брати.
      З вагонів не вугіллячко - халепи...

      Усяк фарбує ідола свого.
      Минай товпу, розкришуй моноліти.
      А що в кінці блукань - пітьма... вогонь -
      звангує табуйований політик.

      Переживеш руйнацію-війну,
      насняться Симеїз, міфічна Троя.
      Пейсатий Хай відкриє там чайну,
      де відмивалася криваво зброя.

      Не порпайся у мотлоху, а сій.
      В гербарії під ниткою - минуле.
      Спогадками живи, слугуй красі...
      На белебні - драчі, в затишші - вулик.


      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    248. Хто тут - за мною...
      1

      Вчуся - й чутки сортувати, і речі,
      піцу пекти, красивішу за римську.
      Кине хустинку Ерато на плечі -
      щоби подобалась мужу, вітриську.

      Переливаються соки, опали...
      Досить оправи шукати для віршів.
      Смикали шлейфа, гриміли-ступали
      друзі-паяци, ні кращі, ні гірші.

      Справжність лелію, оліями - руки...
      До ювілею осилю потроху
      хитру науку довір'я, розлуки,
      мо', збайдужію до юрм скоморохів.

      Звісно, левиця - трампліни окремо.
      Зась у гурточки до вепра чи лиса.
      Клімат хороший для страусів ему,
      димом овіяних лип і нарцисів.

      2

      Треба любити, бо щастя минуче.
      Облаштувати б і лігво, і нивку.
      Хто б тут за мною щиресенько скучив -
      та із шовковиці вислав наливки...

      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    249. Морське


      1

      Риба-клоун - край анемони.
      Так і ти біля мене - друг...
      Дно поділене на райони.
      Оре нивку небесний плуг.

      Симбіоз: і вільготно, й тісно.
      Щось та зловиш, за рифом "клац...".
      Де ж твоя гармонійна пісня,
      понадводний міцний палац?

      2

      Я звикаю до німотиння.
      Неотруйна, слова живі.
      Ось упала іржава скриня.
      ...і луна - по морській траві...
      ........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    250. Шале

      Приклади гінким подорожником,
      шепочи: "Не для всіх... о ні"...
      Тектонічними, надтривожними
      проростають рядки в мені.

      Ти - то птах з-понад Псла, то ящірка.
      Рань циноброва... явори...
      Як же сіро поміж путящими
      на десятій аренці Гри!

      Попід куполом - гам, ліхтарики,
      не знайти ні крила, ні мір.
      Це Опішня, Стамбул... чи Африка?
      Рій метеликів... медозбір.

      Давні лялечки закосичені.
      Кукурудза чиясь "шелесь..."...
      Чорну кішку в шатро покличемо -
      І освітимо рай-шале.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    251. Везуть дари

      Жертовна зона розрослась...
      Тебе спонукують до вчинку.
      Вовки - між тлустих вань та ась -
      деруть сім шкур... одну овчинку.

      За що загинули оті,
      що мали б чистити картоплю -
      десь у солдатському куті
      під "Древа" спів чи "Тіка" воплі...

      Хтось навальсує на мільйон,
      збере на армію чи віллу.
      Кума пече "наполеон"
      і шле привіти Радзивіллу...

      Оце й усе, що я скажу
      у непростий період гарту.
      Стрибає з яйцями Жу-жу,
      Клим уявив, що на Монмартрі...

      До толерантності рости?
      Нема такої зони росту.
      ...ой, розхиталися мости...
      Везуть дари - олжу... коросту.
      .......
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    252. Естамп
      1

      Чистиш рибу зраночку -
      сім котів...
      Ліпиш забаганочку -
      син хотів...

      А на завтра толоки,
      мармелад...
      Снива, мрії - волоком.
      В хатці лад.

      Епатажна лексика...
      Муза - ниць...
      Вдовольняй телесиків,
      гурт відьмиць.

      - Стій, тобі пороблено,
      це пристріт... -
      лементують гобліни,
      йдуть убрід...

      2

      Тулумбаси... Вищаю!
      Стріли - повз...
      Виграє на свищику
      Дід Мороз...

      .......
      2018




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    253. Змітаю попіл...
      1

      Словесну воду перекрито.
      Стікає сива гіркота...
      Я клала перли до корита.
      А вранці присуд: "Ти - не та...
      Нам треба іншої, рудої.
      Таку приводив дідо Ох"...
      А я летіла... аж із Трої -
      і гарувала за шістьох.

      Розмалювала призьбу, ляду...
      Ось ретируюся - чужа.
      Бреде товпа із зоосаду.
      Шукає солі... чи коржа...

      Співає тужно-рідно "Древо".
      На борт запрошує Борвій.
      Змітаю попіл... королева...
      І знов - у точці вогневій.

      2

      Це справжні ліки - не плацебо.
      Спурт... екстрасистола... жива!
      Червона піна... жовте небо...
      Вік засівала... От - жнива.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    254. А я інакша...


      1

      Її мужчинка - явно не Делон.
      Чуприни залишки, побабчене обличчя.
      Але ж від нього сукня і кулон.
      Дівчатко скаче...
      Коситься гінка травиця.

      2

      А я інакша... От мені б краси -
      летіла б за млини, байрак, автівку, віллу!
      Моя натхненнице, Діаночко, носи
      на стрілах клаптики накреслення Сивіли.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    255. Про чуже


      Кинута дружина заколише кицю...
      Муж пішов до юнки - це наснажно й ницо.
      На серванті фото: ще у парі... море...
      Біс гріхи у пеклі зважить-проговорить.

      Ритвини кохання. Сливи піднебесні.
      Шепче сива жінка: "...вибачу... воскресни!".
      Осудили люди, кажуть - винна трішки.
      Носить жаль пекучий, заливає в діжку.

      Витіка водичка...
      Бовваніє Лета.
      Компонує жінка віршики-букети...

      Стрічечки на призьбі, ще міцненька хата.
      Будячки шерхочуть... Мальви пелехаті.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    256. Я - вільна


      1

      Діагнози - на обличчі
      Землячка тупа за край.
      Мовчати мені не личить.
      Згадала кіно "Банзай"...

      Не стріти таку в Одесі:
      пливе десь по Ворсклі... тут.
      І хвалить її Телесик -
      за сало, городній труд.

      Вона мене вчить говірки -
      і певна, що глузду саж.
      Наснилась та сіра Вірка,
      тремтить у диму плюмаж...

      2

      Колючі гілки акацій.
      Кумівства жовтавий лій...
      Так тихо в моїм палаці...
      А муза кричить: "Наглій!

      Ти можеш, ти мусиш, Майє...
      Ти їм улаштуй лікнеп".
      ..............................
      Подолком (лечу...) майталаю...
      Скавчить прибазарний реп...

      3

      Посію насіння гостре.
      Чи зійде... рілля суха.
      Повсюдоньки Cosa Nostra.
      Отара веде пастуха...


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    257. І якось...
      1

      Я знаю шалені місця... -
      сказало телятко тигру.
      Немає там ні курця...
      Мій пращур там ясла виграв.

      Лишаймо сіренький гурт,
      за лаву скубуться сойки.
      Наснажене я на спурт,
      не стейком лишусь - а зойком...

      2

      Дивлюся тій парі вслід:
      чи дружба міцна можлива?
      За кілька хвилин - обід.
      У тайстрі тигрячій слива...

      І якось воно отак
      ведеться з царя Гороха:
      взрів успіх чужий - маслак
      від злості дрижить. Убого...

      А може, якраз оці
      друзяки зламають вершу,
      здивують жаб в осоці.
      відсутністю штампу "Я - перший"...

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    258. Про звичайне

      ...не люблю мужчин-кабаноссі
      з папіломкою щастя на носі,
      із масними, липкими руками,
      не пасують їм леза Оккама -
      келих пива та чіпса кудлата...
      Водять оком - шукають собрата,
      погигочуть над Петею з Пешта,
      пророкують войнушки, арешти,
      знають курси-абетку-прогнози,
      вдома їх зачекалися "кози",
      дітлашня лементує - стрибуча,
      десь у шафі - солдатська онуча,
      під шашлик - анекдоти каправі,
      сон під кущиком десь, у канаві...

      Це подумала... ріжу галету...
      Галатея - взірець для поета...
      За віконцем - півонія, м'ята...
      Джерґотять скацапнілі малята...
      Чураївна дотруює Гриця...
      ...............................
      амарант - це звичайна щириця...
      ......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    259. Ступінчасто


      Ніхто не примусить хитати латаття,
      в заплаву чорнильну закинувши вудку.
      Ожиновим соком забризкала плаття,
      У пелену зловлені жабки, що прудко...

      Сміялась на гойдалці... Зболене з мене...
      Шукала гармонії - престо, бадьоро...
      Наводили оком, шугали мурени...
      Віндсерфінг між піни в миттєвостей морі.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    260. Щаслива


      ...чи винна вона, що привабило тіло,
      а дзеркальце-свято "бери!" миготіло...
      Ланцюг той підпиляний вітром по зливі.
      Торочить у будень: "...сімейна... щаслива...
      і кава у постіль... і срібла шкатула...".
      Ті блискавки й зорі вогкі не забула!

      Пустила жага ворухкі метастази.
      Три душі Шарко - та застрягла в тій фазі,
      де їжі не треба, в оселечці просто...
      І жевжик цілує - сільський Каліостро.


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    261. Крізь бінокль голубий...
      1

      Заболочений ліс...
      І криничка чистенька - як диво.
      Круть нам сажі привіз,
      Верть - вугілля заморського, млива.

      Евтаназії страх...
      Тож рушайте подалі, хто може.
      Ген засохлий монах
      чеберяє повз блазнівську ложу.

      На підмостки пани
      повиходили, скинувши діток.
      Не відчули вини,
      призабуто... весна ж... білоквіто.

      А в кармінних димах
      майбуття заховалося, плаче:
      "Ні... втішання нема,
      там поріддя лайливе, ледаче".

      2

      Пригадаймо своє:
      Автентичне, вільготне, лелече.
      Сумота виграє...
      Гріш поклала кума гостроплеча.

      Шаурма... сальтисон...
      шмат пахучого хліба і карти.
      Ця країна - вагон,
      що прискорення, чищення вартий.

      Крізь бінокль голубий
      Роздивлюся плахіття, арени.
      Шепочу: не згуби
      пам'ять роду, бо шквали шалені.


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    262. Стан нерішучості

      1

      Як цуцик, побитий не вперше,
      стояв біля брами піїт.
      А муза дістала із верші
      помаду (читай - динаміт)...

      - Ну, що - написати пророче...
      чи знову про циці, первак?..
      До ночі він думав - чи хоче
      абищо запхати в рюкзак.

      2

      Кульбабки до сонця летіли.
      Гордився рясний часничок.
      Піїт наближався до тіла...
      Із мрева - фігура Вовчок.

      За нею кремезні мужчини.
      Говірка плитка, дощова...
      І певно, немає причини
      Тікати. Але ж кропива...

      3

      Кому догоджати на крайці?
      Герой наш зігнувся в дугу.
      Дари поскладали данайці
      на синю китайку - благу.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    263. Невизначеність

      Шукаються вільні вуха, кодоли, які пов'яжуть.
      Кого в час руйнацій слухать? У пазусі Правди - сажа.
      Булькочуть навари жирні... секрети полішинеля...
      Забудьте криниці, гирла - у випарах пива-елю.

      Едем розбудують орки, захожі на день, декаду.
      Шипить масовик з-за штори: "...ано тєбе, Майя, нада?!".
      Людва кутуляє бургер, порізаний ой дрібненько...
      За доли, зубасті мури відходить зів'яла Ненька.

      Послухати б оптиміста, кому тут відоме Вище?
      На белебнях ніде сісти. А кров цебенить і хлище.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    264. Лови...


      У неї - павук на боці.
      А в нього сонет Шекспіра.
      О, скільки любовних лоцій!
      У похіть жіноцтво вірить...

      І мчаться мотоциклети,
      зминаються простирадла...
      Запліднення - серед плетив.
      А потім:"...ти сука... падло".

      І діточки вирлоокі
      лишаються на горбочку.
      То ж ляльки вуду... навроки...
      В помаді чужій сорочка.

      За рік накиває вліво.
      А нині - мохіто, барви...
      Ерот нашиває пліви
      куротним вужівнам-лярвам.

      Це магія, шал... чи дурість...
      Криваві шторми, кориди...
      Блискочуть очиська фурій...
      Лови... припливло корито.

      ...2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    265. Бджолине


      1

      Подаруєш вазу "Лола"...
      Розіб'ю край тину.
      Ти надувся... ходиш колом...
      Зміцнюй павутину!

      Я - поштива крупна бджілка -
      підлечу дзуміти.
      Чатував із понеділка...
      влипли три кобіти.

      Порадів такій удачі.
      Безпомильно, творчо!
      Кружеляю... Думний мачо
      впавутинив горщик,

      розповів про бараболю,
      слимаків, люцерну.
      Налипа царівна молі,
      мушка постмодерну.

      2

      Уникаю лесток-сітей.
      Десь чарунки милі.
      Обираю - уціліти
      у словес горнилі.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    266. Я занадто...

      1

      Я - вітрильник, ти - підводний човен.
      Спільні хвилі. Плин мій - на маяк.
      Океан вирує... Показово
      Йду за курсом... Ти ген-ген закляк.

      Підхопила синя холоднеча.
      Тож тримайся, пеленгуй, пиши...
      Гаєчки підкручуй молодечо.
      Швагера списали на Ішим.

      2

      Бачу берег, вежі... хилитання.
      Дирижаблям - сьома висота.
      Залатаю мріяночки драні.
      Буду - як повчора - золота.

      Знову торохтітиму про вічне,
      Нахилю заварник: хлюп та хлюп...
      Маківку прислав (смакуй!) у січні.
      Я занадто поперчила суп.

      ...........2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    267. Взором Шиви
      1

      Це ще не страва - так... словесне вариво.
      Чужий казанчик "буль...".
      Жадаю арії!
      Обличчя музоньки ластате, сяюче.
      Жонглює факлями... Навколо м'ячики.

      2

      Кульбаба хилиться... калюжка оплесків.
      Протупця ніжками (як файно...) Олечка.
      Курчата цівкають, коза на ниточці.
      Нуртують витоки, смолисті китиці.

      В димах ядушливих і стеля, й около.
      Злети над соняхи. Молись високому.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    268. Попурі


      1

      Тьма-тьменна флюгерів, ловитва тем-вітрів...
      Учора - захват.
      Шквали-наговори...
      І ти вже фрашка зайва... хтось... напів...
      Де ж місце лева серед алегорій?

      Кому приємні смілість, прямота,
      порода-міць і гейзери експресій?
      Погладиш, релаксуючи, кота -
      вуж-співчутливець лізе... Кайф сердезі.

      Отож віршуй на самоті, десь там...
      Оази розцвіли. За тином - осінь.
      Вільготний плин. Привіт - каменярам!
      Хай риба й озерце - диканським осам.

      2

      У друга вранці репнув тулумбас.
      Чи йти латати... чи лататтям - далі...
      Забув про мене дідо-козопас,
      Бо є слухняніші у серіалі.

      3

      "Про що це ви..." - спитає сивочуб.
      Він пробує слова - на злам, на зуб.
      Інтригу зберігаючи, твори.
      Хай будуть вірними друзяки-автори.
      .....
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    269. Сімсота...

      1

      Книга розгорнута. Муки ґаздині:
      що я відкрила? Писала ж людині.
      Між зорельотами компонувала.
      "Краще б халвички... ірисок чи сала" -
      скрикнула сойка і глянула тупо.
      Може, я винна їй чипсів чи супу...

      Нотки сарказму.
      Мінорненько Майї.
      Вірші - як папороть: корені, вайї...

      2

      Нетрі чужі (барбарис...) похвалили.
      Мовкну-далію, складаючи крила.
      Поміж синиць я не перша... сімсота.
      М'яко підтримай, болотний осоте.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    270. Етер
      1

      Делікатний театр самоти.
      Пил - за віяла, виломи, брами...
      Дошліфуй анфіладу, кути.
      А факіри зусюди - з дарами...

      Килимками закладено все.
      Сонні змії, медалі на шерсті.
      Довгошия Омана внесе
      міф молочний про сьоме пришестя.

      2

      Хочеш тиші, дзеленькне трамвай -
      десь у Пущі-Водиці чи ближче.
      Відкоркуй, наливай, роздавай!
      Хай розквітне (весна ж...) попелище.

      Танці гангстерів, коло тісне.
      На розхресті за віру дубасять.
      Ущипни - бо сумління засне...
      ...лиш вітри підлітають до каси.

      3

      Шал творіння... Тепер - на виду.
      Пах попкорну, помада на шторі.
      Надрукують есей какаду.
      А тобі - зависати над морем.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    271. миттєве й вічне
      1

      морквяна поволока небес
      ампутована зона чаес
      крупні груші картопля боби
      ти купив задарма півдоби -
      зазирай у провалля вікна
      вічне тут розпадається на
      бджіл медових пелюстя траву
      напина вітровій тятиву

      потерчатам хати... дитсадок
      перебендя натисне дзвінок
      млява тиша-вужівна повзе
      роздає антрацитні безе...

      мельхіорні тарелі гриби
      повтікали тіла від судьби
      душі бродять ось гілочка хрусь
      бачиш вудку лаштує дідусь...
      є линки пузані-коропці
      полини-килими усуціль...

      2

      а якби знов упала зоря
      чи хапав би школяр букваря...
      чи сказали б уголос про те
      опромінене жито росте
      пломеніє незламний мачок
      чуєш? реквієм між свічечок

      2016-2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    272. Текуче

      1

      ...а дні текучі - хвильне молоко,
      їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
      Збирай печаль долонею, совком,
      шукай те місто, де гукали: "Дівко!".

      Залатуй шлейфи, термоси купуй.
      Пливуть до ніг розгепані корита.
      Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".
      Остигне чай на блюдечку Микити.

      Хитатиметься кухоль журавля.
      Розчахне вітер червінькову браму.
      За нею млосно... дівчинка гуля...
      Стовпи...
      велосипед...
      афіші... мама.

      Отам ситро і казочка - на двох.
      Дорога житом... побігайчик сірий.
      Повзе по древу роду (леле...) мох.
      Іржавіють минулості шарніри.

      2

      Зринали мляві, дужі, чолові.
      Обмацували погляди - відома...
      Ну, хто б ще теорему цю довів:
      Нема пророка (і не буде) вдома.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    273. Про мороки над мокко


      1

      Замовлю квиток у Теплівку,
      там гуси на вигоні, джміль.
      Зустріну опасисту дівку -
      чекає Даліла весіль...

      Зависли дими над кальяном.
      Посходили ріпа, овес...
      Налякані Тедом і Яном,
      трюхикають коні в ЄС.

      Помрію про пальми, Кариби,
      оформлю торт "Захер". Агов...
      А в музи оперені риби...
      І скрапує згущена кров.

      2

      Відкати... Кредити миттєві
      чатують на душу - бери!
      Молюся Фотині та Єві...
      Та хто ж розведе табори?

      Доспівує "Besame Mucho"
      смаглява красуня-печаль...
      Війна, ніби жуйка - тягуча:
      йдемо від яруг до проваль.

      Є гречка в пакетах і мокко,
      шампанське лилось - дармове.
      Країна багата (й широка...) -
      на телепнів, зрадців, овець.

      3

      На березі Гангу писати б,
      слонів годувати... кита.
      Женуть вітровії-пасати...
      Причина лишатись - проста.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    274. Ще...ми...

      1

      Фото - на згадку - обрамлене мохом.
      Хто не повірить - покажемо Вчора.
      Я превесела (і сумочка бохо),
      знаджена... і заспокоєна морем.

      Ти відхилився, бо знав що навіки
      в дощ розлучаємось. Ліпше - дівулі.
      Я відтіняла сріблясто повіки,
      муза блукала у Сочі... Стамбулі...

      2

      Злагода...
      Пагоди...
      Радощі...
      Снишся.
      Блейзер, що прала у балії вперше...
      Вітре-вродливцю, то як там у висях?
      Рибок червоних ось маю - у верші.

      Колються... в'ються...
      Шепчу замовляння.
      Здерті три лусочки, втримати важко.
      Віддаленілих не клич на тараню.
      Щем відпусти, як підранену пташку.

      .......
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    275. Із галереї образів

      1

      А Цицерон оспівує цицьки,
      між без'язиких розсипає перли.
      Його поез не сплутаєш ні з ким,
      читайте від Опішні до Говерли.

      Встигає в дощ садити картоплі,
      ловити щук, білити вишню, сливку,
      ховає пера гусячі в дуплі,
      смакує борщ, варенички, наливку.

      Дід майстровитий. Шиє патронташ,
      котів розчеше, лисину почуха...
      В селитьбу плентав на чайок Лукаш,
      спинила пелюсткова завірюха.

      Блукає гола муза між корон,
      шукає для намітки шмат єдвабу.
      Стругає дошку слави Цицерон...
      І подумки на мох вкладає бабу.

      2

      О не питай - про кого ця лапша,
      Хто на узвишші випасав лоша.
      Блищать віршІ - яєчка золоті.
      .............................
      Такого пана стріла на путі.
      ......................................................


      Одна із галереї образів

      ...вона сказала: "Не скупа..."
      Оце й усе, ні слова більше.
      Те родичання - мов ропа.
      Не покажу ні сліз... ні вірша.

      Її цікавить рис... гарбуз.
      Їще петрушка буйнолиста...
      Я вислизаю... Йде "том круз" -
      бард, обіцяльничок намиста.

      Отак дружити - суєта,
      не гріє поночі торшерик.
      Чешу-вигладжую кота.
      Він вельми вдячний... без істерик.

      І скільки пані не годуй,
      не перепитуй, не наснажуй...
      Іскоса зирка... на ходу
      на тацю дружби сипле сажу.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    276. Дражливий диптих про Хому

      1

      Грає синє сусло...
      Повна бодня... піна.
      А митець охочий - наскиртує сіна,
      сяде в холодочку, мріє... чистить пера.
      Муза нахилилась - пишногруда Лера:
      "Напиши про вічне... Чом такий ледачий?".
      "Граб скрипить натужно... собрат мій неначе".

      Три катрени... сонно... Кумкають зелені.
      "Обіцяв заздравну - ювілей ось - Гені"...

      2

      Зозулясте мрево... Глеки наготові.
      Вичитати "вічне" дасть Хома котові.
      Може, поцінує той нектар пацятко.
      Келих не коштовний - з пенсійки двадцятка.

      А якби обмацав Стусові дерева*...
      смерч би розколошкав графоманське мрево.

      ...
      *Зимові дерева" - назва першої збірки В.Стуса.
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    277. Ба...тут


      Я не здатна розуміти війни.
      І не треба тицяти у лоб.
      Ця країна - мов корівка дійна
      у обрам'ї мегаНЛО.

      Ось виходять - мацати і бити,
      вичищати глеки й кізяки -
      бородаті тлусті московити.
      Пригощають рапсом із руки.

      Хтось іще позиркує ізкоса...
      Не розледиш, маска голуба.
      Підняли трембіту малороси.
      Розкаталась на масне губа.

      Полягли звитяжці у свиріпу.
      Сиротині - орден... і клинок...
      Це ж лікують комплексик Едіпа!
      На кордоні звалений тинок.

      Покотились важелі в отаву.
      Штемпи наліпили - "був отут...".
      Грамоти шматують золотаві.
      Двиготіє в полум'ї батут.


      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    278. Про наське

      Ординарна кава, гам людви, Хрещатик...
      Зґвалтування, вбивства... Треба все прощати?
      Шоколад із Польщі продає товстуха.
      Стовбури у мітах... П'ястуки та вуха...

      Макарони знято. Пил, перестановка...
      Полягли ягнята на перину вовка.
      Слухаю, дід каже, оповідку давню.
      Вірю (бо незрадний і щедротний) травню.

      Сівер яро сіяв модернове жито.
      Сарана з-під снігу... Гони - під копито.
      Глибоко здирали. Буйно - сидерати.
      Брехні, мімікрія... Ще міцненька хата.

      ........
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    279. Що далі?


      1

      Роззираюсь... Оті, що нявчали,
      зупиняли "та слава - це пил",
      прослизнули у отвори кагли,
      настругали на звичний копил.

      Надиміли, забризкали стіни,
      поділили осоння, місця,
      оспівали руїни, раїни,
      Накоптили сальця і м'ясця.

      Закаблуками зблиснула Хвеська,
      Алєксандр намережив - лови...
      Домалюю стонадцяту фреску.
      От яка я тепер - з голови?..

      2

      Де ж поезія? Скаче ягнятко,
      висікає "брильянти" коза.
      Розповзаються скверами ятки.
      За мушвою не видко ферзя

      Жовтодзьобі збираються низько,
      лавровишня у кожного, трон.
      Я - в цейтноті, то рамці, то низка.
      За кварталик - чужий бадмінтон.

      3

      Піднімаюся шпарко на гору,
      червіньковим виблискує шаль,
      Пробивається кріп... помідори -
      між неприбраних плес, причандаль.

      В караоке (знов черга...) - не личить.
      Умовкаю... байдужжя... пісок...
      Я під стріли виходила тричі.
      Омину галерею Тюсо.

      Лицемір'я танцює і плаче.
      Бараболі проростки - не яд.
      Докочу свій осріблений м'ячик
      до незрадних зіркових плеяд.

      .......
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    280. Складноцвіто


      1

      Чуприна голубава. "Намажу гелем!.." - окрик.
      Стоїть осот-хлопчина, лякає гультіпак.
      Ще миється долівка, у нашій хаті мокро.
      І мріємо про ліпше, та якось тут не так...

      І брудно, й толерантно... і роздавання супу.
      І гречка у пакети насиплеться - лови...
      Міняю щем сердечний на кільканадцять рупій.
      Порелаксую зранку: печаль - із голови...

      2

      "Це вигоряння фазис..." - кивають мудрагелі.
      Білю на жовтім белебні розрад густий горіх...
      Дими... громи... а де ми?.. Алелі... паралелі...
      Зла Пеппі без панчохи зависла на горі.

      Докурює цигарку персистенька Лоліта.
      Шукає папік поглядом шуліки бар, дівча...
      ......................................................................
      У файлі - книга буде - лілово, пишноквіто.
      І вітамінів доста. Чудес не вистача.

      ......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    281. Триптих
      1

      Я не знала, що можна у млості "займатися сексом"...
      і любила красиво (наївна...) Вітриська в зелених житах.
      Ради мене лишив Алевтину. Відвадив Олексу.
      ...хилиталися вишні левадні на трьох неозорих китах...

      2

      Ні зорі не дістав, ні сопілки не вистругав, зрікся.
      Три записки, світлини - відкремсаний мамою смілою торс.
      Нині планка висока, печаль, вмотивовані фікси.
      А за мужа сумирний, земний (із-за скель, вітряків) альбатрос.

      3

      Піна днів голуба...
      Нахиляються верби до шиби.
      Десь отам за Рибцями чекає мене кремезний Вітровій.
      Винозоре майбутнє за "Шкодою" рейками плямними диба...
      Залишайся тверезою, душе, хмеліть між лукавців не смій.

      .......
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    282. Пастель


      На межці розлучення Клим і Психея.
      Аматори пишуть сонети, есеї,
      Мистецькі події? Осріблено мишу.
      В кувезі майбутнього - цяці, фетиші.

      Тікають за Псло (здожени!) повитухи,
      тягли дитинчатко за носика, вуха...
      Тьмяніє на пні приготовлений хрестик.
      Зітха на руїнах ошлюблення Веста.

      Авжеж - це прогрес. Тож білімо пілони.
      Малюються махи-вродливиці, мони...
      Смітилося... зась погребтися у листі...
      ЄС обіцяв маслюки золотисті.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    283. Каюся...



      1

      Люди зубожілі, взори злі, неситі.
      Швендяння... валізи... брудно, бо "апрєль".
      Вимити б країну в мідному кориті!
      Наливали братики енд сестрички гель,

      труть дерева, шахтоньки, хилитають вежі.
      Мапи розшматовані, встромлені ножі.
      Йду собі - окремішня. І належу, й стежу.
      Випивайли, панночки, шизики - чужі.

      Зупинюся літеплом. На дорозі вибої.
      Жінка ось у "мильницях", флаєри - з руки.
      Народися птахою чи німотствуй рибою.
      Глипає сомнамбула, лементять граки.

      2

      Розлюблю.
      Шаріюся... та прилюдно каюся:
      Ні, нема рожевого - червінькове скло.
      У коні троянському - гам, ікорка паюсна...
      Вибирай танечницю, щонайменше зло.

      Не доїду в Гаспру - ту, де жила між смоквами.
      Зеленаві гаруси потекли зі скель.
      Затуляю вуха. Знов набридле "ок...ква...ми...".
      Хочу в даль - у Делі, Бангалор... Марсель.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    284. Село



      1

      ...берег підсвідомості...
      звомплена кора.
      Янголів і демонів авантюрна гра.
      Гобелени в пір'ячку - на тинках... Село.
      Гоблінам однаково: дзвони замело.

      2

      Їде автолавка сном...
      Пахощі... дими...
      Тиха тітка Ліна (ось!) хилита крильми.
      Десь шукає пасіку буркотун Андрій,
      заманулось пряничків - постує - старій.

      Вітер за п'ятірочку
      підведе... й за так...
      Чарочка - за мірочку,
      сіє пастернак...

      Відхиляю хвірточку. Шиба тьмяна... щем...
      До рідні далекої, сивої - дощем.

      Вутенята збилися
      у ковтун... коза...
      На порозі - милиця...
      Кішка прослиза.

      Що тобі, Софієчко, передати від
      сестроньки далекої з-за рудих боліт?

      Позавчора снилися хутір, півмлина.
      Потерчатка гралися крем'яшками на...

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    285. Про інтимне


      Палкий Вінченцо ллє мерло, сироп.
      Свої чоловіки обходять: пава...
      Кручу сюрреалізм-калейдоскоп.
      Дивлюся тепло (Майя!), нелукаво.

      О де мої виткі лавровінці,
      де публікацій шквал?
      Звичайним - простір...
      Ось нагодую сов і горобців,
      торкнуся хмелю висхлого і брості.

      Та подаруй же, Доле, всюдихід.
      Завис довженний ескалатор.
      "Треба..."...
      Стомився, скалозубить лисий гід...
      ..................................
      Мій провідник - перекотикрайнебо.


      2018



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    286. ОбразОК
      1

      Кожушок залатаний... капелюшка... Пані!
      Пенсія мізерна, в доньки - МДП.
      От зустріла вчора цю огрядну Таню,
      на обох світило сонечко скупе...

      Говорили стиха про тарифи, ківі,
      яблучну дієту, перспективи на...
      Довгобуд, ковтьоби глиноземні - зліва.
      За мостом, де Зигін ще стоїть, - війна.

      2

      Перевальцем Таня почовпла додому,
      в доньки "настроєніє" гарне, далебі.
      А мене минали москалята, роми
      і козаченята - куртки голубі...

      Лементіла школа... Вчителі премудрі,
      гаджети модерні в кожного тепер.
      Де б узяти з тонну золотої пудри -
      притрусити гори брехонь і химер?

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    287. Медитативне


      ...де сховатися від землетрощі,
      від боїв за копалини, мідь?
      Розлетівся над прірвою горщик.
      Ескалатори сунуться... Їдь,

      винаймай у гаргари горище,
      споглядай Ластів'яче гніздо,
      ти хотіла із ритвини вище,
      Ельдорадо зачинене до...

      Лементують голодні паяци:
      "Нумо, жарти салисті в ефір!".
      А жаріння - над полем і плацом.
      Употужнився друг-бузувір.

      Зизоока циганка хитрющо
      обіцятиме фарс і ривок.
      В мідній джезві буруниться суще...
      ...кров тече у хиткий жолобок...

      На стовпах - палестини лелечі.
      Хвоя жухне, порубано ліс.
      ...колобком до розвалиська печі
      Правда котиться із-за куліс.

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    288. Календи
      1

      О, скільки янголів запінених...
      Слова-прокляття на вустах.
      Прикриті сіткою чи іменем.
      Зрад арифметика проста.

      Брели - звільняти поміж мурами,
      збивали капцями зірки.
      Турнепс дожовано, охмурено...
      Були б царівнами тітки.

      Оці недопалки - смотрящому.
      Календи грецькі... Йде весна.
      Охвітні вигуки "обрящемо!".
      Радій, Деметро навісна.

      Вже детонатори загорнено
      В габу, цятковану дощем.
      Читали Гемінґвея, Орвелла...
      Та й розгромили мир - ущент.

      2

      Лелека плине над плацдармами,
      рожево-синій сповиток.
      Усе спокутуємо. Кармою
      просякне завтрашній виток.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    289. Ниті сріблясті


      1

      Штучне у йогурті, винах, натурі...
      Дружба - загусник, єхидство і кпини.
      Хто увійшов - не суди по статурі,
      вже в "чоловічому" лоні - дитина...

      Травесті-діви у пір'ї, блискучі.
      Душі в оману повірили вкотре.
      Ной пріснопам'ятний сниться - ведучий.
      Мляво скиртується віршонепотріб...

      2

      Рву та зав'язую ниті сріблясті.
      Парка сміється: "Утішся, наївна.
      Ось тобі, Майє, оздоблений хлястик,
      сяй - і розступляться вої... князівни...".

      Вир катавасій, жердини-флагштоки...
      Пнеться цибулька - блідаві росточки.
      Піють півні, пастораль... караоке...
      Епіку ще б дов'язати - і точка.

      .......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    290. Метелик на шторі
      1

      По шкірі - дотично...
      Палити не можеш.
      А час виставляє павучу сторожу.
      Утішуся злетом, горняточком кави.
      Ти любиш, не брешеш. А очі лукаві.

      Тут джаз. Надихає охвітна береза.
      Ти пий. Ось цукерка, я вельми твереза.

      Ось рибка надії - блись-блись... - між тарані.
      Тобі некомфортно. Я Майя, не Аня.

      Кастровані тигри, вгодовані сойки.
      І блюз недослуханий тлумиться зойком.

      Розкремсаний спокій.
      Безсоння.
      Навіщо?
      Торішній жасмин, шкаралуща і кліщі.
      Тонка прозаїчність, метелик на шторі.
      Прасіті лілові у білому морі.

      2

      Це меганаївність. Весна-забаганка.
      Жмуточок поезій. Розсипана манка.
      Замотую пальця - поранив осотом.
      Малюєш русалочку зеленороту.

      Картина вже продана. Трішки сумливо.
      Ти хочеш у Хіос, там сміх і оливи.

      А тигрів дратують осінні мурахи.
      У двері - ослиці по слово, по лахи.
      Із яблучних зернят приносять намиста.
      Не бійся мене. Я - остання, пречиста.

      3

      Душевні стриптизи і голка довженна.
      Я вприснула сяйва у ляльчині вени.
      Лягаю - вдивлятися в малева Босха.
      Меди на ослоні, знекрилені оси.

      Міняю турботи на протуберанці.
      Черв`як дощовий у кільковій бляшанці.
      Пайєтки пришила. Пугукають сови.
      Злинаю.
      Ідуть холоди-птахолови.

      Лишаю любові крупинки робусти.
      А муза сміється: "Ой леле, попустить".
      В цинобрових нетрях ваксується шкіра.
      Ти моря глибини сімкартою зміряв.

      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    291. Фантазія буйна
      ***

      ...а їм би на мамонтів... може, у поле...
      Віршують "за сорок" мужчини про голе,
      запевнюють: прутні не мляві - сталеві,
      нанизують букви в намистечко Єві.

      Зриваються штори... і шторми далеко...
      Онуків доносять підбиті лелеки.
      А любки-утоми на ринки, в повітки...
      Ні грошей, ні пристрасті... Плани, примітки...

      Фантазія буйна, лінота ментальна.
      Не треба про вірші казати - банально?
      Кохання граматика десь на горищі.
      ...чи муза, чи вітер під шибою свище...



      2018



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    292. Злети... запливи...
      1

      Це кроки іуди, підлеслива мова,
      візитки на стіл, а срібляник на діжку.
      Розлита водичка. Зоря вечорова.
      І ось на Голгофу я рушила пішки.

      А друг умивається. Біла сорочка.
      Петля хилитається, гнеться олива...
      І цмокав "ти краща", й приплющував очко.
      Людви океанисько. Злети. Запливи.

      2

      Розп'ята усьоме - то знаю напевне,
      Хто камінь відсуне і крикне: "Вдалося!".
      Штрикали під ребра... і славили ревно.
      Вінець розметали - п'ять маків, колосся.

      Незміряна заздрість, бо кухлики биті.
      Орелі порубано, дрова в повітці.
      Яскріє привабно коктейль "Маргарита".
      Павітер у шиби жбурляє по квітці...

      3

      А може, наснилося. Дощ березневий.
      І друг щось мугикає, ріже капусту.
      Ізнов перебрала дукачики Єви.
      ...змолола арабіки - душу попустить.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    293. Меле вітряк...
      1

      Гамірно, тісно у нашому домі.
      Злі, заклопотані, малознайомі...
      Посмішки хитрі... тритони... наяди...
      Тузик гарикнув: "...оно тєбє надо?".
      Танці дивочні на шкурі ведмежій.
      Свайба... єднання... локальні пожежі.

      Перебігання із партії в нору.
      З ким підйняти Ідею на гору?
      Сонмище вбитих. Прорвало загату.
      "Ляж на жертовник!" - дружбан хрипкувато...
      Сам - понав'язує снопиків-віршів...
      Мляво дружили, теперечки гірше...

      Де ж оптимізму напитися? Зимно.
      Кожна поезія - зрима, інтимна.

      2

      Плями наївності сходять. Де ж мудрі?
      Меле вітряк наш тростину на пудру...
      Глеєм забруднені калейдоскопи.
      Плачно на скелі рудій Пенелопі...
      Вкрила пелюстям дорогу піщану.
      Вкотре відмовила Фьодору, Яну...

      Хмелем обвита родинна колиска.
      Пек научав не цуратися зиску.
      Цур заборони штампує завзято.
      ...з гірки летять голубі ґринджолята...

      Ґуль понабивано... гімни і зойки...
      У воріженьків - летальні настойки.

      3

      Нені старіють, порадоньки зайві.
      Йде Персефона - розбуджені айви.
      Солі насипано, три палянички.
      Димно, задушно. Горить рукавичка.

      Є у сулії водичка свячена.
      Піч колупає Краса-наречена...

      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    294. Про жабку


      Жаба душевна зіперлась на ряску,
      перечитала поезію, казку...
      З'їла комарика, випила пива -
      знову роздута, позірно-щаслива.

      Мокне підсака, держак довжелезний.
      Жаба намріяла клітку помпезну,
      Хор солов'їний і три балдахіни...
      Блякне графіті на палевих стінах.

      За очеретом колібрі, зозулі.
      Жаба позаздрила: Жорж - у Стамбулі,
      Катя у Дубно, Тереза у Сочі...
      Я сатисфакцій - безкриленька - хочу.
      Перелетіти б... та де там... ожина...
      Ждатиму осені, диму... і джина.

      .........
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    295. Щастя
      1

      Щось його мало в чарунках, у генах.
      Всюди ковтьоби, агітки, знамена.
      Кавні ерзаци, зимові прикиди,
      Люди байдужні, голодні сновиди.
      Сквери задимлені, мегабігборди...
      Жду провесніння огрійних акордів.

      2

      Може, депресія... є ж вітаміни...
      Плямні бадьорці... натицяні міни.
      Мови не чути, матюк за дверима.
      Мрія - мандрівка до Єрусалима.
      Треба Вогню, що загиджене знищить.
      Башта висока... а багнеться вище.

      3

      Пошук оази, опілля, арени.
      Ойкання тихе в кутках ойкумени.
      Сяду зі шпицями. Парка навпроти.
      Де ж ви, травневі джмелі, зорельоти?

      Тридцять сніжинок і дрібка робусти...
      Може, депресія-нуда відпустить.
      Є ще молитва, мелодії... книга.
      Сходить на плац драматична інтрига.

      4

      Переберу етикеточки, фанти.
      Слоїк тинктури, на дні - діаманти.
      Друг запитав чи жива, чи весела.
      Ківі чавучить фортуна-чавела...

      День Валентина, ось Патрика... Пробі...
      Кажуть, у генія зірка на лобі.


      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    296. Між точок
      1

      Материнська любов - пуповинна, пророча -
      знайде місце безпечне, закріпить між точок.
      І накриє лавина, і відсуне гіркаве.
      Помаранчеві бризки. Марципанні обави.

      І смаколики сохнуть, і обшмульгані весла.
      У колисці-нетесі хилитається Тесла...
      Остигає Премудре на камінному троні.
      Рукавиці колючі. Дух трима оборону.

      В бузині та какао гамівна сорочина.
      Сім лозин у куточку... І на бунт є причина.

      Неслухняників тягне міхоноша-гаргара.
      Перемеле на пудру... депортує в Сахару...

      2

      В бік рафлезії товпи - а від неї прожогом.
      Каже неня: "Покаюся лиш перед Богом...".

      Між базік, сибаритів дов'язую сагу.
      Компонуються нетлі у чорнильну ватагу.

      Дуалізм непозбувний. Гладь єдвабна і спиці.
      Засівала... труїла... а тепер - косовиця.

      ...........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    297. Радіопередача
      Українське радіо, канал "Культура".
      Прозвучала передача, запис доступний.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    298. Статика
      1

      Зоряний час посередності.
      Всюди шпарини, ходи.
      Нижуться долари, єднуси.
      Не возвелич, не суди.

      Свіжі поезії - батиком...
      Задвиготів терикон.
      Дух накопичує статику.
      Тупця опудрений слон.

      2

      Капості, святощі, фуркала.
      Жуйки приліплені на...
      Звік патріотами, урками
      живиться Чорна Війна.

      3

      На провесніння поставимо,
      діткам розкажемо про...
      Горді сонцями, поставами.
      Підстрибом кулька...
      Зеро.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    299. Кружля...даленіє...


      1

      Знущання із мовоньки, ляпсуси-хиби...
      Та ліпше б насмажили чипсів чи риби.
      Парують віршІ-фаршировані раки.
      Присвяти, агітки мережать писаки.

      Вподобання фальші - нудотно-прещирі.
      Живуть графомани махрові у мирі,
      Вигулюють муз - безпородних, болонок.
      Десь мегапоети - колоси, колони...

      Хоч стелі високі, та планки низенькі.
      Вигулькують з листя маслята, опеньки.
      Віршують натхненно, цвенькочуть невмійки.
      Ну, хто їм поставить заслужені двійки?

      Ти кинеш зефіру. А сіверко свище...
      Був гномик-писака, запраглося вище!
      І вже не зупинять ні сніг, ні спекота.
      Ліпить нісенітниці - ловка робота.

      Людва прочитає, хоч абракадабра.
      Ніхто не ухопить за кіску чи зябра.
      На тацях листочки альбомні - зелені.
      Жінки недолюблені, знай, теревенять.
      Рулети посипані пудрою, маком.
      Кренделики ліплять, ладнають підсаки...

      2

      Кружля, даленіє мальтійський метелик.
      Учора світ мирний - та вже para bellum.

      Муравлик уяви мандрує крізь хащі.
      Іду... компоную слова непропащі.

      Марнота дзуміє над вільгим осотом.
      Серпнево, палючо. Німіє болото.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    300. Передвесняне
      1

      Люди упевнені - прощені.
      Гайда на ринг... чи війну.
      Погомоніли над горщиком.
      ...джин бородою війнув...

      Все дозволяється: капості,
      Зради, підніжки, плювки.
      Хтось препарує з цікавості,
      Крові калюжі... цівки...

      Брехні хрестами обвішані.
      Скаче смугастий хосен
      Барами... кіноафішами...
      Глухне дідок-Борисфен.

      2

      Сонце зійшло - розпогоджено.
      Бростю вкривається лавр.
      Душу готую до сходження
      Крізь гупотіння литавр.

      Плач ненароджених - високо.
      Низько - театри... церкви...
      Йде Персефона із мискою,
      Патоку чорну лови.

      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    301. Березневе

      Місто - замурзаний пес,
      Фантики, листя - на лапах.
      Холку скуйовдив експрес.
      Вперто за рейки чалапа...

      Поле чудес, реп`яхи -
      Позаторішні, високі.
      Рейвах... алярми... апчхи...
      Арки у стилі бароко.

      Стриб - механічна блоха.
      Під оселедцем газета.
      Периферія глуха.
      В піст дешевіє котлета.

      Мастяться лоєм нулі.
      Будку розхитано вовком.
      Хрест, маячок на скалі.
      Птах витьотьохкує.
      Ловко.

      Биті дороги - оцим
      Скупченням пісні та лайки.
      Вкотре накладено грим.
      Вітер вальсує лушпайку...

      Над шаурмою - димок.
      Рештки.
      Уламки.
      Скелети.
      Брязне монетка... цепок...
      Кришаться чипси, галета.

      Флаєрів будній канкан.
      Вічна пахотнява скиби.
      Вир індульгенцій, оман.
      Хор жабеняток на рибі.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    302. Парфе
      1

      І що б то означало, пробі...
      Тулився не будь-хто - Тарас.
      Одеса-мама... хвилі... обрій...
      А він шептав: "...зігрію вассс...".

      Морозив мокрими губами.
      На плитах нам було не ок.
      ...а море - лезами Окками...
      ...дрижав-крутився поплавок...

      2

      Пливла кудись масна газета.
      За хвилерізом - чорнота...
      Ой, залицяння ж те - поета,
      Словесних фрикцій частота...

      Чуприна липла, ритм збивався.
      Тарас питав - чи ловкий вірш.
      Кахикнув, чай підніс нам Вася.
      Запевнив, що Тарас - "кумір...".

      3

      Мурашки.
      Cироти.
      Екстази.
      Геката вийшла із кафе.
      А наяву - то ми ні разу
      не їли з класиком парфе.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    303. Самість

      Кон'юнктурне писати - зась.
      Підтанцьовки під реп, гобої...
      Нащо муза така здалась,
      що в болото бреде з юрбою?

      Пролітають орли, шпаки...
      Зло вербує щодня - на плаху.
      Жебоніють нью-жебраки.
      Павутиння вкрива домахи...

      Славить дошку облізлу ферзь,
      Цап складає буквИ і коми.
      Червоніє-пала абсцес...
      Не слугую отут нікому.

      Бізнесові дзумлять рої.
      Пролітають кордони, межі.
      Телесується враг, свої.
      Є бікфордів шнурок, пожежі...

      Хитродупі знеславлять вас,
      вмиють писки, осріблять чорта.
      Образ мій - не ртуть... плексиглас...
      Апатит і міцна реторта.

      ....
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    304. Цирк... халабуди...


      Прірва між товпами, стіл між святими.
      Цирк... халабуди...
      теракти... сантими...

      Дим перемир'я. Сколошкане Вчора.
      Демон зелений підважує гору...

      Правди - брудна, нищівна, для дитини.
      Цілять у трони словесні цеглини.
      Скрапує крівця по древку на змія...
      Сполом (нарешті!) розбуджено Вія.

      Смог над болотом. Парфуми і гази...
      Хлор не дієвий, живуча зараза.
      Може, чекати пришестя, потопу...
      ...травесті-діви тупцюють у топах...

      Панікадило мережане гасне.
      В гамі линовищ банує Прекрасне.



      2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    305. Поезія згубила камертон...

      Поезія згубила камертон.
      Хтось диригує ліктями й коліном.
      Задеренчав і тон, і обертон,
      і перша скрипка пахне нафталіном.

      Поезія згубила камертон.
      Перецвілась, бузкова і казкова.
      І дивиться, як скручений пітон,
      скрипковий ключ в лякливі очі слова.

      У правди заболіла голова
      од часнику, політики й гудрону.
      Із правдою розлучені слова
      кудись біжать по сірому перону.

      Відходять вірші, наче поїзди.
      Гримлять на рейках бутафорські строфи.
      Але куди? Куди вони, куди?!
      Поезія на грані катастрофи.

      І чи зупиним, чи наздоженем?
      Вагони йдуть, спасибі коліщаткам...
      Але ж вони в майбутнє порожнем!
      Як ми у вічі глянемо нащадкам?!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    306. Із-під голки...
      1

      Віртуальне щастя, дітлахи, мороки,
      зебри, сонм ломбардів, сонячні вітри...
      В рейвасі щодення виживуть жорстокі,
      утечуть із трюму звомплені щури.

      Бали хвилювання, крейдяне плацебо.
      Сходять на трибуни мічені сліпці.
      Де пасіонарій? Жевриво - впівнеба.
      Розпухають (війни ж...) панські гаманці.

      В оці бурі - тиша. Тут молитись ловко,
      потурати, красти, чистити коня
      та винити яро козолупа-вовка,
      що від тигроловів цирк охороняв.

      2

      Плине із-під голки море недошите,
      Галька різнобарвна... маячки... пісні...
      Час ховає справжнє під мошисті плити.
      Бідам віртуальним рамці затісні.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    307. Мовчання ягнят
      1

      Вутлий лис, товстенький кролик
      малювали цебра, шполу...
      Із болота мус носили,
      наступаючи на вила.

      2

      В кого більше ран і цяток -
      запитаємо в ягняток...
      Хто маститий? хто взірцевий?
      Хто вдоволить королеву...

      Ось вона проходить ланом...
      - Сперечались непогано.
      Де творіння пречудові?
      Догодили ви слонові.

      Прибирайте ці палітри.
      Ось вам дружби півмакітри!


      3

      ...а ягнята ні словечка...
      Ремиґають звично гречку...

      Край ріллі - дрохвичка-ласка.
      Із осла сповзає маска.

      Дар під'юдження у моськи.
      Сленг - заслинений, матроський.

      Почекаємо картинки,
      Де злоби - ані шерстинки.


      2018




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    308. Намисли
      Може, Редакція Майстерень зазирне сюди
      http://maysterni.com/publication.php?id=131432

      пояснить панові Чорногузу, що його коментарі зайві, підозри та погрози (завдати удару) безпідставні. Чи так чоловіки тепер шанують жінок...

      Є мій нейтральний іронічний вірш "Муза не винна", де не зачіпається честь пана Чорногуза. Жодних співпадінь.
      На таку експресивну реакцію читачів, тим паче Ярослава Чорногуза - схрестити шаблі - я не розраховувала. Оминаю його сторінку.
      Немає у мене шаблі. Немає предмету для дискусій.
      Петро - вигаданий персонаж. Не уявляла нікого з авторів ПМ, коли писала.
      Чому я маю видаляти вірш?

      Є ще вірш Любові Бенедишин "Від Петра до Миколи".
      Там розмай імен. Вона пише "всі персонажі вигадані, будь-які збіги з реальністю випадкові".
      Вона на сайт не повернулася. На Фб вірш публікується. Я його в коментарі показала.
      Бо там епіграф - рядки з мого вірша, вона з мого дозволу взяла "Солома, шовк, щириця - у віршику Петра".
      От і все. Імена довільні, вона це пояснила. Про її вірш можна писати на її сторінці на фейсбуці.

      А про мого вигаданого ліричного героя - віршівника Петра - взагалі смішно дискутувати...

      Мене не цікавлять баталії, тим паче - Чорногуза-Сушка.
      Вони можуть без сторонніх з'ясовувати стосунки, на сайті влаштували словесну баталію.
      Пан Чорногуз вигадує, що мій вірш про Петра - це "пасквіль", написаний, бо Сушко мене "просив". "бо сам не може". Абсурд.
      Чи я б слухала О.Сушка? На замовлення не пишу. Мене Сушко ні про що не просив.

      Миритися чи ворогувати друзям - вирішать вони самі.
      Я оминала їх, як могла. Мене не обходять їхні чи то чоловічі ігри, чи то розбрат.

      На протязі кількох років доводилося читати отут на сайті, що хтось побачив себе у моєму ЛГ. Дехто запевнював, наче ліпше за мене знає, про кого чи про що я писала.
      Загальновідомо, що я відверта - і не побоялася б сказати, про кого саме вірш.
      Але прототипів немає. Збірні образи.
      Якщо мене не захистить Редакція Майстерень, то вирішу, що я тут зайва.







      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    309. Муза не винна
      1

      Солома, шовк, щириця -
      У віршику Петра.
      Стомилася правиця,
      творіння - на ура...

      Лисиця хвалить: "...любо...".
      Скрекоче жабка: "...єс...".
      Петро оближе губи,
      гордиться - мов Зевес.

      В серванті три шухляди
      набиті письмаком.
      Із аркушів наяди
      волають - бракне ком...

      Метафор запозичив
      у класиків - цабе...
      Пишається паничик,
      Жар-птицю, знай, скубе...

      Погляне муза... Скисне
      у глечику нектар.
      Стежина прямовисна.
      Петро украв ліхтар.

      Всенощно пише-креше.
      А вдень біжить у сквер.
      Заробить на кулешу,
      Повію, револьвер...

      Квітує-плодоносить
      його зарослий сад.
      Кусають мудрі оси,
      дзумлять: "...а ріст назад".

      Розчахнена олива.
      Дрібнюня кукуля.
      Софізми там - курсивом...
      Гойдається петля.


      2

      Печальна ця картина...
      Поета не бентеж.
      А винна скарлатина.
      Ускладнення, авжеж.

      Творити в лихоманці
      Природно для душі.
      Лягли цезаріанці в
      низенькі спориші.

      Не личить музі прутик.
      Цілує у чоло.
      Петрові б - на батути...
      Чи в батьківське село.




      2018



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    310. Ментальне
      1

      Легковірні українці,
      розпорошені аж-аж...
      Винні коні, лиси, вівці.
      Увігнали люд у раж...

      І не мирно на осонні.
      А на Сході кров'яне...
      Пропікаються долоні...
      Плаче Неня: "Ви ж...мене..."...

      2

      Та ніхто не чує гуків...
      Фобос мостить патронташ.
      Споряджають довгорукі.
      Йде на смерть сільський Лукаш.

      Примовкають пацифісти.
      Турнікет на виїзд - хрусь...
      Мчить наш потяг, ніде сісти
      Між мартинів, злих марусь.

      Всі шукають харч, роботу...
      Матюкаються усмак.
      У святкові дні скорботи
      Проклинають посіпак.

      3

      Перелоги многотрудні.
      Перевіється пісок.
      Летаргія - непробудна.
      Пнися, глузду колосок...

      ......
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    311. Удвох


      Екстазні місяці...
      Кружляння... завірюха...
      Коханця від поезій Ліліт не відтягти...
      Балансували вдвох на крайці, лезі... Сухо.
      Обжити залишається прокурені кути.

      До кинутої - зась... Від яблук тих оскома.
      Для музи помаранчі. Волога нагота.
      А вуса пожовтіли... Нуртує незникоме...
      Ліліт вбиває дітищ... горбочки нагорта.

      Волосся смоляне, ланцюг предовгий - пума.
      У погляді хижачки - шторми, кармінний блиск.
      Вдягла кольє тонке... Череваневі: "нумо..."...
      Вгризається у серце жаги ядучий диск.

      .........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    312. А мова рідна...
      До Дня рідної мови.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    313. Сію-вію...


      Слово-екстазі... пріла полова...
      Роззираюся. Маски... юрма.
      Волелюбство у тренді. Обмови.
      Пломінкого мистецтва нема?

      Вимудровує метр на задвірках,
      бевзь хапає пшонце на льоту.
      Сію-вію, міняючи мірки,
      струм-пісок і летку блекоту.

      Плаче автор блідавий над пивом.
      Гріє пісня серця в бліндажі.
      Я леліяла іскру... Щаслива!
      Наставляли рогач не чужі.

      Серед попелу, штучної хвої
      вогненосні жар-птиці - лови.
      Розгортаються вайї... сувої...
      ...потяг мчить... відлік бід - з голови.


      2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    314. Дилеми
      "Стоїть бабуся, дивиться на хату"



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    315. Перелітній
      1

      Пиши, красуне, вірші хтось оцінить.
      І видасть книгу, понесе у млу.
      Ти кинула в куток ганчірку й віник,
      лишила нам арени, ковилу.

      Ти покохала - і перелетіла.
      О скільки вас таких - літак, цебро...
      Намащене сандалом юне тіло.
      Кальян, тафта. Щемливі тексти про

      екзотику- любов. Це ж муза плаче..
      Старі батути. Я на них - чужа.
      Стрибає втіхи блідо-жовтий м'ячик...
      Пегас окрилює неназване лоша.

      2

      Ізнову сніг. А в тебе - звична спека.
      Стезя - ряденцем, галькою, піском.
      Наснилась україночка - далека -
      у тридев'ятім царстві башт і ком.

      Лишаюся.
      Не каюся. Далію...
      Подякую читальникам, авжеж.
      Пливе у синю безвість Гамалія.
      А я - в холодній точці, між пожеж.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    316. Сумбур

      Забіг закоханих по набережній... Гам...
      На фініші - серця, порив на старті.
      Медаль ховаю... щасливенну вдам.
      Добігла в трійці перших. Тижні гарту.

      Пахтіла кава... стигли кавуни...
      Пливли сирени, ратуші, флюїди.
      Роздрібнена мозаїка вини.
      Водичку в бодню носять данаїди.

      Підковані копита поні, кіз...
      Медаль розтала. Сонечко нівроку.
      На белебень - архар, напереріз.
      Несе у тайстрі віршики, уроки...

      Передчуття мандрівок, ще сумбур.
      Дай, Златоусте, мудрощів, порядку.
      ...ля мур... ля мур... - наспівує лемур.
      Ладнає над Русанівкою кладку.

      Для смертників - листівки, провіант.
      Десь там - війна. Любов нова - без віри.
      Шукає дуелянтів секундант.
      Оспівують офір - дзуміють - ліри...

      Руйнується підґрунтя...
      ...та...ра...рам...
      Стріла увись...
      Дрижать кити і леви.
      Закину довгий денник в інстаграм.
      Низатиму цеглини кришталеві.


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    317. За крок до...
      1

      Наснився лабіринт... І муж пішов.
      Оксана дивувалася - послухав...
      Нема відбитків (сніжно) підошов,
      охайно... тихо... ілюзорно... сухо.

      До кого - не турбує. Іпостась
      ним вибрана. Лишив будинок дачний.
      І мерла розповита... й вознеслась
      у віртуальну храмину побачень.

      2

      Просила двічі кума: "...подзвони...".
      Стекла дорога спільна у баюру.
      Зрізала кали, ковтуни вини.
      Побачила знайому шевелюру -

      і так зраділа... подалася... Ні!
      Спинилася - за крок до хвилерізу.
      Намарилось Оксані, не мені.
      Трамбую сонно вірші у валізу.


      2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    318. Гамаюн, птаха віща


      На плесі нескінченних вод,
      які обарвлює смеркання,
      віщує співно... Тільки от
      нема польоту - крил зібгання.

      Звіщає іго татарви,
      тьму-тьменну лих, тортур чимало,
      і смерч, і вогнисько яви,
      і орків рать, недуг навалу.

      Одвічним жахом пломенить
      чудовний лик у рамі ночі,
      пророчим словом цебенить
      кармінний рот... і кров клекоче...

      ......
      2018




      Гамаюн, птица вещая

      На гладях бесконечных вод,
      Закатом в пурпур облеченных,
      Она вещает и поет,
      Не в силах крыл поднять смятенных...
      Вещает иго злых татар,
      Вещает казней ряд кровавых,
      И трус, и голод, и пожар,
      Злодеев силу, гибель правых...
      Предвечным ужасом объят,
      Прекрасный лик горит любовью,
      Но вещей правдою звучат
      Уста, запекшиеся кровью!..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    319. Душа весняна
      1

      Дива - повсюди. Сніг розтав.
      А так учора випав щедро...
      Бреду між правил і заграв.
      Шлагбаум збив зальотний Педро.

      А що йому... катма межі.
      Іншопланетні ген за рогом.
      Дівча у темній паранджі
      пришвидшує спіткання з Богом.

      А може, плітка - що знесли
      Шевченка бюст. Іще не вірю.
      Кудись трюхикають посли.
      Жують бетель міцні жовніри.

      2

      Чекаю дива... Меценат
      Із пущі вигулькне, пригорне.
      Обцасом збитий циферблат.
      Шліфує лезво зле, потворне.

      Повірю в пасмуги. Жива!
      Бусоль зіркова - серед жита.
      Бринить химерна тятива...
      Душа весняна - розповита.

      3

      А Час її ловив... Убгав
      У кошик лент із капелюшка.
      Ця гніздова сівба - для ґав.
      Талант росте крізь голки вушко.

      2018



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    320. З Олександра Блока


      Ніч, вуличка, ліхтар, аптека.
      Світіння вицвілий кармін.
      Завжди - у віхолу чи спеку -
      все буде так. Без перемін.

      Помреш - знов мандри від фіналу.
      Замаячіє між примар:
      ніч, крижана рябінь каналу,
      аптека, вуличка, ліхтар.

      2018

      першотвір

      Олександр Блок

      Ночь, улица, фонарь, аптека,
      Безсмысленный и тусклый свѣтъ.
      Живи еще хоть четверть вѣка —
      Все будетъ такъ. Исхода нѣтъ.

      Умрешь — начнешь опять сначала,
      И повторится все, какъ встарь:
      Ночь, ледяная рябь канала,
      Аптека, улица, фонарь.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    321. Ти знаєш...
      1

      Ти знаєш (чи так здалося...),
      як Бог відчуває втому,
      погладивши кішку, лося,
      оглянувши сад содому.

      Миттєвості чорно-білі,
      на троні сидіти мулько.
      Вганяли списи у тіло.
      Матрони бредуть провулком.

      Торговиця павіанів...
      Синів на хрестах - за віру.
      Бродіння песет, юанів.
      І відсіч жаскому звіру.

      2

      Їж манго, кисіль вишневий,
      спокутуй чуже-суспільне.
      Ти ж сам сотворив цих девів,
      Олімп... і кар'єр вугільний.

      Не слухав, бо сам-єдиний.
      Обарвив, сіяв...
      Апное.
      У чому твоя провина?
      Готуй для спасіння Ноя.

      І буде тобі кайфово.
      Стомуки - і нині, й прісно.
      Карафи дзвінкі медові
      Пливуть у Супій навскісно...

      ..........
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    322. Крізь шибу
      1

      На першому поверсі просто
      живе продавець корости,
      а вище - у двадцять першій -
      сексот набиває верші.
      Психолог у п'ятдесятій
      проводить сеанс заклятій.
      Сумливо їй ще від літа,
      усюди тінь Геракліта,
      Шепоче про вогнелогос,
      правиця її волога...
      Потоптані іпомеї -
      виною коти, пігмеї.

      П'янички навкіл регочуть.
      Заклята розплющить очі,
      шукає зернятка втіхи.
      ...бомбують дахи горіхи...
      На яблуні - капелюшка.
      Солоні струмочки - в юшку...

      2

      Чого їй - отій сльозливій?
      За планом - війна і злива.
      Загинув сусідський хлопчик -
      одна із вселенських опцій.

      - Не варто... - втішає Ганя, -
      пошли пузаня у баню.
      Намелено кави доста,
      щаслива квартира шоста.

      Повія приймає в третій,
      презерватив - у букеті.
      Будинок хить-хить... і струнко.
      На ньому графіті Мунка.
      Закаляна ручка, шиба.
      Психолог субтильний диба...


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    323. На лезі

      Равлик на лезі.
      Рухатись просто...
      Сну антитеза.
      Мариться острів,
      брость виноградна,
      вина торішні,
      нить Аріадни,
      голови Крішни.

      Лезо іржаве.
      Шавка - ізнизу.
      Цятками кава...
      ...вірші-стриптизи...

      ......
      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    324. Петлі, нетлі...

      1

      Жінка з глини і комишу
      бовваніє... Лечу... спішу.
      Розминулись. Агов, Ліліт...
      Слабко діє старий магніт.

      Мо', підкажеш маршрути, сенс...
      Чим тлумити ментальний стрес...
      Сім чеснот і сімсот гріхів -
      у ласкавих цих пастухів.

      Серед сніжних підталих баб
      закривавлений шовк-єдваб.
      В епіцентрі - казан жаский.
      Підганяє до скону кий.

      Чисті руки - ножа вкладуть.
      Відшукала блаженних путь.
      Світ жував, надихав, ловив.
      Доплітаю мережку див.

      2

      Задзеркальні мотиви, сюр.
      Копошіння ідей... купюр.
      На гончарному колі - шмат.
      Між біблейських тону цитат.

      Петлі, нетлі... Крапки, нулі...
      Лик Ліліт у ліловій млі.
      Дітовбивця вона - речуть.
      Сварка, рівність - буттєва суть.

      3

      Бабця Єва пече коржі.
      Наминають свої, чужі.
      Торохтить у голівках мак...
      Хто подасть із пустелі знак?

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    325. Нетутешня
      1

      Руйнувала Заздрість ідеали, душі,
      вибивала перли із пустої мушлі,
      калатала в шиби, виплітала сіті...
      Чортове чи боже нині у зеніті?

      ...ого-го пожежа... обмітаєм сажу.
      На плечах - недремне. У світи - поклажа.
      Перетрухлі балки слон яви потопче.
      ...у вертепі люднім роззирався хлопчик...

      Повели омани до престолу сина.
      "Покарай..." - кричала яра половина.
      У Варавви нині кров'янисте свято.
      Стейки, шиї, ноги... а вражина - вата.

      2

      У бабуся Насті я любима внука.
      Дід із фото зріє: "...то іди на руки,
      звоював я рідні миргородські доли,
      розвалили села, печі охололи".

      3

      На Говерлу зимну полідевки лізуть.
      Лементують заздрі: "...геть, бери валізу!
      Нащо ти - висока - між цапів здалася?
      Нам читати любо розклади на касі.
      Ти заморське диво, словом - нетутешня".

      Йду - чекати сонця - за чужу черешню.
      У самадхі сяйне плину споришами.
      Частувала Мова чарами... ковшами...

      ......
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    326. Зима


      Амур задуб на дереві... Зима.
      Стріла примерзла кінчиком до шиби.
      На столику надкушена хурма,
      Качан капусти, хрін, баньката риба.

      Засніжений будинок між доріг.
      Укрився Карлсон шоколадним пледом.
      Одну стрілу скупий амур беріг.
      А бджоли крижані дзуміли: "Меду б...".

      Снігурку ніс чорнявий бородань.
      Рядилися вчорашні мацапури.
      На підвіконні гибіла герань.
      Сороки скрекотіли: "Ні - цензурі...".

      Лягали спати дітки, пси, ченці.
      Ліпились нісенітниці на стіни.
      Амур тримав насіння в кулаці.
      Горобчик цюкнув - хто ти? - у коліно.

      Блукали гноми в гетрах морквяних,
      Тепла й чудес шукали серед люду.
      Скрипіли берці... Бій титанів стих.
      "Нутеллу" смакувала тлуста Люда,

      Хиталась абажурна бахрома.
      Коханий потенційний ніс ялинку.
      Тремтить амур на дереві... Зима.
      ...хто принесе божкові одежинку?
      ..
      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    327. Межінь
      1

      Єхидна слина - для сполуки слів,
      Чуже матюччя, що в борщах не тоне...
      Стою в імлі - одна із тих послів,
      яким ні орденів, ні заборони.

      Огляну лабіринти. Є свіча.
      Тьма артефактів, алогізмів. Кулі...
      О, як мені штормів не вистача!
      Козацькі чайки й весла затонули.

      Сваволя, брехні. Божество - хосен.
      Розлазяться вільготні небораки...
      Хто не зловився в шори - той спасен.
      Побачить юнь осонцену Ітаку.

      2

      На сході небо - аспідний кумач.
      До новоріччя дожили... до снігу.
      Маріє, мати Божа, розтовкмач -
      Хто втихомирить зайду, печеніга?
      .........
      2018




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    328. Істини хочу і сонця...
      Наводжу коментар клона-ніка, в якому події описані з точністю до навпаки.
      Я завжди полюбляла архаїзми чи маловживані слова. Свобода творчості.
      Ніколи не дозволила б собі "вельбучний" вживати саме тому, що в селі Вельбівне жив поет, нині покійний...
      Підозрювати в навмисному вживанні слова може той, хто сам спроможний на таке.
      Ми дискутували з Г.Михайлик, Галина вибачилася, мабуть, визнала, що підозри невмотивовані.
      Її переконувала Любов Бенедишин.
      Перипетія зі словом ВЕЛЬБУЧНИЙ дивна, я б її не згадувала, якби не оцей коментар якогось Валена Серца.
      Помітила його лише тоді, коли публікувала есеї Ірини Кримської-Лузанчук про своє зібрання творів.
      Сказати, що я дивуюся брехливості...нічого не сказати.
      Адже я знаю Ларису Пугачук-Прокопенко лише як жінку, яка просила для неї лишити дві мої щойновидані книги, палко просила, листовно. Придбала їх... Вихваляла. По телефону в день придбання. У коментарях захопливих на сайті.
      А через певний час написала ця ж Лариса, що есей "Сповідь поета в капличці "Птахокардії""...це висміювання її життя. Наче ми з Іриною її там описали. Як таке зі здоровим глуздом вбачати можна? Яка ціль була того звинувачення... Що нею рухало? Моя захоплива шанувальниця неприємно подивувала.
      Я у відповідь написала, вимагала вчитатися, визнати, що оббріхує нас - мене та автора есею.
      Адже там про мою творчість. Шість есеїв подаю разом, читайте, хто хоче.
      Лариса таки вибачилася. (Пояснила тим, що вона Ірину Кримську-Лузанчук... сприйняла як Ірину Лівобережну з іншого сайту. Але ж є текст есею. Де там про її особисте життя - незнайомої мені Пугачук? Абсурд).
      Нещиро.
      Потому неприязнь її помітна аж-аж.
      Ось вже клон якийсь мене намагається звинуватити в чомусь... Я писала прилюдно на сайті Прокопенко-Пугачук, що не хочу про неї чути, знати після такої історії. Я не принижувала її. Це мене обплітали брехнею.
      У жодних інтригах участі не брала.
      Про яку травлю можна вести мову... Хто кого "травить"...
      Я осторонь подій на сайті лишаюся давно. Подеколи заходжу, щось публікую.
      Засилля клонів приводить до того, що вони коментують в образливому тоні, оцінюють. Вискакують, як чортики з табакерки. Хто є хто?
      Я підтримую деяких авторів у небажанні спілкуватися з особами, що змінюють своїх клонів-ніків. Реальна особа остережливішою була б. Щодо обсценної лексики - Любов Бенедишин проти неї. Нам читати тексти анонсовані доводиться. Це як...вступити у лайно словесне.
      Вален Серц (невідомий телепень) провокує, пише дурниці римовані. Як от сьогодні. Віршик, на який я не зверну уваги.
      А Олександра Сушка пропонує видалити...
      ...
      Чи серйозні автори лишаться на ПМ?



      Вален Серц (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 22:38:33 ]
      Здається, що досить відповідна тема.
      Я виступаю як сторонній спостерігач, але як і небайдужа людина також. Отож, можна вважати, що я виступаю із позовною заявою...

      Щодо суті проблеми.
      Приблизно у квітні 2017 р. О. Сушко, переважно непрямим чином, але із надзвичайною наполегливістю почав виявляти вороже ставлення шляхом неоднозначних коментарів та віршів із неприємними натяками у бік Ю. Ерметова.
      Десь у травні розпалився конфлікт між Г. Михайлик та С.-М. Залізняк з приводу вживання слова "вельбучний". Під час цих суперечок С.-М. Залізняк почала відкрито принижувати Л. Прокопенко. За яку й вступився Ю. Ерметов.
      В якості спроби розв'язати це противостояння Ю. Ерметов опублікував аналітичну записку з приводу того твору С.-М. Залізняк, у якому вживалось слово "вельбучний". Зміст записки був дещо негативний стосовно С.-М. Залізняк, хоча якихось образ й не містив...
      Саме після цієї записки почалась відверта травля Ю. Ерметова з боку О. Сушка. І з допомогою публікації віршів, і з допомогою коментарів на сторінці Ю. Ерметова. Хоча безпосередньо прізвище Ерметова не вживалось, але ті образливі й навіть принизливі епітети, які вживались під час коментування Ерметова, дозволяють встановити безпосередній зв'язок поміж образливим змістом творів О. Сушка та, в даному випадку, особистістю Ерметова.
      Ю. Ерметов майже не відповідав на образи Сушка, за винятком однієї публікації. Та однієї відповіді на брутальний коментар Сушка на своїй сторінці. Після цього доступ Сушку до сторінки Ерметова був закритий.
      Але окрім надзвичайно дикої та нешляхетної поведінки Сушка вражаєче-неприємним виявилось мовчазне, а в багатьох випадках навіть схвальне ставлення авторів сайту ПМ до цієї травлі.
      Зокрема, непряму участь у ній прийняли Я. Чорногуз, Л. Бенедишин, М. Артимович, В. Дениско, В. Кузан та іще цілий ряд формально поважних авторів.
      Майже від самого початку Ю. Ерметов припустив замовний характер травлі, про що він відкрито і написав Сушку. Пізніше у одному з творів сам Сушко в цьому й зізнався. Тобто існує, вочевидь, іще якась фігура (скорше за все, літературна) за межами сайту, яка й ініціювала травлю.
      А сьогодні О. Сушко у своєму вірші "Я – кілер!" спробував перетворити цю травлю на свій подвиг або навіть на заслуговуючу поваги справу.
      Мені ж особисто, як сторонньому спостерігачу, просто цікаво, що ж викликало ці напади? Переглянувши у розділі "Коментарі" на сторінці Ерметова дописи навіть до тих творів, що були пізніше вилучені, а також ті, які він залишав на сторінках інших авторів, я не побачив жодної невмотивованої з його боку агресії або навіть критики в чиюсь сторону взагалі.
      Таку поведінку, у першу чергу, О. Сушка, а також мовчазну байдужість більшості авторів цього сайту я вважаю неприпустимою. О. Сушко, як виконавець брудного замовлення, повинен з цього сайту зникнути назавжди. Хоча мені особисто було б набагато цікавіше дізнатись, хто ж насправді попросив його розпочати це "літературне переслідування" або навіть "вбивство"?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    329. Жаління
      1

      Жаль чорну кішку з притулку,
      трохи - отих, третю стать...
      Господи, як же тут мулко.
      Де чистота-благодать?

      Рідні оплачуть убитих,
      Ярма осудить юрма.
      Крісла оплачені, свити...
      Правди чекаєш - нема.

      2

      Лантухом - тіло з віконця,
      вбитий безгрішний малюк.
      Істини хочу і сонця!
      ...темінь розвозить віслюк...

      Пошуки ролей, калимів.
      Стріли - будується щось...
      "Ми не мовчали... гули ми..." -
      Крекче дунайський лосось.

      Щуку - вчетверте у річку...
      Перефарбований лис...
      Ріж і монтуй кінострічку.
      Файлів неоновий блиск...

      У віртуальній кав'ярні
      гамір, пахотнява, сміх.
      Орден дали ординарній
      білці - надгризла горіх...

      Звалища бібліотечні.
      Сотий вітряк на піску.
      Нурти украй небезпечні.
      Перепочинь між акул.

      Ажіотажі... банкноти...
      Поле чекає хурдель.
      Серед кіптяви мерзота
      Варить війни карамель...

      3

      Хто б заховав мідні чани,
      Голуба миру шукав...
      Чубляться браття, прочани,
      В жертву несуть ярчука.

      Сльози, віночки, букети...
      У дефіциті Любов.
      Звичні Злоби піруети
      Поміж рясноти церков.
      .........
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    330. Своя...
      1

      Чарка веселощів - чаю,
      дрібка меліси, гризот.
      Всіх відпущу, пробачаю.
      Віршів нових з вісімсот.

      Варяться щі та пельмені,
      гази вбирають носи...
      Дивні присмаки - у жмені,
      муза хихоче: "Неси...
      Хай понаснажують. Сій же!".
      Тиша. Весна чи зима...
      Хорт зупинився: " ...о, свіже...".
      ...котиться зріла хурма...

      Сала накопчено з бодню.
      Прілі агітки, димок...
      Ген уклякають голодні.
      Тут карнавал... чи амок...

      2

      Не загублюся між масок,
      балерунів, пелерин.
      Ось атрибут садомазо...
      Шлягери...
      Душе, твори!

      Напівдитячі утішки,
      Слогани для шмаркачів...
      Не похитнулась нітрішки.
      Зодчий - "своя" - по плечі.

      Ось деміург за полтину.
      Десять муфлонів.
      Парнас.
      Вись оглядаю дитинно.
      Мудрість несе ватерпас.
      ........
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    331. Серцю - струму!
      Озвучена, проспівана поезія



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    332. Проминання
      1

      А Єва ждала чоловіка -
      так неприховано, яскраво...
      Навколо крези, недоріки,
      самотні подруги лукаві.

      Міняла зачіски, маршрути.
      Повніла, худла, борщ варила...
      Її б задовольнило брутто,
      аби щоднини чути "мила".

      Дорога, пазли... Чай на таці.
      Робота, звіти... зимні ночі.
      Посеред стресів, медитацій
      достигла, звабна щастя хоче.

      І хто б їй видав сім рецептів,
      Що в чай буденності улити...
      Менжують цілями адепти,
      а мачо цмулять оковиту.

      2

      Ласо накинуте на вітер.
      Зальотний жевжик - для екстазу.
      Ріж авокадо... в нього діти...
      Ковтне омлет... прощальну фразу...

      Порозсипає попіл... цукор -
      та й наречеться перехожим.
      Кота розчісуй легкоруко,
      Хай муркотить... і гріє ложе.

      У ляльки вуду рвана рана.
      Торік принадила Івана.
      Адами десь... на заробітках.
      Це вже не вірш, а так... примітка.

      .....
      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    333. Обсіли метелики. Біло...
      1

      Поезія - плин монологів,
      плетіння єдвабів-шовків...
      Вели за чорнильні пороги
      Три долі - химерні, прудкі.

      Наснились лелеки, телята,
      Супою черінь і гора,
      Безбарвні дощі-дистиляти,
      чавунчики, гай, дітвора.

      Росла, поспішала, яріла,
      губила підсаки, сліди...
      Обсіли метелики. Біло.
      Дорога вузька зі слюди.

      2

      Хитаю шезлонги апатій...
      Дзуміння тривожне - вгорі.
      Це кришаться зорні печаті,
      сургуч опада в чагарі...

      Минулля пішло по безналу.
      Заводу іржава труба.
      Віджиле Хват нищив зухвало.
      Журбу відтіснила злоба.

      А заячі душі морквини,
      знай, ділять - на трьох, чотирьох...
      Плутарха би в цю плутанину -
      описувать кублиська й мох.

      3

      Новітня мозаїка сюру.
      Клеопа в Еммаус бреде.
      Вимріюю мир, кучугури...
      І руно овече руде.

      Сокочуть осінні курчата...
      Зоря возсіяє крізь дим.
      О, книго моя розпочата,
      Мережана жалем твердим.

      ........
      2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    334. Епізоди
      1

      Всюди гідри, лицемірство, тупість.
      Справжньою лишатися чи ні...
      Пропливаю між мурен і гупій
      У хиткому жовтому човні.

      Годувальні для пернатих, теплих.
      Тьма вертепів для сліпих ляльок.
      Епатуйте, вигравайте еппли.
      Тиражуйте мантру: "...буде ок...".

      2

      Новоріччя. Ні на шеляг снігу.
      Ждуть розвою шолудиві пси.
      Радісно, червоно від розбігу.
      Молитовно прошепчу "єси...".

      Горобці злякалися петарди,
      На бруківці пазли, конфеті.
      Миру ждуть, воюють леопарди.
      Знишклі миротворці - у хвості.

      Свято нині. Тіштеся, радійте.
      Рік собаки доброї гряде.
      Хап гризеться за посаду війта.
      Круть палац над будами кладе.

      3

      Я відстала від юрми та моди.
      Хорт на сцену вийшов. Скавулить.
      Музо, домонтуймо епізоди!
      Гострі шпиці підбирають нить.

      Оптимізму дози не ударні.
      Мандаринку здоганяє кіт.
      Я б молола каву десь... у Варні.
      Та тримає рідний живопліт.
      ......

      2018



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    335. Абриси-штрихи
      1

      Хотіла Пава чоловіка нью
      (і визирала, малювала, шила),
      щоб він сказав "у хугу заслоню",
      умів гострити ніж, тупити шило.
      А сніг замів дорогу і дахи,
      Сідали на карниз граки, синиці.
      Патьоки.
      Сніжки.
      Абриси-штрихи
      мандрівців, що ішли в бік залізниці...

      2

      Петелька до петлі... десятий снуд.
      Мололась кава і черствіли кекси.
      Будилася.
      Торочила: "...засну,
      побачу Любомира чи Олексу".

      3

      У квітні повернувся утікач -
      зеленоокий перс - і ліг у кошик.
      Кіт загубив єдину поміж дач,
      стомив цілодобовий марний пошук.

      А Пава дочекалася, авжеж.
      Прилинув із Алупки бриз осінній.
      І мушлями обтицяв бульдонеж,
      і намагався призабути Інну.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    336. Час метання дисків
      1
      Повзуча мімікрія - мов чума.
      Правдивець ухилився, хитре око...
      "Будь як усі..." - нарадила кума.
      Накинута дірява поволока.

      Вбивай, живи...
      ...тіп-топ... тіп-топ... тік -так...
      За тебе думав пан, йому видніше...
      Тікає непоступливий свояк.
      А ти перефарбовуй форт і нішу.

      Розвалений старий ілюзіон.
      Екран кіптявий, цербери далеко.
      Сприймай війну за лячний напівсон.
      Ще цівка Часу б'є в модерні глеки.

      Наобіцяли щасне відплиття.
      Погоничі штовхають на платформи
      Під наративне "забувай... затям...".
      І безголосся не хвороба - норма.

      2
      Спиняв навалу пращур... печі клав...
      Печаль висока, спечно, голубаво.
      І ні ковчега в полі, ні весла...
      Маріє Пресвята, спаси нас... аве...

      3
      Непопулярно думати, авжеж.
      У натовпі формується ідея.
      Виводять шавок, левів на манеж...
      Жорстоко мстяться кинуті медеї.

      Танечниці обходять черепи.
      Баляси... безголів'я... дим... афіші...
      Баласти-пересвідчення топи,
      Метання дисків споглядай із ніші.

      ..........
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    337. Про житечне


      Світ каже "пробач" - а вина незмірима.
      Такої не можна під каву забути.
      Слова запеклись, поскладалися в риму.
      Весела Марина, не личить їй смуток.

      Застала в обіймах законного... доню.
      Лишила їм дачу, млинок під парканом.
      У лоні пекельно, а серце холоне.
      Ну, що наробив, чорнобривцю-Іване?

      Недовго розлучниця-мальва яріла,
      Немає по ній дитинчати, пелюстки.
      Вдоволити юні вітри не зуміли.
      Млинок фуркотить. А в оселі тій - пустка.

      ........
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    338. Дзен. Дзинь...
      1
      Обставини життя повільно роблять асом.
      Протиснешся крізь дерен, кар'єрний турнікет...
      А там віншує Гена напівтверезий Васю -
      Запевнює: "...достойник, обстріляний поет".

      У борошні жіноцтво, пече ньюпалянички.
      Зупинишся - бо вітер, обіцяна гроза.
      А правдолюбство це така шкідлива звичка,
      Що дружби сітка чиста з долоні вислиза.

      Навіщо ті родзинки? Присмаки є своїші.
      Перекидай фігурки, наліплені для товп.
      І певно, наймудріше - анахоретна ніша
      Та високо у небо міцний яскравий стовп...

      2
      Теорія еліт... невігласи... койоти...
      Єхиди дрібнозубі... суворі блокпости...
      Латала парасолю - фарбую пальця йодом.
      З Мостиська їде Щастя, заметені мости.

      Ще треба кілька сосен для власного ковчега.
      Матуся дзвонить марно столітнім охам...
      Дзинь...
      Ядушними димами сповите гостре Его.
      І вабить несказанно морська холодна синь.


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    339. Що ви несли...
      1

      Пасіонарій - завжди в небезпеці.
      Крутяться шавки, хапають за п'яти.
      Ловко живеться повсюд солопеці.
      Нащо звичайне-осідле міняти?

      Тхняве нахабство гілки вкорінило,
      Гідність розтопчуть - збираєш самотньо.
      Де ті криниці: поповнити сили?
      Голосно котяться плісняві бодні...

      Жаби на березі - хором про любе...
      Лозунгів доста, змели павутину.
      Хитрість пузата розтягує губи.
      Що залишаємо - вічне - дитині?

      Зліва, де серце, пече несказанно.
      Стати у натовп? Лікують халепи...
      Пращурки сняться: то Марфа, то Ганна.
      Панські покої десь чистять від лепу.

      2

      Людоньки рідні, чужинці шляхетні.
      Що ви несли: паляниці чи розбрат?
      Сніг не вгамує розверзнуту Етну.
      Лізуть-шугають із присвистом кобри.

      Пізно мирити нервових скитальців.
      Хтось обіцяв, торохтіли скелети.
      Масажували Аїдові пальці...
      Ідол одвічний - дзвенюча монета.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    340. Те, що глибше...
      1

      Призабула, що таке любов...
      Падають каркаси, град, колоси.
      О жаго моя, ти де? Агов...
      Так весталка храму, що в облозі,
      Відчиняє двері всім вітрам.
      Там за планом будуть каруселі.
      Надрукую фото в Instagram...
      І пошлю ідилію за Делі.

      2

      При дорозі книги-жовтяки.
      Томик за двадцятку, три - дешевше.
      Офірую... Може, завдяки
      Їм - чужим - настане мить полегші?

      Паоло Коельо не візьму.
      Прочитала, рушила... не стріла.
      Бачу стежку, абрис у диму...
      Мимо серця - реп, канцони, стріли.

      Загортаю вірші в золоте.
      Не кричать. Іронія - за соску.
      Ось і грудень-дядечко... мете
      Давню фольгу, свіжі папіроски...

      3

      За двома зайцями... за трьома...
      На снігу сліди. Лілова тиша.
      Призабула, що таке зима.
      Сонце будить зерня - те, що глибше.

      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    341. Прозоро
      1

      А домінанта котячих -
      вгризтися в горло чи бока.
      Лисці смугастенький м'ячик
      любо котити... й навтьоки...

      Шерсть облизати - і ніжно
      муркнути просьбу край тину.
      Сила несе центробіжна
      Лев'ячу кожну клітину.

      Війни - за овидом, гаєм.
      Чортополохи... осоти...
      Лев у стрибку помирає -
      щоб відродитися всоте.

      Вдача найліпша - лисича.
      З нею - цирульні, аптеки...
      Парка, знай, ниточку смиче.
      Вівці тремтять - небезпека.

      2

      Кольору судної ночі
      хамелеони й гадюки.
      Бути камінною хочу
      в літній Одесі край Дюка.

      Ні, не сьогодні... колись це...
      Втілення буде - я вірю.
      Любо маляті в колисці:
      Одаль вампіри та звірі...

      Ділять вовчиська толоки.
      Ліпить вареник Ерато.
      Позамовкали пророки.
      Всюди слизькенько, зубато.

      Мегаарени, пунктири...
      Чіткості хочу, безпеки.
      Сенс поділивсь на чотири.
      А до розвою - далеко.



      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    342. Над землетрощею


      Маленькі радощі мегажиття.
      Утіхи зримі: полотно, хлібина.
      Плин буйних наративів - йди, затям...
      Чийсь ідол ошкіряється звірино.

      Вальяжний лев загарбає пісок.
      Відмовлять у любові, славі, ніші.
      Зросте в сопрано юнки голосок.
      Штовхнуть у прірву заздрі, найрідніші.

      Ословиш яв. І піднесеш ослам
      Див батик - розмальований, квітчастий.
      Ти не просилася в едем-бедлам,
      Над землетрощею творила щастя.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    343. Тривірш без закінчення

      1

      Цяцьки, щаблі, шаблюки - для живих.
      В чистилищі свідоме за...вми...рає...
      Обходжу дим, брикетики халви.
      Стаю у чергу мовчазливу скраю.

      Нема кишень у трун, паїв - катма.
      Не сняться мертвим танці, секс, дебати.
      Люд фільтрували сифіліс, чума...
      Чому ж не доста солі, сонця, хати?

      2

      Усяк це чув: жалій та возлюби...
      Йдуть фарисеї на всенощну прощу.
      Тріщать чуприни... Цілі ті лоби,
      Які скотили у провалля горщик.

      Азартні вої, книги їм - у дар.
      Нехай читають віршики наївні.
      Жене телят жертовних дід Макар...
      У хакі йде персиста Чураївна.

      Є ліки від сухот, її спасли.
      А ти ламай брикет гематогену.
      Стікали кров'ю веприки, осли...
      Живи, передавай знання та гени.

      3

      Засмоктує людву коловорот.
      Помазаних єлеєм - завтра в сірку...
      Місцевого розливу Дон Кіхот
      Підпер млина без осі та одвірка.

      .........
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    344. Зміна течій

      1

      Торік на Ластівчачому гнізді
      освідчився чужий орел - над морем.
      Сказав: "Не бійся, ми ще молоді,
      злети зі мною, відстані поборем...".

      А я мовчала... пахнув кипарис.
      Була низовка - зміна течій. Літо.
      Міняти на коричневий ірис
      солонуваті шлюбні моноліти?

      2

      В ожині стежка.
      Червень. Кропива.
      Горбисто. Узвичаєні марноти.
      Мутніє Ворскла... Звомплює сова.
      І рвати шори наче я не проти.

      Душа нуртує, поночі летить,
      сідає на вітрила, пальми, рейки.
      Тьма комарви... Захмарену блакить
      оспівує сливовий соловейко.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    345. Україна пребуде
      Співана поезія


      Спільна карма очиститься. Україна пребуде.
      І засіються ниви. І потопляться юди...
      І межінь золотава хлюпотітиме в синє...
      Почекаю. Наснажусь - від молитви, хлібини.

      Хай жбурляють любов між лахміття - стодзвонно.
      Хай перстами в гірчиці горнуть жар і закони.
      Хай лукаві танцюють на обслизлих аренах...
      Пам"ятаймо, що паросток жита - зелений.

      Засіватиму аркуш. Зачинятиму браму.
      І прохатиму жити непоступливу маму.
      І люлятиму зерня... І світитиму в душі.
      В герці йтимуть без нас - за лимани і суші.

      І не спиниш нікого, і не зможеш убити.
      І тектимуть за обрій півчужі, знакомиті.
      І тягтимуться мажі... І свистітимуть раки.
      Посипатимуть сіллю буханці небораки.

      Залатаються лави. І замостяться бруки.
      І герої притомні не ділитимуть луки.
      Розсікатимуть сальдо - ті, що в сальто-мортале.
      У медові гостинці повгрузають педалі...

      І в лелечому лементі визріватиме тиша.
      Павутиння летітиме повз майдани і "криші".
      Початую... бо треба. Почекаю, бо можу.
      Ти зустрінеш порання волошкове, хороше.

      Не губитиму люстра між проноз і люстрацій.
      Жив мій дід у хатині, я не буду в палаці.
      Тож ітиму полегко. І писатиму чисто.
      Не боятимусь чорта, бо за все - особисто...

      23 березня 2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    346. Співана поезія-переклад
      Сотні просьб у коханих одвік...
      З Анни Ахматової.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    347. Співана поезія
      Сонячно дивлюся


      Люди лицемірні, маски пурпурові.
      Поклянуться й чорту, й матері в любові,
      Одшліфують бевзню й генію котурни.
      Кажуть наративно: "Треба жить безжурно.
      Ти важкого зроду не бери до серця!".
      Дружно доливають лихо у відерце,
      Ставлять перечіпки... витирають шиби -
      Щоб луччіше видно гулі, ганджі-хиби...

      Люди вельми добрі, щиросердні, вдячні.
      Надбирають масло, крупи: манну... ячну.
      І серпом поранять... і дадуть сорочку...
      Люди терпеливі - плинуть за дзвіночком,
      Посідають любо у партерах, ложах...
      Кардинально різні, край арени - схожі.

      Співчуваю людям, всіх мирю тихенько.
      Стала я мудріша, бо молилась ненька.
      Сонячно дивлюся, не кусаю - бджілка.
      Люди пречудові, як не п`ють горілки.
      І напишуть книгу про війну і втрати...
      І пришиють пальця... щоб ізнов кусати.

      Люди продавали голос, безголосся,
      Чаклунів топили, бо усім здалося...
      Вішали на древках мотузяну віру,
      Били порцеляну і терзали ліру,
      Ставили погруддя -зайчику і лисці.
      ...люди забувають казочку в колисці.

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    348. Гусне сенс
      1

      ...і знову обливаються бензином,
      і яро протестують... Гусне сенс.
      Вкраїна облітає тополино,
      реве та стогне між забутих плес.

      Хтось оплатив ці ворухкі пожари -
      а сам у літаки чи фаетон...
      Тут юні убиваються за мари.
      Наснажники Москва і Вашингтон.

      2

      Стоїш собі на белебні, все чуєш...
      Йде реплікація ідей, нових заков.
      Спіралі майталаються - не всує -
      Олігархат нетягу поборов.

      Ось оптимізму діжка... покотили...
      Наблизься, зачерпни. Пиши. Хмелій.
      Мечі несуть праправнуки Аттили...
      Втовкмачують між прадідних сулій.

      ......
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    349. Про сніп
      1

      Гормональне дзеркало тьмяніє.
      Мудрість віднайшла-таки Грааль.
      Вибачте мені, Марино, Іє...
      Я не знала, що вам буде жаль,

      То й кохала жевжиків із тиждень.
      Ялта-сіті... метушня... курорт.
      Пожалів Олег, що їде, "трижды",
      Малював наш спільний рай-офорт.

      Проводжала і чаїла сльози,
      Вірила: повернеться... авжеж.
      Валер'янка, чай - ударні дози -
      Загасили відчай, міць пожеж.

      2

      Ну, куди оті спогадки діти?
      Мужу розказати... чи попам...
      Відбіливши душу, бачу міти
      Й колоски - перелюбу-снопа.

      Підпалю, запахне кримська хвоя.
      Чабрецями вислані мости.
      Бризкаю парфум "Быть может", "Хлое".
      Пам'яте, згадалося... прости...


      2017



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    350. Метелики фантазій
      1

      Війна - мов гра. А скільки ще голів,
      офір у сіті вловиться-поляже?
      Свободи ланець на пухкій золі.
      О, ненаситний многоликий враже...

      Я роззираюсь...
      Де ж ти? Знов зима.
      А кулі косять...
      Ожереди горя.
      Печаль простоволоса і німа.
      ...хто межі божевільні переоре?

      2

      А діти пишуть Санті, козакам...
      Морозко розмалює сиротинці.
      Глевке зневір'я суне з черпака...
      М'якенько стелять упирі, злочинці.

      Метелики фантазій...
      Рейвах-реп.
      Усе на продаж - совість і медалі.
      Парує кізяками наш вертеп...
      Лишатись чи летіти якнайдалі:

      Уклякла фея миру на мітлі.
      Тасує меланхолія жетони.
      Трава...
      Галюцинації... В котлі
      Жеруть народ почвари-листригони.

      .....
      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    351. Намисто пісень
      Запрошую насолодитися!

      За цим посиланням - низка пісень на мої слова. Композитор та виконавець киянин Геннадій Володько.


      А ще

      Співана поезія на сторінці композитора, ось нова (мій переклад)

      https://www.youtube.com/watch?v=72mThOVu0gU&feature=youtu.be

      "Але ти не потрібна нікому".



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    352. Камінь лева


      Яв.
      Сігірія-гора, камінь лева.
      Бджіл мільярди.
      Ряд німфей.
      Королеви.

      Колихання віт-ліан, крик папуги.
      Древні фрески.
      Пролітай вперше, вдруге...

      Крізь дракона пащу вхід. Казка-диво.
      Сміх наложниць, ящірки миготливі.

      Долинають молитви... Мед на таці.
      Десь отут джерела сил, інкарнацій.

      Немовлята.
      Старики.
      Сходи.
      Спека.
      Тут - вібрації жаскі, небезпеки.

      Догоря феральний день - понеділок.
      Снився камінь той мені, бо гриміло.
      ........
      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    353. Тепер...

      1

      Є вовна творча... Торт і кава...
      Ще б снігу - до Нового року.
      Чужинка-муза йде - кульгава:
      "...ти юнці завдала мороки,
      тепер сидить шліфує... бідна,
      а парубки таких не вельми...
      тож похвали вже принагідно!"...
      ...............................
      Гроза... вогні святого Ельма...

      2

      Кав'яру з'їла, облизалась
      кошиця, гне залізні шпиці...
      Бракує міді, часу мало,
      а килимок жаги не вицвів.

      Жере ненатлий молох душі.
      Простибі просять волонтерки.
      А я зриваю вірші-груші
      в едемі-пеклі Босха, Єрки.

      3

      Не запізнилася, не ждали.
      Тож роззирнуся... Тут привітні?
      Ховають хижі бджоли жала.
      Сад засинає - аж до квітня.

      .....

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    354. Птахокардія
      Бажаючим придбати зібрання творів Світлани-Майї Залізняк - поезія, переклади, проза (авторська редакція 2015 року, тверда палітурка, 600 сторінок, видавництво "Сполом", Львів) - писати на пошту:
      zaliznyak-63@ukr.net
      або у приват фейсбуку.
      Ціна 140 гривень, номер картки повідомлю приватно.
      Пересилка Новою поштою чи Укрпоштою.

      На обкладинці - репродукції картин - автори Ігор Палєй (Єрусалим) "Фенікс, птах життя" та Ольга Федорук (Львів) "Вона і сонце".

      Анотація:
      “Птахокардія” С.-М. Залізняк – це книга вибраних поезій, написаних протягом 2000-2015 років. Осмислюючи буття навколишнього світу та своє буття в цьому світі, авторка семи виданих раніше поетичних збірок намагається не повчати, не робити широких узагальнювальних висновків, а просто доносити до читача власне розуміння добра, любові, краси, правди, послуговуючись вишуканою українською мовою, малюючи майстерно підібраними словами яскраві, живі образи – реалістичні, фантастичні, містичні. Вимогливий читач отримає справжнє естетичне й інтелектуальне задоволення від зразків справді сильної, досконалої технічно та високохудожньої поезії, а також свіжих, оригінальних перекладів віршів поетів різних народів та епох і творів цікавої малої психологічної прози.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    355. Не чамрій
      1

      Яблунева кісточка... Виросте масив.
      Дурень не мудрішає, хто б не попросив.
      Суне коліщатко під платформу: "...їдь..."
      Статуси оплачені, всім цариця - мідь.

      Товпи колихалися, плакали... Зима.
      А ладу і поладу, каже дід, нема.
      Кум десь в Євпаторії, ліпиться пісок.
      Словолюбна (соррі) я бгала колосок.

      Оптимізму цоколі, мармуровий лев.
      Косить люд, мов броколі, привид між дерев.
      Відійти... лишитися... Убезпечу хист.
      Чорно-білі китиці. Барвний падолист.

