Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.11
06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
2026.11.10
23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
2026.11.10
23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
2026.11.10
20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
2026.11.10
20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
2026.11.09
15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
2026.11.09
14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
2026.11.09
12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.11.09
11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Про тусування і просування творчого продукту
Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
Чи на головну анонсуватися можна усім, хто віршує? Ми ж заходимо насолодитися поезіями.
Один вірш оцінив хтось, а далі пиши, що заманеться, "народ засилосує"... Трапляється відверто поетичний "шмурдяк".
Прочитати варто
цитую
І. Застереження і Дорожня карта для наших користувачів
(!) Адміністрація "Поетичних Майстерень" відповідальна за матеріали, які розміщуються користувачами на наших сторінках. Матеріали, коментарі, оцінювання, що носять виразно образливий характер, можуть бути зняті без попереджень, а автор може отримати тимчасовий статус, який обмежуватиме деякі його дії - коментування, оцінювання.
(!) "Поетичні Майстерні" не створено для підтримки прикольного тусування, чи поширення попси. Йдеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати адекватну, корисну допомогу і не образливу критику, бути об'єктивно оціненими, поетично розвиватися, існувати в необмежених адміністративно часових рамках, якісно формувати власну сторінку "Вибраного" - серед Майстрів Поезії і своїх читачів. Кому потрібно щось особливіше - має перед собою і весь україномовний Інтернет.
Отже, не для прикольного тусування сайт.
Звісно, я не перебираю повноваження адміну, але певний відсоток віршів на сайті (попсові, образливі) таки не заслуговує на афішування.
На сайті є майстри і любителі поезії. Майстри мають статус редактора.
Нахваляння активного автора Олександра Сушка "дам по носі, напишу гумореску" - прояв фривольності. Таке він писав не лише мені.....ще й старшій за себе, талановитій Т. Левицькій, теж збирався дати по носі. Коронний вираз.
Допомагач М. Соболь переводить коментування у площину "ви, Має, для мене - вискочка", не бачить конструктивних зауважень.
Коментувати можна лише твір, а не домислювати про особисті якості автора, що коментує, зауважуючи огріхи. А їх рясно. Створювати чорний піар майстрам і підвищувати значущість віршів друзяки стає нормою. Це поетичний сайт - і є певні правила перебування, публікування. Засівати плюсклим насінням можна інші інтернетні парцели.
Отже, шануймося.
http://maysterni.com/publication.php?id=139682
вагончик віршів
в одній публікації кілька віршів різної тематики.
У правилах зазначається
4. У публікаційну форму заноситься текст, який визначається, як один твір!
Набраний капслоком вірш вищеназваного автора "Тітікака" - така величина шрифту теж не є доцільною.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про тусування і просування творчого продукту
http://maysterni.com/rules_main.php#0
Правила, Пояснення та Рекомендації від адміністрації
Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
Чи на головну анонсуватися можна усім, хто віршує? Ми ж заходимо насолодитися поезіями.
Один вірш оцінив хтось, а далі пиши, що заманеться, "народ засилосує"... Трапляється відверто поетичний "шмурдяк".
Прочитати варто
цитую
І. Застереження і Дорожня карта для наших користувачів
(!) Адміністрація "Поетичних Майстерень" відповідальна за матеріали, які розміщуються користувачами на наших сторінках. Матеріали, коментарі, оцінювання, що носять виразно образливий характер, можуть бути зняті без попереджень, а автор може отримати тимчасовий статус, який обмежуватиме деякі його дії - коментування, оцінювання.
(!) "Поетичні Майстерні" не створено для підтримки прикольного тусування, чи поширення попси. Йдеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати адекватну, корисну допомогу і не образливу критику, бути об'єктивно оціненими, поетично розвиватися, існувати в необмежених адміністративно часових рамках, якісно формувати власну сторінку "Вибраного" - серед Майстрів Поезії і своїх читачів. Кому потрібно щось особливіше - має перед собою і весь україномовний Інтернет.
Отже, не для прикольного тусування сайт.
Звісно, я не перебираю повноваження адміну, але певний відсоток віршів на сайті (попсові, образливі) таки не заслуговує на афішування.
На сайті є майстри і любителі поезії. Майстри мають статус редактора.
Нахваляння активного автора Олександра Сушка "дам по носі, напишу гумореску" - прояв фривольності. Таке він писав не лише мені.....ще й старшій за себе, талановитій Т. Левицькій, теж збирався дати по носі. Коронний вираз.
Допомагач М. Соболь переводить коментування у площину "ви, Має, для мене - вискочка", не бачить конструктивних зауважень.
Коментувати можна лише твір, а не домислювати про особисті якості автора, що коментує, зауважуючи огріхи. А їх рясно. Створювати чорний піар майстрам і підвищувати значущість віршів друзяки стає нормою. Це поетичний сайт - і є певні правила перебування, публікування. Засівати плюсклим насінням можна інші інтернетні парцели.
Отже, шануймося.
http://maysterni.com/publication.php?id=139682
вагончик віршів
в одній публікації кілька віршів різної тематики.
У правилах зазначається
4. У публікаційну форму заноситься текст, який визначається, як один твір!
Набраний капслоком вірш вищеназваного автора "Тітікака" - така величина шрифту теж не є доцільною.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
