Автори /
Незнайка НаМісяці (2024)
![]() |
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
смерть це палка з одним кінцем
•
життя наче вільне падіння
•
сподівання непотрібні
•
зі свого сховку
•
літак — невагомий
•
пам'ять дерева мертва
•
ми сидимо з ним спиною до спини
•
маю тепер
•
хміль
•
серце-мак квітує
•
як молодий виноградний вусик
•
біда
•
одна з бруньок на дереві життя
•
кожна квітка це кольорова кулька
•
хочу бути ніким
•
довіра з першого погляду
•
живу-рубаю
•
непереможне
•
я стану травою
•
тимчасове
•
ти даєш мені свободу
•
на книжковій полиці фігурні флакони
•
ти схожий на комашку
•
у цьому світі
•
за вікнами дерева
•
що існує як тло
•
я та дівчинка
•
бідкаєшся
•
коли відпускаю свої думки
•
я учорашня далі від сьогочасної
•
поодинокі прояви весни у місті
•
у надмірному зусиллі
•
аби залишити світ
•
ти сходиш зі звуком
•
з моїх вікон видко верхівки дерев
•
якщо бути книжкою то такою як ти
•
сором — густо-фіолетовий
•
шукаючи мене смерть ховається за спинами
•
світло обирає найкоротший шлях
•
як це не хотіти бути деінде
•
не зупиняйся
•
я рисове зернятко
•
кажуть слова — як дим
•
дух оспалого будинку
•
коли з моєї хати пішов останній Гість
•
твій голос
•
вітер сьогодні — як велетенський змій
•
теперішньому передує майбутнє
•
кожен день забирає трохи більше
•
світогляд скидається на взуття
•
що є причиною мінливості світу
•
дорога між причиною та наслідком кривуляє
•
життя це такий звір
•
наближаюся до вечора
•
сьогодні — це кімната
•
твоє обличчя це символ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
смерть це палка з одним кінцем
життя наче вільне падіння
без можливості обирати напрямок руху
без можливості обирати напрямок руху
сподівання непотрібні
нетерплячість зайва
нетерплячість зайва
зі свого сховку
зозуля завзято перфорує
зозуля завзято перфорує
літак — невагомий
з чорної кістки різьблений —
з чорної кістки різьблений —
пам'ять дерева мертва
але надійна
але надійна
ми сидимо з ним спиною до спини
з дня у день
з дня у день
маю тепер
тепле опертя під спиною
тепле опертя під спиною
хміль в'ється по цівках дощу
серце-мак квітує
як молодий виноградний вусик
розгойдуюся наосліп
розгойдуюся наосліп
завітала до нашого міста
одна з бруньок на дереві життя
гостроноса луската
гостроноса луската
кожна квітка це кольорова кулька
що її розсікла на клапті-пелюстя
що її розсікла на клапті-пелюстя
хочу бути ніким
оточеною крейдяним колом
оточеною крейдяним колом
довіра з першого погляду це не диво
а пастка тіла
а пастка тіла
розриваю промежину головою
краю повітря криком
краю повітря криком
почуваюся в небезпеці
порожня дірява ніби сопілка
порожня дірява ніби сопілка
я стану травою
і деревом
і деревом
відтягуєш мені повіку
наче лікар
наче лікар
ти даєш мені свободу
але обмежуєш її
але обмежуєш її
на книжковій полиці фігурні флакони
повні та майже пусті
повні та майже пусті
ти схожий на комашку
яка тулиться животом до свого світу -
яка тулиться животом до свого світу -
у цьому світі
де тільки нехіть обмежує спроможність
де тільки нехіть обмежує спроможність
за вікнами дерева
вони не знають мене
вони не знають мене
що існує як тло
а що його спотворює
а що його спотворює
я та дівчинка
що привласнила твою золоту ящірку
що привласнила твою золоту ящірку
бідкаєшся
що не пам'ятаєш своїх сновидінь
що не пам'ятаєш своїх сновидінь
коли відпускаю свої думки
наче псів з повідка
наче псів з повідка
я учорашня далі від сьогочасної
аніж ти
аніж ти
поодинокі прояви весни у місті —
жалюгідні
жалюгідні
у надмірному зусиллі
втрачаю усе
втрачаю усе
аби залишити світ
достатньо вилізти на дерево
достатньо вилізти на дерево
ти сходиш зі звуком
наче стадо корів повертає додому
наче стадо корів повертає додому
з моїх вікон видко верхівки дерев —
скоцюрблена акація
скоцюрблена акація
якщо бути книжкою
то такою як ти —
то такою як ти —
сором — густо-фіолетовий
малюю ним крокуси та переліски
малюю ним крокуси та переліски
шукаючи мене
смерть ховається за спинами
смерть ховається за спинами
світло обирає найкоротший шлях
вода іде по головах
вода іде по головах
як це
не хотіти бути деінде
не хотіти бути деінде
не зупиняйся
за тобою назирці іде дощ
за тобою назирці іде дощ
я рисове зернятко
зернятко у тріщині
зернятко у тріщині
кажуть
слова — як дим
слова — як дим
дух оспалого будинку
дух вологої землі
дух вологої землі
коли з моєї хати пішов останній Гість
я повісила Ім'я на гвіздок
я повісила Ім'я на гвіздок
твій голос
це було останнє
це було останнє
вітер сьогодні — як велетенський змій
лютує звивається
лютує звивається
теперішньому передує майбутнє
воно як заспокійливі ліки
воно як заспокійливі ліки
кожен день забирає трохи більше
аніж дає
аніж дає
світогляд скидається на взуття
кожен обирає для себе
кожен обирає для себе
що є причиною мінливості світу
я щодня вимірюю його показники
я щодня вимірюю його показники
дорога між причиною та наслідком кривуляє
губиться у траві та чагарях
губиться у траві та чагарях
життя це такий звір
кожна ворсинка якого іншого кольору
кожна ворсинка якого іншого кольору
наближаюся до вечора
наче до водоспаду
наче до водоспаду
сьогодні — це кімната
замкнена зсередини
замкнена зсередини
твоє обличчя це символ
воно означає все і не означає нічого
воно означає все і не означає нічого