Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Майстерень Адміністрація

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-05-12 22:35:18 ],
на сторінці новини

Нарешті можна весело посміхнутися :)

У Харкові паломників до глави РПЦ (Російської православної церкви) Кирила "зігнали" фотошопом :)

(Знайдіть на фото ряд явних помилок) :)

Четвер, 12 травня 2011, 21:46

Щоб надати значимість візиту патріарха Московського і Всієї Русі Кирила до Харкова, на фотознімках домалювали натовп присутніх. На одній з фотографій, опублікованих на сайті "Фотолітопис Української Православної Церкви", домалювали натовп людей, повідомляють "Коментарі". На оригіналі фотографії літургія за участю Кирила, що відбулася 8 травня на харківському майдані Свободи, виглядала наступним чином.     Однак у фоторедакторі кількість слухачів було візуально збільшено в 1,5-2 рази.     За даними РПЦ на літургію за участю Патріарха Кирила на найбільшій площі в Європі прийшло 40 тисяч віруючих. За оцінкою журналістів видання присутніх було близько 5 тисяч чоловік.
© 2000-2010 "Українська правда"

http://www.pravda.com.ua/news/2011/05/12/6191440/

• До речі, комуністи ряду країн (підконтрольних кремлю) збираються 22 червня навідатися до Львова. Напевно, аби спинити дію пакта Рібентропа-Молотова?

Цікаво, що робитиме українська влада в цілому, і львівські "свободівці і свободівки" зокрема, ото потішаться одні з одними - до червоного туману в очах, і за одним сценарієм із кремля...

• М. КОРОЛЕВА: Подождите, подождите. Ну, допустим, у этих людей есть свои основания ненавидеть красный флаг. Они не могут…

Ш : И у Гитлера были свои основания, почему же Гитлера-то осуждаете, а Бандера – нет?

К : Но они не идут на нас войной. Они вот не хотят его видеть у себя. Это другая страна. Все, мы закрыли эту дверь.

М.ШЕВЧЕНКО: Я ничего не говорю. Коммунисты проиграли, коммунисты должны с таким жалобным писком вообще отползти в сторону. Коммунисты, в руках которых была огромная армия, огромная страна, у которой было 25 миллионов, в этой партии, которой были двадцать… там, не знаю, какие-то миллионы в КГБ и в армии, просто со звуком лопнувшего, ну, допустим, шарика резинового – выберем мягкий образ – просто исчезли. Поэтому на кого им жаловаться? Естественно, красный флаг будут топтать, потому что Россия же не будет защищать красный флаг. Россия же сегодня живет под флагом, под которым генерал Власов воевал во время Второй мировой войны, понимаете? Да, вот, трехцветный русский флаг – это флаг власовской армии, если кто не знает. Поэтому как может страна, у которой власовский флаг является главным ее флагом государственным, иметь какие-то претензии к другой политической силе, которая…

М. КОРОЛЕВА: Подождите, это вы про наш российский флаг нынешний?

М.ШЕВЧЕНКО: Да, российский трехцветный флаг – это был официальным флагом власовской русской освободительной армии. Вы не в курсе?...

http://echo.msk.ru/programs/personalno/774052-echo/

• До речі, комуністи ряду країн (підконтрольних кремлю) збираються 22 червня навідатися до Львова. Напевно, аби спинити дію пакта Рібентропа-Молотова?

Цікаво, що робитиме українська влада в цілому, і львівські "свободівці і свободівки" зокрема, ото потішаться одні з одними - до червоного туману в очах, і за одним сценарієм із кремля...

•..................
З однієї передачі
............................................
М. КОРОЛЕВА: Подождите, подождите. Ну, допустим, у этих людей есть свои основания ненавидеть красный флаг. Они не могут…

Ш : И у Гитлера были свои основания, почему же Гитлера-то осуждаете, а Бандеру – нет?

К : Но они не идут на нас войной. Они вот не хотят его видеть у себя. Это другая страна. Все, мы закрыли эту дверь.

М.ШЕВЧЕНКО: Я ничего не говорю. Коммунисты проиграли, коммунисты должны с таким жалобным писком вообще отползти в сторону. Коммунисты, в руках которых была огромная армия, огромная страна, у которой было 25 миллионов, в этой партии, которой были двадцать… там, не знаю, какие-то миллионы в КГБ и в армии, просто со звуком лопнувшего, ну, допустим, шарика резинового – выберем мягкий образ – просто исчезли. Поэтому на кого им жаловаться? Естественно, красный флаг будут топтать, потому что Россия же не будет защищать красный флаг. Россия же сегодня живет под флагом, под которым генерал Власов воевал во время Второй мировой войны, понимаете? Да, вот, трехцветный русский флаг – это флаг власовской армии, если кто не знает. Поэтому как может страна, у которой власовский флаг является главным ее флагом государственным, иметь какие-то претензии к другой политической силе, которая…

М. КОРОЛЕВА: Подождите, это вы про наш российский флаг нынешний?

М.ШЕВЧЕНКО: Да, российский трехцветный флаг – это был официальным флагом власовской русской освободительной армии. Вы не в курсе?...

М. КОРОЛЕВА: А вообще парады с техникой нужны? Дело в том, что Дмитрий Медведев уже после парада сказал, что, ну, в общем, скорее всего это теперь будет каждый год, что это надо проводить каждый год.

М.ШЕВЧЕНКО: Ну, так как у нас теперь парады с техникой сочетаются, как я прочитал, по-моему, в «Московском Комсомольце», с вечером в каком-то стриптиз клубе московском центральном под лозунгом «Спасибо деду за победу»…

М. КОРОЛЕВА: Было, было. Афиша гуляла по Интернету.

М.ШЕВЧЕНКО: Ну, пьяная толпа мечется с криками «Победа, победа!», и непонятно, что она празднует, то ли победу футболистов или хоккеистов, то ли победу в великой войне, понимаете? Мне кажется, что современное население Москвы к той победе не имеет вообще никакого отношения. Это просто другое и в этническом, и в моральном, и в духовном смысле по преимуществу население. Напиться водки, погулять, поорать, толпами побродить, послушать попсу, которая будет на 9 мая петь. И вот вся эта гульба в дни, когда надо бы молчать скорбно, потому что 27 миллионов человек лежит в земле, понимаете? Сережка с Малой Бронной, там, Витька с Моховой и так далее и так далее и так далее. Подо Ржевом убиты, труп на трупе лежат. А у нас все гульба и все парады идут. Дни скорби объявлять надо бы. Я не сторонник этих парадов современной России.

М. КОРОЛЕВА: И это журналист Максим Шевченко, сегодня это было его особое мнения. И я Марина Королева, счастливо...

http://echo.msk.ru/programs/personalno/774052-echo/
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-05-13 11:59:09 ],
на сторінці твору     "Імперські ігрища"   Адміністрація Майстерень

Россияне о себе и своей власти

• У нас полно выживших вертухаев заградотрядчиков, нквдшников, членов судов. Которые тем и занимались что косили людей на сталинской фабрике смерти. В России не нашлось НИ ОДНОГО честного человека, чтобы начать поиски, создать организацию типа Визенталя, потому что страна живет во лжи, и все срали друг на друга. Как не плюйте в того же Михалкова и его фильмы которые состоят из гротескных штампов. Так и Дали рисовал штампами, это след художника который недалекому населению показывет через зазаеркалье его историю. И внутрение мучение котова за расстреленых крестьян, за революцию, его преступления и его наказание. И наказание его семьи. Да каждому воздастся от новых бояр комдивов до плебса на вышке. Тут уж воля божья, а не народная. Так как народ гдух и народ раб...

• Полностью согласен с Вами !На сколько мне не изменяет память кроме нескольких особистов ,которых судили вместе с Берией ,в россии не одного "вертухая палача" не судили.
А делов то ,открыть архивы и прочитать про их зверства,убийства,пытки.
Я даже понимаю по-чему кремль этого не делает!
Кремль этим посылает сигнал чекистам сегоднешним,мы вас не когда не сдадим ,поэтому не бойтесь выполнить ЛЮБОЙ приказ!

• Все очень даже очевидно...

Все эти портянки и их родители воспитывались на карикатурах в отношении США и НАТО...(Руки прочь от Вьетнама, Свободу Анжеле Девис, янки хотели вторгнуться в Афганистан и мы их опередили,... так сказать вскормлены на этом с молоком матери...)Те,что воспитывались на карикатурах Гитлера уже умерли...,да им и Сталин/Гитлер конкретно помогли...

