ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Яготинський блюз

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2471896499538173&set=a.136243329770180&type=3&theater
ілюстрація

1

Павук виноградний спустився на м'яту,
хитнув крапелини, скінчилася нитка.
Бджола облетіла парцели уп'яте...
На тлі нагідок проросла маргаритка.

Зелені жучки лементіють: "Ми кращі!".
Джмелі потурати не звикли дрібноті.
Прагусінь відкрила салатову пащу.
Застряг колорадський гризун у цейтноті.

Калина зіткала пишноту-ряднину.
Крізь пахілля голку встромив будячисько.
Ромашка шепоче: "...зірвуся... полину...".
Полин продає споришеву колиску...

2

А я вже не знаю - чого тут шукати...
Стоїть із ціпочком на стежечці мати.
Дивлюся на обрис.
За пазуху - вишні.
Жар-птиця Світланка смакує колишнє.

У клюз пропускаю ланцюг - не іржавий.
- Пора відпливати! - белемкає правий...

Під крила - проміння, мелісу та сливи.
В жаливу - старі об'єктиви, штативи.
Лежать, пломеніють гарячі баласти.
Накреслено курс - на примарливе Щастя.

2019




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-14 07:27:31
Переглядів сторінки твору 2799
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-14 11:50:54 ]
Було:
Зелені жучки лементіють: "Ми кращі!..".
Джмелі потурати не звикли дрібноті.
Прагусінь відкрила салатову пащу.
Застряг колорадський жучок у цейтноті.
Стало:
Жучків через збіг поміняли на гризун!
Але!
ГРИЗУНИ́, ів, мн. (одн. гризун, а, чол.). Ряд травоїдних ссавців з дуже розвиненими передніми зубами, пристосованими для гризіння. До гризунів належать кролі, білки, зайці, ховрахи, пацюки, миші і багато інших дрібних ссавців (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 147); Любий друже мій, юннате, Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, черви, комах (Дмитро Білоус,
Бачите, майстринею, я дві помилки у вірші побачив найпершим, бо вірш дивився теж одним з найперших. Про другу мовчу, що риба об лід!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-14 12:29:02 ]
Ні, Колю-пане, то не помилки.
Замінила на гризунів, щоб уникнути повтору жучки, гризуни забаглося, бо іронічно. Гризуть листя... тому таке бачення - нетривіальне.
На те я й майстриня, щоб по-своєму називати.
А тицяти пальцем у таке - прояв прозаїчного бачення навколишнього.
Бийтеся плавником об лід своїх віршів....... там недоречностей купа.
Така моя відповідь, деміурга власного світу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-14 12:30:23 ]
Поезія це називання предметів і явищ не своїми іменами, прочитала таке.
Відпливайте від ставка... почувайтеся криголамом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-14 13:21:19 ]
Думаю, істинне обличчя цього гризуна можна легко встановити з переліку контексту та прикметника "колорадський". Тому, на мою думку, жук-гризун - не помилка, а забаганка автора))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-14 13:47:57 ]
Аби був жук-гризун то одне. Бо на днях тут одного поета носом товкли у тлумачний словник за одне слово! От і маємо подвійні стандарти, як і у всьому. Але висновки зроблено!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-14 14:45:18 ]
Не ті зробили для себе, Миколо, висновки.
У кожного свої мізки, а ще творча спромога.
Активна візуалізація має бути увімкненою.

Якби ознайомилися, що написане про мою мову, метафорику... то не зауважили б гризуна, а натхненно своє писали...приглядалися.
Авторитети інші для Вас... Та мене нема за що вхопити, бо я грамотна і зріла Майя.
Для Вас українська стала пріоритетною, а я її з молоком матері Софії усотала.
По своїх полотнах вишиваю стобарвно, не білим по білому. Не лише полтавська вишивка у моїй творчій скрині. А книгу мою не змогли осилити, то про що ми).......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-14 13:41:13 ]
Звісно, і забаганка, і сміливість...
Автори такого рівня, як Микола, не здатні уявити такого жука... Дивуюся.
Думав, що нарешті помилку знайшов, а катма їх у СМЗ.
Не той рівень, щоб мислити стереотипами.
Навіть жаль таких сучасників.
Завжди замислююся: чому читач не спроможний УЯВИТИ те, що відкривається мені з висоти досвіду і знання життя, що є переплетінням сюрреалістичного і реального...

Дякую за розуміння, Надіє.