Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Петро Скоропис (1991)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Василь Кузан, [ 2012-03-03 14:59:55 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Складно перекладати Бродського.
Можливо, тут би ще щось і підправив, але важко. Маю на увазі останній рядок, останню фразу, яка розбігається змістовно з оригіналом. Але... Навіть пропозиції ніякої не маю.
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-03-30 16:19:28 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Всегда остается возможность выйти из дому на
улицу, чья коричневая длина
успокоит твой взгляд подъездами, худобою
голых деревьев, бликами луж, ходьбою.
На пустой голове бриз шевелит ботву,
и улица вдалеке сужается в букву "У",
как лицо к подбородку, и лающая собака
вылетает из подоворотни, как скомканная бумага.
Улица. Некоторые дома
лучше других: больше вещей в витринах;
и хотя бы уж тем, что если сойдешь с ума,
то, во всяком случае, не внутри них.

1975 -- 1976
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-03-30 16:22:54 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Итак, пригревает. В памяти, как на меже,
прежде доброго злака маячит плевел.
Можно сказать, что на Юге в полях уже
высевают сорго -- если бы знать, где Север.
Земля под лапкой грача действительно горяча;
пахнет тесом, свежей смолой. И крепко
зажмурившись от слепящего солнечного луча,
видишь внезапно мучнистую щеку клерка,
беготню в коридоре, эмалированный таз,
человека в жеваной шляпе, сводящего хмуро брови,
и другого, со вспышкой, чтоб озарить не нас,
но обмякшее тело и лужу крови.

1975 -- 1976
Коментатор Осока Сергій, [ 2012-03-30 16:23:45 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Гарно. Тут є і стиль, і подих, і мова.
Єдине - в кінці Ви трохи не витримали ритм, але, нмсд, об це особливо не зачіпаєшся.
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-03-30 16:51:10 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Дякую, Сергію. Звісно, є над чим працювати.
Дякую і за Ваші переклади. Жаль, бракує часу на детальнішу розмову. Успіхів Вам!
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-03-30 17:28:58 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Мені теж сподобалось. Тільки "звужується у букву "У" - фонетично програє.
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-04-06 17:02:34 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Если что-нибудь петь, то перемену ветра,
западного на восточный, когда замерзшая ветка
перемещается влево, поскрипывая от неохоты,
и твой кашель летит над равниной к лесам Дакоты.
В полдень можно вскинуть ружью и выстрелить в то, что в поле
кажется зайцем, предоставляя пуле
увеличить разрыв между сбившемся напрочь с темпа
пишущим эти строки пером и тем, что
оставляет следы. Иногда голова с рукою
сливаются, не становясь строкою,
но под собственный голос, перекатывающийся картаво,
подставляя ухо, как часть кентавра.

1975 - 1976
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-04-06 17:13:24 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

Epitaph for a centaur

To say that he was unhappy is either to say too much
or too little: depending on who's the audience.
Still, the smell he'd give off was a bit too odious,
and his canter was also quite hard to match.
Не said, They meant just a monument, but something went astray:
the womb? the assembly line? the economy?
Or else, the war never happened, they befriended the enemy,
and he was left as it is, presumably to portray
Intransigence, Incompatibility -- that sort of thing which proves
not so much one's uniqueness or virtue, but probability.
For years, resembling a cloud, he wandered in olive groves,
marveling at one-leggedness, the mother of immobility.
Learned to lie to himself, and turned it into an art
for want of a better company, also to check his sanity.
And he died fairly young -- because his animal part
turned out to be less durable than his humanity.
Коментатор віарвілгвсим вловмивоапв, [ 2012-04-06 18:01:57 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

Цікаво і досить вдало, але особливо у закінченні втрачається зміст того, що його тваринна частина виявилася менш витривалою, ніж ЙОГО людська частина, а не ВЗАГАЛІ «людська напруга».

Може «що недо- чи пересолити»?

Також немає в укр. мові слова «мнити»

Не оминула криза – яка криза? Там можна було б цілком сказати:
економічна криза?

Там ВОНИ з ворогом замирились, він залишився осібним, див. наступний рядок…

А оцей рядок узагалі не зрозумілий:

тривалий час він утілював природні речам в собі
Осібність і Непохитність

щось тут із відмінками…

мені ще здається, що одноногість – як абстрактну якість – треба зберегти, одноногі (хто?) її не можуть замінити…

це так… роздуми… :о) Бродський сам цей вірш не переклав, а було б цікаво… є декілька варіантів російською…

:о)
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-04-06 20:34:22 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

От якщо читати окремо (не дивлячись на першоджерело), то все добре. Тим більше, що текст досить складний - з "попідвивертами".

