Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Адель Станіславська (1976)
Я - море, я - западина, я - вітер,
Я - спогади, що вічністю болять...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Адель Станіславська, [ 2019-02-14 09:35:19 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Дякую!
Коментатор Адель Станіславська, [ 2019-02-14 09:35:32 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Дякую!
Коментатор Адель Станіславська, [ 2019-02-14 09:35:48 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Дякую! Щастя навзаєм!
Коментатор Адель Станіславська, [ 2019-02-14 09:35:58 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Дякую!
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2019-04-16 16:45:04 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Іде війна за душі. Справді це так. Напевне, важливо не тільки, як врятувати свою душу, а ще як врятувати ще якісь душі.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-04-16 18:36:20 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Торкає, Аделечко, до сліз настільки щиро і прекрасно!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-04-16 18:50:42 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Зворушливо... проникливо...

всеціло - різонуло, цілком - би правильніше, або пошукати ще
і збіг приголосних тут не на користь ВВ

і притули
до подиху свого
в якому не страшні
ні смерть
ні мука
в котрім
любов нас ніжно обійма

Месидж ліргероїні мені зрозумілий і близький...
"Розкажи мені казку, що кохаєш мене..."
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2019-04-17 21:17:54 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

І все ж, як би тяжко не було, треба горнутися до світлих душ, Аделечко. І частіше бувати на Природі. Вона лікує. "Поїхали поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми! - пам"ятаєш, так писала Ліна Костенко.))
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2019-04-17 22:06:01 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Усе буде добре! Хай твоя ЛГ не переймається, Аделечко!)))
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-04-18 06:25:33 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Життєві ваги. - ваги життєві (уникаємо збігу віва), розкочегарив пічку, грубу, або щось таке. Жорна розганяють, пришвидшують тощїо. Зоча сожу і помилятися.
Калічать і падуть - різні часи.
Вірш емоційний, власні переживання літгероя та життєвий досвід дають негативну оцінку людям. Це трохи пригнічує, оскільки моя позиція діаметрально протилежна. Але це авторське бачення. І воно має право на життя.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-04-19 21:23:53 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Сильний вірш, сподобалось, дякую, Абдель!
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-05-04 14:16:53 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Серйозні роздуми. Хочеться, щоб завтра все-таки було.
Коментатор Серго Сокольник, [ 2019-05-04 23:07:51 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Респект, Адель)
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2019-05-05 09:42:50 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Бути чи не бути? Гарно про дві тіні.
Коментатор Богдан Манюк, [ 2019-05-05 10:33:37 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Тут у Вас новий, особливий погляд на вічність!
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2019-05-05 17:12:19 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Наспівно, танцювально, гарно.
"Ми з тобою - як два пагінчики..."
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-06 21:44:05 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Чудова мова, Абдель, завжди оспівано, чуттєво, майстерно!
Коментатор Адель Станіславська, [ 2019-05-19 17:05:17 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Дякую.
Тільки я Адель...)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2019-08-29 14:58:16 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Красиво і щиро. Ми сьогодні майже про одне і те ж.
Хоча, напевно, Поезія - завжди про одне і те ж? )
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2019-08-29 15:02:23 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Станіславська Адель

Близькі питання. Та нехай стає ближчим той, що інколи такий чужий собі у цьому світі...
Ніщо не зникає, і наші слова описують, напевне, наше майбутнє, його обриси і цілі... Живе до живого )
1   ...   210   211   212   213   214   215   216   217