Усі коментарі - Галина Михайлик

Коментатор Лариса Пугачук, [ 2017-05-11 08:39:55 ],
на сторінці твору "Не стало Анатолія Криловця (1961-2017)" Михайлик Галина

Галю, "Помолімося за його душу і доторкнімося до його сонячного слова на сторінках його поезій http://maysterni.com/user.php?id=6179&contest_id=0..." - ходiмо разом, i не будемо окрiм сонячного слова бачити i чути нiчого бiльше. Прошу. Заради пам*ятi.

Коментатор Олександра Камінчанська, [ 2017-05-11 20:01:38 ],
на сторінці твору "Не стало Анатолія Криловця (1961-2017)" Михайлик Галина

Світла пам'ять світлій людині...

Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-11 22:11:51 ],
на сторінці твору "Не стало Анатолія Криловця (1961-2017)" Михайлик Галина

Миру і спокою його душі....

Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-16 18:16:23 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Я відкрила свою сторінку для Світлани-Майї Залізняк щоб не докучати нашими дискусіями іншим авторам.

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-16 19:51:59 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Сьогодні, 15 травня

прочитала я щойно створений допис для мене пані Галини Михайлик і......німію...бо
як відповісти на оце:
http://maysterni.com/publication.php?id=124780

Отож вернімося до моїх роздумів: "Що це? гадала я – заздрість? До «слави» покійного?.........

Можливо, я не маю рації, можливо занадто асоціативно мислю, занадто багато уява… можливо… але моя інтуїція мене ще ніколи не підводила.

Так, визнаю, я погарячкувала, коли написала вимогу до авторки забрати слово «вельбучний» з того тексту. Звичайно, коли цей вірш буде опублікований у книзі, чи деінде, він сприйматиметься нейтрально, зовсім по-інакшом, аніж у інформаційному контексті ПМ початку травня 2017 року.

Тому у цьому аспекті кажу до пані Світлани-Майї Залізняк: «ВИБАЧТЕ!»

Щодо моїх асоціативних роздумів – це моє право читача і я їх не перекреслюю.
Сподіваюся, що «конфлікт» нарешті вичерпано". Це слова Галини Михайлик.

Що сказати...
Не впевнена... Бо авторка не відмовляє собі у праві підозрювати мене й далі у...насміханні...? чи як це назвати...

До людини, що вигадала - і свято повірила у свої звинувачення нема презумпції невинуватості...

Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей. Збіги випадкові. А тут взагалі безпідставні підозри. Я писала вірш, як завжди пишу...думаючи про світ і людей. Споглядальний.
До чого тут відхід у вічність шановного пана Анатолія?
Безглуздо підозрювати мене у навмисному використанні слова вельбучний.
Це ж очевидно.
У мене не могло бути заздрощів до слави покійного, бо такого почуття у нормальної людини не може бути апріорі. Я не вишукую на сайті, читаю те, що на головній.
Маю коло шанувальників, мою книгу замовляють.
Пані Галина тут пише, що досліджувала використання мною слова вельбучний...
А в книзі воно є і не раз, зібрання творів 2015 роком датується.
Я ж відповідаю за свої дії. Писала їй: ви могли б приватно запитати у мене. Винесла це все на загал... Навіщо? Намислила собі, дала посилання на мій вірш на сторінці своїй......
І зараз оці вибачення дивні, зверхні. Людина мені не хоче вірити ------ і вибачається. Якщо хтось звинувачує незнайому особу...то, можливо, це власні комплекси...
от я б так не вчинила.
В інтригах участі не брала. Вини моєї немає у тому, що Галині здалося. Досліджувати мою книгу варто... і нові поезії теж... Але не інквізиторськими методами. Моя творчість всеохопна, знайти там можна загальнолюдське, інтимне.
Але ніколи я не дозволяла собі переступити межу людяності. Її кожен митець окреслює самотужки.

Мій допис тут

http://maysterni.com/publication.php?id=124685

І все ж.....якщо у Галини Михайлик нарешті з`явиться щире бажання повірити мені, я відчую. І буду щиро втішена порозумінням.
Моя книга у вільному доступі, замовляйте, вивчайте... досліджуйте - кому до снаги. Готую нову.
З повагою - я.