Але як поглянеш на оригінал - і ружжо там не само стріляло, і темпу взятого ніхто не лякався, а збивався (а це ж разні речі, погодьтесь!), і кентавру нічого не протиставлялось, а навпаки.
Коментатор віарвілгвсим вловмивоапв, [ 2012-04-06 22:11:30 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

Ви знаєте, ще одна велика неточність: не ВІН "мнив", що міг стати пам"ятником, а все ж таки, що
"хтось" мав на увазі з нього зробити монумент (ідеям, що далі описані)...

а також... probability у Вас кудись зовсім провалилася... це слово, імхо, зв"язує (внутрішній) дуалізм в останніх двох рядках... як я зазначила, дуалізм у Вас вийшов розмитий...

як я це бачу: "теорія вірогідності" тут поміж тваринністю та "гуманністю" однієї і тієї ж істоти... в перекладі цього не видно...

але за сміливість - kudos! :o)
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-04-07 01:27:10 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

в деталях порівнювати оригінал і переклад не можу, але згодна з Натою в такому:

- в рядку "тривалий час він утілював природні речам в собі" щось таки трапилось з відмінками :)
- втрачене "одноособність" "анімал" і "хьюманіті". і це, імхо, головне тут.
Коментатор віарвілгвсим вловмивоапв, [ 2012-04-07 01:34:19 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

до речі, в Кентаврі ІV, який був написаний рос. спочатку (потім - автопереклад англ., а епітафія написана була в 1988 англійською одразу) - одноногость!!! але я це потім знайшла...
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-04-07 01:39:29 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

угу, "одноногость - мать неподвижности" у Б. і "вроджена незворушність одноногих" - різні овочі.
Коментатор віарвілгвсим вловмивоапв, [ 2012-04-07 01:45:21 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

ось один переклад рос., що мені майже подобається...(теж не без дурнуватих моментів, але!)

ЭПИТАФИЯ КЕНТАВРУ


Сказать: он был несчастен -- слишком мало
иль слишком много, все зависит от
того, кто слушает. Его зловонный пот
сразил бы лошадь, если б та догнала
его. Хотели памятник, но в чем-то вышел сбой, --
он говорил, -- в зачатке? в монтаже? в программе?
Или: взамен войны случился мир с врагами,
и он оставлен был обозначать собой
Непримиримость, Несовместность -- в этих «не»
звучит не уникальность -- одинокость.
Слонялся в рощах он, дивясь на одноногость
подруг олив. И ею сыт вполне,
открыл искусство лжи, чтоб, лгать себе учась,
рассудок сохранить, истерзанный невстречей.
И умер молодым -- животная в нем часть
слабее оказалась человечьей.

(Сергей Михайлов)
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-04-07 01:51:32 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

один з "дурнуватих моментів" тут - совершенно не по-русски "дивясь на" (или это с одесским акцентом - "мы на вас удивляемся"? :). а закончил хорошо :)
Коментатор віарвілгвсим вловмивоапв, [ 2012-04-07 01:53:41 ],
на сторінці поезії     "З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру."   Скоропис Петро

початок і кінець - так!
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-04-24 15:20:20 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Около океана, при свете свечи; вокруг
поле, заросшее клевером, щавелем и люцерной.
Ввечеру у тела, точно у Шивы, рук,
дотянуться желающих до бесценной.
Упадая в траву, сова настигает мышь,
беспричинно поскрипывают стропила.
В деревянном городе крепче спишь,
потому что снится уже только то, что было.
Пахнет свежей рыбой, к стене прилип
профиль стула, тонкая марля вяло
шевелится в окне; и луна поправляет лучом прилив,
как сползающее одеяло.

1975
Коментатор Вітер Ночі, [ 2012-04-24 15:26:41 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Да, эт всё понятно...))) Но что сподвигло на перевод?)))!
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-04-24 15:52:43 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Узнаю этот ветер, налетающий на траву,
под него ложащуюся, точно под татарву.
Узнаю этот лист, в придорожную грязь
падающий, как обагренный князь.
Растекаясь широкой стрелой по косой скуле
деревянного дома в чужой земле,
что гуся по полету, осень в стекле внизу
узнает по лицу слезу.
И, глаза закатывая к потолку,
я не слово о номер забыл говорю полку,
но кайсацкое имя язык во рту
шевелит в ночи, как ярлык в Орду.

1975
1   2   3   4   5   6   ...   22