И вот теперь Америка крутая,а Россия с колен не поднимается, но шипит как гадюка...А Америка ее и не замечает,как бы...

Вот все соответственно воспитанные и злятся, как урод,который пришел на танцы,а с ним девушки не танцуют... Он на овощебазы по субботам и воскресеньям ходил, картошку в ноябре убирал,на собраниях после работы за Анжелу Дэвис голосовал, партийные взносы платил, на квартиру и 6 соток записывался...

За что?

За победу социализма!, за собственное достоинство совка у которого на совести 1000 грехов..., и проиграл...и танцевать с ним никто не хочет, с танцев не гонят, но поглядывают с опаской, вдруг чего отчебучит...

Ну что ему остается, чтобы доказать,что он не зря прожил жизнь?

Только одно - ненавидеть победителя в этом соцсоревновании систем, и желать неудач Америке,при этом не забывая,конечно,копить в матрасе(ну, не в российском же банке!)доллары США...

Если будет матч (не важно в каком виде спорта)между США и Германией,не поленитесь опросить своих знакомых за кого они будут болеть...

...и не падайте в обморок от результата опроса...

• Вот спасибо что рассказали....
Судить коммунистов конечно тоже надо....за то что мало расстреляли фашистских прихвостней...иначе они бы сейчас не маршировали.....
Или это по-вашему "привратники у ворот"

• Отвечаю -те 3 деда которые 16 марта в Риге клали цветы у памятника ,из фронтовых частей. Каждый отсидел по 25 лет сталинских лагерей.
В прибалтике руские в 1940г. убили без суда десятки тысячь людей.Всё вам подобным мало!
Не давно случайно подслушал разговор двух русских патриотов в Риге"-в Латвии только один минус -много Латышей.Грохнуть бы их ,и всё тип топ.Вы мне кажется из этих- педриотов?

• Второй Нюрнбергский процесс - над Большевиками

Не вижу поводов для удивления. После Второй Мировой войны немцы осудили десятки тысяч нацистов. А сколько большевиков и сталинистов осудили мы? Сколько НКВДшников? Сколько голубых кантов? Сколько лагерщиков ГУЛАГа, без суда и следствия расстреливавших заключённых?
Большевизм ничем не отличался от нацизма - те же лагеря, бесправие, расстрелы и убийства. Говорю большевизм, а не коммунизм потому что большевики к коммунизму никакого отношения не имели и не имеют. Они себя просто так сами назвали. Это выглядит так же, как если волк сам назвал бы себя овцой.
Вы, Антон, говорите о том что многие отмечают день рождения Гитлера - так а у нас многие отмечают день рождения Сталина, причём на всю страну, и их ещё по ящику показывают. Только вот если в Германии кто-то решит публично отметить д.р. Гитлера, долго это мероприятие не продлится, а у нас сталинцы пируют...
Расставить всё на свои места может Второй Нюрнбергский процесс, процесс над Большевиками. Только при нынешней власти этого никогда не произойдёт, ведь большинство тех, кто занимал ответственные посты в СССР и сейчас продолжают их занимать во главе с Великим Кормчим...
Обращать внимание на такие события, какое описано в статье, конечно надо. Но надо быть объективнее.

• "Говорю большевизм, а не коммунизм потому что большевики к коммунизму никакого отношения не имели и не имеют".

Боюсь, вы ошибаетесь. Большевики - самие что ни на есть настоящие коммунисты. И никакого другого коммунизма нет и не будет. Коммунизм (как и социализм вообще) - это всегда массовые убийства, концлагеря и бесправие. Всегда. От Ленина до Пол Пота - всегда одно и то же. И это неудивительно. Потому что коммунизм - это прежде всего отмена частной собственности. Как говорил один известный историк, "попробуйте отменить ее где угодно, и вы с удивлением обнаружите, что без концлагерей не обойтись"...
.......................................
З діалогів щодо туманного осуду Дем'янюка німецьким судом
http://echo.msk.ru/blog/oreh/774402-echo/

Спецоперація: "Червона Капела"
П'ятниця, 13 травня 2011, 12:35
Юрій Шведа, для УП
Інформація щодо подій 9 травня у Львові набирає обертів. Усі канали телебачення рясніють кадрами про побоїще, яке нібито організували представники ВО "Свобода" над престарілими ветеранами, котрі хотіли покласти квіти на могили своїх загиблих побратимів. Президент терміново доручає генпрокуратурі розібратись у суті конфлікту, а Держдума Росії приймає із цього приводу навіть спеціальну постанову. Конфлікт на Пагорбі Слави у Львові набирає міжнародного резонансу. Губернатор області пише заяву про відставку, а комуністи звертаються з вимогою про вилучення Львова зі списку міст, де передбачене проведення Євро-2012. Галицька європейськість, демократичність та толерантність серйозно "підмочені". Такою є загальна фабула сюжету. Між тим ситуація є не такою простою та однозначною, як це намагаються сьогодні представити ті, у чиїх руках знаходяться загальнонаціональні засоби впливу на громадську думку й режисери цього нехитрого сюжету. Про бажання відсвяткувати День Перемоги у Львові ще задовго до цієї події заявили ряд проросійських організацій – партія "Родіна", "Русское единство", комуністи та інші організації, які користуються тут не надто великою популярністю. Мова йшла про марш вулицями міста з так званими прапорами Перемоги. Для пересічних галичан – червоними радянськими прапорами. У свідомості більшості галичан ця акція аж надто виразно асоціювалась з подіями "золотого" вересня 1939 року, коли в результаті пакту Молотова-Ріббентропа Червона Армія ввійшла до Львова й приєднала Західну Україну до складу УРСР. Не вдаючись до характеристики морально-правових засад даного договору зазначу, що дуже швидко результатом цього "возз'єднання" стали масові репресії щодо місцевого населення – переслідування, тюрми, заслання в Сибір. Як результат – цілковите неприйняття місцевим населенням радянського режиму, започаткування ним широкого народного спротиву. Не бачити таких аналогій не могли не лише мешканці Львова, але й самі організатори подібних святкувань. Не розуміти наслідків подібних маніфестацій не могли хіба лише наївні простачки! Тому припускати, що агресія львів'ян була спонтанною й некерованою, зоологічною – це видавати бажане за дійсне! Немає жодного сумніву, що ті, хто стояв за цією "миролюбною" акцією, добре розуміли її наслідки. А розуміючи – чому навмисно провокували? Та, мабуть, саме тому, що діяли за погодженим сценарієм. Тому що саме такого результату намагалися досягнути. У попередні роки, позбавлені політичного підтексту вшанування загиблих радянських воїнів відбувалися скромно, за участю ветеранів, військових та влади. Віддавалася шана загиблим і вшановувалися живі. Вони відбувалися цілком у дусі європейських – а не радянських! – християнських традицій. Населення, якщо й не вітало цих заходів, то, принаймні, з розумінням ставилося до їхнього проведення. Жодних ексцесів і нарікань не виникало. Чому саме цього разу дійшло до побоїща? Насамперед, тому що організатори святкування Дня Перемоги намагалися перетворити його в цілком конкретну політичну маніфестацію. Окрилені рішенням Верховної Ради про використання червоного прапора в урочистостях – вони мали на меті продемонструвати звитягу совєтського, тоталітарно-сталінського реваншу! І зрозуміло, що до такого виклику галичани не могли залишитися байдужими. Намагаючись не допустити такого розвитку подій, сесія Львівської міської та обласної рад звернулись із закликами не проводити подібних заходів. Такою ж була й ухвала суду. Однак якщо на сцені висить рушниця – вона до кінця дійства повинна вистрілити! І вона вистрілила. Думати, що це стало для когось несподіванкою, що про це не здогадувались спеціальні органи, які мали б працювати над забезпеченням порядку та безпеки – наївно. А раз так, маємо всі ознаки спецоперації. Чи простіше – добре спланованої політичної провокації. Для чого й для кого потрібне було її проведення? Думаю, що переслідувала вона кілька цілей: 1) відвернути увагу населення від різкого падіння соціальних стандартів життя, фактичного провалу соціально-економічної політики; 2) розпалити в черговий раз протистояння між Сходом та Заходом. На цьому ґрунті не допустити консолідації населення, яке останнім часом намітилося на фоні антиурядової політики – Податковий Майдан, акції освітян мали загальнонаціональний характер; 3) представити Львівщину – регіон, де найвиразніші антивладні настрої – у непривабливому світлі, як для всієї України, так і для Заходу. Особливо напередодні проведення ЄВРО-2012; 4) продемонструвати історичну та політичну солідарність із Росією; 5) пересварити між собою основні політичні сили Галичини – "Батьківщина" вже заявила, що "Свобода" виступила інструментом реалізації даного сценарію; 6) дискредитувати ВО "Свобода", яка здобула найбільшу підтримку на місцевих виборах. Зрозуміло, що подібний багатоцільовий сценарій не розроблявся в штабах ветеранських чи партійних організацій. Його реалізація потребувала політичної волі, чималих організаційних та матеріально-фінансових ресурсів, інформаційного супроводу. Очевидно, що реалізація подібного плану була б неможливою при негативній зорієнтованості спеціальних органів та місцевої влади. "Червоні комісари", вчергове виставивши на амбразури сивочолих ветеранів з орденськими планками, за їхніми спинами перед телевізійними камерами таки витягнули червоні прапори! Чим і спровокували агресію. Спецоперація вдалася. Тепер можна й по домівках за орденами чи "командирськими". Керівник місцевої організації КПУ, зрозумівши, що їх використали як гарматне м'ясо поспішив заявити, що місцеві комуністи не причетні до появи червоного прапора. Але його голос так і не був ніким почутий. Що важить його голос і сльози розпачу в очах учорашніх героїв? Москва сльозам не вірить! На кону – влада. Юрій Шведа, спеціально для УП
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/12/6188285/
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-05-13 14:21:33 ],
на сторінці твору     "Дикунство нинішньої влади"   Адміністрація Майстерень