      2

      А Пандора з ящика розсипає зло.
      Щастя десь обрящете. Гибіє село.
      За Пристроми... пасіки злинув мрійний рій.
      Рейвахи між класами. Цілься... не чамрій.

      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    356. На буднів батуті
      1
      Любити властиво за вчинки.
      Щасливих ошлюблених мало.
      Обернеться пава на свинку.
      Далі умлівав десь від Гали...
      2
      Мої величаві картини
      Пливуть за Алфею чи Лету.
      Перфоманс а-ля Аргентина
      Записує муж на дискету.

      На буднів батуті - квасоля...
      Читав би поезії Майї -
      Лякають сейсмічні паролі.
      Перекидом рейки... трамваї...
      3
      Анталія сниться на зливу.
      Завжди наготові три сумки.
      Відходжу за білену сливу...
      ...а рідне тьотьохкає... кумка...
      4
      У юності важило інше.
      Любові хімізм трансцендентний.
      Тепло. Узвичаєна ніша...
      А серце закохане в Етну.
      ........
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    357. Радіопередача

      За цим посиланням моя сторінка на фейсбуці, там діючий лінк на запис радіопередачі.

      Українське радіо. Канал "Культура". "Вночі темно".
      Прозвучала 24 листопада опівночі.





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    358. Самість
      1

      Жити так - щоб скучали по смерті.
      Бути правильним шкодить аж-аж...
      Тут савани, гаї... круговерті...
      На пегасові пишний плюмаж.

      Купка друзів, чотири бесаги.
      На коржах - махаонів, пташок...
      Я - левиця, то ж - супервідвага...
      Від візиту німотство чи шок.

      Куропатва боїться, відходить.
      Сарна юна з калюжі гай-гай...
      Вірші гуски - общипані - в моді.
      На мережані глипне минтай.

      Не почуєш - вода ж - ні словечка.
      Ось ліани для мавп, какаду...
      Я навчала три роки овечку,
      А тепер барикади кладу.

      2

      Бовваніє, спалахує образ.
      Дикобраз - на прослави горіх...
      Не для мене крихкенька цинобра.
      Б'ють червіньку міцні гончарі.

      На кружалах застигне мрійливе.
      Візерунками ляже печаль.
      Де лілове - то зрубані сливи.
      Пропливає між піни Грааль.


      2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    359. У пошуках оптимізму
      1

      Вірша без драйву не створиш.
      Миру немає ніде.
      Трішечки спокою - в норах.
      Горн щуролова гуде...

      2

      На Інститутській сумливо.
      Ятки осінні... мовчиш...
      Жорна скрегочуть, а мливо -
      На обіцянок спориш.

      Жінка товста при дорозі:
      "Дайте поїсти!"... туман...
      Бар ось - розсадник цирозу.
      Душу веде талісман...

      Тож не ходила на другий...
      І... не відчула вини.
      Древа безлисті... муруго.
      Фобії зла - з глибини.

      3

      Сенси в любові та стрічах...
      Брама Софіївська... люд.
      Боже, спасіння б нам, віча...
      Й мегапоразки паскуд.

      Ця землетроща - єднальна?
      Щуки пливуть між афіш.
      Вмерти у пащі похвально.
      Сиротам - цяця та гріш.

      Може, й не варто - сумного.
      Мрії - фламінго... безе...
      Доброго світу премного
      Смерч із-за Бучі несе.

      4

      Бризкай модерні парфуми.
      Дим цигарок... перегар.
      Стрес - у куми й товстосума.
      Худне чудес календар.

      В пошуках тем, афоризмів
      Жити цікаво, авжеж.
      Вибір: арена чи схизма
      Серед локальних пожеж.

      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    360. Над нуртиною

      1
      Усе в тобі: зло, радощі, печаль,
      Полиці, ланцюги, чарунки, стріли...
      Уяві скажеш "поверни", "відчаль".
      Стоїш, а зливи травня відшуміли.

      Тасуєш мапи, книги... Серед хвиль
      Роздивишся тритончиків банькатих.
      Які були шторми! Охвітний штиль,
      Бродіння, узвичаєні відкати...
      2
      У храмі Тамілнаду - крики, дзвін...
      Утримують-лікують навіжених.
      А тут хронічне "встаньте із колін".
      Чорти колотять аспидну пряженю.

      На деко настругається імбир.
      В казан - тіла, ідейні хвоя, листя.
      Мовчать оті, що за прогрес і мир.
      А куля проліта (почуй!) зі свистом.
      3
      Куняють рідні-ближні мудреці.
      Здорожчали гірчичка, бульба, сало.
      А віз і нині там - у осоці...
      Сокири лиця й плечі обтесали.

      Вилазить василіск із нуртини,
      Вбиває перехожих взором лютим.
      Живучі змії... Серце зачини,
      Щоб не додати пінної отрути.

      А "Шкода" пролітає Сагайдак.
      Отут комфорт, не дме борвій зі сходу.
      Над гаджетами висне молодняк...
      Усе в єстві - глузд, рабство і свобода.
      ......
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    361. Гра слів
      1

      Лушпиння, шаради, шатра.
      Виткі лабіринти реалій.
      Наблизиться дух до ватри...
      Дрібнота шкварчить на мангалі.
      Утіхи - повітряні кульки.
      Баталії, батли, вендети.
      Сльозяться очиці зозульки:
      Дурила за мідну монету.
      Обіцяні входження, блага.
      За місяцем - тижні тривоги.
      Малагою впитий салага
      Рушає в туманну дорогу.

      2

      Байдужо-дивочно-гірко.
      Сердець амплітуди... хвилі...
      Геройства іржава мірка -
      На братській низькій могилі.
      Харон перевозить цебра...
      Наповнені шоколадом.
      Повіям війни сухоребрим
      Складаються пишні балади.

      Пристати на рік до хору
      Чи йти у майбуть обніжком?
      Удобрено мандрагору.
      Рече Діоген із діжки.

      Атож, наративи зайві.
      Мовчати сьогодні - мудро.
      Розкришені кримські айви.
      У пошуках смислів шудри...


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    362. Небайдужо

      1

      Вітровіям перейшла у спадок
      біла хата в дальньому селі.
      Приїздила я із Криму - радо...
      Там прописані тепер нулі.

      Ходять мавки, бебіки до школи.
      У шкарпетці - гривенька, листок...
      Десь онуки райський кущ збороли,
      тестамент скукобився, розмок.

      Що мені... Пройдуся віртуально.
      На дротах три ластівки. Гроза.
      Лопухи крислаті, де вітальня.
      ...вуж минулля мляво виповза...

      2

      Чоловік мій дивиться байдужо:
      не забув Місхору кукулі.
      Я б отут лишилась - біла ружа.
      Плямна кицька всілась на мітлі.

      Звіробій - крізь балію... Три клітки.
      Пам'ятає кроликів шовкун.
      Смерті жде стара беззуба Лідка.
      Рушники на рамах, щур в совку.

      Час руйнує, теше, конопатить.
      Синтетичні руна мне Ясон.
      Дід Андрій помер... Руїна-хата -
      між паїв, люстрацій, лжекорон.

      з

      Мріються розвої... Кровотечі -
      за ділянку, нафту, бурштини.
      Опустіли гніздища лелечі,
      захмеліли стіни, дах, тини.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    363. Селяві
      1
      Вороння розбиває горіхи...
      Шкарлупайки - у жухлій траві.
      Дідько листя згрібає до міху.
      Новобранців стрижуть... селяві.

      2
      От би кинути лихом об стежку,
      Звоювати роздолля! ...та де...
      До цивільних поетів належу.
      Чув молитву апостол Тадей.

      Геркулесові зайві поради,
      Змізернілим творцям - поготів.
      Чи притихли за Ворсклою гради?
      Хтось до прірви нестримно хотів,

      А теперечки віточки просить,
      Простягає кашкетика, длань.
      Помирають освячені оси
      Над сітками чужих безталань...

      3
      Шерхочу... золотава стежина.
      На узбіччі кондоми і скло.
      Журавлинно мені... журавлино...
      ...ось і сонце - чоло обпекло...

      ............
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    364. Ворохобні будні


      Ходять поміж тіней неформатні люди.
      Шалики яскраві... погляди-сонця...
      Перманентно - теми на плавучих блюдах.
      Обирай хутенько більшу від пшонця.

      Боротьба...
      Смирення...
      Пацифізм...
      Тореро...
      Ворохобні будні...
      Кірасир-касир...
      Золотаві музи. Страусячі пера.
      Намереж романів... зароби на сир.

      У ворони модус - ухопити крайнє.
      Відокремлюй свіже. Нарости, шинкуй.
      Час від часу чути: "Віра... Майя... майна!
      Нащо те важезне?.. підніми легку...".

      Дощ...
      Гризе горішки шекерява білка.
      Шкарлупайки мідні, зерна голубі.
      Розроблю парцелу, мить до понеділка.
      ...шаблезубі тигри виснуть на трубі...
      ............
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    365. Епілог

      1
      Плести рукавички... мовчати.
      Це ліпше, ніж мудро - про все.
      Матвій примиряє багатих.
      Три пляцки Пандора несе.

      Пошарово ріжеш проблеми.
      Кривавиться війн мармелад.
      В болоті замурзані ему
      Чекають: хтось винайде лад,

      Тягач до іржі прилаштує -
      І ліфт наш - увись до зірок...
      Героям - віночки із туї.
      ...обпирскав брехні огірок...

      Обіцяні візи-валізи.
      Легкі на підйом - угорі.
      Не знаєш: святі? горлорізи?
      Женуть сонми буйних черід.

      2
      Осіння утеплена парка.
      Фотелі на хмарі... де Бог...
      Лишайся - тут є закамарки.
      І чаєм пиши епілог.

      Десь нижче пливе кон'юнктура.
      Ось манна і решето див.
      Радій: заростають баюри.
      Охвітний весни рецидив.


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    366. Яро з яру

      Ми - просто перехожі, смертні, вільні...
      А нас привчають вибрати із шор.
      Шматуємо і рибне, і вугільне...
      Божественне перевели в офшор.

      Сплели собі й чужим колькі покрови.
      Вінці тернові зохмались - на раз...
      Не миру треба - крові... крові... крові...
      У вбивстві кожний сьомий, певно, ас.

      Ми в горло конкуренту - кляп чи кістку.
      З колиски дріботієм до коліс.
      Виною - пріснопам'ятна невістка,
      Що вирубала гай, сосновий ліс.

      Нам треба війн. Навіщо мирні плеса?
      До цілі - крізь тумани-будяки...
      Годуємо зубастих щук по месах -
      Щоби позбутись голосу... руки...

      Нам зайві правдолюбці. Хитрі - любі.
      Мораль подвійна - кобра на шляху.
      Подеколи питання ставим руба.
      Під оковиту шлем врага на "ху..."...

      Авжеж я - зла, бо не хвалю облесно,
      Вдивляюся у далеч... мну євшан...
      Ось-ось месія родиться... воскресне...
      Сірко позичить очі - й до коша

      Покличе яро, виплека поразку.
      Шампури є - тож розпочне турнір.
      А я - за мир, благополуччя, казку,
      Стило незламне, крейдяний папір.

      Ми любимо до гробу... і триваєм.
      Мережимо на шибах наратив.
      Розчулюють дзвіночки, плин трамваїв,
      Озера брехонь, паки перспектив...
      ...........
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    367. Поезії-пісні
      Співана поезія.
      Запрошую слухати і дивитися.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    368. Я мовою стала...


      Запрошую читачів-слухачів.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    369. По серпневій траві...
      1

      А все пізнається лише в порівнянні -
      Краса, безгрошів`я, омани і шал.
      Конем стрибонув чоловічок Уляни
      У гречку дозрілу, де доторки жал.

      І що їй робити - покинутій, гордій?
      Горох вишивати чи бити шибки...
      Остюк обібрала на козячій морді,
      Макуху розтерла:" ...летіть, голубки...".

      У місті підстриглася, личив їй сессон.
      Обарвила голка прив'ялі вуста...
      І вже залицяється довготелесик.
      А клуня згоріла, мабуть, неспроста.

      Буття шахівниця. Перекидом коні,
      Блокований ферзь, прохідні пішаки...
      Уляна відбила коханця у Соні.
      Дивочні жіноцтва жадання, смаки.

      2

      А я не уміла звичайною бути.
      Намріяла в юності аж короля.
      Та, мо`, розминулися тропи-маршрути...
      А чи відштовхнулися біополя.

      Яруги... безлісся...
      Обіцяні гори.
      Єдвабні палати. Словесний сатин.
      У рамках - портретики риб, інфузорій.
      Обцасом розтовчено аквамарин.

      Коти на осонні. Три низки тарані.
      Вивішую вірші, прищіпки нові.
      А може, це - щастя... Бо, кажуть, від Ані
      Утік Менелай по серпневій траві.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    370. Карі
      1

      ...а вірші - під каву - пасують ніякі.
      Експлозії - зась, ні зерна переляку,
      Отак і сидиш... опахало вологе.
      Придумуй ідилії-оди-еклоги,

      Хвали чи мовчи, перенизуй намисто...
      Виходять на сцену бліді белетристи.
      Відрощено пейси, масненькі пацьорки.
      Усі наче мріють - до Праги... Нью-Йорка...

      Чомусь не наважились, люблять поля ці.
      Шукаєш люстерко між димних прострацій.
      Сумні кенгуру на плотах нерухомих.
      ...а жаби запечені можна й удома...

      2

      Навчишся мовчати над соусом карі.
      От нащо тобі, правдолюбко, сафарі?
      Горобчики тутеньки рівновеликі.
      Поміж кукурудзи індички, музики...

      Соколиків пара, оракули хижі...
      Гострила стило, затупилися лижі.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    371. Ліс двигтить...

      А є такі - без лету, вік в дуплі.
      Дають поради, смажать антрекоти.
      Вже й дітлахи деінде - немалі.
      На грілці руки... зайва позолота.

      Почистять пера... очі підведуть...
      Мишей наловлять, патетично пишуть.
      У плісняві - щодення тепла суть.
      О, не сполохайте блаженну тишу...

      А я - окрема. Грози, буревій -
      Мої друзяки - вчора, нині, завтра.
      Упала зірка в думний деревій -
      І запалила вогнедишну ватру.

      Комусь - корони з фольги, трон-батут,
      Овації невтишні - горобчачі.
      А я лечу, ганяю простоту,
      Що комарем присмачує гаспачо.

      Словесна вовна, пелехи думок...
      Зерно шукаю.
      Ліс двигтить - амок...

      ........
      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    372. Чиста
      1

      О, де моя вежа із кості слонової?
      Врожай огірків. Знов Ерато вчаровує.
      Під сливою синьо. Ген-ген кавуниці...
      Четверте кохання в імлі промениться.

      2

      Нав`язано м`яти, свиріпи, левкоїв.
      Ну, хто б мої врази (об серпик...) загоїв?

      Окрема стежина. Мандрівочка - пішки.
      Під ноги - троянди, брильянти, горішки.

      3

      Лунатик спіткався - надірвано трена.
      Таки перейшла хвилеріз, плац, арени...

      І все ж не дивуйтеся - стрінуся - чиста!
      Несу за Пристроми сто низок намиста.

      Людва у ловитві - цяцянок... медалей...
      А я від цеберечка Прози все далі...

      Хитають вітриська дива-теракоти.
      Немає слонів. Лошачки в позолоті.



      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    373. Бачиться...
      1

      Я - Аріадна, тож іди мерщій.
      Клубок не зачіпається за плити,
      Минув три факлі, браму...
      Ось кущі.
      Злякався лиликів. Живий і ситий.

      Тепер тобі - до звомплених багать:
      Палити анемічне, зле, прижухле.
      Мені ж ізнов мандрівця пантрувать.
      Порозставляю амфори та кухлі.

      У світі снів - розлогий лабіринт.
      Це острів Наксос.
      Бачу Артеміду...
      Розхлюпано словес аквамарин...
      Підірвано безмовну піраміду.

      2

      Тепер - камінна. Війни, шантрапа...
      Вінець мій золотий лежить у гроті.
      Та просвітилась, бачиться, тропа.
      Пливе повз буй новий Буонарроті...


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    374. Гностичне
      1

      Ось шаурма, там пончики...
      Малюй, пиши, співай.
      Посипле небо гончими,
      Сідаєш у трамвай.

      Товчуться мари-фабули,
      Пахотнява та піт.
      Шедеври за кульбабами...
      І кожен тут - піїт...

      Котурни, тури, милиці.
      Обшмульганий Ясон
      На ятку прози хилиться,
      А лодія - у сон...

      Із вимені нацмулено,
      Розбавлено аж-аж...
      Натворено під кулями,
      Розхлюпано мандраж.

      У хащах мандрагорових
      Ні солов`їв, ні муз.
      Бракує істин, сорому.
      Відкрито брехнешлюз.

      Над золотом лахмітників -
      Пегасся, кенгуру.
      Саджу собі столітники.
      Розвіюю журу.

      2

      А липень абрикосовий
      Пишається... курить...
      Гаптує малоросами,
      Вмоча у смалець нить.

      Тече народ - ряденцями -
      Крізь вушко чарівне.
      Стліваючі каденції,
      Солона віра в не...

      Дзумлять ефіри, пасіки.
      Не бійся змін, молись.
      Перлини під обцасами,
      А свинтуси у вись...

      Ніж - по живому, рідному.
      Між паляниць і кеть
      Набили бодні мідними
      Крутій, Трапляйло, Верть.

      Наквецяли молоками
      Прожектів.
      Дощ...
      Крупа...
      Пророками безокими
      Вцяткована тропа.

      Та не розлюбиш річечки,
      Левади, плес, горбів.
      Егрегор сяє свічами,
      Грушками на вербі...


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    375. Походжаю...
      1

      Світ мережевих поетів.
      Пошуки мережив...
      Залиша слідиська Єті:
      Не загриз, та стежив.

      Фланірую непомітно.
      Алергія в музи...
      Антилопа Зося кітна
      Цмулить мутне смузі,
      Та прицмокує, голосить...
      Горобці - в соломі.
      Урожайно, рання осінь.
      Туга незникома.

      2

      Похитаю сніжну бабцю:
      Чи міцна морквина...
      Стос рецептів: перчик, праця...
      Бевзень має джина,
      Крізь дими шедеврів просить,
      Лавровишні, сцени.
      Джин кахика: "Чув я, досить...
      (Лексика обсценна)...
      Є віршата, маєш кліпи,
      Миследрантя чорне.
      Метр Горинич, кажуть, сліпне:
      Все у горно горне...".

      3

      Походжаю, рву черешні.
      Солов`ї в калині.
      Десь поети найсправдешні,
      Профілі орлині.

      Забурунилося сусло,
      Щось тече - липкаве,
      Забиває баки... русла...
      ........................
      Графоманам - слава!


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    376. Забава
      1

      Кажуть Кості: не треба віршів.
      Краще шубку дружині, саж...
      Від Шевченка писав ти гірше,
      Ось під грушу клади вантаж,
      Докопай до світанку яму,
      Заплануй хмарочос, біде,
      Ну, навіщо ті епіграми,
      Не повісиш реклам ніде,
      Не заробиш на борщ, пампуху,
      Гаєш час під "ку-ку", "цвірінь"...
      А довкола прогрес розрухи.
      Пробивається віршорінь...

      І кумекає сивий Костя,
      Вдовольняє химер... жону.
      Стеле осінь жовтаву постіль.
      Майоріє душа - на кону...

      2

      Засихають лілові айстри.
      Кожушки дожирає міль.
      Мо`, в гаю спіткаєш Чугайстра,
      Стрімголов утікай звідтіль.

      Диктувала Проза сердита,
      Що писати, про кого, де...
      Додавала у довгі свити,
      Позбавляла снаги, чудес.

      І полює тепер на мавок
      Височенний патлатий дід.
      Він сонети лишив - забава.
      Продає при дорозі глід.

      Наближається вдень до вогнищ,
      Піднімає перо, сірник.
      Закривавлена висне вовна...
      Є Чугайстер, а Костя зник.



      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    377. Між іншим...
      Жив чоловік... а став Лілі.
      Чудне - щохвилі на землі.
      У всьому гендерні аспекти.
      Фарбують море інтелекти,
      Вдягнуть слона, мов балерину,
      Закуплять нафти чи вакцини,
      Наобіцяють економій -
      Вдесятерять вантаж сіромі.

      Нафантазуєш аж-аж-аж...
      А човен знов на абордаж.
      Мабуть, це карма чи навроки -
      Зміцніли крези та флагштоки.

      Обходь калюжі, водомети,
      Плети у тиші бранзолети,
      Міксуй коктейлик, вірш чи крем...
      Не будь любовним тягарем,
      Злинай удосвіта з віконця -
      Щоб ухопити скибку сонця.
      Самодостатності флюїди
      Вбирають мляві буквоїди...

      Яв - карнавальний хронотоп.
      Біг кенгуру за Конотоп,
      Алюри здиблених пегасів,
      Турніри асів-свинопасів,
      Боріння партій, сект, систем,
      Штовхання ліктем: збився темп!;
      Латання шлюбних шор, бюджету,
      Охаяння менталітету...
      І фейс-контроль аж на Чонгарі...
      Ми - європейці... невзабарі.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    378. Пасторальне
      1

      Дівчина брутальна,
      Парубок - билина.
      Вуличка - не спальня,
      Поряд купа глини.

      Матіоли, флокси,
      Поливайка сіра.
      Ельфи - Томмі, Роксі -
      Крильцями - по шкірі...

      Тож усілись радо,
      Поцілунки-ласки...
      Злизана помада.
      Остигає праска.

      Кумоньки худобу
      Порають у клунях.
      Ювенільна спроба
      Звабити красуню.

      Шелестіння вишні:
      "...сорому ні трішки...
      а на тому тижні
      ластилась до Мішки...".

      2

      З латаним єдвабом
      Суне дідо-вечір...
      Наративна жаба -
      В дзьобику лелечім.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    379. Люлі-люлі...


      Чорні жорна.
      Мливо...
      А на думці - жито.
      Соуси... підливи.
      Скільки ж душ убито? -
      Думати не хочеш.
      Мурашвою - люди...
      Опускають очі,
      Розбирають буди.

      На пательні теплій -
      Щастя жовтий м`ячик.
      Злодій тирить еппла,
      Гнат старцює-плаче.

      Кряче ситий ворон:
      "...все окей, лебідко...".
      Наш Арес п`є, оре...
      Постачай, не бідкайсь.

      Воювали й гуни,
      Й татарва гаряча...
      Ось мадонна юна
      У дірках моднячих.

      Кинула цигарку...
      Люлі-люлі, хлопче!
      Ще на сонці - хмарка.
      Гидь цю землю топче.

      Чвиркання: "Ви недо...
      Товпи, біомаса..."...
      Обіймай ведмедя,
      Їж вівсянку ласо.


      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    380. Жалі

      1

      Ностальгійні старі абрикоси...
      Клапоть неба у склянці рудій.
      Парки в пеленах бджіл понаносять,
      Ось пісненькі млинці - на воді.

      І духмяно, і терпко, й медово.
      Ряд штахетин, проміння бурштин.
      Гарбузяні поважні корови.
      Мінзаводик. Це знов Яготин.

      Та ніхто не запрошує шпарко.
      Сива мати на лавці... жалі...
      Дітлахи незнайомі... поштарка.
      Гедзі-спомини в жовтім брилі.

      Я не впевнена... може... на трішки...
      Оселилася б міцно десь тут.
      Проросли між любистком горішки.
      У дірках павутинний батут.

      2

      Не впізнаю ні Тані, ні Олі...
      Розірву білу нить перепон.
      Торохкоче плямиста квасоля:
      на перон...
      на перон...
      на перон...


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    381. Магма бунтує
      1

      Зводим Помпеї на попелищі.
      Допоможіть нам, янголи, хвищі...
      Плінфи достатньо, глина чудова.
      Ось і палаци...
      ...де ж наша мова...

      2

      Хто там джергоче ген за верцадлом?
      Тиш... Закопали сміттячко... падло...
      Діл окропили... випили соку.
      Бевзням набридло рідне, високе.

      Захилиталися фіги... баляси.
      - Нащо та мова дідівська здалася?
      Нею не вирвати зиску... кредиту.
      Піє китайською півник Микита.
      Хінді вивчає ослиця, п`є смузі.
      Магма бунтує - посеред ілюзій.


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    382. Пташине

      1

      Крила журавлині...
      Пір`я горобчаче...
      Жайворонок линув -
      Блискітки побачив.

      Засліпила сойку,
      Галку притінила.
      Коломийки... зойки...
      Білочка в чорнилі.

      Нахапали "лайків"
      Мухоловки сірі.
      Солов`ям відзнаки.
      А мені - клавіри!

      Оминала склепи,
      Сіті, гнойовища,
      Черепи, халепи...
      Хто ти?.. - крекче днище.

      Тут земні відомі:
      Мурашва, три квочки...
      Я в захмар`ї - вдома.
      Зайві там кілочки.

      2

      Відцвітає літо.
      На плато відчайно.
      Скрекотить еліта.
      Десь тече Почайна...

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    383. Своя...
      1

      Жнива...
      Події лізуть на конвеєр...
      Чи їх зметеш, гарикнувши "ату!"..
      Тримаєш план...
      Штормисько трощить реї.
      ...у пустоту плин тіл.... у пустоту...

      Серед обмов, олжі плекаєш мову,
      Вишпортуєш минулля довгий цвях.
      Лякає світло - лементять прасови.
      Арес оплакує вівцю в молочаях.

      2

      Кого штурнути, вчити чи жаліти?
      Усі такі просунуті, круті.
      А ти стоїш... і вигоряє літо...
      Стрімкіші сходи... Молишся в куті.

      І сито, і стило підхоплять друзі.
      Почуєш голос братика... отця.
      З підсаками малята голопузі.
      Уже й Олімп... де зайняті місця.

      3

      Ладнаєш яро приставну лавицю.
      На музі то велюр, то коленкор...
      Зловила в серце майську блискавицю -
      Вже не прийма в солістки млявий хор.

      Отож, іди! Трощи чужі горіхи.
      Кибитки ромів клякнуть на шляху.
      Цвіла любов з відсотком горя-втіхи,
      Окроплюй мандрагору та соху.

      Кармінно забуруниться мовчання.
      Лови слова... пелюстя... корінці...
      Учора перестрибнула ковбаню.
      "Своя"... - сюркочуть сяйні стрибунці.

      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    384. Транс

      Апатичний суфій
      Піч кладе на дачі.
      Піфія - на пуфі,
      Виглядає мачо...

      Воду з Касодити
      Запивала ромом.
      Ранок ясновиди.
      В черзі астрономи,
      Депутати, судді,
      Із блокнотом фрашка -
      Журналіст-приблуда,
      Аналітик-Пашка.

      Омограми... лемент
      Вколо лавровишні.
      Чад.
      Мегадилеми...
      Обморок - щотижня.

      Слуги прали тоги,
      Загубили ключик.
      Денно - монологи.
      Знайте ж неминуче!

      На тринозі твердо
      Піфії-небозі.
      Марилися Герда
      З Каєм - при дорозі.

      Сколіоз - то в липні
      Всілась на єдваби.
      "Хто наступний?" - глипне.
      Транс.
      Червоні краби...

      Видива, парсуни
      Оточили жрицю.
      Фатум-дідо суне,
      Стука патериця...

      Продає пророцтво
      Архітектор - зайве,
      Розлилося оцтом
      На грушеві айви...

      Очі - мов оливи,
      Блазні... відчайдухи...
      Піфія щаслива.
      Знай, рече у вуха.

      Множаться омани -
      Напівправди, брехні...
      Їж. Пиши романи.
      Яв - канва рельєфна.



      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    385. Словесна ліана
      1

      Надзвенівся мій глечик... і тріснув.
      Знов долоні у глинці місцевій.
      Тиш кармінна, смоковниці пізні.
      Як велося Ліліт... бабці Єві?..

      Чим втішалися душі уранці -
      Сойки... жайвори... звомплені сови?
      Що бажали: сабо чи сап`янці?
      Я сумую - війна... птахолови...

      Десять амфор олійних, свистульки.
      Скарб завдавши на плечі - по рейках.
      Карамельку жбурляє зозулька...
      А на фантику "Прачка" Лотрека.

      2

      Муза йде - вирлоока, манірна.
      Чай...
      Піали...
      Словесна ліана.
      Мурашиння острашки - пошкірно...
      Під Олімпом - сім черг.
      Всюди - крайня.

      3

      Що нести у безмов`я колюче...
      Хто застеле велюром дорогу?
      Глипа око - "ти звідки?" - павуче.
      "Тут мушви і сексотів премного".

      Відчинялися двері оверкам.
      Оверлоки строчили завзято...
      Я - зі світу Ремедіос, Єрки.
      Із будення витворюю свято.


      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    386. Промовне

      Кричать уранці "здравія желаю",
      "на мєстє...", повертаються навспак...
      Місцеві пси їх зустрічають лаєм.
      О, скільки тут шестірок, посіпак!

      Для них екзотика - державна, рідна...
      Стирають піт долонею з чола,
      Плюють під ноги і живуть безплідно,
      Прикажуть - то і Неньку догола...

      "Какая разніца?" - здригнешся, душе.
      Роздолля брехням... німо у степу.
      Я миролюбна, та до скону мушу
      Тут воювати, вчити мудь тупу.

      Відьом палили в Сумах, Конотопі...
      Тризуби нині - модний татуаж.
      Та опануйте ж мову до потопу,
      Хохли-служаки, ввергнуті у раж!

      На мультиках дозріли ці панята,
      Котигорошки, Барбі... голубі...
      Якою гомонить нічний Хрещатик?
      Чи парость мови квітне у тобі?

      Слова - мов глеки між млинів - забуті...
      Півусмішка - селючко, відійди...
      Лиш ті спроможні досягти могуття,
      Кому авторитет - свої діди,

      А не чужі, що закоптили пажить,
      Розбестили замріяне дівча...
      Чи знаєш українську - тут не важить.
      Онук-артист - у ролі прохача.

      А мова дозріває... бачу соки...
      Зрізаю грона, віршем причащусь.
      Мій келих - чистий, дорогий, високий -
      Змія болотна хвалить - кусь та кусь...



      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    387. Стрижи, пряди...
      1

      Не зволікай на площі, не барись!
      В бік жертви глипають койот і рись,
      Шукали слабших-нижчих-неміцних.
      Ось рейвах-шарварок до шерху стих.

      У дзбані Часу гуща й словеса.
      Голодних не приваблює краса.
      Сирени щохвилини - десь вогонь.
      Мир-голуб сяйно спурхнув із долонь...

      Поміж тілами - фантики, ножі.
      Тепер усі вщасливлені... й чужі.
      Залитий піною хідник до трьох пустель.
      Ось Гретель розлива дешевий ель,
      А Гензель ще вистрибує - "ату..."...
      Поділено гуральні, пустоту.

      2

      Я ж засівала маками поля!
      Лан топчуть Труляля і Траляля.

      Ішов мій дід - на захист - голіруч.
      А хто володар шахт, боліт і круч?
      Сто акушерок... Лиш одне дитя -
      Поміж коїтусів, кісток, нестям.

      Навишивали шортів, пелюшок.
      Навидували сполом бульбашок.
      Тарас дивився звисока... німів:
      Понастеляли брехонь-килимів.
      Іде зі скрипкою лисичка, награє...
      У крові писок, нациганила у.є.

      3

      Ніч.
      Оглядове колесо.
      Гроза.
      Вся чортівня уранці по...ще...за.

      Тече Смородина...
      Тремтить Калинів міст...
      Тут кожен зайчик - пан і конформіст.

      Рожеві мальви - символи - в пуху.
      Прогрес несе годиноньку лиху,
      Китайську заполоч, російські реп`яшки.
      Торокхотять шарніри і пляшки...

      А ти послухай, душе, солов`я.
      Спить Україна - вічна і твоя.
      Пливе кісник неспішно між долонь.
      Ти біля жорен давніх не холонь.

      Дивися на осонцених мурах.
      Чутки по рурах каменем - шаррах...
      Нема канікул. Школа-яв дзумить...
      Стрижи, пряди...
      Стікає в Лету нить.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    388. Закладки
      1

      Устигни на потяг,
      Де завжди пробачать.
      Сімнадцята... сота
      Даліє невдача...

      Дід клунка посуне...
      Чайок із лимоном.
      Тасуєш парсуни,
      Іж крекер солоний.

      Три закладки в книзі,
      Що пахне димами.
      Повз банери сизі -
      До карої мами.

      Реалій та сюру
      Закони суворі.
      Купюри... Баюри...
      Кудикині гори.

      2

      Край стежки у небо
      Цвіте чемериця.
      Шаблюки - між ребер,
      Осонцені лиця...

      Моя Україна
      Танцює і стогне...
      Бредуть буратіно
      Та пігмаліони.

      3

      Надивишся, рушиш...
      Людва - із трампліна.
      З насічками грушу
      Спиляли - бо зміни...

      Тату голубаве,
      Спідничка циганська.
      Онуки Варавви -
      До Раші чи Гданська...

      У рейваху - ніші -
      Для бевзня, пророка.
      Вангують мудріші,
      Стихає сироко.

      За курсом-пунктиром -
      Листочки... мурахи...
      Безмов`я нещире.
      І охи - на лахах.


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    389. Медитативне


      Пора цвітіння днина... двадцять сім,
      а далі - зів'ядання, биті дзбани.
      Мильнянка піднімається в росі,
      У Польщу їдуть гані, роксолани...

      Лузається совковий наратив,
      околиці просякли чорним репом.
      Дубасяться і найманці, й брати.
      З вагонів не вугіллячко - халепи...

      Усяк фарбує ідола свого.
      Минай товпу, розкришуй моноліти.
      А що в кінці блукань - пітьма... вогонь -
      звангує табуйований політик.

      Переживеш руйнацію-війну,
      насняться Симеїз, міфічна Троя.
      Пейсатий Хай відкриє там чайну,
      де відмивалася криваво зброя.

      Не порпайся у мотлоху, а сій.
      В гербарії під ниткою - минуле.
      Спогадками живи, слугуй красі...
      На белебні - драчі, в затишші - вулик.


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    390. Місто


      Місто, де можна жити.
      Сплачено втретє мито,
      Сходжено вибої, площі,
      Склеєно плани, горщик...

      Сказане - враз почуто,
      Складено скарб у жмуток...
      Місто, де гам.... і вірші,
      Мальви... манаття... біржі...

      Звідси втекти б у Делі!
      Вибачте, мудрагелі...
      Хочу красот яскравих.
      Ось гуркотять состави...

      Знову бракує дива.
      Пишно цвіте жалива.

      Кликали брат, кумася...
      Нащо я там здалася?
      Тут шовкопряди, гречка.
      Смичу рядки... вервечки...

      Був супротив і захват.
      Місто - скляна карафа.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    391. Сьогоднішнє

      Ой, кохання гріховне -
      парубоче... дівоче...
      Угрузає мій човен
      в толерантність до збочень.

      Релаксуючі бевзі,
      продірявлено сіті.
      В непозбувній бентезі
      обвіршовую міти.

      Кажуть, можна війною
      всі народи мирити.
      Десь у дядечка Ноя
      віп-готелі... корита...

      Остогиджена ятка.
      Гільйотина... асептик.
      Фланірують ягнята...
      Соловіють адепти.

      Я проходила всоте.
      Рожевіло пелюстя.
      Модернова босота
      четвертує Прокруста.

      Золотавенька рибка
      умліває в томаті.
      Бал крапковий... і липко...
      І чужіє Хрещатик...

      Розбивалися люстра.
      Бовваніли предтечі...
      Хай живе "Камасутра"
      між сувоїв лелечих!



      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    392. Музика... піна...
      1

      Юнка із Шабо -
      Камея антична,
      Острах і зваба -
      Шовковички смиче.

      Вулиця довга.
      Пахотнява, спека...
      Поли Дажбога
      Леліють на глеках.

      Зливи не буде,
      Розігнано тучі.
      Гронами - люди...
      Котиська худючі.

      Ельф у лататті -
      Причаєні змахи...
      Кликав на паті
      Двох жаб, черепаху.

      2

      Музика... піна...
      Ось вермут налито.
      Вина-рубіни...
      Чужі - знакомиті.

      Рибко червона,
      Приплинь! Я - твереза.
      Амфори... гони...
      Ходіння по лезу.



      2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    393. Вервиці

      Рішення рішенню – ворог.
      Думати ниньки – зась.
      Сказано – дертися вгору...
      Сміло в казан залазь...

      Знишкли в барханах предтечі.
      Хтось асфальтує глузд...
      Оху старому на плечі -
      Сотня нових облуд.

      Жертвенні агнці... хлопці...
      Єву сповідує змій.
      Тьменна модерних опцій.
      Вервиці веремій.

      Ідоли.
      Левіафани.
      Знати б ще мову чужу...
      Правнукам Гудеріана
      "Гуд" на межі не скажу.

      Діда мойого кровиця –
      Маківка... полинець.
      Зречення воїнів – нице –
      Тих, що ставали на герць.

      Хто переправить нас, Боже,
      В обітований край?
      Шанці.
      Доктрини.
      Ньюложі.
      Ера тату-тавра.


      2017




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    394. Музейне

      Ви чули, що варто лице берегти?
      Здебільшого люди - в масках.
      Одвік пробачається флер сліпоти,
      Але не спонука-підказка.

      Порадь коліжанці нещасній круїз,
      А куму - волячу роботу,
      На клапті порви остогидлий девіз -
      Уговкай таки "патріота".

      Вкажи на розвалище школи, хати,
      Що вгрузли в спориш по груди,
      Людва байдужніє... мовчить, а ти
      Яву оглядай з верблюда.

      Нехай переплюне пісок арен,
      Поля Буратіно й лиски...
      Ну, хто ж наративи, мов рис, розбере
      Під ритми хіп-хоп чи диско?

      Жар-птахою стати вороні порадь,
      Гостри графоманиську пера...
      ...а можеш вступити в підлесників рать,
      що з телепня ліплять Гомера...

      І буде наведений слави курсор,
      На виступці - чесність, довіру...
      Застигли в музеї мадам Тюссо
      Енергетичні вампіри.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    395. Спонукальне
      1

      Халабуди віршові -
      Празникові та криві -
      Бачу я і там, і тут,
      А над ними - гам, салют...

      2

      Йду-минаю... німота...
      Та потіште ж хоч кота!
      Киньте віршика-сосиску,
      Намастіть вершками писка.
      Він гурман ще той, муркоче...
      Файна казка - мружить очі.

      Мишенят йому не треба.
      Хоче птахи упівнеба -
      Щоб доскочити, спіймати...
      Халабуди кострубаті
      Позмітає Час-борвій...
      .........................
      Коте, вежа ось... Постій!
      Деміург - синок Гефеста.
      Серце - дрібно, швидко-престо.

      Вітражі, пливкі оздоби...
      Не для жуйної худоби,
      Розглядаймо, коте, зблизька.
      Вежа тепла - мов колиска.


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    396. Тихо
      1

      Душе, відкрий забороло.
      Стрінеш когорти прояв.
      Соло горіх розкололо.
      Хто лиш не протистояв...

      Рисі повчали: "Ти б ніжно...",
      Йогурт лили відьмаки.
      Сила твоя центробіжна -
      Значить, дружити ні з ким.

      Пити узвари, еспресо
      І відкидати мечі.
      Телепень довготелесий
      Штемп випікав на плечі.

      Війни, оглушні огроми.
      Шерехи шушери, віз...
      Стайні, церкви, іподроми.
      Ранок жасминно проріс.

      2

      Знову духмяно і тихо.
      З хаосу плинне "агов..."...
      Варять чорти чикилдиху.
      Точаться ляси... і кров.

      Тяжі. Каденції. Бюсти.
      Лоскітно в коконі мар.
      Лобстер шинкує капусту.
      Гонить теляток Макар...

      В жовті горгопки-сулії
      Ллють перебенді вино.
      Перечитай "Гамалію".
      З весел змети порохно.


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    397. Поціновувач
      На сайті гастролює Поціновувач поезії. Не лише мені він писав коментарі. Короткі фрази, впізнаваний безбарвний стиль, вони збереглися на його сторінці у розділі "залишені коментарі" та "інші коментарі" - і ще доступні.
      Хто за ним ховається?

      Сторінка Камінчанської Олександри. Її вірш і коментарі:

      поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 22:59:38 ]
      ...а я вас читав...от лише де?... думка є...

      Коментарі видаляються власником авторської сторінки

      поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 23:48:28 ]
      я не подивована...не ховаюся ж від людей...читайте...

      ...........................................................................Овва...
      Коли мені вчора показали це, я була подивована. То Поціновувач поезії сам пише, сам себе коментує?
      Це буває тоді, коли особа має кілька сторінок - і помилилася, спалилася, як кажуть.
      Поціновувач поезії мене виховував коментарями - саме тоді, коли була халепа зі вжитим у вірші словом "вельбучний", він став не на мою сторону. Це неабияк засмучує, бо я не винна в тому, що слово має вель-.
      І сьогодні писав під "Коні не винні" (тут вже похвалив).
      Авторка Камінчанська-Шмигельська завжди прихильно відгукувалася про мої поезії. Я їй подеколи зауважувала технічні моменти.
      Ми були досить приязними. Невже вона взяла нік "Поціновувач поезії"? Декому зручно невидимкою курсувати сайтом.
      Олександра-Леся відмовляється, але й не звертається до модератора за роз`ясненням, що було б логічним.
      Хто ж ховається за ніком?
      Камінчанська-Шмигельська зопалу видалила вночі свій вірш - а разом полетіли ці два провокуючі (сам пишу сам відповідаю) коментарі. Чи побоялася, що маска сповзла, чи як пояснити...

      Сторінка Поціновувач поезії не містить віршів, там лише коментарі.
      І там дивним чином опиняється свіжий коментар

      Коментатор поціновувач поезії, [ 2017-05-27 00:41:42 ],
      на сторінці твору "***"

      Світлано, я знайшла цього "пана" на ФБ і там йому відписала...от він скопійоване вкинув...що робиться?...

      --- звертається Леся до мене, бо я прямо її запитала: то це ти?
      Фіксується коментар Камінчанської як належний Поціновувачу поезії!!!
      Леся вважає, що її "підставляє" хтось. Хоча й дурневі зрозуміло, що це банальне самоспалення клона.
      Де ж той пан? Інтрига зберігається.
      "Поціновувач поезії", мабуть, теж це прочитає. Агов).
      Ось він та його коментарі
      http://maysterni.com/user.php?id=8575

      Результат на 31 травня: Камінчанська-Шмигельська до адміну не звертається, але заборонила мені перегляд свої сторінки 27 травня. І на фейсбуці заблокувалася, так і не пояснивши переконливо дивної ситуції - кому б заманулося продукувати ті коментарі - від її імені.
      Якщо це її знайомий, то навіщо б він узявся перетягувати на свою сторінку Поціновувач поезії її коментарі?

      Інтуїція підказує мені, що нік Поціновувач поезії... це таки дволика пані, а не пан. Будьмо справжніми). Дружити з особами, які здатні на підлість, я не хочу.







      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    398. Коні не винні


      Плямисті корівки танцюють, а коні жують.
      Крізь віття жасмину тутешнього, пелехи смогу
      Вдивляюся пильно в миттєвостей лобстерну суть.
      Драглисте медуззя... маяк... І обвітрений логос.

      Півмаски там-сям визирають із мулу, трави.
      Розшиті строкато в кредит секондхендівські пуфи.
      Зривались цепи, научали: "...дідів ненавидь...".
      А я - українка - здригалася Євкою... Руф`ю...

      Ці студії з кров`ю, засмолені рани телят.
      Соломи на шлях натрусили, ступається в`язко.
      За воду живильну - то сидр, то промов дистилят.
      Трапляйли ведуть по оленячих вим`ях у казку.

      Дійниці обвиті плющами. Обцаси цок-цок...
      Обійми, весілля, осанни - Марії... псявірі...
      О, як би хотіла змережити сяйвом листок -
      Та клан Капулетті вербує безвусих жовнірів.

      За дзвоном монети не чутно рулад солов`я.
      Забрьохані ноги танечниць, пацьорки моралей.
      Циклічність відпливу Харона із безвісті з`яв...
      Втекла антилопа, щипає травицю Версаля.

      А юнь по грозі зажадала води чужини,
      З полтавських джерел не втолити цю спрагу, бо мутно.
      Китайські ліхтарики ген палахтять... Дожени!
      Та й знов опустись - на отави, до збочених трутнів.

      24.05.2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    399. Без слів...

      Молитва без слів: гладь чи хрестик до хрестика.
      Сидять вишивальниці - літні, розвеснені.

      Між листя і квіту на білому - соколи.
      Тайнописи барвні над вічними тропами.

      І я вишивала дитиною. Гарно ж як!
      Летіла за півником... жар-птицею... сарнами...

      Кошулі мережані під льолями, сукнями.
      Осріблена голка... і зорно... і думна я.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    400. Ба...тут
      1

      Оглянули тигриці спроквола.
      Худа гієна облизала руку.
      В сад апельсинних візій забрела,
      На моріжку лишилися докуки.

      Дала люстерко лялечці брудній,
      Плахіттям зачепила бюст безокий.
      Кахикнув садівник: "Прийшла - то стій!".
      А я росла, випереджала строки.

      О, з мене намальовано парсун,
      Позмітано листочки, бранзолети.
      "...сіддаун... - гримкотів старий валун. -
      Ти ще зелена... тут свої поети".

      2

      Фіранки майталаються... вітри...
      Питання - руба... На тарелі пташка.
      Чавлю три помаранчі - від хандри.
      Повзуть на чай чорничні черепашки.

      Тургоче бензовоз, він зайвий тут -
      У мікросвіті, де павич на стелі.
      А за вікном підвішений батут.
      Змагаються обпатрані, дебелі...

      Якщо забудеш - нагада свисток.
      Авжеж, піар... така новітня мода.
      Виловлює місцевий дід Кусто
      Пір`їни, верші, лодії-колоди...

      3

      Так літепло між весел і дилем!
      Сорока занесла блискуче, тьмяне.
      Ось Мегаобруч став ховзьким нулем.
      Зривають ринди ньювавілоняни.

      Росту, пливу...
      Мій обшир хить та хить.
      Туман зі ступи ллє краса-Солоха.
      Я - тонкошкіра. Цюкне крук - болить.
      Не схибила із курсу анітрохи.


      2017




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    401. Два вірші Ліни Костенко
      КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ

      Мої кохані, милі вороги!
      Я мушу вам освідчитись в симпатії.
      Якби було вас менше навкруги,—
      людина може вдаритись в апатію.

      Мені смакує ваш ажіотаж.
      Я вас ділю на види і на ранги.
      Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
      мої гантелі, турники і штанги.

      Спортивна форма — гарне відчуття.
      Марудна справа — жити без баталій.
      Людина від спокійного життя
      жиріє серцем і втрачає талію.

      Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
      Дрібнота буть не годна ворогами.
      Якщо я маю біцепси душі —
      то в результаті сутичок із вами.

      Отож хвала вам!Бережіть снагу.
      І чемно попередить вас дозвольте:
      якщо мене ви й зігнете в дугу,
      то ця дуга, напевно, буде вольтова.

      * * *

      Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
      Усіх міщан ощирені лаї
      Ненавидять в мені мою скажену силу,
      Ненавиджу я слабкості свої.

      І скільки їх! Я зіткана з печалі.
      Для ближніх знято тисячі свитин.
      Коліна преклонивши, як Почаїв,
      Стоїть душа перед усім святим.

      Дзижчать і жалять міріади версій.
      Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла.
      Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
      А я ще в диверсантах не була.






      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    402. Спонукальне, майже дитяче

      Злиньте, слимачата! Вись - понад орлами.
      У слизоту вашу вгрузли мами... рами...

      Кошеня чорненьке замастило вуса.
      Де ж баскі пегаси? ...Сунетеся... клусом.

      Ріжки у надломах... Стежка - стебелинно.
      Ставите ширяння у гірку провину...

      Вепра запросили на парцелу. Сальса...
      Ось вужа сліпого іменують асом.

      Потекли осанни...
      Дуб шелеснув: "...годі...".
      Псел слизькі віршата вимочив у соді.

      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    403. Паранормальне
      1
      Віртуальні кальяни, канабіс на грами... Дощі...
      Пощезає бажання ловити рекламу та кулі.
      Притулити б курчатко в Теплівці до маминих щік.
      На багажнику міх... Велотреки мої затонулі.

      Здоганяла вітри, пелюстками заповнила чан.
      Наварила з кислинкою мудрощів жовтого джему.
      Учорашня зернина - салатний пекінський качан.
      На колоді трухлявій розлущено всі теореми.

      2
      Може, й варто аж за... Та зрівнялися гори-бугри.
      Пропливли бокораші до Раші. Розпродані доки.
      Хтось мене запросив - і ділилися трунки на три...
      Опромінені душі клялися тримати високе.

      У делірії звір. Утікати чи вийти на прю...
      Помирали одвік небайдужі за правду чи острів.
      Сиві радять: "Загасни...". Та я нерозважна - горю.
      Розпинаюся - штихи іржаві чужинські - ушосте.

      3
      Білі кокони щастя пливучі. Вселенська гроза.
      Воскресіння, хорали... Пахтіє садок біля хати.
      Вполювала куниця пухнастий клубочок. Ти за?
      Це природний відбір - на стежині війни, благодаті.

      Ухоплюся міцніше за рідний пагінчик, місток.
      Нажбурляли проблем попід ноги обранці, захожі.
      Золотаві клейноди торгують... Дається лиш сто...
      Я обарвлюю світ задарма, вицятковую рожі.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    404. Сонячно дивлюся...


      Люди лицемірні, маски пурпурові.
      Поклянуться й чорту, й матері в любові,
      Одшліфують бевзню й генію котурни.
      Кажуть наративно: "Треба жить безжурно.
      Ти важкого зроду не бери до серця!".
      Дружно доливають лихо у відерце,
      Ставлять перечіпки, витирають шиби -
      Щоб луччіше видно гулі, ганджі-хиби.

      Люди вельми добрі, щиросердні, вдячні.
      Надбирають масло, крупи: манну, ячну.
      І серпом поранять... і дадуть сорочку.
      Люди терпеливі - плинуть за дзвіночком,
      Посідають любо у партерах, ложах...
      Кардинально різні, край арени - схожі.

      Співчуваю людям, всіх мирю тихенько.
      Стала я мудріша, бо молилась ненька.
      Сонячно дивлюся, не кусаю - бджілка.
      Люди пречудові, як не п`ють горілки.
      І напишуть книгу про війну і втрати...
      І пришиють пальця... щоб ізнов кусати.

      Люди продавали голос, безголосся,
      Чаклунів топили, бо усім здалося...
      Вішали на древках мотузяну віру,
      Били порцеляну і терзали ліру,
      Ставили погруддя - зайчику і лисці.
      Люди забувають казочку в колисці.

      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    405. Колискова
      1

      Плавні... обсценна проза...
      Дружні атаки, банзай...
      Сайтів холерна загроза.
      З килима-неба злізай.

      Будеш звичайна - та мила.
      Змитий інакшості штемп.
      Не відривайся щосили
      Від оступачених тем.

      Брак інтелекту, одначе,
      Сам по собі не гандж.
      Щука звичайна ось плаче...
      Бевзня танком розваж.

      2

      Ходиш камінним полем.
      Водорозподіл... дим...
      Рвуться дроти, кодоли.
      Збочення - молодим.

      Кинеш гірку пілюлю.
      Скальпель обмиєш так-сяк...
      Люлі, гризотоньки, люлі!
      Соняхом вірш - між гілляк.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    406. Я зводила вежу...
      1

      Квітучі каштани, одягнені в тоги жалю.
      Товпа модельєрів, тканини - про завтра, на потім...
      Своє віршеня зі скалок і проміння ліплю.
      А шкура лисича пахтіє підступністю, потом.

      Драглиста ворожка простягне таріль по мідяк,
      Начеше брехні, та й порадить зметнутися клусом.
      Ластатий м`ясник зарегоче: "...живуча... ніштяк..."...
      Художник підкрутить вагадло, завісики, вуса.

      2

      Літати чи впасти? Ніхто не порадить, авжеж...
      У дятла голівка болить від роботи на благо.
      Чекаю в захмар`ї на відблиски майських пожеж,
      Що палять пергаментні кляузи, адську бумагу.

      А хвиля несе акваланги... хмариння... акул...
      Бредуть із-за лаврів, модрин яснолиці предтечі.
      Оракули шепчуть: "Міняй хутірці...на Стамбул".
      А жниво словесне тече... завдається на плечі.

      3

      Мандрівки по руна, безмовний овечий потік...
      Вечірнє какао. Любов у екзилі, бо зайва.
      Крило забинтоване - знову шуліка підсік.
      Несе хлопченя, посміхається, зоряні айви.

      Бажалося щастя терпкого, чудес-лагомин.
      Диміли багаття сіром, голубі пахітоси...
      Я зводила вежу... і слала піском кармазин.
      І ось - долетіли орли, соловіючі оси...


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    407. Про збіги, наклепи...та колоди у власних очах

      Звертаю увагу Редакції Майстерень на негідну поведінку авторки сайту Лариси Пугачук, що не вперше пише наклеп.

      Торішнє її вибачення переді мною та Іриною Кримською-Лузанчук
      Автори / Лариса Пугачук (1967) / Критика | Аналітика http://maysterni.com/publication.php?id=118377
      Дата публікації 2016-05-31 22:46:45
      Переглядів сторінки твору 714
      Читаємо

      Офіційне вибачення
      пані Ірині Кримській
      пані Майі Світлані Залізняк
      Шановні пані Ірино Кримська!
      Приношу вибачення за те, що звинуватила Вас у створенні рецензії, яка видалась мені пародією на мої твори. Сьогодні уважно все перечитала і зрозуміла, що Ви серйозний і шанований в Україні автор. Сподіваюсь, що зможу вгамувати свою надмірну підозрілість і буду просто насолоджуватись Вашими майстерними творами, а не шукати там чогось іншого.
      Шановна пані Майє Світлано Залізняк. Вибачте, що вчора вибачилась лиш у коментарі. Сьогодні виправляю свою помилку. Прошу у Вас вибачення за те, що несправедливо звинуватила Вас. Ви опублікували чудову рецензію на Ваші твори пані Ірини Кримської і сьогодні я дійсно не розумію, що спонукало мене на безглузді звинувачення. Єдине, що можу сказати у своє оправдання, що часи важкі і ворог починає ввижатися на кожному кроці. І якщо я не справлюсь із своїми фантазіями, то це може дійсно погано закінчитись для мене.
      Говорила вже, що прийшла на один із найкращих в Україні літературних сайтів за словом і за наукою. І дякую Вам, пані Ірино Кримська та пані Майя Світлано Залізняк за чудовий урок чемності, який Ви мені дали. Цьому я мала навчитись ще в дитинстві, але вчитися ніколи не пізно, тому добре, що це розуміння прийшло хоч зараз.
      З повагою до Вашої майстерності Лариса Пугачук.

      http://maysterni.com/publication.php?id=118371 ось за посиланням
      Звернення пані Ірини до адміністрації сайту і вимога вибачитися перед нами за наклеп - до Пугачук.

      Проходить майже рік - і знову Ларисі Пугачук щось здається!
      Ось її коментар на сторінці Галини Михайлик, з якою ми намагалися порозумітися.
      Туди приходить така собі усезнаюча Пугачук і пише, заперечуючи мою невинуватість.

      Цитую Ларису Пугачук: "Збіги випадкові. Неправда. Збіги можуть бути випадковими, але не так часто і не в потрібний час.
      Хто володіє темою, прекрасно відслідковує всі ці натяки і розуміє, кого і за що підколюють.
      Але всі мовчать, бо такими під...колками страждає багато хто із авторів, я сама двічі скористувалась езоповою мовою, щоб вдарити людину. Свідомо. Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту. Не хочу цього і не буду розвивати тему далі. А допис цей зробила по слідуючій причині: не знаю, чи справді Вельбівне-вельбучний були свідомо зав'язані, не переконана в цьому. Але... Людини вже нема. Захищатись вона може тепер тільки вустами живих людей. І я дякую Галині Михайлик за те, що вона вступилася за честь поета. Навіть, якщо Галина в даному випадку помиляється, я вдячна їй за прямоту і бажання справедливості.
      Живі з живими якось розберуться вже".

      Це людина зі здоровим глуздом чи навіжена? чи троль?


      ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту і хліб (Словник Грінченка); Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби й з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 48).
      Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 323.

      http://sum.in.ua/s/veljbuchnyj
      Академічний тлумачний словник української мови

      Авжеж, люблю маловживані слова.
      Слово "вельбучний" доречне у моєму вірші. Значення - пихатий. Рядок "Принци - слони вельбучні".
      До чого тут село Вельбівне?!
      Нікого цим не принижуючи, нічиєї честі, тим паче, покійної людини, я вживала це давнє слово. Розумному - досить.

      Невже ніхто не змусть Ларису Пугачук згадати про свою честь, совість чи її залишки? Адже авторка не вперше є авторкою наклепу.
      Зі свого сайту я б її викинула ще тоді, як вона написала наклеп, буцімто рецензія на мою книгу "Сповідь Поета в капличці духу" - це насміхання із фактів її життя, про яке я ні сном, ні духом, як кажуть, не знала.
      Уявіть: рецензія на мою книгу Ірини Кримської-Лузанчук видалася Ларисі... текстом про неї.
      Чи таке жалюгідне її існування, цієї незнаної мені Лариси, що береться псувати його іншим? От признається, що сама щось погане писала, щоб свідомо вдарити людину. Це її психотип.
      А я до чого? Я - митець, малюю словом. Ніяких шпильок я не заганяла своїми віршами.
      Я ніколи не спілкувалася аж так близько з авторами сайту, не знала подробиць особистого життя. Та й не писала ніколи про конкретних людей.
      Хто пише поезію, знає, як вона твориться, із чого.
      Запропонувала я віднайти ті "шпильки", та не знайде, бо голослівно. Мої вірші про світ, про загальнолюдське, інтимне, сюрреалістичне.
      Сьогодення споглядаючи, можна творити цікаво, самобутньо. Українська мова багатюща.
      Авторам варто придбати (якщо не мають) словник синонімів української мови у 2 томах, аби зачудуватися дорогоцінними розсипами.

      Ця Пугачук вихваляла мої поезії тут на сайті. Потім стала писати наклепи. Їй щось здалося. А прочитати текст, перш ніж волати "людоньки..." вона не забажала. Чи навмисне поливала брудом.
      Зворотна сторона фанатизму?
      Потім прилюдно вибачалася, і знову цей дикий наклеп. Казала, що живе у Росії.
      Мої книги торік придбала, вихваляла, дякувала, захоплювалася, писала пречудові коментарі, порівнювала себе із малюком, що споглядає тістечка і не знає, яке взяти, хочеться все і відразу.
      Тепер веде себе непоясненно. І викликає у мене відразу.
      Порозумітися з такою жінкою я не можу. Її вибачення - пусті, бо нема в Лариси каяття.
      Я з нею не спілкуюся поза сайтом, ми не стрічалися. Підозрює в тому, на що спроможна сама. Може, власні колоди муляють.
      Щоб сайт функціонував - як майстерня, тут мусять бути свіжі барви, мольберти, сонце, багато чистого повітря і талановиті особистості, що вчать, вчаться.
      Жбурляння у вічі піском, камінчиками отаких "малючків" набридло. Я надто доросла для таких "забав". І хочу лишитися охайною, чистою.







      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    408. Нумо...
      1

      Даруй троянди жінці - не слова.
      Розбий квітник - не вазу - в мить азарту.
      Слова - полова, мжичка лісова...
      Заквітчане обличчя пензля варте.

      Я не люблю півмертвих пелюсток.
      Мені б живих настурцій сім аршинів!
      Обвий плющем вигинистий місток,
      Волошок насади - рожевих, синіх.

      У тебе знов цейтнот, гроза... аврал.
      По блискавці увечері - до кума.
      Я розглядаю поночі журнал.
      Хурму намріяла садити. Нумо...

      2

      Авжеж, ти - воїн, муж. Не садівник...
      Ти вполював рогате... волохате...
      Вареники ліплю... а вершник зник.
      ...і тоне в чорнобривцях біла хата...


      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    409. Над чарунками...
      1

      Сховай медалі, діду, від гріха.
      Олжа у тиглях плавиться на рала...
      Під сіроманців піняве "ха-ха"
      Йде перекрій полів, байраків... сала...

      Підвладне чорту все, а Божий Син
      Криваво цвяхи забиває в зорі.
      Тупцюй. Гвоздики в`януть, віднеси
      Туди де пломінь-біль - не лепрозорій.

      Ще донька поряд, звіявся онук.
      Є приводи побитись, випить пива.
      Під соснами вербує Басаврюк,
      Прикривши роги, шкутильгає криво...

      2

      Не побіжу за ним, і не просіть.
      Я чортівні, що душить, не прислуга.
      Плететься крупно зомбувальна сіть,
      Простолюд жваво ділить зелепугу.

      Багате руно обіцяв Ясон.
      Пливли човни до волі, напівправди.
      Перебрели товпою рубікон...
      ...а де ж обіцяне добро, смарагди?

      Борня світоглядів, рій просторік...
      Робочі бджоли сповнюють чарунки.
      Сховав сльозу віджилий чоловік,
      І став у вічний стрій - похило... струнко.

      3

      Стихають війни, лозунги, серця.
      Історія упевнює: природно,
      Щоб гинули заради гаманця,
      Межі-кордону, партії... безодні.

      Потоптані могили, пелюстки...
      Нові цяцянки, в борозенках лиця.
      Заковтують дрібноту щупаки.
      Я місію обрала - самовидця.



      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    410. Міраж
      1

      Анджею-вітре, що ти накоїв:
      Білі клаптини у сні...
      Позасихали рожеві левкої.
      Крилам кімнати тісні.

      Добудував хитромудро квадрати,
      Рибку пустив у басейн.
      Ранок...
      Вирує людвою Хрещатик.
      Котить судьбу скарабей...

      Я не прошу ні круїзів, ні міці.
      Спокоєм сита аж-аж.
      Пляма - де серце - на жовтій туніці.
      Вітре азартний, розваж.

      Метемпсихоз ланцюговий... синкопи.
      Пінна арена... двобій.
      Схоже, я... чайка зі скель Пенелопи.
      Всюди ти бажаний-свій.

      2

      Грім...
      Загубила камею у хвилі.
      Низько бреду... між намист.
      Бабряться лосі в болотнім чорнилі.
      Бакен звалили не ми.

      Хочеш, я буду прозора і вічна?
      Нащось тримаю багаж...
      Ось відповім на дзвіночки та спічі.
      ...б`є фарбопульт - у міраж.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    411. Про людей, слонів та ярмарок марнославства
      Слово "вельбучний" я вживала не раз, воно є у моїй книзі - зібрання творів. Свободу творчості ніхто не відміняв.

      Я схильна думати, що на ПМ більшість людей адекватних. Попри те, що чимало під клонами, ніками ховається.
      Як можна людині з інтелектом звинувачувати мене за рядок
      Принци-слони вельбучні?
      Мова про мою нову поезію "Бракне координат". Слово цілком умотивоване, там проглядається шахова дошка.

      Копіюю закид Галини Михайлик

      http://maysterni.com/publication.php?id=124600
      Можливо я занадто асоціативно мислю але: "Принци - слони вельбучні".... -
      - http://maysterni.com/publication.php?id=124674
      Вельбівне.... вельбучні....
      Сумно... ще навіть 40 днів не пройшло...
      Бог - суддя... ---------
      пише Галина Михайлик під звісткою про смерть поета.
      Вельбівне і вельбучні... Шукає аналогій.
      Шукає у рядку насміху. І може, впевнить когось у моїй "вині".
      Це паранойя.
      Іншого слова не доберу.
      У ці дні примирення і пам"яті всіх загиблих дозволяти собі переводити удар на мене?
      Колись я виходила заміж за хлопця із Рівненської області.
      село Травники...
      Вельбівного не чула...не знала.

      Його рідня не вельми шанувала дівчину з "Великої України".
      Може, я справді завелика для сайту, для отакої літературної тусівки...де можна обляпати болотом...лише тому, що чиста, принципова, не своя...за мої особливі маловживані слова, новаторство, служіння мові та Поезії - а не масовому читачеві.
      Покійного - Анатолія Криловця я не знала особисто. Він коментував кілька разів мої поезії, дуже схвально відгукувався.

      Вимагаю у Галини вибачення прилюдного і негайного за звинувачення безпідставне.

      Я вже читала років 8 тому звернення і коментарі, буцімто я писала про покійного поета.
      Я не знала про його існування, а фактів із біографії - тим паче. То був вірш про тамаду, "Сьома у ряду".
      Тепер його донька шанує мене, у друзях.

      Застерігаю від подібних звинувачень авторів та читачів сайту.
      Дійсно, усім судія лише Господь.
      Але й на землі не варто завдавати на свої та чужі плечі зайві тягарі.
      Чи комфортно нині Галині Михайлик?

      Пригадується: "Всі обмежені люди стараються постійно зганьбити людей грунтовного і широкого мислення".
      К. Гельвецій

      Я використовую у своїх текстах усе багатство рідної мови, пишу із правильними наголосами.
      До речі, правильні наголоси не є звичними для декого.
      Відчуваю...окремішність...це почуття посилюється.
      Не хочеться мати нічого спільного із такими підозріливими мисткинями. Мудріше було б подумати чи приватно запитати.
      А мені показують автори сайту оце безглузде звинувачення.

      Світлана-Майя Залізняк, з Великої України.
      ........................................................................

      Нарешті

      12 травня 2017 року Галина Михайлик написала на своїй сторінці
      "Виключно з поваги до п.Любові Бенедишин і покійного Анатолія:

      ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ У СВІТЛАНИ-МАЙЇ ЗАЛІЗНЯК".


      Тон дивує. Виходить, що слово "вельбучний" таки винне у співзвучності із Вельбівним, і моє небажання викидати цікаве слово із поезії...не гідне пошани?

      Сьогодні, 15 травня
      прочитала я щойно створений допис для мене пані Галини Михайлик

      http://maysterni.com/publication.php?id=124780

      Цитую: "Отож вернімося до моїх роздумів: "Що це? гадала я – заздрість? До «слави» покійного?.........

      Можливо, я не маю рації, можливо занадто асоціативно мислю, занадто багато уява… можливо… але моя інтуїція мене ще ніколи не підводила. Так, визнаю, я погарячкувала, коли написала вимогу до авторки забрати слово «вельбучний» з того тексту. Звичайно, коли цей вірш буде опублікований у книзі, чи деінде, він сприйматиметься нейтрально, зовсім по-інакшом, аніж у інформаційному контексті ПМ початку травня 2017 року.
      Тому у цьому аспекті кажу до пані Світлани-Майї Залізняк: «ВИБАЧТЕ!»
      Щодо моїх асоціативних роздумів – це моє право читача і я їх не перекреслюю.
      Сподіваюся, що «конфлікт» нарешті вичерпано". Це слова Галини Михайлик.

      Що сказати...
      Не впевнена... Бо авторка не відмовляє собі у праві підозрювати мене й далі у...насміханні...? чи як це назвати...

      До людини, що вигадала - і свято повірила у свої звинувачення нема презумпції невинуватості...

      Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей.. Збіги випадкові. А тут взагалі безпідставні підозри. Я писала вірш, як завжди пишу...думаючи про світ і людей. Споглядальний.
      До чого тут відхід у вічність шановного пана Анатолія?
      Безглуздо підозрювати мене у навмисному використанні слова вельбучний.
      Це ж очевидно.
      У мене не могло бути заздрощів до слави покійного, бо такого почуття у нормальної людини не може бути апріорі.
      Я не вишукую на сайті, читаю те, що на головній.
      Маю коло шанувальників, мою книгу замовляють.
      Пані Галина тут пише, що досліджувала використання мною слова вельбучний.
      А в книзі воно є і не раз, зібрання творів 2015 роком датується.
      Я ж відповідаю за свої дії. Писала їй: могли б приватно запитати у мене. Винесла це все на загал... Навіщо? Намислила собі, дала посилання на мій вірш на сторінці своїй.
      І зараз оці вибачення дивні, зверхні. Людина мені не хоче вірити ------ і вибачається. Якщо хтось звинувачує незнайому особу...то, можливо, це власні комплекси. От я б так не вчинила.
      В інтригах участі не брала. Вини моєї немає у тому, що Галині здалося. Досліджувати мою книгу варто... і нові поезії теж...
      Але не інквізиторськими методами. Моя творчість всеохопна, знайти там можна загальнолюдське, інтимне.
      Ніколи я не дозволяла собі переступити межу людяності. Її кожен митець окреслює самотужки.

      І все ж.....якщо у Галини Михайлик нарешті з`явиться щире бажання повірити мені, я відчую. І буду щиро втішена порозумінням.
      Я писала "Бракне координат", де є маловживане слово "вельбучні", без огляду на смерті, народження, події на сайті, дощі, заметілі, катаклізми.
      Розумному - досить.








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    412. Бракне координат...


      Ярмарку марнославства
      Не обійти за день.
      Поні бреде гривастий,
      Злізе на нього пень...

      Хвацько заткне за пояс
      Лавровінець сухий.
      Крекче: " ...були запої...".
      Стоптані лопухи.

      Миші гризуть папірчик.
      Бавиться мишеня.
      Віник мете - запічний.
      Клаптики... реготня...

      Ось королівни голі.
      Шерехи тренів, рук...
      Подіум - бараболі.
      Тиша... прослави гук...

      Де ж у юрмі хлоп`ятко,
      Що прокричить крізь джаз,
      Вилізши аж на ятку:
      "Голі... соромлю вас!"...

      Нащо пишнота цвілі
      Сливці із-під поли?
      Трони проіржавілі.
      П`яти в цятках смоли.

      Принци - слони вельбучні.
      Завдано крайній мат.
      Ховзько словесній тучі,
      Бракне координат.

      Перлів, єдвабу - гори.
      Дятел римує... стриж...
      Пагоном мандрагори
      Хижо повзе престиж.


      2017
      Не знала, що пояснювати слова доведеться. Словник у поміч.
      ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту і хліб (Словник Грінченка); Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби й з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 48).
      Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 323.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    413. Бутафорія
      1
      Безкрилий екземпляр нахилить майське небо.
      Престоли на слонах відписані комусь.
      Хоч обмаль там зірок - то й не було потреби.
      Ікарус у автобус... і гайда від спокус.

      Пливеш крізь гущаки... Човни брунатно-сірі.
      До Сіріуса зась, над вербами згориш.
      Переганяє кінь - ховзький, золотошкірий.
      Гойдаються лілеї на хвилечках узвиш...

      Дожовуй мармелад, лови зустрічні хоку.
      На серверах аврали. Між круками війна.
      Пульсують лемеші у вирі словотоку.
      Ілюзії довезено до крайнього млина.

      2
      Мірошник-бородань розмеле всі крупини.
      Замішуй чіабату чи затірку вари.
      І так меланхолійно, негамірно, жоржинно...
      Буттєва бутафорія кумедна - ізгори.

      Налипла мошкара на пояс Оріона.
      Сплелися в жовту тогу овечі манівці.
      Над вільготою хмар - засохлі махаони,
      Кресало стопудове у Зевсовій руці.

      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    414. Сама...
      1

      Поети - для дебілів,
      Прислужники царят,
      Премудрі, недоспілі -
      Шикуються у ряд...

      Вирує колотнеча.
      Втискаюся.
      Лечу.
      Сенча...
      Гора овеча.
      І чийсь хвилястий чуб.

      2
      "...агов! - гукає Мова.
      Намітка - свіжа кров.
      Твоя місцина ловка:
      Між голубів та сов...
      Урвала кус, хосенно.
      Отримала ключа.
      Потенцію шалену
      Юрма не поміча.
      Та ти ж сама хотіла
      Вільготності вітрів!".

      Як солодко до тіла
      Тулився вірш... горів...

      Вироювався обшар -
      Зористий плексиглас...
      А я шептала: "Довше б...
      Які дива припас?".


      2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    415. Хвильне


      Буття - кав`ярня, цирк,
      Мажорна баркарола.
      Заклякнув поводир
      У позі дискобола.

      Вирує хвильний плац,
      Пливуть макітри в Лету...
      Вареник - за ерзац
      Ікри чи арбалета.

      Лайдак у ріг щедрот
      Засунув носа, пальця.
      Фурчить коловорот...
      Несе неандертальця.

      Рудіє між парсун
      Серпанок бабці Єви.
      Учора плив Богун.
      Вже - пагін яблуневий...

      Виловлюй - та хутчіш -
      Рюкзак у хрестик-нулик.
      Між якорів, афіш
      Пресується минуле...


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    416. Сутнє


      Серце - стрімка саламандра.
      Сонце... тривоги-кущі.
      Плани - і сходження, й мандри.
      Час приминає плющі.
      Крекче, затоптує сутнє.
      Онде сріблистий ціпок.
      Щемко душі... неспокутно...
      Плащ Мамариги намок.
      Стрівся козак той казковий,
      Дивиться мутно - хоч плач.
      Каже: зчужіли діброви,
      Гіркне поліський калач.

      Чим заперечиш? Туманно.
      Квітне розмир`я осот.
      Топче босяк Челентано
      Шрот виноградний... та в рот...
      Люд зазирає - раденький,
      Тче свої рядна-путі.
      Тужить-кривавиться ненька:
      Сили ізнову не ті...

      Ціни й погода мінливі....
      Скупчення лозунгів-ос.
      Чавляться спогади, сливи.
      Книжники вчать - не Христос.

      Повняться манною хмари.
      Білиться стовбур до свят.
      Уречевились примари.
      Скрапує сік-дистилят...

      В Часу чимало роботи.
      Йде шестернями Шекспір.
      Мізки запудрюють боти -
      Між профурсеток, порфір.

      Бачиться завтра - багате.
      Багнеться вірити (все ж...)
      В дух прадідівської хати,
      Яр животворчих пожеж.

      2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    417. Аномалія
      1

      Бувають різні дні, букетики, невдачі.
      Ось дівчинка-піранья зустрілася - дрібна...
      Пильнуй, прокусить все: п`яту, долоню, м`ячик.
      Пошлеш її - нещасну. Наступний вже пірна...

      Насниться ще не раз маршрут глибоководний.
      Читатимеш у зливу бульбисті смс.
      Я, Юргене, мовчу... Міцній безперешкодно.
      Якщо болить не вельми, то... прикладу компрес.

      2

      Три нулики та мінус. Навіщо цей аналіз?
      Довкола пінне море і квітень у снігу.
      Ти ж не любив, хитнув листки, горизонталі...
      Кольчугу доплітаю, повчаю на бігу.

      І я колись отак летіла на сяйливе.
      І затуляла вуха, бо всі казали - грім.
      Чекає десь, повір, твоє охвітне диво.
      А миготливу рибку лиши в кіно старім.

      Зігрів. Пусти! Віддай - тому, хто грубий-перший.
      Луска її зелена, цілісінька... в тату...
      Знай: дівчинці-піраньї не до вподоби верші.
      Ти кликав у бархани буденщини не ту.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    418. По колу...
      1

      Латала діри на трьох екранах.
      Мелькали Делі... Диканька... Гана.
      Душа злинала іскристо вгору...
      Цвіли агава, рис, помідори...

      У саквояжі забула вірші.
      "Дарую прозу..." - торочив Іржі.
      Зелений потяг - крізь чад - по колу...
      Ні ароматів... ні ореола...

      2

      Спинявся гід наш, хотілось пити.
      В бархани грузли сліди-копита.
      Творці чекали вогню із неба.
      Палити лахи була потреба.

      Жмути сновиддя, темнава ніша.
      Прости, банальне. Люблю складніше.

      3

      Намисто крупне дала мулатка.
      Крупа небесна... хмаринка-латка...
      Співоче древо хитало зірку.
      Людву покликав чорт на вечірку.
      В плід черви лізли... сотали соки.
      Низьке одвічно плює в високе.

      Брели з хрестами - хить-хить - хапуги.
      Полуда вкрила щити... попруги...

      Дивочні снива. Четвер пречистий.
      А вколо вої... гній... терористи...



      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    419. І ти повіриш...
      1

      Прив`ялій квітці багнеться тепла.
      Довкола юнь - воложиста, весела.
      Літоростками повниться бедлам.
      Повзуть у Лету слимаками села...

      Жене лушпиння возний-буревій.
      Розпродує грядки-яри босота.
      Плямкоче бодня в хащі лісовій,
      Вужі наобіцяли позолоту.

      Тече угору стеблами єлей.
      Навперегони - коники безгриві.
      Із постаменту сходить Галілей,
      Шукає циркуль в голубій жаливі...

      Жоржина жде - морозу, рук, ножа.
      Сповільнені жадання-махаони.
      "Ось-ось пожежа... - сюркотить олжа, -
      Серпанки підпалила Персефона".

      2

      Одарить шовком кремезний джиґун.
      І ти повіриш - легковага, мудра -
      В едем чужих небачених лагун,
      Де рибки золоті, дитинні шудри...


      2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    420. Амфори - покотом...
      1

      Вчити на скульптора - зайва морока.
      Глина у цебрах, заляпане око...
      Муза поділ підбирає хутенько.
      Амфори - покотом.
      Цап - у фламенко...

      2

      Треба відходити мовчки, без туша.
      Драглий замісик перстом не порушу.
      Всім я хороша, якщо замовкаю -
      Герда стоїчна у кепочці Кая.

      3

      Крига дрейфує. Ось Клара в намисті.
      Зла королева погляне сяйнисто.
      Пупс целулоїдний хниче: "...де втіха?".
      Всьоме кортеж іншомовний проїхав.

      4

      Сонця патьоки, образи-пацьорки.
      Кая не знайдено.
      ...вепри та орки...

      Кактус упав на лілею.
      Біль его...
      Хто пожаліє плавучу сердегу?

      Я рівновагу таки віднаходжу.
      Кожна поезія - ягода годжі.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    421. Бачиться далеке...
      1

      Гартуймося...
      Три прірви. Шпурт у небо...
      А закликів тьма-тьменна, рій, шопта...
      Годує Аполлона бабця Феба.
      Виходить Зевс величний із кута.

      Податок на дощі, грімниці, нежить.
      Апное віри, шерхоти купюр...
      Мені отут щириці кущ належить
      І фонетичні крижма між баюр.

      Вели безокі, хитрі, одержимі.
      Трощилися плоти, баркас - на дно.
      Чи випрохають волі в дядька Джима,
      Що прорубає на раз-два вікно?

      2

      Ще рвуть вітрила... Бачиться далеке.
      Вигулькує на хвилях аусвайс.
      Дзьобають ряску жаб`ячу лелеки...
      Крикливі згортки носять - про запас...



      2017



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    422. Автентика

      Віднаходиш баланс, домальовуєш віршеві коду.
      Вдовольняєшся полем, бо зійдеш на пагорб – назвуть парвеню.
      Помічаєш в очах чорний захват, грубезні колоди.
      Рвійно плевели вієш, то й маєш сто кіп золотих ячменю.

      Хилитання білбордів, шпана, що зриває шпаківні,
      Тлусті санчо, пихате віслюччя, діряві підстилки, брилі, –
      Це реалії. В сон прибігає краса-титарівна,
      Виглядає Микиту... А в того то війни, то п`янка в селі.

      Тут і там на світлинах нові голосні скоропадські.
      Люд їм теше підпори, для гречки та манни тримає миски,
      В раювання земне ще включається тиснява адська.
      Йдеш узбіччям, запитують: "Зло випромінюєш? зналася з ким?".

      А у тебе свої – спогадання, мережі, говірка.
      Десь отам за тополями трухне міцний незапроданий трон.
      І тамує свій кашель курильниці мулярка Вірка,
      Ти проходила в яр, завдала треном сукні помітний "урон".

      Ще в уранові шахти пірнають убивці та вбогі.
      Зашарілася юнка, принісши на суд нешліфований текст.
      І здригається тиша, шпакльована злегка дорога
      Крає жовту автентику ниви, струмує в омріяний Next.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    423. Напівдитяче

      Киця спесива, чорненька, пухнаста,
      Очі маслинні. Погладьте на щастя!
      Дайте сосиску чи мойву ікристу,
      Побережіть бранзолетки, намиста.

      Ще не забудьте подушку - під бока,
      Пса прив`яжіть: непозбувна морока...
      З вишні зніміть, як залізе до пташки.
      Лапку бинтуйте: злетіла... промашка.
      Люстру хитає, на чакри муркоче
      Без вихідного, всі днинки - робочі...

      Хто не завів ще бешкетницю тиху?
      Дивна алхімія - кайфу і лиха.


      2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    424. Кожен сам за себе
      1

      Доброта розлетілась на мікрочастини.
      Не приймати до серця ексцесів, табу?..
      Адекватні оцінки притуливши до тину,
      Возвеличує моська галасливий табун.

      Провінційна весна: прибирання, прозріння.
      Спліснявіле насіння доклює шантрапа.
      Тамада-вітрюган - голубавою рінню...
      Ось надія на мир - худорлява, скупа.

      Ординарне вино, перманентні наскоки.
      Так бракує оази, родових островів!
      Каа - довгий, плямкий - знай, примружує око...
      Сто законів для джунглів червонясто обвів.

      2

      Пережду між людьми ескапади, хуртечі.
      Лист лавровий кладу в ескапізму бульйон.
      Сновидінь череда, біле пір`я лелече,
      Погрудкована манна - крізь хмаристий нейлон.


      Я ж - із мирних дітей ковалів, гречкосіїв.
      Стугонять пішаки, тулумбасять слони.
      Сто законів-нічниць у дрімоті, у дії...
      Триєдиний мій Боже, від війни заслони.


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    425. Репліка
      Я роздумувала...чи писати оце. Поетичний сайт перетворюється на гумористичний кабачок, назву оберіть самі...
      Шістки ліпляться за будь-що.
      5, 5 - за проби пера. Коментарі видаляються... оцінки летять із ними...
      Оцінювати може будь-хто. Автор лише зареєстрований, сам не оцінений...вже оцінює на 5,5. Можливо, навіть сам себе, бо клони, ніки.
      Про яку майстерність може вестися мова?

      Ось - 6.
      http://maysterni.com/publication.php?id=124019

      Не думаю, що мені личить і надалі коментувати тексти.
      Ще недавно у мене був рейтинг до 5 одиниць, але ж це ніяк не позначилося на потенціалі.

      Вірш публіцистичний - 6. Щось нашвидкуруч заримоване, назви не підберу - 6...
      Навіщо така щедрість в оцінках? Така недбалість... епатаж...
      Аби пріапічно та весело... на межі із застільними жартами. Чи й за межею...
      Про поезію вже не йдеться. Може, подякувати мені за всі щедроти сайту - і лишити його на інших майстрів...редакторів.
      Якщо комусь допомогла, втішена.
      (Коментарі віднедавна множаться. Раз напишу, стає двічі-тричі на чужій сторінці з інтервалом у часі)

      Про оцінювання: http://maysterni.com/rules_main.php#6
      Цитую:

      Оцінка ставиться зареєстрованими користувачами.

      "1" - зовсім погано
      "2" - "погано"
      Ставлячи такі оцінки ("1" та "2"), потрібно обов'язково їх прокоментувати, - якщо ваші коментарі і часте таке оцінювання будуть редакцією сприйняті, як постійно грубо неадекватні, то вам можуть відмовити в подальшій реєстрації.

      "3" - посередньо (в п'ятибальній шкалі це ближче до "2,5")
      "4" - майже добре (в п'ятибальній шкалі це ближче до "3,5").

      Розберіться зі своїми смаками і совістю, перед тим, як ставити ці злощасні "3" і "4".

      "5" - гарно.
      Найбільш ходова оцінка, що адекватно може використовуватись щодо авторів різних рівнів. За "5,25" вам ніколи не буде соромно, хіба що в разі невдалого віртуального кохання. "5,5" - вимагає твердої вашої впевненості, що у творі достатньо гарний звукопис і дуже гарні образни.

      "6" - прекрасно.
      Застерігаємо від чуттєвої зливи цих "6". Аби захистити наш ресурс від войовничої сірості і посередності, ми ставимо наступні умови: кожну "6", як правило, потрібно кваліфіковано обгрунтувати. Хіба що ставите одним і тим самим, про кого вже все кваліфіковано написали раніше. Якщо "5" - це просто "гарно", і "вам подобається", то "6" - це вже "взірець для всіх"!
      Отож, потрібно пояснювати, чому це взірець, які прекрасні риси краси осягнуто у конкретному вірші, які порівняння і метафори вас зачарували, які ідеї майстерно втілені, трохи про красу слова, про красу фото на обложці і т.д., і т.п.... І не забути вказати у своєму коментарі, яку оцінку ви поставили.
      Звичайно, ваші коментарі допоможуть нам точніше оцінити ваш рівень.

      "7" - геніально
      Якщо ви робите перші кроки на сайті, а також другі, і треті - ставити "7" вам не рекомендується. Взагалі, "7" могли би ставити іншим тільки ті автори, що подекуди отримують від редакції "6".
      Щодо геніальності, то розуміємо це згідно з первинними означеннями: Геній, як Дух Покровитель, - найвищий Захисник і Помічник. Два і більше геніїв розміщувалися у древніх по різні боки на ковчезі, в якому спочивали боги. Отож, перед тим, як скандалити із адміністрацією, подумайте, що ваш улюблений автор собою в поезії конкретного вірша охопив, оточив своїм безміром яко Дух Покровитель.
      Звичайно, кожну "7" потрібно кваліфіковано обгрунтувати і горе вам, якщо ви не звертатимете уваги на власну грамотність і оперуватимете зворотами - "бо мені ся то подобає".

      Але, якщо ви вважаєте, що вам закони не писані і ви можете робити все, що завгодно, то адміністрація сайту поводитиметься з вами адекватним чином".






      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    426. Хитаю терези...

      Глуздометра немає, впереміж мудрі й бевзі.
      Вершаться зліва справи... Хитаю терези.
      Дожити б молодою у звихренні-бентезі.
      Таланти употужнились на йоту чи в рази.

      Вчорашні галаретки міняються на галас,
      Вічноковтьобна траса - на житні манівці.
      Місцевий Труффальдіно мережить мадригали,
      Мідяк на пиво-рибку жбурнуть оті, оці.

      Ростуть маленькі люди під матюки й сирени,
      Чужого научаються, покотять віз проблем.
      Ще ласо цмулить моню губитель Карфагена,
      Злий Карабас трамбує ляльок у глинозем.

      Роззявлено пащеки, ридають крокодили.
      Підйом усенародний довкола паляниць.
      Хоч ґулі набивали, та хащі прорідили,
      Нагородили головно ікластих танцівниць.

      Прогностики-чужинці виходять на арени.
      Платити їм щедротно, молитися у піст.
      А рідні куми ділять посади, ойкумени...
      В рожевих окулярах тупцює оптиміст.

      Алярми налякали всезнаючу сороку,
      Наперстки полетіли у річку, на батут.
      Застигли - метикують - халеписько й морока:
      Куди б метнути клунки, який зайняти кут...

      На нитці Аріадни ні вузлика, ні цятки.
      Текла вона, струміла, згубилася між гір.
      Тріщать чуби в холопів, побилися горнятка.
      У кашу смаковиту халявну - вір... не вір...


      2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    427. Ілюмінатор. Лета

      Хто я – оцій столикій людві, що пливе у шторм …
      Коржі пліснявіють, покльовано карти, крупи.
      Уже ні смажених жартів, ні повсякденних норм.
      "Терпи …" – шепче бабця, складає пучки докупи.

      Ще варить у мідній джезві каву пузатий кок.
      Щури обнюхали сир "едем", закаляну миску.
      Папуга злетів із клітки, гойдає млинок,
      Гугнявить про безголів`я, утрачені зиски.

      Тим, що відчайно плинуть до мандаринних лагун,
      Хтось нагойдав у безвітря казок лелечих.
      Ось Посейдон ламає скелю, балку благу,
      Крекче, підваживши міх, на кремінні плечі …

      Плаче малюк-сирота, шукає молочний сосок.
      Ілюмінатор. Лета. Йод на сирійській таці.
      Прокид на теплій косі. Тиш. Ігуана … пісок …
      Віяла. Метушня лозунгів … кіл … конгрегацій.

      Зорні віночки – по хвилях. Лякає війна.
      Звір відгризає чуже, хилитає боввана.
      Світ починався з казок. Знову плачна, сумна.
      Є, що слухати, всім, хто бреде в караванах.

      "Чай із полину й папайї … " – крекче стара Ассоль.
      Русалка без родоводу вхопила люстерце.
      Забути б сайту марнот і оман логін-пароль,
      Рецепти із винним оцтом та кенійським перцем.

      Зі сцени демонструє біцепси моцний мавр.
      Фотографуйте без мене песиків Сарагоси.
      Бронює найширше бунгало зло-бронтозавр.
      …заплітаю мак і часник – Афродиті в косу.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    428. Образок
      1

      Нахаба щодня продукує образи.
      Запрошує люд у охвітні оази...
      Ерзацами повняться соти, полиці.
      Обсипала строфи пожована глиця.

      Вода скаламучена, муха дзумкоче...
      Уже причастились медком поторочі.
      Павук все латає обірвану сітку.
      Нахаба ладнає ласо, чорну мітку.

      Постукає в хату мандрівець - поляже.
      А я утекла, ось долоні у сажі.
      Тепер омину і термітник, і вежу.
      Авжеж, до нахабних прояв не належу.

      2

      Таки озирнуся. Принаджено бджілку.
      Пригоду забути б. Летять понеділки.
      Джергоче сорока: "Живучий нахаба.
      Нагадує щуку... і вовка... і краба...
      Образи побрижили чай, три обличчя.
      Луска-амальгама... і тога не личить...
      Розкидані пера, жовтіють блокноти..."...

      Немає краси між облаток мерзоти.

      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    429. Аж до сьомого поту...


      В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
      Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
      Підбігає до черги окроплений дощиком син...
      Не приніс їй нічого, общипує китицю сальвій...

      На столі між гайок - недоліплений палевий кінь,
      Олівець Н-4, блокнот, недописана казка.
      Хилитається черга...
      Бракує нетлінних творінь.
      А у феї лиш усміх. Ні місць призових, ні підказки.

      Похвалила усіх, роздала вісім жмень кукулі.
      Змій таркатий просив політати до ранку над плесом.
      Бились нетлі об шиби... Балакали з вітром кулі...
      Чорт вигадував бомбу, хтось - вічний двигун, хтось - колеса...

      Притомилася фея. Зів`янув зелений роброн.
      Чорний кіт перейшов три дороги й одну автостраду.
      Все принесене відьма сховала у кований схрон.
      - Аж до сьомого поту... - сказала... Чи може, до граду.



      2015




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    430. А я...


      Жінки хороші - пляцки. Ніжний крем
      І насолода-екстазі під каву.
      А я - у вируванні теорем...
      Вуж очеретний прошкварчав: "...лукава".

      Світи пунктирні, ветхі острови.
      На Лесбосі Сапфо віршує й досі.
      А я, чужі рівняючи рови,
      Топтала рапс і плющила колосся.

      Хороша жінка - та, що мимо, повз...
      А я спинюся... мрію про Ітаку.
      Довкола ореол із літер-ос.
      Мак проростає між безмов`я шлаку.

      Двигтіє мармеладний лімузин.
      Дубасяться премудрі, мегадобрі...
      Вихлюпую цинобру, кармазин.
      Офарблюю три стежечки - за обрій.


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    431. Маківка
      ***

      А мова рідна – золотавий лан,
      Де кожний колос – ваговите слово.
      Зміяться тлусті манівці блукань:
      Розшукую Пегасову підкову.

      Над ланом вигримляє сив Перун,
      В тополі поціляє. Спека. Роси.
      У житі проростаю – крізь кору…
      Не хочу шал гасити прілим просом.

      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    432. Метелик на шторі
      1

      По шкірі - дотично...
      Палити не можеш.
      А час виставляє павучу сторожу.
      Утішуся злетом, горняточком кави.
      Ти любиш, не брешеш... а очі лукаві.

      Тут джаз… Надихає охвітна береза.
      Ти пий… Ось цукерка, я вельми твереза.

      Ось рибка надії - блись...блись... - між тарані.
      Тобі некомфортно. Я Майя, не Аня.
      Кастровані тигри, вгодовані сойки.
      І блюз недослуханий тлумиться зойком.

      Розкремсаний спокій. Безсоння... Навіщо?
      Торішній жасмин, шкаралуща і кліщі.
      Тонка прозаїчність, метелик на шторі.
      Прасіті лілові у білому морі.

      2

      Це меганаївність. Весна-забаганка.
      Жмуточок поезій. Розсипана манка.
      Замотую пальця - поранив осотом.
      Малюєш русалочку зеленороту...

      Картина вже продана.
      Трішки сумливо.
      Ти хочеш у Хіос, там сміх і оливи...

      А тигрів дратують осінні мурахи.
      У двері - ослиці по слово... по лахи.
      Із яблучних зернят приносять намиста.
      Не бійся мене. Я - остання, пречиста.

      3

      Душевні стриптизи і голка довженна.
      Я вприснула сяйва у ляльчині вени.
      Лягаю - вдивлятися в малева Босха.
      Меди на ослоні, знекрилені оси...

      Міняю турботи на протуберанці.
      Черв`як дощовий у кільковій бляшанці.
      Пайєтки пришила.
      Пугукають сови...
      Злинаю.
      Ідуть холоди-птахолови.

      Лишаю любові крупинки робусти.
      А муза сміється: "ой леле... попустить"...

      В цинобрових нетрях ваксується шкіра.
      Ти моря глибини сімкартою зміряв.


      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    433. Пацифістське-3

      З концертами на фронт... Цукерки, автомати...
      А там - голодний вишкір недружньої товпи,
      Байдужжя териконів. Затужить сива мати.
      Лічилка бізнесмена - примнож-греби-купи...

      Убивства задля благ не вмію розуміти.
      Амеби розплодилися, цитати із клоак...
      Вмирають голуби, ще не розквітлі діти.
      Я відвертаю погляд: проходить ось вояк.

      Мій давній пацифізм - не слабкість придиванна.
      Я - лиш одна з мільйонів, що хоче миру тут.
      Вершать судьбу Вкраїни у Мінську, Бонні, Каннах...
      І шириться арена, кривавиться батут.

      Чого ми дочекалися, виходячи на площі?
      Добродії цяцянками усипали горби.
      Два прапори край дзьоба вітрисько, знай, полоще.
      В тунелі чорноземні втискаються гроби.

      А може, все не так - і нумо щебетати...
      Всі жертви призабудемо, і гопака утнуть
      Новітні шкуродери, салаги, бюрократи.
      У чому ж воєн диких життєзбережна суть?!


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    434. Лабіринт
      1

      Вірші - хмарини, озера, цукати...
      Ось лабіринт. Увійду - міркувати.

      Де ж ти, гармоніє?
      Лилик - зі стелі...
      Вхід оминули осли, мудрагелі.

      Жодного променя, скошені глиби.
      Може, проплине оперена риба...
      Кине русалка перлину довгасту...
      Ні, накришила бульок пінопласту.

      Скати ворушаться, кубляться змії.
      Овид потворний хвалити не вмію.
      Я б і не проти побачити зірку -
      Візія зимна простує в комірку.

      Дам їй дорогу - за тиглі розбиті.
      Червоноротим вар`ятам налито.
      Сизі молока, зелені канапи.
      Біс вирлоокий вичісує шкапу.

      2

      "....це глибина..." - хрумкотить безголосся.
      Бачу броварню, де бабряться лосі.
      Зайва мандрівка у чорну пащеку.
      Ліпше б читала трактати Сенеки.

      - Вийди мерщій на галяву під зливу!
      Слухаю музу свою вередливу.


      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    435. Крізь хащі
      1

      Знущання із мовоньки, ляпсуси-хиби...
      Та ліпше б насмажили чипсів чи риби.
      Парують віршІ-фаршировані раки.
      Присвяти, агітки мережать писаки.
      Вподобання фальші - нудотно-прещирі.
      Живуть графомани махрові у мирі,
      Вигулюють муз - безпородних, болонок.
      Десь мегапоети - колоси, колони...

      Хоч стелі високі, та планки низенькі.
      Вигулькують з листя маслята, опеньки.
      Віршують натхненно, цвенькочуть невмійки.
      Ну, хто їм поставить заслужені двійки?

      Ти кинеш зефіру. А сіверко свище...
      Був гномик-писака, запраглося вище!
      І вже не зупинять ні сніг, ні спекота.
      Ліпить нісенітниці - ловка робота.
      Людва прочитає, хоч абракадабра.
      Ніхто не ухопить за кіску чи зябра.
      На тацях листочки альбомні - зелені.
      Жінки недолюблені, знай, теревенять.
      Рулети посипані пудрою, маком.
      Кренделики ліплять, ладнають підсаки.

      2

      Кружля, даленіє мальтійський метелик.
      Учора світ мирний - та вже para bellum.
      Муравлик уяви мандрує крізь хащі.
      Іду... компоную слова непропащі.
      Марнота дзуміє над вільгим осотом.
      Серпнево, палючо. Німіє болото.


      2017



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    436. Далі
      1

      Жінка - лункий монолог
      Серед агоній, амоку
      Зріс-употужнився мох.
      Віють лібеччо, сироко.

      Духом Сизиф занепав.
      Гноми наповнили цебра.
      Сиплються іскорки з пав.
      Лічить курчат сухоребра.

      Час - голубавий пустун -
      Котить сяйні коліщата.
      Збився із ритму цвіркун,
      Пісня "сюр...сюр..." складнувата.

      2

      Сонце й калина. Декор
      Треба міняти нагально.
      Хрипне дідок Христофор.
      Внуки натисли на гальма.

      Наче й вовки за world peace.
      Лев переходить на груші.
      Човгання жовен, валіз...
      Жарти англійські, пастуші...

      Далі - лиш скупчення ком.
      Сяйво галактики. Боже,
      Ходиш у тьмі за вікном,
      Топчеш зело зловороже.


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    437. Березневе


      Місто - забруднений пес,
      Фантики, листя - на лапах.
      Холку скуйовдив експрес.
      Вперто за рейки чалапа...

      Поле чудес, реп`яхи -
      Позаторішні, високі
      Рейвах... алярми... апчхи...
      Арки у стилі бароко.

      Стриб - механічна блоха.
      Під оселедцем газета.
      Периферія глуха.
      В піст дешевіє котлета.

      Мастяться лоєм нулі.
      Будку розхитано вовком.
      Хрест, маячок на скалі.
      Птах витьотьохкує.
      Ловко.

      Биті дороги - оцим
      Скупченням пісні та лайки.
      Вкотре накладено грим.
      Вітер вальсує лушпайку.

      Над шаурмою - димок.
      Рештки... уламки... скелети...
      Брязне монетка... цепок...
      Кришаться чипси, галета.

      Флаєрів будній канкан...
      Вічна пахотнява скиби.
      Вир індульгенцій, оман...
      Хор жабеняток на рибі.