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-16 20:06:47 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

І - лапідарно: я писала "Бракне координат", де є маловживане слово "вельбучні", без огляду на смерті, народження, події на сайті, дощі, заметілі, катаклізми.
Розумному - досить.

Раджу прочитати статтю АРТУР ШОПЕНГАУЕР: ПРО ГЕНІЯ і талант. На моїй сторінці є. Вельми корисно усім авторам.

Коментатор Лариса Пугачук, [ 2017-05-16 21:11:43 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Із коментаря Свiтлани Залізняк:
"Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей. Збіги випадкові".

Неправда.
Збіги можуть бути випадковими, але не так часто і не в потрібний час. Хто володіє темою, прекрасно відслідковує всі ці натяки і розуміє, кого і за що підколюють.
Але всі мовчать, бо такими під...колками страждає багато хто із авторів, я сама двічі скористувалась езоповою мовою, щоб вдарити людину. Свідомо.
Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту.
Не хочу цього і не буду розвивати тему далі.

А допис цей зробила по слідуючій причині: не знаю, чи справді Вельбівне-вельбучний були свідомо зав'язані, не переконана в цьому.
Але... Людини вже нема. Захищатись вона може тепер тільки вустами живих людей. І я дякую Галині Михайлик за те, що вона вступилася за честь поета. Навіть, якщо Галина в даному випадку помиляється, я вдячна їй за прямоту і бажання справедливості.
Живі з живими якось розберуться вже.

Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-05-16 21:29:42 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Корисно? Необхідно. А вам окрема дяка за цю знахідку.

Коментатор Олександр Сушко, [ 2017-05-16 21:37:44 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Панове! Я ж добу тому написав сатиру "Молоток"! Думав все, кінець роздорам. Пожартували і годі. Але ж весна бере своє...
Пані Галино! Звичайно, я чоловік, тонкощів жіночих шпильок не розумію апріорі. Але в цьому випадку ви погарячкували. У даному контексті слово "вельбучний" абсолютно доречне. І те, що вірш з'явився в час, коли людина з подібним прізвищем пішла з життя - збіг обставин.

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-16 22:31:02 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Ларисо Пугачук, Ви не вартуєте мого коментаря, але я по доброті душевній залишу його, колекціонуйте.

Ви писали мені торік...просили книгу... телефонували мені, захоплено коментували.....як малюк, що тістечка розглядає... потім писали кляузу прилюдно отут на сайті. Рецензію Ірини Кримської-Лузанчук на мою книгу назвали "висміюванням фактів вашого життя". Ви не читаючи...звинуватили мене і автора у нісенітницях. Психіатр не розгребе Ваших закидів у мою сторону...шанувальнице...
Потім вибачалися Ви отут прилюдно... Я Вам заборонила писати мені і навіть...читати, щоб не нудило. Від тістечок)...
Знову отут коментуєте, звинувачуючи мене...
Не знаю, якої вам ще шпильки і куди саме не вистачає... але поведінка ваша негідна.
Я все пояснила, розумному досить.
Із бевзнями я полеміки заводити не маю бажання і часу....Ви просили мою книгу. Отримали. За гроші. Ви недостойна її.
Телесуєтеся тому, що сама не здатна творити, як я...
Про яку честь йдеться? Чию честь я принизила словом вельбучний?
Моя свекруха народилася у селі Вельбівному, його вже, мабуть, нема...у нашій області. Чим слово завинило?
Ви, здається, живете за межами моєї Батьківщини, я несу місію, реанімую мову, а Ви вигадуєте бозна-що...Ваша хвороблива уява ніяк не вгамується. Жовчогінне попийте. Мене для Вас нема відсьогодні. Інші хай думають: хто ви, звідки...і чи реальна. Геть з моєї дороги.
Це все, що можу сказати наостанок.

................
А Олександрові дякую.

Коментатор е ю, [ 2017-05-16 22:40:20 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Оце так...
Світлано, а Ви себе не зависоко несете?
Слава Богу, що я ще Вашої книги не маю...
)

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-16 22:50:20 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Знайшла
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вельбівка

і тут вель-

Полтавська область

Село ще є.

