Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Петро Скоропис (1991)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Фігляр Шико, [ 2011-03-06 14:06:20 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Листи до римського друга"   Скоропис Петро

це називається - взяти чужий вірш і не переймаючись особливо змістом та фонікою оригіналу втнути своє) Добре, що не дописали від себе кілька строф. Хоча, деякі моменти більш-менш цікаві. Але це не Бродський. Пропоную назвати текст "Як я колись читав Бродського і що з того вийшло.."
Коментатор Петро Скоропис, [ 2011-03-06 19:10:55 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Листи до римського друга"   Скоропис Петро

Дякую за увагу, Шико! Обов'язково поміркую над пропозицією змінити назву тексту. Наразі лишаю як є. Принаймні до поточнення моментів більш-менш цікавих, таких-сяких та геть нікудишніх. Коли ваша ласка, натякніть бодай, яким Вам бачиться вдалий підхід до оригіналу - особливо щодо фоніки.
Коментатор Фігляр Шико, [ 2011-03-06 21:29:17 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Листи до римського друга"   Скоропис Петро

та візьміть хоч першу строфу:
Чар одяганок цих, Постуме, ці цноти
варті кралі вбрань і вишуканих чарів - рт-кр-вбр-
барви-чарів це не рима, око-того теж. російською г взривне читається як к, але не українською. та то таке.
Головна Ваша вада - у Бродського лист до Постума-друга в якому суперськи витримано стилізацію епістолярної розповіді. у Бродського - нормальна жива російська мова, у Вас - надумана українська.
до речі, стилізація під розмовну мову - дуже складний технічний прийом, якщо він витриманий на всі 100%. у Вас дуже багато емоційно-забарвленої лексики, якої майже немає в оригіналі.
про Лівію вдалий рядок Бродського запороли.
більш-менш вдалі 3,5,6 строфи, шось там і далі є натяки)
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-01-14 07:41:12 ],
на сторінці поезії     "І. Бродський. Різдвяний романс"   Скоропис Петро

Рождественский романс


Евгению Рейну, с любовью

Плывет в тоске необъяснимой
среди кирпичного надсада
ночной кораблик негасимый
из Александровского сада,
ночной фонарик нелюдимый,
на розу желтую похожий,
над головой своих любимых,
у ног прохожих.

Плывет в тоске необъяснимой
пчелиный хор сомнамбул, пьяниц.
В ночной столице фотоснимок
печально сделал иностранец,
и выезжает на Ордынку
такси с больными седоками,
и мертвецы стоят в обнимку
с особняками.

Плывет в тоске необъяснимой
певец печальный по столице,
стоит у лавки керосинной
печальный дворник круглолицый,
спешит по улице невзрачной
любовник старый и красивый.
Полночный поезд новобрачный
плывет в тоске необъяснимой.

Плывет во мгле замоскворецкой,
пловец в несчастие случайный,
блуждает выговор еврейский
на желтой лестнице печальной,
и от любви до невеселья
под Новый Год, под воскресенье,
плывет красотка записная,
своей тоски не объясняя.

Плывет в глазах холодный вечер,
дрожат снежинки на вагоне,
морозный ветер, бледный ветер
обтянет красные ладони,
и льется мед огней вечерних,
и пахнет сладкою халвою;
ночной пирог несет сочельник
над головою.

Твой Новый Год по темно-синей
волне средь моря городского
плывет в тоске необъяснимой,
как будто жизнь начнется снова,
как будто будет свет и слава,
удачный день и вдоволь хлеба,
как будто жизнь качнется вправо,
качнувшись влево.

28 декабря 1961
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2012-01-14 11:26:48 ],
на сторінці поезії     "І. Бродський. Різдвяний романс"   Скоропис Петро

Здається правильний наголос "цеглянОї"? А у вас "цеглЯної" - це більш ніж важливий момент, як для початку. Потім таки не "поверх", а "среди"?
На жаль, ваше трактування заключної частини першої строфи може сприйматися і так:
"нічний ліхтарик... у головах своїх любовей,
в грудневу стужу..." - автор вірша зовсім не говорив, що це суто в головах в грудневу стужу, в автора "над головой"...

І найважливіше, якщо до вас цей вірш переклали і не раз, і ці переклади більш довершені, то публікувати новий переклад не потрібно. Це зайве. Бо ви ним ніби показуєте, що зробили краще, аніж інші. А показувати, що ви вмієте зробити гірше - це ще дивніше.
Найкраще переконатися, що той чи той вірш ще не перекладався, чи якість перекладу не та, і тоді перекладати, і публікувати...
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-01-14 13:35:16 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови». "   Скоропис Петро

И. Бродский.
Из цикла "Часть речи"

Тихотворение мое, мое немое,
однако, тяглое - на страх поводьям,
куда пожалуемся на ярмо и
кому поведаем, как жизнь проводим?
Как поздно заполночь ища глазунию
луны за шторою зажженной спичкою,
вручную стряхиваешь пыль безумия
с осколков желтого оскала в писчую.
Как эту борзопись, что гуще патоки,
там не размазывай, но с кем в колене и
в локте хотя бы преломить, опять-таки,
ломоть отрезанный, тихотворение?

1975 - 1976
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-02-13 17:10:42 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

И.Бродский Из цикла"Часть речи"

Потому что каблук оставляет следы -- зима.
В деревянных вещах замерзая в поле,
по прохожим себя узнают дома.
Что сказать ввечеру о грядущем, коли
воспоминанья в ночной тиши
о тепле твоих -- пропуск -- когда уснула,
тело отбрасывает от души
на стену, точно тень от стула
на стену ввечеру свеча,
и под скатертью стянутым к лесу небом
над силосной башней, натертый крылом грача
не отбелишь воздух колючим снегом.

1975 -- 1976
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-02-13 17:14:56 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Север крошит металл, но щадит стекло.
Учит гортань проговаривать "впусти".
Холод меня воспитал и вложил перо
в пальцы, чтоб их согреть в горсти.

Замерзая, я вижу, как за моря
солнце садится и никого кругом.
То ли по льду каблук скользит, то ли сама земля
закругляется под каблуком.

И в гортани моей, где положен смех
или речь, или горячий чай,
все отчетливей раздается снег
и чернеет, что твой Седов, "прощай".

1975 -- 1976
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-02-13 17:25:58 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

ой, ні, це не Бродський :(
ні фонетично, ні образно.
"Вже б тому" - нащо тут "б"?
"Й чи ж не пізня забганка" - це взагалі не вимовляється.
і шикарні рядки Бродського про скатертину-небо-башту-натертість крилом - у перекладі загублено.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-02-13 17:30:55 ],
на сторінці поезії     "К. Кавафіс «Грекофіл»."   Скоропис Петро

можна сюди вставити хоча б редакцію Бродського?
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-02-13 17:45:53 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

У Б. перо дано для того, чтобы согреть пальцы в горсти - Вы же представляете, как держат ручку (пусть не перо?) В переводе это жертва неоправдана. Можно было просто "похукать" на руки, не обязательно было брать перо.

"гладь льодів" - "дьльо" - погано звучить.
"Й чи то чобіт мій ковзає так, чи сама земля" - от любите ви всюду це Й вставляти. Нащо тут воно??

"Та в гортані моїй," - я би краще почала з "І", щоб не було двозначності (та - но).
Хто така "мішма"?

"мов той Сєдов" - а чому не зберігти "що твій", або хоча б "як твій"?
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-02-24 16:59:16 ],
на сторінці поезії     "К. Кавафіс «Грекофіл»."   Скоропис Петро

ГРЕКОФИЛ

Смотри, чтоб качество чеканки было
отчетливым. В чертах – величье, строгость.
Корону, впрочем, следовало б сузить:
я не люблю парфянские горшки.
А надпись – ту по-гречески, конечно,
без вычур, без двусмысленных гипербол,
чтоб всюду римский свой сующий нос
проконсул вздора не наплел бы Риму;
но, тем не менее, должна быть надпись гордой.
На обороте же изобрази, пожалуй,
дискобола, а впрочем нет – эфеба.
Особенно же проследи за тем
(и ты, Сифаст, смотри за этим в оба),
чтобы после вычеканенных "Монарх", "Спаситель"
стояло элегантно "Грекофил".
Не умничай, не изощряйся, дескать –
"Какие греки? Что за эллинизм
у нас за Загром, вдалеке от Фраты?"
Есть варвары похлеще нас, а пишут
примерно это. Чем мы хуже их?
В конце концов, бывают же у нас
забредшие из Сирии софисты,
и рифмоплеты, и другая рвань.
Мы, стало быть, не чужды эллинизма.
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-02-24 18:46:11 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

С точки зрения воздуха, край земли
всюду. Что, скашивая облака,
совпадает -- чем бы не замели
следы -- с ощущением каблука.
Да и глаз, который глядит окрест,
скашивает, что твой серп, поля;
сумма мелких слагаемых при перемене мест
неузнаваемее нуля.
И улыбка скользнет, точно тень грача
по щербатой изгороди, пышный куст
шиповника сдерживая, но крича
жимолостью, не разжимая уст.

1975 -- 1976
Коментатор Василь Кузан, [ 2012-02-24 19:01:13 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Майстерно.
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-02-24 19:19:18 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Дякую. Натхнення й Вам.
Коментатор Володимир Сірий, [ 2012-02-24 19:40:20 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Дуже сподобалося!!!
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-02-24 20:02:31 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Дякую. Оригінал вартий спроби!
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-02-25 00:18:42 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

На мою дуже скромну думку, оригінал вартий кращої спроби.

"Нап"ялене взуття" - це зовсім не те саме, що "ощущение каблука", бо "нап"ялити" можна і валенки.
"око, мружачись силоміць" - і як воно може "косити"? У ЙБ - образ гострого ока, яке може "працювати" серпом. А у Вас?
"мелких" - у Б. було ж не просто так, бо складів йому не вистачило.

Останні 4 рядки вдалися більше.
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-02-29 17:22:38 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

Погоджуюсь, звісно. Вдячний за увагу до спроби. ЩИРО.
Коментатор Петро Скоропис, [ 2012-03-03 09:49:11 ],
на сторінці поезії     "І.Бродський. Із циклу «Частина мови»"   Скоропис Петро

И. Бродский. Из цикла"Часть речи".

Темно-синее утро в заиндевевшей раме
напоминает улицу с горящими фонарями,
ледяную дорожку, перекрестки, сугробы,
толчею в раздевалке в восточном конце Европы.
Там звучит "ганнибал" из худого мешка на стуле,
сильно пахнут подмышками брусья на физкультуре;
что до черной доски, от которой мороз по коже,
так и осталась черной. И сзади тоже.
Дребезжащий звонок серебристый иней
преобразил в кристалл. Насчет параллельных линий
все оказалось правдой и в кость оделось;
неохота вставать. Никогда не хотелось.

1975 -- 1976
1   2   3   4   5   ...   22