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    438. Точаться війни...

      У лабіринтах - непрошені...
      Зародок злоби дави.
      Молоху жертвоприношення...
      Скільки поляже людви?

      Варті щасливостей - збурені,
      Ними втрамбовано гать,
      Смерть викладає фігурами...
      Окрики: "Мамо..."... стаять"...

      Дурощі-трави проклюнуться.
      Горя сипкий терикон.
      Точаться війни - за вулиці,
      Вежі, новий Вавилон...


      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    439. Передвесняне
      1

      Люди упевнені - прощені...
      Гайда на ринг... чи війну...
      Погомоніли над горщиком,
      ...джин бородою війнув...

      Все дозволяється: капості,
      Зради, підніжки, плювки.
      Хтось препарує з цікавості,
      Крові калюжі... цівки...

      Брехні хрестами обвішані.
      Скаче смугастий хосен
      Барами... кіноафішами...
      Глухне дідок-Борисфен.

      2

      Сонце зійшло - розпогоджено.
      Бростю вкривається лавр...
      Душу готую до сходження
      Крізь гупотіння литавр.

      Плач ненароджених - високо.
      Низько - театри... церкви...
      Йде Персефона - із мискою,
      Патоку чорну лови...


      2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    440. Налущено квасолі...

      Він пише вірші, сам же коментує,
      Запитує - чи краще... Сивий ас.
      На статуї, що виліплена всує,
      Висить планшет, у ньому аусвайс.

      От-от поїде... Зметено тиночки,
      У затінку червоні гарбузи.
      Таркатий птах прокльовує сорочку...
      Тут оселився... виріс у рази.

      Дзвінкий півострів - серед імітацій.
      Ряд чуперадел.
      Цебра хить та хить...
      Дзумить бджола на мельхіорній таці.
      Вже час дорожню скибу розмочить,
      Усьоме кликала в Ландсгут онука.
      Ще гойдалку тримає абрикос...
      Налущено квасолі.
      Тиша... Згуки...
      ...і птах випурхує - буття апофеоз.



      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    441. Панорама
      1

      Знов підйом - на лису гору.
      Панорама: яр, ковтьоби.
      Поливала мандрагору.
      Перенизано оздоби.

      Обступали сонцелюби.
      Угрузали в сніг обцаси.
      Гекатомби. Смерть беззуба
      Гуркотить у тулумбаси,
      Жне поріддя гречкосіїв,
      Обіцяє бодні меду.
      Забарився десь месія.
      Йдуть посошні люди в кедах.

      Завтра тепле чи вогнисте?
      Колоски - із вирви-рани...
      Заколисуй, бандуристе,
      Удовиченьку Оксану.

      2

      Ця війна - за логін волі.
      Наобіцяно цукатів.
      Пораділи напівголі:
      За копійку брендні шмати.

      Одягайте плащ від Гуччі,
      Та не бійтеся корости.
      Забугорні доки учать.
      Ми ще в класі, певно, шостім.

      Підростаємо, аякже.
      Відторгається не лишнє.
      Скільки ще синів поляже
      З акварелями Комишні?

      3

      В ейфорії світоч духу.
      Зріс євшан гіркий, цілющий.
      Уціліють шпанська муха,
      Черемшина, вишні, хрущик.

      Сплять у люлях мудрагелі.
      Ще казки, підказки, поміч.
      Це не кров - залита гелем
      Україна в тихій комі.


      2017


















      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    442. Опостін
      1

      Паноптикум. Нарозтіж вікна. Дим...
      Скляні колони, тріснуті баляси.
      Хтось обирає вмерти молодим.
      Дракони точать кігті, бабці - ляси.

      Тамуєш словотечу між ковтьоб,
      Цяцянки - в бандеролі від фортуни.
      Ніч. Птаходень.
      Талановитий стьоб.
      Рука брудна в чистилище відсуне.

      2

      Клюй махаонів, каву пий, мели...
      Малюються вершини богорівних.
      Бредуть мандрівці, курви...
      Дзум бджоли.
      Принишкла чортівня від крику півня.

      Куняє нечупара-наглядач,
      Тунель запувутинений у вусі.
      Зайчатка помаранчеві - навскач...
      Жбурни монету прибазарній мусі.

      3

      Усе прозоре, бачиш сік дерев.
      Крізь лепрозорій пройдені етапи.
      А сівер злий підштовхує вперед.
      Трапецій блиск. Оторопіння трапів.

      Чергово стрес - і є адреналін.
      Кармінності не вибачать сіроми.
      Підкашлює янголик опостін:
      "...лишайся вдома...".


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    443. Трішки про золоту рибку
      …а ти прийшов. І на олтар поклав.
      І бачив у мені десяту… першу…
      Букет актиній вивергла імла.
      Синок шептав:«Не кидай, бо розсерджусь!».

      І я стікала віршем до рання…
      І полотніли, кам`яніли гони…
      Ти вечорів… Хиткий олтар здійняв:
      Боявся, що без Сонця – захолону…

      Ти так жалів обох! Так жалкував,
      Що не спіткав у натовпі, на хвилях,
      Поміж скалок рудих етруських ваз…
      А я забула вдома синій брилик.

      Мені – протуберанці, ескімо,
      Щербату мушлю і четверту збірку…
      Та впав
      олтар
      пополудні
      на мол…
      Ховаю від людей кавалок зірки,
      Пишу тобі з дурницями листи…
      А ти будуєш – на землі – пентхаус…
      Плита, камін…
      Вже й зірку прикотив…
      Кума дарує блендер, ноу-хау.

      І лиш колишній ладо, наче кіт,
      Колише срібну рунь мого сумління…

      Молочний місяць…
      Яблучний бісквіт.
      І рибка золота – у формаліні.

      2013



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    444. Психоделічне
      1

      Зоряні війни...
      Хрустіння попкорну...
      Вчора дивилися екшен із Борном.
      Світ на межі катастрофи - хронічно.
      Графіка, музика психоделічні.

      Секс віртуальний, обійми гарячі.
      Юнь запальна, сивочубі терплячі.
      Звільна зійшлися, когось побороли.
      ...ікрометання від Ворскли до Шполи.

      "Це ж еволюція..." - шепоти-скрухи.
      Чистять колібрі нарощені вуха.

      2

      Десь на горбочку присвиснули раки.
      Снились малятам відьми, гайдамаки.
      Повисихали колисоньки-люлі.
      Плинуть качата...
      Опілля ще в мулі.

      Пнеться бур`ян. Тополини високі.
      Паморочливі потуги... толоки...
      Реп-починання, руйнація, кості...
      Пруть без гостинців перевертні-гості.

      Явоспіраль перемотана рвучко.
      Пишна невіста чекає обручки.
      Давні коралі, криваві бенкети.
      Передаються чини, естафети...
      Щедро налито олжі-медовухи.
      Наша невіста - таки вередуха:
      Знов колупає два припічки, плаче.
      Ось на пательні ягнятко ледаче.

      Тролі оспалі напишуть - чудова!
      Гибіє-нишкне сирітонька-мова.
      Проба пера шкряботиться невміло.
      Злету поезія зріла хотіла.


      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    445. Рафлезія
      1

      Правда-субретка, півправда у цятку
      Спритно лаштують на вигонах ятки.
      Лось викладає лискучі буклети...
      Нумо, куштуйте, пацята, поети!
      Тлумте свої апетити до ночі.
      Клан тугодумів пуп нецке лоскоче.

      2

      Кинув монету рудий парубійко.
      Чорні бульдоги наснажать на бійку.
      Фрашки фригідні, вужівни плямисті
      Нижуть у ямі криваві намиста.

      Хакі-бандани, бинти, автомати...
      Вечір.
      Залюднені площі хрещаті.
      Бабця цокоче, рівняє "кравчучку".
      Дідо спинився. Годується жучка.
      Ллється із пляшки сивуха-водичка.
      Вирви шрамує байдужа травичка.

      Ріпка-брехня голубава, скульптурна.
      Ланці лакують хитляві котурни.
      Всі гультяї при роботі, веселі.
      Гинуть-німіють стороплені села.
      Жбухнуть паяци на жорна макухи,
      Мелють чутки...
      Про...ве...ли відчайдуха...

      3

      Люмінісцентно. Феєрія жаху.
      "Цоб..." - підганяє Авіста комаху.
      Присмак абсурду. Розчахнені древа.
      Вигода квітне і тхне - зброярева.

      Осінь.
      Рафлезія хижа, прегарна.
      Гострим копитцем ударила сарна.
      Ледь нахилилася цьоця-телиця.
      Глиця. Віночки. Зима-плащаниця.

      Може, та квітка зів`яне під осінь...
      Вічну м`ясистість оспівують оси.
      Мегапелюстя! У захваті піші.
      Люди - як мухи... А квітка свіжіша.



      2017

      Рафлезія - найбільша червона квітка-паразит.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    446. Навмання
      1

      Мене підранено.
      Ця куля - навмання...
      Жгута немає. Вуличка безлюдна.
      Повчора троль диванний запевняв,
      Що пацифістом бути препаскудно.

      От він таврує, п`є - а я в крові.
      Липкучі руки. Дефіляди смерті...
      Ні поліцейських добрих, ні повій...
      Лиш двері в безвість, кулаком підперті.

      2

      Хилюся на траву. Ламкучий бриль,
      Дорожня сумка, блекота і туї.
      Свинець застряг у товщі сухожиль.
      Штанину непіддатливу шматую.

      Недокохала... недо...
      Млосно. Шок.
      Отак ішла - і на тобі... неждано.
      Собаки брешуть... здавлений смішок.
      Фор...те...піано...

      3
      - За що вмираєш? - підступає Тінь. -
      Сьогодні ти у мене тридцять третя...
      На вибір є хатинка, де черінь,
      Або казан... елітний - для поетів...

      - Мені б окреме... літепле... село.
      Швидка спиняється... Тверезі санітари.
      ...............................................
      - Цю запроторимо... жива ж... у Фонтенбло...
      Лютнева ніч-завія...
      Сни-кошмари.


      2017



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    447. Прикликання яси
      1

      Отож, йдемо... Лісоповали тем,
      Дискусії про заполоч і вату,
      Буяння звітів, жмутки хризантем.
      Вицокують обцаси... дублікати.

      Сивуху підливають у бульйон,
      Натравлюють на шістку одиницю.
      Ви цмульте ласо, мафія мільйон
      Вкладає у всесвітню моровицю.

      "...та я б!" - пишіть-мережте. Кулаком
      Збивайте хвилі, ручечку шухляди.
      Вівця бреде за хижим вожаком.
      Чорти наобіцяли чоколяди.

      Цвенькочуть кулі... Гори костомах.
      Метаморфози пельок, апетитів.
      І павуки, і мушки при чинах.
      А ми до серця руку гордовито...

      2

      Здружилися акула, щука, сом.
      Офарблене циноброю болото.
      Зійди на всіх, божественна ясо!
      Ти провела крізь млу-непевність Лота...


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    448. Мегамасштаб

      Мовчіть про війну. Зачекалися лодій.
      В драконову пащу пірнуло дитя.
      Добро проростає вишнево насподі.
      За хвилю - у безвіч. Сурмлять відплиття...

      Трамбуйте гризоти. Заходьте попарно.
      Лишайте на суші ненатлих божків.
      Авжеж, катаклізми, спинятися марно.
      Наївні ягнята, куниці прудкі.

      Усім би місцинки та рідної мови...
      Грудки позамотуйте міцно в єдваб.
      Ви ж бачили Герніку... Рвали закови...
      Нові панорами і... мегамасштаб.

      Віршуймо про шквали, крохмальне затишшя.
      Заморські пишноти, фортечні вали.
      Нові літописці на ідиш опишуть
      Принади опілля, сумоту Сули.

      Надщерблені зуби дракониська - мідні.
      А нам бовваніло широке вікно...
      Горять целулоїдні пупси безрідні,
      Тасуються карти, квитки, доміно...

      Ява-божевільня. Стобуйні палати,
      Холодні ремзали, танцполи... Церкви...
      Скорботно німує зневажена мати.
      Халепу міняли на ящик халви...

      Звивають кублоїди-брехні вовчиці.
      Душа пеленгує задавнене "sos...".
      Модерна дієта - вода і кислиця.
      Любові до ближнього апофеоз.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    449. Проформа

      1

      Дієсловити! контрабасити!
      Скаженів ідеальний шторм...
      Поставали курсанти асами.
      ...виповзали цеглини з форм...

      2

      Нью-Терпилівку перехилено.
      Не рахуй, мандрівниче, цих веж.
      Знов пишання надміццю, жилами,
      Перманентним гасінням пожеж.

      Є набутоньки... щось утрачено.
      Кінь троянський. Третейське лоша.
      Роззирайся, Ісусе... Не плачемо.
      Землетрощі даєм відкоша.


      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    450. Чудесна...

      Трясуть Україну - як вишню.
      Летять ягідки, галузки...
      Зацькована дружба колишня.
      Все мішма: люстерка, совки,
      Граблі, фотознімки, доноси,
      Вишиванки чорні, перкаль...
      Пракорінь волав стоголосо,
      Та зайдам чужого не жаль.

      Чавучаться долі... Тужіння.
      Мезга забродила - і тхне.
      Віночки плели героїні,
      Прогнали у мрево курне.

      Кіт сала наївся без квоти.
      Вовтузиться з решетом знать.
      Бредуть у вертеп ляльководи.
      Прогности-цикади сюрчать...

      У трумнах сини-чорнобривці.
      Вітрам розсівати чабер
      По скропленій крівцею нивці.
      Стою між баштанів, химер.

      Давати простибі - почесно.
      Просити і клянчити - зась.
      Трясуть Україну - чудесна...
      Офірна краса-іпостась.



      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    451. Парсуна
      1

      Проминала хатки, хитавиці...
      Маю діжечку - дар Діогена.
      "Будь людиною..." - виє вовчиця,
      Наближається... ікла довженні...

      А в левиці стобарвна парсуна.
      В бік овечки дивлюсь іронічно.
      Слон пожежний фіранки розсуне,
      Я сідаю, мандрую за Ічню.

      2

      Вуж соромить за крила і правду.
      В сон - зміївни плямисті, безокі...
      Умовкаю... А слів міріади.
      Мо`, шедеври сплету ненароком.

      Вчать симпатики війн і гашишу,
      Бджолоїди, кочерги-хапуги...
      Закапелки - для доброї миші.
      Ген пегасся пасеться муруге.

      Людозвірі вгризаються, брешуть...
      Напинаються вени і шатра.
      Доварила зайчатам кулешу...
      Розпросторює сіверко ватру.


      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    452. Ритм життя


      Зливи...
      кораблики...
      віхоли... віяла...
      нути...
      Немає жаги.
      Висох любисток.
      А гречки ж насіяно...
      Тицьнемо кущ шелюги.

      Хай приживається,
      Бростю зеленою
      впевнює: вічна весна.
      Глоба лякає
      реформою енною.
      Бачимо ритвини дна.

      Темп ритенуто...
      Позначення синім.
      Випливли... Ноєва ніч.

      Котимо зорі...
      кавунчики...
      дині...
      в холод яруг-протиріч.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    453. Сусло
      1

      Людина-будильник на вулиці тихій.
      Розбудить, наділить утіхи та лиха,
      У шибу торохне: "Вставайте до праці!";
      Порушаться ритми липких мастурбацій,
      Дитятко притисне ведмедика, лева.
      "Торррох..." - упаде пелюсток черешневий,
      Розіллються плямкання-вигуки-зойки,
      Закрапають джеми, підливи, настойки.

      У біса проріжуться палеві ріжки,
      Штрикне під ребро, намудрує підніжку.

      Бамбукова палиця довга, міцнюша.
      Мов сусло, тече фіолетове суще...
      Проява недремна - кашкетик у цятку -
      Спонукує лити кавусю в горнятко,
      Знайти учорашнє на довгій полиці,
      Насіяти рясно дурниць і пшениці.

      Ледащо вдає, що не чує набату.
      Поблажка для всіх перманентно у свято.
      Джергоче столиця, знелюднені села.
      Скрекочуть яруги... Ворожать чавели.

      2

      В імлі карамельній шукаємо солі.
      Параболи болей. Благі парасолі.
      Бракує хвилини для злету під купол.
      Лаванда відквітла скиртується тупо.

      Койоти вгризаються, бейджі - "хороший".
      Здешевшали нутрощі, хвостики, гроші.
      Кредити, цяцянки, проблемища, скидки...
      Збудився - то йди, хоч маршруту не видко.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    454. Гаряче


      Додайте васабі до прісного будня.
      Васал, сюзерен споконвік неосудні.
      До сала гірчиця російська, рудава.
      Крутезно працює Харон, переправа.

      Поміж парадоксів плекайте надію.
      Свої акробати стрибати зуміють:
      Крізь кільця, пробоїни бачаться зиски.
      ...а нам хилитати білборди... колиски,
      Дітей проводжати за звиви Супою...
      Авжеж, Україно, лишуся з тобою -
      Чекати здорового глузду, пришестя...
      Куди ж я полину із рідної персті?

      Тут крівцею діда зросилися луки.
      Дарма, що плодяться вампіри та суки.
      Діждуся весни, зорепадів і меду.
      Усі починаннячка в стадії недо...

      Дошкульні вітриська, бравада на пиках.
      Штурляються куми за пера індика.
      Любові мірила діряві, з-під каші...
      Підлесники рідні, правдивці не наші.

      Додайте мачину до келиха люті.
      Плавшудять бабусі голодні, роззуті.
      Простибі зміліло, хліби глевкуваті.
      Підозри у зраді, сколошканій ваті...

      У слоїках виснуть росточки пшениці.
      Кружляють звабливі дівки-танцівниці.
      І кожна за танець попросить гаряче...
      Мені лиш здається: удівонька плаче?

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    455. Любо-хороше


      Незаписані вірші відлітають за Чутове.
      Фіолетово, зимно. Три стежини розплутати б...
      Цвенькотіли горобчики про поліпшення пасіки,
      А ведмеді прокинулись, побрели з контрабасами.

      У картавця захланного погляд схожий на Дюрерів.
      Не надійся на смертного - уподібниться флюгеру.
      Золотими горішками хизувалися гномики.
      Ще не вмерли одурені. В баняках ополоники.

      Любо-хороше вдома. Кажуть, ліпше в Італії.
      Пропливають качатонька у простреленій балії...
      Витікає субстанція... Конопатив люд ситечко.
      Скатертина підпалена... та обіцяна ж китичка.


      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    456. Січневе
      1

      В сулію набрано води.
      Свята із ночі, живодайна.
      І віра є ... вряди-годи,
      Що дух підніметься на "майна".

      Хитаю мудрості візок.
      Чого лише немає в купі:
      Намисто, цвяшки, ланцюжок...
      А ланців тішать шкаралупи.

      Подамся, доле, на вокзал,
      Мину панянок татуажних.
      Росте мороз-потенціал.
      Мерзота звична, неоскаржна.

      Білет щасливий, настрій - теж.
      - Купіть лисицю...
      - Ні... безхвоста...
      Виходять шавки на манеж.
      У левів лінощі, короста.

      2

      Буття стрімкучий циферблат...
      Куди поїхати, крім Криму?
      Тут ожеледа. На шпагат
      Сідають бляклі серафими...

      Це ж цирк - прозорий, без афіш.
      Четвер, аншлаг... і сміх на кутні.
      Штовхання. Викрики "хутчіш!".
      Втекло прудким зайчам посутнє.

      Яскріє снігу білизна.
      Течуть юрма, ковтьоби, рейки.
      Рейс відмінили. Хтось не знав,
      Садив сердечні батарейки...

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    457. Попурі
      1

      Генії та ідіоти
      Плинуть у спільнім човні.
      Пекло відкрите - без квоти,
      В рай - хідники потайні.

      Ступиш на берег - дивися,
      З ким у незвідань ідеш.
      Бабця дала барбарисок.
      Весело-рідно? авжеж...

      2

      Зграю шокує окреме.
      Стежка... немає мети.
      Може, пристати до емо...
      З йогом ступню обпекти...

      Ріжеш єдваб на ряденця,
      Кришиш котам круасан.
      Звикла до жовчі, есенцій,
      Знаєш сто вісім асан.

      3

      У серпентарії - злива.
      Сняться пухкі снігурі.
      Серце вбирає жадливо
      Крапель руде попурі...

      Вийдеш - не треба дороги.
      Чітко простуєш... у вись.
      Множиш нулі, перемоги.
      Чуєш: "...притихни... збудись".




      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    458. Удвох
      1

      Було й варення з оселедця,
      І в шоколаді маслюки...
      Чудна любов лоскоче серце,
      Клює родзинки із руки.

      Вологий прихисток. Нірвана.
      Хитлявий міст.
      Ріка.
      Шосе.
      Міксує сни руда Моргана.
      Вишневоцвіт борвій несе...

      Крило надірване без болю,
      Некомільфо в яру. Дощі
      Цяткують мальви і квасолю...
      Вужі-плющі повзуть до щік.

      2

      Я хочу в Альпи, ти - в Алупку.
      Це - час німих саморозрад.
      Вже й полатав зелену шлюпку.
      Знов на заваді зорепад.

      Атож, пливти удвох нелегко.
      Щодня вивчати курс і роль...
      Попереджала: небезпека.
      А ти губив чуття... пістоль.

      3

      Є план - гайнем на Сарагоси!
      Чай, бузиновий конфітюр...
      Бриг розглядали бабці, кози.
      Любисток сохне між баюр.

      Лови горіхи, шелестівки,
      Малюй охвітні міражі.
      Пили жагу - міцну перцівку,
      Та в рань оговтались - чужі...

      Вари кенійську чорну каву.
      Я відміню матріархат,
      Вдягну туніку золотаву.
      ..віват, королю мій, віват...


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    459. Радіопередача 2

      Українське радіо, "Від автора", Світлана-Майя Залізняк.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    460. Завія

      1

      Ти просиш: "Наснися -
      Тигрицею... морем...".
      Паркани... замети...
      Немає опори.

      Іду, бо набридли
      Вертепи, кав`ярні,
      Буденні канапки...
      Обіцяно гарне!

      Тигрицею? Добре.
      А морем не вмію.
      Обходжу Гребінку.
      ...завія... завія...

      2

      У крайній хатині -
      Незамкненій - блищик.
      Чекаєш... хмелієш...
      ....................
      Я - променем - вище...

      3

      Ось яблуко - тепле,
      Червоне, із літа.
      Павучі тенета.
      Любов розмаїта.

      Дістанеш?
      - Аякже.
      Зобачення... танці...
      Квадратом Малевича
      Шиба у склянці.


      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    461. Радіопередача


      "Різдво" та "Рік снігура"
      Українське радіо, сьогодні.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    462. Різдво

      І знов надію людство бачить.
      Охвітне свято. Біла вись.
      Мов сніг, розвіються невдачі!
      Дитя зродилося. Молись...

      Син Божий став людським, близеньким.
      Лежить у яслах, обійма
      Свою земну вродливу неньку.
      А волхви стали кружкома.

      Пречиста втомлена Марія.
      На сіні поряд сивий муж.
      Ослиці грива майоріє.
      Пора псалмів, завійних стуж.

      Дарунки - злото, ладан, смирна.
      Тремтять свічки. Молочна тиш.
      Далеко Ірод... Любо-мирно.
      Спустились янголи з узвиш.

      На стінах зілля, стеля зорна.
      Яскиня тепла. Вифлеєм.
      Ягнята бігають проворні.

      ...а ми неситі... крівцю п`єм...

      До себе заповіді тулим.
      Оця - корисна, зайву - кидь...
      Тавро юродства - добрим, чулим,
      Корони мостяться на гидь.

      Для свята різні пункти-дати.
      Шліфує кожен хист і хрест.
      Бог завпевняє: люди - браття!
      Тремтять Алеппо, Еверест...

      Але ж - повіримо у диво:
      Спасає люд малий Христос,
      Бо він - дитятко особливе,
      Що впорядковує хаос.

      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    463. Рік снігура
      1

      Душевні бабусі, коти без душі
      Вгортаються в пледи, щоб слухать мужів,
      Читають газети - хто виграв, помер.
      Крокує над соснами злий Гулівер.

      У тапці ховає ірисочки гном.
      Бурулька росте над облізлим вікном.
      Хизується мудрістю ветхе, старе.
      Снігурка підправила брови, каре,
      Сідає у сани, дорога - кудись...
      А Дід Морозенко дожовує рис.

      Полатаний вітром зелений мішок.
      Дорога між хат, шолудивців, пляшок.
      Чекали терплячі зайці, дітлахи.
      Дід взяв мукалтин, бо набридло "кахи".
      Йому ностальгійно і хочеться знов
      Ловити за крайчик сукенки любов.

      Та виросло пузо... димить борода...
      Хтось кинув петарду... чкурнула руда.
      У вовка питає дідисько маршрут,
      А шлях вигинається - ящірка... спрут.
      З навушників "Nightwish" і "Древо" лунке.
      Що випити першим - узвар чи саке?

      Чортує Килину банькатий Лукаш,
      А Мавка гойдає віскривих наташ,
      Співа колискових... Розпродано ліс.
      Бариги складають гілля до валіз.

      Люд ліпить зі снігу пухких галатей...
      Вбрання - секонд-хенд усіляких мастей.

      2

      Чекаю на вірш - осяйний мандарин,
      Та котяться жолуді з білих вітрин.

      Для світу - рік півня, для нас - снігура.
      Двигтіє у бік Магомета гора...
      І що не кажи, не плети... яв - це шок.
      Втішає родина, пиття бульбашок.

      Нагорнуто шуби... тремтить олів`є...
      Облесливо брешуть убивця, круп`є.

      Вітання...
      Цяцянки...
      Виделки...
      Ножі...
      Усі ми - від Каїна, тож не чужі.


      2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    464. Будьте як діти

      Колесо вічності. Купелі-страти.
      Скирди розкриті, сніжок пелехатий.
      Діда Мороза відставка - на носі.
      ...їде з дарунками Зимонька-Зося...

      Сотня конструкторів, тонни зефіру,
      Маски Мальвіни, П`єро - брудно-сірі,
      Снива-стрічки з ароматом модрини.
      Жде сніговик голубу пелерину.

      Десь біля Чопа зупинка - із рейку,
      Строчать шестірки розлогу статейку.
      Внуки Варавви плямисто-ікласті
      Вірять безбожно у віруси щастя.

      Носить хурделя серветки вологі:
      "будьте як діти..."... "мережте еклоги"...

      Клацає дрібно зубата вертушка.
      Трен закусила... Пройшла Попелюшка.


      2016



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    465. А я полетіла...
      1

      Потреба емалей, моралей, краси.
      Очисти, хуртечо, від яду оси,
      Присип калабані, макітри, димар.
      Двигтить ескалатор за вервицю хмар.

      Солоху лукаву облапує туз.
      А я на заваді... бо в хату не ту...
      Соломки випрохує в лиски бичок:
      Смолили недбальці дірявий бочок.
      Списали на бідну синицю копу,
      Вертепні шакали судили всліпу.
      Румовище чорне козі, наче фон.
      Цитати дієвіші за цитрамон.

      2

      Відфренджено фредку, ще кров на зубах.
      Троянди по стежці, а крила в медах.
      Публічна особа - п`янкі віражі.
      Крізь вушка верблюжі протислись чужі.

      Чортами наповнений саж і мішок.
      Диканьку, Опішню пройшов ховрашок.
      А я полетіла за кузню, вітряк...
      "Лишайно..." - шерхоче дідисько-будяк.
      Про мушку римує в сітках павутин.
      Зозулині сльози-цятки між цеглин.

      3

      Шафранове листя, столочене тло.
      Ось білка в ґринджолах промчала над Пслом.
      Жує марципан Морозенко - під "ух.."
      Торішнім тюльпаном жаріє кожух.
      Опріч роздавайло гостинців - сіряк.
      Баняк прикотили вовки надурняк.
      Намрійте дарів - мандаринів, желе...
      Хоч жолудь покотиться з будніх палет.


      2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    466. Зима


      Амур задуб на дереві... Зима.
      Стріла примерзла кінчиком до шиби.
      На столику надкушена хурма,
      Качан капусти, хрін, баньката риба.

      Засніжений будинок між доріг.
      Укрився Карлсон шоколадним пледом.
      Одну стрілу скупий амур беріг.
      А бджоли крижані дзуміли: "Меду б...".

      Снігурку ніс чорнявий бородань.
      Рядилися вчорашні мацапури.
      На підвіконні гибіла герань.
      Сороки скрекотіли: "Ні - цензурі...".

      Лягали спати дітки, пси, ченці.
      Ліпились нісенітниці на стіни.
      Амур тримав насіння в кулаці.
      Горобчик цюкнув - хто ти? - у коліно.

      Блукали гноми в гетрах морквяних,
      Тепла й чудес шукали серед люду.
      Скрипіли берці... Бій титанів стих.
      "Нутеллу" смакувала тлуста Люда,

      Хиталась абажурна бахрома.
      Коханий потенційний ніс ялинку.
      Тремтить амур на дереві... Зима.
      ...хто принесе божкові одежинку?


      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    467. Сьогочасне
      1

      Був мінезингер, музу підстеріг,
      Писав амурні гімни щогодини,
      Рай обіцяв... та, оминувши ріг,
      Струсив пелюстя, літери-жарини.

      Високу даму зраджував... і кляв,
      Сміявся із Тангейзера, Нейдгарта,
      Позбувся двох чорнильниць, крис бриля.
      Чуприна гілки лавровишні варта!

      А дама - Ніч... У неї зорний трен,
      Лелітки на вуалі, просо, гречка.
      Пливе між перепілок, змій, мурен,
      Тасує шпрухи, шерхи, суперечки...

      2
      ...алло... ти де?... - злинає повсякчас.
      Пантруєш... відхилилася півмаска.
      Оплачуються екстазі, екстаз.
      Кориди в коридорах. Вже й не жаско.

      Тремтять балкони, торжища гудуть.
      На сонці вигорають сенси... фрески.
      Співці ілюзій ллють дешеву ртуть.
      Романси заміняє есемеска.

      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    468. Гармонія
      1

      А я шукала геть несхожого...
      Крізь пальці тік пісок розрад.
      І ти прийшов. Між огорожами
      Здригався чорний виноград...

      Платани щебетом насичені.
      Чайки зривалися на крик.
      А ми стояли спантеличено.
      І плив у безвість материк...

      2

      Три землетруси. Дві розколини.
      Любов чудна... Рахат-лукум
      Кришу в салатик пересолений.
      А ти все хвалиш: "хрум" та "хрум...".

      Кумася каже - треба каперсів,
      Сезаму дрібку, сухарів...
      А я рахую перли, капості...
      Під олеандром хрін розцвів.

      3

      Така гармонія... екзотика.
      Усі тарелі у зірках.
      Блукає Вітер, будить дотиком.
      Долоня росяна, гірка.

      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    469. Пташине
      1

      Тотальне зчужіння, заміна тотемів.
      Стрибали синиці - позграйно-окремо,
      Насмикали пір`я із хижої ґави,
      Лишили кубельця, диванчики, лави.
      Шатерця напнули орли потенційні.
      Фехральні серця потонули у піні.

      2

      Ізнов листопадно, ще муза під пледом.
      Безглуздо синочкові правити кредо.
      Розправлю промінні шовки-оксамити.
      Павице з Алупки, з тобою ми квити.
      Обоє не бачили неба Найробі.
      Оздоби на крилах, лелітка на лобі.

      3

      Зелені крилатки під снігом іржавим.
      Міксують фактаж яструбці-мізкоправи.
      По напнутій нитці простує босота.
      Лавиною вкрило мурашник... усоте.

      Таблоїдні брехні. Cто траблів на свято.
      Під вишнями хат-черепах ще багато.
      Прикрашені кульками брами широкі.
      Десь - горло за гирло і ребра за око...

      Мов зайве, горнули дідівське - набридло.
      Душа не з лопуцька... та й люди - не бидло.
      Про волхвів, ягнят казочок намережать...
      У голуба миру задавнений нежить.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    470. Може...
      1

      Белебні хитляві. Слово - звідусюд.
      Ген аналіз генів, клонування юд...

      Доленька півбоса площею човпе,
      - Їж... - підносить вітер листя-канапе.

      - Краще б шоколаду... - хникає внуча.
      На горі Чернечій блимає свіча.

      2

      Осінь барви хакі. Зрад сухий інжир.
      Крали віру, миро... Повернути б мир.

      Падалиця в цебрах. Дзеленчить ефір.
      Грає на бузукі фатум-бузувір.

      Мантри-буреломи. Рейси на Клондайк.
      Може, забувати вікопомне "дай...",
      Ревно пантрувати вишите гніздо.

      ...лінія гліссандо вивищилась до...


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    471. Перемелють жорна...


      Муки віршівничі не усім відомі.
      Вельми популярно загубити кому.
      Наголос довільний, вад - бурхливі ріки...
      Посеред інверсій цятки-недоріки.

      Здиблені пегаси мчать у дощ і спеку.
      Лаврами прикриті пні та солопеки.
      Зрідка об шлагбаум гепнеться невмійко.
      Віршики "метреси" оціню... на двійку.

      І відразу чую мовоньку жаливи:
      "Хай собі римує, будьмо терпеливі.
      Бур`янці та гичку перемелють жорна...".
      Всіх пригорне слава - паня ілюзорна.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    472. Узагальнення

      Чудна весна-любов: мана маною.
      Співали горобці над бузиною.
      Прожекти – пароплавами гучними...
      Крилом сяйним черкало нездійсниме.

      Імлисте молоко. Рожеві хмари.
      Внизу – полин альпійський, пал Сахари.
      І був щербет, і мушмула кислюща...
      Сховався шлях за дикорослий кущик.

      А оь і літо.
      Молочай, ставочки.
      Висить часник ліловий на гвіздочках.
      Наповнені верейки, вірші, верші.
      Безсмертником на дні цебра – найперше.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    473. "Поетична мозаїка"
      Радіопередача на каналі "Культура".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    474. Хвилясте роздолля


      Із сумлінням прожити непросто:
      Розкуйовджує плани і снива.
      Обіцяла весніти о шостій,
      А внизу осінь-яв метушлива.

      Жолудяно... Дешеві горіхи.
      Поприбирані парки, шатерця.
      Інспектує стозуба зловтіха,
      Тож ховай переповнене серце.

      Нерозумно збирати дрібнички.
      На мотузочці ринда із грушу.
      А сумління - то злива, то мжичка.
      І не збрешеш... межі не порушиш.

      Ген гургочуть вагони важезні.
      Катавасії-війни у кастах.
      Дріб алмазний всотався-пощезнув
      Над желейною вежею щастя.

      Актуальні міцні парасолі,
      Обережність у натовпі, звіти.
      Плин планктону, хвилясте роздолля.
      Під навушником - реп чи сюїта.

      Перекочено нулики, дині...
      Розтлумачені сенси на пальцях.
      Є макуха, зачумлені свині.
      Ще ворожать вовчиці на смальці.

      Буратіно закопує зелень.
      Ваготіє земля-тимчасовість.
      Житіє дух змережує гелем.
      Коригує - політерно - совість.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    475. Ріст
      1

      Не в дуеті, не в зграї самосмисли шукай.
      За лавандовим плесом розруйнований рай.
      Шлях тече із наперстка...
      Заболочений ліс.
      Хтось тремку повітрулю на листочку приніс.

      Мухоморні низини. Розмальований пень.
      Стережися мисливця. Кінь крилатий - мішень.

      Птахоїди... гармати... скорпіона жало.
      Мантикора хвостата джерґотала про зло,
      Зарубцьовані рани облизала, мов кіт.
      Лоскотанням утішена йде від воріт.

      Смертоносна істота. Рудувата трава.
      Янтареві очиська витріщає сова.
      Кораблі у калюжах, паперові граки.
      Ти підходила тричі до амвона... руки.

      2

      Сонцесхови. Трампліни.
      Ніч-гущавінь. Жарінь.
      Плин по колу до вишні, де гілля поколінь.
      Кропивою, любистком обростає душа.
      На останній щаблинці - ні образ, ні гроша.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    476. Риторичне


      ...а люди хороші. Впадеш - підведуть.
      І кожен торує поламану путь.
      Біжить ескалатором цівка надії...
      Вікно прорубали.
      ...живу-молодію...

      Валізи із салом тягли у вагони,
      Шукали прихистя у Брно, Лісабоні...
      Співали про степ. Вишивали кошулі.
      Мільйон кавалькад зупинялось... минуло.

      Усіх обійму - та не всіх пожалію.
      Зливається кров у бокату сулію.
      Поміж волоцюг там і сям - волонтери,
      Закуплять-відправлять...
      Читаю Бодлера.

      Злітати б розкрилено. Сонячно - вище!
      А люди окуклюють низ.... попелища...
      Стрибає утіхи смугаста опука.
      Шукає качаток пажерлива щука.
      Із осами Сіпсик воює патлатий.

      Ну як між добра нице зло розпізнати?


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    477. Коловорот
      1

      Хусток наплетено - з брехні,
      Бери пухнасту, грійся, душе.
      Клюють синиці чепурні
      Кармінні ягідки та груші.

      Веде синів Лаокоон,
      Укуси змій - мов блискавиці.
      Ось правди лик-хамелеон,
      Чуток хімічні полуниці.

      Життя туманне, колихке -
      І лиш Харона курс незмінний.
      Орли над сарнами в піке.
      Ридає ридма Прозерпіна.

      Психею вибачив Ерот.
      Скажені вівці гублять руна.
      Вогніє мар коловорот...
      ...війна-хуртеча чорно суне...

      2

      Стаєш на межень - менше куль.
      На скалки-друзки - обереги.
      Про що питати у зозуль?
      ...сентиментально... безберего...

      Заходь у храм чи у вагон,
      Кричи закоханим: "...ой, гірко!"...
      Дрижить країна-полігон.
      І тхне-смердить вселенська сірка.

      Не затихає тулумбас.
      На підтанцьовки згодних - тьмуща.
      Малечі казку тче Панас.
      Перун викрешує грядуще.

      3

      Для оптимізму є фужер.
      Втіх наливай, липнева доле.
      Гармидер стихне - у четвер,
      І... задзумлять гречані бджоли.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    478. Сонце пригасло...


      Дівчино із Таращі,
      Мова твоя - російська,
      Плани хиткі, пропащі:
      Любчик пішов до війська.

      Палиш побіля урни...
      Маківки у віночку.
      Линуть пісні бравурні,
      Збитки рахує квочка.

      Сонце пригасло.
      Нежить.
      Вкрали м`яку валізу.
      Щось тобі тут належить.
      Ворог зусюди лізе...

      Очі мигдалевидні.
      Осінь.
      Кармін гарячий.
      Хтось перекаже бридні.
      Мати дочасно плаче.

      Батечко - злотник-легіт.
      Сестри пішли у повії.
      Ріки твої безберегі.
      Плачеш... відклеїлись вії.

      Сюркає електричка.
      - Гдє ти? - надзвонює Хачік.
      Сльози тобі не личать!
      В лоні пломінчик-зайчик.

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    479. І тепло, і вільготно...
      1

      Ні докорів, ні страху... Лиш споглядання світу.
      Що гарно, що не вельми - ніхто не розбере.
      Авторитарні секти трамбують словобітум.
      Від пісні жабенячої вмліває очерет.

      До людяності заклик ніяковіє, слабне.
      Щодня спритніші брехні, дошкульніший удар.
      Обходжу півтверезих, калічених, незграбних.
      У гамівній сорочці дрімає санітар.

      Вдягну барвистий шалик. І тепло, і вільготно.
      Дрейфує храм... крижина... Линяє піп... зайці...
      Учора фарбувала, розвішую полотна.
      ...байдарку топлять сполом обкурені жерці.

      2

      Весло сушу, сміюся, трьох левенят заношу.
      Вже стільки наламали шипшинових ліан...
      А роми пропонують - і ворожіння, й воші,
      І кожухи заморські... і кігті ігуан...

      Від скепсису немає ні ліків, ні молитви.
      Хто в пошуках - обряще пилюку роздоріж.
      Люд витяг бегемотів із неозорих ритвин.
      Молився ревно-щиро... Знов застрягає між...

      Обшмульгані повії, розірвані мембрани.
      Ось допомогу вівцям вручає вовкулак.
      Шарлахові алеї... правдивці-шарлатани.
      Вирує світ знелюднень, погроз... громів-атак.

      А малючок стискає велику руку діда.
      Машинка за копійку, розкришене безе...
      Була одна на всіх знекровлена побіда.
      І знов потвора хижа, нетруєна повзе.



      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    480. Листопадове

      1

      Усіх скорботних радість
      Євшанно обняла.
      Листочки на прикладі.
      Брунькується хула...

      Не спиться Василеві.
      Сіріє небовись.
      Дороги перкалеві.
      З потворами борись...

      Тунель пекельний.
      Просвіт.
      Прокльонище.
      Туман...
      "Помреш якраз о шостій..." -
      Ошкірилась кума.

      2

      З одурених сміялись
      Підпанки, пси, царі.
      Квітки на одіялах,
      Зарубки на корі.

      Відрубане тяжіння.
      Душі драйвовий лет...
      .....................
      Обернемось на іній,
      Росистий фіолет.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    481. На толоці


      Написати листа - і пасатам,
      Наче гілку вручити квітучу...
      На толоці розщеплено атом,
      Здійнялася - все в пір`ячку - буча.

      Ні планиди, ні сонця любові.
      Вічні роми латають кибитку...
      Над Мирською кривавіє овен.
      Плаче Каїн, сортує пожитки.

      А поодаль дивується Авель:
      Не уміє вбивати за простір,
      Доливає поезії-кави,
      Обіймає провісницю шосту.

      Між половою жужіль надії.
      Копирсаються свині під дубом.
      Ось шарлатова тога рудіє...
      Ліс вдягає пальто Кавакубо...

      Не сховатися жвавим зайчатам.
      Вовкулаком лаштовані шори,
      Пугачівни окаті на чатах.
      Пандемії - зі скриньки Пандори.

      Синтетичні серця, груди, млеко.
      Паща ферми роззявлена, сіра.
      Принеси нам дитятко, лелеко,
      Від якого сахнеться псявіра.

      Тут розкришено чорні печаті,
      Стугонить-захлинається голем.
      Вже й пост`ядерна мода на шмаття...
      Принеси нам спасителя - кволі.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    482. Вокзальне

      Фантики на каламуті.
      Паща вокзальна ікласта.
      Краля - Орнелла Муті -
      Хоче зеленого щастя,
      Шепче: "Усе остогидло:
      вохра долонь і стегон.
      Принца обрала між бидла.
      Гіпертрофоване его...
      Йти із таким аж за осінь?..
      Відра нести із грибами?
      Зрада пробачена... досить!
      Хай в Шишаки - до прамами...
      Де ж чоловічі вчинки?".
      В сумці спазган і капці.
      Бублики... ані мачинки...
      Осьдечки місце трикрапці.

      Доля - вузькоколійка.
      Шпали зривають вуйки...
      Ллється пепсі, олійка...
      Жінка пузирить жуйку.

      Очі цятковані, хижі.
      Леви - у грудях, просять...
      А в Яблуневому тиша,
      хайку налипли на коси.



      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    483. Тріски летять...
      1

      А ми - кущі, дерева...
      Коріння до трави.
      Нас облітають меви,
      стлівають корогви.

      Злі короїди-болі,
      стобальний землетрус -
      щоб ми зміцніли, кволі,
      а славень тік... загус.

      Осріблені орелі...
      Рипливі дні-тини...
      На листі акварелі,
      Вслід павутинню - сни.

      Віслюк не слухав мами,
      у відчайдуха зріс.
      За пасмами-димами
      скреготнява коліс.

      А ми крислаті, дивні -
      воюємо за мир.
      У домовині гривня,
      вужак нам проводир.

      Світ насолод жорстоких,
      де лід і солончак.
      І пада зуб за око,
      в дуплявину - п`ятак.

      Зчіпляємося віттям.
      Рудіє тьмуща квит.
      Шматочки щастя - дітям,
      батькам дереворит.

      Є шелестіння сольне,
      квиління хорове.
      Горить свіча між колій.
      Славута, знай, реве...

      2

      Чагарникові айстри
      зібралися у путь.
      Сміття - в осінні ватри.
      Сокири не минуть.

      Часник сортує дідо,
      приказує "рости...".
      Поразки та побіди,
      ковтьобища, кути.

      То кволо йти, то престо...
      Це ж сюр, оксюморон!
      То проти, то за шерстю...
      Притишився мусон.

      Дуби, сосонки, айви,
      куляста омела.
      Тріски летять... Ми зайві?
      ...кривава кушпела...


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    484. Медитативне

      1

      Пошуки іншої долі невчасні?
      Зірка ледь блимає зраночку... гасне.
      "...тихше..." - нараює темрява... Люди
      Пильно вдивляються в місяць... облуди.

      Виють на бублички сині вовчиці.
      Пощасливішали скривджені, ниці...
      Хочеш не хочеш - крокуєш по вовні.
      Жом та солому поїли жертовні.

      Вабить-упевнює-сліпить досвітнє.
      Нишкнуть по селах бабусеньки літні,
      Ждуть журавлів... Розсихають орелі.
      З печі позлазили сонні ємєлі.
      Димні принцески, закохані в мавра,
      Ріжуть капусту пекінську "на завтрак".

      2

      Геліос голий. Пишніє Гемера.
      В цирку аншлаг, модерніше тепера.

      Листя прижухло...
      Фарбуй часопростір.
      Ген стугонять ощетинені гості.
      Ваксою мазали руки, обцаси...
      Вкрадене щастя ойойкає басом.
      Землі розхвалює жабство зелене.

      ...йде Прометей, промина манекени...


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    485. Сезонне


      Нікого не бентежать
      хапуги, баранці.
      В дітей сезонний нежить.
      Кураре на млинці.

      Не перший, не останній.
      Та все поміж оман.
      Наповнять Коля, Аня
      кишеню, бар, карман.

      Бідаку-айболитя
      з тарелею минуть.
      Не вивчився ловити
      грошзнаків теплу ртуть.

      А боти научають:
      не їж оте і се.
      Роздав по пачці чаю
      хоробрим-злим Хосе.

      І солідарно, тепло,
      і ллється кров на брук,
      і черга десь по еппли,
      і шавки плодять сук.

      Але життя чудовне.
      І нарікати гріх.
      Кричи, жертовний овне,
      Бо ріжуть за горіх...

      Йде осінь розповніла,
      совіти роздає...
      Чортів лоскочуть віли.
      ...виблискують у.є.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    486. Між рацій

      1

      Ніжна злість... добро - як небо...
      Що вам, люди рідні, треба?
      Трішки солі, більше перцю.
      Ви брели в брилях на герці.

      Почаюєм... Стук у брами.
      Нас тримали печі... мами...
      Що тепер? чиє тут просо?
      Плаче воля стоголосо.

      І ніхто не винен... будні.
      Пащекують неосудні.

      Все на краще, всі хороші.
      Пси рахують авта, гроші.
      Осінь даром фарбить клени.
      Облітає-мре шалене.

      2

      Хочеш миру, мнеш єдваби,
      Вимальовуєш кульбаби...
      Оптимізму пил - на денці.
      ...гурготять переселенці...

      Я ж - нікуди, бо з корінням.
      Підросту під шарудіння.
      Чортівня гарбуз хоронить.
      Піють раки, скорпіони.

      Ланцюги порвались брязко...
      Парка тче химерну казку.
      Хто б читав сьогодні вірші?
      Бариші все золотіші...

      Ось валізи еміграцій...
      Дух затиснено між рацій.


      2016




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    487. Дорога за мости
      1

      Освічені, освідчені,
      Пригнічені в метро...
      Очищення - скаліченим.
      А музі болеро.

      Цукерочку - лайливому,
      Обманеним - хурма,
      Поштівку дам поштивому.
      А злому ніц нема.

      Роздам проміння, пасіки,
      Цинобру, цинамон
      Марієчці, Івасику.
      Лишивсь хамелеон.

      Нестиму на тарілочці.
      Дорога за мости.
      Ще є намисто білочці,
      А синові "прости".

      Матуся хоче спокою.
      Та де ж його куплю?
      Журбою надвисокою
      Хвалюся журавлю.

      2

      Дісталась до Пирятина
      Путівчиком вогким.
      Ось бублик доганятиму.
      ...а каву пити з ким?

      Лишатися не хочеться.
      Народиська потік.
      Ні логіки, ні почестей...
      У всіх - діла... путі...

      І лиш коти-пухнатики
      Підходять: "Няв" та "няв"...
      Ген силосом із Аттики
      Годує дід коня.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    488. Мну євшан...

      Справжні друзі, плюшезвірі...
      Ви моїй душі - по вірі.
      Пес рожевий, кінь брунастий.
      Я виходжу сонце пасти.

      Хоче чаполоч гостинця,
      Зло - не варте і мізинця -
      Визирає з хати зранку,
      Покусає... за фіранку...

      Черепаха мне афішу,
      Каже: "...вірші важливіші".
      Пес танцює за сосиску,
      Хоч не вийшов хутром, писком.

      Бісеристий шлях, лелечий.
      Коловрати... колотнечі.
      Бабці шепчуть: "Все гріховне".

      ...примовкай, жертовний овне...

      Голомозі кроленята
      Просять брилика і свята.
      Глід хапає за петлицю.
      Світ абсурдів. Добрі лиця.

      Все розквітле, все суттєве!
      Мну євшан... Іду в дім Єви.
      Там кошулі, парадизки.
      Розбігайтесь, хижі лиски.

      Ось кашне жовтогаряче.
      Калатає серце - зряче.
      А стежа пливка, небесна.
      Зійде сонце - річка скресне.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    489. Я

      Радіопередача



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    490. Містечкове
      1

      Знаємо: буде краще.
      Віримо в дружбу-мир.
      Кожного дня у ящик
      Лізе під "геть!" кумир.

      Щось нам твердять усоте.
      Пасіонарно йдеш.
      Ось джерґотить босота,
      Б`є під дубами креш...

      Бабці, немов пінгвіни.
      Гелікоптерів шум.
      Осінь.
      Рахманно.
      Тлінно.
      Млосний опіум-сум.

      І не врятує втеча.
      Не проживеш десь там.
      Бачиш Рибці лелечі...
      Фото на Instagram.

      2

      Сумка не для маршрутки.
      Кепі а-ля франсе.
      Натовп гойдає чутку...
      Хто нас усіх спасе?

      Це баттерфляй безводний.
      Фаза від себе... вдих...
      Вірять у плов голодні
      Біля ковбані лих.

      Пси "Свіжину" обсіли,
      Щось у очах таке...
      Наче й воли ревіли...
      Гейші дали саке.

      Стели...
      Каштани стиглі,
      Флаєри - зусебіч.
      Золото й мідь у тиглі.
      Вірші-крилатки. Ніч.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    491. Стежка манна

      1

      Все ліпше - завтра. У минуллі -
      Свистки, оцінки-спориші.
      Хтось підкупляє суд, зозулю,
      Банує: зникли бариші.

      Дивуй зустрічних пав, ділися...
      Лови забейканих зайців.
      Укриє річку буднє листя.
      Пізнаєш рибку по лусці.

      Ось - золота...
      А що просити?
      Малій казали: "...не канюч".
      Є помаранча соковита,
      Бурштинна вежа... рай під ключ.

      2

      Рій розлетівся. Стежка манна.
      Іти набридло - тож летиш.
      Ось Маргарита гола, Анна.
      Горить-виблискує фетиш.

      Кущі облич, дерева-вірші,
      Афіші (автор нью-Лотрек).
      Сміється-скалиться Найгірше,
      Малює зебру в бік аптек.

      Надії краплі, страх абортів...
      Жива водичка цебенить.
      Мотає Децима... а Морта
      Перерізає теплу нить.

      3

      ...і знову доля розпочата...
      Рух скарабея... слиз мурен...
      Ляльки... пластмасові дівчата...
      ...і парадокси мізансцен...



      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    492. Про висоту

      Не всі краяни пораділи:
      Кіт здерсь на грушу.
      Висота!
      - Ізлазь... - бурчала бабця Міла. -
      Там черга, хтіли той і та...
      Чого ти видерся найвище?
      Поземні лови - то мудріш.
      На вечір обіцяли хвищу...
      А кіт ловив не мишу - вірш.

      І так було охвітно-любо!
      А нижче псюги, дрижаки...
      Нічого не украв у Люби,
      Не позичав пера Яким.

      Лящали кумоньки, ластате
      Яйце лежало у гнізді.
      Було котові тісно в хаті,
      Де все мінялися вожді.

      Йому б ще зірку пурпурову,
      Сметани-тиші аж за край.
      Та гнав пастух руду корову...
      І шерехтів "...ти хто..." курай.

      Вербальний тест несла дрохвичка.
      А сонце низько... до воріт...
      Кота манили глеки, звички...
      І конюшини малахіт.

      Коза жувала у задумі.
      Лягала спати дітвора.
      А кіт на хмару... мо`, в Сухумі...
      Там евкаліптова гора,

      Фунікулер, де мусиш пішки,
      Повітря свіже, голубе.
      Лишив і решето, і фішку.
      Ніхто нарешті не скубе.

      А бабця Міла все чекає.
      Бджола сідає на коржі...
      Не прийде котик із токаєм.
      Зганяла з дерева - чужі.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    493. Серед билин...

      Вірю: комусь необхідна мова - рясна калина,
      Та не отій шерепі, що "разніци нєту" кине.
      Будні горохом сиплють... Юнки смолистоброві,
      Вчили вас мудрі бабці в Баришівці чи Львові,
      Хлопчика з оселедцем - тато-киянин путящий.
      Вельми коротка пам`ять, соціум вивчив ще краще.

      Жаба-матюк огидний слизне, кубельце мостить.
      Хоч не кажи ні разу, хоч зауваж ушосте.

      Бачу, як рожевіють щоки під маскою з пудри.
      Раджу полтавці радіти: ранок мирний - не утро.

      Морозостійкість мови, певно, така як у жита.
      Квітне моя говірка серед билин московита...

      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    494. Про глибини


      Якщо прозорий - скаламутять.
      Нікого не пускай углиб.
      Вутям доплине біс - і ртуті
      (не перлів!) жбухне зграйці риб.

      Персиста подруга-русалка
      Прожебонить: "Ну, як було?
      Пили шампусик... мінералку?".
      Сандалом пахне, ганить Псло.

      Живи, як звик. Твої глибини
      Сканують недруги, собрат.
      Тріски, гниляччя, деревини
      Зупинить чийсь протекторат.

      Пірнай - побачиш дно і зорі...
      І знов обличчям у бамбук.
      А вколо війни... лепрозорій...
      І тьма очей... ненатлість рук.

      Напівпорожнім жити легше.
      Коси осінній очерет.
      Чорнильні хвилечки розчеше
      Авторитет... недопоет.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    495. Острів


      Шукаєш точку опори.
      Усе шкереберть у світі.
      Відібрані Ялта, море...
      Отуточки буде сіті.

      Сто плетив Шахерезади
      Розвісять між риб та вишень.
      Ми плентались десь позаду,
      А прийдемо зайві-лишні.

      Опрісноком сонце світить.
      Осінньо у сквері, мряка...
      І шлють родаки привіти,
      Дієту від Монтиньяка.

      Немає у ній аджики.
      Не треба на зміни - гостро.
      Злі натовпи, заковики...
      І ти вже не цятка - острів.

      Три яблучка для спокуси,
      Вівсянка на дні карафи.
      Вдягни амулет, бо вкусить
      Плазун олімпійських мафій.

      Вже й лотоси на ковтьобах.
      Злетіли гелікоптери.
      Вальсує тлуста жадоба
      Під скрипочку Гуллівера.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    496. Сонячно дивлюся...

      Люди лицемірні, маски пурпурові.
      Поклянуться й чорту, й матері в любові,
      Одшліфують бевзню й генію котурни.
      Кажуть наративно: "Треба жить безжурно.
      Ти важкого зроду не бери до серця!".
      Дружно доливають лихо у відерце,
      Ставлять перечіпки... витирають шиби -
      Щоб луччіше видно гулі, ганджі-хиби.

      Люди вельми добрі, щиросердні, вдячні.
      Надбирають масло, крупи: манну... ячну.
      І серпом поранять... і дадуть сорочку.
      Люди терпеливі - плинуть за дзвіночком,
      Посідають любо у партерах, ложах...
      Кардинально різні, край арени - схожі.

      Співчуваю людям, всіх мирю тихенько.
      Стала я мудріша, бо молилась ненька.
      Сонячно дивлюся, не кусаю - бджілка.
      Люди пречудові, як не п`ють горілки.
      І напишуть книгу про війну і втрати...
      І пришиють пальця... щоб ізнов кусати.

      Люди продавали голос, безголосся,
      Чаклунів топили, бо усім здалося...
      Вішали на древках мотузяну віру,
      Били порцеляну і терзали ліру,
      Ставили погруддя - зайчику і лисці.
      ...люди забувають казочку в колисці.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    497. Ждання

      золотава клітка повна листя корму
      гілочки салату ваза пахлави
      не тюрма не воля
      десь гудуть платформи
      джмеликів липневих відпускай лови

      стріли повертаються із низин де межі
      тятива щодення вимащена аж
      кармазинна осінь послуги ведмежі
      шекерявих шавок сотий інструктаж

      розправляй банкноти на круїз чи брошку
      підрізали крила праве ще кровить
      колисково мовить віршиком волошка
      сняться Палестина Фіджі острови

      тут слони вальяжні й лотоси на стінах
      три індійки схожі на сільських бабусь
      гомонять джергочуть внуки Насреддіна
      на ослі катаються Машенька Петрусь

      ще пацьорки літа блискотять зеленим
      кришиться насущний для сліпих орлів
      сварка про аборти борт аборигенів
      знову шнур бікфордів спалахнув зотлів

      хороше бо сонце любо як удома
      і не треба наче опахал із пальм
      миролюбні шведи двоєдушні роми
      покриткою правда із тату грааль

      до ексцесу звичні пересічні люди
      чутку шкарлупайку носять вітерці
      шашіль догризає деревце іуди
      принишкають жаби в чорній осоці

      листопадне жниво півлітрівки меду
      виноград молдова рейвах напівмир
      купиш амулета критикуєш недо...
      ждеш поштівки щастя обіцяв кумир


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    498. Позолоть

      Пензликом рудавим
      Фарбувала Осінь
      Павільйони, лави,
      Чайники безносі...
      Зупиняла кішку –
      Невимовно чорну,
      Розсипала фішки,
      Слухала валторну.
      Листям прикрашала
      Зонт, каптур монашки,
      Майталала шалі,
      Пильнувала свашку...

      Стомлена, голодна
      Втислася в автобус.
      В лісі – хата, бодні,
      Містечковий глобус.

      Дочки дрібнозубі
      Не чекали мами,
      Вішали на дубі
      Грибників панами,
      Насушили глоду,
      Стригли зайця, білку.
      Їм у лісі зроду
      Вузько, прісно, мілко.

      Старша хоче в Суми,
      Менша на Хрещатик.
      Обступили: "Думай,
      Як нас вдовольняти...".

      Розіслала Осінь
      Давні адамашки,
      Середульша просить
      Светрик, як у Дашки...

      На осонні сіла.
      Думала з годину -
      Чи продати діло,
      Позолоть, хатину.

      Їжачиха чмиха:
      "Ти не плач, не варто.
      Он у мене лихо:
      Загубилась Марта".

      Висохлим осотом
      Осінь йде до ставу.
      Візьме під відсоток
      Всі багатства ґави...

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    499. Етюд


      Картина простенька: три барви і рама.
      Нема півтонів, є стаття і реклама.
      Купуйте, повісьте, милуйтеся зранку.
      Не вимастить поле осіннє фіранку.
      Нема дисонансу із меблями: голо.
      Зображений снопик і палеве коло.

      Художник намріяв кальян і сікачку.
      Придбали те малево... аж за троячку.
      Ті гроші ховай чи клади на віконце...
      Малюйте (безпрограшно) місяць та сонце.

      Не кожна жар-птиця оцінена людом.
      Чекає орлиця віночка...огуди...
      У мармурі стриж, горобець, бо класичні.
      І я нахваляла цвінь-цвінь поетичне.

      Час камінь руйнує... І що мені буде?
      Мільярди етюдів несуть звідусюди.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    500. Осінь


      Вічний Мелькіадес ходить між дворами,
      пропонує сито у зірках для мами,
      татові - кресало, гребінець - бабусі.
      Я б аж два купила... та сичали гуси.

      Виміняла деко на пиріг вишневий.
      Дав ще й теплу кофту...
      Ой бабусю, де ви?

      Візерунки ловкі, барва черепаша.
      Циган посміхався, виїв миску каші.
      Не дурив... божився. Руки у корості.
      Осінь... сни мигдальні...
      ...і щоночі гості.

      Родаки, предтечі... Не шумлять уранці.
      Розтають безслідно, промінь - по фіранці.
      Тиш. Із пригощанням жодної мороки.
      Соломинку візьмуть... не маліє соку.

      Яблучка лишаю на вікні, де квіти.
      ...кофту - для бабусі - розплітає вітер...

      Тільки в кукурудзи не сивіють коси.
      Хитрий Мелькіадес позолоту носить.
      Павутиння - даром, лиш дублон - фізаліс.
      Всі облуди світу має в арсеналі.
      Хто б йому не вірив? Маже рани медом.
      Чарівні сандалі... ґудзики з Толедо...



      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    501. Осіння феєрія
      1

      Великі зусилля, дрібненькі плоди...
      Якщо не запросять - на свято не йди.
      Там раки виделки розклали на бязь.
      По щуку в желе із верхів`я не злазь.

      Вальсуючий пудель, голодний тер`єр.
      У маски Мальвіни тритон-кавалер.
      Вологі очиська... Молочна ріка
      Під крик павіана несе ярчука.

      Ось левова частка... відкати-коржі,
      Ведмежі вертепи, липкі вантажі.
      Потрапила сойка руда в об`єктив,
      Бо крук передбачив, кулик оплатив.

      2

      Не варта марнота оця мідяка.
      Лошатко діждалось лише копняка.
      Локрицю толочить полатаний вуж.
      Розлито парфум яблуневий довкруж.

      Осіння феєрія. Файні казки.
      Везуть птахорізку, безкрилля зразки.
      Недійна корова лягла між валіз.
      Качата на призьбі ялозять реліз.

      І я там хотіла попити медку,
      Та здалеку бачу рахубу таку.
      По грушах дюшесних ітиму кудись -
      Де поруч жар-птиці та рись ужились.

      Баюри пашенні заповнені, аж...
      Тремтить на скелеті куми трикотаж.
      А бал не стихає. Під крики "люби..."
      Стукочуть затвори, лещата, дзьоби.

      На подіум вийшли рожеві, чумні.
      Ніхто не наважиться вигукнуть "ні!".
      Людва не питає: "А хто ж еталон?",
      Бо ногу підняв щойнопридбаний слон.

      3

      Багряно-червоний пишається глід .
      Зміїться дорога утрат і свобід.
      Пентакль Соломона котив скарабей.
      Застряг амулетик між див-лотерей.

      Абсурди...
      Лампади...
      Реклама помад...
      Ось пляцок для музи, для фей - мармелад.

      На всіх попелюшок нема гарбузів.
      Відпущення світить вовчиці, козі.
      Лягають горіхи на втоптаний мох.
      Ростуть піраміди облуд-перемог.

      Укотре обрізані древа, дроти.
      Спектаклем довженним керуєш не ти.
      Підпалює шатра добряк-бармалей,
      Вербує безруких венер, галатей.

      На візіях візи...
      Тікають... агов!..
      На крилах лелечих калинова кров.

      Жонглери циліндрів накидали в яр.
      Найбільше роботи отримав човняр.
      Ти промінь ловила, синиця - з руки.
      Медальки чіпляють сухі будяки.

      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Бути

      Бути поза грою -
      зберегти обличчя.
      Освятили зброю,
      мед, перо індиче...

      Водоплавні діти,
      щебетухи-мами...
      Хоче мер вціліти
      між героїв драми.

      Цифрами в капканах -
      вбиті безіменні.
      Кажуть "мир - погано"
      голені тюлені.

      Геймери-чортиська,
      На тачпадах роги.
      Рубікони, зиски,
      втрачені дороги.

      Плинеш понад сіном.
      Онде міст висячий...
      Дивні переміни.
      Знов трембіта плаче.

      На губній гармошці
      грає без`язике.
      Ціль тече по ложці
      У жалі-гвоздики.

      Дзигарі осінні
      у димах зелених.
      Пийте чай, мартіні...
      Сійте цикламени.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Узагальнення
      1

      Чудна весна-любов: мана маною.
      Співали горобці над бузиною.
      Прожекти - пароплавами гучними...
      Крилом сяйним черкало нездійсниме...

      2

      Імлисте молоко. Рожеві хмари.
      Внизу - полин альпійський, пал Сахари.
      І був щербет... і мушмула кислюща...
      Сховався шлях за дикорослий кущик.

      3

      А оь і літо...
      Молочай, ставочки.
      Висить часник ліловий на гвіздочках.
      Наповнені верейки, вірші, верші.
      Безсмертником на дні цебра - найперше.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Сонцеворот

      У дощ-вівторок, десь на перехресті,
      Я налечу на тебе… і тоді
      Розвіються пахкі листки «Альцести»…
      Постанемо крилаті, молоді.

      Куди покличеш? Хутір зник із мапи.
      За хмарами людви – сонцеворот…
      …ти епатуєш… згадуєш етапи.
      Записуєш мій номер у блокнот…

      Докурюєш цигарку. Джинси «левіс».
      За мною ладен в пекло, на тахту…
      Твій цирк зачинено, подохли леви.
      Обрав, Аїде, жіночку не ту.

      Гуде танцпол життя...
      Базар – ліворуч.
      …й морозиво розтало, і крило…
      Ми приземляємось.
      Пітьма…
      Це… Овруч?
      Отут ще важать щастя – на кіло…

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Зоряний пил

      Літній геній на причілку
      Мне-глянсує глину...
      Хто ж це бачить? Сонце, бджілка,
      Вітер - щохвилинно.

      "Щось та буде..." - каже дідо.
      Злива просить кухля.
      "Три ескудо!" - тиче Гвідо,
      Сів... а лава струхла.

      Куманці, таріль, барило
      Замовляли майстру.
      ...а у нього саме крила...
      Дух черкнув по айстрах.

      Унизу палає горно.
      Ген сітки... онучі...
      Пес скавчить, що вище - чорно.
      Зоряно. Пекучо.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Післяпотопне
      1

      ...а ковчег обирати нелегко.
      Фатум завше глумливий.
      Мостять гнізда безхатьки-лелеки.
      Край боліт є пожива.

      Плавом сунуть розкуті, убогі.
      Бовваніють клондайки.
      Кажуть, мертвих немає у Бога.
      За столом наливайко.

      Тихі змови, хитляві котурни,
      переломні моменти.
      То мінор, то святково-бравурно.
      З ям повзуть диригенти.

      Какофонії, сплески рапсодій...
      Дефіле і дефолти.
      Може, премій плюгавцеві годі:
      вже прийма щосуботи.

      Може, варто дітей пожаліти -
      допотопних, тямущих?
      Підкувати б модерно еліту,
      що гарцює найдужче.

      2

      Рвуться линви і клепляться коси.
      Маячки понад плесом.
      Їдуть гарби - то рівно, то косо.
      Червоніють колеса.

      Золотаві снопи і пожитки,
      що ніколи, нікому...
      Хитроокі бредуть ворожбитки.
      Підтанцьовують гноми.

      Побігайчиком (бачиш?) - Майбутнє.
      Промінець по шипшині.
      Кутуляє Вчорашнє на кутні -
      то скриншоти... то скриню.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Кожному - своє
      1

      Музам - обітниці, туш, компліменти.
      Соколам - небо живильне, високе.
      Стягнеш докупи крихти, фрагменти.
      Кожний ексцес називаєш уроком.

      Хмари завихрені. Звиви робусти.
      Броколі ріжуть на двох... Барикади.
      Нежить-ангіна, ляк златоуста,
      Що колобродив у рунному стаді.

      Свиням не треба перлистих сентенцій.
      Дам кавуна, докочу огірочок.
      Конгломерати чортів, екселенцій.
      Битий сірко випозичує очі.

      Хоче людва вседержителя, віршів.
      Ще до зими далеченько, є нори.
      Дід-Морозенко так схожий на Ніцше.
      ...бавиться голкою вишите горе.

      Мойрам не треба ні п`єс, ні сатири.
      Досить їм прядки, зеленого шуму.
      Хоче ворона за каркання сиру.
      Молох війни знай приплямкує: "... нумо...".

      2

      Будьмо як діти. Чекаймо на зайця.
      Сосни вцяткуємо фантами всоте.
      Мариться-сниться звитяжна співпраця:
      Сіно складати... рівняти голготи.

      2016




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Я озирнулася...


      Росте-мужніє дитинчатко,
      стає на ніжки, на щабель.
      Були всі щирими спочатку?
      Вібрує барвна карусель.

      Лукаві ходять межи крісел,
      на фалди рвуть сорочку, час,
      до Бога моляться, до біса...
      Упевнюють, що є компас.

      Пухкі вишивані калитки,
      блищать (експресія ж) лоби,
      усюди гасла, рук відбитки.
      Повчають: "...родіну люби".

      Пігулки є від популізму,
      та неохоче їх беруть.
      У пору трансів-злив-цинізму
      пунктиром креслиш власну путь.

      Буває - вигулькне проява,
      червоні очі - із орбіт...
      А я - свавільна, кучерява -
      сідаю в жовтий зореліт.

      Мені б летіти якнайвище
      над квадратурою яви!
      Фальсифікати, попелища,
      перетікання сил... грошви...

      А ген - паломники лукаві.
      Абсурди, змови повсякчас.
      Вівцю з піпетки поїть Авель,
      а Каїн ріже - для ковбас...

      Авжеж, це звичний світоустрій.
      Несуть яєчка, хабарі
      дрібні мурахи... Шавки шустрі
      проблеми горнуть до воріт.

      Шаради.
      Віча.
      Парадигми.
      Ця криза - довга, мов зима.
      Лукавий ниє: "Гляньте, стигма...".
      ...я озирнулася - нема.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Не було...


      ...бува любов рожева, бура, синя.
      І чим обарвити, якщо бліда?
      Росте - як сонце... колосочок... диня.
      Тече униз - немов гірська вода.
      Підхоплює зорю, живицю, пісню.
      Довкола гуки... неозорий ліс.
      Не вірить слива, що цвісти запізно.
      Втіка любов під скреготи коліс...

      А я спізнала вітряну, високу.
      Летіла вслід ...
      Розбилася об скло.
      У дощ підняв чужий ліловий сокіл.
      Клює...
      Джергоче: " Вітра не було...".



      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. До нас шерхочуть бабні соняхи...


      Заїхали за яр оксани, берти,
      коли містечка ждали перемін.
      Тепер взялись лящати: "...варто вмерти!";
      оспівуєте смерть від куль і мін.

      Шлете іржаві стріли з Оклахоми,
      вчите чужих дітей іти на прю.
      А я дивлюся тут фотоальбоми,
      живу тверезо, навіть не курю.

      Кого стрічали ваші бабці юні?
      кому несли печеню і книші?
      Ви віртуальні зайняли трибуни,
      вам села ці - загибілі - чужі.

      Чого ж ви розпинаєтеся хижо?
      Латаємо... розверзлася діра.
      Отут - війна. А ви - на корт, на лижі.
      Вчите мене кричати: " ...геть... ура...".

      Отож мовчіть. Бо я жадаю миру.
      Вертайтеся до висхлих пуповин.
      Задосить вже (хитаються ж...) кумирів.
      Всі війни - за горіння свердловин.

      І я вночі молюся не за бомби,
      Що знищать і сусідське, і моє -
      За цілі дамби, кольорові ромби,
      Їх купите на ринку за у.є.

      Тут вишиванки не забули в скринях.
      До нас шерхочуть бабні соняхи...
      Для вас ми - кури, вівці, пави, свині,
      Що бабряться в багнюці край сохи.

      ...втекли туди, де більше жиру, сонця,
      Де толерантність ляпає із хмар.
      Малюйте світ, нерідні... барбізонці,
      Не лийте масла у жаский пожар.

      Нехай країна буде самостійна.
      Спочине персть оця від шарпанин.
      Нервує вас мій віршик елегійний?
      Писала я на лаві між лавин.

      Сади розквітнуть. Оживає мова.
      Радіє ранцю, зошиту школяр...
      Не треба лити задля миру крові.
      Розбагатіє лиш чужак-трунар.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Чакри очищені...


      ...я б не сказала, що холодно.
      Швидше - осінній гештальт.
      Синь і солом`яне золото.
      Шерх кукурудзяних шпальт.

      Проситься літо за Кибинці,
      Джмеликів сипле - на гріш,
      Плутає літери, китиці
      Легіт левад, роздоріж...

      Хочеш - лишайся на пасіці.
      Смажить картоплю дід Ох.
      Сонячні кролики ластяться.
      Глечик на ґанку "...торрох".

      Вірю в закони ймовірності.
      Чакри очищені... Плин -
      Понад ножами і ніжністю
      Тигрових лілій, жоржин...


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. А ностальгія - лишня


      ...а ми з одного часу, дива, поля, саду.
      Там Чорноштан водив у двір кирпату ладу,
      Підморгував мені, давав тобі цукерку.
      Там Славик джем ковтав, індик слова коверкав.

      А дружба двох таки ж найліпша, мила Томо...
      Приймали в гурт котів, брели кудись... додому.
      Петрові батоги... жасмин... дрік... водокачка.
      Як берегли ми фартушки, благу взувачку!

      Будили заводські гудки - густі, натужні.
      Метеостанція - форпост, навколо груші.
      Лякали привиди-цигани-кровососи...
      Там асонансами дзуміли гречні оси.

      Вода газована лилася - із дюшесом.
      Були кравчині для ляльок та... поетеси.

      Летіли чорні кульки у блакить... за літо.
      Не чули ми в раю про марші содомітів,
      Не знали дітваки, що за буграми - деви,
      Казки читали під братів, сестричок реви.

      Пройду по Говорова, стану біля вишні.
      Чужий куток... дими. А ностальгія - лишня.


      2016

      * - присвята Тамарі Самутіній-Гордієнко (нині черкащанці) - із вдячністю за сонячну дружбу дитинства... і зрілості.
      Ми жили на вулиці Говорова в Яготині, недалечко від поля, траси Київ-Харків.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Елегія серпня

      Настане час мемуарів,
      Душевних зближень, чаїв -
      Згадаю, хто пропіарив,
      Хто кнедля відламував... їв...

      Пустіть на високу полицю,
      Тверезі, облиті вином!
      Я - пума, нагадую кицю.
      Зливаються дні у біном.

      Ускладнились допусків коди,
      Десь брат мій - зчужілий профе...
      Спалили вертеп ляльководи.
      Ферзі облаштують кафе.

      Чи будень, чи вишите свято -
      Плекаю слова золоті.
      Мутантів-пришельців багато...
      ...й відрізаних дружби дротів.

      Божились безбожники ниці:
      Хтось бачив месій під дверми.
      Цяцянок замшілі копиці
      Двигтять між гнилої хурми…

      Життя надскладне у поета.
      Елегія серпня... зима...
      Шерхочуть про війни газети...
      Зминає агітки Хома.

      Цятковані плахти, мов долі.
      На хуторі - "радіво"... тиш.
      Живу... не вчиняю крамоли.
      Присьорбує муза: "...облиш...".



      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Уповні

      час палати уповні
      сунуть валки зажур
      жовкнуть вірші любовні
      фенхель між палітур

      серпень... осіння мжичка
      меле хмари вітряк
      вчить лисеня табличку
      кріль несе переляк

      йде вузькогруда челядь
      кажуть війна за мир
      м`яко убитим стелять
      в кума новий кумир

      світ мов умитий... паті
      перці в сиропі з ос
      хто пожаліє матір -
      цю чи з країни Оз...


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Меланж

      Фальшиві ноти, барви, злото, почуття.
      Нічного сторожа сріблисте калатало...
      Не радь нікому: "Заміни оце... затям...".
      Хайяма рубаїв товпі безумців мало.

      Над сливою у дощ завис чеширський кіт.
      Бар "Самарканд", за ним стежа блукань Аліси.
      Це світ пройдисвітів, де перший пустоцвіт
      Хизується, бо в тон до трону чи валізи.

      Катарсису не жди. Стрічки болінь, розлук.
      Заварюєш меланж: чабер-мелісу-м`яту.
      Насняться райські пави, маки. Римарук
      Обдасть димами:" ...на уяву ти багата".


      2016


























      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. За помах руки


      Мед ледь пахне димами:
      З рам позганяли тьму бджіл.
      Хочу в Теплівку, мамо,
      Глиною мазала б діл...

      Мальви без тину і квоти,
      Квочка, на призьбі курча.
      Млинища - серед підлоти,
      Потерті мрій, потерчат.

      Слухати б шелех, дзуміння,
      Ставити деко у піч,
      Легіт ловили сумлінно
      В торбу ідей-протиріч.

      ...Стигне, спивається сонях.
      Вись - каламутний узвар.
      Тут на леваді є поні.
      Цирк нам привіз чорт Макар.

      Патока плине і гусне.
      Сипали перець, ваніль.
      Міцно тримаються кусні.
      Дзизнув болід об таріль...

      Сота вівця на мангалі.
      Осінь - за помах руки.
      Будяться душі оспалі...
      Чи вмиротворяться? ким?


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Книга
      Поезії із "Птахокардії" (600 сторінок, видавництво "Сполом", Львів, 2015). У книзі 8 розділів - "Алгоритм дощу" (універсальна лірика), "Молочай" (інтимна лірика), "Голос", "Затока безсоння" (містика, видіння), "Кропив"яний мішок" (гумор, іронія), "Колискова синові", "Червоні метелики" (мала проза). Зібрання творів: поезії, переклади, мала проза. Доробок 2000-2015 років поданий в оновленій авторській редакції.
      Книгу в повнокольоровй твердій палітурці, ілюстровану картинами Ольги Федорук (Львів) та Ігоря Палєя (Єрусалим), можна замовити-придбати). Пишіть у чат фейсбуку чи на пошту
      zaliznyak-63@ukr.net .
      Лишайте відгуки, рецензії, вітається написання курсових чи дипломних робіт. Готую до друку нову книгу - "Люмінографія".

      Сіножать

      Перебираю зґарду – сто монет.
      Сінокосарка плине скісним полем...
      Білявий хлопчик стеблами квасолі
      Малює на обніжку мій портрет.

      Вже сіножать. А я згубила серп.
      Вусатий Липень ловить перепілку.
      Я тут непрохана – мов злива, білка.
      Згортаю чистий аркуш у плісе.

      Іду стернею... Польовий піймач
      Гукає вслід: “Що, налякали бджоли?”.
      Як близько небо, зорі-матіоли...
      І як далеко від млинів, невдач.
      ..................

      Із зірки

      Софії Залізняк – матері

      Дивитися із зірки – це ж непросто.
      Не кожен ас далеко залетить.
      Фарбуються шовки, перила мосту...
      А мати між цикад: “...он вуха... цить”.

      І я лечу – від хмари до листка.
      Ген облавок, метелик... Без квитка.

      І так мені дитинно, так палючо.
      Жоржини зів’ядають. Сіть павуча.
      Рядно.
      Квасоля.
      Пришерхає сонях.
      Кричати гуси вчать, мовчати – Соня.
      .......................

      Вірш на межці

      …люблю качан кукурудзи.
      Люблю його та й усе.
      Під ним опецьок-гарбузик
      Гірчичну гусінь пасе…
      У рань колошматить хвища.
      За тином – капела цикад.
      Стеблина все вище і вище.
      Туманом повниться сад…
      Качан чубатий, красивий.
      Ось вирву і понесу,
      Щоб хтось – чорнявий чи сивий
      – Не всипав зернятка в суп.

      …люблю листочки салату,
      Лілове цвітіння м’яти,
      Люблю базилік – при стежці,
      Сусідські ранети – на межці.

      Люблю на мотузочці квочку.
      Люблю вишиванку-сорочку.
      Люблю й цибулину-тітку,
      І млосну пахущу нагідку.
      Люблю й качан капустини!
      Та змовчу, люляючи сина…
      А хто ж заборонить – любити?
      Люблю й борошнинки в ситі.
      Люблю кошеня рудасте,
      Що сни заважає пасти.

      Люблю козенят у лозах,
      “Чмих-чмих” їжачка на порозі.
      Люблю хусточки з батисту,
      На лавках бабусь в намистах.
      Люблю ніч-дорогу в Ялту
      І вдосвіта берег – без ґвалту.
      Як добре: за правду не вбито,
      Мов дядька Дмитра – серед жита.
      І можна казати відверто,
      Хто вкрав завод, ложку дерті.
      І можна яву малювати…
      Безцінні у ній – син і мати.
      ....................

      У гречці вулики цвіли...

      Вона ховала вірші сина:
      Боялась, щоб не був, як Ні…*
      Дала стамеску – і драбину
      Він майстрував у бур’яні.
      Ходив Тишко на пилораму,
      Умів і ложку, й масажер…
      Він ріс, як дуб. Він тішив маму.
      Футбол дивився крізь фужер.
      За десять років – ні рядочка.
      Мов стружка, зметені слова.
      – У тебе син! Ще будуть дочки…
      Він мамі руки цілував.
      Навчився бодні, самокати…
      Довкіл будинку звів паркан.
      – Та що той вірш? Паперу клаптик.
      Ти – із простих… Поети – клан.
      Марнота – конкурси, відзнаки,
      Не кожен видовбає лаз.
      Поет – титан і неборака.
      Хвала Творцю: від скрути спас.

      …Пливли човни – із рук Тимохи.
      У гречці вулики цвіли.
      Забаглось римувати – трохи –
      По шашликові край Сули
      Про цибулинку, огірочок,
      Шампур, петрушку, сіль, табак,
      Про перші вишивки трьох дочок.
      Взяв олівець Тиміш. Закляк.

      Сивіла мати – серед прози,
      Учила хрест і гладь внучат…
      Тиміш поета – з папіросу –
      Бив молотком, щоб не шкварчав.

      * Ніка Турбіна.
      ....................................................

      Мальвіна

      Як п’янко пахне скошена трава!
      Кортить у пахілля з обніжка впасти,
      Дивитися на лапки зозулястих
      Із-під брудних мережив рукава.

      Перука голуба сповзла до крил.
      Пес Артемон вподобав ляльку Мілу.
      Вертепу діл ковзкий, у чорній цвілі.
      Рік лицедійства. День біжу – щосил.

      А Ляльковод – услід. Волає: “…стой!”.
      Він батіжком маріонеток ляскав,
      Давав лящі – за ляпсуси і ляси,
      За хиби у роботі рук, підойм.

      Упасти б на стежини мурашви!
      Не монпансьє смоктати – гостру глицю,
      Лежати німо – пагінцем суниці…
      І проростати крізь кишені шви.
      ...................................................

      Біг навмання

      Лишилися між плес хати – як вата,
      Коти блаженні, в рясці чорний став.
      Пірнаю в травостій зеленкуватий…
      За очеретом гай жалів розтав.

      Спинялася вороні ворожити –
      Згубилася браслетка в чагарі.
      Біжу до тебе напівстиглим житом.
      Ти шлеш гостинчик – із водою рів…

      Звивання вужака на пні лякає.
      Отам, за ровом, – твій ведмежий кут.
      Перемайну! Як стрічка, в полі маю...
      Ліс прийме новостворену ріку.

      Твоя дружина опускає дзбанок…
      Дочистиш тамбурини, зуби вил –
      Змивай з лиця, захеканий коханий,
      Оману й звіробою жовтий пил!

      І поки буде вільга струменіти,
      Оббризкуючи мальви і спориш,
      Ти, Вітре, знудиш пречудовим світом,
      Як я – тоді, коли штовхнув у тиш.

      Наобіцяв бурштин, смарагди, злото.
      Кумасі ляскотіли: “Красень… Ач…”…
      Подався рано-вранці за болото,
      Прослав недбало росяний кумач.

      Зрізала мак. Чекала синю бричку…
      У тебе – й син, що нагина дубки,
      Й манюня доця…
      Я ж тепер – водичка,
      Мене за лиштви смичуть парубки.

      Не присмокчусь до серця, наче п’явка.
      Я – лиш на сон. Роїться мошкара...
      Літай-насвистуй! Згадуй стан смаглявки,
      В якої капелюшки відбирав.
      ....................................

      Травневий Дощ

      Безтямно, шпарко, ніжно цілував
      Пружнасте листя. Зазивав у море...
      Не знав шаленець: я боюсь проваль,
      Монстери устремління тлумить корінь.

      Злютований із льоду і вогню,
      Не відчував ні остраху, ні болю.
      Ніч вихорив незрілу бузину,
      Вербиць уплітки – з пагонів красолі…

      Я не лишила меж огрому-саду.
      Дощ запевняв – “лиш твій”, гасив лампади.

      Передосінь

      Йде Персефона в темряву Аїда...
      Сльоза Деметри сковує мурах.
      Принишклий Серпень пише заповіти.
      Час пертурбацій – в змішаних лісах.

      Клубочиться туманище імлистий…
      Холодні роси – Сонце у печалі.
      Неквапно жовкнуть липи серцелисті.
      Летять зозулі в золотаві далі...

      Пелюстя вкрило тацю й сир овечий.
      Борвій дарує сіро-бурий батик.
      Аїд цілує Персефоні плечі –
      І гірко плаче безутішна мати.

      Кукурудзиння не гамує сльози.
      Осушать мох, любисток, павутина.
      Кружляють вірші-ґави… Мовкнуть оси.
      Мине півроку – Персефона злине!
      ..........................................

      Ілюзія

      Там небо струмувало на мохи…
      Ти впевнив: не потрібні крила ширші
      За ті, що мають жваві дітлахи,
      Щоб линути у льолях понад вишні.

      Ти сипав журавлину на моріг,
      Сліпим дощем укрив смагляві плечі.
      А думка в’язла реп’яхом до брів:
      Десь має бути світу приконеччя.

      Ти лебедів… Жарини й амбру ніс.
      На віражі освідчився – лукаво.
      За крок до прірви жовтий замок зріс.
      Плин анфілад – в басейн, де біла кава.

      Підхмарні сосни з білками – довкруг.
      Із парадизок – яблучка всолоди…
      В три мушлі я збирала мішуру –
      Та бутафорія блищала, мов клейноди.

      Обарвив казку в потойбічні кольори,
      Дарма шукати щирості в палітрах.
      Спромігся ти – Ілюзію створив.
      ...кого несеш у сяйво нині, Вітре?
      ........................................

      Батерфляй

      Ефірна душе, вигнана із раю,
      Лети-ярій над сонмищем гримас.
      Яка різниця, чий бенкет в сараї?
      Вовки ведуть ягниць у па-де-грас.

      Стрімкіший лет – і ось пустеля-спека.
      Пісок тече... скрипить коловорот…
      Хамсин червоний. Десь отут лелека
      Бере дітей – із рогу втіх-щедрот.

      Загарбали платан сліпі терміти.
      Локальні війни, голод, симбіоз...
      Із лушпайок зринає Афродита,
      Щоб за кульгавця вийти серед роз.

      Минай сильфід, ослинені оази.
      У хмари проростають віх, бамбук...
      І обплітає хміль дороговкази.
      І котить... губить кульку срібний жук.

      Ти ж опановуй, душе, батерфляй...
      Лічба віків почнеться із нуля.

      Сонце

      Вже серпень – кошеням до босих ніг.
      Рум’яна горобина серед листу...
      Сільське дівча замотує у сніг
      Лялькові сукні з байки і батисту,
      Із мушлі висипає лом прикрас,
      Портретам на стіні звітує радо.
      Левадою розбіглось – на Парнас,
      Та зупинилося під мідним градом.

      Дивлюся на ґринджоли з висоти,
      В розмай серед хуртеч і вогнищ вірю.
      Ще б соняхом удосвіта зійти –
      І осявати всі дороги в ірій,
      Задурно частувати горобців,
      Що хають Бузинівщину, Рибці,
      Що з Гарбузівки – в Монпельє, Мілвокі.
      Міцне коріння. Сонце – одиноке.
      ...................................................................

      Неспростовне

      Чи приходив до Тебе мудрак Тимофій,
      Що так важко вдихав хуторянську пилюку?
      Спав на сіні пахкому, звірявся гнідій –
      Крізь імлу деревійну просіяні муки...

      В нього хата бідненька, чимало дітей.
      Так правдиво прожив, що сміявся люципер.
      Понаквашував, кажуть, багацько ідей.
      Обминув завколгоспом розгнузданий трипер.

      Я не знаю, де можна полегко пройти.
      Всюди гам і церкви, суне люд на причастя...
      От згадала про діда, всіх судиш лиш Ти.
      Може, десь по чистилищу мріється Щастя.

      Каже мати Софія: повсюд суєта,
      Я на жорна чужинців не сипала жита.
      І боюся, мій Боже, штурнути кота.
      А в степах України когорти побито.

      Чи в захмарній обителі дах не тече?
      Бо той родич латав і просмолював чобіт.
      Ой, не гасни так швидко, червона свіче...
      Так оглушно кричить вороння жовтодзьобе.

      Чи добралася Марфи душа до садів,
      Де співають осанни вкраїнською – щиро?
      Пам’ятатиму, Боже, пророків, дідів...
      Ще й того, хто потопить іржаву сокиру.

      Кажуть, вольному воля, блаженному рай.
      Вічне пекло димами закопчує овид.
      Я не знаю, де нині Маруся Чурай.
      І чураються села мої розбудови.
      ........................................

      По азимуту

      Інтуїція не спала –
      Осягала ідеали.
      Покладаючись на неї,
      Я пройшла Гіперборею.
      Пізнавала дно і висі,
      Ґав ловила в барбарисі.
      Щебетала, блискотіла,
      Шила тоги тлустим вілам.

      А тепер стою на скелі.
      Ті, що в піні, – вже веселі.
      Танцювали до безодні,
      Ділять млу, зірки підводні.
      Ламінарії – на ламі.
      Хто я – в цій огульній драмі?

      Кам’яніють очі, руки...
      Скат поглинув лженауки.
      Ніч. Світається рожево...
      Єремія. Каїн. Єва.

      Хилитаються вітрила...
      Дух злітає. Впала брила.

      Пломеніють сонцемаки.
      Вівці плинуть до Ітаки…
      Звідусюд – луска і луни.
      Оксамитні мари, шхуни.
      А Борей із хмари сіє
      Ретроградну амнезію.

      Що забути серед молів –
      Пил доріг, рядки схололі?

      Акварелі. Шерх сандалій…
      Рух – на зірку, по спіралі.
      .....................................

      ***
      І мертві діти оживуть – отам,
      Де ні злоби, ні зайчика на ваті...
      Не поминайте їх, оці сто грам
      Не додадуть снаги в небесній хаті.

      Ішла війна – і все без коректур...
      І сипали, немов лелітки, гроші...
      Вгризатиметься в землю чорний бур.
      Відхиляться від курсу листоноші.

      Їсть вороння покинутий пайок.
      На вухах макарони, тобто паста.
      По склу бреде місцевий дідо йог.

      ...чому народи треба нищить, пасти?

      Щемка любов. Затруплені поля.
      Приходить лиходій нізвідкіля.
      О скільки треба сонця і дощів,
      Щоб ми зварили борщ – не кислі щі,
      Щоб ми плекали около своє,
      Щоб не вбивали за мідяк, у.є...
      .............................................

      А ти – живи

      Матері

      Ти просиш вірш читати, а сама
      То засинаєш, то вчиняєш тісто.
      Спогадки обсідають кружкома.
      Бредуть музики-тумани троїсті…

      Сліпа Мариля чеше кошенят,
      Яких у дев’яності закопала.
      Коркачці зле: стосотий шовкопряд
      Звиває кокон, а долоні в’ялі.
      А їй ще пасти свашчиних корів,
      Поїти Пенелопу й Ваню – з мушлі.
      Між нами-ними – беззмістовний рів.
      Усі – вмирущі.

      Хто яблучко твоє, матусю, вкрав?
      Принишк садок в очікуванні Спаса.
      Тут смоківниці. З них повзе кора
      У криля м’ясо.

      Бабуня знає, що прийду по суп.
      Її вікно заплакане, червоне.
      Сім кроленят у пелені несу
      Крізь житні гони.

      І вовкодави, і зайці – на “Ви”,
      Хоч писки й списки в чорно-бурій слинці.
      І не зустріти батька, хоч реви,
      На серць зупинці.

      Беззуба білка торсає горіх,
      На сир міняє.
      Сир – на дрантя й ночви.
      Мій Вольдемар куняє з “…Боварі”.
      Я в Гагри хочу.

      Цей словодощ – на благо кропиви.
      Епоха жалю. Пухирі – з тротилом.
      Хтось підриває рай, а ти живи.
      В молитві – сила.
      ................................................

      Десь-не-десь

      Десь у Плеромі тихо та огрійно...
      Немає конкуренції, війни.
      Там пахне портулак і жовте сіно.
      Мотається і рветься сонценить...

      Сидять вчорашні недруги у колі,
      Попихкують, підкашлюють, гудуть.
      Не треба амуніції та солі.
      Вирішують: у чому ж смерті суть?

      Так довго не приходить Мати Божа.
      Так гірко, несусвітньо в далині.
      Комп зависає... Щит на огорожі.
      І ніде наловити щук, линів.

      І кожному відкрилося дитяче.
      І виходу немає у пітьму.
      Плерома набрида – жовтогаряча.
      Хоча – нарешті – просторо уму.

      ..............................................................

      З Анни Ахматової

      Соломинкою всотуєш душу.
      Знаю, смак і хмільний, і гіркавий.
      Ні, благанням тортур не порушу.
      Розчинилися будні обави.

      Як доп’єш, то скажи.
      Не печально, Що душі не існує на світі.
      Я піду по стежі мимо сальвій –
      Споглядати, як бавляться діти.

      Квітне аґрус у вільгім безмов’ї.
      І везуть за парканом цеглини.
      Ти коханець чи брат однокровний? –
      Забуваю, мов давню провину.

      Як безхатньо, сяйливо, лунасто.
      Спочиває замучене тіло.
      Перехожі зітхають – нечасті:
      Певно, вчора лише овдовіла.

      Мелхола

      Цареві причинному грає юнак,
      І ніч нещадима конає…
      І голосно кличе зірницю, відтак
      Примари-жахіття вбиває.

      І цар промовляє у келих долонь:
      “В тобі пломеніє чудовний вогонь.
      Це істинний лік, не штукарство.
      Дарую і доню, і царство”.

      Царівна майнула довкола співця…
      Не треба їй пісні, не треба вінця!
      В душі розлилася обида,
      Та хоче Мелхола – Давида.

      Мертвотно-блідава, уста палахтять,
      В зелених очах – шал і скруха.
      Леліє сукенка, грайливо дзвенять
      Браслети, сповільнені рухи.

      Немов таїна, мов праматір Ліліт!
      Проказує млосно під шерехи віт:
      “З отрутою, певно, пила я нектар...
      Потьмарився звільна мій дух.
      Ганьба, соромота – іду, мов товар...
      Пройдисвіт!
      Розбійник!
      Пастух!
      Та жоден вельможа-набрида
      Не схожий чомусь на Давида!
      Ранкова яса. І тьма загуса…
      І зимні обійми планиди”.

      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Буднє

      1

      Русокоса війна-афродита
      Чорні мушлі вишпортує з піхви...
      Сиплють манну мангусти в сито.
      Все люструється: кролики, лігва.

      Цмулить пиво тілиста босота.
      Кров`ю мазаний будній калачик.
      Ось хода православних - усоте...
      Мне Марія плачинду... син плаче.

      Забугорні свободою ваблять.
      Сліпороддя чекає месії.
      На шовковиці прадідна шабля...
      ...Каїн каявся, гречечку сіяв.

      2

      Гомонять полігони... колосся.
      Сфінксів ярих умащено миром.
      Горобцям і воронам здалося,
      Що котили не лжу - кулю сиру.

      Душе біла, оздоблюй плахіття,
      Дочекайся громів... сіножаті.
      Буде ляк під пекельним софітом.
      А вцілієш - прокинешся в хаті.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Синдром Аделі
      1

      Безумству закоханих - сотні пісень.
      А я... співчуваю Аделі...
      Красуню жадали Бернард і Хосе...
      Альберта любила у хмелю.

      Батьки зупиняли. Пірнула в хаос.
      Красива історія? драма?
      За милим на острів... Любов - як психоз.
      Шукала не трути - бальзаму.

      Намріяла шлюб. Жевжик Пінсон - "ні-ні!".
      Несли офіцера борвії...
      Мені він малюється так: на коні...
      І зваба струмує крізь вії.

      2

      Жагуче кохання - уперше, удру...
      По опіках багнеться льоду.
      Пливе моя лодія... Спечно Дніпру.
      Липнево душі... повноводо...

      Ніяких синдромів, лиш муза і сік.
      Примружуся, знаю, що буде...
      А був же фатальний рвучкий чоловік,
      Що тяг крізь хмарини верблюда.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Споришеве


      Бабуся збирає бляшанки.
      Привілля, немає воріт.
      Ціпочком зондує під танком.
      Чи доля така... чи пристріт.

      Чого б їй не сісти у сквері,
      Де гірки, чужі дітлахи,
      Де реверси ґав чорноперих -
      Під скрегіт орелей, "бухи"...

      Полтавська бабуся невтомна.
      Простибі не гоже просить.
      Бреде, випинаються жовна...
      І хлюпає тепла блакить.

      Хімічаться вибори, пиво...
      Малюються мами, сонця.
      Сьогодні старенька щаслива,
      Закупить цибульки, пшонця.

      Не буде морозива, зайве.
      І кішка оближеться лиш...
      Поморщені спогади-айви
      Лягають у липень-спориш...



      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Крапки над...
      1
      Лиха і добра сили зустрілись на межі.
      Кришили круасани... Ламалися ножі.
      Збиралося хмариння - лілове, грозове...
      Бліда повія-правда вмивалася з озер.

      2
      Маяк - посеред жита. За мані - манівці.
      Кривавляться знамена. Керманичі... отці...
      Ще клигає в задусі наївний простолюд,
      Плескає у долоні: над кумполом - салют.

      Виходять із криївок натхненники Добра.
      Вампірно ще, офірно... І сушить поле Ра.

      3
      Теліжаться цигани, ворожать крадії.
      Комедії безплатні. Крапки над о, і, ї.

      Лягти б оце на мливо, чекаючи зими,
      Під гусячу кантату: "...спалили Рим... не ми...".


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Білила хатину...


      Моя генограма: ряд ліній і коло...
      Від кого надрив - не дізнаюсь ніколи.
      Тасую чутки, епізоди, конфлікти...
      Білила хатину, що впала на лікті.

      Сімейні історії, драми, єдваби...
      Летять понад аркушем феї... кульбаби...
      Відчужені душі вервечками - тихо...
      Зеро-прямокутник люляє буслиха.



