Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Галина Михайлик
... Поезіє! О, музико зі слів,
у ритми серця із небес улита
в сакральний час від сутіні до світла
десь на межі свідомості і снів...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор е ю, [ 2017-05-17 16:04:01 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

Гарна ідея! Доєднаюсь!..

Ліна Костенко

* * *

Відмикаю світанок скрипичним ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт піднімав багряним плечем
день —
як нотну сторінку вічності.

Що сьогодні?
Який веселий фрагмент
із моєї шаленої долі?
Усміхається правда очима легенд
і свобода — очима неволі.

Любов неповторна —
моя валторна.
Шляхи прощальні —
перша скрипка печалі.
А в сірі будні
буду бити, як в бубни.
Дуже мені легко. Дуже мені трудно.

Еволюція гусячих пер.
Філософій забрьоханий німб.
Слово — прізвище думки тепер,
а частіше — її псевдонім.

Так чого ж я шукаю і чим я жива?!
Велемовний світ, велелюдний.
Ви поезія, вірші?
Чи тільки слова?
У майбутнього слух абсолютний!
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2017-05-17 17:12:47 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

http://maysterni.com/publication.php?id=120471
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-17 17:16:27 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина



Василь Стус




Творчість | Біографія | Критика
"А скажи - Модільяні був ідіот..."


А скажи - Модільяні був ідіот? -
допитувалась вона,
коли я вправними, як у піаніста, пальцями
вигравав на засмаглих персах.

- Такий же ідіот, як і всі в цьому світі, -
повчав я, обіймаючи
успокоєні вибухи її сідниць.

- Розумієш, старий, я часто думаю
про незвичайність мистцтва.
Це зайва розкіш.

- Так, мистецтво - то завше надмір, -
відповідав, виціловуючи коліна.

- Але надмір лише й рятує нас від убогості.
Смертним полишається єдине:
бодай маленький надмір -
У вірі,
у звичках,
у смаках,
просто - в примхах.

- Так, моя маленька. Саме так.
Ти як завжди говориш діло, -
повторював,
клацаючи зубами од пристрасті.

- А коли в нас народиться доня,
ми кластимем їй в узголів'я тільки троянди, -
охриплим голосом проказувала вона.

- Так. В узголів'ї і неодмінно -
троянди, - не своїм голосом
я погоджувався покірно.

- Яка докучлива муха -
дзижчить і дзичжчить.
Убий її, любчику.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2017-05-17 17:17:10 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

http://maysterni.com/publication.php?id=120471
Коментатор е ю, [ 2017-05-17 19:13:49 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

Василь Симоненко

* * *

Впало сонце в вечірню куряву,
Тиша виповзла за село.
Нашорошилось небо буряно
І погрозами загуло.

Ніч підходила з гуркотіннями,
Ніч несла божевілля й страх,
Плазувала потворними тінями
У нервово пружних кущах.

Ніч кричала мені, розтерзана,
Оперезана громом навхрест.
І у зойках її березових
Закипався гучний протест.

Хмари дибились волохато,
Місяць в небі петляв, як кіт,
Вихор всівся на сіру хату
І загвинчував стріху в зеніт.

Та встає перламутровий ранок
Крізь холодний і злісний рев,
І проміння зализує рани
В закатованих ніччю дерев.

Безпорадні агонії злості,
Злість гармонії не порве!
Сонце ходить до нас не в гості,
Сонце з нами живе!

Вирина воно ранками з куряви,
На потрав'я обтрушує пил,
І пливе, й ховрахів обурює,
Повне ніжності й повне сил.

16.01.1962
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-20 17:03:31 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ

Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.
Марудна справа — жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.


Ліна Костенко
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-20 18:30:41 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

…Колючі язики, жорстокі очі,
Пекуче і безжалісне «прання»…
Що вам до мого "хочу", чи "не хочу",
До сну, безсоння, чи до мого дня?

Що можете ви знати про ті ночі,
Коли криваві сльози серце точать,
Коли повітря здавлює горлянку,
І задрімаєш тільки на світанку?

Дай Боже не зазнати вам фортуни,
Коли змовкають найдзвінкіші струни,
Коли чорніє сніг, і день із ніччю
Плетуть химеру фантасмагоричну…

Вам ніж у серце – усмішка постійна,
І муляє чийсь успіх чи талан?
Бо ваші душі – заздрості повії,
І заздрість – головний ваш бог і пан.

О, ви моральні! І у ваших клунках
Зразки моралі всякі, по ґатунках:
«Для себе», «для близьких», «далеким», «іншим»…

Хто їде джипом, а чи ходить піший -
шахрайську шістку, де кривава мітка,
здає у прикуп солодкава плітка…

2000(2013) Галина Михайлик
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-21 15:05:38 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

* * *
Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
Усіх міщан ощирені лаї
Ненавидять в мені мою скажену силу,
Ненавиджу я слабкості свої.

І скільки їх! Я зіткана з печалі.
Для ближніх знято тисячі свитин.
Коліна преклонивши, як Почаїв,
Стоїть душа перед усім святим.

Дзижчать і жалять міріади версій.
Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
А я ще в диверсантах не була.

Ліна Костенко
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-21 22:10:16 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

«Не промовляй», «не слухай», «не дивись».
Сѝріч – «не дій»? Неправедність – розруйна.
Усе тобі сторицею колись –
животворяща крапля, чи отруйна…

Не знати зла – чи то вже є добро?
Чи навпаки: зло – то добра відсутність?
Душа – мов глек: коли доверху дном –
утрачено її первíсну сутність.