Надія Дюк: Зараз рейтинг Януковича зовсім знизився. Йому треба подумати, чому так сталося
Сергій Лещенко, УП _ П'ятниця, 13 травня 2011, 11:46

Віктора Януковича протягом першого року президентства гостинно вітали у відомстві канцлера Меркель та в Єлисейському палаці, де розташована резиденція президента Саркозі. Однак він так і не дочекався запрошення до Білого дома. Рік тому Янукович домігся півгодинної зустрічі з Бараком Обамою на саміті з ядерної безпеки у Вашингтоні ціною відмови від збагаченого урану в дослідних інститутах України. Однак подальші спроби налагодити контакт на найвищому рівні закінчилися нічим. Чи справді США не мають більше інтересу до України і чому відбувається охолодження стосунків? Віце-президент Національного фонду на підтримку демократії Надія Дюк - один з експертів з України в американському істеблішменті. Вона представляє неурядовий сектор, який більш відвертий у оцінках, оскільки не обтяжений дипломатичним протоколом. Водночас Національний фонд на підтримку демократії, у якому Дюк відповідає, в тому числі, за Європу та Євразію, є непростою неурядовою організацією. Фонд був створений за часів президента Рейгана та фінансується Конгресом США для подальшої підтримки демократичних інституцій по всьому світу через неурядові структури. Перебуваючи в США у рамках Всесвітнього дня свободи слова, кореспондент "Української правди" зустрівся з Надією Дюк у її вашингтонському офісі та спробував з'ясувати, якими очима американська еліта дивиться на Віктора Януковича. - Пані Дюк, якщо говорити відверто, наскільки американську владу сьогодні цікавить Україна? - Ви приїхали в той час, коли Україна їх цікавить абсолютно zero після убивства Усами бін Ладена. Останні 10 років напрямок американської політики кружляв якраз навколо тієї проблематики. Окрім того, цього року Америка більше цікавиться Єгиптом, Тунісом. Але вони бачать, що діється в Україні. І час від часу є такі новини, що їх цікавлять. Наприклад, що колишній президент Кучма був притягнений до суду. Однак такі новини цікавлять американців лише декілька днів. Нещодавно Washington Post надрукувала статтю Андерса Аслунда під заголовком "Ukraine's Putin", тобто "Український Путін". Зверніть увагу, в США редакція газети сама вирішує, який має бути заголовок. Вони його обирають виходячи з того, що має цікавити американську публіку. І такий заголовок, який обрав Washington Post - це до певної міри термометр сприйняття сучасної України. -  Ця стаття Аслунда може бути якось пов’язана з переслідуванням Леоніда Кучми в Україні? Адже Аслунд доволі близький із зятем Кучми Віктором Пінчуком... -  Треба Андерса запитати. Після обрання президентом Януковича я чула в більшості тільки негативні оцінки від Аслунда. І про економіку, і про Конституцію, і про пресу – він досить ясно говорить про те, що там відбувається. -  Чи розуміють у США, що справа Кучми – це ціна, яку намагається заплатити Янукович за покращення своєї репутації на Заході? - Це - одна з теорій, про яку навіть я згадала в своїй статті. Американці чекають, що буде з судом. Те, що Алан Дершовіц має бути адвокатом Кучми, теж цікавить американців. Бо Дершовіц - досить колоритний діяч, який був адвокатом і того ж O.J.Simpson, і в ряді різних контроверсійних справ. - В Україні Дершовіца як адвоката Кучми намагаються подати як залучення борця за права людини на захист невинно звинуваченого колишнього президента. Чи це так насправді? - Борця за права людини? Я б точно не так його описувала. Він переважно бере дуже контроверсійні суди. Є інші юристи, що опікуються правами людини, які працюють без зайвого галасу. - Наскільки потужне лобі Віктора Пінчука в США? В Україні це виглядає так, що Пінчук – це друг Білла Клінтона, Елтона Джона та Тоні Блера. І якщо зачепити Пінчука, це одразу викличе хвилю негативу на Заході. - Це правда, що він має багато високопоставлених багатих друзів. Але треба зрозуміти, як все це на Заході працює. Тут є верховенство права. Ці дуже знані люди можуть виголошувати свою точку зору. Але у нас це не працює так, щоб це мало великий вплив на суд. І, крім того, всі перераховані вами – це західні люди, які є носіями західних цінностей. Це в Україні, якщо хтось дружить з Януковичем, Азаровим, Бойком чи Льовочкіним, то одразу можна зрозуміти, що за цією людиною стоїть дійсно потужна сила. А у нас так не працює. - Чи можна в США за внески у фонди відставних політиків - того ж Клінтона, Кваснєвського, Блера - просто купити їхню лояльність? - Може, це так працює в Україні. Але в Америці - не зовсім так. Було б дуже цікаво подивитися на рахунки тих всіх інститутів. Я можу запевнити, що фонд Пінчука не був би найбільшим донором. Білл Клінтон оцінює, що Пінчук дає свої гроші, але він не перший і не останній мільйонер, що буде вкладати туди свої гроші. У нас не працює це так прямолінійно, коли люди купують вплив за гроші. ВАШ МІНІСТР ТАБАЧНИК ХОЧЕ ПРИДУШИТИ ВСЕ, ЩО Є УКРАЇНСЬКЕ - Яка репутація зараз у Януковича в Вашингтоні серед експертних кіл, до яких ви належите? - Перші кілька місяців було певне відчуття під впливом того, що він себе рекламує як добрий господар. Тому були сподівання, що настане кінець тим безкінечним сваркам, що відбувалися за минулої влади, що це буде краще для України, для її зовнішньої політики. Перші кілька місяців всі були готові дати Януковичу кредит довіри. Але коли стало очевидним, що нічого не покращується, знову почалися демонстрації на Майдані Незалежності, розпочався тиск на малий і середній бізнес, які дійсно підтримували Помаранчеву революцію – я думаю, ці кроки відвернули від Януковича американську експертну думку. Але, як ви знаєте, експертна думка також не одноманітна. Нещодавній звіт Freedom House про Україну досить резонансний. Його автором є президент Freedom House Девід Кремер – дуже поважна особа, колишній заступник Кондолізи Райс у Держдепі США. Від УП. Останній звіт Freedom House про Україну містить низку критичних висновків, зокрема: "Немає жодних сумнівів в тому, що президент Янукович консолідував владу за рахунок демократичного розвитку. Тенденції, встановлені чинним керівництвом України, якщо їх не стримати, рухатимуть країну до більшої централізації і консолідації влади, тобто до авторитаризму". - Нещодавно на ток-шоу Савіка Шустера в Україні саме обговорювали цей звіт. Пан Немиря казав, що цей звіт – вирок владі, а представники влади казали, що тут відзначені дуже значні досягнення влади. - Про освіту, культуру, релігію в Україні ми нічого доброго не чуємо. Про освіту ми тільки знаємо, що ваш міністр Табачник хоче придушити все, що є українське. І тут діаспора дуже переживає за це. Не багато чуємо, що нового є в культурі в Україні. Про релігію чуємо тільки, що президент Янукович нібито більш прихильний до Московського патріархату, ніж до інших церков України. Також є інформація, як СБУ втручається в справи громадських організацій. - Яка зараз репутація Януковича в Америці щодо теми свободи слова? - У США вірять, що свобода слова під загрозою в Україні, вони бачать активістів, які в Україні показують, що свобода слова дійсно звужується. І чи це робить сам Янукович, чи ні?… Ми чуємо, як офіційні особи кажуть в Україні, що конфлікти в мас-медіа - це просто справи бізнесу. Але всі розуміють, що спроби придушити або газету, або інтернет-сайт, або особливо телебачення – це не зовсім бізнесові справи... - Тобто тут особливо не вірять в заяви тієї ж Ганни Герман про те, що "у нас бізнес-конфлікт, а влада тут ні до чого"? - Я думаю, що не вірять. Американці, може, виглядають трохи недоробленими, бо вони постійно усміхаються. Але вони набагато хитріші, ніж українці думають. НА ЖАЛЬ, МИ НАВЧИЛИСЯ НА НЕГАТИВНОМУ ДОСВІДІ УКРАЇНИ - У вас не складається враження, що США зараз просто не мають справи до України? - В Америці бажали б, щоб Європа трохи більше обстоювала свої цінності в Україні. Сьогодні увага американської влади прикута до Близького Сходу і до революції, що відбулася в Єгипті. Пам’ятаєте, після Помаранчевої революції також була велика увага до України. Тоді відчувалося, що це вже початок нової ери, коли все буде демократичним, чесним, а європейські цінності дійсно будуть підтримуватися. Америка все ж таки є країною, яка створена на тлі революції. Так що американці дуже цікавляться демократичними революціями. Очевидно, після Помаранчевої революції серед американців було велике розчарування. І тепер, коли вони дивляться на Єгипет чи Туніс, то трохи переживають, щоб у цих країнах подібна історія не повторилася. На жаль, Україна є носієм досвіду, що якщо в перші місяці після такого піднесення народу немає конкретних інституційних шляхів, то все може розмитися. - Тобто тепер Україна - як хрестоматійний приклад невдалої революції? - Американські коментатори уже кілька разів нагадували, особливо після єгипетських подій, що треба обережно на все це дивитися. Те, що люди вийшли на вулицю, не означає, що вже все буде гаразд, і що диктатор уже відійшов. Тепер у нас уже є певний досвід. І, на жаль, ми навчилися на негативному досвіді України. - Якщо дивитися з Вашингтона, на вашу думку, чому в Україні провалилася історія демократичної революції? - Тепер цим питанням мають займатися історики. Може, і Європа, і Америка могли бути більш вимогливими до України. Я думаю, що погляд уряду Америки не такий, що "хай собі там існує Україна, а ми цікавимося