      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. ***


      Від любові немає зілля.
      Флери губиш. Вузлів нав`яжеш...
      Наблукаєшся білопіллям,
      Де зчорніли чужі пропажі.

      На припонах млини музейні.
      Їсть кулешу казкар-мірошник,
      Запиває жалі портвейном.
      Кум-вітрець хилитає кошик...

      Знов не знає, де діти стріли.
      Діти стрілись, пішли за дуба.
      Протікає ріка-текіла -
      Упівнеба... і тануть юрби...

      Милосердя у будній свиті
      Набива реп`яшками бодню.
      Млосно... лунко...
      Медком розлиті
      Понад житом пісні народні.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Дауншифтинг


      Пахощів сіна бракує улітку,
      Хати, колодязя, вудки, ставочка...
      Телеграфую: "Стрічай мене, Лідко!
      Є в тебе гуси, обскубана квочка.

      Прийде сусідка – відьмиця уп`яте,
      Заностальгує: ні школи, ні ферми...
      Виберу для дауншифтинга дату.
      Місто у випарах пива і скверни.

      Тиждень, як сич невгамовний – на дубі.
      Місяць – як віршів писати не хочу.
      Ми позітхаємо, сестро, край клубу,
      Де Чакроборті... чорти... тамагочі...".


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    24. Шлях


      Сукня у стилі бохо.
      Шлях – у богему із... –
      Вільгим чортополохом.
      Карлики напереріз.

      Смичуть поділ: "...велика...
      Тут за мірило – пень".
      Смішно.
      Плямно.
      Безлико.
      Дзвоники нітелень...

      Полем гречаник теплий
      Діткам несе зайча.
      Хай вам шишки на епплах.
      Кнедликів-мрій вистача.

      Виляски вакханалій.
      Босий пшеничний цар.
      Швидкість моїх сандалій
      Вища за лжепіар.



      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. No game can be play
      1

      У чорне дзеркало заглянь... у біле...
      Маркітний рейвах. Пандус - для калік.
      Блукала між вербиць... плодів хотіла.
      Тепер іди прямесенько... убік...

      Все бутафорне вляжеться... остигне.
      Нашле казок блощиця чарівна.
      Тебе не прийняло гніздо осине.
      ...а вже вигулькує крайок човна...

      2

      "До Кракатау ми... а може... й далі..." -
      Глузують виноградні слимаки.
      Тьма-тьменна їх на листі, на педалях.
      І липне сухозлітка до руки.

      Летять м`ячі - смугасті, жовто-сині...
      Торс гегемона гепнувся на шлак.
      Сто коректур внесли корейські свині.
      Всі правила затиснено в кулак.

      3

      Знов подорожник ліпиш до коліна.
      На ятці гнома - хвостики, мохи.
      А ось і кратер...
      Голубі трампліни...

      Спускайся - в золотаві реп`яхи!

      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Добранічне

      пісок перестрибни – і світлотіней повен
      із марева пізнань спливе бурштинний ліс
      отам хатинка відьми і тістечко медове
      вгрузають у хвоїни сліди хвилин-коліс

      краплисті мухомори дзуміючі комахи
      стрімкучі перелети линяючих летяг
      в кубелечках поснули руді лисиці-свахи
      дивися ген вовчисько морквину в сон потяг

      навіщо вовку овоч ніхто не докумека
      він любить ніжну вовну і кров`янистий стейк
      грядки ропух обміряв заморений лелека
      і жовтим дзьбом цюка в цеберечко пусте

      відкрий мошисті двері лиши букет чи грушу
      скажи бабусі відьмі прекрасна молода
      і випурхнуть метелики а може сяйні душі
      із глека що на паколі забув яка вода

      в криничці киселевій заклякнуло латаття
      пелюсточки із крему а листячко безе
      шпалери у рибини котисько рве на шмаття
      схопив би із пательні линочка... не везе

      а ти не зупиняйся коли совині крила
      профуркотять за клуню і нямкнеться кажан
      бо не тебе ж зловила якась нечиста сила
      на ймення екзотичне Шестиголовий Жан

      не вельми ліс прозорий павук рудаві сіті
      навішував охоче й перфоменсом нарік
      там заблукати легко ще легше там прозріти
      і радість поросячу нести за сім доріг



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Треба летіти...


      Капіталізму байдуже лице.
      Рис комунізму нема і не буде.
      Що б ви, Надіє, сказали про це
      У галереї-кафе "Баракуда"?

      Люд поспішає... У кожного - бос.
      Фото онуків, що десь за буграми,
      Я роздивлюся, згризу абрикос...
      Та й обернуся на стриману даму.

      Ви не дурили... Повірю, авжеж.
      Вип`ємо коли. Ті класи далеко.
      За видноколом світи без пожеж.
      Звідти омани приносить лелека.

      Тихше, учителько. Може, шпіон
      Дивиться пильно на звітрені губи.
      Я вже обсмикуюсь. Ви – еталон:
      Шаль у гадючках на вицвілій шубі.

      Бризну парфумом... навколо дими.
      Треба летіти, є вірші на книгу.
      Ви чимчикуйте сніжком до куми.
      В рань горобці обіцяли відлигу.

      2016



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Навіяне


      Люди - мов собаки - брешуть перманентно,
      Накликають війни... виверження Етни...
      Від чужого воя діточок рятують,
      Садять край могилок невідомців тую.

      Попелом укриті капоніри... злітки...
      Бебехи (що встигла...) тягне впріла Лідка.
      На білборді висне наратив-порада,
      Як приймати гідно біженців - з-під "граду".

      Гамірно край цирку. Музика... солома...
      Всі печалі-біди залишаймо вдома!
      Є солодка вата, шашлики і снеки...
      ...................................................
      люди забувають... що бубнів Сенека.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Душі бродять...

      морквяна поволока небес
      ампутована зона чаес
      крупні груші картопля боби
      ти купив задарма півдоби -
      зазирай у провалля вікна
      вічне тут розпадається на
      бджіл медових пелюстя траву
      напина вітровій тятиву

      потерчатам хати... дитсадок
      перебендя натисне дзвінок
      млява тиша-вужівна повзе
      роздає антрацитні безе...

      мельхіорні тарелі гриби
      повтікали тіла від судьби
      душі бродять ось гілочка хрусь
      бачиш вудку лаштує дідусь...

      є линки пузані-коропці
      полини-килими усуціль...


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Нуар



      Подеколи рвійно дарує букет... фаетон –
      І... хочеш-не-хочеш, а мусиш летіти, бо вітер...
      Пливкі парадигми лягають на вишитий льон.
      Вертаєш утрачені марева... псевдомагніти...

      Голубиш, палаєш... Десь опік присипле перга.
      Линяє зміюччя. "...шерше ля..." – шерхоче пшениця.
      Ось дощ затяжний – від неділі аж до четверга –
      Розмиє орелі, у стилі нуар небилиці.

      Каплички... дзвіночки... безгомінь... озера.... мости.
      Криваве тату-махаон – на шагреневій шкірі.
      Майнули мангусти поміж голубих капустин.
      Ряд сонячних зайчиків креше готична рапіра...



      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Лев`ячі алгоритми

      1

      Не личить левиці ловити форелі.
      Із прихистку вийшла.
      Міазми… тунелі…
      Стрибки триметрові... Ущелини, кручі...
      Кігтиська міцнющі, ліани тягучі.

      Руде левенятко примружить очиська.
      Сердитий татусь повернув з бойовиська.
      Не варто кусати за гриву чи бока!
      Граційна левиця, криваві патьоки...

      Лежать кісточки від газелі та зебри.
      Назавтра всім прайдом – на зоряне дербі.
      А тропи колючі… За хвилю до трапа
      Лиши найслабкішим замурзану шкапу.

      2

      Втекли антилопи. В бік сонця – гієни...
      Тягни носорога з імлавої сцени.
      У лігві просторо.
      Облизуйся, кішко...
      Пригадуй суперниць ошкіри-усмішки.

      Залатуй циганською голкою рану.
      Тобі прокидатися, золотце, рано.
      Канапку зжуєш, та й відсунеш заслони.
      Дими...
      Алгоритми війни-оборони.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Аж до сьомого поту...

      В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
      Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
      Підбігає до черги окроплений дощиком син.
      Не приніс їй нічого, общипує китицю сальвій...

      На столі між гайок – недоліплений палевий кінь,
      Олівець Н-4, блокнот, недописана казка.
      Хилитається черга...
      Бракує нетлінних творінь.
      А у феї лиш усміх. Ні місць призових, ні підказки.

      Похвалила усіх, роздала вісім жмень кукулі.
      Змій таркатий просив політати до ранку над плесом.
      Бились нетлі об шиби... Балакали з вітром кулі...
      Чорт вигадував бомбу, хтось – вічний двигун, хтось – колеса.

      Притомилася фея. Зів`янув зелений роброн.
      Чорний кіт перейшов три дороги й одну автостраду.
      Все принесене відьма сховала у кований схрон.
      – Аж до сьомого поту... – сказала... Чи, може, до граду.

      2015






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Мішма

      1

      Дещо забути не можна.
      Дещо тримати не тре...
      Стихла у храмі всеношна.
      Ной відкрива кабаре.

      Тягнуть під руки зелених.
      Жаб`ячі очі... думки...
      Боже, моя ойкумена.
      Мішма - чужі язики.

      Психоделічні акорди...
      Стуки обцасів... гавот.
      Кажуть, я панія горда.
      Пальця не класти у рот.

      Не нападаю, не ганю.
      Добра ментальність, авжеж.
      Ось, насушила тарані -
      Серед локальних пожеж.

      Любе мені тихомир`я.
      Чубляться ньюфахівці.
      Літечка перша кватира.
      Вальс галушок в осоці.

      2

      Маски, яскріють перуки...
      "Мамо, навіщо війна?" -
      Дівчинка смиче за руку...
      Голод несе від млина.

      Крапають сльзи лілові...
      Пляма-дитина.
      Знов сюр.

      Бабряться яйцеголові
      Серед замшілих скульптур.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Поезія
      17 аудіозаписів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Імовірне
      1

      Просто закохатися в незнане.
      В ореолі пристрасті – екран.
      Ось уже підводиш до лиману...
      Море й небеса – пливкий шафран.

      Цмок-безе... футболите кокоси...
      Бунгало видніється між мирт.
      Сміттячка виносити не просиш.
      Супокій, ідилія та мир.

      Ні халеп житейських, ні нотацій,
      Штори крепдешинні, все окей.
      Екзотичне снідання на таці.
      Листя ажурове шепітке.

      Танець вирлоокої мулатки.
      Ложе зашироке. Ящірки...
      Блискотіє фольга з шоколадки.
      Запевняєш: "...більше я ні з ким...".

      Дзеленчать ошлюблені тенета.
      Обмінялись віршами, кіно.
      Вийшли з чату – смажити котлети,
      Воювати з дачним бур`яном.

      2

      Ти ж не знаєш імені та статі.
      В інтернеті всі пливкі-чужі.
      Можеш залюбити моцну Катю...
      Що бортує диски в гаражі.

      Присилає каву добрий Жорик.
      Піджачок на фото – від кутюр.
      Пише Амадей: "Мерщій у гори...".
      Дні та ночі – сюркотливий сюр.

      Імовірне множиться на числа.
      Лев у цю хвилину став на трап...
      Написала іронічно, стисло.
      Уникайте віртуальних лап.

      2015



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Апгрейд
      1

      Мільйони плинуть рурами хотінь...
      Пігмаліон голубить юнку-глину.
      Іди на сонце чи в нічийну тінь -
      Загусне вірш... і втілишся орлино.

      2

      Куріпка озирається на клект.
      Перепеличці куцохвостій млосно.
      Лілові плавні. Ромбом - очерет.
      Три нявки подали єдвабні кросна.

      Ось босий хобіт, очі добрі... злі.
      Громили орки стугонять у шиби.
      Складіть мені протекцію, джмелі!
      Цурались байбачок, банькаті риби...

      3

      Ні, це не втеча - зоряний апгрейд.
      Внизу війна, липкі рукостискання.
      Тремке перо націлене вперед.
      Всотала дим освячена ковбаня.

      Я кайф ловлю.
      Ще трішки...
      Ще виток...
      І знову грім... і шарфик ледь намок.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Ні брату, ні свату, ні куму

      1

      Висіла об`явка на дошці зеленій:
      "Приходьте, шукаю наступника для..."...
      А псюги хлебтали водицю студену.
      В капусті плодилися грошики, тля...

      Текла крізь пісочний годинник марнота.
      Вивчали романтики партогенез.
      Під "Отто Дікс" рюмсали, мліючи, готи.
      Строчили дятлята лункі смс.

      Гордилися баштами Кам`янець, Піза.
      Виводили чаплі дітей на крило...
      Поет прилаштовував панну без візи.
      Всі ж бачили біса, таріль-НЛО...

      А панна дивочна, плитка і незрима.
      Не треба їй кави, не крає сальця.
      Одне лиш уміє: відшукувать рими,
      Чіпляти пір`їну – до коми, слівця...

      Поет помирав, залишаючи спадок.
      Пристроїти музу халепа – авжеж.
      Тріщали невтишні червневі цикади.
      Гефест вимальовував графік пожеж.

      Ріс попит на цукор, тверді "каракуми".
      Малечу катали машинки "на час"...
      А муза – ні брату, ні свату, ні куму!
      ...Зірвало об`явку брудне циганча.

      2

      Читало чи ні, те для нас таємниця.
      На аркуші в цятку – німий телефон.
      Дзвони...
      Відкупорюй варення з чорниці.
      Агов, циганчатко!
      Майнули – мов сон:
      той аркушик...
      віяла...
      віхоли...
      цяці...
      Кибитка спинялася біля ларька.
      І музи, і роми – одвічні скитальці.
      Шкоринка медова, хлібина гірка.

      3

      Схилилася муза над одром зеленим.
      Болотні вогні.
      Дві русалки.
      Лото.
      Прогнала з кута пасербиня Олена,
      Три тижні міняла на скраб і манто.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Після дощу

      Так мало сонця...
      Звивисті дощі.
      І люди повз... І нелюди повзучі...
      Волога липа тулиться до щік.
      Стікає вірш – духмянисто, тягуче.

      Катма синиць, годую журавля.
      Ще є проект підйому на Горгани.
      Співає троль при кріслі: "...труляля...".
      Клеймують пацифістів клептомани.

      Сирени... рух...
      Ковтьоби голубі.
      Дешеві жарти, перша полуниця.
      Серед містян зів`яну, далебі.
      У серці – шал органа, блискавиці.

      Мені б землі, і воленьки – гай-гай...
      Серпастих днів, молочного лукуму.

      Збираюся в чужий Бахчисарай* -
      Пройду садком, де шаурма - від кума.

      2016


      * у перекладі з кримськотатарської мови – місто в саду.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Над виром
      1

      Луска розмов, протекції...
      Актори на кону.
      Субстанції, нью-секції.
      Вщасливлю хоч одну.

      Між пустодзвонів, суржика,
      Що сіється-тече,
      Звучить охвітна музика
      Для геніїв... нікчем.

      ...а хай вам риба й озеро...
      Ще й крайчик рогози...
      Ось вільний шлях, сім козирів.
      Десь виляски грози.

      Квітучо... скаламучено...
      Аж багнеться висот.
      Є мова - птах приручений -
      Над виром нечеснот.

      2

      "Ках-ках..." - пливуть качаточка.
      Над ряскою салют.
      Лелію - мегацяточка...
      Шукаю Абсолют.

      3

      Знов пахощі липневі
      Вдихає Карабас.
      Трон мостять королеві.
      Людва - довкола кас.

      Патетика, насіння...
      І бублики-нулі.
      Стихає шарудіння
      За видих до петлі.

      Ця зона турбулентна.
      Досмоктую дюшес...
      Дивлюсь: Говерла... Етна...
      І... острів поетес.

      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Пора намиста


      Красива чітка дорога.
      Минаю сліпих, ледачих.
      Читаю чужі еклоги.
      Змарчіли кумири...мачо.

      Бажала свободи, світла.
      І яйли тепер найвищі.
      "Не наша..." - джергочуть мітли.
      Сороки ділять горище.

      Хітони весни у цятку.
      Вітри балаганні, кволі.
      Позичив пустун десятку
      На мандри в ліси Тіролю.

      Безумці просили душу...
      Писали каліграфічно.
      Спочили зайці на плюші.
      Порода моя вулканічна.

      Вже й камінь Сизифа тричі
      Котила на скелю прози.
      Природа утаємничить,
      Напружуєш серце, розум.

      "Зелена... таки зелена..." -
      Сміх сіє мачок дрібнющий.
      По діжці від Діогена
      Повзе делікатний плющик...

      Червона пора намиста.
      Ряд вузликів... цикламенів.
      Навіщо в болоті - чиста...
      Скрекоче людва без мене.


      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Perola barroca
      1

      Перли лілові, антрацитні бруски.
      Сліпні повзуть, лементіючи гасла...
      Мушлі космічні, бур`яни-колоски.
      Шепчуть бідахи: "Сонцята погасли...".

      2

      Соромно буде... колись і не тут.
      Світ зголубів - і не варто про біле.
      Борзих безумців дешевий салют
      Лине крізь Босхове латане тіло.

      В`януть пророки помежи троянд.
      Змій на ліані заковтує "марси".
      Перстень відкриєш - посиплеться яд
      В пельку ошкірену демона-фарсу.

      3

      Треба веселощів... Будуть, авжеж.
      Сливи розквітли. Поскладано кості.
      Трави чіпкущі опісля пожеж.
      Всіх відпрости на світанку о шостій.

      Біженці нишкнуть... шліфують кути...
      Цвяшки вилазять - і звично вбивати.
      Небо високе, продовжуй рости.
      Стихнуть баталії, виcохне батик.

      Трохи любові лиши для людей,
      Ти поміж ними - perola barroca.
      Парка в осінній стодолі пряде...
      Тихо пливи, не порви ненароком.

      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Лімб

      Пекельні кола Данте - без води.
      Злостивець подає наліпку, чарку.
      А я твереза.
      Боже, проведи...
      Ясніє крижана висока арка.

      Іду за неї.
      Ниють ножові...
      Смокчу для сили фірмове плацебо.
      Несе відлуння стишене "куві..."...
      І татям я чужа, і веж не треба.

      А я не крала.
      Жар перенесла.
      І так плахіття влітку зайнялося,
      Що вже ні слава, ні ошкір осла
      Не зупинили...
      Майя, з малоросів.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Про море


      Не можна перечекати осторонь.
      Треба ставати на чийсь бік?..
      Хотіла миру, сваволі, простору.
      Дав течу ковчег недорік.

      Обрала нічийне жовте кріслечко.
      Пливу серед піни промов...
      Колись просвітається.
      Сіть.
      Місячно.
      І ділять хлоп`ята улов.

      Босісінькі, спраглі, осанисті.
      "Ці руки нічого не бра..."...
      Умільцям творити хвилі пакостей
      Ізнову бракує багра.

      Щось виловлять, сядуть - мов соколи.
      А ти заробляєш на тур.
      О, скільки пегасів процокало
      Помежи абревіатур...

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. За брамою
      1

      Красиві двері. А в кімнаті пусто?
      У павутині оси, жук, листки...
      А ось в куточку ложе - від Прокруста.
      І вийдеш, бо ти - гостя, вже ніким.

      Розкремсані сподіванки-тривоги,
      Не бачила ні пальців, ні лиця.
      Хутчіше йди, якщо лишили ноги.
      Туди втрапляли і отой... і ця.

      2

      Біжи... лети!
      Навіщо чай і крендель,
      Які дали за втрату (чи ганьбу)...
      Зробили відкриття Рентген і Мендель.
      ...а ти лише дивилася в трубу
      На рух пелюстя, плінфи, тіл, осоту,
      На палеві шпалери, чорну злість...

      Не озирайся. Ти сьогодні - сота,
      Кого потвора перемеле-з`їсть.

      3

      Пістрявий осоїд утік за браму.
      Але чомусь вертається сова.
      Кудись ростеш...
      І знов маленька мама.
      І знов кровить прошпилена брова.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Ілюмінатор. Лета


      Хто я - оцій столикій людві, що пливе у шторм...
      Коржі пліснявіють, покльовано карти, крупи.
      Уже ні смажених жартів, ні повсякденних норм.
      "Терпи..." - шепче бабця, складає пучки докупи.

      Ще варить у мідній джезві каву пузатий кок.
      Щурі обнюхали сир "едем", закаляну миску.
      Папуга злетів із клітки, гойдає млинок,
      Гугнявить про безголів`я, утрачені зиски.

      Тим, що відчайно плинуть до мандаринних лагун,
      Хтось нагойдав у безвітря казок лелечих.
      Ось Посейдон ламає скелю, балку благу,
      Крекче підваживши міх на кремінні плечі...

      Плаче малюк-сирота, шукає молочний сосок.
      Ілюмінатор. Лета.
      Йод на сирійській таці.
      Прокид на теплій косі.
      Тиш. Ігуана... пісок...
      Віяла. Метушня лозунгів... кіл... конгрегацій.

      Зорні віночки - по хвилях. Лякає війна.
      Звір відгризає чуже, хилитає боввана.
      Світ починався з казок.
      Знову плачна, сумна...
      Є що слухати всім, хто бреде в караванах.

      Чай із полину, папайї хлебче стара Ассоль.
      Русалка без родоводу вхопила люстерце.
      Забути б сайту оман довгий логін-пароль,
      Рецепти із винним оцтом та кенійським перцем.

      Зі сцени демонструє біцепси моцний мавр.
      Фотографуйте без мене песиків Сарагоси.
      Бронює найширше бунгало злоба-бронтозавр.
      ...заплітаю мак і часник - Афродиті в косу.


      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. ...а люди лиш актори...


      Театр ляльок. Прострелені афіші.
      Хупавий Карабас. Павучі ніші.
      Прибляклі декорації... афекти.
      Усім, хто вжився в роль, - палкі респекти.

      Не хочу банувати. З неба: "Аве...".
      Полином заростатиме криваве.
      Намащена оливами гангрена...
      Верть виїздить у Ріо, круть - у Вену.

      Шукають хату безприхильні біди.
      Та хто ж їх візьме: виглядають блідо,
      Зітхають, нишкнуть... Просять вин, кулеші.
      До мене йде одна: "...впусти...найлегша...
      Зате несу неоціненні фори".
      Халепи - мурашинням - ізнадвору...

      А бджіл вербує Бен, десь верби кращі.
      Дуби повірили, залізли в ящик...
      І знов гармидер, падають пюпітри.
      Радіє серце: борошно в макітрі,
      Тож будуть колобки - аж до Маланки.
      Театр німих. Замотані горлянки.


      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Тихше...


      Вмерти - почесно...
      А жити - не дуже.
      Висушіть ген біля храму калюжі,
      Вивчіть малят не плювати під ноги.
      Хто нам замостить канаву-дорогу...
      Де ж деміурги, що зводять - як варто?
      Тихше: проходить озброєна варта...

      Люди, весна вже.
      Геть плащики сірі!
      Плечі опустиш - і...линеш у ірій.

      Слухай попсу чи гортай Кобзареве...
      Стіни попсовані,
      Змучені єви.
      Хлопці джерґочуть - словечка не наші,
      Димом закутані ксєнії, маші.

      Прірва розверзнута, подихи смерті.
      Все конвертоване: душі... оферти...

      Йшли до цвітіння, лишилося трішки.
      Знов завинила із пазухи кішка.
      Надто чорнюща, уперта, оката.
      Все сторчака: чавуни, циферблати...

      Хочеться миру, погідного літа.
      Переступаю ріку Геракліта...


      2016







      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Метелик на шторі
      Аудіозапис



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Пошук формули щастя
      1

      Зів`ядають космеї, притлумлені важною гиддю.
      Розбухають облуди, здорожчали тури на дно.
      Підставляєш плече - і замінюш каріатиду.
      Хочеш пити - мовчи, подавальниці труять вином.

      Антидотів бракує. Заплутані тіні, нотатки.
      Стан жаріння, остуди і злету від точки нуля.
      Вихід з матриці в ріг новоз`яви-радіння-достатку.
      Там крячківський лелека - несе кавуни звіддаля...

      Хепіенди не в моді. Оплачений Гудвіном екшен.
      Перфоровану стрічку латають старий і малюк.
      Жди потопу... Настане обіцяна масам полегша.
      Карамелі по залу розвозить пустун Кармелюк.

      Шкарлупайки - Лушні, а Матня і Пацюк без роботи.
      Поцілунки та сміх на останніх - елітних - рядах.
      Вже відкриті для тьми наутилусів чорні ворота.
      Пошук формули щастя оплатить гадюча орда.

      2

      Мій кульбабковий кінь без кульбаки спочив просто неба.
      Син підріс неабияк - і може рушати в дощі.
      "Намолола робусти... в арабіці більша потреба..." -
      Двадцять шоста весна тулить вірші-зернини до щік.

      І навіщо про себе... Не варто скелети - із шафи...
      Уселюдські дилеми і ребусів повна тахта.
      Наливаю узвар почуттів у блискучі карафи.
      ...а на березі амфору трощить зальотний Мухтар.

      Голубим - голубе. Зосенілим вітриськам - любові б...
      Набридає павітер, мені б у грозу та шторми...
      Я лишала слова у Місхорі, Донецьку і Львові.
      Застилай, дивотравню охвітний, нові килими.

      2016



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Абстинентний синдром

      Імеретинським шафраном яскрієш у пам`яті снів.
      Кодлами-колами ходить луската сторожа.
      Серпень ажурно дощить… На Супою маслинному дні
      В рань прокидається квітка – пурпурне а може.

      Наче не треба жадання, усе в ту грозу відбулось.
      Ти – експонат-кучерявець юнацтва музею.
      Як би жили-пригасали, злетівши за Ворсклу чи Рось...
      Леви застрягли у гратах-зубах Колізею.

      Що ж, дресируй левенят. Вибирай картоплі та листи.
      Палиш духмяну – з торішнього пижма – цигарку.
      Соняхи зрізано, вже вибиваю зернятка... не з тим...
      Сік маракуйї – для кайфу. На шибі три марки.

      Жовта горгопка привезена в дім для чудес.
      Хтось автостраду накреслив, а стежку заплутав.
      Ти вибачай…і зимове мовчання, і вірш-інтерес.
      Дикою морквою тлумиться спогадів рута.

      З маками житніми в осінь шафранну полегко іти.
      Срібно дзвенять словеса, ізумрудна туніка.
      Позатуляла батистом шиплячі стозубі роти.
      Над шепотінням сосонок шугають шуліки.

      «…встигла, не встигла...» – бубніє дівчатко, ступає у слід.
      Мрій хрестовик висисає рої махаонні…
      Синя крамниця ваганів. Ти, мабуть, іще серцеїд.
      Потяг наш котиться… час відчіпляє вагони.

      2016



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Я зрікаюся тіла



      Я зрікаюся тіла - гніздища сирітського духу.
      А навіщо душа? Вже немає душевного друга.
      Меркне хадж без вина, причащальників шумного кола.
      Нащо дім Іброхіма - трьох вір торохке покотьоло?
      Не спокусить побілене пекло, не возрадує рай.
      Без рідні - нащо плем'я хитляві й закони порушні?
      Утоптав перші сходинки трону пресвітлих і мужніх.
      Світ - роїння піщинок і сонячних ос вогнеграй.


      2016



      Сухбат Афлатуни

      я отрекся от тела – гнезда сиротливого духа
      и к чему мне душа? нет со мною души моей, друга
      что мне хадж – без вина, собутыльников шумного круга?
      что мне дом Иброхима – трех вер троекратная скука?
      старый рай мне к чему или свежепобеленный ад?
      если мы не увидимся больше – что мне племена и законы?
      я ступил на подножие светлого трона
      мир – собранье песчинок что в солнечном свете кружат



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. а люд іде...


      Любуйся малевами Йєрки,
      Носи кишеньку накладну.
      Желейні радощі-цукерки
      Дадуть зайці - і не одну...

      Відкриють без "сім-сім" ворота.
      Попросять феї за стола.
      Рак чистить клешню - від болота ж...
      Змію вмедовує бджола.

      На черепасі шмат гіпюру.
      Ген коник з моря - див трамплін.
      У вовка синя шевелюра.
      В цю казку носить цепелін.

      Висять на шовку полуниці.
      Виделки срібні сяють аж...
      Вже хвалить реп перепелиця!
      Пегас розпродує плюмаж.

      А ти не спи - і щось ухопиш.
      Не встигнеш хатку - хоч бекон.
      Горили строчать гороскопи.
      Хитає дуб червоний слон.

      Стомився Фенікс від горіння,
      Облюбував собі фонтан.
      Ось лає тхір стовпотворіння,
      Жбурляє долар за платан.

      На мухомори саме знижка,
      Відрізав цяточку малюк.
      У Троля Третього - задишка.

      ...а люд іде - зірвало люк...

      Відомий тур цей без реклами.
      Біжи стежинкою мурах.
      Десь алебастрові адами
      І єви глиняні - за змах.
      ........................

      А тут дощі... гелікоптери...
      Сусід вигулює артрит.
      І бронтозаврами всі ери
      Бредуть до свячених корит.

      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Не спалена...

      Фантазія... ілюзія.
      Зашумлена інфузія.
      Коштовна таємниця.
      Пригубиш - блискавиця.

      Пломіння в синій тайстрі.
      Бджола за нею з айстри...
      Не спалена, зашорена,
      Принаджена, впокорена.

      Трюхикає Терезія.
      Зжувати б - наче фрезію...

      Не для ослиці літери.
      Кохай-люби, пресвітере.
      Вернигори – вервечкою…
      Плющі над житом, гречкою.

      Несу червону свічечку.
      Цвіте мигдально літечко.


      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Лесі


      Я - не для чорного світу.
      Лементи псів - не для мене.
      Віття гнучке, розмаїте...
      Кози щипають зелене.

      Шматами щастя торгує.
      Крекче: "Беріть, бо останнє".
      Вже захлинувся Чугуїв.
      Тепло у сяйнім жупані...

      Глянеш на мерзлу криницю,
      Стрічку поправиш - і сонцем
      Грієш півсонну синицю
      З богом у лівому оці.

      Зорним даси цільнозерне.
      Котиться альфа асфальтом...
      Відьму від променя верне.
      Слизень хизується альтом.

      Каїнам крає онучі
      Гава на дзиглику ночі.
      З кошика діточок сучих
      Ной переносить у ночви.

      Знову пручаються знані,
      Кажуть - не все підпалили.
      Мушлі шукає у ранах
      Свинка-царівна безкрила.

      Знову предтечі, каліки...
      Плине "спасіть нас" у глеках.
      Йду... доплітаю туніку.
      Дух від ковтьоби далеко.

      Просить буденнячко: "дай на...".
      Протуберанці - край диска.
      Чічка всміхається файна.
      ...мова дрімає в колисці...

      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Швабське болото


      Яв - це модерний душ Шарко. За копійку, задармо...
      Ось падькадьомкає сокіл, я похвалю: "прегарно"...
      Буде за лестку накрапане синє-червоне-біле.
      Пера жар-птиці - прибляклі - він пофарбує уміло.

      Критикували занепад. Вени чомусь без тиску.
      Десь на зупинці Веприк воля згубила колиску.
      Понабивала гулі, сіла співати на шпали.
      Пісня її чудова, зайців-слухачів чимало.

      Я б уже й закосичила, вишила плахту на просі!

      Марфа йде... Страшнувато. Квасу баварського просить.
      Грядку її зайняло чорне поріддя Кука.
      Бабцю, беріть ось, пийте! Ліс простягає руки.

      Вітер гойдає зілля, фанти кладе на могили...
      Дід Залізняк веселий - німці його не вбили.
      Синові - грім-конячка, дочкам по сукні з шевйоту.
      "Переварю пишносела..."- цмакає швабське болото.

      Мій український Боже, юрми веди, наснажуй.
      Бачиш, застрягли гарби посеред антуражу.

      2016




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Метелик на шторі
      1

      По шкірі - дотично...
      Палити не можеш.
      А час виставляє павучу сторожу.
      Утішуся злетом, горняточком кави.
      Ти любиш, не брешеш... а очі лукаві.

      Тут джаз… Надихає охвітна береза.
      Ти пий… Ось цукерка, я вельми твереза.

      Ось рибка надії - блись...блись... - між тарані.
      Тобі некомфортно. Я Майя, не Аня.
      Кастровані тигри, вгодовані сойки.
      І блюз недослуханий тлумиться зойком.

      Розкремсаний спокій. Безсоння... Навіщо?
      Торішній жасмин, шкаралуща і кліщі.
      Тонка прозаїчність, метелик на шторі.
      Прасіті лілові у білому морі.

      2

      Це меганаївність. Весна-забаганка.
      Жмуточок поезій. Розсипана манка.
      Замотую пальця - поранив осотом.
      Малюєш русалочку зеленороту...

      Картина вже продана.
      Трішки сумливо.
      Ти хочеш у Хіос, там сміх і оливи...

      А тигрів дратують осінні мурахи.
      У двері - ослиці по слово... по лахи.
      Із яблучних зернят приносять намиста.
      Не бійся мене. Я - остання, пречиста.

      3

      Душевні стриптизи і голка довженна.
      Я вприснула сяйва у ляльчині вени.
      Лягаю - вдивлятися в малева Босха.
      Меди на ослоні, знекрилені оси...

      Міняю турботи на протуберанці.
      Черв`як дощовий у кільковій бляшанці.
      Пайєтки пришила.
      Пугукають сови...
      Злинаю.
      Ідуть холоди-птахолови.

      Лишаю любові крупинки робусти.
      А муза сміється: "ой леле... попустить"...

      В цинобрових нетрях ваксується шкіра.
      Ти моря глибини сімкартою зміряв.


      2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Над куполом


      Час віршів у стилі Кей, Поллока.
      Гарлем поліцейських авто...
      А я доростала до сволока,
      Наймалася у шапіто.

      Хиталися мури, балясини…
      Три клоуни вийшли на біс.
      Ньюнишпорки ходять між класами.
      Якби ж мене хто переніс

      У казку, де рега вікторія,
      Фламінго, фламенко, халва...
      Нашепче вітрище: «о соррі...я...»;
      І падає жолудь. Овва...

      Не треба поетові ніші,
      Дух сам обирає із веж.
      Субретки - моторні, блідіші -
      Лякаються словопожеж.

      Ловитви земні чи під хмарами…
      Спіткаєш кохання – мовчиш.
      О скільки леліток затьмарено…
      І цьомкає-піє чийсь чиж...

      Чекала орла аж над куполом,
      Кришила хлібець, медовик.
      Чимало слоняток прогупало -
      Тлумило пломіння гвоздик.

      Горіхи в траншеях - розколоті.
      Купуй проїзний чи злинай.

      …«ти майя... ти лана... ти дороті...» -
      Гуркоче всесвітній трамвай.



      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. З орбіти


      Інсайт за інсайтом...
      І хочеш-не хочеш -
      Не буде спокійної гавані-ночі.
      Зупинять, ославлять, забудуть, озвучать...
      На вищих щаблях - вінценосні, липучі.

      Був злет! Недобачили злюки і старці.
      Чекаю на щастя в чудній маринарці.
      Занадто яскравий метелик - самотній.
      В охлялих верблюдів рефлекси блювотні.

      Хтось руку простягне, хтось тицьне газету.
      Непевні орбіти - живому поету.
      Здеруться читці на котурни: "це кльово...".
      Сплетуться інтриги під чай - містечкові...

      Боюся вужа й ворожіння на на картах.
      Циганка набреше... що й Нобеля варта.


      2016



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Вірш для лева
      1

      Непереборні обставини... ніші.
      Місце вакантне - для лева без холки.
      Двері обрала: рожеві... темніші.
      Плине канвою осріблена голка...

      Мак і піони.
      Кумасям би - м`яса.
      Тішуся в дощ морквяним палантином.
      Жди... підлітаю...
      Вокзальчик без каси.
      Світ без любові.
      Автівку зупиним.

      Нащо боятися? Індиферентно -
      Звідки приїхав. Не стій здичавіло...
      Клич на розвеснену яйлу... на Етну.
      Пір`я вчорашніх жар-птиць спопеліло.

      2

      Ти примостив павуків на вокзалі.
      Квас продає Дульсинея Мілоська.
      Наобіцяй, що поїдем найдалі!
      Двох кобилиць розчесав і укоськав.

      Знай: не люблю канапе із газети.
      Пересипаються в клатчі дрібниці.
      Пересікаються альфа і бета...

      ...очі зелені... руді блискавиці...

      Звісно, що лев.
      Я повірила. Тепло.
      Пил витираю пухівкою - з Еппла.


      2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Слід циклону
      1

      Розбудили жінку. Повели кудись...
      Зголодніли інки. І шаліла рись...

      Шамкали спіралі: "ич яка... пішла...
      Для такої кралі пещена смола.
      Нам би... хоч на хвилю... крила золоті..."...
      Ніс її (любила ж...) маковий потік.

      2

      Бджоли... словожала...
      В унісон серця...
      Віршем проводжала
      Чорного шевця.

      3

      Рожевіли рифи...
      Слід лишав циклон.
      Поверталась тихо.
      На плечі - грифон...

      Тонкосльозо... прісно.
      Здобрена кутя.
      Розцвітали пісня
      Й дерево буття.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Просто вірш


      В бік Лімпопо стежина.
      Підсипано золи.
      Задобрено три джини.
      Злий лемент: "...а коли...".

      Накуплено верблюдів.
      Прив`язано козу,
      Що хрумкала над блюда
      І гудила лозу.

      Були танки драйвові...
      Летіли камінці.
      Жахалися в Айові -
      Як можуть люди ці...

      Радій роботі... муті...
      Жбурляй свій стейк у Стікс.
      Олігофрен роззутий
      Шукає ксиву... ікс...

      Зализуй рани... Схоже,
      Дух тролить вічний Вій.
      У храми - наче божі -
      Заштовхано повій.

      Рахує кіловати
      Марусенька-свіча.
      Путівець кострубатий,
      Хоч шовку й вистача.

      Вакцин і дощок - доста.
      Земля парує, бо...
      О, ні... Не варто з мосту.
      Розправ чуже жабо.

      ...За озвірінням - тиша.
      У Айболитя - кір.
      Обходь тюрму, фетиші...
      І пий густий кефір.

      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Черешневий мармелад

      А мене сьогодні сватали -
      І просили: "...борщ вари...".
      Спокушали душу хатою,
      Прихиляли явори...

      Скарб - єдвабний і котоновий
      Перетяг амбал у двір...
      Вже була пігмаліонова.
      Задивлявся ювелір.

      Вже згоряла до агатика,
      Що в оправі під ажур.
      Розмаїта проблематика
      Постає між мацапур.

      Ну навіщо це спокуснику:
      Чорно білий шоко-лад,
      Бурштинові ночі-вузлики,
      Черешневий мармелад...

      Та йому б звичайну жіночку,
      Що вареників налі...
      Що прийма на свято гілочку
      Чи круїз у Сомалі.

      ...Вельми приязно поглянула,
      Подала весло: "пливи..."...
      Всі фігурки порцелянові
      Викидаю з голови.

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. ...еt cetera...
      1

      Прасонце любові яріє впівнеба...
      Жінки - звабні квіти під зливами долі.
      Найліпша троянда нікому не треба.
      Ці принци вальсують круг принципу Оллі.

      2

      Несе білобока украдене щастя...
      Є сховки ілюзій у горніх печерах.
      Охриплі папуги мажорної масті
      Воюють за вискубні, втрачені пера.

      3

      Із виру "еt cetera..." вигулькне слово.
      Позношу лелітки в циноброві хащі...
      Стезю вибирала широку, жертовну.
      Не знаю, кому розмотається краща.

      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Градації

      Пишу... Іпостасі - павучо-пташині...
      У жолудях риються лосі та свині.
      Сільські попелюшки усілись на трони.
      Макаки присмачують лжемакарони.

      У всіх пертурбаціях - втіха щеняча.
      Чомусь бабця Єва над яблуком плаче.

      Поліпшили все - непомітно, потроху.
      Млини укриваються плісенню, мохом.
      На плов учорашній плювали верблюди.
      Ведмідь потрощив порцелянові блюда -
      І знов блюдолизи шукають роботу...
      Киває трапляйло на гранти і квоти.

      Розлазяться полем руді мишенята.
      Десь там за іржею простелена вата.
      Біжіть, підмітайли... Нагальна потреба
      Служити потомкам Колумба і Феби.

      Серця-гекатомби розчавлює Молох.
      Банують калічні, обманені, кволі.
      Гармидер у парках... паруються суки.
      Онук Магдалини заламує руки.
      Липкі клептомани сидять на ґорґошах.
      Куди ж їх подіти? Свої...то й хороші.

      На шахматну дошку наллято чорнила.
      Це шушера шпанська штормок ухвалила.
      Три ліфти потужні на гору Сізіфа.
      Прогірклі прожекти - новенька оліфа.

      Ще будуть салати, сезам і десерти.
      Вчимося у риб - фільтрувати оферти.
      Вода підступає... Весна за порогом.
      Хай мирні градації творяться з Богом!


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Дефініції

      Поменшало чортів у клятім пеклі...
      Робіт вгорі чимало - вибирай:
      Плести для алкашів міцненькі петлі,
      Наобіцяти ледацюгам рай,
      Навчити убивати на роздоллі,
      Топити починання у смолі...
      І ріжеться щодня овечка Доллі.
      І виростають бульбашки... нулі.

      Стоять у полі стомлені бабери,
      Сміються над "ботаном" дітлахи...
      Ось Птолемея привид щось химерить,
      Гіпоциклоїда несе дахи...

      Свояк успішний винен паруботі.
      Нема села без відьом і повій.
      Кудись ідеш - перехрестися всоте.
      Якщо від Бога - то повсюд не свій.

      По греблі кіз веде моя бабуся...
      Розвалено колгоспи і сарай.
      Дитинно-мудра - дурня стережуся -
      Та чорт зманив на п`єску "Славограй".

      Усі місця розкуплені, тісненько.
      Ось лавровишня, приставний стілець.
      Стріла-пегас яскріє - на Лютеньку...
      І соняхами квітне манівець.

      Земні чорти... Повсюдно ваші гроші.
      Хизуйся даром чи мовчи-корись...
      А немовля - іконне, прехороше.
      Три волхви нас обрадують колись.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Добранічне

      Світло прямує навально крізь темінь,
      Чемно торкає: "Ти в сонячній темі?".

      Злива попрала євшанні кошулі.
      Синьоволоска взуває ходулі.

      Душе дитинна, очікуєш дива.
      Нічка постукає - тітка поштива.

      Сиплються крихти на швабське зерцало...
      Спіть, не воюйте за нафту і сало.

      Мамонти наські могутні та добрі:
      Наобіцяли зайчат мегакобрі.

      У Добраничівці шатра з маїсу.
      ...де б нам шукати знавців компромісу...

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. А може...
      1

      Огульні оцінки. Мовчання і тиша.
      А муза дитя світляне заколише...
      Присяде на лаву, де руно і парка.
      ...вже йдуть на чайок Анабелла, Одарка...

      Про що їм казати?
      Всі дні - паліндроми.
      Відкриті закони омани і Ома.
      Загачені соти, заквашене тісто.
      Любила село. В місті тлумно-двоїсто.

      Сімсот парадизок, плоди червонясті.
      Без каски чужою лишаюся в касті.
      Всі спуски відзначені сіллю і злетом.
      Проскаче ніщота, назветься поетом.

      2

      Мандрівка до Львова. Левиці край ложа.
      Столітники літні. Зима-листоноша...
      Натхненно шукаю халву чи халепу.
      Хитаються бонзи, кілочки вертепу...

      Замажуться тріщини маслом оливи.
      По всіх землетрусах вцілілим щасливо.
      Окукляться черви під шерхоти звітів.
      Немає нового у ветхому світі.

      У кожному яблуці - трійло, зачаток.
      Вагони у осінь довозять курчаток...
      Жахтіє світило. Жирує сторожа.
      І знов провесніння... й наївне: "А може...".


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Про солодку вату


      Бабця вигулює старість.
      Труби блищать - для води.
      Будні присмачує карі.
      Хочеш здоров`я - ходи...

      Дім, де гостює барбоска,
      Знов окукоблює мер.
      Кличе на лавочку Розка -
      Радісно скаже, хто вмер.

      Куплять солодкої вати,
      Підуть патякати про
      Візи в чудні мамлакати,
      Ціни на памперси, кров...

      Довга алея... берези...
      Кілька сучасних аптек.
      Стрінеться вельми тверезий
      Дідо-австралопітек.

      Брязне медаль об погони...
      Яблучко витре: "Кому?.."
      Старість нагадує Мону,
      Штатну охтирську куму.

      Пахне мазюка дешева.
      Тапці лежать у траві.
      Змійка повзе споришева...

      ...вклякли ляльки воскові.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Пара
      1

      Обоє носаті. Обоє красиві.
      Кубельце шовкове у буднів жаливі.
      Як брат і сестра. Як орлиця і яструб.
      Навколо попкорн, модернові пілястри.

      Палкі, пречудові - у доторках, леті...
      Я поряд із ними жила в Назареті.
      До віри-оливи носила водичку.
      В окриллі звідтоді брильянтова шпичка.

      2

      Зустрілися взорами.
      Блискавка-йота.
      На віршах липневих - пливка позолота...

      Високе падіння у вирву-підсаку.
      А може, я завтра зійду в Нагасакі.

      ...Черлені патьоки на шибі вагонній.
      Ця пара пташина - предтеча симфоній.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Викладаються узори...


      Ходить мати по Леваді.
      "Цюк...цюк... цюк" - ціпочок.
      Тільки старість на заваді...
      Треба холодочок.

      Обійшла б вона півсвіту!
      Розправляє спину...
      Від свого пахкого літа
      Кришить половину.

      Ще у пам`яті табличка,
      Назви і деталі.
      А повз неї - байки, гичка...
      Мчать чорти на ралі...

      Слимаки повзуть і сохнуть,
      Час трамбує гравій.
      Мати стане, шепче: "ох...не...
      Знов стріляє в правій...".

      Усміхається сусідка:
      "Нате ось газету...".
      Мати нюхає нагідку,
      Жде свою комету.

      Є цікавий лист від Ліни -
      Та в селі забитім.
      Пролітають цепеліни,
      Груші соковиті...

      Стежка - з пагорба, угору -
      Заростає маком.
      Викладаються узори.
      Нишкнуть вовкулаки.

      І не голодно, й не сумно.
      Легітно-дитинно.
      Провезли новенькі трумни.
      Стріла Катерину.

      Обдивилася прояву.
      Хрест кладе на воду.
      І повненька, і чорнява...
      Ач, не в`яне врода.

      Запитала; "Де ж дитина?
      Ти з під-криги, душе...
      А обличчя янголине...".
      Щедрі сльози душать.

      Ще б на хутір, ще б у сонях!
      Там телятка білі.
      Ще почути б тата :"Соню,
      Ми отут... вцілілі...".

      ...Вже й на дворищі циганськім
      Струх ковчег зелений.
      У забризканій бляшанці
      Квітне нота бене....



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Рух

      Вірші до кави, до чаю, до віскі
      Пишуться борзо - без перцю і солі.
      Шторми бушують... Ростуть обеліски.
      Час насміхається з ролей Ассолі.

      Мушлі відкриті, черленяться перли.
      Рими в кориті - впереміж із маком.
      Гичку цукрову пацята пожерли.

      ...йде Навсікая в дім Телемаха...

      Котиться м`яч голубий із ліловим,
      Клякнуть оливи, сплітається віття.
      Я не зуміла позбутися мови
      В парку розваг потойбічного Сіті.

      Я ледь встигала кивати проявам.
      Стигло азу... шерхотіли блокноти.
      Десь недалечко - на острові Ява -
      В дощ законились чарунки чи соти.

      "Батики барвні, але нетутешні..." -
      Пробелькотіла ропуха бугриста.
      Краб намірявся (та зрадили клешні)
      Порозривати прабабні намиста.

      Стежка вужина. Тинки, де квасоля
      Повиплітала диканські дилеми...
      Цапу припона... а вольному воля.
      Вірші пишу на не задану тему.

      Барку лишаю у заводі білій.
      Лет - в бік вулкану.
      Геть сливи прокислі!
      Вслід позриваються осатанілі...
      Край водоспаду свіжішають мислі.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Люмінографія

      Пахолки зла вигулькують із виру,
      За поли смикають. Блищать сокири.
      Очиська водянисті, руки шерхлі.
      А я простую.
      Оглядаю жерла.

      Щодня ексцеси, ксиви та "докуки".
      Довкола серця шуми-перегуки...
      Чуже плахіття вигаджене глеєм.
      Шерхоче шлейф підступниці Медеї.
      Синів убила, любить Ахіллеса...

      ...де ж руна золоті, гречані плеса?

      Сліпих обходжу. Слухаю зозулю.
      О скільки чорноротих проминуло...
      У паволоці мар іду між пір`я,
      Світи малюю світлом на узгір`ї.

      Хтось ручкається з бісом - я не хочу.
      Мої стежки окремішні, сорочі.
      На острові блаженних сьома... тиша.
      Тут пастернак цвіте, бджолу колише.



      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Жабомишодраківка

      Знов синергізми ядів і соків,
      Зуб за образу і хвостик за око...
      Спільні для спуску прілі канати,
      В кожного різні координати.

      Драчки, авралища... Діло ж хосенне.
      Хреститься кодло. Випуклі вени.
      Служба шкідлива і вельми нервова:
      Винних шукати у рості полови.

      Ромське уміння дурити-блищати
      Плебсом цінується вище за батик.
      Хитре мистецтво пролізти крізь вершу.
      Хто залишився - оперений першим.
      А вилітати згідно з ранжиром.
      Зблисне пружинка над висохлим сиром...


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Серця хороші...
      1

      А небо як розсердилось - аж біло...
      Дробилися криваво... і тяжіли...
      Хтось нас хотів (а може, хвильні ниви).
      ...чи можна йти по черепах щасливо?

      Рух - кроком півтверезим, черепашим.
      Як важко божим догоджати "вашим".
      Як боляче збирати нені крила...
      Нас роздягли-вдягли, вручили вила.

      2

      Не місяць і не два липка пороша.
      Кораблетроща мрій...
      Серця хороші.
      Новий Нерон дає ламкий сестерцій.
      Зійшлися громовержці в ярім герці.

      3

      Плазує змій на пік Хар-Магедону...
      О з чим я стану тут на оборону?
      Мої щити безслав`я - у Славуті.
      Мої сини розкремсані на руті.
      Онуків гріла - подалися в готи.
      ...хто гонобитиме по битвах ці висоти?


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Колесо життя

      1

      Голод не тітка, собака не ворог.
      Йти нам із яру сорочого вгору,
      Вранці співати, увечері - казка,
      В кожній наука правічна й підказка.

      Кіт ще взуває котигорошків.
      Лиски ще кришать курей на окрошку,
      Буде на вулиці прибраній паті,
      Прийдуть у гості святі та рогаті.

      2

      Стали...
      У цапа спадають підкови.
      Щуки тутешні, вітри з-за Молдови...
      Пил пертурбацій, відірвані дишла.
      Якось не так законилося-вийшло.

      Біг мурашиння, жалива колюча.
      Фести у стилі "бесаме мучо".
      Мальви розтоптані на перевалі,
      Знов мишодраківки, трем пекторалі.

      Клановість клоників, дракул гібриди...
      Грому крещендо і клекіт обиди.
      Все проминає отут, над Супоєм.
      Змажемо колесо прадідним лоєм...

      Голод не тітка - не дасть пиріжечка.
      Плине без вузликів людовервечка...

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Пилок проминання
      1

      А море виштовхує весла, віншує живих...
      Ростеш між острижених туй, голубих кипарисів.
      Дивися на жмикрутів ласих, статистику лих,
      Лікуй від синдрому сирітства плаксиву Кларису.

      Плети бальну сукню: настане Вальпуржина ніч.
      Вже солять лосося, нарізано перцю і кропу.
      Злі гості летять крізь рожеву опону сторіч...
      На шпажках залізних - оливки садів Пенелопи.

      У моді футляри, а мушля антична - твоя -
      Упала зі сходів на чорта лакований череп.
      Ти випила тепле кальмарне чорнило чи яд.
      Іди ж, відкривай кажанам золоту напівсферу.

      2

      Проходиш вогненним тунелем, ламаєш ключі.
      І вірш - як молитву - повторюєш голосно всоте.
      А ринда калік і щурів калатає хутчіш...
      Пливке майталання словес по канві Геродота.

      3

      Линяння лілей... Кажани здаленіли - як бриз.
      Коханка Артура зірвала перлину із трену.
      Найнижчий в ряду відкриттів (ще в моху) кипарис
      Підняв партитуру... і ладен забути Єлену.

      4

      У струмені меду інжирно-терпка гіркота.
      Бджола лівадійська наснила розцвічені доли.
      Зелений павітер на пірсі сонет нашептав,
      Напнув за грядою Ай-Петрі шовкову кодолу.

      Тасує тотеми безоке привиддя Авжеж...
      У рань потойбіччя, населене духами, нишкне.
      Пилок проминання в лілову серветку збереш -
      Отой, що змітало боа із чернечої книжки...

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. С

      1

      Карти летіли... лягали не так.
      Світ руйнували. Посіяли мак.
      У борозенках дукачики, пріль...
      Взори крізь душу: "Ти хто... а звідкіль?".

      Доторки зимні. Кримські плющі...
      Теплі хрущоби. Лілові дощі.
      Кульки повітряні. Іконостас.
      Малопомітний у брилі алмаз.
      Полірування - довгий процес.
      Сотні фацетів.
      Літера С.

      2

      Знову і знову синиця клює:
      "Бублика маєш?..
      А скільки у.є...?".

      Пазли скуповують...
      Карти у вир.
      Стала я мовою.
      Де ж проводир?


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Це не тут...


      Вінніпухи жирують... Меди голубі
      Чорні чаплі міксують у глеках щербатих.
      Херкимерські алмази ростуть. А в юрбі
      Ділять пайку галетну, рукав маскхалата.

      Перехресна скорбота... Розвіяний приск.
      Замовляння русалок на воду - по колу...
      Дискотек між ковтьобищ попсований блиск.
      І король містечковий - підсмажений голим.

      Це не тут, це не ми... Це зачовганий сюр.
      Ми давно не готуємо плов у ковганці.
      Це хтось інший бреде між банкнот-кучугур
      І чубату малечу чортує уранці.

      Це не ми відцуралися мови батьків,
      Позували в намисті - аж гнулися шиї...
      Щирі-добрі, потужні, у всьому напів...
      Лиш на ближнього щедро налляли помиїв.

      Наші жаби найліпші. Болото - мов лярд.
      Є у служби спасіння нагальна робота:
      Застрягає у петлях ведучий-фігляр....
      І вгрузають у жуйку словесну висоти.

      Я нікудоньки звідси...
      Коріння росте.
      Біла крона щебече... і падає зірка.
      Пориватися в ірій-супокій - пусте.
      Херкимерські алмази дорожчі за сірку.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Віз у музеї...
      1

      Сонми проектів.
      Тьма способів рішень.
      Кровопускання дедалі жвавіше.
      Древ не садили - а гори зелені.
      Син віддаляється, жевріє неня.

      Жезли обпалені, вертели... писки...
      Стрижнів намелено. Свині в колисках.
      Бал льокаїв на розграфленій дощці.
      Інтермедійна Славута емоцій.

      2

      Сови заплющили вирла.
      Ночіє…
      Став... мишодраківка...
      Привид Лючії…
      Сотні лібрето. Актори благенькі.
      Віз у музеї. Хатки чепурненькі.

      Ціль - Пікаділлі. Подалі від скрути.
      Глеки побиті. Настої цикути…

      3

      Десь під Опішнею (жми якнайдалі)
      З велосипедів спадають педалі.

      Кози-брахмани... хмариння молочне...
      Рішення Боже завжди остаточне.

      2016














      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Пастель
      1

      Парцели спільні. Власна борозна.
      Світ конкуренцій, цін, жаских двобоїв...
      Кайфую зранку: цар орлів признав.
      А змій обмови язика роздвоїв...

      Трюхикає осміяний осел.
      Папуга розправляє ірокеза.
      Місцевий херес налива Хосе.
      Нижу слова й бурштин - цілком твереза...

      2

      Накраєна дешева шаурма.
      Присмачена щедротно, зверху м`ята.
      Немає апетиту (ой, нема...)
      Хрящі та сальні вирла споживати.

      Борвій не стих.
      Роздмуханий вогонь.
      Питання "бути...ні" постало руба.
      Уявний дотик маминих долонь...
      І... теплий вірш у стилі Кавакубо.

      3

      Естетика війни... портал смертей...
      Коїтуси в обрамленні мімозок.
      Коловорот запроданців, гостей.
      І лиш Поезія лікує мозок.




      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Сниво лілове
      1

      Ритвини.
      Вулиця.
      Чорт якийсь: "...няв..."...
      Я лиш спіткнулася.
      Любчик упав.

      Глибші ковтьоби
      Шукав на зорі.
      "Їду в Найробі!" -
      Ступив за поріг...

      2
      Стигли вареники...
      ...висох узвар...
      Рік той - у денниках.
      Ось календар
      Вішаю в Ялті.
      Канатка - на пік.
      Музика... гвалти...
      Синок, чоловік...
      Хиби відсутні.
      Неділя… срєда…
      Пляжники… трутні…
      Відсутня вода.
      Спека-безодня.
      Смоковниці.
      Джин.
      Джинсики модні
      Вже маю. Скажи,
      Де той блукалець?
      Уникнув тенет?
      - Він у Вальгаллі,
      П`є козячий мед.
      Діви персисті…
      Каскад насолод…
      Ложе - під листям.
      То ж був епізод!
      Звідти не вернеш!
      - А я й не прошу…

      Дідо химерний
      Ворушить лапшу…

      - Хтось під вербою
      За гріш вербував.
      Грали гобої…
      А вепр обірвав…

      Сниво лілове,
      Кисільно-густе.

      - Він помилково убитий… за те…


      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Презентація
      Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
      відділ соціокультурної діяльності
      запрошують на презентацію книги "Птахокардія" – поезія, переклади, проза (видавництво "Сполом", Львів)
      Світлани-Майї Залізняк
      16 лютого 2016 о 14 – 00
      в літературній вітальні бібліотеки (2 пов. кімн. № 213)



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Вензель


      З теплом до людей, а від них - колима...
      Хуртечні замети. Каміна нема.
      До діда Івана ще довго, ще ні...
      Десь печі кладе у молитві-броні.

      А я понесу невеличкий калач -
      Бабусі Настуні. Ось вензель "не плач".
      Живі не лякливі, воюють за кус.
      Я смерті в болоті з дитинства боюсь.

      Прийми мене, Боже, у вічний Супій.
      Не зараз, бо жниво... ще жито в копі.

      Нехай не стихають зелені жабки:
      Не чули, із ким чаркувалася... з ким?
      Нехай доростає до звізд рогоза.
      Є ті, що вік проти, а більшість же - за...

      Розсохлі човни... галушки в молоці...
      Розсошенці дальні, близенькі Рибці...

      Пирятин.
      Сенча.
      Крутоярівка.
      Брест.
      По колу - над мапою - серце-Гефест.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Час аберацій
      1

      Повз абортарії, мерії, храми
      Кроком непевним, а часом лунким,
      Йде прокажена і шепче «я з вами…».
      Пульс аж під сто, калатають дзвінки...

      Лику не видно. Спинити не можна.
      В дощ не потрібен прояві дашок.
      Вміє вночі обійти огорожу,
      Кидає дань у діру-речмішок.

      Бабця виносить останнє із хати.
      Пенсійку дідо віддав без жалю...
      Та руйнівниця - весела, кудлата -
      Дякує довго, харкоче «люблю...»…

      Виразки чорні, кровисті губища,
      Цілі непевні, дорога курна...
      Тицяє тлустий облесливець тищу,
      Я не сказала ні разу «ось... на...».

      Що ж ви услід їй регочете «ловка!»…
      Надто марудне плетіння сіток...
      Надто бридка... не знаходиться вовка,
      Щоб заковтнув, як драглистий жовток.

      Збилися в гурми чудні небораки...
      Знов на танцполі крутійко і верть.
      Стихли бандури.
      Освистані раки.
      Шабля дозорця летить шкереберть.

      2

      Діти мережать листи чупакабрі.
      Хай прочитає - і пустить сльозу.
      Вже стрічечки на стовпах і на швабрі.
      Нікому пасти корову, козу...

      Села притихлі. Під панциром - місто.
      Жорна важезні. Утисячне (знов!)
      Ради війни учиняється тісто,
      Ради війни умертвляють любов,
      Ради війни люд збирає пластмасу,
      Ради війни компонують слова.
      Де ж той месія, що спинить заразу?
      Де генерація – мудра, нова?

      Стиха джергоче війна: «патріоти…
      З клунь повитягую крила, казки…
      Ви самознищитись, певно, не проти…
      Ось вам тузи подали мотузки».

      3

      Час аберацій, відхилень і вдиху.
      Крик очищає куточки легень.
      Йде, бо впустили, приземисте Лихо.
      Погляд відвернеш - і... анітелень…

      Повз абортарії, башти, аптеки
      Тягнуться чорні бинти, лжеперкаль.
      Ллють ацетон сердобольні ацтеки
      В щойно закуплений псевдограаль.


      2016




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Дагеротипія
      1

      Цяця-дитина.
      Округлені очі.
      Доня-царівна.
      Намиста сорочі.
      Хлопчик на гірці сміється - аж бризки...
      Сотні полеглих, прихованих...
      Списки...

      Перегортаю... трамбую цукати...
      В стані бродіння - укропи і вата.
      Довбні нетесані... Злі демагоги.
      Храми для мертвих, живим не до Бога.
      Палять, микитять... простягують руки...
      Багнуть зачаття... кредитів... розлуки...

      2

      Дід у салоні шерхоче пакетом.
      Мнеться... "Задорого...". Йде собі тихо.
      Тигрове око хотів - амулетик.
      Лиш доторкнешся - зникає столихо.

      3

      Кожен шукає - каміння, калорій..
      Гори у марах. Марія у горі...
      Весни.
      Зажинки.
      Словесна меляса.
      Ми є народ чи пливка біомаса?

      Дагеротипи минулого... рейки...
      Дешево тьохкають лиш соловейки.

      Ген безприхилля вляглося в ковтьобу.
      Встало не зразу... з десятої спроби.

      Кошик з вутятками їде до печі...
      Хочу в Пирятин - розправити плечі.

      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Оказії

      1

      Нью-прокуратори, авантюристи,
      Бевзні-дедали, ікари іклисті,
      Внуки Варавви - хрестаті плюгавці,
      Дайте месії місцинку на лавці!

      2

      Вівці офірні...
      Знекровлені списки...
      З рук вуркаганів метнулися диски.
      Падають назвиська. Мовкнуть заводи.
      Витрішки. Сцени. Глухі ляльководи.

      Вічна Марія. Замарені віча.
      Божі подоби лікують... калічать.
      Десь недалеко - за хату чи триста -
      Тайна вечеря... і змова нечиста...

      3

      Мінні реалії... малева-шкіци...
      Міні-шматочки вселенської піци.
      Сонця додайте, маслинок лілових!
      Смажаться в печі хорти-птахолови...

      Маєстатичні обскуби-лелеки.
      Миші агітки трамбують у глеки.

      Дивні оказії з нашими... з тими...
      Все буде ок. Ще й лаванда ростиме.

      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Пунктирно

      Зліва - сюр...
      Підленько - прямо...
      Опостінь - шпиталі... ями...
      Тарарами... раритети...
      За Путивлем кулемети.

      Дятел цюкає-стукоче...
      У сови тьмяніють очі.
      Зрозуміти складнувато:
      сурогат бавовни? вата?
      Все підроблене майстерно.
      Ллється з ринви кава-скверна...

      Біля мерії палатки,
      В них так звично їсти...спатки.
      Душотрусно... патетично...
      Шлях - пунктирно...схематично.
      Безкінечно...працьовито...
      Дід-собака взявся вити.
      Жаб змінили черепахи.
      Край бідонів - бідолахи.
      Молока наллють їм цівку.
      В дощ латається бруківка.
      Всюди ковзанки і схови.
      У вінках притихлі вдови.

      Щось посіяно...віджато.
      Йде прогресся вайлувато...
      Ахінеї... дисонанси...
      Уціліти кілька шансів.
      Оптимізм хороша риса.
      Серп війни зітнув нарциса.
      Печія від брехонь...сода.
      З-під шкарлупи - лик свободи...
      Безголосі тулумбаси
      Чіпко лізуть на парнаси.

      Зліва - сад, у пеклі крига.
      Всі ждемо архістратига.



      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Підставляй щоку...

      А без лестощів не можна.
      Йди, бізе криши...
      Терносливна огорожа.
      Проковтнеш аршин.
      І незчуєшся, як пір`я
      Вгрузне у смолу.
      Прислухайся до повір`я,
      Кланяйся ослу,
      А за ним - троянські тролі,
      Шавок пірует.
      Тож вивчай усі паролі
      Входу в очерет.

      Не кажи "цабе облізле" -
      На царівну пав.
      Підгодуй громила-грізлі,
      Що бреде з-за шаф.
      Розв`яжи квітисту хустку,
      Любить слон родзи...
      Віл зібрався у відпустку -
      Возом підвези.

      Всім годи, горіх розтрощуй,
      Підставляй щоку.
      Хай святенник після прощі
      Дулю дасть м`яку.
      Хай сестра у Петербурзі
      Розведе мости.
      Слуг одержиш по заслузі...
      Й силу довести...

      А дійшовши до Голгофи,
      Після оцту з груш -
      Зрозумієш власні строфи
      І щербатість душ.

      Чи руйнуй світобудову,
      Чи гендлюй вином...
      Та без лестощів медових
      Ніша - під сукном.

      2016

      Прислів'я та приказки про улесливих

      На мед, не на жовч, люди мух ловлять.
      Бійся пса не того, що гавкає, а того, що лащиться!
      Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
      Повзком, де низько, тишком, де слизько.
      Улесливий приятель схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає.
      Хто дужчий, той і лучший.
      На язиці медок, а на душі льодок.
      Щоб і чорта не гнівить, і Богу молиться.
      Повзком, де низько, тишком, де слизько.
      Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною. Інший у ноги кланяється, а за п’яти кусає.
      Куди вітер, туди й він.
      «Якої ти віри?» — «А тобі якої треба?»
      Лисом підшитий, псом підбитий.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Amor
      1

      Я прийшла о третій, ти о двадцять шостій.
      Чи боявся фредки, чи спиняли гості...
      І глювайн парує, і свічки зелені...
      Ти мене покликав: "Бася... Маша... Лєна...
      Щось приніс ... на кухні... риба... і квасоля"
      Я сказала ніжно: "Тридцять весен - Оля."

      2

      В кліточці папуга цюкає банана.
      Подзвонили Рита, Шура і Діана.
      Всі чогось хотіли вельми нетерплячо.
      Ти забув до сина забрести в дитячу!

      Хай шкварчить пательня, хай бракує шуби.
      Ти у мене красень і гравець у клубах.
      Обіцяв для фредки широченну клітку,
      Та повіз на базу неотесу Лідку.

      3

      ...розлюби... - шепоче Лора із картинки.
      Як?! Без тебе блякнуть днини-мерехтинки.
      "Матері не слухай..." - стогнеш із дивана.
      Під вікном чатує балерина Яна.
      Чи немає в місті жевжика для Каті?
      Із тобою разом висне на плакаті.

      Сердилася тиждень... Співчувати буду:
      До усіх любасок додалася Люда.
      Ти хіба ж ти винен: особлива карма.
      Напишу об`яву: "котик... запівдарма...".

      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Акварелі
      1

      Біла відьма й чернь озерна
      Пригощали душу терном,
      Сум кришили,
      Лляли сонце,
      Підпалили волоконце.
      Зайнялася давня скриня,
      В ній таїння темно-синє.
      Десь узявся пастушок,
      Ухопив луску шишок,
      Лиска - дзбани із Опішні,
      Маслючки позаторішні...
      Пес шукав...
      Летіла ґава:
      "Є для мене цвях іржавий...".

      Залишилася між приском
      Дріб-зернина з дивним блиском.

      2

      Насінина проростала.
      Відьма каже: «листя мало...».
      Муза шепче із орелі:
      «Подарую акварелі,
      Буде мальва гонориста,
      Наплете павук намиста…».

      Три синиці носять глинку,
      Ґава кроїть одежинку.

      3

      Квітка виросла за планку,
      Оминула упійманку.
      Бачать мальву сиві сови,
      Кіт, підковані корови...
      У барвінка всьоме шок,
      Ріс поземно - під смішок.

      «…їй нема альтернативи... –
      Шерхотіє бабця-слива. –
      Хай росте за парапет...
      Вишня краде фіолет!».


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Яругами - туман...

      У світі, де мамони
      Росте чорнильна тінь,
      Люд чавить виногрона,
      Міняє курс хотінь.

      Здорожчали наліпки,
      Літанії, сири…
      Я музі - два очіпки,
      Нехай злітає в Крим.

      А плай до Колізею
      Висвічує вгорі…
      Край льотного музею -
      Корови на зорі.

      Пасе їх біла баба,
      Постукує ціпок.
      І вихваляють жаби
      Євшан, що перемок…

      Верба ще плодоносить:
      Знов гепнув мандарин…
      Дзумління… Хижим осам
      Забаглося шкорин.

      Біжать руді мурахи
      До сонця, на черінь...
      Це світ, де телемахи -
      Для цяць і голосінь.

      Надрізані флоеми.
      Намолені хрести.
      Доїння… діадеми…
      Діаспорні мости…

      І над, і під – Ярило.
      Яругами – туман…
      Слони тримають брили.
      А я - пір'їну, дзбан.

      У світі, де шовковиць
      Не люблять шовкуни,
      Воюють букволови
      За відгомін луни.

      І лиш коти незрадні,
      Не треба їм корон.
      Клубочки Аріадни
      Закочують у схрон…

      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    92. Лекала
      1

      Як мало шансів чесно, вільно жити...
      Пливеш собі. Навстрічу мечоніс.
      Він гамкне! Тож давай щедріше мито:
      Метеликів цукристих. Та й у ліс...

      А там сосна, явленні поторочі.
      М`якеньку байку широко стели.
      Вампіру догоджай. І - світ за очі...
      Радій, що не для тебе ті коли.

      У небесах свої ефірні траси.
      Не знаєш правил - збита у кювет.
      Я одягла на музу шаль, прикраси,
      Пошила тогу...
      Знову - турнікет.

      2

      Пегас в алюрі. Мостові гірлянди.
      Стою, міркую. Як майнути за...
      Ось Річард Гір подав правицю: "ладно...
      Іди під зонт безсоння..."...
      ... бірюза...
      Велюр зелений, голубаві штори.
      Шехерезади шелех: "ось... твори...".
      І знов лекала...
      Коми.
      Командори.
      І землетрус резонний - бал... чи три.

      3

      Яранги з пальми.
      Трони.
      Патронташі.
      А черга на відправлення гай-гай...
      І чуєш, як чорти скавчать: "Не наша..."...

      І бачиш присуд: рустикальний рай.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. А я - окремішня...


      Бувають люди, схожі на лемурів.
      Лякає погляд: очі - із орбіт.
      А є вовки неситі в руні-шкурі,
      Що поїдають малючків, кобіт.

      Вони не нападають хижо-яро.
      Заманюють дзвіночками: сюди...
      Спалахують і гасяться пожари.
      На всіх ще не насвячено води.

      А ось ведмідь усмак наточить меду.
      Чаюйте, застрягайте між словес.
      Утратили своє? Благі півкеди
      Вам принесе лисичка із ЄС.

      Відходжу на два кроки від верблюда.
      Горбатий зроду, слини повен рот.
      Лиш апельсин вихоплюю із блюда
      Тих анаконд, що травлять анекдот.

      А ось курчата, квочка - біля паці.
      Мотузочка прив`язана руда.
      Просила в Лева курника, дотацій.
      А їй бульдоги: "матінко...куда?"...

      Існують пані, схожі на виделку:
      Наколюють повсюдно, "брязь" та стриб.
      А я - окремішня, русалку Елку
      Лишила в Ялті серед пальм і риб.

      Тепер не знаю, з ким іти по хвилі,
      Хто розглядає вірш, перо, підтекст.
      Коти біжать - нечесані, премилі.
      Двигтіє ілюзорний Еверест...


      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Образок


      У ньому стільки згадок - не підходь.
      Лавиною накриє, буде чорно.
      Мов химородь весінніх повноводь,
      Цей чоловік пливкий сувій розгорне.

      Була дочка - глухенька і німа.
      Плела дружина їй русяві кіски.
      Тепер зневіру поборов Хома,
      У церкву йде - повз дим і обеліски.

      Самотній дід.
      Авоська, зонт, планшет.
      Чекає молочка, докупить меду...
      Насмажить бульби... випере берет...
      І бачитеме в люстрі... Архімеда.


      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Нонна


      Газети продає. Болять коліна.
      Брунатна сукня, в погляді – туман…
      А син-алкаш побив торгашку Зіну,
      Белькоче: «Мамо, відкривай гаман…».

      Навпроти школа, банкомат і пошта.
      Читай брехню, рекламу, некролог…
      У тріснутих очках (бракує коштів)
      Поли в Рибцях полин, чортополох…

      Чвалає…гомонить гнусава Христя,
      Вимріює уходження в ЄС…
      Тісний кіоск, верба скидає листя…
      Обляпує церату мерседес…

      Балонний ключ забув кремезний дідо.
      Школярик б`є пляшки – на скалочки…
      У жінки ні щастинки, ні лібідо…
      Є кут і крісло - в кухоньці дочки…

      Якби ж їй на курорт! І стріти вуйка,
      В якого свій будиночок…баштан.
      Олії ще б купити, внучці – жуйку…
      Зять із похмілля – взяв ефералган.

      Нема на цю посаду претендентів.
      Червону шаль доплетено в обід.
      О скільки вдів на нашім континенті
      Вимріюють круїзний теплохід…

      Біжать цибаті днинки-поторочі…
      Вже Нонна гонорова принишка.
      Журнали шелестять…чутки сорочі…
      І мрій незбутніх літерна мошка…


      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Сонцеворот
      У дощ-вівторок, десь на перехресті,
      Я налечу на тебе… і тоді
      Розвіються пахкі листки «Альцести»…
      Постанемо крилаті, молоді.

      Куди покличеш? Хутір зник із мапи.
      За хмарами людви - сонцеворот…
      …ти епатуєш… згадуєш етапи.
      Записуєш мій номер у блокнот…

      Докурюєш цигарку. Джинси «левіс».
      За мною ладен в пекло, на тахту…
      Твій цирк зачинено, подохли леви.
      Обрав, Аїде, жіночку не ту.

      Гуде танцпол життя...
      Базар - ліворуч.
      …й морозиво розтало, і крило…

      Ми приземляємось.
      Пітьма…
      Це… Овруч?
      Отут ще важать щастя – на кіло…

      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Жиголо

      1

      Грало старе піаніно.
      Хибила з перснем рука…
      Викреслив Полечку, Ніну…
      Талія й досі тонка.

      Вишні у краденій вазі,
      Білість фіранок-вітрил…
      Все за сценарієм… Касі
      Рвав у гаю дивосил…

      Дах перекрив пишній Зіні,
      Кларину дачу міняв,
      Ніну лишив у бікіні…
      Ластився «кішечко…няв».

      Легко цю Кет упросити,
      Наобіцяти манто…
      «Матимеш стейк соковитий…
      Фільми Клемана Кокто».

      Бачили мічені кури,
      Як вимальовував рай…
      Спльовував: «крашена…бура»;
      Квасом залив огнеграй…

      2

      Квітнули сальвії, флокси.
      Кет зомлівала в куми:
      «Мій кабальєро…мій мопсик…
      Ти хоч пиши із тюрми…
      Кажуть, була я десята…
      Буцім - ти вічний жених.
      Продані двір, поросята…
      Скільки ж звалилося лих…».

      3

      Літо.
      Піано.
      Крижопіль.
      Кет проклинає любов.
      Гірше було Пенелопі -
      Саван допрявши… ізнов…


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Майя


      Усе існує близько:
      Книжчина, пиріжок,
      Чудовисько із писком,
      Що дні гребе в мішок,
      Будинки на Подолі,
      Сухий басейн і плац,
      Крез-кутюр`є і голі,
      Шедевр, блідий ерзац...

      А погляд мій шукає.
      Прамова цебенить…
      Учора гріла Кая -
      Обмотуючи нить.

      Вже завтра в ад-пустелю
      Везтиме дромедар…
      Звалютнені тунелі.
      Когось не збити – дар!

      Усе напрочуд близько.
      Ступає звір на тінь,
      Боїться втрати миски,
      Прелюдій до хотінь…

      А кола концентричні…
      Пришвидшую ходу.
      Є залицяльник - з Ічні,
      Щось пише на урду.

      Усе щільненько: біди,
      Кущі-сонця-тіла,
      Вусатий усевідо,
      Синичка-омела,

      Тромбони і трамваї,
      Дзеркала, слимаки,
      Війона томик, вайї,
      Пшениця, літаки,

      Буравчики і мури,
      «Бравісимо» і «пхе…»;
      Царівни й мацапури
      Пливуть по Хуанхе…

      Боління, шал, міазми –
      В конгломераті світ.
      Досліджуючи плазму,
      Підходиш до воріт…

      А там – яса… Бабуся,
      Пательня... без млинця.

      Ще тут я… Ось, тулюся
      До Травня-Вітерця.


      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Сюр
      1
      На чортовім колесі нишкне убогий.
      Шипшинові зарослі, шкіра, хвости.
      Розхитана гайка. Відпиляно роги.
      Відлічують чотки: прости...відпусти...

      Ні грошей відмитих, ні хитрої справи.
      Смолою пропахли висоти оці.
      Єхидни голодні, яруги, заграви.
      І кінчик пера у вологій руці.

      Це бал птахоїдів, де смикають серце,
      Викльовують очі, бажають най-най...
      Впритул підповзають - і тичуть люстерце;
      Жбурляються жовна слабким у курай.

      Повітряні кульки чіпляє босота.
      На флаєрах - чітко - місця та ряди.
      А жертва десята оплакує соту...
      Не вмієш літати - вампірам годи.

      Чортисько вчорашній сумує за пеклом:
      Там просто і чорно, там жалю нема,
      Там стогнуть протяжно Горпина і Векла,
      Бо в рай полетіла з драбини кума…

      Схопився за мрію… і вийшов на люди.
      Як жити-дружити – не знає ніхто.
      Пливкий ескалатор… жетон за ескудо…
      І ти вже не чорт – а святий у пальто.

      2
      Над виром орацій перевертні, діви.
      Нанизуй браслетики на очерет...
      Ти можеш ледь-ледь відхилитися вліво,
      Закинути вірша в лункий інтернет...

      Його пропальпують. Ось бач: стетоскопи
      Повзуть, наче тлусті едемські вужі.
      Кричи - бо клювали... І знатиме Сопот,
      Як голос шанують зраділі чужі.

      ...Добріють під сюр-колискову малята.
      Зайчатко вухате жує полини.
      А колесо крутиться… як йому стати?
      І заздро зітхають імлисті млини…



      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. По хвилі


      Зв`язки зі світом – три нитчини.
      Коти колошкають диван.
      Летить пелюстя… мак… тичини…
      Блукає Вій між ікебан.
      Чорти відкрили бляклі очі.
      Запхали в трумнище – не те.
      Столочити гаївки хоче,
      Хоч і старезний, а росте.

      Русалки нишкнуть на подолі,
      Той греблі рвав – тепер мости.
      А парка тче злидотні долі,
      І бубонить: «людва...прости».

      Хибкий завіз матеріалу,
      То й вовна з кужеля тонка.
      Всі розрахунки - по безналу.
      Тече Супій – густа ріка…

      …В яру капустку трощать кози.
      Дід Яшка хвалить картоплі.
      Внук захищав метаморфози,
      Зловив у передсердя «плі».

      Іду - під жаб різноголосся.
      Час благодатей, здивувань…
      Линяли змії, лиси, лосі…
      Ташань шаліла, мов Тайвань.

      Та знов туман, лілова тиша.
      Там-сям рибалки, ятері.
      І Син – по хвилі... Бачиш? Пише,
      Як десь охвітно – угорі.



      2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Ловитва примар
      1


      Шторм...
      Алогізми.
      Крохмальні уми.
      Пітні керманичі вклякли - "не ми...".

      Сонце кривавіє...
      Хвилі...
      Вівтар.
      Шкалик осанни.
      Ловитва примар.

      Гам санітарів, пацьорки на спи...
      Голка сумління штрикає: "не спи...
      Знаєш лічилочку цю - ор...ріс...тур...
      Вже не настачиш на юрби мікстур"...


      2


      Баглося прихистку, вальсу дощів!
      Ветхий лускунчик на дні зледащів...
      Кінь Дон Кіхота застряг у ласо.
      Жок і аркан змалював Пікассо.

      "Хто ж тут безумець?!" - регоче Ежен,
      Гімн дописав - і затихнув блажен.


      3


      Реквієм
      Роли.
      Вільготна луна.
      Плигом щурі - із діри кавуна...

      В кутиках моляться бабці сухі.
      Склад епітафій фарбують лихі.

      Фіфи складають альбоми, зонти.
      Кок презентує салат "левентик".

      Смажаться пончики...
      Дим - до небес.
      Син народився у пахощах мес.


      Пончо плете Есмеральда глуха.
      Бал у Глевасі поволі стиха...


      2016





      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. трем ліри
      1

      хмариночки манні
      буденний горох
      стає неможливим літати удвох

      2

      амбіції
      амби
      пернаті осли
      спиняли пегаса бесаги трясли

      душі не лишили ні слів ні гриба
      пройшли титарівна проява раба

      лунка порожнеча хрипкий поговір
      обпалюєш глека бо вже й медозбір

      3

      трем ліри
      делірій блаженних п`яниць
      театр мімікрій порцелянових лиць

      простуєш
      ніхто не спитає квитка
      дорога остиста і кладка хитка

      скрекочуть жабки зупиняйся отут
      і ряска поживна й махровий батут

      дубові боввани олжа ворожби
      панас із парнасу рахує горби...

      платівкою абби втішається Ох
      ой леле журавка упала у льох

      нанизує бабця неонні грушки
      пригадує хутір шпички галушки

      уповні жоржини
      дзуміє бджола...
      всі дні увертюри до опери мла

      поміж абрикосів засохлий абрек
      зима...
      обдає вогнедишшя пащек

      вишивані льолі складаєш у скри...
      цибата синиця зірвалась на крик

      насилу осилив грачок букваря
      орел яснозорий в тенетах застряг


      4

      суниці
      парсуни
      тримай оберіг
      матусині пальці ще лущать горіх

      озорено стелю
      гостріші кути
      гойднула колиску
      де м`ятні жмути


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Етер

      метелиця...
      пір`я...
      мурахи - углиб...
      якби не злослів`я
      літати могли б

      заснулі прилуччя
      боліт широта
      короста повзуча
      візійна мета

      онук магомета
      стрибає із гір
      в ломбарді комету
      оцінює тхір

      іржаві карафи
      на дні лаперуз
      флотилію графа
      підняти берусь

      боронь мене Боже
      є сіть... борона...
      фортечні вельможі
      всі послані на...

      поточні рахунки
      впадали у стікс
      грабунки під "струнко!"
      і шерхіт валіз

      околиці вишні
      терновий етер
      таки ж я не злишня
      між віхол-пантер



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Хуга
      лютий
      хуртеча
      ями
      сагу писати
      вмерти
      битви
      герої
      мами
      кай уникає герди

      гномів червоні лиця
      зорі в заметах білих
      вірші виткі суниці
      стриб за чужі наділи

      Грід посмакує вперше
      чавлячи крізь люстерко
      Одін очима креше
      лист горни... фантазерко...

      кінь восьминогий скаче
      в кільця вогненні...
      шосте!
      дайте м`який окрайчик
      я ж не просила острів

      пам`ять і думка
      хуга...
      вир...
      воронячий ірій
      я народилася вдруге
      щоб оминати валькірій



      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Ні брату, ні свату, ні куму...
      1

      Висіла об`явка на дошці зеленій:
      "Приходьте, шукаю наступника для...".
      А псюги хлебтали водицю студену.
      В капусті плодилися грошики, тля...

      Текла крізь пісочний годинник марнота.
      Вивчали романтики партогенез.
      Під "Отто Дікс" рюмсали, мліючи, готи.
      Строчили дятлята лункі смс.

      Гордилися баштами Кам`янець, Піза.
      Виводили чаплі дітей на крило...
      Поет прилаштовував панну без візи.
      Всі ж бачили біса, таріль-НЛО.

      А панна дивочна, плитка і незрима.
      Не треба їй кави, не крає сальця.
      Одне лиш уміє: відшукувать рими,
      Чіпляти пір`їну - до коми, слівця...

      Поет помирав, залишаючи спадок.
      Пристроїти музу халепа - авжеж.
      Тріщали невтишні червневі цикади.
      Гефест вимальовував графік пожеж.

      Ріс попит на цукор, тверді "Кара-куми".
      Малечу катали машинки "на час"...
      А муза - ні брату, ні свату, ні куму!

      ...Зірвало об`явку брудне циганча.

      2

      Читало чи ні, те для нас таємниця.
      На аркуші в цятку - німий телефон.
      Дзвони.
      Відкупорюй варення з чорниці...
      Агов, циганчатко!
      Майнули - мов сон:
      той аркушик...
      віяла...
      віхоли...
      цяці...
      Кибитка спинялася біля ларька.
      І музи, і роми - одвічні скитальці.
      Шкоринка медова, хлібина гірка.

      3

      Схилилася муза над одром зеленим.
      Болотні вогні.
      Дві русалки.
      Лото.
      Прогнала з кута пасербиня Олена,
      Три тижні міняла на скраб і манто.





      2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. По ниточці

      Туманно в Ризі, мілітарно в Моніно.
      Ідеш риговищем, дорога - лід.
      Війну припинено, мульт заборонено.
      Згар буцегареньок, пітьма свобід.

      Пар на Парнасі, людва у стресі.
      Пороззираєшся, летиш чимдуж.
      Обдав димочками Довготелесик.
      Мовчи, скиталице, притримуй гуж.

      Маланка з вусами. Коза у свиточці
      Пишалась гаджетом, упала в саж.
      Плетеш ряденечко, тече по ниточці
      Лютіж карміновий і "отче наш..."...

      А глобус Глобино хить-хить у пломені.
      Самообдурення адреналін.
      А стріхи рідні - лише солом`яні.
      Завис над рейвахом рай-цепелін.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Краса врятує світ


      Агов, із келихом пивця служако,
      Від амби-смерті красота спасе?
      Кричиш пісні в шерезі літо з гаком.
      А міг би десь варити ель, глясе.

      Крутив би калачі, студив підкови,
      Підносив би любаску до зорі.
      А скільки плац топтати - знають вови,
      Мизаті йвани, васі - на горі.

      Їм лінь тебе спасти від куль і дюді.
      Вони лящать: "ату... в котли... назад...";
      Крізь мідне вушко протягли верблюда,
      Ще виведуть кульгавців на парад.

      Сумна дружина немовлятко вгорне
      У вишиті, бо ж модно, пелюшки.
      Мене будили і гудки, і горни.
      Ішли ми до розрухи навпрошки.

      Ой, ні... Не можна.
      Все у нас "в парядкє".
      І будуть пишні мальвоньки, степи.
      Людва на срібляки падка чи падка.
      Ти пий своє пивце криваве, пий...

      А я лечу. Бо що робити в місті,
      Де шведи полягли у чорну персть,
      Де по цимбалах вусаням троїстим,
      Хто закуйовдив на папасі шерсть.

      І ти, і я - заручники ексцесів.
      Мій зорний погляд крізь юрму і Час.
      Пиши своїй вагітненькій Олесі,
      Щоб економила помаду, газ.

      Замащені кишені, скло пітніє.
      Убив...
      Не вбив...
      Ламаєш сірники.

      А над Полтавою - канцерогенний іній.
      І горнуть сніг лопатами "совки"...


      2016





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Кокаїн свободи
      Напишу про оцю публікацію, де згадується мій текст "Зимно", вирваний із нього рядок, назва невірно подана.


      http://maysterni.com/publication.php?id=115542

      Микола Базів
      Наркологія (пародія)

      «Я б жувала, певно, коку,
      Живучи в Бейруті».

      Світлана Майя Залізняк. «Такса ходить без кожуха».
      Сайт majsterni.com


      Пожалію і собаку,
      Як ласкава пані.
      Я пила би сік із маку,
      Живучи в Афгані…

      Зізнаюся щиро нині,
      Що не їм картоплі,
      Бо живу на Україні,
      Нюхаю коноплі.

      Я не хочу до Канади,
      Ні до Вашингтону,
      Маю змогу тут жувати
      Свіжу беладонну.

      Не поїду за границю –
      Невелике горе.
      Тут шукаю чемерицю,
      Ніжні мухомори.

      Я кайфую в ріднім краю,
      Маю добру долю,
      Бо усе це запиваю
      Морем алкоголю.

      Автор цього опусу - Микола Базів

      ............................

      Чи є це пародією, чи таки образа автора оригіналу?
      Хочеться почути думки авторів та читачів, прошу висловлюватися.

      Пишеться оця "пародія" від імені "пані". Стоїть моє ім`я над текстом.

      Я не вживаю ні "моря алкоголю", ні бодай 50 грамів на свято.
      Така вже є...тверезомисляча. Завжди.
      З автором не знайома.
      Кожен по-собі міркує.

      Писати-перекручувати, наділяти ЛГ, можливо, своїми рисами

      "Бо живу на Україні,
      Нюхаю коноплі.

      Бо усе це запиваю
      Морем алкоголю.

      Тут шукаю чемерицю,
      Ніжні мухомори.

      Друкувати отакі нісенітниці не личить мудрій людині.
      Я навіть не прошу це видалити.
      Редакція майстерень це зробить з власної ініціативи. Я вірю в це!



      А ось мій текст "Зимно":

      Такса ходить без кожуха.
      Сніговик - без рота.
      Розростаються Нью-Глухів,
      Сонна Міннесота.

      Відучора вельми слизько.
      Докуплю коралів!
      Набридає ця прописка.
      Хочеться найдалі...

      А на ранок, у негоду,
      Переживши вірша,
      Я подумаю: псів шкода...
      Ніша не найгірша.

      Сало з Мачух - для синички.
      Сніг - сяйна перука.
      Ця країна - рукавичка,
      Мнуть її сторуко...

      Щирі люди, трохи заздрі.
      Супокійно, рідно.
      Жовта "сталінка" - у кадрі.
      Муза не фригідна.

      Халамидники - у стоках...
      Сни - червона рута.
      Я б жувала, певно, коку,
      Живучи в Бейруті.

      Кажуть, вдома стіни гріють.
      Зимно.
      Третя ночі.
      Літній збудник летаргії
      Хрумкає дівоче...

      2016


      "Пародія - віддзеркалення авторського образу" - писав Микола Базів у коментарі на своїй сторінці іншій авторці поетичних майстерень.
      2013-09-16 12:33:25
      Ось
      http://maysterni.com/publication.php?id=95031&comment_id=627232742#627232742

      АЛЕ ж у цій пародії віддзеркалено не мій авторський образ.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. А я... А ти...



      М`які жінки в час молодості, хтиві.
      Чимало зваб завершилось дитям.
      Збещещених лишали чи - в активи...
      Кричали мами: "бережи... затям...".

      Долоні здатні зупинити воду?
      Метелики у лоні, іскри із...
      Шукайте у своїх очах колоди,
      Біжіть повій судити - за узвіз...

      Ішли хариті під весняну кригу,
      Просили у мольфарки приворот.
      Кохання-шал - зіжмакана інтрига,
      Бездонний вир боління та щедрот.

      - А я...
      - А ти...
      І сіль здається медом...
      Всолоди пік.
      І зимний алтабас.
      Обачним - лиш туманність Андромеди.
      Тинок "Не смій!" від любощів не спас.

      Малюються закоханим фламінго,
      Цяткують мрії-зорі лопухи...
      Для них у світі - Пласідо Домінго
      І... засторог-плачів дрібні мохи.


      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Зимно...

      Такса ходить без кожуха.
      Сніговик - без рота.
      Розростаються Нью-Глухів,
      Сонна Міннесота.

      Відучора вельми слизько.
      Докуплю коралів!
      Набридає ця прописка.
      Хочеться найдалі...

      А на ранок, у негоду,
      Переживши вірша,
      Я подумаю: псів шкода...
      Ніша не найгірша.

      Сало з Мачух - для синички.
      Сніг - сяйна перука.
      Ця країна - рукавичка,
      Мнуть її сторуко...

      Щирі люди, трохи заздрі.
      Супокійно, рідно.
      Жовта "сталінка" - у кадрі.
      Муза не фригідна.

      Халамидники - у стоках...
      Сни - червона рута.
      Я б жувала, певно, коку,
      Живучи в Бейруті.

      Кажуть, вдома стіни гріють.
      Зимно.
      Третя ночі.
      Літній збудник летаргії
      Хрумкає дівоче...



      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Дати... Вірші...

      А минуле не минає.
      Варить карамелі,
      Утішає цвітом, плаєм,
      Сплутує куделю,
      Носить назви-намистини:
      Кибинці, Пристроми.
      Нащо фейкові новини,
      Ворожіння ромів...

      Розгалужені дерева.
      У сметанці киця.
      Два сімейства королеви
      Сплять на шахівниці.

      Тріпотливі махаони,
      Холоднюща м`ята.
      Лялька - вклякла грандперсона,
      Теплі зайченята.

      Біль хвилинний, кров на лікті.
      Глеки на причілку.
      Шовк-травичка - до конфліктів...
      Обернусь на бджілку!

      Срібло-росна павутина.
      Прутики матусі.
      Дух - жар-птиця чи жарина?
      Догоджаю музі.

      Статус-кво - горіх волоський.
      Дати.
      Вірші.
      Гречка.
      Час мене таки укоськав.
      Небо - недалечко.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Впереміж...
      1

      Закон тут помер... і виник.
      Плету рядки, бранзолети.
      Світ - мов картковий будинок:
      Впереміж тузи, валети.

      Немає ні клеми, ні цвяшків.
      Конструкція ветха, живуча.
      Влітає кометою пляшка.
      Анцибол жбурляє онучу.

      Зчиняється рейвах: "пробі"...
      Іскріння ілюмінацій...
      Гриф, прочистивши дзьоба,
      Збурює вкраплення націй.

      Червоні пики, вітрила,
      Тонуть шістки... мажори...
      Брат - за прадідні вила...
      Хай розриваються шори!

      ...спалахує карта притерта...
      ...бікфордівський шнур заллято.
      Призвідці - то Віка... то Берта...

      Гуляймо... Славімо...
      Дощ.
      Свято.

      2

      Багата кутя. Бідні душі.
      Спустіли торби пастуші.

      Дітлах зазирає в ясла.
      Ще віра в Любов не згасла.







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Книжно...
      Просять графомани коштів у народу.
      Грамузляють вірші про ясну погоду.
      Плетиво простяцьке, ниточки з вузлами...
      Їм би мандрувати, описати ламу!
      Віднайти б у світі віще, неповторне,
      Піднести мандрівцям лахи та валторни.

      Війни утихають.
      Множаться буклети...
      Пнуться графомани: "Ми - такі ж поети.
      Прославляєм землю і плекаєм слово...".
      Видають непотріб - яро, безголово.
      "Пожалій, сусіде, поможи, банкіре!"...
      Дрібуля пегасся клишоноге, сіре.

      Люди наші добрі, юди співчутливі.
      Ловлять буре груддя - в щирому пориві.

      Гляньте, ген узбіччям ходить Неповторне.
      Хтось його штурляє, хтось на ніч пригорне.


      2016



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Ти зможеш...

      Тримай і тримайся.
      За обрієм спишуть,
      Бо йшов, наступив на розтяжку для миші.
      Злякався війни ховрашок під колоссям...
      А може, реалій нема - все здалося:
      І хата - не крайня, від лісу четверта,
      І з чортом розмова про юнку - відверта,
      І брехні циганки, і дим цигарковий,
      І вихід в астрал, де спадають закови...

      Гартуй і гартуйся.
      Щезаюча воля...
      Не прагнуть динаміки важелі кволі.
      На фініші перші, охочі до старту,
      Насиплють насіння з гробниці Урарту.

      Лукаві шептали: "Ти зможеш... ти Фенікс...".
      А скільки гориш - те багатим до фені.
      Розвіється попіл над чубом Славути...
      Мені б тебе, хлопче зі сну, не забути.

      Не гладдю по білому - чорнохрестами
      Рушник вишивається...
      Боже, ти з нами?

      До Щастя вселюдського - ніч і...парсеки.
      Пророцтвам Кассандри не вірили греки.


      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    115. Широка дорога...
      1

      Сортують людву за гатунком, вагою.
      Повсюди амбали, міцні турнікети...
      Cобі я урази торішні загою.
      А що посипати на з`ятрене Это...

      2

      Вітає Одарка френдесок по-русскі,
      Вдягла вишиванку, волосся хвилясте.
      Широка дорога... та мислиться вузько.
      Прабабця Мокрина хапає за хлястик.

      Міняється сало на горе-ліщину.
      Іскряться обцаси, підковані Тедом.
      Лиш раз обернулася: "...ще не загину"...
      І в яр - утішатися труєним медом.

      3

      Марудна осмута побрижила чола,
      "Кропіте..." - джергоче ненатла пащека.
      А я прислухаюсь до арфи Еола -
      Під скрегіт зубів потрошителя Джека.


      4

      "Додай оптимізму, пиши про веселе!" -
      Нараджує чемний опецьок із Пізи.
      А муза у тозі оплакує села.
      З олжею в Елізію рейвах не влізу.



      2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Загальнолюдське

      Дні поміж війнами - смужки прогресу.
      Вмовклі оракули, звалені ноші.
      Змінено погляди, ширми, адреси...
      Люди усі апріорі хороші.

      Завжди готові жбурнути простибі,
      Доні вплести кісника - під сонату.
      Справи житечні - морожені риби...
      Вірші - незнаного бевзням формату.

      Шулери хитрі ще краплять колоди.
      Плани таємні, втікаючі зиски.
      Смерть увінчати - вертається мода.
      Я нахилюся край люлі-колиски.

      Трабли зміксовано.
      Пахи есенцій...
      Розквартировані біженці.
      Свято.
      Звізди лежать після шторму на денці.
      Бодень бездонних напрочуд багато.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Днесь
      1

      Вижати, вижити, дніти.
      Віршем бринить волоконце...
      Днесь - опромінення звітів.
      Нидіє жінка без сонця.

      Ліктями в ложах улітку
      Світ нажахав Ліліану.
      Біс, розчесавши борідку,
      Сипле зачервлену манну...

