Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Редакція Майстерень (1963)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі



Це ваш великий недолік, Мирославо, навіть не намагаєтеся зрозуміти інших. А хіба коректно робити такі немудрі "зауваження", які ви собі дозволяєте, публічно? Змушено відповідаю: саме для вас таким чином і написане це звернення. Я би ще, окремо, по складах вам прочитав, "не ма-є" легкої дороги. :(
І ось ви пишете: "Хочете більш серйозного представництва на сайті - створюйте умови, запрошуйте дієво шанованих і досвідчених авторів прийняти редакторство." Мирославо, ви подумайте трішечки, за рахунок кого представництво на сайті може бути ще серйозніше. Хто такий собою прикрасить ряд: Шевченко, Липа, Бродський, Стус, Гумільов, Хайям, Висоцький, Єсенін, Франко, Мандельштам, Кавафіс, Солженіцин,
Ахматова, Цвєтаєва, Глазовий, Фішбейн, інші. І відкрито вам кажу, не ви, не ми тут головні - вони, - диктат Поезії.
Щодо редакторів. Це вам хтось зобов'язаний їх миттєво на тарілочці принести, щоби вони всілякими дурницями займалися, час свій витрачали на зрозуміло що...? Чи потенційні редактори так довкола нас і крутяться, кружляють, мовляв, візьміть нас до себе? Слава богу, що є Достойні Люди, які нині цим усім потрохи займаються. З часом їх буде більше. Потрібно проявити хоч трохи терпіння. :)
Також нам не варто вважати, що без праці - не над іншими, а над собою - редактори можуть бути корисними.

Володимире, та не хочу я легких доріг!
Що конкретно Ви маєте під зверненням? Цю відповідь на листи? Пробачте, але це не мої...
Звісно, що я багато чого не розумію. І в жодному випадку не Вам відповідати за інших, що Ви зробили , висловившись (теж публічно) про мій "великий недолік". Я Вас таким чином образила? Пробачте, якщо Ваша ласка.
Річ не в тому, що я Вас не слухаю. Навпаки, вдячна за ті поради, якими Ви мене частували. Справа в тому, що руху вперед майже ніякого, окірм оновлення сайту. Ось це мене і гнітить. Ви розкидаєтесь на право і на ліво людьми, які тут допомагали іншим. А що зараз? Лише Ви тут постійно. Лариса Вировець, слава Богу, теж частіше стала заходити. Жорж інколи буває. А новоспечені переможці коли візьмуть на себе роль редакторів? Та й то, із чотирьох тільки Ірина та Ганна пишуть частенько. І нічого на мене ображатися і ображати. Терпіння у мене вистачить. От тільки б Ви не забували і не заспокоювались. Якщо не проти, буду нагадувати.
Щодо перерахованого ряду шанованих авторів, то Ви, певно, глузуєте. Ви ж не думаєте, що в Україні більше немає майстерних поетів? Невже не можна нікого запросити сюди хоч би на день?
Не мені Вас судити, але вогню баталій Вам не позичати.

З повагою,
ММ

Володимире, так легко Ви мене не позбудетесь! ;)
Зовсім не мала на увазі прирівнювання сучасних поетів до тих, що Вами названі. Та Ви зверніть увагу, що написали "свій скепсис". Мені хотілося Вам донести, що багатьом не досить того, що написано для всіх, а лише особисте звернення має значення і допомагає вчитися. Якщо внутрішньо ти не поет, то ніхто цьому не навчить, ні один із тих авторів, яких шанають. А от зовнішність (технічність) можна підправити. Саме для цього потрібна участь "живих".
А от авторитетами поезії усіх часів для мене є душевність, внутрішня сила, доброта і любов. А щодо представників поезії, то саме тому я і тут, щоб знайомитись з такими. Переконана, що у Вас досить знайомств із сучасними авторами, то чому б не організувати уроків "майстер-класу" on-line хоч би інколи у визначений час? Розумію, що всі навчаються все життя, але хтось досягає більшого на одному і тому ж етапі. То чому б не допомогти іншим?

Мирославо, повірте, ви - один із тих добрих вогників, який гріє, зігріває, розігріває наше спільне "Самвидав" буття. Втрата і одного такого вогника неприпустима.
Що стосується особистого, то для більшості наших авторів кожне почуте, прочитане зауваження, яке стосується творчості іншого автора - важливе.
Формально, кожного з нас можна закритикувати до повного, хоча і тимчасового, публічного знищення. Але це - формально. Я, особисто, не бачив, не читав жодного формаліста, якого можна було би віднести до категорії справжніх поетів. Формалізм - він і є формалізм. В кращому випадку - збереження, а не набуття. Хоча яке при знищенні - збереження? :(
Так, всі сучасні українські поети, Мирославо, виглядатимуть далеко не взірцями, якщо їхні поетичні труди не приводитимуть до формального порядку літературні редактори. Ось Роман Скиба - править вже ледь не рік свою нову книжку, дай Бог йому з тим швидше впоратись. Двотомник Ігора Калинця правили теж аж надто серйозно. Але ж правка, це трохи вторинне, правда?
Головне, аби було що "тонко правити".
Саме цим, головним, і займаються "Майстерні", саме тому редакція і просить авторів намагатися зрозуміти один одного, допомагати один одному увиразнювати своє поетичне бачення. І не формально, а по суті.

Я вважаю, що всі, хто до нас приходить, внутрішньо поетичні натури, і участь "живих" потрібна для зміцнення живого, внутрішнього.
Щодо "живих" Майстер-класів, то тут наявна географічна специфіка. Ось в Києві постійно відбуваються такі зустрічі - Вікторія Осташ при спілці Письменників, Роман Скиба при видавництві "Смолоскип", є й інші київські студії. У Харкові теж, здається, це все можна організувати, у Львові організуємо обов'язково. Але ж не я один повинен цим займатися? :) Купа гонорових Університетів є для цього, купа гонорових факультетів, багатотомник імен і посад, і комітетів, і організацій.
Будь-ласка, потрібно навідуватись, підтримувати особисті контакти з ними. Але ж навіть діючі студії не повинні займатися корекцією авторських збірок, це справа авторів і літредакторів. Студії навчають, знаходяться в пошуку, відкривають, додають впевненості та сил.
Складно, це все, Мирославо :)
Ось напишіть листа нашій Ані Багряній у Спілку, вона там ближче до “живих” – може і дасть нам усім хороші поради :)
Коментатор Володимир Замшанський, [ 2007-02-19 07:24:58 ],
на сторінці твору     "***"   Майстерень Редакція

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   168