Усі коментарі - Олена Побийголод - Поетичні майстерні

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори /

Олена Побийголод (1965)

«Колись ми нарешті позбавимось російської мови, і тоді нам знадобляться переклади з російської літератури».
(З листа С.Бандери до М.Рильського)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-01 00:12:56 ],
на сторінці поезії "Рідний край" Побийголод Олена

Інший переклад:

В’ється шлях в снігах, в степу широкім.
Ось луги, над яром міст, горби,
Під горою - хижі одинокі,
На горі - занедбані гроби.

Пустка у селі; не червоніють
Із-під стріх увечері вогні;
Лиш хатини в сутінках чорніють...
Знаю я - покинуті вони.

Пахне в них холодною золою,
Геть осів, запав у піч димар,
І давно вже стала нежилою
Хата мертва, зимна і німа.

Попід стріхи вітер шпарко дує,
Сипле снігом... Тільки він один
За тобою, краю мій, сумує
Посеред твоїх пустих долин!

Путь біжить, в степу хурдига грає,
І похмура тінь нічна зійде...
О, нехай хутчіше помирає
Цей жахливий, каламутний день!

Роман Ладика (2009)

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-02 21:21:43 ],
на сторінці поезії "Закутня хатинка" Побийголод Олена

Інший переклад: Роман Селіверстов (2013)

Благенька хатинка,
Горе-живопліт.
Плаче завірюха
Часто край воріт.

Часто за стіною
Стогони розпуки.
Ремствують на бідність
Пісні глухі звуки.

Всі пісні про горе,
Про долі удар,
Про нужду злиденну
Й голоду тягар.

Веселощам місця
Нема поміж стін.
Ховається в пісні
Поминальний дзвін.

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-05 06:14:40 ],
на сторінці поезії "Лихий сон" Побийголод Олена

Дякую! Подумаю.
Насправді, малося на оці:
"[Те,] про що здіймали річ..."
Але, як видно, не вийшло...

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-05 15:13:32 ],
на сторінці поезії "Лихий сон" Побийголод Олена

Дякую за відгук! А слово таки є:

ВЕРСТВА́ , -и́, ж. (мн. ве́рстви, версто́в).
1. Давня назва східнослов'янської міри великих віддалей, що становила 1,06 км і вживалася до запровадження метричної системи.
2. Верствовий стовп (див. верствовий).
3. перен. Про дуже високу людину. ** Верства́ келебердя́нська – про дуже високу людину.
(«Великий тлумачний словник сучасної української мови», 2005)

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-06 17:37:09 ],
на сторінці поезії "Лихий сон" Побийголод Олена

«І те, про що вели Успенський та Щедрін.»
Так краще?

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-09 09:11:28 ],
на сторінці поезії "Молитва" Побийголод Олена

Видалила "блювоту".

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-09 16:50:13 ],
на сторінці поезії "Молитва" Побийголод Олена

Для тих авторів, чиї вірші я включила до цієї збірки, Русь і Росія - це, безперечно, синоніми.
Для нас з вами - ні.
Таким чином, ви підіймаєте дуже цікаве питання: чи треба враховувати нашу сучасну точку зору при перекладі цих творів?
Певної власної відповіді в мене поки що немає, але я подумаю. Дякую!

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-10 12:20:05 ],
на сторінці поезії "Молитва" Побийголод Олена

Ще раз: в Ахматової, дійсно, тут - "Росія"; але, оскільки для неї, взагалі кажучи,
"Россия", "Русь" і навіть "Родина" були синонімами, я дозволила собі у цьому конкретному випадку зробити таку підміну. І, якби не сучасна політика, це було б досить припустимо...
Після деяких роздумів - схиляюся до того, що політичні аспекти у цих моїх перекладах таки треба ураховувати.

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-12 11:55:57 ],
на сторінці поезії "Молитва" Побийголод Олена

Нова версія, з "Росією". Дякую усім!

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-13 10:45:34 ],
на сторінці поезії "Молитва" Побийголод Олена

Ну, я сподівалася, що читачі здогадаються, що проміння буває не тільки від слави. :)

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-18 13:18:21 ],
на сторінці поезії "Тобі, Росіє" Побийголод Олена

:-)

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-25 20:58:03 ],
на сторінці поезії "Станси (уривок)" Побийголод Олена

Дякую за відгук!
Ви написали:
(1) злоба однина множини немає
(2) іванів множина з малої
(3) нн поряд

Відповім по пунктах:
(1) шкода, що Ахматова цього не знала.
(2) так, велика літера замість малої - це неприпустима, непростима помилка!.. Але нехай це буде мій внесок у російську поезію.
(3) маєте на оці «взамеН Народных»? - ще раз: шкода, що Ахматова цього не знала.

