Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Стельмах (1953)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Без коментарів...
    Ніхто мені не пише
    коментарів.
  •   Ось і ніч
    Ось і ніч нарешті, кіт під боком.
    Косить, ледацюга, знизу оком.
  •   Дощ до кави
    Морква, квасоля, буряк на столі, - буде борщ.
    Осінь. Раніше темніє, пізніше світає.
  •   Світ без любові
    У небі сяє сонечко яскраве,
    На гілках стигнуть яблука та груші.
  •   Лихо
    Гнітила спека, майже цілий місяць
    палало сонце. Висохла земля.
  •   Не певна...
    Не певна, чи треба... Та, мабуть, що треба
    Хоч слово сказати, бо в грудях пече...
  •   Прости
    - О, да, конечно же, пиши...
    Ведь ты же знаешь, тварь согбенная,
  •   Закували горлиці...
    Закували горлиці у дворі,
    На високе гілля сідають.
  •   У час цей
    У час цей, що летять ракети, -
    Писати не про те - дарма.
  •   Полова
    Де ж той запал подівся, отая жага невгамовна,
    Перебила проблема така невеличка, як - мовна...
  •   Космос рядом
    Этот вопрос, несомненно, как кубик* сложен,
    Космос - совсем не шутки, а - тема тем...
  •   Апрель с дождём
    День, похожий на осенний,
    Хмуро, дождь, как в ноябре.
  •   Поспи
    В дому моём сонное царство, а что ещё делать, когда
    Погода больна? Ей лекарство тогда помогает всегда...
  •   Комета
    Сижу одесную от сплюснутой в коржик подушки,
    Горит монитор неестественным призрачным светом.
  •   Он уже не на кресте
    Скупую слезу уронит
    Едва моросящий дождь...
  •   Сказка сказок
    ... Баю-баюшки баю,
    не ложися на краю...
  •   Логово
    В логове, выбранном мудро, - тепло и уютно.
    Сосны, берёзы, валежник...Так было века.
  •   Глибока ніч...
    Глибока ніч, дзвеняча тиша.
    Не спиться, рими не дають.
  •   Вирок
    Який страшний зробили вирок,
    Сказали, - це вже - остаточний!
  •   Часопис
    Може, що й непотрібен цей допис,
    Та чомусь захотілось мені
  •   Весна
    Стидається сонце, ховається зранку у хмари,
    Та березень-місяць вступив у законні права.
  •   Живу
    Живу, дышу, надеюсь, существую,
    Сужу и злюсь, прощаю и люблю,
  •   Созидание
    Нисколько, ни капельки не убавляю,
    когда говорю, что себя заставляю -
  •   Мы можем
    Утро и солнце, но нет у души настроения,
    Не завидую тем, у кого оно всё таки есть.
  •   Гаспид
    Котиться сонечко в небі, на місці не встоіть...
    Господи Боже, як хочеться бути щасливою!..
  •   Сніг війни
    Тане сніг на долоні, мабуть, останній.
    П'ять хвилин він на землю падав, мов білий пух...
  •   Светят звёздочки
    Светят звёздочки в небе ясные,
    Тянет с речечки холодком...
  •   Радуйтесь
    Не будет больно, потерпите, и пройдёт,
    Когда к горе пророк дорогу не найдёт,
  •   Кровь-водица
    Зачем реалии, когда мор словоблудья
    От изобилия ума стыда не будит.
  •   Пересторога
    Обридло все...Але повинна буть щаслива.
    Бо є ще сушена вторішня чорна слива,
  •   Кровь - водица
    Зачем реалии, когда мор словоблудья
    От изобилия ума стыда не будит.
  •   Недобрые советы
    Когда тебя не понимают,
    Твердя: "Не верю, не люблю",
  •   Прекрасная Ворона
    Ворона красивою очень была.
    К тому же мила, весела и смела!
  •   Бурлеск
    Новое моё горе, глупое ты перо!
    Нагло висит на заборе мусорное ведро.
  •   ***
    Іде лапатий сніг,
    та тане, бо ж весна.
  •   Вірю тобі
    Примарним тішуся затишшям
    В своій фортеці без укріплень.
  •   Роза не розквітне
    От якось, прокинувшись рано,
    Покавивши з купою грінок,
  •   Не убивай
    В прошлом году был апрель потеплее,
    В это же время сады расцвели.
  •   Капелька холодная
    Капелька холодная - на лицо,
    Вышла я, свободная, на крыльцо.
  •   QUARE
    Отложите ваши ручки, разомните ваши пальчики!
    Может, хватит музу мучать, злые девочки и мальчики?..
  •   Медовая грушенька
    Медовая грушенька, сладкая-пресладкая!
    А моя-то душенька на такое падкая!
  •   Ничто и ничего
    Есть в бездне вечной тёмные ходы,
    Там скука стынет, как в болоте цапля.
  •   Орхидеи
    От дерева, что жизнь мою питало -
    В печурке разгораются дрова,
  •   Мне жаль
    Я так долго на свете живу,
    (Хоть подольше, бывало, живали).
  •   Безумие
    У безумных мечты не сбываются,
    Но теперь обезумел весь мир.
  •   Чужая на дороге
    По бензиновым лужам,
    Как во сне, как в бреду,
  •   Дворик на память
    Дождь надоедливый… Пальцем рисую
    Я на стекле в запотевшем окне…
  •   Вечірнє
    Уже звечоріло. Надворі так тихо.
    Дивує нас березень сонечком ясним…
  •   Семечко
    Поскользнувшись на теме обыденной,
    Как обычно, съезжаю я вниз.
  •   Вечеря на підвіконні
    Кіт мій вечеряє на підвіконні,
    Ніч вже давно, та йому все одно.
  •   Берег Слоновой Кости
    Тайною весь покрытый,
    Вечно зовущий в гости,
  •   Раби
    Десь за горами, за морями, сонце спить.
    Міняє небо полог чорний на блакить…
  •   Цветок петунии "Звёздное небо"
    Целая вселенная в цветке,
    В каждом его нежном лепестке
  •   Том и Гек
    Ах, какие лапушки-малыши…
    Выдумщики, шкоды, но — хороши!
  •   Сонце сьогодні...
    Сонце сьогодні зранку, вітрець легенький.
    Березень закохався, мабуть, у небо.
  •   Світ у вікні
    А зараз світ мені - вікно,
    У ньому тільки мир і бачу.
  •   У Мери и у Маши
    У Мери был барашек,
    И вот, - его не стало.
  •   Эх...
    Было б всё, конечно, замечательно,
    Если бы всё не было так плохо...
  •   Зодіяк
    Недоречно та не до ладу,
    Не до діла та несвоєчасно,
  •   Кузнечики
    Сегодня дурной день,
    Кузнечиков хор спит...
  •   Квіткам потрібен перегній
    Живу так довго, як тільки можна,
    Бо зараз рано ідуть з життя.
  •   Ми не гості на землі
    Не скориться душа ніколи
    Велінню болісному смерті.
  •   ***
    Росой умоюсь на рассвете,
    Пушистым облаком утрусь.
  •   Березень
    Гірчить пігулка в роті, ніч глибока.
    На другий бік землі пішло світило.
  •   Хорошие
    Люди! Не ешьте улиток, они хорошие!
    Смотрят на вас своими глазами-рожками,
  •   Лалангамена
    Хочется, но - непросто
    Вырваться на часок
  •   Человечек
    Тихо падает снег, оседая пучками на ветках,
    Как в далёкое, бедное время на ёлках советских
  •   ***
    Снегу насыпало, улицы в белой пороше,
    Белые мухи летят на туманный фонарь...
  •   Висит ружьё
    Светит незнакомая звезда*,
    Где-то там, за облаками, трётся...
  •   Пришло как-то...
    Пришло как-то счастье, сидит и скучает,
    И ножкой от скуки немножко качает.
  •   Астролог не знает
    Хоть и не барышня, но вечерами мечтаю,
    Жизнь получилась, но так коротка, как минута.
  •   0 - по Цельсию
    Душа противится бесснежью и бессловью,
    Не научилось сердце блефовать любовью.
  •   Кисло
    Кисло во рту, а я ем алычу,
    Быть нехорошей совсем не хочу...
  •   Ох уж эти ска...
    Уж послала, так послала я на рынок мужа,
    Снегу много заказала, он принёс мне - лужу!
  •   Крошки для Синей Птицы
    Куколкам снятся новые платья,
    Солнечный мячик небушко катит,
  •   Баба Герда
    У Снежной Королевы
    В её покоях хладных
  •   Брешу
    А завтра навАрю я, мабуть, борщу,
    З'імо ми його зі сметаною...
  •   Дрова
    Трудится мой работник, колет дрова,
    Я же рифмую в строчки слова, слова...
  •   Синие птицы...
    .. Синие птицы куда-то давно улетели,
    Рада теперь я простым, как сама, воробьям.
  •   Бог - на небе
    Не становятся вопли о помощи тише,
    Вы всё так же взываете к небу, не зная Творца.
  •   Кава з хмаринкою
    Не треба з ранку самого думати про майбутнє,
    Бо все одно воно, неодмінно, але настане.
  •   Нехай буде світло
    Не можна чорним змалювати чорну ніч,
    Суцільна темрява до глибини прозора,
  •   Старые вещи
    Старые вещи, проклятие дома. Старые вещи, и память, и бич.
    Каждая трещинка ваша знакома, каждый ваш атом нам в жизни кирпич.
  •   ***
    Вже, мабуть, сніг на землю більше не впаде,
    Бо лютий знову повертатися не хоче.
  •   Вокзал
    Світ - це вокзал.
    Квитки купляють у різні напрямки,
  •   Темна ніч
    Темна ніч, без місяця, без зірки,
    Спить містечко, різні бачить сни...
  •   Поможіть...
    Не зупиняйте мене, добрі люди,
    Хай уже так, як є - так і буде,
  •   ***
    Усі моі написані вірші -
    Не жалюгідна спроба до повчання,
  •   Рейтинг
    Та не треба мені отого рейтинга!
    Я не хочу знати, скільки я коштую...
  •   Эсмеральда
    Природа чудо сотворила,
    Когда в сей мир явилась Джина,
  •   Буде Світ Новий
    Як же добре, коли зранку сонце світить,
    Вітерець холодить щоки та чоло...
  •   Вбивства в Мідсомері
    Сховатись хочеться кудись
    Із світу цих бридких реалій.
  •   ***
    Раскочегарили снова мы печку,
    Так, для уюта, не для тепла.
  •   Лишняя
    - Сотвори меня заново, Боже Всевышний,
    На земле не имею я милого дома.
  •   Кот Бонифаций
    Под деревьями лягут на травы ажурные тени,
    Я ступлю осторожно; кузнечик соскочет с куста...
  •   Мечта
    Не на воле, не пленная,
    Отдавая концы,
  •   У небі
    Не сплю, бо вітер у цю ніч над дахом свище,
    Лежу та й думаю: увесь цей світ - навіщо?
  •   Книга для життя
    Дай Боже, хліба нам, у будень і на свято,
    До хліба теж хотілось би, хоч що небудь...
  •   Моя улица
    Моя тихая улица,
    окна смотрят в дворы.
  •   Собака Мини
    Я тебя легонько укушу,
    И колено царапну немножко.
  •   Поету від жінки (чужоі)
    Шановний, відомий, багаторечивий,
    Шляхетний та мудрий, (та модний!) поет.
  •   Першою була - Любов
    Безмежний Всесвіт починається з порога,
    Того, де ранком кожний ступить - у буття.
  •   Время на часах с кукушкой
    За стеной у соседки часы есть с кукушкой,
    Отмеряет кукушка соседке часы.
  •   Навіщо ти, сонечко...
    Навіщо ти, сонечко, гарно так сяєш?..
    У світі поки що триває зима.
  •   Суниця
    Кину камінчик у річку плестунчиком вправно,
    Він по воді, мов та жабка поскаче, - скок-скок!
  •   На війні
    Можливо, що нас ще метіль замете,
    Та думаю я не про те, а про те,
  •   В лісі є Бог
    Колись, як у лісі бувала,
    завжди мені там видавалось,
  •   Рима
    Зовсім не певна, що так ото треба,
    Щось там писати, шукаючи рими.
  •   Ворог сгине, мов сніг
    За вікном сніг рідкий не вщухає.
    Мов мілку комашню теплим літом,
  •   Забути минуле
    Мріі райдужні дуже давно вже почили,
    Лише жевріє в серці надія на краще,
  •   У вікні
    Сірий ранок в день останній лютого.
    Сніг з дощем, і сонця - хоч не жди.
  •   Віршик для кобри
    Виспіваю щось таке складне,
    Що сама, мабуть, не зрозумію.
  •   Каркаде
    У вікно впираю погляд,
    Думка в Бог зна що веде...
  •   Дощ
    Зранку в серці туга,
    Відчуваю щем.
  •   Дощ у лютому
    - Ой весна, весна, весна!..
    Обізвися, - де ти? Де ти?..
  •   Між землею і небом
    День вже пішов, - не мажорно, але й не мінорно,
    Десь посередині, як між землею і небом...
  •   ***
    Не хочу писати, та пишу,
    Ніколи, мабуть, не залишу,
  •   Проліски
    Вітер вщух, триває тиша,
    Небо сіре, мов та миша.
  •   Школа не потрібна
    Поставте мені одиницю,
    Навіщо та трієчка квола.
  •   ***
    Себе не збираюсь я переробляти,
    Мене вже зробили, і досить давно.
  •   Прощай нам борги наші...
    Ми - діти, але - вороги
    Отцю, що на небі живий,
  •   ***
    Не залишиться гарних уже почуттів, -
    Як прожили, як кажуть в народі - нівроку.
  •   Сиділи би вдома...
    Ходять в'єтнамці у ліс за бананами,
    Ходять туристи кудись за туманами,
  •   Полёт хищной птицы в горах
    Пусть мне сегодня приснится
    Ночью полёт гордой птицы.
  •   ***
    Мой ангел светлый, верный мой избранник,
    Подставь мечте парящее крыло.
  •   Все недобре мине
    День почався недобре, бо світ цей недобрий,
    Але в світі є й добре, звичайно що, є.
  •   Не вірші
    Краще подивлюсь я серіал,
    Ніж вірша безглуздого напишу.
  •   А без назви!
    Вам не наравиця те, шо я пишу?
    То й не читайте, я вас не просю!
  •   Ветер
    Ветер нам крыши сносит,
    В гневе трясёт дома.
  •   Песня
    Лучше гор - одни горы,
    Не нашла я суть в спорах.
  •   Зірка
    Лютий - не те, що грудень,
    Хоч те і те - зима.
  •   ***
    Весь досвіт зі свого буття
    Записую нащось у зошит,
  •   ***
    Собі не зароблю
    Ні грошей, ні слави,
  •   Учора і сьогодні
    Учора я випила кави,
    І серце мовби завелось.
  •   Був сніг...
    Міняється погода щохвилини,
    Ще зранку було сонце, зараз - сніг,
  •   Улица без фонаря
    Ночь, улица, фонарь, аптека...
    Александр Блок.
  •   А раптом...
    Смакую слова, хоч підчас і гіркі,
    Життя ж бо не мед, усяко буває.
  •   ***
    Сумно, так сумно та тяжко сьогодні мені.
    Сонце сховалось, весь світ мені ніби в пітьмі.
  •   Гриза
    Поет відсутній, в нього є діла,
    Що важливіші за якісь там вірші.
  •   Туга
    Невимовная туга вночі роздирала сердечко,
    Ніч, як завжди, до розпачу повная горісних дум...
  •   ***
    Сонце та вітер, ялина - зелений вітряк.
    Крилами маше, злетіти не може ніяк.
  •   Ровер на Говерлі
    Бульби на городі, гуси - на подвір'і,
    Віршувати годі, бо ніхто не вірить...
  •   Діти в зошиті
    Я - ніхто і ніщо, і не треба жаліти.
    Я існую, якщо - є у мене вже діти.
  •   Добрим та злим
    На білому світі багато є горя,
    Піску у пустелях та крапель у моря...
  •   На суржику?
    Не годую качки, не тримаю кури,
    В мене є дві мачки, та ще два мацури...
  •   Серце у гніві
    Чому я не можу судить спересердя?
    Бо серце у гніві неправе і зле.
  •   Показую язика...
    На образу - бочка повная води,
    Чесно скажу, ображатися не вмію.
  •   Антистихи
    Посоветуйте, что делать, господа,
    Муза подлая замучила, беда.
  •   Небо
    Небо, ты не хочешь ли упасть
    Прямо мне в раскрытые ладони?..
  •   А нині сонце...
    А нині сонце у дворі,
    Та тихо-тихо.
  •   День, вечір, ніч
    День добігає кінця,
    Довгими стали тіні.
  •   Вести
    Февраль был тёплым, как и вся зима,
    Надеждой грелись люди и дома.
  •   Чтение ночью
    Чужие грёзы при луне, что снятся почему-то мне...
  •   Закат
    Чудесный красочный парад,
    Февральский день ушёл со славой,
  •   Невидимка
    Я невидимка. Я прозрачна.
    Меня не видно никому.
  •   Скаче тиск...
    Скаче тиск, мов заяць шкідний,
    То угору, то донизу.
  •   Невже?
    Я загубилась у просторі
    Мудрости та геніальності,
  •   ***
    Нічого не міняється у світі,
    Відколи він існує після раю.
  •   Книга Об'явлення 7:1-4
    Чомусь так темно у вікні... Вже шоста ранку.
    Сьогодні дивная мені пора світанку.
  •   Олени
    Ах, эти коврики с оленями, вы всё ещё висите где-то?..
    Портреты с дедушкою Лениным, с радиоточками рассветы...
  •   Сопричастие
    Я сопричастна всем, кто только в мире жил.
    - Боже, скажи, зачем мне это все, скажи?..
  •   Холодець - це вам не сусі
    Я сьогодні справді молодець, бо готую зранку холодець!
    Шкода, шкода бідне порося, але ж ість його спільнота вся...
  •   ***
    День прошёл, прошёл и вечер,
    ночь в права свои вступила.
  •   Лимит превышен
    Пища семейству роздана, вечер, уют и тишь...
    Проза - стихами прозвана, небо - коснулось крыш...
  •   Собаке
    Ах, собака моя ты, собака...Как же ты по-щенячьи глупа... Забияка моя и кусака, и на нежную ласку скупа... По сто раз я тебе объясняю, говорю надоевшее: "Фу"!..Отношенья с тобой выясняю, и рифмую их даже в строфу...И бывает, что шлёпну в досаде, закричу от проделок твоих, когда бросишься ты из "засады", с ног сбивая чужих и своих...Но момент наступает, когда ты, зла не помня и чувств не тая, снизу вверх на меня виновато глядя, - прячешься, всё ж, за меня...И в который уж раз понимаю, что тебе я - и стая, и - мать, и такою, как есть, принимая - до конца буду я принимать. Ты всего лишь собака, и будешь ты такою короткий свой век... Ты меня никогда не осудишь, потому что ты не - ЧЕЛОВЕК...
  •   У кошек нет бомб
    Пора ложиться. Ночь пришла, задернув шторы, настольной лампы только ярче сделав свет...Спит где-то море, спит река, уснули горы; усну и я, но сна пока что ещё нет...Стишок печатаю в компьютер без усилий, стишки такие даже кот бы написал!.. Мой Бонифаций (или может быть, Василий), конечно, если б только в школе побывал...Но не хотят коты стихи писать учиться, им только кушать, или спать без задних ног! А ведь какой стишок мог тут бы получиться, когда писать о жизни кошек кот бы смог!.. Кошачьи страсти не ничтожней человечьих, ведь и у них любовь, и ревность, и война... Но что дано, - простому даже человеку, - не сможет кошка рассказать вам ни одна... И к сожалению (а может быть, что к счастью), - котам совсем не нужно душу изливать... Зато, кто к роду человечью не причастен - не будет атомною бомбой воевать.
  •   Калина
    Грудневий день скороминущий, такий недовгий, мов година.
    Вовтузится у голих кУщах синичок жвавая родина.
  •   Сплин
    Чай не дОпит со сдобной булочкой,
    В том виновен английский сплин...
  •   Депрессия
    День декабрьский такой короткий,
    Дела нет, если солнца нет...
  •   Кот на тапке
    Кот мурлычащий трогает лапкой мою руку, я глажу его. Примостившись на сброшенном тапке, он уснул, или вроде того...Спят коты так тревожно, так чутко, в них инстинкт первобытный живет. И готовы в любую минутку ублажать свой голодный живот...В доме тихо, четвертый час ночи. Я опять почему-то не сплю. Видно, муза опять что-то хочет говорить... Краем уха ловлю - её скучные, глупые басни, что совсем никому не нужны...Люди любят интриги и страсти, им простые дела не важны...Всех готовы судить без разбору, всем готовы повесить ярлык...Обсудить дружным, слаженным хором, хорошо, - без костей ведь язык. А предмет их суждений - покойник, просто кучка истлевших костей...Но оставить не могут в покое то пристанище бывших страстей...О, опомнитесь, вы ведь не судьи, мертвым есть лишь на небе Судья! Но, уверена, следующей буду
    из живых пока), может быть - я. ...Бедный кот мой, ты даже не знаешь, головою на тапке лежа, что ты в мире таком обитаешь, где есть каждой душе сторожа...Спи спокойно, мой ласковый котик, человечьих лишенный страстей. Набивай, пока жив, свой животик, страсти - это забава людей. Жаль тебя, ты умрешь и не встанешь, ты - цепочка в сплошной череде...Ты травою, ты облаком станешь, станешь сразу - везде и - нигде...Я спокойна, я знаю, что случай, или время, - настигнет нас всех. Как бы жизнь не старалась нас мучить, есть в ней радость и будет в ней смех...Нам иное начертано свыше, - для Суда мы воскреснуть должны. Только знай, мой дружок, что и мыши, даже мыши, -
  •   Писать, как хочу
    …Писать, как хочу, не умею,
    Писать, как умею, — зачем?
  •   Сум за невтраченим
    Приходжу до тебе у будні, на свято,
    З ізвічною думкою, - де ти тепер...
  •   Не розумна
    А можна, я буду дурною
    У світі, де править не розум,
  •   Пикник на обочине
    Все утихло. Враг сосредоточился
    На клочке том случайном земли…
  •   Сирень
    Куст сирени персидской, барашек пушистый
    В каждой веточке, в каждом соцветье душистом.
  •   Солярис
    Как долго лететь к тебе, совесть,
    Как воды твои глубоки…
  •   Стансы
    Озеро морем не станет,
    Поле не вырастет садом.
  •   Больно дышать
    Земля отдалилась от Солнца
    Настолько, что больно дышать.
  •   Багатіям
    Кави солодкої вип'ю пополудень,
    (Після гарненької миски борщу)...
  •   Чаша
    На підвіконні рожевіють квіти,
    Лютий за вікнами, але не зимно.
  •   Икар
    Сестра моя, птица.
    Душа рвётся в небо.
  •   Ностальгия по Куперу
    Вымажусь красною краской,
    Перья воткну в волоса.
  •   Тихо
    Я вночі вставала. Було тихо.
    Тихо так, неначе у могилі.
  •   Німа
    Пишу вірші, здебільшого сумні.
    Чомусь, на жаль, невесело мені.
  •   ***
    Из всех потоков красноречья
    Ни капли не досталось мне.
  •   Идеал
    Мой ненавязчивый поклонник,
    Мечты забытой идеал,
  •   Капуста квасится
    Квасится в кухне капуста,
    Кислый стоит запашок...
  •   Вино из одуванчиков
    Люблю эту книгу...
    Рэю Брэдбери.
  •   Дом
    Я люблю тебя, дом.
    Я так поздно узнала
  •   Ещё не весна
    Ещё не весна, и погода капризна,
    Как гожая девушка, силу познав.
  •   Сирени
    Чому я не сплю?..Бо не хочется спати.
    Сирени гуділи. Я виспалась вдень.
  •   Літаю
    Хтось в світі каже: "Я лечу, лечу"!
    Але політ - іллюзія примарна.
  •   Букет сирени
    Как все, что подвержено тленью,
    Лежит, головою поник,
  •   Скорпион
    Была душа моя чиста,
    Я зла не знала.
  •   Улица
    Улица, с детства знакомая,
    Как я давно не ходила по ней.
  •   Тутанх-Амон
    Не человек,
    Не бог,
  •   Дню отошедшему
    Ещё один покойник
    Неспешно отошел,
  •   Миф
    Как рано в мае светает;
    По тропке из утренних рос,
  •   Крылышки
    Сколько помню я себя -
    Я жизнь любила.
  •   Цветы
    Между двумя мирами
    Бродишь в потёмках ты.
  •   Осанна
    Проснулась.В окошке светает.
    Рассвету осанну пою.
  •   Кохання і борщ
    Моє кохання вдосвіта прилізло,
    А я готова зовсім не була.
  •   Помню
    Яблочко моё упало на пол,
    На полу лежит оно, алея.
  •   Тихо у дворах
    Не чути звука. Тихо у дворах.
    Заледве п'ять, та я уже не сплю.
  •   Меланхолия
    Лампа настольная светит неярко,
    Кот и собака на коврике спят...
  •   Будет весна
    Воздух холодный струится в открытую форточку,
    Ель за оградой полнеба закрыла собой...
  •   Ёжики
    Пасмурный день, солнце - медный кулон.
    Смотрит в компьютере муж биатлон.
  •   Жарко
    Печка натоплена жарко,
    Тает в истоме душа.
  •   Вітер
    Ой, навіщо, навіщо, навіщо,
    Вітер лютий над крівлею свище,
  •   Осень миров
    Как осенняя сонная муха,
    Солнце в небе чуть слышно жужжит.
  •   Чёрное с белым
    Призрачный день. Чёрно-белая гамма.
    Нет на палитре цвета совсем.
  •   Что происходит
    Что происходит с душой человека?..
    Вдруг захотелось прошлого века.
  •   Дякую
    Як дивно, Боже, ти створив увесь цей світ!
    Маленька бджілка, ніжна квітка, кішка й кит.
  •   Там...
    День уже прошёл, такой хороший,
    Вечер добрый тихо в дом вошёл.
  •   Манна
    День сьогодні сивий та хмарний,
    Сніг іде, мінливий, примарний.
  •   Берег надежды
    Опять мне приснился берег
    Заросшей и грязной речки,
  •   Перше слово
    Перше слово на чисту сторінку,
    Чорний сніг на незайманий лан.