лише своїми справами". Ні, в американському Держдепартаменті бачать, що Україна сповзає в минуле. Але поза тим, Україні та США треба мати відносини, переговори, програми, треба проводити дискусії про якісь спільні цілі. Треба працювати над чимось спільним. - Ви чули про ініціативу фракцію Партію регіонів прийняти закон, який заборонить українським громадським організаціям отримувати фінансування з-за кордону? - Це стосується й допомоги від російських фондів також? - Ну, ініціативу висловив депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко, який є представником міста Севастополя у Верховній Раді... - В Україні, напевно, у десять раз більше фондів ідуть із Москви чи з Росії, ніж із Америки чи з Західної Європи. Я не знаю, чи ініціатори такої заборони також мають на увазі фонди Білла Клінтона, Білла Гейтса? Я думаю, що цей закон ізолює Україну від західного світу. Тому що фонди діють по всій планеті. Те, що Америка має більше благодійних організацій – це тому, що тут більше багатих людей. - Ще одна ініціатива, яку виголошують представники владної партії – це реєстрація інтернет-видань, регулювання інтернету. Якою буде з боку США реакція на таку ініціативу? - Я знаю, чим все це закінчилося в Росії. Але як Росія не могла регулювати інтернет-видання, то я сумніваюся, чи в Україні зможуть це зробити. Великий Китай із усіма своїми додатковими ресурсами ледве встигає. Слава богу, що Україні ще дуже далеко до таких країн… - Ви якось відслідковуєте нові тенденції в свободі зібрань в Україні? - Ми чули про те, що Майдан Незалежності тривалий час був обнесений парканом. Всі свободи для нас дуже цінні. Особливо свобода слова, свобода зібрань, також свобода релігії. Будь-яке їх обмеження має резонанс у Вашингтоні. ВПЛИВ ЛОБІСТІВ ЯНУКОВИЧА БІЛЬШИЙ В УКРАЇНІ, А НЕ У США - Наскільки ефективні лобісти Віктора Януковича в США? Ви чули про Пола Манафорта і його велику кампанію з відбілювання репутації Януковича в США? - Так, це дуже цікаво, що в Україні дуже переживають за тих лобістів у Вашингтоні. Нібито заплатиш лобістові, і він тобі все зробить, і американці будуть вірити в усе, що лобіст сказав. Але американці звикли отримувати інформацію з різних джерел, не в усе вірять, що їм кажуть. Більше того, кожен лобіст мусить бути зареєстрований зі своїм клієнтом у Департаменті юстиції США. Там в будь-який день можна прийти і подивитися, хто скільки отримує грошей, на які цілі, від якої країни. Часом я шкодую, що українські політики витрачають так багато грошей на тих лобістів. Якби вони залишали ті гроші в своїй країні, щоб дійсно підтримувати людей, котрим потрібно розвиватися, щоб Україна стала кращою країною, то це, може, був би кращий спосіб витрати кошти. Щодо Манафорта, я намагаюсь слідкувати, як вони працюють. Не все дуже легко. Але я думаю, що його вплив більший в Україні, а не у США. Я не дуже бачу їхню діяльність в Америці. Ніякого лобіста фактично тут немає. - В яких українських політиків є в Америці потужні лобісти? Та ж Тимошенко вже багато років присутня у звітах до Мінюсту США як клієнт лобістської фірми TD International. - Здається, вони вже з нею не працюють. Того чоловіка, що був від TDI, я давно не бачила. Я чула, що їхній контракт вже або закінчився, або щось змінилося. Але правду кажучи, я не маю часу бігати в Департамент юстиції, дивитися, хто тепер отримує гроші. - Ви чули про депутата Юрія Іванющенка? Він був у "чорному списку" в США, але завдяки лобістам і допомозі конгресмена отримав візу до США і побував нещодавно у Нью-Йорку... - Я мало про це знаю. Тільки останнім часом прочитала у вашому виданні щось про нього. - Чи може Америка якось коригувати авторитарні схильності керівників шляхом заборони на їх в'їзд до США? - Досить часто відбуваються такі дискусії, особливо відносно Росії та Білорусії. Таке обговорення щодо України я не чула. Але є "чорний список" для Росії і Білорусії, а Україна дуже близько, і якби дійсно кримінальні елементи хотіли сюди в'їжджати або якось тут діяти, я думаю, що це би сталося. - В Україні існує думка, що в обмін на збагачений уран з Харкова адміністрація Обами готова закривати очі на багато недемократичних явищ в Україні. - Очевидно, Америка цінує, що віддали цей уран. Вони, може, раділи з того один день, але далі йде business as usual. США хочуть дивитися на конкретні досягнення, особливо в напрямку демократичних свобод в Україні. Якщо хтось в Україні думає, що вони можуть підкупити Америку таким способом, я сумніваюся в результативності таких намірів. НАМАГАННЯ ПОСАДИТИ ТИМОШЕНКО СТАНУТЬ ЧЕРВОНОЮ ЛІНІЄЮ - Якби у вас була можливість і вам би запропонували написати доповідну для Януковича, які три-чотири поради ви би зробили? - Я не відчуваю себе достойною давати поради Януковичу. Але відчувається, що Україна зараз застрягла між Радянським Союзом і якимсь пострадянським буттям. Не відчувається, що існує якесь бачення, чим є Україна, до чого вона належить, які ініціативи для своєї користі вона започатковує. - Ну, президент Янукович сказав, що його мета – щоб Україна ввійшла до 20-ки провідних країн світу. - Ми вітаємо такий ентузіазм, але треба, щоб люди це підтримували. Зараз його рейтинг зовсім знизився. Йому треба зрозуміти, чому люди так ставляться? Чи їх життя не покращилося? Чи вони відчувають, що інформація по телебаченню стала на всіх каналах однаковою? Чи вони відчувають, що діти в школах знову мусять платити хабарі, тоді як нещодавно незалежне тестування могло винести їх на європейську арену? Я знаю, що в Східній Україні голосували за Януковича, але він як їхня людина поки що не дуже покращив їм життя. Якби я сиділа там, де він, я би на все це подивилася і намагалася якісь висновки з того зробити. - Наскільки ефективний новий посол України в США Олександр Моцик? Кажуть, він страждає пострадянським способом втілення своїх задумів... -   Коли ми його слухаємо, інколи не ясно, чи він каже те, що йому написали на Банковій, чи це дійсно його думки. Виходить такий трошки пострадянський стиль. Але він тут кинувся до роботи, з усіма спілкується, всіх старається переконувати, що в Україні все відбувається добре. Він вірно служить Януковичу. Я не маю в цьому жодного сумніву. - Ви теж прихильник концепції, що без України "Російська імперія", тобто Росія як наддержава не зможе відновитися? - Як я можу заперечувати те, що Бжезінський так гарно сказав? Я не збираюся говорити щось протилежне йому. Я бачу, що серед того, що діється в Росії, є багато небезпечного. Росія ще досі не виробила свою ідентичність, якою вона має бути державою – чи вона національна держава, чи держава громадян, чи мусульмани переважно татарського походження є рівноправними громадянами Росії, чи ні. Ми бачили ці заворушення на Манєжній площі в грудні, коли скінхеди билися з іншими громадянами. Я думаю, що така ідеологія до певної міри тихо підтримувалася з Кремля, а тепер її випустили з ящика Пандори. Тепер вони не зможуть це контролювати. Я не впевнена, чи це переллється в Україну, але для Росії це дуже небезпечно. - Зараз виходить на завершальну стадію справа проти Тимошенко. Якщо відбудеться її тюремне ув’язнення, можлива якась реакція в Вашингтоні? - У Вашингтоні слідкують за всім, що відбувається з нею. А пані Тимошенко видає багато інформації про це, щоб усі навколо знали. Янукович хотів створити таке враження, що суди не направлені тільки проти опозиції. Думаю, що якісь намагання її посадити стануть такою червоною лінією, зайшовши за яку, ти спричиниш величезну реакцію тут в США. - Чи може бути бойкот Януковичу, як свого часу Кучмі? Коли на саміті НАТО в Празі 2002 року лідерів держав саджали за французьким алфавітом, щоб тільки президент Буш не сидів поряд із Кучмою. - Якщо так сталося один раз, то може бути й другий раз. Але на якому форумі це могло би бути, я не знаю. Пан Янукович, коли він був прем’єр-міністром, підтримував НАТО, а тепер - ні. Так що я не знаю, на якому форумі вони могли б зустрітися з президентом США. - Ви чули про плани української влади запросити Барака Обаму відвідати Україну? - Я знаю з розмов із різними людьми, що Янукович дуже би хотів, щоб Обама приїхав до України. Знаю, що були намагання запросити його на Чорнобильську конференцію. І напевно, будуть намагання запросити його на щось інше. Але треба подивитися, що в нашого президента Обами є на тарілці. Треба, щоб Україна виявила якусь ініціативу. Повинна виникнути причина, чому Обама має приїхати в Україну. Поки що ніхто в Україні мені не міг сказати, чому Обама має туди приїжджати. - Свого часу Ганна Герман сказала, що Обама і Янукович – це люди дуже схожої біографії, і тим, що вони самі себе зробили. І через десятиліття про Януковича писатимуть з не меншим захопленням... - Треба подивитися, як воно буде в майбутньому. За американським президентом дуже ретельно слідкують, що він навіть мусив показати своє свідоцтво про народження. І всі дипломи, які він отримав в університетах, напевно, також будуть аналізуватися під мікроскопом. В Америці дуже важко щось фальшиве представити перед публікою. - А до чого тут порівняння Герман про Януковича і Обаму? - Ну, я чула різні історії про це. Я тільки кажу, що президент Обама навчався і в Гарварді, і в Колумбійському університеті, а Янукович не був ні у Гарварді, ні в Колумбії.
© 2000-2010 "Українська правда"
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/13/6193286/

