•  Неділя заступає…

Неділя заступає.
День святих

•  У світлі дні твоя свята душа…

У світлі дні твоя свята душа
відвідає мою самотність грішну,

•  З висоти

На справжній висоті
усіх життів і долей

•  Очищення

Дві хвилини
мені відведено

•  Ода грошам

"Куплю – продам."
"Куплю – продам!"

•  Кожному…

Падай-падай, Сонцю!
А любов Моя живе

•  Якби та й з очей замість сліз…

Якби та й з очей замість сліз
котилися краплі крові, –

•  Аварія серця

Знову кинуся в прірву твоїх почуттів,
звідки справжній мій голос навряд чи озветься!

•  Якщо ти один

Ти зараз живеш у жахливому місці,
без тіні, без друга, у хаті без стін.

•  Троянда жовта…

Троянда жовта.
Повновидий цвіт.

•  Хочеш, я тебе намалюю…

Хочеш, я тебе намалюю?
Хочеш, я тебе поцілую?

•  Юний вітер

Подаруй, подаруй мені вітер,
вільний вітер люблю над усе.

•  Рубінове яблуко

Далеко по той бік добра і зла,
на пагорбі, засіяному сонцем,

•  Сяй!

А тепер от крапка й край!
Місяць повно час тримає.

•  Тепер, коли осушено бокал…

Тепер, коли осушено бокал,
коли по венах розлилась отрута,

•  Матіоловий сон (1)

Чемно відмовився вечір від ночі,
тихо покинув престол

•  Намалюю тобі червоного птаха…

Намалюю тобі червоного птаха.
Напишу на крилі – "Yamacha".

•  Ховаючись за ясністю причин…

Ховаючись за ясністю причин,
з відкритістю і щирістю доводжу,

•  Феліца́та

Ти вийшла з ро́сяних пратрав,
присіла в Бога на долоні,

•  Як непомітно ти мене відчуєш

На видноколі сходу
сон п’є студену воду

•  Юна

Коли свій сон я розкажу тобі,
тоді, боюсь, відмовишся від мене.

•  Сни твої розвіються…

Сни твої розвіються.
Сни твої забудуться.

•  Я буду твій

На тихій вулиці сумній
Зламались раптом

•  Твоїм очам…

Якби ти знала, хто ти є така!..
Твоя душа давно живе у мене.

•  Камертон

Інструмент камертон…
Інструмент камертон…

•  Ти – глиба…

Ти – глиба,
з якою зіткнувся я в цій атмосфері.

•  Тим не менше

Збудиш – нікуди не дінешся!
Бо мені на роботу.

•  І тепер ти тривожна…

І тепер ти тривожна.
Шекспір на … четвертім сонеті

•  Ти загубила оберіг…

Ти загубила оберіг,
який я завжди сам стеріг,

•  Довга балка…

Довга балка.
Воду беру.

•  Лягай негайно спати…

– Лягай негайно спати! –
крикне мати,

•  Хай грішний я вартую спрагу слів…

Хай грішний я вартую спрагу слів,
розкуту плоть твоїм невчасним тілом,

•  За все тобі є прощенням любов…

За все тобі є прощенням любов!
Наперекір придурництвам й обману,

•  Щось тебе не видно… (2)

Щось тебе не видно, щось тебе не чутно,
а мені ж без тебе смутно, ой, як смутно.

•  Серця твого кровоносні віти…

Серця твого кровоносні віти
вітер гойдає тирадовий.

•  Біля віконця, що дихало миртою…

Біля віконця, що дихало миртою
з дня, світло-білого дня.

•  Віриш, я знав, що приїдеш…

Віриш, я знав, що приїдеш.
Вірш написав принагідно.

•  У море окунувся лиш на старість я…

У море окунувся лиш на старість я.
Весь вік мій – у пустелі на верблюдах.

•  Я від злив потерпаю…

Я від злив потерпаю,
і грому боюся,

•  Стану деревом або Пісня неприкаяної

Піду у даль, у даль, подалі від любові,
подалі від людей, у хащі загадкові,

•  Чай з медом

Ось я маю сюрприз делікатний
через любих своїх посередників –

•  Юнак

Твій сон прокинувся, ти – спав.
Я ненавмисно свідком став.

•  Ніч під вербами…

Ніч під вербами.
Ніч під рукою дурною.

•  Ґранчак єлейного вина

Ґранчак єлейного вина
несе до вуст печаль одна –

•  Нашесть

Сірі стіни. Їх – чотири.
Посередині – цвях.

•  Місяць

Вочевидь не осягнутий простір,
призупинений склом у вікні,

•  Мені спокійно…

Мені спокійно.
Ноги теплі.

•  Шапіто

Шапіто веселий!
Я дивлюсь і сміюсь!

•  Ой, на тум березі́…

Ой, на тум, та й на тум
березі́

•  Лідз

А з мене сну ніц.
Сну ніц – аж по Лідз,

•  Ореля

На орелі гойдається вітер.
Звуки дзьобають у висок.

•  Ходить вітер по дорозі…

Ходить вітер по дорозі,
намочивши ноги босі,

•  До неба!

До неба вів гай,
де за зіркою зірка

•  Поцілунок

Ой, хамелеонся, скільки влізе.
Я тебе відчую, я радар.

•  Любити слід…

Любити слід,
але любити – слід,

•  Течія

Я кладу тебе в човник,
і пускаю по річці,

•  Очі

в озері ока острів – ти
вогка, холодна, вогка

•  Нічого, я виживу…

Нічого, я виживу.
Хоч серце урвало здоровий шмат мого здоров’я.

•  Затемнення душі. Палким серцям – віва́т…

Затемнення душі. Палким серцям – віва́т!
Трясеться ніч моя стеблинками повік.

•  Усе так просто…

Усе так просто.
Час кудись вітрує.

•  Цілу ніч, не зімкнувши очей…

Цілу ніч, не зімкнувши очей,
я тебе переслухала.

•  Їду в Київ…

Їду в Київ,
звідки влітку

•  У весільну подорож свою…

У весільну подорож свою
кличеш ти мене лише як свідка.

•  Фальшиве solo… noi

Увігнутий асфальт.
Калюжа голуба.

•  Ця світла ніч спіткала темний край…

Ця світла ніч спіткала темний край,
де ти молився на Північне Сяйво,

•  До друга

Я не писатиму тобі, мій друже, слів,
а тільки те, що зрію я очима.

•  Нехай у долоні твоїй спочиваю…

Нехай у долоні твоїй спочиваю.
Нехай очі ріжу тобі склом.

•  Дякувати Богові. Дует

Дякувати Богові –
досі в силі договір,

•  Залишаю тебе…

Залишаю тебе,
моя найвродливіша пташко,

•  Чемно відмовився вечір від ночі…

Чемно відмовився вечір від ночі,
тихо покинув престол

•  Я човгаю містом…

Я човгаю містом,
малюю колеса,

•  Очі знову…

Закарбовано очі в душі аж пророчій,
аж запеклій і вічній небесній душі.

•  Полюбилися двоє…

Полюбилися двоє.
І немає вже сну,

•  Ми побагатшали ще аж на мить…

Ми побагатшали ще аж на мить,
довгу, як ніч, де зірки – поцілунки,

•  Мандрівний монах кохає

Ніч перед брамою міста стояла,
м’яту холодную п’ятами м’яла.

•  Але

"Але" з останньої сльози
спаде краплинкою роси.

•  Мріє жадана…

Мріє жадана, ось золото,
здерте з твоїх куполів!

•  Що не ніч…

Що не ніч – поїзди,.. поїзди
стуком рейковим сни відчиняють…

•  ОЗ

Лягай в одежі освітлілі,
у – "порозумієш".

•  На вулиці, під брамою базару…

На вулиці, під брамою базару,
соромлячись, у сутінках стоїш

•  Розбавляється барва бірюзова…

Розбавляється барва бірюзова
амадеусовим сонячним рондо.

•  Кигичеш, чайко…

Кигичеш, чайко.
Годі! Годі! Годі!!

•  Відцвітуть і ці сади…

Відцвітуть і ці сади…
облетять квіти,

•  Сплю в пелюстці екзотичній…

Сплю в пелюстці екзотичній
на вишневім долі.

•  День ударив у вікна…

День ударив у вікна, мов ядерний спа́лах.
Сонце виросло міцно, як атомний гриб.

•  Хай птаство виспіває мій затятий голос…

Хай птаство виспіває мій затятий голос,
хай молода весна змалює мій екстаз,

•  Я палко вірю у твою невинність…

Я палко вірю у твою невинність,
твою весну вишневу цнотоцвіту.

•  Про що мій лист тобі говорить?

До тебе шлю п’янкі привіти
з найкращих наших слів,

•  Оранжеве зелене реґі…

Оранжеве зелене реґі
далеко в парк у спогад восени

•  Я біля тебе

Я спав на вітах бірюзових літа.
Повз мене з неба падали зірки.

•  Олено!

Пташки уві сні
співають пісні,

•  Авіалінія

Користолюбством вирізняєшся між інших…
Між іншим, величаво добра зовні…

•  Хоккайдо

Терпне бамбукове листя,
мліють коліна холодні:

•  Щастя було таким прозорим…

Щастя було таким прозорим,
ілюзо́рним, ледь ілюстрованим вами.

•  Ти – сон

Кохання – Тихий океан,
який нас викинув на сушу.

•  Чому народилось так само…

Чому народилось так само
те, що померло так само?

•  Чим ти мовиш до мене, німий…

Чим ти мовиш до мене, німий,
коли облачу тебе в розкіш,

•  Колір коричне́вий…

Колір коричне́вий
має сніг,

•  Чому я гостро чую твій прихід…

Чому я гостро чую твій прихід
тепер, коли минуло все з тобою?

•  На нагострених травах напружена шкіра…

На нагострених травах напружена шкіра
тебе вороного і ніжного

•  Чому?

Чому твоє слово,
як сонце схололе,

•  За поворотом сну

За поворотом сну
йде звивиста дорога.

•  Щось тебе не видно…

Щось тебе не видно, щось тебе не чутно.
А мені без тебе смутно, ой, як смутно.

•  Торкнешся вустами – розтану…

Торкнешся вустами – розтану
й незнано куди пропливу.

•  Вона мала руки, мов дуги…

Вона мала руки, мов дуги,
привітно розкинуті влітку.

•  Ні, я ненавиджу…

Ні, я ненавиджу.
Безтямні очі опустились в яму…

•  Мрія сирого моря

Січень минув, як липень.
Лютий повторить серпень.

•  Перстень

Я перенесу перстень з руки на руку.
Зі своєї руки на руку свою.

•  Любі у шлюбі

Попругою б’єш по руках, щоб не ліз!
Снуєш забобонів попону –

•  Щем

Поговорили і вода з водою,
і вітер з вітром,

•  На четвертому спомині – гріх…

На четвертому спомині – гріх!
Більш, ніж тричі, для серця – занадто!

•  Холодна пісня

Сніг і живі орхідеї –
мій архаїчний сон.

•  На могилу з трав великих, синіх…

На могилу з трав великих, синіх,
чебрецем затоплену високим,

•  Грулі

Вийшла з тільця білої кицьки
душа інша.

•  Постскриптум

Фон червоний.
Ліхтарі гой-да, гой-да!!

•  Море і мрія…

Море і мрія.
Зима і мороз.

•  Не гніти мені душу...

Не гніти мені душу,
замовкни, та й годі…

•  Горішня мрія

Горішня мрія!.. А слова ж які!
Але, повір, вона не за словами.

•  Не відмов мені…

Не відмов мені.
Не зумов мене.

•  Де ти, щастя?

Я від злив потерпаю,
і грому боюся,

•  Тонке́, ледь помітне торкання ранкове…

Тонке́, ледь помітне торкання ранкове,
мов промінь, мов сумнів, мов пересторога.

•  Не лишайся сама…

Не лишайся сама –
перекинеться ліжко.

•  Коли горить престол…

Коли горить престол, і ти – на ні́м,
і слуги мчать з палаючого замку,

•  Надіє моя…

Надіє моя!
Я без тебе не я.

•  Засмучений, приречений…

– Засмучений, приречений,
занурений бездонно,

•  Я зрозумів зими нестачу…

Я зрозумів зими нестачу,
коли бажав тобі: "На вдачу!"

•  О, добре як, що любиш ти…

О, добре як, що любиш ти!
О, добре як!

•  На відрозі чарівно́го сумніву…

На відрозі чарівно́го сумніву
постривай, моя лю́бко люби́сткова,

•  Під залізне іржання ранкових трамваїв…

Під залізне іржання ранкових трамваїв
ти схопилася з ліжка в зимовій Варшаві.

•  На тім прощальному містку…

На тім прощальному містку
мене лише зима вітала,

•  Перша пісня Мінни

О, хто ти, любий Серафітусе,
хто ти?

•  О, добре як, що любиш ти…

О, добре як, що любиш ти!
О, добре як!

•  Єдине, що вірно зроблю…

Єдине, що вірно зроблю –
Це запевню любов у любові.

•  Ліктик

Він міцно й владно
в бік рукою вп’явся.

•  Я любив твої ноги в пуантах…

Я любив твої ноги в пуантах,
той балетний перебіг ніг,

•  Колись

Колись
чекала ти

•  Лет

Тільки тобою серце тліє
в цю темну

•  Моя любове, не сліпа, а зряча…

Моя любове, не сліпа,
а зряча.

•  Хто ти – не хочу навіть знати…

Хто ти – не хочу навіть знати.
Хто я – зумій запам’ятати.

•  Я намагаюся тебе плекати так…

Я намагаюся тебе плекати так,
щоб жодної пилинки не лягало

•  Арсенальна станція метро…

Арсенальна станція метро.
Поїзд мчить за вітром під землею.

•  Усе – твоє!

Твоїм є все занадто й досить,
елементарно над усе!

•  Туман

Опісля зливи в ліс осіла хмара,
суха і тиха, наче рання осінь.

•  Хитрі очі

Заблукавши в тобі на пів дня й на пів ночі,
я ще глибше втрапляю в твої хитрі очі…

•  Снобродство

Коли ти вказуєш іти на північ –
я вже на півдні попри все!

•  Заборонений лист

Знов з-під по́душки білої в чорну шухляду
замикаю листа, мов приховую зраду.

•  Китайська троянда вже губить листя…

Китайська троянда вже губить листя
од вітру, що з протягу вбіг у кімнату,

•  Нена́висть і любов боролись на мечах…

Нена́висть і любов боролись на мечах –
і кожна за ім’я́ твоє стояла,

•  Хобот у вересі

Цвів верес.
Йшли тумани, мов слони.

•  Багатство

День побагатшав на Феба,
на перспективу лугів,

•  Коли мій мозок розтане…

Коли мій мозок розтане
під сонцем твоєї любові,

•  Скарб мій

Хай кожен твій сон
обрамляється сірим папірусом ранку.

•  Хтось утішить тебе…

Хтось утішить тебе,
на комп’ютерну вілу запросить,

•  Собака плаче…

Собака плаче.
Собаку жалко.

•  Мов гілочка плакуча…

Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,

•  Мо’ років з п’ятнадцять ніхто не співав…

Мо’ років з п’ятнадцять ніхто не співав.
Село вимирало поволі.

•  Стривай, захоплена…

Стривай, захоплена!
Ти вже вогнем гориш.

•  Над морем поздіймалися вітрила…

Над морем поздіймалися вітрила
земного ранку від земної ночі.

•  Понавизбирує цитат…

Понавизбирує цитат
моя любов у твій підручник,

•  Забувай минулий день

Розбуджу тебе вночі,
поцілунком привітаю,

•  Ти промайнула пташкою у просинь…

Ти промайнула пташкою у просинь,
у провесінь,

•  Сни мину…

Сни мину –
й повернуся до нього.

•  Народилося третє диво!

Два ключі на пам’ять, без яких
не буває ні зими, ні літа.

•  Пливу всім плином по Тобі…

Пливу всім плином по Тобі,
де зупинилися два серця.

•  У бажаннях моїх загубися тепер…

У бажаннях моїх загубися тепер
і ховайся по снах таємничих.

•  Зустрівши кілька снів…

Зустрівши кілька снів, невидимих таких,
закутаних у превелебну ніч нечу́тно, –

•  Аби в твої вуста – та й правда…

Аби в твої вуста – та й правда..,
я б зосередився на них.

•  З маленькою любов’ю

Створю тобі вірша
для тих, кому за тридцять,

•  Велика Ніч

Там, за вікном, живе Велика Ніч,
а я сховався тут і помираю.

•  Як солодко відчути повне право…

Як солодко відчути повне право
на вільний дотик до хмільного тіла,

•  Відкинь щодення…

Відкинь щодення!
Твердощі ствердінь.

•  Передчуття

На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.

•  Древньокитайська притча на український лад

Коли всевладний майстер-Бог
створив в екстазі чоловіка,

•  Гавкіт

Вештався люд, і серед його слідів
я на нюх переслідував дві валянкові плямки.

•  Це все. Зупинено усі дощі…

Це все. Зупинено усі дощі.
Правда у тім, що ти нікуди не підеш,

•  На обличчя накладаєш…

На обличчя накладаєш
грим старий

•  Поспіх удаваний твій

Збав ходу, і я поруч піду,
обережно ступаючи кроки,

•  А міст, взагалі, не існує у світі…

А міст, взагалі, не існує у світі, –
їх просто малюють, а потім будують.

•  Літурґія

Я довго йшов сюди, на кладовище снів,
у невмирущу предковість і юність.

•  У темний вечір я спіткав тебе…

У темний вечір я спіткав тебе –
як сонце серед ночі!

•  Без слів

Нащо мені твої слова?
Зараз німіє все.

•  Світозарство…

Світозарство.
Коли без тебе світ цей перевернеться,

•  Якщо цей день і означає щось…

Якщо цей день і означає щось,
так тільки те, що вже чомусь відсутнє,

•  Ти – та…

Ти – та.
Тому й ненавиджу я іншу.

•  Озеро Зе́ро

Налякаю тебе голубою гостинністю
на далекому й жовтому озері Зе́ро.

•  Мамут

Є сни, яким ціна – поява.
Сни ясновиді.

•  Не доживу до тебе…

Не доживу до тебе.
Просто у шторм відчалю

•  Лави

Білими смугами зроблено лави,
і коли присідають на них зірки,

•  Сон сновиди або ж анабіоз для чужої пародії

Розляглися в чотири боки
три дороги, як дві стежини.

•  Арфа в оркестрі

Арфістка схилилась на арфу
і тихо заснула,

•  Фонтан

– Коли за північчю ми стежили з тобою
з низин любовно зібганого ложа,

•  Циганський дощ

Циганський дощ злигався з вітром,
промчав до сонця – і назад!

•  Тихий терем

По черзі зупинялися годинники
у теремі, де мешкали годинники,

•  Сич озирнувсь на пломінь ранку в лузі...

Сич озирнувсь на пломінь ранку в лузі,
калина луснула, привалена крильми,

•  Ермітаж

Темний ґрот.
Екзальтовані хащі.

•  Моє ти море…

Моє ти море,
мій ти океан,

•  Їзда на возі з музикою кантрі…

Їзда на возі з музикою кантрі,
через ліси широкошатрі,

•  До Дня народження

Червоне стигле сорту Айдаред
зимове пізнє долежить до травня

•  Дві мушлі

Дві мушлі – два шу́ми…
Шум моря і Шуман…

•  Поклик

Для тебе я рукою на папері
наводжу силу слів, і не своїх,

•  Соняшник

У бе́резі – сонце на чільному місці,
з пелюстками жару навколо кружала,