      Вже й не дивуєшся, Отче.
      Війни - робота добряча.
      Моська баранчика топче.
      Сідла отримує кляча.

      "Нумо вперед, не лінуйся.
      На тобі соку із дині.
      Зайві діди та бабусі.
      Всі - поголовно - тут винні"...

      Ми не зуміли померти,
      Вдобрити землі родючі.
      Є новорічні конверти.
      Суперлистівки пахучі.

      Брату - широт автобану.
      Матері шлю вітаміни...
      Не піддамось на обмани,
      Змиємо пелехи піни.

      Вовк загяняє в тенета.
      Лис продукує ранжири.
      Падають з воза галети,
      Закумарнілі кумири...

      2

      Видіти, вижити, дніти!
      Бавтесь констуктором, діти:
      Зводьте котеджі та вежі.
      Пік Демерджі нам належав.

      Вчіться поля пантрувати -
      Від клешнюватого Хвата.

      3

      Сніг...
      Соловіючі соцькі.
      Думи та снива - пророцькі.

      Кришать шишки людозвірі...
      Скрапує Час по рапірі.

      Схиблені важелі, ноти...
      Законсервую чесноти.

      Тістечка, тепле шампанське.
      Жити навчуся... по-панськи.



      2015



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Тенденція
      1


      Кортить жінкам писати недовірші.
      Накришать слів - для подруги, куми...
      Яніну при надії кинув Іржі,
      Не по-джентльменськи гепнувши дверми.
      Жаннет від принца утекла жвавенько,
      Поповз куди й не треба силікон...
      Вже Роза - непахуча міс, благенька -
      Вступила в листопадний марафон.

      Крилатками літають недорими...
      Муркоче "та нехай..." критичний кіт.
      Немов опеньки, визирають "прими"...
      Стою окремо - птаха-моноліт.

      Під сонцем чудернацько, непалючо.
      Хитається чавунний парапет.
      Усе було: протуберанці, ключик...
      Яким відкрито брами до тенет.

      Вистукують осріблені ковадла.
      Ламаються багети і смички.
      Були за друзів богомоли, падла...
      Дорогу мітять білі слимачки.

      2

      Сміється чорним ротом сніжна баба,
      Горобчик зазирає у цебро...
      Я недовірші розумію слабо.
      Витворюйте пульсуюче ядро.

      Пегасся кволе, в`ялені копита.
      Заламування рук, вечірній сплін.
      Я недовіршами з водою сита!
      Безкрилля піднімається з колін,
      Поповнює когорти сіроманців.
      Чатує між сосонками іклан.
      Оптимістичненько, морозно вранці.
      Двигтіє світ - засніжений вулкан...


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Навсепоказ...



      У декого розум - ковтьоба у насті.
      Подивишся пильно, відійдеш на три...
      І вчать отакі Мирославчика, Настю,
      А бебехи їхні від Сум до Кури.
      Лякають неволею, крешуть салюти,
      Спасають від кулі своє дитинча.
      Приходьте хорошими, січень та лютий, -
      У місто, де звергнули торс Ілліча,
      Де люди, колись балакучі, веселі,
      Жбурляють останнє у скриньку-діру,
      Торують на свято путівчики в села,
      Смакують рулети, ненавидять ру...

      В торбинці Мороза - рахат, мармелади,
      Зриває анцибол осмолений куш.
      Транзитом літак - у сяйне Ельдорадо.
      Тікаю від бевзнів-п`яничок - чимдуж.

      Гундосить гід-стюард:"нарешті свобода...".
      Немає по курсу туманностей-хиб?
      Застрягли досад галушки в стравоходах.
      Колишуться ребра в намисті колиб...

      Не знаю рецептів для кожного серця.
      Живу, рентгенуючи душі дерев.
      Затихли актори у тьмяній гримерці,
      Вже й ложка причастя - охвітна - дере.

      Вимолюймо всі благодатного миру,
      Інакше країна - вузеньке зеро.
      Розставлять лукаві синів по ранжиру.
      Кому ж ми розкажемо казочку про...

      Сивіють бички, голубіють висоти,
      Здорожчала марля, а мрії - атлас.
      Розпродують поні чудні донкіхоти,
      Махають лозинкою - навсепоказ...


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Грудневе


      Не вельми надійся на вигоди, транші.
      В траншеї спішить меценатка-Зима.
      Давно б замирились на дні бокораші...
      Засліпить лорнетом беззуба кума,
      Насипле варення, присяде із чаєм,
      Зітхає про хиби сердечні та гній...
      По смерті вражині своїй пробачаєм,
      Так важко у злобі сказати: "постій".

      Діждатися б нені живої дитини.
      Попихкує сиво безвір`я-дідусь...
      Роздерла війна ця і межі, й клітини.
      Лишила вдовицями Маш і Марусь.

      В акне дівченята збирають на берці,
      Подам чоловіку із песиком, хай...
      І страшно, що завтра поголені "перці"
      Почнуть зігувати заслинено "хайль".

      Сміливиця-птаха - лечу на заслони...
      І нічим спиняти звірину, людей.
      А Господа Син завмирає у лоні -
      Під брязк палашів, палацових ідей.

      Ось Папа казав, що найліпше - у мирі.
      Вік бабця моя удовою жила.
      Безсніжна зима пригортає нещиро.
      З офір-невідомців росте ковила.



      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Широта
      1

      Напише бевзень-ас беліберду,
      Присмакою - часник із жовтим салом...
      Беруться перекласти на урду.
      Непотребу на ринках Делі мало?

      Від альманахів, книжечок тріщить
      Старенька дача, прадід звів за кревні...
      А слово-меч, орнаментальний щит
      Обсіли чаєчки, щурі галерні.

      2

      На маяки охвітні ще пливу.
      То мушлю підніму... то булаву.
      Штормило... та світлішає етер.
      Десята паралель. Куди тепер?

      Це широта північного пасата.
      Ні посестри, ні вірного собрата.
      Кавоваріння, вірші, хлюпіт хвилі...
      І де-не-де - оті, що в ярій силі.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Мимохідь

      Є, крім агресії, троянські лиси, змії.
      Підступність не маскується у веремії,
      Шатро надме, розкриє тайни-парасолі,
      Цяцянками обвішає: "Ви ж напівголі...";
      Запевнює, що ця руйнація - на краще,
      Відкриє щедровито позиковий ящик.
      Хоч безголів`я пік - жгути на кровотечі...
      Йдемо...
      Стежки до втихомирення - овечі.

      О скільки промайне чудних ілюзій-нарній,
      Допоки виринуть з отар свої, зугарні...



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Тепер...

      Обійми ночі харалужні.
      Змія в сорочці гамівній.
      Так легковажно... близько... пружно...
      Ще видихаю в чуба "ні...".

      Посоловіли очі пуми.
      Порвався яшмовий браслет...
      Адаме, восьма ранку. Нумо
      Орати зорний фіолет.

      Є в тебе відсьогодні Єва.
      Вари дамаск, ламай мечі.
      Ти був царинником у лева.
      Тепер царюєш на парчі.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Безтрав`я


      Шовковиця засніжена.
      Любові млявий глас...
      Від Хортиці до Ніжина
      Запалено каркас.

      Ковчег до скель прикутий.
      Ні сонця, ні трави.
      Каюти для спокути.
      Юрма бреде на ви...

      Вбивали - за інакшості,
      Шептали "покарай".
      В`їдалися - від заздрості,
      Бо віддалявся рай.

      Мавпує тать священика.
      Замантрений буддист.
      Міновані вареники
      Глитає терорист.

      Поскрипує суглобами
      Ошкірений кощій.
      Порадився із глобами...
      Посічені кущі.

      Всього бракує: стежечки,
      Осель, мільйонів, жал.
      Дракон комодо, стежачи,
      Плює у тьму піал.

      Паруються баранчики,
      Замурзані осли.
      Позаду - лід, парканчики,
      Базар босоти: "сли...".

      Життя - слизькуща палуба.
      Йди, кроки вивіряй.
      Задовольнився салом би,
      Заллявши вогнеграй.

      Химерну кралю-вольницю
      Оспівують "раби"...
      Цепи іржаві колються.
      Поголено чуби.

      Блудниць липкаві щупальці.
      Маслиновий місток.
      Тримався люд укупоньці...
      Застрягнув між пасток.

      Поплинемо - до єдності.
      Смолистенько повсюд.
      Єхидна ниже єднуси...
      Крізь вушко йде верблюд...



      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Не воно...


      Зима кохання.
      Плед, вино...
      У шибу вітер: "...не воно...".

      Сніжиста мішура чудес...
      Майоліка: мисливський пес.

      На хутрі вовчому - фугас.
      Нема для звіроловів нас.

      Цей світ не йде на компроміс.
      Потовчені ляльки... сервіз.

      Ось томик Гейне. Темно... та
      Зігріє вовна золота.


      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Положення левентик

      Може, в душевнохворих душа, як перст, не болить...
      Їм хочеться неба, зеленої тиші-глибіні.
      А думка-ореля надщербленим крайчиком "хить...".
      Крапчастий екран - зі стрічками Хічкока, Фелліні.

      Дзеркала-примари... міняється відеоряд...
      Накочують хвилі, пітніє казенна сорочка...
      Чи знала я муки невільних у діях? Навряд.
      Жалію у балії цинковій щуку, линочка.

      У час крововиливів, зрад і геройських смертей
      Варення з айви - найприємніші ліки від стресу.
      Товпою затоптаний в сажі новий Прометей.
      Три гейші розкидали фантики із мерседеса.

      Айвенго все бореться з нежитем, хлебче глювайн.
      Вигулює лірика в хутрі напахчена фіфа.
      Плети, Пенелопо... Знов снився кухонний комбайн,
      Намащені йодом коліна купальниць і піфій.

      Пішли мудрагелі-діди в затуманений схрон.
      Лишили ріллю, безпритульні човенця, причілки.
      Онукам - знімати із вух серпантин виногрон
      І курси міняти - у бурю та щопонеділка.

      Спасе наші душі лускаті-сяйні фордевінд.
      Терплячим дарує Нептун сухопуття бакштаги.
      За полем блекотним - ні драчок за нафту, ні бід...
      Лиш Альфа, Омега, розцвічене айстрами Благо.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Тихенько


      Так набридло те якбикання
      Між ролетів та куліс...
      Знов дебати, драчки, скликання...
      У шпарину змій уліз.

      До високості охвістя.
      Лементіння: "...брат... не брат...".
      Ось музиченьки троїсті -
      Розважають жабенят.

      Захлинаються околички.
      Охижілі пси й коти.
      А спасти підбиту горличку
      Тут спроможний тільки ти.

      Вже ніхто не хоче злагоди,
      Бовваніє цитадель,
      Де й ростуть охвітні ягоди,
      І струмує пряний ель...

      Ні злоби, ні фольги фантиків
      Під лавицями отам.
      Може, й ті принади Аттики
      Наш "чувак" спотворить сам.

      Нарікання та лінота,
      А вітрила мрій несуть...
      Знов каденції... босота...
      І одвічна хвилемуть.

      І рятуєшся - тихенько,
      Рясно пишеш - про усе.
      Бачиш: хустку в`яже Ненька...
      Та й дурних ягнят пасе.





      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Хитаються долі...

      Снують в електричках розгублені люди...
      Проносять шкарпетки, бальзам від застуди.
      Пісні "менестреля", дими... полустанки...
      Баюри... каміння - без цін та огранки.

      Гарячі розмови про пенсійку, дрова.
      "У мене отелиться вперше корова..."
      "Сусідка прибігла, дочкою побита..."
      "...а я на паї - і пшенички, і жита..."

      Дивлюся безмовно. Мотаю клубочок.
      У мене катма барбарисок і дочок.
      Мандрує - ліворуч - усміхнена муза.
      Ось дід притуляє пляшчину до пуза.

      Брехнею просякла бульварна газета.
      Губата кондукторка губить монети.
      Дуліби далеко. Хитаються долі.
      Танцюють берези... маліє тополя...

      Рожева Даринка спітніла у русі.
      Десь там на леваді говіє матуся.
      Близенько до серця влягається проза.
      У сон простягає дві лінзи Спіноза.

      А ось і Полтава... Заінені віти.
      Стрічай, Вольдемаре. Підхоплюй привіти.
      Я знову приїхала. Певно, усоте.
      Не втік ти у Крим, тож ділімо гризоти.

      Котів годував, зігрівався лиш чаєм.
      Зелені валізи в дорозі втрачаєм...
      Є печиво кавне, варення ожинне.
      Нікому нічого по мандрах не винні.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Стрічайте морози...
      1

      Віхами бавляться лобні предтечі,
      Муштри...
      Арес лементить без угаву.
      Осиротіло багацько малечі.
      Смерть відсікає-оплакує жваво.

      Шлють воякам рукавиці, світлини
      Добрі жінки, молитовні бабусі.
      Йде благовонно свята Магдалина.
      Зношені клапани, клани у русі.

      2

      Стрічі.
      Петиції.
      Програші.
      Бійка.
      Хочуть поваги до збочень лесбійки.
      Мостять панята копички зелені.
      Гей-наркоман копирсається в вені.

      Плине ковчег...
      Теліпаються кози...
      Шийте пов`язки, стрічайте морози!

      Пахнуть захвоєні ринки, завулки.
      ...Після потопу святково і мулко.

      Сонми запевнень - у шурхоті листя.
      Бука пиляє вдовиченька Христя.
      Холодно в хаті, на покутті - манна.
      Вірі й Софії недремній - осанни...

      Є ще сальце для ворони, синиці.
      Поперевертані всі шахівниці...

      Миші. Боривітри... Лозунги. Фейки.
      Еллочок суржику вчать соловейки.

      Плинуть паломники, стогне Славута.
      Воля жахтіє - своя... нездобута.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. На павутині


      А я плету... шукаю опертя...
      Навчилася мовчати велемудро
      Тіткам зі швабрами, чужим зятям...
      У чоловіка рань - і досі "утро".

      Ще бовваніють Ялти береги.
      Порозглядаю фото із Нікіти.
      Не порадію з тим, кому "ги-ги"
      Пришле рідня, забувши спів трембіти.

      На павутині - крапельки роси,
      Павук оплакав півзасохлу мушку.
      Чудне життя: осяюй і проси,
      То бджололюд пропустить крізь вертушку.

      ...а там - парцели, вічні лотос, вайї...
      ...набиті душами старі трамваї...

      ...мели щодення каву біло-чорну...
      ...підтримуй екзистенцію у горні...

      ...вдивляйся у шкалу температур -
      під котика-шотландця "мур...ля...мур"...

      Ще хтось побачить сяєво заліза -
      Столична Алла, канівська Луїза.

      А нині - сніг мітенками лови...
      І затуляйся віршем від новин.
      Потішся мандаринам та пороші.
      Зустрічні люди - осьдечки - хороші.




      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Усе вже було

      Ітиму за літо - вишиване пишно.
      Нікого з дороги не збила в баюру.
      Мені б небагатечко: хатку в Комишні,
      Згадки-дирижаблі... пегасів алюри...

      Усе вже було: підривання... толоки...
      Букети на стінах і кров на асфальті.
      І сліпнуть народи, і око за око...
      Товчеться обцасами прадідна смальта.

      Деруть по сім шкур (а десяту - на потім)
      Новітні підпанки, вчорашні харцизи.
      І спробуй не грузни в елітнім болоті,
      Де жаби зібралися на антрепризи.

      Не в моді правдивці, здорожчала цегла.
      Тотальна руйнація, вертели, туші...
      Тьма-тьменна одурених, сотні полеглих.
      Досвітні шукання, безкарні катуші.

      І де віднайти дебаркадер чи шпару,
      Куди відлетіти з пелюстям барвистим...
      Тотальна свобода, загнуздано хмари.
      Знов арфа "бринь-бринь...", виграють аферисти.

      Знов тужить "покинув..." засватана дівка.
      На ринги виходять нові переможці.
      Маршрут із Терпилівки за Баглаївку.
      Там Щастя чекає - із медом у ложці.

      Стрічатиму друзів, блукатиму в житі.
      Без мене шаткуйте капусточку свиті,
      У дьогті шукайте перлини, халепи.
      А я... оглядатиму зорні вертепи.




      2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Непідходяща...

      Молода мама Софія - викапана Моніка Белуччі.
      Білена школа в Клюшниківці, у хромових чоботях - онучі.
      Брела сім кілометрів полем, ще й позирці книжку читала.
      Торбу несла полотняну.
      Ті вчительки пахли часником, салом...
      А одна дивилася так, мов на прояву-ману прерій:
      Соню Залізняк покохав її синок - білявець Валерій.
      "Та вона ж - доня колгоспниці-вдови...
      Гарна. Непідходяща!".
      Що то за любов хутірська: лиш розцвіла - і забили в ящик.
      Зраділи сексоти.
      Ні сексу, ні в унісон клятви "навіки...".
      ...Сонею снить у шезлонгу дідок, чухає зжовклі повіки.
      Щось потрапило в око, хоча й не скиртує соломи.
      Вчулося, неня-билина суха шепче закони Ома...
      Варить йому киселі на воді якась інтелігентна Тося.
      Адюльтери мудро забуті, вже певна, що те... здалося.

      Мандрує у згадках мами юнак - босий, з велосипедом.
      Вкрию її - посивілу, незлу - новозеландським пледом.
      Знов серіал життєвий, плачуть заморські фарбовані діви.
      Десь той Валерій бейкався, плив... бачив Лозанну, Фіви...

      Дивні, трансцендентні Твої діяння, Всевидющий Боже.
      Мій липневий вихор-синок... на Валерія вельми схожий.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Пелех мішури


      Сонце зосеніле, філігранні крила.
      Дідові Морозу пишуться листи...
      Зайчики махрові, мари і мірила.
      Сніговик торішній шаплика впустив.

      Котить кіт клубочки серпантином буднів...
      Кошик без чернеток, білизна зізнань.
      Між київ більярдних лежень неосудний
      Гомонить на хінді про шляхи в Шампань.

      Бісики, інфанти, сови на горгошах.
      Торти-напівправди, пелех мішури.
      Передноворіччя.
      Світ ясний, хороший.
      Складено кадастри... ділено на три.

      Віяла соснові, хвилечки зефіру.
      Сіється задармо синє конфеті...
      Між оман-горішків, масок брудно-сірих
      Фокусники тягнуть вушка золоті.



      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. ***

      Безвісти зниклі підходять - і просять води.
      Цмакають бабці: "... які ж цьогоріч кавуниці...".
      Діда не бачила, знайдеться Ох-проводир.
      Пильно огляне обійстя, вгодовані лиця.
      Скаже, де коні.
      А далі - мовчання пісне.
      Кулі замовні вгрузають у білені сливи...
      Хитрий люципер кахикнув, поправив пенсне,
      Чорно регоче: "Ну, хто першорядний-щасливий?".

      Раси у стресах.
      Знеструмлено клякнуть дива.
      Ніч...
      Потерчата жирують, є гості й гостинці.
      Кожна померла істота колись ожива,
      Має парцелу й маржинку - на очеретинці.
      Вже не потрібно хапати кріселець, землі.
      Вічне хитання у випарах цезію, ртуті.
      Запити серця дитинні, турботи малі:
      Спурхнути рибою із правіків каламуті.

      ...Безвісти зниклі топтали тіла і мости.
      В шиби зів`яло-безкровно шерхочуть "прости...".
      Їхня пшениця крізь пластик ідей проросла.
      Боже, тобі - молитви... а кому ж буде сла..?


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Самотужки

      За все відповідай. За страчене кохання,
      Падіння із верхів`я, вдивляння в небеса.
      Розтрощені опори край затхлого лиману.
      Спасаєш мрійне серце.
      Ширяють словеса...

      У мряці чорно-синій перун тобі не ворог.
      Цейтноти, збайдужіння, прогнози лиш на день.
      У хвилі угрузає вісімдесятий скорий.
      А ти пливеш вільготно: чи острів, чи мішень...

      Хай піниться будення, правуєш самотужки...
      За овидом - теракти, осмислення ярма.
      Ікони закровили.
      Линяє спогад-смужка.
      На березі далекім - юрма глухоніма.

      Осріблені ковчеги, приземкуваті ної...
      Ошкірені зайчиська... прадідні явори...
      А ти чекаєш світу - без ницості та воєн,
      Хапаєш мокру зірку на скалочці кори.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Вінтаж

      Йди відчайдушно - сонячним дощем.
      Трощи дилем фігурну теракоту.
      У чортових котлах солоний джем.
      Хлопчиськам шлють аптечки хижороті.
      Світ - шкереберть.
      Вінтаж і вантажі...
      Пий каву, щебечи вночі та натще.
      Остюччя оббирай, чеши кужіль.
      І чуй кумарний писк: "...ще буде краще...".

      Не вір нікому.
      Бійся лиш себе.
      Занурюй пальці у червону глину.
      Плете сітки стовухе кадебе...
      Тож протікай у віршову щілину.

      Вселенська осінь.
      Золото і мідь.
      Буденні фрази про падіння, смерті...
      Несуть вітри бальзами... правду-їдь.
      Ось конвертуються вістки, оферти...

      Ставай у ряд.
      Виходь - не комільфо.
      По-жовтому позаздри першій птасі.
      На Лесбосі - Тарас, Іван, Сапфо...
      А ти тасуй вакантні іпостасі.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Пасмуги


      Цвіте пустеля Атакама
      Опісля щедрісних дощів.
      Пісок - і життєствердна гама.
      Художник-час не зледащів:
      Жовтава пасмуга, лілова,
      Зело смарагдове, рясне.
      Отак би хай розквітла мова.
      Невже вона помре-засне?

      Кущавий суржик, мат-гадюччя.
      "А мнє удобно так... И пусть...".
      Вдихаю пахощі ядучі.
      Давно скалічений Прокруст.

      Повчати бевзя надто пізно.
      Йдуть златоусти, є зерно.
      Скрегочуть важелі-софізми.
      Шикарно жити в Римі... Брно...

      А я чекаю снігу, свята,
      Неділь зелених, блискавиць.
      Ген репетують немовлята
      Між інвалідних колісниць;
      Повсюди лозунги "зачьотні",
      Доріг латання, дикий сюр.
      І барви - бляклі та кислотні -
      Реклам, ідей, шарфів, купюр.

      Протрухли сволоки прадідні,
      В селі безмовно, в місті теж.
      Когось ждемо...
      Чогось ми гідні...
      Вервечку змінює кортеж...

      ...Цвіте пустеля Атакама,
      Межа між Чилі та Перу.
      Красу спотворюєм руками,
      Уречевивши злість-мару.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Ілюзорно


      Бірюзове оперення.
      Лід.
      Є ще місце між лав і борід?
      Хоч скраєчку. Мені б небага...
      Ну, кому я отут дорога?

      Грак-жартун простягає перо...
      Лис розказує казочку про...
      Псам цікавий рудий стрибунець,
      Що писав про кошари, овець.

      Я тулюся до правди-сосни.
      Душе біла, не мучся, засни.
      Зійде сонце - вогниста хурма.
      Чорноту спопелить задарма.

      Ні субсидій, ні війн, ні супів...
      Хмародряпи ростуть між степів...
      Ілюзорно.
      Кочу апельсин...
      Риби... Хмари... Папуги низин.

      Перестріли прояви канав:
      Хтось у вірші себе упізнав.
      Хоче Лера сукенку і флер.
      ...обіцяй же... - сюркоче суфлер.

      Догоджаю, долюблюю, до...
      Догоряє вчорашнє гніздо.


      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    139. Лоліта. Слайди
      1

      Друг танцпольний, худий, розкрутив на дві піци і вранішній секс...
      Та й лишив біля моря, де скло і чайки на шезлонгах,
      Як бляшанку зім`яв... Підібрав за три дні веселун-екстрасенс
      Із тату буро-синім на литці дебелій "Серьога".

      Мав Лоліту аж місяць, леліяв, купив сарафани до п`ят.
      Обіцяв діаманти, показував слайди: "Рим... Піза...
      Зароблю, солоденька, на справі слизькій баликів, грошенят...
      Є у мене боржник... все окей... буде шубка і віза".

      Полонянка повніла. Зів`янула пальма арека в кутку.
      Ні каскадних оргазмів, ні м`яса принишклим пантерам.
      Ну а потім... злетіла, лишивши цукерки, перуку витку.
      І лілово кричало дитя-безімення у сквері.

      2

      Гороскоп.
      Ворожіння.
      Наперстки.
      Лоліти пришерхла рука.
      Трухне мертвий сезон. Позміталися фантики, хвоя.
      "Принци тут - меркантильні. А в мене натура чутлива, тонка.
      Шкутильгають до моря вчорашні пілоти, ковбої.
      Ні любові, ні дому. Живу по знайомих... до сина лечу.
      Обираю гніздечка. Збираю на плед і помаду...
      Ще буває, насниться на зливу мій перший. Розвихрений чуб.
      І розбите коліно... і смак із руки винограду.
      Не танцюю давненько. І вени, і клятий хронічний артрит.
      Ти не хочеш дізнатися, що там - за вивертом-рогом...
      Знову шторм... Я лишуся отут, між розбитих надій і корит.
      Хай хтось інший підкаже до щастя крутезну дорогу".


      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Листопадове


      Жодного знайомого обличчя.
      Товарняк здригнувся - і укляк.
      На пероні автохтон мугиче.
      Щедро понасипаний буряк.

      Переробить цукровар деінде.
      А мені - пригадки про гудки,
      Школу, яр, кагати-піраміди,
      Сушені на зиму нагідки.

      Два заводи стали - і ні звуку...
      Безробіття шанька у смолі.
      Кинули в Супій шерепу-щуку.
      Топиться з ягнят дешевий лій.

      Дихають завулки перегаром.
      Ловлять брехні тисячі антен.
      Хреститься Марія над узваром.
      В діжці спить-німує Діоген.

      Зрізана капуста. Смиче поли
      Хитрооке завтра-циганча.
      Супершмаття.
      Жертви.
      Протоколи.
      Наклепи.
      Удари сікача.

      Горобці процвиндрили горіхи.
      Пріє листя. Квітне морозець.
      Яготин. Стинаю жалю віхи,
      В бік зими рушаю навпростець.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Без назви
      1

      Самотній дід.
      Кулябівка. Дими...
      Всихає тіло.
      На картині - море.
      Служив підводником аж три зими.
      Не бачив ні Торонто, ні Босфору.

      - У юності вдихав отруйний газ...
      Тепер не сплю, безсилі чай, пігулки...
      На столику портрети, кілька ваз,
      Крихтини щастя, зачерствіла булка.

      Стомився від життя, жаских новин.
      Онук приїде - не жаліє грошей.
      Витрушує насіння із торбин...
      Попихкує: "Був трактор... син хороший...".

      Дістане пляшку, вип`є між досад.
      Почне стругати дошки для клозету.
      Дичавіє і мерхне виноград.
      Причовгає сусідка: "На газету...".

      Племінник зайде: "Ти іще живий?..
      Іди до мене, відписавши хату".
      Хоч утопися, хоч край буди вий,
      У стрічу душ повіривши затято.

      Автобус визирає - із ціпком,
      Плавшудить споришами...
      Палить свічі.
      Нема кому плескати язиком,
      Бурчати: "Досить пити, чоловіче...".

      Подеколи спиняється таксі.
      Стинає гілку безголоса пані.
      Її наймення вимовляли всі,
      Та більшість хоче відкупу - за мані.

      2

      В селі немає перспектив і школи.
      Там сотні доль млини перемололи.
      Там хиляться горіхи, знишкли ясла...
      А в місті рейвах, остобридлі гасла.

      Туди-сюди - цяцьковані авто.
      До діда у Кулябівку - ніхто...

      Поменшало цяток на рідній мапі.
      Мо`... повернути кодекс Хамурапі?


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Лев`ячі алгоритми
      1

      Не личить левиці ловити форелей.
      Із прихистку вийшла.
      Міазми… тунелі…
      Стрибки триметрові... Ущелини, кручі...
      Кігтиська міцнющі, а снива тягучі.

      Руде левенятко примружить очиська.
      Сердитий татусь повернув з бойовиська.
      Не варто кусати за гриву чи бока!
      Граційна левиця, криваві патьоки...

      Лежать кісточки від газелі та зебри.
      Назавтра всім прайдом - на зоряне дербі.
      Готуйся хапати поживу гарячу.
      Лиши вікувати замурзану клячу.

      2

      Втекли антилопи. В бік сонця - гієни...
      Тягни носорога з імлавої сцени.
      У лігві просторо.
      Облизуйся, кішко...
      Пригадуй суперниць ошкіри-усмішки.

      Залатуй циганською голкою рану.
      Тобі прокидатися, золотце, рано.
      Канапку зжуєш, та й відсунеш заслони.
      Дими...
      Алгоритми війни-оборони.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. По колу...

      Ламай стереотипи, усе тепер дозволено.
      Народжені літати лягають між тополями.
      Охтирського Іванка обійме Вася Тьоркін...
      Їх поминай у зливу, а ліпше щовівторка.

      Розіслано поштівки, запрошено на бучу.
      Без толку ці толоки, а пісенька плакуча.
      Вже розчахнулись брами за синіми димами.
      Вкладає панна Осінь Настусеньку-нестяму.
      Худа, простоволоса - блукає по купинах.
      Шрамує чорнопілля, тернинка у торбині...

      А циніки сміються: "Оце усе - на краще!
      Ми сполом рай будуємо. А зайві душі - в ящик...".

      Ламай соняшничиння, утеплюй білу хату.
      Ведуть вітри женити Спустошення кудлате.
      Чіпляють мідні крила, прихвалюють: "Хороше...".
      А люди легковірні дають свитки і гроші.

      Постій між диваками, понюхай нікотину.
      Життя іде по колу... травмує серцевину.



      15.10.2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Передзим`я

      Вагоме опускається на дно -
      Сіяти між каміння, риб, піщинок.
      Моя розцвічена ілюзіє-мано,
      Ти перейшла стожарню, площу Ринок,
      Відкрила скриньку, де зима, снігур...
      Полкан схопив за тридцять три петельки.
      Замерзлим не цікаві шовк, ажур,
      Сьогодні шиють ватні камізельки.
      Отож іди, поторсавши замок,
      Прослалося ряденце в зодіаках.
      Широкий вибір хмар.
      Повсюд амок.
      А ти росла отам, де гай балакав.
      Тепер мовчи.
      До цяточки змалій.
      Ген маскарад - і пурхавки вальсують.
      Кульбачники наварять киселів,
      Бо сідла для сліпих, безкінних - всує.
      Вклоняється забейканий жонглер,
      Лев обира на біржі іпостасі.
      Наяда кличе в мушлю між химер,
      Комфортнішу за ятку на Парнасі.
      Пєлєвіна віншує пелікан.
      Бестселер Кінга обсідають совки.
      Скляніє помаранчевий туман.
      І кришить сірий шарварок масовка.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Status quo

      Мужчина і пам`ятник.
      Натяк прозорий.
      Не садять у парках оцих мандрагори.
      Панують сосонки, вербиченьки, туї.
      Живому жадається огира, збруї,
      Шляхи уявляє: за хмари... все вище.
      Він є повелителем віхоли, хвищі,
      Юнону привабив, менжує зорею,
      Ушкварить Перуном у схилену рею.
      Зліпив янголятко - а посміх чортячий.
      Цибата статура, ще буцає м`ячик.
      Десь мати квилить...
      "Ні, цейтнот - по пленеру...".
      Устигнути б світочем стати в цю еру!
      Вже й пузо, і пейси... Здобутки хирляві.
      Тритон екзотичний на лівій халяві.
      Із хвостик - чеснот, сім рядів прототипів.
      Правиці не дам Шкаралущі Пилипу.
      Друзяки - дуби, споришеві мізери.
      А в мене у клітях - тигриці... пантери...
      "І хочуть свавілля, залізного м`яса..." -
      Сміється з безлюддя руда Аргімпаса.
      У Чутове кличе.
      Там чорні биндюги.
      А я ще тасую петелечки, смуги.
      Свій оцет вирує...
      Рік справжнього меду.
      Метелик на бронзі: оманливе кредо.
      Душа і метал.
      Піджачок, черевики...
      Дрібнота вклякає у тінях великих,
      Устигнувши влізти у шпарки по квотах
      (У фрашки завжди незліченно роботи),
      Замазавши руки у глині прадідній,
      Сказавши про метрів слівце - принагідно,
      Піднявши лист лавра, обслинивши келих...
      Для кого писала про вічне... ой, леле...


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. На долоні

      Вся планета - не ботсад,
      А різниця.
      Трони, труни, гам посад,
      Рев традицій...

      У капусту принесе
      Сон-лелека.
      Жуй, пиши казки, есе.
      Пий із глека.

      Майталається волан.
      Стигнуть сливи.
      Зазіхають на талан
      Шолудиві.

      Всюди доки-павуки,
      Павіани.
      Засівати не з руки.
      Лий осанни.

      У клюйдерева аврал:
      Туки-цюки...
      Вуж вилазить у астрал
      Із багнюки.

      Нарядилася свиня -
      Бісер їсти.
      Внук у діда кут відняв
      Для невісти.

      Недорізаний когут -
      За топольки.
      Умліває борщ... рагу...
      З барабольки.

      Тихомирно, крупна сіль -
      На окрайці.
      Біля Кибинців Мусій
      Встрелив зайця.

      Роги зрізані, архар
      На палеті...
      Закривавився вівтар.
      Спи, плането.

      Йдуть бої - за серпантин,
      Смалець, нафту.
      Між нехлюйства і доктрин
      Хлібчик пахне.

      Десь новітній Ренуар
      Просить моні.
      Я доварюю узвар...
      На долоні.



      2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Екзистенція

      Дід читає Ладу Лузіну.
      Окуляри мінус п`ять.
      Оточили сни - медузами...
      А надшвидкісні гримлять.

      У руці тремтить книженція,
      Впав зачовганий ціпок.
      Незбагненна екзистенція.
      Шерх прижовклих сторінок...

      А в Гребінці врівноважено
      Пахнуть яблука, дими.
      Наворожено всім важелям
      Аж до ранньої зими.

      Плинуть бабці - хто із пончиком,
      Хто з онуком - по нужді.
      Сперечаються вагончики...
      Зір замилюють вожді.

      Бульбашками вкрите около.
      Цапи вийшли голяка:
      Голосують знов за сокола,
      Той шельмує світляка.

      Щось намислили, радесенькі...
      Так повірити кортить:
      До розвою помалесеньку
      Всіх веде шовкова нить.

      Сонце сліпне над платформою.
      На городі гарбузи.
      Люд хизується: хто формою,
      Хто нагодою - проси...


      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Переліт

      Я просила у млу не впасти.
      Перспектива була - на пік.
      Ми відкинули всі баласти.
      Залишився мій сердолік.

      Вже були нічні перельоти,
      Крила мали міцний каркас...
      Ти ладнав щось уп`яте... всоте...
      Чийсь гамак від каміння спас.

      Тут за прихисток просять зелень,
      І дрібніші, чужі слова.
      Їхній млин чудернацько меле,
      Ось робота для нас нова.

      Ми у птиць відрізаєм крила.
      Сотня чучел - є суп і хліб...
      Тут не сходить сяйне Ярило.
      Ти від лампи за рік осліп.

      Я шептала: гора - ліворуч,
      Ти повірив у рій... компас.
      У печеру несеш знадвору
      Тушки тих, хто упав на раз...

      Сердолік я кладу на серце -
      І злинаю у віщий сон.
      Знову рідне село-кубельце,
      Стіл дубовий на сто персон.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Всепроникне

      Закликає бабця - сива, голосиста:
      "Ви купіть у мене низочку намиста!
      Ось ще сумка ціла, блискавки робочі.
      Небагато, дітки... Лиш троячку хочу".

      Не спинився дядько, підлітки - повз неї.
      А багата осінь б`є у мідні реї...
      Сипле обіцянки, листя - серед бруду.
      Я згубила гудзик, це ж знайомство буде.

      Всюди - маслючками - виросли хатинки:
      Тимчасові, різні.
      Тисни на пружинки...
      Все отут незмінне, все пливке, вагоме.
      На одну принцесу - три мільйони гномів.

      - Гордо за сьогодні, прикро за учора... -
      Каже вибивайло край кафе "Комора".
      Є у нього привід, вистачає втіхи.
      Задарма годують бідолах без стріхи.
      Тельбухи, капуста, хліб, компот солодкий.
      Дід край сміттєбака лом збира - на водку.

      Всепроникне Щастя.
      Злото, цезій, стронцій.
      Всевидющий Боже, дай ще мирних опцій.
      Якось ми до тями прийдемо - по листю...
      Хай в живих солдатів будуть руки чисті.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Сад. Квіти зла

      Не закликайте отут помирати,
      Лізти на шпиль - і кричати: "крушімо!".
      Лики-святенники-бізнеси-дати -
      Конгломерат.
      А по війнах так німо...

      Сотні убитих, спинилися кулі.
      Стовчено долі, серця та ксилеми.
      Пік.
      Роззираюсь... І завтра, й минулля -
      Вічні, стожарі для горору теми.

      Цілі-надії мусуються плебсом.
      Піниться ель у струмках Ельдорадо.
      Зроду людва телесується... Плесо
      Сили усмоктує.
      Діти - відрада.

      Жорна, вітрила, питльована пісня,
      Стиглі горгопки, вишивані думи...
      Тонуть ковчеги...
      Спасатися пізно.
      Спалено пліт, плащаницю і гуму.

      Юди в юдолі.
      Черниці побиті.
      Кров`ю окроплено пні, медальйони.
      Зло надщербило карафку блакиті.
      Спрагу тамують отари драконів.

      Що Тобі, Господи, пишеться в небі?
      Сьома печать відкришилася.
      Труби.
      Сонм блискавиць.
      Принишкають на греблі
      Жаби й лелеки - під сяйвом тризуба.

      Полум`я гасять голодні сіроми.
      Владця Охріма шпиняє Валєра.
      Гаспиди всучують всім паліндроми.
      Рев.
      Квіти зла...
      Сад - у стилі Бодлера.

      Час відділяти пелюстя від гною.
      Фраєри кажуть: є землі, де краще.
      Не сподівайся на дядечка Ноя.
      В шторм залишаєшся напризволяще.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Тітка Шура

      Відійшла напередодні Різдва Богородиці.
      Греблею золотаві мрії-сонцята котяться...
      Кіт сусідський лапу обпік, спинився на кладці.
      Байдужі їй перегони, юрба можновладців.

      Йде Шура повз човни, доярню, заглядає в стійла.
      Не треба вже її синам ні лозинки, ні пійла.
      Одежина тепер навічно, хустка хрещата.
      Побачить когось отам, пожаліється тату.
      Нарешті сама-самісінька, пенсія ціла.
      Борщ варити навчилася, а суп не зуміла...

      Знасилував бідну Шуру молодик жонатий.
      Благовірний стерпів, порадив "таких оминати".
      Була Шура поштаркою, в сумці листи, "Мурзилка"...
      Менший син Микола - невиправна помилка.
      Старший помер на Уралі, дружина - в монашки...
      Судити покійницю - гріх, розуміти важко.

      Дивлюся вслід – полотно буття сіре, вузлисте.
      На чорну старість відклала болячок із триста.
      Хтось викликав міліцію, пес її винуватив.
      Нащо сину-п`яниці на оковиту давати?

      Ходила-плавшудила, спала під чужим тином.
      У шістдесят - палиця, пахла димами, кмином.
      З матір`ю моєю молилася, втрачала масу.
      А я бурчала: болотом - боса, внесе заразу...

      Їла, мовчала-нишкла…померла в бабдомі вчора.
      Усохло тіло, зів`яла сільська мандрагора.
      Хата її в бадилинні, невістка пригляне.
      Сіється сім`я крізь тини - просяне, конопляне.

      Тьма жінок-нещасниць в реаліях, літературі.
      Гвалтують, цитькають...
      Царство небесне - Шурі.
      Хронічне затуркання, серпантини-депресії.
      Махну пером з Полтави - тихій жертві агресії.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Де це…

      Від самодостатності до самогубства -
      Шафа з кардамоном, перцем, ваніллю.
      На шардоне виброджує чиєсь глупство,
      Геніальність, мов рис, укрилася цвіллю.

      Дивочне коїться з моїм-чужим світом.
      Осінню не втішене, млоїться серце.
      Засихає фізаліс, мруть неофіти...
      Даленіє зозуля: "хто ви... де це..."...

      В ашдвао кинеш пігулку, помолишся...
      Полоще горло муза - десятий вечір.
      Стомилася білка в мідному колесі.
      Плети з вовни петлі - тамуй словотечу.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Позолоть


      Пензликом рудавим
      Фарбувала Осінь
      Павільйони, лави,
      Чайники безносі...
      Зупиняла кішку -
      Невимовно чорну,
      Розсипала фішки,
      Слухала валторну.
      Листям прикрашала
      Зонт, каптур монашки,
      Майталала шалі,
      Пильнувала свашку...

      Стомлена, голодна
      Втислася в автобус.
      В лісі - хата, бодні,
      Містечковий глобус.

      Дочки дрібнозубі
      Не чекали мами,
      Вішали на дубі
      Грибників панами,
      Насушили глоду,
      Стригли зайця, білку.
      Їм у лісі зроду
      Вузько, прісно, мілко.

      Старша хоче в Суми,
      Менша на Хрещатик.
      Обступили: "Думай,
      Як нас вдовольняти...".
      Розіслала Осінь
      Давні адамашки,
      Середульша просить
      Светрик, як у Дашки...

      На осонні сіла.
      Думала з годину -
      Чи продати діло,
      Позолоть, хатину...

      Їжачиха чмиха:
      "Ти не плач, не варто.
      Он у мене лихо:
      Загубилась Марта".

      Висохлим осотом
      Осінь йде до ставу.
      Візьме під відсоток
      Всі багатства ґави.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Казка за казкою...
      1
      Плинув рай-острів, за формою - риба.
      Ніс дивоглядії-снива, дивани.
      Діти мастили повидлами скиби...
      І виростали - хто пізно, хто рано.

      Їм не казали, що хижі акули.
      Казка за казкою... Мультики добрі.
      Острів імлистий бої сколихнули.
      Хтось белькотнув: "Уставайте, за обрій...".

      Діти побігли - камінням... лускою...
      Сказано: треба охвітне шукати.
      Що ж ти, мольфаре підступний, накоїв?
      Жваві малята, загрозливі скати.

      Плавають голими пупси, балетки,
      Пальми нахилені, зрубані сосни.
      Пеппі згубила смугасту шкарпетку.
      Шарф підібрали щурі вінценосні.

      Попліснявіли сири між капусти.
      Вату залляли кармінові синім.
      Хрипнуть від вірусу зла златоусти.
      Без копійок порцелянові свині.

      Ковзько і хитко... Вітрила роздерті.
      В конгломераті - стрічки та ліани.
      Вівці бажали дрібнішої дерті,
      Важчих пайків - голосні павіани.

      Рейвах, де мюслі хапали дорослі.
      Впали скульптури зайчат на ведмедів.
      Діяли всі блискавично, наосліп,
      Острів спокійний анцибол пригледів.

      Шиби розбиті, вітрища, палатки.
      Їздять оглушно чиїсь драндулети.
      Холодно дітям, ні голки, ні латки.
      Три товстуни подалися в поети.

      2
      Острів-сновида сповитий у Прозу.
      Кулі, петарди, пікети, погрози.
      Карлсон-безштанько, тер`єри ікласті.
      Кіт розчарований в кістці та Насті.
      Рота солдатиків - з олова й цаму -
      В тиші коробки викрикують: "мамо...".
      Гноми не знали ні лепри, ні грипу.
      Кнайпи розколоті. Зойки та скрипи...
      Пір`я на тортах, банани пожерті.
      Білка майнула за борт круговерті.
      Сьома жар-птиця знялася у вирій.
      До плавників хтось доточує гирі...

      Важчає острів.
      Падіж репутацій.
      - Лад наведу... - рикнув лев Боніфацій.


      2015





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Далеко йти...


      Усі повз мене, по натоптаній...
      Усі значимі, заклопотані.
      Хто з пекінесом, хто із пуделем.
      Я пригощаю зграї штруделем.

      Родзинки першими покльовано.
      Іти самій так ризиковано.
      Ні з ким із жаб не покумалася.
      Катма гармонії у галасі.

      Під абрикосом - ятка осені.
      У черзі бабці набурмосені.
      Купують щось, а більш торгуються.
      Півтемні вікна, жовта вулиця.

      Вже потонули пупси, бантики.
      Десь Пікаділлі, пік, романтики.
      Хитаю гойдалку, бо виросла.
      Мені б стило та пуд папірусу.

      Далеко йти, туманні істини.
      Враг цілуватиме, друг - їстиме.
      Бог над смолою, біс на криласі.
      Гештальти шпальтами накрилися.

      Листочки вербні по копієчці.
      "Палити кинь..." - товчу Марієчці.
      Учора втрапила в десяточку.
      Розбите серце - не горняточко.

      Торт натуральний, крем синтетика.
      Всепереможна річ - генетика.
      Вузенька стежка, крила ширшали.
      Пацьорки смичуть шавки миршаві...

      Черлена тиша, ліс, пахотнява.
      Ще повернуся - з меду боднями.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Разом



      Називав чужу делікатно - Лумініца.
      Щодня сюрпризи-дари, мов іменинниці.
      Жалівся на депресію, погоду, нежить.
      А законна думала: за ким знову стежить...
      Поправляла плед, садила кота на коліна.
      - Це в тебе хто сьогодні: Катя чи Ліна? -
      Чистила яблука на райське варення.
      Набирала борошно в сито, дощ - у жмені.
      Згадувала, як торік називав її - Ліззі.
      Складала рецепти, пас`янси, валізи.

      Викликала таксі, забувала адресу...
      - Лишайся на горосі, буденна принцесо! -
      Відривав жиголо погляд від монітора.
      Що вадить? Клітка тепла, м`яка, простора.
      Купи пекінеса рудого... чи канарку.
      Я тут на прив'язі, для адюльтера шпарка.
      Не дружина - хижачка, абісінська кішка,
      Ти он позавчора лащилася до Мішки...

      ...Дивилися разом фільми, старі світлини.
      Збережи хиткі шлюби, свята Магдалино.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Навіки...

      Душа до душі пригорнулася тілом.
      Було їм червоно, жовтаво і біло.
      Розжевріло серце.
      Полива стікала...
      Лишалися зимними вікна, дзеркала.

      Прелюдія довга, оргазми і злети.
      Німі запитання, захожі-сильвети.

      Уже неможлива розлука до ночі.
      Хвилясто-іскристе волосся жіноче.
      Оголені перса, кармінові губи.
      Нага і прекрасна. Не треба їй шуби.
      Не візьме коханий цигарки чи пива.
      Кераміка "Двоє".
      Навіки щасливі.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. За так

      Хмурнішає осінь. Бариста лелека
      Зміксовує дзьобом болотні халепи...
      За так - ледь прив`ялі сівкі пелюстини.
      Ніхто не замовив лихої години...

      Банькатої жабки нікому не треба?
      Є люля-кебаб. І вогонь упівнеба.

      Одна із найбільших чудних ресторацій
      Знаходиться серед безладдя, вібрацій.
      Усе тут розмірено, зважено, чітко.
      Засохне качанчик, горішок. нагідка.

      Заходьте, сідайте, смакуйте...
      Хваліте!
      Зумійте напитися, протверезіти.

      Розвішані бульки, хвоїни, сонети...
      О... вже задиміла тонка сигарета.
      Браслетик упав на каштани вологі.
      Прелюдії літеплі... зимні еклоги...

      За штори заморські – свої павутини.
      Ніхто тут не знає урду чи латини.
      Ведмеді розбили стару порцеляну.
      Усе приготується рвійно - без плану.

      Догідливі пні - мандрівцю-пішаниці.
      Є шахи і шашіль, вабкі танцівниці.
      Грибні дегустації, шурхоти, зойки.
      Пастель розілляла кукібниця-сойка.
      Іржаві замки повикидані в небо.
      Замовте комашку чи вранішній щебет.

      Соте ексклюзивне, туманом залите.
      Я вчора вужа упіймала під сито.
      Намріяла чай і немеркнучу зірку…
      Та ящірка бігла, забрала в комірку.

      Медаль реп`яхова, ожинна банкнота.
      Пишу… Мариную вчорашню суботу…


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Імовірність
      1

      Просто закохатися в незнане.
      В ореолі пристрасті - екран.
      Ось уже підводиш до лиману...
      Море й небеса - пливкий шафран.
      Біжите... футболите кокоси...
      Бунгало видніється між мирт.
      Сміттячка виносити не просиш.
      Супокій, ідилія та мир.

      Ні халеп житейських, ні нотацій,
      Штори крепдешинні, все окей.
      Екзотичне снідання на таці.
      Листя ажурове, шепітке.
      Танець вирлоокої мулатки.
      Ложе зашироке. Ящірки...
      Блискотіє фольга з шоколадки.
      Запевняєш: "...більше я ні з ким...".

      Дзеленчать ошлюблені тенета.
      Обмінялись віршами, кіно.
      Вийшли з чату - смажити котлети,
      Воювати з дачним бур`яном.

      2

      Ти ж не знаєш імені та статі.
      В інтернеті всі пливкі-чужі.
      Можеш залюбити моцну Катю...
      Що бортує диски в гаражі.
      Присилає каву добрий Жорик.
      Піджачок на фото - від кутюр.
      Пише Амадей: "гайда у гори...".
      Дні та ночі - сюркотливий сюр.

      Імовірність множиться на числа.
      Лев у цю хвилину став на трап.
      Я писала іронічно, стисло.
      Уникайте віртуальних лап.

      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Мандрівець

      Спинився човен – між полів, комах.
      Куди пливти...
      Зелене безбережжя.
      Це був його прорив, а може, крах.
      Радів осонню, блискавці, одежі.

      Хтось кинув продірявлений сачок,
      Росли із днища вишні, абрикоса...
      А човен висихав... гойдався... мок...
      І снилися чайки та альбатроси.

      Отак би звільна вкорінився там,
      Розпався на дошки, безкрилі мари.
      Та зрушили ручиська – за сто грам.
      В село прийшла царівночка Тамара.

      – Я щойно з "Еспаньйоли". Це – прикол?
      Не впишеться злидота у декори.
      Тут буде дітвора кричати: "гол...".
      Це ж закапелок, шість км до моря.

      Ні скабки не лишили на межі.
      Човни-блукальці всім одвік чужі.
      Окремішнім за друзів - дощ, вітри.
      А кілометрів там не шість, лиш три...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Мотиви осоння


      Малюю коло - і світи не руш.
      Струмують білі лети від модемів...
      Пахотнява димів, тарані, груш...
      А я не в темі.

      Перелетів сімсотий акробат.
      Все нижчі планки, зліша охорона.
      Опрацювали сполом перехват.
      Внесли корону.

      Павук між дзявкотіння брехні тче.
      Готуйся до завій, оплакуй страти.
      Ще десь бетель жує товариш Че.
      Люд вчиться ждати.

      Цупкі цитрини... цитри... цитрамон.
      Оцим невістам нидіти-вдовіти...
      На прив`язі край люлечки Самсон.
      Лев пише звіти.

      Просіла магометова гора.
      Ефемериди хвалять змій і дафній.
      Латай сорочку, вовчик роздира.
      Образи давні.

      Принишк на сіні зболений Ікар.
      Міняв на ширку креслення Дедала.
      Несе мошистий фоліант казкар:
      В це заглядала?

      Кажи мені, дідиську... Присипляй
      Кукібну совість. Покажи лозину.
      Ми чули ча-ча-ча, гиля-гиля...
      Ковтали слину.

      Тепер кавуєм... Скачем уперед.
      Облуплені лошата, менше солі.
      Здорожчав кіловат... і блендамед
      Обмазав чола.

      Знаходжу релаксуючий мотив.
      Куди ж ти, коте, возик покотив...


      2015




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Книга
      Бажаючим придбати книгу "Птахокардія" (поезії, переклади, мала проза) - видавництво "Сполом", Львів, 2015 рік,
      600 сторінок, тверда матова палітурка
      (пересилка Новою поштою чи Укрпоштою) - звертатися листовно:
      zaliznyak-63@ukr.net
      або в чат фейсбука

      Анотація
      “Птахокардія” С.-М. Залізняк – це книга вибраних поезій, написаних протягом 2000-2015 років. Осмислюючи буття навколишнього світу та своє буття в цьому світі, авторка семи виданих раніше поетичних збірок намагається не повчати, не робити широких узагальнювальних висновків, а просто доносити до читача власне розуміння добра, любові, краси, правди, послуговуючись вишуканою українською мовою, малюючи майстерно підібраними словами яскраві, живі образи – реалістичні, фантастичні, містичні. Вимогливий читач отримає справжнє естетичне й інтелектуальне задоволення від зразків справді сильної, досконалої технічно та високохудожньої поезії, а також свіжих, оригінальних перекладів віршів поетів різних народів та епох і творів цікавої малої психологічної прози.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Від зерняти до млина


      Завжди людині хочеться не гірше.
      Якби ж отак, якби ж отам, якби...
      І пишуться петиції та вірші -
      На злобу осередку чи доби.

      Зринають мудрагелі із пенатів.
      Теліжиться у турми простолюд.
      І звій законів (урізання - нате)
      Озорює позичений салют...

      Когось до бака тягнуть: крики, сміхи...
      Не виправдав довіри, яро крав.
      І татя обирають для зловтіхи.
      Й для нього - ополонкою ікра.

      І рейвах, і продовження комедій...
      Облущені демена.
      Хить та хить...
      А юна мама на велосипеді
      Зоріє з фото - чи таки щастить.

      Як плакало село: помер наш Сталін...
      Як вабила незнана цілина...
      І бігли заміж Неоніли, Тані
      Від ганку школи, житнього млина.

      Не жожоба олива на долонях -
      Бадилля-гичка, кріп та полини...
      І цілувався всмак бровастий Льоня
      Під молитви: "і нас не омини...".

      ...Задармо роздаються Божі роси.
      Та знов мотив повсюдоньки луна:
      "Рости до українця з малороса!".
      Пречорно тужить бабця-бузина...


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Із крайньої хати

      Вони кажуть, що існує загроза -
      І споряджають синів убивати.
      Незмінні диспути, посади, пози,
      Зненависть до ближніх, інакших, "вати".

      Відсахнулася: проходить військовий:
      Запах камуфляжу. Під вуса свище...
      Такий собі диканський казанова.
      Стрій... пайок, за Дінцем кладовище.

      Чогось не встигне, дітей не побачить.
      Когось уб`є зосліпу, стріне в пеклі.
      Під гумовим кийком стрибає м`ячик...
      Лист недописаний бабусі Теклі.

      А владцям сісти б за стіл мармуровий,
      Розкласти виделки, пас`янси, мапи.
      Їх же вчили мами-горлиці мови!
      Довкола кнайп - колотнеча та залпи...

      Війна підгодовує бонз пихатих.
      Війна - сука, затяжне божевілля.
      Злоба підступає до крайньої хати -
      І сипле на рани порохом, сіллю.

      Над ланом чорно - лементить грачиння,
      Осінь сумлива, кривавий гербарій.
      Шишки між ліщини мостяться чинно.
      Шельми таврують душиці в кошарі.

      Нишкне людва, кожум`яка сміліє.
      Всім наобіцяно щастів по скону.
      Кроплять янголики Соля і Лія...
      Чорт надзирає з ослінчика-трону.

      Вічна загроза: людина людині.
      Де забувати про нищення, рани?
      У пагоні бачу плід... серцевину...
      Боже, даруй незглибиму нірвану.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Друзки
      1

      Вільготно.
      Пташно.
      Не гадають по руці,
      Плавшудять по брудних вагонах тихі роми.
      Павук снує на бабиній сухій щоці...
      Фантомні муки-зойкання дідка-сіроми.

      Футбол пляшками.
      Друзки. П`яний імбецил.
      Тверезий інвалід, що плачно просить їсти.
      Йдуть глазуровані-ситющі між могил.
      Проріджують село... Лякають бідне місто.

      2

      Зривання даху та бруківки.
      Бульба. Дощ.
      Оце й усе, чим осінь-кралечка багата.
      Хвалився при дорозі хресній хвощ:
      "...а я ще розіпну в пилипівку пілата...".

      Дими...
      Підводи...
      Шлях на житні Біївці.
      Вертання в тиш по довгій стрічці-блуканині.
      Спивають соняхи нічийні горобці,
      Видзьобують із ряду по м`якій зернині.

      Так мало пахощів, розвихрених дітей,
      Барвистих віршів-малев, юнок при надії.
      Врожай бобових. Ціннісний бобслей.
      Вузли дов`язують коростяві гордії.

      3

      Клади на діл свої озорені сумки,
      Пірнай під плед. Радій: не бита і не клята.
      Змудрішала на йоту... Знову невтямки,
      Чому не ходить без ціпка кукібна мати.

      Либонь, забула добрість меншенька сестра.
      Але ж - сусідка Віра принесла гостинця.
      І світ розширився... до сонячного бра.
      І шахівницею пройшла моторна киця...

      Сиди - у ґелґотінні рим, полтавських ґав.
      Впаде літак - і переріже бутню нитку.
      Радів ротації військовий, мирно спав.
      В останньому вагоні завжди ковзько, хитко.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Вересневе

      Вже не торгуюся ніде: при стежці, на базарі.
      Учора дощ надвечір лив. Подякувала хмарі.
      У бійці хлопці - розвела. Дівчатко підхвалила.
      Військові глянули услід. Мабуть, відчули - сила.

      Слабкою бути не резон. Таких повсюди - тьменна:
      Хто фланірує у Божках, а хто - в раю Равенни.
      Висока планка, трішки ню...
      Вночі пишу, бо муза...
      Чорти хотіли добрих вин - відкоркували шлюзи.

      І крекче дід: "Потоп, хана левадам цим лелечим".
      Ось бабця з клуночком іде. Залізні зуби й плечі.
      Плавбою сунеться народ... у зяючі ворота.
      У кожного ярмо, сума, турбота чи скорбота.

      Повибирали картоплі для екселенцій, черні...
      О Всевидющий, укріпи - на висоті химерній.
      У мене яблучка в саду, позасихали змії.
      Прояви терен обнесли, зварили веремію.

      А я брела у бік весіль - де гам, букети пишні.
      Уже й дішла по шпичаках... до тихої Комишні.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Анорексія

      Така людина - сплющений фагот.
      Запалі щоки, змиршавілі груди.
      "Не треба тістечка, не прийме рот..." -
      Наледве шепче восковида Люда.

      Сміявся клас: "Нагадуєш слона".
      Був наречений, перебіг до Каті.
      Ой, не варіть ні гречки, ні пшона...
      Не варто мати їстівного в хаті.

      Пігулки та мікстури - у траву.
      Під душ Шарко нема чого ходити...
      Індиферентно: риба чи кавун.
      Поклали жертву схуднення під плити.

      Померла й Катя - гостра і суха.
      Світ зменшився на смуглу танцівницю.
      Чи варто озиратись на "ха-ха...",
      Вшивати до кількох см спідниці...

      Анорексія - неміч? дур? курйоз?
      Проблема актуальна, невесела.
      Навколо тьма підсміювань і ос...
      Кров з молоком - були дівчата в селах.



      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Приплинь...

      Пірнав у лона-ріки, спінені моря
      Крутив стерно, моряче запізнілий.
      А я стояла біля люлі, дзигаря...
      І в`янула в ряду тигрових лілій.

      Прочула: там де ти, - монументальний шторм.
      На березі чайки, шезлонги, трупи...
      Ти віз левиць, ридвани циркові та корм.
      Сумління продавав за кілька рупій.

      Від тебе - сім цяцянок та одне дитя.
      Я, пілігриме, незаконна, сота...
      Мак вишивається... і вариться кутя.
      І сватається бармалей-сволота.

      Прислав незнаний кучерявий Джим
      Запрошення у бунгало пожити.
      А в мене саме літо, джем, кришки, зажим...
      Жени з човна плескатеньку Бриджиту.

      Вона ж не стріне плачно з роздоріж,
      Ловкіше не заварить клопотнечі.
      Всім флібустьєрам, любий, моцно вріж.
      Волосся в донечки руде, по плечі.

      Їй саме в школу, треба грошей - не води.
      Я ж продала усі дерева саду...
      Тепер під яблуню любасок не веди.
      Край винограду зараз барикада.

      Щось перетягуєш: іржаві танки, цепелін.
      Виборсуєшся із нуртин цейтнотів...
      Гарячі шквали рвали батик і поплін,
      Жбурляли на таріль прощальну ноту...

      Корові б нашій сіна, пес козу обскуб...
      Ти ж заробляв на... силікон у груди.
      Приплинь!
      Жени з корми суперницю-тріску.
      Луччіше, ніж у Гадячі, не буде.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Шумовиння

      Я не прийшла у твій лункий гарем -
      Чекати ночі на тафті червоній.
      Хай інша ту неволю обере.
      Згубилася обручка між півоній...

      Ти ж бачиш: словотеча, віршопад.
      Дзумлю собі - в шовкових травах бджілка.
      Таку не вдовольняє мармелад,
      Рахат-лукум, жага - щопонеділка.

      Будуй палац у стилі рококо,
      На зорекрадстві спійманий любаску.
      Буруниться хмаристе молоко...
      Ось кличеш на розвеснену Аляску.

      А мій, земний, все котить кавуни.
      Наснився ти - порушився комфортик.
      Влітаєш - без дарунка і вини.
      Шуміння-шумовиння...
      Пал в аорті...

      Руйнуй плотини чи криши базальт -
      Я не зійду з кармінного трампліна.
      У мене, кажуть, оксамитний альт.
      Любилися в колоссі, на хвоїнах...

      Тепер - вільгота, гніздища всолод,
      Ось геть...
      Зірок пульсуючих не треба.
      Смакую конфітюр, бо свій ренклод.
      ... а ти все більше схожий на Ереба.

      Такі ж волосся, тенор-баритон.
      Мусуєш тишу:" ...йди у цинамон...".


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Апогей
      1

      Для кофі-тайму куплений сервіз.
      А ти злинай, бо гаряче на денці.
      Ні вежі серед рейваху, ні віз.
      Іде роздача дзвонів, індульгенцій...

      Високі ставки. Міні-бакара.
      У каламуті потонули жриці.
      Скоцюрбилася чорта машкара.
      Дитя притисла юна удовиця.

      Країна пертурбацій...
      Чорна ртуть.
      Диванне словоблуддя: "Йди, борися...".
      Її ж по крапелині рознесуть.
      Під лопухом народиться Орися...

      Із брязкотельцем буде ждати руж,
      І заміж вийде між мичок і маку.
      Дофантазовуй, очі ще примруж.,
      Твій фаетон домчав до Сагайдаку.

      І піде у світи Котигорох,
      Лишивши булаву на попелищі.
      Омана зелень витягла з панчох -
      Щоб чернь кургани насипала вище.

      В`юнкий, дешевий осені шарлат.
      Калини безнадійна кровотеча...
      Женуть у хакі хлопців-небожат...
      Комусь потрібні вбивства, товкотнеча.

      2

      Постій, аж поки хвиля не спаде
      І торбохвати не поділять сланцю.
      Ще гаспидське одягнеться в руде...
      Запроданець повис у вишиванці.

      Тебе вестимуть ланці до боліт.
      Побачиш між болідів хату діда.
      Навиліт - вірші...
      Нетлі...
      Живопліт.
      І теореми-клопоти Евкліда.

      Отак і буде.
      Ну, а зараз чай.
      Сухий листок полтавської меліси.
      Із постаменту звергли Ілліча.
      На груддя вперто узурпатор лізе.

      Складай у семикнижжя флаєри.
      Жалій простих, із пантелику збитих.
      І йди до матері - на маківку гори.
      І лущ горіхи, лавром оповита.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Скажіть собі...

      Людське дитя - беззахисне, дрібне -
      Учора народилося по зливі.
      Шукає цицю... То щоку торкне,
      То плаче, бо матуся з`їла сливу.

      В палаті сонце. Радощі-дзвінки...
      Усе - для малюка: цяцьки і люля.
      А десь ховають воїна. Вінки...
      І харапудиться-мовчить зозуля.

      Скажіть собі, майбутні матері:
      Чи ви народите дитя для жертви?
      Оті пани, що сіли на горі,
      Звикають крівцю пити, ситно жерти.

      В котлах для люду - шкура та крупа.
      Щедротно - перців суміші та солі.
      Герой чи ні - отой дідок з УПА...
      Новітні героїни, ломки-болі...

      Ну як свою кровинку вберегти?
      Якби ж варили голови незлецько...
      Ідуть на ху..., біжать на ви і ти...
      А в пелюшках - сонцята і опецьки.

      У купелях любисток, м`ята, хміль.
      Бульдозером рівняються голготи...
      Осіннє остигання краснопіль.
      Цвяхи вбивати - є й така робота.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. А я - з вогню...

      Лежала "Камасутра" на вікні,
      А любощі вивчалися без неї.
      Змальовував оголену вві сні.
      Пірнав... і підіймавсь на Піренеї...

      Губила персні, волю, ланцюги.
      Вертав із рубежів, мотав дороги.
      Приносив оберемки шелюги.
      Затоптував мої перестороги.

      Тобі ім`я - то Вітер, то Розмай.
      Таких як ти не забувають юнки.
      Сміялася суперниця: "тримай...".
      А я - з вогню - шукала порятунку.

      Ти був п`янким, відчайно-молодим,
      Віддався безбережності, бешкетству.
      Зустрівся волоцюга Саврадим -
      І вже оба навчаєтесь купецтву.

      А перед цим опанували бокс,
      Возили хулахупи зі Стамбула.
      Моє життя - суцільний парадокс.
      Повсюдоньки чужа-щойноприбула.

      ...А ось і ти - чуттєвий Скорпіон.
      І вже готовий на підйоми, спуски.
      Зминаю кармазиновий піон...
      І срібне сонце скрапує крізь блузку.




      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Аж до сьомого поту...

      В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
      Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
      Підбігає до черги окроплений дощиком син.
      Не приніс їй нічого, общипує китицю сальвій...

      На столі між гайок - недоліплений палевий кінь,
      Олівець Н-4, блокнот, недописана казка.
      Хилитається черга...
      Бракує нетлінних творінь.
      А у феї лиш усміх. Ні місць призових, ні підказки.

      Похвалила усіх, роздала вісім жмень кукулі.
      Змій таркатий просив політати до ранку над плесом.
      Бились нетлі об шиби... Балакали з вітром кулі...
      Чорт вигадував бомбу, хтось - вічний двигун, хтось - колеса.

      Притомилася фея.
      Зів`янув зелений роброн.
      Чорний кіт перейшов три дороги й одну автостраду.
      Все принесене відьма сховала у кований схрон.
      - Аж до сьомого поту... - сказала... Чи, може, до граду.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. У морі Житейському


      Тебе народили - живи.
      Ніхто не питав, чи захочеш.
      Під натиском слів і трави
      Годуєш мишей, тамагочі.

      Виходиш у перший тираж
      Крізь лавром уквітчаний вилом.
      Не люблять за модус і раж
      Лошата, безгриві кобили.

      Рахуєш на вигоні пульс,
      Летиш на вогні-перепони.
      Не знає тебе Ліверпуль.
      Диканька вшановує поні.

      Хапаєш гірлянди сяйні,
      Зупинить ластата проява.
      "Ти наша?.."
      Чекаєш на пні,
      Бо звичніша моськи уява.

      Вже й лави нема - для таких,
      І келих тобі не підносять.
      І селезень пройде "ках... ких...";
      І вкаже місцину трьом осам.

      Спочинеш - і знову політ,
      Досмаживши сирник у манці.
      А нижче - між тирси й боліт -
      Ягняток ведуть сіроманці.

      Регочуть: "До щастя оаз...
      Їм буде ситніше, пухкіше".
      Брели кавалькади, щораз
      Оплакані співаним віршем.

      І жодна із вибраних правд
      Не кинута напризволяще.
      Підходить - нарешті! - Синдбад.
      Цілує. Підсовує ящик.

      "Ти вибери мегакорунд!"

      ...покотиться камінь у вирву...

      Вступала у мишачу гру.
      Побила туза й даму чирву.




      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Осіяння

      Все необрізане, природне
      Лежить на таці, жде ножа.
      І плямкотить, гуде Безодня,
      Зринає бульба... лев-хижак...

      Ненатла пелька. Скопом - бранці.
      В землі чаїться пастернак.
      Пахтить вино у мірній склянці.
      Ти розпаковуєш рюкзак.

      Багряна тиш... Мотоциклети
      Везуть вітрисьок із весіль.
      Дзвенять циганські бранзолети.
      Рушає літо за Стасі...

      У храмі квітного пелюстя
      Почався млявий парастас.
      В саду чужому пряно, густо.
      Фізаліс - перша із прикрас.

      Це яв осіння. Осіяння.
      За мить до в`ялості живеш.
      І споглядаєш завмирання,
      Стирання стрілок, рисок, меж.

      Нав`яже вересень цибулі,
      Продасть цибухи за п`ятак.
      Розкошуватиме в Стамбулі
      Між навіжених днів, гуляк.

      Напишеш сьому оду Сонцю,
      Заляжеш рибою на дно.
      Тремти. Новітні кроманьйонці
      Петарду жбухнуть у вікно.

      Розсунеш водорості сині -
      Зринай на цей солоний сніг...
      Де вже по долару хлібина,
      Бо Хам нарешті переміг.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Слово за слово

      Молитва про хліб і псалом за убивцю
      Зустрілися в черзі, та й слово за слово...
      Лягли на одну піднебесну полицю.
      Там тичба - дзвінкуча і цілодобова.

      Голубки рівняли претензії черні.
      Сороки хорали дробили на згуки.
      Творець обійшов буцегарні, майстерні...
      Поглянув на зброю модерну, перуки.

      Людва менжувала - між куль і костриці.
      Низали намисто прогнозів незрячі.
      У топах смолистих леліли чортиці.
      А діти в шоломах вивчали шиплячі.

      Три відьми шукали шляхів з Конотопу.
      Вмертвили в дорозі каргу "неімущу".
      Так завше буває за день до потопу,
      Коли роздаються пігулки цілющі.

      Хлібець засихав на полиці сільмагу.
      Свиней годувати ніхто не збирався.
      Я б ще написала, жалію "бумагу".
      Просила позичити аркушик Тася.

      А десь понад плесом о пів на четверту
      Майнула лілово закохана зірка.
      Її зупиняли, обранець той тертий.
      Упала не зойкнувши. Скрипнула хвіртка.

      Щось дійде таки до сяйних канцелярій,
      А туск розпадеться на вранішні роси.
      Побачити важко. Туман в окулярі.
      Ширяють сталеві чайки, альбатроси.

      За матір молитва - осонцена ружа.
      Уже відцвітає.
      Страхи-павутини.
      А я не встигаю сказати, що мушу...
      Сховавши жаління під очеретину.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Самість

      Терпіння, радіння, осоння...
      Ні осуду, ані гримас.
      Була за душею погоня.
      Ніхто не спинився, не спас.

      Тепер ти сама, як вітрисько.
      Кричи на ворон чи мовчи.
      До гір, де божки, наче й близько.
      Шаліти - чимало причин.

      Виблискуєш...
      Крила не вічні.
      Видніші залізо, алмаз.
      Десь там, над хмаринами Ічні,
      Спіткає піїт-свинопас.

      "Атож, занесло ураганом...".
      Покаже медалі, книжки.
      Ти спинишся, душе, поганиш.
      І знову лишишся ні з ким.

      Не хочеться множити лесток.
      Оглянеш байрак, ватерпас...
      Крокують мучителі - престо -
      До самітів, байдиків, баз.

      Кури фіміам на привіллі.
      Спускайся, міси на коржі...
      Нав`язано клечання-зілля.
      Марчіють жалі, міражі.

      Віншовані бісом шерепи.
      Від шавок - ні зиску, ні шкод.
      Приземлено.
      Квасиш халепи.
      І чистиш блокнотик, ренклод.

      Стискаєш долоні міцніше...
      Хлоп`ят пробачаєш - за мат.
      Утішишся виссю та віршем.
      І Бог тобі - цензор, собрат.



      2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Утечу подалі...

      Примерхає літо.
      Огортає сплін.
      Чук іде в еліту,
      Гек встає з колін.

      Різні трактування
      Вигадок, легенд.
      Трафік існування
      Плине в Діснейленд.

      "Менше перцю й солі,
      Більше доброти..." -
      Пише автор Долін,
      Перейшов на ти.
      "Ти правдива, рвійна.
      Лайкни мій сонет.
      У байраках війни.
      В небі пил комет...
      Я винце смакую.
      Аркуші сушу.
      Речі допакую...
      Не поміг фен-шуй.
      Утечу подалі.
      В Катманду жара.
      Я вивчав непалі.
      Ближче там до Ра...".

      Згодна цілковито.
      Розчахну вікно.
      Псам - на місяць вити.
      Пням - винить вино.

      Пришерхає соя.
      Радощі малі.
      Я і муза. Двоє.
      Котим картоплі...

      Рябопері птиці.
      Жар чужих жоржин.
      Прехороша киця...
      Здрастуй, Яготин!


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Углиб...

      Щось кажуть - у Бога за спиною,
      Мовчать, бо розкаятись важко.
      Углиб - то ковшем, то перлиною...
      Лоскочуть зелені мурашки.

      Збулися і злуки, і пошуки.
      Глянсують сервізи інфанти.
      Порожнява котиться в кошику...
      Рідня подалась в емігранти.

      "Тримайсь!" - пробелькоче дванадцятий,
      Коли відірветься, здаліє...
      А ти залишаєшся - мацати
      Прижовклі листки "Гамалії".

      У рань покавуєш, арабіку
      Зачнеш на вечерю молоти...
      Чорти вибиваються з графіка
      Закупки душиць за пишноти.

      Нікого не спиниш. Летовище
      Відчистила чернь від євшану.
      Тут буде чистилище овочів.
      Готуй шкарабайку бляшану.

      А може, шумке Ельдорадо
      Нарешті побачиш за рогом.
      Витруюй сарказм. Ти вже рада,
      Що пан асфальтує дорогу.

      Подайся у сад за Івонченці.
      Там сливи і півень на печі.
      Невже тобі справді ще хочеться
      Стриміти у цій колотнечі...

      Під меццо-піано притишено
      Оглянеш всі буйні палати.
      О скільки шибок тут розкришено...
      А ти вимальовуєш батик.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Червона пляма

      Циганський танець - воля і жага.
      Летять пацьорки, стукають обцаси...
      Розкришена горіхова нуга.
      Жують стегенця тлусті карабаси.

      Маленька сцена.
      Плямкотіння.
      Дзінь...
      Червона пляма на зеленій блузі.
      Банальна куля - ворог ворожінь.
      Гіпотетичний крен гіпотенузи.

      Кудись летіло серце... за дими.
      Кудись пливли оці кальмари, щуки...
      Гундосять вибивайли:"це не ми...".
      А Смерть мовчить - голодна і безрука.

      Лящання переляканих мальвін.
      Залитий каберне дешевий пудель.
      Цяткує скатертину парафін...
      Циганочки із виходом - не буде.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Інтим


      Описує поет інтим.
      А я слідкую-уявляю.
      Пером обводить золотим
      Свою голубооку Лялю.

      Підносить віршем до Ковша.
      Стило пірнає в магму синю.
      Насправді...Ляля відкоша
      Йому дала, кохає сина.

      Навіщо батько - сивий мен?
      Лисніє маківка, задишка...
      Між містечкових мельпомен
      На витрішки отримав знижку.

      Та що поетові той факт?
      Тісна будення шахівниця.
      Раз описав інтимний акт...
      Аж тричі ляснула по пиці.

      Синок розсердився, сопе.
      Сідає сам у чорний джиллі.
      Натхнення літнє, півсліпе...
      Та рве поетові всі жили.

      Жбурнула Лялечка журнал.
      Брехню почули аж зі сцени!
      Потішив літерат загал.
      Заліг творить про Авіценну.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Зозулина пісня

      Просять у Бога, пантрують зозулю...
      "Стежку подовж, я не хочу вмирати".
      Шепче тесляр, що витісує люлі,
      Відчай-боєць у котлі - з автоматом.

      Хочеться волі, пахучої стружки,
      Маму обняти, що ліпить вареник...
      Часто наляканий бурею служка
      Топить човенце, що плинуло креном.

      Вирівнять важко, на інше не скочить.
      Море свинцеве, холодне, безкрає...
      Мо`, за недбальство, за скрекіт сорочий
      Бог всевидющий людину карає...

      Гупають боднями, плевели мелють.
      Сто хулахупів на курви сідницях...
      Та не знайшли одного мудрагеля,
      Що припинив би війну-косовицю.

      Пісню співають самотно чи хором,
      Вчать хлопченят убивати вражину.
      Я запитаю - притлумлений сором:
      Пустиш під коси єдиного сина?

      Ось дідуряка на ветхім дивані
      Пише осанну свободоньці-волі...
      Десь у Парижі онук його Ваня,
      Десь у Палермо племінниця Оля.

      ...Щастя благають, вбивають за милу,
      Що пов`язала рушник чужоземцю...
      Дай же нам, Господи, розуму й сили,
      Стримай напір - лихварів та шаленців.


      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    183. Надламана рожа
      О Соломіє, дівчинко сонця.
      Долі-лелеки... обскубані крила.
      Пересипаєш ліщину і стронцій,
      Ліпиш докупи шматоване... квилиш.

      Кралечко сяйна, уперта і гожа.
      Знову дарунки тобі - за прихилля.
      Змії, вужаки...
      Надламана рожа.
      Різані вени, стрічки, сухожилля.

      Скільки іще тобі, Соле, терпіти?
      Кпинять найстарші, зовуть середульші.
      Слухаєш на ніч оглухлих піїтів,
      Треш їм затерплі сідниці та кульші.

      М`яту скирдують якісь недоріки,
      Аж захлинаються, славлячи, жаби.
      Знову гримують вуста і повіки,
      Дихаєш важко, бо вставили жабри.

      Котиш під гору тугі покотьола,
      Кличеш телесиків, губляться луни.
      Поли короткі, задовгі крамоли.
      Метафізичні, дешеві парсуни.

      Танці довкола, банковане пиво,
      Крутяться фуркала, варяться раки.
      Юнко зелена, ти, певно, щаслива.
      Скільки ж у тебе тойот, кадилаків...

      Є торф`янища, прадідна червінька.
      Є бурштинові прикраси, є мідні.
      Спералася ти на колючу ковіньку,
      Шепчеш: "...нарешті я житиму гідно".

      Рій махаонний.
      Волосся хвилясте.
      Купа опіній, чарунки і бджоли.
      Хто поправляє вимову, хто хлястик...
      Сходиш на гребінь - чи рабства, чи волі.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. Епіка

      – Пиши епічне – радить мудрагель. –
      Щоб серце й дух чіпкі лещата стисли!
      Бо я творю, а текст... неначе гель,
      І розтікаються по древу мислі.
      В тобі є міць, тож сагу сотвори –
      Нехай майне кометою імення.
      Я аркуш тер, вже зяє три діри.
      А ти – вулкан метафор і натхнення.

      Епічне...
      Починаю.
      Для шпака.
      Орел не скосить на творіння ока.
      Я опишу... шоломи Спартака,
      Фалернські вина і юрму жорстоку.
      Не омину Валерії принад,
      Відваги й нетерпіння Еномая...
      За вікнами дощі... каштанопад.
      А крихт епічного – шукай! – немає.

      ...Постукала до мене в білий сон
      Зневажена гречанка Евтибіда.
      Хотіла нашептати щось... Клаксон
      Злякав прояву. Ні ідей, ні сліду.

      Мабуть, для епіки потрібен дим.
      Я почекаю, вже згрібають листя.
      – Пиши про мене сагу... досліди... –
      Розсілася на лавці баба Христя.

      – Ось геть, беззуба... – кашляє сусід.
      У мене драматизму пуд і жменя.

      …Не знаю, чим лишити вогнеслід,
      Закарбувати (та поглибше...) ймення.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Вебінар


      Вона плете панчоху буднів – день за днем.
      Довженне плетиво звисає із канапи.
      Анжелою ту літню жінку назовем.
      На плечі кішечка складає чорні лапи.
      У чоловіка – сокотерапія, сон.
      Вряди-годи шукає в інтернеті кума.
      Той десь у Монпельє – вгодований гарсон.
      Узята в борг навіки-вічні певна сума.

      Нема поезії та грошей. Був роман,
      Ще гра у шахи з друзями, пивце на лаві.
      "Переведіть мене… через майдан..." –
      Співає та пляшки збирає у канаві.
      Отак підійде, озирнеться, щоб ніхто
      Не бачив хобі. Розітре ціпком коліно...
      Ветеринар, у реп`яшках руде пальто.
      – Псів треба годувати. Знову переміни... –
      Пояснює зустрічним.
      Ринок гомонить...
      Від діда тхне цибулею, таранею.
      Фонендоскоп з-за пазухи жуком стримить.
      Дні – за межею бідності, за гранями.
      Бреде із костуром, немає поряд псів.
      В кутах надтріснуті хамелеонні скельця.
      Кладуть асфальт, бо трон патрона в глину сів,
      Спіткнулися на вибоях сини пришельців…

      Учора стрівсь мені збирач, худий дідок.
      Авоська із пляшками.
      Дзумкотіли оси.
      Щось бубонів – про пенсію малу, замовк.
      Вели його під чесні руки злидні – босі.
      У ластовинні щоки, а чоло бліде.
      Добрячі асистенти. Лікар не впаде.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. Кола


      А за депресією - кола,
      Литва, Барбадос - приріст кволий,
      У Гондурасі трохи кращий...
      Дали синам сітки і пращі,
      Старі теліжаться на лови.
      Конає парость мирри... мови.
      Борги, лещата монетарні,
      Бравади, виляски броварні.

      А над садами - тиха Осінь.
      Йдуть потерчатка безголосі -
      Десь там убиті випадково -
      Збирати фантики, підкови.
      Летять повз них вогні-пегаси.
      Ввели в ману-імлу компаси.

      А свашка шепче: "гулі-гулі...".
      Везуть вози лахміть, цибулі.
      Вдягайся, плач - бо є причина.
      Збагачено кротів... турчина.

      ...ти чеберяєш між голоти...
      сик анаконди... анекдоти...

      Стискаються серця, лещата.
      А ти хотів, щоб стіл багатий.
      Тепер ні пасіки, ні солі.
      Пасує шулер - напівголий.
      Колода краплена, облита.
      Всі винні - фіни... московити...
      Ця Гра запущена, пропаща.
      Куди вели в калитку зрящі?

      Куди злетіти? Лиш у вирій.
      Гостри ножа - відсікти гирі.
      Там буде сяйно. І без крові.
      Зчорніли тут поля цукрові.
      Блукають нищі ворожбити.
      Вчорашній швагер - ворог битий.

      ...а можна тут чекати віхол,
      Махати віршем... вбити віхи...
      Зварити джему із китайки...
      У соняхах - веселі зграйки.
      Скотилась торба із баштану...
      Не хочу в Делі чи Монтану.

      Усе ж моє - ріка, говірка...
      Цей трус - на справжність перевірка.
      Проллється дощ на попелища.
      Була діжа, немає днища.
      Та буде син, і буде неня.
      Відкрий, Щаслива Доле, жменю!



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Часоворот


      З часів Луцилія, Горація
      У ґелґоті втопає раціо.
      Красноголосі йдуть із тіні.
      Скрегоче меч… дюралюміній…

      А люду хочеться видовищ.
      Беруть медалі тихі вдови.
      Віншують-поять їх щосвята
      Оті, що каються завзято.

      Мігрують звірі, пішоходи…
      Нестримно хочеться Свободи.
      На неї моляться і плачуть.
      Ведуть офіру – упридачу.

      Жбурляють факлі та фаготи…
      Лахміттям тішиться жеброта.
      Бряжчать монети, кастаньєти.
      Оспівують царів поети…

      Стають чіткими цілі, рими…
      Хверцюють роми-пілігрими.
      Людва гуде… гадає… хоче –
      Охвітних днів, хатинки в Сочі.

      Супроти юрмищ – водомети.
      «Ми…» – захлинаються сильвети.

      Усе на місці – боси, трони…
      На острівцях – наполеони…

      Ізнов тече сльоза вдовина
      На кіски доні, чубчик сина.

      Були стрибки – все вищі й вищі.
      Ховайся, душе, на горищі.

      Хто у Флоренції, хто далі…
      Ти відшкрібай старі скрижалі.

      Знов буде тихо, майстровито.
      Із хмелю вийдуть афродити.
      За ними – мавки, поторочі...
      Не згадуй лиха проти ночі.

      Поділять плац на квадратури.
      Люд забандурить кон`юнктура.
      Сватів пов`яжуть рушниками.
      Любіть, плодіться – між божками.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. Ані слідочка…
      1

      У тих півоній на осонні барва біла.
      Я позичати мужа-Вітра не хотіла.
      Сміявся:"Бджоло, не ревнуй, тепер – не модно.
      На твій город вертатиму із Бара, Гродно".

      ...Тягли плачинди у подолах щедрі хмари.
      Ти забарився, бо дощі, тривкі пожари.
      Ти ніс в осінній Крим овес, покотиполе...
      А проводжала сумота за три тополі.

      2

      Тобі сподобалися чайки, море, мушлі.
      До мене жінка припливла, питала: "Муж ли...
      Оставить можно для себя? Возьми цветочки.
      Пойми меня, дурёху, будет в мае дочка".

      Від тих півоній на осонні вже ні сліду.
      А я по тебе не біжу, в Гурзуф не їду.
      Пересипаю сіль морську, тасую фото.
      Чи й досі схожий на чорнявця Ланселота...

      Зотліли пелюстки, обіцяне забуте.
      – Прости... – шепчу колишнім Вітра – Риті, Руті...

      Гріхи відпущені, пішли прояви мовчки.
      А по ріллі – зелений дим... ані слідочка.

      Навчала сестронька ушосте чи уп`яте:
      "Гладенько стеле, та стежина кострубата".
      Я серце слухала, а не поуки мудрі.
      Вже, кажуть, Вітер окошився в тундрі.

      Саджу дерева грошові, плекаю фікус.
      Не варто Вітра припинати – за чоловіка.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Ковток просвітлення


      Правуй хоч просто, хоч уліво,
      Тримай для злидня п`ятака...
      Проріже човен вовче лігво.
      І дятел цюкне: "...не така."

      Минай дими від кукурудзи,
      Прицмокуй:"Ловкі гарбузи"...
      Вільготно жив бідаха Крузо,
      Хоч змій кокоса надкусив.

      Люби свої меди гречані,
      Клеймуй заїжджий тулумбас,
      Пивце вари в бездонні чану,
      Комарик дзумкне: "...ти не ас...
      Немає піни, надто пряно,
      От я умів... позаторік".
      Іще й вертихвістка устряне:
      "Ой, правду струже чоловік...
      Люблю гірке, а в тебе солод.
      Горнята в півниках..."Модерн"
      Тут розливали, біля школи...
      І був попкорн... і дзвін цистерн".

      Стоїш - між лип, зальотів, танців.
      На слоїк падає медаль.
      Ягнят фарбують сіроманці...
      Негоціант везе Грааль.
      Сліпий лящить: "Оце робота,
      Я все обмацав, ексклюзив".

      І тане в лунці над болотом
      Хмарина... репети кози...

      Блукає Правда полинова,
      Несе дитяточко ясне.
      А в тебе знов - меди... обнова.
      Глухій луні твій голос - не...

      А вколо ніч така тягуча,
      Смолою квецяють чорти.
      Цикади строчать... Неминуче
      Сягнеш свавілля широти.



      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. Безсмертники

      Зважніли Осені подоли.
      Над огудинням - голоси.
      Ти прислухайся до віоли,
      І слів пастельних попроси.

      Ось теракоти повен глечик,
      Насипав зерняток осот.
      Пульсує десь гора Чернеча -
      У вирі лайок, нечистот...

      А ще - якраз на Маковія -
      Коржі бабуся принесла.
      Загадуй щось, упала ж вія.
      У сні розчула: "слава...сла...".

      Спідниця фалдна, жовта хустка.
      Сухим безсмертником - у ніч.
      Були свічки, сорокоусти.
      Тепер лиш зорі зусебіч.

      І так запахло - не ваніллю,
      А рідним тим Яготином,
      Де воля - думці, рибі, зіллю,
      Де на дровині - "казино";
      Де тітка лає бідну Олю:
      "усе танцюєш... йди у саж".
      Парує сизо бараболя...
      У півня скльований плюмаж.

      Усі хати веселі, рідні.
      Пливу над балкою у рань -
      По хвилезблисках часоріні
      В ясу навернення... мовчань.

      Ось - пірамідами - кагати.
      Коти окублюють город.

      Др-р... - по асфальті коліщата.
      Везе побиванки народ.



      __
      17 серпня 2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. Макрозйомка


      люди руйнують систему
      система ламає людей
      вчора затиснені клеми
      а завтра фонтани ідей

      люди блукають у житі
      мокро словесна вода
      на макрозйомці нажите
      жовтень... зимова слюда

      знають чимало маршрутів
      хочуть повсюди ураз
      люди кричали в Бейруті
      люди кришили Кавказ

      люди хитають систему
      система ламає хребти
      плазмою в міць кремнезему
      переливаєшся ти

      що тобі снилося душе
      пошуки звізд у траві
      вибух... спотворення суші
      шрам на Господній брові

      від сотворіння від спраги
      натовпи хочуть вина
      мерхне турецька чепрага
      люд посилається на...

      над гелготінням і вище
      плине заверблена твердь
      виламай хлопчику свищик
      хай налякається Смерть

      йдеш за колюччя акацій
      ти деміург чародій
      прагнення мандрів санацій
      і вірулентність надій

      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    192. Оберемки

      Вже й Маковія... Вибраний часник.
      Плететься хміль, пишається квасоля.
      Кого сховали, хто безслідно зник.
      Така вже доля.

      Пливе хмариння, бо не зна межі,
      Лелека облітає попелища.
      У сало устромляються ножі.
      А крівця хлище...

      На ганках принишкають матері.
      Батьки зголили оселедці, вуса.
      О як пекельно-спечно угорі...
      Війни боюся.

      Не те, щоб я ляклива у товпі,
      Була на сценах, віддана галерці.
      Міксуються премудрі, надтупі.
      За що ці герці?

      Розкремсаний над полечком літак.
      Вини ніхто не взяв, а сенси - пір`я...
      Жахливе жниво, все росло не так.
      Пік маловір`я.

      Посеред коки, вишкірів лакуз,
      Небесних водопадів та маїсу
      Жере, сценарій строчить Джек чи Круз,
      Служака біса.

      Затихли жорна, звітрені млини.
      Можливо, нам несли бісквіти Щастя.
      Охоче їли... Тиша цілини.
      Цвяхи - в зап`ястях.

      Ну що скажу поетці, що клепа
      Дзвенючі вірші? Муж - у батальйоні.
      Що принесе в долоні до попа
      Нуль медальйона...

      Оті шрапнельні видива-рядки,
      Шкарпетки неколючі, рукавиці
      Сховаються в кагат, як буряки.
      Бо крези - ниці.

      А я ж - за глузд, засіяні поля,
      Шумок весіль, а не вінки соснові.
      Хтось прочитає, скаже: "Ой-ляля...
      Віз - чумакові,
      Ми - осучаснені, споряджені. Броня...
      По вишколі - гопак на автострадах.
      Хто пацифіст, отой не доганя
      Сюїти "градів".

      Дзуміє муза...
      Вишию панно.
      В Ісусика малого - Батька риси.
      Хтось поклада надію, хтось - вапно
      На трупи лисі.

      Світ - серпентарій.
      Струджений павук.
      У оберемках - павутиння, мухи,
      Меди оману, пилюга розлук,
      Посмітюх слухи.



      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. До вірша


      Отак і будеш парвеню –
      між тими, хто на фото ню.
      І не втискайся у бомонд,
      там править сьомий Сигізмонд.
      Там хилитання опахал...
      Впаде виделка чи кинджал.

      Навіщо – батли, штучність поз,
      тусівок-війн, метаморфоз?
      Тебе розрадить арлекін.
      Від сколіозу – лет... ослін.

      З нірвани виринеш – у дзен.
      І тішся, віршику, – спасен.

      І хтось розгляне, мов кота:
      чи та порода-чистота,
      чи не гіпсований – стрибучий,
      чи не занадто злий, блискучий…
      Мо`, заслуговуєш медальки
      Чи камізельки бабці Гальки.

      Отак під рампами й заснеш.
      То ж не для тебе – туші, креш.



      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Кода

      макоцвітно
      купи дерті
      всі розкуті всі відверті
      всі при гаслах
      правда квола
      край парканів заборола
      всі діяльні та ікласті
      консервуються напасті
      приглядається малеча
      не стихає ворожнеча

      всі у ражі
      полк - в атаці
      недоторкані в палаці

      рід загиблого в скорботі
      свічі
      тиша у кіоті

      кадри
      коди
      сотні ран
      фільм
      старий кіноекран


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    195. Художничок


      На пні сидів - такий малий,
      Що ледве маківка видніла.
      Прийшов на пляж із ковили -
      Та й малював собі Ахілла...

      Купали песиків, дітей,
      Мелькали м`ячики і п`яти.
      Між покемонів, карт, костей
      Стирались контури - уп`яте...

      В корзині тітки – сік, пляшки,
      Люстерко тріснуте зі скотчем.
      Набридли вила і горшки.
      Героя в хату жінка хоче!

      Щоб тога синя, ще й вінець.
      Сандалі просить пурпурові.
      Пішла робота нанівець…
      Але сподобалось корові.

      Не торгувалася, ураз
      Взяла картинку чорно-білу.
      Кума замовила Кавказ,
      Тореадора й кішку Мілу.

      Торс худорлявий. Хисту - брак.
      Закляк безгубий син Фетиди...
      Продав Ахілла - за кисляк.
      Накидав обриси кориди.

      Край лепехи зібрався люд.
      …змалюй-змалюй … - дзуміє Зося.
      Прокраяв потемки салют.
      А може… то мені здалося.

      Підвівсь художник, всім «пока…».
      На пні розстелена газета.
      Доріжка місячна, липка -
      Медок лила Єлизавета.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    196. Феєрія, або Якось буде...

      Некрасивий, аж страх.
      П"ятиюрідний брат Квазімодо.
      Ні по шкірі мурах, ні бажання почути пісні.
      Притулилось дівча, бо лібідо, бо зірка, бо мода.
      Оченята тернові, а кінь - при її борозні.

      І чого б то мені уявляти понтони і свічі...
      Після празника всі розбредуться по залах, кутах.
      Він купив їй браслетку, парфум дорогий Nina Ricci.
      У конвертах вітання. Вона ще не знала кнута.

      На сукенці атласній - квітки, на волоссі лелітки.
      Научає сестра, як тримати поділ, стремено...
      І ніхто ж не спиняє оцю - одинадцяту - Лідку.
      Туш її попливла. А жених кутуляє стегно.

      Витирає тоненькі вуста, запиває шампанським,
      Обіцянки записано, складені речі й контракт.
      Премійований він у Парижі, у Сопоті, Гданьську.
      Якось буде... Віагра в кишені - не домисел, факт.

      Лікував печінки, фарбував сивину, пив настої.
      Про дитячу кімнату велися розмови, авжеж.
      Крав найпершу свою ще в період Афгану, застою.
      А тепер повезе вісімнадцятку до узбереж.

      ...Витиратиме їй молодий гондольєро сльозини,
      Розкошує сьогодні - бо свайба маестро! - юрма.
      Ну, немає для Лідки добрячої з бука лозини.
      Надивилася Лідка феєрій-казок сінема.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    197. Дзен


      терпіння вчуся цілорічно
      терплю цейтнот катастрофічний
      терплю всі вибрики погоди
      терплю місця винагороди
      терплю Юрася нетерплячку
      кота на книзі друга сплячку

      усім близька своя сорочка...
      даю доріженьку "синочкам"...
      мовчу коли обважить свинка
      коли засмічена зупинка
      терплю...
      терпіння - панацея!
      шерепа терпить корифея
      навіси терплять рух дверей
      шерепу терпить корифей
      терпіти ліпше ніж кричати
      терплю в реаліях у чаті

      терпіла бевзня і єхиду
      терпіла мудрість мат огиду
      терпіла визиски і бучі
      терпіла біг овечки з кручі
      терпіла ікла у долоні
      терпіла біль у зубі в лоні
      терпіла кризу словотечу
      терплю нікому не перечу

      терпіла міць напругу старту
      дошкульність вітру солод гарту
      терпіла насміхи та кпини
      терпіла сходження лавини
      терпіла славу і наскоки

      нарешті - пагоди високі



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    198. Жнива

      Вона не запитує внучки - чи є кавалер.
      Ріка Вмиротворена Старість без вигинів плине в спокуту.
      Десь там, ще дівчатком, у мревищі ящурних ер,
      Ця жінка зривала у голод пирій та крислату цикуту.

      Не вмерла, тому призвичаїлась трути варить.
      Повз неї - за межі галактик - орли, цвіркуни, зорельоти...
      Галасвіта роми - вивчати урду чи іврит...
      А жінка прикрасила півником піч, наплела живоплотів.

      На свічечку нетлі летіли, на аркуш - рядки.
      Писала тому, хто не став ні коханцем, ні степенним мужем,
      Лишився на стежці край школи - за помах руки.
      Була і вродлива, і сильна, й до рідних-чужих небайдужа.

      Тепер не запитує ніц. Дяка Богу - жнива.
      Калина рясна, виноград зав"язався, газета на призьбі.
      Гойдлива срібляста ріка - до мого рукава...
      Хустина ажурна - під Кузькою, знаю, куплялася в Ризі.

      Вона помолилася. Каже про шум в голові.
      Розказує те, що смішило в Сенчі та морозній Теплівці.
      О нивко матусина, ще половій, половій...
      Як страшно узріти "кінець" на строкатій буття кіноплівці.




      2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    199. ...хить...хить...

      Ішла - мимо стаєнь - із бісерним віршем,
      Відчула себе на комфортнім тарелі,
      Буття малювала від візій незгірше.
      Гойдалась дівчам на гілляці-орелі...

      У спеку нещадну спіткала криницю;
      Бабусі у сіни внесла півцеберця...
      У подруги Зінки яскріють зіниці,
      Бо син прикупив камуфляж, секонд-берці.

      ...Спинюся із ношею, щоб посумніти.
      Дрібні виноградини - хмелем забиті.
      В ліванському Тріполі вбили сунітів.
      На Кіпрі винце розлива Афродита.

      І в кожного є чи борня, чи робота.
      Задкують у ніші, у глей небораки...
      У креза - жадоба, у Хтося блювота.
      Ген байда обходить маєтки, байраки.

      І заздрісно душам, і тісно пташині.
      І барви такі однотипні, ядучі.
      А муза хихоче: "...живи в конюшині,
      Нащо тобі, серденько, тури та бучі".

      Повсюдно - прогресу кострицеві лапи.
      І спробуй не вірити в лейбли, закони.
      Міняються трони, святині та папи.
      А я наловила рядків-махаонів...