  • Огляди

    1. Без коментарів...
      Ніхто мені не пише
      коментарів.
      Збираю листя жовте я
      у дворі.
      Читаю присуд осені
      на листку.
      Вона мене не кидає
      ось таку.
      Вона мені, мов матінка,
      що не була,
      Що сонечко та казочку
      узяла...
      Та я уже не гніваюсь,
      Бог простить...
      А листячко не падає, -
      А летить.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Ось і ніч
      Ось і ніч нарешті, кіт під боком.
      Косить, ледацюга, знизу оком.
      Літо прогуляв собі у дворі,
      Не зловив ні миші у коморі.
      Та ловив метеликів у травах,
      Бо така у нього є ще справа.
      Та пташок лякав, бо дах низенький,
      Та дерева виросли близенько
      До хатини, що старіща світу...
      ... Та пішло собі уже те літо.

      Пізня осінь на порозі стОіть,
      А вона, на жаль, біду не гоіть,
      А іще ж зима та попереду!..
      А іі ж ніхто нам не відвЕде.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Дощ до кави

      Морква, квасоля, буряк на столі, - буде борщ.
      Осінь. Раніше темніє, пізніше світає.
      Кава найбільше смакує, коли іде дощ...
      Сонця й дощу, слава Богу, поки що хватає.

      ***

      У надвечір'я характер зробився сумний,
      А надвечір'я приходить до нас по обіді...
      Кажуть, що бідний, тому що, холера, дурний!..
      Ну, а дурний, безперечно, тому, що ти бідний.

      В світі є сильні, а є безнадійно слабкі,
      Ось чому світ цей безсовісний зникнути може...
      ... Тільки хмаринки на небі бувають легкі,
      Ну, а життя нелегке... То ж помилуй нас, Боже...

      ***

      ... Тяжко на серці, погода противна така!
      Ось як розпалю для настрою в хаті я піч...
      Є ще надія, хоч доля така нелегка!..
      Світло найбільше потрібне тоді, коли - ніч.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Світ без любові
      У небі сяє сонечко яскраве,
      На гілках стигнуть яблука та груші.
      Людино сьогодення, ти неправа,
      Для Бога цінні всі на світі душі.
      Він всім дає, так щедро та з любов'ю,
      Дощів та сонця, та землі доволі...
      Чому ж на світі л'ються ріки крові,
      Чому у світі стільки горя й болі?..

      ...Тому що світ цей не живе - з любові.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Лихо
      Гнітила спека, майже цілий місяць
      палало сонце. Висохла земля.
      Нарешті - дощ, та у повітрі висить
      тяжка, гаряча димова імла,
      мов при пожежі. Дихать
      не можна зовсім. Серце
      заходиться, стає...

      ...В небі
      причаілось лихо...
      Воно на світі жити
      не дає.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Не певна...
      Не певна, чи треба... Та, мабуть, що треба
      Хоч слово сказати, бо в грудях пече...
      Якась незбагненна, безглузда потреба
      В сум'ятті звичайних, потрібних речей.

      Вари собі юшку, звичайная жінка,
      Печи собі хліб, та в'яжи світери...
      Гойдається в небі тонка павутинка,
      На ній тобі щось простягнули згори...

      Візьми. Та не дякуй. Адже ти не знаєш,
      Навіщо і хто тобі теє дає...
      Буває, що - Бог, та й інакше буває..
      Пиши собі так, ніби знаєш - твоє.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Прости
      - О, да, конечно же, пиши...
      Ведь ты же знаешь, тварь согбенная,
      как в оглушительной тиши
      миры рождаются вселенными.
      Как гаснут звёздные огни,
      что были зажжены в безвременье,
      светили только мне они,
      ты - даже прахом не был, ты -
      ты был - НИЧЕМ, чернее темени.

      Теперь ты пишешь обо мне,
      листы марая письменами,
      творенье, грешное вдвойне,
      разрозненное племенами,
      разползшееся по плотИ,
      и плотью мёртвою питаясь,
      и просишь: "Боже, нас прости!",
      понять МЕНЯ и не пытаясь...
      ... Тогда и ты меня прости,
      Что я - в творении - не каюсь.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Закували горлиці...
      Закували горлиці у дворі,
      На високе гілля сідають.
      Кину зернят ім на поріг,
      Не летять, лише заглядають...

      Березень похмурий іде,
      Сіючи дощами у рілля.
      Сонечко ніяк не зійде,
      Та бруньки вже лопають в гіллі...

      ... Дочекатись травня велить
      Вимріяна з плачем надія...
      За померлих серце болить,
      За живих - крізь сльози - радіє...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. У час цей
      У час цей, що летять ракети, -
      Писати не про те - дарма.
      Та пишуть все ж таки сонети
      Поетів цілая юрма.

      Російська мова - лиш для "вати",
      Та, мабуть, зовсім грішна я,
      Бо я не хочу воювати
      Із мовою... Бо теж - моя...

      І не збираюсь за поребрик,
      Бо в Украіні хочу жить.
      Ніхто ножа мені під ребра
      Не встромить... Бо і так болить.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Полова
      Де ж той запал подівся, отая жага невгамовна,
      Перебила проблема така невеличка, як - мовна...
      Неможливо писати, коли твоі крила обріжуть,
      Не загоіться рана, коли іі з тернами лижуть.

      Так хотілося, та вже ж, мабуть, - не виходить,
      І несміливі на обійстя навіть зовсім не ходять.
      І на слово твоє не напишуть тобі - а ні слова...
      Пропаде оте слово, мов в полі від вітру полова.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Космос рядом
      Этот вопрос, несомненно, как кубик* сложен,
      Космос - совсем не шутки, а - тема тем...
      Видимы стали звёзды с земли, положим,
      Вот, увидали, а полетим ли мы к ним затем?

      Выйдешь из дома, - воздух, за ним - созвездья!
      Рядом мы, рядом!.. Пылают давно костры...
      Жгут ли там книги? Вещают ли злые вести?..
      Так же там колья, копья, слова - остры?..

      Так же там любит чужая - чужого мужа?
      Так же верна - своему до конца - жена?..
      Так же Создатель - созданию там не нужен?
      Так ли там нужен мир? И - нужна война?..

      ... Космос холодный, вот как разведу руками
      Воздух, и стану тобой лишь одним дышать...
      Что же творится такое со всеми нами?
      Нам ли вселенной загадки всуе решать...

      *Кубик Рубика.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Апрель с дождём
      День, похожий на осенний,
      Хмуро, дождь, как в ноябре.
      Где ты, свет ты мой весенний,
      О какой придёшь поре?..

      Птиц совсем уже не слышно,
      За окном шуршит вода,
      Словно веником по крыше
      Водит дождь туда-сюда.

      То утихнет чуть, то снова
      Принимается мести...
      - Эй, апрель! Мне жалко слова
      О тебе, дурак!.. Прости...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Поспи
      В дому моём сонное царство, а что ещё делать, когда
      Погода больна? Ей лекарство тогда помогает всегда...
      Её угощаю я чаем, с вареньем, конечно. Она
      Тогда уже меньше скучает, и даже не так уж больна...

      Наш кот ей мурлычет на ушко, собака лизнёт ей ладонь...
      Взобью ей перину с подушкой, в печурке уже есть огонь...
      Дровишки, конечно, сырые, но как-то горят... Помолчим...
      ... Поспи...
      Носочки тебе шерстяные надену... И спрячу ключи.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Комета
      Сижу одесную от сплюснутой в коржик подушки,
      Горит монитор неестественным призрачным светом.
      Остался кусочек от кусанной пару раз плюшки,
      А чай уже выпит до капельки самой при этом...

      Пойти, заварить, что ли, выпить, и лопнуть при этом?
      Гоняю чаи и стихи в никуда сочиняю...
      А где-то летит в это чайное время ракета,
      Её посылатель, должно быть, совсем невменяем....

      А где-то летит в это сонное время комета,
      И запросто может к земле долететь и разрушить
      Дома, магазины, больницы, мосты... Интернеты...
      Спасти-погубить, растворить в безвоздушие души.

      ... От взрыва падут колоссального рыхлые вехи,
      Поднимутся волны до самого чёрного неба...
      Разрушится мир. И останутся в теле прорехи
      Планеты, где дети не досыта ели насущного хлеба.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Он уже не на кресте
      Скупую слезу уронит
      Едва моросящий дождь...
      Его каждый год хоронят,
      Но ангелам всем он - вождь.

      Он Богом - Царём назначен,
      Но в ясли его суют.
      Над каждой душой он плачет, -
      За деньги его продают.

      Он скоро придёт - невидим,
      Но все, как один - узрят!..
      ... Как жалок и как постыден
      Что идолов чтёт - обряд.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Сказка сказок
      ... Баю-баюшки баю,
      не ложися на краю...

      На краю галактики, в избушке,
      на краю кроватки спит малыш.
      За окошком квакают лягушки,
      в уголке за шкафом никнет мышь...

      На печи чуть тёплой киснет тесто,
      утром хлеб прибудет ко столу...
      В рамочке на стеночке невеста,
      Полосатый коврик на полу...

      Ночь светла, в окошко светят звёзды,
      Кошка кормит молочком котят...

      ... Люди, вам опомниться не поздно?..
      Не воюйте, люди!.. ... Дети спят.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Логово
      В логове, выбранном мудро, - тепло и уютно.
      Сосны, берёзы, валежник...Так было века.
      Мама полна молока. Через щёлочки смутно -
      Неба кусочек, и слышно, как плещет река...

      Серых пушистых комочков штук шесть копошатся,
      Мама приносит живое, горячее, ест, не спеша...
      Красному с белым извечным законом смешаться
      Нужно, и будет потом насыщаться живая душа.

      Ухает филин в ночи, но покой не тревожит,
      Серый клубочек слегка только вздрогнет во сне...
      Мама пропасть, не прийти, не вернуться не может...
      ...Тянется что-то чужое и страшное... Что-то - извне.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Глибока ніч...
      Глибока ніч, дзвеняча тиша.
      Не спиться, рими не дають.
      На стелі павучок колише
      Тоненьку ниточку свою...

      На кафелі староі грубки
      Від монітору тьмяний блиск.
      Від мандарину шкаралупки,
      Та на табло високий тиск.

      ...Та буду, мабуть, вже лягати,
      Бо вже й до ранку - мало що...
      Хай не присунеться до хати
      Не кликане, страшне - ніщо...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Вирок
      Який страшний зробили вирок,
      Сказали, - це вже - остаточний!
      Із серця висновок цей вирву,
      Писати вірші буду, точно!

      Не ставте рейтингу нікому,
      Бо той, хто судить - теж судимий.
      Нехай і геній він при тому,
      Та може бути невидИмий

      Для інших. Бо шукає кожний
      Для себе те, що сам лиш хоче.
      Хтось зрозуміти неспроможний,
      Що сам - не геній...
      Пиха лоскоче.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Часопис
      Може, що й непотрібен цей допис,
      Та чомусь захотілось мені
      Свій продовжити тут от часопис,
      Хоч і ніч вже зійшла у вікні.

      Повлягалися спати домашні,
      (Кіт з собакою та чоловік.)
      А на завтра є суп учорашній,
      Холодець, що із ратиць, та щік.

      Та ще слоік маленький із хроном,
      (Так в нас кажуть, не треба ото!..)
      ...Ріже крила майбутньому Хронос,
      Не противиться цьому ніхто...





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Весна
      Стидається сонце, ховається зранку у хмари,
      Та березень-місяць вступив у законні права.
      Із лютим закінчились всі негаразди та чвари,
      Один вже на троні, в короні давно голова.

      Та скоро прийдеться знов місце своє уступити,
      Такая вже доля у цих тимчасових царів.
      Вони повертаються в колі, щоб перехопити
      Ізвічне те жезло, при царському в небі дворі.

      Вже тепло, у дворі підняли головки тюльпани,
      З'явилися перші, уже не зимові, пташки.
      Вже скоро заквітчана ясная з'явиться панна, -
      Весна, як з'являються всі, що назначені Богом, віки.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    22. Живу
      Живу, дышу, надеюсь, существую,
      Сужу и злюсь, прощаю и люблю,
      То, как живу, о том и повествую,
      И о прощенье Господа молю.

      За то, что не живу я по Законам,
      За то, что понимаю, и - грешу.
      За то, что - не молящейся - иконам,
      Я идолам иным воздать спешу...

      За то, что не всегда спешу на помощь,
      За то, что часто помощи прошу,
      За то, что непридуманную повесть
      В тетрадь (от делать нечего), пишу...

      За то, что никому не доверяю,
      Но исполняю глупого совет...
      За то, что душу вечно ковыряю,
      Но знаю, что души без тела нет.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Созидание
      Нисколько, ни капельки не убавляю,
      когда говорю, что себя заставляю -
      вставать по утрам, воду пить, умываться,
      готовить еду, есть еду, улыбаться...
      Без черновика сразу вирши писать,
      молитвою душу за это спасать...
      Поскольку - ненужно, и лишне, и глупо,
      не стоит тарелки вчерашнего супа...
      Хотелось бы вынести всё на помойку,
      ведь ставят за суп и за виршики двойку...
      ...Но все мои песни, дела и страдания -
      есть Божьего мира - моё - созидание.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Мы можем
      Утро и солнце, но нет у души настроения,
      Не завидую тем, у кого оно всё таки есть.
      И душа, оказалось, подвержена так же старению.
      Как на срезе, всех прожитых лет можно кольца исчесть.

      Вот широкое, был этот год нехорошим наполнен,
      И тянулся, тянулся, и не было видно конца.
      Только счастье мгновенно, и каждый мгновение помнит,
      До секунды, до мига, до тени - на фото лица...

      И сливаются кольца, но их посчитает анатом,
      Разрезая грудину в попытке причину найти.
      Во вселенной мы даже не дух, и не пыль и не атом,
      Но до вечности можем, однако, - лишь с Богом, - дойти.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Гаспид
      Котиться сонечко в небі, на місці не встоіть...
      Господи Боже, як хочеться бути щасливою!..
      Рани земля потихеньку глибокі загоіть,
      Потім, у травні, помиє, загоєні, зливою...

