Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Зоя Бідило (1952)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Зоя Бідило, [ 2025-11-09 19:53:36 ],
на сторінці твору     "І чому я не хірург? "   Герман Олег

Радянська каральна психіатрія доклала зусиль, щоб психіатра не вважали лікарем і ставилися до нього з засторогою. Тільки в психіатричній лікарні можливо було годувати хворих запареним комбікормом для худоби і навіть не з тарілки, а з підлоги, та й ставитися до них як до худоби, бо безправні.
Війна різко збільшує кількість хворих зі зруйнованою психікою. Питання, що буде з ними, чи держава відправить їх за стіни спеціалізованих установ подалі від людських очей, чи витратить кошти на підготовку спеціалістів, які повинні будуть повернути цих людей до повноцінного життя. У путіна вже планують відправити своїх "пацанів" освоювати необжиті північні простори. До чого готується наша держава і чи готується? Адже суспільство не готове до закінчення війни і повернення воїнів до мирного життя.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2025-11-17 21:12:02 ],
на сторінці твору     "Дитячі мрії"   Сіренко Артур

Якби не "білкова їжа для робітників металургійних заводів", була б впізнавана реальність, а не антиутопія.
Необхідність вивчати з дев'ятикласниками матеріалів недавнього Пленуму ЦК КПРС не залишила ілюзій про призначення шкільного учителя. Школу залишила, не чекаючи чорного автомобіля з ґратами.
Своїм дітям говорила, що треба перетерпіти, коли шкільний кошмар закінчиться, і забути назавжди, наприклад, завуча, яка щодня стоїть на вході в ліцей і обнюхує учнів на предмет перегару.
Чи можливий активний протест проти обнюхування думок учителями і парафіяльними священниками?
Коментатор Зоя Бідило, [ 2025-12-30 19:20:53 ],
на сторінці твору     "Чорнильна ручка"   Герман Олег

Колись людину позбавили радості праці парова машина і двигуни внутрішнього згоряння. Косити сіно, в'язати снопи, молотити пшеницю - апофеоз значущості і потрібності. Потім калькулятори витіснили рахівниці, услід прийшли комп'ютери і позбавили людину щастя заповнювати стовпчики таблиць числами і видавати найважливіші звіти. Ви ще можете перемножати і ділити п'ятизначні числа або на аркуші добути квадратний корінь з 12-значного числа. Я пам'ятаю радість, коли двічі підряд виходив однаковий результат, тобто, безпомилковий.
Кожне епохальне відкриття змінює якість життя. ШІ блискуче пише коди і став важливим інструментом людської творчості. Люди не стають безликими, вони стають іншими. Про себе думаю, що для людства смерть - благо. Старіючи, людина втрачає потребу змінюватися, її ідеал - спокій.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-01-21 23:06:41 ],
на сторінці поезії     "Невірна"   Паламар Федір

Було жаль, що Ви майже не пишете. Люблю Вашу чесну поезію, в якій завжди оголений нерв і щира емоція.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-01-22 00:30:49 ],
на сторінці поезії     "Невірна"   Паламар Федір

Люблю - це означає сподобався. :-)
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-03-09 23:03:58 ],
на сторінці твору     "Мій Шевченко"   Гундарів Юрій

Мені було чотири роки, коли батьки повернулися з Сибіру в Україну. Одне з найперших вражень: увечері бабуся дістає Кобзар і навколо запаленої гасової лампи сидить вся сім'я, тітка Марія читає вголос "Катерину".
Потім його балади, його поеми заучувала напам'ять і не могла натішитися красою їх мелодій.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-03-31 20:19:29 ],
на сторінці твору     "«Аве Марія» мами"   Гундарів Юрій

Дякую за найсвітлішу пам'ять про найріднішу людину. Пронизали серце ці слова:
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.
Недобрий світ здатен розірвати будь-які зв'язки між людьми, крім зв'язку матері й сина. Якби зазвучав безмовний крик: "Сину!" і "Мамо!" - нечутними стали б усі інші крики і звуки. Над життям і смертю.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-04-10 11:12:22 ],
на сторінці поезії     "Луїс Сернуда До статуй богів"   Бідило Зоя

Пане Юрію, вибачте, але я користуюся цими сторінками як Майстернею. Це недопрацьована заготовка перекладу. На жаль, немає опції зробити її невидимою до часу, коли буде поставлена остання (передостання) крапка.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-04-10 11:45:11 ],
на сторінці поезії     "Луїс Сернуда До статуй богів"   Бідило Зоя

Щиро дякую за розуміння і добрі слова.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-04-10 13:43:16 ],
на сторінці поезії     "Повернення душ"   Гундарів Юрій

Тридцять свитків віршів залишились.
Золоті і яшмові в них дзвони.
Тут, в Лунмені, під горбом могили
Тільки прах... душі не похорониш.
(Бо цзюй і)
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-04-13 12:49:47 ],
на сторінці поезії     "Чесність"   Гундарів Юрій

Дякую за надважливі слова про Чесність.
Для себе першою оцінкою поезії завжди маю слово Чесність. Хтось прикрашає у віршах світ, хтось прикрашає себе, хтось вигадує неіснуючі почуття, хтось краде чужі думки. Мало хто зважується показати себе самого таким, яким є насправді, не боячись осуду, несприйняття, відторгнення. Багато хто догоджає тому, хто має вплив, владу, гроші, тому творить фальшиві образи і обманні ідеї. Вони мають чесність перед собою. Ця затаєна чесність перекреслює чесність перед людьми, ідеєю, Богом.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-04-13 12:58:18 ],
на сторінці твору     "ІСУС В Ірода АНТИПИ"   Потьомкін Іван

Незмінна вдячність за Ваші мудрі вірші.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-04-29 21:31:46 ],
на сторінці твору     "Ноктюрн напередодні епохи блюзу"   Сіренко Артур

Правда нашого часу не буде правдою їхнього часу. Хіба що розшифровка геному тих, хто жив більше мільйона років тому. Щасливий той, хто встиг хоча б частково долучитися до цієї правди їхнього часу.
Дякую, що пишете, що маєте потребу ділитися результатами роботи свого розуму і душі.
Велика печаль від вигляду пустих вікон поруйнованого Харківського національного університету. Колись колега з другого посту відкриє його двері для студентів, розкиданих по всьому світу. Ще чекають і перегукуються у часопросторі.
Коментатор Зоя Бідило, [ 2026-05-13 23:38:40 ],
на сторінці поезії     "Пом’яни нашу землю у царині сну"   Руденко Вячеслав

Рядки рвуть серце.
Пом’яни нашу землю у царині сну -
Їй хотілось дітей і розумних і щирих,
Ніби тих, що під склом ідеальним курсивом
Вже в реєстрі у списках на довгу війну.
Не можу без болю дивитися на хлопчиків. Думалося, що ростуть для любові і щастя, а вони виросли для війни.
1   2   3   4   5