Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
2026.09.20
21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Про тусування і просування творчого продукту
Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
Чи на головну анонсуватися можна усім, хто віршує? Ми ж заходимо насолодитися поезіями.
Один вірш оцінив хтось, а далі пиши, що заманеться, "народ засилосує"... Трапляється відверто поетичний "шмурдяк".
Прочитати варто
цитую
І. Застереження і Дорожня карта для наших користувачів
(!) Адміністрація "Поетичних Майстерень" відповідальна за матеріали, які розміщуються користувачами на наших сторінках. Матеріали, коментарі, оцінювання, що носять виразно образливий характер, можуть бути зняті без попереджень, а автор може отримати тимчасовий статус, який обмежуватиме деякі його дії - коментування, оцінювання.
(!) "Поетичні Майстерні" не створено для підтримки прикольного тусування, чи поширення попси. Йдеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати адекватну, корисну допомогу і не образливу критику, бути об'єктивно оціненими, поетично розвиватися, існувати в необмежених адміністративно часових рамках, якісно формувати власну сторінку "Вибраного" - серед Майстрів Поезії і своїх читачів. Кому потрібно щось особливіше - має перед собою і весь україномовний Інтернет.
Отже, не для прикольного тусування сайт.
Звісно, я не перебираю повноваження адміну, але певний відсоток віршів на сайті (попсові, образливі) таки не заслуговує на афішування.
На сайті є майстри і любителі поезії. Майстри мають статус редактора.
Нахваляння активного автора Олександра Сушка "дам по носі, напишу гумореску" - прояв фривольності. Таке він писав не лише мені.....ще й старшій за себе, талановитій Т. Левицькій, теж збирався дати по носі. Коронний вираз.
Допомагач М. Соболь переводить коментування у площину "ви, Має, для мене - вискочка", не бачить конструктивних зауважень.
Коментувати можна лише твір, а не домислювати про особисті якості автора, що коментує, зауважуючи огріхи. А їх рясно. Створювати чорний піар майстрам і підвищувати значущість віршів друзяки стає нормою. Це поетичний сайт - і є певні правила перебування, публікування. Засівати плюсклим насінням можна інші інтернетні парцели.
Отже, шануймося.
http://maysterni.com/publication.php?id=139682
вагончик віршів
в одній публікації кілька віршів різної тематики.
У правилах зазначається
4. У публікаційну форму заноситься текст, який визначається, як один твір!
Набраний капслоком вірш вищеназваного автора "Тітікака" - така величина шрифту теж не є доцільною.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про тусування і просування творчого продукту
http://maysterni.com/rules_main.php#0
Правила, Пояснення та Рекомендації від адміністрації
Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
Чи на головну анонсуватися можна усім, хто віршує? Ми ж заходимо насолодитися поезіями.
Один вірш оцінив хтось, а далі пиши, що заманеться, "народ засилосує"... Трапляється відверто поетичний "шмурдяк".
Прочитати варто
цитую
І. Застереження і Дорожня карта для наших користувачів
(!) Адміністрація "Поетичних Майстерень" відповідальна за матеріали, які розміщуються користувачами на наших сторінках. Матеріали, коментарі, оцінювання, що носять виразно образливий характер, можуть бути зняті без попереджень, а автор може отримати тимчасовий статус, який обмежуватиме деякі його дії - коментування, оцінювання.
(!) "Поетичні Майстерні" не створено для підтримки прикольного тусування, чи поширення попси. Йдеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати адекватну, корисну допомогу і не образливу критику, бути об'єктивно оціненими, поетично розвиватися, існувати в необмежених адміністративно часових рамках, якісно формувати власну сторінку "Вибраного" - серед Майстрів Поезії і своїх читачів. Кому потрібно щось особливіше - має перед собою і весь україномовний Інтернет.
Отже, не для прикольного тусування сайт.
Звісно, я не перебираю повноваження адміну, але певний відсоток віршів на сайті (попсові, образливі) таки не заслуговує на афішування.
На сайті є майстри і любителі поезії. Майстри мають статус редактора.
Нахваляння активного автора Олександра Сушка "дам по носі, напишу гумореску" - прояв фривольності. Таке він писав не лише мені.....ще й старшій за себе, талановитій Т. Левицькій, теж збирався дати по носі. Коронний вираз.
Допомагач М. Соболь переводить коментування у площину "ви, Має, для мене - вискочка", не бачить конструктивних зауважень.
Коментувати можна лише твір, а не домислювати про особисті якості автора, що коментує, зауважуючи огріхи. А їх рясно. Створювати чорний піар майстрам і підвищувати значущість віршів друзяки стає нормою. Це поетичний сайт - і є певні правила перебування, публікування. Засівати плюсклим насінням можна інші інтернетні парцели.
Отже, шануймося.
http://maysterni.com/publication.php?id=139682
вагончик віршів
в одній публікації кілька віршів різної тематики.
У правилах зазначається
4. У публікаційну форму заноситься текст, який визначається, як один твір!
Набраний капслоком вірш вищеназваного автора "Тітікака" - така величина шрифту теж не є доцільною.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
