КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ

Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.
Марудна справа — жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.


Ліна Костенко

…Колючі язики, жорстокі очі,
Пекуче і безжалісне «прання»…
Що вам до мого "хочу", чи "не хочу",
До сну, безсоння, чи до мого дня?

Що можете ви знати про ті ночі,
Коли криваві сльози серце точать,
Коли повітря здавлює горлянку,
І задрімаєш тільки на світанку?

Дай Боже не зазнати вам фортуни,
Коли змовкають найдзвінкіші струни,
Коли чорніє сніг, і день із ніччю
Плетуть химеру фантасмагоричну…

Вам ніж у серце – усмішка постійна,
І муляє чийсь успіх чи талан?
Бо ваші душі – заздрості повії,
І заздрість – головний ваш бог і пан.

О, ви моральні! І у ваших клунках
Зразки моралі всякі, по ґатунках:
«Для себе», «для близьких», «далеким», «іншим»…

Хто їде джипом, а чи ходить піший -
шахрайську шістку, де кривава мітка,
здає у прикуп солодкава плітка…

2000(2013) Галина Михайлик

* * *
Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
Усіх міщан ощирені лаї
Ненавидять в мені мою скажену силу,
Ненавиджу я слабкості свої.

І скільки їх! Я зіткана з печалі.
Для ближніх знято тисячі свитин.
Коліна преклонивши, як Почаїв,
Стоїть душа перед усім святим.

Дзижчать і жалять міріади версій.
Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
А я ще в диверсантах не була.

Ліна Костенко

«Не промовляй», «не слухай», «не дивись».
Сѝріч – «не дій»? Неправедність – розруйна.
Усе тобі сторицею колись –
животворяща крапля, чи отруйна…

Не знати зла – чи то вже є добро?
Чи навпаки: зло – то добра відсутність?
Душа – мов глек: коли доверху дном –
утрачено її первíсну сутність.

Промов, послухай, подивись: відкрий
свої чуття, впусти у серце Бога!
Роби добро, причасного налий
у глек душі. Тоді – і від порога...

15.06.2015 Галина Михайлик

"Отож хвала вам!
Бережіть снагу...".

Яка ж радість-утіха буде Вам від мого коментаря у прозі...
Авжеж... уверх дном, Галино... і я про це писала тут кілька днів.
Здалося Вам, не запитали.
Поставили спрожогу посилання на мій вірш. Направили на мене стрілу підозри. Написали: "Бог судія".
Прийшли допомагачі.
Мене ще й винною зробити коритить, виховувати багнеться. Слова мої маловживані, я дивна.
Справді: догори дригом... Вибачилися...і знову...
Я залишила дві поезії Ліни Костенко...про згинання у дугу вольтову...про силу.
Я вже у тому віці... коли пізно мінятися на догоду, тим паче, не маю бажання лестити...підтанцьовувати.
Мої поняття про добро, честь, красу душі та світу кардинально різняться від чиїхось. Це провокує, бо всі самобутні приречені на небайдужість.
Вітер Ночі написав сьогодні на моїй сторінці: "...все нормальные ушли в 2012 году".
Лишаю сайт саме зараз - на спроможних його облаштувати по-своєму.
Бажаючих чимало. А я направлю енергію в інші русла). Готуватиму нову книгу.
Мої дзбани, амфори... лишаться моїми, ділити нам нема чого.
А вам - поріг, піч...каганці. І дзеркало. Зазирайте, та пильнуйте. Бо перевертнів тут чимало. Я сторінку свою лишила. Все написала. Не гукайте.

Мені від вас анічогісінько не треба, п.Галино.
Це Вам заманулося притулити посилання на мій вірш на сторінку про смерть.
Мабуть, я з іншої планети.
На моїй ДИВНЕ те, що Ви зробили...
Ще й вимагали викинути слово вельбучний із мого тексту, нечувано...
І претензії мої виправдані.
Вибачення написане вами, прочитала. Аби лише воно щирим було.
Тему вичерпано.

Говорили-балакали....
ось і навіщо знову?:
"Нам читати любо некрологи Васі..." http://maysterni.com/publication.php?id=130369
... талант, геній, візіонер...
Сумно мені, коли вкотре (!!!) спостерігаю те саме...