Поезія - Сніг на голову - * * * - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.12.26 17:24

Сніжить, світлішає у сірім світі (рондель)

Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М

2025.12.26 15:11

Стрибайте, промінчики (Procol Harum)

З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька

2025.12.26 15:03

Неосяжний

Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря

2025.12.26 13:06

Час

Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар

2025.12.26 11:35

***

Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський

2025.12.26 09:27

Чорно-біла ніч

Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук

2025.12.25 18:48

Битва під Коломною в січні 1238 року, або Як воювали «героїчні» предки московітів

Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха

2025.12.25 14:53

Фантасмагорія Різдва

Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря

2025.12.25 14:03

Поле

Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук

2025.12.25 09:09

* * *

Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз

2025.12.25 08:06

Вечір кохання

Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,

Кока Черкаський

2025.12.24 21:29

Турист і футурист

Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський

2025.12.24 15:51

Без...

Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар

2025.12.24 14:40

***

Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря

2025.12.24 12:14

Паростки весни

Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук

2025.12.24 09:23

Який пан товстий та негарний…

– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

2025.12.24

2025.12.02

2025.12.01

2025.11.29

2025.11.26

2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор

2025.11.07

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2023-06-08 00:24:08
Переглядів сторінки твору	498
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	4.940 / 5.5 (4.616 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (0 / 0)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.801
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Конкурси. Теми	АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті	2023.10.24 16:14
Автор у цю хвилину	відсутній