      У крем додали жожоба, спермацету.
      Лежать кашалоти - убиті для зиску.
      Тасуються лоти, порожні секрети...

      ...хить...хить... - заколисує злива-колиска.



      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    200. Із води…

      Сотворіння себе – відмивання від плевел, піску,
      Зазирання у люстра…
      Сортуєш за барвами скельця.
      Зішкрібаєш із риби-спогадки дзеркальну луску.
      І чекаєш на кроки... гостинці... прощання пришельця.

      Танцюристи-дощі заблукали у вітті модрин.
      Зазивали їх джазом.
      Готуєш три страви для паті.
      "...а дощі закупив... та ще оптом... пузатий лезгин..." –
      Проскрекоче сорока з іржавим кільцем від гранати.

      "...у Макухівці миші..." – зачне під горіхом есей.
      Безголів`я і спека.
      Забиті.
      Застрелені.
      Збитки.
      Довитрушує пил із сандалій Мусій (чи Мойсей) –
      І пустелею рушить, підваживши лантухи, зшитки.

      Знамено затріпоче. Блукальці повірять у сенс.
      Мідний змій по високому древку повзтиме – без яду.
      Ну а зараз – обклали багаттям холодний абсцес...
      Стиль Езопа лежить – підійди та й візьми – у шухляді.

      Урожайненький рік. Розкошує людва-мурашва.
      Чорт псалмів начитався, говів, шкандибає по свічі.
      Як з`єднати краї, щоб ні гною, ні гноблення-шва…
      Саваофа когутик захрип – та іще кукуріче.

      Сотворіння – це поділ і подив. Зачин і контекст.
      Щедро ставиш тире, пунктуально – крапки та апостроф.
      Полетів мій пегас… майталається грива… На вест.
      Із води виринає рибина – залюднений острів.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    201. Мереживні фалди

      Знову зраджує він.
      Плаче так безутішно вона...
      Їх одурено. Стріли амура вкололи злегенька.
      Алебастровий хлопчик сміється на крайці вікна.
      Відпустити стрілу - необтяжлива гра-витребенька.

      Лоскотало у серці... Бажалося разом у Рим.
      Викладала модистка на сукні мереживні фалди.
      Утішає сестра: "Ще повернеться! Треба ж екстрим.
      Не здіймай, будь хитрішою, шторму та гвалту".

      У кімнаті дими...
      На канапі - щоденник, журнал.
      Гомоніли про секс, погадали на кавовій гущі...
      Додала одиницю нещасна у свій арсенал.
      Можна вбити прощенням. Любов невмируща.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    202. ...мов героїн...

      А у війни - сто бранок, героїнь.
      Шматує долі, відкидає руки.
      Підступна й дорога - мов героїн,
      в якому ейфорія, смертні муки.

      Вдягла синів у плямне і руде,
      диктує гасла, підправляє шкіци.
      О скільки чаєняток пропаде...
      Щодня печуть війні криваву піцу.

      У сіті втрапиш, борсайся - як тигр.
      Війна поглине глузд і біомасу.
      Вона приємна тільки для отих,
      що ділять сонце, охмуряють класи.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    203. Автентика


      Віднаходиш баланс, домальовуєш віршеві коду.
      Вдовольняєшся полем, бо зійдеш на пагорб - назвуть парвеню.
      Помічаєш в очах чорний захват, грубезні колоди.
      Рвійно плевели вієш, то й маєш сто кіп золотих ячменю.

      Хилитання білбордів, шпана, що зриває шпаківні,
      Тлусті санчо, що втратили коней, діряві підстилки, брилі, -
      Це реалії. В сон прибігає краса-титарівна,
      Виглядає Микиту... А в того то війни, то п"янка в селі.

      Тут і там на світлинах нові голосні скоропадські.
      Люд їм теше котурни, для гречки та манни тримає миски.
      В раювання земне ще включається тиснява адська.
      Йдеш узбіччям, запитують:"зло випромінюєш? зналася з ким?".

      А у тебе свої - спогадання, мережі, говірка.
      Десь отам за тополями трухне міцний незапроданий трон.
      І тамує свій кашель курильниці мулярка Вірка,
      Ти проходила повз, нанесла шлейфом сукні чималий "урон".

      Ще в уранові шахти пірнають убивці та вбогі.
      Зашарілася юнка, принісши на суд нешліфований текст.
      І здригається тиша, шпакльована злегка дорога
      Крає жовту автентику ниви, струмує в омріяний Next.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    204. Житнє

      У твоєї сестри буяніло весілля... Юрма
      Кайфувала. Хто в пошуку чарки, хто сексу, хто соку.
      А до мене тулилася боком тілиста кума,
      Офіцерик щипав: "Звідки ти - першосортна, висока?".

      До криниці підходили діти, ганяли котів.
      Женихався до тітки Мокрини забейканий слюсар.
      Я втрачала тебе. Знов на волю хлопчачу хотів.
      З пелени висипала чортисьок блондиниста Люся.

      Танцювали усі...
      Обіймалися пари між груш.
      В рань матуся твоя поливала плющі, каланхое.
      Так і бачу тебе - кучерявця - у пломені руж.

      ...Я поплинула з Травників тих у чужому каное.

      Пам"ятаю, що жито ламалося...
      Коники - стриб...
      Я зривала не сукню, а панцир колючого страху.

      Десь отам, серед блиску літаючих пестощів... риб...
      Налетіла гроза - і поглинула світ вогнептаха.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    205. Іронія

      Я сушила аронію, кидала в кошик листи...
      Ти дзвонив із Афін, обіцяв фотографії амфор.
      Цьогоріч у полині - проміле чи два гіркоти.
      Підриваються люди... І вже ні спочинку, ні кайфу.

      За Опішнею тиша.
      І я б отуди... Не буди.
      Облітаю гніздища високі, свічада хитляві.
      Ще й осмута хронічна. Поставила нецке в кути.
      Ставлять чаплі на тих, хто доточує рівень "халяви".

      Залишайся десь там, придивляйся до стін і дахів.
      Тут потрібні мовчазники та мускулисті служаки.
      Добирайся, мій друже, до древніх осонцених Фів.
      Ну а потім опишеш, як роги скидають сайгаки.

      Є іронії дрібка, присмачую нею рядки.
      Назбирала грошви, стачить з лишком на сумку чи скутер.
      Ще олійниця пахне...
      Це все утискаю в дужки.
      А сама я живу суперово... і вельми розкуто.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    206. Пертурбація


      Смерч налетів.
      Дахи зривав.
      Скелети зринули із шаф.
      Усівсь на місце брил валун.
      В яру зависочів буркун.

      А вівці - білі, як мана,
      У турму збилися і на
      Вовків осмілились піти.
      Спинили їх м`які коти.
      У них завжди - і по розрусі -
      В сосисці соя, джмелик в усі.

      Не страшно й вовку-вівцерізу,
      Наледве тягне в Рим валізу.
      Скавчать удатні вовченята.

      Чи варто смерчу відчиняти?

      Тече у Лету вільний Псел.
      Штахет розгойдує осел.
      А дітки байди: "гойдаша"...
      Сорока - в шматті фетиша.

      Мурахи сунуть лист осоту...
      В дрібних одвік тяжка робота.

      Смерч налітав.
      Ожинна тиша.
      І знов у дірці сирній - миша.


      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    207. Денно і нічно


      Бувають слова, що уміщують сонце.
      Отримуй, тобі адресований вітер.
      Навстрічу - оказії та незнайомці.
      Хтось мовить: "Quo vadis?" , а хтось: "окропіте...".

      Фуркочуть і гнуться колеса фортуни.
      Твій син підростає, не хоче вівсянки.
      Ти шила слинявчик... вітрила для шхуни.
      Знов бітум трамбують, чекають на танки.

      І мусиш мовчати.
      І каву молоти.
      У зливу прослухаєш арію Тоски.
      Зриваються в безвіч сусіди-пілоти.
      Дорожчає тиша... насіннячко... соски...

      Між слів-дирижаблів, словес-незабудок
      Летять словокулі...
      А в тебе - жар-птиця.
      Мереж.
      Вишиванням заробиш ескудо.
      Є бісер в чарунках і нить-блискавиця.

      А там і зима попритрушує мирти.
      Утиснеш картини в осріблені рами.
      Придбаєш знелюднений хутір і скирту.
      Курчата й ослінчик доручаться мамі.

      І байдуже лайки, хвальба, лжегерої.
      Бо є успадковані сіті-тенета.
      Назвали тебе і крутою, й сестрою.
      Довкола ковбасяться вівці... естети...

      Святенники топчуть алею месії,
      Припрошують взяти у скоєнні участь.
      А ти - між отими, хто поле засіяв
      Посеред вселенської повені-бучі.


      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    208. Смородинове

      Ще бовваніє хлопчик у смородині.
      Мене малює: родимка, вінок...
      На Мокринця тини лягла городина.
      А я не доросла ще до жінок.

      Біжу на греблю.
      Страх! Покликав заміж.
      Десь у Валєрки - бабця, острівець.
      Вже той портрет везе столичній дамі.
      Лежить між бадилиння олівець.

      Цвіркочуть невгамовні мрії-коники,
      Пахтіють матіоли, нагідки.
      Я прочитала всі наявні сонники.
      Липневий потяг рвійний, зашвидкий.

      Він обіцяє бути суперніжним,
      Навчив його вітчим варити плов.
      Заробить на сукенку білосніжну.
      Лечу в те спечне літо стрімголов...

      ...Його призвуть, і десь на Байконурі
      Зіжмакає листи, любов, портрет.
      Бо інший, старший, на ведмежій шкурі
      Мені сплете найвищі із тенет.


      Смородинове-2

      Подався звіролов - на рик пантери.
      Я тоскно вислизала із тенет.
      Гули заводи, літаки, афери.
      Згадався хлопчик... трав"яний браслет.
      Тоді, в сімнадцять, промайнула садом.
      Зайшов смаглявець: вудка, олівці...
      Він так любив, так в армії досадував.
      А той портрет - суцільні промінці.

      Мені жагу забаглося вернути.
      Художника лишила край Дніпра.
      Вже стільки відцвіло сільської рути...
      І, зрештою, життя - суцільна Гра.
      Із ним так легко, він такий хороший.
      І буде син, і хата серед лоз.
      Він хвацько так закасував холоші,
      І карасі пливли - до нас і повз...

      Листівку написала, враз приїхав.
      У Вишгород покликав. Без образ.
      Я ж в юне літо ягідного сміху
      Шукала хилиткий дороговказ!
      А цей Валерій лив шампанську піну,
      Кришив синицям тістечка пласкі.
      Зірвав троянду - росяну, кармінну.
      Повів у ніч по вуличці грузькій.

      Зламався в ньому олівцевий хлопчик.
      Так виглядають мачо, фірмачі.
      З такими вивчиш кільканадцять опцій -
      І... проведеш до юльок і лючій.

      ...Квитків ми не купили, всі розпродано.
      Не втрапили на острів, у Форос.
      Общипували гілочку смородини...
      І відганяли жальних бджіл та ос.


      2015





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    209. Жук

      Той дід Володька нутрій так любив,
      Що клітями зайняв шматок городу.
      Хазяйнував поволі, без журби.
      А жив самітно, цінував свободу.
      "Любасок мав чимало..." - хихотів,
      Із Казахстану все чекав листівки.
      Сухенький жук - між глеків та котів -
      Козу доїв. Аж дзвенькотіла цівка.

      І все ж зманив у двір одну із краль.
      Її онука потовкла томати.
      З рік малювали пір"ям пастораль...
      "Йшов залюбки у храм..." - шепоче мати.
      Чого ж лишила друга край ріки,
      Де лементіли гуси і малеча?
      Чи запах цигарок був зарізкий,
      Чи снились юнь, Валерій гостроплечий...

      У діда був колодязь... глузд... сарай.
      Болиголов ряснів аж під горіхом.
      Ряди тушонки, мальви, груші.
      Рай!
      Там Осінь аж заходилася сміхом.

      Траву хапали оковирні зуби...
      Які ж дивочні між старими шлюби!

      Поплив той дід Мирською - без весла.
      Навчиться ще якогось ремесла.


      2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    210. Сім

      Сім поколінь Тантала
      Платять за скони чад.
      Юрми розігрівали
      Танці, чай, мармелад.

      Прагли свободи смерчу.
      Нижчали раж, бугор.
      Бик - на шкурах овечих.
      Винен тореадор.

      Звуглені барикади,
      Ген автобус-каркас.
      В казку Шахерезади
      Вцілив енний фугас.

      Впали настрої, арки,
      Хресна хода - навсібіч.
      Гумус гуманітарки.
      Рокоти зла й протиріч.

      Сім поколінь Тантала...
      Харбор... сиза Хатинь...
      Хай би рунь розквітала
      Між девальвацій святинь.

      Сина ховає неня.
      Сестри оздоблюють сіть.
      В кожнім - Ареса гени,
      Заздрощів Каїна їдь.

      Знишкли Совість і Добрість,
      В ранзі піднявсь Хосен.

      Горличкою за обрій
      Лине дух - що спасен.


      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    211. Трависте


      Десь отам, де боялася відьми-ріки,
      В дитсадку галасливому - нянь, вакцинацій,
      Хилитається човничок... Плинуть совки,
      Сак і плахта, що бабця мостила собаці.

      Там за хатою глинище, соняхів ряд,
      Від метеликів крилець і лоскітно, й любо.
      Є у мене в долоні чудний шовкопряд.
      Звідти родом зайча, світляки-життєлюби.

      Там розвеснений батько збирається в путь,
      Я кролів підгодовую, колеться клітка.
      Там низесенький клуб, просить мати "побудь".
      Там удосвіта мчу пилюгою до Лідки...

      Латочки чорних плес, глядачі-ясени
      І жниварка, що завше жадає роботи...
      У розрусі, глаголять, нічиєї вини.
      Юнь запекло зомбують навернені "боти".

      А село гомонить... Будуть зливи, жнива...
      Дід у жмикрута з міста попросить цигарки.
      А мені все пахтіє висока трава,
      Де здирала коліна, з конвертиків марки.

      Золотава бджола залетить у вікно,
      І згадаю брилі, макотерті, тиночки.
      - Ти модерна... - обняв пан-художничок, но...
      Малював би тебе біля мальви і квочки.

      Безкінечні турботи. Пливка череда
      То рідіє, то знову приймає телятко...
      Я з Супоївки лугу. Не треба "мадам".
      Я ще в печі тримаю квітисте горнятко.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    212. Орлисто


      поїду в Карпати в Ов"єдо
      не кличе білява сестра
      часи розуміння і недо
      оцінених товпами драм

      марноти
      марноти
      марноти
      доносить вокзальна луна
      тягає когось парубота
      і хтось посилається на...

      а музі моїй так орлисто
      над залом на триста персон
      уже б і злетіла -
      намисто
      чіпляється
      за мікрофон...


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    213. В очікуванні слів...

      Нарешті лаври в домі. Блекоту
      Вручити хоче Та, що яро косить.
      А я дорогу вибрала не ту,
      Не осучаснилась до папіроси.

      Емоції - пружини, сум ледь-ледь...
      Цвітуть за капонірами єдваби.
      Дзеньчить по злітці чийсь велосипед.
      А чоловік зітхає: "В Ялту...я бы...".

      Сміється син. Приємна новина:
      Втекли із клітки продані папуги.
      Почув сьогодні це від пацана.
      Злетіли з магазину в лісосмугу.

      І хтось би вже забув, а я - ні-ні.
      Так весело мені, пташині ж - воля!
      Нехай довкола стіни кам"яні,
      Зухвальці посмакують бараболі.

      Настало безземелля - крекче дід,
      Був штурманом колись, мав "Су..." і грядку.
      ...Це в мене був летовищем похід.
      В очікуванні слів... світопорядку.

      За селами - сто перший кілометр.
      Промчу Теплівку...
      Перетну полотна...
      Бабуся-осінь, що сплітає светр,
      Не запитає вже... чи не голодна.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    214. Бісерний вірш

      О Джеммо в сукні, що творив Карден.
      Тобі чужі мої буденні муки.
      Хто не писав рядків, отой блажен.
      Лише павук буває шестируким.

      А я - звичайна жінка, ще земна.
      Із хаосу вирізблюю порядок.
      Безкрилий натовп нишк і розпинав.
      Слизькучі змії не жаліли яду.

      Усе б мені встигати, йти у ніч,
      Лишаючи петельку, бісеринку...
      Зуміти посміхатися на спіч,
      Узяти на фуршеті лиш мачинку.

      Скуштовано амброзію кохань,
      Зорію на всіх жевжиків критично.
      Індиферентна силонька злягань,
      Я - супокійна, майже прагматична.

      О Джеммо-лялько в тапцях золотих,
      Ти не пораниш пальчика до крівці.
      Тобі не ллють у каву кислоти
      Зайці безхвості, молочайні вівці.

      Дивлюсь на тебе: порцеляна, шовк.
      А в мене цебра яблук і грушок.
      Десь профурсетки, ложі, сінема...
      Кориці слоїк, щось медку нема.

      О звабо дивна, серги аж до пліч.
      А я - у вирі слів і протиріч.


      31.07.2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    215. На пленері


      Толька привіз у трави татків бус,
      Арсен читав у джипі Муракамі...
      Петро йшов пішки - знаний боягуз,
      Дзвонив Нателлі, бо забув панаму.

      Писали всі! Гнат - про безпечний секс,
      Принади гамака, смак адюльтеру,
      Ед пригадав: біг песик Рекс,
      Наїхала на хвіст руда мегера;
      Зросив сльозами кейс, блокнот і шарф,
      Присвячував рядки персистій Риті.
      Отримав за епітет і "базар".
      Усі ж були "продвинуті", маститі...

      Оспівував хариту Харитон,
      Природно на узліссі ціпеніти.
      За пнем побачив замок, моцний трон,
      Хітон, сандалі, кралині ланіти...

      Дитя Марі зловило жабеня,
      Запхало олівцем на дно горняти.
      Не вистачало для натхнення дня.
      Ще вирішили кліп отут відзняти.

      Творили всі... Збиралися на ланч,
      Бабок сачком ловили, спали в лузі.

      Знайшовся на усіх один слухач -
      Припнутий цап. Ловець рядків-ілюзій.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    216. Радій...

      А правда у вічі - завжди моветон.
      Мовчи у хустинку чи шнапс - велемудро,
      коли промовляє огрядний патрон:
      "Давайте бухати, а праця - на утро".

      Не варто казати про курс - навмання,
      проекти із хибами, з ганджами "смєти".
      Якщо ти сідаєш на правди коня,
      то шлях манівцями, тобі - у поети.

      Між мушель розкритих, рожевих перлин
      побачиш пластмасові торси і кулі.
      Усе перемеле Високості млин:
      і липи одквітлі, і пера зозулі.

      Прокраяти мусиш лахміття брехні,
      ще зопалу звалиш у крейді боввана.
      Опінії пишуть на сцені, в пивній...
      Тоб ж - репутацію створять погану.

      А правда - зіжмакана, кинута на
      прослави і розкошів кедрові шкіци.
      Радій - хмаровиння, смугаста луна...
      І жменя піску - з берегів Біарріца.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    217. Пісочне


      Вітрів серпневих стежка – навмання.
      Циганський піт, копит відбитки срібні.
      Крізь пилюгу, що лошачок здійняв,
      Тремтить піскар на синій волосіні.

      Штурмують ластівки нічий курінь.
      Мандрують кавуниці автобанами.
      Пора сплітання-відсікань корінь
      І обміну – помешканнями, ранами.

      Шукай залізо в рудному пласті.
      Тримай рецепти щастя в таємниці.
      Зріс ломикамінь між сердець та стін.
      Кого вбив кум – стирається різниця.

      Пливуть качки, дараби, міражі...
      Кумі набрид Ванкувер, хоче в Драбів.
      ...Ступаю в човен кавних ворожінь,
      Минувши парасолі димних пабів.

      Годинники пісочні між колон.
      І всюди – рейвах, перманентний шмон.

      2015




















      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    218. Рвійний вірш

      Дощ збиває абрикоси...
      Засихає кріп.
      Ділять грушу чорні оси.
      Ти - за десять кіп.

      Зранку дзвониш: "хутко їду...";
      "глохне білий джип...".
      Рве-шматує "Енеїду"
      Цап у тіні лип...

      Та куди ж подався, Йване?
      З козами - сама.
      Сибарит рудий, диванний.
      Ще ж діток нема...

      Обіцяв цюцькові буду,
      Клуні - тин і саж.
      Прийняла тебе - приблуду.
      Вивчила масаж...

      Наварила пива, раків,
      Їв густі борщі.
      Не зірвав ні руж, ні маків...
      Повернись мерщій!

      Хоч такий - мені ти любий,
      Прилаштуй насос...
      Узяла у прийми Люба
      Карлоса, він - бос.
      Каже, треба десь у тиші
      Пересидіть з рік.
      Був до нього митник Гриша,
      Добрий чоловік.

      Я тебе лиш до господи
      Рвійно завела.
      Знову дзвониш: "Я у Бродах...";
      "ще веду вола...".

      Накосив би вранці-рано,
      Обійняв би стан.
      Лепехою гою рани...
      Заграє Богдан...

      П"ю нектари і настойки,
      Вишила бузок...
      Відведу тебе до Зойки....
      Був десь мотузок.

      2015



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    219. Щедрість

      Секонд-хенд аж до дверей - обіцяють сайти.
      З Філадельфії фартух, з Ангулема батик.
      Від версальських бабць шовки, гольфи із Тулузи.
      Я не зналася із тим, хто жбурнув рейтузи,
      І ніколи не візьму недоносків, штори.
      Ось червоні ганчірки. Де ж тореадори...

      Щось накидав нам Лімож, додавали Канни.
      Уявляю торс вельможі - замастив "банани".
      Ось жилетка п"є-де-пуль - мрія пекінеса.
      Скільки тут набито гуль, випито еспресо...

      Клюнув сукню попугай, дірочка чимала.
      - Я зашию залюбки... - ухопила Алла.
      Ось бікіні від повій, комбідрес у цятку...
      Затуляю носа... Йду - повз пахучу ятку.

      Дивна щедрість. Все для мас: бренди Левіс, Гуччі.
      Приміряє дід Панас байкові онучі.


      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    220. Макоцвітне

      А ти шукаєш порт Геракліон...
      Гортаєш на шезлонгу ветхі мапи.
      На ланцюжку - сапфірний скорпіон.
      Засапані гребці... Служниця-мавпа.

      В Ізіди просиш сина, в Зевса - злив.
      Складаєш артефакти, голиш пейси.
      Твій кукурузник дуб наш завалив.
      Пологів жде сусідка-стюардеса.

      Писав Стесихор, надгризав стило...
      Боги заводили в оману греків.
      О брате, привези перлин з кіло -
      Коли доцмулиш пульке від ацтеків.

      Хто б напоумив, хто б тебе спиняв...
      На мандри Макоцвітне проміняв.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    221. Назавжди...

      А Вітра назавжди не зловиш. В обійми
      Напроситься сам, де чутки - навперейми...
      Опінює снива, пливкі пантоміми.
      Цвіте простирадло...
      Іржавіють клеми.

      Так свіжо-вільготно кохається в юні.
      Паруюча бульба, когут - за будильник,
      Шматки оселедця на таці трикутній,
      Що мати внесла - і самотня, й прихильна.

      Село за тополею, хрест надвисокий,
      Розвалля хатин, усихаючі вишні,
      Сюрчання цикади, росисті осоки.
      Роман у Бордо все мережить колишній...

      А Вітрові кучері плутають мари.
      - Лети... легковірна... - солом"яний шерех.
      Ти губу копилиш...
      Сачок на гітарі.
      Над хутором Літо - жаль барви мадери.

      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    222. Вірш без рамців


      Читаю для настрою Солу Монову.
      А мрії про Делі - в дірі озоновій.
      Знов дятел цюкає: "...тут буде краще...".
      Шукаю між тронів місцин підходящих.

      То сукня і серги надто блискучі.
      То трен відірвала панночці сучій.
      Впритул підійшла не в ту мить, не до того.
      ...Чужі бумеранги цяткують дорогу.

      Шептав мені Легіт:"хороша...прегарна...";
      А вибрав Хіврю з села Цитварне.
      Круг неї діти - чужі, босоногі,
      У них сім хат, сімсот патологій.

      О людоньки рідні... Коли ж те КРАЩЕ
      Відкине із шовком китайським ящик?
      Турчать під ясмином голубки сірі...
      Усім воздається - по злобі... вірі.

      Ведуть на герць ошуканці-соцькі...
      "Я нє люблю..." - цебеніє Висоцький.

      Писала вірші.
      Ловлю махаонів.
      - Ми - сила... - скрегіт обдертих вагонів.

      Для гниди - кобра, для Зосі - кобіта...
      Впадаю в буяння-шаленство щоліта.

      Купила рамці, полив"яний горщик.
      І рада-раденька - мов крез-мільйонщик.

      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    223. Десь...

      Годував наших птиць із тарелі, долоні...
      Я варила їм кашку рано-вранці - солону.
      Я збирала дощі у комору зелену.
      Вишкірялися маски із важкого ебену.

      Відлітали поволі сім журавок, синичка...
      Висихало бадилля. Вкорінялися звички.
      Ти блукав аж до ночі - в хаті лад і жарота.
      ...Вполював у столиці Адигуль тонкороту.

      Обіцяв - до Айови, оголявся - за мані.
      Я годую жар-птицю, ти - чужих доберманів.

      Десь хатина у лісі - для мандрівця і ноші.
      Ніж впівоберта кинув: "...ти занадто хороша"...


      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    224. Кола по хвилях
      1
      Питав усевідо про витоки стежки -
      В лункім кабінеті у випарах чаю.
      За нами в щілину Захеканий стежив...
      Усі захлинулися... всім пробачаю.

      З чарунок не брала запилений бісер,
      Не кидала каменю в шатра лежачих.
      Єхид посилала - вряди-годи - к бісу.
      Пегаса жени - повз естради прискаче.

      Отак і дійшла до красолі в барвінку.
      Лягають на плеса шовки-парашути...
      Танцюють захожі вогнисту лезгінку...
      Скрегоче платівка... І ніц не розчути.

      2
      І дзенькіт наперстків, і кола по хвилях...
      І коси цибулі між лисин томатів.
      Не треба нікого здіймати на вила -
      У скопищі блазнів, повій, акробатів.

      Не варто чекати у погребі смерчу.
      Змінитися важко. Змінитися просто.
      Є тьма причандаль і перук у гримерці...
      Замаже облесник відразний коросту...

      Всі хочуть найліпше - дитині, собаці.
      Чухрають атланти, підставивши плечі...
      А витоки стежки моєї - в байраці,
      Де пера за сміх роздаються лелечі.

      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    225. The best
      Сусідська Настя - викапана Шерон Стоун.
      Срібна медаль у чашці, на дивані - клоун.
      Не стрівся їй Річард, купив обручку Саша.
      Баба край хвіртки хвалиться: "Розумниця наша...".

      А Настя удосвіта мчить... Електричка на Київ.
      Ліпить-пече пиріжки... Тату "синиця" - на шиї.
      Телефонує подрузі: "Збираю на краще...".
      П"є густий кефір на ніч, зелений чай - натще.

      Кола під очима.
      Секс...
      Вагітність...
      Сесія.
      Мати строчить пелюшки: "Важка професія...".
      Батько-далекобійник доїхав таки до "білки".
      Серги Насті в борошні, вихідні - понеділки.

      Очі великі, сірі, волосся пшеничне.
      Тицяють вагонні тітки книги езотеричні.
      Купує сосиски дешеві, бо лащиться Мася...
      Була перша дівка левади - за рік одцвілася.

      Їй би - ролі найліпші, сукню синю фалдисту!
      Відмовила продюсеру з Ічні, з Божків - танцюристу...
      Балдахін "Besta fiesta NEGA", піджак - Гуччі.
      ...Люляє доню, співає: "...а ти живи лучче...".



      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    226. За обрій


      А завтрашній день без осанни розквітне.
      Йому ж оминати іржаве, неплідне,
      Розсохлі човенця, стриножені хмари,
      Пергою всипати перони, бульвари...

      А блискітки-зорі ковзнули у море.
      Були крапелинками фантасмагорій.
      Не кожне потятко злетить - осовіти.
      Вціляє Перун у вчорашні граніти...

      Намрію слона, паланкін червонястий.
      Лишу в сьогоденні купюри, баласти.
      Подамся за обрій - у вирі екзотик
      Ловити піщини, складати у соти...

      22.07.2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    227. Прозорість

      летка прозорість не дається всім
      хвилюється полів липневий батик
      в цю пору відлітають карасі
      скляніють і самсони й сурікати

      у слизнів не запитуєш маршрут
      не п"єш на брудершафт не маєш ложі
      зелений шелех "зупиняйся тут..."
      а ти мурах стриножити не можеш


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    228. Не приручиш...

      В сон шерехтіла Груша золота:
      – Він вернеться… Ти злинеш із тераси?

      Те запитання в серці пророста –
      Скеміють незагоєні урази...

      Вивищується пагін. Дзвін росин…
      За днину-дві запалахтіє ружа.

      В ожині стежечки торує син...
      Ні, Вітер – дженджуристий, пані Грушо.


      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    229. В це літо
      1

      А завтрашній день - це гілля баобаба.
      Обвітрене листя згрібають незграби.
      Коріння затоптують поні, осли...
      І я - із відеречком прадідних слив.

      Куди простувати? До кого на ґанок?
      Не чути крізь рейвах-алярм колисанок.
      На призьбі м"яшкурить котисько тарань...
      І спробуй об шиби перстів не порань...

      2

      Пройдисвітів юрми, пахотнява синя.
      Іду, бо набридла мошиста яскиня.
      Стрічайте, мовчіть. Обнадійте - в це літо.
      Задимлений медіум шепче:"...фініта...".

      Експромти у ситі.
      Бджолино, урочо.
      Злинаю.
      Іти по мурахах не хочу.

      Начавлено з айвів терпкущого соку.
      Злітати окремо - не менша морока.

      Чому баобаб - не вербиця чи липа?
      Такі словеса Гонихмарник розсипав.

      2015







      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    230. Увечері (переклад 2010 року)
      Бриніла музика в саду
      Гірким неперебутним горем.
      І зимно, й гостро пахли морем
      З тарелі устриці в льоду.

      Він проказав:«Я вірний друг!».
      Торкнувся сукні – злегка, рвійно…
      Ніяк не схожі на обійми
      Ці дотикання звабних рук.

      Так гладять кішку чи орля,
      Так споглядають вольтижерку...
      Лиш усміх ув очах примерклих,
      Лиш вій рудава перія.

      Тужливих скрипок голоси
      Течуть за пасмами туману:
      "Безхмар"я в неба попроси -
      Уперше ти сама з коханим».

      2010


      Вечером

      Звенела музыка в саду
      Таким невыразимым горем.
      Свежо и остро пахли морем
      На блюде устрицы во льду.

      Он мне сказал: "Я верный друг!"
      И моего коснулся платья.
      Как не похожи на объятья
      Прикосновенья этих рук.

      Так гладят кошек или птиц,
      Так на наездниц смотрят стройных…
      Лишь смех в глазах его спокойных
      Под легким золотом ресниц.

      А скорбных скрипок голоса
      Поют за стелющимся дымом:
      "Благослови же небеса -
      Ты первый раз одна с любимым".

      Анна Ахматова
      1913



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    231. Не та...

      Вдягнула сукню барвну - до коліна -
      У травах, пуп"янках, метеликах...
      Летить!
      Бойфренд лишився з кухлем пива. Сіно
      Йому згрібати під човна трухляве "хить...".

      Така тремка, зваблива, нетутешня.
      Латала сіті, гладила козу й кота...
      А мати крекче, пряжачи яєшню:
      "Уже десята... фіфа... з Києва. Не та...".




      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    232. Мелхола
      Озвучений переклад



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    233. Дежавю

      А дежавю усе частіш буває -
      За чашкою глінтвейну чи в юрмі.
      Спогадки розгортаються, як вайї.
      Ословлються образи німі.

      Горять серця, ліси-екосистеми.
      Блукає полем недожатим дід.
      Несе мені колючу діадему
      Поборник всіх письменницьких свобід.

      "Схилися, Майє. Лиш такої варта.
      Чого ти розпинаєшся за мир?"

      І вже стоїть мого безслав"я варта.
      І вороння клює едемський сир.

      Знайшла між капустин перо совине.
      Вмочала в молоко і бузину.
      Ні тиглів, ні цеберечка не винна.
      Свою підкову осріблила, гну.

      Відломлюю по дню від шоколаду.
      Несе відлуння джаз... уривки мес.
      І віддаляється - розломи ж - Ельдорадо.
      І проза визріває - мов абсцес.







      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    234. Реноме

      Прошу Редакцію Майстерень, що дбає про реноме поетичного сайту, видалити усі коментарі та публікації Сергія Гупала, в яких згадуються мої ім"я, прізвища.
      Це потрібно насамперед Поетичним Майстерням. Такі публікації не мають сенсу та художньої цінності.
      Це явище тролінгу.

      Сайт ПМ створений для поезії.

      У відповідь на зауваження ПМ івців Гупало пише
      "Дякую за увагу, мої "однодольці"! Я всіх вас почув! Прислухався! Сьогодні ж видалю цей "шедевр"! Олені ж я вже колись писав, що є моменти, коли я не зважаю, що переді мною - жінка! Важкий минулий рік у мене був... Здавалася, цих пацифістів-імперіалістів душив би на кожному кроці...Не кажу вже про сепаратистів... Я видалю цей "твір", видалю!
      Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-13 20:23:30 ]



      ***

      До особистих проблем Гупала не маю стосунку. В реальному житті не знаю автора.
      Я за мирні поліпшення.
      За нейтралітет.
      Я ні від кого не відділялася, повернулася з Криму в Полтаву, до свого коріння. Я сформована особистість.
      З мене досить тролінгу від Гупала.



      Щодо "душив би" - можна прочитати

      Звернення митрополита Онуфрія
      МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
      ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

      http://news.church.ua/2015/05/14/poslannya-predstoyatelya-upc-shhodo-vidznachennya-1000-littya-muchenickoji-konchini-svyatix-knyaziv-borisa-i-gliba/

      за 15 травня 2015 року










      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    235. Театральне
      Букет із колючого дроту
      Мені обіцяє Гордій.
      Так хочеться миру - без квоти.
      А він підбігає: "...не смій!".
      І тицяє пальцем у карту,
      Шестірками криє тузи,
      Лепече про клімат Урарту.
      Вже й роги дістав у кози.
      Кричить:"Відступи, забодаю!
      Без тебе двигтіє Парнас".
      А я вже дійшла до Удаю.
      Русалки несуть протигаз,
      Бо стало ядучим повітря,
      Падіж цитаделей надій.

      ...чи їж для наснаження "Вітрум"...
      ...чи хмарним снопом володій...

      Дощі...
      Захлинається тиша.
      В Непалі - гул поштовхів, рух.
      А муза розцвічена пише -
      Між цих засмальцьованих мух.

      В театрі - коти, інваліди
      І тиснява мар-пелюсток...
      Мну віршик про дєвочку Ліду,
      Що лахи завозить у сток...

      Гордій ще показує зуби.
      Шкала магнітуди... екран.
      На пнях оргазмують суккуби...
      І маки зростають із ран...

      Усе тут моє - непропаще:
      І мова, і крап намистин,
      І ближні, що моляться натще...
      І всипаний склом серпантин.



      2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    236. Ти

      Ти в цьому світі – мати і дружина.
      Ти в пеклі буднів – порцеляна, сталь.
      Тебе назвали – Сальвія, Гражина...
      Дозволили вдягти чадру, вуаль.
      Тобі дали цяцьки, трибуну, дошку.
      Тебе на фресках бачили і ню...
      І сина відберуть... криши окрошку...
      І всиплють на сивини тютюну.
      Тебе співати просять – голосисту.
      І – знадну, вільгу – кинуть на пісок.
      Течеш-мутнієш – років сорок... триста...
      Аж поки не народиться Тюссо.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    237. Камедетеча
      У передгроззя вишні гомонять.
      Повчора чула шелестку розмову.
      Тих балакух вціліло тільки п`ять.
      Летіла зграя кажанів на лови.

      А я стомилася від бесід, лиць,
      Остуди прагла. У вишневий ґелґіт
      Із дому вийшла під мечі грімниць.
      Дух млоївся у зашморзі елегій.

      Листочки лопотіли про мороз,
      Петарди, цвяшки, гусінь, лезва, круків.
      Я знаю ліки, і рецептів стос…
      – І вербам – зле! – кивнула в бік прилуки.
      Вщухає вітер. Зійде сонце в рань!
      Літоростки впинались в горло, в плечі.
      Біль струменів…
      Яскріла чорна твань.
      Навскісний дощ тлумив камедетечу.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    238. Самотужки...
      З"явився в маї невтомимий імпресаріо.
      Атласні сорочки. Вночі співає арії.
      Романс бузково пише... Каже: "неповторна".
      А хтось йому зламав у дощ зонта, валторну.

      І вже той чоловік заляпав чисті шиби.
      Від мене до мольфарки Довбні в хащу диба.

      Там зварено напою, вкинув тлусту жабу...
      Щипає за мізинця, лізе - чорним крабом...
      Вже сколопендрою шмигнув, шукає мишу.
      Ну, як спасти людину, де смітисько дише?

      Індиферентністю не пахне. Шал і манія.
      То дятлом слід клює, то кличе в Данію...

      Ген пес із буди виліз, то ж знайомець - мокрий.
      Просився в імпресаріо, лящав "Я - добрий!
      Стежину зорну торуватиму - найвищу!".
      Минаймо тих ласкавців, що завзято свищуть.

      В горішнє сяйво йти нелегко - самотужки.
      Зате не покусають ні песці, ні заздрі служки.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    239. Надін
      Надін працює перукарем у божевільні.
      – Там люди – цілком нормальні, стрижки довільні.
      Так щиро дякують... жують... малюють снива.
      Вони не подадуть пліток тарань червиву.
      Сміються так дитинно, залюбки, ганяють мошку.
      Я поміж них сімнадцять зим, гадалось – трошки.
      Чого ж на пошту повертатися – в дурдом, на глузи?
      У тих людей потік злоби, відкриті шлюзи.
      Звикаєш, придивляєшся, видіння ловиш.
      Роман пишу вночі – про ножиці любові.
      Був залицяльник, та поїхав, десь у Анталії.
      А я все жду когось надійного, пантрую талію.
      Стрижу до полудня, накручую сюжет, волосся...
      Хотіла вже й піти звідсіль – у цирк, та не вдалося.

      2015





      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    240. Пора грому


      Я споглядала, як Арахна тче
      І сповнює бджола чарунки-соти.
      Постала Кліо сяйна за плечем,
      Промовила: "Озорюй ці широти".

      У серці - флогістон, солодкий щем.
      А травень сіє мерехким дощем...
      Пора спокути, релаксацій, грому.
      Я - птаха.
      Не належу тут нікому.


      2015




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    241. Про псевдонім і сутність
      1

      Скрипів пеньок: «Відзавтра буду… тмин».
      Горб не впаде в пустелю біля Мекки,
      Якщо верблюд назве себе «лелека».
      Не злине – лелечам – верблюдів син.

      2

      Мій псевдонім – не льоля, а рукав,
      Шумка розтока, що тече у мрево.
      «Я» розлилось на пера павичеві,
      А плин – під лемент пірникоз і ґав.

      3

      На плесах липня палахкоче мак.
      – Твій дід був Залізняк...
      Ти – слів ливарник… –
      Перун карбує. – Не мигти ліхтарно.
      Лови грімниці полум`яний знак!

      4

      Знайомець Тихін прізвисько узяв.
      Чи різать аркуші хотів, чи руки?
      Він Рогозою став. Болітце кумка...
      Леткий метан – пожива для роззяв.

      – Залюблена в лілейні тоги муз,
      Соснову тишу, деміурга тиглі.
      Марудна дружба з паростком жантильним! –
      Лементував у день знайомства глузд. –
      Хай нижуться цикади на шпагат…
      У тебе ж карб міцний, глибкущий – лева,
      Ти – ніжна сила і заліза плат.

      Не обирайте псевдонім знічев`я!

      2012





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    242. Шок і бетель

      Він кізяками кидав, наче снігом.
      Показував посвідчення... перо...
      Довкола мене танцював і бігав.
      І нісенітниці, як шви, поров...

      - Ну хто ти є? Губєрнія далека...
      От я мастак! Мене пустили в рай.
      Ти підпарканна. Та мене лелека
      Лишив на троні, а тобі - сарай!

      Стояла я, котила картоплину...
      Щипала від хлібини - для пташок...
      І мислила: гойдали там людину,
      А зріс віслюк у піні...
      Тихий шок.

      І що робити маю - поетеса...
      Коли мистець-вухань гарцює так...
      Пожива різна... Тут - ячмінні плеса.
      А він жував бетель... скажений мак.

      І соромно за нього, і крилато.
      Таке цабе прийшло під чисту хату.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    243. Про фісташки

      Аура синя.
      Цятковані крила.
      Чужого ласкавця в гори зманила.
      Кохання майське, гірке - до дати.
      Навчив байдужість імітувати.

      Збирався рвійно.
      Поїхав тихо.
      Спиняли інші:"Привіт, чувихо!".
      Листівку білу прислав невдовзі:
      "Лечу...".
      А корки по всій дорозі...

      Файнезний льотчик, промінні руки.
      Танцпол курортний, голодні суки.
      І я - зелена - у вир ламбади...
      "Таку б за перса - та в магму зради".

      Аура жовта.
      А травень хмаристий.
      У сниві бачу розхристану Христю.
      Запінені губи, дельфінні очі.
      На межці плющик проява топче,
      Голки встромляє в листівку-ромашку:
      "З моїм законним ти гризла фісташки!".

      Мовчу, сапаючи ряд полуниці.
      Від лементу Христі тепер не спиться.
      Круг неї пси роззявляють пащі...
      А той ласкавець шептав: "ти краща".
      Купив для мене обручку з перлом.
      Ненатле море те сяйво зжерло.

      Я вже й забула, чим пахнув той мачо.
      А жінка - зраджена - йодисто плаче.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    244. Крізь мед


      Крути, мов циган сонцем, догоджай, гоноб,
      Ховай листи, світлини і секрети,
      Змітай пір"їною із яблука мікроб...
      Веди крізь мед в туманність Андромеди.

      Обрав тебе, тож будь за всіх отих -
      Невипитих, незнаних, золотих.
      А схоче вбити, першою стріляй -
      У ваш гамак, посестро Лореляй.

      Поцілила в журнали - не тужи.
      У нього ще вудилище з пружин.

      Луска срібліє.
      Довари щербет.
      ...та ти ж сама пливла до цих тенет.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    245. Голос
      Для бажаючих почути мої поезії

      канал на ютубі


      https://www.youtube.com/channel/UCWiXY8C9LW9QP4NCMI-duiQ



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    246. Недільне



      Є чорні перли, білена печаль.
      Збирати копійки на лайнер, віллу?
      Окремішність. До кого не причаль,
      У кожного каденція дотліла.

      Звір береже ошкірених божків,
      Люд мітить храми, спродує парцели.
      А кроки у незвідане лункі.
      Тасуються очільники і "целі"...

      А що мені? Мовчання молочай
      Чи крик боривітра над студнем жаби...
      Дивися, душе, знову саранча
      Гризе вогкі прадідівські єдваби.



      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    247. ***

      Вся історія - на крові й піску.
      Молитви... медитації...
      Кращай!
      Скільки ж генів добра в колоску,
      А людина злостива, пропаща.

      Півзабутий воскреслий Христос.
      Ошкіряються леви-скульптури.
      Між сенатів, сонетів і проз -
      Профурсетки, щури, авантюри...

      Стоп.
      Не те я кажу. Все ок.
      А інакше - бойкот чи курок.
      Варто випити кавоньки, соку,
      Відійти від екрана у спокій.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    248. Актуальне



      Така невідомість, аж хочеться ложі.
      Криклива гальорка. Проходять вельможі...
      Несе за панянками трени довженні
      Фарбована челядь. Біжать навіжені...

      А я роззираюся, дму на кульбабку.
      Усе тут зуміла. Обходила жабку.
      Сміялася рідко, дивилася пильно.
      Зривала із яблунь зірки молодильні.

      Наповнила пряно сторінку і соти.
      А сцена волає: "Ти - фрашка... Ти - сота!".
      Повзе довга тінь - від меча Мельпомени...
      І спробуй-но вийти... на суд манекенів.

      Етапи.
      Етюди.
      Підніжки.
      Пікапи...
      А ондечки тихо... де сфінксові лапи.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    249. ***


      Щодня - урок.
      Буває зрідка й два.
      Навчить життя тримати оборону.
      Квітковою водою облива.
      Розхитує - під музику вагонну...

      Промчав за фініш сотий вітрогон,
      Лечу - рудих лошат наздоганяю...
      Впав капелюх з опудала. Пардон!
      Ще довго бігти небом - до Сінаю.

      Спиняв дружбан.
      Чоломкнув, дав блокнот.
      Писала. Малювала сон оливи...
      Так цілував Христа Іскаріот.
      Розіп"яли - щоб високо, щасливо.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    250. Усе окремо...


      А я б оце поїхала в село,
      Де виноград і мирта. За Форосом.
      Там небеса молочні, загалом -
      Нема зими. Цвітіння... дощик... осінь...

      Червона скеля, храм... У ньому син
      Прийняв хрещення. Спав під "люлі..." тата.
      ...Куплю собі турецький мандарин.
      А в Крим дорога дальня... і відтята.

      Усе окремо. Спільна лиш планета -
      Колиска вбивці, лікаря, естета...

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    251. Серцеве

      Брели навстрічу юрми небокраєм,
      Лишали фантик, молитви, число...
      Махаємо хустинкою, втрачаєм...
      Збираємо лушпиння, чорне скло.

      Діждавши половоддя, сохнуть фріки,
      Шнурки прасують, пишуть про війну.
      Я й мишенят ховала б від шуліки!
      Я ж у любові, як в меду, тону...

      Заземлено тюльпанну цибулину,
      Світлини оцифровано - старі.
      Когось дивує, що самотньо лину.

      ...кусається незлецько рідний рій...

      Є золоті серця, є зіржавілі.
      Дрібна бджола - та завжди на прицілі.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    252. ***


      стопка писем банальных развеявших сплин
      лабиринтами комнат плутаешь один
      словно с перечня бед согрешений причин
      имена испарились летят отголосья

      я не рядом но сладостно тянется мрак
      и часы подпевают негромко "тик... так"
      и меняется минус на плюс тут же в такт
      исчезает значение "до" или "после"

      твой анфас и Медведицы звездная ткань
      телефонных бесед снегопад и герань
      существует ли грань между режь не порань
      безразлично ведь общий удел нам ниспослан


      1 квітня 2015
      .........................................


      першотвір Наталі Пасічник


      і листи у яких не буває новин
      і кімнати якими блукаєш один
      ніби в довгому списку образ і провин
      не знаходиш знайомих імен або чисел

      так далеко від мене і солодко так
      і годинник мугикає: «тік» або «так»
      обертаючи мінус на плюс а відтак
      вже немає різниці між «до» і «опісля»

      і обличчя твоє у сузір’ї ковша
      і розмов телефонних осіння іржа
      а чия ти межа і чи є тут межа –
      неважливо – ми разом – нічого не бійся



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    253. и двери настежь

      и двери настежь и в гардины - ветер
      словарь бессилен - мелкие слова
      но выискав из тех что есть на свете
      промолвлю: "не покинь...я такова..."

      отречься чувства истерзавшись или
      пергамент сух и выцвела печать
      исчез екслибрис а за ним чернила
      и телефон устал нас огорчать

      не важно кем искромсаны рассветы
      кто сгоряча ударил по щеке
      а ливень остужающий сквозь ветви
      лишь знак вопроса в нашем дневнике


      ..................................


      першотвір:

      Наталя Пасічник

      і двері настіж і вікно відкрите
      і слова не знайти у словнику
      та перебравши всі що є на світі
      попросиш: «не покинь мене таку»
      у тім що є чого зректись несила
      хоч блідне на пергаменті печать
      і підписи зникають із чорнилом
      і телефони знічено мовчать
      де будь-що-буде - врешті неважливо
      у кого гасне ляпас на щоці
      а ця холодна опівнічна злива
      неначе знак питання у кінці

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    254. Батерфляй

      Ефірна душе, вигнана із раю,
      Лети-ярій над сонмищем гримас.
      Яка різниця, чий бенкет в сараї?
      Вовки ведуть ягниць у па-де-грас…

      Стрімкіший лет – і ось пустеля-спека.
      Пісок тече... скрипить коловорот…
      Хамсин червоний. Десь отут лелека
      Бере дітей – із рогу втіх-щедрот.

      Загарбали платан сліпі терміти.
      Локальні війни, голод, симбіоз...
      Із лушпайок зринає Афродита,
      Щоб за кульгавця вийти серед роз.

      Минай сильфід, ослинені оази.
      У хмари проростають віх, бамбук...
      І обплітає хміль дороговкази.
      І котить... губить кульку срібний жук.

      Ти ж опановуй, душе, батерфляй...
      Лічба віків почнеться із нуля.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    255. Пилюга



      Жіноча дружба... Горобці поштові,
      Розкришені секрети і мости.
      Лишилося у нас по сірникові,
      Щоб зайнялися "досить" і "прости"...

      Хіба ж ми винні, що повсюд амеби,
      Плітки, багатослів"я і табу...
      Я першою сказала: "Вже не треба".
      І пропустила книжечку... табун...

      А потім спозирала із осоту,
      Як піднесли букети і хліби...
      Та й хто була для тебе? Зірка сота,
      Що осявала косяки рибин...

      Ти снишся, бо на хвилях прісно, тьмяно,
      Пластмасові шезлонги, кислий фреш.
      Зійди на берег, ось фортепіано.
      Хоч пилюгу брильянтову протреш.

      Спіткання, вірші, таїни, листи.
      І докір перманентний: ти не з тим...
      І в"януло обличчя-ананас...
      Я не зуміла осявати - вас.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    256. Про панну Інну


      Поетка ця – далеко не красуня.
      Обожнює жіноцтво кожен вірш,
      Який прошепче томно Інна Цуня
      В червоній капелюшці від Жанві.

      Дарують їй гербери, чай, ковбаску.
      Торік на сцену витягли окіст.
      А офіцер Остап – її любаско –
      І в білу гречку, й до чужих невіст...

      Прислала Інна сорок дев`ять віршів.
      Повірю у кохання залюбки!
      Торік читала сороміцькі – гірші.
      Шарф не плету, ганяє кіт клубки.

      Відчайно шлю пораду: «Мила Інно,
      Пишіть новели! Тюль промок від сліз.
      Кохаєте наївно, легковірно.
      Ридаю ридма»…
      Відповідь: «Yes! Please».

      І знову червонясто на екрані:
      Читає Інна… Плачу край герані.


      2005



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    257. Аня


      Вона товаришує із найманим бійцем і пацифістом.
      Коли приходять потеревенити, пахтить винцем і тістом.
      Колишній вбивця то регоче, то в келих мутно плаче.
      - Як був у Лівії, дружина зрадила. Життя собаче.

      Вона мовчить, обох жаліє, бо дружбани таки хороші.
      Не духопелили отут клієнтів, не позичали грошей.
      Обидва - однокласники, ще сниться парта крайня...
      Коли її хтось хоче, вислизають: "Ми в скверик, Аню...".

      Безхатьки лементять, а ще вигулюють Додо - тер"єра.
      Вона - повія середньостатистична, без сутенера.
      Лиш три аборти відбула і двічі вени зашивали...
      Вітчим бив по щоках, а п"яна мати жебоніла - "мало...".

      Задимлені іконки, пеньюари, псевдооргазми, зради.
      А що дітей не буде, то вона частково навіть рада.
      Перемотала пацифіста ручку полосатим скотчем,
      Бард пише на шматку шпалер у дощ, під ніс рядки вуркоче.

      Вона не любить шоколаду, Хічкока фільмів, садомазо.
      Із неї малював латентний гей-француз картину маслом.

      Ще параноїк був - курдупель - завіз в котедж посеред лісу...
      Купив обручку, мармелад, весільну сукню і валізи.
      Тепер у Ані крос щоденний - від школи аж до хащі.
      Оката жінка у веснянках, а світ кричить: "Пропаща...".


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    258. Дарваза

      Ворота пекла - сяючі - в піску.
      Сміливці наближаються до звіра.
      Повзуть в пащеку змійки - їсть луску.
      Обпалені обличчя, плюсклі міри.

      Бурили свердловину, вийшов газ.
      Жахтить казан - і диво, і морока.
      У Ашхабаді друг зустріне вас -
      Хай ад покаже замість караоке.

      Вогніє факля сорок з гаком літ!
      Ніхто не гасить, всі стирають піт.

      Барханами пустелі Каракум
      Торік мене до пекла вів чийсь кум.



      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    259. В селі

      В селі Господь живе не по кутках,
      Як думають насмішники, а всюди.
      Освячує покрівлі, глеки, блюда
      І ділить навпіл двері при зірках.
      В селі Творця достатньо - в чавуні
      Він варить у суботу чечевицю,
      Танцюючи сонливо на вогні,
      Мені підморгує, мов очевидцю.
      Він ставить загорожі... Ось віддав
      Дівча за карбівничого. Для жарту
      Притримав качку, опускає вплав...
      Мисливець в неї цілився азартно.

      Можливість Божу працю споглядать
      І слухати, як осінь студить воду, -
      Таки ж одна-єдина благодать,
      Доступна атеїсту на природі.

      2015

      Иосиф Бродский

      В деревне Бог живет не по углам,
      как думают насмешники, а всюду.
      Он освящает кровлю и посуду
      и честно двери делит пополам.
      В деревне Он - в избытке. В чугуне
      Он варит по субботам чечевицу,
      приплясывает сонно на огне,
      подмигивает мне, как очевидцу.
      Он изгороди ставит. Выдает
      девицу за лесничего. И в шутку
      устраивает вечный недолет
      объездчику, стреляющему в утку.
      Возможность же все это наблюдать,
      к осеннему прислушиваясь свисту,
      единственная, в общем, благодать,
      доступная в деревне атеисту.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    260. Романс скрипаля



      Коли пощез любові силует,
      Коли від горепаду плечі вниз,
      Витягуй із валізи пістолет,
      Неси його в ломбард, і не барись.
      Придбай на ті банкноти патефон,
      Десь вибери місцинку - і танцюй
      (Нехай у тім"ї - дзвін, та є резон),
      І ручку патефона поцілуй.

      Вбирайте ці поради Скрипаля,
      Навчу стріляти в себе - не здаля:
      Не в голову, а ближче до руки.
      Живіть, кричіть, ридайте всі роки!

      На блюдці щире серце понесу,
      Забуду, ще пульсуюче, в дворі,
      Вдивляйтеся в лиця мого ясу
      І не шукайте серця у дірі -
      Зіяючій на грудях серед плям,
      І тільки патефони десь отам...
      І тільки струни, музика, дроти.
      А в горлі - шал багряної води.


      2015
      .................................................................


      Иосиф Бродский

      Романс скрипача
      Из поэмы "Шествие"

      Тогда, когда любовей с нами нет,
      тогда, когда от холода горбат,
      достань из чемодана пистолет,
      достань и заложи его в ломбард.
      Купи на эти деньги патефон
      И где-нибудь на свете потанцуй,
      (в затылке нарастает перезвон),
      ах, ручку патефона поцелуй.
      Да, слушайте советы Скрипача,
      как следует стреляться сгоряча:
      не в голову, а около плеча!
      Живите только, плача и крича!
      На блюдечке я сердце понесу
      и где-нибудь оставлю во дворе,
      Друзья, ах, догадайтесь по лицу,
      что сердце не отыщется в дыре,
      проделанной на розовой груди,
      И только патефоны впереди,
      И только струны-струны, провода,
      И только в горле красная вода.

      Сентябрь-ноябрь 1961. Ленинград



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    261. Сценографія

      Веселенька бабуся випікала нам хліб.
      Опадали шовковиці, сіявся кріп...
      Колорадські жуки заповзали на тин...
      Був цукрово-пташиним отой Яготин.

      Там засмаглі рибалки, густі ятері...
      Не погладиш телят вирлооких корів.
      Не відломиш скоринки, не крикнеш: "Іще...".
      Лиш бліда ностальгія, карміновий щем.

      Лиш еклектика батька, огрійне "алло...".
      Не потрапиш у досвіт, хоч гатиш кайлом.
      Не наловиш у клітці рудій кроленят.
      Не пошиєш сукенок із марлі - до п"ят.

      Не відмолиш помилки, не склеїш плівок.
      Режисер - задалеко, і зал той умовк.

      Лиш портрети і ружа... Киянин-сусід
      Йде у яр навпрошки між цапиних борід.
      Новоспечений дачник не знає, що я
      Загубила отут шлюбний перстень, ім"я.

      "Драстуй!" - каже мені піврозвалений клуб.
      Мимо сцени біжу - до осріблених труб...

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    262. Хвилини слів

      Мене навчила німоти
      Печаль пізнання.
      А засіб від утрат мети -
      Струм проминання -
      Питому течію забув,
      Проник під скелі,
      І легіт гусне поміж букв,
      І хмари з гелю.

      Стодужим волоком борей
      Посунув крони.
      Іду за марева шерег,
      За тьми заслони.
      На вдихи-видихи псалом
      Шепчу підспудно.
      Гачу - до саден - кулаком
      У брами буднів.

      Братання зимних стовітрів
      І повів бризу.
      Я пізнаю хвилини слів -
      Жорстоких, сизих.

      Неначе вохри порошок,
      Сосновий овид,
      Пливе по лусочках шишок
      Відлуння мови.

      2015


      Людмила Нестуля

      Время слов

      Меня заставила молчать
      Печаль открытий.
      Лекарство вечного врача -
      Поток событий -
      Родному руслу изменив,
      Ушел под скалы,
      И воздух сделался ленив,
      И тучи вялы.
      Натужным волоком ветра
      Сдвигают кроны.
      Я выхожу за вечера,
      За их заслоны,
      Дышу в округлую у рта
      Молитву или
      Стучу в обмякшие врата
      Нервозной были.
      Братанье северных ветров
      И лепет южных:
      Я обретаю время слов,
      Жестоких, дружных;
      За охристою желтизной
      Сосновых речек
      Ловлю разбросанный лесной
      Обрывок речи.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    263. ***

      В застигле олово криниці
      Шептання злото шугоне...
      Якщо прогляне таємниця,
      І слово кинуте одне,
      Прокрає паволоку сіру,
      Розімкне лагідні вуста,
      Атласним ворсом надвечір"я
      Ізблисне з квітки і листа.
      Освітить цямрину, долоню,
      Здмухне із плесна пил-пергу,
      І блискотіннями сомонно
      Торкнеться вільгих щік і губ.


      2015


      Людмила Нестуля


      Густое олово колодца
      Велит шептать, звеня о дно.
      И если тайна отзовётся,
      И слово пущено одно,
      Провалит зелень луч и слякоть,
      Возденет смирные уста
      И гладким волосом заката
      Блеснёт с цветочного куста.
      Ладонь тишайшую оглянет,
      С запястья отряхнув пыльцу,
      И жёлтоватыми огнями
      Скользнёт по влажному лицу.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    264. Чимала кішка - крицева печаль

      А ти насправді
      Кошеня шукаєш,
      Чимала кішка -
      Крицева печаль,
      І так свою провину
      Вміло креслиш -
      Блуканнями
      В імлистім гамані,
      Який одвічно
      За плечима -
      Завжди -
      Весни-провісниці
      Над містом і селом.

      Час нівелює запахи.
      Тримаєш
      Огрійливий,
      Що має кошеня.

      Не діяли
      Принади стеж-доріг,
      Віконниці
      Без штор,
      Ефірних тканок.
      Вони для тих,
      Чий модус -
      Дрімота:
      Погідних
      Статуеток
      Із фарфору...
      А ти - біжи!

      2015


      Людмила Нестуля

      Большая кошка - серая печаль

      На самом деле
      Ты котенка ищешь,
      Большая кошка —
      Серая печаль,
      И так свою вину
      Изображаешь —
      Блужданием
      В туманном рюкзаке,
      Который вечно
      За плечами —
      Вечно —
      Любой весны,
      Не только,
      Городской.
      Весна снимает запахи:
      Ты помнишь
      Всего один —
      Котенка своего.
      Тебя не сбить
      Приманками дорог
      И окнами
      Без штор
      И занавесок.
      Они — другим,
      Готовым ждать
      И ждать —
      Прилежным
      Статуэткам
      Из фарфора...
      Ждать — не тебе!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    265. ***


      І мертві діти оживуть - отам,
      Де ні злоби, ні зайчика на ваті...
      Не поминайте їх, оці сто грам
      Не додадуть снаги в небесній хаті.

      Ішла війна - і все без коректур...
      І сипали, немов лелітки, гроші...
      Вгризатиметься в землю чорний бур.
      Відхиляться від курсу листоноші.

      Їсть вороння покинутий пайок.
      На вухах макарони, тобто паста.
      По склу бреде місцевий дідо йог.
      ...чому народи треба нищить, пасти?

      Щемка любов.
      Затруплені поля.
      Приходить лиходій нізвідкіля.

      О скільки треба сонця і дощів,
      Щоб ми зварили борщ - не кислі щі...
      Щоб ми плекали около своє...
      Щоб не вбивали за мідяк, у.є...


      2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    266. Анічичирк


      Підтоптана ластата поетеса
      Заманює Максима під поліг,
      А меценат – жонатий...
      Макс Телесик
      «По доброті душевній» допоміг.

      Горпина розцвіла, поцілувала...
      Багач дав кошти аж на вісім книг!
      Ох, як вона інтимно промовляла
      У передачі про родючість нив...

      Читала диптих «Одаліска Макса»,
      Кусала недостиглі колоски.
      Не поведе між соняхів до РАГСу:
      Багач – навтьоки полем, за дубки!

      Її листи волають про Кохання,
      А меценат стійкий – анічичирк…
      Плекає огирів у білій стайні,
      В його сімействі – пошанівок, мир.

      Я співчуваю Куролап Горпині –
      Купила їй парфум, рододендрон.
      Жалію спонсора пухку дружину:
      Едіт лякає зойком телефон.

      Селянка у містечко відсилала
      Старого свекра!
      Доплавшудив дід.
      Возив Горпині коропця, шмат сала.
      «Не погашу вогню!» – почув одвіт.

      – Жадана жінка – то підхмарна вежа… –
      Cміється срібновусий дід Панас. –
      Ця стелиться, мов шкураток ведмежий.
      Максим – добряк, але ж не ловелас.

      Чим зупиню поетку невситиму?
      Ось ферокактус на поріг нестиму.

      Подробиці пікантні утаю.
      Та й що було між ними?
      Торт в гаю…




      2004-2014







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    267. Замирятись - краще...

      Дайте миру повну жменю,
      Я не хочу крові.
      Осоружні війни нені,
      Звірові - чудово.

      Краще виплести шкарпетку,
      Шапку чи кофтину,
      Дати лазарю монетку,
      Ніж палити шину...

      Хоче волі дитинчатко,
      Зернятко на луці.
      На свитині - шви та латка...
      Ноші контрибуцій...

      Дурять музика і преса,
      Епатує "Фемен"...
      Блискотять зубища, леза...
      Воля - це ж окремо!

      Піднімав на бунт хитрющий,
      Плямкотіли пащі...
      Зашрамує ниви плющик.
      Замирятись - краще.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    268. Двадцять першого. Знов понеділок...

      Двадцять першого. Знов понеділок.
      Абрис міста у зоряній млі.
      Навигадував ледар без діла,
      Що буває любов на землі.

      Від ліноти, нудьги чи розпуки
      Всі повірили... З ночі у день
      Ждуть побачень, бояться розлуки.
      Всюди бризки жагучих пісень.

      Є й просвітлені - між нетямущих.
      Їх сповив тихомирний перкаль.
      В обшар той забрела через пущі,
      Та відтоді... довірливих жаль.

      2015

      Анна Ахматова

      Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
      Очертанья столицы во мгле.
      Сочинил же какой-то бездельник,
      Что бывает любовь на земле.

      И от лености или со скуки
      Все поверили, так и живут:
      Ждут свиданий, боятся разлуки
      И любовные песни поют.

      Но иным открывается тайна,
      И почиет на них тишина...
      Я на это наткнулась случайно
      И с тех пор все как будто больна.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    269. Типаж


      Валаамові ослиці
      Ходять мовчки по травиці,
      Не чіпають гілки, пташки,
      Обминають дрік, мурашку.
      Покладеш на спину килим -
      Понесуть у даль щосили...
      Їм дзвіночок не завада,
      Прийдеш в гості - завжди раді,
      Серце б"ється рівномірно.
      Ці ослиці безопірні!
      Всім приємні та хороші.
      Можна їм не дати грошей,
      Можна бити за провину,
      Відбирати дім, дитину,
      Можна вигнати на холод,
      Приректи на мор і голод,
      Забруднити поле, річку,
      Світло вимкнеш - буде свічка...
      Їм достатньо лиш циновки.
      Ох, який типаж той ловкий...
      Вдячні тиграм та левицям
      Валаамові ослиці.
      Їх повсюди тьмуща-тьменна.
      Кшталт не зміниш – винні гени.
      Дріботять…
      Великі очі.
      А терпуг копита точить…
      А протести експлозивні,
      Отакі ослиці дивні.
      Маячіє теракота –
      Аж до леза ешафота.




      2015



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    270. "Як у Бога за пазухою"...

      Як мало притомних... Сутужно, убого.
      Мене заховайте у пазусі Бога.
      Там ті, хто не хоче війни і парадів.
      Кого запідозрили в розумі, зраді.

      Чужіє руїна. Осмолені пера,
      Шматини білбордів, цистерн, гімнастерок.
      Марія ридає на трупі дитини.
      Гойдаються кола жахіть серпантину.

      Не вмію жадати свіжішої крові -
      Як ті вовкулаки, що вийшли на лови.
      Я зліплена міцно, заміс той гуманний.
      Сховайте мене між оливи і манни.



      * написала, прочитавши на обкладинці книги: "Потрібна свіжа кров...".

      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    271. Вірність

      У нього немає лиця.
      Є пес лабрадор, нетрі-схови.
      – Почвара – людина оця... –
      Пугукають злякані сови.
      У нього немає очей:
      Не вимисел-фейк – а жахіття.
      Подружжя виходить з ночей,
      І плине у згоді між віттям.

      Дружина таки не втекла!
      Вона пам`ятає всі риси.
      А двері з вінцем об заклад
      Побилися: «Бігтиме… риссю».

      «Почвара» так любить ясу,
      Розмови – про сонечко, хвилі...
      Вряди-годи лист принесуть
      Від тих, що жирують за милі.

      У нього немає краси.
      Є дім, невеличка парцела.
      Жених на весіллі носив
      У хусточці вбивчий міцелій.

      Сміялися гості: «Цілуй!» –
      Гірчили вуста. Нині й прісно,
      Відлюднице, в далеч крокуй
      Із мужем-нулем благовісно!

      По зливі пригадує він,
      Як пахнуть сосна і секвойя.
      Для нього дзвіночок – то дзвін.
      Обстежують пальці світ Гойї.

      В бідахи не буде дітей.
      Навіщо лякати малечу?
      З ціпочком іде до курей,
      Обходить на паколі глечик.

      Так хочеться влітку полить
      Остуди – на щоки і груди.
      Скеміє, нестерпно болить
      Обличчя – відтяте, забуте.

      Катма для нового лекал.
      Весільна світлина – в намисті.
      Безликий – немовби корал –
      Згрібає каштанове листя…

      А я от залюблена лиш
      У гарні обличчя і руки.
      Із ким розрізатиму тиш? –
      Тече на єдвабні прилуки…

      Що – старості літепла яв?
      Це – бганки, залисини, плями.
      У кожного Час відібрав
      Лице, що плекалось роками.

      …Супружник іде в полини.
      Обличчя близьке, молодече.
      Визбирую скалки вини...
      І дощ розливаю на плечі.


      2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    272. Кросна

      Ти замовила марки «Vinzer»
      Дві каструлі, чайник і чашку.
      Клим бурчав: «Позавчора – міксер…
      Пригамуй апетити, Палажко!».

      Наливав у корито пійло,
      Присідав на ослін хитлявий.
      Понад вишні дивився мрійно:
      – От би розкіш пливла – на халяву...

      Приїздила сестра з Одеси.
      Він летів: «А обняти можна?» –
      Ревнувала свого неотесу.
      Тліли слізьми цятковані кросна.

      Ти співала для нього в будні,
      Як плела мериносовий шалик.
      Реготала у свято – на кутні...
      Ти ж Климка ще зі школи знала!

      У Печерську лавру «по спокій»
      В понеділок знялася тихо.
      А у двір – із косою Прокіп:
      – Клим лежить у ярку. Не диха...

      Ти просила у бевзня ласки.
      Він катався на «хонді» п`яним.
      З ким ти їстимеш сало і паску?
      Очі мерхлі, груди – зів`яли.

      Сотворила ідола – з глини.
      Посріблила саж, батареї.
      Що тобі щасливіші винні?
      О Ассоль, що не стріла Грея...

      Ти просила гойдаюче крісло.
      Він – близнят – в чаду «дікалону».
      Тремко в лоні… Топитися пізно.
      Муха топче твій манник солоний.


      2012










      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    273. Се ля ві

      Отой, хто взяв дівоцтво за букет,
      Був красивішим за Делона, Джонні Деппа.
      Її затис на хвилю турнікет...
      Сміялась подруга із пончиком:"Халепа"...

      Тепер у Люськи власний магазин,
      А Кіра ліпить кульчики із термоглини...
      На ній - красунчик-муж, свекруха, син.
      В клубок ізсукані борги, жалі, новини.

      - Задешево невинність оцінила... -
      Хихоче тлуста Люська в ароматі мила.

      Таке жіноче щастя. Се ля ві.
      А як горіли зорі між пелюстям у траві...


      2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    274. У млі


      Цей ветхий човен із потрійним дном
      Вже не спасти, втекли щурі та воші.
      Ти переміг, незримий сатано.
      Запахли сіркою бинти і гроші.

      Черниці кришать сало, вінегрет.
      Великі очі, номінальні втрати.
      Читай тропар чи споглядай балет...
      Перевдяглись у янголів пірати.

      Розкручуєш осмолену спіраль.
      Ні літака для втеч, ні парашута.
      До літа бовванів у млі Грааль.
      Та спраглі заволали: "Нам цикути!".

      Доп"ють, доб"ють...
      Помоляться на древо.
      Чималий гурт овець, бракує левів.

      Ось баркаролу змінює латино.
      Оповиває світ лиха година.

      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    275. Можна щезати...

      Можна щезати сумирно й німотно.
      Це житіє – амнезія болотна…
      Вже не пече, що катма розуміння
      В сонму дволиких з вінцями на тім`ях.
      Друг у цейтноті захряс, не скучає.
      Шори тепер делікатно-умовні.
      Не докучала б докірливим словом,
      Сріблом чекання – до чорного чаю.

      Можна зникати, якби через хвищі
      Не провели Віра й ніжність до вищих.
      Цілиться лучник щодення без жалю
      В душі найближчих. Молюся, печалюсь…

      2015



      Татьяна Селиванчик

      Можно исчезнуть....

      Можно исчезнуть смиренно и молча,
      Если при жизни — не ищут, не помнят
      Да и не важно, что чаще не понят
      Ряженой братией ловких и ловчих,
      Другом ли, что до беспамятства занят,
      Узы — всё чаще — заочны, условны:
      Не докучала б укором и зовом
      И ожиданием, как наказаньем.

      ...Можно исчезнуть, когда б ни держали
      Вера и нежность последняя — к лучшим,
      Если б жестокий не целился лучник
      В тех, за кого и молюсь и печалюсь...





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    276. Це не втрата глузду...


      Це не втрата глузду, я притомився за літо.
      По сорочку до шафи полізеш - і день свисне.
      Хутчіш би зима, хай запорошать її мітли
      Міста велелюдні, а для початку - хоч листя.

      Ляжу не роздягаючись, шукатиму коди
      В чужих одкровеннях, доки залишки року
      Поволі переходять на "зебрі"асфальт.
      Свобода -
      Це коли звітрюються імена із трону,
      А сік піднебіння солодший від халви Шираза,
      І, хоча мізки перекручені, наче ріг муфлона,
      Жодного співчуття тим, хто минув оази.

      2015


      Иосиф Бродский

      Я не то что схожу с ума, но устал за лето.
      За рубашкой в комод полезешь, и день потерян.
      Поскорей бы, что ли, пришла зима и занесла всё это -
      города, человеков, но для начала зелень.
      Стану спать не раздевшись или читать с любого
      места чужую книгу, покамест остатки года,
      переходят в положенном месте асфальт.
      Свобода -
      это когда забываешь отчество у тирана,
      а слюна во рту слаще халвы Шираза,
      и, хотя твой мозг перекручен, как рог барана,
      ничего не каплет из голубого глаза.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    277. А ти не виходь із кімнати...


      А ти не виходь із кімнати, не роби дурниці.
      Навіщо тобі сонце? Є ж цигарки на полиці.
      За дверима - безсенсові лови зойків щастя.
      Сходиш у вітряну вбиральню - мерщій вертайся.

      Не вислизай із кімнати, не видзвонюй мотора,
      Оте чудне просторище зліплене з коридору,
      І впирається в лічильник. А якщо прийде краля,
      Лементуючи, вижени, й не торкайся до шалі.

      Сиди, уявляй, що потерпаєш від міозиту.
      Чи є що краще за стіну, табуретку вкриту?
      Навіщо йти звідти, куди вертати надвечір
      Таким, яким був, тим паче - похнюпивши плечі?

      Не вилітай із клітки, танцюй, відчуй босанову,
      Накинь пальто на голе тіло, капці на босу ногу.
      Нехай вітальня пахне капустою, мастилом лижним...
      Ти настрочив багацько літер, а наступну - кишни.

      Не виходь із кімнати, чатують запити, допити.
      Живи тепер сам собою, впивайся інкогніто
      Ерго сум, як підкреслила формі палка субстанція.
      Не рвися з кімнати, там звичний рейвах, не Франція.

      Не стань ідіотом, спробуй тим, чим інші не спроможні.
      Не йди з цієї кімнати, дай волю картині кожній.
      Злийся лицем зі шпалерами текстури папірусу.
      Вбережи дух від еросу, космосу, раси, вірусу.

      2015



      Не выходи из комнаты, не совершай ошибку.
      Зачем тебе Солнце, если ты куришь Шипку?
      За дверью бессмысленно все, особенно -- возглас счастья.
      Только в уборную -- и сразу же возвращайся.
      О, не выходи из комнаты, не вызывай мотора.
      Потому что пространство сделано из коридора
      и кончается счетчиком. А если войдет живая
      милка, пасть разевая, выгони не раздевая.
      Не выходи из комнаты; считай, что тебя продуло.
      Что интересней на свете стены и стула?
      Зачем выходить оттуда, куда вернешься вечером
      таким же, каким ты был, тем более -- изувеченным?
      О, не выходи из комнаты. Танцуй, поймав, боссанову
      в пальто на голое тело, в туфлях на босу ногу.
      В прихожей пахнет капустой и мазью лыжной.
      Ты написал много букв; еще одна будет лишней.
      Не выходи из комнаты. О, пускай только комната
      догадывается, как ты выглядишь. И вообще инкогнито
      эрго сум, как заметила форме в сердцах субстанция.
      Не выходи из комнаты! На улице, чай, не Франция.
      Не будь дураком! Будь тем, чем другие не были.
      Не выходи из комнаты! То есть дай волю мебели,
      слейся лицом с обоями. Запрись и забаррикадируйся
      шкафом от хроноса, космоса, эроса, расы, вируса.

      И. А. Бродский



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    278. Стерео

      Є три кінозали і кілька валют.
      У кожному - стрічка.
      Повтор чи дебют.
      І люди заходять.
      І гасне екран.
      Присутній отримує декілька ран.
      Є ті, що не вміють нести у світи.
      До кого належиш, дружбане мій, ти?
      Чи лихо троюрідне серце пече?
      Чи плюнеш "баласт" - на старече плече?
      Чи сняться по фільму війни голуби?
      Ти просто дивився крізь цівку доби.
      Тебе заманили.
      Сценарій не твій.
      Лушпайки змітаєш між цноти повій.
      Пітнієш, бинтуєш...
      Блюють слабаки.
      Не бачиш дороги, свічада, руки...

      Хтось каже "баталія", мати - "молись".
      І шкіриться зранена стереорись.
      Забілює дощ на афіші число.
      Ти лиш споглядальник афер, НЛО...
      Поміж ампутацій, сирітства і зрад
      Клади свої мідні на чийсь мармелад.


      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    279. ...те й пожнеш

      Україну так модно любити,
      Класти пір`я в багаття борні.
      Хтось посіяв кукіль. Зійде жито?
      Соловіється Оху на пні,
      Мізерніє Велика Багачка,
      Пліснявіє поволі Ізюм.
      За подачкою пруть навкулачки
      Лазар, Щек, ощетинений кум.

      І нема гамівної сорочки.
      Це ж не кетчуп на грудях – а кров.
      Йдем пунктиром до адської точки
      З повним чаном чужих настанов.

      Де ж свої розумаки і перці?
      Правдолюби латають гамак.
      Мирні люди – від герцю до герцю –
      Знов обкурюють ветхий вітряк.

      Хилитаються башти і межі...
      І чавучиться ряст чобітьми...
      Україно, кому ти належиш?
      Ким постанемо з полум`я МИ?


      2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    280. Жар-птиця

      Котила
      яблучко
      у причт
      Фата-Моргани.
      Вона даліла: «Восени… без крил…
      Сяйливі пера відучора ганять.
      Лиши найзеленіше – і щосил!»…

      Відсікти сяйво узялася Чапля.
      – Одумайся… – тремтіли Мак і Хвощ.
      Як біль ущух – пішла по крові краплях.
      Грім відмовляв. Сріблив дорогу Дощ.

      Віз хилитав сулії, рядна, треби.
      Жував стежу строкатий небосхил.
      Ти брів у млу. А я – до брами в небо,
      За шир стезі віддавши сяйво крил.

      Вітрища в турму хмарні клапті гнали.
      Ти голіруч ламав сосни гілля.
      Тепер відкрилося: у вир – за яйли –
      Путівець прокладав, мольфара кляв.
      Торік ти взяв латунний компас, карту –
      Й віддав зорю, що мрілася обом.
      За умовивід «Рвати шори – варто!»
      Заласно цмулив трьохсотлітній ром.
      Чекати не уміла. Я – Жар-птиця –
      Жила серед бекасів, комарів.
      Осяяли
      перлини
      блискавиці.
      Снажний пожар здійнявся – з якорів…

      Не їсти вдвох плачинди на обніжку.
      Якби ж перечепився – на горішку,
      Якби ж тебе чекала біля груші!
      Сто ран.
      Сто ранків.
      Сохне-мокне суша.


      2012




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    281. Поробила фея...

      Ходить панна Рожа-Гожа,
      Окропля малечу.
      Нахиляється над ложем,
      Гладить щічки, плечі...
      - Кривоніжко, будеш першим!
      - Ти пиши дурниці -
      Надрукують, ніц не стерши...
      - Ти фільмуй дрібницю...
      - Ти зметай із клаптів суконь,
      Вдягнуться невдахи...
      Чар, недогляди, порука -
      Виростає Цахес.
      Всім красивий, хоч потвора.
      Поробила фея.
      В неї - мускус, мандрагора,
      З пупсиком камея.

      Є дівчата, є хлоп"ята
      З цеху "Цахес-диво".
      Наступаєш їм на п"яти...
      Шкіряться глузливо:
      - В нас і трони, і дзвіночки,
      І хосен, і коні.
      А чужі - займіть куточки,
      Нишкніть в оболоні.



      2015



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    282. Вихор

      Мовчи, мовчи - і золота прибуде.
      І потече кисіль із берегів.
      Коли потонуть миролюбні люди -
      І потороччям вкриються нагі.

      І будуть рвати греблі придорожні,
      І домовини лізтимуть - як тля.
      Тепер німуй, хоча... зітхнути можна.
      Зі шпар усіх люципер намовляв.

      Ішов Господь, та він балакав тихо.
      Ти щось ловив - про щоки, гріх, олжу.
      Тримай бриля, знов налітає вихор...
      Сплюнь ікла брата.
      Вивертай кожух.

      Тобі - лиш човник, а панам - чертоги.
      Пливуть жетони, лялечки, м"ячі.
      Твій кінь літав. І пломеніли роги.
      І напинали шатра циркачі.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    283. Терапія


      Ця утома від світу не лікується швидко.
      Я хотіла злетіти. Вже й дороги не видко...
      Сизі кола по небу, мідний град і пір'їни.
      Закладаю щоднини по душі, по раїні...

      Над лошатами літо. Між ріднею остуда.
      Повноводиться Ворскла...
      І зливаються люди...
      Білі вени безсоння. Зеленаві опони.
      Я росла б цикламеном... На заваді циклони.

      Здобуваючи тишу, виплітаючи верші,
      Я простую по хвилях - не остання, не перша.
      Розступилися біди, поцятковані сосни.
      Хоч гори між пеньками, хоч кефаллю шубовсни.

      - Все минеться до снігу... - шепче вітер затято. -
      Повисушую жито, угамується дятел.
      Вкоріняться горіхи, рожевітимуть смоли...
      Так жадалося меду...
      Та кусалися бджоли.

      Ця непізнана terra - скатертина грудкаста.
      Обійти б її тричі.
      Мо", ще вродиться щастя.

      Therapy

      This fatigue of world is not treated quickly,
      I wanted to fly, but the pathway was briskly.
      Gray circles in the sky, copper hail and feather,
      Every day I put down a soul, a poplar…

      There is summer under foals, the natives are ill,
      Vorskla is flooding, and people are merging. Still
      Insomnia’s veins are bleeding… I would be a cyclamen,
      But cyclones prevent me from this. Amen.

      Obtaining eternal silence and knitting tackle,
      I walk on the waves – I am not the first in this battle.
      Disasters and speckled pines move aside,
      I may burn between hemps or like a mullet - hide.

      “All will pass, when it starts to snow” -
      Wind whispers, “when woodpecker calms down”.
      “When nut trees go to sleep and resin becomes rosy”…
      I wanted honey so much… But bees were noisy…

      This unidentified terra is a clumpy curtain…
      Bypass it three times – maybe there will be fortune…

      2014

      Переклад виконано на кафедрі теорії і практики перекладу
      Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
      під керівництвом к. філ. наук Н.І. Пасічник



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    284. Асоціація


      Як дикобрази, що зібрались їсти,
      Балакають ненатлі пародисти.
      Підхоплять синій текст - і зачорнять.
      Ще й квилять: Став оцінку!.. краще п"ять...

      І дивишся на них, і сиплеш їм крихтин.
      А досить запитати: "Хто, прояво, ти?".

      І давляться бананами, травичкою...
      Від Брута словоблуддя стало звичкою.

      У пору косовиць і диспепсій
      Тьма-тьменна дикобразів.
      Сій не сій...

      Якщо ти відданий не товпам - врожаям,
      Крокуй, поете, мимо ясел, ям.


      2015




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    285. Безвітря

      І ти лиш мій, і я – між петель, кавуниць…
      І так нам затишно, так сину тихо-тихо.
      Колись примітила в товпі брутальних лиць.
      Наобіцяв ковчег, осла, ягнят, слониху…

      І все б нічого.
      Море – за новим вікном.
      Дитя гризе кільце, тре щічки – знову болі…
      «Він евкаліпт посадить…» – лементує гном.
      А той, колишній, жде штормів на «Еспаньйолі».

      Зашию осленятко – ватяна діра.
      Все знаю про жагу – від шкірки до ядра.




      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    286. Зігрій дитя


      Візьми собі у дім дитину.
      Оту, що стала сиротою.
      Нехай біліє скатертина,
      А їжа буде надпростою.

      Та знайда виросте і піде.
      Лишить сподіванки і тугу.
      У юних - танці, кайф, лібідо.
      Візьми дитину - першу, другу...

      Нехай забуде шок і голод,
      Плямистих мачо, волонтерів.
      Дивись, піднявши забороло,
      Як сонце сяє на папері...

      Війна - сифілітична курва.
      Не май із нею справ гарячих.
      У мезозой крокують гурми...
      Зігрій дитя - між касок плаче.


      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    287. Пороша


      Звично брехати, юрма пробачає.
      Зручно судити за бігосом, чаєм.
      Модно на плечі - закови, знамена.
      Зла ополонка глибока, студена.

      Падає сніг.
      Усесвітня пороша.
      Де ж ви, щасливі, сердечні, хороші?
      Мати Тереза прослала доріжки.
      Ви лементуєте, смолите сніжки.

      Покуття, свічі.
      Криваві ікони.
      Продані усмішки - Вишні та Мони...
      Добрі сподіванки. Гострі багнети.
      Всі фетиші опиняються в Леті.

      Їли б у мирі опрісноки, торти.
      Дивна алхімія. Вічні реторти.
      Вже у вертепі солом"яно, брязко.
      Благословляється... зоряна казка.


      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    288. Паф...

      Я судила потроху, розглядала усіх.
      Не була скоморохом.
      Відпокутую гріх.

      Ось дійшла до межі, за якою... блакить.
      Хтось рибалить, я смажила...
      Дощечки - хить...

      Я хотіла для себе трохи більше тепла.
      Обплітала родину... А хата мала.

      Пахне хвоєю тиша.
      Оранжевий ніс.
      Хтось вуглини і моркву торішню приніс.

      Сніговик усміхається.
      Гудзик упав...
      - Ще поправлю відерце...

      Звук петарди: піф...паф...


      2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    289. Мана



      Знов палить Рим трипафосний Нерон...
      І пахне мандаринами і руном.
      Між таро картами гниє оксюморон.
      Безжалісна епоха теше труни...

      Немає місця мавкам, павичам.
      По яблуках промерзлих - сині коні.
      А ось і ніч - кінець усіх начал -
      У пишноті-мані ілюзіону.

      Ти десь отут зібгайся і дивись.
      Несе гостинець зайчик...
      Пнись...
      пнись...
      пнись...

      Ще буде лиска...
      вовк...
      осел...
      салют...
      Порфірно мчатиме до одра смерті Брут.


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    290. Упівголоса


      Літерати-епігони,
      Вас і яхти, і вагони...
      Ви курсуєте охоче.
      Семінари проти ночі.
      І пленери, і рапіри...
      Ця нагадує Ельвіру.
      Той під Блока - символіста...

      Де ж мені пройти чи сісти?

      Всюди вірші, всюди слава.
      Розливаю тихо каву...

      - Ти писав оце під Стуса!
      - Що несеш ти?
      Смик за вуса...
      - А оце украв у Лорки...

      Йду самітно повз гальорки.

      Сходи жовті, чорно-білі.

      - Ти завдячуєш Забілі...
      - Ти насмикав у Тараса! -
      Був кістяк, набрався м"яса...

      Гамір.
      Титули.
      Лорнети...
      Примиряння.
      Бал.
      Вендети.


      2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    291. Клаптики


      Лежала Жаба. Грілася на сонці.
      Стомилася від руху і зірок.
      Ліловий кіт поглянув із віконця...
      Підсунув муху, квітку, пиріжок.

      - Не те! Не треба... - Жаба скрекотала.
      Мені смакує злоба... і печаль.
      Приніс їй пес шматок старого сала...
      - Оце воно... А то... в"юнець, мигдаль.

      Не вміє Жаба вгору, лізе в яму.
      Шукає на травині цвіркуна...
      Плює зеленим, строчить епіграму...
      Яка у Жаби вредної ціна?

      Смерділа, хлюпосталася... Засохла.
      Ніхто не відшкрібає.
      Дощ...
      Лежить.
      І сушиться над нею та панчоха,
      Якою Пеппі міряла блакить.


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    292. Неспростовне


      Чи приходив до Тебе мудрак Тимофій,
      Що так важко вдихав хуторянську пилюку?
      Спав на сіні пахкому, звірявся гнідій -
      Крізь імлу деревійну просіяні муки...

      В нього хата бідненька, чимало дітей.
      Так правдиво прожив, що сміявся люципер.
      Понаквашував, кажуть, багацько ідей.
      Обминув завколгоспом розгнузданий трипер.

      Я не знаю, де можна полегко пройти.
      Всюди гам і церкви, суне люд на причастя...
      От згадала про діда, всіх судиш лиш Ти.
      Може, десь по чистилищу мріється Щастя.

      Каже мати Софія: повсюд суєта,
      Я на жорна чужинців не сипала жита.
      І боюся, мій Боже, штурнути кота.
      А в степах України когорти побито.

      Чи в захмарній обителі дах не тече?
      Бо той родич латав і просмолював чобіт.
      Ой, не гасни так швидко, червона свіче...
      Так оглушно кричить вороння жовтодзьобе.

      Чи ж добралася Марфи душа до садів,
      Де співають осанни вкраїнською - щиро?
      Пам"ятатиму, Боже, пророків, дідів...
      Ще й того, хто потопить іржаву сокиру.

      Кажуть, вольному воля, блаженному рай.
      Вічне пекло димами закопчує овид.
      Я не знаю, де нині Маруся Чурай.
      І чураються села мої розбудови...


      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    293. Тимофій


      Він дивиться на світ: куди прийшов...
      Покинули батьки, дитя - каліка.
      На спинці - за народні гривні - шов.
      Є доглядальниця - огрядна Віка.

      Він буде жити, як - то вже таке...
      Біфіда спина. Возик чи підпори.
      А з мосту - самогубець у піке.
      І всюди LOVE ...
      І тхнуть серця і нори.

      Ось повели до трону мать-війну.
      Сто три зайці дохрумкують капусту.
      Такий пекельний біль чогось війнув!
      Хоча звергали не планету - бюсти.

      Прости мені, дрібнятко Тимофій.
      Дивлюся на твою стражденну позу.
      Не піфія, не медіум. Графіт
      Гострила щойно.
      Пташно - до морозу.

      Тут всі ми - що під Богом - не в аду,
      Пряменько йдем чи позгинали спини,
      Купуємо лимони, какаду,
      Стираємо рядок, сльозину, слину.

      Він дивиться на нас. Ви хто - ходячі?
      Хлоп"ятко у бинтах лежить. Не плаче.




      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    294. Кардіо

      Північний олень мчить у рай крижин...
      Дівча в зеленій шубці.
      Де ж ти, Каю?
      І грак на кучугурі ворожив.
      І я кричу:"Вперед, за сни!".
      Вмовкаю.

      Минули розбіяку... Муфта є.
      Червоний сніг. Заметено півсвіту.
      Молочний ранок щось не настає.
      А ми із Гердою такі відчайні діти.

      Презент замерз.
      Нарешті - край землі.
      Так, недоречні тут любов і маки.
      Ну що ж ти, Каю, про пінгвінів плів?
      Не видно й Королеви. Лиш собаки.

      Прозорий трон.
      Дзеркала і слова.
      І тьменна-тьмуща неотипних блоків.
      Якась інфекція сердечно-горлова.
      Низенький олень. Градуси - високі.



      25.12.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    295. Лотова дружина


      І вирушив Лот за посланником Бога –
      Величний і світлий – по чорній горі.
      Дружину завзято вмовляла тривога:
      Не пізно, ще можеш минуле узріть.

      Оглянься на башти Содома – черлені,
      На площу співочу, на дворища лад,
      На вікна спустілі, обитель студену…
      Там чад народила, там прядка гула.

      Поглянула – й біль пронизав тогосвітній.
      Враз очі оскліли, зробились, мов лід.
      Прозорою сіллю постала між ріні,
      А ноги стрімливі – навік у землі.

      Хто жінку оплаче, упавши на груди?
      Є більші утрати в ряду забуття?
      Лиш серце моє пломінке не забуде
      Спроможну за погляд віддати життя.

      2014


      Анна Ахматова

      Лотова жена

      И праведник шел за посланником Бога,
      Огромный и светлый, по черной горе.
      Но громко жене говорила тревога:
      Не поздно, ты можешь еще посмотреть
      На красные башни родного Содома,
      На площадь, где пела, на двор, где пряла,
      На окна пустые высокого дома,
      Где милому мужу детей родила.
      Взглянула - и, скованы смертною болью,
      Глаза ее больше смотреть не могли;
      И сделалось тело прозрачною солью,
      И быстрые ноги к земле приросли.
      Кто женщину эту оплакивать будет?
      Не меньшей ли мнится она из утрат?
      Лишь сердце мое никогда не забудет
      Отдавшую жизнь за единственный взгляд.

      1924



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    296. Пазли

      Я смію отут літати.
      Розділено маски, плеса.
      Десь там у кишенях вата,
      І знишк по литаврах месник.

      Чекання хліба, видовищ.
      Ялинок і чаю не бракне.
      Зів"янув пихатий "овощ",
      Прийшов кат-месія в акне.

      Копають ямки гуінплени...
      І валяться крайні опори.
      І здохла телиця Семена -
      Зі штемпом чітким "Непокора".

      Я можу над горами бути.
      Земля промерзає кармінно.
      Влягаються сніг, парашути
      І сірі огрядні пінгвіни.

      Короткі лютневі крила.
      Чи просто лежати краще.
      І змії облизують рила...
      Невже ми оспалі, пропащі?

      Складаються пазли і схеми.
      За тано - села, калюжі.
      Зіржавіли єдності клеми.
      В печах - мечі харалужні.

      Чудово усе.
      Тож не варто...
      Ще меду початий слоїк.
      І п"єси Шекспіра та Сартра.
      І пари, й сусід-параноїк...


      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    297. Десь-не-десь

      Десь у Плеромі тихо та огрійно...
      Немає конкуренції, війни.
      Там пахне портулак і жовте сіно.
      Мотається і рветься сонценить...

      Сидять вчорашні недруги у колі,
      Попихкують, підкашлюють, гудуть.
      Не треба амуніції та солі.
      Вирішують: у чому ж смерті суть?

      Так довго не приходить Мати Божа.
      Так гірко, несусвітньо в далині.
      Комп зависає... Щит на огорожі.
      І ніде наловити щук, линів.

      І кожному відкрилося дитяче.
      І виходу немає у пітьму.
      Плерома набрида - жовтогаряча,
      Хоча - нарешті - просторо уму.


      2014





      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    298. Арифметика

      І купиш яблук, і віднімеш сенс.
      І сад буття - зірвати лист... додати.
      Розчулює з платівки Джо Дассен.
      І половіє жита хвильний батик.

      Немає жару, кіт подер ажур.
      Та визріває вірш - сто п"ята вежа.
      Авжеж, камінчик з Ялти збережу.
      Бо я тобі між літер не належу.

      Лишайся, йди. Буття - хамелеон.
      Тут не бракує комарів і бадів.
      Колись ти грав. Нептун і Посейдон...
      Із піни ніс, відбив мене в Синдбада.

      Плекай, терпи. Куди ж тепер - таку...
      Повсюди бісер, перли і намисто.
      Дістань іще годинник, що "ку-ку".
      І приведи під вікна бандуриста.

      На пледі - арифметика, сатин.
      Куди пливла б, якби не стрівся ти...

      Рожеві рифи. Білі паспарту.
      О пів на шосту сонячно в порту.


      2014




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    299. Мокуме гане *


      Писав ім`я піском... Сліпці украли.
      Ну що воно для них? Пливла яса.
      Ревли слони. Дзуміли бджоли, ралі.
      Колібрі край пелюстки зависа...

      Ти безіменний, бо не вмів годити.
      Пиши ізнов – піску повсюд гора.
      І хай куйовдять літери, тандити.
      Мереж вогнем! Повзе із гір кора...

      Оголення до сутності – тотальне.
      Торги – за душі, бивні, сьомгу, німб.
      Запруджено пустелі привокзальні.
      У поволоці очі тухлих німф.

      Пиши-обрамлюй. Нам своє робити.
      Косар не чує шемрання трави.
      І квітне-колоситься тепле жито.
      І сніжні волхви йдуть на крик сови.



      * Техніка обробки металу, «металічна текстура деревини»,
      використовувалася для оздоблювання мечів у Японії.
      Поєднання різних металів у неповторних візерунках.


      2014






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    300. По азимуту

      Інтуїція не спала -
      Осягала ідеали.
      Покладаючись на неї,
      Я пройшла Гіперборею.
      Пізнавала дно і висі,
      Ґав ловила в барбарисі.
      Щебетала, блискотіла,
      Шила тоги тлустим вілам.
      А тепер стою на скелі.
      Ті, що в піні, - вже веселі.
      Танцювали до безодні...
      Ділять млу, зірки підводні.
      Ламінарії на ламі.
      Хто я - в цій огульній драмі?

      Кам"яніють очі, руки...
      Скат поглинув лженауки.
      Ніч.
      Світається рожево...
      Єремія.
      Каїн.
      Єва.
      Хилитаються вітрила...
      Дух злітає...
      Впала брила.
      Пломеніють сонцемаки.
      Вівці плинуть до Ітаки...

      Звідусюд – луска і луни…
      Оксамитні мари, шхуни.
      А Борей із хмари сіє
      Ретроградну амнезію.
      Що забути серед молів –
      Пил доріг, рядки схололі?

      Акварелі.
      Шерх сандалій…
      Рух – на зірку, по спіралі.






      2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    301. Загалом


      Усі оці нестерпні люди
      Несуть закони, іскри, сіті..
      Гойдають палі, амплітуди...
      Тікай у ліс чи на Гаїті...
      Поставлять в коло, під березу,
      Зітнуть вітрило, сволок, пальму.

      Ну як мені між вас - тверезій -
      Постійно тиснути на гальма?

      Ховали очі, саквояжі,
      Летіли - на табло без дати...
      Герої, милиці на сажі...
      І холоднеча серед вати.

      Усі оці хороші люди
      Украли хвилю чи вбивали
      За дозу, чин, екстаз, ескудо,
      За текст, піар, петельку, сало...

      Усі оці - сердечні, тихі -
      Несли каміння, щастя, лихо...
      На тлі печер і хмарочосів -
      Чорняві, білі, рудокосі...

      Усі великі та зугарні
      Шукали Нарнію намарно.
      Меткі, підвітряні та горді
      Пройшли цмоковини, фіорди...
      Гортали Біблію, талмуди,
      Здирали шкіру, наст, облуди...
      Пінгвінів гріли, сніг смоктали,
      Перетікали в Стікс, аннали,
      Ставали врешті міддю, мохом.
      О, Боже милий...
      О епохо...


      2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    302. І опадав пилок...

      Вона дивилася - волога, млосна -
      І шепотіла: "Маю кілька вин...".
      Струміли вірші, блискотіли коси.
      Метелики летіли з тятиви...

      Комусь була жадана, цільна, гожа.
      А я хотіла швидше у трамвай.
      І опадав пилок на загорожі.
      Лякало і бентежило "чекай...".