      Виростить трави високі, шовкові, смарагдові,
      Та лісовими прикрасить галявини квітами...
      Буде закоханих, з крилами! тішить та радувать,
      Благословлять на життя іх маленькими дітками.

      Крилами птиці небесні не застять нам сонечка,
      Люди для цього у світі є злі, нехороші.
      З самого ранку до темноі ночі в віконечко
      Гаспид лихий заглядає, незваний, непрошений...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Сніг війни
      Тане сніг на долоні, мабуть, останній.
      П'ять хвилин він на землю падав, мов білий пух...
      Через ніч, чи зустріну ще раз світанок,
      Чи до Бога злетить уночі мій дух?

      Я не знаю, та й хто достоменно знає,
      Чи до ранку (до вечора), - доживе?..
      ... Білий сніг наді мною, мов пух, літає,
      І життя, мов той сніг, у очах пливе.

      Ось маленька я, ось - доросла, а ось - і старість...
      Де поділись літа моі, де вони?..
      Не збирала літа, не плекала скнарість,
      Та злетіли вони у сніги війни.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Светят звёздочки
      Светят звёздочки в небе ясные,
      Тянет с речечки холодком...
      Я, пожалуй что, - даже счастлива
      Этим мартовским вечерком...

      Не хочу судить злого ворога,
      Не хочу друзей я терять...
      Покормлю с руки чёрна ворона,
      Станет раны мне ковырять...

      ...Пусть метут снега, пусть дожди идут,
      Всё равно весна впереди.
      Тех, кто счастья, как - ясной зорьки ждут,
      Бог когда-нибудь наградит...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Радуйтесь
      Не будет больно, потерпите, и пройдёт,
      Когда к горе пророк дорогу не найдёт,
      Когда плоды весной с деревьев опадут,
      Когда все три сестры повесятся в саду
      Вишнёвом. Радуйтесь, что вы уже мертвы.
      Что больше шапка не нужна для головы...
      Что вам земля сырая стала, как кровать,
      Что вам не нужно больше жить и убивать.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Кровь-водица
      Зачем реалии, когда мор словоблудья
      От изобилия ума стыда не будит.
      Когда чужая кровь на вкус, аки водица,
      А в омут страшный, будто в зеркало, глядится?..

      Писать о ниточках "судьбы" - не раны тешить,
      Чужое горе на минуточку понежить,
      Забыть о нём, не вспомнить больше, - вон из сердца!
      Сыграть скорей на струнах звонких сердцу скерцо.

      Там, далеко, где никогда тебя не будет,
      Где по ночам детей не волк, а взрывы будят,
      Где дом не твой с твоей кровинушкой не рухнет -
      Твоё светило в бездне чёрной не потухнет.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Пересторога
      Обридло все...Але повинна буть щаслива.
      Бо є ще сушена вторішня чорна слива,
      Бо є ще трохи у підвалі бараболі,
      Та обіцянки миру, праці, травня... Волі...

      Та от не знаю, чи ж того я дочекаюсь,
      Тому то й бідкаюсь... Та в тому ж тільки каюсь,
      Що не бажаю навіть ворогу я смерті,
      Бо я не хочу, щоб за мене - хтось - був мертвий.

      Обридло все. Судима буду тільки Богом.
      Бо що мені до того осуду людського.
      Стоіть весна вже недалечко, он, за рогом.
      А ми ще й досі п'єм ядучого, гіркого,
      Немов причастя... Не від Бога, а від - Злого.

      Остання з неба йде у світ пересторога.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Кровь - водица
      Зачем реалии, когда мор словоблудья
      От изобилия ума стыда не будит.
      Когда чужая кровь на вкус, аки водица,
      А в омут страшный, будто в зеркало, глядится?..

      Писать о ниточках "судьбы" - не раны тешить,
      Чужое горе на минуточку понежить,
      Забыть о нем о нём, не вспомнить больше, - вон из сердца!
      Сыграть скорей на струнах звонких сердцу скерцо.

      Там, далеко, где никогда тебя не будет,
      Где по ночам детей не волк, а взрывы будят,
      Где дом не твой с твоими кровушками рухнет -
      Твоё светило в бездне чёрной не потухнет.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Недобрые советы
      Когда тебя не понимают,
      Твердя: "Не верю, не люблю",
      Скажи: "Прощайте! Улетаю!
      Пропеллер только нацеплю"...

      Когда тебе дают овсянку,
      А ты мечтал о колбасе, -
      Надень со звёздочкой ушанку,
      И прогуляйся по росе...

      Пусть эти гады пожалеют,
      Что так обидели тебя!..
      В гостях всегда будь посмелее,
      И съешь весь торт, себя любя...

      ... Мои недобрые советы
      Прошу я добрых не читать,
      Мне не присущи пиететы,
      Их не привыкла я питать...

      Ведь так себя я уважаю,
      Что на других не хватит сил...
      И всех культурно провожаю,
      Кто о визите не спросил...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Прекрасная Ворона
      Ворона красивою очень была.
      К тому же мила, весела и смела!
      К тому же была она очень добра,
      С соседями дружно и мирно жила.

      Но как-то заметил Воронин сосед,
      Что многих вещей его вроде бы - нет…
      Куда же могли подеваться они?..
      Вопрос этот вдруг у соседа возник…

      Пропали - пинцет и блестящий браслет!..
      Пропал кошелек с накопленьем монет!
      Пропал о товарах, столь важных, буклет…
      Из кухни пропал нужный так табурет!

      Пропал даже плед, даже старый буфет!..
      И даже - хозяйки красивый портрет!..
      На этот вопрос неизвестен ответ,
      Приходит Ворона, чего-то вдруг - нет…

      …Ворона красивою очень была…
      К тому же - мила, весела и смела…
      С соседями дружно и мирно жила.
      А вещи… Ну что вы!.. Она не брала!!.

      Ах, Ворона, Ворона…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Бурлеск
      Новое моё горе, глупое ты перо!
      Нагло висит на заборе мусорное ведро.
      Просит душа бурлеска, значит, его найдёт!
      Вымытое до блеска, сохнет, а дождь идёт…
      Это моменты жизни, тем она хороша.
      Солнца вдруг лучик брызнет, радуется душа…
      Радуется забору, вымытому ведру…
      Может, умру я скоро… Думаю, что умру.
      Но вот назло, открыто я говорю беде:
      "Вымою я корыто! Некуда течь воде!"
      И дождевой водою после полью огурцы…
      Мы со своей бедою - глупости образцы…
      Вот, пока я писала, - дождь постепенно стих…
      Всё, что должно - осталось, и появился - стих !





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. ***
      Іде лапатий сніг,
      та тане, бо ж весна.
      До того ж, і недовгий,
      мінливий, мов примара.
      То сіра, то сумна,
      то сонячна, ясна,
      то чистий небокрай,
      то знов насунуть хмари, -
      погода у дворі,
      така, як має бути…
      В обіймах, ще міцних,
      йдуть березень і лютий…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Вірю тобі
      Примарним тішуся затишшям
      В своій фортеці без укріплень.
      Не Йов, - з упевненим безгрішшям,
      Не Каін, - в заздрощах осліплень.

      Ні те, ні се, - недосконала.
      Така, як всі... Але високо,
      Коли життя лиш зачиналось,
      За мною Всевидюще Око
      Дивилось, пильно споглядало.

      Його боюсь... Але я вірю
      В його любов, та милосердя.
      Бо не вклонилася я Звірю,
      Як світ... Він бачить кожне серце.
      Прости нам... Я у тебе вірю.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Роза не розквітне
      От якось, прокинувшись рано,
      Покавивши з купою грінок,
      Напишу про себе, кохану,
      Вірша на стонадцять сторінок.

      Коли я і де народилась,
      Де вчилась, та де працювала,
      Як тяжко в житті наробилась,
      Та де за життя побувала...

      Моя філософія прОста, -
      Людина я дуже хороша.
      Не перша, але ж і не шоста...
      Десятий - списала вже зошит

      Віршами...А є ж іще проза,
      Така ось я талановита!
      ...Не квітне чомусь тільки роза,
      Бо ж тільки водою полита...
      А треба іще і...? Гною.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Не убивай

      В прошлом году был апрель потеплее,
      В это же время сады расцвели.
      Птицы вели себя чуть посмелее,
      Пели чуть звонче, летали шмели…

      В этом году, в это самое время -
      Сад не цветёт, не кипит молоком,
      Не проросло ещё малое семя,
      Не обернулось весенним цветком…

      Холодно что-то, и в доме, и в мире,
      И не меняется мир наш ничуть…
      Мы - манекены в оплаченном тире,
      И не изменится Каина суть.

      Мира хотим, но готовимся к бою
      За интересы богатых господ.
      Верим, что нам предначертан «судьбою»
      Выход, - не веря в единый исход.

      Тот, что начертан давно на Скрижалях,
      Тот, что для всех, что врагу* не сгубить.
      Тот, что веками так не уважали,
      Тот, что от Бога нам дан: - "Не убий".

      *Злому.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Капелька холодная
      Капелька холодная - на лицо,
      Вышла я, свободная, на крыльцо.
      Никому в неволе не удержать,
      От себя самой лишь не убежать...

      Помоги мне, Отче наш, укрепи,
      По своей я волюшке на цепи.
      Я своё убежище сторожу,
      Но злодея имени не скажу...

      ... То ли дождь на улице, то ли снег,
      К туче туча тулится, солнца нет...
      У порога - лужи, ну и зима...
      Мне и враг не нужен...Враг - я сама...

      Я сама себе лютый враг!
      А когда случилось так, вышло как, -
      Не пойму, не вспомню, не доложу...
      На Суде Всевышнему расскажу.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. QUARE
      Отложите ваши ручки, разомните ваши пальчики!
      Может, хватит музу мучать, злые девочки и мальчики?..
      Смена осени зимою не такая уж безвредная,
      Ведь с дырявою сумою вдруг припрётся муза - бедная...

      По пути слова посеет, там, где полюшко заснежено,
      Соберёт пшеницы горстку, и муку возьмёт несвежую,
      И замесит не на маслице, а на цвёлом маргарине!
      ... Не видать бы вам напасти, той, доставшейся Марине...

      Разве можно приготовить, не добавив в блюдо - сердца?..
      Разве жалко в пищу - соли? Разве можно есть - без перца?..
      Почему, скажите честно, почему же, почему,
      Вам в своих гробах не тесно, ни одной, ни одному??.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Медовая грушенька
      Медовая грушенька, сладкая-пресладкая!
      А моя-то душенька на такое падкая!
      На порожке сидючи, яблочко кусая,
      Радуюсь я солнышку, духом воскресая...

      ...Золотое пёрышко в руку мне упало,
      Вот бы моё горюшко в перемёт попало!
      Я бы это горюшко на колу сушила,
      Пусть бы и засохло там...Я б не ворошила.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Ничто и ничего
      Есть в бездне вечной тёмные ходы,
      Там скука стынет, как в болоте цапля.
      Там нет огня и нет там и воды,
      Но время каплет - каплею за каплей.

      Проходят годы на земле, века,
      В борьбе за жизнь под солнцем - убивают.
      Бывает, грусть вселенская, тоска
      Возьмёт за сердце...Иногда бывает...

      Для Бога век - один короткий день,
      А мы живём так плохо и так мало.
      И от НИЧТО, бывает, ляжет тень,
      И НИЧЕГО накинет покрывало...
      И будет ночь.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Орхидеи
      От дерева, что жизнь мою питало -
      В печурке разгораются дрова,
      И дымом растворяются слова,
      Хоть говорить давно я перестала.

      ...Ещё есть три. Далёко-далеко...
      Куда и в мыслях долетишь едва ли.
      Не гуси-лебеди, а коршуны из стали
      В холодном небе где-то высоко.

      Не изменить ни плана, ни удела,
      А лилии в осоте не растут.
      И на окне диковинкой цветут
      Цветы чужие ... Век бы не глядела...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Мне жаль
      Я так долго на свете живу,
      (Хоть подольше, бывало, живали).
      В оросевшую за ночь траву
      Сколько раз мои ноги ставали…
      Сколько раз я смотрела в окно
      Сквозь морозный узор на рассвете?..
      Сколько вёсен мне было дано!..
      Сколько их ещё будет на свете?..
      И встречаюсь, живя, как Кощей,
      В исчислении дней тех бессчётных,
      С символической смертью вещей,
      И реальной - людей и животных…
      И не зная, что будет потом,
      И, увы, оставаясь безгласной,
      Продолжаю стоять я на том -
      Что - никак, ни с одной - не согласна!




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Безумие
      У безумных мечты не сбываются,
      Но теперь обезумел весь мир.
      Чёрным - белое тут называется,
      На костях снова празднуют пир.
      Серой пылью умы запорошены,
      Вместо сердца в груди автомат…
      Может, время и впрямь нехорошее,
      Только кто в этом всем виноват?..
      Люди, люди, когда же поймёте вы -
      Мир на ниточке тонкой висит!
      Не сегодня, так завтра умрёте вы,
      Кто же вас в Новый Мир воскресит?..
      Вы того, кто вас создал, не любите,
      Не молясь и не веря Творцу!
      Так вы сами себя и погубите,
      Без любви - мир стремится к концу.
      Божий Суд обязательно сбудется,
      Бог не лжёт, он ведь не человек.
      После ночи уже не пробудится,
      Уничтожен кто будет навек!..
      А на вечной земле, как положено,
      Прорастет молодая трава…
      Так зачем же на плаху положена —
      Если можно спастись, голова?..

      «Но народы разъярились, и пришел твой гнев и назначенное время
      судить мертвых, дать награду твоим рабам, пророкам и святым, и
      боящимся твоего имени, малым и великим, и погубить тех, кто
      губит землю». Книга Откровение 11: 18.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Чужая на дороге
      По бензиновым лужам,
      Как во сне, как в бреду,
      Не в жару и не в стужу
      Я устало иду…
      Обдает, обгоняя,
      Тьма рычащих машин
      Чадом труб… Обоняю
      Запах гари и шин…
      А внизу - мостовая
      Древнекиевских смальт…
      Ночь моя световая
      Цветом «Мокрый асфальт»…
      …По обочине, лая
      Пёс плетётся за мной…
      Я, конечно, чужая, здесь,
      Где каждый - чужой…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Дворик на память
      Дождь надоедливый… Пальцем рисую
      Я на стекле в запотевшем окне…
      Перед заданием этим спасую -
      На дом - ПРОШЕДШЕЕ задано мне.

      Бедные дворики домиков частных,
      Куры гребутся, забор в крапиве…
      Там, в этих двориках пряталось СЧАСТЬЕ
      В солнечных бликах в зелёной листве.

      Там разгорались порою сраженья,
      Где «генерал» был «пехотою» бит…
      Будущей жизни блеснут отраженья,
      Годы прошедшие - числами бит,

      Что нам хранить наша память устала,
      В ней эти ДВОРИКИ ДЕТСТВА, как код…
      К счастью КЛЮЧИ, как из сказки, достала…
      Только наш кролик уже нас не ждет…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Вечірнє
      Уже звечоріло. Надворі так тихо.
      Дивує нас березень сонечком ясним…
      А ранками вже, заселяючи стріху,
      Співають пташки, з світом ділячись щастям…

      Наносять туди соломинок тоненьких,
      Та зроблять гніздечка, щоб вивести діток…
      Турботлива дуже пташиная ненька,
      Годує малечу свою ціле літо…

      …Не лізь туди, коте, рудий мій розбійник!
      Невже ж мало іжі, ти, котику, маєш?..
      …Примруживши очі, лежить «благодійник»,
      І ніби-то мріє… А пташка співає…

      Природний мисливець, мов голочки, зубки,
      Хіба ж пояснити я щось йому зможу?..
      …Ходи-но до мене, мисливець мій любий…
      Посидиш у хаті, пташок не тривожа…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Семечко
      Поскользнувшись на теме обыденной,
      Как обычно, съезжаю я вниз.
      А внизу, мне лишь только и видимый,
      Ждёт меня уже жалкий мой приз.

      Пару строчек от строгого критика,
      Беглый взгляд от идущего прочь…
      Как не стать тут занудой и нытиком,
      Бесталанной кто в силах помочь?..

      Вот стою перед всеми, как голая!
      Дайте что-нибудь, душу прикрыть!..
      Ах, таблетка, солёная, горькая…
      "Быть ли", бедной мне, или не быть?..

      …Посадила зимою я семечко,
      Но плохая погода зимой…
      Тянет жилы из недр моих времечко,
      И пою я себе лишь самой.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Вечеря на підвіконні
      Кіт мій вечеряє на підвіконні,
      Ніч вже давно, та йому все одно.
      В мене ж, як завжди, триває безсоння,
      Склалося так вже у мене давно…

      Чом я не сплю?.. Може, старість так діє?..
      Та я "прибіднююсь", висплюся вдень!
      Тільки вночі моя муза і вміє
      Вірші творить, зрозумійте лишень!..

      Зараз закінчу вірша я писати,
      Та все одно ж, далебі, не засну!
      Зовсім, ні трішки не хочеться спати.
      Разом з котом ми чекаєм весну…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Берег Слоновой Кости
      Тайною весь покрытый,
      Вечно зовущий в гости,
      Теплой водой омытый,
      Берег Слоновой Кости.

      Манит твое названье
      С детства, как будто сказка…
      Помнишь, как «Марьиванна»
      Тыкала все указкой

      В тот уголок на карте
      Африки Бармалейской?..
      Сидя тогда за партой,
      Как же я всё жалела,

      Что я живу так скучно,
      Что паруса «не светят»,
      Что никогда мне случай —
      «Чуда жди»! - не ответит…

      Что «Капитана детям»
      Я не сестра нисколько…
      Много чудес на свете,
      Не для меня вот только…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Раби
      Десь за горами, за морями, сонце спить.
      Міняє небо полог чорний на блакить…
      Троянди квітнуть, коле серце кропива…
      Рядочком в зошиті шикуються слова.

      Безмежний обрій видно лиш у білий день.
      Шукати тіні марно там, де є лиш пень.
      Немає перстнів на руках, в яких торби…
      Не треба волі, де живуть самі раби

      Безглуздих звичок, що затьмарюють уми,
      Покір плебейських — до «тюрми та до суми»,
      Сліпоі віри до сліпих поводирів…
      ... Нема в них миру в серці, Бога - угорі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Цветок петунии "Звёздное небо"
      Целая вселенная в цветке,
      В каждом его нежном лепестке
      Тысячи галактик жар горит,
      О творенье Бога говорит.

      Тот, кто создал звёзды и цветы,
      Сотворил весь мир из пустоты,
      Кто живёт, и будет жить вовек
      Создал и тебя, о, человек!..

      Посмотри на эту красоту,
      И представь на месте — пустоту…
      Подними глаза, и опусти,

      И тому несчастному прости,
      Что увидел, но понять не смог,
      Что всему начало — это Бог.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Том и Гек
      Ах, какие лапушки-малыши…
      Выдумщики, шкоды, но — хороши!
      Любящие Джимов, друзей и тёть,
      Не рождались, только — живые, вплоть
      Даже — до сегодня, до наших дней,
      "Завтра", очевидно, с небес видней
      Тем, далеким Томам, и Гекам тем,
      Что давали пищу умам затем…
      Вас прославил Клеменс, который Твен,
      Он уже давно превратился в тлен,
      А вы живы, мальчики, до сих пор,
      До сих пор всё белите свой забор…
      А сегодня дети — совсем не те…
      Но ваш облик ясный в иной черте,
      У чертёнка каждого вдруг блеснёт!..
      И тут тётя бедная враз поймёт
      Что её мальчишка не так уж плох,
      Что его в макушку целует Бог,
      Потому что верует он в добро…
      Значит нам, и тёте с ним - повезло.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Сонце сьогодні...
      Сонце сьогодні зранку, вітрець легенький.
      Березень закохався, мабуть, у небо.
      Пролісок біля хвіртки, один-одненький...
      - Ні, не зірву, не бійся, мені не треба.

      Так подивлюсь, весні порадію щиро.
      - Боже, невже ізнову весни діждала?..
      От би діждатись в світі іще і миру...
      - Боже, якою щасливою я би стала!