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-25 20:58:49 ],
на сторінці поезії "Станси (уривок)" Побийголод Олена

До чого. «Преображенец» - це Петро Перший, був колись такий цар у згадуваній вами Російській імперії.

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-25 23:18:42 ],
на сторінці поезії "Станси (уривок)" Побийголод Олена

Дякую! Тепер буду знати.
І, до речі, не «я́йла», а -
ЯЙЛА́, -и́, ж. Безлісе плоске плато Кримських гір; використовується як літнє пасовисько. (ВТССУМ)

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-26 07:20:37 ],
на сторінці поезії "Рідний край" Побийголод Олена

Перепрошую за затримку, я теж майже ніколи не отримую повідомлення. :(
Ваш варіант (до речі, спасибі!), може, й кращий за мій... Але коли я робила цю "латку" - припустила грубу помилку: у попередньому катрені зруби - "сліпі", як же вони можути "глядіти" (у вас - "дивитися")?!.
Тому - ось ще одне виправлення.

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-26 07:42:48 ],
на сторінці поезії "Расєя (в скороченні)" Побийголод Олена

Інший переклад: Роман Ладика (2007)

Знову п’ють тут, і б’ються, і плачуть
Під гармоніки жовту журу.
Проклинають свої невдачі
І московську пригадують Русь.

Всі щось втратили безповоротно.
Травню синій! Червнева блакить!
Чи не тим отак духом мертвотним
Над пропащим розгулом чадить?

Зле щось в поглядах цих божевільних,
Непокора... пече їм уста.
Жаль їм юних, дурних, що безцільно
І спрожогу згубили життя.

Ні! Таких не скорить, не розсіять.
Відчайдушність їм гниллю дана.
Гей, Росіє моя... Рос... сіє...
Ти азійська моя сторона!

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-26 07:44:05 ],
на сторінці поезії "Расєя (в скороченні)" Побийголод Олена

Ще переклад: Наталя Буняк (2014)

Знову п’ють тут, і б’ються, і плачуть,
Журба ллється у пісню якусь,
Проклинають свої неудачі
І московську знов згадують Русь.

Де поділось, віками утрачене -
Травні чисті, ті дні голубі!
Чадом тхне тут давня мертвячина,
В цій пропащій запійній гульбі!

Щось погане в узорах безумних,
Непокірне, в крикливих словах,
Шкода їх - молодих нерозумних,
Що згубили життя згоряча!

Ні! Таких не зім’ять, не розсіять!
Легковажність - гнилизна дала!
Ех, Росія моя ...Роз-сія...
Азіятська моя сторона!

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-26 20:52:41 ],
на сторінці поезії "Поеза урядові (уривок)" Побийголод Олена

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-28 06:49:12 ],
на сторінці поезії "Горець" Побийголод Олена

Інший переклад (Олександр Гунько, до 2010):

Ми живе́мо, країни не видячи змрок,
Наші ревні промови не чутно за крок.
А де вистачить на співрозмовця,
Пригадають кремлівського горця.

Його пальці товсті, жирні, мов черв’яки,
А слова, наче гирі пудові, важкі.
І тарганячі сяють вусища,
І халяви його радо блищуть.

А навкруг тонкошиїх вождів його збрід
Грає послугами недолю́дків щомить.
Хто свистить, хто нявчить, а хто пхиче,
Він один байбакує і тиче.

Як підкови, кує за указом указ -
Кому в лоб, кому в око, чи в брови, чи в таз.
Що не страта його, - то малина
Й осетинська широка груднина.

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-08-29 19:15:11 ],
на сторінці поезії "Горець" Побийголод Олена

Мені відомий ще один переклад (але, на жаль, мене не вдовольняє його літературний рівень) - Володимира Туленка (2016):

Живемо ми з тобою в країні без змов:
Десять кроків лише - й не почуєш розмов.
А десь вдосталь лише з пів-розмовця -
Й зразу ж знов про кремлівського горця!

Його пальці товстезні, як черви брудні,
А слова - як пудові вериги вони!
Тарганілі регочуть вусища!
І зловісно блищать халявища!

Біля нього тусовка безшиїх вождів,
Та він грає як хоче зі збродом отим.
Той свистить, той мявчить, а той плаче,
Він один в тім концерті бабачить!

Як підкови кує за Указом Указ -
Тим - під дих, тим між ніг, і уже йде до нас.
Й що не страта у нього - малина!
Й широчезна душа осетина!

1 2 3 4 5 6 7