Россияне о себе и своей власти

• У нас полно выживших вертухаев заградотрядчиков, нквдшников, членов судов. Которые тем и занимались что косили людей на сталинской фабрике смерти. В России не нашлось НИ ОДНОГО честного человека, чтобы начать поиски, создать организацию типа Визенталя, потому что страна живет во лжи, и все срали друг на друга. Как не плюйте в того же Михалкова и его фильмы которые состоят из гротескных штампов. Так и Дали рисовал штампами, это след художника который недалекому населению показывет через зазаеркалье его историю. И внутрение мучение котова за расстреленых крестьян, за революцию, его преступления и его наказание. И наказание его семьи. Да каждому воздастся от новых бояр комдивов до плебса на вышке. Тут уж воля божья, а не народная. Так как народ гдух и народ раб...

• Полностью согласен с Вами !На сколько мне не изменяет память кроме нескольких особистов ,которых судили вместе с Берией ,в россии не одного "вертухая палача" не судили.
А делов то ,открыть архивы и прочитать про их зверства,убийства,пытки.
Я даже понимаю по-чему кремль этого не делает!
Кремль этим посылает сигнал чекистам сегоднешним,мы вас не когда не сдадим ,поэтому не бойтесь выполнить ЛЮБОЙ приказ!

• Все очень даже очевидно...

Все эти портянки и их родители воспитывались на карикатурах в отношении США и НАТО...(Руки прочь от Вьетнама, Свободу Анжеле Девис, янки хотели вторгнуться в Афганистан и мы их опередили,... так сказать вскормлены на этом с молоком матери...)Те,что воспитывались на карикатурах Гитлера уже умерли...,да им и Сталин/Гитлер конкретно помогли...

И вот теперь Америка крутая,а Россия с колен не поднимается, но шипит как гадюка...А Америка ее и не замечает,как бы...

Вот все соответственно воспитанные и злятся, как урод,который пришел на танцы,а с ним девушки не танцуют... Он на овощебазы по субботам и воскресеньям ходил, картошку в ноябре убирал,на собраниях после работы за Анжелу Дэвис голосовал, партийные взносы платил, на квартиру и 6 соток записывался...

За что?

За победу социализма!, за собственное достоинство совка у которого на совести 1000 грехов..., и проиграл...и танцевать с ним никто не хочет, с танцев не гонят, но поглядывают с опаской, вдруг чего отчебучит...

Ну что ему остается, чтобы доказать,что он не зря прожил жизнь?

Только одно - ненавидеть победителя в этом соцсоревновании систем, и желать неудач Америке,при этом не забывая,конечно,копить в матрасе(ну, не в российском же банке!)доллары США...

Если будет матч (не важно в каком виде спорта)между США и Германией,не поленитесь опросить своих знакомых за кого они будут болеть...

...и не падайте в обморок от результата опроса...

• Вот спасибо что рассказали....
Судить коммунистов конечно тоже надо....за то что мало расстреляли фашистских прихвостней...иначе они бы сейчас не маршировали.....
Или это по-вашему "привратники у ворот"

• Отвечаю -те 3 деда которые 16 марта в Риге клали цветы у памятника ,из фронтовых частей. Каждый отсидел по 25 лет сталинских лагерей.
В прибалтике руские в 1940г. убили без суда десятки тысячь людей.Всё вам подобным мало!
Не давно случайно подслушал разговор двух русских патриотов в Риге"-в Латвии только один минус -много Латышей.Грохнуть бы их ,и всё тип топ.Вы мне кажется из этих- педриотов?

• Второй Нюрнбергский процесс - над Большевиками

Не вижу поводов для удивления. После Второй Мировой войны немцы осудили десятки тысяч нацистов. А сколько большевиков и сталинистов осудили мы? Сколько НКВДшников? Сколько голубых кантов? Сколько лагерщиков ГУЛАГа, без суда и следствия расстреливавших заключённых?
Большевизм ничем не отличался от нацизма - те же лагеря, бесправие, расстрелы и убийства. Говорю большевизм, а не коммунизм потому что большевики к коммунизму никакого отношения не имели и не имеют. Они себя просто так сами назвали. Это выглядит так же, как если волк сам назвал бы себя овцой.
Вы, Антон, говорите о том что многие отмечают день рождения Гитлера - так а у нас многие отмечают день рождения Сталина, причём на всю страну, и их ещё по ящику показывают. Только вот если в Германии кто-то решит публично отметить д.р. Гитлера, долго это мероприятие не продлится, а у нас сталинцы пируют...
Расставить всё на свои места может Второй Нюрнбергский процесс, процесс над Большевиками. Только при нынешней власти этого никогда не произойдёт, ведь большинство тех, кто занимал ответственные посты в СССР и сейчас продолжают их занимать во главе с Великим Кормчим...
Обращать внимание на такие события, какое описано в статье, конечно надо. Но надо быть объективнее.