      ...Сонце іще сховається, я те знаю.
      Але воно повернеться, так і буде.
      І до самого дальшого в світі краю -
      Бога ім'я Святого почують люди.








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Світ у вікні
      А зараз світ мені - вікно,
      У ньому тільки мир і бачу.
      Життям - завішене воно,
      Дивлюсь, - радію, часом - плачу.

      Я не завішую його
      Серпанком болю та зневіри,
      Та хочу тільки одного -
      Щоб не залишитись без віри.

      Бо я без неі вже жила,
      Та більше жити так не хочу.
      Бо в руки Слово я взяла,
      Святеє, Божеє, пророче.

      У ньому - світ, що не згаса,
      У ньому - мудрість, що без краю.
      У світ повернеться краса,
      Я переконана. Я знаю.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. У Мери и у Маши
      У Мери был барашек,
      И вот, - его не стало.
      Что мир бывает страшен -
      Я как-то прочитала.
      Я в детстве не боялась,
      Я смерти не видала.
      Над старостью кривлялась,
      Любовью не страдала.

      Меня и не учили,
      Тогда был богом - Ленин.
      Мы мимо проскочили,
      Так, пара поколений,
      Что жили в мире "Правды",
      И думать не умели,
      Ходили на парады,
      И возражать не смели.

      ... Недолго жил барашек,
      Пришлось и умереть...
      Но стало даже краше, -
      У Маши есть медведь.

      Большой, дурной и жадный,
      Чужого мёда хочет...
      А Маша очень рада,
      Живёт себе, хохочет...






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Эх...
      Было б всё, конечно, замечательно,
      Если бы всё не было так плохо...
      "Съехала с катушек" окончательно,
      Здравствуй, старость...Гутен таг, алоха...

      Как же этой старости не хочется!
      Но куда же от неё ты денешься?..
      Да и "блага" через сито сОчятся,
      Не хватает пенсионных денежек...

      ...Хорошо живётся депутатам,
      На лекарства и на хлеб хватает...
      Не соломой крыты у них хаты,
      И жар-птицы во дворах летают...

      Пенсию добавили, спасибо им...
      Мы такой прибавке очень рады.
      Жизнь уже становится красивою,
      Жаль, что помирать уж скоро надо.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Зодіяк
      Недоречно та не до ладу,
      Не до діла та несвоєчасно,
      Не на конику, пішки іду...
      Дайте спокою... Дякую красно...

      Не шукайте у собі добра,
      Бо добро лише тільки у Бога.
      Не прийшла ще Святого пора,
      Та стоіть уже біля порога.

      Отоді вже побачите, як
      На вагах ваша святість розтане,
      Та брехливий, мов світ, Зодіяк
      Вам брехати про вас перестане.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Кузнечики
      Сегодня дурной день,
      Кузнечиков хор спит...
      О. Мандельштам

      Кузнечиков хор спит,
      Лишь соло, по одному.
      СМЕШНЕЙ гробовых плит -
      Писать себе самому.

      На кладбище этих строк,
      На этом погосте дум -
      Ничто не бывает впрок,
      А только "эфирный" шум.

      Летят в эмпиреях львы,
      Сипухи и воробьи...
      Внизу же под ними - рвы,
      Там где-то вирши мои.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Квіткам потрібен перегній
      Живу так довго, як тільки можна,
      Бо зараз рано ідуть з життя.
      Але на світі істота кожна
      Ставать не хоче брудним сміттям.

      А хто втішає себе, що стане
      Якоюсь квіткою - той...Стецько...
      Хай навіть медом у роті стане, -
      Та буде - мертвим...Увесь, цілком.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Ми не гості на землі
      Не скориться душа ніколи
      Велінню болісному смерті.
      Адже життя - це тільки школа, -
      Як жити треба, щоб не вмерти.

      Бо вклав в серця нам Бог наш - вічність,
      І жертву Син приніс для того,
      Щоб осягнули ми величність,
      Та всю любов Святого Бога.

      Не буде смерті! Згине клята!
      І Боже військо наготові.
      І прийде на всю землю свято,
      І цим заввдячимо Єгові.

      Зійде із неба, мов невіста,
      Єрусалим, - минуле щезне.
      Заселять люди Нове Місто,
      І мертвий для життя воскресне.

      І зацвітуть тоді пустелі,
      І буде хліба всім удосталь.
      І кожен матиме оселю,
      Бо ми на цій землі - не гості.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. ***
      Росой умоюсь на рассвете,
      Пушистым облаком утрусь.
      День будет радостен и светел,
      Когда в дорогу соберусь.

      Испью нектара я из чаши
      Дождём умытого цветка,
      Берёзка издали помашет
      Крылом зелёного платка...

      И лёгких птиц большая стая,
      Не прерывая свой полёт,
      Над крышею моей летая,
      Мне свой молебен пропоёт.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Березень
      Гірчить пігулка в роті, ніч глибока.
      На другий бік землі пішло світило.
      З'явився серп на небі одинокий,
      За ним безодню зірка освітила...

      За нею друга, третя, п'ята, сьома,
      А потім - безліч, а за ними - хмара
      Сховала всіх...Те робить несвідомо,
      Бо тільки хмара...Видиво, примара...

      Вночі вони страшні, великі, чорні,
      За ними місяць - шабля хижа, гостра...
      Мій дім мене до себе ніжно горне,
      Він відчуває мій первинний острах.

      ...На цілий тиждень дощ нам пророкують,
      Нехай іде...Землі родити треба, -
      За літо. Місяці крокують,
      Світила сходять, та заходять з неба...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Хорошие
      Люди! Не ешьте улиток, они хорошие!
      Смотрят на вас своими глазами-рожками,
      Мягкие их тельцА без ракушек - голые,
      Жизнь у них, бедных, глупеньких, - невесёлая...

      Каждый придёт, - из домика выковыривает,
      Блюда з них придумали заковыристые,
      И на кусочки режут их мясо белое...
      ... Люди, ну что вам улитки такого сделали?...

      ... Сон мне приснился, сон... Я улитку гладила,
      Мы подружились с нею, мы с ней поладили.
      Подали мне её на широком блюде...
      Нет ничего вкуснее улиток, люди*...

      *Во сне приснились ахатинки. Где-то читала,
      что их тоже едят, как будто мало есть еды на белом свете.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Лалангамена
      Хочется, но - непросто
      Вырваться на часок
      В эти ветра и сосны,
      И голубой песок...

      Молча, в бездумной неге,
      О - ни о чём - мечтать,
      Белою птицей в небе
      До облаков летать...

      Где же Лалангамена*,
      Выдуманная моя?
      Из твоего "колена",
      Видно, родилась я.

      Хочется сесть мне в "Скорый",
      Просто на полку лечь...
      Вмёрзнуть в твои озёра,
      А по весне истечь,

      Тихо журча ручьями,
      В море своей мечты...
      ... Солнечными ладьями
      В небе плывут киты...

      *Из книги Гордона Диксона "Лалангамена".




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Человечек
      Тихо падает снег, оседая пучками на ветках,
      Как в далёкое, бедное время на ёлках советских
      Медицинскою ваткой, что мама на нитку собрала,
      Потому что тогда о гирляндах красивых не знала.

      И качались ещё, к потолку прицепившись, такие же ватки,
      И фонарики из разноцветной рифлёной облатки,
      А на утро отцы отрывали от снега дома и подворья,
      И не ездил никто в это время в Египет на море...

      ... Так давно это было, что кажется - вовсе не было,
      Хоть совсем ничего я тех временах не забыла.
      Память злая, и мне она не потакает, -
      Что - "тогда было лучше", она без конца намекает...

      - Было ль лучше?.. Не знаю, тогда было детство,
      От всего, что не нравилось, было хорошее средство -
      Очень много минут и часов и годов, даже целая вечность!..
      ... Из корявых, кривых - рисовала себе человечка...
      Рисовала - в себе человечка.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. ***
      Снегу насыпало, улицы в белой пороше,
      Белые мухи летят на туманный фонарь...
      Был этот год (для плохих) - очевидно, хороший,
      Только два дня, и воскреснет, как Лазарь, январь...

      В белых пелЕнах взойдёт, в небесах схоронится,
      Ангел оставит на улицах города пух...
      Дней через тридцать захочет, конечно, проститься, -
      В землю уйдёт... А на небо вернётся лишь дух...

      Три этих месяца, три, по суровым канонам,
      Время разлуки, и время обычных снегов...
      ... Дальше - надежда. В трёхмерном формате сезонов
      Не разглядеть иногда, не видать берегов.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Висит ружьё
      Светит незнакомая звезда*,
      Где-то там, за облаками, трётся...
      К нам никто оттуда никогда
      Ни за что, конечно, не припрётся...

      Потому что нет там никого,
      Нет там гуманоидов зелёных.
      Полюби же брата своего,
      Почему в него ты не влюблённый?..

      Не снимай ты со стены ружьё,
      Ты зачем туда его повесил?..
      В этом мире все до одного,
      Все друг дружку почему-то бесят...

      К нам никто сюда не прилетит
      На пикник, и бяку не оставит...
      ... Авель брату тоже не простит, -
      Первым дуло на него наставит.


      *Слова из песни



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Пришло как-то...
      Пришло как-то счастье, сидит и скучает,
      И ножкой от скуки немножко качает.
      А я говорю: "Не по гостю и честь",
      Оно говорит: "Уж такое, как есть...
      Какую ты участь себе позвала, -
      Такая к тебе, значит, гостья пришла.
      Хотела простого, без всяких "понтов"?..
      Вот случая сразу вердикт и готов, -
      Есть домик убогий и хлеб на столе,
      И в старости ноги и котик в тепле"...

      ... Подумав, сказала: "Ну, здравствуй тогда...
      Живи, моё счастье, со мною всегда.
      Тебе ни за что не скажу я прощай,
      Но только, пожалуйста, так не скучай...
      Налью тебе чаю и хлебушка дам,
      Я тоже скучаю... Чуть-чуть... Иногда.
      Давай же, хоть - в шашки, а вот - домино,
      А хочешь, найду о хорошем кино?..

      Ты только живи, не исчезни совсем...
      Иначе, и жизнь пролетела - зачем?"..





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Астролог не знает
      Хоть и не барышня, но вечерами мечтаю,
      Жизнь получилась, но так коротка, как минута.
      Снег на дорогах до завтра, наверно, растает,
      Я никуда не хожу, но мне жаль, почему-то.

      Печь натопили, собака на коврике дрыхнет,
      Кот, наконец, успокоился, больше не бродит.
      Хлеб получился, как пух, и высокий, и рыхлый.
      Мира вот только никак на земле не выходит...

      В новом году обещает бедняга-астролог
      Лучшую жизнь, только счастья для всех - не бывает.
      Век у астролога полон событий и долог,
      Только о том, что сегодня умрёт - он не знает.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. 0 - по Цельсию
      Душа противится бесснежью и бессловью,
      Не научилось сердце блефовать любовью.
      Расклад такой, что сразу карты будут биты,
      Какая тут уже быть может "дольче вита"...

      Но я совсем и никому не проиграла,
      Мне просто времени осталось очень мало...
      ... Нам всем его всегда немного не хватает,
      Оно, как снег, при 0 - по Цельсию, растает.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Кисло
      Кисло во рту, а я ем алычу,
      Быть нехорошей совсем не хочу...
      Sour, i`m sorri, i will not bother you,
      Лучше я песню о зайцах спою...

      Зайцы бывают с ушами и без,
      Как-то медведь на берёзу залез...
      Нет, то была не берёза, а дуб,
      Был тот медведь сладкоежка, но туп...

      Туп-туп-туп-туп, вот он в гости пришёл,
      Мёда горшочек у зайца нашёл...
      Очень наелся и в дверь не пролез,
      После того он удобрил весь лес...

      Астанавите, я лучше сойду,
      Может, другие я джунгли найду!..
      ... Шарик зелёный на небо летит,
      Пусть меня кто-то за что-то простит...






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Ох уж эти ска...
      Уж послала, так послала я на рынок мужа,
      Снегу много заказала, он принёс мне - лужу!
      Я об лоб его разбила дубовую скалку,
      Лоб ему совсем не нужен, а вот скалку - жалко...

      Раз принёс он пианину, - я забыла ноты,
      Вот рисует он ундину, а выходят - шпроты...
      На ковре сидит русалка, - маловата будет!
      Надо б деда - на рыбалку, зайца пусть добудет!..

      Мне царя бы нужно срочно, или хоть - гороха...
      Без бояр нам хорошо, а с царём - неплохо,
      Ладно скроен, слеплен ловко, - ну, не царь - конфета!
      Он богатство уважает, и себя - при этом...

      Дверь открылась, на пороге - муж, а в торбе - сало...
      Говорит: "Ну где ты, с... щука! - месяц пропадала?..
      ... Жарю сало, будут шкварки... Ой, как жить охота!..
      Сочинять такие сказки - трудная работа...

      Ох уж, эти сказочники!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Крошки для Синей Птицы
      Куколкам снятся новые платья,
      Солнечный мячик небушко катит,
      Детство всё чаще в старости снится,
      Хоть по ночам всё чаще не спится...

      В кроличью норку вход ограничен,
      До безобразья Шляпник приличен.
      Спит Королева в Виндзорском замке,
      Принц отдыхает в траурной рамке...

      ... Вот прилетела Синяя Птица,
      На подоконник робко садится...
      А Королева стала хорошей,
      Прямо с ладошки сыплет ей крошек...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Баба Герда
      У Снежной Королевы
      В её покоях хладных
      Живёт мой Кай любимый...
      Сто лет живёт... И ладно.

      Та мымра ледяная
      Борща ему не сварит,
      Картошечки на ужин
      С грибами не пожарит...

      А он, такой довольный,
      Втирает ей про вечность...
      Пошёл он!.. И не больно...
      Вот глупый человечек...

      ... А я пишу про розы,
      Вяжу носочки внукам...
      До лампочки морозы,
      До фонаря разлука...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Брешу
      А завтра навАрю я, мабуть, борщу,
      З'імо ми його зі сметаною...
      Чому я собі свій талант не прощу?..
      Макітра моя порцелянова...

      Я маю не тільки талант, а й талан,
      Бо пишу ж... Нехай - не шедеври...
      І хоч в голові майже завжди туман,
      Та все ж - допоможуть маневри...

      Там риму вкраду, там десь розмір злижУ,
      Та й так наварнякаю трешу...
      Сама себе хвАлю, сама і суджу...
      Та й зараз - не вірте, бо - брЕшу!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Дрова
      Трудится мой работник, колет дрова,
      Я же рифмую в строчки слова, слова...
      Снег кое-где на подворье ещё лежит,
      А над трубою воздух слегка дрожит.

      Радует взоры - елей зелёный цвет,
      В небе - полно метелей, которых нет...
      В сучьях - топор не рубит, - слова, слова...
      Вишня была, для птицы, теперь - дрова.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Синие птицы...
      .. Синие птицы куда-то давно улетели,
      Рада теперь я простым, как сама, воробьям.
      В детстве остались на крепких верёвках качели,
      Только во сне тороплюсь к ним - не взрослая - я.

      Небо качается вместе со мной и взлетают
      Где-то внизу, под ногами, наверх - облака...
      Белыми мишками, розовыми слонами
      Тают так быстро, и машет им долго рука...

      Сколько дождей с той поры прошумело над крышей,
      Сколько сменилось тех крыш над моей головой...
      Дыры бетоном заделаны, прокляты мыши,
      Мылись полы, а теперь - зарастают травой...

      ... Белые птицы теперь пролетают всё чаще,
      Просто у речки (почти что) сегодня живу...
      Мятная липкость во рту не становится слаще,
      Не прорастёт чисто вымытый пол - сквозь траву...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Бог - на небе
      Не становятся вопли о помощи тише,
      Вы всё так же взываете к небу, не зная Творца.
      Ваши боги, конечно, совсем вас не слышат,
      По широкой дороге спешите, не видя конца.

      Вырубая деревья, рисуете очи на ликах,
      Постигая науку обмана, вы сеете ложь...
      А затем обвиняете Бога, ведь он, поелику -
      Не помог. А вам нужно, чтоб - "вынь да положь!"

      Бог - на небе, а в храмах - обман на обмане,
      Там на месте Святого - расселся Телец.
      И кадят ему там, напуская туманов,
      Но пока ещё ждёт, - что найдёте дорогу, Отец.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Кава з хмаринкою
      Не треба з ранку самого думати про майбутнє,
      Бо все одно воно, неодмінно, але настане.
      Нехай примари нічні, некликані, незабутні,
      Підуть туманами білими у світанок.

      Підуть, сховаються десь за обрієм, ляжуть спати,
      Нехай тримаються ночами темними своєі хати...

      Тихенько встати, в вікні побачити сонце й вітер,
      Духмяна кава, окраєць хліба змастити маслом...
      Співає пташка про те, як гарно живеться в світі...
      Твоя надія на краще в серці іще не згасла.

      ...А он, хмаринка у небі, мов те вітрило біле...
      Невже хтось скаже такого ранку: "Життя не миле?"...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Нехай буде світло
      Не можна чорним змалювати чорну ніч,
      Суцільна темрява до глибини прозора,
      Кінця не має. Зовсім неозора.
      Німа, хоч скільки вгору дивлячись, не клич.

      Молитись треба, там, вгорі - живе Отець,
      Але не в темряві, а тільки серед світла.
      Колись в безодні яв, мов квіточка, розквітла,
      Початок був, - не запланований кінець.

      І чорна ніч в сузір'я врешті одяглась,
      Засяяв сонцями, яким нема числа.
      Ніч більше чорною ніколи не була,
      І Бога темрява, як світло - осягла.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Старые вещи
      Старые вещи, проклятие дома. Старые вещи, и память, и бич.
      Каждая трещинка ваша знакома, каждый ваш атом нам в жизни кирпич.
      Каждая вещь покупалась не сразу, долгим раздумьям предшествовал акт.
      Мы презирали мещанства заразу, но пораженье - свершившийся факт.
      О, сколько раз мы тот пакт подписали, в бренных витринах увидев мечту.
      И как могли, мир покупкой спасали, в данной покупке узрев красоту.
      Но все, увы, в этом мире не вечно, в мире суетном живет человек.
      Время летит, хоть оно бесконечно... Вещи и люди - отмерян ваш век.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. ***
      Вже, мабуть, сніг на землю більше не впаде,
      Бо лютий знову повертатися не хоче.
      Весна ще тільки помаленьку десь іде,
      До нас вертається, та видно, - неохоче.

      В жалобі чорній ще неспахані поля,
      Та гілля голе простягнули лісосмуги.
      Чекає милости від грішного земля,
      Та вороння літає з криком, повним туги.

      Бо навіть сонце, що чатує в небесах,
      На всі діла людські дивитися не хоче,
      Бо смерть кругом...А сонцю треба воскресать,
      Та як воскресне, коли моляться всі - ночі...







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Вокзал
      Світ - це вокзал.
      Квитки купляють у різні напрямки,
      та кінечна зупинка - у всіх одна.


      Мені вокзали сняться кожну ніч.
      На тих вокзалах я завжди блукаю.
      Якусь загублену, потрібну річ
      На тих вокзалах без кінця шукаю.

      Шумлять перони, потяги ідуть,
      Сідають люди різні у вагони.
      Когось чекають, та об'яви ждуть,
      І ходять там ще люди у погонах...

      Заходжу в потяг, ось і мій вагон,
      Валізи, клунки різні на полицях.
      Рушає потяг та пливе перон,
      Мелькають в вікнах незнайомі лиця...

      ...І лиш тоді я згадую в жаху, -
      Когось забула! Голосно гукаю...
      Та гірко плачу, каюся в гріху,
      Бо вже нікого я не пам'ятаю...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Темна ніч
      Темна ніч, без місяця, без зірки,
      Спить містечко, різні бачить сни...
      Десь в нутрі, глибоко, - гірко-гірко,
      Та чекаю все ж таки весни.

      Хай приходить, хоч надіі мало,
      Що добро з весною прийде в світ.
      Бо пора язичництва настала,
      Де людина - майже людоід...

      Рветься кожний, мов з цепу собака,
      Щоб болюче кожного вкусить.
      Ходить світом, бродить вовкулака,
      Жертву Злому хоче приносить.