Промов, послухай, подивись: відкрий
свої чуття, впусти у серце Бога!
Роби добро, причасного налий
у глек душі. Тоді – і від порога...

15.06.2015 Галина Михайлик
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-21 23:23:18 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

"Отож хвала вам!
Бережіть снагу...".

Яка ж радість-утіха буде Вам від мого коментаря у прозі...
Авжеж... уверх дном, Галино... і я про це писала тут кілька днів.
Здалося Вам, не запитали.
Поставили спрожогу посилання на мій вірш. Направили на мене стрілу підозри. Написали: "Бог судія".
Прийшли допомагачі.
Мене ще й винною зробити коритить, виховувати багнеться. Слова мої маловживані, я дивна.
Справді: догори дригом... Вибачилися...і знову...
Я залишила дві поезії Ліни Костенко...про згинання у дугу вольтову...про силу.
Я вже у тому віці... коли пізно мінятися на догоду, тим паче, не маю бажання лестити...підтанцьовувати.
Мої поняття про добро, честь, красу душі та світу кардинально різняться від чиїхось. Це провокує, бо всі самобутні приречені на небайдужість.
Вітер Ночі написав сьогодні на моїй сторінці: "...все нормальные ушли в 2012 году".
Лишаю сайт саме зараз - на спроможних його облаштувати по-своєму.
Бажаючих чимало. А я направлю енергію в інші русла). Готуватиму нову книгу.
Мої дзбани, амфори... лишаться моїми, ділити нам нема чого.
А вам - поріг, піч...каганці. І дзеркало. Зазирайте, та пильнуйте. Бо перевертнів тут чимало. Я сторінку свою лишила. Все написала. Не гукайте.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-24 12:10:56 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

Навіть не знаю, що ще від мене треба п.Світлані...
Чого я маю радіти? Того, що вона йде?
Кожен має свою вільну волю.

Я, наприклад, зараз мало буваю на цьому сайті, рідко публікуюсь,коментую, бо такий зараз у мене період - роблю щось інше.
Про відхід колеги вирішила написати, бо тут на ПМ є його сторінка, вміщено багато творів, є деякі колеги, які не спілкуються на інших ресурсах, а тільки тут...

Отож,деякий час зазирала сюди, щоб відповісти на коментарі. Заодно і переглядала твори в анонсовій колонці.
Дещо кинулось у вічі. Замислило. Я вже про це написала, роз"яснила, тричі написала вибачення, видалила дражливі коментарі, надала доступ для коментування на своїй сторінці усім бажаючим.

Бажаючі постили різні вірші у коментарях. Запостила і я свій вірш на своїй сторінці. Філософський, споглядальний, не адресований нікому конкретно, написаний ще у 2015 році.
Знову якісь ображання, гримання дверми, знову якісь претензії до мене...

Дивно....
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-24 12:21:32 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

Мені від вас анічогісінько не треба, п.Галино.
Це Вам заманулося притулити посилання на мій вірш на сторінку про смерть.
Мабуть, я з іншої планети.
На моїй ДИВНЕ те, що Ви зробили...
Ще й вимагали викинути слово вельбучний із мого тексту, нечувано...
І претензії мої виправдані.
Вибачення написане вами, прочитала. Аби лише воно щирим було.
Тему вичерпано.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-24 12:54:44 ],
на сторінці твору     "Про вельбучних і не тільки…"   Михайлик Галина

Дякую.
На все добре!
Коментатор Серго Сокольник, [ 2017-08-28 03:50:49 ],
на сторінці поезії     "Місто його наймення"   Михайлик Галина

Бував, бував... а якже) Ландшафтно)
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-08-28 08:36:41 ],
на сторінці поезії     "Місто його наймення"   Михайлик Галина

Дякую :)
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2017-08-28 15:58:03 ],
на сторінці поезії     "Місто його наймення"   Михайлик Галина

Живе кохання франкове, іще й як живе! Гарно!)
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-08-28 18:04:59 ],
на сторінці поезії     "Місто його наймення"   Михайлик Галина

Приємно, що відгукнулося в душі :) Дякую!
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-09-16 10:49:52 ],
на сторінці поезії     "Місто його наймення"   Михайлик Галина

Вірш увійшов до збірки "Літ.ліхтар.ІФ.Збірка творів про Івано-Франківськ."-Упор. О. Бойчук, Р.Бойчук.- Івано-Франківськ:ВГЦ "Просвіта",2017.- 84 с.- С.20.
Коментатор Василь Світлий, [ 2018-01-09 23:46:10 ],
на сторінці поезії     "«Коронований»"   Михайлик Галина

А як щодо"Степановичів" ?
Жартую. А якщо серйозно тема різдвяна, актуальна.
Тут зливи докорів не кожен витерпить.
Хоча... іноді слово і важче за камінь.

Славне віншування, пані Галино.
Христос Народився !
Коментатор Галина Михайлик, [ 2018-01-09 23:51:34 ],
на сторінці поезії     "«Коронований»"   Михайлик Галина

Славіте Його!
Доречна заувага :) Дякую. Зараз допишу :)
Радісного продовження Свят!
1   ...   187   188   189   190   191   192   193   194   195   ...   211