• "Говорю большевизм, а не коммунизм потому что большевики к коммунизму никакого отношения не имели и не имеют".

Боюсь, вы ошибаетесь. Большевики - самие что ни на есть настоящие коммунисты. И никакого другого коммунизма нет и не будет. Коммунизм (как и социализм вообще) - это всегда массовые убийства, концлагеря и бесправие. Всегда. От Ленина до Пол Пота - всегда одно и то же. И это неудивительно. Потому что коммунизм - это прежде всего отмена частной собственности. Как говорил один известный историк, "попробуйте отменить ее где угодно, и вы с удивлением обнаружите, что без концлагерей не обойтись"...
.......................................
З діалогів щодо туманного осуду Дем'янюка німецьким судом
http://echo.msk.ru/blog/oreh/774402-echo/

• Жаль, что в России хотя бы ТАК не наказали тех, кто был повинен в смерти сотен тысяч людей в ГУЛАГе.
А то при отходе в 41-м в Львовской тюрьме две тысячи расстреляли (и если бы только расстреляли - было что и похуже в качестве убийства), там четыреста, тасм две сотни. И ведь ВСЁ задокументировано. И фамилии указаны. И выговора за "недостаточно хорошо сделанную работу"...
И что, за ТАКИЕ дела западным украинцам радоваться возвращению РККА и НКВД?
Так что я прекрасно понимаю их нынешнее возмущение возврату красного флага в Украину 9 мая.

А поляки?
Им на будущий год НУЖНО сделать 75-летний юбилей преступного ежовского приказа №00485 от лета 1937 года, в результате которого было расстреляно 111 тысяч человек польского происхождения, из проживающих в СССР. Каждый шестой поляк, проживавший в Советской
России! Если ЭТО не польский Холокост, то тогда ЧТО это? А сколько выселялось поляков в феврале 1940-го? Прямо в 30-градусный мороз. Сам Берия говорил, что от холода тогда погибло десять тысяч! Мирных граждан. Женщин, детей и стариков. И это было не последнее выселение.

А финны и карелы?

А этнические немцы ДО Войны?

И ведь все документы имеются!
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-05-13 16:05:09 ],
на сторінці твору     "Хотят ли русские войны?"   Адміністрація Майстерень

"Cessna" Саакашвили пролетела над русскими "зенитками"
13.05.2011 - Лука Менабде, droni.ge

Пилотирование президента Грузии всегда связано с чрезвычайными случаями. Упорство Михаила Саакашвили научится управлению самолета, завершилось успешно и полученное в этом направлении знание президент использует в практике. Как всегда успешно с точки зрения PR.

Первый экзамен в Батуми был довольно впечатляющим, и после этого публика узрела Президента Грузии и за штурвалом военного самолета.

На днях президент гостил в Зугдиди, где открыл взлетную полосу аэропорта и беседовал с населением о назначении и важности данного аэропорта.

Михаил Саакашвили был первым, кто опустился на взлетную полосу зугдидского аэропорта. Эту посадку он осуществил на самолете марки "Cessna", которым управлял лично.

Когда жители Зугдиди собрались в аэропорте и ждали появления самолета Саакашвили в небе, на находящейся в Гали российской военной базе был большой переполох. Как только в СМИ был озвучен план грузинского президента, что он сядет на взлетную полосу аэропорта Зугдиди, на всех трех базах, расположенных в Гальском районе Абхазии была объявлена "Готовность №1".

Согласно принятого в срочном порядке приказа, "Готовность №1" первым делом коснулась военнослужащих противовоздушной обороны. Средства противовоздушной обороны, в основном "Зенитки" и ракеты типа "Земля-Воздух" были приведены в боеготовность.

Дело в том, что для того, чтобы попасть в зугдидский аэропорт, "Cessna" президента Грузии непременно пришлось бы пролететь над крайней восточной частью Гальского района. Так как русские оккупанты считают реку Ингури государственной границей, естественно, перелет "Cessna" должен был воспринят, как нарушение государственной границы. Между прочим, на одной из пятисторонних (грузинская, абхазская, русская стороны, плюс ООН и наблюдатели Евросоюза) встреч, проведенной в Гали, русские потребовали, чтобы все гражданские маршруты, которые осуществятся к Зугдиди или оттуда, были согласованы с ними, в противном случае грозили проведением жестких мер.

Возможно, в "жестких мерах" они подразумевали сбить самолет. Разумеется, маршрут Михаила Саакашвили никто с русскими не согласовывал: как правило, полеты первого лица в воздушном пространстве собственной страны ни с кем в согласовании не нуждаются. Русские привели в полную боевую готовность средства противовоздушной обороны, но выстрелить в направлении самолета, или тем более, сбить его не посмели.
"Cessna" Саакашвили пролетела над Гальским районом, и мирно села на взлетную полосу аэропорта Зугдиди. Самолет президента не сопровождали ни истребители, ни военный вертолет, поэтому остается непонятно, почему так всполошился генералитет оккупантов.
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-05-13 16:37:17 ],
на сторінці твору     "Хотят ли русские войны?"   Адміністрація Майстерень

Деньги Кадырова взбудоражили американцев

Деньги, принадлежащие чеченскому лидеру Рамзану Кадырову, размещённые на счетах в американских банках, могут быть заморожены, а самому Кадырову может быть запрещён въезд на территорию США. Соответствующая рекомендация содержится в отчёте Комиссии США по международной религиозной свободе (USCIRF).

USCIRF выпустила такую рекомендацию, так как сочла, что Кадыров сильно ущемляет права человека в вверенном ему российском регионе. Также в отчёте USCIRF говорится, что глава Чеченской Республики удовлетворяет собственные амбиции при помощи ислама, например, выступает за введение в Чечне законов шариата, хотя это напрямую противоречит Конституции РФ.

Выпуская рекомендацию о заморозке американских банковских счетов Кадырова, USCIRF также рекомендовала поступить аналогичным образом и властям объединённой Европы.

Дима

Як це не дивно, у мене лише помірні претензії до львівської «Свободи». Вони виконували ту програму, яку самі й декларували. Втілювали те, у що вірять. Очікувати іншого було б наївно. Тому маю я до них лише два запитання.

По-перше, чи зауважують вони, що їхні прийоми ідентичні діям активістів «Родіни» й «Русского єдінства», тільки з оберненим ідеологічним знаком? Тут справжньою метою організаторів атаки є не захист інтересів скривджених, а збільшення агресивного потенціалу суспільства, що множить їм прихильників. Це те саме «роздмухування пожежі світової революції», та сама логіка «що гірше, то краще», чим вирізнялися колишні більшовики. Я не вірю в переможність антикомуністів, які перейняли методи комуністів. Навпаки, для мене переконливими є слова канцлера ФРН Конрада Аденауера, який свого часу сказав, що «подолати комунізм … зможе лише переконане християнство», тобто духовна альтернатива комуністичній ідеології.

По-друге, чи визнають «свободівці», що ухиляння від лобової сутички далеко не завжди є ухилянням від боротьби? Чи знають вони про один із прийомів джіу-джіцу, коли ти, бачучи, що твій суперник розігнався до нападу, раптово відступаєш, тим самим даючи йому впасти під дією інерції? Це не є «ганебний відступ» – о, ні! І якби «Свобода» вишикувала вздовж львівських вулиць колишніх жертв комуністичних злочинів чи їхні фотографії, стенди з розповідями та фотографіями катувань і промовисті плакати – ось і був би це «шпіцрутен ганьби»! І не треба було б тих «прапороносців» шмагати нагайками – їх шмагала б сама історія, яка неминуче потрапляла б у камери навіть кремлівських телеоператорів.