      Це - "останні дні", Христос навчає,
      Та добро у світі скоро вб'ють.
      Мов легонький човник, світ качає,
      Люди - за його загибель п'ють...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Поможіть...
      Не зупиняйте мене, добрі люди,
      Хай уже так, як є - так і буде,
      Хай уже далі усе так робиться,
      Хтось хоче жити, а хтось - і гробиться...

      Я не п'яничка, я - полонена,
      Мозок та воля - мов у пеленах.
      Міцно зв'язали розум мотузки,
      Вирватись годі, оце вже - дзуски...

      Вдома дитина, та най із нею!
      Та з усією також ріднею.
      Що вони знають, що розуміють,
      Тільки судити інших уміють.

      ...Дайте мотузку! Дайте...грошей!
      Боже, для мене ти - нехороший...
      Чом ти не возьмеш мене до себе?..
      Навіть у пеклі мене - не треба.

      Л.Л.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. ***
      Усі моі написані вірші -
      Не жалюгідна спроба до повчання,
      А вимушена спроба - не мовчання,
      Щоб людяности досягти вершин
      За допомогою дохідливого слова,
      Бо більш дієва поетична мова,
      Бо лиш для того пишуться вірші...
      Та тільки серце каже нам: "Пиши".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Рейтинг
      Та не треба мені отого рейтинга!
      Я не хочу знати, скільки я коштую...
      В голові ще багато отого рейваху,
      Мов насіння мілкого у дірявому кошику...

      Я напишу ще, аби лиш читали,
      А не будуть читати, - то Бог із ними...
      А мене ж ніколи і не спитали,
      Чи ж я хочу писати, шукаючи рими...

      Чи потрібна мені отая гризонька,
      Коли з ранку до ночі, а з ночі до ранку
      Я гризу оту риму, мов тая кізонька,
      Та ще й в клітці сиджу, мов тая бранка!

      І не ставте мені, мов у школі, оцінки,
      Бо сама собі вищоі не поставлю.
      Бо зовсім своє словоблуддя не ціню,
      Бо на Суд його Божий я не преставлю.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Эсмеральда
      Природа чудо сотворила,
      Когда в сей мир явилась Джина,
      Мила, проста, добра, красива,
      Умна, талантлива, не лжива...

      Как жаль, что время быстротечно,
      И как безжалостно оно!
      Танцует весело, беспечно
      Цыганка бедная в кино...

      ...Мир этот рушится от злобы,
      В нём горе радует сердца!
      Для насыщения утробы
      Не пожалеют и отца...

      Но старый фильм найти не сложно,
      Сложнее время уделить,
      Чтоб посмотреть, как всё же можно
      Жалеть, прощать, мечтать... Любить...






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Буде Світ Новий
      Як же добре, коли зранку сонце світить,
      Вітерець холодить щоки та чоло...
      Було б добре жити людям в цьому світі,
      Якби в ньому лиш - недобрих не було.

      Тільки б жити в цьому світі, та радіти,
      Коли сонечко так сяє в небесах,
      Де пташки щебечуть, та сміються діти,
      Бо вони ще вірять свято в чудеса.

      ...Але в цьому світі краще вже не буде,
      Світ цей грішний до кінця свого іде.
      Бо не слухаються Бога вперті люди,
      Бог слухняних лиш до раю приведе.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Вбивства в Мідсомері
      Сховатись хочеться кудись
      Із світу цих бридких реалій.
      Тому сиди собі, дивись
      Про вбивства купу серіалів.
      Бо не зачеплять за живе
      Оті всі вбивства безкінечні,
      І непомітно час пливе,
      І не потрібний біль сердечний
      За тим нещасним, що помер
      Десь у Британіі Великій...
      Бо і колись був, і тепер
      Для тебе він зовсім безликий...

      ...А там весь час ідуть дощі,
      Та, все одно, кругом так гарно...
      Непромокаючі плащі
      Лишь додають героям шарму...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    93. ***
      Раскочегарили снова мы печку,
      Так, для уюта, не для тепла.
      Что-то сегодня ноет сердечко,
      Ночью почти что и не спала.

      Утром снежок кружился лениво,
      Снова без солнца тянется день.
      Как же, весна, ты некрасива,
      Будто подобие, только лишь тень

      Тем, столь далёким, радостным вёснам,
      После таких же радостных зим...
      Мир постарел, это же просто, -
      Богом самим давно не любим...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Лишняя
      - Сотвори меня заново, Боже Всевышний,
      На земле не имею я милого дома.
      Оказалась во мне неожиданно лишней
      (Изо всех, сотворённых тобой), - хромосома.

      Появилась, невидима и невесома,
      И ношу её, словно осёл свою ношу.
      Только видно другим, как она тяжела и весома,
      Мне хотелось бы, - только её я не сброшу...

      В мире жалость - не самое худшее свойство,
      Но жалеют меня только те, кто свободен
      От законов ужасных спартанского войска, -
      Убивая, кормить (любить) не желая, - урода...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Кот Бонифаций
      Под деревьями лягут на травы ажурные тени,
      Я ступлю осторожно; кузнечик соскочет с куста...
      Сила древняя мной завладеет, - бессмертная! - лени,
      Я предамся ей весь без борьбы, с головы до хвоста...

      В небе солнце сияет, и дом мой незыблемый - рядом,
      Там еда, и её мне подаст мой родной человек.
      Я на мир этот древний смотрю незапамятным взглядом,
      Вспоминая тот первый, тот - от Сотворения, век...

      ...Рядом мышь прошуршала в траве, стрекоза пролетела,
      Ветерок мою шерстку ласкает и мне хорошо...
      Птица звонкая песню свою мне о счастье пропела,
      В мире этом я счастлив, я смысл в нём точно нашёл.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Мечта
      Не на воле, не пленная,
      Отдавая концы,
      (Не мешай мне, вселенная!) -
      Я солю огурцы.

      Чеснока и укропа
      Запах в кухне стоит.
      Не мешай мне, Европа!
      Ешь свой пухлый бисквит.

      А зима будет длинная,
      Дольше жизни...Шучу.
      Но мечта есть старинная, -
      Я в Канаду хочу...

      Там, где озеро с пристанью,
      Не одно, целых три...
      ...Дед таращится пристально...
      - Остаюсь, не смотри...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. У небі
      Не сплю, бо вітер у цю ніч над дахом свище,
      Лежу та й думаю: увесь цей світ - навіщо?
      Навіщо все живе - живе, щоб когось з'істи,
      Чому не можна по драбині в небо влізти?..

      А там, на небі, за пеленами - сузір'я,
      Про них давно брехливі складені повір'я.
      Бо люди грішні захотіли, щоб у небі
      Світила теж грішили, як вони, далебі...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Книга для життя
      Дай Боже, хліба нам, у будень і на свято,
      До хліба теж хотілось би, хоч що небудь...
      Щоб не вмирали молодими мама й тато,
      І про дитину, любий Боже, не забудь...

      Нехай із неба пада дощ, а не ракети,
      Росте пшениця золотая на полях...
      Лиш відгукнися, Боже! Байдужий невже ти?
      Адже ти бачиш, як стомилася земля!

      ...Та Бог мовчить, поки що... Мовить - його СЛОВО,
      З сторінок КНИГИ, що пояснює БУТТЯ.
      Ім'я величне цього Бога є - Єгова,
      Він той, хто Сина дав на смерть задля життя.






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Моя улица
      Моя тихая улица,
      окна смотрят в дворы.
      Летом солнечным сушатся
      на заборах ковры.
      Вишни, яблони в садиках,
      грядок ровная клеть,
      на цветы в палисадниках
      так приятно смотреть...

      Свадьбы редки на улице,
      чаще - ход похорон.
      Над деревьями кружатся
      стаи чёрных ворон...
      Моя улица тихая, -
      рай сдаётся внаём.
      Мерно часики тикают
      в каждом доме твоём

      Оставляя для вечности
      шелуху тех времён,
      где тавром человечности
      каждый был оклеймён.

      1999 г.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Собака Мини
      Я тебя легонько укушу,
      И колено царапну немножко.
      Видишь, как немного я прошу,
      Я же ведь собака, а не кошка...

      Брось мне мячик, поиграй со мной,
      Я же всё прекрасно понимаю!
      Про сурка мне песенку пропой,
      Я всегда немножко подпеваю...

      Дай мне лапу! И скажи: "Сидеть"!
      Я тотчас же рядышком и сяду...
      Будем вместе на огонь глядеть...
      Только будь всегда со мною - РЯДОМ.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Поету від жінки (чужоі)
      Шановний, відомий, багаторечивий,
      Шляхетний та мудрий, (та модний!) поет.
      Напевне, коханий, та мабуть, красивий,
      Вам треба карету...Чи кабріолет...

      Бо пішки якщо ви і ходите, - тільки
      Десь суто по хмарах, чи пак - по верхах.
      А скільки прихильників, відгуків скільки!..
      Та я не насмілилась...Виборов жах...

      Хто я, і хто ВИ...А чи є у вас жінка?
      Навіщо запитую? Смішно самій...
      Така змалювалась (на стелі) картинка, -
      Як жінці даруєте віршів сувій...

      І кажете так: "Прочитай, моя мила,
      А потім підемо з тобою в сади"...
      ...А жінка у кухні вечерю зварила...б,
      Якби ви принесли відерце води...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    102. Першою була - Любов
      Безмежний Всесвіт починається з порога,
      Того, де ранком кожний ступить - у буття.
      Зі Слова Божого одна іде дорога,
      Одна-єдина, геть до вічного життя.

      З одного дерева можливо сад зачати,
      З одноі краплі починаються дощі...
      А в когось біль такий, що хочеться кричати,
      А хтось спокійно варить поки що борщі...

      Таке життя. А на землі нас так багато,
      І всі ми різні, та у всіх - червона кров...
      Убив, давно колись вже, - брат одного брата,
      Хоч народилась в світі першою - Любов.







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Время на часах с кукушкой
      За стеной у соседки часы есть с кукушкой,
      Отмеряет кукушка соседке часы.
      Там в серванте хранятся советские кружки,
      Хрустали, полотенца в шкафах и трусы.

      Там хранится в шкафах дорогое ей время,
      Когда все были живы... И плачется им,
      Вытирая, как пыль, непомерное бремя,
      По субботам... И стелется осенью дым

      В огороде, где садится много картошки,
      Потому что иначе не выжить сейчас.
      И солений на полках стоит понемножку,
      Есть землица, сосед - алкоголик Тарас,

      Что вскопает весной за бутылку три сотки,
      А потом за здоровье чужое пропьёт...
      Только век у него, оказалось, короткий,
      Через год забулдыга - (от водки) помрёт...

      Стены тонкие в доме, - и шёпот услышишь,
      Две кровати - моя, и её, - за стеной.
      - Ты жива там ещё?.. Говоришь, ещё дышишь?..
      Не дал Бог бы остаться совсем уж одной...

      ...Не заводится больше мерило с кукушкой,
      Поломались, ремонту, мол, - не подлежат.
      Доживает свой век потихоньку старушка,
      Есть будильник ещё...Стрелки: тик-так... дрожат...








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Навіщо ти, сонечко...
      Навіщо ти, сонечко, гарно так сяєш?..
      У світі поки що триває зима.
      Хтось світом, як в кеглі, регочучи, грає,
      І куля летить, куди схоче сама.

      Збиває будинки, руйнує будівлі,
      Затоплює села та палить міста...
      Біснуючись, зносить вітриськами крівлі,
      Лишаючи смерть, де була красота.

      А є ще ракети. Іх люди зробили,
      Своіми руками, що пестять дитя?..
      Що стільки дітей на землі вже убили,
      Що не допоможе ім вже каяття.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Суниця
      Кину камінчик у річку плестунчиком вправно,
      Він по воді, мов та жабка поскаче, - скок-скок!
      Вліво підеш, чи повернеш (як треба), - направо,
      Чи, не звертаючи, прямо направиш свій крок...

      Та не повернешься більше в далеке дитинство,
      Де (ще живими), тебе зустрічали батьки.
      Вже в сьогоденні бідує твоє материнство,
      Бо вже далеко, споріднені з дітьми, роки.

      Виросли діти... Відкриті тепер заграниці,
      Тільки думками полинеш, та в землю вросла,
      Мов би те дерево...Крапля червона суниці,
      Мов та кровиночка, в його тіньочку зросла.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. На війні
      Можливо, що нас ще метіль замете,
      Та думаю я не про те, а про те,
      Що люди собою стають на війні,
      Хто нелюд - той нелюд, не нелюд, - той - ні...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. В лісі є Бог
      Колись, як у лісі бувала,
      завжди мені там видавалось,
      що в лісі є Бог...
      Дивувалась...
      Зривала листочка,
      сідала на мох,
      та ним милувалась...

      Такого, у складинку мілку,
      рівненьку, так складяну справно,
      що потім вростили на гілку,
      що в дерево міцно вросла,
      щоб довго живою була...

      У лісі було мені славно, та лячно...
      Чого я боялась, не знала,
      адже ж не вовків...
      Напевно, торкалась обачно,
      невільно пройдешніх віків,
      що в лісі луною лунали
      зі співом нечутним вовків...

      2008 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Рима
      Зовсім не певна, що так ото треба,
      Щось там писати, шукаючи рими.
      Та виникає у цьому потреба,
      Хоч не вдягала на себе ту схиму,
      Бо не чорниця, хоч світу не люблю.
      Світ цей поганий, бо в ньому вбивають.
      Все, що хороше, в собі не погублю,
      Хоч і погане у серці буває.

      Горе мені! Бо зовсім безталанна.
      Хочу сказати, та розуму мало...
      Жінка проста я, не навчена панна...
      Дякую, Боже, що РИМУ пізнала.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Ворог сгине, мов сніг
      За вікном сніг рідкий не вщухає.
      Мов мілку комашню теплим літом,
      Вітерець той сніжок колихає,
      Розганяє тихенько по світу...

      Може, десь полетить у краіни,
      Що ніколи не бачили снігу,
      Та повернеться знов в Украіну?..
      Та вже буде весняна відлига.

      Бо весна. Двадцять сьоме сьогодні.
      Ще два дні, та весна!.. Ми діждались.
      Що нам тіі умови погодні,
      Коли ми на Творця покладались!

      Вірних він у біді не покине,
      Хоч випАдок поки що у силі.
      Скоро ВОРОГ, мов сніг отой, сгине,
      Мов розтане, зотліє в могилі!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Забути минуле
      Мріі райдужні дуже давно вже почили,
      Лише жевріє в серці надія на краще,
      Що пророки від Бога іі нас навчили.
      Той, хто вірує, той неодмінно обряще.

      Не цікава давно філософія світу,
      Бо давно всі філософи - конче - в могилах.
      Вірю плину часів, веснам вірю та літу...
      Цю лиш віру, - та - в Бога - в собі не згубила.

      Але підла натура така, що хоч каюсь,
      Та думками в минуле, що вмерло вже, - лину...
      Мов та Лотова жінка, назад обертаюсь,
      Хоч і знаю, що так неодмінно загину.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. У вікні
      Сірий ранок в день останній лютого.
      Сніг з дощем, і сонця - хоч не жди.
      Зі світання хмарами укутаний,
      Що, мов море, повніі води.

      Водокачки башта за віконцем,
      Та староі фабрики будівля,
      Що, бува, освічується сонцем,
      Аж горить, мов золото, покрівля.

      Але зараз все, мов миша, сіре,
      Навіть та високая ялина,
      Що в садку шкільному. Лиш калина
      Червоніє, бо у вЕсну вірить...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Віршик для кобри
      Виспіваю щось таке складне,
      Що сама, мабуть, не зрозумію.
      Та зате я знаю лиш одне,
      Що складати вірші я умію!

      Рими ім бракує, ну то й що?
      Головне, що в голові є очі!
      Пишуть тут усякі казна що,
      Кожний пише, що лиш тільки хоче...

      То і я напишу...І нехай
      Прилетить у відповідь...не теє...
      Я до віршів, мов змія, лиха,
      Бо ж вони для КОБРИ - ЯК святеє...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Каркаде
      У вікно впираю погляд,
      Думка в Бог зна що веде...
      Не закінчуючи огляд,
      Чай смакую з каркаде.

      За вікном ранкова мжичка,
      Лютий геть уже іде...
      В небі, мов кіптява свічка -
      Сонце блима де не де...

      ...Чай - відрада, з бутербродом,
      Хліб, копчена ковбаса...
      Хай абияка погода, -
      Зранку треба - воскресать.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Дощ
      Зранку в серці туга,
      Відчуваю щем.
      На весь день - недуга,
      Знову день - з дощем.

      У віконці обрій
      За громаддям хмар.
      ...Ранок мій недобрий,
      Не від Бога - дар.

      Та не буду більше
      Скиглити та вить,
      Не було би гірше...
      Мислю - треба жить.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Дощ у лютому
      - Ой весна, весна, весна!..
      Обізвися, - де ти? Де ти?..
      Зверху - сіра пелена,
      Богом пряджена верета...
      Вкрила небо до зірок,
      Заховала навіть сонце,
      Без просвітів, без дірок,
      Темно, темно у віконці...

      Сумно, сумно на душі,
      Тяжко, болісно у серці,
      Бо співають "калаші",
      Та жінки взувають берці
      Замість гарних чобіток,
      Хоч і взули би охоче...

      ...З неба дощ іде...Ковток,
      Хоч надіі, - дати хоче...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Між землею і небом
      День вже пішов, - не мажорно, але й не мінорно,
      Десь посередині, як між землею і небом...
      Сонце у лютому - явище геть ілюзорне,
      Та перейматися всим цим, звичайно, не треба.

      Все в свою чергу, весна все одно іще буде,
      Адже інакше порушиться світу порядок.
      Хтось неодмінно погане хоч трохи забуде,
      Станеться з кимось щасливий, можливо, випАдок...

      Ми живемо, бо життя нам дароване Богом,
      Ми ще вмираєм, але залишаються діти.
      Сина віддав, щоб освічував ясно дорогу,
      В Жертву безцінну, для того, щоб вічно нам жити.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. ***
      Не хочу писати, та пишу,
      Ніколи, мабуть, не залишу,
      Бо так от вже трапилось...Пробі!
      Мабуть, перестану у гробі...

      Там темно, не видко нічого,
      Не треба нічого й нікого,
      Не страшно, не зимно, не сумно...
      Безсовісно, конче - бездумно.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Проліски
      Вітер вщух, триває тиша,
      Небо сіре, мов та миша.
      Буде дощ?..Нехай іде,
      В землю чорную впаде,
      Ніжним проліском проб'ється,-
      Як води з небес нап'ється...
      ...Ось уже, - дивись! - цвіте...
      Диво дивне та - просте.

      ...Краще всіх букетів світу,
      Що дарує красне літо.
      Адже перше, адже рідне...
      Хоч заледве його видно
      Під торішнім шаром бруду...
      Та зривать його не буду.
      Хай росте...Мені ж - вірша
      Написать велить душа.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Школа не потрібна
      Поставте мені одиницю,
      Навіщо та трієчка квола.
      Запізно вже в старості вчиться,
      Не піду я більше до школи.

      Не хочу портфеля носити,
      Знімати з болотом галоші,
      Порізані парти красити,
      Чужіі виводити воші...

      Там вчили не Бога любити,
      А вчили любити потвору,
      Що мріяв багатих згубити,
      А бідних підносив угору...

      Піднеслись. Та впали низенько,
      Ще й досі стоять на колінах...
      ...А Божеє Царство близенько,
      І світ цей розумний загине.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ***
      Себе не збираюсь я переробляти,
      Мене вже зробили, і досить давно.
      Нехай же не лізуть до мене у хату,
      І не заглядають мені у вікно.

      Під небом живем, а на небі - Всевишній,
      Творець всього світу, у кого весь Суд.
      У нього ніхто на цім світі не лишній,
      Але хтось не хоче позбавитись пут,

      Що іх в давнину сплів безжалісний ворог,
      Який оббрехать навіть Бога зумів...
      Тому живемо, обертаючись в порох,
      Бо Слово Творця не для гордих умів.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Прощай нам борги наші...
      Ми - діти, але - вороги
      Отцю, що на небі живий,
      До грішного повні снаги,
      В нас навіть твій Син не правий!

