Автори /
Сніг на голову (2021)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
зломле'не
•
____#____#____
•
__ __ * __ __ * __ __
•
на крик
•
ной
•
темне місто
•
_ _ _
•
* * *
•
вербування весни
•
ди_ станція
•
Маки
•
* *. *
•
* * *
•
* * *
•
_ _ _
•
_ _ _
•
Я розчулююсь
•
Без_ком_pro_місно
•
буква нірвани
Переглянути всі твори з цієї сторінки
збирай каме'ня — бий чужі шибки.
їмили щістя, думают, назавше.
їмили щістя, думают, назавше.
запроси на мій похорон диригентів
німих і у білому.
німих і у білому.
звірмо серцеві ритми - для цього потрібні двоє,
здихайся пилу у грудях, у венах - тромбів.
здихайся пилу у грудях, у венах - тромбів.
зриватися на крик не хочу,
так неохоче виштовхую пусте повітря –
так неохоче виштовхую пусте повітря –
ной ходив по воді
і пускав голубів,
і пускав голубів,
контемпорарі найкраще танцювати у сутінках,
щоб і тіні могли танцювати на чорних вигинах
щоб і тіні могли танцювати на чорних вигинах
судомні дні щоранку, наче судні,
викреслюють мене з календаря,
викреслюють мене з календаря,
біле любить стерильність й
сонце
сонце
поміж болями зимних вивихів,
поміж теплих, на диво, видихів
поміж теплих, на диво, видихів
розпочнемо назустріч рухатись рівно опівночі,
швидкість думки скоротить відстань й обом нагадає про потяги.
швидкість думки скоротить відстань й обом нагадає про потяги.
світло вже не лікує від блимань прожекторів ляку —
гострі промені будуть довічно у тобі блукальцями,
гострі промені будуть довічно у тобі блукальцями,
Вулиця рогом б'є під ребро - додолу падаю -
льодом притулиться боляче сходжена, людом стовчена.
льодом притулиться боляче сходжена, людом стовчена.
розтікаюсь тобі попід ноги піском морозяним.
знаю, зліпиш мене, як і завше, докупи,
знаю, зліпиш мене, як і завше, докупи,
на звороті моєї пам'яті –
насінини покинутих віршів,
насінини покинутих віршів,
прикриваєш словами інтимні місця від болю,
свято віриш у правильний спосіб й дієвість звуку,
свято віриш у правильний спосіб й дієвість звуку,
мені інколи хочеться переселити тебе від себе на далеку відстань
в якесь містечко маловідоме,
в якесь містечко маловідоме,
Я розчулююсь,
чуєш,
чуєш,
без промоції сонні дзеркала не витягнуть простір назовні,
не подужають цівкою срібла зродити без світла проекції
не подужають цівкою срібла зродити без світла проекції
що я мовлю тобі, коли наші слова спорохнявіють,
спорожніють на вмісти, і змістами знидіють букви;
спорожніють на вмісти, і змістами знидіють букви;