Ще один приклад. Уявімо собі, як давні армії виходять на поле бою, намагаючись зайняти найвигідніші позиції. Стратеги однієї армії роблять усе, щоб спрямувати загони суперниці в найнебезпечнішу місцину ландшафту: в болото, в глибоку річку тощо. Чи буде «ганебним відступом», якщо ці загони не піддадуться на провокацію й не підуть у завідома програшне місце? Вочевидь, що ні. Навпаки, стратегічно мудро було б остерегтися провокації й зробити прямо навпаки. То чому штабні стратеги «Свободи» такі до болю прогнозовані? Чому так легко передбачити, що достатньо в Кремлі натиснути сотні разів натискувану кнопочку, як із львівської «коробочки» неминуче й у сотий раз вискочать заведені фігурки?

Проте найбільше розчарування у мене викликали партії національно-демократичного флангу. Про плановану провокацію у Львові було відомо давно. Я був певен, що наші центристські партії змагатимуться щодо кращої та мудрішої відповіді провокаторам. Але, наскільки мені відомо, молебень за всіма невинно убієнними у Другій світовій війні, незалежно від ідеологічних прапорів, проведений 8-го травня біля пам’ятника Шевченку, був єдиною політичною акцією цих партій. Рішення суду про заборону будь-яких акцій 9 травня прикрило фактичну неспроможність наших політичних стратегів знайти нестандартну й привабливу для молоді форму протесту. Адже не важко було зрозуміти, що молебень не стане для молоді прийнятною альтернативою «активному спротиву». Цим самим демократичні партії фактично оголили поле вибору, а тому в «меню» активного політичного протесту проти червонопрапорної наруги львівська молодь могла віднайти лише одну «страву», а саме: «агресивна лобова атака».

УРА! Митрополиту-регіоналу подарували новий "Мерседес"

Субота, 14 травня 2011, 11:23

Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський УПЦ МП Павло (Петро Лебідь) відзначив своє 50-річчя в трьох банкетних залах одного з кращих готелів Києва "Русь".

Як повідомляє "Портал-Credo.Ru", захід проходив 1 травня в закритому режимі.

Митрополиту подарували новий "Мерседес" представницького класу з іменними номерами "АП" ("архієпископ Павло"). Портал відзначає, що вартість цієї моделі значно перевищує 100 тисяч доларів.

Музичний супровід банкету забезпечували зірки української естради Таїсія Повалій та Стас Михайлов, який виступає у стилі "шансон".

Як зізнався Михайлов, він виконував для митрополита Павла частівки.

Повалій розповіла журналістам, що хотіла виконати пісню "Два кольори", проте, побачивши поряд з митрополитом Павлом його маму, вирішила заспівати пісню "Поговори зі мною, мама".

За календарем день народження митрополита Павла 19 квітня, проте на цей день припав Великий вівторок, тому урочистості перенесли на початок травня.

Петро Лебідь є депутатом Київради від Партії регіонів.

Раніше Лебідь назвав журналіста "Української правди" Сергія Лещенка душевнохворим за те, що він розмістив у своєму блозі фотографії "Мерседеса" глави УПЦ МП Володимира.


Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-05-20 15:46:36 ],
на сторінці голосування

Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-05-22 13:19:43 ],
на сторінці твору     "Хотят ли русские войны?"   Адміністрація Майстерень

Грузинский сценарий генерала Бортникова и полковника Беседы
20/05/2011

Лука Менабде, droni.ge

Факт появления Ираклия Окруашвили в Москве подтверждают российские источники, а в "Грузинской партии" местом нахождения своего шефа называют нейтральную страну, Швейцарию. Согласно распространившейся сегодня по грузинским СМИ информации, Швейцария уже пройденный этап политической борьбы Окруашвили: он там находился примерно месяц назад в вилле Лаши Нацвлишвили (бывший замминистра безопасности), где и был разработан сценарий низложения власти путем массовых беспорядков в Грузии. Разумеется, собравшиеся в вилле составили только рабочий вариант плана, и после этого вместе с Окруашвили направились в Москву.

План беспорядков примерно таков: создание 50 тысячной армии "добровольцев" под соответствующим законодательным прикрытием (то есть, это не будет единением вооруженных лиц, и оружие включится в дело в последний момент), для чего уже давно начата мобилизация бывших мхедрионовцев и старых, обиженных солдат гвардии Китовани; Сначала вывод народа на улицу и провоцирование беспорядков отдельными группами, а затем якобы охрана безопасности народа под эгидой этих "добровольцев".
Разумеется, это описание плана в общих чертах, более детально знают авторы этого плана и его исполнители.

Касательно русских авторов и окончательных корректировщиков плана, источники называют нынешнего директора ФСБ России генерала Александра Бортникова и его заместителя, полковника Сергея Беседу. По одной из версий, именно по непосредственной указке и руководству двух этих персон была создана "Грузинская партия", за что Кремль передал Окруашвили в совокупности 30 миллионов. Понятно, что для этого понадобились несколько приезда "Окро" в Москву.

Александр Васильевич Бортников руководит российской ФСБ с 12 мая 2008 года и является шестым по счету директором этой структуры. Его предшественником был Николай Патрушев. Бортников, 1951 года рождения, является членом "Единой России" и как часто отмечал в своих интервью, гордится этим. Нетрудно угадать и пройденный им путь: с 1975 года работал в КГБ, разумеется, в ленинградской области, где сблизился с Владимиром Путиным и по сегодняшний день считается его избранником. Именно Путин перевел его в 2004 году из Санкт-Петербурга в Москву, и сначала вручил ему пост заместителя директора, а затем директора ФСБ.

Сергей Беседа полковник с большим стажем работы в спецслужбах. Как сообщают российские независимые СМИ, после отстранения Медведевым генерала Ушакова, который работал заместителем директора ФСБ, как раз Сергей Беседа стал правой рукой Бортникова. В его непосредственном подчинении отделы ФСБ, которые "заботятся" о бывших советских республиках.

Русский эксперт и политолог Андрей Иллароионов полагает, абсолютно допустимо, что Ираклий Окруашвили находится в Москве. Более того, он не исключает, что Окруашвили возможно встретиться не только с Бортниковым, но и с Путиным. "Если Путин встретился с Ногаидели и Бурджанадзе, почему не может встретиться и с Окруашвили?"- говорит эксперт. По его словам, в эти дни произошли три знаменательных совпадения: признание Медведева в связи с войной 2008 года, произошедшая вчера в Переви стрельба и приезд Окруашвили в Москву, и это напомнило ему советский анекдот: " когда происходит одно совпадение- это случайность, когда два- это тоже может быть случайностью, а когда происходит три совпадения, то это уже КГБ"…

На заключительном этапе плана беспорядков приехать в Грузию намеревается и Окруашвили: согласно сценарию, расписанному Бортиковым и Бесеой, он постарается попасть на Руставели через Цхинвали.

http://www.apsny.ge/articles/1305930945.php
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-05-22 13:23:13 ],
на сторінці твору     "Хотят ли русские войны?"   Адміністрація Майстерень

Российские СМИ распространяют дезинформацию
22.05.2011 13:47

Российские СМИ. Информационные агентства и телеканалы уделяют особое внимание акциям "Народного собрания" в Грузии, что еще раз подтверждает наличие российского сценария, сопровождающегося повальной дезинформацией.

Российские журналисты распространяют дезинформацию, якобы полиция Грузии использует огнестрельное оружие в Тбилиси и Батуми, а демонстрантов жестоко разгоняет. При этом ничего подобного в Грузии не происходит. Более того, и вчера, и сегодня, авторами провокаций были участники акции. Напомним, что вчера они пытались ворваться в Аджарское телевидение, а затем забросали полицию камнями. А сегодня вооружившись дубинками напали на автомашину, в которой сидели грузинские полицейские. В результате нападение серьезно пострадала автомашина, досталось и полицейским.

"Комсомольская правда", "Интерфакс", "РТР" и "НТВ" освещая события в Грузии чаще всего используют термины "хаос", "беспорядки" и "бунт". Между тем, ситуацию в Грузии так характеризовать не приходится, ибо за исключением мелких инцидентов, уже приведенных нами, в целом акция проходит мирно, а полиция не вмешивается в ход акции.

Более того, по поступающим с места проведения акции информации, радикалы вооружены пластмассовыми дубинками и зажигательной смесью. Они же постоянно оскорбляют и угрожают журналистам.

http://www.apsny.ge/2011/pol/1306097264.php

Про подвійну мораль «російських общин»

26.05.2011
Володимир Притула

Нещодавно був в Одесі. Цвітуть акації і каштани, гуляють засмаглі одеситки (і коли тільки встигли?), гудуть кораблі в порту. Чудове місто! Пейзаж урізноманітнював червоний прапор на одному з будинків неподалік порту.