      Мої троянди над батистом білим,
      Її хвилеві доторки, ром-чай...
      Чогось вона у вечір той хотіла.
      А я сказала:" Темно. Де свіча?".

      Тепер такі спіткання вельми в моді.
      Земля двигтить...
      Заслабли три кити.
      Ми з нею випекли млинці на соді.
      Її рука тремтіла: "...тільки ти...".


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    303. Провінційне. Затишшя в "оці бурі"

      У рідній борозні лежати краще,
      Чекати зливи, сонця, пелюсток.
      Довкола - тропи, вогнедишні пащі,
      Лушпиння соловіючих пліток.

      Колись таки набухнуть вакуолі.
      А нині сни в ліловому піску.
      І ремигає тур...
      І мертві бджоли.
      І час линяти зайцю, їжаку.

      В анабіозі чаполоч і мирт.
      Опудало шерхоче серед скирт...
      І так спокійно, елегійно, мов
      Тут не плели інтриг, брилів, промов.

      У рідній борозні таки не жаско.
      Тріумф.
      Імла.
      Жаріння.
      Приск.
      Фіаско.

      А що тобі робити за фіордом...
      Ти кропивою на обніжку горда.
      Котити сонце під ошмаття муті?
      Рости крізь пір"я, довіряйся руті.




      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    304. Ти

      Ти в цьому світі - мати і дружина.
      Ти в пеклі буднів - порцеляна, сталь.
      Тебе назвали - Сальвія... Гражина...
      Дозволили вдягти чадру, вуаль.

      Тобі дали цяцьки, трибуну, дошку.
      Тебе на фресках бачили і ню...
      І сина відберуть... криши окрошку...
      І всиплють на сивини тютюну.

      Тебе співати просять - голосисту.
      І - знадну, вільгу - кинуть на пісок.
      Течеш-мутнієш - років сорок... триста...
      Аж поки не народиться Тюссо.


      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    305. Досвітнє

      Стій на горі.
      Дивися на світила.
      Цей світ ловив і круасани пік...
      Лякав боями, тішив сонним тилом.
      Тепер ти бачиш дно небесних рік.

      Сюди не забрести гепарду, мавпі,
      Отут немає мертвих, півживих.
      Вже відбули закони Хаммурапі.
      В конюшні Авгія базар не стих.

      Все продається. Яблуко і змій...
      Тенета, лікоподій, лицедій...


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    306. Лік. Пацифістське-3

      Хурма достигла.
      І печалей - урни...
      Не багнеться між блазнів та калік.
      Вітри повіяли рвучкі, бравурні.
      Звий кокон, душе...
      І веди свій лік.

      Чекай цвітіння.
      Чи пакуй манатки.
      Тобі весніти легше, ніж убить.
      І пожалій оте руде хлоп"ятко:
      Ген просто неба, як морквинка, спить.

      Накочуються хвилі проминання...
      Вгризається у листя борона.
      Зчудованих катають у ридвані,
      Трамбують мурашиння... імена...

      Ти маєш свій ажур, пливкий фасон.
      Так довго плив до сяєва Ясон.


      2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    307. Навіювання


      Отак би і сидіти між курчаток.
      Не знати, де шиття кінець, початок.
      Лузати книги, бігати до Олі...
      Боятися циган - бо хитрі, голі...
      Увечері виходити на лавку,
      Шептати "відпусти мене..." під гавкіт.
      Жаліти: розминулися в ярузі.
      Усі таїни вибовтать бабусі...

      Отак би і лишитися дівчам,
      Щоб не було роботи копачам.
      Отак би і рости собі... вербою,
      Щоб ні ганчірки, ні арен... ні бою.
      Отак би і пишатися корінням -
      Аж до Землі ясного піднебіння.

      Мелена. Люстри...
      Осінь. Чорторий.
      Стрибай.
      Мовчи.
      Не ти замовник Гри.

      Є ескалатор. Подивися вгору.
      Минай кістки, палати, шатра, нори.
      Тобі – твоє, ніхто його не взяв.
      Повторюй траєкторії ферзя.


      2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    308. Міць
      1

      «Селючкою» прозвали у столиці
      За українську мову – за свою!
      А я втішалась тим, що білолиця,
      Що не в Каїрі за ситром стою...
      Ровесниці соромились початків,
      Городів... Про свій рід – анітелень.
      Кайфуючи, стрибали ті дівчатка
      Під музику й слова чужих пісень.
      Лишали мову на полицях – в`яла,
      Несли у погріб – там її не чуть…
      Росли відземки мови – блідо, рв`яно –
      Між покручами й окриками «жуть!».

      В хитких долонях Ялти, мово рідна,
      Зерно твоїх словес неволив Сон.
      Аронією стигла б – чорноплідно –
      Між перехняблених брилів та крон…
      Не на Ай-Петрі ти розквітла! В червні
      Ступила я на врожаїстий ґрунт.
      Повзуть нетруєні пажерні черви,
      Тратують ниву сонми клешень, рук...

      2

      Перевертні, застрільники! На площу
      Не вийду я – за гречку, сухарі.
      Електорат линяє денно й нощно,
      Манкуртів дзумкотить неситий рій.

      Палахкотіють-відцвітають маки.
      Повчаю в полі тлустого крота:
      «Ось ти, байдужий, сліпо множиш статки...
      Для мене пісня матері – свята».

      Безмов`я.
      Тиш.
      Ні парубка, ні дівки…
      Міцне зерно – у лабіринт полівки.


      2006





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    309. Шерех

      Жовто-сиза кішка бродить
      Між копиць, базарів, лодій...
      Кине хтось рубай чи м"ясо -
      Усміхнеться, візьме ласо.
      Очі мружить, щось шепоче.
      У трамвай "Зима" - не хоче.
      На пеньку спочине зранку,
      Лиже від хвоїни ранку...
      Повертає хмиз, грибочки.
      Шерех...
      Пір"я.
      Пелюсточки...

      Їй не треба нір, живиці.
      Дайте кішці рукавиці.

      Теленчить дзвіночок лунко...
      Дріботить у гай пустунка.
      До воріт хуртечі близько.
      Обіймає стовбуриська...
      Нічия та кішка тлуста
      Муркотить:"...січи капусту".

      Семиділуха кирпата
      Обійшла іржу і злато.
      Плед несе мені - овечий -
      Третю днину...сьомий вечір...


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    310. Дорога в листі


      Проголосують нами... Переможуть...
      Укриють шини, пасіки, дахи.
      І лізтимуть зі шкіри зловорожі
      Під козаків затуркане "бухи".

      Зачистять села, вимочать оливи.
      Посадять - за столи, дроти, стовпці.
      Мотай календи, зацукровуй линви...
      Знеславлять пси савойські та сліпці.

      Налий у склянку оцту чи бальзаму.
      Кривися чи хвали - повсюд олжа.
      І пнуться у васали гниди-зами...
      І вищають регістри - кіз і жаб...

      Люби своє - узвар, меди, колосся,
      Усмішку гречкосія, звій марнот.
      Десь Ебола лютує... Гладиш лосів -
      І віриш у громи, горицвіт, зонт.

      Жаріє схід.
      Стриже Мусій отари...
      Плете кума шкарпетки - на війну.
      Збирай грушки. Ще є охвітні шпари,
      В які зефір захмелений війнув.

      Дорога в листі... Білка гостровуха.
      Ген дятел-ас у "кузні".
      Срібний мус...
      Ти крила розпростор! І слухай... слухай -
      Ось-ось Харон відслонить судний шлюз.



      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    311. Посеред альбомів


      Люблю оболонь, ремигання отари,
      Осінні вологі червоні бульвари,
      Люблю крижалки на обвітреній плахті.
      Люблю виноградно-терпкі брудершафти.

      Калину гіркаву любити неважко...
      Люблю перевесла, що скріплюють казку.
      Люблю зеленаві обряснені плеса,
      Рідні півзабуті "канфетні" адреси.

      Люблю ваговиті янтарні валізи.
      Навчуся любити євшан компромісів.
      Любитиму все, що плела і збирала...
      Не хочу любити ні чарки, ні сала!

      Любитиму сина, доріг викрутаси,
      Пустелі, подоли, стариці, пампаси.
      Любитиму сіль у бокатому жбані,
      Дітей галасливих - Опішні, Тайваню...

      Любитиму плед із зеландської вовни,
      Півтишу баштанів, гаїв лімітрофних,
      Любитиму яблунь листаті запаски.
      Знімаю з котурн, опромінюю маски.

      І хто ж правдолюбця захоче любити
      Крізь ревище грізне :"...під кулі... на плити"...

      Лиш мати красива - посеред альбомів -
      Прокаже сумливо:"Усі ми... зникомі".


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    312. На гостинці

      Бабуся край зупинки "Гай"
      Пальто чіпляє радо.
      - Купуйте... - шепче.
      Налітай!
      Це вам не вутла " Прада"...

      Товпою сунеться народ.
      Ніхто не мацав "ткані".
      Бабуся шепелявить:"От...
      Я сотню винна Ані...
      Пошикувала у пальті.
      І мала добру дачу...
      Напевно, покупці не ті.
      Ще й холоди собачі...
      Товстий ватин. Кишень аж три.
      Невже ніхто не хоче...
      У гості йти до дітвори.
      В Сірка позичу очі...".



      2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    313. Скалки-будні

      Закрила баклажани і гештальти.
      Спалила бур"янці, мости, кросворди.
      Кружала яблук, три шматочки смальти.
      Широкі двері.
      Вузьколобі морди.

      Підбрехач.
      Викидайло.
      Робін Гуд...
      ...святі дощі окроплюють салют...

      Вайнона-осінь.
      Мідновусий Джек.
      Котили гуси опішнянський глек.
      Розбили шибу.
      Сонце - хить та хить...
      Кому, крім нені, мій болід болить?

      Сарматські парасолі.
      Людовир...
      Стоїть циганка.
      - Погадай... на мир.

      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    314. Нетиповість


      А на дні душі - зелено-сині дзвоники.
      Калабані висохли.
      Ще тліє вересень.
      Що не ранок - опір"єна хитка сходинка.
      Звинуватять як не в розумі, так в єресі.

      Пригинатись не навчили - маєш около.
      Витріщаються нудні, безкрилі, ялівки.
      А тепер злинай, душе, білим соколом!
      Залишай чорнолезу вирву й маківку.

      Це тобі лиш здається, що засніжені верші.
      Доки ти колисала, в Лету падали перші.


      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    315. ***


      У Перемир"я очі п"є-де-пуль.
      На смузі лімітрофній - постулати.
      Дощі застояні на дні каструль.
      Чию дитину, Боже, звеселяти?
      Куди вести попаленим зерном?
      Волосся закривавлене, хвоїсте...
      Розклався на ряди хиткий біном.
      Жнивують популісти...


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    316. Вересню


      Пригрій усе, що струшене із гілки,
      Отари - без цеберка і води.
      Веде заблукана, зурочена сопілка...
      Лягає павутиннячко в меди...

      Пантрує чорна бабця білу хату.
      Змітає курка лапою врожай...
      І жорна трощать зернята червчаті...
      Кричать онуки Горю: "...заїжджай!".

      Наопашки ворота, не підперті.
      А мимо - пастила та шоколад...
      Шукають свині жолудяні дерті.
      Тьма гусениць - по шовку автострад.

      Лишаються коти напризволяще.
      Кислички гепають на сім драбин...
      Коти, мій Вересню, діжу!
      А туск - у ящик.
      Загоюй кукси, серденька, лоби.

      Вдягни сиріт.
      Змети хитляві трони.
      Обарвлюй дим, слова, діяння, шал.
      Стомили і цирцеї, й цицерони.
      Я не прошу ні замку, ні гроша.

      Мені даруй осяяня-інсайти.
      Іду під лавровишеньку з низин...
      Гаси війну - край шахт, у лоні сайтів.
      Стели на попелища кармазин.

      І десь отам, де срібляться основи,
      Стають вітри й лелеки на крило,
      Звари тинктуру осені - тернову,
      Дощі пролий, щоб радісно було!


      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    317. Мавчине

      Все буде файно, людоньки.
      Авжеж.
      Ніхто не відбере макітр і меж.
      Галушку зліпимо під реп "тарах..." і "му-у...".
      Кого ж молити?
      Каятись кому?

      У резеді музики й самоскид.
      Кружляє в танці тьма оман, обид...
      Збирає Байда на джгути і гак
      Між вуркаганів, партій, гультіпак.

      Тулюся до верби, шукаю тиш...
      А Той, хто греблю рве, сичить:"Облиш...
      Тепер ні сну, ні вільного дупла.
      Приплинь до мене... Булькотить смола...".

      І так мені червоно аж до Фів...
      Хіба ж буває щастя пів-на-пів?

      Чудна любов теперішня - бо зла.
      Сплетіння вулиць...
      Кігтів...
      Сил...
      Розлам.



      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    318. Із зірки



      Дивитися із зірки - це ж непросто.
      Не кожен ас далеко залетить.
      Фарбуються шовки, перила мосту.
      А мати між цикад:"...он вуха... цить".

      І я лечу...
      Від хмари до листка.
      Ген облавок, метелик...
      Без квитка.

      І так мені дитинно, так палючо.
      Жоржини зів"ядають...
      Сіть павуча.

      Рядно.
      Квасоля.
      Пришерхає сонях...
      Кричати гуси вчать, мовчати - Соня.


      2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    319. Манівці

      Тепер свободонька розлога.
      Шукай панів і панацей.
      Сідай на круп єдинорога -
      І часником...
      І чебрецем...

      Судилось пінно ошаліти.
      Лети за конус-терикон.
      Десь там пустелі, чорні діти,
      У тіні лип Армагеддон.

      Ніхто нікому і нічого...
      Ні скиб, ні віршів, ні ножів.
      Була одна грузька дорога.
      Грядуть... елітні бліндажі.


      2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    320. Передосіннє


      Іще камінню доростати.
      Уже попалено фураж...
      Пляшки збирають герострати.
      Вивчає білка декупаж.

      Опавутинені горішки.
      Зважнілі крісла, пил, сади...
      Матусі літепла усмішка.
      І курки розпач: "Куд-куди...".

      Скажений пес.
      Холодна м"ята.
      І поклад білий та рябий.
      Є три яєчка...
      Тихе свято.
      Ще м"яч смугастий -
      Бий, не бий...



      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    321. Метафізика


      Війни за карту броунівський рух.
      Діди і коні під гарячим градом.
      Лелеки, що втрачали дах і слух...
      І шахер-махер серед шоколаду...

      Назвуть героєм, зрадцею - чорт зна.
      Ще на бинти росте чужа бавовна.
      Спустіє, в дощ наповниться казна...
      Тебе кудись женуть під знаком Овна.

      Не вибивайся з димної товпи.
      Мов маятник - різак.
      Плюгаві площі.
      Запродані пороги і степи...
      Безрука Хівря хартії полоще...

      Час руйнував Помпеї, Вавилон...
      Ну що йому твій дім, дитя, нейрон?


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    322. Соло


      Себе не пригаси. Горіння – соло.
      Вітри розвіють сум і попілець...
      І буде правда – без`язика, гола,
      Як придиванний вигнутий стілець.

      І десь отам, де жаб`ячі хорали,
      А діда Оха погляд – мов ропа,
      Гойднуться ті, що красно помирали,
      І скаже перша з мокрих:«Ти сліпа»...

      І буде небо, птахолови, сіті.
      Мов тога Аристотеля, туман...
      І ти стечеш у рідне буйноцвіття,
      Де бюст Родена гріє клептоман...

      А поки що – висвітлюй всі кути,
      Де пута, кості, тупіт пустоти...





      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    323. ***



      Стомили люди...
      Господи, сто МИ.
      І жодного, хто стишує громи.

      І виславляють купно град і Смерть...
      Сади розчахнені... Хиткий мольберт.

      У мирті погорільці, прах жар-птиць...
      Невловні істини шугають між кислиць...

      Ні маяка, ні плину, ні ріки.
      Лиш триязикі бонзи й кулаки...

      Приблудні псюги, рейвах плямних мас.
      Небесні сфінкси падають на нас...

      Та вже отам - серед піщаних лук -
      Здіймає Син Твій жовту кушпелу...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    324. Буття орелі


      Відкрий захмарні вікна - і блукай.
      Отам прегарно, мирно і безжурно.
      Пливе до Фінікії Менелай...
      Героїв прах понасипали в урни...

      Шукає Кліо грифель, компроміс...
      Тасуються святенники й сволота...
      Іди.
      Ще друг ідейний не доніс,
      Що ти стругав олівчики в болото...

      Пантелеймон осріблює "апчхи",
      Струмують молитви із-за Тореза...
      Тьма-тьменна сенсів, соусів і схим...
      Плат біженців - під захистом Терези.

      А що ти міг? Пристати до коша.
      Допомогти попам кропити шини.
      Буття - орелі.
      Гойда... гойдаша...
      Горів ілюзіон... Коптив шипшину.

      Двигтить земля... Втечи із тісноти.
      Лиши дороги в антрацитній каші.
      До визубня свій камінь докотив?
      Вмочай бинти у зоряні гуаші.

      Внизу - цикади, пащі, острови.
      Малюй Адама рани, Єви шви...



      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    325. І сонце високо...

      У кожного свій ворог, клас і бій...
      Тілисті ахіллеси гоять п"яти...
      Маланка загубилася в юрбі...
      Сто мотанок із рук її узято.

      Ляльки - мов клони, ні очей, ні губ -
      Вигойдують бійцям курну дорогу...
      Щоб мав лихий наваристе рагу,
      Ідуть шеренги на залізні роги.

      Ніхто не може крові зупинить.
      І плине жереб вінчиком купальським...
      Сидить ластата мойра - "клац" та "кидь"...
      І квітнуть співчуття-лілеї, каски...

      Фантомний біль птахи лікують просто:
      Живи-німуй або помри о шостій.

      ...а може, все не так...
      Лиш приверзлося...
      І сонце високо, і буде мирна осінь.
      І всі живі. І досить глузду, перцю.
      І стіл широкий, і щасливе серце.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    326. Абрис

      А що траві? Вона приймає все.
      Змішалися тіла, обгортки з "Тоффі"...
      Тепер Макар теляток не пасе.
      Снують-ґелґочуть журналісти, профі...

      Хтось бачив, хтось розкаже.
      Бог мовчить.
      Розкремсані дахи...
      Це вечір перший.
      Для кожної війни є тьма причин.
      Хтось Боїнга загнав у чорну вершу...

      Гортає вітер сизі сторінки.
      Лежать листи між пижма та щириці.
      За щось тут воювали...
      Борт липкий.
      Немає винних.
      В шоколаді лиця.

      Папуги жовтий дзьоб,
      Яскраві пера.
      Літак цей збили, щоб
      Гнили озера.

      Стоїть усяк на днищі,
      На Голгофі.
      А вище - арфи
      Сяйної Любові...

      Чуже дитя скоцюрблене.
      Рюкзак.
      І білі мітки...
      І погаслий мак.


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    327. Альбомне

      З тебе можна б ліпити дискобола, Геракла...
      Та любові моєї серед глини забракло.
      Фланіруючи Львовом, усміхався охочим.
      Ніц лаванди сухої...
      Дощ. І снива пророчі.

      Відбудовуєш хату, допиваєш отруту.
      Вже й зрадлива дружина підмальовує руту...
      Оминаю.
      Веснію...
      Забуваю.
      Приходиш.
      Віктор-Вітер зелений знає шпари і коди.

      Не злетіти у парі ні до пекла, ні в Дубно.
      Мій путівець єдвабний вкрили піки та бубни.
      Осипаються іскри на світлини красиві.
      П`ють качата з лоточка, там ти мив негативи...

      Опадали незгоди на тини борошнисті.
      Заховаю альбом наш під сувійчик батисту.
      Чоловік не відкриє. А матусі - чудово,
      Що не я із окрилля обмітаю полову.




      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    328. Терапія

      Ця утома від світу не лікується швидко.
      Я хотіла злетіти. Вже й дороги не видко...
      Сизі кола по небу, мідний град і пір'їни.
      Закладаю щоднини по душі, по раїні...

      Над лошатами літо. Між ріднею остуда.
      Повноводиться Ворскла... І зливаються люди...
      Білі вени безсоння. Зеленаві опони.
      Я росла б цикламеном... На заваді циклони.

      Здобуваючи тишу, виплітаючи верші,
      Я простую по хвилях - не остання, не перша.
      Розступилися біди, поцятковані сосни.
      Хоч гори між пеньками, хоч кефаллю шубовсни.

      - Все минеться до снігу... - шепче вітер затято. -
      Повисушую жито, угамується дятел.
      Вкоріняться горіхи, рожевітимуть смоли...
      Так жадалося меду...
      Та кусалися бджоли.

      Ця непізнана terra - скатертина грудкаста.
      Обійти б її тричі.
      Мо", ще вродиться щастя.


      14 липня 2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    329. Шир і щастя...


      Ти - лев. І вибрав першу із левиць.
      І кинув прайд. І ніс траву і м"ясо.
      А з веремії листя, кігтів, лиць
      За нами наглядала Аргімпаса...

      - Нехай живуть... - сміялася у шовк. -
      Дам лад і левеняток... Шир і щастя...
      Ти полював. Ти висихав і мок...
      І шкірились безхвості та гривасті...

      Тоді не знала я висот і яйл.
      Мене гойдали сонячні ліани.
      А ти крутився в натовпі міняйл...
      І малював літак... піски... савану...

      - Отам нарешті гідно заживем...
      Забудемо тісноту, греблю, ряску...
      Ти варта саду, лігва, діадем!
      Тебе спіткав - потьмарилась любаска...

      ...Коли прийшла із саваном зима,
      Ти царствено пішов за чорну браму.
      Лишив мені картини.
      Не сама...
      Ти ж левом був. А я чаїла магму.


      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    330. Між туску сепій



      Цей потяг їде... Гусне Час..
      Зупинок - тьмуща.
      Ніч колу п"є, душа - печаль.
      Строката гуща.

      І десь у тамбурі повій,
      Сліпців і бранців
      Поділить люд масний сувій,
      Вестиме танці...

      Кому кав"яр, кому рулет,
      Поету - волю.
      Лякає-вабить фіолет.
      Бракує солі.

      Між астролябій-тарілок
      Трем алідади.
      Валізи дрантя, помилок...
      І зорепади...

      Цей рух - чортам наперекір.
      Блищать колеса.
      Ген-ген Форос і Армавір...
      В жаринні плеса...

      На місці бути не могли,
      Бо ми ж не гірші...
      Із лепехи ячить кулик
      Просяні вірші...

      Ми віддалялись від брехні,
      Отар і вати.
      По рейках привид на коні.
      Зла ринда гатить.

      Хай невідомо, хто із нас
      Вціліє в серпні,
      Крушімо висі плексиглас
      Між туску сепій.

      Мчимо... Вишиванки всота
      Діра ненатла.
      А вийшли - з центру, із кута -
      Набридли падла.


      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    331. Екзотика


      Ти - ягода годжі. Пташина, земна.
      Яскравість і користь, а шкоди нема.
      Тобою надихані пагорби, ліс.
      Вода Хуанхе солоніла від сліз...
      Зліталися бджоли у рань по нектар...
      Вже кущ обривають малеча, бідар.

      Суглинні грунти і осоння палке.
      Прослава злетіла, пішла у піке.
      Спинився осел: бути проти чи за...
      Екзотика. Острах.
      Проста дереза.


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    332. Планета людей

      Далека жінка плаче молитвами.
      У мене в серці скерцо, в неї гами.
      На сцену йде конферансьє жахіть...
      Планети вистачить усім.
      Живіть!

      Пустелі.
      Острови.
      Тайга.
      Фіорди.
      Озимину тратують плямні орди...
      Настане благодать, коли пантер
      Задовольнять букетики гербер...

      Далека жінко, вже розмито межі,
      Мої-твої світи в чумній пожежі.
      Вода гірка й червона - із ковтьоб.
      Промови-лозунги - лиш фейк і "стьоб"...

      Тепер сини - супроти ката й брата.
      Хрущі зніміли, в вишнях - медсанбати...
      Це територія, де грища затяжні.
      Не втопиш горя в Сяні чи вині...

      Якби ж усім узятися за руки.
      Якби ж почути зойки віри й муки...
      Людей планета.
      Фолк.
      Оргазми...
      Рик...
      Бої за газ, газони... черевик...



      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    333. Епілог


      А трава підніметься.
      Заросте.
      Прізвища до Імені...
      Все пусте.

      Воювали ворони
      За горіх.
      З неба шепіт: "...соромно.
      Вбити - гріх...".

      У ріллю котилися
      Кавуни.
      Чухали потилиці -
      Без вини.

      Награвали коники...
      Нишкнув ліс.
      Плачено червоними
      Із валіз...

      Всі нейрони збуджено.
      Яв - горор.
      Блякли бляхи луджені.
      Ріс фавор.

      Палянички спечено
      Зі словес.
      Зів"ядало клечання.
      Йшли в ЄС...

      Ця дорога мічена
      Та й крильми...
      Сотні мрій посічено...
      Вже - не МИ...

      А спориш підніметься.
      Є скрижаль.
      Доста лон і сімені...
      Волі - жаль.



      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    334. Гони



      Ці контргамбіти, курява, юдоль,
      Валізи, перегони, попелища -
      Між днів народжень, звоювання воль...
      І кігті собратів - низенько...ближче...

      Чужі рядки, напоєні з боліт,
      Руді русалки, що лоскочуть гадів...
      Над яслами і орками політ...
      І липи в бур"яні, й радіння радій...

      Це гони отчі...
      Хмара не втече.
      І дощ сліпий за розкладом, і тиша...
      І довші ночі, і коротший чек...
      І міхоноші, й безкорисні миші...

      І полуниця вабна у піску,
      І дитинчати щебет про снаряди.
      І горе ворогині, й підлий кум,
      Що віднімає портмоне від Prada...

      Стезя кудись біжить.
      Не стій. Іди.
      Дарма, що водомір. Ще буде вгору...
      Є дещо спільне: гімн, омани, дим,
      Сірковий мармелад, ментальний сором.

      Обличчям - у траву. Ген-ген свої.
      Вони впізнають. Карт і сосен доста.
      Двигтіння пагорба...
      Рої... Бої...
      І віддала б крило - за гойний острів.


      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    335. Пацифістське-2


      Косять буйну траву...
      І ніхто не спитає – навіщо.
      Там і сям – стовбурці... Пронеслася травнева гроза.
      Шкутильгає бабуся Мінерва... Утупиться віщо,
      Пробубнить шепеляво:«... не буду ні проти, ні за»...

      Розцвітає жасмин – і зарано, і пахко, і пишно.
      Підміта дітлашня біля лави агітки й бички...
      І смердить учорашнє – мов риба стара з попелища.
      І майбутнє циганить «зелені» з лихої руки...

      У сусіда – ремонт.
      Скреготить... піднімається... пада...
      Хочуть всі перемін. І міняється шило на ми...
      І Георгій застиг на іконі: прохромлює гада...
      І гадаєш собі.
      І вкриваєш набуте крильми.

      І мабуть, доживеш. І лишишся терпкою, чужою
      Серед цих краєвидів, де бути – мудріше за бунт.
      Захрипає мій голос: війна... І не випити лою,
      І не сходять, мов плями родимі, іуди з трибун...

      У столиці казкар вимережує заклики й тези.
      Колобок лівий бік припалив у Луганську вночі…
      На бальзамі з кульбаб можна жити доволі тверезо –
      Між отими, що груди підставлять під кулю і чіп.

      Як не хочеш у кров, залишайся в акації пінній.
      Як не маєш ножа, відламай від хлібини шматок.
      Ну невже зупиню бронебійно-трасуючі... міни?
      Наутилусом серце пливе – повз ЧАЕС і АТО...


      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    336. Стежками ігуан

      Те хлопченя, що вибігло у двір,
      Що не стрічало Путіна й Обами,
      Що полягло, мов нота - у клавір,
      Убите вчора нашими руками...

      Ота бабуся - висхла, мов трава,
      Її псалми, щиріші за канцони,
      Колись насняться і мені, і вам.
      О, пекло нападіння-оборони...

      Ці френдстрічки, дискусії, клятьба...
      Прозріння зайця, равлика і лані...
      Підтримка, наратив, шлагбаум-бан...
      І очі Завтра - гострі, ігуанні...

      І я ще тут. І я окремо від
      Отих, що кров зіп"ють, мов біле пиво.
      Колись упав підкошений мій дід.
      Знов косарі бредуть у чорне жниво...

      Флешмоби.
      Вишиванки.
      Молитви.
      А що для хлопчика зробили ви?



      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    337. Тиш

      Усе так швидко: дощ, любов, бузок,
      Автобус - на зупинку, птах у небо...
      Дві парасолі мав - таки намок.
      Сім раз відрізав - міряти не треба.

      Гойдав, судив, мирився, воював,
      Крутив сонцями, повз у мідні нори...
      Загоїв-розтроюдив безліч вав.
      Тузи мигтять...
      Вовтузяться потвори...

      Ти певність розгубив.
      Куди ж іти?
      Є міх прощень - за правду...
      Ніц мети...
      Квітує гречка. Будуть медозбори...
      А ти ростеш...
      І зяють підрі, нори.

      Червоні маки.
      Водоспади сині.
      Лягай, німій...
      Ховайся в конюшині.
      Тебе не вцілять.
      Млосно.
      Вірші...
      Тиш.

      Ти хочеш спурхнути?
      Забий. Облиш.




      *підря - схованка, сідало сінник.


      2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    338. Майя


      Буяє дармовизна-чистотіл...
      Аврал на морі, переділи суші...
      Зриваю пелюстки в країні бджіл -
      І чищу... чищу серце...
      Чим би - душу?


      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    339. А наснаги більшає...


      Ось іду по вулиці...
      "Єс" та "ок"...
      Від майдана до Майданека - видих-крок.
      Цей народ, мій Господи, вбережи -
      Між вогнів у слоїках і довжин.
      Ти мені доріженьку простели.
      Жбухнуті в басейничок Щука, Лин...
      Полягли голівоньки та й на брук.
      Ми країна геніїв, бевзнів, сук.
      Тут читати проповідь - кожен ас...
      Почорніла заполоч між ковбас...
      І вмирає мученик...
      Рик гієн.
      Вже не знаю, Батечку, - спільне є?

      Кажуть, що недавнечко був Ти тут.
      Хто ж тепер послухає...
      Свій статут...
      Ген пастух застрелений.
      Рев корів.
      А наснаги більшає - в дзвонарів...
      Чи за місяць буде ще молоко...
      Головне - перейдено рубікон.





      06.05.2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    340. Танки край танків

      Пішла пустопаш.
      Зникло тіло.
      Я – гострий промінь між рапір...
      Іще учора аркуш білий.
      А нині кров`ю крапа Звір...

      Не буду пити, відмолюся.
      Злечу над Ворсклою, мостом...
      Тримайтесь, Катрі та Марусі.
      Ось-ось поманить Джек чи Том.

      Кричіть про волю... Вишиванки
      Вдягніть найліпші, оголіть
      Засмаглі перса... І до ранку
      Під "єс", "о`кей" терзайте сіть...

      Не плачте. Ви ж самі бажали.
      У таці били, мов у гонг...
      Не відхилитись... Труйні жала.
      І течки, стоси ЗАБОРОН.

      Хай вас втіша Іродіада:
      На рік її відпустять з аду.

      Нема свого обряду, глею...
      Чи варт жаліти Саломею?

      Дотанцювались – нагорода...
      Така безшия річ – свобода.

      Тепер вам кисло, німо, тісно?
      А я – ліском, а я вже пісня.


      2014












      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    341. Про високе


      І вірш, і хліб високий, і «…єси…»…
      І мамині рецепти від печалі…
      Усе, що мав, розвієш-віддаси
      За біг лужком – без майки і сандалів…

      Тримай свячену воду, шоколад…
      На кожного Вараву – свій Пілат.
      Хреста неси угору, прямо… вниз…
      Ну що ж ти, сину, «мишку» знов затис?


      2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    342. Оптимістичний вірш



      Плювки – під ноги... Матюки повсюд.
      Нетрадиційні страви, секс, облуди...
      У скопищі юродивих та юд
      Апологетом правди перебуду.

      Пні тополині…
      Сонячно.
      Весна!!!
      Тюльпани біля плит…
      Малечі лемент.
      Чого чекати – ще мольфар не зна.
      У серці – планетарний біль, окремий.

      Базар змілів. Підплигують йо-йо…
      В аптеці ні душі…
      Коти – на танку.
      Сусід-пілот – засмаглий, наче йог,
      Несе до голуб`ятні півбуханки.
      "Лекарства не купил. Там цены – жуть...
      Попью чайку, Боржоми, больше сока...
      Вот видишь, Светка, голубям служу...
      Трещала тут о натовцах сорока...".

      Горить Вогонь, хоча здорожчав газ.
      Міцні напої, парубійки, стела...
      Авжеж, розквітну, липки, серед вас.
      Хоча у Крим вертатись кличе Елла.

      І тут, і там – чужісінька-чужа...
      І там, і тут – сподіванки, олжа...
      Чого ж мені котити Roller M?
      І пух, і дим, і гам – переживем...



      2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    343. Про amor

      Звичайна ця історійка, мов борщ.
      Пісна amor – без бійок, адвокатів...
      Шофер – міцний, смаглявий, не мажор –
      Любив Наталку серед благодаті.

      Приходив часто… І чогось хотів.
      Не одружився, не поклав на листя.
      Вона чекала – з піль і берегів…
      Та інший розсупонив по Пречистій.

      Цвіла картопля… Ясен облітав.
      Синок доріс до залицянь і «шейку».
      Вмер чоловік. Шепнути б Колі:«Так!».
      Голубив мовчки. Слухав соловейка…

      Він другом був. Міг розчахнути ліс.
      Він знав, де точка джі, де взяти сала…
      Глушив мотор в метелицю і піст…
      Вона його дитя не колисала.

      Наталка тліє… Внуки лементять…
      Миколина могила недалечко.
      Чого ж хотів отой мовчун-вар`ят,
      Коли дзуміла за Супоєм гречка?

      …Облуплений міський універмаг.
      Крем від старіння, кавові панчохи…
      Ластата жінка плутає в димах.
      Додому чагарем… І лячно трохи…

      Мінорна ця історія. Авжеж…
      Не в кожній іскрі – алгоритм пожеж.




      2014




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    344. Медитативне

      Спільна карма очиститься.
      Україна пребуде.
      І засіються ниви. І потопляться юди...
      І межінь золотава хлюпотітиме в синє...
      Почекаю.
      Наснажусь - від молитви... хлібини.

      Хай жбурляють любов між лахміття - стодзвонно.
      Хай перстами в гірчиці горнуть жар і закони.
      Хай лукаві танцюють на обслизлих аренах...
      Пам"ятаймо, що паросток жита - зелений.

      Засіватиму аркуш... Зачинятиму браму.
      І прохатиму жити непоступливу маму...
      І люлятиму зерня... І світитиму в душі.
      В герці йтимуть без нас - за лимани і суші...

      І не спиниш нікого, і не зможеш убити.
      І тектимуть за обрій півчужі, знакомиті...
      І тягтимуться мажі... І свистітимуть раки.
      Посипатимуть сіллю буханці небораки...

      Залатаються лави. І замостяться бруки.
      І герої притомні не ділитимуть луки.

      Розсікатимуть сальдо - ті, що в сальто-мортале.
      У медові гостинці повгрузають педалі...

      І в лелечому лементі визріватиме тиша.
      Павутиння летітиме повз майдани і "криші"...

      Початую, бо треба. Почекаю, бо можу.
      Ти зустрінеш порання волошкове, хороше.
      Не губитиму люстра між проноз і люстрацій.
      Жив мій дід у хатині, я не буду в палаці.
      Тож ітиму полегко.
      І писатиму чисто.
      Не боятимусь чорта, бо за все - особисто...




      23 березня 2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    345. ...те й пожнеш


      Україну так модно любити,
      Класти пір"я в багаття борні...
      Хтось посіяв кукіль...
      Зійде жито?
      Соловіється Оху на пні...
      Мізерніє Велика Багачка,
      Пліснявіє поволі Ізюм...
      За подачкою пруть навкулачки
      Лазар, Щек, ощетинений кум...

      І нема гамівної сорочки,
      Це ж не кетчуп на грудях - а кров.
      Йдем пунктиром до адської точки
      З повним чаном чужих настанов...

      Де ж свої розумаки і перці?
      Правдолюби латають гамак...
      Мирні люди - від герцю до герцю -
      Знов обкурюють ветхий вітряк...

      Хилитаються башти і межі...
      І чавучиться ряст чобітьми...

      Україно, кому ти належиш?
      Ким постанемо з полум"я МИ?




      2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    346. Серцю - струму!



      Мишоловка.
      Сир ніздрястий...
      Треба їсти?
      "Воля! Щастя...".
      "Хто окремо - нам ворожий!"...
      Хочу жити, мудрий Боже.

      Дочекаюсь пеларгоній -
      Серед безуму, агоній.
      Я - за щастя батька, сина,
      За країну, що єдина.

      Обіцяють хитрі ловке,
      Та кривавить душоловка...
      Не жаліють сивих, юних.
      Захлинаються трибуни...

      Дай нам глузду, Всевидющий!
      Напинає вітер кущі...
      Дай нам єдності намиста.
      Хай ведуть у Завтра чисті.

      Мишоловка.
      Дуб і айви.
      ...та невже ми справді зайві?!
      Нас не тисячі - мільйони.

      Лахи.
      Срібло.
      Петлі.
      Дзвони...

      Паговіння чорно-сизе.
      Сходить сонце в Ялті... Ризі...

      Хто сказав, що злада - фрашка?
      Марш.
      Оскомина.
      Промашка...
      Не шукаймо смерті-скону
      Ні в Одесі, ні край Дону.
      Серцю - струму!
      Доці - лялю.
      ...Чорту горя завжди мало.


      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    347. Без крапки над...



      І скринька Пандори відкрита...
      І ллється сльоза оковита...
      Подзьобано стяги і паші.
      Засліплені недруги й "наші".

      Прийди, миротворче Ісусе.
      Земних легіонів боюся.
      Ти можеш - по хвилі, бруківці,
      Ти знаєш, хто звірі, хто вівці.

      Ти дав німоту, крила бджолам.
      Палає охайна стодола...
      Ін"єкції Волі - підшкірні.
      Герої живі, сувенірні...

      Прийди, бо жирують лукаві -
      Над "Слава...", "убийся" і "аве...".
      Не вірю в цяцяночки, вафлі.
      Містечка брехнею пропахлі.

      Багата господа - нарозтіж.
      І топчуть гостинчики гості...
      Весна зупинилася.
      Тиша.
      Країна-астматик ще дише.





      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    348. Білим по чорному…


      Смачний, духмяний хлібчик. Та в суботу
      Чи буде з чого випекти буханку…
      Ідуть вмирати сполом патріоти…
      І пише френд: по битій трасі – танки.

      І кольори злинялі, й вірші слізні…
      Червоно-чорні вилиці та площі.
      І зупиняти недоречно, пізно.
      І Смерть безока прапори полоще…

      Кому війна – арт-хаусне творіння.
      Мені – пашенна яма з черепами.
      Є миска борошна і жбан боління –
      Залізняків: бабуні, діда, мами…

      Чи молитви Полтави й Луцька – різні?
      Чи замовляти пісню-зладу пізно?

      Постаньте берегинями, сирени.
      Крамольні шахівнички. Дикі сцени…


      2014




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    349. Я - сильна
      1

      Я – сильна, та виходить з-під шовків
      Руде кошатко, падає у вирви…
      Клубки прожектів, згадувань, страхів
      У клітку заганяє… Напис – «Тигри».

      І вухом не ворушать хижаки,
      Лежать собі – впокоєні та дляві…
      – Чого тобі, мій... родичу близький? –
      Бува, тигрище Гонор прогугнявить.

      2

      Колібрі крила ваблять – крізь дими…
      Дари від Зрілості – услід за бростю.
      Усе плету – від чутки до чалми…
      Для сина кубик-рубик – надто просто.

      Криваво, з болем свічка оплива...
      Перкаль зими притиснено до вен.
      Понад кошатком – голуб, крук, сова…
      Хто має Іскру – той навік спасен?

      Ще будуть вірші-глечички линяти.
      Обліплюю каркаси барви пшінки… *
      Годуй з руки, мій муже, кошеня те,
      Що пестує під шовком серця жінка.




      * Першими гончарями були жінки – стверджують історики.
      Дерев`яний каркас обліплювали глиною, горщик запікали у вогні.


      2010




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    350. Клуня-рукавичка



      А вже в кутах – ні меду, ні казок.
      А вже край ставу – ні дубка, ні клена.

      Прибіг до клуні зайчик, бо намок.
      Прибилося пташа…
      Тече «Олейна»…

      На капустину глипає коза…
      Півситий вовк розлігся на журналі.

      Усім лишатись разом – наче й "за",
      Та я ще мну квиток на бієнале.




      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    351. Десята мантра



      І так оце присядеш край пітьми,
      І розпач погойдаєш, і фіранку…
      Хай ділиться на грами тлусте МИ…
      Залиже кіт шотландський свіжі ранки.

      Згубила ключ від Завтра у снігу.
      Надклюнула його печаль-ворона.
      І Карлсон повз дахи – у ніч благу…
      І заполоч на шиї... І загони…

      Пішла б у реслінг. Був би Міккі Рурк…
      Купити б сад-баштан, доїти б Мілку…
      А вчора лементіла:«Деміург» –
      І розпускала вірш, зелену пілку…

      Десята мантра. Превисокий хліб.
      І самота – така, що мерзне кактус.
      І не зарадять ні окріп, ні піп…
      Ні вихід за три чипси до антракту.

      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    352. Січневе



      І сняться Каппадокії стовпи…
      І солоду нема, лиш ківш ропи.
      І голуби голодні. І пітьма,
      В якій міксуються «покара», «люба», «ма»…

      І хтось отут офіра, хтось - жовтець.
      І хтось упертий лежень, хтось - боєць.

      Пливуть жінки повз мене - косяком,
      А я не рвуся вслід...
      Я - в шорах ком.
      І вболіва за нас і Тед, і Лі...
      Зерно принад кривавіє в землі.

      Кого любити? Німувати з ким?
      Спалили гуси тин, а потім Рим...

      А може, сьогодення - шарий сон?
      Кладе обол на зуб хисткий Харон...

      І кожен лис вимудрює табу...
      А я ховаюся під віршову габу.


      2014

      Каппадокія http://www.youtube.com/watch?v=4RaKUhcQ6bQ



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    353. Раба менталітету

      а я була така чудна в`юнка наївна і зелена
      ніч виглядала край вікна Того хто міг чаїться в клені
      а я не вміла пробачать олжу незрячість мор падіння
      тепер чортисько пише в чат як сушить рибу вірші сіно
      а я не вміла мов сестра і як гроза я теж не вміла
      я піднялась туди де Ра і там лишила змійку тіла
      крізь мене слово промінь дощ яскріє серце в причті Зети
      час асфальтує пил тих сош якими в Лету йдуть поети
      а я не знаю ким живу і ким помру ніхто не скаже
      листи приходять на mail ru гнічу сливки здираю сажу
      а я ж була мов та Сула що плине в рамцях з очерету
      вже на кохання кажуть love а я раба менталітету


      2013



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    354. О жінко, що злітає...


      О жінко, що злітає від порога!
      Лице твоє пресвітле, хата вбога.
      На вулиці ночіє, люд за рогом.
      Вдивляєшся у шибу, мов у світ.

      О жінко, хлюпотить печаль на межі…
      Твій чоловік ніхто, в дитинки нежить.
      Годинник біля сита – сонний лежень.
      Невже пора писати заповіт?

      О жінко, ці вітри терзали крила!
      Вони намокли в дощ, важкі, мов брили.
      Ти майталаєш ними… Зріє вилом…
      Ось-ось відчайно кинеш під вікно.

      Зажди безкриліть, з нами все бувало.
      Твоя оспалість витече в дзеркала.
      Зажди, кухарко, вчителько і прале.
      Ще полетиш над хвилями оман!

      Ти полетиш над хатою і димом,
      Ти полетиш над Прагою і Римом.
      Й того осяє щастя невгасиме,
      Хто іздаля побачить твій політ.

      Це зараз у кімнаті затхло, сіро.
      Запам`ятай - ти гожа, ти ефірна,
      Тобі пасують і пасати, й ліра.
      Не бійся розсікати купол віт!

      2014



      першотвір

      О, женщина, летающая трудно!
      Лицо твое светло, жилище скудно,
      На улице темно, но многолюдно,
      Ты смотришься в оконное стекло.

      О, женщина, глядящая тоскливо!
      Мужчина нехорош, дитя сопливо...
      Часы на кухне тикают сонливо -
      Неужто твоё время истекло?

      О, женщина, чьи крылья не жалели!
      Они намокли и отяжелели...
      Ты тащишь их с натугой еле-еле,
      Ты сбросить хочешь их к его ногам...

      Но погоди бросать еще, чудачка, -
      Окончится твоя земная спячка,
      О, погоди, кухарка, нянька, прачка -
      Ты полетишь к сладчайшим берегам!

      Ты полетишь над домом и над дымом.
      Ты полетишь над Прагой и над Римом.
      И тот еще окажется счастливым,
      Кто издали приметит твой полёт...

      Пусть в комнатке твоей сегодня душно,
      Запомни - ты прекрасна, ты воздушна,
      Ты только струям воздуха послушна -
      Не бойся, всё с тобой произойдёт!

      1986



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    355. Коло

      1

      Ти збирала гріхи – мов речі…
      Мрієш сісти на потяг до раю.
      Клунки звично муляють плечі...
      Під черемхою сірий лягає,
      А картатий – зола дому-пекла –
      Спину й пальці остиглі гріє.
      Язики вогненні примеркли –
      Бо з небес опадають мрії...

      2

      Потяг райдужний в далеч прогув...
      У відлунні – скорбота прощання.
      Запізнилась.
      Кахиче дід:«Був…
      На сьогодні – до раю – останній…».

      На пероні стояти між лав?
      Захолонуть у валянцях ноги.
      Ти по колії в даль побрела –
      В невідому захмарну дорогу…

      Полюляла тягар між цеглин…
      З ним тепліше – в дорозі до раю.
      Клунок сірий – зачмелений син –
      «Мамо, гину... Вернися...» – благає.

      Не зважаєш, вимолюєш путь!
      Кружеляють байдужно сніжинки.
      Чимчикуєш... А маки цвітуть...
      А полями гримкочуть обжинки...
      Косу клепле вусатий ратай...
      Потяг
      з колії
      в небо
      злітає!
      Не розчахнеш едемські врата –
      Чи полями ітимеш, чи плаєм…

      3

      Ти блукаєш, сердего, ще й досі?
      Теплий клунок намуляв плечі.
      Осріблила зима злотокосся…
      Віддалила від благості втеча.

      Сходь із колії! Ген – Божий храм.
      Син твій – безбач. Окраєць – без солі.
      Для святенниці колія в рай
      У сталеве зливається коло.




      2001-2013




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    356. Крізь серце
      1

      А Сад Гетсиманський розрісся увись і ушир!
      Заморські маслини смакують з борщем, равіолі…
      І ближнього шепіт росте у ялиновий крик –
      Спиватиме луни червона імла видноколу…

      Гора Еліонська вже нижча за вартість буття.
      Звикаєм до розкоші, фальші, до вітру – в кишені,
      До того, що зрадити ладен сердечний кумпан
      За долар, за чин, за политий медком макорженик...

      Як прийде месія – потьмаряться титла і тло.
      Трутизни хлюпнуть усевладні чорти в чашу квасу…
      А юрми – бідак, живоїд, салогон, сліпород –
      Нестимуть дари Вельзевулу… Круті обертаси...

      2

      На аркуші хмар ніч виточую з вен зрілу крів…
      Праворуч – ридання, ліворуч – утішливі тури…
      Розписано все наперед. За спекотою – грім.
      Хтось катом прийшов,
      я – поетом,
      а хтось – morituri…

      З чола міту-карб не зітру споришами канав.
      Дійшовши до пекла, наріжу віраж – у бік раю...
      Старий і розлогий, немов екзотичний баньян,
      Сад мук і гризот
      через серце моє
      проростає…






      2004-2013







      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    357. Грудневе


      Пошити народ свій у дурні,
      Розкраяти свитоньку-мрію
      Під гасла-«речёвки» бравурні
      Обранці-"месії" зуміють.

      А в мене зневір`я у серці,
      Немає поваги до Гвідо…
      В бік жорен – із припахом перцю –
      Йдуть Жанна…
      Маруся…
      Кет…
      Ліда…

      І що їм сказати крізь гони
      З полтавської крайньої хати?
      Там - віче...
      Тут - ситі ворони...
      І Вічний вогонь - пелехатий.

      І багнеться миру, і снігу,
      І серце не хоче на лезво.
      Не проти я – звергнути іго,
      Та йду повз пікет надтверезо.




      2013












      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    358. Спасибі...

      Спасибі, Вседержителю, за сніг,
      За горлицю, що на вербі воркує.
      З яких вона прилинула доріг?
      Мо`, аж від Тебе… Шепіт мій почує.
      Освячені прозористі слова
      Червоним інеєм на ґрати ляжуть,
      А муза з палахкого рукава
      Сріблясті перли висипле на сажу…

      Спасибі, Триєдиний, за журу,
      За промені розрадоньки – від мами,
      За те, що залицявся вірний друг,
      А недруги змаліли – цятки в рамі,
      За намистиння сміху – з кришталю,
      За те, що шиби й очі уціліли,
      За те, що серед мінусів є плюс.

      …Хитнувши тишу, горлиця злетіла.




      2013



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    359. Кадуцей

      Від Аполлона в дар узяв Гермес
      Патик спасіння. Дехто брови супив:
      В Ареса – гостролезий довгий меч,
      У Посейдона викрадав тризуба,
      Тепер усміхнено рисує мир…
      Дві змійки обвивають віть маслини.
      Воює люд за вина,
      землю,
      сир…
      А я спиняюся, крізь юрми лину…

      Позич, Гермесе, білий кадуцей!
      Уваж благе проханнячко, мосьпане.
      Сурмить у мушлю бог-віщун Протей:
      «Гряде потоп!».
      А я саджу тюльпани…
      Як чорну скибку поміж чудасій,
      Всесильний кадуцей сьогодні треба.
      В путі стрічаю сонмище «месій»,
      Котрі штовхають в очерет із греблі.
      В масних саквах – сто гострих патериць,
      Вганяють їх до кісточок плебеям.

      – Гряде потоп!
      Ніщо не захистить... –
      По хвилях плине реготня Протея…




      2003-2013




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    360. Розжевріло осердя...

      1

      Занурення – в драглисту сіру твань…
      Довкруж вицокують звитяжців «берці».
      Летить в сушняк дитячий барабан,
      Із куполів – позлітка, птах – із серця…

      Цей час, мов п`явка, висиса з рамен
      І святотатця, і архімандрита
      Наснагу-міч.
      Від Ялти до Ромен
      Вам і мені – могилоньки розрито.

      Сповзаю, відпустивши в небо зонд,
      Зі стресу в марення…
      Сіль на хлібині.
      Це – привселюдне дійство. Епізод.
      «Я» буде раювати між ериній?

      2

      Чвалає впростяж караван верблюдів…
      Тиш вохряна.
      Стаю на постамент.
      Самум бархан підважує…
      «Я» в грудях
      Плекає вузлик: льон… вірш… тестамент.

      Пісок шафранний розтроюдив очі.
      Під лапами – пелюсточки cум`ять.
      І плинуть наді мною – сфінксом – ночі…
      І топірці цикадно дзвенькотять…

      У сон хихоче стрепет недалекий:
      «Ти врівноважена… притишена… Всі – за!».

      Розжевріло осердя...
      Пекло-спека.
      Стікає жолобком скупа сльоза…





      2003-2013







      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    361. Навіщо вам...


      Навіщо вам, красунечки-дівчатка,
      Ті сиві дідуряки, що «в парядкє»?
      Нехай у Джойса фірма, джип, джакузі,
      Попруга з діамантами на пузі,
      Нехай Отарик має слуг отару,
      Та огир ветхий кралечці – не пара.

      Мить покохались – бігає дитина.
      А в тата-старика з хондрозом спина…
      За рік чи два замовили кремацію…
      А хто ж спасе мою вкраїнську націю?

      Навіщо вам, русалоньки персисті,
      Гриби позаторішні в прілім листі?
      Ще парубки всміхаються весняно –
      Від Вужу бурунового до Сяну.
      Це з ними – піруети, рій малечі…
      Вкривайте шовком кіс юнацькі плечі!

      ...Та хто ж мене послухає? Я - нишком...
      Був ярий Довбуш... Віджили опришки.
      Тепер ось мітингують "гомодрили",
      А товстосум-черв"як чіпляє крила.

      У льолечках летіть, Мартуні, Лесі,
      З долонь матусі - повз гречані плеса...






      2013







      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    362. Самоспалення


      Плекаю гріх за смугами фіранок.
      Я – деміург, пізнала ліпшу з мов
      І сотворила ідола. В осанну
      Ціджу не воду – із аорти кров…

      Речуть злютовані мінливі лики.
      Віднині жодного не обітну.
      Мій непідкупний ідоле, владико,
      Відкрий безсмертя вірша таїну!

      Чужого не жадаю, чад не краду.
      Я відбираю барви – не життя.
      Гойдаються вогненні анфілади…
      Шукаю сенси фабул, опертя.

      – Приніс цидулки про січневі стужі... –
      Шерхоче у кватирку Листопад.
      Схиляється черешня небайдужа…
      Ні, не вузька щасливиці тропа!

      В лабетах ночі Я – свіча покірна.
      Горять шандал, карміновий портрет…
      Це самоспалення – роковане, офірне!
      Так Фенікс у вогні стрічає смерть.



      2004-2013



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    363. У сповитку листка


      1

      Я третю днину відчуваю вірш.
      Із дощової п`ятниці – вагітна.
      Загострюється зір...
      Згубився ніж…
      Порум"яніли помисли й ланіти.

      Цейлонський чай із лаймом захолов.
      Кіт кутуляє часникову грінку.
      Шукала прихистку – чуже «алло…»
      Прохромлює крізь вутлі перестінки…

      Ще – спрага руху.
      Квітне алича…
      Взуваю золотої барви мешти.
      Згоряє день…
      Гойднулось дитинча…
      Потужніє плацента фіолету…

      2

      Ніхто для плоду сповитка не плів…
      І муж земний до тяжі не причетний.
      Тече із серця (це ж – пологи!) крів,
      Обарвлює плахтини хмар, бескети…

      За сповитуху – Північ.
      Ось – маля…
      Чим заплачу за тиші синю линву?
      Швидкоростучі крила окропля,
      Батує гостролезо пуповину…
      Несе не брязкотельця, а болід.
      Шепоче:«Колиши… І будь обачна».
      Комусь вона зруйнує живопліт,
      Когось зачинить у оселі дачній;
      Дає колиску, зраду, пал ковтка,
      Чортам – гостинці через оболоні…

      Кричить мій вірш – у сповитку листка.
      Є лиш сльоза. Йому б... хоч краплю моні.


      2006-2013



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    364. Залишиться вірш...
      1

      На квітнику палахкотить фізаліс,
      На лаві ґвалт здіймає дітвора.
      Купити б ліс – від ближніх якнайдалі,
      Блукати між картинами без рам...

      Етер містечка давить на ґорґоші,
      Свинцеві хвилі вкрили медозбір.
      Тримаюся. Цей стан, як дощ, – обложний,
      Мине до віхол.
      Залишиться вірш.

      2

      Купити б хутірець, де сіновали,
      Де ні поліефіру, ні безналу,
      Де гойно дихати, де гуска у корзині,
      Де бабця свариться:«Візьму ж таки лозину!»,
      Де сестронька привітна й невеличка,
      Де галушки наколюють на шпички,
      Де бублички-цукерки - дивовижа,
      Де мрії перкалеві, пси не хижі.

      Купити б сім селитьб, ярок, путівці –
      І пасти… стригти… пасти… стригти вівці.




      2006-2013




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    365. Серпантин


      Обожнення не буде. Я – без крил.
      Координую рухи – по падінні...
      Наш мікрокосм отутечки твори,
      Сади бузок і розмальовуй стіни.

      Запрошувала в казку, тільки ж ти
      Не віриш у інжир на гілці туї.
      Моє кохання – довгий серпантин.
      Моя зневага – то шпаркий Везувій.

      Мене боготворити? Можна... Ні!
      Ти недалечко спи – рахманний, ситий…
      А я тектиму – на світила німб –
      У кратери півсонні сліз улити.

      Й тоді розквітне помаранча-день…
      Тоді – по землетрусові – упевню,
      Що світ незрушний: чай із каркаде,
      Медок зі слоїка, джмелі – зі жмені.




      2006-2013





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    366. Октаедр


      Так пильний воїн крізь вузьку бійницю
      Вистежує врагів...
      Дім – бівуак.
      Лицем до стежки, позгинавши спиці,
      Чекання пізнаю – на шерх, на смак...

      Невже боїшся шпичаків алое,
      Що у вазонку ждуть на теплу кров?..
      Душі фортецю – між піску і лою, –
      Йдучи до Мекки, вперто обійшов.

      Душа – октаедр.
      Ноги в чорних стигмах
      Тарсують брами – кожну із восьми.
      Час посріблити, впертий пілігриме.
      Ти шосте літо – в пошуках сурми...

      Безокі привиди напитують оазу.
      А ти не уколовся тут ні разу…




      2006-2013



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    367. Світобудова

      Ти зранку – яд, в обід – протиотрута.
      Я – сонце надвечір`я, дощ, пісок.
      Ми слухали одні промови й нути.
      Мотаємо чутки в один клубок…

      Розбила кавник – друзки змів байдужно.
      Зліплю вночі мозаїку – тихцем…
      – Ти будеш гарним дідусем, супруже… –
      Улесливо шепчу й готую крем,
      Дою корівку, молочко скисляю...
      Плавшудить попідтинню Ох-мольфар.
      Вже не прошу чудес і малахая.
      Ти – полювальник добрий між нездар.

      Напевно, я пошлю тебе... по нерпу.
      Збирайся!
      Молодечі плечі, зір…
      Свої браслети й синові манери
      Відшліфувала – майстер-ювелір.

      Скуштуй вишнівки! Сіла вовну прясти –
      Тараню кіт потяг… За що ж він «гад»?
      Просію борошенце... Сніг лапчастий
      Присипав дах і тоскний вертоград.

      …Ти повернувся? Ці в`юнки – нівроку.
      А я кручуся – в пошуках мороки.




      2006



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    368. Дві хустки

      Стара хатина. І рублів катма…
      Та провели бабуся й мама раду,
      Бо з чужини озвалася кума…
      Із люрексом хустки дійшли з Канади.

      Я – піонерка, а сестра – з горіх.
      Міль жерла жовту, біла – майже ціла…
      Дві зарплатні, аванс… От наче й гріх,
      А як над бандеролькою раділи!

      Матусі дорікаю:«Краще б меблі…».
      Бабусенька не чує.
      З неї – стебла…




      2013




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    369. Вогневиця
      1

      У липні рюмсав хлопчик:«Це ж курорт!
      Я думав, тут веселим буде тато,
      А він купив троянди, свічі, торт…
      Сумує… Залишив мене в палаті.
      Ви – небезпечна! Він обручку зняв…».

      Нишк підполковник Саша…
      Я мовчала.
      Я малювала з хлопчиком ягня,
      Капусту, вовка… Тортом пригощала.
      Не знала, чим відвабити мужчин,
      Що забували пляж і процедури.
      Горнувся замполіт – місцевий джин –
      З очими барви Кватера мікстури...

      А Саша кидав сина... і питав:
      «Як розлучусь, народиш гарну доню?»;
      Торкався кіс, несміло – живота…
      Спускався з рушничком до стадіону…

      Вродливця в безрукавці триколор
      Виснажували пристрасті пасати…
      Я працювала. Справа цвів Місхор,
      Ліворуч бовваніли пірси Ялти...


      2

      Летіли із-за Альп цупкі листи…
      Міняла я олівчики, парфуми…
      Лиш за півроку той вусань остиг.
      Завжди на пірсі Ялти в липні сумно.

      Тут розімкнула коло дужих рук:
      «Дитини жмені радощами сповни!
      Це – крайчик оздоровниць, хвиль-розлук…».

      Пасе жалі альпійські сив полковник…

      Нікому я не народила доні.
      А як просили жевжики солоні…




      2005-2013



























      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    370. Спрозорення


      В салатному – хлопчик, з-під шапочки – вухо.
      Спинився автобус… Кондуктор утік.
      Дитя світляне так пасує до кухні…
      Хворію ремонтом і слухаю «ТІК».

      Дощі остобридли… З грибочками бабці
      Обсіли узбіччя… Пасую: там – яд…
      Утомна, тягуча, злютована праця.
      І хочеться в літо, а в лютий – навряд.

      Немов на роботу, ходжу в магазини.
      Церата і сито – під колір шпалер.
      Десь тлумиться віршів ревуча лавина.
      Пишу залицяльникам:«Ні, не тепер…».

      Люблю і любила красиві статури.
      Є, кажуть, незрима душевна краса.
      Жебрак превеселий жує хачапурі…
      А я – у мінорі: спрозорів ботсад…

      Купюри летіли… Купляла незайве.
      Рецептів не треба, бо вмію усе.
      В Криму конфітюри варила із айвів,
      А тут… гарбузи мій синочок несе…

      У місті вільготно, в оселі – затісно.
      Та ще не зустріла такого села,
      Де край макотерті - бабусина пісня,
      А мамі сонети плюскоче Сула…

      Кондуктор вернувся. Не вернеться батько.
      І плащ не злиняє, і чуб не зросте.
      Піп каже:«У пеклі», я ж знаю – безхатько.
      Не вийшла у жовтень… Жаліти пусте.

      Стояв на зупинці. А я відвернулась.
      Образа у горлі застрягла грибом…
      Він борсався, плив – між горілки і мулу…
      Заплив у петлю, бо зневірився, бо…

      Тепер ми – ровесники, батьку Іване!
      Підважую вперто масні лемеші…
      А ти у краю, де не крутяться «мані»…
      На храм Лемешівка гуде, ми – чужі.

      Якби ж то я вийшла… Якби ж був хорошим!
      Не знаю адреси… Тужу – між химер…
      І ходять повз аркуш нові листоноші,
      А біль прастарий і сліпий, мов Гомер…





      2013







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    371. Вірш на межці

      …люблю качан кукурудзи.
      Люблю його та й усе.
      Під ним опецьок-гарбузик
      Гірчичну гусінь пасе…
      У рань колошматить хвища.
      За тином – капела цикад.
      Стеблина все вище і вище…
      Туманом повниться сад…
      Качан чубатий, красивий.
      Ось вирву і понесу,
      Щоб хтось – чорнявий чи сивий –
      Не всипав зернятка в суп.

      …люблю листочки салату,
      Лілове цвітіння м`яти,
      Люблю базилік – при стежці,
      Сусідські ранети – на межці…
      Люблю на мотузочці квочку.
      Люблю вишиванку-сорочку.
      Люблю й цибулину-тітку,
      І млосну пахущу нагідку…
      Люблю й качан капустини!
      Та змовчу, люляючи сина…
      А хто ж заборонить – любити?
      Люблю й борошнинки в ситі…
      Люблю кошеня рудасте,
      Що сни заважає пасти.
      Люблю козенят у лозах,
      «Чмих-чмих» їжачка на порозі…
      Люблю хусточки з батисту,
      На лавках бабусь в намистах.
      Люблю ніч-дорогу в Ялту
      І вдосвіта берег – без ґвалту…

      Як добре: за правду не вбито,
      Мов дядька Дмитра – серед жита.
      І можна казати відверто,
      Хто вкрав завод, ложку дерті…
      І можна яву малювати…
      Безцінні у ній – син і мати.



      2013








      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    372. Ти припізнився...
      Писав аж тричі:«Стрінемось… Давай!».
      Четвертий лист на ультиматум схожий.
      Шукала вірш-відмову… Плинув рай…
      Ті пропозиції – колькі пороші.

      Сьорбнути кави, торта надкусить…
      І чути, як пташок тріпоче в серці?
      Ти з Гуляйполя віз мені роси.
      Я обривала грона у відерце…

      Якби ж раніше!
      А сьогодні – дощ.
      Любов пісна, холодна й невагома.
      Полтавою пройди… Тут безліч сош,
      Якась та приведе під кубик дому.

      Не забажала вийти лиш «на час».
      Назавжди не просив, не гнув обручки.
      Пиши про жниво, бруд, зневіру мас…
      Хай інша масажує м`яз і пучку.

      Атож – «дикунка». Ще слівце скриши!
      Тамуй образу… В мене борщ солоний.
      Ти припізнився. Під вищання шин
      Гойдає плин – за вечора заслони…

      Мені ще оглядати По і Сейм.
      Альтанку бачив? Закури під «ЦУМом»…
      Дзвонив супружник… Риби принесе:
      Знов передав дружбан Вано з Батумі.

      І буде свята клапоть у котів.
      І я зітхну над рукопис полегко.
      Ти – теж поет… І бачити хотів,
      Як я беру гріха жарину з дека…

      Мої протуберанці – край корони.
      Летять на сяйво грифи, махаони…

      Ти припізнивсь на тисячі ночей.
      Прости мені.
      Не запевняй:«Нічєй…».





      2013



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    373. Даная

      Не зазираю в очі, що не бачать.
      Це – скуті кригою боління гирла.
      Та ще страшніше (день потому плачу)
      Дивитися у злі видючі вирла.

      Ти вдень – хірург, що видаля лейкоми.
      Ланцети пристрасті...
      Я – писана Даная.
      Пливуть протуберанцеві гондоли
      По рукавах твого Дунаю...

      Сухі еклери… Морси із малини…
      Цитринний дощ…
      Зима.
      Гойдаю сина…

      Вигулькуєш на ніч з коловороту.
      На чатах - добермани хижороті.






      2013



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    374. Буденність


      ...і мальвою кармінною цвіла...
      Глянь, у долоні – золотий метелик!
      Вогнисто вбігла між садових лав,
      А ти мені – пательні, дзбан дебелий…

      Ти ж Блискавку, весляре, заманив!
      У погляд влий заласся: маєш пані.
      Череп`я визбирай – хоча б до жнив:
      Полумиски летіли в калабаню.

      Казав мені улесливий мольфар,
      Ти жив у мушлі, полюбив безмов`я...
      Наш човен трухне – в сяйві автофар,
      А я все вчу тебе... пливти Любов`ю.

      Малюю-креслю мапу на півнеба.
      Дощ…
      Сушиш весла, смокчучи плацебо…


      2013




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    375. Біг навмання

      Лишилися між плес хати – як вата,
      Коти блаженні, в рясці чорний став...
      Пірнаю в травостій зеленкуватий,
      За очеретом гай жалів розтав...
      Спинялася вороні ворожити –
      Згубилася браслетка в чагарі.
      Біжу до тебе напівстиглим житом.
      Ти шлеш гостинчик – із водою рів…

      Звивання вужака на пні лякає.
      Отам, за ровом, – твій ведмежий кут.
      Перемайну!
      Як стрічка, в полі маю...
      Ліс прийме новостворену ріку.

      Твоя дружина опускає дзбанок…
      Дочистиш тамбурин, зубища вил –
      Змивай з лиця, захеканий коханий,
      Оману й звіробою жовтий пил!
      І поки буде вільга струменіти,
      Оббризкуючи мальви і спориш,
      Ти, Вітре, знудиш пречудовим світом,
      Як я – тоді, коли штовхнув у тиш.

      Наобіцяв бурштин, смарагди, злото…
      Кумасі ляскотіли:«Красень… Ач…»…
      Подався рано-вранці за болото,
      Прослав недбало росяний кумач…

      Зрізала мак…
      Чекала синю бричку…
      У тебе – й син, що нагина дубки,
      Й манюня доня…
      Я ж тепер – водичка.
      Мене за лиштви смичуть парубки.

      Не присмокчусь до серця, наче п`явка.
      Я – лиш на сон. Роїться мошкара...
      Літай-насвистуй!
      Згадуй стан смаглявки,
      В якої капелюшки відбирав.




      2013





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    376. Поступ

      1

      Я – біла глина в люблених руках.
      Нестримно кружеля
      гончарне коло…
      Стогнала-мовкла у шести печах…
      Не став у перію за покотьола!

      Я ж – амфора для вин, олій, води…
      Колише п`яний сміх – творінь колишніх…
      Я застелю гончарний круг.
      Іди!
      Остигла, майстре. Облетіли вишні.

      2

      Не рук боюся – цвілі, тьми, копит,
      Німої висоти, сердець охлялих…
      Скажи, чи ти кохав, коли ліпив,
      Коли найперша піч вогнем залляла?

      В поливу додала сльозу і кров...
      Червіньку й сажу пізнаєш наосліп.
      Чому ж спинився? Ні, таки пішов –
      Розхристано-спокусний – в зимну осінь…

      3

      Ганчір`я…
      Плями…
      Стигми…
      Кажани…
      Де ж зорі?
      Де у янголках шпалери?
      Опону смутку вчора відслонив –
      Приніс мені обітницю, лікери…

      На кучерях блищав міцний обруч.
      Масної глини пласт упав на килим…
      В крещендо хмар не зманиш голіруч:
      У сьому піч навік переступила.




      2013






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    377. Птахокардія


      У мене – птахокардія.
      Жодна пігулка не діє.
      Птаха вільготності просить,
      А понад вербами – осінь…

      Грім…
      Не змикалися вії.
      Крила над кавою грію.
      Неміч зросла – незнайома,
      Кличе у спалахи з дому…

      Серцем ловила сніжинки…
      Боже, коли ж ті обжинки?!
      Аркуші білі… Пречиста.
      Падає граду намисто…

      Хмар теракотові глеки.
      Неміч, ти згинеш до спеки?
      Так відпускалася цнота –
      В бік аритмії польоту.

      Літо.
      Пахотнява…
      Груші.
      Ближні, скликати вас мушу.
      Аж в пересмішниці Ворсклі
      Крила торішні прижовклі.

      Осінь.
      Обжинки.
      Радіти б!
      Вжинок очима зігріти б!
      Сипано гречки і проса…
      Впала пір`їна в покоси…

      Думно.
      Самітно.
      Терпляче...
      Зал в піцерії "Бокаччо".

      Віхоли...
      Байкове літо.
      Аркуші – в сонячних мітах.

      Так, воріженьки: я – хвора.
      Тінь.
      За грудиною – сорок…




      2013










      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    378. Меланхолія
      1

      Лоза винограду – в чеканні… із лезом руки.
      Смарагдові грона – лелітки дощу і проміння.
      У вуликах бджоли… Запахли медком шулики.
      Я вішаю штори – зелені, бузкові, кармінні...

      Молочний підсніжник малює білявий синок.
      Нараджую, мовкну... Душа – ясно-жовтий октаедр.
      Ще Літо від мене – за подих, за подив, за крок.
      Павітер співає тужливо у межах октави...

      2

      З небесних медуз боса Осінь вичавлює мжичку...
      Жмуточком пір`їн окропила півсонні кущі,
      Небавом його умочає в чорнильницю-річку,
      І Вітер-синоптик читає:«Дощі... мла... дощі»…

      Сухим чорнобривцем утерло сльозиночку Лихо,
      Гойдливу колиску в дуплі абрикоса зів`є...
      Віскривим дитям чеберяє... Із горщичка п`є,
      Де гасне бегонія... Вільго, просвітлено, тихо.

      Десь марять остудою страуси, царствені леви.
      В безводних пустелях самум вимальовує хвилі...
      Я – в царстві осмути, від спеки і прерій – за милі.
      Хода уповільнена... В серці – кигикання меви.




      2001




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    379. Сум`яття

      Живу собі...
      Молекули єства
      Бруд увібрали, що тече на сито...
      А вчора тінь квача на лоб лягла:
      Святенник бруд намірився... білити.

      Між чорнобривців провела всю ніч.
      Уранці слухала прогноз погоди...
      Тишко – пречорний кіт – заціпенів,
      Бо дід-святенник знов човпе по сходах!

      В супружника і сина – сум`яття.
      Тишко лежить біля дверей на чатах…
      У отвір для ключа – брудна рука,
      Щоб екзекуцію «очищення» почати.

      Чи я на мак намазую коржі?
      Хай бачить власний лоб – а не чужі.

      І на базарі дід мене підсік:
      Потяг з торбини моркву й "кукурік!"...

      Йому довірилась – у липні ще – кума.
      Тепер побілена, та хатоньки нема.




      2013





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    380. Неміфічна історія

      …мій дід Шматко тягав за коси жінку.
      Таке я чула, бачити – ні-ні.
      Не всіх Олен скупали в рай-барвінку…
      Всім бовванів Май-лицар на коні.
      Ішли ж за хлопа, що й тесав, і кроїв,
      По жниві зустрічали старостів.
      Леміш, лемішка, лемент… Смак побоїв…
      Голодні взори кіз, корів, котів…

      У Лемешівці не було Протея.
      Єлену бив Іван – оце про те я…
      Не визволяв стражденну Менелай.
      Іван – покійник. Хоч мовчи, хоч лай…
      Селяночка не знала Деїфоба.
      Очіпок маскував синці на лобі.
      Не надихнувся нею Оффенбах.
      Лиш я співала:«Пахне хлібчик, ба-а…».
      Всміхалася на квітному городі…
      Борвій у пазуху – листи про вроду…
      Із пензлем не підходив муж Іван,
      Він клав хати й солдаток – на диван…

      Струмочком сліз від припічка у сниво
      Пливла Олена Довготерпелива…
      Де окошилась – вічна таїна.
      Там очерет росте із хмар, не з дна.
      Немає там котів та кітних кіз…
      Хоч би туди мій дідо не приліз!

      Далеко те сільце… Ще далі – Троя.
      А діточок було в Олени троє.
      І ріс бешкетником Іванко, мій татусь.
      Тепер я Вань минаю і… боюсь.
      А дід Іван, підважуючи цеглу,
      Бурчав:«Люби Софію… Кинь ту Еллу…
      Ти з мене приклад, синку, не бери!
      Люби одну, бо в мене любок… три».

      Така моя історія житейська.
      За морем ті буяни. Мо", Егейським…


      2013





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    381. Передосінь


      Йде Персефона в темряву Аїда...
      Сльоза Деметри сковує мурах…
      Принишклий Серпень пише заповіти…
      Час пертурбацій – в змішаних лісах.

      Клубочиться туманище імлистий…
      Холодні роси – Сонце у печалі.
      Неквапно жовкнуть липи серцелисті.
      Летять зозулі в золотаві далі...

      Пелюстя вкрило тацю й сир овечий.
      Борвій дарує сіро-бурий батик.
      Аїд цілує Персефоні плечі –
      І гірко плаче безутішна мати...

      Кукурудзиння не гамує сльози.
      Мо`, їх осушать мох і павутина?
      Кружляють вірші-ґави...
      Мовкнуть оси.
      Мине півроку – Персефона злине!




      2004-2013



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    382. Благий порив

      Полтавські лілії…
      Турецький алтабас.
      В черниці миловидної просфори
      Купує мати…
      Вирлоокий пан
      Ікони лобизає…
      Гусне змора…

      В просторий пишний древній білий храм
      Заходжу – без браслеток і принуки…
      Ясноволоса дівчинка в сльозах:
      – Матусю, мамо... Хочу я на руки!

      Свіча зігнулася – мов ятаган…
      На канделябри опливають болі...
      До ніздрів долинає фіміам,
      Очищує від скверни…
      Яро, сполом
      Людинолюбству оду піє дух...
      Дзвіниця…
      міст…
      аеродром…
      яруги…
      Іду повз дачі.
      – Не убий! – кричу.
      Пузан – за три черешні – б`є злодюгу.



      2004-2013




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    383. Міріам

      Є жінка – спить… Вона лише твоя.
      Коїтуса до перших сліз не буде.
      Ти поведи її по сотні ям!
      …Купив хурму на вуличці Неруди.

      Що коїться в душі – питати зась.
      Замок дверей податливий, без коду.
      І крикне друг:«Нащо така здалась?»;
      І між олій врагиня заздрить вроді…

      Та жінка – є. Між тим, чого нема,
      Вона, легка, не випече хлібину,
      І донечка твоя не скаже «ма»,
      І злий сусід не плюне жовчю в спину…

      Вона складе до ніг вінці й мечі.
      І буде на тату, в канцонах, прозі…
      Круг неї завжди – захват і драчі…
      Бо ймення їй судилось Тубероза.

      Тримай, лелій, бо звабу отаку
      Не стріти ні в Охтирці, ні в Одесі.
      Підносив їй обручку мачо-кум,
      А бос обходить хату – поетеса ж.

      А ти побіг, бо злинув махаон…
      І всівся на волосся барви ківі.
      Тепер малюй красу, дитинний сон!
      Вона ходитиме ось-ось… наліво.

      Їй вадить спека. Вільги й цукру – дай!
      І покатай (колючечки ж…) на «мазді».
      Ти обіцяв їй спокій, віллу-рай?
      Не муч цю Міріам чудну – в гараздах.

      Вона гостює в мене щочетвер,
      Ось плаче в перець:«Вмер Аполлінер…».
      Її стеблиння торсає коза.
      Ти, офіцер-пілот, невже ти – за?!

      ...Ведеш на клумбу Туберозу-ладу.
      Лишив собі перо, хітон, лампаду.



      2013




      Міріам - тубероза.







      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    384. А ти - живи...


      Ти просиш вірш читати, а сама
      То засинаєш, то вчиняєш тісто.
      Спогадки обсідають кружкома.
      Бредуть музики-тумани троїсті…

      Сліпа Мариля чеше кошенят,
      Яких у дев`яності закопала.
      Коркачці зле: стосотий шовкопряд
      Звиває кокон, а долоні в`ялі…

      А їй ще пасти свашчиних корів,
      Поїти Пенелопу й Ваню – з мушлі…
      Між нами-ними – беззмістовний рів.
      Усі – вмирущі……………………......

      Хто яблучко твоє, матусю, вкрав?
      Принишк садок в очікуванні Спаса.
      Тут смоківниці. З них повзе кора
      У криля м`ясо…

      Бабуня знає, що прийду по суп.
      Її вікно заплакане, червоне.
      Сім кроленят у пелені несу
      Крізь житні гони…

      І вовкодави, і зайці – на «Ви»,
      Хоч писки й списки в чорно-бурій слинці.
      І не зустріти батька, хоч реви,
      На серць зупинці.

      Беззуба білка торсає горіх,
      На сир міняє… Сир – на дрантя й ночви.
      Мій Вольдемар куняє з «…Боварі».
      Я в Гагри хочу…

      Цей словодощ – на благо кропиви.
      Епоха жалю. Пухирі – з тротилом.
      Хтось підриває рай, а ти живи…
      В молитві – сила?



      2013









      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    385. Степова пісня

      Не хоче Леся внучечку повчати:
      Хай Катя квітне вольно – «як усі».
      В «контакті» на стіні – матюк і батик
      (Повсюди вродить, хоч на груші сій…).
      Робота – не до шмиги, «виш» – набриднув.
      Потанцювала…
      Поспівала…
      Тиш.
      Усе гаразд! Після пивця чи сидру
      У лоні Каті законивсь «малиш»…

      Співмешканець не кинув серед площі,
      Привів у хату – без обручки, так…
      Уже й дитинці пелюшки полоще,
      Але крізь зуби чвирка:«Одинак…».

      Що ж Катерина? Пестить кавалера.
      Уже не дівка, не заміжня ще.
      Такі часи. Така байдужна ера.
      А я стороння – та у серці щем.

      Ні рушничка, ні вельону, ні дружок!
      Катма прописки в донечки Сесіль…
      На кетю татко заробить подужа,
      Держава підкида – на моню й сіль.

      У дощ наснилась Катря-«одиначка»:
      – Зачєм ті узи? Єсть УЗІ, секс, тест…
      Журналов «Отдохни!» – пакєт і пачка…
      Все кльово, супер! І музончик – жесть…

      Чи гріх, чи мудрість: дати чаду волю –
      Засохнути край плеса ручаєм?
      Від кого прийме сім`я, ставши в коло?
      Яке гніздо між кублисьок зів`є?

      Це – давня пісня... Без музик троїстих,
      Без оплесків гучних і «оплєух»…
      Було село. Тепер правує місто,
      Що розрослось, мов глушини лопух.

      Немає діла бабцям до онучок,
      Діди бояться внуків із тату…
      І плодиться поріддя матриць-сучок,
      А я соромлюсь їх назвати тут…

      Минати юних чи повчати шпарко?
      Ген-ген - "Японська кухня", "Суші-бар"...
      Лисніють чужоземці, іномарки...
      На каланчі - в агонії - дзигар...

      «Життя – по колу…» – шепчуть мудрагелі.
      Колись хустки розквітнуть у степу?
      А нині – цмулить цигарчатко Геля,
      А Катя срібний череп суне в пуп…

      Були казки про воликів сивеньких,
      Мережечки-стежки сплітали неньки…


      2013





      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    386. Вибух усередину


      Ти пізно просиш ласки…
      Сім світлин.
      Хіба мені для щастя їх замало?
      У нас – по синові. І клином – клин…
      Увічнюй, мов Далі – чорняву Галу.

      По рурах літепло тече.
      Розквітнув дощ…
      І скільки б не чаївся в узголів`ї,
      Не виманиш у сяйво людних площ.
      Ота жага – вже приск – у літ архіві.

      Чуб кучерявий, очі – антрацит.
      Навіщо ти мені, Вітриську шпуйний?
      Всі тітоньки твої шипіли:«Цить…»;
      І слала шовк моя пахуча вуйна…

      Між дримб, трембіт, гармошок і флояр
      Тобі самітно, хоч давно – у парі?
      Це ж, як зітхав розумник Бодріяр, –
      Епоха руйнування сенсу, згару…

      Цей вибух усередину пече…
      Ні, не піднось до чакр желе і криги.
      Торкнувся у безсонні снів плечем…
      І, мов німий, освідчився на мигах.

      Приходить – зась! У мене два коти,
      Пшеничний чоловік, що б`є кокоси.
      В лад зазирнув – тепер злітай, коти…
      І не лишай в сільничці папіроси!

      Агов!..
      Ти тут?
      Є вільні перст і кут…









      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    387. Нікому жаліти...
      Відправляють Шуру К. в «бабдом».
      Нікому жаліти. Сивий Ваня
      Соловіє нишком за вікном –
      Виліз після «ралі» з калабані.

      На портфель схиляється сусід,
      Ложкою длубає цвях іржавий.
      Шура долизала сіль і лід,
      Шура проспівала слізно: «Аве…».

      Недалечко.
      Тепло.
      Не сама!
      – Похоронять звідти… – син белькоче. –
      Я без тебе обійдуся, ма…
      Шура у «бабдом» сільський не хоче!

      Оглядає дворище тісне,
      Зазира ціпком у дві каструлі.
      Ну, навіщо я пишу сумне?
      В неї все було! Співала «люлі…»,
      Споряджала мужа на комбайн,
      Виплітала з віниччя порання.
      Ваня шепче матері: «Гуд бай…»;
      Заночує в погребі чи ванній.

      Недоріка-сонях - на межі -
      Вкрив пелюстям цямриння із цинку.
      Сховані тарелі та ножі.
      Десять зим тому тримали свинку.

      Розчахнувся «ой, тримай!» сарай,
      Набік завалився бак безребрий,
      Шура Кабанчиха їде в рай.
      Там – і пончики, і поні, й зебри…

      Споришами котиться сльоза.
      Із комори щезли давні мірки…
      Я – за щастя материнське. За!
      Я – за ласку-строгість, за говірку.

      Не німуйте, нені, край столів,
      Одбирайте в сина й доні пляшку!
      Шурин шлях сотається в імлі.
      Смажить Ваня в балії комашку…


      2013















      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    388. Поверх п"ятий...
      Навіщо жити – некоханій,
      Міняти кліті між крихтин?
      Три доні в парк везе Оксана,
      У Лілі в липні буде син…

      О як набридло шамотіння,
      Руді шпалери, тюлю звій.
      Щорань роздмухувала вміння
      Грим накладати…
      Снився Вій.

      «Ви тлійте… Я…» – прошепотіла,
      І шугонула:
      вгору…
      вниз.
      Тепер немає в жінки тіла.
      Лиш чорні пера здійнялись…

      Єство – навік у мреві-сині,
      Хоча бажалося у рай.
      «Що ж ти накоїла, дитино? –
      Матуся тужить. – Про…ба…чай…».

      Столиця.
      Лиця.
      Краплі крові…
      І друзів жменька, й мрій чота…
      Чи народилася з любові –
      Ніхто в аду не запита…

      Вона ж літала! Поверх п`ятий.
      Політ побачили дядьки,
      Яким свербіли душі й п`яти,
      Та все ж плавшудили – ніким…

      І що – казан, температура,
      Якої три дні не було…
      Якби ще вища верхотура,
      І щоб зоря – в масне чоло!

      Якби ж зустріти чоловіка,
      Що вірші пише серед рос.
      Не чутно крізь хмаристе віко:
      «Хабар... откати... малорос…».

      Літала мить…
      Краяни, цитьте!
      Не вміла тліти між монет
      Білява жінка з горя ситом.

      І вже котрий – отак – поет?!





      http://ualit.org/?p=8826








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    389. Млосний запах синіх виноградин...


      Млосний запах синіх виноградин...
      Вабить і п’янить незнана даль.
      Голос твій приглушений, безрадний.
      Нікогісінько мені не жаль.

      Серед грон чаяться павутинки.
      Делікатні лози, не руді.
      Плине хмаровиння, мов крижинки,
      По сяйливій голубій воді.

      Сонце в небі. Сонце у зеніті.
      Хвилям нарікай на біль щемкий.
      Може, дочекаєшся одвіту –
      В поцілунках тихої ріки.


      першотвір

      Сладок запах синих виноградин...
      Дразнит опьяняющая даль.
      Голос твой и глух и безотраден.
      Никого мне, никого не жаль.

      Между ягод сети-паутинки,
      Гибких лоз стволы еще тонки,
      Облака плывут, как льдинки, льдинки
      В ярких водах голубой реки.

      Солнце в небе. Солнце ярко светит.
      Уходи к волне про боль шептать.
      О, она наверное, ответит,
      А быть может, будет целовать.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    390. Стежина крута


      Даруй мені, Боже, сумління і хисту,
      Незламне стило і сліпих ворогів –
      Щоб кулі кресали об хрест чи намисто,
      Але не влучали у мушку між брів.

      Вкажи мені, Боже, люб`язного друга,
      Який би не лив на мандрику медок,
      А сина, якщо я погасну за пругом,
      Приставив до вуликів, дав молоток.

      Молилася рв`яно… Тримала в долонях
      Клубочки прожектів, що втратили блиск.
      Снага задрімала в куточку балкона,
      Мов кіт муркотливий… Від аркушів – приск.

      Я недругів, Боже, замало любила.
      У церкву ходила лише на свята.
      Мов юнка – на фенечки, сиплю на крила
      Мусянжевий бісер…
      Стежина крута…

      Пошли мені, Боже, просвітлену музу –
      Між віттям жасмину, акації, лип!
      Іду над болітцем...
      Жадання – у вузлик.
      До булочки в цукрі... метелик прилип.


      2011




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    391. Опівнічна мантра
      іронічне


      Заблокуйте мене - в Сумах... Юті...
      Я до скелі три роки прикута.
      Через решето сійте рядочки.
      Хай шукають ізюм аж до точки,
      Хай смакують забуте чужинці…
      Заблокуйте – мов хліб у торбинці.

      Серед пуншів і пива у блясі,
      Панегіриків босу чи свасі
      Я – думлива, на пляж недоречна.
      Обдивлялися…
      Торгали…
      Спечно?

      Заблокуйте, бо я – дивовижа:
      Не прив`яжеш до палі чи лижі,
      На намажеш гірчицею густо,
      Не пасую до ролів, капусти…
      Дороге, помірковане мливо.
      Заблокуйте, зелені та сиві!

      Заблокуйте, мов пундик у клатчі.
      Не відломлять кавалок ледачі…
      Не завдасть косорукий на спину…
      Заблокуйте!
      Без вас не загину.

      Ви підходите…
      Стійте.
      Ні кроку!
      Ну навіщо халепа-морока?
      Не тягніть на прокрустове ложе.
      Хоч молюсь:«Без Тебя ничесоже…»
      На рядні з Анкари в літню зливу, –
      Я – з полтавського доброго млива.

      Ген лавашик пухирчастий з печі…
      Я – для сов, перепілок, лелечок…
      Не кладіть ні окрушини в ночви!
      Я ж не винна, що впала ув очі…

      Так у грудні мене замісили:
      Град і пліснява знищить – безсилі.
      Дороге, помірковане мливо.
      Між дірок від «баранок» – щаслива.
      Красуватимусь пишно та гідно,
      Хоч причерствіли крайні піврідні.




      2013










      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    392. Ограда


      Якщо із горла пророста Чужий,
      З`їдаючи цукерки і обгортки,
      У дощ, у спеку, в ніч, коли сніжить,
      І п`є твоїх чеснот літеплі соки,
      Коли він друга випхав у плече
      І вивів на гостинець у Нікуди,
      Зречись почвари. «Отче наш» – мечем –
      Безжально зранюй пальці, впалі груди!

      Не йди під Злості аспідний штандарт,
      Не розруйновуй гнізд.
      Лети у церкву!
      Чужий жаденний. Він мегаталант
      Тобі пророчить, ложу, бутоньєрку...
      Чужий – заїлий. Вишле в пунктик Зет
      Кохану жінку, знівелює совість…
      Він – Зла слуга, його апологет,
      Що живиться усмак залізом крові,
      Він вихваляє трумни потерчат,
      Малює жабуринням, трощить міри...

      Поки Чужий малий, як павуча,
      Є сутозлота зброя – щира Віра.


      2012




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    393. Бути


      1

      Наготу вже прикрили. Порвали із мушель намиста.
      Ясноокий глашатай ословив жадання юрми.
      Не говоримо з чадом про вчора прозоро, барвисто.
      Пливемо від причалів – у бік сурогатів і грищ…

      Оминаєм джерела, хрещаті стежки – до криниці.
      Лиш подеколи плине крізь липи у вишитий сон
      Цівок тенькання – срібно-молочне – об стінки дійниці.
      І прокинутись лячно: ллє дощ – на балконний вазон…

      2

      Я боюся ілюзій… Отруту зірчасту спивала,
      З Вітром лісу ладнала хитляве гніздечко між хмар.
      Уклонилася б низько – прилюдно – тому лиш мольфару,
      Що стежу, мов клубок без остюччя, – рівненьку простяг.

      Бути – віршів чекати, палити галуззя і листя.
      Бути – опріч юрми (і подеколи з нею...) іти.
      Я продовжую бути. Обвиваю веселкою стилос,
      Відмахнувшись від ста бутафорських запилених крил.

      3

      Хлюст лякає мене божевіллям, безхліб`ям, безслав`ям…
      Безоглядна довірливість – ключ до іржавих сердець.
      Безхребетність бліда грає в піжмурки з ницим нахабством.
      Розставляють капкани безліч партій модерних і сект.

      Путь зміїться увись – у індиговий посвіт пульсарів.
      У рокований час запалаю… Без чаду згорю.
      Мої очі так схожі на зерня терпкого мигдалю.
      Може, ним окрай Ворскли рожево цвістиму в маю.

      Не скарби я лишаю – тайнопис діянь, пересвідчень.
      Час додав, Час відняв… За присмаки – сарказм і… сльоза.
      Я – окремо від світу, бо у втечі вбачаю спасіння
      Від облудливих суддів і криводушних присяг.


      2012








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    394. Сьома у ряду...


      Він полюбив її аж тричі -
      Вусатий вуйко-тамада.
      Лишив обручку на поличці...
      Подав букет... биток... "хюндай".
      Повіз до хвилі Черемошу,
      Шептав жадливо:"Зіно... твій!
      Дружину я забути можу...".
      Злизав росу липневу з вій,
      Наобіцяв круїз і сина.
      Свайби ущухли - Жорж пощез.
      Шептала Зіна:"Де ж ти? Гину...
      Хиріє твій заморський пес...".

      ...Синок на Жоржа схожий личком.
      І теж - вусатий галайда.
      Любов зів"яла, наче гичка.
      Вже Зіна сива - не руда.
      Її Микита віз у Пізу,
      На свайбі в бубон вибивав.
      Крім сина, в Зіни доня - Ліза.
      Вже є котеджик, буде став.
      Стрічала Жоржа - без "хюндаю".
      Впізнав. Плавшудив у собес.
      Сказала сяйно:"Пробачаю".
      Він чухав лисину:"...ЧАЕС...".

      Про що цей вірш? Мабуть, про долю,
      Забутих любок, чад і псюг.
      А як вони летіли - голі -
      Понад рікою в мар вівсюг!
      За свідків - ліс, тугі колеса,
      На ланцюгові - сенбернар...
      А син чудний - довготелесий,
      Фанат Еммануель Беар.
      На неї схожа Зіна М"ята,
      На фото - сьома у ряду.
      Їй пощастило вдовольняти
      Край Черемошу тамаду.

      Намітив був четверту - Тому,
      Фотограф Клим відвів додому.


      2013












      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    395. Трішки про золоту рибку


      ...а ти прийшов. І на олтар поклав,
      І бачив у мені десяту... першу...
      А ближні підіймалися із лав,
      Синок шептав:"Не кидай, бо розсерджусь!".

      І я стікала віршем до рання...
      І полотніли, кам"яніли гони...
      Ти вечорів... Хиткий олтар здійняв:
      Боявся, що без Сонця захолону.

      Ти так жалів обох, так жалкував,
      Що не спіткав у натовпі, на хвилях,
      Поміж скалок рудих етруських ваз...
      А я забула вдома синій брилик.

      ...Мені - протуберанці, ескімо,
      Щербату мушлю і четверту збірку...
      Та впав олтар пополудні на мол.
      Ховаю від людей кавалок зірки.
      Пишу тобі з дурницями листи.
      А ти будуєш на Землі пентхаус...
      Плита, камін...
      Вже й зірку прикотив.
      І син дарує кілька ноу-хау.

      І лиш колишній ладо, наче кіт,
      Колише срібну рунь мого сумління.

      Молочний місяць.
      Сяєво - у ківш...
      І рибка золота - у формаліні.




      2013











      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    396. Сонце


      Вже серпень - кошеням до босих ніг.
      Рум"яна горобина серед листу...
      Сільське дівча закутало у сніг
      Зів"ялі сни. У льох несе - намистом...

      Дивлюся на гринджоли з висоти,
      В розмай серед хуртеч і вогнищ вірю.
      Ще б соняхом удосвіта зійти -
      І осявати всі дороги в ірій,
      Задурно частувати горобців,
      Що хають Бузинівщину, Рибці,
      Що з Гарбузівки - в Монпельє, Мілвокі...

      Міцне коріння.
      Сонце - одиноке.


      2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    397. Гляссе

      Колись, як дощ утопче в ґрунт сліди
      І перший сніг притрусить огорожі,
      Я відпочину від пліток і див,
      Спечу для музи ламанці-бріоші.
      Вони вдадуться. Рік умію все.
      Пустоти усередині – для крему…
      Ти із моїх горняток пив гляссе –
      І впевнював:«…а жити варт окремо…».
      Ти, прожектер, накинув плед-обман…
      З листочка кукурудзи пахітоса
      Освітлює дванадцятий роман...
      Ми стрінемось в раю, де квітне просо?
      Нас розділятиме ажурний віадук…
      Ще любляча, сумлива і наївна,
      Ітиму я – на пломінь губ і рук,
      Шептатиму в екстазі:«… богорівний...».

      Нехай – в романі. Та отут, в бутті,
      Замало ролі одаліски, милий.
      Я вже стоптала капці золоті…
      Ти докурив маїс?
      Тепер щосили
      Пожбур пісний роман за фалди штор!
      Вікно розкрий – орканом розбуялим!

      Торік ти плів:«Мій дід – конкістадор...».
      Звойовуй форт, бо кличе бард – за яйли.


      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    398. Небувальщина про Тимоша й мольфарку

      Не відбирала. Поманила –
      Бровою, станом, пирогом…
      Дружина й донечка – безсилі…
      Дід закректав: «На день? На год?».

      Поїхав, кинувши лопатку.
      Ставали друзі, як стіна:
      «Не під одним була та Натка…
      Струмує з вуст облесних «…на!».

      Пробив стіну. Вона ж – єдина!
      Нікого так ще не любив.
      Найкращі в неї вишні, дині.
      Якби простив ще дід, якби…

      І пахне шкіра нетутешньо,
      Й коса червона, мов пожар.
      І сина звати дивно – Ешлі…
      І вже – велюровий піджак…

      Забута в Кибинцях кухвайка.
      Навіщо вудка? Є басейн.
      Тім – лиш для любощів! А швайку
      Тримає в цій селитьбі Сень…

      Звикає зрадець сито жити,
      Не знає, звідки шинка й гріш…
      Та сняться півники і жито…
      Марніє з любощів Тиміш…

      Без неї тіло щемко нило,
      Ходив небритий кружкома…
      Не відбирала! Поманила.
      На штрудель терла дрібен мак…

      В шезлонг – кавуся, пахітоса,
      У постіль – яблучний нектар…
      Та все ж спіткав колишню – Тосю,
      І вдав… безхвостого кота.

      Ішла дружина мимо яток…
      Дитина скрикнула:«Візьму!
      Приблуда, мамочко, біднятко.
      І сумно-рідно каже «мур…».

      Побіг Тиміш – в авто любаски.
      Ні сліз, ні каяння-жалю.
      Що він вже КІТ – ніяк не жаско!
      Поклала Ната на велюр…

      Моторна, хитра, невеличка,
      Високі перса, губи – квіт.
      Не трансформується у звичку
      Палка любов за десять літ!

      – Самі прийшли… Не відбирала… –
      Сміється Ната… Хай їм грець!
      Тринадцять котиків – чимало,
      А хвіртку торсає вдівець…
      Була я кожному любаска,
      Тепер безхвостим – сир, ковбаска…


      2013

      Отака казочка).



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    399. Пусті наперстки

      В наперстки трьох корівоньок дою…
      Кіт облизня спіймав, та знову – обруч.
      А двері зачиняються – між юрм,
      Вдають із себе злих шляхетні, добрі…

      Куди проситись? І кого просить?
      Ні брата, ні сестри… Лиш усміх діда
      Ще струменіє в тьму неситих сит,
      І сотворяється – на дріжджах – ідол…

      Кому годити? Словеса кобіт
      Розгойдують мечі… Щити – мов дека.
      Ішла по гальці у запеклий бій,
      Та схаменулася – за перл до пекла.