Щодо оцієї маячні: "Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту.
Не хочу цього і не буду розвивати тему далі".

То запрошую навести конкретні приклади, а ще написати, хто мені з авторів розповідав щось...де я використала факти життя... І все це підкріпіть рядками.
Переконана, що не буде нічого, бо це голослівні наклепи. Гидота у поведінці самої Лариси.
А в що перетвориться без мене сайт, мене вже не хвилює. Допомагала...чим могла. Досить.

Коментатор е ю, [ 2017-05-16 22:56:17 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Світлано,
Ви, здається, вже стільки разів йшли,
що, боюсь, цього ніколи не станеться...
)))

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-16 23:05:31 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

А ви, Юрцю... чи не з тих невігласів, що під ногами ...плутаються... Чого затесалися у чужу дискусію?
Чи клон чийсь...небайдужий.
Дискусія припинилася. Всі все пояснили.
А я пішла, некомфортно, сенсу нема бути тут. Так і передайте) по дроту.

Коментатор е ю, [ 2017-05-16 23:15:48 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Невіглас... Клон... Плутаюсь... Чужа дискусія...

Свєточка, та ти просто чудо якесь, напевно!.. Вперше таку нахабу зустрічаю. Хоча ні – вперше такого ВІДВЕРТО-самозакоханого ящура...

"І як же ж ми тепер без тебе проживемо, йой-йой-йой?" ))

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-16 23:31:10 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Та як будете...Свої хвости закусите, та на стор. своїй перевірте по літері
Ось...дивлюся, хто Ви...рельний (клон)...?

Народився й виріс на Хмельниччині.
У 1991 поступив до Політеху й переїхав до Львова. У 1996 вступив до аспірантури й у 2000 захистив кандидатську дисертацію. Працював викладачем з 1998 по 2004.
У 2004 переїхав до Хмельницького. Змінив спеціальність (зі системотехніка-комп'ютерника - на аналітика-міжнародника). До 2010 викладав.
У 2008 почав писати вірші. Підготував дві збірки: "Квіти для забуття" та "Поезія обурення".
У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі.
У 2016 знову почав писати. Підготував "Кольорову збірочку"...

У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі. цитую

Це як? Якою мовою... біднятка...
Без мене буде важко, але доведеться. Не достойні.

Коментатор е ю, [ 2017-05-16 23:35:16 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Пояснюю...

"У 2012-му році цілий рік пробув у Почаївській Лаврі".
Зверніть увагу на решту речень – там всюди скорочене звернення до часу події.
Будь-ласку, думайте трішки, перш ніж робити поспішні висновки...

Я ж Вам добра бажаю ))

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-16 23:35:33 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Та як будете...Свої хвости закусите, та на стор. своїй перевірте по літері
Ось...дивлюся, хто Ви...рельний (клон)...?

Народився й виріс на Хмельниччині.
У 1991 поступив до Політеху й переїхав до Львова. У 1996 вступив до аспірантури й у 2000 захистив кандидатську дисертацію. Працював викладачем з 1998 по 2004.
У 2004 переїхав до Хмельницького. Змінив спеціальність (зі системотехніка-комп'ютерника - на аналітика-міжнародника). До 2010 викладав.
У 2008 почав писати вірші. Підготував дві збірки: "Квіти для забуття" та "Поезія обурення".
У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі.
У 2016 знову почав писати. Підготував "Кольорову збірочку"...

У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі. цитую

Це як? Якою мовою... біднятка...
Без мене буде важко, але доведеться. Не достойні.

Коментатор е ю, [ 2017-05-16 23:39:09 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Світланооо, не нервуйте... Минеться!))

Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-16 23:42:20 ],
на сторінці твору "Про вельбучних і не тільки…" Михайлик Галина

Та не червонійте... Пишіть грамотно.

"У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі".
Так не пишуть навіть учні.
У році...а не рік. Або У зайве.
Виправляйте.
Щодо поспішності це не до мене. Це до жіночок, що вище висловлювалися, а я апелювала...у порожнечу.
Прочитайте про генія і таланти. Добраніч.
Бережіть себе. Бо я вже себе берегтиму. Не витрачатиму енергії на сайт.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?