      Що каже: "Любіть ворогів",
      "Прощайте, і Бог вас простить"...
      Та помста лише до снаги,
      І тягнуться в небо хрести.

      Бо тяжко. Образа гнітить.
      Душа, мов скалічений птах
      Не в небо, а в прірву летить,
      Бо крила ій спалює жах.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. ***
      Не залишиться гарних уже почуттів, -
      Як прожили, як кажуть в народі - нівроку.
      Не минали, звичайно, і гарних світів,
      До негарних завжди залишалось півкроку...

      Боягузтво чи лінь не давали снаги,
      Щоби разом всі пута своі обрубати.
      Та невидимі зовні, але - вороги,
      Так і сунули, щирясь облудно, до хати...

      ...Та не варта така ситуація вся
      Навіть жодного, (паче, - розумного слова).
      Скоро прийдем на Суд до Святого Отця,
      Хай розсудить... Життя ж не почнеш вже ізнову.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Сиділи би вдома...
      Ходять в'єтнамці у ліс за бананами,
      Ходять туристи кудись за туманами,
      За унітазами руськіі ходять,
      Смерть, та полон, та каліцтво находять.

      Вам би сидіти тихенько всім вдома,
      Присуд агресорам в світі відомий.
      Ще попереду вас жде Божий Суд...
      Ваші "вожді" вас тоді не спасуть.

      Бо і самі будуть Богом осуджені,
      Вам вже давно покарання присуджене.
      Ждіте, Гєєна на вбивць вже чекає,
      Хай вже ніхто там: "Спаси"! - не гукає,

      Як не розкається...Поки є час...
      ...Розум відсутній, та совість у вас.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Полёт хищной птицы в горах
      Пусть мне сегодня приснится
      Ночью полёт гордой птицы.
      Крыльев широких размах,
      Клекот гортанный в горах.
      Вкус у свободы - не сладкий,
      Пусть и не всё ещё гладко
      В жизни, но в клетке - не слаще,
      Сильный - свободу обрящет!
      Хищником - слабый бывает,
      Совесть когда забывает.
      Но - только вольной простится
      Грозный инстинкт...
      Это - птица.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ***
      Мой ангел светлый, верный мой избранник,
      Подставь мечте парящее крыло.
      Моей души неутомимый странник,
      Твой лик и время опорочить не смогло.

      Я не слепа, и вижу чётко, ясно,
      Как сквозь большое чистое стекло,
      Что ты лишь вымысел и снишься мне напрасно,
      И что иначе быть, конечно, не могло...

      Ты лишь фантом души моей взрослеющей,
      А явь - реалистична и скучна.
      Но всё ж ищу я парус твой белеющий,
      Как Пенелопа, своим призракам верна.

      ...Прошу, забудь, забудь и возвращайся
      Туда, где Лета катит тихую волну.
      Взмахни крылом, но не прощайся...Не прощайся.
      А я - лишь раз ещё,
      нечаянно
      взгляну...

      1999



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Все недобре мине
      День почався недобре, бо світ цей недобрий,
      Але в світі є й добре, звичайно що, є.
      І поганого, ніби-то, іншим не роблю,
      Але нащось сердитою дуже стаю за своє...

      Але треба прощати, інакше не можна,
      Бо інакше сгорить твоє серце до тла.
      Та душа, як у в'язня якогось - острожна,
      Так і тягнеться думкою не до добра, а до зла.

      ...У вікні - ще не кінчився день цей похмурий,
      Не зима, а таке межсезоння чудне...
      У чужому дворі все гребуться скуйовджені кури...
      Я помолюся Богу, і все, що недобре - мине.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Не вірші
      Краще подивлюсь я серіал,
      Ніж вірша безглуздого напишу.
      Поетичний вищий ідеал -
      Не поета - зовсім не колише...

      Мов татарин, вірші я пишу,
      Що на конику в степу гарцює,
      Та й співає...Теж таким грішу,
      Над віршем ніколи не "працюю"...

      Кожна мить у мене - для вірша,
      А писати,- Господи! - не хочу!
      Але пише грішная душа,
      Бо ій рима голову лоскоче.

      ...Дякую, шановні читачі,
      Що увагу, бідній, приділили.
      Най вам місяць світить уночі...
      - Ваша, без останку, до могили.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. А без назви!
      Вам не наравиця те, шо я пишу?
      То й не читайте, я вас не просю!
      Ніжками тихо комарик колише,
      Я ж до любезного воду несю...

      Мила я ніженьки в чистій водиці,
      Там, де червоная рута цвіла.
      Бігала нічками в сіна копицю,
      Бо лісапетом рулить не могла...

      Вчилась я, вчилась, та роблю помилки,
      Маю два вуха в одній голові...
      Вибрала я на опенькові гілку,
      Та опинилась високо в траві.

      В душу плюють, а мені те лоскотно,
      Дуже лоскотки з малечку боюсь...
      ...В лютому-місяці дуже спекотно,
      Всі мабуть, плачуть, а я не сміюсь..........









      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Ветер
      Ветер нам крыши сносит,
      В гневе трясёт дома.
      Это вердикт выносит
      Грешной земле зима.

      Где-то в небесной выси,
      Там, где ветра живут, -
      Быстрые рыщут рыси,
      Тигры ревмя ревут.

      Тявкают зло гиены,
      Гулко трубят слоны...
      Нам высочайшей сцены
      Снизу грехи видны.

      Мира там нет ни капли,
      Хоть и полны водой...
      С неба по капле каплет
      Горе одно, с бедой...

      ...Ветер нам сносит крыши,
      Гневно дома трясёт...
      Это вердикт свой пишет
      Бог, что нам Суд несёт.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Песня
      Лучше гор - одни горы,
      Не нашла я суть в спорах.
      Раз милее роз хрящик, -
      Я сложу стишки в ящик.

      И пускай лежат смирно,
      Лучше с миром жить мирно.
      Пусть покой иным снится,
      Я и в клетке всё ж - птица.

      Змей растит плоды споро,
      Не было б беды скоро...
      ...Если человек хочет -
      То ему светлы ночи.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Зірка
      Лютий - не те, що грудень,
      Хоч те і те - зима.
      Дихати легше грудям,
      Зимній пітьмі катма.

      Льоду нема на річці,
      Снігу і не було.
      В кожній наступній нічці -
      Зірка в віконне скло

      Вранішня, все раніше
      З'явиться, бо весна...
      Небо іі колише,
      Тішиться твердь земна...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. ***
      Весь досвіт зі свого буття
      Записую нащось у зошит,
      Де майже нема каяття,
      Бо думаю перше - про гроші.

      Гірке сьогодення моє,
      Де боряться плоть із духовним, -
      На жаль, рівноцінним стає,
      Противиться силам верховним.

      Бо й як, як сорочку знімуть,
      До того ж, вже скоро - останню?..
      Та ката страшного наймуть,
      Що ходить лише на світанні?

      ...Та годі. Це тільки на мить,
      З'явилось, та скоро і згине.
      Дає мені сили, щоб жить
      Творець, що для мене - Единий.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. ***
      Собі не зароблю
      Ні грошей, ні слави,
      Бо зовсім простою
      На світі жию.
      Аби ж зрозуміти
      Хто лівий, хто правий,
      Адже кожен править
      Лишь правду свою...

      Не суджу я бідних,
      Не заздрю й багатим.
      Як треба - попрошу,
      Як треба - даю.
      Ми всі на Суді
      Своє мито заплатим,
      Та вирок пізнаєм
      Лише у раю.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Учора і сьогодні
      Учора я випила кави,
      І серце мовби завелось.
      Моє ненадійне, лукаве,
      І де таке тільки взялось?..

      На день сто разів поміняю,
      Як враження, - також і суд.
      То чорним усе відтіняю,
      То білим малюю красу.

      Зеленого не вистачає!
      Червоного, мабуть що, - теж...
      У мріях весну зустрічаю,
      Плету цілий короб мереж.

      З своіх сподівань, мабуть - марних,
      Та з віри, що ледве жива...
      ...О, якби то було би гарно,
      Якби в них була я права!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Був сніг...
      Міняється погода щохвилини,
      Ще зранку було сонце, зараз - сніг,
      На грона тогорішньоі калини
      Легенькими пір'іночками ліг...

      Одразу ж весь до крапельки розтанув...
      То й добре, бо чекаємо весни!
      Надіі ще краплиночка зосталась,
      Що буде краще людям...І мені...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Улица без фонаря
      Ночь, улица, фонарь, аптека...
      Александр Блок.

      Сижу в потёмках, стынет каша,
      Выходит, что варила зря.
      Твои потомки, милый Саша,
      Оставили без фонаря.

      Тебя давно уж нет на свете,
      Я знаю, - ты не виноват,
      Что невоспитанные дети
      Не знают Блока. Знают мат.

      Страна читает на заборах,
      И тем довольная вполне.
      Но будет так, что очень скоро
      Там волки взвоют при луне.

      С таким чудовищным обильем
      Нечеловеческих идей,
      Бездушных лидеров засильем -
      Там не останется - людей.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. А раптом...
      Смакую слова, хоч підчас і гіркі,
      Життя ж бо не мед, усяко буває.
      Бувають слова, мов пір'інки, легкі,
      Бувать, мов камні, які - убивають.

      Недобрі - без солі, а паче - без глузду,
      Прикрашені дуже, та зовсім без шат.
      Короткі, мов злидні на ложі Прокруста,
      Такі безпощадні, мов найманий кат...

      ...А я знову пишу, немов примусово,
      Немовби без того і не обійтись...
      А раптом, щось вийде, нехай - випадково,
      Таке щось, що добре... Читачу, прости...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. ***
      Сумно, так сумно та тяжко сьогодні мені.
      Сонце сховалось, весь світ мені ніби в пітьмі.
      Страшно, що хтось іще гине на клятій війні,
      Гірко, що падають, як у безодню, доми.

      Діти моі розлетілись в далеких світах,
      В скайпі відвідини, через холоднеє скло.
      Може б, летіла за море, мов бідний той птах,
      Тільки і там не для всіх є притулок й тепло...

      ...Тягнеться день вже, іде на спочинок зима,
      Навіть бруньки на лозині набралися сили.
      Кажу собі: "Не сама, не сама, не сама"...
      Тільки ось світ цей давно мені більше не милий.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Гриза
      Поет відсутній, в нього є діла,
      Що важливіші за якісь там вірші.
      Мені ж для них і довга ніч мала,
      Хоч пишу іх за всіх, мабуть я, гірше.

      А як інакше можна розказать,
      Що світ оцей для тебе не байдужий?
      Гризе за серце чорная гриза,
      Що над слабким панує в світі дужий...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Туга
      Невимовная туга вночі роздирала сердечко,
      Ніч, як завжди, до розпачу повная горісних дум...
      Та завжди під рукою є вже не маленька аптечка,
      Що лікує мій дух, проганяючи болі та сум.

      Знову тиск...Може, знову ті бурі магнітні,
      Бо на Сонці з'явилася пляма, що більше Землі?
      І вмирають у світі далеко уже не столітні,
      А зовсім молоді, і, - страшніше що - зовсім малі...

      І трясеться земля, - чи від гніву, чи просто - від болю,
      І руйнує будинки, в сліпому жаданні втекти
      Від людського насіння, від вибухів, злоби, сваволі,
      Що дивують, мабуть, і далекі вселенські світи...

      2023



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. ***
      Сонце та вітер, ялина - зелений вітряк.
      Крилами маше, злетіти не може ніяк.
      Хмари на небі - мов сиві пливуть кораблі,
      Лютий гуляє по темному полі землі.

      Листя зогнивше, мов пам'ять про марність надій.
      Зле сьогодення вбиває охоту до мрій.
      Тільки синички, що жваво снують у вікні,
      Трохи надіі на диво лишають мені.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Ровер на Говерлі
      Бульби на городі, гуси - на подвір'і,
      Віршувати годі, бо ніхто не вірить...

      Вдягнуся у сподні, та піду по губи,
      Назбираю в путні, бо мій вуйко любить...

      Наварю я зупи, але брудна литка,
      Десь на плоті сохне із верети митка...

      Я ся взую мешти, сяду на ровера,
      Доіду я врешті до гори Говерла.

      На горі Говерла я ровера лишу...
      ...На якого дідька я ці вірши пишу?..




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Діти в зошиті
      Я - ніхто і ніщо, і не треба жаліти.
      Я існую, якщо - є у мене вже діти.
      Хай - не гарні, не дужі, не розумні, злиденні,
      Та - моі... Ось моє сьогодення.

      Іх сама зачинала, хоч, на жаль, - не хотіла,
      Бо немовби на крилах життя все летіла.
      Ну то й що, що не любі комусь до відрази...
      Я люблю. Не жалкую ні разу.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Добрим та злим
      На білому світі багато є горя,
      Піску у пустелях та крапель у моря...
      Та добрих людей - більше, я відчуваю!
      У всякому разі, - багато іх знаю.

      В руках не тримають ці люди каміння,
      Тримають в руках лише добре насіння,
      Та й сіють його поміж терни колючі,
      Що роблять у душах лиш рани болючі...

      Я вірю, що світ цей розквітне на диво,
      І зміняться злі, бо вже будуть щасливі.
      Ніхто вже не буде у злі винуватий,
      Бо буде Христос на землі царювати!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. На суржику?
      Не годую качки, не тримаю кури,
      В мене є дві мачки, та ще два мацури...

      На городі крумплі (нема парадичок),
      Наварю я струків з жовтих тенгеричок...

      Взую я папучі, сяду на біцеглі,
      Та я ж невезуча, - наіду на цеглу!

      В шпиталь попаду я, будуть лікувати,
      Скажуть: "Не придумуй віршів дурнуватих"!

      Пояснення.
      Мачка - кицька,
      мацур - кіт,
      крумплі - картопля (в нас кажуть - бараболя, а на Львівщині, де живуть родичі мого чоловіка - бульби),
      парадички - помідори,томати,
      струки - качани кукурудзи,
      тенгериця - кукурудза,
      папучі - взуття (можливо - черевики, у Львові - мешти),
      біцеглі - велосипед (на батьківщині мого чоловіка, Львівщині, кажуть - ровер)...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Серце у гніві
      Чому я не можу судить спересердя?
      Бо серце у гніві неправе і зле.
      Людині потрібне одне милосердя,
      А серце від гніву - слабке та мале.

      І кров, що у гніві його заливає,
      Мов повінь гаряча, по жилах тече.
      І серце тоді захлинеться, буває,
      Бо гнів не вміщає, болить та пече...

      Пильнуй своє серце! Воно не пробачить
      Такоі наруги, такого буття...
      І може так статись, що не передбачить
      Загибелі своі, - та лишить життя.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Показую язика...
      На образу - бочка повная води,
      Чесно скажу, ображатися не вмію.
      Чом людині когось хочеться судить,-
      Так ніколи, мабуть, і не зрозумію.

      Ось пародіі - то зовсім інша річ!
      Не судіть людину, а судіте вірші.
      Ой, душа людськая, темная ти ніч...
      Хоч колода в оці - все одно хтось гірший.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Антистихи
      Посоветуйте, что делать, господа,
      Муза подлая замучила, беда.
      Не звала, - сама, незваная, пришла,
      Ум последний, как разбойник, отняла.

      Не хочу стишки в тетрадочку писать,
      - Караул! - кричу, пора меня спасать...
      Рифмы вертятся, как черти, в голове,
      А сама рифмую сразу же: "в траве"...

      Вот с утра варила на обед я щи,
      ("русский мир" в том, добрый пан мой, не ищи)...
      Я и борщ варю, варенички люблю!
      Кухню нашу на весь мир я восхвалю!

      Ну куда меня, скажите, занесло?
      Ох, тяжёлое поэта ремесло...
      ...Я могу ещё так долго рифмовать...
      Мира всем... И может, хватит воевать?..





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Небо
      Небо, ты не хочешь ли упасть
      Прямо мне в раскрытые ладони?..
      Небо, я не дам тебе пропасть,
      Мои руки неба не уронят.

      Я тебя немного подержу,
      Окунусь лицом в твоё сиянье.
      Я в карман тебя не положу,
      А назад отдам, и с покаяньем!

      Я тебя поглажу по щеке,
      Я разглажу все твои морщинки...
      Небо, тебе видно, как в реке
      Тихо хороводятся песчинки?..

      ...Как тебя мне хочется обнять,
      И в твоих объятиях забыться...
      Если б ты могло меня понять,
      То дало б - несбыточному - сбыться...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. А нині сонце...
      А нині сонце у дворі,
      Та тихо-тихо.
      Нема ні хмари угорі,
      Принишкло лихо...

      Стара ялина через тин
      Радіє сонцю.
      Згляділись вищіі світи
      В моє віконце...

      Дарує небо голубе
      Мені розраду.
      О, небо, я люблю тебе,
      Тобі я рада...

      Не шли нам холоду згори,
      Пошли нам літо...
      Нехай зігріються двори,
      Де жиють діти.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. День, вечір, ніч
      День добігає кінця,
      Довгими стали тіні.
      Коло сліпуче вінця
      Скоро за обрієм згине.

      Зграйка малих пташенят
      Крихти збира на дорозі.
      Взявши у руки горня,
      Вечір стоіть на порозі.

      ...Щедро зірки розсипа,
      Ніч, підібравши спідницю,
      Ніжками тихо ступа,
      Скоро ввійде у світлицю...







      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 3.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Вести
      Февраль был тёплым, как и вся зима,
      Надеждой грелись люди и дома.
      Она ещё пока не умерла,
      Хоть и похоже, что - и не жила.

      ***
      Землетрясений баллы на шкале,
      Ни крошки хлеба на чужом столе,
      Чужая боль и детская слеза...
      ...Зачем нужны вам, сильные*, глаза?!.

      ***

      Идёт зима последняя к концу,
      Пророки вести грозные несут.
      ...Опомнись, мир. Подумай, человек...
      Идёт последний - от начала - век.


      *Власть имущие.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Чтение ночью
      Чужие грёзы при луне, что снятся почему-то мне...

      Ночками бархатно-тёмными, при золотой луне,
      смотрят глазами томными звёзды в окошко мне.
      Быстрой слезою скатится с неба метеорит.
      И, оттеняя платьице, камень в колье горит.
      Звёздочками - серёжки льдисто горят в ушах.
      Путается немножко речь, и неверен шаг...

      Это ли сон мне снится, или всё - наяву?..
      Скатится по реснице вера, что я - живу.
      Кровь по ночам тревожит, красную - голубя.
      Видно, забыть не может кто-то во мне - тебя...
      Разве поверить можно, в то, что не может быть?
      ...Небытие, похоже, - я не могу забыть...

      Утро в тумане скроет сей фантазийный бред,
      Память назло утроит то, чего вовсе нет.
      Жизнь прожита, как грёза, как золотой туман...
      Высохли мои слёзы
      утром,
      закрыт роман.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Закат
      Чудесный красочный парад,
      Февральский день ушёл со славой,
      Над будущей земной державой*
      Вещуя будущий парад.

      На нём уже земных царей
      Победой чествовать не будут,
      О них без жалости забудут,
      С корнями вырвут, как пырей.

      СЫН воцарит, он будет кроток,
      И справедлив, и милосерд.
      Пред ним равны и пан и смерд,
      И вдов он любит и сироток...

      Пустыни в Царстве расцветут,
      И даже мёртвые воскреснут!
      Для Злого, злых не станет места,
      И вольно верные вздохнут...

      * Царство Бога на земле.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Невидимка
      Я невидимка. Я прозрачна.
      Меня не видно никому.
      Ничтожна, сира и невзрачна,
      Нужна лишь Богу одному.

      В безумном, истовом стремленье
      Желаю видимой я стать...
      Я здесь, я есть!.. Но, к удивленью,
      Я в этом вижу благодать.

      Неважно всё, ничьё вниманье,
      Важны покой и тишина...
      И вечных истин пониманье,
      И чем душа твоя полна.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Скаче тиск...
      Скаче тиск, мов заяць шкідний,
      То угору, то донизу.
      Організм, мов старець бідний,
      Та залежить від капризу
      Часу, випадку, - обставин,
      Що від мене не залежать...
      Та у світі вже настало,
      Що вбиває навіть нежить...

      Бо нема іммунитету,
      Бо слабкими стали люди...
      ...Подавайте вже карету,
      Щоб поіхати одсюда!..