      – Алаверди! – світ шепче… Відкривай
      Нарозтіж душу – хай срібляться кулі.
      Серед вердиктів – з материнки чай.
      Крихти з чужих столів – пухким зозулям…

      І зуб – за зуб. І над Дніпром – тризуб.
      Хвилюються конфесії, бомонди…
      А бджоли в білій гречці – "дзум" та "дзум"…
      Така звичайна співанка, немодна.

      Стомився друг лупати «сю скалу».
      Пливуть соми під ніж – за течією…
      Не руште, ви, хто вдень очима – луп…
      Любіть мене! Та буду нічиєю.

      Усе ж – під силу. Вдруге молода.
      Зріс ідол, втихомирив біснуватих.
      Несіть йому галчат, синичок – дань.
      Лишайте між столітників у хаті…

      У мене серце добре – мов горіх?
      Клевцем не варто, сину, гамселити…
      Вухатий лютий.
      Цяпає зі стріх…
      Пусті наперстки.
      Сторінки – налиті.


      2013



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    400. Тепла просила...


      ***

      Благаю в Тебе, Господи, тепла –
      Жагуче серце жару не жаліло…
      Довкола храмів торготить бедлам.
      У мирі – чола… Мирні – знавісніли.

      Я потребую шляху і долонь,
      Які б несли свічу єства уперто
      Під гайвороння ремство над чолом,
      Повз шабаш відьом і тенета Смерті.
      Хай шовковиться променястий дар,
      Хоч шарпають невір`я чорні шквали!

      Тепла просила – обійма пожар…
      Мабуть, просила в Господа замало.


      2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    401. У гречці вулики цвіли…


      Вона ховала вірші сина:
      Боялась, щоб не був, як Ні...*
      Дала стамеску – і драбину
      Він майстрував у бур`яні.

      Ходив Тишко на пилораму,
      Умів і ложку, й масажер…
      Він ріс, як дуб… Він тішив маму.
      Футбол дивився крізь фужер…

      За десять років – ні рядочка.
      Мов стружка, зметені слова.
      – У тебе син! Ще будуть дочки…
      Він мамі руки цілував…
      Навчився бодні майструвати,
      Довкіл будинку звів паркан.
      – Та що той вірш? Паперу клаптик.
      Ти – із простих… Поети – клан. –
      Марнота – конкурси, відзнаки,
      Не кожен видовбає лаз…
      Поет – титан і неборака.
      Хвала Творцю: від скрути спас.

      …Пливли човни – із рук Тимохи.
      У гречці вулики цвіли...
      Забаглось римувати – трохи –
      По шашликові край Сули
      Про цибулиння, огірочок,
      Шампур, петрушку і табак,
      Про перші вишивки трьох дочок…
      Взяв олівець Тиміш.
      Закляк.

      …Сивіла мати – серед прози.
      Учила хрест і гладь внучат.

      Тиміш поета – з папіросу –
      Бив молотком, щоб не шкварчав…


      * Ніка Турбіна

      2013



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    402. Кочу клубки…


      Поп`ю узвару в хаті – при свічі.
      Дав зайчик пиріжок, а лис – піалу.
      Шукала двері... Дзенькали ключі...
      Торкалась шиби – серце обпікала...
      Лишились при дорозі й словоблуд,
      Що клявся в дружбі на гіркій пілюлі,
      І покровитель пошанівку й лун...
      Ти поклади на серце руку!
      «Люлі...» –
      Вчувається... Ми живемо лиш тут!
      Ти віриш у чудовну казку марно:
      У те, що дух обріже мотуз пут, –
      І полетить наснажено в захмар`я!
      Сорока скрекотала – там, де зруб:
      – Катма чар-р-рунок вільних, все «забито»...
      Ген бовваніє напівструхлий дуб,
      В його плоди – впокоєні, злі, ситі…
      А потім невтишимо шерехтять
      Про подвиги, тортури, нагороди…
      Кочу клубки путівцями буття,
      Початки – під корінням древа роду.
      Про море згадки – як сріблиста ртуть.
      Хай плещуть, що життя – із океану,
      Хай здогади мудровані плетуть…
      Люблю політ над плетивом баштанів!
      Люблю дороги у степу – курні.
      Вже й проводжаєш…
      Ромський двір.
      Заплава.
      Дріма Левада, що в Яготині...
      А я – в твій сон – приходила з Полтави.


      2011



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    403. З підніжжя
      1

      В пустелі Часу барви базиліку
      Оазис плине – всіх початків край...
      Лелек і ґав літає там без ліку,
      Із гір – стежин буттєвих сонцеграй.
      Дуби віщують… Нижчають пороги...
      Неутишимо дзенькає таріль –
      То селли* витлумачують дороги.
      Як жолудів – питань у породіль.

      2

      Пливе сріблиста кулька – хить та хить...
      Дзвенить, мов ринда, розголосиста луна...
      Знов – ера гекатомб. Офіра йде, лежить…
      Сонм рук – за чашею... І трута днів – сповна.
      Гіркавий і терпкий омани післясмак.
      Вже не Тифонова – струмує homo кров…
      Червоний Гемос аж до мантії просяк.
      Волає «возлюби!» знесилена Любов.
      Над палімпсестами – очиці пум, гієн.
      Поля дилем... І не притопчеш колос.
      Пророча кулька в мідне серце лева б`є,
      На суд глухих жерців – мій пульс, мій голос…

      3

      Край витоків леліє – за стонадцять кіп.
      Це ж з нього – Каїн, Авель і химери!
      Та заступив дуби обшарпаний Олімп.
      Ковзкі стежки штурмують піонери.
      Зриваються – і котяться в Алфею...
      І плетениці майорять у млі…
      Маленькі homo – це ж не дітки Реї.
      Хоча – від рук дрібних – циклоп осліп.

      Вік осліпляє звільна, не відразу.
      Не бачиш сенсу, лиць, піску, дерев...
      Був Зевс – царює Бог. Міфічну фразу
      Трактує із підніжжя Зевса вкляклий лев**.



      * пророки, які шанували Зевса
      ** існувала статуя Зевса, біля підніжжя якої – леви


      2001



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    404. Вірш



      Спивала вірш – глибінь і рокіт гротів.
      Друг розстеляв мулкий потік-рукав.
      Студив сонет – сніжинками в польоті.
      Тлів акровірш, як вістря сірника…

      Леліяв літній диптих машкарою,
      За нею – вбозтво нив, душі пирій…
      Бряжчали оди, наче в плящці соя.
      Блюз торохтів – як шпуйний градобій…

      Тримала текст, мов… шовкококон яви.
      Всотала хоку – сяйво маяка.
      Пашіло серце над пеаном – длявим,
      Глевкішим за окрайок житняка…

      Вдихала вірш-гнилизну – мов розбовток,
      За ним – розвеснений – черемхоцвіт.
      Пірнала в тріолети барви Говтви.
      Вціляв
      див-рубаїв
      кармінний шріт...

      Знайомець Тур, пузатий травознавець,
      Шукає зела, що підсилять хист.
      Гризе аїр… А вірш – як толь чи лямець.
      Ось роздивлюся папороті лист!

      «Ти ж зліпок із обличчя Нефертіті
      Обрала – не рослину – за взірець...» –
      Сміється муза в шумі буйноквіття.

      Клює рондель дводзьобий горобець…


      2013






      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    405. Його чекала безліч зим дарма...
      ***

      Його чекала безліч зим дарма.
      Чекання те – задавнена дрімота.
      Загинула від сяєва пітьма
      За тиждень до Великодня, в суботу.
      Мій голос враз осікся і затих –
      З усмішкою зайшов у дім жених.

      Свічки несли – був саме хресний хід...
      О, мій святочний вечір богомілля!
      Ледь-ледь хрумтів ламкий квітневий лід,
      А над юрмою – дзвонів гомін вільний,
      Він, як утіха віща, пропливав,
      Павітер чорний вогники гойдав.

      Й нарциси, що біліли на столі,
      Й вино червоне у бокалі плоскім
      Я бачила в поранішній імлі.
      Моя правиця в крапелинах воску
      Тремтіла у вогні жаданих вуст,
      А кров співала радісно: він тут!


      ***

      Ждала его напрасно много лет.
      Похоже это время на дремоту.
      Но воссиял неугасимый свет
      Тому три года в Вербную Субботу.
      Мой голос оборвался и затих -
      С улыбкой предо мной стоял жених.

      А за окном со свечками народ
      Неспешно шел. О, вечер богомольный!
      Слегка хрустел апрельский тонкий лед,
      И над толпою голос колокольный,
      Как утешенье вещее, звучал,
      И черный ветер огоньки качал.

      И белые нарциссы на столе,
      И красное вино в бокале плоском
      Я видела как бы в рассветной мгле.
      Моя рука, закапанная воском,
      Дрожала, принимая поцелуй,
      И пела кровь:блаженная, ликуй!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    406. І ромен, і джмелі...
      І ромен, і джмелі, і трава, й колосини,
      І лазур, і спекота стерні...
      В судну мить Бог спитає у блудного сина:
      "Чим втішався в юдолі земній?".

      І забудеться все...
      Пригадаю лиш квіти,
      Між колосся путівці, травину руду...
      І від сліз наливних не знайшовши одвіту,
      До Господніх колін припаду.

      2012


      ***

      И цветы, и шмели, и трава, и колосья,
      И лазурь, и полуденный зной...
      Срок настанет - Господь сына блудного спросит:
      "Был ли счастлив ты в жизни земной?".

      И забуду я всё -
      Вспомню только вот эти
      Полевые пути меж колосьев и трав -
      И от сладостных слёз не успею ответить,
      К милосердным коленам припав.

      1918











      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    407. Край воріт Сіону, над Кедроном...


      Край воріт Сіону, над Кедроном,
      Де узвишшя звіку не холоне,
      А затіння годі віднайти,
      Сів я з прокаженим, що з долоні
      Їв достиглі зерна блекоти.

      Хворий дихав смородом прелютим,
      Він, безумний, сам жував отруту,
      З усміхом дивочним на губах
      Оглядав усіх блаженно-мутно,
      Бурмотів:"Благословен аллах!".

      Боже милосердний, ну навіщо
      Дав жагу, турботи, голос віщий,
      Спрагу вчинків, слави та утіх?
      У радінні - каліч, найдурніші,
      Прокажений - веселіш за всіх.


      2012



      У ворот Сиона, над Кедроном,
      На бугре, ветрами обожжённом,
      Там, где тень бывает от стены,
      Сел я как-то рядом с прокажённым,
      Евшим зёрна спелой белены.

      Он дышал невыразимым смрадом,
      Он, безумный, отравлялся ядом,
      А меж тем, с улыбкой на губах,
      Поводил кругом блаженным взглядом,
      Бормотал :"Благословен аллах!".

      Боже милосердный, для чего ты
      Дал нам страсти, думы и заботы,
      Жажду дела, славы и утех?
      Радостны калеки, идиоты,
      Прокажённый радостнее всех.


      1917












      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    408. Ассоль

      Соки носила синові,
      Що – на морській косі.
      Пахла сливово, цитриново...
      І шепотіла:"Ти сій...".

      І обростала клятвами,
      Вибачень – щільний стос.
      Врази на серці – плямами –
      Не від штормів, не від гроз.

      Спрагло хотіла спокою,
      Вже не пурпурних вітрил.
      Що ж ти клюєш її, соколе,
      Поміж янтарних мірил?

      Скарб – у мішечках і нішах.
      Внукам – конструктор, пістоль...
      Віршем укрилась півгрішна
      Мигдалеока Ассоль.

      В слоїках мокнуть оливи.
      Ряден пацьорки руді.
      Цятки на шибах по зливі.
      Пахне корицею дім...

      Хвилі течуть у волосся.
      Аркуш важкий, мов пісок.
      Все, що бажала, – збулося.
      Спурхнути б їй поміж сов!

      Хто її буде шукати?
      Мрево густюще, як мед.
      Рейвах, омани, відкати...
      Фальш – кордарон, флавамед...

      Сукні носила сріблясті.
      Грея стрічала з морів.
      Молиться:"Боже, не впасти б...".
      Шовк пурпуровий зопрів.


      2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    409. Розквась


      У січні мла-розквась частенько.
      Усяк поспішає у схрон…
      Йде жінка, фігура – опеньком.
      Годує полтавських ворон.
      – Горіхи чужі. Назбирала…
      Щоранку розлущую тут. –
      Ворони – прожери! Все мало…
      На свято лякав їх салют…

      Уляну в болоньєвій парці
      Обходять меткі школярі.
      Спинилась – якраз на цигарці
      Нової мадам Боварі.
      На плити, що репнули влітку,
      Лягає дорідне зерно.
      Від жінки – ні скарги, ні плітки.
      – Купила в аптеці 5-НОК…

      Крокує Уляна… З пакета –
      Горіхи на битий асфальт.
      Ворони - в танго, піруетах…
      Уляся для них – меценат.
      Попутно – балачка про мужа:
      Молодший, алкаш-офіцер.
      Уляна за двох все подужа!
      Пожбурить горіх і слівце…
      Сльозини перляться на віях.
      Окрилля давно не росте.
      Голубить внуча… Голубіє…
      Ще й тісто замісить круте.

      Дивлюся услід. Шкаралущу
      Вбиваю обцасом у сніг.
      Тримаю обіруч МИНУЩЕ,
      Немовби... зопрілий горіх.
      І мутно, і жаль відпустити,
      І так його тяжко нести…
      І шуба мутонова, й сита…
      І в пазуху – чорні коти.


      2013



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    410. Сіножать


      Перебираю зґарду – сто монет…
      Сінокосарка плине скісним полем...
      Білявий хлопчик стеблами квасолі
      Малює на обніжку мій портрет.

      Вже – сіножать.
      А я… згубила серп.
      Вусатий Липень ловить перепілку...
      Я тут непрохана – мов злива, білка…
      Згортаю чистий аркуш – у плісе.

      Іду стернею...
      Польовий піймач
      Гукає вслід:«Що, налякали бджоли?».

      Як близько небо, зорі-матіоли...
      І як далеко від млинів і дач.



      2006-2012




      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    411. Натюрморт

      У пучку – сіль.
      І посипаю рану...
      Домовичка слідочки - по столах.
      А місяць, ніби долька мармеладу,
      Прилип до неба зоряного скла.

      Айву, три смокви, грушу, перчик, сливу
      Кладу на теракотову таріль...
      До серця – мушлю, що везла із Криму.
      Присмачує чайок... солодка сіль.

      Дві смокви закотилися в куточок.
      Айвою син годує тамагочі...






      2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    412. Рахуба

      Такі жінки - мов гостьові пантофлі.
      Такі не поневолюють навік.
      З такими тихоплинно - в сірий досвіт.
      Жага у них не гейзер - дині сік.

      Їм не доводять кров"ю теореми
      На дощці барви розпачу і мук...
      Із ними поряд розцвіте й нікчема!
      Такі жінки - кульбабки серед лук.

      Говорять з ними тихо, неуважно,
      В долоню позіхають... Крізь димок
      Їм подають гірчицю, воду, сажу...
      Дратую я таких - пісних - жінок.

      Вони повинні бути! Мов перуки,
      Як між ялин - для затишку - трава.
      Я не веду таким жінкам рахунку.
      Мій крок вони рахують: п"ять за... два.





      2006-2012





      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    413. Подорожник

      Друг каже на біле – „чорне!” –
      І заздро кусає губи.
      Враг цідить:«Занадто моторна…
      Вужів і стоніжок… не любить…”.

      А я зупиняюсь на кладці –
      Щоб кізоньку пропустити.
      А я всім дарую капці –
      Тихесенько в серце ходити.
      А я подорожник сію –
      Щоб рани чужі лікувати.
      А я зозулечку грію,
      Не цьвохкаю чалих лошаток.
      А я молюся за душу,
      Коли тать каблучку – із пальця…

      Чому ж я, стрімлива, мушу
      Щоднини спинятись – на кладці?



      2007-2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    414. Гостинець

      Червонозем душі віддам на зяб…
      Вернулася в розмай з мішечком солі,
      Подружницею стала двом тополям,
      Лелечим гніздам і колодязям.

      Авжеж, я – піша... Коні, хідляки,
      Модерні авта мчали мимо дійшлих.
      Я зупинюся... А ви плачте – в нішах,
      Посестри злі, над модусом таким!

      За крок до світу стежка в ніч стекла.
      – Хіба це диво? – фуркотіло серце. –
      Повсюд – підступність,
      а твій норов – з перцем…
      Звізда осяє цей хиткий анклав.

      Друг радив сходження на хвилеріз –
      І малював пунктиром трон, корону…
      Летіли в безвіч знавіснілі коні...
      Кінничі бігли – їм напереріз…

      Дивлюся на опілля – з-під руки.
      Припрошує до церкви сива мама.
      У сім озер, у сім інтимних книг
      Стекла думок жовтогаряча магма...

      Життя – це рух.
      Все має алгоритм.
      Клен у грозу торкав і глину, й зірку.
      Упала в терен...
      Чепурила мірку...
      Я ще огляну душі й хутори!



      2006-2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    415. Все – до ліри…

      Рахую дні стеблинками меліси,
      В карафці збовтую снаги вино...
      Обмотую в тафту зелені вірші.
      Мій обшир – три на п’ять.
      Софа, панно...

      Мій чай влаштовує статечну музу,
      Що знає безлік суржиків і мов.
      Ген абрикос квітує непорушно –
      Його пиляр у жовтні обійшов.

      Усе мене сприймає, все – до ліри,
      Усе – за погляд,
      за ковток,
      за крок...
      У вирій намірялася з країни…
      В одвіт – зірниці сяйво - на рядок.





      2007-2012





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    416. Бізнес

      Вагітна, підписавши папірці,
      Від сина відмовляється, що в лоні...
      Тремтіння не побачили в руці,
      Стола не залили струмки солоні.
      Маляті не купляла пелюшок,
      Не вибирала ліжечка - із мужем.
      Оця Катрін – зі стаї тих пташок,
      Яким плід лона з перших днів – байдужий.

      Квітує бізнес – виносить дитя,
      Продати – мов кавун чи стиглу диню.
      Таке буття.
      За долар, за мідяк
      Маляток продають жінки... чи свині?





      2007-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    417. Чадо

      Розкрию вам сердечну таїну:
      Синок ще любить атласи і пазли.
      Образився учора мій пестун:
      Його «дівчам» назвав дебелий Стасик.

      Він пригорнувся вдома до щоки…
      Він просить і розради, і совіту...
      Є в сірих буднях ідилічна мить:
      Коли Юрась шепоче:«Люба…рідна…».

      Мужчині, каже люд, пасує шрам.
      Зміцніли рубежі, напої, ґрати.
      Арес в лютневий сон гінця прислав…
      Не дам в офіру викохане чадо!




      2002-2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    418. Журавель


      Між конопель і соняхів тінистих –
      До Пам`яті прикутий журавель.
      Це птах-колодязь із мого Дитинства,
      Він мріє про пахотняву жердель.

      Я вивільняю крила сніжно-білі.
      Півночі – лет над садом, бур`яном…
      А я згадати все буття хотіла,
      Що видається лоскітливим сном.

      Знов тихий поклик:«Лано, ти – мала!» –
      І плинуть берег, дітлашня, корови...
      Супоївка...
      Озерне...
      Жовта мла.
      Печалей ряскою літ човен повен.

      Далекоглядний вільгий журавель
      Плекає рій пригадок…
      Хрущ – на крила.
      Рік вишиваю жовту імортель…
      Дум неозорий сонях пригасила.




      2006-2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    419. Страх

      Скажу відверто – я боюсь… хрестів:
      Отих, що бовваніють понад мливом,
      Отих, які вінчають Божий дім,
      Того, що виродкам-фашистам – символ.

      Двори обходила, де пес гарчав,
      Носила у портфелі хліб і прутик,
      Півтемряви лякалась – дитинчам...
      Тепер боюся з Сонцем не проснутись!
      Цей страх сповільнює
      лет,
      плин,
      кров,
      крок!
      Борвій навчив цінити гнізда й лати,
      Тремтіти – мов осиковий листок…
      Попід летовищем – землиці клаптик.
      Лишу рядочки ранніх полуниць…
      Як їм ведеться – у лабетах стужі?
      Матуся шепче:«Зраночку – молись!»…
      Я – бранка Страху.
      Він за Втіху – дужчий!

      Боюся похоронних голосінь.
      Боюся бути підпалком-поетом.
      Ішла.
      Летіла.
      Ген - Життєвий Пік.
      Тремчу – перед…
      падінням?
      спуском?
      злетом?



      2005-2012



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    420. Пічкур


      Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче.
      Прислів`я

      1

      На лаву дід кладе старі газети.
      Чимало їх лишає в парках люд.
      Несе вітрисько фантики, пакети…
      Ліхтар кигиче в сон:«Подай… на суд…».

      За ковдру – лист від сина, що в Канаді.
      За собратів – дубок, самшит, каштан.
      Снує павук невтомний сіть-загладу…
      В порту
      скрипить натужно
      кабестан…

      2

      Шукають корм горобчики-набриди…
      Хоч є домівка в діда Пічкура,
      У парк він чимчикує – повновидий.
      Овечий плед – на лавку. П`є «сто грам»…
      Оберігає ложе… Внуків ганить…
      Бесідує з каштаном, ліхтарем:
      «Тепер хазяйка в мене є – Оксана!
      До рук прибрала… Одіж всю пере…
      Для чого я – безхатній, непримітний?
      Варенички ліплю… Двір – крас-с-cота… ».

      «Іди додому…
      брате...
      поки світло…» –
      Над лавкою кахикає ліхтар…



      2008-2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    421. Образок

      Бундючний карлик із авто віконця
      Знічев`я розглядає люд і бруд…
      У супроводі трійки охоронців
      Тече його усталений маршрут.
      На нігтях лак виблискує жовтаво...
      Зап`ясток охопив міцний браслет.
      Кашне салатне, чуб рудий – направо.
      Дощ накрапа…
      Ховаюся під тент.

      Авто минуло браму й чорний «Харлі»…
      Зігнувся у поклоні воротар.
      Яку ж посаду обіймає карлик?
      Чи любить фільми «Зорро», «Аватар»?
      Які благословляє оборудки?
      З гевеї чи секвойї шафа й стіл?
      Чи є у креза яхта, довга вудка?
      Чи залицяється багач до рослих тіл?

      Дощ утиха... Стою, жую рогалик –
      В плеяді школярів і роботяг…
      Не йде із гадки блідолиций карлик:
      Він легковагий, а стількох «запряг»...
      Виходжу в присмерк.
      До кіоску «Преса»
      Іду провулком… Знову те авто
      Мчить мимо мене чоловічка-креза,
      Оббризкуючи течку і пальто…






      2008-2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    422. Навід

      З лиця води не пити, аби вміла пироги ліпити.
      Прислів’я



      Несе борвій – пряменько, вгору, вниз…
      В лікарню, на курорт, у храму тишу...
      Пильнуй лице – в Зінькові, у Парижі...
      Що – проти нього – діамантів блиск?

      У жінці найсуттєвіше – лице.
      Шукають інші знади сластолюбці.
      Лице – картина, не узор на грубці.
      Вік бережи гладінь очей-озер!

      Не скімли, що свічадо примерка,
      Що довшають і ночі, й зморшки, й чати.
      „Візьми на ручки...” – пхика онучатко.
      Бери! Цілуй! Притлумлюй скону страх…

      Відмолодити лик – стежа проста...
      За плечі – пересвідчення, навроки...
      Та у старих беріз – півсонні соки,
      Кора темніша в пломені листа.





      2008-2012



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    423. Малево


      Вельбучний старець. Невтишимий гул...
      Небесні вулики. Хмариння схлипи...
      Дзиґар пульсує...
      Осідає мул...
      Скресає серце...
      Цвіт скидає липа...

      – Охляв Дід Час... – патлатий Вітровій
      Кружляє в танці безгомінну мальву.
      – Кому ці бджоли?.. Не підніме вій... –
      Любисток млосно хилиться до сальвій.
      ......................................................

      Онуки побиваються над лісом…
      Шумких легень стискаються міхи...
      В цинкованих судинах крові тісно:
      Мов галушки, пливуть масні гріхи...

      До шиб підходять вирлоокі віли...
      Коти несуть до ложа мишенят...
      Сіріє світ – в завію справді білий.
      Зелену гусінь тягне мурашня...




      2007-2012



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    424. Tabula rasa


      Овчаренко Клавдії Костянтинівні

      1

      Мій клас. Брунатна дошка... Напишіть
      Каліграфічно «Вірш про рідне місто» –
      І я просиджу тут уроків шість…
      Мені б - послухати музик троїстих!
      Не тратьте крейди. Спогади зберу –
      І ностальгійно, пафосно, надривно
      Колись в поемі опишу всі ниви,
      Село Озерне, двір дитинства, зруб...
      Не стрінете з узбіччя шляху слів.
      Мої слова зростали у світлицях.
      Переплету печаль і пах суниці…
      Я Крим пройшла... Не зупиняє рів.
      Я слухала фанфари мідних труб,
      Неслась у літаках, тонула в морі
      (Цхалтубо...
      Єреван...
      Сухумі...
      Горі...) –
      І повернулась на питомий ґрунт.

      2

      Вдова-бабуся в Горі не була,
      Не бачила нічного Єревану.
      Згорьовано шукала ниву-рану,
      Де муж затис боління у кулак...

      Люблю сільських озер вербовий лід.
      Росла я між селянок смаглолицих.
      У серце поціляла блискавиця –
      Та залишила на долоні слід...

      Мої слова – з колоссям в унісон.
      Мене і в завірюху вабить поле!
      Зміїться стежка…
      Тане синя льоля...
      І… вибухає сонцем літній сон.



      2006-2012


      пах - аромат (академічний тлумачний словник української мови).



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    425. Еманація чужого очікування

      Синець під оком. Ну і що?
      Куди – в час кризи – жінка піде
      Із каземату між хрущоб?
      Сказала сумно:«Бражник Іда…»;
      Вже веселенько:«Буде час…
      Мій син Микита пише прозу…
      Мо`, прочитаєте? Чи – пас?
      Ви ж поетеса, віршів стоси…”.

      Прошамкотів щось целофан…
      І диня – покотом – у руки.
      «У мене дід – в селі. Баштан…
      Там стріла милого – на муки.
      Коли тверезий – в хаті рай.
      На весну обіцяв мопеда…
      Чекаєш, синку? Обіцяй,
      Що виростеш таки в поета!
      Тоді твій батя кулаки
      Схова за спину… Не посміє…».

      Повзли по дині слимаки…
      Була та жінка... при надії.



      2006-2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    426. День білявих дівчаток

      Це день білявих дівчаток –
      Стрічаю білявок повсюд.
      Вже настрій – немов на свято,
      Коли споглядаю салют.

      Несу „Празький” тортик. Неділя!
      Пройдуся нарешті селом.
      Торік там буяло весілля:
      Там подруг мій став женихом.
      Вирощує гречку і сорго...
      У фермера є близнюки!
      Потішу цим тортиком Ольгу,
      Зрадливця – тремтінням руки...

      Ліворуч дівчатко щебече:
      – Я – Тая!.. Я кіски сплела...
      – І я такі хочу – по плечі!..

      П’ять сходинок.
      Двері.
      Вокзал.

      Край каси білявенька Тая –
      В морозиві щічка і рот –
      Рожевий кісник виплітає:
      – Міняю цю стрічку... на торт!



      2007-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    427. Втішали солов`ї…

      ...а десь леліє, мов сльозинка, ніч,
      В яку моя бабуся – жінка рання –
      Перехрестила двері, вікна, піч…
      І любощів нектар спила востаннє.

      Йшли хутірські житами на війну.
      О, як Настина вранці голосила…
      Альоша цілувати батька пнувсь,
      А Люба й Сонечка бажали Сили…
      Втішали солов`ї: «Ось-ось жнива…
      Світання – мирне…».
      Стліли дім, цеберка…
      Він був красивим – Залізняк Іван,
      Два місяці звикав до гімнастерки.

      …На місці бою пломеніє мак.
      Настина хліб пече – у сховах світла.
      А я… у їхню стрічу вірю – так,
      Як в перемогу вірив ниций Гітлер.


      2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    428. Серед огрому

      Люблю перекази про час борні та злук,
      Казки гуцулів, давньогрецькі міфи,
      Люблю калину, що зв’язали в пук,
      Замшілі стріхи.

      Люблю спориш – єдвабний килимок,
      Кульбаби, на яких – бурштинні бджоли.
      Стою, вагаюся зробити крок –
      Завдати болю?

      Люблю квіт липи і лапатий сніг.
      Люблю глибини і розкоти грому.
      Люблю стежину і дитини сміх
      Серед огрому.

      Люблю домівку і молочний мус.
      Алею вкрили фантики і друзки...
      Мені б – в село!
      Горби.
      Полого.
      Спуск.
      Пустіє вузлик.

      А десь – поля, діброви, косарі,
      Опішні гуси, соняхи – за обрій...
      Назвала б Ялтою одну з корів.
      Десь – люди добрі...

      А тут вкриває чорно-бура цвіль
      Замки на капонірах і музеї.
      Хлопчак із дубельтівкою – у ціль –
      На гамазеї.

      Сусід мій любить авіамодель...
      Дідусь навпроти піднімає ренту...

      Моя оселя – тверджа-цитадель
      Між „інсургентів”.


      2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    429. З підніжжя

      1

      В пустелі Часу барви базиліку
      Оазис плине – всіх початків край...
      Лелек і ґав літає там без ліку.
      Із гір – стежин буттєвих водограй.

      Дуби віщують… Нижчають пороги...
      Неутишимо дзенькає таріль –
      То селли* витлумачують дороги.
      Як жолудів – питань у породіль.

      2

      Пливе сріблиста кулька – хить та хить...
      Дзвенить, мов ринда, розголосиста луна...
      Знов – ера гекатомб.
      Офіра йде, лежить…
      Сонм рук – за чашею...
      І днів отрій – сповна.

      Гіркавий і терпкий трутизни післясмак.
      Вже не Тіфонова – струмує homo кров…
      Червоний Гемос аж до мантії просяк.
      Волає «возлюби!» знесилена Любов.

      Над палімпсестами – очиці злих гієн.
      Поля дилем...
      І не притопчеш колос.
      Пророча кулька в мідне серце лева б’є,
      На суд глухих жерців – мій пульс, мій голос…

      3

      Край витоків леліє-плине на Землі.
      Це ж з нього – Каїн, Авель і химери!
      Та заступив дуби обшарпаний Олімп.
      Ковзкі стежки штурмують піонери.

      Зриваються – і котяться в Алфею...
      І плетениці майорять у млі…
      Маленькі homo – це ж не дітки Реї.
      Хоча – від рук дрібних – циклоп осліп.

      Вік осліпляє звільна, не відразу.
      Не бачиш сенсу, лиць, піску, дерев...
      Був Зевс – царює Бог. Міфічну фразу
      Трактую я – з підніжжя Зевса - лев**.



      * пророки, які шанували Зевса
      ** існувала статуя Зевса, біля підніжжя якої – леви


      2001-2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    430. Пір`їнка


      Боротися з тяжінням тіла – марно?
      Крізь пальців ґрати прослизну…
      Рань.
      Хмарно...
      Пір`їнка з чубчика статечної жар-птиці –
      Я осяватиму краян півсонні лиця!
      Летітиму – щоб у перину не зашили!
      В теплі, в добрі – але ж свобода мила.

      Лечу!

      Піддашшя...
      Комин.
      Швидкості благаю –
      А легковій сміється:«Там – птахи Удаю...».



      2001-2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    431. Ми виживем...

      Здитиніла…
      У снивах – двір, поля,
      Де сокирки зливаються із небом,
      Де я лечу, шукаючи халепу,
      За возом, що повзе у крутояр...

      Усі, хто за межею, в снах живі.
      Усі мовчать: віщують дощ, відлигу…
      Лежать під призьбами ціпи, ґирлиґи.
      Моя панамка жовта – на траві…

      В яві смакую, мов нектар, слова.
      Тут співаниця млосно ллється з глека…
      Отут гніздище роду і лелеки.
      Сюди я з Криму сина привела.
      Малює він Ай-Петрі, серпантин,
      Сватківську череду, Супій ліловий…

      Збудись, Полтаво: пречудовну мову
      Паплюжать покручі-вужі й хорти!

      До кого я волаю?
      Де народ?
      Джерґоче, виє, скиглить сьогодення.
      Розпуття оглядає з бронзи Ленін.
      У нього – ні утіхи, ні скорбот.
      У нього – сквер, де: негр – із пиріжком,
      Бабуся з пекінесом - халу кришить,
      Дівиця-емо плаче в цяцьку-мишу,
      Біжить малюк – безмовно – із совком…

      А я нестерпно хочу в те сільце,
      Де на долівці – різнобарвні рядна…

      „Загинете…” – худий, мов кий більярдний,
      Художник посварився олівцем.

      Мій прадід – українець, не хохол.
      Мій син плекає спадок – Міці стержень.
      Ми виживем – поміж хортів, тлі, шершнів,
      Безверхих шкіл і вмовклих радіол.


      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    432. Листи


      З торбинку написала я листів.
      Не всі вони вручились адресатам.
      Один із катера, мов чаєчка, злетів...
      Почув «твоя!» моряк серед пасатів.
      Один побачив очі листонош –
      Байдужо-зосереджені чи мрійні,
      Упав із сумки. Лив травневий дощ…
      Якби ж ту сумку застебнули щільно!
      Читала вірш, прицмокуючи, твань…
      Для неї літери виводила півночі?
      Стрічала з соком гарбуза світань...
      Не бачила листа сестра у Сочі.
      Мо`, проросла із літер ковила –
      І кружеляє степом?.. Серце нило:
      Читала три епістолки Сула,
      Смакуючи із аркушів чорнило…

      З мішечок епістолій надійшло.

      Павук поштову скриньку маже медом…
      Порадник-оповідач – телефон.
      Вербі павітер заплітає дреди...
      Котів рахую... Вже дійшла до ста!
      Серпневі ночі надзвичайно довгі.
      Пишу другині у Форос листа...
      Не музі послуговую – Любові.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    433. Ожеред

      Дні...
      Просто неба – мегакарнавал.
      Мов серпантин, під мішурою – стежка...
      Пап`є-маше вітрин… А Час-лихвар
      Належне забирає, хилить вежі,
      Розв’язує хустини, гне мости,
      Зціляє рани, випікає стигми...
      Учора друг Мусій сказав «прости»,
      А завтра шарпоне в юрмі:«О, прима!..».
      А ще за рік я посаджу зерно,
      І розриватиму – зорітиму на Прокид.
      Я так люблю розчахнене вікно!
      Ген за вербою – літаки... осоки...
      І мариться Дитинства піванклав:
      Цибаті бушлі, вудкарі на греблі…
      В мед буднів – дьогтем – скапує хула
      Атлантів, що справік тримають небо...
      Старі дуби – забарливі волхви.
      Лоскоче серце ворожбитства шерех…
      Пливли над Ворсклою у флері злив
      Дилем одвічних осяйні галери...
      В одну я сіла – ніби ж нічия,
      А вслід – череп’я, мушкелі, рапани,
      Межисітка… У пелені зів’яв
      Той подорожник, що лікує рани.

      А Січень знов дораджує мені,
      Як серце вберегти від кровотечі.
      Кладе в сакви мовчання синій сніг,
      Показує на кладовища, печі,
      На двір, як плац, де мудрагель індик
      Звиває сховок – у пітьмі вольєри…

      Ні, я залюблена в орла, у Сонця диск!
      Погасну поміж лиликів і дерті...


      2012

      Образ твору - автор Клод Моне.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    434. Шальга

      1

      Вдягай, мій сину, флегми* машкару,
      І не кажи, що маска ця не в моді.
      Плекаю...
      Захищала від наруг.
      Ще не кохав, ще п’єш літеплу воду...

      Оберігай себе! Шануй мене.
      Від злості – безмір лиха!
      Зиску - мало.
      Був Тамерлан, мав доню Кесене.
      Красуня смугла воїна кохала.
      Втекли у ніч...
      О, як той вершник гнав!
      Заплющу очі –
      миготять копита...

      Непогамована шальга страшна:
      В ній Тамерлан гримів:„Обох – убити!..”

      2

      В той мавзолей увійдеш без монет.
      Почуєш там алюр, дівочий стогін...
      У вежі норовливу Кесене.
      Охороняють пильноокі вої.

      В печалі був могутній Тамерлан:
      Шальга підхмарна доню умертвила,
      У причт упали вірні - мов бур’ян...
      Шальга росла крізь Часу чорний вилом.

      Той мавзолей у сниві бовванів:
      Нагадував тремку порфірну свічку...
      Навчись, юначе, тамувати гнів!
      Не оживити вбитого у січі.


      * незворушний спокій, що межує з байдужістю



      2006-2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    435. Трикутник дачі


      Розмалювала дачу сива жінка:
      – У мене і будинок, і садок…
      Лилася з вуст її медова пінка…
      Сміявся-плюскотів рудий ставок.
      – Пішли мерщій!.. Смородинка і груша…
      Є й абрикос, і терен у цвіту.
      А продавати-відпускати мушу,
      Бо заросло – по голову коту…
      У мене дача краща, ніж у Тані.
      – Иди смотри… Зачем тебе гектар?
      Бабуся небольшие просит мани… –
      Гризе сірник супружник Вольдемар.

      Підходимо… Іржавий дріт… Петрушка.
      Вузеньку стежку зупиняє бриль.
      Тепер вже я гризу осот, мов сушку…
      Отут би можна душ, а далі – гриль…

      Дві яблуні сухі шатро зіткали.
      – Була при чоловікові вода. -
      Дивись будинок… Тут ми їли сало…
      Осьо каструля, стіл, сковорода…
      Я ж вам – нормальну ціну! Забирайте!
      Стіну зламав гіллякою горіх…
      Катма дверей. На шибі – вутлі ґрати.
      У бік летовища – гіркавий сміх…

      Між стебелин пробились огірочки.
      Вишнина юна квилить:«Дай дощу!».
      У Марь Іванни є сини і дочки.
      Крізь липи цвіт прожектик відпущу.

      – Не буде тут суниць... – шерхоче слива.
      Город-трикутник. Поміж віттям – лаз.
      – Отут ми ночували – прещасливі…
      Не хочеш дачі?
      – Ні, не хочу. Пас.


      2012




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    436. Анічичирк...
      Ой на горі два дубки...
      З пісні


      Підтоптана ластата поетеса
      Заманює Максима під поліг…
      А меценат жонатий...
      Макс Телесик
      „По доброті душевній” допоміг!

      Горпина розцвіла, поцілувала...
      Багач дав кошти аж на вісім книг!
      О, як вона інтимно промовляла
      У передачі про родючість нив...
      Читала диптих «Одаліска Макса»,
      Кусала недостиглі колоски...
      Вона не поведе його до РАГСу:
      Багач - навтьоки полем, за дубки!

      Її листи волають про Кохання,
      А меценат стійкий – анічичирк!
      Плекає огирів у білій стайні,
      В його сімействі – пошанівок, мир...

      Я співчуваю Сажотрус Горпині.
      Купила їй духи, рододендрон…
      Жалію спонсора пухку дружину:
      Едіт лякає зойком телефон.
      Селянка у містечко посилала
      Старого свекра!
      Повернувся дід.
      Возив Горпині коропця, шмат сала...
      „Не погашу ВОГОНЬ!” – привіз одвіт.

      – Жадана жінка – то… підхмарна вежа…–
      Cміється срібновусий дід Панас.

      Горпино, схаменіться! Вашу стежку,
      Вже оминають нявки, я, пегас...


      2007-2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    437. ***



      Червнева Спека йде у ніч за сосни…
      Плеяда хмар плете їй льолю росну…
      Рум’яну панну в жовтому хітоні
      Цілує Легіт…
      Обпіка долоні…

      – Не звабить Спеку цей хлопчина гожий... –
      Шерхоче гурт лілей на плесі-ложі.

      Червнева Спека – одаліска Сонця!
      Фризер захмарний обітне волосся…
      За ніч у панни відростають коси –
      Рухливі, золоті, як плесо Ворскли…


      2002-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    438. Про кота дитинства

      …була правда і неправда, було розмаїто…
      З української народної пісні

      1

      Поміж календули, цибулі, моркви,
      За гони від мого дитинства сіл
      Живе Голубчик. Має ложе – ночви,
      Відвоював у озерця наділ.

      Муркоче котик, лиже хутро пишне…
      Живе самотньо. Це – окрай розлук.

      Умовк Голубчик…
      Достигають вишні,
      Обарвлюють євшан, пісок і брук...

      2

      Ніч.
      Розчахнула двері веселкові...
      Метеостанція…
      Стежина…
      Бак.
      Дід Чорноштан проворно м’ячик ловить.
      Сюди чкурнув Голубчик від собак.

      – То ви живі? – питаю у бабусі.
      Вона сміється... Хвіртку відслоня.
      Це ж двір дитинства! Кроленята – в русі…
      Прийшов Голубчик, чую тихе „няв”...

      Сарай. Підвода.
      Любо! Розмаїто!
      Дівча в панамці.
      «Тут нема шулік…
      Лиши мені кота!..
      Тут завжди – літо...» –
      Лягає шепіт на півсон повік.


      2006-2012






      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    439. Анемони сну


      Пливу...
      Біжу...
      Пірнула в напівтінь...
      Це – кам’яниста лімітрофна смуга.
      Мене у затінку помітили: вже мчать
      Сім брязкотелець одягти (о, слуги...),
      Знов зав’язати очі, повести
      У залу без верцадла й тиші, тьмяну,
      Щоб я – віоли голосна струна –
      Звивалася у випарах кальяна...

      Горбатий можновладець Прозаїзм
      Купив мене для кпинів і утіхи.
      У бранку тихий Ранок закохавсь,
      Намовив утекти, дав гілку фіги…

      Лечу...
      Біжу...
      Ступаю на місток...
      Русалки млосні сіють анемони...

      Четверті півні... Гладить руку син.
      Фата-моргана тане в сік лимона...


      2006-2012

      Ілюстрація - Клод Моне "Анемони".



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    440. Екліптика


      Пливу між лодій…
      А єдваб словес
      Бузково буяніє круг палітри…
      Не знаючи прогрес це чи регрес,
      Пливу – із Ліри у сузір’я Гідри…

      Великий Віз скрипить:«Сядь…
      Під...ве...зу…”.
      Рись ошкіряється: "Ультрамарину б!".
      Злетіла крізь ясмин і дерезу.
      Екліптику пишу сімсоту днину…

      У дощ благословив жаский Дракон.
      Стовп іскор видихнув:
      «Я – твій добродій!!!».

      Ну як мені, ступивши на балкон,
      Забути зблиски величавих лодій?



      2007-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    441. Verba et voces*

      1

      – Подаруй мені віршик про плеса... –
      Джерготів на бенкеті Стас Гливий.
      Хлюст з юрми прошептав:
      – Це ж про-фе-сор!!! –
      Ох, який то був шепіт – надривний.
      А Стас чуба куйовдив, шарівся...
      Дві скриптури поклав на віконце…
      – Ні, про плеса писатиму з місяць…
      Я у зливу оспівую сонце!
      Тут гублюся – в юрмі, як в осоті…
      Хтиві очі... Примерхлі свічада.
      Не нашіптує муза експромтів!
      Ще не винайшли пані тій знаду…

      2

      – Я умію шляхетно просити... –
      Сивий пан дав канапку солону. –
      Моя музика лине крізь плити…
      Напиши файну пісеньку, доню!
      Співаницю від люду сховаю,
      Хай від неї буруниться крівця…
      Я потішу дружиноньку – Раю…

      Я благала юрму: Розступіться!

      – Не гордуй, то заробиш… на Ялту… –
      Хлюст монетку підсунув.
      – Албанська!.. –
      Муза блідла й нервово сміялась,
      Облітаючи
      пляшку
      з шампанським...


      * слова і голоси (лат.)



      2007-2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    442. Тройзіль

      1

      Ти жінку на стежі переступив.
      Рік мав любаску – за чотири хати…
      Ваш син – за «Яву» – гріх тобі простив,
      Та й роздобрів, у серпні ставши татом…
      А жінка рвала тройзіль у гаю,
      Сушила на горищі – з літа в осінь.
      Шептала: «Розплітай косу мою!
      Вертайся хутко – споришем у росах …».
      Присипала стежу й падіння слід…
      Його зберіг окрай вікна горішник.

      Тьмянів зела квітистий малахіт
      Під крап роси із бурого острішшя…

      2

      Ти йшов у світ рожевих стін і ласк...
      Чекав синочка – в сорок – від Ярини…

      Повів Тимка верткого в перший клас
      Повз кинутої білену хатину.
      Однолітки – онучок і синок –
      За різні парти одночасно сіли.
      Півголосно вела для них урок
      Твоя колишня – гарна, стрункотіла…

      Юрма батьків ріділа спроквола…
      А ти укляк – мов човен серед шторму...
      Торочив син про ранець і поля,
      А ти вдивлявся у вітрила-штори...
      Чекав оту, що вірш – про лелечат,
      Що пахне конюшиною по зливі.
      Глузд
      паморочив
      блузки аромат...
      Пройшла повз тебе жінка – знов щаслива.



      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    443. «Цвіте терен, цвіте терен…»


      Дні у Ялті – ясніші, тепліші.
      Починаю тебе забувати…
      Вже не будять помисли грішні –
      Приминати любисток і м`яту.

      Знов ромашки – на хутора луках?
      Лик любові квітчали в долині.
      Я несла їй довіру, ти – муки.
      Я мережила льолечки сині...

      Ти сміявся: «Дива! Пахне сніг…».
      То ж пелюстя із терну летіло.
      А любов – за білявий моріг...
      В жорна променів – змучене тіло.

      Чом злетіла? Боялась морозів,
      Трьох заметених снігом доріг.
      Фіолетові літери-роси
      Будять паростки снів на зорі...


      2002-2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    444. Рік і ніч...


      Живу…
      А на розпутті помирала –
      У Вітра на широкому крилі.
      Пугукав сич: „На рік... і ніч… украла…
      Він дженджуристий… знають у селі...”.

      Леліяв люрексом вельон ілюзій...
      Не бачила ні сонця, ні зірок!
      Рік Вітер жив без літавиць і друзів,
      Ще ніч – від смерті власної за крок.

      Хотів на килимку із дивосилу –
      Жовтенькому – дрімати: хатній звір.
      А я, Нічна Фіалка, голосила:
      – О, не для тебе цвіль суниць і нір...



      2008-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    445. Я – на прицілі…

      1

      Твій погляд - пріапічний.
      Ти – з Панфил.
      Авто – під вишнею…
      Я – на прицілі…
      Мені достатньо для польоту крил,
      Буяння у садку тигрових лілій.
      Отож, не клич у рейвах автострад.
      Мені б - клепсидру, золоту тіару…
      Мені цікавий той (а хлопців – ряд…),
      Хто уподібниться на день Ікару:
      Хто не боїться моря й висоти...
      Ти вже сховався за масне віконце?
      Я засліпила очі?
      Що ж, прости…
      Це – мимохіть!
      Я ж відучора – «сонце»…


      2

      А ти меткий: три вишні обірвав.
      Бабуся – рада… Вітре, хвіртка грюка!..
      «Порше» – у двір.
      Ми – у чорнильний став.
      Ступаю в човен...
      Весла – у прилуки.




      2008-2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    446. Букет

      Вам дарували кульчики, бузок,
      Браслети, книги, келихи, цукерки?
      Дарів набрала в пам’яті з візок...
      Мені не дарували феєрверків!

      А Теклі піднесли – поміж халеп.
      Півоніями різав ночі покрив!
      Сяйний букет прийняв за неї степ,
      Що так стомився від хімічних добрив…

      Не вазу кришталеву чи манто,
      Не ланцюжок з підковою чи серцем –
      Подарував їй диво муж Петро –
      Та й пив до ранку оковиту з перцем...

      Він по війні гранату відкопав.
      Безрукий – та кохання квітло в небі.
      Я чула, як гула друзяк товпа...
      Пелюстку дива підняла на греблі.



      2007-2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    447. Отрута

      1

      За ставом – ліс… Тут – хвилями – осмута…
      День – пекло, а вночі – спогадок рай.
      Як у світань варив густу отруту
      Для мавки, перелеснику, згадай!
      Лиш пригубила пійло… Місяць марю.
      Підступний карбівничий, красень-маг,
      Дання з тройзілля ти назвав „нектаром”,
      „Від спраги” келих різьблений простяг.

      Укрила плахта – з пахощів і звуків…
      Зів`янув сором, притлумивши страх…
      В колибу занесли смагляві руки…
      «До ранку – твій, зелена! Твій я – Стах…».

      2

      Палюча лава пропікала вени…
      А ти сміявся… Йшов – за живопліт…
      Вінки плела – з ромашки і марени…
      Забула всі орелі – з вишні віт.

      3

      Я бігла – бо зникав ти...
      Переповзала луки…
      Я навісніла з горя...
      Співала – від розпуки…
      Я роздирала сіті…
      Ти в Ївги їв книші…

      – Русалко… досить згадок... –
      Шерхочуть комиші.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    448. Чужі крила



      Безкрила, виглядаєш дощ
      На ґанку самоти?
      Він живить липи ніжну брость.
      Чого жадаєш ти?

      – Дощ колисково розмовляє,
      Він біль мій розуміє:
      Сердечна рана тиждень зяє...

      – Глянь: Сонце землю гріє!
      У променистому екстазі
      Хлюпоче по ярах…
      Воно загоїть ліпше мазі.
      Злети! Забудь про страх!
      Не маєш крил? Позич! Лети
      Над світом посірілим!

      І ось – нарешті: ви – на «ти».
      Вростають крила в тіло...
      Не дні, не пера – губиш страх.
      Вже й Сонце недалеко...

      Стрічай! Промінчик в пелюшках
      Несе тобі лелека...



      2007-2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    449. Оберіг


      Літати? О, ні... Річок розлилось...
      Є дім. Полюбляю прясти.
      Дам голубу-вітру листа під крило –
      Гінцеві мінливого Щастя.

      Цей голуб здолає мільйони доріг.
      У дощ він до тебе прилине...
      В конверті не ключ, а крихкий оберіг –
      Кохання червона перлина.

      Одержиш її – не ховай у рукав.
      Я в серці-мушлі зростила!
      Ходити – то ноша легенька, пливка.
      Літати над плесом – несила.

      Леліє футляр – із твого каяття?
      Вкладай ту криваву перлину!
      Я вірю – тоді мій атол Почуття
      Розбурхані будні поглинуть.



      2002-2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    450. Каяття

      1

      Справляли свайбу Псел і Купина.
      Базікали зигзички і сороки:
      – Ох, невситимий! В себе закохав
      Рожевий кущ... Обраниця висока.
      Ця наречена мудрих настанов,
      Підлещувань і співаниць не слуха...
      Скуштує краля й палахку любов,
      І перелюбства землю – рухлу...

      Горнулася до мужа Купина.
      Клювало птаство з пелюсток-фужерів…
      Дзижчали оси: «Знову… дивина…».
      Хвалили пізні сливи плодожерки…

      2

      Псел мерехтів... ніс віття, зорепад…
      Не тік у чад пожеж і вакханалій.
      Красуню перелюбник Листопад
      Зманив у сад, заслав стежу перкалем.
      Круг неї сипав груші, виноград…
      Чужа дружина полюбляє вільгу?
      Потік
      в саду
      грайливий
      водоспад…
      А Купина від суму янтаріла…
      А Купина зривалась – до гусей…
      І кружеляли
      садом
      сім епістол…

      Одну із них одержав сивий Псел,
      І... заховав листок
      під пляжне крісло.




      2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    451. Молочай



      Ішла в багаття…
      Остигала на хрестах…
      Всі шори, гарпії, шатри зотліли.
      Ніхто не вів по юності шляхах,
      Не рвав для ран свою сорочку білу…

      Спинилася – біля твоїх воріт.
      Я йшла сюди, не знаючи адреси.
      Грядки…
      Поміж бузку махрових віт –
      Розсохлий човен, сітка, весла…

      Коза на сіні грається цебром,
      Курчата цівкотять…
      Пси – збайдужілі.
      Спустивсь на землю ладо-вітрогон!
      А я ладу чекати не зуміла...

      Ослін.
      Дівча.
      Рядочки циній, мальв.
      Подібне фото жовкне у прихожій.
      Ти так незміряно мене кохав,
      Що донечка твоя на мене схожа!

      Лишаю молочай на літ стерні.
      – Він твій…
      Навіки твій… – плюскоче річка.

      Забрати батька у дитини – гріх.
      Наїмся досхочу твоїх порічок...


      2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    452. Лет навмання…

      Лишилися між плес хати – як вата,
      Коти на вікнах, в рясці чорний став...
      А я лечу в імлу зеленкувату.
      За очеретом гай жалів розтав...

      Лет навмання!
      Скінчився мрій заживок,
      Згубилася корзинка в чагарі…
      Біжу до тебе напівстиглим житом...
      Ти шлеш гостинчик – із водою рів.

      Мене канав глибокість не лякає!
      Отам, за ровом, – твій ведмежий кут.
      Перемайну!
      Як стрічка, в полі маю...
      Не бачиш новостворену ріку?

      Твоя дружина
      опускає дзбанок.
      Напій настояний на черепках мірил…
      Змивай з лиця, захеканий коханий,
      Оману й звіробою жовтий пил!

      І поки буде вільга струменіти,
      Оббризкуючи мальви і спориш,
      Ти, Вітре, знудиш пречудовим світом,
      Як я – тоді, коли штовхнув у тиш.

      Помалу-малу пригадаєш клятви...
      Я – лиш на сон.
      Роїться мошкара...
      Пливи у Смуток!
      Згадуй сміх смаглявки,
      В якої капелюшки відбирав.


      2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    453. «Людина єсьмь...»


      Тягну скарб літ повз терен,
      глід,
      осот,
      мигдаль...
      Розшила бісером торбинки й ридикюлі.
      Скеміє пучка – від розстібування клямр
      Перед Великоднем… Рудіє флер із тюлі.
      Перлистий досвід
      налипає
      на злий віх…
      В пісок летять
      незгоди,
      глум,
      листи,
      вуалі…
      Русалки сушать сині плетениці втіх.
      Заледве янгол зупинив –
      аж над проваллям!
      Лікую сонцем рани, садна і синці.
      Семаргл* заманює в сітки олжі, капкани...
      Часи знецінення, часи зростання цін,
      Позалаштункових драчів, голів, канканів…


      *язичницький символ жертвоприношення,
      звір із головою собаки, тілом лева,
      крилами орла і хвостом змії.









      2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    454. Плач Рахілі




      Із кінохроніки блідавенька Рахіль
      У Всесвіту зіниці зазирає...
      Колючий дріт…
      Єврейки-матері…
      А Всесвіт ще опікується раєм,
      І денно, й нощно зорі постача –
      На зміну вицвілим...…
      А я – на тиші денці –
      Не бачу звізд! Оплакую дівча.
      Його везли з Дитинства у Освенцім –
      По циферки пекельного тавра.
      Закасує дівча рукав куфайки…
      Хто, Господи, за вервицею – ряд
      Офірував?
      Людей – у піч… мов сайки.

      Кучериками схоже єврейча
      На українку – Галю чи Марійку.
      Такий землистий лоб, як в потерчат,
      Такі ж чорнющі бровенята, війки…
      Догідливо, як Ной – у Божий лик,
      Дівча вдивлялося у вирла фрица…
      Ти дав Рахілі путь – у світ прийти!
      Чому ж дитя не вкрила плащаниця?!
      На плечі не упав Чумацький Шлях,
      Не вкрив той ад сяйний зірчастий гравій.

      У літньому дощі – Рахілі плач...
      Ось – жебоніє срібно:
      А… д… о… н… а… ї…*



      * звертання до Бога у євреїв





      2004-2012



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    455. Художник



      Не відсікав Ед вух – ані собі,
      Ні учневі, що позаочі кпинив,
      Любив товсту натурничку Люсіль.
      Жив сам-один. Були на те причини.
      Не мав човнів, шикарних галерей.
      Майстерня-студія – в підвалі дому.
      На свята бачив друзів і дітей.
      А я – в його очах – талант і втому.

      Він розмовляв зі мною тет-а-тет.
      Він ликом схожий був на Модільяні.
      Позаторік простяг мегапортрет.
      – Із тебе – довгий вірш і… кава п`яна.

      Купила кавомолку.
      Вірш пишу.
      Дві філіжанки припадають пилом...
      Де ж візитер поштивий? – ворожу.
      Росте мій борг...
      Човни вечірні – мимо…



      2006-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    456. Півусміх

      1

      Вона перебирає крам допізна,
      Щоранку пил змітає із вітрин…
      Зайду – старенька жінка гріє крісло.
      Нікому не потрібен магазин,
      Що схожий на занедбані музеї
      У рідних селах – між бузку і лип.
      Щоб навернулися до віри фарисеї,
      Над Браїлками
      дзвони
      загули...
      А літ зо двадцять тому в гарнізоні
      Рев літаків лунав над міццю брам.
      Сюди – крізь вилом в довгій огорожі –
      Ішли цивільні…
      В магазині крам
      Був якісний – від тарілок до плетив.
      Тоді народ не знав ще бутиків.
      Як сяяли погони-еполети!
      Круг них товклася сила хлопчаків…

      2

      Матвіївну побачила крізь віти.
      Охороняє тліюче «добро»…
      – За торжника в крамниці – протяг-вітер!
      Сьогодні він придбав старе цебро…
      А позавчора – шолудиві маки...
      Якісь кокарди вибрав син?
      – Оці...
      Скажіть мені відверто... наостанок:
      Набридло зазивати покупців?

      – Каштани вже стомилися тягтися,
      Лягають на порепаний асфальт…
      А виторг був отут по кілька тисяч!..

      На вішаках – ні блузочок, ні пальт.




      2004-2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    457. Сфінкс

      Яв трансцендентна - з грота у діру...
      Хоч маю кілька волосин сріблястих,
      Дивуюся: чому гримить перун
      Понад церквами, де виткі пілястри?
      На боголюбних – стигми, юд - не руш.
      Пливе Життя габа – мов шкіра зебри...
      Тьма-тьменна непізнанного довкруж!
      Не знаю, як для кого, – я ж за себе…

      Росте, ряхтіє буднів логогриф...
      Матуся молиться, зімкнула вії.
      Ген річка дихає:
      хвилясті видих... вдих...
      На греблю бути б схожою – у діях!
      Так проводжати хвилі – без острашки,
      Блаженно смуглі плечі влітку гріть...
      Хай по колінах – цвіркуни, комашка...
      Побіля ніг – латаття, вудка, сіть...
      Хай береги (їх власник - лис Микита),
      Де лепеха тікає від м’яча,
      Охоплять панцирем бетонні плити.
      Хай блискавиця в душу не влуча!
      Я ж з пелюшок –
      розхристана вельвічія,
      Народжена для вітру і наруг.
      Вже не втішає міф про богоміченість,
      Вже фіра Липня
      гримкотить за пруг...

      Хай гуртоправ збирає сонм худоби –
      Я не долаю путь у череді.
      Хай кружеляють ґава і удодик –
      У пошуках поживи, сенсу дій.
      Хай люд кайфує, відмічає дати,
      (Синонім до заласся – слово „гріх”) –
      Дні гультіпак тих буду споглядати,
      Піднявши дуги смолянистих брів,
      Я буду вік громадитися грізно
      Посеред гніву сірих шумовинь,
      Затиснена в лещата їх – залізні.
      Урази шрамуватиме полин...

      Якби прожиток тік серед Єгипту,
      Злетіла б я з пекельної нірвани,
      Лишивши недописаними скрипти,
      Червоним сфінксом, що вітри не ганить.



      2012




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    458. Окремо...


      Погасли тут, засяяли між зір
      Сіамські сестри –
      двоєдина ватра…
      Вони перебороли коклюш, кір
      І заздрість до кульгавих і горбатих,
      Вони уміли підбирати крок
      І в унісон сміятися на людях.
      Зрослися голови – і диво: кров
      Текла меандрами з грудей у груди…

      Чий гріх тяжезний породив „клубок” –
      Ніколи не одержати одвіту.
      Ніхто з мужчин за сестрами не сох,
      Ніхто не прихиляв до них орбіти…
      Бідаркам юним не зустрівся маг,
      Що виправив би помилку Природи.
      Лягли на стіл…
      І ескулап – для благ –
      Їм дарував омріяну СВОБОДУ.
      Вмирали вільними – без шор і пут.
      Лишилися по них браслети, персні…
      Тепер бігучі сестри –
      наче ртуть!

      Відчайна примха – за свободу вмерти,
      В кривавому плахіттячку менад
      Кружляти в танці –
      понад Нілом,
      Рейном…

      Ми з мужем схожі на отих близнят:
      Вдвох тяжко нам,
      здолає смерть – окремо.




      2012






      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    459. Біля двору дитинства

      Дворищу по вулиці Говорова в Яготині


      Поміж бузку, квітучої спіреї
      Дурманив бджіл розложистий жасмин...
      Там я пливла у світ Ассоль і Грея,
      Там хвилювався поля крепдешин...
      Та хата – мов сорока-білобока…
      Там від застуди – липа, моня, лій...
      Там не стрічався злодій чи обмовник,
      Там позичали цукор, масло, хліб...
      А матері все баглося свободи,
      Нової хати – десь у вишині!
      Поклали скарб нехитрий на підводу...
      Леваду розшукали – у багні.

      Гора „циганська”, несмачна водиця,
      Іржаве озерце... Таким був „рай”.
      Мелькали дрібно у колесах спиці –
      Я їхала в поля, за виднокрай,
      Бо у дворі дитинства – пес муругий,
      Дві абрикоси впали у спориш!

      Стою – липнева жінка – ані руху.
      Лечу в дитинство,
      краю синю тиш...
      В піддашші хати – ластів’ятка-писклі,
      В півтемряві сараю – ночви й „хлам”.
      Жене бабуня кіз – на пасовисько...
      Я з бантиком іду – в „науки храм”…
      Тікаючи від гуски, на паркані
      Там зависаю – ллється лемент-плач...
      Навпроти хати діда Чорноштана
      Ганяю влітку зеленастий м’яч…

      Із чоловіком і білявим сином,
      Прийшла я подивитися на двір...

      Мій сад вишневий, ти по хвилях плинув
      До… саблезуботигрооких прірв.
      На місці саду – пишна кам’яниця.
      Побіля неї – три теплиці в ряд...

      Однак мені ТЕ дворище насниться –
      На дощ осінній чи на майський град.





      2006-2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    460. Маківка

      Хто ходить на манівці, той падає в рівці.
      Прислів`я



      А мова рідна – золотавий лан,
      Де кожний колос – ваговите слово.
      Зміяться чорні манівці блукань:
      Розшукую Пегасову підкову.

      Над ланом вигримляє сив Перун,
      В тополі поціляє... Спека. Роси.
      Я в житі проростаю – крізь кору…
      Не хочу загубитися – між просом.





      2006-2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    461. Світ фрагментарний...



      Я споглядаю світ...
      Калейдоскоп
      Лежить у скриньці, що зефіром пахне.
      Мені його вручив гном-рудокоп,
      Коли я провалилася у шахту.

      Поміж дзеркал – зблизенька, віддаля –
      Барвистий рейвах вулиць,
      щастя,
      згуба…

      Ви пам’ятаєте себе – маля,
      Що зазирає в таємничу тубу?
      У роті – монпансьє, липучі пальці...
      Світ фрагментарний,
      мов пиріг від зайця.





      2007-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    462. Вниз головою...



      Втекла з домівки Лінда – в сяйво зір.
      Обридли тумаки... Не чули діти.
      На жінку не напав голодний звір.
      Як вільна пума, обіймала віти.

      Та йшов слідами чоловік-тиран.
      Догнав – і хижо засичав: „Спускайся!
      Спочило тіло від синців і ран?
      Я був господарем – і ним зостався...”.

      Муж не приніс голодній калача.
      Звірюку зроду ваблять жертви кості.
      Тих двох мій співвітчизник не стрічав:
      Те діялось посеред Пентекосту*.

      Ось-ось торкнеться кіс жаска рука...
      З верхів’я
      граціозно
      впала
      Лінда!
      Сконав її мучитель – від стрибка...
      Втікачка приземлилась на коліна:
      Ліани, що кріпилися вгорі,
      Від каменя за йоту зупинили!

      А я згасаю в житі на зорі.
      Ромен і мак – до серця.
      Стогне лилик…

      „Стрибок вниз головою… Сотні дул…
      Ну що – втечеш, левице?” – глузд шепоче.

      Втікала я від себе. Упритул.
      Тече
      небесна
      кров
      блаваток
      в очі…



      * острів (архіпелаг Нові Гебріди), за легендою, – батьківщина стрибків „нагхол”


      2007-2012




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    463. In medias res*



      Карб самоти – довічний. Стежка прощ
      Не заведе у жевриво бруслини.
      Зелений з ароматом дині дощ
      Відрощує жалі, чуприну сина...

      Себе опанувала. В стиглі сни
      Іду хвилястим золотим тунелем...
      Подолом ще торкаюсь капустин,
      Засмаглими руками – неба гелю...

      Порахувала кроки, півковтки
      Серед курганів зрослої цикути…
      Вже не жадаю дотиків руки
      Того, хто з моря виманив у смуток.

      Я – жінка Осінь. Тьмі холодних душ
      За безцінь продавала мушлі, спеку...
      В благе цебро насиплю смокв і груш.
      Цвітіння бузу обіця лелека...


      * в сутність (лат.)


      2006-2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    464. Лікарка


      Але я відкрив Тобі гріх мій і не утаїв беззаконня мого;
      я сказав „сповідую Господу прогрішення мої ",
      і Ти зняв з мене вину гріха мого.

      Псалтир, Псалом Давида 31, в. 5


      Максим повіз би Еллу на курорт.
      Ян пропонує послуги та ксиви.
      Струмує шарф – червоний, ніби кров...
      А за плечима: „Зупинись, крас-с-ива!”.

      Чекає Елла – вернеться моряк,
      Що десять весен льон у морі сіє…
      Вона клялася, чув це Гіппократ:
      На благо пацієнта – мислі, дії.

      У хаті – чорна кішка й білий щур.
      В завію сниться: маленя колише...
      Здала у інтернат сім’ю папуг:
      Самотня жінка потребує тиші.

      Їй – майже сорок.
      Дім.
      Лікарня.
      Дім.
      На дачі – вихідні.
      Відпустка – в мами.
      У будень – операцій десять, сім…
      Перед Великоднем – спокута в храмі.
      Помаду стерши із пухлявих губ,
      Іде Ельвіра – м’яко, мов по ваті...
      Сестрі молодшій висмикнула зуб –
      І... забажала лікаркою стати.

      Навиклий рух (так набираєш лярд) –
      І в зародку людина вбита в лоні.

      Бездітна Елла…
      Боже Немовля
      Благає: „Відпусти гріхи, дай доню!".


      2012




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    465. Нічна фіалка



      Чи з парадизок Вітрове дання?
      Враз полюбила дворище, сад, глечик…
      Його сорочку вишиту, коня…
      Гарячу хвою сипати б на плечі,
      Змітати б із коханого чола
      Волосся Грозовиці – злегле, чорне…
      За це мольфару півжиття дала б!
      Я увійшла б у див червоне горно!
      Моя жага зростала б у сосні...
      Вільце на свайбу сина Вітру – з мене…

      – Щоб уколола й отруїла? Ні…
      Зцілися від жаги, дівча зелене...
      Отямся, мавко! Трави звеселяй…
      Сосною? Щоб губити днів галуззя?!
      Та Грозовиця дерево спиля! –
      Обняв мольфар.

      Я – ніжний квіт у лузі.







      Нічна фіалка ще відома як любка дволиста.

      2004-2012





      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    466. Ексцентричний вірш

      Піють півні, піють другі,
      А я в корчмі п`ю…
      Піють треті, ще й четверті –
      Я додому йду…
      З пісні



      Недовго в пеклі грішнику страждати…
      «Геть! Пертурбація…» – вищать чорти.
      Злітають душі крізь червоні ґрати
      У хутірські занедбані хати,
      Де смак дровець – незбутня мрія пічки,
      Де мох і пліснява – декор обдертих стін.
      Вигнанець на долівку ставить свічку...
      Пірнає в льоху картопляний тлін…
      Знічев`я зазирає у шпаківню...
      Дух не харчується, хоч медом шибу маж.
      Й чомусь тремтить, як піють треті півні,
      Пливка, гніда субстанція-міраж…

      Ніхто, крім вітру, не гостює в хаті,
      Де в’ється полум’я пекельної свічі.
      Бува – прояву сина бачить мати:
      Тринадцять цяток воску на печі –
      Аспідне клеймування, штемп недолі –
      В лункому переривистому сні.
      Гукне – нікого.
      Виглядає – з поля…
      Шукає табелі, листи, пісні...

      Летять сівкі душиці (пекло лають...)
      У хутірські занедбані хати...
      Лельом-полельом свічі остигають,
      Як після спеки –
      маківки, хрести...



      2005-2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    467. Жар-птиця
      1

      Просилася у причт Фата-Морґани.
      Вона сміялася: „Увосени! Без крил.
      Сяйливі пера відучора ганять.
      Лиши найзеленіше... І – щосил...”.

      Відсікти сяйво узялася Чапля.
      – Одумайся! – тремтіли Мак і Хвощ…
      Як біль ущух – я рушила в захмар’я.
      Грім відмовляв. Сріблив дорогу Дощ.

      2

      У Ночі храм ніс Вечір сьому требу…
      Жував
      стежу
      строкатий
      небосхил…
      Ти йшов у млу, а я – до брами в небо,
      За шир стезі віддавши сяйво крил.

      Вітри губаті хмаровиння гнали...
      Ти голіруч ламав образ гілля…
      Тепер відкрилося: у вир - за яйли
      Путівець прокладав, мольфара кляв.
      Ти взяв торік латунний компас, карту –
      Й віддав зорю, що сяяла обом.
      За умовивід «Рвати шори - варто!»
      Заласно цмулив трьохсотлітній ром…

      Чекати не уміла...
      Я – Жар-птиця –
      Жила серед бекасів, комарів.

      Стезю
      осяяли
      чотири
      блискавиці.
      Снажний пожар здійнявся...
      Ти побрів...






      2006-2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    468. Відрадний закут

      1

      Згорну пелюстя, хоч на кручі
      Липневий день…Сонця – в зеніті.
      В тенета розпачу блискучі
      Я запливла, Осоте... Сіті!
      Так плачно в них.
      А із пригірка
      Дід-заздрісник Полин щипає...
      Не хочу мед згірчити. Віриш?
      Сюди літає бджілка з гаю,
      Бо я ж Лілея… Чорні очі.
      Спориш несе іржаві міри –
      Щоб важити мої листочки…
      Шугають кажанята сірі.

      2

      Де сяйна заводь? Це ж – болото!
      Довкіл буяє лепеха…
      В цю твань їдку анциболоти
      Несуть руді мішки Гріха.
      В багнищі зорі звільна стигнуть –
      А прагли креп-жоржету хвиль.
      Усі чуття мої – найвищі –
      По Дивосилу жовтий бриль.
      Щербатий місяць косить мрії.
      Отут – ні вовка, ні кота…
      Осіння мжичка влітку сіє.
      Із гаю бджілка не літа.
      Мо", стала здобиччю філанта,
      Що здатен висмоктати рій.
      Її смарагдові крилята
      Змітали сум із жовтих вій.

      – Тут живодайно – у болоті...
      – Засни… – шерхоче лепеха.
      Прощай навік, гінкий Осоте:
      Я в ніч лечу – під жаб «ква…ха!..».

      3

      О… Тамариск!..
      Я - з верші. Лету б!
      Леліє простір через тин.
      – Це – берег Мар… Отут – поети
      Шукають перли і бурштин.

      Легенький поштовх.
      Плин у Вічність?
      Спиняє віттями Каштан.
      В линовищі вужаки Вірність -
      Латає палевий кафтан.
      Виходь на волю! Витри сльози!
      – Закуйте в ланці! Краще – скін.
      Любов…отам, де хата, лози…
      Отам, де все з’їдає тлін...
      Серед болота, взявши вудку,
      Просився в мандри лис Обман…

      Плаксійки Вірності не чути.
      Цікаво: день чи ніч – в землян?
      Кому ж мій янгол - вперше… всоте -
      Крізь панни Вечорівни трен
      Розкаже сагу про чесноти?
      Немає саун і антен…
      Відрадний закут «Світ поета».
      Сховалось „Я” – від віл і вил.
      Тут чує шелест очерету
      І чорногузів білих крил...





      2004-2012



      наголос СонцЯ - узгоджений з коректором книги "Птахокардія".
      Всі персонажі вигадані.)



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    469. Сниво грозової ночі

      Світлані Козаченко



      Зійшла крізь Часу просторові плити
      Дивочна пара.
      Жінка й чоловік.
      В піали чаю встигла їм налити,
      Шепчу і досі - в шелех верб - зарік.

      Смаглій мовчав.
      Буяв, як Делі - в маї...
      Сандалом пахнув.
      Ложе обійшов...
      Присів на дзиглик.
      Аркуші - у стаю...
      Ні сліду - від чималих підошов.
      На грудях - три гірлянди лазурові.
      Волосся чорне з люрексом сивин.
      У ньому не було ні краплі крові.
      Його не бачив мій білявий син...

      Встав чоловік той - вогнеокий, грузний,
      Торкнувся жінки присмеркових вуст.
      - Я ей на дождик одолжила музу...
      Она перепоёт любовь и грусть. -
      Не оживу... Но жив мой "Подорожник".
      Идём! Светает... Затихает гром...
      Я кину ей серебряную ложку...

      Черкнула мигавиця за вікном...



      2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    470. В Едем...


      Прилинула в Едем із чагарів,
      Щоб розмах крил (не чіп!) демонструвати.
      Враг забажав придбати чіп – за гріш.
      Друг бовкнув:„Крила можна приховати!”.

      Я струшую з рамен вохристий пил,
      Що сиплеться
      з готичного склепіння…
      В чагар вернутися – ще досить сил.
      Забракне - продаватися за мідні.

      Так рвалася у рай крізь кропиву!
      Сплатила пугачу за виліт мишу.
      Блаженно посміхається співун...
      Кидь - луїдор!
      Завізно, як в Парижі.

      Тьмяніє золотавий гобелен…
      Лечу – зі сну в буденщини нірвану…

      – Па-па! – махає вслід сумний Верлен. –
      Я - без Рембо... Рим богом тут не стану…






      2012



      * прохання: не запитувати,
      чому в Едемі Верлен - без коханого Рембо...)
      У цьому творі коефіцієнт прозорості відповідає задуму.
      Щільно, як в Едемі.







      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    471. Мальва

      У наші дні товаришів поступливість породжує,
      а правда лиш ненависть.
      Теренцій (183-158 рр. до н.е.)




      Іду в півтінь. Під сонцем в’яну я,
      Бо роздала зонти і опахала.
      Бурчать оті, хто радо їх узяв:
      – Троюдиш очі, червінькова крале...
      – Пос…туплива… – кахикає Горіх…
      Цвіркун чиргикає Морквині скерцо…
      Подумала: в зела – короткий вік,
      Цвістиму і яскраво, і відверто.

      Па-па! – махнула квіточкам отим,
      Що насміхалися – з пелюстя барви.
      Хай зазивають нагідок рудих…
      Чи огірків…
      Я – вольна Мальва!

      Шовкові трави…
      Груша. Погрібник.
      Росту собі… Маля приносить мушлі.

      Правдива я. Цей ґандж такий страшний,
      Що із собою лиш дружити мушу.





      2006-2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    472. Вірш заяскріє...



      Коли не втрима ближнього плече,
      Кінь приліта, що виріс із Горгони.
      За гони від вагонів і речей
      Вірш заяскріє - скороспілий сонях.

      Не зрань пелюстя і не мрій про чин,
      Пегаса не скеруй у Злоби вилом,
      Коли над хмаровинням ночі мчиш,
      Встеляючи стежу зірковим пилом.

      Летиш у схов нетлінних перлів, рим.
      Ось по долоні срібній - ватні кроки...

      Ти ще не зірка - тихий пілігрим,
      Який утратив сон і віру в спокій.





      2007-2012
      Пегас виріс із тулуба Медузи Горгони,
      голову їй відсік Персей.

      Ватний слово є в академ. словнику.)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    473. В обійми сонця


      Боялася і хвиль, і самоти...
      Із пірсу знад – у віртуальне море!
      Шукаю екзотичні острови,
      Плоди прозорі…

      Акули ошкіряються... Пливу
      В обійми сонця – і міцні, й гарячі.
      З собою – у оточенні акул –
      Гра в м`ячик.




      2007-2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    474. Голос Вогню


      Не знало Я до зрілості, ким є,
      Аж поки з неба не долинув Голос.
      Це він шептав художнику Верне:
      – Дивись на море штормове зі щогли…
      Він підіймав Башкирцеву Марі:
      – Згоряючи, із пензлем – до Вершини!
      Цей Голос відбирає супокій.
      Він чутний відчайдухові щоднини.

      Даремно вуха воском залила,
      Фігурним льодом холодила скроні...
      Цей Голос тік сріблясто, мов Сула.
      Він живодайний, ніби сонця промінь!

      Цей вогнеликий глашатай сторіч –
      Понад узгір`ям, долом, океаном –
      Веде і зрячих, і сліпців крізь ніч…
      І на олтар вкладає – без осанни.




      2007-2012

      Марія Башкирцева -
      французька художниця українського походження.
      Пішла у Вічність у 24 роки.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    475. Ріст


      „Я” виросло із льолі з ієрогліфом.
      Позадкувало від когорт черниць…
      Ліврею голубу, розшиту золотком,
      Жбурнуло під копита кобилиць.

      – Вдягнуся у червону сукню з треном! –
      На шмаття рве зелений сарафан...
      І рветься ввись…
      Блиск ретязів – над кленом…
      – Хвороба росту... – мружиться бур’ян.






      2007-2012



      Автор картини "Червоне небо" - Алєксєй Азаров



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    476. Чаша мови


      Думок моїх незрілий виноград.
      Ніч вимальовую три грона,
      Черлене листя, равликів – у ряд,
      Ошатну кучеряву крону...
      Вже пагони
      основу
      обплели…
      Лілові грона – стиглі… Дивина!
      Зірву свій урожай.
      Джмелі гули…
      Сама скуштую пінного вина –
      І… сяду на банкетку в листі:
      Напій, що друг назвав „чудовим”, –
      Терпкий,
      рідкий,
      брунатний,
      кислий.
      Рік сходить піна – з чаші мови...




      2006-2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    477. Птахокардія



      У мене – птахокардія.
      Жодна пігулка не діє.
      Птаха вільготності просить.
      А понад вербами – осінь…

      Ніч не зімкнулися вії.
      Крила над кавою грію...
      Неміч, мов юнь, – незнайома,
      Кличе у юрмище з дому...

      Серцем ловила сніжинки…
      Боже, коли ж ті обжинки?!
      Аркуші білі… Пречиста.
      Падає
      граду
      намисто…

      Гілка бузку. Тин. Лелеки…
      Неміч, ти згинеш до спеки?
      Так обіймав сором цноту
      За дві сльози до польоту.

      Літо.
      Пахотнява.
      Груші.
      Ближні, скликати вас мушу.
      Рань. До середини Ворскли
      Птаха свавільна доносить…

      Осінь.
      Обжинки.
      Радіти б!
      Вжинок очима зігріти б…

      Так, воріженьки: я – хвора.
      Рік за грудиною – сорок.




      2006-2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    478. Приреченість


      Митець сучасності - античний лицедій,
      Що в розпромінених, як сонце, шатах
      Потрапив у театр військових дій.
      Тулився б до колон!
      Йому б - мовчати!
      А він коштовний щит несе в туман.
      Закуті в лати варвари жорстокі.
      "Роз...ве...се...лив..." - накотиться юрма.
      Одвіку скеля не спинила рокіт.

      Блукатиме проміння у юрмі...
      Дарма шукати між багнетів милість.
      На попелищах - вертели і сміх.
      Крізь душу й серце - штик, підошви, стилос...

      "На виступці! Він - сірий! Нам би - кіч..." -
      Вищатиме найнижчий - невгамовно.
      Хтось шати - сонцесяйні - кине в піч,
      А дивака - на смугу лімітрофну.

      Сандалі розшматує легіон.
      Сяйливий щит лежатиме у цвілі.
      Колись - у пошуках монет,
      картин,
      ікон -
      Між мотлохом віднайдуть уцілілі.




      2006-2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    479. Не залишай…


      Не залишай мене у листопаді!
      Тут голуби ненатлі, чорторий…
      Стомлюся на крижинах малювати
      Відходу шлях – євшанний і сипкий.

      Як літеплом весна заллє простори –
      Цей закут оживе…Мій стан – без вад.
      Зросла для тебе, Вітре сіроокий!
      Не залишай, бо вже – горіхопад...

      Не залишай мене у спеці липня,
      Коли міліють думи й ручаї,
      Коли довкіл – тіла, човни і линви,
      Коли в судинах – трав’яні чаї.

      Ти – нетутешній. Ти на ніч захожий.
      Я не люблю кульбаб і суперек.
      Візьми Вербу з собою!
      Вже й пороша…
      Я, Вітре, приживуся між смерек.



      2006-2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    480. Сниво


      Знов наречу Ілюзію – Любов…
      Геть застороги! Лет – на чорні брови,
      На вигин вуст...
      Улесливі розмови...
      Шафранний погляд... Руки... Ніч.
      – Це – сон! –
      Шепчу собі. Буденщина – тривкіша.
      Судилося спіткання задля вірша!

      Як легко віддаватися в полон!
      У рай химери плинути – повз мітли,
      Летіти – одноденкою – на світло...
      І гинути в зрадливості долонь.





      2006-2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    481. Полетуха

      1

      Мугикаєш незнаємий мотив...
      У ватру підкидаєш хмиззя, дрова...
      Я – в полі зору.
      Лет у водорий
      Моє волосся вогняне куйовдить...
      Я так палала в пору завірюх!
      Я бігла в літо колесом хитлявим.
      Я – з роду незбагненних полетух.
      Я не звичайна білка!
      Я – летяга.
      Тебе, рахманного, злякав афект,
      Бажання казки? Не іти за стовпчик?
      Твій кличний дзвоник не зупинить лет,
      Не згасить шал.
      Бувай!
      Прости, дозорчий...

      2

      Вертаюся у двір – із вільготи.
      Полкан гарчить у будці... Ти почистив праску,
      Картопельку в жарінь покидав… Дим…
      Ніч.
      Під бузком пишу про голопуцьків казку.





      2006-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    482. Вітряність

      Листком верби перелетіла яр:
      На танго запросив підмоклий Вітер.
      Не заздрю Періс Хілтон, позаяк
      У неї кавалери - Гаррі, Сміти...

      На сниво посягала зграя ґав –
      У брами грозові летіла низько.
      Текла ріка Супій - не Тигр, не Ганг -
      І колисала
      човники
      дитинства...

      Кіт вайлуватий горобця ловив,
      Пив молочко з надщербленого жбана.
      Ми кружеляли поміж нив...
      дач…
      слив…
      Лили дощі...
      Сріблились арки, бані...

      Вже – сьома ранку. Сину - план "діянь".
      Печу гарбуз.
      Підсмажую насіння...
      Шепчу молитву - в ритмі замовлянь...
      А у дитинство – ні авто, ні кіньми...




      2006-2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    483. Мачо



      Огрядний Мак очима їв Красолю…
      Освідчився: «Ти – найпалкіша… в полі…».
      Круг юнки,
      немов локшина,
      вгинався…
      Прихильності нахабно домагався.

      – Люблю я, Маче, не тебе – Солодкий Корінь...
      – Юнак продажний… житимеш в коморі!!! –
      Мак торохтів. –
      Я ощасливлю дівку!

      …Я зрізала його суху голівку.




      2006-2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    484. По-простацьки


      Вона зі мною вийшла із таксі.
      Був закоротким жовтий сарафанчик.
      Підбіг мужчина – змити з ніжок сіль.
      Землячка Оля подала стаканчик...

      А я була – мов срібний поплавок:
      Пливла до сітки зваб, а далі – опір...
      У рань дзвонив супружник, вдень – синок.
      Потемну Оля залітала в номер –
      І я повчала, попрікала тим,
      Що смажиться на любощів анклаві.
      Вона в одвіт:«Курорт… і «мен крутий»…

      У жовтні стріла Олю у Полтаві.
      Дала їй фото, де вона і він,
      Зайшла в аптеку – щоб не бачить погляд,
      Яким – із-під рудих вологих вій –
      Світлинку цифрову охопить Ольга...

      Вона була такою, як усі,
      Хто приїздить на море в тридцять сім.

      А мо’, я мов залізком катувала,
      Коли їй фото у правицю вклала?



      2006-2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    485. Оферта
      іронічне


      Учора, в передгроззя холодок,
      Дзвонив юнак, мабуть, із хмари диму,
      Пропонував… „зустрітись для інтиму”.
      Відповіла: „А вам – не пилосмок?..
      Щодо інтиму... Певно, вже холону.
      В такому співвідношенні гормони,
      Що вірш мережу саме у грозу!”.
      Він бубонів: «Паперу… привезу...”.

      Знов на шляху – ковтьоби і курйози.
      Писала три об`яви у «Мімозу»…
      Рік продавала техніку і кали.
      В дощ адюльтером душу налякали…

      Яким він був – той молодик із ночі?
      Чи сьорбав каву, чи блокнот – на клоччя,
      Чи видзвонив ураз любаску-пасію?
      Я ж покохати можу лише КРАСЕНЯ!
      Мені ж - якби не з емо-плакс, не з готів,
      І щоб чистенько, біло - у блокноті...



      2007-2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    486. Плин в Едем


      Мій плин – у серпень – мимо веж, криничок…
      Я буду посміхатися з картин –
      Малометражних і алегоричних.
      З майстерні виніс?
      Вішай їх – на тин.

      Ти ж – пещенець і Кліо, і Ерато.
      Я – Самоти…
      Мо, запливу аж в Ганг…
      Мене ти втратив, знявши з вікон ґрати.
      У тебе – між столицями рольганг,
      У тебе – чати,
      чай,
      берлоги,
      блоги…
      Шукала між кульбабами стежу.
      Три шкаралущі від черевоногих,
      Стара підкова, золотастий жук...
      Оце й усе, що я знайшла по втечі.
      Окрайчик завжди з неба упаде.
      Пливу…
      Просвітлений, святочний вечір.
      Художнику, я плину аж в Едем!

      Натурницю вимріюй крізь повіки.
      Зустрінемось у давці черг – цілуй…
      Я буду вбрана в мерехку туніку –
      Із пелюсток оргиній…
      Не сумуй!



      2007- 2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    487. Дитинність

      Софії Залізняк


      Торочу в слухавку: «Ор..то..си...фон…»;
      А ти мені: «Сахаджа-йога – секта…».

      Наснився, мамо, галасливий сон.
      Не маряться двори, садки, лелеки,
      Підвода, що привозить гарбузи
      З городу, що в Супоївці пахтіє.
      Малечу дурять:«Гарно попроси…».
      Просила. Дідо Сон панчоху гріє.
      А я б всю ніч – то парком, то селом –
      Весела, щебетлива, босонога…
      Щоб не спіткалась Маєчка зі злом,
      Ти попроси, він чує, в церкві Бога!
      Бо я ж твоя дитина, я – дівча,
      Що не стоїть на вказаній стежині.
      Ще діє, мамо, босоркані чар:
      Не зачаровує рідні ужинок.
      Пливкі поля – каміння… вітролом…
      Ні сіялки, ні трактора… Серписто.
      Ти, мамо, ніч молися. Хто зі злом,
      Хай – повз лани, де сію сяйнамисто.
      Ніч сходять сердолік, опал, корал…
      А вжинок не у сніп – у теплу книгу.
      Хихоче вітер: «Золотник твой мал….» –
      І… по ланах кольких пускає дзиґу.
      А я ж із Криму солі привезла,
      У слоїчках – морська вода, свячена…
      За днем солодким, був, матусю, злам.
      Я леза об слова кришу, а вени
      Цілісінькі, у сяйві бранзолет!
      Білиці – кидь ліщинових горішків…
      – Дитинним бути, - каже друг поет,-
      Це живодайно… І хропе - під смішки.

      Такі мої, Софійко, сни і яв.
      Ти приїзди, мрій кокони зелені...
      Мабуть, канони Бог почув, прийняв,
      Бо кров – міжряддями... і цілі вени.



      31 грудня 2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    488. Бандероль Щастя


      Ви так сяйливо в серце надійшли,
      Як бандероль – напередодні свята.
      Були ви малослівним. Їли шпик…
      – За віщо Дар? – шептала я затято.
      Від кого це дання у будню ніч?
      Вже дві обручки зісковзнули з пальця...
      За очі променисті й жити міч
      Дарує небо красовите Щастя?

      А Ви торочили: «Гра… Морнінг-Стар…»*
      Ніч елегійно
      облітали
      верби...
      Уранці в серце подзвонив поштар:
      – Ту бандероль – чужу – вертати треба...





      *печера в пустелі Мохаве, США
      (локація комп`ютерної гри Fallout: New Vegas).



      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    489. Обіцянка Вітрові


      Коли ореля доросте до звізд
      (якщо Перуна стріли – мимо тіла),
      Коли зруйнує тлін модерний міст,
      Коли мене у ніч відпустять віли,
      Чекай на дебаркадері з цебром.
      Згадай, як ти щоранку мчав у Київ
      Понад умиротвореним Дніпром!
      Від шор звільню, сльозиною умию.
      Ти прошепочеш: „Ластівко моя,
      Я був шаленим... А гніздо не вічне,
      Хиталося в грозу... А дуб стояв.
      Пташат немає. Ти – ще поцейбічна?
      Ти – найвірніша… Я забуду ром,
      Для тебе посаджу сім лип, дам п’яльці.
      А я ж хотів із мосту – та в Дніпро…
      Мій обідець блищатиме на пальці...”.

      Коли вершок айви, що ронить лист,
      Торкне Чумацький Шлях – виткий, полинний,
      Червоний біль наснажить пера. Жди!
      Крізь леза ґрат в бурливе небо злину.



      2006-2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    490. Вітрові


      Зелений Вітре, це від тебе просо?
      А нахвалявся: „Злину між калин!” –
      Тепер у слід ступаєш – юний, босий.
      Між гайворонням – ряд моїх світлин...
      У патині – обручка.
      Пестиш губи...
      Безлюдно на летовищі у рань.
      Насіння днів
      летить
      у срібну тубу...
      А ти шепочеш: „Золота... пора!”.

      Вже задощило – у моїй Полтаві.
      Торочиш: «Літо… в дарницьких садах…».
      Байдужливі, залиті сонцем плавні…
      Морозить пальці... розлучання страх.





      2006-2011



      пояснення:
      розлучАння - синонім розставАння,
      і наголос тут - згідно з словником...)
      не плутати з розлУченням.)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    491. Шатро


      У полум"я спокус? Не проти.
      Але тобі кажу: „Не смій!”.
      Попід горіхами в суботу
      Напнув шатро сердечний Змій.

      ...Якщо між хвої на горбочку
      Не помічаєш віли,
      Якщо на вредну чорну квочку
      Ти скажеш „сніжно-біла” –
      Зміюка точить кігті срібні
      Й шепоче млосно, тихо:
      – Заходь у рай – солодкий, хлібний…
      Тут – прихисток від лиха...

      Ніч. Сльози.
      Рій ефемерид
      Летить від Змія в хату...

      Чи взяти глек – і рій ловить,
      Чи знад не помічати?



      2002-2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    492. Промінь


      Побережусь – і не влечу в цей зал,
      Де ти чекаєш див.
      Манто б – на плечі...
      Ти дарував перлини, мушлі, шал,
      Підводних рифів мерехткі вервечки…
      Ти з лісу виманив, під клен подав «Рено»!
      Мов талісман сяйливий, брав у море.
      Тепер відвідуєш театри, казино...
      Так прагну бути – безтілесна – поруч!

      Рушаю... Відпустив на днину ад.
      Я рік горіти, остигати вчилась.
      Потайно,
      скрадливо
      пливу...
      Твій ряд.
      О, скільки тут біноклів, рук, потилиць!

      Для мене є природнішим політ.
      Згадай обійми,
      крах човна,
      рев шторму...

      Я – над тобою...
      Милий мій, поміть
      Самотній промінь, що пропік дві штори!




      2006-2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    493. Під штандартами


      Я не отямлю доки-сценариста,
      Що юних зарізяк убгав у текст.
      Поетку перевиховать безсила:
      Матюччя ллє в серветки одкровень.
      Мудь ідола веде по літвітальнях...
      Жадаєш Почуття – береш... ерзац.

      Вчу сина: бути злим – це анормально.
      Любов – нектар! Без неї секс – бурда.
      Не граюся у хрещика і жмурки –
      Я клею на предмети ярлики,
      Виховую людину – не безумця
      Попід штандартом: „Ближнього – убить!”.

      Плекайте неустанно юну порость,
      Щоб Злом не забуяли сквери міст.
      Невже кровиця – лиш густа коломазь
      Для тарантасу Вічності коліс?



      2006-2011



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    494. Стезя

      Мамо, ти найдорожча за усіх…
      З пісні, яку частенько виконують
      в електропоїзді троїсті музики.


      Найвищий з гурту зблискує обручкою,
      Заводить пісню… Туга – ув очах.
      Автограф на журналі «Viva!» – ручкою б…
      Не чула цих музик із приймача.
      (тепер Сердючка Віра – у фарватері).
      Прекрасний голос –
      і хистка стезя...
      Я мчусь по рейках в Яготин, до матері.
      Побачу знов Іржавець, поля зяб,
      Із вікнами у більмах кінобудку,
      Заводу мінводи старечий рот…
      По сходах фільми я носила прудко.
      За цю співанку дам аж п’ять банкнот!

      Моя матуся – справді найдорожча.
      Утішна пісня, файні співуни.
      Я їду на Леваду, мов на прощу,
      А повернуся з торбою вини...

      Дрімайлів пісня будить…
      Ще раненько.
      Ось вам – на хліб, горілку, сальтисон...
      Навіщо ж ви, троїсті музиченьки,
      Зайшли у цей занедбаний вагон?



      2006-2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    495. Тим, хто впорожні

      Коли в душі – хуртеча-заметіль,
      Не плентайся по пачку трамадолу.
      Ти море уяви – і смаглявій...
      На дно не падай!
      Виплети кодолу.

      Якщо в оселі з рідних – ні душі,
      Сам приготуй какао чи різото.
      Перечекай спустошувальні дні.
      Розтане сніг!
      Запалюй свічки ґнотик.

      Якщо вітраж утіх – на скалки-друзки,
      Як від удару кулачищем – скло,
      Ти не вив’язуй скрутень із мотузки –
      Молися... І хай цілим буде лоб.

      Не сподівайся, не поверне лилик
      Із лабіринтів „ломок”, стихне сміх...
      Благай у Бога небозвід і крила.
      Політ – найлюксусовіша з утіх!



      2006-2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    496. Казала бабця Настя...


      Не вельми жаль наївну Катерину,
      Що закохалася нестямно в москаля,
      Під лід шубовснула – в лиху годину…
      Мене москаль-красунчик умовляв,
      За цноту обіцяв коня, корівку...
      А я від любощів
      сховалася в горіх.
      Казала бабця Настя: „Ти – півдівка.
      Кохатися до шлюбу з милим – гріх!”.

      Сама – з-під віжок, лайками обплутана –
      В шістнадцять літ із мазанки тепла
      Летіла у коноплище край хутора...
      Там Ваня ждав.
      Ніч мальвами цвіла…

      Знайшлася взимку Любочка чорнява.
      Признав дитину мій веселий дід.

      ...І в пристрасті корисно мати тяму –
      Щоб не зійшовся на ставочку світ.




      2006-2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    497. Між ялин, беріз...



      Лелека, що приніс мене у жито,
      Вже дивосилом у степу проріс.
      Гніздо, із дуба вітрюганом збите,
      Шукати марно – між ялин, беріз...

      Я не люблю граків, лякає страус.
      Залюблена у дятлів і сорок!
      Кришу скоринку житніх мар-фантазій,
      Спинившись від бесідника за крок.

      – Так… так… – погоджується з груші дятел.
      Я в лісі – телеграф... і санітар...
      Простукую дерева, з їхніх ранок
      Вихоплюю поживу… Ліс – гек…тар…

      – Це й спр-р-авді так! – вицокує сорока. –
      Не забувай... мене… й оцю… стежу.
      Тебе р-розрад...жу… Заберу мор-р-оку!
      Я всі сек-к-рети в дзьобі...збер-р-ежу…


      2006-2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    498. Скепсис


      Зі сповитка люблю я евфонію.
      Гримкоче
      тарантас
      мого буття...
      Літати вчусь!
      Завжди – повзла б чи бігла,
      Підштовхував би хтось, перепиняв
      Мене в ході стрімкій до верхогір’я –
      Вгрузали б ноги у житечну твань!
      Є, кажуть мрійники, сяйний Елізій.
      Там голуба пружиниста трава,
      Там фланірують видовжені тіні,
      Що до Гармонії тяглися... Боже збав!
      Я виглядала б серед них комічно:
      Вінця ж лаврового іще нема…
      Мені було б дозволено щедротно
      Міжряддями – пайєтки,
      бісер,
      мак...
      – Чи є у тім поселенні спільноти,
      Чи там, як смоква, зморщуєшся сам?
      Чи пожильцям отим буває сумно?
      Чи учорашній недруг омина?
      Чи дзумкотять там ґедзі-бурчимухи?
      Яка в раю вершечків густина?
      Чи є там винокурні, ресторани,
      Турецькі бані, для засідань зал?
      Чи виступає з ран вишневих камедь?
      Чи діти там здіймають лемент-ґвалт?
      Чи стануть у пригоді книги, досвід?
      Чи спомини юнацькі відберуть?
      Чи хвалять одне одного за дотеп?
      Мо’, як отут, – здебільшого скубуть?
      Чи не набридне там нудне співзвуччя?

      Хто задає тьму-тьменну запитань?
      Кремезний Скепсис, йдучи невідступно
      За тихим глуздом – з ночі у світань.


      2006-2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    499. Змиваючи руїни...




      Обов’язково знайдеш путь, мій сину, –
      Якщо ти не лежиш,
      якщо течеш,
      Якщо з-під ріння
      вимиваєш глину...
      Зерно жадає простору – не меж!

      Вовчисько ловить полохке ягнятко.
      Млинові кола не пускай у даль.
      Шукай не черепочки від горняток -
      Священний кубок, осяйний Грааль.
      Він – символ, проводар.
      Він – щира міра.
      Лілова барва – як у пізніх слив.
      Над ним – три голубини й перша зірка.
      У нього Цар Небес нектар улив.

      Його ти знайдеш. Я, синочку, вірю:
      Є на пригірку те, що не минеш,
      Якщо навперехрест берлогам звіра
      То струменем,
      то лавою течеш…




      2006-2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --


    Сторінки: 1   2