А в готелі на Приморському бульварі поруч з моїм номером побачив табличку. Вусатий дядько весь в орденах, а на його тлі великий хрест – на кшталт гітлерівського «Залізного хреста». Читаю напис під портретом: «У цьому номері зупинявся Карл Густав Маннергейм, президент Фінляндії, головнокомандувач Фінської армії під час Радянсько-Фінських війн 1939-1940, 1941-1944 рр.»

Отож, цей Маннергейм, за радянською класифікацією, що й зараз використовується істориками, журналістами і політиками в Україні і Росії, «поплічник Гітлера», який, уклавши в 1940 році «Берлінський пакт», у Другій світовій війні був союзник гітлерівської Німеччини, відправляв фінські війська спільно з нацистами воювати проти СРСР.

Але що це? Чому немає протестів одеської партії «Родіна», яка так активно бореться проти «українських нацистів»? А готель – лише за кількадесят метрів від Одеської міськради, де засідає лідер «Родіни» Марков та солідна партійна фракція. Не вірю, що вони не знають, як в Одесі «прославляють нацистського поплічника».

А можливо, причина в тому, що кілька років тому сам Путін покладав вінок до пам’ятника фінського фельдмаршала, який тривалий час був союзником Гітлера.

У тій же Одесі мій севастопольський колега Сергій Кулик розповів, що нещодавно святу севастопольську землю топтали натовські черевики американських військових фахівців.

Топтали більше тижня, але жодна собака не гавкнула, так тихо вони це робили. І хоча інформація про підступних ворогів просочилася на сайти проросійських активістів, вони теж на акції спротиву народ не підняли і самі сидять тихенько, навіть нікого не засуджують за таке підле злодійство – американські, натовські черевики на землі легендарного Севастополя.

А пояснення просте. Виявляється, натовці працювали на Чорноморському флоті Росії. Американські фахівці допомагали російським морякам готувати єдиного підводного човна ЧФ Росії для участі у міжнародних (натовських) навчання рятувальних сил «Болд Монарх-2011».

Тепер зрозуміло, чому «Руський блок» і всі місцеві «російські общини» позасовували язики в одне місце і тихенько сидять – як і «Родіна» в Одесі. Певно, з Москви команда така була – сидіти і мовчати. А може, самі додумалися.

От і вір після цього у те, що в червонопрапорній Одесі не люблять гітлерівських посіпак, а в червонопрапорному Севастополі – натовські черевики…

Деякі коментарі:
від: Микола Місто: Миколаїв
28.05.2011 23:17
Відповісти
Дійсно у них мораль подвійна як і у тих хто захопив владу в Україні. В Одесі не можуть поховати останки розстріляних НКВС у 30-х роках 1086 мешканців міста. На місце з останками, яке люди почали називати "Одеською Катинню", вказали родичі тих, кого репресували і стратили. У кожному знайденому черепі у тому числі й дітей був отвір від кулі в потилицю. Останки розстріляних вже два роки гниють під сонцем у контейнерах від китайських товарів на території Одеського аеропорту.
Місцеві мешканці вимагають поховати жертв комуністичного режиму за християнськими звичаями і встановити на місці розстрілу меморіал. Проте на поховання закатованих радянською владою людей у влади януковичів-табачників немає ні часу ні грошей. Заклопотані дуже. Їм потрібно закон про комуністичний червоний прапор підписати, організувати під цим прапором провокації на 9 травня у Львові. З Одеси треба привезти "російську общину" до львівської "російської общини" помогти порядок на могилках НКВСівців навести. Покричати: "Хахли – параша, пабєда наша!" Постріляти у львівських пацанів. На це все у януковичів і "російських общин" є і час і гроші і зброя. Дійсно ПАРАША наша, а ПАБЄДА ваша, поки що…
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2011-06-09 11:57:16 ],
на сторінці твору     "Дякую за увагу."   Фітель Галина

Шановні колеги, дорога Галино, процес оцінювання і справді досить суб'єктивний, але без нього нами правитимуть лише Януковичі. Тому, принаймні, серед наших авторів уміння оцінювати вкрай важливе. Хоче це і не значить, що варто оцінювати все на світі, так? Здебільшого - для всього на світі кожен нас використовує інші підходи - "красиво" - "не красиво", "приємно" - "не надто", чи не "приємно", і т.д.
В нашій системі оцінок йдеться про комплексну чутливість, а вона досить різна для юних і зрілих. Тому проблеми у будь-якому випадку будуть.
Бо ж для "малечі" істинно - "плодіться і розмножуйтесь" і все з цим пов'язане, так? А для зрілих, які вже перейшли ту, найпершу фазу, "возлюби ближнього свого...", та , на жаль, багато є і тих, що відійшли від "запрограмованої" Звище юності, але ще не прийшли до зрілості.

Тому просто пишіть Адміністрації - зі сторінки відповідного твору, - що вірш оцінений на ваш погляд не коректно, і адміністрація зі всією уважністю оцінить ситуацію.
Зрештою, всі можуть помилятися, і найважливіше, на думку адміністрації, щоби не гасло в наших авторах бажання творити.

...Бомбе.Хатынь,Амбразеево, Аниськово, Булы, Жерносеки, Калюты, Константиново, Папоротное, Соколово, и др. палили не немцы,точнее не только немцы,а и 118-й батальон охранной полиции (Schutzpolizei), который был переброшен в Белоруссию в июле 1943 года . Батальон был сформирован в июне 1942 года в районе Киева главным образом из бывших военнослужащих Красной Армии, попавших в Киевский котел.
Около 100 сел в Украине сожгли “славные казаки”15-го казачего кавалерийского корпуса СС (нем. XV. SS-Kosaken-Kavallerie-Korps) — корпус, сформированный из военнопленных и перебежчиков,численность корпуса составляла 40-45 тысяч.
А в Москве, фон Паннвицу, А. Г. Шкуро, П. Н. Краснову, Султан-Гирею Клычу, Т. Н. Доманову и др.(командиры русских воинских подразделений СС и Вермахта в Москве был установлен памятник под названием «Воинам русского общевоинского союза, русского корпуса, казачьего стана, казакам 15 кавалерийского корпуса, павшим за веру и отечество» у храма Всех Святых,2 мемориальных комплекса один в Подольске 2010 году другой 4 августа 2006 года в станице Еланской Шолоховского района Ростовской области, посвященного памяти донских казаков, погибших в борьбе с большевиками, в том числе на стороне Гитлера. В центре мемориала стоит большая бронзовая фигура последнего атамана Донского войска Петра Николаевича Краснова. На открытии мемориала присутствовали официальные члены администрации Ростовской области, деятели Русской Православной Церкви, множество казаков, в том числе ветераны казачьих частей вермахта.

Російські військові формування і організації, які воювали на стороні гітлерівців, а також японців, у ІІ світовій війні

• Батальон Муравьёва
• Боевой Союз Русских Националистов (БСРН)
• Братство Русской Правды
• Высшая немецкая школа для русских офицеров
• Дивизия Россия также — Дивизия «Руссланд»
• Добровольческий полк СС «Варяг»
• Зеленая армия особого назначения
• Казачий Стан
• Комитет освобождения народов России (КОНР)
• Локотская республика
• Народная Социалистическая Партия
• Народно-трудовой союз российских солидаристов
• Организация Цеппелин
• Республика Зуева
• РОНА
• РОА
• Русский корпус
• Русский отряд 9-й армии вермахта
• Русская национально-трудовая партия
• Российская фашистская партия
• Хиви

• 15-й казачий кавалерийский корпус СС
• 1-я русская национальная бригада СС «Дружина», известна также как 1-й Русский национальный отряд СС
• 29-я гренадерская дивизия СС (русская Нр.1)
• 30-я гренадерская дивизия СС (2-я русская)

• ВВС КОНР (ВВС РОА)
• 1-я дивизия РОА / ВС КОНР (600-пехотная дивизия вермахта)
• 2-я дивизия РОА/ВС КОНР (650-я пехотная дивизия)

• 602-й Ост-батальон
• 645-й батальон
• РОНД/РНСД

• Бригада Асано — русские подразделения Квантунской армии
• Гвардия русской фашистской партии
• Корпус русской монархической партии
• Русские на службе японских и маньчжурских спецслужб Маньчжоу-Го
• «Russen» (Россия) - агентство новостей и пропаганды
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23