•  धर्म

на Івана на Купала
мама хлопчика купала

•  cras...cras... semper cras...

вибачайте… згадати ні̀кого…
чай вприку̀ску… димок в очах…

•  на початку...

на початку – все безіменне…
вітер виє – нічна сирена

•  vita memoriae

ходили ми – я і друг…
ходили ми – я і Бог…

•  все мине...

…все мине… одне – не мине:
я – частина мови

•  Гійом Аполлінер-Міст Мірабо-пер. з французької

Попід мостом Мірабо̀ плине Сена
Й наша любов

•  юга

іде Шива… тризубом помахує…
за ним Вішну хрестиком вишиває…

•  чоловік

чоловік… чоло і вік…
з віком і чолу ясніти…

•  провідчуття Різдва

бути тлумачем снів і красномовцем
не варто у багатодітній сім’ї…

•  Овідій (цикл Полісиндетон)

поетика сну… соната
опущених вій і візій

•  незабутньому М.Ф.

від мого̀ моря –
до твого̀ миру…

•  Vanitas vanitatum (цикл "Полісиндетон")

мігрень мігрує в скроні по плечу
гадюкою… смолою… кислотою…

•  поговори зі мною, Тарасе...

поговори зі мною, Тарасе,
спустись до мене з іконостасу

•  о міфу фіміам...

о міфу фіміам… ні сміху… ні сльози…
і виживає тінь сліпого архетипу…

•  В... (цикл "Імена")

Ваше ім’я – вітер…
Ваше ім’я – сім літер…

•  Алушта

за вуаллю твоїх зморшок, о моя старенька – лазур очей…
о тиха моя Алушто… час твій світлим медом тече…

•  кримська танка 短歌

дзвенить цикада
в присмерковому саду…

•  Сон (цикл Діалоги)

Бог запитав: для чого ти живеш?
які шляхи обрав? чи важко жити?

•  полісиндетон (цикл "За межею звуку")

і ніби війна десь там…
і ніби я сам десь там…

•  chanson d'hiver

іде ідеальний сніг
ідол дитячих снів

•  в мені...

в мені замовкло вимучене море…
згоріло сонце… з гір лише луна

•  poetica licentia

сестро-музико моя,
я ходу пружиню…

•  сансара

легкої арфи струни як вогонь
горять на пальцях весело і синьо…

•  ПОЕМА ВІЙНИ

на майдані коло церкви
не встигають класти жертви

•  у моїй глушині…

у моїй глушині… на моєму дні
де ілюзія тиші – лишня…

•  вишні (цикл "Межичасся")

межиріччя мого життя…
небо порване літаками…

•  псалом 137

ген над ріками вавилонськими ми сиділи й ридали…
наші арфи на вербах… на камінні кимвали…

•  я - Україна

сад у цвітінні і біла хатина
пісня і мова моя солов’їна

•  світанкова пісня

сонечко – млинець рум’яний
сяє в очі вранці-рано

•  пісенька щастя

під копѝтами пилю̀га…
я то там… то знову тут…

•  ПОЕМА ЛІСУ

ліс – улесливий алхімік…
ласий лис… аскет і схимник…

•  літо

танцюю… малюю тілом лінії неевклідові…
лáщусь грайливим фавном до лагідної оливи

•  із циклу "важко видихуване"

хирі̀є хвоя і хвощ…
щодень – реп’яхи і плющ…

•  rain man

ім’я мені – дощ…
я крапля за краплею

•  крізь...

крізь повинності і провини
тіло – суміш вогню і глини –

•  Артюр Рембо - П'яний корабель

В байдужих водах Рік, узятий течією,
Лишився я один без вірних моряків:

•  віє вітер...

...віє вітер по Волині
студить зболені долоні

•  Мова

незупинна… незмовкна… цькована
да̀рмо роздана і дарована

•  circulus vitiosus

Господь мовчить… і дихає в мені…
життя і смерть – усе належить Мові…

•  ЯК ТИ З ТАКИМ ЖИЛА?..

як ти з таким жила?
жѝли пекла безжально…

•  ПОЕМА МОРЯ

море – мармур…і̀нока келія…
відпускає мені гріхи

•  sic transit gloria mundi

серед садів… захованих плодів…
вуглиною і глиною стираюсь…

•  сили небесні...

сили небесні… сили чудесні…
сили води і вогню…

•  і тільки прямо...

життя мого рівняння
ігрек-ікс…

•  мить

забуття життєвої паузи…
мить – і нібито небуття…

•  спроба голосу

і рука моя Вам – востаннє –
беретѐ? – о даремний дар!

•  втеча

вітер жене порохно по сухій землі…
і ні дощу… ні роси… ні сльози – прохолодне небо

•  тексти

тексти або ширяють -
або вмирають...

•  в Криму - небесному...

моя неприкаяна кримського неба горлице...
мій погляд до Ваших зелених очей горнеться...

•  і може там...

я з морем у самотньому човні
зітхає море одиноким звіром

•  літанія радісна

душі̀, о Господи, не суду – саду…
де виросли лише життя дерева...

•  ностальгія за Львовом

о Льове... волелюбний мій… волоокий…
шпилями виструнчений висо̀ко…

•  пісня

стереже мене мова в чужому саду…
стережеться очей: огорожа… сторожа…

•  фоносемантика

я тебе вимріяв… я тебе виміряв довгими верстами…
синіми веснами я тебе виміняв в осеней жадібних…

•  EXODUS

о тягучі… медові… полином настояні дні…
щире золото кра̀дуть у скелях заховані гноми…

•  псалом

міць залізяччя здолає іржа
золота не переможе…

•  заповіт батька

земне життя здолавши вполовину
не озирнуся… не перепочину…

•  народила лисиця...

народила лисиця вовчика –
сіроокого диво-хлопчика

•  форма води

о яблуко небесної води…
повіками обласкане… віками…

•  віє вітер...

віє вітер по Волині...
студить зболені долоні...

•  тропізми

мій дім – моя фортеця…
мій дім – моя в’язниця…

•  грудень

грудень на груди впав
снігом… снагою неба…

•  я пізнав тебе...

я пізнав тебе по жесту…
я пізнав тебе по звуку…

•  іду...

іду за дітьми… світлими путями…
вбираю мову вільної води…

•  О.О. - навздогін...

мрійна міна… зміна кадра…
наливай по вінця чарку…

•  П. Верлен - Осіння пісня (з французької)

Сумом скрипо́к
Сонний танок

•  Горацій - ОДА ІІ.14 (з латини)

О Постуме, о Постуме… Квапливі
гей-гей роки минають. Попри шану

•  о дар...

о дар… о жар… відважна даність…
дання самотності… захланність…

•  Бог при́йде...

Бог при́йде Єві кóсу заплітати
як донечці перед весіллям мати

•  зимовий ранок... Ласпі (Кримські етюди)

шляхетна сивина прадавньої гори
розчесана дощем… увінчана вітрами…

•  рятую радість…

рятую радість… з хащі небуття…
виманюю своїм арфічним співом

•  усі від’їжджають…

усі від’їжджають… затерпла правиця…
у пам’ять поспішно заховую лиця…

•  я нікуди…

я нікуди не поспішатиму...
коронований дурня шапкою

•  серед янголів...

серед янголів що ліворуч
серед янголів що праворуч

•  спроба мовчання

картинна галерея… картонна… галера у морі міста
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…

•  так мало...

так мало літ… і мало зим…
прощайте, море моє і гори…

•  налий мені, янголе...

де пам'ять зухвала мене заховала?
не плавлять мечі… не куються орала…

•  Русланові М... кримськотатарському поетові...

він загасив недопалок любові
і попіл розлетівся по руці…

•  Ясон (цикл "Тьма міту")

самотніший самої самоти
Ясон у ті́ні сохлого човниська…

•  не йди...

ранковий ритуал міцної кави…
і сни гірчать якими я блукаю…

•  сад

старого саду літні вітражі
розмореного сонця міражі

•  доля

я їм твій хліб, о доле моя дивна…
плачу́ піснями… пла́чу у ночах

•  Рахель - Бувало, не раз... (з івриту)

Бувало, не раз після літнього дня
прийду і стою край воріт.

•  біжу...

біжу луною… луною…
полями… тілами останнього бою…

•  минаю...

минаю чужу славу розкидану по кутках…
по зірках загаслих ступаю…

•  наллю...

наллю льодяного сумного вина
померлого винограду…

•  розкажи мені, мамо...

розкажи мені, мамо, я́к ти там у раю…
ти і там піднімаєшся разом із сонцем

•  карта

побічним зором по теплій шкірі
білий кролик лоскоче…

•  чого...

чого я чекаю? – літа…
чого я шукаю? – літер…

•  а смерть присяде...

а смерть присяде скрàєчку життя…
за руку візьме… поцілує в очі…

•  вечірнє (Доля)

заварити терпко́го чаю…
чорнішого за всі ночі

•  ранкове

все на продаж… на знос і на злом…
на зло як банальності біс – біном…

•  антропогонія

затісні суди і судини…
ліхтарі – немає людини…

•  святий Домініку...

святий Домініку, небесний патроне мій, братику,
тепер зобов'язань на себе ніяких ніза́що не братиму…

•  випивши мову...

випивши мову як долю із річки буття
музику сфер у слова перевтіливши... сенси

•  безсоння

манірна ніч готична… по дотичній
усі часи… чудесні паралелі…

•  гербарій життя...

гербарій життя… пересохлий папір минулого…
в руці розсипається… лине за вітром в небо…

•  а я вже музика...

о темрява зародженого тексту…
ідеш наосліп берегами прірви

•  місячна соната

бруківка моститься… тісто міситься…
спалені і відбудовані міста і мости…

•  тінь...

тінь вища людини – коли перед нею стіна…
ніхто нікому не винен – коли всі кругом – вина́…

•  триптих

мова… слово – не полова –
сонця арфа світанкова…

•  точка неповернення

якось треба співати далі
з порваною струною…

•  останній наказ татка...

пустіть мене у той – далекий світ –
мої прекрасні чудотворні діти…

•  метро

бо і сміх і гріх
бо метро везе усіх:

•  зимове танго

зимове танго…
о смерті танго…

•  псалом

_______________________є у Савао́фа – арфа і голгофа…

•  Слово

Слово в Бога було одвіку…
Слово – Бог… світи у зачатті…

•  Рахель - Кінерет (з івриту)

Ось Голанські висоти – на відстані дотику.
Та раптове «Ні кроку!» – немовби наказ.

•  де?

тебе завіяло вітрами…
мене розвіяло…

•  дідусь

білявий чуб і посмішка іскриста…
взір на бігу зупиненого фавна…

•  далі...

купив яскраву сорочку –
і вирішив жити далі…

•  драбина Якова

всі однакові… все однаково…
я до Тебе не дотягнусь…

•  віє вітер по Волині...

віє вітер по Волині
студить зболені долоні

•  мантра осені

о ясноока моя осінь… рудокоса…
вітрами вимолена… милості не просить…

•  дівчинко моя...

дівчинко моя… казочко моя… кізочко моя невагома…
розпатланих косенят запашна золота солома…

•  Любові Бенедишин

а ще – ми житимемо безмежно серед житів
не помремо молодими і розчарованими

•  Іванові Потьомкіну

о рай Ізраїлю… зі смоквами… оливами…
деревами пізна́ння зла-добра…

•  пісенька сільського дурника (Блаженні пісні)

не бусурмани... не звіро́та ми…
у нас правічні на селі закони…

•  море сниться мені...

море сниться мені... і торкається ніг...
диво дивне де ВСІ ЩЕ ЖИВІ...

•  о жадібність... (Кримські псалми)

о жадібність… о жалібність… – життя…
надіями мережене шиття…

•  я стою... (Кримські псалми)

я стою посеред пісні глухий…
я стою посеред весен німий…

•  МОЯ ТРИКРАПКА… (спроба ідентичності)

я підземна вода… я небесна вода…
я химерна хмарина… я глина руда…

•  я не знаю...

я не знаю:
скільки в мені божевілля…

•  зневіра...

зневіра – для людини спокуса…
по справжньому єдина спокуса…

•  служу у світі тільки слову...

служу у світі тільки Слову
я тихим голосом своїм…

•  поет

поет імітує Бога
чатує на нього…

•  спроба мовчання

картинна галерея… картонна… галера у центрі міста
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…

•  розламані хліби...

розламані хліби… ніч дихає у двері…
із рук у руки чаша поплила…

•  за літом літо...

за літом літо тіло відлітає
розвтілення освітлює дорогу…

•  delectus

від людини залишаються дати…
від людини залишаються діти…

•  Єрусалим (пісня паломника)

таврований довічним вигнанням
безмовно гнаний голосу данням

•  забери мене...

забери мене в полон, Аполлоне…
забари допоки жар не схолоне

•  коли були ми на війні...

коли були ми на війні –
на самім дні

•  о мамо...

о Боже виноградної лози…
в тобі поетів спраглі голоси

•  примара незавершеного тексту...

примара незавершеного тексту
вилунює в історію чудесну…

•  ... високого чола...

зима сліди і долі замела…
нарізала наділи і надії…

•  я нічого...

я нічого не боюся… крім музики
коли гола душа моя буде мусіти

•  нині не та Ітака...

нині не та Ітака –
дім Одіссею пастка…

•  нічого такого...

нічого такого
у моїй торбі

•  міг би...

міг би – ліг би доро́гою тобі…
дорого́ю оздобою тебе прикрасив

•  лише любов...

лише любов лишається від нас…
скрадається зарослими стежками

•  соната вересня

я говорю відлуннями гори
я розмовляю хвилями… я море…

•  чеканить час...

чеканить ніч усі мої чекання…
мої родинні рани… думи ранні

•  листя злетіло...

листя злетіло – з висохлої душі –
білого-білого дерева – геть у гетто…

•  ілюзія

глянь – я-я-я-я-я-я-янь…
тінь – і-і-і-і-і-і-інь…

•  серпневе скерцо

ігуаною витягнувшись на камені
сонце всотую… осока мені

•  фуга осені

лякливим шурхотом бентежної ліщини
підкрався злодій-вітер в ночі сизі

•  Вірменія

Вірменія – манія… марево Арарату…
гора – глибінь діаманту в мільйон каратів…

•  у череві Боїнга...

у череві Боїнга Йоною тихо пливу
кудись не додому – у даль де збувається доля…

•  ...тече ріка...

тече ріка буття… у забуття…
терпка вода снігів позаторішніх

•  ПОВЕРНЕННЯ

без матерії як без матері між світами
тіло тоншає попідв’язуване дротами

•  вихід

…я виходжу очманіло за поріг
Бог тебе від мене уберіг…

•  кримська елегія

я забрав із собою вітер
гір стрімчастих, степів суворих

•  ...коли поет...

коли поет перетинає межу майстерності
відлітає з глибин і вершин – виривається з Часу –

•  Піроманія

усохлий кипарис – указівним перстом
іржавий цвях буття – усякого й усюди

•  анахорет

небо зоряне з вікон зчитую
перевтілюю у слова

•  ... я потечу...

… я потечу осінньою рікою
прозорою, глибокою такою

•  ...така самотність...

така самотність у мені живе
такими проростає молитвами

•  ...осіннє скерцо...

я п’ю і п’ю твою холодну воду
дощів і водопадів і озер

•  ...забери...

забери мене Господи забери
до рожевої ріки, сивої гори

•  ...давай присядемо...

вмуроване каміння «ти моя!»
витесується долею в скрижалі...

•  ...калина...

калина – червона глина
остання офіра Сина –

•  ...той світ...

незці'лена моя талассоманія
судини спаяні алуштинською сіллю

•  МІЖ НАМИ... (Кримські медитації)

між нами Бог… і біг… і забуття…
Байдарські зацвяховані ворота

•  ...ми один одному...

ми один одному – привід…
ми один одному – привид…

•  ...о дерево...

о дерево довірене мені
довтілення душі, довоскресіння

•  ...о моє тіло...

…о моє тіло…
мій годинник – рухливий брехливий примхливий

•  любов

любов старцює по німих дворах
на паперті зачовганій ночує

•  ...гиля-гиля...

гиля-гиля мої гуси-лебеді мої діти-мої батьки
летіть-летіть до сьомих небес

•  доля

дві руки мені – дві ріки
обвивати і напувати

•  ...не дивись...

у безлюдді провалля мерклого
у безладді із каменюк

•  ...і ні кроку...

о ця безвихідна і спасительна пустота
дороги липнуть до п’ят – і ні кроку ні крику – круком

•  ...роман... (концептосфера кола)...

у кінці роману нудного і не модного
ну давай уже вб’ємо один одного

•  ...радість...

я яблуко блакитної води…
блукатиму вітрами і віками…

•  ...повернення...

я повернувся… це моя Ітака… священна ціль бродячого сюжету…
не впізнаю' нікого і нічого… ні Пенелопи з саваном… ні сина…

•  ...страсна седмиця...

годував її з ложечки…
на краю покривала

•  ...нічна елегія...

дивлюся у місяцем замальоване завіконня
і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння

•  ...ти дочекайся...

ти дочекайся вранішніх човнів
у зелені весняної пастелі…

•  ...а десь вершини... (Пісні Арфіста)

а десь вершини дивляться у небо
сміється сонце хитро з-за гори

•  ...заспівай мені, сестро... (Пісні Арфіста)

заспівай мені, сестро, сагу
ось на посаг тобі – мій голос

•  геній місця

розвісила зима торішнє листя
намолена печаль моя – німа

•  різдвяний храм

ну й пихата ж наша хата
не добром-майном напхата

•  мої... (новорічна пісня арфіста)

задивлений в харизму хижака
задимлений курильницями курій

•  ...як би я хотів...

як би я хотів
побачити тебе

•  лице

лице обпалене посмішками
оплавлене поглядами-пострілами

•  перекладаючи...

перекладаючи симфонію дощу
на скам’янілі ямби і хореї

•  під шелех тиші...

під шелех тиші, шарудіння снів
осінній день морозцем заяснів

•  зимове фаду

в зимóву піч –
сухий епістолярій…

•  привіт, Матвійку... ("Кримська еміграція")

привіт, Матвійку, друже, брате, це все ще я – з нових широт
а ув очах наш клас – десятий – твій профіль лисий – мій кудлатий

•  не звикну...

не звикну не звикнусь: без тебе – в зиму…
зранку – до ринку вдень – до магазину…

•  не хочу...

не хочу ні мирри ні моря ні миру...
стаю до потиру... стою до потиру...

•  о моє сонце...

о моє сонце… німбом немислимим
котишся морем у сни довоєнні

•  ой війна... т у ж і н н я

ой війна-а-а-а-а-а-а...
війна-а-а-а-а-а-а…

•  котячими кроками...

котячими кроками обережними
від тебе до неба – підкраданнями

•  шептання мої...

шептання мої пташині
підслухало море синє

•  сивіла

ні дива ні діви ні видива димного
ні аду ні саду содомного дому

•  промінчик

з вершин високого обману
з глибин таємних молитов

•  дитяче видіння

…загойдалась вишні гілка
білі квіти – білі крила

•  ХОЧЕШ...

хочеш перстом хрести
хочеш хрестом прости

•  ДЕРЖАВА (ДЕЖА ВЮ)

Господи благослови на путь і справу…
горло узяте горем і спазмами…

•  ХТО КОМУ...

місяць-равлик заховав роги –
ні собору... ні гори... ні дороги…

•  ВІЙНА

Вій… навіювання… війна…
помолодшала сивина…

•  ЖАННА...

ні мати і ні жона
Жанна…

•  ДОДОМУ... (спроба повернення)

додому… через гори – навмання –
мотузку перегризло мавпеня –

•  ЧУЖИМ ПОВІТРЯМ... (спроба повернення)

чужим повітрям захлинулось горло
і птаха полетіла десь увись

•  ВОГОНЬ АГОНІЇ...

вогонь агонії довічний каганець
коптить їдким несправедливим димом

•  УСІ МИ...

усі ми тут зійшлися лиш на мить…
шукає по світах душа душі…

•  СПРОБА ПОВЕРНЕННЯ

без мене тут усе як і було:
гримить гора

•  ДОТИЧНОЮ...

дотичною Дамоклового леза
дійшла душа останньої межі…

•  МИ РАЗОМ...

овал конвалії
навала білизни

•  НЕМАЄ МІСЦЯ.. (цикл Кримська еміграція)

я тепер на світі – один
я володар днів і годин

•  ДЕМІРДЖІ

демони Демірджі
вищерблені скрижалі

•  БАХЧИСАРАЙ

..........Ісмаїлу Гаспринському

•  ЧАС МЕНЕ...

Час мене – не мине…
що ж – порода породою…

•  ДЕСЬ...

десь дивиться літо десь плаче без мене літо
десь позатихали принишкли самотні діти

•  ПОБАЧИМОСЯ...

невимовний біль моєї мови
у мені волає – в біднім Йові

•  РІЗДВО

сонячний острів маленький меланхолійний
з деревом і струмочком і ящіркою в норі

•  Я ПЕРЕЙШОВ...

я перейшов і віхи і віки
і до тієї увійшов ріки

•  ЗРЕЧЕННЯ

море сміється
гори сміються –

•  З ПРИВОДУ БАНАЛЬНОЇ РИМИ

незаміжняʹ незаймана незмінна
знеможене зневірене дитя

•  ЗГРІБАЮ...

згрібаю пріле листя із могил
вдихаю повів згірклої олії

•  ХОЛОНУ...

холону... захлинаюсь... задихаюсь...
я мови космос виливаю в хаос

•  ВІД-МОВА

о ця влада… принада… божественної вади
вечірнього сяйва мудрість відчужена…

•  ЛІНІЇ ДОЛІ

Ясон… я – сон… сон… сон…
гойдалка долі – Медеї медові – Вічність леліє віщу дитину

•  СЕСТРО МОЯ... (цикл Дихання)

сестро моя… незбутня моя… незабутня моя
доле моя… дорого моя… порання моя

•  ПІСЕНЬКА МУЗИ СВОЄМУ ПОЕТУ

я присягнула вічному тобі
невінчаними маємось у світі

•  ДО ВАС, МАРИНО...

я прийду до Вас, Марино, розповім про марну славу...
принесу коштовні вина – ваші виплеснуті рими...

•  ТИХОЮ ХОДОЮ...

тихою ходою хордою
водою хлюпотить час

•  З ЧУЖИХ БЕРЕГІВ

закривавлені мальви завісили виднокіл
твій заляканий голос піснями чужими плаче

•  ДЕ Я?

витесав тебе з льоду
білу мою Ізольду

•  О МОЯ...

о моя багіро богине нічної варти
очі твої пустельні спалять мої сади

•  ОСТАННЯ ПІСНЯ ТАКУБОКУ

життя – самІтна подорож у даль…
крокую від любові до любові

•  ПОЕЗІЯ

поезія тлумачить сни… тлумачить долі і недолі...
оголені блаженноголі стражденноокі білі болі

•  САНСАРА

моя домінія – дорога міняна
дорога глиняна слідами мічена

•  СПРОБА ЩАСТЯ

ти тепер відзіґорна пані
я – все той же хлопчина сонячний

•  ДОРОГА ДО МОРЯ

в німій безликості базиліка стара…
пророче скреготіння сходів висхлих…

•  ЛЕДЬ НЕБО...

ледь небо… ледь земля… – не вгледіти глибіччя
і тягнеться поміж межа – нема кінця

•  МАМА ПОРУЧ...

серед янголів що ліворуч
серед янголів що праворуч

•  ЛІРИЧНИЙ ДЕЛІРІЙ

ліричний делірій строфою струною...
не варто тепер говорити зі мною...

•  ЕНТРОПІЯ

в мирі нікому – ні щастя ні спóкою
путь на долоні рікою глибокою

•  НЕЛЬОТНА ПОГОДА (цикл КИЇВСЬКИЙ СПЛІН)

нельотна погода
надії летальний кінець

•  ФАУСТ

жах якому немає імені
відпусти мене відпусти мені

•  МАНТРИ ЗИМИ

мантри зими у березні
одинокі сліди на бéрезі

•  ЛХАСА (Тибетський щоденник)

хтивого хаосу візія ласа – Лхаса
мерзле повітря рибою – слóва! спасу!

•  ЄДИНИЙ ДРУЖЕ...

єдиний друже мій, самотносте моя,
ми не помітили – вже осінь на порозі…

•  КРИМ (крик)

я ніхто тобі – мить кромішня –
Криме – кармо моя кремезна

•  РАДІСТЬ МОЯ...

осінь покúдала золото літа в багаття
босою бродить остання любов нічия

•  МОРЕ

море – шляхетна патина міді...
море – шалене поле в хлібах...

•  СЛІПА ЗИМА...

Сліпа зима
вибілює у крейду

•  ЯКОСЬ У ПОНЕДІЛОК...

якось у понеділок опритомнію
у словнику (у багатотомному)

•  Я ЦЮ ЦЕРКВУ...

я цю церкву пам’ятаю споконвіку
ми тут з мамою старцюємо щоднини

•  Я ЛИШ... (Івану Потьомкіну)

бездонна безкінечна бистра річка
несе мою любов куди не знаю…

•  ГАРУДА

на груди лягає Гарýда морем марудить
збувається нині твоє «ніколи» – в моє «нікуди»

•  ЯК БАЧИШ - ЖИВИЙ...

– Ти як? – до щоки торкаєшся – холод до жару –
– Як бачиш – живий… А ти дивишся – на примару…

•  ОСТАННЯ РОЗМОВА

бабця дістала з фанерної шафи
тлумак перев’язаний чимось картатим

•  ДОЛЯ (Розлучна пісенька)

я від себе рятую Долю
вона дивиться палко пильно

•  ПІСЕНЬКА СОЛІСТА ЦЕРКОВНОГО ХОРУ

я співаю в соборі соло
до небес одлітає звук

•  ОСІННЄ (doloroso)

я люблю тебе сонна осене…
лоскочи мене літом бабиним

•  КОРІННЯ

Мускус вицвілої вітальні,
стіл рожевого палісандру,

•  ПОЕТ

ліру! – жінці і чоловіку
пишуть – юні і старуваті

•  ЛИПЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)

в море занурені
зорі зажурені

•  ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ

збіліле море у прощанні з літом
на вітер розпорошує слова

•  ЧЕРВЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)

зорі молочні
летучої ночі

•  ІНТЕРВАЛИ

інтервали валами котяться
що збувається

•  ТИХИЙ МІЙ СИНКУ... (Колискова)

тихий мій синку
мудрий мій ельфе

•  ДЕРЕВА (Пісенька Адама Кадмона)

ці дерева насадив мені
Бог

•  МИЛА

не мусиш мила
не мусиш

•  ВЕРЕСЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)

сонце знесилене
зéрню розсіює

•  МАРІ

все мине Marie…
все мине…

•  ЖИВУ...

в середині звіра
дрімаю в теплій плаценті

•  ЛЮБОВ

била ти любов як могла
прямо в голову

•  НАГОТУЮ КОЛИВА...

наготую колива
нагодую кожного

•  ПО ДОРОЗІ НА ФУДЗІЯМУ

…січуть холодні схили чагарями
із неба перелатаного злива

•  МАМА-ВОДА

щокою мами горнеться вода
сонливо заколисує піснями

•  БОДГІСАТТВА

я чужої
відчуженої породи

•  ЗЕМЛЯ

сидить стара на мертвому порозі
поміж світів

•  У ВИРІЙ (Прощальний плач Батька)

вітри-веретища над попелищами
над мовосховищами понищеними

•  ЧАС ЧАТУЄ СЛІД...

Час чатує слід
прірвами могил...

•  ЗИМА В КРИМУ (Танка)

спить Аю-Даг...
ліг іній на дуби...

•  CAPRICCIO (furioso)

діряві ночви ночі ллють дощем…
тривожна тиша шурхотить хрущем…

•  БОГ & БОСХ

… дивиться на Бога Босх
дивиться на Босха Бог

•  РІЗДВО

осяяна земля
батьки

•  МІЙ ЗВІРИНЕЦЬ

якось в мене коло хвірточки приліг
білогривий буркотун Єдиноріг...

•  В РАЙ (Паліндромне)

в рай весела дорога
на ній – нікого

•  Fratello Sole Sorella Luna

братик – Сонце …
сестричка – Місячинка-колиска…

•  ЛАБІРИНТ (Оскомина)

… лабіринтами-лаврами
дні

•  Я СЬОГОДНІ...

я сьогодні піду обнімуся з деревами
за трудягою-равликом довго дивитимусь

•  СИВА НІЧ...

сива ніч... старенька... мовчазна...
лагідно присіла край вікна

•  ДОВЕДЕШ МЕНЕ, М О В О...

… доведеш мене, Мово,
до клятої підмурови…

•  ЧАСИКУ-БРАТИКУ...

ой не котись, не біжи, зупинись на трішечки-трошки
Часику-братику, котику, прудконогий Котигорошку...

•  ГОЛОСІННЯ ЗА ГОРОЮ ЩЕКАВИЦЕЮ

.........................................я і досі живу на тобі...
.........................................на твоїй утробі...

•  БУДЬ...

будь послідовною...
будь підсвідомою...

•  ДЗВЕНИТЬ ПОДІЛ...

дзвенить Поділ – дзвонить –
нас і Час хоронить…

•  Я В ГРУЗІЇ-ВІЗІЇ...

я в Грузії-візії…
міді шляхетна зелень…

•  ТЕЧЕ ПРАВІЧНА МОВЛЕННЯ РІКА...

тече правічна мовлення ріка
в моєму горлі – гирлі – не зміліє…

•  Я - ЯЗИЧНИЦЬКІ ЗВУКИ...

…я – язичницькі звуки давно здичавілої мови…
із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…

•  МОРЕ БУВАЄ...

море буває миром-
ладаном для невтішних