      ...Отаку собі, низеньку,
      З рядом китиць обчухраних...
      Везти буде неблизенько,
      Починати треба зрання...







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Невже?
      Я загубилась у просторі
      Мудрости та геніальності,
      В перлах метафори гостроі,
      В плетиві складнім кружев.

      Хто я, прости мене, Господи,
      З купкою вбогих банальностей?
      По нелакованій досточці
      Ріжу іржавим ножем...

      Нащо мені оте чудиво,
      Що я повідати мислила?
      ...Знову стирчу, як опудало,
      Губи в печалі затиснула...

      Хтось вже читає...Невже?..



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. ***
      Нічого не міняється у світі,
      Відколи він існує після раю.
      Родяться в ньому вже старими діти,
      Живуть, зростають, мучаться, вмирають.

      Є час для того, щоб кидать каміння,
      Коротший час, коли його збираєм...
      Знання ми накопичуєм та вміння,
      Та все одно нічого ми не знаєм.

      Мирськоі філософіі доволі,
      Томи іі на жаданих полицях.
      Та не спасає від смертей та болі,
      Коли щезають рідніі нам лиця

      В Шеол йдучі...Та віра - не для мудрих,
      А для таких, що вірять так, як діти,
      Що воскресіння неодмінно буде,
      Бо нащо ми тоді живем на світі?..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Книга Об'явлення 7:1-4
      Чомусь так темно у вікні... Вже шоста ранку.
      Сьогодні дивная мені пора світанку.
      Не світять зорі у вікно, зоря не сходить,
      А може, небу все одно, десь Сонце бродить?..

      Забуло, яснеє, про нас, не дасть нам світу?
      Невже настав уже той час, де зліі вітри
      Чотири ангела землі тримають вранці,
      Поки поставлять на чолі печать обранцям?..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Олени
      Ах, эти коврики с оленями, вы всё ещё висите где-то?..
      Портреты с дедушкою Лениным, с радиоточками рассветы...
      Вставай, вставай, страна огромная! Вставай, латыш и армянин!..
      Не только в пост не ел скоромное твой работящий гражданин.
      Он трудодни считал в колхозах, и на заводах сталь варил.
      Клеймил заморскую угрозу, и по бумажке говорил...

      Шёл на парады добровольно, армейский соблюдал призыв.
      В родную партию шел вольно и ждал очередной созыв...
      Он был свободен, как букашка в огромном марлевом сачке.
      Был ему богом старикашка, с "путем" в протянутой руке...

      Стране давали антрацита, кормили житницы людей,
      В краю повальных дефицитов и сволочных очередей.
      ...Прошли всё это наши деды, сполна досталось и отцам,
      Но до сих пор все наши беды мы "шьем" - "буржуям" - подлецам...

      Россия так и не проснулась; пой, заливайся соловей!..
      Страны прозренье не коснулось, где мертвецы - живых живей.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Сопричастие
      Я сопричастна всем, кто только в мире жил.
      - Боже, скажи, зачем мне это все, скажи?..
      Я - голосистый скальд, я - в сюртуке пажа..
      Вот мой кровавый скальп на острие ножа!

      Вот я в цепях раба, вот я уже в шелках...
      К ложным богам мольба, и - неизбежный крах.
      Смерть - вот итог один, всем, кто лишь только - был,
      Царский ли то чертог, или шкурье кобыл.

      Каждый, кто лишь живал - умер! И нет его.
      Баров и приживал - равный конец всего.
      Прокляты те роды, где обнесен бедняк!
      Кто не подал воды - жаждущему - за так!

      Я - сопричастна всем, кто начинал войну!..
      Жить, значит, брать затем (за целый мир!) - вину.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Холодець - це вам не сусі
      Я сьогодні справді молодець, бо готую зранку холодець!
      Шкода, шкода бідне порося, але ж ість його спільнота вся...
      Та усюди ж люди його ріжуть, від Полтави геть аж до Парижу.
      А ну, вегани, усі - мовчок! Як пахтить із кухні часничок...

      І не треба нам отих "лягушок", ми свинячих наімося вушок.
      Хрін, гірчиця, печена картопля, десь і чарочка візьметься, - опля!..
      І нехай весь світ дуріє з "сусі", нам воно - ні в...де то, а ні у вусі.

      ...Розіллю по мисочках прозорий, той відвар цілющий,і мов зорі -
      намалює зверху його смалець, на цілий великий грубий палець.

      Ну то й що, нехай, так ще вкусніше, ми ж не на дієтах, хай жирніше...
      Не дарма ж так полюбляєм сало; є усе, а сала все нам мало.
      І нехай мене хтось запитає, що ідять, скажімо, у Китаі?..
      Теж ідять свинину у Китаі, тільки ж - холодцю у них - немає!..

      Треба нам туди помандрувати, холодець навчить іх готувати...
      Щоб не ПЕРЕВОДИЛИ свинину, хай ім трясця у лиху годину!)))



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. ***
      День прошёл, прошёл и вечер,
      ночь в права свои вступила.
      Зажигая в небе свечи,
      в речке месяц утопила.
      Жжёт октябрь сухие письма,
      что читать пришлось бы вечность,
      В небе тёмном чудно виснет
      паутиной Божья Млечность...
      Нацепив её на косы,
      спит берёза, что над гатью.
      Ночь, горстями сыпля росы,
      из туманов шьёт ей платье...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Лимит превышен
      Пища семейству роздана, вечер, уют и тишь...
      Проза - стихами прозвана, небо - коснулось крыш...
      Ах, почему так тянет что-нибудь написать?..
      Душу куда-то манит рифм и созвучий рать...
      Всё не даёт покоя, мучая, как змея.
      Не родилась такою, - стала такою я...

      Где-то, в далёких высях, целью ли задались,
      Чтобы лимит превысить тех, что писать взялись?!.
      ...Пусть же юдоль земная вовсе не хороша,
      Только другой не зная, - Богу поёт душа.







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Собаке
      Ах, собака моя ты, собака...Как же ты по-щенячьи глупа... Забияка моя и кусака, и на нежную ласку скупа... По сто раз я тебе объясняю, говорю надоевшее: "Фу"!..Отношенья с тобой выясняю, и рифмую их даже в строфу...И бывает, что шлёпну в досаде, закричу от проделок твоих, когда бросишься ты из "засады", с ног сбивая чужих и своих...Но момент наступает, когда ты, зла не помня и чувств не тая, снизу вверх на меня виновато глядя, - прячешься, всё ж, за меня...И в который уж раз понимаю, что тебе я - и стая, и - мать, и такою, как есть, принимая - до конца буду я принимать. Ты всего лишь собака, и будешь ты такою короткий свой век... Ты меня никогда не осудишь, потому что ты не - ЧЕЛОВЕК...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. У кошек нет бомб
      Пора ложиться. Ночь пришла, задернув шторы, настольной лампы только ярче сделав свет...Спит где-то море, спит река, уснули горы; усну и я, но сна пока что ещё нет...Стишок печатаю в компьютер без усилий, стишки такие даже кот бы написал!.. Мой Бонифаций (или может быть, Василий), конечно, если б только в школе побывал...Но не хотят коты стихи писать учиться, им только кушать, или спать без задних ног! А ведь какой стишок мог тут бы получиться, когда писать о жизни кошек кот бы смог!.. Кошачьи страсти не ничтожней человечьих, ведь и у них любовь, и ревность, и война... Но что дано, - простому даже человеку, - не сможет кошка рассказать вам ни одна... И к сожалению (а может быть, что к счастью), - котам совсем не нужно душу изливать... Зато, кто к роду человечью не причастен - не будет атомною бомбой воевать.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Калина
      Грудневий день скороминущий, такий недовгий, мов година.
      Вовтузится у голих кУщах синичок жвавая родина.
      Шукають ягід на сніданок, допоки сонце ледве тліє.
      Грудневий непривітний ранок іх, як ведеться, не жаліє.

      Та раптом сонце зблисне світле, засяє золотом подвір'я!
      Червоним з голубим розквітне - калина у намисті з пір'ям,
      Мов та мальованая краля, що почепила і віночок
      Та не забула і коралі, йдучи до милого в садочок...

      ...Та сонце довго не трималось, немов випадком заблукало,
      Немов саме зими злякалось, ще раз з'явилось,..та й пропало.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Сплин
      Чай не дОпит со сдобной булочкой,
      В том виновен английский сплин...
      Мнится, - с клином покойной улочки
      Моей жизни сошелся клин...

      Я живу в тупике вселенной,
      Грозный признак конца миров
      Тут не слышен сквозь морок тленный
      Стен глухих под шкурьём ковров.

      Здесь привычно сознанья тление,
      Совесть мертвая чужда мук,
      Здесь и солнечное затмение
      Не заметят, сажая лук.

      Тянут к небу деревья ветви,
      Летом в каждом дворе - цветник...
      Каждый дом и белён и светел,
      Но край бездны его достиг.

      Атрофия духовной жизни,
      Да исполнится ритуал!..
      Без яденья мощей не мыслим -
      Богом явленный идеал.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Депрессия
      День декабрьский такой короткий,
      Дела нет, если солнца нет...
      Де-юре, - отвечает сводке,
      Де-факто - очень нужен свет!

      Девальвация настроения,
      Дезинфекция антител.
      Деформация притяжения,
      Деградация нужных дел.

      Ах, депрессия! Страх и ужас,
      Делегация из глубин...
      От тебя человеку нужен
      Целый комплекс каких вакцин?..

      Тихий шорох вдруг отзовется
      Взрывом бомбы в глухих ушах!
      Сумасшествием назовется -
      С крыши дома - в геенну шаг...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Кот на тапке
      Кот мурлычащий трогает лапкой мою руку, я глажу его. Примостившись на сброшенном тапке, он уснул, или вроде того...Спят коты так тревожно, так чутко, в них инстинкт первобытный живет. И готовы в любую минутку ублажать свой голодный живот...В доме тихо, четвертый час ночи. Я опять почему-то не сплю. Видно, муза опять что-то хочет говорить... Краем уха ловлю - её скучные, глупые басни, что совсем никому не нужны...Люди любят интриги и страсти, им простые дела не важны...Всех готовы судить без разбору, всем готовы повесить ярлык...Обсудить дружным, слаженным хором, хорошо, - без костей ведь язык. А предмет их суждений - покойник, просто кучка истлевших костей...Но оставить не могут в покое то пристанище бывших страстей...О, опомнитесь, вы ведь не судьи, мертвым есть лишь на небе Судья! Но, уверена, следующей буду
      из живых пока), может быть - я. ...Бедный кот мой, ты даже не знаешь, головою на тапке лежа, что ты в мире таком обитаешь, где есть каждой душе сторожа...Спи спокойно, мой ласковый котик, человечьих лишенный страстей. Набивай, пока жив, свой животик, страсти - это забава людей. Жаль тебя, ты умрешь и не встанешь, ты - цепочка в сплошной череде...Ты травою, ты облаком станешь, станешь сразу - везде и - нигде...Я спокойна, я знаю, что случай, или время, - настигнет нас всех. Как бы жизнь не старалась нас мучить, есть в ней радость и будет в ней смех...Нам иное начертано свыше, - для Суда мы воскреснуть должны. Только знай, мой дружок, что и мыши, даже мыши, -
      кому-то нужны...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Писать, как хочу
      …Писать, как хочу, не умею,
      Писать, как умею, — зачем?
      Белла Ахмадулина.
      Февраль без снега

      Как часто о творчестве спорят,
      Пытаясь своё доказать,
      Столь разные, мнению вторя,
      Того, кому лишь бы сказать,
      Что знает он больше, чем кто-то,
      Поскольку — «науки прошёл»…
      Но жалкая всякая квота,
      Того, кто случайно зашёл.
      Кто входит в ненужные двери,
      Кто в сани залез не свои…
      Ах, можно ль, скажите, не верить,
      Тому, что поют соловьи,
      Когда им так хочется счастья,
      Простора, свободы, любви?..
      … Поэты творят и в ненастье,
      И в мире, где руки в крови
      Смиренного, тихого брата,
      Что Каину каждому есть…
      Исчезнут пусть, сгинут обратно
      Стихи, где лишь глупость и лесть!
      ...«Писать, как хочу, не умею,
      Писать, как умею, — зачем»?..
      Мне стыдно, что я всё же смею
      Писать, когда голос мой нем..




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Сум за невтраченим
      Каті

      Приходжу до тебе у будні, на свято,
      З ізвічною думкою, - де ти тепер...
      Із квітів пістрявих - на горбику шати,
      Бо ти у могилі. Хоч рано ти вмер...

      А ми ще могли б разом в світи пожити,
      Онуків глядіти...Та я вже одна.
      Тепер ось - за квітами мушу глядіти,
      Щоби не засохли...Чия ж то вина?..

      Сімейне життя, мов пошите, тріщало,
      Була оковита для тебе - жона.
      Втікала, верталась, та знову прощала,
      Бо знала, що гинеш, врятую - одна.

      Та от, - не змогла, не зуміла, не вийшло,
      На чорную хустку - змінила я гнів...
      Тепер залишилось його лише трішки,
      Його, накінець ти,- уникнуть зумів...

      Василю, Василю, якби ти вернувся!
      Та смерті в цім світі ніхто не мине.
      Пішов назавжди, навіть не обернувся,
      Горілку любив...А казав, що мене.









      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Не розумна
      А можна, я буду дурною
      У світі, де править не розум,
      Розродилась матір де мною
      На горе, на біль та на сльози?
      Навіщо мені розуміти,
      Що краще у світі не буде,
      Де гинуть старенькі та діти,
      Бо іх убивають злі люди,
      Що владу ніяк не поділять,
      Що люблять не Бога, а гроші,
      Що в сонце ракетами цілять,
      Бо й сонце ім теж нехороше!

      ...І злі нехай далі сміються,
      І хай не говорять зі мною...
      Де чорними мріі здаються -
      Я краще залишусь дурною.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 3 | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Пикник на обочине
      Все утихло. Враг сосредоточился
      На клочке том случайном земли…
      Здравый смысл потерять нам не хочется,
      Мы и так его еле нашли…

      Но приходится. Разные потуги
      Разобраться с ценой бытия
      Не по нам… Ясноокие отроки
      Преют в ветхих отрепьях хламья.

      …В орбитальных мы иллюминаторах
      Видим землю во вспышках огней.
      Время близится экзаменаторов,
      Будет скоро экзамен на ней.

      Впечатление от повести А. и Б. Стругацких
      "Пикник на обочине".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Сирень
      Куст сирени персидской, барашек пушистый
      В каждой веточке, в каждом соцветье душистом.
      Цвет неброский, совсем не силён аромат…
      Так он создан, он в скромности не виноват…

      Но он сердце тревожит, и память волнует,
      Он в букетах весенних всех тех именует,
      Кто ушли, не прощаясь, на подлой войне…
      Что, не жившей ещё, жизнь оставили мне!..

      И сирени букет им не нужен. След тает…
      ...В мире снова ракет — на все жизни хватает.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Солярис
      Как долго лететь к тебе, совесть,
      Как воды твои глубоки…
      Читаю я странную повесть,
      О том, как мы всё же мелки…

      Как ты избирательна, память,
      Но где-то в глубинах, таясь,
      Сердца свои мучаем сами,
      Самих же себя и боясь.

      Грехов наших темные копи
      Стараемся мы обходить,
      И стыд в оправданиях топим,
      Чтоб благо в грехе находить!..

      Но в холоде этом духовном
      Взрывается в нашей крови,
      Закупорен тромбом греховным
      Горячий источник любви!

      Солярис, прости наши души…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Стансы
      Озеро морем не станет,
      Поле не вырастет садом.
      Перемешался в стакане
      Горечи донный осадок.

      Этой зимою калитка
      Оборвалась и повисла…
      Время ползет, как улитка,
      И перепутались числа…

      Сердце, весну ожидая,
      Рвется, как птица, из клетки.
      Цветом святым оживая,
      К небу протянуты ветки…

      Выйти, пройтись по дороге,
      Той, что змеится до речки…
      …Будто свинцовые — ноги,
      Солнце — огарок от свечки.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Больно дышать
      Земля отдалилась от Солнца
      Настолько, что больно дышать.
      Настолько, что стало понятно,
      Что Солнце — Земная душа.

      Настолько, что стала виднее
      Из бездны чужая звезда...
      Всегда становилось роднее
      Что может уйти навсегда.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Багатіям
      Кави солодкої вип'ю пополудень,
      (Після гарненької миски борщу)...
      Тільки б не було у світі ще голоду,
      Все я прощаю...Та це - не прощу.

      Багатії, що у вушко іголчане
      Мріють пролізти,- нехай би вам грець!
      Навіть не мрійте, бо всі ви оголені,
      Бачить усіх нас Небесний Отець.

      Не заберете в могилу холодную
      Все, що нажили, бо все теє - прах...
      Хай хоч одна лиш дитина голодная, -
      То є для вас - ще півкроку, і - крах.







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Чаша
      На підвіконні рожевіють квіти,
      Лютий за вікнами, але не зимно.
      Зранку розщедрились сонце та вітер,
      Йде до весни...Безупинно, нестримно.

      Десь недалеко гуркочуть, мов громи,
      З неба неблизького - стріли вогнені...
      Злий, що не знає ніякоі втоми -
      Поки що править. А ми - полонені.

      ...Там, нагорі, на самому вершечку,
      Є один Пан, в нього чаша із гнівом,
      Вже переповнена майже...Здалечку
      Він усе бачить...Дивується дивом.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Икар
      Сестра моя, птица.
      Душа рвётся в небо.
      Космической пылью
      Туманится взгляд.

      Не жаждет, не хочет
      Насущного хлеба,
      Вкусивши полёта
      Свободного яд.

      Натянуты нервы,
      Как тонкие струны,
      Во рту пересохшем
      Клокочется крик...

      Без звука поются
      Старинные руны,
      Встает на торец
      Под крылом материк...

      Земля лоскутами
      Цветными пестреет,
      Её укрывают, светясь,
      Облака...

      Еще чуть повыше,
      Еще чуть быстрее!..
      Крылом надломившимся
      Виснет рука.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Ностальгия по Куперу
      Вымажусь красною краской,
      Перья воткну в волоса.
      Кем-то из штата Небраска
      Я убегу в леса.

      Тихой, неслышной поступью
      Буду бродить, как тень,
      Чащей густой и просекой,
      Каждую ночь и день...

      Вольным дышать воздухом,
      Чистую воду пить,
      Быстро, единым роздыхом
      К ужину дичь убить...

      Ночью глядеть на звезды,
      Утром зарю встречать...
      Мир для того и создан -
      Богом, чтоб не скучать.

      Думать о том, что было,
      А не о том, что грядет...
      ...Вдаль с облаками уплыло,
      То, что уже не придет.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Тихо
      Я вночі вставала. Було тихо.
      Тихо так, неначе у могилі.
      Десь поснули разом щастя й лихо,
      Не противлячись цій темній силі.

      Виміряє час годинник в тиші;
      Я чомусь не можу більше спати...
      Я лежу, чекаючи...Чого лиш?..
      ...За годину десь почне світати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Німа
      Пишу вірші, здебільшого сумні.
      Чомусь, на жаль, невесело мені.
      Прийшла весна, та радощів — катма.
      Кажуть — проси...Та, мабуть, я — німа.

      Розкрию рота, та — ні пари з вуст,
      Хтось йшов до мене, й по коліна вгруз...
      Просити б Бога...Та — мовчу...Мовчу.
      Сама не знаю, що тепер хочу.

      Я хочу тиші, та навкруг — громи.
      Йти хочу полем, а у нім — ями...
      Сказать хочу, та слів таких нема!..
      Кажуть — проси!...Та, мабуть, я — німа...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. ***
      Из всех потоков красноречья
      Ни капли не досталось мне.
      Мое неравное двуречье
      Пылает и горит в огне.

      В груди моей огонь не гаснет,
      Но нужных слов не нахожу...
      И в муках слова я напрасно
      Вокруг да около брожу.

      Зачем меня ты посетила,
      О "муза" жалкая моя?!.
      Но я тебя уже простила,
      Ведь я теперь — раба твоя...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Идеал
      Мой ненавязчивый поклонник,
      Мечты забытой идеал,
      Как солнцем высушенный донник,
      Что с корнем ветер оторвал,
      Летишь стрелой все мимо, мимо,
      Вдоль по степи, - ковыль-трава...
      Проходят годы, весны, зимы,
      Заиндевела голова...
      Остановись хоть на минутку,
      Скажи хоть слово, хоть — прощай...
      Все, что угодно... Только в шутку
      Мою мечту не обращай.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Капуста квасится
      Квасится в кухне капуста,
      Кислый стоит запашок...
      В бочке для радости — пусто,
      Так, на чуть-чуть, на вершок.

      Тянутся дни, как резина,
      Старых болячек расцвет...
      Вновь посетила кузина,-
      Скука, которой сто лет...

      Чуть развлечет телевизор,
      Кто-то порой забежит...
      Счастье, аптечный провизор,
      Каплей — и то дорожит.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Вино из одуванчиков
      Люблю эту книгу...
      Рэю Брэдбери.

      Как хочется зимою лета,
      Стрекоз и бабочек, и пчёл,
      Тепла и солнца, неба, света,
      Зелёных трав, пахучих смол...

      И вод прозрачных в тихой речке,
      И загоревшей детворы,
      И шума с улицы беспечной,
      До ночи длящейся игры...

      Дождей, и радуг, и закатов,
      И пенья птиц, - и тишины,
      И грома буйного раскатов,
      И синевы, и вышины...

      И ночи звёздной, и рассвета...
      Как хочется зимою - лета...





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Дом
      Я люблю тебя, дом.
      Я так поздно узнала
      Материнскую щедрость
      Твоих каменных стен.
      Там, где раньше жила,-
      Как в гостях побывала,
      Но сегодня я дома,
      Не хочу перемен...

      Я люблю твою пыль
      Генеральных уборок,
      Блеклый ситец обоев,
      Тепло батарей.
      Твоих стареньких штор
      Многорядье оборок,
      Скрип твоих половиц,
      Пенье сонных дверей...

      ...Зарассветятся окна
      Пробужденной надеждой,
      И приснившимся счастьем
      Заблестят зеркала...
      Может, будет - "потом",
      Ведь случилось же - "прежде".
      Но ведь нужно - "теперь"...
      Жизнь мне эта мала.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Ещё не весна
      Ещё не весна, и погода капризна,
      Как гожая девушка, силу познав.
      Поманит, и злится, то к трону приблизит,
      То снова накуксится, шуткам устав...

      С утра - то снежок, а то солнышко светит,
      А вечером дождик, а ночью мороз...
      И есть у неё, целомудренной, дети,
      С корзинками смеха и с бочками слёз...

      И с ними мы плачем, и с ними смеёмся,
      Под солнцем холодным, под тёплым дождём...
      Упав, - всё равно, всё равно - не сдаёмся,
      Мы в лучшее верим, и мы подождём.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Сирени
      Чому я не сплю?..Бо не хочется спати.
      Сирени гуділи. Я виспалась вдень.
      Вночі мені легче чомусь римувати,
      Бо ніч, як відомо, це час для натхнень.

      І я не соромлюсь, що смерті боюся,
      Бо кожен боіться, боіться кінця.
      Тому над собою, буває, сміюся,
      Від часу , що жде, не ховаю лиця.

      І я переможу. Нещадний випАдок,
      Страшне сьогодення та болісний сум...
      Зостався мені від коріння той спадок,
      Тому моі ночі наповнені дум...

      Молюсь: "Поможи нам, наш люблячий Боже!
      Інакше на світи навіщо живем"?
      І ти відгукнешся, і ти допоможеш,
      Коли ми, звичайно, - тебе позовем.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Літаю
      Хтось в світі каже: "Я лечу, лечу"!
      Але політ - іллюзія примарна.
      А я с дитинства все літать хочу,
      Та - несмілива, бідна та негарна...

      Хтось посміється, - що ти за одна,
      Куди тобі, і взагалі - навіщо?
      Сама не знаю...Знає й хто, бозна?
      Десь там вгорі - темно, та вітер свище...

      Та я літаю! Тільки - уві сні,
      Бо виростають, мов у птиці, крила!
      Гукають вслід поля, ліса мені,
      Байраки, гори: "Повертайся, мила"!..

      Я повернусь, бо тільки так - живу,
      Я тільки так живою відчуваюсь...
      Зійду на пагорб, стану у траву...
      Змахну крилом... І все - я відбуваюсь.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Букет сирени
      Как все, что подвержено тленью,
      Лежит, головою поник,
      Увядший букетик сирени
      На стопке магических книг.
      Его не поставили в воду,
      Презрев, или просто, забыв,
      Зачем-то обидев природу,
      Сорвавши, а, значит - убив,
      Смешав с электронами пыли
      Домашней, что въелась в ковры,
      И бросив небрежно, забыли
      В углу человечьей норы,
      На рваных томах гороскопов
      И сонников, лгущих с утра...
      ...Видна ль с неземных телескопов
      Цветенья сирени пора?..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Скорпион
      Была душа моя чиста,
      Я зла не знала.
      В неё коварный скорпион
      Вонзает жало.

      Отравит душу, осквернит
      И испоганит.
      И речь, и мысли очернит,
      И плоть изранит.

      И кровь по жилам потечет,
      Черна, как уголь.
      И в мозг мой тихо заползёт,
      Как скользкий угорь...

      Я вырвать жало не могу,
      Как не стараюсь.
      В леса глухие убегу,
      В грехе покаюсь...

      Сниму последнюю рубаху,
      Скажу:"Берите"!
      Сложивши голову на плаху,
      Скажу:"Рубите".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Улица
      Улица, с детства знакомая,
      Как я давно не ходила по ней.
      Молча иду, влекомая
      Эхом далеких дней.

      Вроде-бы все по-прежнему,
      Окна, дома, цветы...
      Только уплыли с надеждами
      Детские наши мечты.

      Вот палисадничек ветхий,
      Жили там два близнеца.
      Тянется яблони ветка,
      Нежно касаясь лица...

      Мальвы в пестрых уборах
      Так же цветут, как тогда,
      И разрослась вдоль забора
      Кашка и лебеда.

      Нету хозяев прежних,
      Внуки их смотрят во след...
      И заметает прилежно
      Время мой нынешний след.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Тутанх-Амон
      Не человек,
      Не бог,
      Не смертный.
      Из века в век, он - фараон.

      Так рано умерший,
      Бессмертный,
      Мертвец живой,-
      Тутанхамон.

      Забытый,
      Найденный в отрепье,
      О, жалкий,
      Бедный мальчик мой...

      В своем
      Инопланетном склепе
      Как долго
      Ты летишь домой...

      Смеется маска
      Золотая
      Над злобой дня,
      Над суетой.

      Не грешная,
      И не святая,
      О, жизнь!-
      Ты призрак золотой.

      Глаза слепые
      Смотрят в Вечность,
      В них отражаются
      Века...

      И машет
      Жизни быстротечной
      Твоя усохшая
      Рука.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Дню отошедшему
      Ещё один покойник
      Неспешно отошел,
      Забрызгал рукомойник,
      Ночной колпак нашел.

      И чёрное, как сажа
      Накинул неглиже,
      Не понимая даже,
      Что умер он уже.

      Ещё один умерший,
      Похожий на других,
      День, постепенно смеркший,
      Законченный, как стих...

      ...Усталость уложила,
      Но — поднимает кот...
      Встаю (вот ведь вражина!),
      Зевая во весь рот.

      И зверя выпуская,
      - Иди уж, побалуй!,-
      Я звёздам посылаю
      Воздушный поцелуй.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Миф
      Как рано в мае светает;
      По тропке из утренних рос,
      Селена, идя, уступает
      Дорогу сестре Эос...

      В своей золотой колеснице,
      Румяная после сна,
      По небу весеннему мчится
      Как быстрая птица, она...

      И вслед за румяной сестрою,
      На свой каждодневный парад,
      Выходит, сияя красою,
      Ее ослепительный брат.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Крылышки
      Сколько помню я себя -
      Я жизнь любила.
      Вот опять пою ей акафист.
      Сколько жизнь меня
      По темечку не била,-
      Я неисправимый оптимист.

      Есть в моем альбоме фотография,
      Малое дитя глядит с нее.
      Белое, в горошек темный платьице,
      Взгляд испуганый, - то личико мое.

      Николаев, улица Советская,
      Штамп в углу, фигурные края...
      Память моя слабенькая детская,
      Мало что оттуда — помню я.

      Горькая слезинка тихо скатится,
      И в глазах застыл немой укор...
      Шила бабушка мне с крылышками платьица,
      Вот я и летаю до сих пор.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Цветы
      Между двумя мирами
      Бродишь в потёмках ты.
      Вянут в дешёвой раме
      Вышитые цветы.

      Звёзды тебе не светят,
      Пыль не хранит следа...
      Крикнешь, и не ответят:
      «Нет», или, может, - «Да»...

      Медленная походка,
      Трудно даётся шаг.
      В мат переходит чётко
      Сделанный кем-то шах.

      В этой вселенской драме-
      Даже не пешка ты...
      Вянут в дешёвой раме
      Выцвевшие цветы.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Осанна
      Проснулась.В окошке светает.
      Рассвету осанну пою.
      Привычно заливисто лает
      Соседская шавка. Встаю.

      Собаку во двор выпуская,
      На холоде паром дыша,
      Дивуется жизни мирская,
      Погрязшая в быте душа.

      Малиновым отблеском небо
      Разбавило голубизну.
      Деревья притрушены снегом,
      Его я с ладони слизну...

      Собака, облаяв ворота,
      Подходит, виляя хвостом...
      Есть в жизни так важное "что-то",
      И есть, к сожаленью, -"ничто"...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Кохання і борщ
      Моє кохання вдосвіта прилізло,
      А я готова зовсім не була.
      Моє люстерко з переляку трісло,
      Коли його я в рученьки взяла.

      Я макіяж наводила ретельно,
      Помади десь з півтюбика пішло.
      Вчепила віі... Та взяла пательню,
      Бо мій коханий - ще оте мурло!..

      Та все ж таки борщу йому нагріла,
      Бо борщ для перемирення - святе.
      А далі все у пристрасті горіло,
      Були там "кама", "сутра", карате...

      Була б любов, а інше - то не горе,
      Все інше - перемелеться й мине.
      Він по коліна перейде і море,
      Та перетягне на собі й мене.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Помню
      Яблочко моё упало на пол,
      На полу лежит оно, алея.
      Где же ты теперь, мой добрый папа,
      Кто меня сегодня пожалеет?..

      Помню, как ходили мы на речку,
      Деревянный мостик плыл как будто...
      Помню я какой-то тихий вечер,
      Вслед за ним - и сказочное утро...

      Помню, как с тобой мы угощались
      Деревенским хлебом с крупной солью.
      Помню, как мы сдержанно прощались,
      Каждый со своею скрытой болью.

      Прошлое исправить невозможно,
      Совесть же зубаста, как пиранья...
      ...Господи, как в этом мире сложно
      Жить, не совпадая каждой гранью.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Тихо у дворах
      Не чути звука. Тихо у дворах.
      Заледве п'ять, та я уже не сплю.
      Чому, чому я вже така стара?!.
      Адже життя я сильно так люблю!

      Будинок спить, зіщулившись, мов кіт.
      Примружив очі, та сховавши блиск.
      А десь вирує, дихає весь світ,
      Та, мов той принц, шукає в тому зиск.

      А може, сенс?..Чи ж є він у житті,
      Якщо життя так скоро пролетить?..
      ...Та я не Гамлет, я у небутті
      Чекати буду, коли Бог простить.








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Меланхолия
      Лампа настольная светит неярко,
      Кот и собака на коврике спят...
      В доме не холодно, но и не жарко,
      В окна вечерние звёзды глядят.

      Дни чередуются, тянутся ночи,
      Скука вчерашняя - нынешний гость...
      Время голодное кровушки хочет,
      Словно собака, грызёт чью-то кость.

      ...Это зима...Я её ненавижу!
      Я никогда не хотела её...
      Я не пророк, и конец не предвижу,
      Я лишь жалею о чём-то своём.

      Что пролетело, ушло безвозвратно,
      Ласточкой быстрой, взамен воронью...
      Что не вернуть мне былое обратно,
      Даже в грядущем желанном раю...

      Пусть мне простит мой Творец милосердный,
      Это со мною бывает теперь.
      Я помолюсь, с покаяньем, усердно,
      Боже! Я жду, я надеюсь... Поверь.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Будет весна
      Воздух холодный струится в открытую форточку,
      Ель за оградой полнеба закрыла собой...
      Моет без устали котик усатую мордочку
      На подоконнике, очень довольный судьбой.

      Что ему, малому, сыт, и в тепле, и обласканный,
      Благо, - хозяева живы пока... И добры.
      Он вечерами балует их мудрыми сказками,
      Тихо мурлыча у стен, где в оленях ковры.

      Будет зима ещё долго, начало положено,
      Каждой зиме не положено раньше уйти...
      Нужно дождаться весеннего света пригожего,
      Нужно дойти, не свернуть, не угаснуть в пути.

      ...Будет весна...Долгожданная, мирная, ясная,
      Будут деревья цветущие буйно кипеть!
      Милый мой котик, я думаю, что не напрасно ты
      Так нам стараешься песни -
      О счастье и радости петь...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Ёжики
      Пасмурный день, солнце - медный кулон.
      Смотрит в компьютере муж биатлон.
      Нитки со спицами грустно лежат,
      Всё собираюсь связать я ежа...

      Ёжик в тумане, любимый герой,
      Носит с собою мешочек с дырой...
      Сюрреализма чуднОе дитя,
      Хочется плакать, попутно шутя...

      Ах, этот ёжик, он сердце задел!
      Где же возвышенным чувствам предел?..
      Как я хочу этот символ связать,
      Как я хочу о прекрасном сказать...

      ...Мир весь - в тумане, а ёжик - в лесу.
      Ёжики мишкам варенье несут...
      Люди - ракеты и бомбы несут...
      Мир этот люди от зла - не спасут.

      Февраль 2023 год от Рождества Христова.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Жарко
      Печка натоплена жарко,
      Тает в истоме душа.
      Жизни прожитой не жалко,
      Как ни была хороша.

      Жалко, что песен не пела,
      Хоть и хотелось всегда!
      Многое что - не успела
      Сделать, но всё ж - не беда...

      Дерево я посадила,
      Вырастила и детей,
      Бога как-будто любила...
      Слушала больше чертей.

      Каяться точно не поздно,
      Есть и молитва, и - ночь...
      ...Время нахмурилось грозно,
      Значит, не хочет помочь...






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Вітер
      Ой, навіщо, навіщо, навіщо,
      Вітер лютий над крівлею свище,
      Стука голосно, сильно у вікна?
      Я до того поки що не звикла...

      Колихалась собі, мов на хвилях,
      Не на небі, а десь лиш побіля,
      Де не хмари були, а хмаринки,
      Мов в пелюшках маленька дитинка...

      Але в світі інакше буває,
      Час недобрий людину вбиває,
      Є ще випадок, скорий, нежданий...
      ...Боже, змилуйся, любий, коханий!

      Збережи мені поле та квіти,
      Хай живими зостануться діти...
      ...Але буде нехай твоя воля,
      Бо відома тобі моя доля.







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Осень миров
      Как осенняя сонная муха,
      Солнце в небе чуть слышно жужжит.
      Моё сердце исполнено слуха,
      И от каждого звука дрожит…

      Я уже навсегда изменилась,
      И от прежней осталось лишь то,
      Что опять без вины извинилась
      Перед кем-то, не зная, за что…

      Как непрошена ты, моя осень…
      Дай мне силы дождаться весны…
      Ветер листья кругами уносит,
      Концентрируя в зимние сны.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Чёрное с белым


      Призрачный день. Чёрно-белая гамма.
      Нет на палитре цвета совсем.
      Белое — фон, ну а чёрное — рама,
      Как приговор исключительно всем.
      Грезят деревья-марионетки,
      Мнится — поёт им сказочный Лель…
      Снегом обсыпаны голые ветки,
      Лапой мохнатой машет им ель…
      Пусто на улице. Редкий прохожий
      Вдруг проскользнёт, белым паром дыша…
      День в январе, на другие похожий…
      Чёрное с белым рифмует душа.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Что происходит
      Что происходит с душой человека?..
      Вдруг захотелось прошлого века.
      Вдруг захотелось санного следа,
      Кресла-качалки, тёплого пледа…

      Прутик железный ворочает чурки,
      Искры летят из горящей печурки,
      Кот примостился на коврике рядом,
      Изредка косит прищуренным взглядом…

      Пахнут смолою еловые шишки,
      Ждут-не дождутся прочтения книжки,
      От абажура рассеянный свет,
      Будто ни смерти, ни времени нет…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Дякую
      Як дивно, Боже, ти створив увесь цей світ!
      Маленька бджілка, ніжна квітка, кішка й кит.
      Мене створив ти, оживив із небуття,
      Та вічне дати нам збираєшся життя...

      Хвалу тобі в молитві, Боже, вознесу,
      Тобі я вдячна за всю велич і красу
      Зірок на небі та землі, де я живу,
      За сонце ясне, дощ, зелену цю траву,
      Що я по ній ходити можу босоніж...
      За гілку яблуневу у вікні навстіж...

      За все, за все, та за Спасителя Христа,
      Бо для життя - найважливіша жертва та.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Там...
      День уже прошёл, такой хороший,
      Вечер добрый тихо в дом вошёл.
      Ах, душа моя в цветной горошек,
      Наконец, покой тебя нашёл...

      Это ненадолго, понимаю,
      В мире этом разве есть покой?..
      С каждым днём труднее будет, знаю,
      Мир давно безрадостный такой.

      Только нужно радоваться жизни,
      Ведь она недаром нам дана.
      Солнце из под туч лучами брызнет,
      И придёт, конечно же, - весна...

      И неважно, что мы пережили,
      Ведь плохое будет позади.
      Мы в коробки прошлое сложили,
      А надежду поместим в груди.

      Там, где наше сердце...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Манна
      День сьогодні сивий та хмарний,
      Сніг іде, мінливий, примарний.
      Стелеться із неба, мов манна
      Іжа, рівносильна обману.

      Бо з дахів одразу стікає,
      Бо користі зовсім не має
      В цьому, надаремному дійстві,
      Бо цієі манни не з'істи...

      ...Але ж, як то гарно та чудно,
      Коли в світі гірко та нудно!..
      Коли до весни ще далеко,
      Коли десь за морем лелека...

      Лютий-місяць, білеє пір'я
      Натруси на наше подвір'я!
      Дай нам, Боже, хліба та волі,
      Та хоч трохи кращоі долі...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Берег надежды
      Опять мне приснился берег
      Заросшей и грязной речки,
      Где лилии и кувшинки,
      Осока, камыш, аир...
      Далёкому детству верен
      Мой сон, и со мною в вечность
      Уйдет, и оставит память,
      А в сердце - покой и мир...

      На том берегу всё лето,
      С утра и до тёмной ночи
      С друзьями мы пропадали,
      У времени не в долгу...
      Оно исчезало где-то,
      На время закрывши очи,
      Секунды нам не считая,
      Как волны на берегу...

      Мы знали, что ждут нас дома
      Смиренные наши мамы,
      Что шалостям нашим глупым
      Прощенье всегда найдут...
      ...Полуденная истома,
      Кувшинки в стеклянной вазе,
      И с хлебом, - тарелка супу...
      Качели в густом саду...

      И долгая жизнь без горя,
      И мир, что открытий полон,
      И вера, что будет парус
      На пенной волне алеть...
      ...А лодка в житейском море,
      Качаясь себе, скрипела,
      И гордость нам позволяла
      Себя иногда жалеть.




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    107. Перше слово
      Перше слово на чисту сторінку,
      Чорний сніг на незайманий лан.
      О, якби ж хоч, мов хліба скоринку,
      Хоч комусь, хто наівся оман...

      Хто вже ситий облудливим трунком,
      Хто напився його гіркоти...
      Хто живий, хоч з спустошеним шлунком,
      Хто наівся лише глупоти.

      ...Але марно...Нічого не вийде.
      Слів потрібних у світі нема!
      Хай на чорне - незаймана прийде,
      Гола істина, навіть - німа.

      Лютий.2023







      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --